Journal articles on the topic 'Частинні похідні'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Частинні похідні.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Частинні похідні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Крохмаль, Тетяна Миколаївна, and Олександр Миколайович Нікітенко. "Можливості використання анімації для вивчення природничих дисциплін." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 304–8. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.796.
Full textAbstract:
Стаття присвячена використання системи комп’ютерної математики Maple для створення анімаційних зображень для вивчення природничих дисциплін. На прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни наведено алгоритм побудови анімаційних зображень.
Мета: показати можливості побудови анімаційних зображень за допомогою системи комп’ютерної математики для подальшого їх використання під час навчання природничим дисциплінам.
Задачі: 1) визначити опції системи комп’ютерної математики для розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних: 2) побудувати розв’язок хвильового рівняння; 3) визначити опції системи комп’ютерної математики для побудови анімаційних зображень; 4) побудувати анімаційні зображення коливання струни.
Об’єкт дослідження: процес навчання із застосуванням анімаційних зображень.
Предмет дослідження: використання анімаційних зображень під час вивчення природничих дисциплін.
Методи дослідження: використання опцій системи комп’ютерної математики Maple для розв’язання диференційних рівнянь з частинними похідним та побудова анімаційних зображень таких розв’язків.
Результати: на прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни показано можливість побудови анімаційних зображень.
Висновки: розглянуто можливості розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних, а також побудова анімаційних зображень за допомогою опцій системи комп’ютерної математики Maple.
2
Lyashenyk, A. V., Ye Lyutyi, L. O. Tysovskyi, and Yu R. Dadak. "Теорія і практика використання циклонів на деревообробних підприємствах." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 97–103. http://dx.doi.org/10.36930/40291020.
Full textAbstract:
Теоретично обґрунтовано доцільність зміни геометричних розмірів циклона та на цій основі розроблено нову конструкцію пиловловлювача. Наведено характеристику основним типам циклонів, що використовуються у деревообробній галузі. Проаналізовано наявні підходи до математичного моделювання аеродинамічних процесів у циклонах. Наведено нову математичну модель руху запиленого повітря всередині сепаратора, яка ґрунтується на сумісному розгляді рівнянь Нав'є-Стокса для в'язкої стисливої рідини (газу), рівняння нерозривності, рівнянь стану і рівнянь балансу тепла. Для циклону типу ЦН-15 записано початкові і граничні умови. Розв'язано отриману повну систему диференціальних рівнянь у частинних похідних та досліджено вплив геометричних розмірів сепаратора на експлуатаційні показники апарату. Числовий аналіз задачі проведено для циклона з фіксованими геометричними параметрами. Досліджено залежність гідравлічного опору циклона від таких параметрів, як висота циліндричної частини, глибина занурення вихлопної труби, висота конічної частини, діаметр вихлопної труби, діаметр пиловипускного патрубка. Досліджено розподіл статичного тиску всередині корпуса циклона. Під час досліджень розглядали різні діаметри пиловипускного отвору, а також різні значення висоти циліндричної частини. Досліджено поле швидкостей запиленого потоку всередині пиловловлювача, зокрема, її тангенціальна та осьова складові. На основі розробленої математичної моделі побудовано ізолінії швидкості потоку у характерних площинах, які проходять через вертикальну вісь циклона. Для підтвердження адекватності запропонованої математичної моделі результати числового аналізу підтверджено експериментальними дослідженнями. Для цього розроблено конструкцію експериментального стенда для проведення досліджень, у якій передбачено можливість зміни висоти циліндричної частини, глибини занурення вихлопної труби, площі поперечного перерізу вихлопної труби та використання різних типів конічної частини бункерів.
3
GREK, Volodymyr. "ПОХІДНІ ТВОРИ В ХОРЕОГРАФІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ: НАТХНЕННЯ ЧИ ПЛАГІАТ?" ART-platFORM 4, no. 2 (November 21, 2021): 246–59. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.246-259.
Full textAbstract:
Створення хореографічних творів – багатогранний процес, в якому основними джерелами успіху є майстерність хореографа, можливості виконавців та натхнення, без якого даний процес не дає належного результату. В такому процесі важливо відчувати межу, щоб авторський продукт, натхненний певними творами, не був копією або похідним твором з ознаками копіювання чи плагіату. Саме тоді постає питання недоброчесних запозичень та порушення авторського права в галузі хореографії. Сценічні майданчики конкурсів та фестивалів із хореографічного мистецтва все більше рясніють постановками з ознаками плагіату, і все частіше постає питання привласнення або копіювання чужих хореографічних творів без дозволу автора. Інтернет-платформи наповнені величезною кількістю цікавих постановок, які викликають бажання створити щось подібне, тому після їх перегляду часто відбувається процес наслідування, копіювання, запозичення певних частин композиції, а деколи і цілісної композиційної структури. Часто копіюються постановки з телевізійних проєктів, які відомі не тільки в Україні, а й за кордонами нашої держави. Випадки плагіату в хореографії фіксуються не лише на території України, а й за її межами, що визначає актуальність цього питання на міжнародному рівні. Такі дії у професійній галузі не тільки призводять до активізації уваги до проблеми плагіату, а й потребують конкретного алгоритму протидії таким вчинкам.
Стаття присвячена проблемі плагіату в хореографії. У роботі зазначені причини та описані наслідки використання чужого хореографічного матеріалу, розглянуто його невдалу часткову компіляцію та повне копіювання, внаслідок чого порушуються авторські права, а чужі роботи привласнюються. Визначено ознаки плагіату та похідних творів у хореографії на прикладі деяких компонентів танцю або прийомів композиційного рішення. Зосереджено увагу на прикладах апропріації, фактів плагіату та використання чужого хореографічного твору або його складової без згоди автора в розрізі конкурсної та фестивальної діяльності в Україні.
4
Пляцко, Р. М., and О. Б. Стефанишин. "Точні рівняння Матісона−Папапетру для метрики Шварцшильда з використанням інтегралів руху." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 9 (February 8, 2022): 869. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.9.869.
Full textAbstract:
Отримано нове представлення точних рівнянь Матісона–Папапетру за умови Матісона–Пірані у гравітаційному полі Шварцшильда, що не містить третіх похідних від координат частинки зі спіном. Для цього використано інтеграли енергії та моменту кількості руху частинки, а також одне диференціальне співвідношення, яке випливає з рівнянь Матісона–Папапетру для довільної метрики. Запис рівнянь адаптовано для їх комп'ютерного інтегрування з метою подальших досліджень впливу взаємодії спіну частинки з кривизною простору-часу на її поведінку в гравітаційному полі без обмежень на швидкість і орієнтацію спіну.
5
Григоренко, О. Я., І. А. Лоза, С. О. Сперкач, and А. Д. Безугла. "Чисельний розв’язок задачі про розповсюдження електропружних хвиль в суцільному п’єзокерамічному циліндрі." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (May 10, 2022): 32–40. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.02.032.
Full textAbstract:
Дослідження поширення вільних осесисиметричних хвиль в суцільному п’єзоелектричному циліндрі з осьовоюполяризацією здійснюється на основі лінійної теорії пружності і лінійного електромеханічного зв’язку. Бічнаповерхня циліндра вільна від навантажень та вкрита тонкими електродами, до яких підведена знакозмінна різ-ниця потенціалів Побудовано розв’язувальну систему диференціальних рівнянь в частинних похідних зі змінни-ми коефіцієнтами. Тривимірна задача теорії електропружностi в частинних похідних (шляхом представленнякомпонентів тензора пружності, компонент векторів переміщень, електричної індукції та електростатичногопотенціалу біжучими хвилями в осьовому напрямку) зведена до крайової задачі на власні значення для звичай-них диференціальних рівнянь. Отриману задачу розв’язано стійким методом дискретної ортогоналізації разомз методом покрокового пошуку. Запропонований підхід дозволяє дослідити характер розповсюдження елек-тропружних біжучих хвиль для випадку неперевно-неоднорідного матеріалу суцільного циліндра. Розглянутовипадок, коли властивості матеріалу змінюються за степеневим законом по товщині. Наведено спектральніхарактеристики біжучих хвиль для однорідних та неоднорідних матеріалів та проведено порівняльний аналіз.
6
Гінзбург, Михайло Давидович. "ПРОПОНОВИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО КОНЦЕПЦІЇ МІШАНИХ ЧАСТИН МОВИ." Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, no. 1(4) (June 30, 2021): 7–29. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.231684.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Актуальність запропонованої статті пов’язана з потребою подолати принципові розбіжності між висновками академійних мовознавчих праць і рекомендаціями посібників з культури української мови, з одного боку, і тим, чому навчають в українських вишах, з другого. Ці розбіжності пов’язані з особливостями українських засобів подавання процесів, які відрізняють їх від засобів сусідніх слов’янських мов.
Зазначені розбіжності спричинені тим, що українському мовознавству бракує однозначної, несуперечливої та загальновизнаної концепції дієслова як частини мови і частиномовної належності дієслівних утворів, системи їхніх граматичних ознак і пов’язаного з цим розуміння їхньої семантики та правил уживання в різних синтаксичних конструкціях.
З огляду на це потрібно:
– порівняти два панівні підходи до визначення дієслова як частини мови: 1) узвичаєний підхід, утілений у радянських і пострадянських граматиках; 2) новий семантико-граматичний, який запропонував І.К. Кучеренко та розвинув І.Р. Вихованець;
– запропонувати як далі визначати дієслово та похідні дієслівні утвори.
Мета статті – запропонувати як усунути деякі суперечливі положення нового семантико-граматичного підходу та доповнити його концепцією мішаних частин мови.
Методи дослідження. Основним методом є аналізування граматичних та термінознавчих праць.
Основні результати дослідження. Порівняно два зазначені панівні підходи до визначення дієслова як частини мови і показано істотні переваги та певні суперечливості другого.
Зокрема проаналізовано семантику, граматичні ознаки та ужиткові особливості дієслівних форм на ‑но, ‑то, інфінітива, дієприслівника, віддієслівного іменники на ‑ння, ‑ття з процесовим значенням (далі – дієслівного іменника) та дієприкметника. Підтверджено, що дієслівні форми на ‑но, ‑то та інфінітив належать до дієслова як частини мови, тоді як дієприслівник, дієслівний іменник і дієприкметник є не формами дієслова, а лексико-граматичними розрядами віддієслівного прислівника, іменника та прикметника відповідно.
Показано, що успадковування граматичного значення категорії виду та певних валентних позиції твірних дієслів пов’язує дієприслівник, дієслівний іменник та дієприкметник з дієсловом не лише словотвірно і семантично, а й граматично. і завдяки цьому граматичному зв’язку вони істотно відрізняються від спільнокореневих власне віддієслівних прислівників, іменників та прикметників, які повністю втратили всі дієслівні граматичні категорії і тому є результатом повного семантичного перейдення дієслова в прислівник, іменник та прикметник відповідно.
Висновки та перспективи. Саме граматичний зв’язок дієприслівника, дієслівного іменника та дієприкметника з дієсловом дає підстави вважати ці утвори мішаними частинами мови.
Запропоновано уточнити структуру курсу української граматики і ввести до нього спеціальний розділ «Мішані частини мови», щоб чітко відбити граматичну, семантичну й ужиткову відмінність цих утворів від власне віддієслівних прикметників, прислівників та іменників.
Ключові слова: вид, валентність, дієвідмінювані дієслівні форми, дієслівний іменник (віддієслівний іменник на ‑ння, ‑ття), дієслівна форма на ‑но, ‑то, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив, процес.
7
Мамай, Л. М. "Про побудову наближених ізольованих розв'язків нелінійних інтегральних рівнянь зі степеневою нелінійністю." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 39, no. 2 (November 16, 2021): 47–59. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.39(2).47-59.
