Journal articles on the topic 'Чинники впливу на ефективність'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Чинники впливу на ефективність.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Чинники впливу на ефективність.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ліпич Л.Г., Хілуха О.А., and Кушнір М.А. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ДЕМОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 70–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-10.
Full textAbstract:
Обмеженість ресурсів, конкуренція, глобалізація економіки зумовлюють необхідність виявлення впливу демотиваційних чинників на ефективність діяльності кожного суб’єкта підприємництва. Тому метою статті є оцінка джерел та чинників, що мають демотивуючий вплив на працівників підприємств.
У статті демотивація розглядається як система дисциплінарних покарань, матеріальних стягнень і емоційних стресів для того, щоб дати зрозуміти працівнику, що він погано справляється зі своїми обов’язками. Обґрунтовано,
що в контексті мотивації та демотивації до праці працівник може займати такі позиції: бути мотивованим, що означає, що він буде демонструвати поведінку, необхідну для досягнення конкретної мети; демотивованим - буде працювати на досягнення поставлених цілей чи виконання завдань набагато нижче власних можливостей; виражати нейтральне ставлення до роботи - виконувати свої завдання відповідно до зазначених вказівок, не демонструючи позитивної чи негативної поведінки.
Шляхом опитування працівників великих Луцьких підприємств на предмет ролі позитивної та негативної мотивації і демотивації до роботи, встановлено, що чинники позитивної мотивації використовуються частіше. Це свідчить про ефективність мотиваційної системи роботодавців опитуваних підприємств. Респонденти ранжували позитивні чинники таким чином: оприлюднення позитивних досягнень (16%),стимулювання розвитку (15%), підвищення матеріальної винагороди (15%), право придбання акцій підприємства (11% ),почуття самореалізації та розвитку (9% ). Найбільш демотивуючим чинником для респондентів є фінансовий , другим - непорозуміння в колективі, третім - погані стосунки з безпосереднім керівником. Доведено, що хоча фінансовий чинник має найсильніший вплив, не менш важливими для працівників є міжособистісні відносини. Найменше демотивують респондентів складні завдання.
Запропоновано здійснення заходів із профілактики і попередження виникнення демотивації працівників. Обґрунтовано, що знання видів мотивації та демотиваційних чинників і раціональне застосування форм матеріального та нематеріального стимулювання підвищують конкурентоспроможності підприємства та його кадрову безпеку.
2
Козловський, Юрій, Ірина Козловська, and Оксана Білик. "Дослідження інтегративних процесів у професійній освіті методом педагогічних підчинників." Нові технології навчання, no. 95 (December 15, 2021): 122–29. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.14.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано інноваційний підхід до дослідження інтеграційних процесів підготовки фахівців у закладах вищої та професійно-технічної освіти. Запропоновано експериментальну методику оптимізації дослідження впливу самостійних педагогічних чинників на освітнє явище. Висвітлено ефективність інтеграції щодо раціональної архівації та вилучення зі змісту навчання застарілих знань, а також органічного включення в систему професійної підготовки нових знань. Виявлено, що ефективність інтегративної взаємодії знань зростає до певного значення, а тоді долучення нових елементів вже не впливає на стан зінтегрованого об’єкта. Встановлено, що на практиці поширені ситуації, коли активний педагогічний чинник утворюють кілька незалежних підчинників. У такому разі неможливо достеменне визначення реального впливу всіх самостійних підчинників на результат педагогічного експерименту. Запропоновано методики педагогічних підчинників: перший підхід (метод накопичення) передбачає накопичення впливу педагогічних підчинників, ефектив-ність кожного з них визначається як різниця двох сусідніх підчинників, тому в контрольній групі, як і в загальноприйнятих методиках, навчальний процес залишається незмінним, а в експериментальних групах вводиться в дію активний чинник впливу як суму n підчинників; другий підхід (метод розділення) передбачає визначення впливу кожного педагогічного підчинника зокрема, а їхню ефективність – за внеском кожної абсолютної величини. Доведено, що остаточне порівняння результатів, отриманих за використання цих двох методів, дає змогу отримати точнішу інформацію про результати педагогічного дослідження.
3
Kykhtuik, Oksana. "РОЛЬ МОТИВАЦІЙНИХ ЧИННИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПОВЕДІНЦІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ." Psychological Prospects Journal, no. 33 (June 9, 2019): 152–62. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-152-162.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз основних теорій мотивації та визначено роль мотиваційних чинників в організаційній поведінці. Обґрунтовано сучасні тенденції, зміни, які відбуваються у світі під час вивчення та спрямованості організаційної поведінки. Описано роль головних мотиваційних чинників, які впливають на організаційну поведінку індивіда. Виокремлено такі головні процеси організаційної поведінки, як управління, влада й політика, інформація та комунікації, прийняття рішень, конфлікти й переговори, медіація, зміни, стрес. Здійснено теоретичний аналіз головних теорій мотивації: підкріплення, змістових, процесуальних. Виявлено, що кожна з цих наукових концепцій зосереджена на одному чи декількох мотиваційних чинниках: підкріплення чи нагороди; потреби або пізнання, задоволення, ефективність. Актуалізовано питання про необхідність використання інтегрованого підходу щодо мотивації працівників в організаціях. Висвітлено поняття організаційного середовища та його впливу на розвиток особистості в організаційній структурі. Виокремлено важливий мотиваційний чинник особистості на робочому місці як задоволеність працею, що об’єднує, інтегрує всі наявні теорії мотивації. Описано вплив винагороди як мотиваційного чинника на задоволеність працею робітника. Урахування всіх мотиваційних чинників сприятиме успішному розвитку, конкурентоспроможності організаційних структур, можливості становлення на міжнародному ринку. Перспективною вбачаємо необхідність розроблення та впровадження навчання з особистісного розвитку працівників, викладання аспектів психології мотивації у формі соціально-психологічних тренінгів для організаційних структур.
4
Shibaeva, Natalia, and Tetiana Baban. "Інституалізація агрострахування в Україні: чинники впливу та вектори розвитку." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 2 (June 20, 2020): 174–90. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.10.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є дослідження розвитку українського ринку страхових продуктів у сільському господарстві з виокремленням і класифікацією чинників, які впливають на динаміку основних показників ринку, та визначення на цій основі концептуальних напрямів розбудови ефективної системи агрострахування України.
Методологія / методика / підхід. Методологію дослідження становили положення неокласичної та інституційної теорій; використано методи узагальнення та систематизації (при визначенні сучасних тенденцій розвитку ринку агрострахування), періодизації (для визначення спільних рис і розбіжностей у становленні агрострахування в Україні), статистичного аналізу (для аналізу динаміки показників розвитку аграрної сфери, ринку агрострахування), факторний аналіз (для визначення чинників впливу на ефективність агрострахування); кореляційний і регресійний аналізи (при виявленні залежності показників розвитку ринку агрострахування від макроекономічних показників й обсягів державного фінансування), прогностичний (для формулювання висновків і пропозицій щодо концептуальних векторів розвитку агрострахування).
Результати. У результаті дослідження виявлено низький рівень проникнення страхування в сільське господарство України. Агрострахування здійснюється переважно у рослинництві. На ринку агрострахування України представлені сучасні страхові продукти, але їх асортимент є меншим у порівнянні з країнами з розвинутим агрострахуванням. Нормативно-правове забезпечення страхування продукції сільського господарства представлено значною кількістю документів, невиконання у повному обсязі окремих положень яких, наприклад, щодо державного субсидіювання страхових премій, перешкоджає розвитку агрострахування. Ми узагальнили та класифікували чинники розвитку агрострахування в Україні й використали математичну модель для виявлення основних функціональних чинників, які мають вплив на динаміку застрахованих площ. Ми встановили важливу залежність розвитку агрострахування від комплексу інституційних і функціональних чинників.
Оригінальність / наукова новизна. Отримав подальший розвиток системний підхід до дослідження агрострахування як складника умов сталого розвитку аграрної сфери. Визначено, що реалізації потенційних можливостей агрострахування, як складника забезпечення умов сталого розвитку аграрної сфери, перешкоджають висока вартість страхових премій, недостатні обсяги фінансування державних програм, непослідовність державної політики, відсутність при її розробленні та реалізації середньострокового планування; неповнота інформації з боку стейкхолдерів щодо необхідності, доступності агрострахування. Для розвитку агрострахування необхідно зменшити негативний вплив таких чинників.
Практична цінність / значущість. Інституалізації агрострахування, як однієї з передумов функціонування сільського господарства України на принципах сталого розвитку, будуть сприяти перехід від мультиризикового до індексного страхування, формування прозорого регуляторного середовища, запровадження середньострокового державного програмування, поширення інформації на державному рівні для стейкхолдерів щодо необхідності, доступності, доцільності агрострахування.
5
Хороновський, Олег Ігорович. "ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ УГРУПУВАНЬ." New Ukrainian Law, no. 1 (March 31, 2022): 172–77. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.26.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання впливу різних чинників на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань. Констатовано, що у сучасних умовах основним чинником формування зазначених загроз є глобалізація, про що свідчить: діяльність транснаціональних компаній; взаємозалежність країн від енергоресурсів, сировини, технологій тощо; світова інформаційна система (Інтернет, супутниковий зв’язок, соціальні мережі та ін.); взаємозв’язок найбільших фінансових систем, інтернаціоналізація й інтенсифікація сучасних транспортних засобів і мереж; інтенсивна міграція; використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування; формування «загальнолюдських цінностей» та ін. Виділено основні чинники, які впливають на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань, зокрема внутрішні: військові дії на сході України; нестабільна політична ситуація; корупційна вразливість державного апарату, в тому числі судової гілки влади; низька ефективність правоохоронної системи; недосконалість чинного законодавства; повільні темпи впровадження реформ; функціонування олігархічних груп впливу; низький рівень забезпечення економічної конкуренції; монопольно орієнтована економіка та ін., та зовнішні: формування глобальної фінансової системи; висока швидкість переміщення капіталу, яка забезпечує міжнародний обіг злочинних доходів; створення єдиної глобальної інформаційної мережі «Інтернет», що призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів, у тому числі в економічній сфері; інтеграція транспортно-логічної системи, мобільність пересування матеріальних і людських ресурсів; створення офшорних ринків, не оподаткованих податком, що сприяє вивезенню та легалізації кримінального капіталу; різні системи криміналізації злочинних дій і ступені відповідальності за їх вчинення тощо. Зроблено висновок, що виділені чинники не є вичерпними, мають дискусійний характер, залежать від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, можуть змінюватись з огляду на динаміку розвитку суспільних відносин.
