To see the other types of publications on this topic, follow the link: Швидкість бігу.
Journal articles on the topic 'Швидкість бігу'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 17 journal articles for your research on the topic 'Швидкість бігу.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Степаненко, Д. І., О. В. Гребенюк, Г. Ю. Печко, and В. С. Рожкова. "ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БАР’ЄРИСТІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 3 (December 14, 2021): 107–14. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-15.
Full textAbstract:
У статті на основі теоретичного аналізу висвітлено, що бар’єрний біг включає окремі періоди: старт і стартовий розбіг, подолання бар’єру, біг між бар’єрами і фінішування. Специфікою ритму бар’єрного бігу є постійна кількість бігових кроків у стартовому розбігу до першого бар’єра та визначена кількість бігових кроків між бар’єрами. Аналіз кінематичних характеристик гладкого бігу і бігу з бар’єрами, які отримані на етапі попередніх досліджень, свідчать, що динаміка взаємодії бігуна з опорою принципово відрізняється під час рухів бар’єриста. У бар’єрному бігу взаємодія з опорою характеризується асиметричною зміною кінематичних параметрів у кожному кроці на відстані між бар’єрами. Ця асиметрія свідчить, що в бар’єрному бігу окремо в кожному кроці змінюється концентрація зусиль і швидкості, які зумовлюються пристосувальними руховими актами спортсменів під час подолання бар’єрів на високій швидкості, чим і характеризується складність ритмічної структури бігу. Встановлено, що переважна спрямованість засобів швидкісної і технічної підготовки бар’єристів повинна визначатися специфікою бар’єрного бігу, тому що формування складного ритму бар’єрного бігу зумовлюється перебудовою гладкого бігу до ациклічних рухів (подолання бар’єру). Аналіз динаміки показників технічної підготовленості протягом дослідження дозволив виявити достовірні зміни в таких елементах техніки, як: швидкість стартового розбігу, відстань відштовхування до бар’єру, час опори в разі атаки бар’єра, висота ЗЦТ над бар’єром, швидкість бігових кроків, швидкість бар’єрного кроку. Вивчення показників спеціальної технічної підготовленості бігунів, які спеціалізуються в бігу на 400 м з бар’єрами, на етапі базової підготовки значно розширить можливості спортсменів і тренерів цілеспрямовано впливати на окремі елементи техніки бігу для покращення її ефективності. Отримані результати дослідження рекомендовані для оцінки рівня технічної підготовленості юних бар’єристів. Цей аналіз дає можливість установити співвідношення між результатом у бігу на 400 м з бар’єрами і кількісними значеннями показників технічної підготовленості.
2
Дядечко, І. Є., and В. Г. Бабій. "РІЧНА ДИНАМІКА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ НАСТІЛЬНИМ ТЕНІСОМ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-06.
Full textAbstract:
У статті подано матеріали теоретичного аналізу проблеми застосування настільного тенісу у фізичному вихованні школярів. Встановлено, що засоби настільного тенісу мають цілеспрямований вплив на такі важливі компоненти рухових здібностей школярів, як швидкість зорово-моторної реакції, частота рухів, швидкісно-силові здібності. Застосування у фізичному вихованні настільного тенісу як засобу підвищення функціональної та фізичної підготовленості дітей шкільного віку є актуальним. Секційні заняття забезпечують високий рівень якості фізичного виховання, що виявляється в підвищенні рівня фізичної підготовленості, значному впливу на показники здоров’я і психологічної стійкості до стресових ситуацій. З огляду на це слід розширювати секційні заняття, на яких учням надається можливість займатися тими спортивними вправами, які їм цікаві, від яких вони отримують задоволення. У ході вирішення завдань дослідження було вивчено динаміку показників