Full textAbstract:
Розглядається нелінійне інтегральне рівняння (НІР) зі степеневою нелінійністю і ставиться задача побудови ізольованих обмежених за нормою розв’язків, на яких похідна Фреше оператора, визначеного лівою частиною рівняння обмежена зверху і знизу. Для наближеного розв’язування НІР застосовано елементи загальної теорії наближених методів. Для конструювання послідовності наближених рівнянь використано метод механічних квадратур. Сформульовані і доведені пряма та обернена теореми, які відповідно характеризують збіжність апроксимаційного методу переходу до наближених рівнянь і апостеріорну оцінку похибки наближеного розв’язку.
8
Pinkevych, V. O., I. O. Zhuravel, and N. Ye Burda. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СИРОВИНИ МАТІОЛИ ДВОРОГОЇ (MATTHIOLA BICORNIS (SIBTH. & SM.) DC.) СОРТУ ЦАРИЦЯ НОЧІ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 2, 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11533.
Full textAbstract:
Вступ. Амінокислоти – фізіологічно важлива група сполук, що бере участь у синтезі й метаболізмі багатьох речовин, здатна підтримувати нормальне функціонування органів і систем організму. Амінокислоти та їх похідні давно й ефективно застосовують у медицині. Рослини синтезують усі необхідні їм амінокислоти. Організм людини не може синтезувати всі амінокислоти, яких потребує, частину з них він одержує з їжею. Тому актуальним є дослідження амінокислотного складу рослин.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі.
Методи дослідження. Об’єктами дослідження були обмолочена трава, стебла, корені та насіння матіоли дворогої сорту Цариця ночі. Амінокислотний склад досліджуваних видів сировини визначали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот.
Результати й обговорення. У сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі, взятої для дослідження, встановлено наявність 18 амінокислот: 7 незамінних, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найвищий вміст амінокислот спостерігали в насінні та обмолоченій траві, найнижчий – у коренях. За кількістю в надземній частині рослини домінував пролін. У коренях та насінні найбільше накопичувалася глутамінова кислота. Цистин у обмолоченій траві й стеблах було виявлено в найменшій кількості, гістидин – у коренях, а γ-аміномасляну кислоту – в насінні. Сума незамінних амінокислот у досліджуваних видах сировини матіоли дворогої сорту Цариця ночі становила майже 1/3 від загальної суми амінокислот (31,28, 24,69, 28,63 та 29,77 % відповідно). Серед незамінних амінокислот у обмолоченій траві, стеблах та коренях за вмістом переважали лейцин і лізин, у насінні – лейцин та фенілаланін. У найменшій кількості в коренях містилися метіонін та фенілаланін, а в обмолоченій траві, стеблах і насінні – метіонін та ізолейцин.
Висновок. Одержані результати буде використано для стандартизації сировини та розробки нових лікарських препаратів рослинного походження на основі комплексу амінокислот матіоли дворогої.
9
Качайло, Ксенія Анатоліївна. "Особливості структури і семантики назв предметів (конфіксальні іменники на -ок)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (May 20, 2009): 40–53. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.952.
Full textAbstract:
У статті досліджено в діахронічному аспекті особливості словотвірної структури і семантики іменникових конфіксальних дериватів на -ок – назв предметів, що зафіксовані в середньо- та новоукраїнській мові. У творенні таких похідних слів бере участь сімнадцять конфіксальних морфем із постпозитивною частиною -ок. З огляду на це виклад матеріалу здійснено в напрямку до зменшення продуктивності словотвірних типів.
10
Качайло, Ксенія Анатоліївна. "Продуктивність конфіксів із другим компонентом -ок у творенні назв істот." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (April 20, 2010): 25–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.926.
Full textAbstract:
У статті досліджено рівень продуктивності конфіксальних морфем із постпозитивною частиною -ок у творенні назв істот, а також особливості словотвірної структури і семантики іменникових конфіксальних дериватів на -ок, що зафіксовані в пам’ятках української мови. У творенні таких похідних слів бере участь шістнадцять конфіксів. З огляду на це, виклад матеріалу здійснено в напрямку до зменшення продуктивності словотвірних типів.
11
Lopushansky, A. O. "Регулярність розв'язків крайових задач для дифузійно-хвильового рівняння з узагальненими функціями в правих частинах." Carpathian Mathematical Publications 5, no. 2 (December 30, 2013): 279–89. http://dx.doi.org/10.15330/cmp.5.2.279-289.
Full textAbstract:
Доведено однозначну розв'язність першої крайової задачі для рівняння$$u^{(\beta)}_t-a(t)u_{xx}=F(x,t), \;\;\; (x,t) \in(0,l)\times (0,T]$$з дробовою похідною $u^{(\beta)}_t$Рімана-Ліувілля порядку $\beta\in (0,2)$, додатним гладким коефіцієнтом $a(t)$, узагальненими функціями в правих частинахта та встановлено деякі достатні умови регулярності його розв'язку за змінною $t$.
12
Скрипнік, Ігор Ігорович, and Володимир Ілліч Рязанов. "Усе життя — в математиці." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 7 (July 16, 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.07.085.
Full textAbstract:
15 липня виповнюється 80 років відомому українському фахівцю в галузі комплексного аналізу, геометричної теорії функцій і рівнянь в частинних похідних, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2020), премій НАН України імені М.М. Крилова (2005) та імені М.Г. Крейна (2016), раднику при дирекції Інституту прикладної математики і механіки НАН України, доктору фізико-математичних наук (1972), професору (1978), члену-кореспонденту НАН України (2009) Володимиру Яковичу Гутлянському.
13
Lopushansky, A. O., and H. P. Lopushanska. "Обернені крайові задачі для дифузійно-хвильового рівняння з узагальненими функціями в правих частинах." Carpathian Mathematical Publications 6, no. 1 (July 14, 2014): 79–90. http://dx.doi.org/10.15330/cmp.6.1.79-90.
Full textAbstract:
Доведено однозначну розв'язність задач про визначення пари функцій: розв'язку $u(x,t)$ першої крайової задачі для рівняння$$u^{(\beta)}_t-a(t)u_{xx}=F_0(x)\cdot g(t), \;\;\; (x,t) \in(0,l)\times (0,T],$$з дробовою похідною $u^{(\beta)}_t$ порядку $\beta\in (0,2)$, узагальненими функціями в початкових умовах, а також невідомого неперервного коефіцієнта $a(t)>0$, $t\in [0,T]$ (або невідомої неперервної функції $g(t)$) при відомих значеннях $(a(t)u_x(\cdot,t),\varphi_0(\cdot))$ ($(u(\cdot,t),\varphi_0(\cdot))$) відповідної узагальненої функції на заданій основній функції $\varphi_0(x)$.
14
Вербич, Святослав O. "СЛОВ’ЯНСЬКО-СХІДНОРОМАНСЬКА ВЗАЄМОДІЯ В ГІДРОНІМІЇ БАСЕЙНУ ДНІСТРА: ОРИГІНАЛЬНІ НАЗВИ ТА СТРУКТУРНО АДАПТОВАНІ УТВОРЕННЯ." Linguistica 55, no. 1 (December 31, 2015): 115–29. http://dx.doi.org/10.4312/linguistica.55.1.115-129.
Full textAbstract:
У пропонованій статті досліджено гідроніми басейну Дністра, у структурі яких відбиті східнороманські мовні елементи – цілісні лексеми, основи, афікси, а також назви гідрооб’єктів (генетично слов’янські, тюркські), адаптовані до східнороманської мовної системи. Особливу увагу акцентовано на кількісно найбільшій групі назв із східнороманськими формальними ознаками, що постали способом онімізації відповідних географічних апелятивів (а також загальновживаних лексем на позначення розміру, форми чи інших якісних ознак гідрооб’єкта) або трансонімізації суміжних топонімів (мікротопонімів, оронімів), похідних від лексем із переважно географічною семантикою. На підставі етимологічного аналізу східнороманського фрагмента дністерського гідронімікону зроблено висновок, що тривалі українсько-молдавські й українсько-румунські взаємини позначилися не лише на східнороманських запозиченнях в апелятивний словник української мови, але й на становленні топонімікону в ареалі басейну Дністра, найбільшою мірою в його нижній частині. Щоправда, відсоток східнороманських і адаптованих на східнороманському ґрунті гідронімів незначний (близько 150), хронологічні межі становлення яких можна окреслити в прикарпатській частині Дністра періодом ХІІІ–XVIII ст., у межиріччі Пруту й Нижнього Дністра – кін. XIV – XVIII ст.
15
Zhuchenko, Oleksii. "УПРАВЛІННЯ ДИНАМІЧНИМИ ОБ’ЄКТАМИ З РОЗПОДІЛЕНИМИ ПАРАМЕТРАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГНОЗУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 172–80. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-172-180.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Одним із сучасних формалізованих підходів до аналізу і синтезу систем керування, що базуються на математичних методах оптимізації, є теорія управління динамічними об’єктами з використанням прогнозуючих моделей. Постановка проблеми. Існує проблема управляти багатовимірними і багатозв’язними об’єктами зі складною структурою, що включає нелінійність, оптимізувати процеси в режимі реального часу в рамках обмежень на керуючі й керовані змінні, враховувати невизначеності об’ктів і збурень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні роки МРС-керуванню була присвячена значна кількість наукових досліджень. Питання робастної стійкості та збіжності алгоритмів керування МРС-систем розглядались у багатьох робітах. Крім того, досліджувались гібридні системи, які складаються як із неперервних, так і дискретних елементів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження методу керування з прогнозуючою моделлю для різних об’єктів і умов функціонування, існує проблема використання даного методу для об’єктів з розподіленими параметрами, пов’язана із складністю математичного опису таких об’єктів. Постановка завдання. Існує проблема використання даного методу для об’єктів з розподіленими параметрами, пов’язана із складністю математичного опису таких об’єктів. Виклад основного матеріалу. Синтезовано систему керування з прогнозуючою моделлю для об’єктів із розподіленими параметрами на основі спрощеної математичної моделі останніх. Висновки відповідно до статті. МРС – керування показало себе як ефективний інструмент для керування об’єктами з розподіленими параметрами, які математично описуються диференціальними рівняннями в частинних похідних. Застосування МРС – керування виглядає більш пріоритетним і щодо оптимального ЛК – керування у зв’язку з тим, що коригування керування здійснюється на кожному кроці.
16
І. Г. Ткаченко, В. В. Ткаченко. "МОЛЕКУЛЯРНИЙ ДОКІНГ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ КОМПЛЕКСІВ ПОТЕНЦІЙНИХ ПСИХОАКТИВНИХ СПОЛУК ІЗ КАНАБІНОЇДНИМИ РЕЦЕПТОРАМИ СВ1." Криміналістичний вісник 30, no. 2 (December 27, 2018): 122–31. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2018-30-2-122.
Full textAbstract:
Висвітлено проблематику такого поширеного явища, як обіг на нелегальному ринку психоактивних сполук нових синтетичних канабіноїдів, у тому числі так званих спайсів, які можуть викликати в їх споживачів серйозні психічні розлади. Наголошено на необхідності закріпити на законодавчому рівні поняття «похідні наркотичні засоби», під яке потраплятиме значна частина речовин, що мають близьку до наркотичних засобів структуру і що не внесені до офіційного списку заборонених речовин як самостійні позиції. Запропоновано принципово новий підхід до швидкої ідентифікації потенційних наркотичних засобів, що мають бути внесені до списку заборонених речовин, заснований на застосуванні молекулярного докінгу (комп’ютерного моделювання міжмолекулярних взаємодій рецептора та ліганду). Розраховано енергії зв’язування деяких відомих агоністів та антагоністів канабіноїдних рецепторів СВ1 методом молекулярногодокінгу. Підтверджено доцільність використання молекулярного докінгу із застосуванням комп’ютерного моделювання як нового підходу до віднесення нових синтетичних канабіноїдів до особливо небезпечних наркотичних засобів – як певною мірою альтернатива дослідженням in vitro або in vivo.Ключові слова: синтетичні канабіноїди; канабіноїдні рецептори; молекулярний докінг; агоністи; антагоністи.
