To see the other types of publications on this topic, follow the link: Частотна складова.
Journal articles on the topic 'Частотна складова'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Частотна складова.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Tyazhelov, O. A., M. Yu Karpinsky, O. D. Karpinska, and S. Yu Yaremyn. "Особливості динамічніх характеристик статограм при фіксації суглобів нижньої кінцівки." TRAUMA 15, no. 2 (March 1, 2014): 88–93. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.15.2014.81375.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості динаміки часових рядів статограми людини при вертикальному стоянні в умовах почергової фіксації суглобів нижніх кінцівок. Доведено, що фіксація суглобів нижніх кінцівок впливає на характеристики тенденції статограми, такі як амплітуда, швидкість, частотна складова й просторова орієнтація. Одночасно статистично показана можливість використання запропонованого методу аналізу для оцінки стану опорно-рухової системи людини.
2
Mykhalkiv, Serhii, Anatoliy Falendysh, Vladyslav Bulba, and Andrii Khodakivskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ СПЕКТРАЛЬНОГО ЕКСЦЕСУ ДЛЯ ВІБРОДІАГНОСТУВАННЯ ТЯГОВОГО РЕДУКТОРА ЕЛЕКТРОПОЇЗДА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-73-79.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Установлено, що запровадження дієвих вібродіагностичних заходів із вчасного виявлення відмов вузлів тягової зубчастої передачі електропоїздів є актуальним завданням. Постановка проблеми. Вібродіагностування механічних вузлів електропоїздів вважається ефективною процедурою, яка здатна виділяти імпульсні складові, які періодично повторюються відповідно до обертання пошкоджених частин зубчастого зачеплення або підшипників. Основною проблемою є розробка ефективних методів з усунення завад і встановлення ознак технічного стану підшипників кочення й редукторів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками розрахунок величини ексцесу посів провідне місце у виділенні слабких періодичних імпульсів, однак нечіткі рекомендації з підвищення точності цих розрахунків потребували удосконалення, що спричинило появу методу спектрального ексцесу, заснованого на залученні фільтрів для відновлення сигналів, що носять випадковий характер і заповнені високим рівнем адитивного стаціонарного шуму. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо досліджено виявлення підшипникової складової вібрації і вплив на неї редукторної складової у високочастотному діапазоні. Постановка завдання. Метою статті є визначення інформативної частотної смуги збудження підшипникової вібрації за допомогою методу спектрального ексцесу. Виклад основного матеріалу. У статті за допомогою спектрального ексцесу обирається найкраща ширина вікна процедури віконного перетворення Фур’є, що дозволяє виявити найбільший рівень спектрального ексцесу й відшукати відповідний частотний діапазон. Висновки відповідно до статті. Завдяки фільтру Вінера вдалося виявити широкосмугові структури вібрації тягової зубчатої передачі електропоїзда й зафіксувати частотну смугу з добре вираженою резонансною складовою підшипникової вібрації.
3
Korzhov, A., A. Artemenko, O. Kostyanets, and O. Strutsinskyi. "ОСОБЛИВОСТІ БАГАТОЧАСТОТНИХ СИГНАЛІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РЛС ВИЯВЛЕННЯ МАЛОВИСОТНИХ ЦІЛЕЙ НАД МОРЕМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.050.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є багаточастотні (БЧ) радіолокаційні станції (РЛС) виявлення маловисотних цілей над морем в умовах перешкод. Метою є підвищення ефективності БЧ систем виявлення цілей в умовах перешкод. Завдання: аналіз БЧ сигналів при послідовному формуванні їх складових з використанням аналітичних виразів для довільного БЧ сигналу; математичне моделювання двовимірних кореляційних функцій для різних фазочастотних кодів МЧ сигналу; розробити рекомендації по застосуванню в РЛС виявлення маловисотних цілей. Використовуваними методами є: методи статистичної радіотехніки, теорії вірогідності і математичної статистики. Отримані наступні результати. Отримані частотно-часова діаграма, амплітудно-частотний спектр (АЧС), двомірна кореляційна функція невизначеності, а також нормовані автокореляційна (АКФ) і частотнокореляційна (ЧКФ) функції для різних фазочастотних кодів БЧ сигналу. Проаналізовані смуга когерентності, тривалість головної пелюстки і рівень бічних пелюсток АКФ імпульсного БЧ сигналу із складовими без внутрішньої модуляції та імпульсного БЧ сигналу з лінійночастотномодульованими складовими з різними кодами по частоті і фазі, а також різною шириною спектру дискрет і різним їх рознесенням по частоті. Висновки. Проведений порівняльний аналіз основних видів послідовних БЧ сигналів дозволяє сформулювати рекомендації відносно їх застосування в РЛС виявлення маловисотних цілей в різних умовах перешкодової обстановки. А саме, послідовні БЧ з суцільним АЧС доцільніше використовувати для підвищення характеристик виявлення маловисотних цілей в радіолокаційному каналі (РЛК) над морем у флуктуаційних перешкодах, а сигнали огинаюча та АЧС яких не суцільні доцільніше використовувати в умовах навмисних нестаціонарних в часі і нерівномірних по частоті перешкодах. Послідовні БЧ сигнали з прямокутною огинаючою та АЧС, що складається з АЧС частотних складових, які перетинаються, доцільніше використовувати для підвищення характеристик виявлення маловисотних цілей над морем в РЛК з модулюючими перешкодами.
4
Трасковецька, Лілія, Ольга Вальчук, and Ірина Гащук. "МОЖЛИВОСТІ MATLAB У ДОСЛІДЖЕННІ СПЕКТРАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ ФУР’Є." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, no. 1 (February 21, 2020): 278–91. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.113.
Full textAbstract:
Робота присвячена важливій темі теорії рядів – темі “Перетворення Фур’є”, яка широко використовується в багатьох сферах, зокрема у радіотехніці в процесі цифрової обробки сигналів. Достатньо відмітити техніку розділення і фільтрації сигналів в радіотехніці та створення сучасних цифрових аналізаторів спектру, у тому числі реального часу. Розклавши прийнятий сигнал на різні частотні складові, ми можемо вияснити, як виник сигнал, по якому шляху він слідує або, якому зовнішньому впливу він підлягав. Тобто можна провести спектральний аналіз і отримати інформацію для з’ясування походження сигналу. Спектральний аналіз - це один із методів обробки сигналів, який дозволяє характеризувати частотний склад сигналу. Математичною основою спектрального аналізу є перетворення Фур’є, яке пов’язує часовий сигнал з його представленням в частотній області. В основі перетворення Фур’є лежить проста, але дуже результативна ідея – довільну періодичну функцію можна представити сумою окремих гармонічних складових. Великі і в той же час доступні можливості проведення спектрального аналізу сигналів, який ґрунтується на перетвореннях Фур’є, відкриває матрична система комп’ютерної математики Matlab. Система Matlab у всьому світі визнана як універсальний інструмент в технології спектроскопії і спектрометрії. Дякуючи великій бібліотеці функцій, зручному інтерфейсу, вона швидко завоювала симпатії у нових користувачів: інженерів-проектувальників та розробників нових пристроїв, студентів, аспірантів, науковців, фізиків та математиків. Система пристосована до будь-якої галузі науки й техніки, містить засоби, які особливо зручні для електро- і радіотехнічних обчислень (операції з комплексними числами, матрицями, векторами й поліномами, обробка даних, аналіз сигналів і цифрова фільтрація). У роботі розглянуто алгоритм, що реалізує перетворення Фур’є для періодичних функцій, проведено аналіз функціональних можливостей Matlab для генерації ів. Крім того, створено програмний код в системі Matlab з використанням спеціального середовища візуального програмування GUIDE, який дозволяє: генерувати основні сигнали і радіосигнали, що часто використовуються, демонструвати спектри сигналів, аналізувати зміну періоду сигналу (при збільшенні періоду ширина приросту частот між спектральними лініями збільшується і навпаки), генерувати довільний сигнал з шумом і без нього та аналізувати оцінку їх спектральної густини.
5
ЧЕСАНОВСЬКИЙ, Іван, Денис ЛЕВЧУНЕЦЬ, and Анна ПЛОЩИК. "ФІЛЬТРАЦІЯ ВУЗЬКОСМУГОВИХ СИГНАЛІВ МЕТОДОМ ЛОКАЛЬНОГО ВЕЙВЛЕТ–ТРЕШХОЛДІНГУ НА ОСНОВІ МЕТОДУ СТАЦІОНАРНОЇ ФАЗИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 305–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.546.
Full textAbstract:
В роботі розглядається метод вейвлет фільтрації вузькосмугових частотно–модульваних сигналів на основі нелінійного локального трешхолдінгу. Основою запропонованого методу є використання асимптотичного методу точок стаціонарної фази для формування функції трешхолдінгу вейвлет спектру. Показано, що застосування точок стаціонарної фази для локалізації функції трешхолдінгу і радіусів впливу для її масштабування дає змогу значно підвищити ефективність фільтрації і спростити процес вибору і масштабування материнського вейвлету. Визначаючи сферу застосування методів локально–базисної обробки слід зазначити їх підвищену інформативність, що дозволяє знаходити і відстежувати локальні зміни сигналу. Розглядається випадок виділення детермінованих сигналів на фоні перешкод в синхронній системі зв'язку, в якій використовуються вузькосмугові сигнали з полігармонічною частотною модуляцією з незначною девіацією частоти. В якості перешкод, розглядається білий шум, який має рівномірну спектральну щільність в межах частотного спектра сигналу і по всій його тривалості. Виходячи з цього, оптимальний, в енергетичному відношенні, фільтр повинен забезпечувати пропорційне посилення складових сигналу, які по модулю перевищують рівень шуму і пропорційно пригнічувати складові сигналу, які по модулю його не перевищують. В статті наведено застосування методу стаціонарної фази, а саме її оцінки за допомогою функції радіусів впливу, для завдання фільтрації з використанням вейвлет–перетворення.
Відмінною особливістю вейвлет–аналізу є те, що в ньому можна використовувати сімейства функцій, що реалізують різні варіанти співвідношення невизначеності. Відповідно, дослідник має можливість гнучкого вибору між ними і застосування тих вейвлетних функцій, які найбільш ефективно вирішують поставлені завдання.
6
Вербовий, А. П. "МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ГІДРОАКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ В ГЕНЕРАТОРНОМУРЕЖИМІ ПАРАЛЕЛЬНО З ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЄЮ НА АВТОНОМНУ МЕРЕЖУ." Vidnovluvana energetika, no. 4(67) (December 25, 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).69-76.
Full textAbstract:
У міру збільшення встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії на основі сонячних та вітроелектростанцій збільшується необхідність у резервних джерелах потужності. Серед недоліків відновлюваних джерел енергії, які обмежують їх широке застосування, –невисока щільність енергетичних потоків і їх мінливість у часі. Особливо цей фактор впливає на виробництво електроенергії вітро- і фотоелектростанціями: графік виробництва енергії має імовірнісний характер. Джерелом маневрової потужності може бути гідроакумулювальна електростанція. Гідроакумулювальні електростанції за досить тривалий час зарекомендували себе як відносно прості й надійні станції, що володіють максимальними маневреними можливостями – швидким набором та скиданням навантаження, великим діапазоном регулювання.
