Journal articles: 'Цільовий критерій'

1

Давидов, О. І. "Зростання вартості підприємства як цільовий критерій управління." Актуальні проблеми економіки, no. 9 (159) (2014): 186–95.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Давидов, О. І. "Зростання вартості підприємства як цільовий критерій управління." Актуальні проблеми економіки, no. 9 (159) (2014): 186–95.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Vovk, Serhii. "Граничні випадки критерію мінімуму протяжності." System technologies 1, no. 126 (March 27, 2020): 37–45. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-1-126-2020-04.

Full text

Abstract:

Представлені граничні випадки критерію мінімуму протяжності, які відбивають його зв'язок з вiдомими критерiями обробки даних. Установленi вiдповiдностi мiж критерієм мiнiмуму протяжностi й критерiями найменших квадратiв, найменших модулiв, максимуму правдоподiбностi в задачi оцiнювання параметра зсуву за умови фiксованого параметра масштабу для незалежних однаково розподiлених випадкових величин iз законами розподiлу Гаусса, Лапласа, Кошi, "гостровершинним" меридiанним законом розподiлу, законами узагальнених розподiлiв Гаусса й Кошi, критерієм узагальненої максимальної правдоподібності з вартісними функціями Мішалкіна й Демиденка, а також критеріїм максимуму гістограми. Крім цього, у рамках концепції функціонала протяжності представлено кілька варіантів граничного переходу від критерію мінімуму квазіпротяжності до критерію мінімуму строгої протяжності, де останній критерій для дискретного випадку дає постановку NP-складної задачі мінімізації квазінорми простору l0. Підкреслено, що більшість із зазначених критеріїв приводить до постановки задач оптимізації з неопуклою та неунімодальною цільовою функцією.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

ТАНАСІЙЧУК, Юлія. "ОБҐРУНТУВАННЯ ДІЯЛЬНІСНО-РЕФЛЕКСИВНОГО КРИТЕРІЮ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (September 2020): 367–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-367-379.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано діяльнісно-рефлексивний критерій готовності майбутнього вчителя фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Критеріями обґрунтування обрано: професійну спрямованість, професійну освіченість, професійно-ціннісні орієнтації, професійну рефлексію. Ознаками професійної спрямованості є такі аспекти: мотиваційний (стійка установка та спрямованість на здоров’язбережувальну діяльність; стійкий інтерес до особистості дитини); цільовий (готовність до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання; бажання застосовувати педагогічні знахідки в своїй практиці); особистісний (наявність рис характеру: врівноваженості, активності, діалогічність, конгруентності, емпатії); професійна освіченість (теоретичний (система знань, умінь в області концепцій, підходів, методів, форм виховання основ цінностей здоров'я (харчування, психоемоційна стійкість, самооцінка і рівень домагань, мотивація досягнення, рухова активність тощо), готовність співвіднести з ними свою практику; методичний (професійна компетентність до здійснення здоров'язбережувальної діяльності, здатність застосовувати знання в практичній діяльності; наявність проблематики здоров'я в методичній роботі педагогів); поведінковий (наявність інтелектуально-творчої ініціативи; потреби і здатності до планування і проектування виховного процесу щодо взаємодії з підлітками, виробленні конструктивних прийомів взаємодії) аспекти; професійно-ціннісних орієнтацій (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності (аксіологічна спрямованість, визначення мети і особистісного сенсу даної діяльності); ціннісне ставлення до особистості підлітка, ціннісне ставлення до колег, до себе самого як педагога); професійної рефлексії (рефлексивно-оцінний (потреба і здатність педагога до самоаналізу і самооцінки власної діяльності і самого себе як її суб'єкта); комунікативний (уміння аналізувати і рефлексувати комунікативну ситуацію, стиль спілкування, а також оцінювати результати спілкування з підлітками і власний стан). Ключові слова: діяльнісно-рефлексивний критерій, готовність, майбутній вчитель, фізична культура, здоров'язбережувальна діяльність

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Русанова, Ольга. "Удосконалення програмування підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.43-49.