17
Parkhomenko, О. І. "Емпіричне соціологічне дослідження гендерно-специфічних маніпулятивних технологій у сфері судочинства: проблема побудови інструментарію." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 9 (September 13, 2017): 46–55. http://dx.doi.org/10.15421/1717121.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення гендерних стереотипів ключових гендерних ідеологій та пов’язаних із ними гендерно-специфічних технологій маніпулятивного впливу в сфері сімейного судочинства. В результаті досягнення мети та реалізації завдань статті автор приходить до висновку про те, що побудова системи емпіричних індикаторів є грунтованою на ключових гіпотезах емпіричного дослідження щодо переважання в гендерній ідеології як складовій частині соціальної моралі логіки «подвійних стандартів». Згідно з цією «логікою», те, що по відношенню до представників однієї гендерної спільноти вважається гендерною маніпуляцією і навіть гендерним насильством, у ставленні до представників іншої гендерної спільноти оцінюється як соціальна норма. Оцінка відповідних гендерно-специфічних маніпулятивних технологій як легітимних випливає із мовчазної згоди практикуючих юристів із соціальною мораллю матріархального расизму, яка містить систему імплікацій щодо гендерної неповноцінності чоловіків та припущення щодо них відповідних дискримінаційних практик у сфері сімейного судочинства. Найбільшим маніпулятивним потенціалом, на думку автора, володіють норми, які відсилають до малопрояснених норм «суспільної моралі», сама розпливчатість яких уможливлює похідне від неї гендерне маніпулювання із невигідними для чоловіків юридичними наслідками.
18
Жученко, О. А. "Параметрична ідентифікація прогнозувальної моделі у системі керування об’єктів з розподіленими параметрами." Automation of technological and business processes 11, no. 1 (April 26, 2019): 13–18. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1325.
Full textAbstract:
Використання сучасних технічних засобів не вирішують проблему складності розв’язання систем нелінійних, а іноді і нестаціонарних диференціальних рівнянь у частинних похідних, які описують технологічні об’єкти з розподіленими параметрами. Один з варіантів вирішення цієї проблеми є побудова на основі початкових моделей більш простих моделей із значно меншим часом розрахунку при забезпеченні ефективного відтворення тих властивостей початкових моделей, які дослідник вважає головними для синтезу ефективної системи керування.
Для підвищення ефективності технологічних процесів промислових виробництв доцільно впроваджувати системи керування з прогнозувальною моделлю.
Метою даної роботи є розроблення методу параметричної ідентифікації спрощеної математичної моделі об’єктів з розподіленими параметрами в умовах її використання як прогнозувальної в системі керування технологічними процесами.
19
Bazilevich, Yurii, Iryna Kostiushko, and Olha Levchuk. "About one approach to the solution of linear equations in private derivatives of the first order." Visnyk of Zaporizhzhya National University. Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (2019): 14–19. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2019-1-02.
Full text
20
Шишканинець, І. Ф., В. В. Лутак, and В. С. Феннич. "Санітарний стан похідних ялинових насаджень Національного природного парку "Зачарований край"." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.36930/40310408.
Full textAbstract:
Територія Національного природного парку "Зачарований край" розташована в центральній частині Вигорлат-Гутинської Вулканічної гряди (передгір'я Східних Карпат) і на 96,7 % представлена лісовими землями. У породному складі явним домінантом є бук європейський (Fagus sylvatica L.) ‒ 92 %, на другому місці ялина європейська (Picea abies (L.) H. Karst.) ‒ 6,6 %, на решту порід припадає 1,4 % від площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Регулярне вивчення стану насаджень на територіях природно-заповідного фонду ‒ одне із завдань, покладених на науковий відділ Національного природного парку "Зачарований край". Оцінювання санітарного стану здійснювали переважно у літні місяці (липень-вересень) 2020 р. на дев'яти кругових постійних пробних площах, з використанням відповідних методик. Встановлено, що деревостани (зважаючи на санітарний стан ялини загалом) за індексом санітарного стану є дуже ослабленими ‒ участь ялини у складі 3-4 одиниці, всихаючими ‒ 7-8 одиниць, всохлими ‒ 9-10 одиниць. За ступенем деградації фотосинтетичного апарату деревостани з участю ялини у складі 3-4 та 7 одиниць належать до класу "середньо ушкоджені", а деревостани з участю ялини у складі 8-10 одиниць – переважно до класу "дуже ушкоджені". Середня частка сухостійної деревини в загальному запасі збільшилася за 10-річний період від 2,9 до 37,8 %. При цьому середня частка сухостійної деревини у змішаних деревостанах становить 21,8 %, а у чистих та з переважанням участі ялини (8 і 9 одиниць) ‒ 45,8 %. Виявлено, що середня частка сухостійних дерев на пробних площах становить 63,5 % ‒ від кількості дерев ялини та 44,6 % ‒ від загальної кількості дерев. Середня частка сухостійних дерев у змішаних деревостанах становить 29,1 %, а у чистих та з участю ялини 9 і 8 одиниць ‒ 53,1 %. Масове всихання ялини призвело до переходу більшості деревостанів ялини, за елементом лісу, у всохлі насадження. Основними причинами деградації ялинових деревостанів є осередки короїдів та абіотичні чинники (вітровали та буреломи), що призвели до механічних пошкоджень стовбурів.
21
Бакуменко, Б. В., О. В. Мак, Р. В. Хвіст, and Т. В. Шевченко. "Удосконалення підготовки та здійснення передислокації окремого радіолокаційного взводу за досвідом операції Об’єднаних сил." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(68) (April 21, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.04.
Full textAbstract:
Стаття присвячена удосконаленню порядку підготовки та здійснення передислокації окремого радіолокаційного взводу (орлв) на призначену позицію. Існуючі Методичні рекомендації щодо підготовки та застосування орлв до виконання завдань по прикриттю важливих державних об’єктів (в подальшому - Методичні рекомендації), які видані у 2006 році, не враховують ні зміни, які відбулися в організаційно-штатній структурі, ні особливості бойового застосування орлв в зоні антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил. Методика тактичних розрахунків, як етапу підготовки до бойового застосування орлв, Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України визначає лише порядок розрахунку передислокації підрозділів і частин Сухопутних військ Збройних Сил України, тим більше не може враховувати всі особливості підготовки та передислокації підрозділів РТВ. Проведений аналіз етапів бойового злагодження орлв показав, що не увесь перелік заходів, що виконуються, врахований при підготовці до передислокації та безпосередньо здійснення передислокації взводу. Розглянуті зміни в організаційно-штатній структурі орлв дають можливість зробити висновок, що визначена штатна чисельність особового складу орлв та штатна чисельність озброєння і військової техніки, враховуючи її можливості щодо перевезення особового складу, стверджують про те, що виконати завдання даним складом практично неможливо, а тому потребують удосконалення та змін. При цьому особливе значення має послідовність проведення операцій як на етапі переведення в похідне положення, так і на етапі розгортання в бойовий порядок. Зміни організаційно-штатної структури дають можливість окремі заходи виконувати одночасно. Визначені пропозиції удосконалення підготовки та здійснення передислокації орлв нададуть можливість командирам радіотехнічних частин та підрозділів врахувати досвід ведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування окремих радіолокаційних взводів.
22
Москалюк, О. В., and І. О. Ківенко. "НОМІНАЦІЯ ПОДЯКИ В АВТОРСЬКОМУ КОМЕНТАРІ ТА ПЕРСОНАЖНОМУ МОВЛЕННІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 186–94. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-27.
Full textAbstract:
У статті представлене дослідження лінгвальних засобів номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні. Авторський коментар являє собою особливий функціональний модуль, що є невід’ємною частиною художнього твору. Він нерозривно пов’язаний із діалогом персонажів, містить уточнення й пояснення дат / імен / подій, відображення екстралінгвальних особливостей спілкування й опис вживаних персонажами невербальних комунікативних засобів, що спрямовано на включеність читача у твір. Персонажне мовлення може бути діалогічним та внутрішнім. Останнє зосереджує в собі мотиви подій, розкриває їхні причинно-наслідкові зв’язки та справжні відношення, експлікуючи їхню сутність. Лінгвальний інвентар номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні доволі скромний. Найуживанішим лінгвальним засобом номінації подяки є прикметник grateful (42,4%), який описує внутрішній стан персонажа. Зазвичай він має місце у висловлюванні feel grateful й може бути посилений прислівниками really, so, modestly, gaspingly. Майже в два рази рідше зустрічається дієслово to thank (23,5%). Ступінь щирості подяки, реалізованої to thank, детермінується прислівниками merely / silently / profusely. Ще рідше вживається іменник gratitude (12,9%) у виразах feel gratitude, smile with gratitude, take with gratitude, hug in gratitude. Прислівник gratefully (8,2%) комбінується з дієсловами murmur, hug, smile, clasp. Найменш уживаними лінгвальними засобами номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні є віддієслівний іменник thanks, що трапляється з дієсловами grunt та murmur й у сталому виразі smile one’s thanks, thank-you, і to appreciate, та їхні похідні appreciatively й thankful. Їхня частка становить від 1,2% до 2,4%. Серед інших лінгвальних засобів номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні зафіксовані дієслова, що позначають тактильність.
23
Новикова, Н. М. "Лінгвістична специфіка прізвищ, похідних від назв рослин, їх частин і плодів (на матеріалі антропонімії Центральної і Східної Донеччини)." Studia slovakistica, Вип. 9 (2009): 176–83.
Find full text
24
Новикова, Н. М. "Лінгвістична специфіка прізвищ, похідних від назв рослин, їх частин і плодів (на матеріалі антропонімії Центральної і Східної Донеччини)." Studia slovakistica, Вип. 9 (2009): 176–83.
Find full text
25
Бондаренко, О. С. "Сутність поняття «корупція»: легальний та доктринальний аспекти." Ірпінський юридичний часопис, no. 1(5) (September 7, 2021): 154–70. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.154-170.
Full textAbstract:
Стаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці легального та доктринального аспектів формування поняття «корупція». Автор наголошує, що вивчення концепції варто починати із семантичного аналізу. Наукові джерела розрізняють два можливі підходи до походження слова «корупція». Обидва наполягають на своєму давньоримському походженні. Відповідно до першого підходу «корупція» є поєднанням латинських слів corruptio та onis, тому похідна словесна фраза corrumpere, яка є сполученням слів com (разом) та rumpere (ламати), а згідно з іншим підходом слово «корупція» походить від слова corruptio, яке означало підкуп, продажність посадових осіб органів публічної влади, громадсько-політичних діячів.
Водночас представники обох груп є одностайними стосовно негативного значення корупції, адже фактично слово означало спотворювати, спокушати, підкуповувати. На практиці виділяють два основні підходи до побудови юридичного поняття. Перший – це доктринальний, або науковий, заснований на дослідженнях вчених та фахівців у певній галузі. Другий – офіційний, або легальний, заснований на нормативних актах, міжнародних документах та інших джерелах, що мають юридичну силу. Існування легального підходу є вираженням принципів верховенства права, законності та юридичної визначеності.
Визначення корупції сьогодні закріплено в частині 1 п. 1. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Якщо буквально аналізувати це визначення, то справляється враження, що корупцією є лише діяння, предмет яких – це виключно неправомірна вигода. Однак, звернувшись до міжнародно-правових актів, можна виокремити й такі корупційні діяння, як підкуп національних державних посадових осіб; підкуп іноземних державних посадових осіб і посадових осіб міжурядових організацій; розкрадання, неправомірне привласнення або інше нецільове використання майна держави посадовою особою; зловживання впливом; зловживання службовим становищем тощо. Нині існує колізія між положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінальним кодексом України. Адже останній фактично трактує корупцію та корупційні кримінальні правопорушення ширше, ніж відповідний закон. Тому існує об’єктивна потреба оновити значення поняття «корупція». Запропоновано з точки зору легального аспекту під корупцією розуміти навмисне порушення дисциплінарних, цивільних, адміністративних та кримінальних справ, спричинене незаконним використанням особи, зазначеної у статті 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції», висловити повноваження або пов’язані з ними можливості.