Стаття присвячена розробленню імітаційної моделі гідроакумулювальної електростанції в генераторному режимі роботи паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу. За основу взята відома модель –вітротурбіназ асинхронним генератором у складі вітродизельної системи в ізольованій електричній мережі, яка була доповнена блоками гідравлічної турбіни з регулятором та синхронним генератором. Модель реалізована у сучасному математичному пакеті MATLAB. За допомогою створеної моделі були проведені теоретичні дослідження роботи вітротурбіни з асинхронним генератором при застосуванні стохастичної складової швидкості вітру. При цьому було проаналізовано вплив стохастичної складової швидкості вітру на вихідні параметри асинхронного генератора, як-от швидкість, частота, напруга, струм. Також були проведені дослідження гідравлічної турбіни та синхронного генератора в динамічних і квазістатичних режимах роботи. Розроблена імітаційна модель роботи гідроакумулювальної електростанції паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу дозволяє досліджувати параметри електричної енергії як в стаціонарних, перехідних режимах роботи, так і в аварійних. В роботі доведено, що стохастична складова швидкості вітру суттєво впливає на частоту обертання й частоту мережі, що зумовлює зміну вихідних електричних параметрів, які впливають на всю електромеханічну систему. Бібл. 21, рис. 7.
7
Korzhov, I., P. Shchapov, R. Mygoshchenko, and O. Kropachek. "ОЦІНКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ, ДИСКРИМІНУЮЧИХ ТА ДІАГНОСТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОКАЗНИКІВ АВТОКОГЕРЕНТНОСТІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 53 (February 5, 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.070.
Full textAbstract:
Проведена оцінка чутливості кореляційно-спектральної моделі показника автокогерентності багатовимірного термодинамічного процесу, оцінка дискримінуючих властивостей показників автокогерентності при класифікації вібраційних процесів, дослідженно діагностичні властивості складових показника автокогерентності на прикладі теплових та вібросигналів реального промислового об’єкту контролю та діагностування. На прикладі теплових динамічних процесах показана ефективність розробленого показника автокогерентності W для задач контролю динамічних властивостей інерційних багатомірних промислових об’єктів. Також показана можливість автоматичної корекції похибки вимірювання температури якщо контролювати весь тепловий процес, а не його окремі значення. На прикладі вібросигналів показана можливість якісної класифікації технічних станів, а також кількісної класифікації окремих частотно-часових складових показника автокогерентності W. Доведено, що найкращими діагностичними властивостями характеризуються випадкові (шумові) складові показника автокогерентності W.
8
Vasko, P., and S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ." Vidnovluvana energetika, no. 1(60) (March 30, 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.
Full textAbstract:
Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.
9
Ребот, Д. П., and В. Г. Топільницький. "Математичне моделювання взаємовпливу динамічних характеристик сипкої сировини у процесі вібраційної сепарації." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.36930/40310214.
Full textAbstract:
Здійснено огляд останніх досліджень у сфері вібраційної сепарації сипкої сировини. Виявлено, що на продуктивність процесу сепарації впливають не тільки конструкційні характеристики вібраційного сепаратора, зокрема довжина, кут нахилу та ємність робочого корпуса, але й динамічні процеси, які відбуваються у сипкій сировині у процесі сепарації. Ефективність процесу сепарації істотно залежить від взаємовпливу швидкості завантаження, руху сипкої сировини вздовж сита вібраційного сепаратора та її амплітудо-частотних характеристик. На підставі здійсненого огляду встановлено актуальність подальшого дослідження цих параметрів. Використовуючи методи нелінійної механіки, побудовано математичну модель руху шару сипкої сировини по ситу вібраційного сепаратора. При цьому шар сировини моделюється пружною балкою, яка контактує пружно, жорстко або як шарнірно закріплена зі стінками робочого контейнера. Отримано графічні залежності впливу швидкості руху шару сипкої сировини на амплітуду та частоту її коливань. Отримані математична модель та графічні залежності показують, що значне збільшення швидкості руху сипкої сировини вздовж сита призводить до спадання амплітуди та незначного зростання частоти коливань шару завантаженої сировини. Аналогічно і сталі складові швидкостей впливають на збільшення власної частоти коливань сипкої сировини, що відповідно погіршує ефективність проходження частинок крізь сито сепаратора. Невеликі швидкості руху шару сипкої сировини призводять до зростання амплітуди коливання та зменшення частоти коливання, що сприяє підвищенню прохідності частинок сировини та збільшенню продуктивності процесу сепарації. Отримані дослідження дають змогу покращити ефективність процесу сепарування, регулювати процеси, які відбуваються у сипкій сировині та підвищити швидкість її проходження крізь отвори сита. Побудована математична модель може слугувати основою для подальших досліджень зміни фізико-механічних характеристик сипкої сировини на її динамічні показники в процесі вібраційної сепарації.
10
Візнюк, Інеса. "Критеріально-результативна складова моделі поведінки особистості з іпохондричними розладами." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T1 (2019): 41–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-41-53.
Full textAbstract:
У статті крізь призму компетентнісних задач розглянуто особливості формування професійної готовності майбутніх фахівців до самореалізації в умовах іпохондричної нозоології із психосоматичною ознакою. Метою статті є розкриття моделі психокорекційних заходів і психотерапевтичної допомоги фахівцям в освітньому просторі. Основним завданням є визначення частоти прояву іпохондричних розладів за хронометричню пробою і шляхів їх профілактики. Гіпотезою дослідження було припущення про те, що частота іпохондричних проявів зменшуватиметься у разі їх своєчасної профілактики та хронометражу. Визначено критеріально-результативну складову моделі, яка включає мотиваційно-ціннісний, когнітивно-особистісний, творчо-діяльнісний, рефлексивно-регулятивний критерії підвищення рівня готовності майбутніх фахівців до психоемоційної безпеки діяльності. Установлено, що вищезазначені критерії сприяли виокремленні психолого-часових індикаторів іпохондричних захворювань, які виступають як методологічне підґрунтя для розробки та практичного втілення системи хронопсихологічного прогнозування перебігу іпохондрії, окреслюють конкретні напрямки медико-психологічної реабілітації фахівців різних професій із іпохондричними розладами шляхом врахування диференціації механізмів їх виникнення. В основі цієї проблематики ми й розробили алгоритм хронобіологічного прогнозу психосимптоматики, перебігу, ефективності лікування та оптимізації адаптаційних можливостей хворих на іпохондричні розлади. Його сутність полягала в ознайомленні учасників дослідження із інформацією про рецидив іпохондричних розладів, причини їх повторного виникнення і наслідки.
11
Пастухова, В. А., Г. В. Лук’янцева, С. П. Краснова, Ю. М. Порадун, and О. С. Чуприна. "Скронево-нижньощелепний суглоб: анатомічні та функціональні особливості в віковому аспекті, етіологія і поширеність захворювань серед спортсменів." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 21, 2019): 48–54. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.48-54.
Full textAbstract:
У статті наведено сучасні погляди на будову, функції, частоту виникнення, практичне значення і лікування запальних і дегенеративних захворювань скронево- нижньощелепного суглоба (СНЩС). На прикладі проведених досліджень показано, що ці хвороби можуть виступати як складова артритичного синдрому при псоріатичному, ревматоїдному, інфекційних артритах, анкілозивному спондилоартриті та остеоартриті. Аналіз опрацьованих джерел дозволив дійти висновку, що кожний випадок будь-яких порушень або захворювань СНЩС потребує обов’язкової оцінки артритичного статусу, оклюзії та проведення об’єктивного обстеження з метою виявлення структурних змін. Описано особливості захворювань скронево-нижньощелепного суглоба в віковому аспекті. Наведено дані щодо частоти порушень у компонентах скронево-нижньощелепного суглоба спортсменів на прикладі легкоатлетів. Зроблено акцент на важливості визначення етіології і патогенезу захворювань суглоба в кожному окремому випадку, продемонстровано дані щодо частоти ураження скронево-нижньощелепного суглоба у спортсменів, надано практичні рекомендації.
12
Ладика, Володимир Іванович, Юлія Миколаївна Павленко, Юрій Іванович Скляренко, Любов Миколаївна Ладика, and Ірина Володимирівна Левченко. "ВПЛИВ ГЕНОТИПУ ЗА БЕТА-КАЗЕЇНОМ НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ МОЛОКА У ХУДОБИ БУРИХ ПОРІД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 5, 2022): 7–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.2.
Full textAbstract:
У племінних стадах худоби лебединської та української бурої молочної порід проведені дослідження, метою яких було вивчити поліморфізм гену бета-казеїну та його вплив на якісний склад молока корів. Проведене генотипування 242 голів великої рогатої худоби вищеназваних порід. Визначення поліморфізму гену бета-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця. Для проведення алельної дискримінації використовувалась система TagMan@Genotyping та набір праймерів та зондів. Встановлено, що частоти алелів А1 (0,308-0,313) та А2 (0,687-0,692)в локусі гену бета-казеїну у тварин різних порід відрізнялися. Вищою частотою бажаного алелю А2 відрізнялася популяція корів лебединської породи (0,692), а нижчою – української бурої молочної (0,687). Частота алелю А1 була найменшою у корів лебединської породи (0,308), а вищою – української бурої молочної породи (0,313). Відповідно частоти генотипів А1А1, А1А2 та А2А2 в залежності від походження різнилися. Бажаний генотип частіше зустрічався у тварин лебединської порід (51%). Гетерозиготний генотип більшою мірою був притаманний тваринам української бурої молочної породи (45%). Вищою частотою генотипу А1А1 характеризувалися тварини лебединської породи (13%). За даними генетико-статистичного аналізу встановлено надлишок в бета-казеїновому локусі гомозиготних варіантів А1А1 та А2А2. Нестачу гетерозиготного А1А2 виявлено у тварин лебединської породи. Між тваринами різних генотипів виявлена різниця за якісними характеристиками молока. У тварин різних порід вміст окремих компонентів молока змінювався не однаково залежно від генотипу за бета-казеїном, але ця різниця була статистично незначущою. За вмістом жиру та білка в молоці тварини всіх генотипів відповідали стандарту порід. Таким чином можна констатувати, що формування стад з генотипом А2А2 за бета-казеїном не матиме негативного достовірного впливу на продуктивні ознаки корів і таким чином забезпечить збереження високих якісних показників молока худоби стад нового типу. Невелика кількість піддослідних тварин на нашу думку стала однією з причин відсутності достовірної різниці між середніми значеннями вмісту складових молока корів різних генотипів за бета-казеїном.
13
Matvisiv, M. V. "ПЕРЕБІГ І НАСЛІДКИ ВАГІТНОСТІ У ВІЛ-ПОЗИТИВНИХ ЖІНОК З HCV-ІНФЕКЦІЄЮ." Інфекційні хвороби, no. 1 (April 3, 2019): 26–34. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9940.
Full textAbstract:
Проблема HCV-інфекції у вагітних набуває особливої актуальності за умов епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні. Оскільки спостерігається тенденція до зростання кількості вагітних, інфікованих ВІЛ та парентеральними гепатотропними вірусами, збільшується ризик їх вертикальної передачі [1].
Мета роботи – проаналізувати частоту і характер акушерсько-перинатальних ускладнень, внутрішньоутробне інфікування плода у ВІЛ-позитивних вагітних з різними формами HСV-інфекції.
Пацієнти і методи. Спостерігали за перебігом та наслідками вагітності у 30 ко-інфікованих вірусами гепатиту С та ВІЛ (HCV+ВІЛ) вагітних. Групою порівняння служили 102 вагітні, інфіковані НСV з негативним ВІЛ-статусом.
Для верифікації HСV-інфекції визначали серологічні маркери методом ІФА та вірусне навантаження методом ПЛР в кожному триместрі вагітності. Дітей обстежували на 3-й та 6-й місяці життя, а за необхідності – в 12, а на анти-НСV – у 18 місяців. При наявності клінічних показань (жовтяниця, гепатолієнальний синдром) діти обстежувалися раніше.