Full text

Abstract:

Анотація. Стаття присвячена питанням розробки, формалізації та алгоритмізації програмування й шляхів його практичної реалізації відповідно до системи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів у веслуванні. Мета. Вивчити стан програмування й шляхи його реалізації у веслуванні. Методи. Аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, метод евристичного моделювання. Результати. Основні теоретичні здобутки та розроблені підходи до програмування (аналітико-системний; програмно-цільовий; перспективно прогностичний) посідають важливе місце в арсеналі сучасної теорії та методики спортивної підготовки. Аргументовано, що система програмування відзначається цілісністю і є складно організованою, ієрархічно впорядкованою сукупністю елементів, поєднаних між собою зв’язками, які є результатом взаємного впливу окремих складових. У системі програмування обґрунтовано шляхи практичного застосування та її реалізації у процесі підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні. Отримані результати дозволили створити алгоритмізовану систему критерій-орієнтованого програмування, що складається з кількох функціональних блоків, а саме: первинний контроль з визначенням індивідуальних параметрів тренувальних навантажень, рівня спеціальної роботоздатності та функціональної підготовленості спортсмена на певному етапі тренувального процесу; формування тренувальної програми для визначеного періоду з урахуванням індивідуальних параметрів навантаження спортсмена; оцінювання результатів контролю та визначення відповідності отриманих показників модельним; корекція завдань тренувальної програми в разі неповної реалізації програми попереднього періоду. В результаті програма піддається корекції, що найчастіше виражається у доповненні завдань нового періоду невиконаними завданнями попереднього; проведення комплексу тренувальних заходів на основі скоригованої програми; оцінка ефективності застосування розробленої програми, аналізу досягнутих критеріїв. Рух циклу закінчується тоді, коли оцінка результатів контролю відповідає встановленим вимогам. Ключові слова: програмування, веслування, системний підхід, алгоритм програмування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Гончарук-Хомин, М. Ю., О. А. Краснокутський, А. В. Бокоч, Л. В. Мельник, В. В. Русин, В. І. Войтович, and О. Г. Попадинець. "Можливості оцінки параметрів білої та рожевої естетики при різних змінах стоматологічного статусу з використанням критеріїв PES (Pink Esthetic Score) та WES (White Esthetic Score)." CLINICAL DENTISTRY, no. 4 (March 11, 2022): 30–38. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12789.

Full text

Abstract:

Резюме. Валідність використовуваних у стоматологічній практиці критеріїв PES та WES була обґрунтована у ряді клінічних та експериментальних досліджень, проте досі актуальним є вивчення складових об’єктивності та відповідності застосування таких цільовим потребам комплексної оцінки при різних видах стоматологічних втручань у ділянці власних зубів та ортопедичних конструкцій з опорою на дентальних імплантатах. Мета дослідження – ретроспективно оцінити клінічну відповідність використовуваних критеріїв оцінки рожевої та білої естетики PES та WES при різних змінах стоматологічного статусу та визначити асоціації таких із суб’єктивним сприйняттям досягнутих естетичних результатів лікування. Матеріали і методи. Пошук та відбір цільових наукових даних здійснювався у системі Google Scholar за ключовими словами та з використанням можливостей функції розширеного пошуку. Систематизація та категоризація чисельних та текстових даних проводилася у табличному редакторі Microsoft Excel 2019 (Microsoft Office, Microsoft, 2019) з подальшою побудовою граф-логічної структури, яка включала основні ідентифіковані аспекти проведеного ретроспективного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу вдалось встановити наступні ключові аспекти особливостей застосування параметрів PES та WES у клінічній стоматології: 1) актуальною є потреба розробки більш деталізованої шкали інтерпретації та відповідно уніфікованого підходу до категоризації значень складових критеріїв у структурі обрахунку значень PES/WES; 2) за даними окремих досліджень рівень кореляції між параметрами PES/WES та суб’єктивною задоволеністю пацієнта по відношенню до досягнутих естетичних результатів є недостатнім; 3) критерії PES/WES не враховують складову виживання імплантатів як елемент комплексної системи оцінки успішності проведеного лікування. Висновки. Критерії оцінки параметрів білої та рожевої естетики PES та WES характеризуються високим рівнем клінічної відповідності поставленим завданням контролю змін естетичних характеристик стоматологічного статусу при дентальній імплантації, ортопедичній реабілітації та м’якотканинні аугментації, що дозволяє використовувати їх в процесі клінічного моніторингу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Войтко, Олександр. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ПАСПОРТУ ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ В ІНТЕРЕСАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ ДЕРЖАВИ." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, no. 1 (June 9, 2021): 169–74. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-169-174.