Відносно доктринального аспекту формування поняття «корупція» з’ясовано, що поняття корупції є міждисциплінарним і широко розповсюдженим, оскільки його вивчають не лише професіонали в галузі права, а й соціологія, політологія, економіка, державне управління та психологія. Кожна з цих наук наповнює її своїм специфічним змістом. Формулювання універсального визначення корупції є надзвичайно складним завданням. Нарешті, розмежування та стандартизація термінів є ключем до реалізації принципу правової визначеності, який зі свого боку є частиною конституційного принципу верховенства права. Водночас доведено, що формування єдиного доктринального уніфікованого поняття є неможливим у зв’язку з тим, що змістовне наповнення поняття «корупція» залежить від сфери, де його застосовують.
26
Венедіктова, Ірина. "Авторське право на елементи літературного твору у комп’ютерній відеогрі." Право України, no. 2018/01 (2018): 91. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-091.
Full textAbstract:
Комп’ютерна відеогра є складним твором, істотними елементами якого будуть ті, що належать саме до літературних творів: сюжет і персонаж. Розу міння відеоігор не може зводитись лише до розуміння їх як комп’ютерних програм – об’єктів авторського права (вихідний та об’єктний коди, які є охоронюваними з точки зору права). Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні авторсько-правової охорони літературного твору, який покладено в основу комп’ютерної відеогри, крізь такі істотні елементи, як сюжет і персонаж. Комп’ютерна відеогра містить певні елементи літературного твору, що надає можливість адаптувати її сценарій для створення сценарію кінофільму чи роману або, навпаки, адаптувати сценарії фільмів та літературних творів для створення комп’ютерних відеоігор. Для авторсько-правової охорони важливо виділити кожен елемент відеогри з метою його аналізу на предмет відповідності критеріям охороноздатності. Таким чином, в основу більшості комп’ютерних відеоігор покладено літературний твір – сценарій. Персонаж комп’ютерної гри водночас є частиною літературного твору. Поширеним явищем убачається створення на основі комп’ютерних ігор похідних творів, здебільшого кіно-та мультиплікаційних фільмів, що передбачає передання майнових прав на використання сценаріїв, на персонажів комп’ютер них відеоігор.
27
Стенін, Олександр Африканович. "Про функціональність бази знань з аналізу та обробки лінгвістичної інформації." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 20 (November 23, 2012): 122–30. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30712.
Full textAbstract:
Розглядаються питання формування інформаційного середовища бази знань для лінгвістичного аналізу і обробки за такими формами уявлення, як дані, інформація, тематичні знання, інтелектуальні знання та досвід застосування з використанням метаданих та відповідних метамоделей. Дається їх опис з використанням функціональних шарів для кожної форми і показуються їх взаємозв'язки, які призводять до багаторівневої моделі БЗ. Пропонується структура БЗ з функціональними формами опису для вирішення завдань лінгвістичного аналізу й обробки, яка відрізняється від традиційних тим, що кожний наступний функціональний шар базується на попередньому і може включати його, як складову частину, а також тим, що знання формуються у вигляді тематичних і інтелектуальних знань. Запропоновано також, що крім даних, інформації, знань, інтелектуальних знань і досвіду щодо їх використання, в БЗ повинні зберігатися та оброблятися також об'єкти / суб'єкти / процеси / явища / події / ситуації, які виявляються при обробці похідних текстів у вигляді лінгвістичних об'єктів і які мають різного виду уявлення, зв'язки і відносини між собою.
28
Бесага, А. А., and С. М. Альбота. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ХІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-3.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження особливостей і способів перекладу хімічної термінології з англійської мови українською. Особливу увагу приділено перекладу складних термінів. Щоб більш точно та правильно виконати переклад терміна варто знати його словотвірну й морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальнонародних слів. Також за своєю будовою терміни розділяються на прості, похідні – суфіксальні, префіксальні, суфіксально-префіксальні, складні й терміни-словосполучення. Можна зазначити, що точність перекладу термінів-префіксів часто залежить від чіткого та правильного визначення значення префікса й знання широкого значення терміна з певним префіксом. Утворення термінів за допомогою суфіксів є в англійській мові таким правильним і продуктивним способом утворення термінів, як і префіксація. Важливою умовою чіткого та правильного перекладу суфіксальних термінів є знання значень суфіксів і головних способів перекладу термінів з тим чи іншим суфіксом. Варто зазначити, що складний термін – це фіксована фраза з певним значенням терміна. Більшість термінів є прийменниковими атрибутивними словосполученнями, тобто фразою, яка має визначення, і представлений компонент займає початкову позицію у фразі. Під час дослідження також доведено, що переклад складних термінів включає два основні процеси – аналіз і синтез. На етапі аналізу важливою роллю перекладу фраз є переклад різних його компонентів. Із цієї причини компоненти складних термінів повинні бути правильно визначені, оскільки це можуть бути не тільки слова, а й фрази, що входять до складних термінів. Важливо також виявити семантичний зв’язок між компонентами й основними компонентами фрази. Характер цих відносин визначає порядок і зміст перекладу складних термінів. Також, оскільки лінгвістичний символ, що представляє концепцію спеціальної галузі науки або техніки, науково-технічні терміни, є важливою частиною науково-технічних текстів, а через неоднозначність, відсутність еквівалентів перекладу й національні відмінності, це також одна з основних труднощів у його перекладі.
29
Yurchenko, I. V., and V. S. Sikora. "On existence of solution of the Cauchy problem for one class of stochastic partial differential-difference equations with random external perturbations." Science and Education a New Dimension VII(193), no. 23 (February 20, 2019): 89–92. http://dx.doi.org/10.31174/send-nt2019-193vii23-23.
Full text
30
Nikonov, V. V., and S. V. Kursov. "Клінічне значення концентрації лактату в плазмі крові у хворих з ознаками сепсису (літературний огляд із результатами власних досліджень)." EMERGENCY MEDICINE, no. 4.51 (September 1, 2013): 43–48. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.51.2013.89293.
Full textAbstract:
У першій частині статті подано огляд літератури, присвячений вивченню концентрації лактату плазми крові у хворих із сепсисом. Відзначено, що, незважаючи на численні причини лактацидемії, включаючи тяжкі стреси, застосування бета-адреноміметиків, підвищену рухову активність, тремор, судоми, інфузії фруктози, етанолу, багатоатомних спиртів, використання високих доз глюкози, патологію печінки тощо, у хворих із сепсисом вона частіше відображає наявність тканинної гіпоперфузії і тяжких розладів енергопродукції в результаті мітохондріальної дисфункції. Високі показники концентрації лактату в плазмі крові у хворих із сепсисом, відсутність кліренсу лактату є несприятливою прогностичною ознакою і часто поєднані з високою вірогідністю летального кінця. У другій частині статті наводяться результати дослідження концентрації лактату в плазмі крові в 101 пацієнта з абдомінальним сепсисом на 1-шу, 2-гу и 5-ту добу після операції. Групи дослідження сформовані відповідно до рівня оцінки тяжкості стану хворих за шкалою Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II (APACHE II) (не більше 10 балів, 11–20 балів, понад 20 балів) і якісного складу рідинної ресусцитації (тільки кристалоїди, сполучення кристалоїдів з 4% розчином модифікованої желатини, сполучення кристалоїдів з 6% гідроксіетилкрохмалем (ГЕК) 200/0,5, поєднання кристалоїдів з 6% розчином ГЕК 130/0,42).Виявлено, що концентрація лактату зростала разом із величиною оцінки тяжкості стану хворих із сепсисом за шкалою APACHE II. Склад рідинної ресусцитації вірогідно не впливав на динаміку нормалізації рівня лактату в пацієнтів з оцінкою тяжкості стану, що не перевищувала 10 балів. У хворих з оцінкою тяжкості стану в межах 11–20 балів включення до складу рідинної ресусцитації колоїдних плазмозамінників на основі ГЕК вірогідно порівняно з використанням виключно кристалоїдних розчинів забезпечувало більш низьку концентрацію лактату в плазмі й більш швидку її нормалізацію. У пацієнтів з оцінкою тяжкості стану понад 20 балів для нормалізації рівня лактату використання усіх колоїдних плазмозамінників показало переваги порівняно з інфузією виключно кристалоїдів. Усі хворі (n = 3), у яких була констатована концентрація лактату в плазмі крові, що перевищувала 4,0 ммоль, загинули. Нормалізація рівня лактату плазми відбувалася швидше в пацієнтів із низькими оцінками тяжкості стану за шкалою APACHE II. Для зниження тяжкості лактацидемії використання похідних ГЕК мало переваги перед модифікованою желатиною.
31
Веркалець, І. Д. "Правосвідомість суб’єктів у процесі здійснення функцій права." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).505.
Full textAbstract:
У статті здійснюється теоретико-правовий аналіз особливостей взаємодії правосвідомості суб’єктів у процесі реалізації функцій права. Визначаються основні передумови необхідності взаємодії правової свідомості суб’єктів, правового регулювання та функціональної реалізації права в контексті єдності їхніх основних складових частин. Наголошено, що за джерелами формування та глибиною зображення правової дійсності в загальнотеоретичній правовій літературі традиційно виокремлюються три рівні правової свідомості: буденний (повсякденний, побутовий), професійний (практичний) і науковий (теоретичний). Визначено, що вплив правосвідомості на суспільні відносини є опосередкованим: прямо впливаючи на поведінку людей, правосвідомість впливає і на суспільні відносини, що виникають між ними. У зв’язку із цим вважаємо, що визначення функцій правосвідомості потребує уточнення щодо об’єкта впливу такого феномена. З’ясовано, що доцільно виокремлювати три основні функції правосвідомості: пізнавальну, оцінювальну, регуля-тивну. Вони повністю охоплюють те значення, яке має правосвідомість для людини: забезпечує пізнання та сприйняття правової реальності, її оцінку й вибір варіанта поведінки відповідно до отриманих знань і сформованих орієнтацій та установок. Це свідчить, по-перше, що основні функції правосвідомості орієнтовані на суб’єкта, й по-друге, що між функціями правосвідомості та її структурою існує діалектична взаємодія. Зроблено висновок, що відносно визначені норми права похідні від внутрішньої структури норм права й видів її структурних компонентів. Вони надають скоріше уявну, ніж реальну свободу вибору суб’єктам правовідносин, що також може траплятися та бути, безумовно, корисним з урахуванням мети правового регулювання. Проте структурованість і зрозумілість нормативних регуляторів, тобто їхнє розумово-емоційне сприйняття, безпосередньо залежить і від застосовуваного правотворцем методу правового регулювання з його чіткою кристалізацією в усвідомленні як законодавця, так і адресата правового припису, що, відповідно, накладатиме відбиток на правову поведінку.
32
Chulovska, Z. I., I. V. Drapak, T. I. Chaban, and I. A. Nektegaev. "СИНТЕЗ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ С5 ЗАМІЩЕНИХ 3-МЕТИЛ-4-ТІОКСО-ТІАЗОЛІДИН-2-ОНІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 12, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11735.
Full textAbstract:
Вступ. Вивчення реакційної здатності похідних 4-тіазолідону та здійснення їх хімічних перетворень є перспективним напрямком пошуку нових біологічно активних речовин. Це зумовлено широким спектром біологічної активності вказаного класу сполук, а також наявністю ряду реакційно здатних центрів, що дає змогу проводити різносторонню модифікацію вихідної структури. З огляду на дані обставини, актуальним є синтез нових речовин як потенційних біомолекул серед вказаного класу сполук.
Мета дослідження – провести синтез деяких C5 заміщених похідних 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону для фармакологічного скринінгу in vivo їх протизапальної активності.
Методи дослідження. Проведено органічний синтез, 1Н ЯМР-спектроскопію, елементний аналіз, фармакологічний скринінг.