6
Маслова, В. А. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 152–57. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.66.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу специфіки саморегуляції менеджерів освіти. Досліджуються соціально-психологічні чинники впливу на емоційну сферу особистості менеджерів освіти у контексті саморегуляції. Окреслено, що професійна діяльність менеджерів освіти має свої особливості, що вимагають не тільки професійної компетентності працівника, а й певних особистісних якостей, що визначають ефективність його фахової діяльності. Обґрунтовано особливості психічної саморегуляції як умови особистісного зростання в процесі реалізації навчально-професійних завдань. Зазначено, що саморегуляція та самоконтроль фахівця забезпечують характер його професійної взаємодії, поведінки в повсякденній та екстремальній ситуаціях, особливості реагування на обставини.
7
Ivaniv, S. I. "ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 115–27. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.115-127.
Full textAbstract:
Дослідження спрямоване на детальне вивчення залежності між використанням ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами та залученням інвестицій.
Метою проведення дослідження є вивчення та аналіз впливу різних форм інвестування на діяльність сільськогосподарських підприємств та ефективність використання ресурсного потенціалу.
У дослідженні використовувалася така методологічна база: метод групування для визначення форм залучення інвестицій у сільськогосподарські підприємства; графічний метод для відображення обсягу імпорту нової та вживаної сільськогосподарської техніки, а також динаміки капітальних інвестицій у сільське господарство; метод розрахунку для визначення величини середньорічного абсолютного приросту капітальних інвестицій у сільське господарство; аналітичний метод для визначення стримуючих факторів розвитку інвестиційної діяльності у сільському господарстві.
У статті проаналізовано можливі форми залучення інвестицій та їх вплив на структурні складові ресурсного потенціалу. У результаті дослідження було визначено, що найбільший вплив інвестиційна діяльність має на технічну складову ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
У дослідженні визначено основні чинники, які створюють несприятливий клімат у залученні інвестицій у сільське господарство. Стаття містить рекомендації яким чином варто на державному рівні та на рівні самих сільськогосподарських підприємств підвищувати інвестиційну привабливість сільськогосподарської галузі, особливо якщо йдеться мова про залучення іноземних інвестицій. Продемонстровано динаміку вкладення капітальних інвестицій, де як результат, визначено скорочення інвестицій за останні роки.
Результати, що отримані у ході дослідження можуть використовуватися сільськогосподарськими підприємствами при плануванні використання власного інвестиційного фонду та залучення зовнішніх інвестицій.
8
Горященко, Юлія, Юлія Бокова, and Анастасія Кулешова. "ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ`ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 297–302. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-64.
Full textAbstract:
В статті розглянуто та досліджено чинники впливу на розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності суб`єктів малого бізнесу. Виявлено те, що подальшого розгляду потребує дослідження інноваційно інвестиційного потенціалу в контексті розробки та реалізації інноваційно інвестиційної стратегії забезпечення стійкого розвитку підприємств. Проблеми визначення ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку є вкрай актуальними для економіки України. Вирішення цих проблем і формування працездатної системи показників дозволять оцінити ефективність поточного функціонування інноваційно-інвестиційного механізму і ступінь реалізації поставлених завдань і цілей інноваційного розвитку. Управління інноваційно-інвестиційним розвитком держави відноситься до стратегічно важливих, що пов'язано зі зростанням ролі інновацій та необхідних для цього інвестицій, оскільки вони безпосередньо впливають на основні макроекономічні показники розвитку країни.
9
Ольшанський, Г. О., and О. О. Корогодова. "УПРАВЛІНСЬКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ОПК УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 15 (December 30, 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто передумови виникнення та розвитку міжнародних договірних відносин у сфері оборонно-промислового комплексу. На основі використання загальнонаукових методів дослідження сформовано уявлення про міжнародні економічні відносини у сфері ОПК як складну глобальну багаторівневу систему. Звернено увагу на особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері. Зазначено, що в умовах глобалізації економічних відносин та посилення протекціоністських тенденцій окремих країн спостерігається значне зростання сукупних військових бюджетів світу. Проведено порівняння військових витрат у різних регіонах світу. Розглянуто процес формування та розвитку військово-технічної співпраці України з іншими країнами. Надано характеристику оборонно-промислового комплексу України. Акцентовано увагу на чинниках, що впливають на ефективність міжнародної торгівлі українських підприємств оборонно-промислового комплексу. Розглянуто та визначено чинники, що впливають на обсяги експорту та імпорту товарів військового призначення. Виявлено важливість окремих чинників в економічному зростанні та збільшенні обороноздатності країни. Висвітлено специфіку міжнародних договорів в оборонній сфері. Визначено управлінські та організаційні особливості укладання міжнародних договорів для підприємств-спецекспортерів. Розглянуто процес формування договорів у сфері ОПК України. Запропоновано класифікацію чинників впливу на процес укладання міжнародних договорів. Серед чинників макросередовища зазначено політико-правові, науково-технічні, економічні, природно-екологічні. Серед чинників мікросередовища запропоновано виділяти директивні органи, контактні організації, ринок товарів та послуг, конкурентів, інфраструктурні параметри. Авторами підсумовано головні особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері України.
10
Мочурад, Л. І., Н. І. Бойко, and М. В. Яцків. "Моделювання стресової ситуації людини в автоматизованих системах управління технологічними процесами." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 152–57. http://dx.doi.org/10.36930/40300126.
Full textAbstract:
Проаналізовано причини виникнення та впливу на організм і поведінку людей стресу під час управління технологічними процесами. Актуальність виконаного дослідження полягає в тому, що сучасна особистість перебуває під впливом великої кількості стрес-чинників. Щоденні стреси викликають у людини необхідність долати різноманітні скрутні життєві обставини. Внаслідок цього особистість використовує особливий тип поведінки – долаючий, який спрямований на подолання життєвих труднощів різного рівня. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми долаючої поведінки фахівців, пов'язаних із технологічними процесами. Показано, що особливої уваги потребує питання ресурсів, що дають змогу продуктивно долати стрес та зберігати психоемоційне здоров'я особистості. Визначено проблемні питання, що потребують подальшого вивчення та вирішення. Вказано на потребу оформлення окремої галузі "стресології" як цілісної системи вивчення та управління стрес-чинниками, тобто обставинами, які спричиняють стресовий стан. На основі здійснених спостережень досліджено ймовірну модель тривалості перебування та виходу людини з екстремальної ситуації. Також було досліджено взаємозв'язок рівнів працездатності з психологічним та емоційним станом людини. Проаналізовано вияв стресу як неспецифічної реакції організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію. При цьому джерелами стресу виступають як зовнішні, так і внутрішні чинники. Основну увагу зосереджено на наслідках, причинах та етапах розгортання стресу, а також чинниках, що сприяють його подоланню. На основі дослідження виконано порівняльну характеристику тенденцій стресостійкості людини до зовнішніх подразників в умовах витривалості. Наведено результати дослідження стрес-долаючої поведінки з урахуванням різних видів стресів, основну увагу зосереджено на виробничих стресах. Реакції людей розподілено на дві великі групи: фізіологічні і психологічні. Запропоновано підхід, який буде досить дієвий під час набору кадрів, оскільки стресостійкість людей у деяких професіях відіграє значну роль в ефективності виконання поставлених завдань та дасть змогу визначати людей, неспроможних працювати в певних умовах вже на початкових етапах роботи. Перспективою подальшого дослідження є визначення основних чинників, що впливають на ефективність стрес-долаючої поведінки людини залежно від ступеня навантаженості.
11
Білецька, Тетяна. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, no. 3 (March 27, 2020): 32–47. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.214.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано соціально-психологічні чинники, що здійснюють вплив на процес політичної соціалізації та визначають його ефективність серед сучасної української молоді. З’ясовано роль базових соціальних інститутів, що найбільшою мірою задають характер політичній соціалізації молоді, виявлено особливості та наслідки їх впливу. Визначено, що в умовах перманентних формацій, політична соціалізація втрачає консервативну складову, так як не спроможна належним чином залучити індивіда в політичні відносини,що сфо рмувалися, не передає усталену систему цінностей і норм поведінки. Відзначено, що об’єктивні умови життя сучасної молоді породжують цілий комплекс протиріч, ускладнюючи процес соціалізації й інтеграції цієї групи в суспільство. Підкреслено, що молоде покоління, що сформувалося в умовах розбудови демократичного суспільства поєднує в своїй свідомості нові цінності, притаманні ринковій економіці (індивідуалізм, прагматизм) і цінності минулого (бажання не виділятися, колективізм). Такий симбіоз детермінує формування нової моделі ціннісного сприйняття світу, що визначатиме основу майбутніх життєвих стратегій.
12
Olifirenko, Liliia, and Mariia Pysmeniuk. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДІЙНОГО РЕКЛАМНОГО РИНКУ УКРАЇНИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 77–90. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-77-90.
Full textAbstract:
Секторальний аналіз розвитку вітчизняного медійного рекламного ринку виявив основні чинники, що формують сучасні тенденції, динаміку та перспективи розвитку медійного бізнесу. Узагальнення результатів дослідження дозволили визначити роль інформаційно-комунікаційних технологій як програмного методу управління та їх впливу на ефективність діяльності рекламних підприємств. Аналіз середовища медійного рекламного ринку виявив інноваційнотехнологічні чинники розвитку цифрової індустрії, які розширюють попит та дозволяють рекламним компаніям швидко адаптуватися до змін інтересів і смаків замовників. Виявлена необхідність удосконалення інституціональних механізмів регулювання рекламної діяльності за умови законодавчого забезпечення доброчесної конкуренції, яка стимулюватиме пошук нових ідей, видів реклами, інновацій, каналів дистрибуції щодо розвитку «економіки уваги».
