Journal articles on the topic 'Членування'

Статтю присвячено особливостям структурним особливостям композиційно-мовленнєвих форм, що виникають в результаті горизонтального членування тексту, у жанрі науково-технічної статті. Метою статті є опис с пособі поєднання таких блоків, а також відхилень ві

Статтю присвячено особливостям структурним особливостям композиційно-мовленнєвих форм, що виникають в результаті горизонтального членування тексту, у жанрі науково-технічної статті. Метою статті є опис с пособі поєднання таких блоків, а також відхилень ві

вітчизняних та зарубіжних дослідників української мови першої третиниХХ століття, у котрих приділяється увага діалектному членуванню українськоїмовної території. До уваги взято дослідження А. Кримського, В. Гнатюка,представників Московської діалектологічної комісії – М.М. Дурново, М.М. Соколова,Д.М. Ушакова – І. Зілинського, В. Ганцова, Я. Янова, Б. Кобилянського, які присвячені проблемам групування наріч і говорів української мови в цілому, а такождосить складного у цьому плані Карпатського ареалу. Звернуто також увагу наусталення наукових підходів та застосування новітніх методів щодо діалектногогрупування наріч і говорів на основі диференційних ознак, з’ясування їх типологічних зв’язків, описи генези цих мовно-територіальних утворень, зв’язок їх зколишніми родоплемінними діалектами. Кожну працю проаналізовано під кутомзору виокремлення діалектних меж говорів прикарпатського ареалу: гуцульського, бойківського, покутського, наддністрянського та перехідних чи мішаних говірок. Акцентовано на тому, що найбільше відповідають реальній дійсності межігуцульського говору у дослідженні Б. Кобилянського. Відзначено, що у дослідженнях цього періоду практично не використовується назва наддністрянський говір,більш уживаною є назва галицький чи опільський діалект. Подано інтерпретаціюперших лінгвістичних карт та їх описів, що додаються до окремих досліджень.

У статті окреслено ряди спільнокореневих слів, які використовують у різних тематичних групах соціальної реклами, визначено роль семантичних лексико-словотвірних полів у досягненні іллокутивної мети соціорекламної комунікації. Як основні методи дослідження застосовано методи аналізу та синтезу на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі лексеми з однаковими коренями й групування їх за певними ознаками. Крім того, послуговувалися функційним методом з метою з’ясування ролі сем у текстотворенні відповідно до комунікативної мети й завдань соціальної реклами. Зроблено висновки, що в проблематиці лінгвістики рекламного тексту не можна відділити мовний аспект від психологічного. Аналіз рекламного тексту дав змогу виявити мовні засоби, які використовують рекламісти задля впливу на підсвідомість і свідомість людини. З’ясовано, що не лише лексеми впливають на реципієнта, а й семи, що шляхом повторення створюють ефект психолінгвістичного програмування. Використання споріднених лексем підсилює емотивно-логічний вплив на реципієнта за рахунок повторення в споріднених словах, які відрізняються між собою семантичним наповненням і стилістичним забарвленням, спільної семи. Центри словотвірних полів і, відповідно, самі ряди споріднених слів тематично марковані: у рекламі гармонізації людини як фізичної та духовної цінності пріоритетними є спільнокореневі лексеми зі значенням ризиків для здоров’я та життя людини; у рекламі гармонізації міжособистісних стосунків – безпеки на дорозі та сімейних цінностей; у рекламі гармонізації людини як члена суспільства – поведінки особи як законослухняного громадянина; у рекламі гармонізації ставлення людини до довкілля – небезпеки забруднення навколишнього середовища.