Результати й обговорення. Синтетична частина роботи полягала у структурній модифікації 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону. Активна метиленова група в положенні C5 зазначеного скафолду проявляла СН-кислотні властивості та дозволила апробувати її в реакції азосполучення із солями арилдіазонію з отриманням відповідних 3-метил-5-(арил-гідразоно)-4-тіоксо-тіазолідин-2-онів. Будову одержаних сполук та інтерпретацію проведених хімічних досліджень підтверджено даними елементного аналізу та 1Н ЯМР-спектроскопії. Вплив синтезованих речовин на перебіг ексудативної фази запалення вивчали на основі карагенінової моделі запального набряку лап білих щурів. Наявність запальної реакції встановлювали за зміною об’єму кінцівки онкометричним методом на початку досліду і через 4 год після введення флогогенного агента. Для порівняння за аналогічних умов вивчали протизапальний ефект відомого протизапального лікарського засобу – ібупрофену. Отримані результати фармакологічного скринінгу показали, що синтезовані сполуки володіють протизапальними властивостями, а деякі з них за показниками активності наближаються до або перевищують препарат порівняння.
Висновки. У результаті структурної модифікації 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону за положенням C5 синтезовано серію нових 3-метил-5-(арил-гідразоно)-4-тіоксо-тіазолідин-2-онів. Проведені дослідження протизапальної активності синтезованих сполук демонструють потенціал пошуку протизапальних агентів серед зазначеного класу сполук. Ми продовжуємо досліджувати реакційну здатність, а також хімічні перетворення з перспективою вивчення біологічної активності цього класу сполук.
33
Міщенко, О. Я., Н. Ю. Палагіна, and Ю. Б. Лар’яновська. "ВПЛИВ НОВОГО ПОХІДНОГО 4-АМІНОБУТАНОВОЇ КИСЛОТИ НА СТАН СЕНСОМОТОРНОЇ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ІШЕМІЇ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (May 22, 2021): 27–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12105.
Full textAbstract:
Вступ. Пошук нових ноотропних препаратів, здатних поліпшувати когнітивні порушення, що виникають у результаті порушення мозкового кровообігу, є актуальним науковим завданням. Перспективними в цьому відношенні вважають нові похідні 4-амінобутанової кислоти, синтезовані в Національному фармацевтичному університеті, серед 11 з яких було обрано субстанцію-лідер за антиамнестичною активністю під шифром КГМ-5, що проявляє і антигіпоксичну активність.
Мета дослідження – вивчити вплив сполуки КГМ-5 на стан сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку щурів на моделі гострого порушення мозкового кровообігу.
Методи дослідження. Проводили гістологічні дослідження стану сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку щурів з моделлю гострого порушення мозкового кровообігу (на 6-ту добу), яке викликали шляхом оклюзії лівої загальної сонної артерії. Головний мозок після вилучення з черепа фіксували в 96° етанолі, потім робили фронтальний розріз на рівні передніх країв скроневих часток. Зразки заливали у парафін, одну частину фарбували гематоксилін-еозином, іншу – тіоніном за методом Ніссля. Перегляд мікропрепаратів здійснювали під світловим мікроскопом Granum, мікрофотографування мікроскопічних зображень – цифровою відеокамерою Granum ДСМ 310. Фотознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4GHz за допомогою програми Toup View.
Результати й обговорення. У щурів із гострим порушенням мозкового кровообігу в ділянці сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку виявлено ознаки порушення кровообігу: спазм артеріол, венозну гіперемію, перикапілярний набряк; пірамідні нейрони з морфологічними змінами незворотного характеру. Відзначено підвищення кількості гіпер- та гіпохромних нейронів, гліо- і перинейронального індексів та індексу альтерації. Сполука КГМ-5 поліпшувала мозковий кровообіг у щурів із гострим його порушенням, про що свідчило зменшення вираження спазму капілярів та перикапілярного набряку, збільшувала виживання пірамідних нейронів сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку, зменшувала відносну частку незворотно змінених клітин, що підтверджено зниженням індексу альтерації нейронів, гліо- та перинейронального сателітного індексів.
Висновки. Встановлено здатність нового похідного 4-амінобутанової кислоти – сполуки КГМ-5 поліпшувати мозковий кровообіг, збільшувати виживання пірамідних нейронів, зменшувати кількість незворотно змінених клітин. Це доводить наявність у сполуки КГМ-5 церебропротективних властивостей, за виразністю яких вона не поступається препарату порівняння “Пікамілон”.
34
Kovbasko, Yurii, and Lesya Ikalyuk. "Соціопсихолінгвістичні особливості функціонування ‘till’/‘until’ в сучасній англійській мові (корпусно-базоване та корпусно-обумовлене дослідження)." PSYCHOLINGUISTICS 30, no. 2 (November 9, 2021): 134–52. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-2-134-152.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Стаття спрямована на висвітлення ролі соціопсихолінгвістичних факторів функціонування лексичних одиниць ‘till’/‘until’ в сучасній англійській мові. У фокусі дослідження знаходяться лексичні одиниці ‘till’/‘until’, що є об’єктами функціональної транспозиції, у результаті якої обидві одиниці визначаються та функціонують як прийменники і сполучники, описуються ідентичними словниковими дефініціями, походять від однієї частини мови – прийменника і зазнають функціональної транспозиції виключно в категорію сполучника. Водночас вони характеризуються різним ступенем інституціоналізації в мові, що підтверджується статистичними даними. Відповідно висувається гіпотеза, що розбіжності у використанні цих одиниць залежать від соціопсихолінгвістичних факторів, що характеризують мовлення на сучасному етапі розвитку мови, а також визначають рівень інституціоналізації будь-якого транспозиційного процесу.
Методи та методика дослідження. Аналіз проведено шляхом використання корпусно-базованого та корпусно-обумовленого підходів на основі даних, отриманих з Британського Національного Корпусу (BNC) як найбільш збалансованого та репрезентативного джерела зразків письмового та усного мовлення. У процесі дослідження, соціопсихолінгвістичні фактори поділені на лінгвістичні, що охоплюють: типи дискурсу, типи тексту, похідні типи тексту, сфери використання тексту, сфери використання тексту, що обумовлюються контекстом, типи взаємодії та рівні складності тексту; а також соціопсихологічні, а саме: вік і стать автора (для письмового дискурсу), вік, стать і соціальний клас мовців та респондентів (для усного дискурсу).
Результати та висновки. Отримані дані свідчать про те, що між прийменником та сполучником ‘till’ практично відсутні будь-які розбіжності, за винятком вікових категорій авторів та мовців, що підтверджує спільну семантику одиниць. Показники цих категорій вказують на можливість подальшого ширшого розвитку саме прийменника ‘till’. Між прийменником та сполучником ‘until’ спостерігаються суттєвіші розбіжності, зокрема, з точки зору лінгвістичних факторів. З огляду на те, що саме соціопсихологічні фактори визначають лінгвістичні особливості використання одиниць, відзначаємо, що прийменник ‘until’ має найменшу кількість точок дотику з іншими одиницями дослідження, що обумовлює перспективу його детального аналізу з точки зору сучасної психолінгвістики.
35
Voytovich, V. I. "Аналіз успішності функціонування композитних реставрацій в умовах різних параметрів конфігурації порожнини." Clinical Dentistry, no. 3 (November 8, 2019): 4–10. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10570.
Full textAbstract:
Резюме. Прогноз функціонування прямих композитних реставрацій передбачає необхідність урахування впливу низки діючих факторів, асоційованих як власне зі специфікою дизайну порожнини та якістю використовуваних матеріалів, так і з особливостями механізму полімеризації та конверсії мономерів в умовах реалізації різних прямих технік відновлення дефектів твердих тканин зуба.
Мета дослідження проаналізувати успішність функціонування композитних реставрацій в умовах різних параметрів конфігурації порожнини та оцінити вплив похідних розмірних параметрів дефектів твердих тканин зубів на клінічний прогноз ефективності їх відновлення.
Матеріали і методи. У ході реалізації поставленої мети дослідження було проведено реставрацію відновлення 49 відпрепарованих каріозних порожнин серед стоматологічних пацієнтів, при цьому 27 порожнин відповідали І класу за Блеком (перша група, С-фактор – 5) та 22 порожнини – ІІ класу за Блеком (друга група, С-фактор – 2). Реставрацію порожнин проводили із застосуванням універсального наногібридного матеріалу Filtek Z550 (3M). Клінічна успішність виконаних реставрацій через 12 місяців функціонування була відповідно до критеріїв USPHS. Об’єм реставрації визначали за допомогою екстраорального сканера UP200 (UP3D TechCo., КНР).
Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу отриманих чисельних результатів було встановлено, що в умовах порожнини ІІ класу за Блеком за типом мезіально-(дистально) оклюзійної зі значеннями показника С-фактора-2, збільшення параметрів об’єму реставрації понад третини об’єму коронкової частини зуба провокувало зниження клінічного прогнозу їх функціонування. В умовах же дефекту І класу за Блеком збільшення об’єму реставрації за рахунок одночасного перевищення параметрів її глибини понад половини загальної товщини емалі та дентину до склепіння пульпової камери та довжини і ширини реставрації понад 2/3 геометричних параметрів коронкової частини зуба, провокувало статистично виражене зниження якості реставрацій порівняно з даними, що були зареєстровані при нижчих вихідних параметрах порожнини.
Висновки. Параметри об’єму реставрацій виявились більш клінічно значимими для прогнозу їх функціональної експлуатації порівняно зі значеннями С-фактора при відновленні дефектів твердих тканин зубів І та ІІ класу за Блеком універсальним наногібридним композитним матеріалом у період проведення однорічного моніторингу.
36
Яковлєв, П. О. "Універсальні міжнародно-правові стандарти державного управління у сфері забезпечення інформаційної безпеки." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 232–35. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).552.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст універсальних міжнарод-но-правових стандартів здійснення суверенними дер-жавами управління у сфері забезпечення інформацій-ної безпеки. На основі аналізу документів Організації Об’єднаних Націй у сфері прав людини, а також актів ООН із питань регулювання інформаційних процесів, встановлено, що універсальні стандарти є похідни-ми від загальних принципів здійснення державного управління, які визнано ООН як універсальні (пріори-тет дотримання прав людини, демократизм політичної системи, верховенство закону і т.д.).Визначено, що основними універсальними міжна-родно-правовими стандартами державного управління у сфері забезпечення інформаційної безпеки є: гаран-тування права кожному вільно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засоба-ми; вільне висловлення власної думки; забезпечення балансу між правоохоронними інтересами і повагою до основних прав людини; сприяння ефективності кримінальних розслідувань і переслідувань, що стосу-ються кримінальних правопорушень, пов’язаних із комп’ютерними системами; криміналізація діянь, що пов’язані з посяганням на кіберпростір; сприяння визнанню юридичної сили інформації, яка міститься в електронних повідомленнях, що використовуються в процесі налагодження міжнародної торгівлі; забез-печення гендерної рівності в доступі і використанні інформаційних технологій; гарантування державою можливості недостатньо соціально забезпеченим вер-ствам населення користуватися інформаційними технологіями, налагодження державно-приватного партнерства у фінансуванні розвитку інформацій-но-комунікаційної інфраструктури.Акцентовано на тому, що практичне втілення уні-версальних стандартів стане потужним чинником збіль-шення рівня доступності інформаційно-комунікацій-них технологій для всіх верств населення держав світу, буде сприяти розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури суверенних держав, дасть додатковийімпульс для законодавчої регламентації забезпечення інформаційної безпеки на національному рівні. Зазна-чено, що міжнародно-правова основа здійснення дер-жавного управління у сфері забезпечення інформацій-ної безпеки потребує вдосконалення в частині розробки і затвердженні окремого акта міжнародного права, який би містив уніфікований перелік рекомендованих стандартів для суверенних держав, які б втілювалися задля забезпечення інформаційної безпеки на націо-нальному рівні. Означені питання мають стати пріо-ритетним напрямом подальших наукових розробок.
37
Gon, O. M. "Компаративне наближення до хронотопу "Кантос" Паунда." Literature and Culture of Polissya 98, no. 14f (May 18, 2020): 97–111. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-97-111.