спеціальної фізичної та технічної підготовленості хлопців 12–13 років під час занять настільним тенісом в умовах шкільної секції. Метою дослідження було дослідити вплив секційних занять з настільного тенісу на показники спеціальної фізичної та технічної підготовленості юнаків 12–13 років. У ході дослідження було зафіксовано, що наприкінці навчального року за всіма показниками, що характеризують рівень спеціальної фізичної підготовленості хлопців, відбулися достовірні зміни. Найбільший відносний приріст виявлено у стрибках зі скакалкою в один і в два оберти та згинанні і розгинанні рук від тенісного столу за 1 хвилину, у бігу по «вісімці», у завершальному ударі на дальність відскоку. Також достатньо значний приріст відмічено у бігу на 15 м та стрибку у довжину і бігу навколо столу. Найменший приріст зафіксовано у перенесенні м’ячів у кошики. Наприкінці навчального року за всіма показниками, що характеризують рівень спеціальної технічної підготовленості хлопців, була виявлена позитивна достовірна динаміка (набивання м’яча долонною стороною ракетки, набивання м’яча тильною стороною ракетки, набивання м’яча по черзі долонною і тильною стороною ракетки, гра накатами по діагоналі справа, гра накатами по діагоналі зліва). Найбільший відносний приріст показників був виявлений у грі накатами по діагоналі зліва, виконанні подачі накатом у ліву половину столу з 10 спроб, набиванні м’яча долонною стороною ракетки та виконанні подачі накатом у праву половину столу з 10 спроб, у грі накатами по діагоналі справа. Достатній приріст був зафіксований у набиванні м’яча по черзі долонною і тильною сторонами ракетки, у відкиданні з правої і лівої сторін по всьому столу. Найменший приріст був зафіксований у набиванні м’яча тильною стороною ракетки.
3
Лісенчук, Геннадій, Валерiя Тищенко, Лейбо Ван, and Катерина Шеховцова. "Напрями удосконалення технології поточного управління у футболі." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.31-37.
Full textAbstract:
Анотація. У статті подано аналіз та узагальнення закономірностей протікання відновних процесів після календарної гри у футболістів, які виконують функцію нападаючих. Мета. Визначити особливості протікання відновних процесів в організмі футболістів у постзмагальних мікроциклах, та на основі цього визначити доцільність використання контрольних показників в умовах поточного контролю. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, протоколів і відеозаписів, методи математичної статистики. Результати. Програма тестування складалася з двох блоків показників швидкісних і швидкісно-силових компонентів рухової функції 21 футболіста високої кваліфікації та проводилася відразу після гри, через 24, 48 і 72 год. До першого блоку тестів було включено біг на 20 м, 30 м з ходу; показники різниці часу в бігу на 20 м і 30 м з ходу. До другого блоку – п’ятиразовий стрибок у довжину з місця; стрибок угору з місця з помахом рук; динамометрія м’язів-розгиначів ніг у статичному і динамічному режимах. У цих тестах розраховували відносні показники сили. Засвідчено специфічні особливості поточного управління у зв’язку з урахуванням особливостей реакцій організму спортсменів на змагальні навантаження. У постзмагальних мікроциклах у нападаючих відмічається істотне зниження спеціальної роботоздатності за переважної більшості досліджуваних показників. Дані, отримані на основі теоретичних знань і підкріплені практичними показниками за результатами вивчення реакції організму футболістів, що характеризують швидкісні і швидкісно-силові компоненти моторики, дозволили визначити особливості протікання відновних процесів в організмі футболістів після календарної гри, які можна використовувати під час планування й управління навчально-тренувальним процесом.
Ключові слова: футбол, нападаючі, швидкісні показники, швидкісно-силові показники,постзмагальні мікроцикли.