У статті здійснено комплексний аналіз комунікативно-прагматичних парадигм речень-висловлень у сучасній українській мові. Визначено поняття комунікативно-прагматичної парадигми у зв’язку з комунікативно-синтаксичною категорією настанови, орієнтованої на вияв мети комунікативного акту. Вивчено погляди лінгвістів на комунікативні типи висловлень. Вибудувано кількарівневу комунікативно-прагматичну парадигму висловлень відповідно до комунікативної настанови мовців. Теоретичну проблематику розглянуто на тлі морфологічної і синтаксичної структури сучасної української літературної мови. На матеріалі художніх текстів сучасної української мови виявлено лексико-граматичні засоби репрезентації комунікативних парадигм висловлень: частки, модальні слова, займенники, прислівники, дієслівні форми, перформативи, інтонацію, порядок слів, повтори, специфічні синтаксичні конструкції (номінативні, вокативні, еліптичні) тощо. На найвищому рівні виокремлено такі основні комунікативні парадигми, репрезентовані відповідними комунікативними типами висловлень: інформативні, директивні, оптативні, етикетні, оцінні, питальні, кожна з яких на нижчих рівнях членування охоплює підпарадигми, зумовлені конкретними інтенціями учасників спілкування. Інформативна парадигма охоплює розповідні речення реальної модальності, які забезпечують потребу мовця висловити думку, констатувати факти дійсності, повідомити про щось, підтвердити чи заперечити інформацію. Директивна парадигма репрезентована спонукальними конструкціями з дієслівними предикатами у формах імператива, які містять наказ, вимогу, розпорядження, заклик, пораду, застереження, заохочення, прохання, благання, умовляння, запрошення, дозвіл, заборону. Оптативна парадигма охоплює висловлення з дієслівними предикатами бажального способу з семантикою бажаних для мовця дій, процесів, станів. Сукупність висловлень мовленнєвого етикету формують етикетну комунікативно-прагматичну парадигму. Оцінна парадигма охоплює висловлення переважно номінативного типу, що виражають позитивні характеристики осіб, предметів, явищ довкілля: схвалення, захоплення, приємне здивування, повагу, шану. Питальна надпарадигма являє собою сукупність таких комунікативно-прагматичних парадигм: уточнювальної, з’ясувальної, риторичної, спонукальної.

Періодичні видання виходять через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву. Особливо цікаві для істориків, зокрема краєзнавців, регіональні видання. Такі видання містять низку різноманітної інформації. Мета статті – проаналізувати історичні етапи розвитку видання Переяславщини упродовж майже столітньої історії, окреслити вихід видання за всіма назвами, що змінювалася шість разів, зроблено загальний огляд газет за довідковою літературою та примірниками газет. У статтідля вивчення історії та розвитку видань Переяславщини упродовж ХХ – початку ХХІ ст. використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення тематичного навантаження періодичних видань. У процесі дослідження застосовано такі методи: метод аналізу та синтезу – на етапі членування текстів періодичного видання Переяславщини та групування їх за певними ознаками; метод квантитативного аналізу – задля визначення частотності використання рубрик і їх різноманітних форм в на газетних полосах. Загалом за час свого існування газета мала шість назв: 1925–1930 – «Змичка»; 1930–1941 – «Колективіст Переяславщини»; 1943–1951 – «Прапор Переяслава-Хмельницького»; 1951–1963 – «Зоря комунізму»; 1963–1991 – «Комуністична праця»; з 1991 – «Вісник Переяславщини». Зроблено висновок, що газета «Вісник Переяславщини» упродовж всієї майже сторічної історії є достовірним джерелом для вивчення суспільно-політичного устрою, тематики, поліграфічної та правописної сфер, історичних постатей Переяславщини та тих осіб, що відвідували район. Ми ж в авторській перспективі бачимо періодику Переяславщини як джерело історії української археології і не тільки.

Періодичні видання виходять через певні проміжки часу, мають заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву. Особливо цікаві для істориків, зокрема краєзнавців, регіональні видання. Такі видання містять низку різноманітної інформації. У статті мова йде про діяльність Інституту археології Національної академії наук України. Цей заклад є основною науковою установою щодо археологічних експедицій. Установа перебуває в структурі Національної академії наук України, що здійснює науково-дослідницьку діяльність у галузі вивчення археології та давньої історії України. Інститут археології входить до складу Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України. Мета статті – проаналізувати публікації 1945-1991 рр., виокремити тексти, що засвідчують діяльність археологічних експедицій наукових установ. У статті для вивчення історії та розвитку видань Переяславщини використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення тематичного навантаження періодичних видань. У процесі дослідження застосовано такі методи: метод аналізу та синтезу – на етапі членування текстів періодичного видання Переяславщини та групування їх за певними ознаками; метод квантитативного аналізу – задля визначення частотності використання рубрик і їх різноманітних форм на газетних шпальтах. Зроблено висновок, що упродовж аналізованого періоду діяльність археологічних експедицій наукових установ висвітлювала газета Переяславщини з такими назвами: «Прапор Переяслав-Хмельницького», «Зоря комунізму» та «Комуністична праця». Усього нами зафіксовано одинадцять публікацій. Здебільшого їх авторами були працівники музеїв та члени експедиції, зрідка автори не зазначали свої посади. Стало відомо, що з кінця 1950-х років археологічне дослідження міста продовжила спільна експедиція Інституту археології АН УРСР та Переяслав-Хмельницького історичного музею. Найбільш визначним відкриттям були розкопки кам’яних воріт з надбрамною церквою Федора – так званих «єпископських». Унікальною була знахідка цивільної кам’яної споруди – єпископського палацу, розкопаного в 1962-1963 роках на вулиці Радянській, 26.