Результати досліджень та їх обговорення. Серед вагітних з ВІЛ-позитивним статусом реплікативні форми діагностували у 53,3 % жінок, а латентні – у 46,7 %. У вагітних з негативним ВІЛ-статусом реплікативні форми НСV-інфекції мали місце у 60,8 % жінок, а латентні – у 39,2 %.
Частота патологічних станів під час вагітності залежала від клінічної форми хвороби і ВІЛ-статусу матері та була вищою у жінок з позитивним ВІЛ-статусом і реплікативними формами НСV-інфекції, ніж з латентними (р˂0,05, р˂0,001).
Ускладнений перебіг пологів вірогідно частіше був у жінок з реплікативними формами і позитивним ВІЛ-статусом, ніж з негативним (р˂0,05). Такі ускладнення, як стрімкі пологи та розрив пологових шляхів, частіше діагностували у жінок без ВІЛ-інфекції (р˂0,05), що повʼязано із значно меншою частотою проведення їм кесарського розтину.
Частота репродуктивних втрат вища у ко-інфікованих ВІЛ, ніж у жінок без ВІЛ-інфекції і складала 23,3 % проти 4,9 % відповідно, а частота вродженої HСV-інфекції становила 13,3 % проти 1,9 %.
У жінок з латентними формами ХГС як з позитивним, так і з негативним ВІЛ-статусом не зареєстровано випадків народження інфікованих дітей.
Висновки. HCV-інфекція є причиною акушерських і перинатальних ускладнень, внутрішньоутробного інфікування плода. Частота акушерсько-перинатальних ускладнень вища у ко-інфікованих вагітних HCV+ВІЛ, ніж у жінок з моно-інфекцією. У жінок з ВІЛ-позитивним статусом частота репродуктивних втрат в 4,7 разу вища, а частота вродженої HСV-інфекції – в 7 разів.
14
Войтов, В., and О. Кутья. "Моделювання витрат на транспортне обслуговування міських вантажних перевезень." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 17 (March 18, 2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.50-61.
Full textAbstract:
В роботі представлено математичні вирази для визначення сумарних питомих витрат та результати моделювання витрат на міські вантажні перевезення. Сумарні витрати мають три складові. Перша складова залежить від тарифу на перевезення, довжини маршруту, маси перевезеного вантажу, а також технічної швидкості руху, частоти надходження заявок на обслуговування та коефіцієнта надійності.Друга складова питомих витрат залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, технічної швидкості руху, сумарного часу транспортного обслуговування, витрати палива і його ціни, а також маси перевезеного вантажу, коефіцієнтів використаного пробігу, вантажопідйомності та коефіцієнта надійності.Третя складова залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, сумарного часу транспортного обслуговування з урахуванням збільшення часу на вантажно-розвантажувальні роботи, початкової вартості автомобіля і витрат на технічне обслуговування та амортизацію, а також маси перевезеного вантажу і коефіцієнта надійності.Сумарне значення отриманих питомих витрат є економічним критерієм вибору оптимальних маршрутів на транспортне обслуговування.Проведено моделювання впливу різних факторів і робочих параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень дозволяє стверджувати, що питомі витрати на транспортне обслуговування В, грн/т, однозначно збільшуються при збільшенні довжини маршруту, однак, при цьому, мають оптимум при зміні маси перевезеного вантажу. Встановлено, що на існування оптимуму впливають коефіцієнт використання пробігу і коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобілів.Показано вплив логістичного центру (потужності логістичного центру) на питомі витрати транспортного обслуговування. Недостатня потужність ЛЦ збільшує час оформлення однієї заявки, що приводить до збільшення сумарних питомих витрат. Це дозволяє зробити висновок, що потужністю логістичного центру необхідно управляти.
15
Kozubovsky, V., and Yu Bilak. "Фазові методи в абсорбційній спектроскопії." Ukrainian Journal of Physics 66, no. 8 (September 8, 2021): 664. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.8.664.
Full textAbstract:
Аналiз газового складу повiтря є актуальною задачею, оскiльки вiд його якостi залежить самопочуття i здоров’я людини. Бiльшiсть методiв аналiзу газового середовища є недосконалими, часто вiдсутнi необхiднi чутливiсть, селективнiсть i точнiсть. Стаття присвячена аналiзу можливостi оптимiзацiї селективностi i точностi iнтерферометричних (рефрактометричних) приладiв газового аналiзу. Основна iдея ро-боти полягає у демонстрацiї можливостi переходу вiд безпосереднього вимiрювання вiдношення iнтенсивностей свiтлових потокiв до вимiрювання частотних зсувiв та частоти випромiнювання, що суттєво пiдвищує точнiсть i чутливiсть вимiрювань. Для пiдвищення ж селективностi аналiзу авторами роботи пропонується проводити вимiрювання в областi аномальної дисперсiї аналiзованого газового компонента. Наявнiсть фазової складової корисного сигналу, яка в областi аномальної дисперсiї на декiлька порядкiв бiльше амплiтудної складової i лiнiйно залежить вiд величини концентрацiї, дозволяє проводити вимiрювання в широкому дiапазонi концентрацiй аналiзованого компонента. Все це вiдкриває новi можливостi для iнтерферометричних методiв газового аналiзу.
16
Горовий, С. О., and Г. С. Головченко. "ФІЗИЧНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ ТУРБОНАСОСНОГО АГРЕГАТА ПЛАСТОВОЇ РІДИНИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 2 (44) (May 5, 2022): 26–29. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.2.6.
Full textAbstract:
Потужні енергетичні машини з внутрішнім гідроприводом у вигляді багатоступінчатої турбіни та насосної частини з розвиненою системою автоматичного розвантаження вісьової сили – це турбонасосні агрегати пластової рідини. При цьому економічна доцільність їх використання потребує досягнення високого коефіцієнта корисної дії (к.к.д.), головна складова якого створюється максимально можливим зовнішнім об’ємним к.к.д. за рахунок проектування статично стійкої системи вісьового автоматичного розвантаження з мінімально можливими витоками робочої рідини. Транспортування рідини до місця споживання супроводжується втратами енергії рідини, які зумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками цього процесу. Значну частину цих втрат складають зовнішні механічні втрати. Ці втрати пропорційні третьому ступеню частоти обертання ротора ТНА. Реальні значення частот обертання сягають десяти тисяч обертів на хвилину, тому зовнішні механічні втрати можуть сягати десятків кіловат. Свій енергетичний внесок в значення загального к.к.д. дає як насосна, так і турбінна частини агрегата. Розрахунок загального к.к.д. турбонасосного агрегата доцільно вести методом послідовних наближень з виконанням необхідної умови балансу потужностей турбінної та насосної частин з урахуванням зовнішніх втрат енергії.
17
Шмакова, І. П., Г. А. Шаповалова, and Д. О. Уманський. "Природні та преформовані фізичні фактори як складова комплексної програми санаторно-курортної реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 152–60. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12774.
Full textAbstract:
Резюме. Актуальність роботи зумовлена неабиякою перспективністю нового вектора реабілітаційної медицини – санаторно-курортної реабілітації, зокрема дітей, у періоді ремісії онкологічних захворювань (ОЗ).
Мета дослідження – обґрунтувати використання природних та преформованих фізичних факторів (магнітотерапії та «сухих» вуглекислих ванн) на санаторному етапі в комплексній програмі реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань.
Матеріали і методи. Бібліометричні, аналітичні.
Результати. Застосування лікувального комплексу з додатковим призначенням магнітотерапії (РК1) дозволяє вірогідно зменшити скарги дітей у періоді ремісії ОЗ із супутніми захворюваннями нервової системи. За показниками УЗД встановлено статистично вірогідні позитивні зміни мозкової гемодинаміки. Результати УЗ ЕхоЕГ свідчать про покращання ліквородинаміки. За даними ЕЕГ встановлено позитивні зміни в стані електрогенезу головного мозку. Після проведеного лікувального комплексу з додатковим призначенням «сухих» вуглекислих ванн (РК2) покращилося самопочуття дітей. За показниками ультразвукової доплерографії у 70,0 % дітей нормалізувався кровообіг по церебральних артеріях. Венозна дисгемія реєструвалась удвічі рідше порівняно з вихідними даними. Венозний застій ІІІ ст. не реєструвався. Частота виявлення внутрішньочерепної гіпертензії зменшилася з 90,0 до 50,0 %. За показниками ультразвукової ехоенцефалографії відмічалося покращення ліквородинаміки у вигляді зменшення індексу пульсації вдвічі та частоти реєстрації додаткових Ехо-сигналів більш ніж утричі у 70,0 % хворих дітей. Стан електрогенезу характеризувався нормалізацією біоелектричної активності головного мозку, що супроводжувалося стабілізацією функціональної активності кори у 70,0 % дітей.
Висновки. Результати досліджень свідчать про ефективність фізичних факторів магнітотерапії та «сухих» вуглекислих ванн як значущих складових комплексів санаторно-курортної реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань.
18
Симонюк В.П., к.т.н., Денисюк В.Ю., к.т.н., and Лапченко Ю.С., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСОКОЧАСТОТНИХ ХАОТИЧНИХ ВІБРАЦІЙНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА ВІБРОБУНКЕРА." Перспективні технології та прилади, no. 14 (December 7, 2019): 125–32. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-22.
Full textAbstract:
В статті розглянуто результати досліджень високочастотних хаотичних вібраційних переміщень елементів робочого середовища (гранул абразиву). Встановлено, що на елемент робочого середовища (деталь або гранулу), який знаходиться у вібробункері, діють постійні вібраційні навантаження з частотою, рівною частоті зміни сили електромагніта, які передаються з боку гранул абразиву на деталь і навпаки. Одночасно на деталь діють ударні навантаження. Для цього складена динамічна модель вібраційного руху окремої гранули, яка подана у вигляді трьох поступальних парціальних динамічних підсистем. Складені їх диференціальні рівняння і знайдено імпульсні характеристики окремої гранули, що включають переміщення гранули під дією ударного навантаження. Загальне переміщення гранули знайдено як суперпозиція переміщення від окремих імпульсних навантажень у вигляді набору ударних імпульсів. Встановлено, що основою робочого процесу віброабразивної обробки є процес взаємодії деталі і гранул при ударному навантаженні вібробункера. Інтенсивність обробки деталі залежить від її випадкового положення в момент удару.
19
Ровний, Анатолій, Ірина Шапошнікова, and Світлана Корсун. "КРИТЕРІЇ ПОКАЗНИКІВ ШВИДКОСТІ РУХІВ У ДІВЧАТ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ АКАДЕМІЧНИМ ВЕСЛУВАННЯМ." Слобожанський науково-спортивний вісник 77, no. 3 (June 6, 2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.004.
Full textAbstract:
Мета: визначити критерії оцінки швидкісних здібностей як показників основи виконання рухових дій спортсменок. Матеріал і методи: за розробленою методикою проведено аналіз швидкісних здібностей дівчат 13-18 років, які займаються академічним веслуванням під час модельованої тренувальної і змагальної діяльності, а саме: темп, час і швидкість одиночного руху, частота рухів, сенсомоторні реакції на звуковий і світловий подразник. Результати: отримані результати характеризують індивідуальні особливості психофізіологічних властивостей організму спортсменок в умовах моделювання спортивної діяльності, що дає можливість вносити корективи під час управління тренувальним процесом. Висновки: на основі аналізу результатів дослідження було розроблено критерії оцінки фізичної якості швидкості рухів та її складових: темп, час швидкості одиночного руху, частота рухів для визначення перспективності спортсменів, як одну із складових частин методики відбору. Запропоновану методику рекомендовано застосовувати на різних етапах удосконалення спортивної підготовки. Ключові слова: спортсменки-дівчата, академічне веслування, темп, час, швидкість одиночного руху, частота рухів, час сенсомоторних реакцій на звуковий і світловий подразники.