4
Savolainen, Oksana, Valerii Kuznetsov, Oleksandr Valkevych, Roman Cherkashyn, and Nadiia Karabanova. "Удосконалення швидкісно–силових якостей спринтерів на етапі початкової підготовки." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(48) (December 31, 2019): 117–23. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-117-123.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. У статті розглянуто роботу в дитячо–юнацьких спортивних школах на етапах початкової підготовки, які відрізняються великим різноманіттям засобів та методів тренування, які вимагають від юних спортсменів прояву організованості, ініціативи, що сприяє вдосконаленню всіх фізичних якостей та вихованню організаційних навичок та працелюбності дітей. Здійснюване в тісному зв’язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням і трудовим навчанням фізичне виховання та спорт, зокрема, сприяє всебічному розвитку юних спортсменів. Підвищення ефективності підготовки юних спортсменів – найбільш гостра проблема школи спорту. Роботу багатьох спортивних шкіл характеризують втрати спортивних дарувань, а також незацікавленість дітей у спорті. Традиційними стали роз’єднаність загальноосвітніх і спортивних шкіл у вирішенні завдань масового юнацького спорту, недостатня відповідність організаційних форм підготовки досягненням сучасної методики. Мета дослідження – розробити і експериментально обґрунтувати програму розвитку швидкісно–силових якостей легкоатлетів на етапі початкової підготовки. Завдання дослідження полягало у визначенні рівня розвитку швидкічно-силових якостей спортсменів на етапі початкової підготовки, розробка програми розвитку швидкісно - силових якостей спринтерів, перевірка ефективності даної програми. Методи дослідження: аналіз науково–методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати дослідження. Результати проведених досліджень засвідчують, що під впливом розробленої технології показники швидкісно–силових якостей юних спортсменів вірогідно покращились: з бігу на 30 м з низького старту на 6,63 %, з бігу на 30 м з ходу – на 7,09 %, з бігу 300 м – на 1,27 %, стрибка у довжину з місця – на 4,21 % та кидка ядра двома руками на 41,4 %. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про те, що навчально– тренувальний процес спортсменів на етапі початкової підготовки має свою специфіку, зумовлену їх анатомо–фізіологічними і психологічними особливостями, а також пристосуванням до нових умов, які виникають в результаті поєднання тренування з навчанням у школі. Тому є необхідність у пошуках нових прийомів та методів тренування, що враховували б виявлені особливості.
Ключові слова: контроль, навантаження, тренувальний процес, фізичний стан, швидкісні якості, силова підготовленість.
5
Braslavskiaya, Nataliya Vladimirovna, and Igor Aleksandrovich Braslavskij. "ШВИДКІСНО-СИЛОВА ПІДГОТОВКА БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ І ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ." Научный взгляд в будущее, no. 05-03 (October 12, 2017): 52–55. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-03-009.
Full textAbstract:
На сьогодні досягнення високих спортивних результатів з бігу на середні і довгі дистанції передбачає оптимальне використання всіх засобів і методів тренування. Робота присвячена вивченню впливу оптимального обсягу швидкісно-силових вправ на аеробну та ана
6
Павленко, Віктор, Владислав Рожков, and Єлена Павленко. "ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ-БАР’ЄРИСТІВ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 78 (June 26, 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.002.
Full textAbstract:
Мета: визначити розвиток загальної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються спринтерським бар’єрним бігом. Матеріал і методи: у дослідженнях взяли участь 30 легкоатлетів (14 дівчат та 16 хлопців) віком 12-13 років, які займаються у дитячо-юнацьких спортивних школах Харківської області. У процесі педагогічного експерименту використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування; спеціальні педагогічні спостереження за навчально-тренувальною діяльністю юних бігунів, які спеціалізуються у бар’єрному бігу на короткі дистанції, педагогічний експеримент, математична статистика. Результати: за результатами тестування фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції було виявлено, що середньостатистичні значення показників фізичної підготовленості у дівчат та хлопців відповідають нормативам навчально-тренувальної групи попередньої базової підготовки. Експериментальна група працювала за цією програмою і в тренувальні заняття включали вправи швидкісного та швидкісно-силового характеру. Темпи приросту показників спеціальної фізичної підготовленості у дівчат та юнаків відображено у таблицях 2 і 3, аналіз яких дозволяє виявити за час проведення експерименту позитивні зміни показників фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції. Висновки: проаналізовані та узагальнені дані науково-методичної літератури щодо фізичної підготовки бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Визначено та оцінено рівень загальної фізичної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються бар’єрним бігом на короткі дистанції. Експериментально підтверджено вплив засобів швидкісно-силової спрямованості на спеціальну фізичну підготовленість бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Ключові слова фізична підготовка, бар’єрний біг, спеціальна фізична підготовленість.