У статті визначено закономірності вибору дієслів і їх граматичних форм як своєрідних мовних сигналів-інструментів, які рекламісти застосовують, щоб здійснювати прогнозований вплив на реципієнта. У процесі дослідження застосовано такі методи: метод аналізу та синтезу – на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі морфологічні одиниці та групування їх за певними ознаками; метод квантитативного аналізу – задля визначення частотності використання дієслів і їх граматичних форм в українському соціорекламному тексті; функційний метод – при з’ясуванні прагматичної ролі дієслів у рекламній комунікації соціального спрямування. Зроблено висновки, що в текстах соціальної реклами дієслово поряд з іменником посідає центральну позицію. Дієслова відіграють важливу роль у розкритті змісту рекламного тексту: сам набір дієслів формує значеннєву схему соціальної реклами, а наявність видо-часових форм вербалізує послідовність дій. У соціорекламних текстах частотними є дієслова в дійсному та наказовому способах, рідко використовують дієслова умовного способу через семантику умовності та невпевненості, що суперечить меті соціальної реклами – активно впливати на поведінку адресата. Щодо часових форм, то в рекламній комунікації переважно застосовують дієслова в теперішньому часі, менше – у майбутньому; майже не використовують дієслова в минулому часі, що зумовлено специфікою реклами як жанру – визначати поведінку реципієнта на сьогодні та програмувати на майбутнє. У межах одного рекламного тексту можуть уживати дієслова в одній граматичній формі (способу, часу, виду) або в різних, що залежить від комунікативного завдання висловлення: зокрема, застосування дієслів лише дійсного способу є засобом імпліцитного, м’якого впливу на реципієнта через аргументування, мовне моделювання бажаної або небажаної ситуації; використання дієслів лише наказового способу насичує текст семантикою безапеляційного спонукання до окреслених дій; поєднання дієслів дійсного та наказового способу в одному рекламному тексті створює ефект емоційного контрасту: інформування чи пояснення змінює категоричний наказ і сприяє транспозиції дієслів дійсного способу у сферу імператива та навпаки. Крім того, обсяг рекламного тексту теж впливає на вибір граматичних форм: що об’ємніший текст, то більше дієслів дійсного способу, менший – переважають дієслова наказового способу. Перспективи досліджень убачаємо в подальшому вивченні частин мови як знаків мовної свідомості – складників прагматичної ситуації в соціорекламній комунікації.

У статті описано методологію та методи дослідження інтонації діалектного мовлення. Закцентовано на проблемах, що постають перед експлораторами під час запису матеріалу, йдеться зокрема про технічні характеристики звукових файлів, питання підбору інформантів, можливості опрацювання зашумлених текстів. Джерельну базу формують власні записи автора, а також аудіозаписи з Українського діалектного фонофонду Інституту української мови НАН України. Особливу увагу приділено членуванню діалектної оповіді на окремі сегменти. Засвідчено відмінності між реальним звучанням діалектного мовлення і його сприйняттям під час слухового аналізу. Наголошено на необхідності використання спеціальних програм для аналізу звукового мовлення.