20
Рязанцев, О. І., В. С. Кардашук, and А. О. Рязанцев. "Дослідження впливу параметра фільтра на якість аналого-цифрового перетворення сигналу." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7 (263) (December 10, 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-29-34.
Full textAbstract:
В статті досліджено вплив параметра фільтра нижніх частот, частоти зрізу і порядку фільтра на вході аналого-цифрового перетворювача на основну похибку перетворення при обробці аналогових сигналів.Визначено, що при прийомі аналогового сигналу при перетворенні в цифровий код велике значення має його якісний прийом. У цьому випадку доречним є використання ФНЧ від низькочастотних шумів та інших перешкод, які вливають на його якість. Встановлено, що зниження частоти зрізу фільтра нижніх частот зменшує рівень адитивної складової похибки, але при цьому в деяких випадках також знижується стабільність роботи системи. Зазначено, що використання цифрового фільтра підвищує точність та швидкість перетворення аналогової інформації в цифровий код. Визначено, що процедура нормалізації сигналів передбачає повне або часткове усунення впливу перешкод при одночасній обробці інформаційної частини сигналу. Параметри фільтра та його характеристики залежать від місця включення фільтра по відношенню до комутаційного пристрою. Розглянуті сучасні високопродуктивні пристрої введення/виведення та цифрової обробки інформації, які конструктивно виконуються у вигляді модулів введення аналогової інформації для створення комплексів на базі персональних комп’ютерів або мікроконтролерів. Для моделювання прийому аналогового сигналу запропоновано використати блоки, програмні модулі та алгоритм роботи програмного елементу обробки аналогового сигналу з бібліотеки алгоритмічних елементів. Представлені результати моделювання цифрового фільтра. Для моделювання обрано перетворення сигналу від датчика напруги. Перетворення напруги в цифровий код здійснювалось для 12–розрядного АЦП. Значення параметра фільтра змінювалось в діапазоні від 0,3 до 1,0. Результати моделювання показують, що для якісного перетворення аналогового сигналу в цифровий код необхідна попередня нормалізація з подальшою цифровою фільтрацією.
21
Боровик, Світлана, and Олександра Кравченко. "ХАРАКТЕРИСТИКА УСЛОВИЙ, ПРИВОДЯЩИХ К АВАРИЯМ НА НАФТОГАЗОВИДОВУВНИХ ПЛАТФОРМАХ." Научный взгляд в будущее, no. 18-01 (January 1, 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-18-01-008.
Full textAbstract:
В роботі розглядаються причини та частота виникнення аварій на нафтогазовидобувних платформах. Складена схема причин, подій, аварій та їх наслідків на платформах. Розглянуті слабкі сторони технологічного процесу видобутку нафти та газу, що призводять до а
22
Markin, L. B., and T. V. Fartushok. "ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛАЦЕНТИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11847.
Full textAbstract:
Мета дослідження – можливості профілактики ускладнень гестаційного процесу.
Матеріали і методи. Першу групу спостереження склали 25 жінок, у яких при 28–30-тижневому терміні вагітності виникли початкові ознаки порушення життєдіяльності плода. Другу групу склали 25 жінок, яким з метою профілактики передчасних пологів із 22–24-тижневого терміну вагітності призначали вагінально мікронізований прогестерон прогінорм геста 200 мг на добу. Третю групу склали 25 вагітних групи ризику функціонального диференціювання плаценти, які з 22 тижня вагітності приймали прогестерон 200 мг на добу вагінально. Оцінку розвитку плода проводили за допомогою ультразвукової системи SA-8000 EX. Мінімальний об’єм фетометрії включав визначення біпарієтального розміру головки (БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і середнього діаметра живота (ДЖ), визначали також кількість генералізованих (ГР) і тривалість епізодів постійних дихальних (ДР) рухів плода, використовували індекс ГР та індекс ДР. Реєстрацію кардіотахограми проводили монітором типу 8030 А фірми «Hewlett-Packard».
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що середній показник біофізичного профілю плода (БПП) у вагітних першої групи дорівнював (5,6±0,3) бала. При цьому базальна частота серцевих скорочень (БЧСС) у плода складала (171,3±4,3) уд./хв, спостерігався ундулюючий тип варіабельності. Амплітуда миттєвих осциляцій – (3,4±0,5) уд./хв, частота – (3,0±0,4) уд./хв, реєструвалися поодинокі (2,2±0,3) акцелерації помірної амплітуди ((16,5±0,8) уд./хв) і тривалості ((17,8±1,6) с). У 24 % випадків відмічені окремі (1,5±0,4) децелерації. Амплітуда останніх складала (18,5±1,7) уд./хв, тривалість (20,4±1,9) с. Було виявлено лише (2,3±0,5) ГР, поодиноких короткочасних ((25,5±3,4) с) епізодів постійних ДР. Індекс ГР складав (2,3±0,4) %, індекс ДР – (2,6±0,4) % (р˂0,05). У першій групі при наявності у 48 % випадків плацента відрізнялась високою ехогенністю. У вагітних другої групи виявили фетальний дистрес у 12 % випадків. У третій групі розлади функціонального диференціювання плодової частини плаценти мали місце у 24 % вагітних.
Висновки. Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу.
23
Bulavin, L. A., N. V. Gaiduk, M. O. Redkin, and A. V. Yakunov. "Специфічна дія мікрохвиль на водний розчин родаміну 6G за даними флуоресцентного аналізу." Ukrainian Journal of Physics 66, no. 3 (April 7, 2021): 265. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.3.265.
Full textAbstract:
Вивчено вплив мiкрохвиль з частотою 2,45 ГГц на флуоресценцiю водного розчину органiчного барвника родамiну 6G. Зафiксовано вiдхилення в динамiцi змiни вiдносної iнтенсивностi та пiкової довжини хвилi пiд час поглинання мiкрохвиль, а також пiд час подальшого охолодження розчину порiвняно iз контактним нагрiванням. Результати iнтерпретовано в рамках перколяцiйної моделi. Передбачається, що електрична складова електромагнiтної хвилi може безпосередньо впливати на структуру перколяцiйного кластера, який формується сiткою водневих зв’язкiв.
24
Лінчевський, І. В., and О. М. Петріщєв. "Визначення матеріальних констант магнітооптичних кристалів за допомогою ефекту Фарадея в умовах магнітомеханічного резонансу." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 5 (February 13, 2022): 496. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.496.
Full textAbstract:
Теоретично обґрунтовано та на прикладі ітрієвого ферит-гранату експериментально доведено, що у феро- й ферімагнітних кристалах, які вміщені у стале підмагнічуюче і додаткове змінне магнітні поля, за рахунок магнітострикційних явищ виникають додаткові зміни змінної складової намагніченості в околі частот змінного поля, близьких до резонансних частот власних магнітомеханічних коливань кристала. Показано, що ці зміни можуть бути виявлені шляхом вимірювання змінної складової повороту площини поляризації світла, яке проходить крізь кристал. Запропоновано методику визначення матеріальних констант кристала.
25
Korobets, Olena Mykhailivna. "БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОНЯТЬ «ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК» ТА «МАРКЕТИНГ»." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 1(20) (2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-2-1(20)-104-110.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження викликана зростанням публікаційної активності в області екологічного ризику, та пошуком взаємопов’язаних перспективних напрямків майбутніх досліджень. Постановка проблеми. В зв’язку зі збереженням тенденцій виникнення надзвичайних ситуацій, увага до вирішення проблем врахування екологічного ризику не втрачає актуальності серед дослідників різних наукових сфер. Зростання публікаційної активності дозволило накопичити значну базу даних, розгляд якої за допомогою методів бібліометричного аналізу може виявити нові напрями досліджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні десятиліття дослідженню екологічних ризиків присвячені роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених. Взаємозв’язок між маркетингом та навколишнім середовищем є центральною темою дискусій щодо маркетингу стійкості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зміни, що відбуваються в розвитку сучасної економіки підштовхують до пошуку нових методів впливу на екологічні ризики. Одним з перспективних напрямів вважаються маркетингові інструменти управління екологічними ризиками. Постановка завдання. Аналіз поняття «екологічний ризик», формування його складових елементів, та виявлення наявності маркетингових складових в його структурі. Виклад основного матеріалу. У статті проведено бібліометричний аналіз понять «екологічний ризик» та «маркетинг». Для аналізу було визначено динаміку частоти застосування запиту «екологічний ризик» в пошукових системах, та динаміку публікаційної активності за даним поняттям в базах даних Scopus, за період 2005-2019 р.р. На основі відібраних публікацій за допомогою програми VOSviewer побудовані термінологічні карти за обраними поняттями, та виявлені їх основні точки перетину. Висновки. За результатами дослідження виявлено зниження, але стійке збереження уваги до проблем врахування екологічного ризику в діяльності суб’єктів господарювання. Обґрунтовано і пошагово описана методика дослідження поняття «екологічний ризик» з точки зору його сутності та структури. Чітка візуалізація дала можливість виділити маркетингові складові, що можуть впливати на екологічний ризик.
26
Моркун, В. С., Н. В. Моркун, В. В. Тронь, О. Ю. Сердюк, І. А. Гапоненко, and А. А. Гапоненко. "Попереднє оброблення пульпи ультразвуком для очищення рудних зерен та дезінтеграції флокулоутворень на основі ефектів кавітації." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(271) (February 8, 2022): 24–35. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-24-35.
Full textAbstract:
Метою роботи є підвищення ефективності флотаційного доведення магнетитових концентратів шляхом дезінтеграції рудних флокулоутворень та очищення поверхні часток. Запропоновано застосовувати нелінійні ефекти поля високоенергетичного ультразвуку та дослідити особливості формування кавітаційних режимів у залізорудній пульпі для дезінтеграції рудних флокулоутворень та очищення поверхні часток рудної сировини. На основі узагальненої моделі динаміки руху повітряних бульбашок, представленої у вигляді рівняння Релея-Плессета, розраховано параметри ультразвукового впливу для формування і підтримання у залізорудній пульпі кавітаційних процесів і акустичних течій. На підставі дослідження закономірностей протікання кавітаційних процесів одержано залежності, які дозволяють визначити оптимальну частоту високоенергетичного ультразвуку для підтримання кавітаційних процесів у залізорудній пульпі у залежності від параметрів її складових. Для моделювання процесу поширення ультразвукового сигналу в рідкому середовищі в умовах зміни швидкості поширення звуку та зміни щільності використовують метод k-space першого й другого порядку, заснований на системі лінійних рівнянь першого порядку. Розрахунок потужності високоенергетичного ультразвуку, що дозволяє підтримувати кавітаційні режими у залізорудній пульпі, здійснювався на основі результатів дослідження поширення фронту ультразвукового імпульсу за допомогою комп’ютерного моделювання. На основі результатів моделювання встановлено, що для підвищення якості очищення часток руди перед флотацією доцільно здійснювати просторовий вплив на залізорудну пульпу, який включає комбінацію високоенергетичного ультразвуку з частотою 20 кГц в кавітаційному режимі, модульованого високочастотними імпульсами з частотою від 1 до 5 МГц та імпульсного магнітного поля спадної напруженості. При дослідженні процесу флокулоутворення та дефлокуляції враховано залежність величини магнітної сприйнятливості часток рудної сировини від тривалості намагнічування.Результати експериментальних досліджень використання пристрою розмагнічування часток залізорудної пульпи, одержані із застосуванням ультразвукового гранулометра «Пульсар».
27
Кутья, О., Н. Бережна, and О. Войтов. "Оптимізація параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 18 (March 19, 2020): 54–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.54-61.