7
Квасниця, О. М., and В. О. Тищенко. "ЗАСОБИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ У РЕГБІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-16.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми контролю за рівнем фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів як одного з головних складників тренувального процесу. У зв’язку з відсутністю модельних характеристик показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих гравців із урахуванням їхніх індивідуальних можливостей вагомого значення набуває поетапна достовірна інформація про рівень їхньої фізичної підготовленості, яку можна отримати завдяки проведенню тестування (контролю). Аналіз спеціалізованої літератури свідчить, що наразі фундаментальних праць із зазначеної проблематики надзвичайно мало, а в опублікованих роботах не досить відомостей про комплексне вивчення кількісно-якісних показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Метою статті є аналіз методик комплексного контролю за рівнем розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Відповідно до навчальної програми для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ з регбі та регбіліг пропонується проводити контроль за рівнем фізичної підготовленості з використанням таких тестів, як: загальна витривалість (тест Купера та BLEEP-тест); швидкісні можливості (AGILTY, RSA, Т-тест); силова витривалість (жим штанги лежачи, тяга біцепсами, віджимання від підлоги, піднімання тулуба лежачи на підлозі); силові показники (підтягування на перекладині, жим штанги лежачи, присідання зі штангою, кистьова динамометрія); швидкісні показники (біг 30 м зі старту, біг 30 м з ходу, біг 60 м зі старту); швидкісно-силові показники (стрибок угору з місця з двох ніг, потрійний стрибок з місця з двох ніг, стрибок у довжину з місця). Однак, попри достатню розробленість тестів у регбі та регбіліг, не всі види фізичної підготовленості регбістів контролюються сучасними тестами, які відповідають специфіці ігрової діяльності у командних спортивних іграх. Зміни у правилах гри та включення регбі-7 до програми Олімпійських ігор вплинули на конкуренцію у грі та значно підвищили її інтенсивність, що своєю чергою вимагає від гравців належного рівня фізичної підготовленості. На нашу думку, це актуалізує питання детального аналізу комплексного розвитку та контролю за фізичними якостями регбістів. Проаналізувавши науково-методичну літературу та тренерський досвід, можна стверджувати, що організація та проведення контролю для визначення рівня фізичної підготовленості в регбі проводиться безсистемно та з використанням таких методик тестування, які не повністю розкривають специфіку змагальної діяльності кваліфікованих гравців. Передусім для отримання достовірної об’єктивної інформації про рівень фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів необхідно розробити комплексну програму контролю.
8
Vlasova, Sofia. "Особливості фізичної підготовленісті учнів 5 – 6 класів в контексті часних норм оцінювання." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-63-72.
Full textAbstract:
У статті розкрито тему питання вивчення особливості підготовленості учнів 5–6 класів загальноосвітньої школи й сучасних підходів до її оцінки. Актуальність теми дослідження. Фізична підготовленість є одним із чинників, що характеризують працездатність, стан як фізичного, так і психічного здоров’я. Низький рівень фізичної підготовленості підростаючого покоління є проблемою, що притаманна більшості країн Європи, у тому числі Україні. За даними Академії медичних наук України, значна кількість учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень здоров’я, що певною мірою зумовлене недостатнім рівнем їхньої фізичної підготовленості. Відповідних змін у зв’язку з цим зазнає стан здоров’я. Провідні українські науковці фізичну підготовленість радять розглядати ширше, не обмежуючись лише рівнем розвитку рухових якостей та опануванням певних рухових дій. Вони наполягають на обов’язковому врахуванні морфофункціональних можливостей органів і систем організму, що дасть змогу цілісно й проекційно підходити до соматичного формування особистості. Мета дослідження – визначити рівень фізичної підготовленості учнів 5–6 класів ЗОШ м. Києва. Методологія дослідження. В експерименті взяли участь 194 дитини, 10–12-річного віку, із них 90 – хлопчики і 104 – дівчаток. Дослідження проводили на базі спеціалізованої школи № 269 м. Києва з поглибленим вивченням французької мови. Для дослідження фізичної підготовленості школярів 5–6 класів застосовано такі рухові тести, як «стрибок у довжину з місця» (швидкісно-силові якості); «згинання-розгинання рук в упорі лежачи» (сила м’язів рук) дівчата; «підтягування у висі» хлопці (сила м’язів рук); «човниковий біг 4х9 м» (спритність); «біг 30 м» (швидкісні якості); «біг 1000 м» (витривалість); «нахил тулуба вперед із положення сидячи» (гнучкість). Силу м’язів кисті вимірювали за допомогою дитячого кистьового динамометра. Результати досліджень піддано математично-статистичній обробці з метою інтерпретації результатів педагогічних експериментів, як того вимагають подібні дослідження в галузі фізичної культури й спорту. Результати роботи та ключові висновки. Аналіз отриманих результатів тестування дав підставу зробити висновки про те, що результати учнів відповідають достатньому й високому рівням компетентності згідно з навчальною програмою «Фізична культура. (5–9 клас)», а також Державною системою тестів України. Проте, на нашу думку, певні позиції Державних тестів потребують перегляду, оскільки є дещо заниженими. Ураховуючи той факт, що рівень фізичної підготовленості взаємопов’язаний із рівнем соматичного здоров’я дітей, уважаємо, що така «корекція» нормативів не буде сприяти оптимізації фізкультурно-оздоровчої роботи у ЗОШ.