Full text

Abstract:

В статті розглядається аналіз відкритих джерел який базується на методі OSINT розвідки при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави. Для досягнення мети статті автором узагальнені підходи до аналізу відкритих джерел інформації та розроблено пропозиції щодо формування паспорту цільової аудиторії. Визначено процес ведення розвідки з відкритих джерел інформації, обґрунтовані критерії які висуваються до розвідданих отриманих з відкритих джерел інформації. Розглянуто типи ведення такої розвідки. Узагальнені критерії дали можливість визначити перелік програмних продуктів, які раціонально використовувати при проведенні розвідки з відкритих джерел, а також проведено короткий огляд та можливості цих програмних продуктів. З метою узагальнення та систематизації отриманих розвідданих з відкритих джерел автором запропоновано створення паспорту цільової аудиторії. Розглянуто загальну структуру самого бланку паспорту та особливості структури заповнення отриманої інформації з відкритих джерел. Запропонований підхід щодо аналізу відкритих джерел при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави надасть можливість вірно побудувати та реалізувати систему інформаційної безпеки у воєнній сфері у формі стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Проведений аналіз надасть можливість визначити основні потреби та вразливі місця цільових аудиторій та реалізувати інтереси держави у вигляді підтримки населення щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Колгатін, Олександр Геннадійович, and Лариса Сергіївна Колгатіна. "Умови застосування модифікованих процедур обчислення тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (November 27, 2013): 142–47. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.210.

Full text

Abstract:

Постановка проблеми. Здійснення зворотного зв’язку в системах організації самостійної роботи студентів у значній мірі спирається на застосування тестових технологій педагогічного вимірювання для здійснення поточного контролю і педагогічної діагностики. Під час самостійної роботи студентів комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується для вирішення таких завдань як актуалізація опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Надійність результатів вимірювання визначає якість управління самостійною роботою і позитивне ставлення студентів до відповідних навчальних засобів. Неперервний розвиток тестових технологій, розробка нових модифікованих процедур тестування та інтерпретації тестових результатів (наприклад, застосування вагових коефіцієнтів, спеціальних алгоритмів подання тестових завдань, врахування вгадування тощо) зумовлює потребу в розвитку методів визначення їх надійності.Мета даної роботи полягає у використанні методу статистичного моделювання для аналізу умов застосування певних процедур інтерпретації тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів.Виклад основного матеріалу. Будь-яке порівняння має спиратися на певний критерій якості. Але кожна процедура інтерпретації тестових результатів передбачає оригінальний критерій, і різноманітність критеріїв позбавляє дослідника можливості застосувати їх для порівняння різних процедур. Більш того шкали, за якими визначаються тестові бали є різними в різних процедурах інтерпретації тестових результатів. Так за класичною моделлю маємо лінійну шкалу відносно кількості правильно виконаних завдань; моделі з ваговими коефіцієнтами, що враховують трудність або складність завдань, передбачають певні нелінійні шкали; модель IRT, яку започатковано Г. Рашем, передбачає визначення підготовленості тестованого в логітах. Одним із напрямів вирішення проблеми може бути перетворення тестового балу за процентільною шкалою, яка відображає ранжування тестованих за результатами тестування. Але, на наш погляд, такий підхід пов’язаний з певними проблемами застосування статистичних методів для обчислення надійних інтервалів, оскільки зв’язок між різними шкалами є нелінійним. В такій ситуації пропонуємо здійснювати порівняння на підставі методу статистичних випробувань. Критерієм якості процедури інтерпретації тестових результатів (Q) оберемо різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо ранжування тестованих. Статистичне моделювання процедур тестування та інтерпретації тестових результатів здійснюємо за розробленою нами моделлю [1], яка ґрунтується на апроксимації ймовірності правильної відповіді на завдання за моделлю Г. Раша. В обчислювальних експериментах кількість статистичних випробувань складала 100000, що за наближеними оцінками з імовірністю не менше 95% забезпечувало дві правильні цифри у шуканому значенні критерію Q.Аналіз результатів обчислювальних експериментів, проведений у статті [1] (рис. 1) дає підстави для висновку, що в усіх розглянутих випадках для рейтингової (нормоорієнтованої) інтерпретації тестових результатів саме класична процедура забезпечує найкращі значення запропонованого критерію якості. Проведено зіставлення таких процедур обчислення тестового бала:1. Класична процедура (ряд 1 на рис. 1), що передбачає 1 бал за кожну правильну відповідь і 0 балів в інших випадках.2. Поправка на вгадування (ряд 2 на рис. 1). Вгадування тестованим правильних відповідей призводить до систематичного завищення тестового бала. Для корекції систематичної похибки для випадку тесту з різними за формою завданнями нами на підставі підходу В. В. Кромера [2] було запропоновано процедуру обчислення тестового бала [3] в якій за правильну відповідь тестований отримує 1 бал, за відмову від відповіді – 0 балів, неправильна відповідь оцінюється величиною (–cj)/(1–cj).3. Застосування вагових коефіцієнтів, відповідних до трудності завдань (ряд 3 на рис. 1) – приклади такого підходу досить часто зустрічаються в літературі й автоматизованих системах тестування. Наприклад, вагові коефіцієнти застосовуються в тестах підсумкової державної атестації для завдань середнього і достатнього рівнів.Результати обчислювальних експериментів збігаються з відомими висновками, що класична процедура інтерпретації тестових результатів забезпечує найкраще розділення тестованих, коли їх підготовленість близька до трудності завдань тесту. Але такий тест має вузький робочий діапазон вимірювання и для тестованих з низькою або високою підготовленістю не забезпечує задовільної якості вимірювання. Сучасні педагогічні тести будуються як система завдань зростаючої трудності, що дозволяє суттєво розширити робочий діапазон вимірювання, але чутливість тесту, тобто його здатність розділяти тестованих з невеликою різницею підготовленості зменшується. Відсутні вгадуваннята неуважністьІмовірність угадування 25%, неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування;неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування; ймовірність помилки за неуважністю складає 10%Рис. 1. Вплив вгадування та неуважності на якість інтерпретації тестових результатів за різними процедурами обчислення тестового бала (1 – класична; 2 – з поправкою на вгадування; 3 – з ваговими коефіцієнтами). Критерій Q обчислено для випадку ранжування тестованих з різницею підготовленості (θ2–θ1) = 0,5 і середньою підготовленістю θ = (θ2 + θ1) / 2 в термінах моделі Г. Раша (θ = –2 – погано підготовлені учні; θ = 0 – середньо підготовлені учні; θ = 2 – кращі учні) для тесту, який складається з 31 завдання зростаючої трудності (параметр трудності різних завдань за моделлю Г. Раша від –2 до 2), параметр роздільної здатності за моделлю Г. Раша дорівнює 2. Враховуючі значну різницю в підготовленості тестованих, доцільно застосовувати тести, які побудовані як система завдань зростаючої трудності, що забезпечує найкращу якість тестових результатів у широкому діапазоні, як це показано за результатами обчислювальних експериментів [1].Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів. Це підтверджується теоретичним аналізом процедури визначення підготовленості тестованого за моделлю IRT і проведеними обчислювальними експериментами. В реальному тестуванні, коли параметри завдань невідомі й обчислюються за результатами тестування, звісно, спостерігатимуся розбіжності в ранжуванні, які викликатимуся похибками визначення параметрів тестових завдань за моделлю Г. Раша.В системі організації самостійної роботи студентів розглянута вище рейтингова (нормоорієнтована) інтерпретація тестових результатів доцільна для проведення певних навчальних змагань і при здійснені студентом самоконтролю, щоб надати йому можливість бачити рівень власних навчальних досягнень на фоні групи. За нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів може здійснюватися підсумковий контроль.Під час організації самостійної роботи часто застосовується інтерпретація тестових результатів, що орієнтована на критерії, які задаються навчальним стандартом, викладачем або системою педагогічної діагностики й прогнозування. Так, під час здійснення актуалізації опорних знань на початку вивчення нового матеріалу рейтингова інтерпретація тестових результатів не є можливою, оскільки за умови нормального навчального процесу всі тестовані мають успішно виконати тест. Викладач задає певну межу тестового балу, що відповідає якості опорних знань, яка достатня для продовження навчання. Поточний контроль теж частіше здійснюється на основі критеріїв якості засвоєння. За рекомендаціями різних авторів повнота знань, яка ще дає можливість студенту самостійно ліквідувати прогалини складає близько 0,7. За вимогами «Критерієв оцінювання навчальних досягнень ...» [4] мінімальна позитивна оцінка 4 за 12-бальною шкалою виставляється за умови, що учень знає близько половини навчального матеріалу. Тематичний контроль може здійснюватися за нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів, але для цього потрібно мати стандартизовані тести, створення яких пов’язано з ретельною апробацією цих тестів на великій вибірці з цільової групи. Якщо таких тестів немає, то неможливо перевірити якість засвоєння студентом навчального матеріалу теми через порівняння його навчальних досягнень з досягненнями невеликої і не завжди репрезентативної академічної групи студентів. В такому випадку застосування інтерпретації тестових результатів, що орієнтована на критерії, буде доцільним.Для порівняння якості різних критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів запропонуємо критерії Z, який за аналогією з вище описаним критерієм Q визначатиме різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо перебільшення навчальних досягнень тестованого над певною заданою межею, що встановлена викладачем або освітнім стандартом. Критерії Z є функцією від різниці Δy між навчальними досягненнями та встановленою критеріями межею. Чим більше ця різниця, тим ближче значення критерію до одиниці. Таким чином, під час здійснення аналізу якості процедур тестування й інтерпретації тестових результатів потрібно заздалегідь обрати певну різницю Δy, яка визначатиме частку повноти знань для якій визначатимуся критерій Z. Крім цього, досліджувана процедура тестування й інтерпретації тестових результатів може давати систематичну похибку в бік завищення або заниження вимірюваної повноти знань. Тому потрібно обчислювати значення критерію Z як для випадку перевищення навчальних досягнень над заданою межею, так і для протилежного випадку, коли навчальні досягнення (наприклад, повнота знань) нижче за встановленої межі.Висновки:1. Показано, що під час організації самостійної роботи доцільно застосовувати як нормоорієнтовану, так і критеріально орієнтовану інтерпретацію тестових результатів, у залежності від дидактичних завдань тестування.2. Обчислювальний експеримент підтверджує відомий висновок, що найбільша якість ранжування тестованих забезпечується, якщо тест містить завдання однакової трудності, яка близька до підготовленості тестованих. Але такий тест має вузький діапазон вимірювання.3. Для тестів з нормо-орієнтованою інтерпретацією результатів слід застосовувати класичну процедуру обчислення тестового бала (без корекції вгадування та вагових коефіцієнтів).5. Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів за відсутності похибки визначення параметрів завдань.6. Запропоновано критерій, який дає можливість порівнювати якість критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів, незалежно від застосованої в кожній процедурі шкали вимірювання.Напрями подальших розвідок з проблеми дослідження: доцільно провести порівняльне дослідження якості конкретних процедур тестування та інтерпретації тестових результатів в системах з критеріально орієнтованою інтерпретацією тестових результатів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Lakhno, Valerii, Dmytro Kasatkin, Andrii Blozva, Borys Husiev, Tetiana Osypova, and Yuriy Matus. "ОПТИМІЗАЦІЯ ВИБОРУ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕНЕТИЧНОГО АЛГОРИТМУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(25) (2021): 138–49. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-138-149.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано переглянути завдання визначення оптимального складу комплексів засобів захисту інформації (ЗЗІ) для узгоджено розподіленої обчислювальної системи (РОС) за допомогою модифікованого генетичного алгоритму (МГА). Як цільову функцію запропоновано критерій максимуму ймовірності успішної протидії ЗЗІ реалізації всіх цілей порушником. На відміну від існуючих підходів, запропонований у роботі МГА і відповідна цільова функція, реалізують кросинговер для випадків, коли пари батьків підбираються виходячи із принципу «елітарності» однієї особини та «випадковості» другої. Показано, що реалізація МГА дозволила прискорити пошук оптимальних варіантів розміщення ЗЗІ по вузлах РОСу 7–15 разів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Процюк, І. В. "КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАКОНІВ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(39) (December 15, 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4(39).906.