Full textAbstract:
Паундова візія історії людства в епосі "Пісні" є викликом стереотипному припущенню, що самé словосполучення "американський епічний канон" (цивілізаційно-історичний, суспільно-політичний, філософсько-естетичний) імплікує наперед відомий презирливий оксиморон. "Кантос" органічно функціонують у континуумі американської епічної традиції, започаткованій "Гартфордськими дотепниками". Засадничий хронотоп модерного епосу Паунда трансформує просвітницький прогресистський імпульс "imperium sine fine dedi" на деміургійний дискурсоцентричний "завжди-теперішній" час, побудований на Гомеровому каноні "in medias res". Принципвзаємопроникнення, трансфузії ліричного й епічного, автобіографічного й історичного, фікційного та документального компонентів складає у "Кантос" багаторівневий художній хронотоп, побудований на модерністському принципі монтажу, який посутньо залежить від концепту деміурга, та радикально відрізняється від структурування ренесансного, бароково-класицистичного й романтичного епосів. Пролептична та етіологічна поетика традиційних епосів та функція авторського слова в них опукло виокремлює такі конститутивно оригінальні прийоми модерного епосу, як монтаж і калейдоскопічна оптика, спонтанність поетичного висловлювання, поєднання соціального і художнього, самоусвідомлена рефлексивність, недовіра до центруючого наративу автора чи ліричного героя. Разом з тим ще в давньоанглійському епосі відчитується реверсивний, зворотній рух частин. Такий човниковий, або версифікаційний, погляд наісторію як ідею вічного повторення складає основу хронотопу "Кантос". Версифікація як похідне від versus (повернення) реалізована Паундом за лекалами рефреноцентричних моделей європейських твердих поетичних форм, котрі об’ємно репрезентовані в історичному дискурсі поеми. У віршах Тичини, київських неокласиків і Мандельштама ця ідея втілена в ізоморфних образах чорнозему й плуга, які символізують як модерністський деміургійний потенціал слова творити світи, так і трагічну долю українського "розстріляного відродження", висловленого в багатозначних образах-бустрофедонах, що органічно поєднують конотаційний ореол плуга, ріллі й версифікації.
38
Volos, V. O., B. R. Tsizh, Yu Yu Varyvoda, M. I. Chokhan, and F. M. Gonchar. "ДЕЯКІ ОСНОВНІ СПІВВІДНОШЕННЯ АЛГЕБРИ АСИМЕТРИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНИХ ФУНКЦІЙ В ЗАДАЧАХ НЕОДНОРІДНОЇ ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ І ТЕРМОПРУЖНОСТІ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 5, 2015): 37–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6807.
Full textAbstract:
Запропоновано метод представлення теплофізичних і фізико – механічних характеристик науково – однорідних робочих вузлів машин і механізмів харчових виробництв за допомогою асиметричних узагальнених функцій. Такі вузли , що складаються з окремих частин з різними , і не постійними в межах кожної із них фізико – механічних характеристик , можуть бути записані для кусково – однорідного тіла як єдиного цілого за допомогою асиметричних одиничних функцій та нової дельта – функції Дірака.
Показано, що застосування апарату узагальнених функцій для дослідження теплового стану неоднорідних елементів конструкції являється однією із ефективних теорій розв’язку проблем термомеханіки тіл неоднорідної структури на сучасному етапі її дослідження. Ця теорія в термомеханіці тіл неоднорідної структури призвела до виникнення нового напрямку – застосування узагальнених функцій в термомеханіці тіл неоднорідної структури: багатошарових, армованих тіл, тіл із наскрізними і не наскрізними включеннями, покриттями, із залежними від температури теплофізичними характеристиками, із неперервною неоднорідністю. З кусково-постійними коефіцієнтами тепловіддачі, багатоступеневих пластин, оболонок, валів. В запропонованій роботі показано, що відповідні неоднорідні характеристики можуть складатися не лише із постійних різних величин, що змінюються стрибкоподібно на межах спряження, але й із різних кусків неперервних функцій, заданих в області визначення кожні компоненти неоднорідного тіла як єдиного цілого.
Для цього отримано правила диференціювання розривних функцій , а також функцій, що представляються у вигляді добутку двох розривних функцій , а також правила знаходження узагальненої похідної кусково – неперервної функції.
39
Тімашов, В. О., and В. М. Мацейчук. "Адміністративно-правова протидія булінгу та дослідження неврегульованих законодавством форм насилля." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 4, 2020): 125–30. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).579.
Full textAbstract:
У викладі цієї публікації проведено аналіз теоретичного та практичного аспектів явища булінгу, у ході якого встановлено наявність похідних одиниць вказаного виду насильства, ними є: кібербулінг і мо-бінг, що також підпорядковують перелік цькувань, взаємопов'язаних із середовищем їх виникнення. Наведено короткий виклад особливостей залежно від кожного із досліджуваних видів переслідування. Проаналізовано чинне законодавство України щодо протидії постановленій проблемі та відповідальності за вчинене порушення, що містяться у положеннях законів, які регулюють освітнє середовище, зокрема відносини між його учасниками й адміністративну складову частину, щодо якої злочин визнається скоєним і підлягає відповідальності. Звернено увагу на наявність механізмів протидії булінгу та наголошено на необхідності адміністративного регулювання насильства у дорослих колективах (студентському та трудовому середовищі) та мережі Інтернет, у зв'язку із чим запропоновано відповідні зміни. Охарактеризовано ключові механізми виявлення та запобігання різноманітним формам переслідування з урахуванням практики країн Європи. Доведено необхідність відокремлення дефініцій «мобінг» і «кібербулінг» як самостійних злочинів із зазначення суб'єктного складу, визначенням об'єкта зазіхань, притаманних цим правопорушенням характеристик, маркерів розпізнавання та затвердження заходів реагування з урахуванням специфіки середовища виникнення агресивної поведінки. Встановлено чіткий зв'язок між адміністративною відповідальністю за вчинення булінгу, мобінгу або кібербулінгу й ефективністю заходів адміністративного примусу як превентивного заходу та інструменту виховання у правопорушника стійкого усвідомлення небезпеки та карності скоєних ним діянь; а також таких, які вказівкою закону запобігають повторним порушенням і створюють умови для недосягнення злочинцем критичних наслідків, які спричиняють фатальні втрати.
40
Вакалюк, Т. А., О. А. Черниш, and О. Б. Сивак. "ЖАНР «СЛОВНИКОВА СТАТТЯ»." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 60–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-9.
Full textAbstract:
Наукову статтю присвячено аналізу характерних особливостей жанру «словникова стаття». Установлено місце жанру «словникова стаття» в просторі сучасного англомовного лексикографічного Інтернет-дискурсу й наголошено на важливості вичерпного аналізу його дистинктивних характеристик. Окреслено сучасні підходи до розуміння поняття «жанр». Відповідно, наведено визначення поняття жанр «словникова стаття». Наголошено на обов’язкових складниках словникової статті, що передбачають об’єкт та обсяг лексикографування, а також адресат словника. Висвітлено обов’язкові й факультативні параметри словникової статті. Установлено, що до обов’язкових параметрів належать орфографічний, акцентологічний, орфоепічний, граматичний, стилістичний, семантичний, ілюстративний, нормативний, словотворчий. Факультативні параметри передбачають етимологічні, статистичні, тематичні, асоціативні, лінгвокраїнознавчі й бібліографічні відомості. Розглянуто особливості структурної побудови жанру «словникова стаття» сучасних електронних словників. Представлено інваріантну композицію зазначеного жанру, що складається із шести функціонально-семантичних (комунікативних) блоків, а саме заголовок словникової статті (реєстрове слово), відмітку про частину мови, особливості вимови (транскрипцію), вичерпну дефініцію, приклади вживання та додаткові відомості про лексичну одиницю. Додаткові відомості передбачають урахування похідних слів, наведення можливих словосполучень, сталих виразів і фразеологічних зворотів, окреслення етимології, висвітлення частоти вживання мовної одиниці тощо. Зосереджено увагу на особливостях кожного із шести функціонально-семантичних блоків і наголошено на їх характерних властивостях. Зазначено, що зміст та особливості представлення лексичних одиниць у різних електронних словниках різняться, що слугує додатковою принадою для читацької аудиторії та робить електронне видання пізнаваним. Окреслено перспективу подальших наукових розвідок, що полягає в лінгвостилістичному аналізі жанру «словникова стаття».
41
Фуртат, І. Е., and Ю. О. Фуртат. "МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ ТЕМПЕРАТУРНОГО ФРОНТУ ЗА НЕІЗОТЕРМІЧНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.6.
Full textAbstract:
Динаміка об’єктів з розподіленими параметрами описується диференціальними рівняннями в частинних похідних параболічного типу, які з крайовими умовами є мате- матичними моделями багатьох нестаціонарних нелінійних процесів. Математичними моделями тепломасопереносу є системи рівнянь параболічного типу з такими ж гранич- ними умовами. Усі реальні процеси, як правило, є нелінійними. Вибір оптимального методу розв’я- зання тієї або іншої задачі теорії поля і технічного засобу для її реалізацій є складним питанням. У наш час найбільше поширення при математичному моделюванні складних об’єк- тів з розподіленими параметрами одержали методи дискретизації математичної моделі шляхом просторово-тимчасового квантування. Представлення математичної моделі об’єктів з розподіленими параметрами системами звичайних диференціальних або алгебраїчних рівнянь дозволяє моделювати їх на аналогових і цифрових обчислю- вальних машинах. Можна прийняти, що час роботи циркуляційної системи обмежений часом досягнення температурним фронтом експлуатаційної свердловини. Проведеними дослідженнями [1] встановлено, що теплоприток від гірського масиву, що оточує шар, у реальних пласто- вих умовах не виявляє істотного впливу на час роботи циркуляційної системи в постій- ному температурному режимі. Тому в розрахунках теплопритоком нехтуємо. У добуванні геотермальної енергії має місце напірна фільтрація, при якій величина μ має значення порядку 10-6 м-2. У зв’язку з цим система виходить на стаціонарний режим за час, малий у порівнянні з часом її роботи. У статті пропонується метод моделювання руху температурного фронту з вико- ристанням диференціальної моделі з переходом до кінцево-різницевої. Після обчислення першого наближення значення швидкості руху холодної води це значення уточнюється з використанням ітерацій за різними параметрами моделі.
42
Нестеренко, Ксения Викторовна. "РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ ПАТОГРАФІЇ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ (МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, no. 70 (2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.11.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовуються необхідність і перспективи інтегрованого підходу до вивчення і аналізу літературного твору. Зокрема, аналізується можливість використання методів патографії як частини біографії письменника для різнобічного сприйняття і більш глибокого розуміння творів художньої творчості. При створенні художнього тексту певною мірою проявляються особистість, психологічні особливості та стан його автора. З іншого боку, дані патографії, поряд з літературознавчим і текстологічним аналізом, сприяють більш повному та різноплановому сприйняттю твору і формуванню естетичної реакції на нього у читача. Показовим прикладом такого підходу може бути творчість Ф. Достоєвського, твори якого, та й сама особистість письменника викликали і продовжують викликати інтерес не тільки літературознавців, а й психологів, психіатрів, а також кримінальних антропологів. При тому, що наукова картина світу, яка формується психологами і психіатрами, може не збігатися з художньою картиною світу твору, їх симбіоз може мати значний вплив на процес читацького сприйняття поряд з іншими важливими факторами. У статті представлений огляд існуючих досліджень зазначеного напрямку в їхньому розвитку, у тому числі щодо творчості окремих письменників, зокрема, Ф. Достоєвського, і виділені перспективи напрямку, як для літературознавства, так і для психології, антропології, психіатрії. І якщо існує кількість наукових досліджень класичних літературних творів з боку окремо психопатології і патографії, а також з боку літературознавства і текстології, то інтегрований похід лише починає розвиватися
43
Кулаков, Є. В., and П. В. Кривуля. "Розвиток інтегральних показників середньомісячної плати як елементу макроекономічної системи показників якості життя." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(271) (February 8, 2022): 65–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-65-77.