Full textAbstract:
Розроблено методичний підхід до оптимізації параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень. Підхід ґрунтується на моделі сумарних питомих витрат, які враховують три складові.Перша складова залежить від тарифу на перевезення, довжини маршруту, маси перевезеного вантажу, а також технічної швидкості руху, частоти надходження заявок на транспортне обслуговування і коефіцієнта надійності транспортного обслуговування .Друга складова питомих витрат залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, технічної швидкості руху, сумарного часу транспортного обслуговування, витрати палива і його ціни, а також маси перевезеного вантажу, коефіцієнт використання пробігу, коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.Третя складова залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, сумарного часу транспортного обслуговування з урахуванням збільшення часу на виконання навантажувальнорозвантажувальних робіт, початкової вартості автомобіля і витрат на технічне обслуговування автомобіля та амортизацію.Отримано математичні вирази, які дозволяють виконати математичне моделювання сумарних витрат на міські вантажні перевезення та розрахунковим шляхом отримати оптимальну масу вантажу, що перевозиться. Показано, що при величині коефіцієнтів використання пробігу, який дорівнює 0,5 і величині коефіцієнтів використання вантажопідйомності автомобіля, який дорівнює 0,5, запланована маса вантажу для перевезення майже не відрізняється від оптимальної. При збільшенні зазначених коефіцієнтів до одиниці оптимальна маса збільшується в 1,4-1,6 разів.Показано, що для зменшення сумарних питомих витрат на міські вантажні перевезення необхідно розрахунковим шляхом проводити корегування маси перевезеного вантажу.
28
Bahrii, M. "РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКРАНУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СПЕЦОДЯГУ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВПЛИВІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 56 (September 11, 2019): 118–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.118.
Full textAbstract:
Проведено аналіз спеціального одягу, що використовується в Україні для захисту від електромагнітних впливів для працівників енергетичної галузі та експлуатаційників виcокочастотного електронного обладнання. В результаті аналізу існуючого спеціального захисного одягу, нормативної бази та експериментальних досліджень обґрунтовано доцільність проектування та розробки текстильних матеріалів для виготовлення спеціального захисного одягу з заданими екрануючими властивостями. Визначено критерії, яким повинен відповідати захисний одяг, а саме: достатні коефіцієнти екранування, прийнятні ергономічні характеристики, підвищена зносостійкість, збереження екрануючих властивостей в процесі експлуатації. В роботі у якості екрануючої субстанції використано збагачену залізну руду, отриману у результаті флотації на Полтавському гірничозбагачувальному комбінаті. В лабораторних умовах розроблено технологію нанесення екрануючої субстанції на текстильний матеріал та проведено випробовування захисних властивостей текстильного матеріалу з заданими екрануючими властивостями. Дослідження виконувалися на частоті мобільного зв’язку (1,8 ГГц) за допомогою каліброваного вимірювача щільності потоку енергії П3-31 та на частоті 50 Гц за допомогою каліброваного вимірювача напруженості електричного та магнітного поля П3-50. Для промислової частоти визначався коефіцієнт екранування магнітної складової електромагнітного поля. Визначено коефіцієнти екранування. Розроблено технологію виготовлення костюму з екрануючими властивостями. В технологічному процесі передбачено конструктивно з’ємні захисні елементи, що дає можливість в процесі експлуатації зберегти захисні властивості після прання. Перевагою розробленої конструкції є можливість змінювати ступені захисту в залежності від конкретних виробничих умов. Захисні елементи легко знімаються, що забезпечує можливість прання та хімічного чищення без втрати захисних властивостей спецодягу, а також за рахунок збільшення кількості шарів захисних елементів змінювати ступені захисту одягу для конкретних виробничих умов.
29
Oksen, Y. І. "Досвід застосування віброакустичного аналізу при випробуваннях залізобетонного мосту через річку Дністер в с. Заліски." Наука та будівництво 22, no. 4 (December 24, 2019): 11–20. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.115.
Full textAbstract:
Розроблено методологію застосування віброакустичного діагностування технічного стану мостів і їх конструктивних елементів, при проведенні статичних і динамічних випробувань мостів, шляхом удосконалення методів фільтрації та виділення трендів сигналів вейвлет- перетворенням.Об'єкт дослідження — процес статичних і динамічних випробувань мостів і їх конструктивних елементів з застосуванням акустико- емісійного діагностування технічного стану.Предмет дослідження — характер розвитку процесу деформування залізобетонних прогонових будов мостів під дією статичних і динамічних випробувальних навантажень.Мета дослідження — покращенні надійності і достовірності результатів статичних і динамічних випробувань мостів застосуванням акустико- емісійного діагностування їх стану, шляхом удосконалення методів фільтрації та виділенням трендів сигналів вейвлет-перетворенням. Використання методу віброакустичної емісії на основі вейвлет-перетворення забезпечує визначення особливостей формування акустичних імпульсів, визначення показників наростання та згасання їх амплітуд і зміну частотних характеристик в часі. Перевагами у застосуванні вейвлет- перетворенні є можливості програмної реалізації видалення перешкод з сигналу та виділення певних частотних складових сигналу як самостійних компонентів. Розроблено обладнання вимірювання та фіксації сигналів віброакустичної емісії, яке складається з чотирьохканального блока реєстрації, зовнішнього модуля аналого- цифрового перетворення, керуючого ноутбука та типорозмірний ряд інтегрованих на неодимових магнітах широкосмугових п’єзоелектричних перетворювачів. Виконано апробацію розробленого віброакустичного аналізу під час проведення статичних і динамічних випробувань залізобетонного мосту через р. Дністер на автомобільній дорозі М-12, км 28+964 біля с. Заліски. Встановлені значення частот коливань балок прогонів є паспортними характеристиками мосту і як вхідні значення призначені для оцінювання ступеню зносу конструкції прогонових будов в процесі експлуатації. Розроблену методику і обладнання віброакустичного діагностування технічного стану мостів і їх конструктивних елементів, рекомендується для застосування в суміжних областях, в тому числі для діагностування споруд і будівельних конструкцій, що підлягають випробуванням.
30
Опарін, А. А., Т. М. Опаріна, and Ю. І. Філоненко. "ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12527.
Full textAbstract:
Авторами статті було з’ясовано, що низький рівень фізичної підготовленості призводить до збільшення захворювань, які пов’язані з малорухливим способом життя.
Однак, в роботах вітчизняних вчених було зазначено, що фізичні вправи, які використовуються в реабілітації значно підвищують ефективність лікувальних заходів та скорочують строки перебування хворого в лікарні.
У проведеному дослідженні систематичні заняття фізичною культурою під час реабілітації привели до покращення показників здоров’я, а саме нормалізації артеріального тиску, глюкози, холестерину, частоти серцевих скорочень, покращення рухливості та підвищення енергійності, зник біль у спині, а обмін речовин покращився за рахунок зниження ваги. Виявлено, що ЛФК може використовуватися як основний метод лікування або як допоміжний компонент. З’ясовано, що лікувальна фізична культура є ефективним і універсальним засобом впливу на організм людини з метою відновлення і лікування, а її організація має свої змістовні та методичні особливості. ЛФК є не тільки лікувально-профілактичним засобом, а й лікувально-педагогічним процесом. Застосування ЛФК виховує у хворого свідоме ставлення і активну участь в реабілітаційному процесі, в основі якого лежить навчання хворого фізичним вправам. У зв’язку з цим ЛФК є не тільки лікувальним, але і педагогічним процесом. З’ясовано, що особливістю ЛФК є процес дозованого тренування під час реабілітації. Авторка статті доходить до висновку, що комплекс вправ для кожного пацієнта потрібно розробляти особисто, щоб вони впливали безпосередньо на уражену ділянку або орган. Також з’ясовано, що методика застосування вправ залежить від діагнозу і стадії хвороби. Обсяг та інтенсивність навантаження є найважливішим принципом у застосуванні комплексу фізичних вправ. Визначаються наступні рівні інтенсивності: малий, помірний, великий та максимальний. З’ясовано, що до вправ малої інтенсивності відносять рухи невеликих м’язових груп, вони виконуються у повільному темпі, а фізіологічні зрушення мінімальні. Рухи, що виконуються великими і середніми м’язами у повільному і середньому темпі, відносять до вправ помірної потужності.
31
Байдевлятов, Ю. А., and Ю. В. Байдевлятова. "ПОШИРЕННЯ МАСТИТУ ТА ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ЧВЕРТЕЙ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У КОРІВ РІЗНИХ ПОРІД У ГОСПОДАРСТВАХ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 227–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.30.
Full textAbstract:
За останнє десятиліття відбувся стрімкий перехід до індустріальних методів молочного там’ясного виробництва. Це спричинило необхідність підвищення темпів відтворення тварин. Протеуспішному відтворенню стада і росту продуктивності худоби значно перешкоджає акушерсько-гінекологічна патологія, зокрема й захворювання молочної залози у корів. Мастити завдають значнихекономічних збитків тваринництву. Для визначення клінічних форм маститу використовували наступ-ні методи дослідження: огляд, пальпацію молочної залози та візуальну оцінку секрету. Діагноз підтве-рджували, використовуючи біохімічний, цитологічний і бактеріологічний методи. Крім того визначали габітус, температуру тіла, апетит, продуктивність, фізіологічний стан корів. У цій статті висвіт-лені результати досліджень щодо ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертей молоч-ної залози серед корів різних порід та динаміки розвитку в них атрофії й індурації. Установлено, щонезалежно від форми запалення та породи корів у більшості тварин переважало ураження клінічниммаститом однієї чверті вим’я, рідше двох і лише як виключення трьох. Частота виникнення усклад-нень маститу у вигляді атрофії та індурації прямо залежить від рівня продуктивності тварин. Ме-тою нашої роботи було вивчення частоти ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертеймолочної залози серед корів різних порід і встановлення динаміки розвитку в них атрофії та індураціїяк наслідку хвороби в господарствах Сумської області. Нашими дослідженнями встановлено, що середкорів чорно-рябої, симентальської і голштинської порід здебільшого незалежно від форми переважалоураження клінічним маститом однієї чверті вим’я (у 85,0 %, 66,4 % та 75,8 % відповідно), рідше двох(14,6 %, 32,8 % та 23,3 %) і лише як виключення трьох (0,4 %, 0,8 % та 0,9 % відповідно). Необхіднотакож зазначити, що запалення частіше виникало в задніх чвертях вим’я серед корів усіх дослідженихпорід (49,1 %, 38,4 % та 48,8 % відповідно), рідше в передніх (35,9 %, 27,9 % і 26,9 %). Частота виник-нення ускладнень маститу у вигляді атрофії та індурації залежала від рівня продуктивності тварин.Серед високопродуктивних корів симентальської та голштинської порід (5,0–5,5 тис. кг) атрофія чве-ртей реєструвалась у середньому в 19,9% – 19,1 % тварин відповідно, індурація – у 8,7 % та 6,6 %. Укорів чорно-рябої породи з продуктивністю 4,7 тис. кг відсоток корів з ознаками атрофії та індураціїчвертей складав відповідно 14,4 % та 5,8 %.
32
Holovkina, Viktoriya, and Yuriy Furman. "Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на функцію зовнішнього дихання дівчат 11–12 років." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(46) (June 30, 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-99-104.
Full textAbstract:
Актуальність. Складовою частиною фізичної підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. У статті подано результати дослідження об’ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11–12 років. Мета роботи. Науково обґрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11–12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Методи дослідження. Обстежено 62 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу «CARDIO SPIRO» протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об’ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Результати роботи. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об’єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об’єму дихання на вдиху та видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки. Рекомендовано для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11–12 років на етапі початкової базової підготовки комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.