The article offers the results of the experimental phonetics research on the role of intonation in speech influence realization in the video lecture as a main massive open online courses material. This methodology is elaborated according to the proven techniques in contemporary phonetics and combines the use of auditory analysis, methods of quantitative data and linguistic analysis, methods of semantic differential and questionnaire. The goal of the experiment was to prove the hypothesis about the role of prosodic organization and components of the tutors’ intonation in video lectures in better supporting students’ attention, capturing the interest to the subject, facilitating understanding, which help in realization of speech influence in scholarly discourse, thus making the communication and learning more efficient, productive and successful. As a result of the experiment, the intonation parameters used in the video lecture and contributory for students’ perception have been established. The paper gives brief insights into such notions as speech influence, scholarly discourse and an e-lecture as a genre of modern scholarly discourse. References Антошинцева М. А. Механизмы адаптации жанра научно-учебной лекции кэлектронной сфере коммуникации. [Електронний ресурс]. Режим доступу:www.cyberleninka.ru/article/n/mehanizmy-adaptatsii-zhanra-nauchno-uchebnoy-lektsiik-elektronnoy-sfere-kommunikatsiiAntoshyntseva, M. A. Mekhanizmy adaptatsii zhanra nauchno-uchebnoy lektsii kelektronnoy sfere kommunikatsii. [Mechanisms of scientific and academic discoursegenre adaptation to the electronic domain of communication]. Retrieved from:www.cyberleninka.ru/article/n/mehanizmy-adaptatsii-zhanra-nauchno-uchebnoy-lektsiik-elektronnoy-sfere-kommunikatsii Валігура О. Р. Фонетична інтерференція в англійському мовленні білінгвів:монографія. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008.Valihura, O. R. (2008). Fonetychna Interferentsiia v Anhliiskomu Movlennia Bilinhviv.[Phonetical Interference in the English Speech of the Bilinguals]. Ternopil: Pidruchnykyi Posibnyky. Калита А. А. Энергетика речи: монография. К.: Кафедра, 2016.Kalyta, A. A. (2016). Energetika Rechi [Speech Energetics]. Kyiv: Kafedra. Калита А. А. Актуалізація емоційно-прагматичного потенціалу висловлення:монографія. Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.Kalyta, A. A. (2007). Aktualizatsia Emotsiino-Prahmatychnoho Potentsialu Vyslovlennia.[Emotional and Pragmatic Potential of the Utterance Actualization]. Ternopil:Pidruchnyky i Posibnyky. Каспаринський О. Ф., Полянская Е. И. Видеолекция как жанр. [Електроннийресурс]. Режим доступу: https://istina.msu.ru/media/publications/articles/ 8e9/82a/3559014/29LINK_FOK13v07.pdfKasparinskyi, O. F., Polianskaia, E. I. Videolektsiia kak Zhanr. [Videolecture as aGenre]. Retrieved from: https://istina.msu.ru/media/publications/articles/8e9/т82a/3559014/29LINK_FOK13v07.pdf. Osgood, C. E., Suci, G. C. and Tannenbaum, P. H. (1957). The Measurement ofMeaning. Urbana, IL : University of Illinois Press. Падалка О. В. Просодика комунікативного членування промов сучаснихполітичних діячів Німеччини (експериментально-фонетичне дослідження):дисертація кандидата філологічних наук: 10.02.04 / Ольга Володимирівна Падалка.Київ: КНЛУ, 2015.Padalka, O. V. (2015). Prosodyka Komunikatyvnoho Chlenuvannia Promov SuchasnykhPolitychnukh Diiachiv Nimechchyny (Eksperymentalno-Fonetychne Doslidzhennia).Ph.D. dissertation [Prosody of the Communicative Segmentation of Speech ofContemporary German Politicians (Experimental Phonetics Research)]. Kyiv: KyivNational Linguistic University. Peer, W. Van, Hakemulder, F., Syngier, S. (2012). Scientific Methods for theHumanities. (Linguistic Approaches to Literature). Amsterdam: John Benjamins. Рубчак О. Б. Просодична організація англомовних інтерв’ю (експериментальнофонетичне дослідження): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ: КНЛУ, 2015.Rubchak, O. B. (2015). Prosodychna Organizatsiia Anhlomovnykh Interviu(Eksperymentalno-Fonetychne Doslidzhennia). Ph.D. dissertation [Prosodic Structure ofthe English Interviews (Experimental Phonetics Research)]. Kyiv: Kyiv NationalLinguistic University. Седов К. Ф. Нейропсихолингвистика. Москва: Лабиринт, 2007.Sedov, K. F. (2007). Neiropsikholingvistika. [Neuropsycholinguistics]. Moscow:Labirint. Селіванова О. О. Мовленнєвий вплив у комунікативній взаємодії //Психолінгвістика. 2012. № 10. С. 223–229.Selivanova, O. (2012). Movlennievyi Vplyv u Komunikatyvnii Vzaiemodii.Psykholinhvistyka, 10, 223–229. Demetriadis, S., Pombortsis, A. E-Lectures for Flexible Learning: a Study on theirLearning Efficiency. Retrieved from: http://www.ifets.info/journals/10_2/13.pdf Tomakhiv, M. (2016). E-Lecture as a new genre of scholarly discourse. Science andEducation a New Dimension. Philology, IV (23), 100, 80–83. Trench Brian. Internet − turning science communication inside‐out? Retrieved from:http://doras.dcu.ie/14807/1/internet_science_communication.pdf