Full textAbstract:
Досліджено проблему актуальності розвитку інтегральних показників середньомісячної плати як елементу системи показників якості життя у країні за умов ринкової економіки, було проведено порівняльний аналіз існуючих моделей підрахунку середньої заробітної плати та наведено приклад можливого рішення проблеми нерелевантності використовуваних у моделях інтегральних показників. Було розглянуто теоретичну базу складання інтегральних показників, які можуть бути використані у вирішенні цієї проблеми, зіставлено думки вітчизняних та зарубіжних науковців за темою складання інтегральних показників у економіці, особливості їх використання та функціонування. Розглянуто можливість використання показників Лібіха та Шелфорда, що лімітують граничну ефективність інтегральних показників в цілому по економіці. У статті було розглянуто статистичну інформацію середньої заробітної плати в Україні за вересень 2021 року, представлено ілюстративний матеріал у табличній формі, на основі якого було проведено експеримент з використанням запропонованою методикою підрахунку заробітної плати, за яким було отримано результат дослідження та зроблено відповідні висновки. Запропоновано використання усіх існуючих методів підрахунку середньої заробітної плати на макрорівні у купі зі запропонованим автором методом, для порівняння отриманої інформації. Завданням наступних досліджень є перевірка гіпотези за даних Держстату з урахуванням частки населення регіонів, порівняння з існуючими методами. Сформульовано перспективні завдання: продовжити дослідження різниць інтервалів вибірки, як перекіс її в один із боків, для позначення сили скупченості бідного або багатого населення, яке має вплив на отримання інформації зі загальної вибірки; продовжити дослідження взаємозв’язку існуючих та запропонованої методики підрахунку середньої заробітної плати для їх уніфікації в один інтегральний показник, що зможе відобразити усю сутність вибірки. При цьому запропонований синтетичний показник не претендує бути альтернативою існуючим показникам і замінити їх, а стає похідною узагальненою оцінкою з універсальною назвою «середня заробітна плата» замість кількох показників з однаковою назвою, але різних за значеннями та змістом. Це має виключити використання в процесах професійної комунікації використання омонімічної назви і запобігти помилок комунікатів та утворення частини комунікаційно-наведених ризиків у використанні систем макроекономічних показників.
44
Павлюк, Є., and О. Павлюк. "ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ПРИЙОМІВ У ПРАКТИЦІ ПОБУДОВИ ШКАЛИ ЙМОВІРНОСТІ ДЕФОЛТУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244867.
Full textAbstract:
Анотація. Обґрунтовано основні характерні властивості кривої PD (Probabilityofdefault), що сформувалися у практиці моделювання. Доведено, що основними характеристиками кривої PD є те, що вона ґрунтуватися на даних про фактичну відносну частоту дефолтів у кожному з ризик-класів за обраний період часу і має форму, що апроксимує або збігається з експонеційнійною функцією. Показано, що важливим аспектом, який впливає на калібрування, є кількість рейтингових класів і способи їх побудови. Визначено, що нахил кривої демонструє класифікаційну ефективність моделі. Для моделей із високими дискримінаторними властивостями характерна форма кривої, що має повільне зростання в рейтингових класах верхньої частини шкали і значне пришвидшення зростання в останніх класах ризику. Проаналізовано два основних підходи до визначення кількості класів ризику: підхід на основі процентіліві підхід на основі рівних діапазонів балів. Показано, що при формуванні класів варто враховувати загальний обсяг вибіркових спостережень, пропорцію «хороших» і «поганих» та обирати кількість класів таким чином, щоб воно було не надто велике і не надто мале. Доведено, що на практики калібрування впливають дані, мета та обмеження дослідження. На практичних прикладах розглянуто застосування методу найменших квадратів і методу екстраполяції. Метод найменших квадратів, і зокрема похідний метод екстраполяції, дозволяють будувати калібраційну криву на основі даних про відносну частоту дефолтів. Визначено, що математичний апарат сімейства нелінійних кривих дозволяє моделювати процес експоненційного зростання з різним рівнем інтенсивності. Експоненційна крива і споріднені з нею функції можуть бути корисними при моделюванні більш консервативних оцінок PD або для моделей з високими дискримінаційними властивостями, у той час як функція Вейбулла, S-крива і степенева функція можуть краще пристосовуватися до процесів помірного зростання. Застосування практичних прийомів побудови шкали PD є важливим для багатьох вітчизняних банківських спеціалістів, хто займається внутрішніми моделями кредитного ризику. Ключові слова:калібрування, дефолт, імовірність, криві, калібрація кривої ймовірності дефолту, метод найменших квадратів, метод екстраполяції. Формул: 21; рис.: 1; табл.: 7; бібл.: 10.
45
Gomelya, Mykola, Olena Stepova, and Viktor Kamaiev. "РОЗРОБКА ІНГІБІТОРІВ КОРОЗІЇ МЕТАЛІВ У ВОДНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 275–83. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-275-283.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена гостротою проблеми захисту трубопроводів та обладнання від корозії при контакті з природними та стічними водами, включаючи високомінералізовані шахтні та пластові води. Постановка проблеми. Нині застосування високоефективних інгібіторів для захисту трубопроводів та обладнання від корозії та відкладень в енергетиці, промисловості, видобувній галузі є економічно вигідним та доцільним у плані захисту довкілля від шкідливих впливів при виливі або скиді забруднених вод із високою мінералізацією. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджено застосування пасиваційних інгібіторів, таких як оксиетилендефосфонова кислота. Цей реагент забезпечував високу стабільність води щодо осадко відкладень. Високу ефективність при боротьбі з корозією забезпечували й інші композиції на основі фосфонових кислот. Ефективні інгібітори є досить дорогими, а сировина для їх виготовлення є важкодоступною на Україні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Створення ефективних інгібіторів корозії на основі похідних фосфористої та диметилолфосфінової кислот, перспективних стабілізаторів накипеутворення. Виклад основного матеріалу. Було розроблено новий метод синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію із гіпофосфіту натрію, пара форму та сульфіту натрію, а також створено новий інгібітор – нітрилоксиетиледиметилфосфонову кислоту шляхом конденсації фосфористої кислоти з етанол аміном в присутності формальдегіду. Отримані реагенти використовували як інгібітори корозії металів у водних середовищах. Показано, що вони не поступаються за ефективністю іншім інгібіторам пасиваційного типу у прісних водах. У мінералізованих водах ефективними були інгібітори адсорбційного типу. Висновки відповідно до статті. Створено нові методи синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетиледиметилфосфонової кислоти з доступних реагентів. Досліджено інгібітори корозії металів на основі диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетилдиметилфосфонової кислоти. Показано, що вони, наряду з іншими фосфонатами є ефективними інгібіторами корозії металів у прісних водах. Їх ефективність зростає в присутності іонів цинку. Показано, що інгібітори пасиваційного типу неефективні при захисті від корозії металів у високо мінералізованих водах. Захист металів від корозії забезпечують інгібітори адсорбційного типу.
46
КРЕСІН, ОЛЕКСІЙ, and ІРИНА КРЕСІНА. "Проблема кваліфікації статусу ОРДЛО у міжнародному праві." Право України, no. 2000/11 (2020): 49. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-049.
Full textAbstract:
У контексті необхідності визначення суб’єкта або суб’єктів, відповідальних за дотримання нематеріальних і матеріальних прав людини та юридичних осіб, а також за порушення цих прав на території окремих районів Донецької та Луган ської областей (ОРДЛО), щодо яких Уряд України тимчасово втратив контроль, слід точно визначити статус цієї території згідно з міжнародним правом. Цю проблему можна розглядати як похідну від кваліфікації збройного конфлікту на сході України як міжнародного чи неміжнародного (хоча існують і проміжні визначення). Але вона може розглядатись і як самостійна проблема у контексті так званого права окупації та суттєвої трансформації останнього після Другої світової війни. У такому розумінні поставлена проблема може набути не лише практичного, а й наукового значення. Зрозуміло, що в цій статті йтиметься лише про постановку, а не вирішення поставлених завдань. Автори припускають, що внаслідок тривалого розвитку класичних норм міжнародного гуманітарного права відбулося узагальнення права окупації. Можна стверджувати про існування єдиного правового режиму незаконного контролю однієї держави щодо території іншої держави. Формами такого контролю є, власне, окупація, що передбачає офіційне визнання державою здійснення нею контролю щодо території (частини території) іншої держави, та чітко не розмежовані ефективний, всезагальний, загальний, фактичний контроль. На думку авторів, останні можна вважати єдиною формою ефективного контролю, що передбачає неоголошені дії та неофіційні за соби його здійснення, намагання представити підконтрольні військові структури і військово-адміністративні інституції як самостійних недержавних акторів міжнародних відносин. Кваліфікація статусу ОРДЛО в міжнародному праві неоднозначна. Мінські угоди 2014 р. уникали визначення другої сторони конфлікту (перша – Україна), а в 2015 р. другою стороною названі збройні формування ОРДЛО. При цьому не вказано, кому вони підпорядковуються і хто може вважатися їхніми представниками. Резо люції Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) визнають подвійний факт наявності тимчасової окупації ОРДЛО Росією і здійснення нею ефективного контролю щодо незаконних збройних формувань на цій території. Важливо, що ПАРЄ вказує на застосовність щодо збройного конфлікту в Україні й зокрема ситуації в ОРДЛО IV Женевської конвенції 1949 р. Водночас повноцінне визнання наявності міжнародного збройного конфлікту між Україною і Росією на території ОРДЛО, а також незаконного контролю Росії щодо ОРДЛО (у формі окупації, ефективного чи іншого контролю) слід очікувати в процесі розгляду низки справ у Міжнародному суді Організації Об’єднаних Націй, Міжнародному кримінальному суді, Європейському суді з прав людини.
47
КРЕСІН, ОЛЕКСІЙ, and ІРИНА КРЕСІНА. "Проблема кваліфікації статусу ОРДЛО у міжнародному праві." Право України, no. 2000/11 (2020): 49. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-049.
Full textAbstract:
У контексті необхідності визначення суб’єкта або суб’єктів, відповідальних за дотримання нематеріальних і матеріальних прав людини та юридичних осіб, а також за порушення цих прав на території окремих районів Донецької та Луган ської областей (ОРДЛО), щодо яких Уряд України тимчасово втратив контроль, слід точно визначити статус цієї території згідно з міжнародним правом. Цю проблему можна розглядати як похідну від кваліфікації збройного конфлікту на сході України як міжнародного чи неміжнародного (хоча існують і проміжні визначення). Але вона може розглядатись і як самостійна проблема у контексті так званого права окупації та суттєвої трансформації останнього після Другої світової війни. У такому розумінні поставлена проблема може набути не лише практичного, а й наукового значення. Зрозуміло, що в цій статті йтиметься лише про постановку, а не вирішення поставлених завдань. Автори припускають, що внаслідок тривалого розвитку класичних норм міжнародного гуманітарного права відбулося узагальнення права окупації. Можна стверджувати про існування єдиного правового режиму незаконного контролю однієї держави щодо території іншої держави. Формами такого контролю є, власне, окупація, що передбачає офіційне визнання державою здійснення нею контролю щодо території (частини території) іншої держави, та чітко не розмежовані ефективний, всезагальний, загальний, фактичний контроль. На думку авторів, останні можна вважати єдиною формою ефективного контролю, що передбачає неоголошені дії та неофіційні за соби його здійснення, намагання представити підконтрольні військові структури і військово-адміністративні інституції як самостійних недержавних акторів міжнародних відносин. Кваліфікація статусу ОРДЛО в міжнародному праві неоднозначна. Мінські угоди 2014 р. уникали визначення другої сторони конфлікту (перша – Україна), а в 2015 р. другою стороною названі збройні формування ОРДЛО. При цьому не вказано, кому вони підпорядковуються і хто може вважатися їхніми представниками. Резо люції Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) визнають подвійний факт наявності тимчасової окупації ОРДЛО Росією і здійснення нею ефективного контролю щодо незаконних збройних формувань на цій території. Важливо, що ПАРЄ вказує на застосовність щодо збройного конфлікту в Україні й зокрема ситуації в ОРДЛО IV Женевської конвенції 1949 р. Водночас повноцінне визнання наявності міжнародного збройного конфлікту між Україною і Росією на території ОРДЛО, а також незаконного контролю Росії щодо ОРДЛО (у формі окупації, ефективного чи іншого контролю) слід очікувати в процесі розгляду низки справ у Міжнародному суді Організації Об’єднаних Націй, Міжнародному кримінальному суді, Європейському суді з прав людини.