33
Шевченко, І. С., and Д. І. Морозов. "Динаміка «магнітного» гальмування асинхронної машини." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7 (263) (December 10, 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-58-65.
Full textAbstract:
Серед багатьох режимів гальмування асинхронної машини (АМ) за участю електромеханічних процесів в ній особливе місце займає такий, коли живлення АМ від стороннього джерела відсутнє. Динаміка гальмівного процесу при короткому замиканні статорних обмоток є дуже складною. Це пов’язано зі складними електромеханічними процесами, а також не лінійністю математичної моделі самої машини У статті розглянуто динаміку «магнітного» гальмування асинхронної машини. Основна увага направлена на аналітичний пошук меж існування процесу у просторі «швидкість ротора – гальмівний момент» при різних початкових умовах, хоч і з певним наближенням до реальних результатів.У випадку «магнітного» гальмування (МГ) статорні кола короткозамкнені, і в них може протікати як змінна за величиною складова постійного струму від попереднього режиму (до короткого замикання), так і змінна за величиною і частотою складова від трансформаторного зв’язку з роторними обмотками. Представлено математичний опис магнітного гальмування. Цифровим моделюванням отримані сімейство динамічних характеристик (фазових портретів) МГ при різних початкових умовах, та перехідні процеси МГ при цих же умовах Аналіз результатів показує відмінність квазістатичних і динамічних характеристик в межах 18-20%, що можна вважати задовільним для наближених розрахунків.Проведено порівняння розробленого підходу з реальними характеристикам, показано що підхід дозволяє наближено розрахувати показники динамічних механічних характеристик АМ при магнітному гальмуванні. Отримані залежності максимального значення гальмівного монета від відносної початкової швидкості і початкового струму статора. Виявлено, що вплив на максимальне значення гальмівного моменту від трансформаторного зв’язку сильніше ніж від струму, індукованого нерухомим магнітним потоком.
34
Kozelkov, S., Ya Kremenetskaya, and Yu Melnyk. "ПЕРСПЕКТИВИ, ПЕРЕВАГИ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВОЛОКОННО-ЕФІРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ В МІЛІМЕТРОВОМУ ДІАПАЗОНІ ХВИЛЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 55 (June 21, 2019): 161–65. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.161.
Full textAbstract:
Волоконно-ефірні технології зможуть стати перспективним рішенням для реалізації телекомунікаційних бездротових систем в міліметровому діапазоні хвиль. Фотонні методи формування радіосигналів та волоконно-ефірна архітектура змужуть забезпечити високу пропускну спроможність мереж за рахунок широкої смуги обробки до 10 ГГц, спектрального мультиплексування та використання форматів модуляції високого порядку. У статті проаналізовані перспективи і переваги реалізації бездротових телекомунікаційних систем з використанням волоконно-ефірних технологій в міліметровому діапазоні хвиль. Показані основні принципи фотонних методів формування та модуляції радіосигналів міліметрового діапазону, архітектури гібридної волоконно-ефірної мережі. Проаналізовано складові шуму, дискретність модуляції амплітуди і фази для квадратурного модульованого радіосигналу з використанням фотонних методів понижуючого перетворення частоти.
35
Логвін, A. "Глибинне навчання для аудіо-додатків." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 42 (March 26, 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-11.
Full textAbstract:
Розкрито принципи застосування глибокого навчання для нейронних мереж щодо розпізнавання аудіо-сигналів. Відокремлено області подання звуку. Підкреслено, що дослідження буде обмежено аудіо-сигналами. Описано принципи розбиття сигналу на складові елементи та їх вилучення із аудіо запису. Наведено схему формування розподілу аудіо-сигналу та запропоновано загальний підхід до задачі розпізнавання аудіо-сигналів. Він умовно поділений на три окремі етапи: обробка аудіо-запису та його перетворення у частотно-часову область, побудова спектрограми та її перетворення на формат з подальшим виведенням послідовності ознак у вигляді векторів. Визначений коефіцієнт накладання та середньозважений коефіцієнт перекриття (частковий збіг). Сформовано низку значень на основі проведеного експерименту, які показали, що на характеристики / параметри аудіо-додатків, сформовані за допомогою нейронної мережі з глибоким навчанням, має вплив метод підготовки даних, додавання шарів та формування спектру одиниць, що покращує результат за рахунок помноженого часу навчання, те саме стосується і періодичних з'єднань.
36
Mazurenko, R. V., P. P. Gorbik, G. M. Gunya, and S. N. Makhno. "Electrophysical Properties of Nanocomposites on the Basis of Polychlorotrifluoroethylene and Magnesium Oxide Modified with Copper Iodide." Фізика і хімія твердого тіла 17, no. 4 (December 15, 2016): 482–86. http://dx.doi.org/10.15330/pcss.17.4.482-486.
Full textAbstract:
Досліджено електрофізичні властивості в надвисокочастотному діапазоні та на низьких частотах композитів на основі хімічно модифікованого йодидом міді високодисперсного оксиду магнію та поліхлортрифторетилена в інтервалі температур 25 - 170оС і концентрацій CuI від 0 до 0,80 об’ємних часток. Встановлено оптимальний об’ємний вміст йодиду міді (~ 0,75) в композитах CuI/MgO, при якому міжфазна взаємодія проявляється найбільш інтенсивно, а електрофізичні параметри набувають максимальних значень. Показано, що полімерні композити, до складу яких входить CuI/MgO, мають вищі значення дійсної та уявної складових комплексної діелектричної проникності та електропровідності в порівнянні з системою, яка не містить модифіковані компоненти.
37
ТРОФИМЧУК, О. М., О. М. ГОМІЛКО, and О. А. САВИЦЬКИЙ. "ВЕРТИКАЛЬНИЙ ІМПЕДАНС ФУНДАМЕНТУ НА ШАРІ ВОДОНАСИЧЕНОГО ҐРУНТУ." Наука та будівництво 20, no. 2 (June 24, 2019): 47–55. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.95.
Full textAbstract:
Один з методів динамічного аналізу відповідальних споруд – застосування імпедансних чи передаточних функцій частоти, які можуть бути включені до динамічних розрахункових схем будівель, що проектуються. На основі аналізу традиційних та сучасних методів визначення характеристик динамічної взаємодії фундаментів споруд з ґрунтовою основою пропонується для оцінки залежності реакції по підошві фундаменту від частоти у випадках водонасичення пористого незв’язного ґрунту в основі та горизонтально-шаруватої його неоднорідності використовувати хвильові рівняння руху ґрунтової пористопружної насиченої стисливою і в’язкою рідиною основи (модель Біо двофазного середовища). Методом інтегральних перетворень визначаються символьні вирази точного розв’язку для переміщень фаз на границі основи (під підошвою фундаменту) від розподілених вертикальних гармонічних навантажень на фази. При вертикальних коливаннях малозаглибленого фундаменту (смуги) розглядаються складові реакції з боку твердої пористої та рідинної порової фаз. Функції імпедансу для жорсткої полоси з непроникною для порової рідини підошвою на шаруватій пористопружній насиченій рідиною (ППНР) основі знаходяться з розв’язку динамічної контактної задачі методомортогональних поліномів (при поліноміальних розкладаннях реакцій фаз з урахуванням особливостей на контакті) і оригінального програмного забезпечення по заданих геометричним і фізико-механічним параметрам фундаментів та моделі основи. На числових прикладах показано, як реакція (імпеданс) ППНР основи відрізняється від реакції пружного півпростору, а взаємодія між фундаментом з недренованою підошвою і водонасиченим ґрунтом неоднобічна внаслідок змінного (до знаку) тиску порової рідини у пружній пористій матриці під підошвою. Визначаютьсярезонансні частоти для моделі одношарової основи з затисненою тильною гранню в залежності від висоти шару, ширини фундаменту і властивостей матеріалу двофазної основи.
38
Железов, Д. М. "ЛЕЙОМІОМА ТА РЕПРОДУКТИВНА ФУНКЦІЯ. ФРОНТИР РЕПРОДУКТОЛОГІЇ ТА СУЧАСНОГО АКУШЕРСТВА." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12204.
Full textAbstract:
Вплив лейоміоми матки на фертильну функцію є складним та залучає численні механізми: від прямого механічного впливу об’єму пухлини на транспорт і імплантацію статевих клітин, впливу на судинну систему матки та на процеси мікроциркуляції до індукції тканиною ЛМ прозапальних цитокінів та впливу на експресію генів (HOXA10, HOXA11, LIF, IL11, BMPR2, BTEB1, ITGB3 тощо) під час «вікна імплантації».
Мета – оцінка реалізації репродуктивної функції у жінок, що страждають на лейоміому матки.
Матеріал і методи. Дослідження виконане на базі КНП «Обласний перинатальний центр» та КНП «Міський пологовий будинок № 5» упродовж 2016–2020 рр. Проведений аналіз репродуктивної функції 92 жінок з верифікованою ЛМ, оперованих у обсязі консервативної міомектомії (КМЕ) лапаротомним або лапароскопічним доступом (основна група). Всі вони мали репродуктивні наміри та незмінений оваріально-менструальний цикл після проведеного лікування. Середній вік жінок склав (34,9±0,4) роки. У якості контролю були обстежені 30 вагітних того ж віку, які на момент взяття на облік не мали значущої соматичної та гінекологічної патології.
Оцінювали частоту спонтанних вагітностей у оперованих жінок, особливості перебігу вагітності (частота загроз переривання вагітності, випадків ЗВУР, ускладнень вагітності та пологів). Упродовж вагітності проводии УЗ-моніторинг. Катамнестичний період складав від 2 до 5 років (Ме=3,5).
Результати. Проведення планової міомектомії дозволяє відновити фертильну функцію у 46,7 % жінок з ЛМ. Під час вагітності залишкові міоматозні вузли у 58,1 % жінок були стабільними за розмірами, у 23,3 % відзначалося збільшення розмірів ЛМ, у 18,6 % вагітних розмір вузлів зменшився. Неспроможність рубця на матці після КМЕ виявлена у 11,6 % вагітних. У вагітних з рубцем на матці та залишковими міоматозними вузлами малого розміру частіше реєструються випадки загрози невиношування. У 18 (41,9 %) жінок основної групи та в 5 (16,7 %) жінок контрольної груп вдавалися до оперативного розродження, в решти пологи відбулися per vias naturales.
39
Korobko, L. R., O. V. Markovych, and B. Z. Chyzhyshyn. "КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО ТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДІВ НА ТЛІ COVID-19." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (November 27, 2020): 59–62. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11305.
Full textAbstract:
Резюме. У ході проведення ретроспективного аналізу встановлено, що ступінь тяжкості післяопераційних ускладнень, зокрема легеневих, й імовірний ризик смертності прямопропорційно залежить від тяжкості Covid-19, супутньої патології та вікової категорії пацієнтів.
Мета дослідження – провести аналіз клінічних особливостей перебігу періопераційного та післяопераційного періодів на тлі Covid-19.
Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано 37 історій захворювань пацієнтів Рівненщини, яких ургентно прооперували в умовах пандемії. Зокрема, 17 із них були інфіковані SARS-CoV-2 (перша контрольна група) та 20 – неінфікованих (друга контрольна група).
Результати. Етіологічними чинниками ургентних оперативних втручань були: гострий живіт, інфаркт міокарда, нейротравми та травми нижньої кінцівки. Частка супутньої патології у досліджуваних становила 64,9 %, з перевагою у першій контрольній групі, як правило, це – серцево-судинні захворювання та цукровий діабет. При визначенні ступеня операційного ризику встановлено переважання частки «значного ризику», «високого ризику» і « надто високого ризику» – 70,6 % у пацієнтів першої контрольної групи над часткою (45 %) у другій контрольній групі. Частота післяопераційних ускладнень становила 35,1 % , зокрема у пацієнтів на тлі Covid-19 переважали порушення дихальної системи. Смертність складала 10,8 % і була у першій контрольній групі з тяжкою стадією Covid-19.