13
Ситник, Наталія, and Юлія Чепіль. "МОТИВАЦІЯ ЯК ЧИННИК СТИМУЛЮВАННЯ ЛЮДЕЙ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 331–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-70.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність мотивації праці та її застосування на підприємстві для ефективної діяльності працівників та економічного зростання підприємства. Охарактеризовано види і методи мотивації та наведено відповідні приклади. Проаналізовано такі поняття, як «мотивація», «стимулювання», виділено їхні спільні та відмінні риси. Зазначено, як мотивація пов’язана зі стимулами до праці, проаналізовано внутрішні та зовнішні чинники впливу на ефективність мотивації. Сформовано принципи побудови системи мотивації праці. Окреслено найефективніші методи мотивації праці і їх індивідуальне визначення для одного або групи працівників. Охарактеризовано моделі мотивації праці зарубіжних держав та на основі такого аналізу запропоновано найоптимальніші варіанти моделей, які підійшли б для реалізації на українському підприємстві.
14
Кушнерик, О. В. "HR-МЕНЕДЖМЕНТ: ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ." Підприємництво та інновації, no. 12 (July 3, 2020): 125–29. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.21.
Full textAbstract:
У статті розкриваються сучасні підходи до управління персоналом у системі hr-менеджменту. Особлива увага приділена визначенню впливу на продуктивність праці персоналу. Виділено основні концепції діяльності hr-працівників. Розглянуто поняття hr-менеджменту та управління персоналом, їх пов’язаність та відмінність. Приділено увагу питанню просування кар’єрного росту персоналу. Розглянуто необхідність створення окремої моделі hr-менеджменту у зв’язку з прямим впливом на ефективність діяльності підприємства. Проведено аналіз використання основних методів управління персоналом. Доведено взаємозв’язок впливу мотивації праці персоналу на ефективність методів управління персоналом. Обґрунтовано необхідність створення інноваційних підходів до управління персоналом із залученням мотиваційних чинників. Виявлено необхідність забезпечення hr-процесів продуктивними кадрами та створення умов для їхньої участі у бізнес-процесах.
15
Stadnyk, A. H. "Інформаційна війна як комунікативна технологія впливу на масову свідомість та громадську думку." Grani 19, no. 1 (December 25, 2015): 111–15. http://dx.doi.org/10.15421/1716020.
Full textAbstract:
У статті визначено ключові аспекти суті і впливу інформаційної війни на масову свідомість і громадську думку. В матеріалі ми розглядаємо інформаційну війну не як допоміжний механізм реальної війни, а як механізм впливу саме на громадську думку. І оскільки громадську думку не можна сформувати остаточно (поки є інформаційний контент, думка громадськості буде змінюватися постійно), оскільки в руках ЗМІ інформація виступає як справжня зброя націлена на масову свідомість. У статті детально обговорюються чотири основні чинники, які визначають ефективність інформаційного впливу: 1) суб’єкти інформаційних війн, які впливають на населення, масову свідомість, громадську думку; 2) інформаційна зброя війни; 3) сам контент, зміст інформації, що транслюється у ході інформаційної війни; 4) специфіка масової свідомості населення у тих чи інших країнах, формування та функціонування у них громадської думки. І оскільки інформаційна війна характерна для кризових ситуацій (як приклад можна взяти Україну з початку Майдану 2013 року), то подача інформації націлена на маніпулювання громадською свідомістю і, відповідно, громадською думкою як зовнішнім вираженням свідомості.
16
Kramarets, Volodymyr, and Iryna Matsiakh. "Роль біотичних чинників у всиханні ялинників Українських Карпат." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 121–32. http://dx.doi.org/10.15421/411827.
Full textAbstract:
За останні десятиліття на території Українських Карпат відбувається масове всихання похідних ялинових насаджень, створених у висотних поясах дубових та ялицево-букових лісів. Встановлено, що причини всихання ялинових лісів мають комплексний характер і є наслідком взаємодії трьох компонентів складної системи (тріади) у конкретних умовах у той самий час:1) чинники зовнішнього середовища (абіотичні, антропогенні), які погіршують стан дерев і посилюють дію патогену (або групи патогенів) та сприяють масовому розвитку комах-фітофагів; 2) значна кількість агресивного патогену (або групи патогенів) у поєднанні із комахами-фітофагами, розвиток та патогенність яких посилюється погодними умовами; 3) на значних площах наявні вразливі ялинові деревостани, склад, вік та структура яких робить їх уразливими до абіотичних та антропогенних чинників, сприяє розвитку і поширенню агресивних патогенів та комах-фітофагів.
Охарактеризовано закономірності впливу біотичних чинників на стан ялинників: тут спостерігається кумулятивний ефект – дисбаланс в одній із ланок стає причиною лавиноподібного руйнування консортних зв'язків та підсилює негативну дію інших біотичних чинників на дерева ялини – едифікатора цих екосистем. Серед біотичних чинників на всихання ялинників найсуттєвіший вплив мають: зміни у функціонуванні біотичної складової ґрунтів; активізація розвитку кореневих гнилей; масове розмноження камбіо- та ксилофагів.
Розглянуто дію різних чинників на розвиток осередків масового розмноження короїда-типографа. Заборона на здійснення лісозахисних заходів (зокрема на вирубування свіжозаселених дерев) у так званий «період тиші» (від 1 квітня до 15 червня) значно знижує ефективність боротьби із короїдами. Своєчасне та якісне здійснення лісогосподарських заходів дасть змогу зменшити негативну дію кореневих гнилей, комах камбіо- та ксилофагів і сповільнить процеси деградації ялинників.
17
Шовкова, О. В., and Є. В. Коротич. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОДОБРИВ ДЛЯ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 98–102. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.12.
Full textAbstract:
У сучасних умовах розвитку аграрного виробництва України соя має важливе значення як цінна зернобобова культура. Щороку у виробництво впроваджуються нові сорти сої та виникає необхідність удосконалення існуючих елементів технології вирощування культури. Збалансоване застосування макро- і мікроелементів не лише оптимізує загальний баланс живлення рослин, підвищує ефективність добрив, покращує стресостійкість, резистентність до біотичних чинників, але і значно підвищує урожайність та якість отриманої продукції. Мета дослідження полягала у виявленні впливу передпосівної обробки насіння хелатними мікродобривами на продуктивність ранньостиглих сортів сої в умовах лівобережної частини Лісостепу України. Завданням дослідження передбачено: визначити вплив різних мікродобрив на хелатній основі на показники структури врожайності насіння сої; виявити особливості впливу мікродобрив на урожайність сортів сої ранньостиглої групи. Упродовж періоду проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що застосування мікродобрив у технології вирощування сої шляхом передпосівної обробки насіння позитивно впливає на формування компонентів структури врожаю у дослідних рослин. Висота прикріплення бобів нижнього ярусу в різних сортів сої ранньостиглої групи залежно від застосування мікродобрив коливалася від 13,2 до 15,9 см. Найбільша кількість бобів на одній рослині та маса 1000 насінин формувалася на ділянках з передпосівною обробкою насіння Актив Корн Бобові – 15,9–16,7 штук та 167,3–190,5 г відповідно. Застосування мікродобрива ВУКСАЛ КоМо Active забезпечило приріст урожайності залежно від сортового складу 0,22–0,28 т/га. Мікродобриво Нано-мінераліс було більш ефективнішим, приріст урожаю становив 0,47–0,56 т/га. Максимальну продуктивність формувала соя у разі використання добрива з хелатованими мікроелементами Актив Корн Бобові для передпосівної обробки насіння: у сорту Мілленіум – 3,43 т/га, у сорту Амадеус – 2,87 т/га, у сорту Райдуга – 3,25 т/га, у сорту Голубка – 3,57 т/га.
18
Prydatko, E. М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (April 26, 2018): 35–40. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.35-40.
Full textAbstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню організаційно-економічних заходів, запровадження яких на рівні промислового підприємства має дозволити підвищити ефективність процесів формування персоналу. Об’єктом дослідження виступають процеси формування персоналу промислових підприємств України. При обґрунтуванні організаційно-економічних заходів було використано методи групування, логічного узагальнення та систематизації. Встановлено наявність двох груп чинників, що впливають на ступінь ефективності пропікання процесів формування персоналу промислових підприємств – внутрішні та зовнішні. Виокремлено по п’ять основних чинників у кожній групі, що здійснюють найбільший вплив на об’єкт дослідження. Запропоновано основні організаційно-економічні заходи щодо запобігання можливого негативного впливу кожного з чинників.
19
Ситник, Ю. Б. "Підхід щодо врахування впливу несприятливих факторів на ефективність пошуково-рятувального забезпечення в операціях." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(69) (July 22, 2021): 88–93. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.11.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз факторів, що впливають на оцінку ефективності пошуково-рятувального забезпечення в операціях об'єднань і угруповань сил (військ) Збройних Сил України, яке реалізоване в спеціальному математичному та програмному забезпеченні комплексу засобів автоматизації авіаційної рятувальної операції. Реалізовані математичні моделі описують тільки окремі аспекти реальних процесів або їх ідеалізовані представлення шляхом внесення в моделі поправочних коефіцієнтів, виразів в залежності від різних відхилень реальних умов від ідеалізованих. Якщо дослідник має статистику, то задача прогнозування значення ступеня впливу несприятливих факторів може бути поставлена та розв’язана в умовах стохастичної невизначеності. Таке визначення прогнозних значень передбачає допущення, які полягають в тому, що сукупність чинників, яка визначала статистичні значення ступеня впливу, залишається незмінною на прогнозований термін часу. При такому допущенні довгострокове прогнозування значень ступеня впливу факторів не може вважатись задовільним. Якщо дослідник не має статистики чи вона обмежена, то прогнозування значень ступеня слід розглядати в умовах нестохастичної невизначеності. В цих умовах доцільним підходом є використання методів експертного оцінювання. Підхід з використанням нечітких експертних оцінок впливу несприятливих факторів і його реалізація дозволяє значною мірою подолати основні проблеми при пошуково-рятувальних діях в операціях. В якості математичної моделі врахування впливу несприятливих факторів на ефективність пошуково-рятувального забезпечення в операціях об'єднань і угруповань сил ЗСУ визначена ієрархічна модель, що базується на теорії нечітких множин. Запропонована евристична реалізація нечіткого підходу з мінімальною кількістю терм-множин лінгвістичних змінних дозволяє отримати результат в умовах обмежених вхідних даних, що надає можливість оцінити вплив несприятливих факторів на ефективність пошуково-рятувальних дій в умовах невизначеності. Запропонований підхід і його реалізація можуть служити основою для подальшої розробки методів, методики оцінки ефективності пошуково-рятувальних дій з більш гнучким врахуванням впливу несприятливих факторів.