48
Галіцина, Н. В. "Адміністративні правовідносини у соціальній сфері." Актуальні проблеми держави і права, no. 86 (September 22, 2020): 27–37. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2401.
Full textAbstract:
У статті визначено, що адміністративні правовідносини в соціальній сфері необхідно розуміти як владно-підпорядковуючі відносини, що мають примусовий і позапримусовий характер, виникають, змінюються та припиняються з метою захисту публічного інтересу під час здійснення соціального захисту з надання безповоротних виплат (субвенції, субсидії, дотації, пільги і компенсації) та відповідних соціальних послуг, а приватними є відносини з надання позик, кредитування й інвестування публічною адміністрацією чи іншими уповноваженими суб'єктами публічного чи приватного права.
Встановлено специфічні риси адміністративних правовідносин у соціальній сфері: передусім мають правову форму; через матеріальні норми соціального права втілюється специфіка процедурно-охоронних відносин, які мають похідний характер щодо матеріальних відносин із соціального захисту та надання соціальних послуг та є відносно самостійними під час встановлення «негативних» юридичних фактів (відсутність підстав чи умов для надання конкретного виду соціального захисту); мають складний характер (на основі кількох процедурних правовідносин реалізується конкретне матеріальне право в соціальному праві); орієнтуються на задоволення втіленого в нормах матеріального права публічного соціального інтересу людини як споживача соціальних послуг; відзначаються стадійністю.
З'ясовано, що через публічні (адміністративно-правові) відносини розширюється природне конституційне право на соціальний захист, але водночас до правового становища споживача соціальних послуг додаються ті соціальні блага, яких ця конкретна людина або не мала взагалі, або мала в обсязі, меншому за мінімальні соціальні стандарти, а приватні відносини дають змогу практично втілити природні права такої особи на отримання соціальної допомоги, яка відшкодовується потім державі. Орієнтиром водночас постає спрямованість людської волі (формальний вимір) на отримання блага, задоволення конкретного інтересу (матеріальний вимір).
Для повноцінного розмежування публічних і приватних відносин у сфері соціального захисту запропоновано враховувати особливості елементів цих правовідносин, панівні форми захисту й інтерес, який діє в цій галузі. Водночас досліджено наявні теорії їх розмежування з урахуванням практики публічної адміністрації й адміністративних судів: теорію субординації (теорія влади - підпорядкування), яка застосовується для первинної детермінації статусу, особливостей реалізації компетенції публічної адміністрації, визначення правової природи спору / конфлікту між учасниками адміністративних правовідносин, насамперед конкретною особою та державою в особі її уповноважених органів; спеціально-правову теорію в частині того, що спочатку необхідно встановити, яка саме правова норма застосовується під час здійснення соціального захисту (це має бути чітко визначена конкретна правова норма), а потім перевірити, чи є вона публічно-правовою; багатоступеневу теорію для складних правовідносин, тобто таких, що обтяжені публічними і приватними елементами.
49
Акулов, Григорій Вікторович. "Побудова і модифікація аналітичних структур підпорядкування теоретичного змісту фундаментальних дисциплін в процесі викладання." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (November 10, 2013): 04–07. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.128.
Full textAbstract:
На загальному фоні сукупного теоретичного змісту кожної фундаментальної дисципліни, що планується до викладання, достатньо чітко простежується наявність певних скінчених моделей, з усіма формальними ознаками скінчених множин. Дійсно, кожне поняття (крім первинних) виступає логічно-наступним по відношенню до деякого поняття, або групи понять. І кожне положення (крім аксіом) завжди супроводжується логічним підпорядкуванням з іншими положеннями, або їх групою.Проблеми деталізації і узгодження навчального планування, пошук оптимальних версій викладання стає відчутно більш алгоритмічним і зручним при реальному унаочненні таких моделей, окремому спеціальному дослідженні їх властивостей і будови.Зупинимось, насамперед, на їх визначенні. Основою формального означення є дві скінчені множини M і W відповідно всіх понять і положень, які охоплені процесом викладання теоретичного матеріалу. Ці множини не мають спільних елементів M∩W=Ø , а їх об’єднання утворює повну множину елементів теоретичного змісту T=MUW даної версії викладання.Далі, в кожній з множин M і W будується певне відношення часткового впорядкування відповідне де формально-логічної послідовності відповідних елементів tT. Тоді, разом з введеними таким чином відношеннями, множини M і W стають частково-впорядкованими множинами S(M) і S(W). Як легко бачити, об’єкти M і W є простими переліками понять і положень відповідно, а побудовані на їх структурними характеристиками. Сукупною аналітичною структурою S(T) підпорядкування теоретичного змісту в процесі викладання природно вважати пару об’єктів S(T)= (S(M) і S(W)). Безумовно, слід зауважити, що вибір множин M і W та їх структур S(M) і S(W) в різних випадках, за різних обставин та специфіки не є одночасним. Але якщо система M, W, S(M), S(W) визначена, та її основі запальна, то на її основі загальна характеристика навчального курсу стає більш інформативною і читкою за навчальними програмами, розробленими у традиційній формі.Проілюструємо запропонований підхід на наступних прикладах, безпосередньо побудувавши для кожного з них множини S(M) і S(W) у вигляді частково-впорядкованих множин за матеріалами окремих параграфів шкільних підручників.Параграфи §§1-4 розділу ХІІ “Елементи комбінаторики” [1] проектуються в такі множини.Множина понять М містить 17 елементів ( 1) множина, 2) скінчена множина, 3) нескінчена множина, 4) порожня множина, 5) підмножина … , 15) комбінація, 16) трикутник Паскаля, 17) формула загального члена бінома Ньютона).Частково-впорядкована множина S(M) має вигляд Множина положень W складається з 20 елементів ( 1) властивість ØА , 2) властивість АА, 3) формула Рn=h!, 4) перестановка є частинним випадком розміщення, 5) формула А для Аnm …, 16) формула бінома Ньютона 17) – 20) відповідні властивості пов’язані з біномом Ньютона).Структура викладу положень S(W) має вигляд Подібним чином, пп. 16-21 параграфу §4 розділу ІІ “Похідна та її застосування” [2] приводять до наступних елементів теоретичного змісту та їх структур.Множина понять М містить 10 елементів ( 1) зростаюча функція, 2) спадна функція, 3) приріст незалежної змінної, 4) приріст функції … , 9) похідна функції, 10) складена функція).Формально логічно підпорядкування в множині М має вигляд S(M): Множина положень W містить 19 елементів ( 1) ознака зростання (на мові приростів), 2) ознака спадання, 3) формула (x2)=2x, 4) формула (1/x)=1/x2, 5) (x)=1 … , 17) (xn)=nxn-1, 18) (g(kx+b))=kg(kx+b), 19) формула для (g(f(x))).Виклад положень здійснено на основі структури S(W) Як відзначалось вище, система M,W, S(M), S(W) не може бути однозначною, раз і назавжди визначеною з природних причин постійного удосконалення і осучаснення навчального матеріалу, його рівневої і профільної диференціації. Проте переваги формування навчальних програм на рівні визначення S(T) в порівнянні з її формуванням як звичайної послідовності окремих речень відповідного тексту, безперечні, оскільки при наявності S(T)=(S(M), S(W)) такі програми стають значно інформативнішими[3].Не викликає сумніву, що однією з вимог до сучасного підручника належного рівня має бути наявність в його додатках явного вигляду S(T) у вигляді двох окремих “атласів” S(M), S(W), в яких чітко зазначається формально-логічне підпорядкування всіх елементів теоретичного змісту tT=MUW. Кожний такий елемент на них бажано супроводжувати номером сторінки тексту, де цей елемент вперше виникає при даній, обраній автором версії викладання.
50
Коженовські, Лєшек Фредерік, and Євген Литвиновський. "ІНФОРМАЦІЯ – ВАЖІЛЬ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА." Науковий вісник: Державне управління, no. 4(10) (December 2, 2021): 71–94. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2021-4(10)-71-94.
Full textAbstract:
Вимогами сучасності для сталого функціонування глобального суспільства в умовах надзвичайних викликів до його стійкості є проведення методологічних та науково-прикладних досліджень з проблематики цивільної безпеки, вивчення кращих практик антикризового менеджменту країн Європи. Також науковим завданням є теоретичне обґрунтування складових механізму державного управління сферою цивільної безпеки та їх характеристик. На основі аналізу механізму державного антикризового управління республіки Польща гіпотетично визначено інформацію як центральний (базовий) його важіль, обгрунтовано її значущі характеристики. Методами дослідження були метод компаративного аналізу, контент-аналізу, гіпотетичний, метод інтерв’ювання експертів. На основі аналізу попередніх наукових розвідок визначено, що такі структурні елементи механізму державного управління як політики, важіль, інструменти, зокрема в управлінні сферою цивільної безпеки, не знайшли свого місця, часом їх ототожнюють, а здебільшого лише похідно про них згадують. Зазначені дослідження є теоретичною базою підтвердження гіпотези, що інформація є основою прийняття державних управлінських рішень, невід'ємною частиною системи, метою якої є зменшення стану невизначеності її функціонування, не лише міждисциплінарним терміном, який суперечить невідомому, а й ключовим фактор (важелем державного управління) національної безпеки. Обіг інформації є підгрунтям належного функціонування системи антикризового управління Республіки Польща (далі – РП).
Аналіз системи антикризового менеджменту РП свідчить, що діяльність органів управління спрямована на організацію і підтримку всіх можливих систем комунікації – інформаційних, транспортних, логістичних тощо. Чим вищий рівень управління, тим важливішим є фактор координації окремих видів діяльності. Ця координація органів управління (сил) антикризового менеджменту заснована на базі отримання (надання) повідомлень (інформації) з наявних сил і засобів та проведених заходів суб’єкта системи нижнього рівня управління та повідомлень із запитом необхідних сил і засобів з вищих рівнів управління. Також значна увага приділяється системі моніторингу визначених загроз. Пропонується замість поняття «моніторинг» ввести «контролінг», в основі якого лежить збір, обробка, перевірка, стандартизація відповідної інформації (повідомлення) про стан (загрозу, ризик) об’єкта захисту. Визначено, що для упорядкування ієрархічної інформації та обробки даних у системі антикризового менеджменту РП, підтримання ефективного інформаційного потоку стандартизованих даних (збір мінімального обсягу даних, доповнення (за необхідності) їх додатковою інформацією та представлення у вигляді звіту (початкового, корегуючого, заключного) про ситуацію) функціонує інформаційно-аналітична система «Central Reporting Application». Зроблено висновок, що інформація – це зміст, який передається повідомленням, що надає можливість зрозуміти сенс даних і взаємозв’язок між ними, точка опори системи (механізму) державного управління антикризового менеджменту, відповідно до характеристик якої визначається ефективність діяльності його комунікаційної складової зокрема та всієї системи антикризового менеджменту загалом. Визначено значущі характеристики інформації, серед яких: актуальність, цінність, своєчасність, обґрунтованість, правдивість або істинність (хибність), суб’єктність (суб’єктивність), об’єктивність, первинність (вторинність), корисність, повнота, точність, гнучкість, достовірність, достатність, унікальність, однозначність. Напрямом подальшого дослідження є вивчення практичних кейсів щодо функціонування інформаційно-аналітичних систем антикризового менеджменту країн Європи з визначення значущих характеристик інформаційних потоків, що в них обробляються.