Висновки. Перебіг післяопераційного періоду, частота ускладнень, ризик летальності є вищими у хворих, інфікованих Covid-19, і залежать від віку, супутньої патології та стадії тяжкості ГРВІ-CoV-2.
40
Rudenko, O., Z. Rudenko, G. Golovko, and O. Odarushchenko. "ЗНАХОДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СКОРИГОВАНОЇ ЛІНІЇ ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНОЇ АПРОКСИМАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ ВИЯВЛЕНИХ ДЕФЕКТІВ ПРИ ОЦІНЮВАННІ КІЛЬКОСТІ ВТОРИННИХ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.074.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз місця характеристики надійність програмного забезпечення в структурі моделей якості програмного забезпечення. Визначено, що в ієрархічній структурі більшості моделей якості програмного забезпечення характеристика надійність є першою підхарактеристикою характеристики якість. Виділені п’ять принципів урахування вторинних дефектів програмних засобів. Для урахування вторинних дефектів програмних засобів використовується: теорія динаміки програмних систем, у якій процеси прояву дефектів у програмних засобах розглядаються як результат дії детермінованих потоків дефектів; теорія часових рядів, де виділяються вторинні дефекти із загального потоку дефектів; імітаційне моделювання; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів та функцій, що характеризують параметри цих моделей, внесенням імовірнісних коефіцієнтів; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів шляхом внесення параметра, що визначає число вторинних дефектів, який визначається порівнянням значень полігона частот дефектів з відповідними значеннями функції регресії. Проаналізовано поняття недосконалого відлагодження програмного забезпечення у контексті урахування вторинних дефектів. Обґрунтовано вибір експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Наведено приклади моделей оцінки надійності програмних засобів, функції ризику яких містять експоненціальну складову. Розглянуто послідовність знаходження коефіцієнтів функції, одержаної в результаті зміщення лінії експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Показано застосування одержаних коефіцієнтів для методики оцінювання числа вторинних дефектів, що ґрунтується на порівнянні даних статистики числа дефектів і даних зміщеної лінії експоненціальної апроксимації полігона частот дефектів. Одержані рівняння скоригованої лінії експоненціальної апроксимації для вибірок малих і великих об’ємів. Одержані формули для обчислення числа вторинних дефектів на часових інтервалах без урахування та із урахуванням поправки Бесселя.
41
Кику, Андрей Георгиевич. "Квазіоптимальне управління регуляторами, синтезованими на основі укорочених фільтрів." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 18 (December 11, 2011): 103–9. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33510.
Full textAbstract:
В статті розглянуто підхід використання укороченою моделі об'єкта для побудови на його базі укорочених фільтрів змінних стану і регуляторів на їх основі. Побудова укороченою моделі проводиться на основі побудови амплітудно фазо-частотних характеристик і подальшого відкидання складових у високочастотній області спектра пропускання для забезпечення найкращих показників якості синтезу укороченої моделі в низькочастотному спектрі пропускання. На основі отриманої укороченою моделі об'єкта синтезовані укорочений фільтр Калмана, покращений укорочений фільтр змінних стану і укорочені регулятори з використанням у їх контурі розроблених укорочених фільтрів змінних стану. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. У статті наведені результати експериментальних досліджень запропонованих підходів, які підтверджують ефективність розробленого укороченого регулятора.
42
Гуцман, С. В., А. О. Ногас, О. І. Ніколенко, П. С. Подоляка, and Т. В. Гамма. "ДО ПИТАННЯ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 156–60. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.20.
Full textAbstract:
У статті розглядаються основні медико-біологічні проблеми фізичної культури та спорту як принципи взаємодії біологічних закономірностей у процесі оволодіння людиною цінностями фізичної культури. Складовою частиною навчання фізичної культури є система знань із проведення занять фізичними вправами з урахуванням медико-біологічних аспектів. Варто звертати увагу на такі напрями, як: регулярний медико-біологічний контроль, визначення рівня функціонального стану здобувачів освіти, побудова кривої через зміни частоти серцевих скорочень, визначення загальної рухової активності тощо. Ключовий пріоритет усіх методичних знань у фізичній культурі – формування в здобувачів освіти усвідомленої необхідності та стійкої звички турбуватия про своє здоров’я, підвищення рівня фізичної підготовленості з урахуванням медико-біологічних аспектів.
43
Добрянський, Т. О. "КОРЕКЦІЯ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ РІВНОВАГИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ У ПОЄДНАННІ З ОБЛІТЕРУЮЧИМ АТЕРОСКЛЕРОЗОМ ТА КРИТИЧНОЮ ІШЕМІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (May 22, 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12107.
Full textAbstract:
Вступ. Несприятливий прогноз при мультифокальному атеросклерозі (коронарному і судин нижніх кінцівок) асоціюється з тяжчим ускладненим перебігом хвороби, обмеженням проведення інвазивних коронарних втручань тощо, що й визначає необхідність вивчення ролі тригерів у патогенезі даної коморбідної патології та розробці шляхів корекції цих патологічних процесів. Мета дослідження – вивчити можливість корекції порушень ліпідограми та рівноваги прооксидантно-антиоксидантної системи у пацієнтів із гострим коронарним синдромом у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок і високим ризиком розвитку реперфузійних ускладнень. Методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз результатів комплексного обстеження та хірургічного (черезшкірного коронарного втручання) лікування 67 хворих із гострим коронарним синдромом у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом магістральних артерій нижніх кінцівок. Показники ліпідограми та активність складових прооксидантно-антиоксидантної системи визначали за допомогою спектрофотометричних методів, оптичну густину вимірювали на спектрофотометрі “Biomat 5” (Велика Британія). Результати й обговорення. З метою корекції ліпідограми і прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в перед- та післяопераційний періоди призначали внутрішньовенні вливання аргінін-карнітинового комплексу (4,2±2,0 відповідно), що дало можливість стабілізувати активність прооксидантно-антиоксидантної системи на момент проведення оперативного втручання (вміст активних продуктів тіобарбітурової кислоти у сироватці крові знизився в 1,3 раза (р<0,05) при одночасному відновленні функціонування ензимних антиоксидантних систем в 1,5 раза (р<0,05), на що вказувало зменшення ступеня блокування у сироватці крові активності супероксиддисмутази при зростанні активності каталази і церулоплазміну). В післяопераційний період після черезшкірного коронарного втручання відмічено зменшення реперфузійних ускладнень і стабілізацію клінічного стану коморбідних пацієнтів за рахунок зниження частоти порушень ритму на 53,3 %, а проявів гострої серцевої недостатності – на 44,4 %. Висновок. Застосування аргінін-карнітинового комплексу в перед- та післяопераційний періоди у хворих із гострим коронарним синдромом у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок і високим операційним ризиком сприяє достовірному зменшенню активності вільнорадикального окиснення та відновленню функціонування ензимних антиоксидантних систем організму, що дає можливість знизити частоту порушень ритму і провідності на 53,3 %, а прояви гострої серцевої недостатності – на 44,4 %.
44
Rudenko, O., O. Shefer, and Y. Ponochovniy. "АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ВТОРИННИХ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ШЛЯХОМ КОРИГУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ АПРОКСИМУЮЧОГО ПОЛІНОМА ДРУГОГО СТЕПЕНЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 107–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.107.
Full textAbstract:
У статті запропоновані процедури, які дозволяють визначити коригувальні коефіцієнти для апроксимації кривої зміни виявлених дефектів програмних засобів. Визначено, що при оцінюванні надійності програмних засобів не враховуються вторинні дефекти, які додатково вносяться в процесі тестування та відлагодження. Показаний вплив вторинних дефектів на характеристику надійності програмного забезпечення та якість програмних засобів в цілому. Наголошено на необхідності врахування вторинних дефектів при дослідженні часових рядів, у яких прояв таких дефектів виділяється з усього потоку подій; при імітаційному моделюванні відмов у складних апаратнопрограмних комплексах і системах; для модифікації функцій ризику при оцінювані надійності програмних засобів; при динамічному аналізі складних програмних систем на різних етапах їх життєвого циклу, включно з їх відлагодженням, модифікацією та супроводом. Показано, що зміщення графіка апроксимуючого полінома відносно полігону частот дефектів дозволяє провести кількісну оцінку вторинних дефектів. Обґрунтовано вибір поліному для апроксимації тренду дефектів у випадку оцінювання надійності програмних засобів моделями з функціями ризику, що містять складові другого ступеня. Наведено основні етапи послідовного зміщення лінії апроксимації у контексті алгоритму знаходження коригувальних коефіцієнтів. Обґрунтовано використання поправки Бесселя для вибірок полігону частот дефектів малого об’єму. Наведено приклад оцінювання кількості вторинних дефектів, що вносяться при відлагодженні програмних засобів за допомогою скоригованого тренду як полінома другого порядку
45
Verbovij, А. "МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ГІДРОАКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ В НАСОСНОМУ РЕЖИМІ ПРИ ЖИВЛЕНІ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ З АСИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ." Vidnovluvana energetika, no. 4(59) (December 27, 2019): 56–63. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).56-63.
Full textAbstract:
По мірі збільшення встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії на основі сонячних та вітроелектростанцій – збільшується необхідність у резервних джерелах потужності. До серйозних недоліків відновлюваних джерел енергії, які обмежують їх широке застосування, відносяться невисока щільність енергетичних потоків і їх мінливість у часі. Особливо цей фактор впливає на виробництво електроенергії вітро– і фото електростанціями: графік виробництва енергії має імовірнісний характер. Джерелом маневрової потужності може бути гідроакумулювальна електростанція. Гідроакумулювальні електростанції за досить тривалий час зарекомендували себе як відносно прості і надійні станції, що володіють максимальними маневреними можливостями – швидким набором та скиданням навантаження, великим діапазоном регулювання. Розроблена імітаційна модель гідроакумулювальної електростанції при живленні асинхронного двигуна відцентрового насосу від вітротурбіни з асинхронним генератором. За основу взята відома модель вітротурбіна з асинхронним генератором в складі вітродизельної системи в ізольованій електричній мережі, яка була доповнена асинхронним двигуном, перемикачами, відцентровим насосом, з'єднувальними трубопроводами, резервуарами, сенсорами і приладами для відображення необхідних характеристик. Модель реалізована у сучасному математичному пакеті MATLAB. Визначено основні переваги і недоліки асинхронного генератора. За допомогою створеної моделі були проведені теоретичні дослідження роботи вітротурбіни з асинхронним генератором при застосуванні стохастичної складової швидкості вітру. При цьому було проаналізовано вплив стохастичної складової швидкості вітру на вихідні параметри асинхронного генератора, такі як, швидкість, частота, напруга, струм. Також були проведені дослідження асинхронного двигуна з навантаженням від відцентрового насосу в динамічних і квазістатичних режимах роботи. Бібл. 25, рис. 6.
46
Бегеза, Людмила. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЛІКАРІВ." Psychological Prospects Journal, no. 36 (December 30, 2020): 37–48. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-37-48.
Full textAbstract:
Мета. У статті представлено результати теоретичного та емпіричного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів. Визначено, що синдром емоційного вигорання розвивається на фоні впливу соціально-професійних чинників в умовах пандемії, характеризується збільшенням робочого навантаження й частотою комунікації та взаємодії з пацієнтами, обумовлюється фізичними та емоційними проявами/стражданнями пацієнтів; складністю і труднощами проблем пацієнта та можливістю/неможливістю їх вирішити; супроводжується хронічним професійним стресом, емоційним та фізичним виснаженням.