20
Коновальчук, П. І. "ВПЛИВ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, no. 2-19 (2020): 41–52. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.19.2.04.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано особливості та доцільність впливу релігійних організацій на процеси державотворення в умовах сучасних суспільно-політичних змін в Україні. Проаналізовано історично-суспільну сутність релігії. Виділено основні положення щодо суспільно-політичної спрямованості діяльності церкви в соціально-історичному контексті та в сучасних умовах. Розглянуто етапи становлення церкви як соціального інституту в демократичному суспільстві, відмінності між суб’єктивною (ставлення до Бога) та об’єктивною (історична реальність) релігіями. Розкрито підходи до аналізу питань взаємозалежності релігії та політики. Уточнено можливі варіанти взаємовідносин влади та церкви в контексті різних політичних устроїв. Наголошено на значимості та авторитетності церкви в пошуку взаємоприйнятих рішень у багатьох проблемних ситуаціях в умовах гібридної війни. Конкретизовано поняття «легітимність» як важливу ознаку демократичної влади, символ довіри, уявлення, що існують у свідомості громадян та ґрунтуються на законності влади, визнанні громадянами прав та обов’язків як її керівників, так і своїх. Проаналізовано типи легітимності державної влади. Виділено чинники впливу релігійних організацій на державотворення в Україні. Розглянуто функції церкви як соціального інституту в демократичному суспільстві. Окреслено основні напрями оптимізації впливу релігійних організацій на державотворення: утвердження позицій Автокефальної Української Помісної Церкви; подолання міжконфесійних конфліктів; подальше позитивне вирішення українського релігійного питання на міжнародному рівні; законодавчого уточнення статусу церкви в суспільно-політичних процесах; формування політично-релігійної складової суспільства. Підтверджено ефективність взаємодії релігійних та державних інституцій у розбудові країни, прийняття важливих політичних рішень на спільній основі.
21
Сівак, Вадим, Олександр Мацько, and Дмитро Марченко. "АНАЛІЗ НЕГАТИВНИХ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОКАЗНИКИ ЖИВУЧОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ, ТА ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ ЇХ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 272–87. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.815.
Full textAbstract:
Завдання підвищення рівня живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій в сучасних умовах стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що успіх бойових дій досягається головним чином шляхом ураження військових об’єктів, до яких належать: особовий склад, пункти управління, бойова і транспортна техніка, запаси матеріальних засобів та інші об’єкти логістики. Крім того, наявністю у складі ЗС України досить великої кількості об’єктів логістичного забезпечення, рівень живучості яких не відповідає рівню розвитку і можливостям сучасних засобів ураження противника. З метою розв'язання цих проблем визначені чинники, які суттєво впливають на рівень живучості та ефективне функціонування системи логістичного забезпечення. Проведений аналіз чинників, що пов’язані з вірогідністю ураження об’єктів логістики та чинників, що безпосередньо впливають на рівень живучості логістичного об'єкта. Проаналізовано математичні складові цих чинників для того, щоб визначити шляхи їх нейтралізації та послаблення негативного впливу. Визначено, що суттєвий вплив на нейтралізацію приведених чинників та підвищення живучості об’єктів логістики мають заходи зі створення хибних об’єктів. Обґрунтовано суб’єктивні показники, які необхідно змінювати для підвищення рівня живучості. Пропонується підвищити живучість шляхом розосередження та взаємо віддаленням об’єктів логістичного забезпечення, що виключає можливість поразки одним боєприпасом більше одного об’єкту чи його елементу. Приведено необхідні математичні рівняння. Визначена невідповідність між рівнем розвитку сучасних засобів ураження і рівнем живучості об’єктів логістичного забезпечення. Водночас на практиці створюється тенденція щодо підвищення ролі важливості об’єктів логістики в забезпеченні загальної динаміки функціонування військ (сил), які є першочерговими цілями для вогневого ураження ракетами та артилерією противника та його диверсійно розвідувальними групами.Ці недоліки свідчать про т е, що в раніше виконаних дослідженнях вплив живучості об’єктів логістики на ефективність логістичного забезпечення не достатньо розглядався в теорії. Тому далі у дослідженнях необхідно проаналізувати наявні наукові підходи щодо оцінювання живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій з метою визначення шляхів їх удосконалення.
22
Джеджера, О. В. "ЕМОЦІЙНІ ПЕРЕЖИВАННЯ ЯК ДЕТЕРМІНУЮЧИЙ ЧИННИК РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 60–66. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.49.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються властивості емоційного переживання використовувати почуттєво-емоційні феномени для аналізу внутрішніх і зовнішніх впливів, виявлення їх сенсу і значення та формування ставлення особистості до цих впливів, що призводить до детермінації функціонування психіки з боку емоційних переживань і зумовлює ефективність індивідуальної діяльності. З метою доведення викладеної думки представлено дані проведеного експериментального дослідження щодо показників результативності навчання студентів, змісту їхніх емоційних переживань та кореляційного зв’язку між цими показниками, які підтверджують наявність детермінуючого впливу емоційних переживань на результати такої діяльності.
23
Балашов, К. В. "СТАВЛЕННЯ ЛІКАРІВ ДО ПРОФІЛАКТИКИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ – АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (June 2, 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12138.
Full textAbstract:
Мета: охарактеризувати ставлення та діяльність лікарів стосовно здоров’я та визначити поведінкові особливості підгруп лікарів, які працюють у столиці/обласних центрах або в інших населених пунктах.
Матеріали і методи. Опитано 167 лікарів, які представляють всі макрорегіони України: визначено рівні поінформованості про міфи щодо неінфекційних захворювань, локус контролю, погляди на ефективність профілактичних заходів, вплив на здоров’я окремих чинників оточення. Оцінку результатів здійснювали на основі даних дескриптивної статистики, статистичну вірогідність різниці показників визначали методами попарного порівняння з поправкою Бонфероні та дисперсійного аналізу.
Результати. Порівняння оцінок респондентів показало нечисленні відмінності між лікарями, які працюють у м. Києві та обласних центрах (група А), та лікарями, які працюють в інших населених пунктах (група Б). Лікарі продемонстрували досить високу поінформованість про заходи профілактики неінфекційних захворювань, водночас не завжди здійснювали практичні заходи, спрямовані на підтримку здоров’я. Відповідальність за здоров’я лікарі з обох підгруп покладали на саму особу, лікарів та близьке оточення, а найменше очікували від волонтерів, ВООЗ та преси. Опитані високо оцінили потребу дітей дотримуватися правил здорового способу життя, передусім – дотримання правил безпечного сексу. Мешканці обласних центрів вважали вплив на здоров’я свого фінансового стану та традицій у родині менш сприятливим, ніж лікарі, які живуть у решті населених пунктів.
Висновки. При порівнянні оцінки респондентами популярних тверджень щодо неінфекційних захворювань, осіб та інституцій, що несуть відповідальність за здоров’я людини, поглядів на ефективність профілактичних заходів, впливу на здоров’я окремих чинників оточення не виявлено значних відмінностей між лікарями, які працюють у м. Києві та обласних центрах, та лікарями, які працюють у інших населених пунктах. Переоцінка респондентами складності заходів профілактики неінфекційних захворювань свідчить про необхідність більш детального та доступного представлення спектра можливих заходів сприяння здоров’ю для ефективнішої профілактики.
24
Oplachko, I. O. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЦЕМЕНТНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 84 (July 24, 2019): 119. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201812.
Full textAbstract:
У статті досліджено стан розвитку підприємств цементної промисловості. Здійснено оцінку впливу динамічних змін нестабільного ринкового середовища на діяльність підприємств галузі в Україні. Визначено проблеми та перспективи управління діяльністю підприємств у сучасних умовах. На основі розгорнутого аналізу впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на ефективність діяльності підприємств і шляхів досягнення ними стратегічного успіху обґрунтовано необхідність перегляду цільових орієнтирів галузі. Окреслено низку передумов, розгляд яких дозволить створити підґрунтя для прийняття ефективних управлінських рішень топменеджментом підприємств.
25
Kryshtanovych, Myroslav. "Особливості розвитку інвестиційної діяльності у сільському господарстві України." Public Administration and Regional Development, no. 8 (June 30, 2020): 584–95. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.08.11.
Full textAbstract:
У ході дослідження проаналізовано основні чинники, що впливають на розвиток інвестиційної діяльності в сільському господарстві. Проаналізовано основні показники, які виражають темпи іноземного інвестування в сільськогосподарську галузь. Охарактеризовано основні показники інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств, зокрема розглянуто динаміку обсягів капітальних інвестицій, частки інвестицій в агросектор в структурі ВВП, обсяг інвестицій у розрахунку на одне аграрне підприємство. Проведено дослідження та оцінювання результативності державного регулювання інвестицій у сільському господарстві, яке передбачає статистичний аналіз опорних показників.
Результатом державного регулювання інвестицій у сільському господарстві є аналіз впливу основних факторів на ефективність інвестицій. З метою виявлення впливу на процес державного регулювання інвестицій у агросфері здійснено кореляційний аналіз за низкою критеріїв. Обґрунтовано перспективні напрямки удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві.
Система державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні, сформована в результаті великої кількості трансформацій і реорганізацій, не є єдиною та результативною. Вона складалася з багатьох учасників, функції які доволі часто дублювалися, що в фінальному підсумку знижувало рівень управління інвестиційними процесами. Погіршення розвитку державного регулювання в сфері інвестицій, підтверджується тенденцією до зниження фінансування видатків на утримання загальнодержавних установ, які здійснюють управління інвестиційними процесами в секторі економіки сільського господарства. Особливостями розвитку політики регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві, також враховуються передумову зміни попиту на різні категорії агропродукції.
За результатами аналізу сформульовано висновки щодо особливостей впливу державного регулювання інвестиційної діяльності у сільському господарстві.