9
Назимок, В. В. "ФІЗИЧНА ТА СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ БОКСОМ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 174–81. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.23.
Full textAbstract:
Мета дослідження – простежити динаміку розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів, які займаються боксом у процесі фізичного виховання, протягом одного та двох років відповідно. Для оцінки фізичної підготовленості студентів були використані такі види тестувань: вибухова сила – стрибки в довжину з місця, згинання-розгинання в упорі лежачи 20 с. та 1 хв. Окремим нормативом були стрибки на скакалці (кількість за 1 хв.) та визначення максимальної кількості ударів, нанесених протягом 15 с. лівою рукою, правою рукою. Швидкісна підготовленість та витривалість визначались за допомогою навантаження максимальної потужності (до 20 с.) – біг 100 м та великого фізичного навантаження (до 30 хв.) – біг 3000 м. Порівнюючи середні показники тестування студентів першого та другого курсів, що займаються боксом у процесі фізичного виховання, можна зробити висновки, що загальна та спеціальна фізична підготовленість студентів першого курсу за результатами тестування всіх фізичних якостей покращилася. Тоді як результати студентів другого курсу були кращими в усіх випробуваннях, крім швидкості.
10
Помещикова, Ірина, Наталія Чуча, and Ірина Ширяєва. "Використання методу колового тренування у розвитку швидкісно-силових здібностей баскетболістів 15-16 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.007.
Full textAbstract:
Мета: визначити ефективність використання комплексу вправ швидкісно-силової спрямованості методом ко-лового тренування у тренувальному процесі 15-16 річних баскетболістів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь дві групи баскетболістів БК «Джуніор» м. Харкова у віці 15-16 років у загальній кількості 20 спортсменів (контрольна група, n=10, експериментальна група, n=10). Педагогічний експеримент тривав 2 місяці та полягав у впровадженні в навчально-тренувальний процес експериментальної групи спеціально підібраних вправ, які використовувалися за допомогою методу колового тренування. Комплекс вправ включав біг зиґзаґом навколо стойок, стрибки через набивні м’ячі, стрибки угору із добиванням м’яча у щит, вистрибування із присіду, стрибки через бар’єри, метання набивного м’яча стоячи, стрибки через тумби різної висоти, прискорення. Запропонований комплекс вправ застосовувався на кожному тренувальному занятті на по-чатку основної частині. У контрольній і експериментальній групі проводилося 4 тренувальних заняття на тиждень тривалістю 135 хвилин. Результати: у ході введення у навчально-тренувальний процес експериментальної групи баскетболістів 15-16 років спеціально підібраних вправ, спрямованих на розвиток швидкісно-силових здібностей, із використанням ме-тоду колового тренування, було виявлено достовірне покращення показників тестових вправ: стрибок у довжину з місця (t=2,13; р<0,05), стрибок у висоту з місця (t=2,14; р<0,05), стрибок у висоту з розгону (t=2,24; р<0,05). В тесті «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» достовірної відмінності виявлено не було (t=0,86; р>0,05). Висновки: покращення прояву показників швидкісно-силових здібностей баскетболістів 15-16 років експери-ментальної групи після впровадження спеціально підібраних вправ із використанням методу колового тренування становило: у тесті «стрибок у довжину з місця» – 2,73%, «стрибок у висоту з місця» – 5,54%, «стрибок у висоту з розгону» – 6,32%, «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» – 7,62%. Ключові слова: баскетболісти, швидкісно-силові якості, метод колового тренування.