Методи. Для діагностичного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів використано «Опитувальник вивчення рівня психічного вигорання (MBI) (К. Маслач і С. Джексон, адаптація Н.Е. Водопьянової). Вибірка дослідження (n = 593) складала: жінки – 71,3 %, чоловіки – 28,7 %, віком від 29 до 63 років зі стажем роботи від 5 до 32-37 років.
Результати. За ознаками професійної спрямованості у діагностуванні взяли участь 5 груп лікарів: «професійно-віковий тип», «травматичний тип», «загальний тип», «інструментальний тип», «тяжкі стани».
Встановлено, що рівень професійного вигорання загалом серед лікарів 5 груп – нерівномірний. У трьох компонентах за рівнями мають свої особливості і відмінності. Найвищі показники має компонент «емоційне виснаження», а компоненти «деперсонализація» та «редукция личных достижений», за наявних епідеміологічних умов, мали дещо нижчі показники. Виявлено рівень професійного вигорання за гендерною ознакою. У чоловіків так і у жінок ступінь професійного вигорання майже однаковий. Однак, лікарі жіночої статі схильні до більш вищого ступеню вигорання ніж лікарі чоловічої статі. За критерієм вік та стаж роботи лікарів результати виявилися різними за компонентами емоційного вигорання. Провідними ознаками емоційного вигорання в лікарів були відчуття емоційної виснаженості, тривога, зниження настрою, підвищення емоційного контролю, психоемоційна та особистісна напруженість. За компонентом «виснаження» у лікарів спостерігалися симптоми «емоційної економії», емоційної (дозування емоцій у професійній діяльності та у сімейному оточенні, відсутність хвилювання у робочому процесі та підвищена тривожність до членів власної родини) та особистісної відстороненості (повна чи часткова втрата інтересу до позапрофесійних сфер життя, відчуття обтяження при комунікації із суб’єктами непрофесійної сфери).
Висновки. Відмінності у структурі складових емоційного вигорання серед 5 груп лікарів за професійною спрямованістю обумовлювалися специфікою професійної діяльності (виконання функціональних обов’язків, тривалість робочого дня, збільшення кількості звернень до лікаря, особливості пацієнтів).
47
Naydonova, Liubov, Svitlana Chunikhina, Lidiia Chorna, Nataliia Umerenkova, and Kseniia Hutnyk. "Організаційна модель поственції суїциду (буліциду) або його спроби в закладі освіти: Аналіз зарубіжного досвіду." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 48(51) (December 30, 2021): 124–44. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).244.
Full textAbstract:
У світі поширюється епідемія суїциду, який для юнаків 15-19 років, за даними UNICEF, став третьою за частотою причиною смертності. Зазвичай один шкільний суїцид зачіпає близько 135 осіб з оточення суїцидента, призводячи до виникнення суїцидальних кластерів, психічних розладів та інших небезпечних наслідків. На цей час в Україні розроблено науково обґрунтований комплекс засобів діагностики суїцидальних намірів, раннього втручання і кризової інтервенції в разі суїцидальних спроб, зокрема в закладах освіти. Водночас поственція як психологічний супровід постраждалих груп та осіб залишається найменш розробленою ланкою системи профілактики суїцидів у закладах освіти. Метою статті є аналіз зарубіжних моделей (протоколів) поственції суїциду та визначення на цій основі напрямів розроблення вітчизняної моделі поственційного супроводу колективу закладу освіти, в якому трапилися суїцид (буліцид) або його спроба. Проаналізовано протоколи поственційних заходів, що розроблені та застосовуються як модельні в п’яти країнах: Австралії, Великій Британії, Бельгії, Канаді, США. За результатами аналізу виокремлено інваріантні (які є в усіх протоколах) та варіативні (які є в одних, але немає в інших протоколах) складові поственції. Інваріантними складовими протоколів поственції є: створення кризової команди, відповідальної за кризове реагування, завчасне розроблення та створення маршрутів кризового реагування, завчасна підготовка відповідних фахівців, хронологічне регламентування процесу поственції, унормування поведінки, комунікації та організації соціального простору. Варіативні складові здебільшого відображають культурну, соціально-економічну, політико-психологічну специфіку спільноти, для якої розробляється протокол поственції. Створення адаптованого до вітчизняних реалій протоколу поственції суїциду (буліциду) або його спроби в закладі освіти дасть змогу зменшити деструктивний вплив суїцидального епізоду на осіб з групи ризику, зокрема ймовірність виникнення суїцидальних кластерів, ретравматизації близького оточення тощо; сприятиме більш швидкій нормалізації соціально-психологічного клімату в закладі освіти та поверненню його до звичних умов функціонування.
48
Баранник, М., Н. Шейкіна, О. Баздирєв, and І. Жовтоніжко. "ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ФАХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ АБІТУРІЄНТІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ." Physical and Mathematical Education 27, no. 1 (April 26, 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-005.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Мобільні додатки як невід’ємна частина мобільних технологій займає одне з передових місць по частоті використання людиною у повсякденному житті інформаційних технологій. Розробка та впровадження такого програмного забезпечення у процес освіти, і особливо, профорієнтації майбутніх абітурієнтів, набуває все більше актуальності в нинішньому світі цифрових та інтерактивних технологій навчання. Більшість додатків, які існують на сьогоднішній день і використовуються для виявлення фахових здібностей абітурієнтів, представлені у вигляді опитувальника і не враховують емоційну складову людини, що у даний час проходить тестування. Авторами пропонується мобільний додаток, що враховує емоційний стан абітурієнта при проходженні професійно-орієнтованого тестування, що сприяє вибору та досягнення успіхів у майбутній професії.
Матеріали і методи. В процесі дослідження було використано теоретичні методи, зокрема, системний аналіз наукових джерел та нормативних документів, аналіз методів та технологій розробки мобільних додатків.
Результати. В результаті дослідження на прикладі розробленої платформи Toolhoo було запропоновано використання мобільних додатків у якості ефективного інструменту для тестування на предмет схильності до тієї або іншої спеціальності для майбутніх абітурієнтів ЗВО. В даній статі були проаналізовані та структуровані основні методики діагностики професійної спрямованості, проаналізовано ринок профорієнтаційних мобільних додатків, розроблено та запропоновано нову платформу, яка має можливість враховувати емоційну складову абітурієнтів при проходженні професійно-орієнтованого тестування, що суттєво впливає на результати тестування.
Висновки. Мобільні додатки знаходять своє застосування у всіх сферах людського життя, і, як наслідок, ринок мобільних додатків розвивається з неймовірною швидкістю. В процесі дослідження показано, що мобільний додаток є швидким та зручним способом пройти професійно-орієнтованого тестування для абітурієнтів. Автори пропонують використання нової мобільної платформи, що враховує емоційний стан абітурієнтів під час опитування.
49
Васько, П. Ф. "НАБЛИЖЕНА ЗАСТУПНА ЕЛЕКТРИЧНА СХЕМА СИНХРОННОГО ЯВНОПОЛЮСНОГО ГЕНЕРАТОРА ДЛЯ АНАЛІЗУ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ АВТОНОМНИХ ВІТРО- ТА ГІДРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК." Vidnovluvana energetika, no. 3(62) (September 28, 2020): 51–61. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).51-61.
Full textAbstract:
Синхронні явнополюсні генератори знаходять широке застосування в складі вітро- та гідроелектричних установок малої потужності. На сьогодні набуває актуальності задача застосування потужних автономних вітроелектричних установок з синхронними генераторами для накопичення частини генерованої ними енергії на гідроакумулювальних електростанціях. Розроблення раціональних схемо-технічних рішень реалізації даної технології для багатоагрегатних вітроелектростанцій потребує аналізу навантажувальних режимів роботи всіх складових в широкому діапазоні робочих швидкостей вітру і частоти обертання. Ефективне моделювання та проведення розрахункових досліджень перебігу електромеханічних процесів в даних системах може бути реалізовано шляхом застосування заступних електричних схем генераторів та двигунів, проте для явнополюсного синхронного генератора неможливо побудувати точну заступну електричну схему для електрорушійної сили обмотки якоря. В рамках цього дослідження розроблено наближену заступну електричну схему фази явнополюсного синхронного генератора та виконано оцінку можливих похибок результатів розрахунку параметрів навантажувального режиму схеми за різних значень частоти обертання ротора. Схема базується на послідовному ввімкненні активного опору обмотки якоря та індуктивних опорів розсіювання і поперекової реакції якоря, а також індуктивного опору, зумовленого сумісною дією поперекової та повздовжньої реакцій якоря. Очікувані похибки визначення розрахункових параметрів напруги споживачів автономної системи електроживлення на основі вітро- та гідроелектричних установок з синхронними явнополюсними генераторами за використання розробленої заступної електричної схеми не перевищують 2,5% по модулю та 1,5 електричних градусів по фазі для довільного значення частоти обертання ротора генератора в діапазоні 0,6...1,2 номінального значення. Застосування розробленої заступної електричної схеми явнополюсного синхронного генератора надає можливості проведення автоматизованих багатоваріантних розрахункових досліджень електромеханічних перехідних процесів в системах електроживлення на основі вітро- та гідроелектричних установок з урахуванням пульсацій швидкості вітру, зміни витрат та напорів води, зміни навантаження. Бібл. 24, табл. 3, рис. 3.
50
Ladyka, Volodymyr, Yuriy Sklyarenko, Yuliya Pavlenko, and Alyona Malikova. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГЕНЕАЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ В СУМСЬКОМУ РЕГІОНІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЇЇ ВПЛИВУ НА ГЕНОТИП КОРІВ ЗА β-КАЗЕЇНОМ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1(44) (March 29, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.1.
Full textAbstract:
Вивчали особливості формування генеалогічної структури в молочному стаді української чорно-рябої молочної породи. Дослідження проведені в Державному підприємстві «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН» Сумського району, Сумської області на поголів’ї корів української чорно-рябої молочної та сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. В результаті проведеної роботи встановлено, що стадо формувалося в два етапи, а саме шляхом завозу поголів’я чорно-рябої худоби та подальшої його голштинізації. Другий етап передбачав створення нового типу чорно-рябої худоби, шляхом використання бугаїв голштинської породи на маточній основі лебединської породи. За проведеними ретроспективними дослідженнями, було встановлено, що в господарство наприкінці 70-х років минулого століття було завезено поголів’я голштинської породи шести ліній. Більш чисельними були генеалогічні структурні одиниці Аннас Адема 30587 та М.Чіфтейна 95679. До голштинізації лебединської худоби були залучені плідники голштинської породи. Стада складали тварини ліній Айдіала 1013415, С.Т. Рокіта 252803, Соверінга 198998 М. Чіфтейна 95679, Елевейшна1491007, С.Т. Рокіта 252803 та Астронавта 1458744. У період з 1991 до 2000 року генеалогічна структура маточного поголів’я формувалась у тварин різного походження неоднаково. Тварини української чорно-рябої молочної породи походили від бугаїв 8 ліній, тоді як корови сумського внурішньопородного типу належали до 13 ліній. Починаючи з 2000 року на маточному поголів’ї худоби використовувалися бугаї-плідники головним чином голштинської породи ліній Чіфа 1427381, Елевейшна 1491007 та Старбака 352790. У результаті більше половини первісток мають умовну кровність за голштинською породою понад 94%. Згідно даних генетичних досліджень корів за генотипом β-казеїну встановлено, що худобі української чорно-рябої молочної породи характерна більша частота гетерозиготних генотипів А1А2 45-48%. Частота бажаного гомозиготного генотипу А2А2 складала 26-29%. Між тваринами різного походження за батьком також існує суттєва різниця за генотипами β-казеїну.