26
Батьковець, Н. О., and Г. А. Батьковець. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-08.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив емоційного інтелекту на ефективність виконання професійних функцій, наведено взаємозв’язок між вмінням працівника керувати емоційним інтелектом та результатом його праці. Визначено суб’єктивні та об’єктивні показники, які впливають на зародження різних типів емоцій. Наведено класифікацію зовнішніх та внутрішніх структуроутворюючих чинників емоційного інтелекту працівника. Розглянуто суб’єктивні та об’єктивні складові емоційного стану індивідуума, які формують реак-цію на стрес-фактори і рівень зрозумілості подразника. Визначено основні показники сталої поведінки працівників підприємства та її впливу на функціональну ефективність виконуваних обов’язків. Доведено, що вміння працівника керувати емоційним інтелектом впливає на результативність його праці та можливість кар’єрного росту чи ротації в організації. Наведено загальнонаціональний показник України у всесвітньому рейтингу щастя як базовий при формуванні емоційного фону населення. Доведено, що відсутність у моделі розвитку персоналу заходів, які дозволяють управляти емоційним станом працівника, може призвести до ряду негативних наслідків, які наведені у статті. Визначено, що професійний розвиток персоналу потрібно пла-нувати з врахуванням профільних та особистісних компетенцій. Сформовано модель професійного розвитку персоналу з врахуванням суб’єктивних (локально орієнтованих) компетенцій. Окреслено взаємозв’язок між ключовими факторами успіху та професіоналізмом кадрового складу через призму емоційної грамотності. Доведено, що емоційний стан працівників підприємств невиробничої сфери визначає стан купівельної поведінки та готовність споживача до товарообміну.
27
Войтко, Олександр, Віталій Кацалап, and Юлія Бабій. "ОБҐРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОМУНІКАТИВНОЇ МОДЕЛІ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ СИЛ ОБОРОНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 61–72. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.190.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основі комунікативні функції системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Наведено характеристики елементів когнітивного інформаційного простору та детерміновані чинники, які впливають на діяльності органів управління Сил оборони. Проаналізовано і узагальнено сучасні умови функціонування системи стратегічних комунікацій в контексті їх трансформації, а також виявлено ряд факторів, що створюють перешкоди на шляху створення нових комунікативних можливостей. На основі аналізу сучасних теоретико-методологічних концепцій управлінської діяльності органів військового управління досліджено питання взаємодії між можливими елементами системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Виявлено вплив основних детермінантів, які впливають на ефективність функціонування системи стратегічних комунікацій Сил оборони. На відміну від існуючих підходів наведені складові комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони відображає об’єктивну реальність процесів, які обумовлюють взаємозв’язок між можливими функціями та умовами. Комунікативні системи в сферах національної безпеки відіграють когерентну роль, яка за своїм змістом відображає вертикальні та горизонтальні взаємозв’язки системи безпеки та оборони України. Тому виникає необхідність проведення детального опису функцій систем, які задіяні для виявлення психологічного впливу на цільові аудиторії та системи, що відповідають за проведення випереджувальних заходів. Наведений опис елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони дозволяє реалізувати модель, яка визначає сутність комунікативних можливостей системи стратегічних комунікацій Сил оборони в інтересах реалізації протидії деструктивному психологічному впливу. Особливу увагу приділено здатності об’єктивно прогнозувати можливі наслідки та адекватно реагувати (протидіяти) на негативні процеси. Запропонований методичний підхід має універсальний характер, а тому може бути застосований при розробці аналогічних методичних засобів не лише стосовно воєнної сфери, але і до усієї соціальної системи держави або її окремих секторів в інтересах забезпечення внутрішньополітичної стабільності.
28
Roztorhui, Mariia. "Фізична підготовленість пауерліфтерів з інвалідністю як чинник ефективності програми підготовки." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 1 (45) (May 24, 2019): 84–90. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-84-90.
Full textAbstract:
Актуальність. Ураховуючи можливість негативного впливу на здоров’я спортсменів з інвалідністю механічного перенесення підходів до підготовки здорових пауерліфтерів у практику адаптивного спорту, постає необхідність розробки й обґрунтування програм підготовки спортсменів з інвалідністю. Мета дослідження – обґрунтування ефективності програми підготовки на основі аналізу показників фізичної підготовленості пауерліфтерів із пошкодженнями опорно-рухового апарату на етапі початкової підготовки. Метод та методологія проведення роботи. Для досягнення поставленої мети використано аналіз й узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати роботи. На основі аналізу науково-методичної літератури та передового досвіду практики спорту розроблено програму підготовки пауерліфтерів із пошкодженнями опорно-рухового апарату на етапі початкової підготовки. У результаті експериментального впровадження програми в практику спорту виявлено ступінь впливу занять пауерліфтингом на фізичну підготовленість пауерліфтерів із пошкодженнями опорно-рухового апарату. Виявлено достовірні відмінності (p<0,01 ) у показниках за тестами «біг на 30 м», «12-хвилинний тест Купера на ручному велотренажері», «викрут із гімнастичною палицею з положення “гімнастична палиця хватом двох рук зверху вперед-униз”», «метання м’яча з положення сидячи в ціль» та мануально-м’язового тестування за всіма тестовими позиціями до початку й після експерименту в пауерліфтерів на етапі початкової підготовки. Висновки. Статистично достовірний приріст показників фізичної підготовленості може свідчити про можливості зменшення впливу втрачених функцій на життя спортсменів з інвалідністю за допомогою занять пауерліфтингом і про ефективність програми підготовки пауерліфтерів на етапі початкової підготовки. Наукові результати, отримані в ході експериментальної перевірки, дають підставу для висновку про позитивний вплив занять із пауерліфтингу на фізичну підготовленість спортсменів із пошкодженнями опорно-рухового апарату на етапі початкової підготовки.
29
Дубиніна, С. М. "ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво та інновації, no. 11-2 (May 29, 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.22.
Full textAbstract:
В умовах сучасності, стратегічного розвитку України інноваційна адаптація промислових підприємств є рушійною силою реформування економічного розвитку країни. У статті досліджені фактори впливу на інноваційний розвиток промислових підприємств, умови формування, ефективність інноваційної активності, оскільки інноваційна діяльність – це науково-технічний прогрес не тільки підприємств, а всієї держави. Визначено, що інноваційний розвиток має найбільшу сферу впливу і охоплює не тільки наукові розробки, а й виробництво, кінцевий результат господарської діяльності підприємства – прибуток. Зазначено, що сучасні промислові підприємства країни мають низький інтелектуальний потенціал, який є головним складовим чинником генерації ідей та впровадження в дію інновації. Проведено розрахунок та обґрунтування впливу фактичних інноваційних витрат на показники господарської діяльності промислового підприємства.
30
Чухланцева, Наталя Вікторівна, Людмила Вікторівна Шуба, and Вікторія Вікторівна Шуба. "МОБІЛЬНО ОРІЄНТОВАНІ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ВПЛИВУ НА ФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 253–68. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2581.
Full textAbstract:
Здорова поведінка і фізична активність студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю є важливими характеристиками якості їх професійної підготовки, показниками конкурентоспроможності випускників на ринку робочої сили. Фізична активність, зокрема щоденна ходьба, покращує фізичне і психологічне здоров’я, але все частіше повідомляється про малоактивну фізичну поведінку студентів. Фізична активність (ФА) може успішно модифікуватися під впливом певних чинників і супутніх факторів. Сучасні технологічні розробки стимулювали використання смартфонів у дослідженнях фізичної активності, однак недостатньо даних про їх ефективність для вимірювання та впливу на прийняття і ведення здорового способу життя студентів. Студенти використовують фітнес-додатки для досягнення різноманітних цілей, таких як збільшення фізичної активності, навчання новим фізичним вправам, дотримування принципів раціонального харчування, досягнення і підтримування оптимальної ваги. Це дослідження спрямоване на визначення і аналіз ефективності фітнес-додатків в якості здоров’язберігаючої складової освіти та інструменту для поліпшення фізичної активності і зміни поведінки студентів з використанням теорії запланованої поведінки (ТЗП). Обговорюється взаємозв’язок між використанням фітнес-додатків для смартфонів і ефектами, що вони надають, на аспекти здоров’язберігаючої освіти студентів. Проведено аналіз взаємозв’язків переконань як складових конструктів ТЗП до визначених показників фізичної активності. Серед учасників дослідження (51 студент:24 юнаки (47,1%) і 27 дівчат (52,9%), середній вік - 17,82 ± 0,74 років) проведено анкетування стосовно конструктів TЗП і вивчені особливості спортивної діяльності і щоденної активності (ходьби), зафіксовані фітнес-додатками, встановленими на власних смартфонах. Нами співставлялись і аналізувались дані про ФА протягом дослідження, визначався вплив і залежність застосування фітнес-додатків і конструктів TЗП на зміни поведінки студентів, гендерні особливості здорової поведінки. Визначено, що поведінкові наміри і відчутний контроль над поведінкою є провідними чинниками, які і підвищують фізичну активність студентів. Виявлено, що застосування фітнес-додатків смартфонів може сприяти здоров’язберігаючій компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання, сприяло підвищенню фізичної активності студентів та позитивно впливає на формування діяльного ставлення до фізичної активності як інтернальної цінності.
31
Gacim , S., I. Yu Gryshova, and O. V. Zhuravlov . "Публічна політика інституційних трансформацій в умовах глобальної пандемії." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 24, 2021): 75–91. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.08.
Full textAbstract:
Глобальний світ опинився у складній ситуації структурних зрушень інституційного середовища не тільки на формальному, але й на неформальному рівні під впливом пандемії коронавірусної інфекції. Оцінка процесів формування публічної політики інституційних трансформацій та її вплив в умовах пандемії COVID-19 на економічну систему є динамічним явищем і потребує глибинного міждисциплінарного підходу. Запропоновані теоретичні моделі, які включають різноманітні інституційні чинники. Оцінка моделей дозволила зробити висновок про переважну статистичну значущість інституційних факторів на ефективність економічних трансформацій.Метою статті є визначення основних напрямів публічної політики трансформації економічних систем через призму дослідження «правил гри» (інститутів) і цінностей в умовах пандемії. Наукова новизна полягає в оцінці інституційних трансформацій економіки в умовах глобальної пандемії через призму дослідження інститутів та цінностей, що створює наукове підґрунтя для модернізації управлінських та статистичних концепцій і має на меті запобігти створенню екстрактивного інституційного середовища. Висновки. Для коректного статистичного моделювання варто розглядати економічні процеси через призму нової інституційної теорії, яка дозволяє виявити траєкторії економічного розвитку з урахуванням географічних особливостей, історії, культури і місця політичних еліт. Саме інституційний підхід у статистичному моделюванні дає більш фундаментальне усвідомлення складних процесів переходу від екстрактивних інститутів до інклюзивних. За оцінкою моделі коінтеграції панельних даних нами виявлено тісний довгостроковий зв’язок між такими чинниками, як економічне зростання, витрати на освіту, ефективність урядування, верховенство права та збільшення частки послуг у структурі ВВП. Такі результати підтверджують значущість інституційного середовища для траєкторії економічного розвитку.