11
Шевченко, Олег, Святослав Коваль, and Максим Мерзлікін. "Комплексний розвиток технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.003.
Full textAbstract:
Мета: дослідити зміни показників технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років під впливом занять за програмою ДЮСШ. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичних літературних джерел; тестування технічної та фізичної підготовленості, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 12 дівчат віком 7–8 років групи початкової підготовки 2 року навчання. Результати: отримані достовірні зміни показників фізичної підготовленості тенісисток у метанні тенісного м’яча на дальність на 39,8% (t=3,70, p<0,01), у хваті гімнастичної палиці, що падає, на 12,7% (t=5,00, p<0,001), у човниковому бігу у 5 напрямах з ракетками «Віяло» на 8,9% (t=2,40, p<0,05). В інших контрольних вправах були отримані позитивні зміни, але не мали достовірних результатів (p>0,05). В технічній підготовленості отримані позитивні достовірні зміни у вправах: удар з відскоку від стінки на 33,3% (t=2,20, p<0,05) та в ударі з відскоку через сітку з кошика тренера на 56,4% (t=2,70, p<0,05). Правильно підібрані вправи з фізичної підготовки дали змогу тенісисткам своєчасно підходити до м’яча для виконання удару і покращити результати тестування. Виявлено, що покращення показників у стрибках в довжину, метання тенісного м’яча на дальність і точність сприяло підвищенню значимості кореляційних зв’язків до середнього та високого рівнів показників в ударах з відскоку від стінки та через сітку, в подачі. Висновки: впровадження методики комплексного розвитку фізичних якостей та технічної підготовленості за програмою ДЮСШ сприяло достовірним змінам показників. Визначилися шляхи для подальшого удосконалення швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей, подачі та ударів по м’ячу тенісисток. Ключові слова: тенісистки, фізична підготовленість, показники, технічні прийоми.
12
Мішин, Максим, Ірина Петренко, and Андрій Кийко. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ 10-11-РІЧНИХ СПОРТСМЕНІВ З ВАДАМИ СЛУХУ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ДЖИУ-ДЖИТСУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 78 (June 26, 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.003.
Full textAbstract:
Мета: визначити зміни рівня фізичної підготовленості спортсменів 10-11 років з вадами слуху під впливом занять джиу-джитсу. Матеріал і методи: у досліджені брали участь 12 юних спортсменів з вадами слуху (10-11 років) – представники Полтавського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» Полтавської обласної ради. Дослідження проводилося на базі спортивної зали Полтавського навчального центру ТСОУ з вересня 2019 року по лютий 2020 року. Для вирішення поставлених завдань дослідження використовувався наступний комплекс методів: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Визначення зміни рівня фізичної підготовленості юних спортсменів з вадами слуху, які займаються джиу-джитсу, протягом експерименту, проводилося за допомогою блоку контрольних тестів. Результати: за допомогою порівняльного аналізу середніх показників тестувань виявлено статистично достовірний приріст результатів: швидкісно-силових якостей («стрибок у довжину з місця»; (t=7,24); силових якостей («згинання і розгинання рук в упорі лежачи»; t=7,19, «підтягування на перекладені»; t=5,93); швидкості («біг на 30 м»; t=6,63); спритності та координаційних здібностей («човниковий біг 4х9 м»; t=6,46); гнучкості («нахил тулуба вперед з положення сидячи»; t=5,00). Висновки: побудова тренувальних занять з урахуванням специфічних особливостей спортсменів з вадами слуху, а саме застосування акробатичних вправ в підготовчій частині занять та використання спеціальних засобів корекції функцій організму, корекції і розвитку координаційних здібностей; корекції функції рівноваги; корекції вестибулярної функції, сприяло створенню умов для поліпшення фізичної підготовленості дітей 10-11 років, які займаються джиу-джитсу. Ключові слова джиу-джитсу, юні спортсмени, фізична підготовка, спортсмени з вадами слуху.
13
Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова, and Ірина Іванишин. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.
Full textAbstract:
Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.