32
Микитюк, Ю. "Аналіз впливу чинників ризику на ефективність інноваційно-інвестиційних проєктів в будівництві." Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, вип. 3, липень - вересень (2019): 87–97.
Find full text
33
Микитюк, Ю. "Аналіз впливу чинників ризику на ефективність інноваційно-інвестиційних проєктів в будівництві." Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, вип. 3, липень - вересень (2019): 87–97.
Find full text
34
ЛАПЕНКО, О. І., and Н. О. МАХІНЬКО. "ВПЛИВ ПРОФІЛЮВАННЯ ЛИСТІВ НА ЖОРСТКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЄМНОСТЕЙ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА." Наука та будівництво 16, no. 2 (May 8, 2019): 40–45. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v16i2.35.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню впливу профілювання металевих листів на опір деформуванню стінки циліндричної силосної ємності зберігання, що розглядається як оболонка обертання з вертикальними ребрами жорсткості, змінною за висотою товщиною листів, що мають гладку або хвилясту фактуру. Досліджено чинники, від яких залежить ефективність профілювання, та здійснено порівняльний аналіз жорсткісних характеристик профільованих та плоских панелей за різними схемами завантажень. Виконано аналіз радіальних переміщень корпусу відповідно до безмоментної теорії оболонок і зроблено висновки щодо кількісної оцінки залежності товщини профільованих листів та їх жорсткісних характеристик. Наведено наочні приклади для відображення характеру деформації циліндричних оболонок під дією асиметричного навантаження. Доведено, що при класичному згині тонких пластин, що працюють як мембрани, використання профільованих листів є більш ефективним. Профілювання листів також знижує радіальні переміщення корпусу оболонки при асиметричному навантаженні, при цьому ефект цього зниження найбільш виражений для тонких листів з більш «частим» кроком хвилі. Було встановлено, що при осесиметричному завантаженні циліндричної оболонки обертання рівномірно розподіленим навантаженням профілювання листів не впливає на величину радіальних переміщень корпусу. Огинаюча прогинів для оболонки з профільованих листів носить плавний характер, що добре узгоджується з епюрою вітрового тиску, а для оболонки з плоских листів має хвилеподібний характер. У всіх випадках зі зростанням товщини оболонки частота появи хвиль зменшується.
35
Bahriy, M. V. "Управління туристично-рекреаційною галуззю в умовах нестабільності ринку." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 4, 2017): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7601.
Full textAbstract:
У статті розглядаються напрямки управління ефективністю розвитку туристично-рекреаційної галузі в умовах нестабільності ринку України. Відзначається актуальність туристично-рекреаційної галузі, яку вважають одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку країни. Визначені загальноєвропейські принципи з розвинутою індустрією туризму, яка дозволяє надавати державну підтримку розвитку, зокрема у сфері інформаційно-рекламної діяльності. Зазначені загальнодержавні та регіональні чинники впливу на розвиток туристично-рекреаційних ресурсів. Об’єктом дослідження туристично-рекреаційної галузі є туристично-рекреаційні ресурси. З метою вдосконалення управління розмежовано вивчення питання розвитку туристично-рекреаційної галузі з точки зору соціального статусу регіону та його географічного розміщення, оскільки вплив цих чинників на галузь різний та неоднозначний. Запропоновано вирішення локальних проблем розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі та формування рекреаційно-туристичної інфраструктури на регіональному рівні через розробку стратегій з обґрунтуванням пріоритетних напрямів розвитку кожної окремої області західного регіону; розробку системи бюджетів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі в розрізі окремих сфер її діяльності; вдосконалення існуючих та створення нових маршрутів регіональних спеціалізованих туристичних напрямів; розробку планів залучення інвестиційних ресурсів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу регіону тощо. Визначено можливі шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму туристично-рекреаційної діяльності.
36
Grynchenko, Natalia, Pavel Pyvovarov, Olga Grynchenko, Daria Tyutyukova, and Raisa Plotnikova. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАПІВФАБРИКАТІВ ІЗ СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 204–15. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-204-215.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Без упровадження інновацій виробники прирікають себе на поступову втрату конкурентних переваг. За цих умов усе більшого значення набуває розробка та впровадження інноваційних технологій, реалізація яких дозволяє підвищити ефективність функціонування харчових виробництв. Постановка проблеми. В умовах розвитку сучасних форматів закладів ресторанного господарства використання напівфабрикатів різного ступеня готовності для виробництва кулінарної та кондитерської продукції є доцільним та економічно вигідним. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У технології кулінарної продукції із сиру кисломолочного запроваджено низку новацій, що лежать у площині надання функціонально-фізіологічних властивостей, регулювання функціонально-технологічних властивостей сиру кисломолочного. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогодні не виявлено системних досліджень щодо обґрунтування технологічних параметрів виробництва напівфабрикатів із сиру кисломолочного та дослідження впливу технологічних чинників на їхні властивості. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу технологічних чинників на структурно-механічні та технологічні властивості напівфабрикатів із сиру кисломолочного на основі молока знежиреного декальцифікованого. Виклад основного матеріалу. Визначено вплив технологічних чинників на фізико-хімічні та технологічні властивості напівфабрикатів із сиру кисломолочного. Встановлено, що введення до складу напівфабрикатів солі кухонної призводить до незначного зменшення середнього діаметра білкових частинок, збільшення вологоутримуючої здатності та ефективної в’язкості. За використання цукру білого середній діаметр білкових частинок підвищується порівняно з контролем, зменшується вологоутримуюча здатність та ефективна в’язкість напівфабрикатів. Визначено, що термічна обробка за підвищених та низьких температур не чинить значного впливу на фізико-хімічні властивості розробленої продукції. Висновки відповідно до статті. На підставі проведених досліджень розроблено рекомендації із використання напівфабрикату із сиру кисломолочного в технології кулінарної та кондитерської продукції.
37
КАЛЮЖНА, Євгенія, and Світлана ГАЙДАЄНКО. "КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯК ФАКТОР ДИСГАРМОНІЇ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 3 (52) (February 21, 2022): 56–62. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.8.
Full textAbstract:
У роботі здійснено спробу розкрити сутність феномена «комп’ютерна залежність», а також охарактеризувати вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на формування схильності до залежної поведінки. Продемонстровано, що натепер у психологічній науці сформульовано багато концепцій, які пояснюють явище адиктивності та процес її формування з різних методологічних позицій. Метою статті є аналіз психологічних підходів до розуміння механізмів і чинників формування комп’ютерної залежності у підлітковому віці. Аргументовано, що наявні наукові уявлення є недостатніми для чіткого розуміння психологічних чинників і механізмів формування залежної поведінки, що обмежує можливості врахування всіх цих факторів у розробці цільових психокорекційних та психопрофілактичних програм. Підтримано позицію сучасних учених щодо необхідності своєчасного попередження комп’ютерної залежності у підлітковому віці. Наголошено на важливості твердження, що знання психосоціальної сфери підлітків необхідне для організації цілеспрямованого пошуку адекватних способів психологічного впливу на особистість під час виникнення вікових проблем. Висновки. На основі вивчення психологічних підходів до розуміння механізмів формування комп’ютерної залежності, обґрунтовано ефективність системного підходу як методологічного фундаменту конструювання та реалізації корекційно-превентивних програм. Перспективою дослідження визначено з’ясування функціональних механізмів залежної поведінки у підлітковому віці, що дозволить реалізовувати ефективні психологічні моделі корекційно-превентивного впливу.
38
Ківалов, С. В. "Інформаційно-комунікативний чинник сучасної політики та його роль у сфері освіти." Актуальні проблеми політики, no. 66 (December 23, 2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.665.
Full textAbstract:
У статті показано, що стрімкий розвиток інформаційних технологій та їх використання в усіх сферах життєдіяльності зумовлює потребу переосмислення суспільством ролі інформаційно-комунікаційного чинника в політиці. Акцентовано увагу на тому, що по суті відбувається трансформація у напрямі перерозподілу влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками. Це пояснює зростання впливу засобів масової інформації та глобальних інформаційних мереж на усі процеси у суспільстві. Інформатизація та комп'ютеризація докорінно змінюють систему управління та комунікаційні зв'язки суб'єктів політики.
Розглянуто основні підходи до визначення ролі інформаційного чинника в політиці та наведені приклади зарубіжного досвіду у цій сфері. У центрі уваги статті - система освіти, яка відіграє особливу роль в усіх трансформаційних процесах. Інформаційно-комунікаційний чинник підвищує ефективність як внутрішньої комунікації, так і зовнішніх впливів системи освіти. Горизонтальні та вертикальні інформаційно-комунікаційні зв'язки сприяють ефективності управління щодо системи освіти та підвищенню якості навчальної, виховної, науково-дослідної діяльності освітніх закладів.
Система освіти є важливим складником процесу трансформації сучасного інформаційного простору. Вона, зокрема, адаптує інформаційну сферу до вимог часу шляхом впровадження інноваційних технологій, розробки нових інформаційних стратегій, підготовки кадрового забезпечення. Вирішення таких завдань конкретизовано на прикладі діяльності Національного університету «Одеська юридична академія».
39
Середа, Наталія, Світлана Стадник, and В’ячеслав Гончар. "Особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.011.
Full textAbstract:
Мета: визначити особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Матеріал і методи: у ході реалізації поставленої мети використовувались наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, організаційний аналіз, анкетування, методи маркетингового аналізу (PEST-аналіз), медіа-дослідження інтернет-аудиторії (Opinion Software Media), методи математичної статистики. Дослідження проводилось на базі 3 фітнес-клубів м. Харкова («Феромон», «Малібу», «Сафарі»). В опитуванні брали участь керівники, адміністрація та тренери фітнес-клубів – 57 осіб. Метод маркетингового аналізу (PEST-аналіз) використовувався для аналізу ступеня впливу чинників макросередовища на ефективність функціонування фітнес-клубів. У дослідженні брали участь 22 особи, які мають відповідну кваліфікацію та доступ до інформації. Результати: виявлено основні чинники маркетингового середовища, які впливають на діяльність фітнес-клубів; розкрито зміст цільових орієнтирів користування соціальними мережами при виборі фітнес-клубу; визначено причини взаємодії користувачів зі сторінками фітнес-клубів у соціальних мережах та з офіційними сайтами. Висновки: зміни, які відбулися у зовнішньому середовищі фітнес-клубів за останні два роки призвели до переорієнтації їх професійної діяльності. Епідеміологічна ситуація змушує фітнес-клуби шукати нові форми проведення занять з метою отримання прибутку. Запровадження карантинних обмежень стало поштовхом для розширення соціально-економічних напрямків роботи фітнес-клубів у всесвітній мережі Інтернет. Ця сфера активно розвивається, незважаючи на економічні кризи та різні зовнішні і внутрішні перешкоди. За результатами проведеного досліджен- ня визначено особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Дослідження маркетингового середовища фітнес-клубів визначило високий ступінь впливу демографічних чинників – стан здоров’я населення та епідеміологічна ситуація в країна та місті (105 балів). Визначено, що 42% користувачів використовують соціальні мережі для висловлення власної думки та 39% звертаються до інтернет-джерел щоб прочитати відгуки про спортивні товари, фізкультурно-спортивні послуги чи фітнес-клуби. Найбільш активно фітнес-клуби використовують інтернет-технології для отримання банківських та фінансових послуг (87,7%) та взаємодії зі споживачем (81,6%). Ключові слова: фітнес-клуб, мережа Інтернет, інтернет-маркетинг, карантині обмеження.
40
Grynchyshyn, N. M. "Ефективність методик для розрахунку збитків від забруднення земель в Україні." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 66–70. http://dx.doi.org/10.36930/40300511.
Full textAbstract:
Економічний механізм управління екологобезпечним природокористуванням передбачає компенсацію екологічного збитку від забруднення природних ресурсів. У нормативно-методичній базі України для оцінювання екологічного збитку від забруднення природних ресурсів сформовані два напрямки: оцінка збитку через порушення природоохоронного законодавства та оцінка збитку від наслідків надзвичайних ситуацій. Серед чинних методик з оцінювання збитку від забруднення природних ресурсів є різні методики для розрахунку збитків від забруднення земель. До актуальних належить дослідження порівняльної ефективності методик розрахунку збитків від забруднення земель. Серед чинників процесу формування економічного збитку від забруднення важливе місце належить чинникам впливу і сприйняття, які визначають екологічний збиток. За допомогою здійсненого аналізу показників процесу формування екологічного збитку встановлено оцінювальні підходи до розрахунку збитків у різних методиках. Так, методика для розрахунку збитків від забруднення земель через порушення екологічного законодавства визначає прямий збиток від забруднення земель, а методики розрахунку збитків від забруднення земель для оцінювання наслідків надзвичайних ситуацій спрямовані на визначення опосередкованого збитку, а саме, збитку від забруднення підземних вод. Використовуючи опис подій техногенного характеру доведено неефективність методик для розрахунку опосередкованого збитку від забруднення земель. За результатами проведеного дослідження, рекомендуємо в Україні для оцінювання економічного збитку від забруднення земель використовувати одну, ефективнішу методику, яку розроблено для розрахунку збитків від забруднення земель через порушення природоохоронного законодавства.
41
Гангур, В. В., Л. С. Єремко, and А. А. Кочерга. "ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОСТИМУЛЯТОРІВ ЗА УМОВИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.04.
Full textAbstract:
У сучасних технологіях вирощування соняшника (Helianthus annuus L.) ефективним заходом ніве-лювання негативного впливу несприятливих абіотичних чинників та управління реалізацією біологіч-ного потенціалу продуктивності культури все більшого поширення набувають регулятори росту рослин. Метою досліджень було з’ясувати зміну біометричних параметрів рослин та продуктивно-сті посівів соняшнику за умови пливу біостимуляторів росту в умовах Лівобережного Лісостепу Ук-раїни. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що стимулятори росту рослин сприяли приско-ренню проростання насіння, інтенсифікації ростових процесів, скороченню тривалості міжфазних періодів. Встановлено, що найбільш ефективний вплив на формування та функціонування асиміля-ційної поверхні рослин спостерігали у разі поєднання допосівної обробки насіння препаратом Марс ЕLBi (300 мл/т) та позакореневого підживлення посівів у фазу 5–6 листків стимулятором Ендофіт L1 (20 мл/га), де площа листкової поверхні посівів становила 80 тис. м2/га або перевищувала конт-роль на 33,1 %. За застосуванням рістрегулюючих речовин відзначено збільшення маси насіння з ко-шика на 3,1–4,4 г або 5,7–8,1 % та маси 1000 насінин на 5,2–7,5 г або 10,3–14,9 % щодо контрольно-го варіанту. З’ясовано, що найбільш сприятливі умови для формування врожаю соняшника створю-валися за умови допосівної обробки насіння культури біостимулятором Марс ЕLBi та листкового підживлення посівів препаратом Ендофіт L1. Приріст урожайності насіння соняшника порівняно з контролем становив 0,34 т/га або 12,7 %. Ефективним також виявилося застосування вищезазна-чених препаратів лише для передпосівної обробки насіння, яке забезпечило підвищення урожайності соняшника, відповідно, на 0,30 і 0,21 т/га.
42
Vatseba, M. O. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТАБОЛІЧНОГО ВПЛИВУ МЕЛЬДОНІЮ ДИГІДРАТУ ПРИ КОМОРБІДНИХ СТАНАХ – АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ, ОЖИРІННІ ТА ПОДАГРІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 23, 2019): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10045.
Full textAbstract:
Артеріальна гіпертензія є актуальною проблемою сучасної охорони здоров'я України з огляду на її поширеність серед різних вікових категорій, несприятливу прогностичну значущість як чинника, що має істотний вплив на показники серцево-судинної захворюваності та смертності.
Мета – оцінити ефективність впливу мельдонію дигідрату на показники ендотеліальної дисфункції та артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням та подагрою.
Матеріал і методи. У дослідження включено 80 хворих на есенціальну атеріальну гіпертензію ІІ стадії 2 ступеня в поєднанні з ожирінням та подагрою. 1 підгрупа – 20 хворих, які отримували стандартну терапію: блокатори кальцієвих каналів – амлодипін 5–10 мг/добу, статин – аторвастатин 10–20 мг/добу, нетіазидний діуретик – індапамід 2,5 мг зранку, алопуринол 100–300 мг/добу. 2 підгрупа – 20 хворих, які, крім стандартної терапії, отримували мельдоній дигідрат («Метамакс», Дарниця, Україна) – 5 мл 10 % розчину розводили в 15 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, вводили внутрішньовенно струминно протягом 10 днів з подальшим переходом на капсульну форму – 250 мг 3 рази на день протягом 1 місяця всередину. Здійснили клінічне обстеження хворих та визначили ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД), ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНЗВД), товщину інтимо-медійного комплексу (ТІМК), швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), CAVI, індекс жорсткості аорти (ІЖА), рівень ЕТ-1 в крові.
Результати. Через 1 місяць спостерігали позитивну динаміку ЕЗВД на 68,92 % (p<0,001), а через 6 місяців лікування – на 70,81 % (p<0,001). Через місяць застосування мельдонію дигідрату рівень ЕТ-1 знизився на 36,47 % (p<0,001), а через 6 місяців – на 36,69 % (р<0,001). Достовірні зміни ІЖА були відсутні (p>0,05). CAVI знизився вже через 1 місяць лікування – на 6,32 % (p<0,05), а через 6 місяців – на 8,24 % (p<0,05). Зменшилась ТІМК після 1 місяця лікування на 13,46 % (p<0,05), а після 6 місяців – на 16,34 % (p<0,01). ШППХ також достовірно зменшувалась через 1 місяць лікування на 12,54 % (p<0,01), а через 6 місяців – на 18,31 % (p<0,001).
Висновки. Включення до стандартної терапії мельдонію дигідрату сприяє ефективності не тільки антигіпертензивної, але й вазопротективної дій.
43
Герасименко, О. В. "Економічна стійкість як чинник впливу на ефективність функціонування механізму збалансованості фінансової системи держави." Актуальні проблеми економіки, no. 5 (131) (2012): 235–42.
Find full text
44
Герасименко, О. В. "Економічна стійкість як чинник впливу на ефективність функціонування механізму збалансованості фінансової системи держави." Актуальні проблеми економіки, no. 5 (131) (2012): 235–42.
Find full text
45
Герасименко, О. В. "Економічна стійкість як чинник впливу на ефективність функціонування механізму збалансованості фінансової системи держави." Актуальні проблеми економіки, no. 5 (131) (2012): 235–42.
Find full text
46
Nahorniak, H. S. "ТРУДОВІ ЧИННИКИ ЯК СКЛАДОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗРІЗІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (November 4, 2019): 253–61. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.253-261.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження ролі трудових чинників як важливих складових забезпечення інтелектуального капіталу вітчизняних машинобудівних підприємств у регіональному розрізі, визначено проблеми та шляхи вирішення даної проблеми. В умовах сучасної інформаційної економіки однією з наймогутніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людини. Від обсягу накопичених суспільством знань та ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації залежать ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес.