14
Мухіна, Софія, and Світлана Марченко. "Організація відбору в секцію кіокушинкай карате." Journal of Learning Theory and Methodology 2, no. 1 (February 28, 2021): 33–40. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.1.05.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити факторну модель морфофункціональної та рухової підготовленості хлопців 8 років на етапі початкового відбору до спортивної секції кіокушинкай карате. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 8 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичного аналізу і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічного спостереження; хронометражу навчальних завдань; педагогічного тестування; методи математико-статистичної обробки даних. Результати. Отримана факторна модель комплексної оцінки перспективності хлопців 8 років у процесі відбору на початковому етапі спортивної підготовки. У результаті аналізу кореляційної залежності між тестовими завданнями встановлено їх високу інформативність. Пріоритетне місце у факторній структурі займають антропометричні показники та процеси розвитку швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей. Висновки. Найбільшу інформативність для комплексної оцінки перспективності дітей під час відбору для занять у спортивній секції карате мають результати тестів: «Біг 30 метрів з високого старту» (,889), «Стрибок у довжину з місця» (,748), «Окружність грудей» (,839), «Маса тіла» (,801), «Стійка на одній нозі з закритими очима» (,834), «Ходьба по прямій лінії після 5 обертів» (,855).
15
Piontkovskyi, Dmytro, Bohdan Mytskan, and Tetiana Mytskan. "РОЗВИТОК ШВИДКІСНИХ І КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СПОРТСМЕНІВ З ВЕЛОСИПЕДНОГО СПОРТУ ВМХ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (February 5, 2020): 111–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.111-124.
Full textAbstract:
Мета. Розробити та експериментально перевірити ефективність програми розвитку швидкісних і координаційних здібностей спортсменів велосипедного спорту ВМХ на етапі початкової підготовки. Методи. У ході дослідження було проведено педагогічний експеримент, який тривав протягом 3 років. На різних етапах експерименту прийняло участь 72 юних велосипедисти ВМХ, 36 з яких увійшли до контрольних груп (по 12 учасників у кожній), а 36 – до основних. Оцінка рівня розвитку швидкісних здібностей та абсолютних координаційних здібностей здійснювалася за допомогою рухових тестів (біг 30 м, човни- ковий біг 3х10 м). Збереження вертикальної стійкості тіла визначали за допомогою тесту Є.Я. Бондаревського. З метою акцентованого розвитку координаційних здібностей було застосовано комплекси неспецифічних для велоспорту ВМХ вправ, а саме стрибки на батуті. Мотиваційна складова велосипедистів-початківців ВМХ визначалася з використанням методик діагностики особистості на мотивацію до досягнення успіху та уникнення невдач за Т. Елерсом. Психологічний компонент програми двокомпонентного психофізичного впливу, базувався на використанні вербальних засобів психологічної підготовки спортсменів, використання методів психологічної мотивації до виконання неспецифічних вправ. Ре-зультати. Доведено, що показники розвитку досліджуваних фізичних здібностей учасників основних груп наприкінці річних макроциклів тренування під впливом реалізації авторської програми вірогідно зросли у порівнянні з аналогічними показниками контрольних груп. Водночас зріс рівень вертикальної стійкості тіла велосипедистів-початківців ВМХ основних груп і на останньому етапі дослідження перевищував нормативи середнього рівня, установлених для європейської популяції у віковій когорті 10-річних спортсменів. При цьому, виявлено статистично значущу різницю між середньо груповими результатами проходження змагальної дистанції 380 м учасниками основної та контрольної груп на користь юних спортсменів основних груп в усіх трьох річних макроциклах тренування. Висновок. Застосування в групах початкової підготовки спортсменів-велосипедистів BMX двокомпонентного психофізичного впливу на розвиток спеціальних фізичних якостей забезпечує інтенсивне удосконалення як швидкісних і координаційних здібностей, так і вертикальної стійкості, а також покращення результатів змагальної діяльності.Ключові слова: спортсмени-велосипедисти ВМХ, етап початкової підготовки, швидкісні і координаційні здібності, програм двокомпонентного психофізичного впливу.
16
Бандіопадхей, Ніта. "Роль програми багатокомпонентних вправ для запобігання старіння жінок в Індії." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.62-66.
Full textAbstract:
Анотація. Як і в усіх інших країнах світу, тривалість життя населення Індії зросла за останні кілька десятиліть. Чоловіки та жінки старіють по-різному – жінки більш сприйнятливі до факторів, що прискорюють процес старіння. Окрім фізіологічних факторів, старіння залежить від багатьох соціально-економічних та культурних, включаючи економічний стан, харчування, спосіб життя та місце проживання. Мета. Спостереження за роллю економічно ефективної багатокомпонентної програми вправ щодо процесу старіння індійських жінок. Методи та організація. До експериментальної групи було запрошено дванадцять жінок 55–65 років, які ведуть сидячий спосіб життя. Жінки пройшли 10-тижневу планову програму вправ, що включала ходьбу, біг підтюпцем, вправи вільними руками та з опором, довільну оздоровчо-рекреаційну рухову активність тривалістю 50–60 хв протягом чотирьох днів на тиждень. Контрольна група з дванадцяти жінок 55–65 років, які вели сидячий спосіб життя, дотримувалась свого звичного способу життя. Для збору даних було проведено стандартизовані попередні та кінцеві тести з обраними параметрами фізичної підготовленості, а саме: ізометричною силою спини, гнучкістю, координацією, рівновагою та швидкістю ходи. Результати. Після завершення 10-тижневої програми втручання серед літніх жінок відбулося значне покращення всіх параметрів фізичної підготовленості. На основі отриманих результатів можна зробити висновок, що низькозатратні багатокомпонентні вправи можна розглядати як ефективний спосіб розвитку фізичних можливостей жінок похилого віку. Мікро- та національне планування для легкої, економічно ефективної стратегії вправ, яка відповідає стилю життя індійських жінок, та регулярні програми підвищення рівня обізнаності були б корисними для підтримання здоров’я та фізичної форми населення.
Ключові слова: процес старіння, жінки, Індія, фізичні вправи.
17
Бєльська, Діана, Віктор Джим, and Вадим Воронецький. "Вплив занять бодифітнесом (бодибілдингом) на прояв фізичних якостей спортсменок протягом 15-17 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.012.
Full textAbstract:
Мета: встановити залежність щодо впливу занять спортсменок 15-17 років, які займаються бодифітнесом (бодибілдингом) на прояв фізичних якостей впродовж річного макроциклу на етапі попередньої базової підготовки. Матеріал і методи: дослідження проводилися у фітнес-клубах: «Тетра», «Рекорд», «Місто», «Форд» м. Харкова зі спортсменками 15-17 років, що займаються бодифітнесом (бодибілдингом) протягом річного макроциклу в кількості 20 осіб. Всі спортсменки тренувались за класичною програмою, розробленою для бодифітнесу (бодибілдингу). У якості методів дослідження використовувалися: аналіз літературних джерел та тестування рівня рухових якостей в окремих вікових категоріях. Результати: представлено педагогічне тестування для визначення рівня рухових можливостей юних спортсменок 15-17 років, що займаються бодифітнесом (бодибілдингом). Було визначено вправи, які доцільно використовувати на даних етапах підготовки: бурпі (к-ть разів за 30 с); стрибки через скакалку (к-ть разів за 30 с); піднімання тулуба із положення лежачи на спині (к-ть разів за 40 с); випади у стрибку (к-ть разів за 30 с); біг на 30 м (с); згинання і розгинання рук (віджимання) у тренажері ТRХ (к-ть разів за 40 с); нахили вперед із положення сидячи (см). Висновки: у результаті проведеного тестування рухових якостей з використанням неспецифічних вправ для бодифітнесу (бодибілдингу) виявлено, що показники з кожним роком покращуються у всіх вправах (р>0,05), особливо у вправі піднімання тулуба з положення лежачи на спині (к-ть разів за 40 с), який помітно збільшився у віковому інтервалі з 15 до 17 років. Швидкісно-силові здібності юних спортсменок 15-17 років, що займаються бодифітнесом (бодибілдингом) у більшій мірі проявилися у віковому інтервалі з 16 до 17 років. Ключові слова: тестування, фізичні якості, бодифітнес (бодибілдинг), спортсменки.