Загальна тенденція розвитку інноваційних економік, що знаходяться під впливом інформаційної революції, характеризується новим співвідношенням між людським і фізичним капіталом, за яким людський капітал стає пріоритетом в економічному розвитку. Такий елемент інтелектуального капіталу, як людський капітал, може стати конкурентною перевагою країни у цілому, відповідно впливаючи і на окремі підприємства. Особливу роль відіграє людський капітал, впливаючи на розвиток інновацій (поряд з технологіями та капіталом). Розвиток людського капіталу відбувається через адекватне навчання, тренінги, мотивацію у школах, університетах, компаніях, суспільстві, державі. Отже, розвиток інтелектуального капіталу на машинобудівних підприємствах спроможний підвищити їх конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості для завоювання ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємств машинобудування в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні та управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна трактувати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, тобто елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність.
Розкрито сутність поняття “інтелектуальний капітал”, дано авторське трактування поняття “інтелектуальний капітал машинобудівних підприємств”. Також розглянуто питання впливу трудових чинників на інтелектуальний капітал у машинобудівній галузі України. Визначено основні проблеми, які гальмують формування та розвиток інтелектуального капіталу в машинобудуванні України. Представлено рекомендації щодо ефективного розвитку машинобудівної галузі на засадах формування та розвитку інтелектуального капіталу.
Рекомендовано галузеве партнерство, яке в інтелектуальній діяльності виражається у вертикальній або горизонтальній кооперації, при яких машинобудівні підприємства об’єднують свої зусилля для створення певного продукту для конкретної галузі досліджуваної промисловості.
47
ХАРИТОНОВ, ЄВГЕН. "Лабільність правових систем як чинник правової акультурації." Право України, no. 2019/03 (2019): 177. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-03-177.
Full textAbstract:
Проблеми впливу одних правових систем на інші, їхньої взаємодії здавна привертали увагу правознавців. Однак досі низка питань залишається без відповіді. Розбіжності існують навіть стосовно розуміння суті самого процесу, визначення об’єкта впливу, що зумовлює доцільність продовження досліджень у цій галузі. Метою статті є з’ясування сфери, механізму, суб’єкта (об’єкта) взаємодії правових систем, форм, чинників (умов) останньої. За допомогою використання цивілізаційного методу дослідження юридичних феноменів, аналізу їх під культурологічним кутом зору обґрунтовується теза, що, оскільки правова система є елементом культури, при стійких контактах цивілізацій відбувається також взаємодія правових систем, котру доцільно іменувати “правова акультурація”. При цьому “правова акультурація” розуміється як позитивні наслідки контактів правових систем. Правова акультурація може відображати взаємний або односторонній вплив правових систем. У першому випадку йдеться про “взаємо дію правових систем”. У другому – про пристосування (адаптацію) однієї системи до іншої. Якщо акультурація має місце стосовно правових систем цивіліза-цій, що відійшли в минуле, то йдеться про рецепцію права; якщо має місце запозичення із правових систем, котрі співіснують у часі, то залежно від виду акультурації може йтися про “правову адаптацію” або про “взаємодію” (“взаємовплив”) правових систем. Правова акультурація може відбуватися у таких формах: вивчення правової системи-донатора; засвоєння її концепту, ідей, конструктів, засад, методології, термінології тощо; запозичення елементів одних правових систем в інші (“юридичні трансплантації”); запозичення методології правотворчості; запозичення методології вирішення спорів щодо права; пряме застосування норм права з правової системи-донатора тощо. Характер взаємодії правових систем та вид її наслідків залежить від лабільності правових систем, під якою маємо на увазі їхню здатність бути об’єктом (учасниками) трансформаційних процесів, що відбуваються завдяки впливу одних систем на інші, їхньої взаємодії тощо. При цьому домінуючим є положення: якщо правовий менталітет є критерієм розділення правових систем, то так само він (врахування його національних, етнічних тощо особливостей) може бути інструментом правової акультурації. За допомогою використання цього прийому забезпечується врахування аксіологічних елементів концептів “право” і “правова система”, що дає змогу не лише коригувати праворозуміння, а й встановити можливості визначення перспектив правової акультурації та впливу на її ефективність.
48
Feshchenko, Igor. "ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК ОРГАНІЧНА СКЛАДОВА СУЧАСНОГО ЗБРОЙНО-ПОЛІТИЧНОГО КОНФЛІКТУ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 1 (July 24, 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.15421/352111.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу змісту поняття «інформаційна війна», її форм і методів ведення. Розкрито основні маніпулятивні прийоми та технології, їх вплив на свідомість, самовизначення та поведінку людини. Обґрунтовано перспективність інформаційно-психологічних операцій як одного з найважливіших чинників успіху у збройно-політичних конфліктах та воєнних кампаніях ХХІ століття. Інформаційна війна визначається як складова частина ідеологічної боротьби. Її ефективність обумовлена тим, що такі війни не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється засобів до існування. Інформаційні війни є непомітними війнами, що породжує легковажне ставлення до них.Розглянуто специфіку інформаційної війни в контексті агресії Росії проти України. Збройне протистояння проти України розпочалась з інформаційної війни, яка продовжується паралельно з розгортанням збройного конфлікту на сході України. Акцентується увага на такій важливій формі інформаційної війни як психологічна війна. Вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз із метою спонукання до певної запланованої моделі поведінки характеризується як психологічний або психотропний тиск. Метою залякування, погроз є спонукання до певної запланованої моделі поведінки. Досліджено основні типи інформаційно-психологічної зброї, методи її застосування, які спрямовані на придушення, знищення, дезорганізацію та дезорієнтацію об’єктів впливу. Інформаційно-психологічна зброя здатні порушити психічне здоров’я населення, спонукати до спонтанних дій, спричинити тимчасові чи незворотні зміни, спрямувати особистість в необхідному для суб’єкту впливу напрямі. Визначено напрямки протидії інформаційній агресії, вдосконалення захисту інформаційного простору та інформаційної безпеки.
49
Korniyenko, Svitlana, Ihor Korniyenko, Volodymyr Dmytriiev, Anatolii Pavlenko, and Oleh Skyba. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ КОРЕЛЯЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ДО ПРОБЛЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ ВИПРОБУВАНЬ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 185–97. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-185-197.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Проведення випробувань озброєння та військової техніки є важливим та відповідальним державним завданням. Процес випробувань має регламентні обмеження в часі, чим забезпечується своєчасне виконання державних програм із прийняття на озброєння новітніх зразків. Нерідко під час випробувань відбуваються часові відхилення і затримки від запланованих термінів, що ставить під загрозу успішність виконання державного завдання. Тому прогнозування реального часу проведення випробувань є актуальним завданням. Постановка проблеми. Ефективність функціонування військової випробувальної установи визначається чітким та налагодженим процесом проведення масових випробувань новітніх зразків озброєння та військової техніки. Зриви випробувань та часові відхилення від плану, які мають певну стохастичну природу, здатні знизити ефективність всього процесу масових випробувань. Звідси виникає проблема прогнозування реального часу проведення випробувань окремого зразка озброєння та військової техніки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні існують багато фундаментальних і прикладних праць із питань формування прогнозів як природних явищ, так і у різних сферах діяльності людини. Останнім часом публікується чимало наукових робіт, присвячених проблемам підвищення ефективності випробувань, зокрема за допомогою автоматизації.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проблемою є визначення величини та характеру впливузовнішніх і внутрішніх чинників на реальний час проведення випробувань окремих зразків. Постановка завдання.Для нормалізації планової діяльності випробувальної установи необхідно визначити спосіб, за допомогою якого на основі наявного статистичного матеріалу про перебіг випробувань дозволить чисельно визначати величину та характер впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на час проведення випробувань та отримувати апріорну оцінку можливого відхилення часу випробувань конкретного зразку озброєння та військової техніки. Виклад основного матеріалу. Розглянуто підхід до одержання кількісних значень впливу чинників зсуву часу на процес випробувань. Обґрунтовано та додано до загального виразу розрахунку реального часу випробувань поправочний коефіцієнт виду випробувань. Розглянуто та підготовлено до алгоритмування математичний апарат кореляційного аналізу для дослідження ступеню та характеру впливу внутрішніх та зовнішніх чинників на реальний час випробувань конкретного зразка озброєння та військової техніки. Зроблені зауваження та ремарки із застосування кореляційного аналізу до прогнозування реального часу випробувань. Висновки відповідно до статті. Застосування кореляційного аналізу для прогнозування реального часу випробувань дозволить встановити об’єктивні показники відхилення часу випробування під дією зовнішніх та внутрішніх чинників, що супроводжують процес випробувань. Використання прогнозів у складі автоматизованої підсистеми планування та управління якістю випробувань дозволить нормалізувати перебіг процесу випробувань та мінімізувати негативний прояв зовнішніх та внутрішніх чинників.
50
Бойченко, Інна. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 9(54) (February 27, 2020): 5–20. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).01.
Full textAbstract:
Статтю присвячено теоретико-емпіричному вивченню проблеми становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів. Акцентується увага на необхідності врахування особливостей її структурних складових у професійній підготовці студентів-психологів. Теоретично обґрунтовано поняття «професійна ідентичність», «професійна ідентифікація», «професійна самоідентичність» і «професійна самоідентифікація». Професійна ідентичність розглядається як одне з важливих новоутворень особистості юнацького віку. Зазначається взаємозв’язок становлення професійної ідентичності з процесом фахового самовизначення. Встановлюється залежність ефективної самореалізації психолога в майбутньому від сформованості його професійної самоідентичності. Доводиться, що процеси когнітивного й індивідуального розвитку психологів в сукупності створюють основу для формування їхньої професійної ідентичності у процесі оволодіння фаховими компетентностями. Розглядається професійна ідентичність як динамічна структура, що розвивається і змінюється протягом всього життя людини. Професійна ідентичність визначається такими компонентами як екзистенційні, рольові та персональні самокатегоризації, що передбачає функціональне та екзистенційне споріднення людини і професії. Виокремлюються фактори, що здійснюють вплив на становлення професійної ідентичності майбутніх психологів. Аналізуються моделі професійної самоідентичності майбутніх фахових психологів. Акцентується увага на тому, що особистість майбутнього фахівця є однією із визначальних складових моделі успішного становлення його професійної самоідентичності. Визначається рівень усвідомленості студентами-психологами вибору своєї професії в процесі становлення їх професійної самоідентичності. Визначаються показники здатності досліджуваних студентів до самоідентичності. Виокремлюються чинники, що обумовлюють ефективність професійної самоідентичності студентів. Аналізується вплив психолого-педагогічних чинників на становлення самоідентичності досліджуваних.