Full text

Abstract:

Процюк І. В. Класифікація законів: загальнотеоре-тичні аспекти. – Стаття.Стаття присвячена дослідженню системи законодав-чих актів і визначенню основних критеріїв поділузаконів на групи (види), розглянуто головні критеріївиокремлення законів у системі законодавчих актів,проаналізовано юридичну природу, значення, силу,призначення та їх особливості, запропоновано підходидо розподілу законів на види та нормативного закрі-плення такої класифікації.Поділ законів на види у статті розглянуто за низкоюкритеріїв, які залежать від типу правової сім’ї і специ-фіки національних правових систем, а саме за: а) низ-кою питань, що регулюються законом; б) юридичноюсилою; в) структурною формою; г) простором, в межахякого вони діють; ґ) термінами їх дії; д) способом роз-гляду й ухвалення; е) цільовим призначенням і зміс-том; є) колом осіб, на яких вони поширюють свою дію;ж) часом набрання чинності тощо. Автор зазначає, щоцей перелік не є вичерпним.Особливу увагу в статті приділено виокремлен-ню законів за ступенем узагальнення регулюваннясуспільних відносин і за структурним способом орга-нізації нормативного матеріалу з виділенням з усіхзаконів простих тематичних законів і кодифікованих(основ законодавства і кодексів). Кодекс – це системо-утворювальний законодавчий акт, що регулює певнусферу суспільних відносин, навколо якого формуютьсяінші законодавчі та підзаконні акти, що є відповідноюсферою законодавства.За дією у просторі виокремлюють ті закони, що ді-ють на території всієї держави, та ті, що діють лишена визначеній частині території, за терміном дії – постій-ні і тимчасові, за цільовим призначенням і змістом – ін-ституційні, регламентаційні та проблемно-ситуаційні.Автор акцентує особливу увагу на такому критерії,як спосіб розгляду і прийняття законів, та виокремлюєзакони, прийняті на референдумі та прийняті парла-ментом. Звернено увагу на те, що думка про беззапе-речні переваги референдуму послідовно не обґрунтова-на і референдум також певні недоліки.Найбільш важливим і значущим критерієм поділузаконів на види, на думку автора, є їх юридична сила.Згідно з цим критерієм виділено такі закони, як кон-ституції, конституційні закони, звичайні закони тазакони, що затверджують інші нормативні акти.Автор зазначає необхідність ухвалення спеціаль-ного Закону «Про нормативно-правові акти», що маєпозитивно вплинути на юридичну практику, вирішитибагато дискусійних питань юридичної науки щодо кла-сифікації законів та їх взаємозалежності та співвідно-шення між собою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Чмир, Віктор, and Петро Дзюба. "МЕТОДИКА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 347–63. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.209.

Full text

Abstract:

З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в органах Держприкордонслужби, а також наявність проблематики щодо підтримання надійності АТ та технічної готовності парку машин до забезпечення оперативно – службової діяльності, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ в органах Держприкордонслужби. Ефективність технічної експлуатації АТ характеризується ступенем технічної готовності рухомого складу до виконання оперативно – службових задач по охороні кордону при найменших затратах на експлуатацію. Загальна ефективність досліджуваної системи поділяється на технічну і економічну, за вихідні показники або критерії яких прийнято: для першої — коефіцієнт технічної готовності, для другої — рівень зниження статей собівартості, що залежать від стану автомобіля. Технічний стан нового автомобіля регламентований критеріями і нормами заводу - виробника. B експлуатації цей стан підтримується проведенням системи заходів, оцінюваних вихідним показником конкретного числового значення коефіцієнта технічної готовності. Як показує аналіз нормативних документів, варіація коефіцієнта технічної готовності для основних підрозділів органів Держприкордонслужби має складати величину 0,95-0,98. До складу великої і складної системи управління технічною готовністю АТ органів Держприкордонслужби входять три основні компоненти: управління як процес обміну діагностичною інформацією і прийняття наступних рішень з метою оптимізації кінцевого результату; діагностика як показник, що дає управляючу інформацію про стан елементів АТ; коефіцієнт технічної готовності парку як критерій ефективності технічної експлуатації АТ. Розглянута модель управління технічною готовністю дозволяє підійти до вибору цільової функції ефективності, що ґрунтується на продуктивності перевезень. Такою цільовою функцією є мінімум сумарних затрат на одиницю собівартості перевізного процесу при оптимальній технічній готовності. В основу математичної моделі покладено апарат теорії матричного обчислення. Отримані наукові результати дозволяють вирішити ряд практичних завдань з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ підрозділів охорони кордону

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Tokar, M. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КОМПЛАЕНС ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ЦІЛЬОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ." Актуальні Проблеми Державного Управління, no. 2(56) (October 29, 2019): 82–89. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.10.

Full text

Abstract:

Зроблено аналіз впровадження у процес оновлення діяльності громадської організації функціонального комплаенсу. Подано його обґрунтування як цільового результату публічно-управлінських інновацій, що визрівають внаслідок поглиблення демократичних процесів в Україні. Наголошено на здійсненні поступового інституційного ребрендингу громадської організації як головної мети оновлення функціонального позиціювання громадської організації, оптимізації публічно-управлінської ролі та зростання стабільної відповідальності громадян за свою колективну діяльність. Автор подає своє бачення комплексних груп ризиків потенційної діяльності громадської організації під час надання нею соціальних послуг громадянам, а також критерії управління ризиками в її діяльност

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Kropivnitskyy, V. S. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ЗАВДАНЬ ВОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 301–7. http://dx.doi.org/10.15421/40251046.

Full text

Abstract:

Розглянуто питання оцінювання експлуатаційної ефективності використання водного транспортного засобу під час виконання визначених цільових завдань з дотриманням вимог охорони довкілля. Розроблено комплекс показників виконання цільових завдань та критерії ефективності використання водного транспортного засобу, що враховують особливості діапазонів змінення експлуатаційних показників залежно від виду цільового завдання. Запропоновано модульний принцип компоновки спеціальним обладнанням водного транспортного засобу, що дає змогу отримати найбільш раціональне його влаштування з точки зору введених показників ефективності виконання окремих цільових завдань. Відповідно до модульного підходу розроблено 5 варіантів компоновок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Koverga, Victoriia. "Рекомендації щодо оцінювання ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України за критерієм реалізованого кадрового потенціалу з урахуванням оцінок достатності фінансування." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 30, 2021): 221–32. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.21.

Full text

Abstract:

Сьогодні ступінь відповідності кадрового потенціалу потребам Збройних Сил України характеризує ефективність функціонування системи кадрового забезпечення щодо реалізації її цільової функції. У той же час кадрове забезпечення розглядається як одна із найважливіших функцій держави щодо управління створенням і підтриманням у готовності сил і засобів системи забезпечення її воєнної безпеки. Вирішальним фактором формування кадрової політики є забезпечення національних інтересів держави. Сучасна система кадрового забезпечення Збройних Сил України в процесі своєї життєдіяльності достатньо часто стикається з проблемою оцінювання ефективності її функціонування, а також відсутності практичної можливості побачити результат роботи системи за визначений період з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Основним критерієм роботи будь-якої системи кадрового забезпечення є рівень досягнутого кадрового потенціалу окремого військового формування або Збройних Сил в цілому, за яким можна оцінити відповідність отриманих фактичних результатів роботи системи кадрового забезпечення запланованим (очікуваним) результатам. В статті запропоновано ряд практичних рекомендацій щодо оцінювання ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України за критерієм реалізованого кадрового потенціалу з урахуванням фактору достатності фінансування розвитку системи кадрового забезпечення в цілому. Розроблені рекомендації дозволять спеціалістам оборонного планування та кадрового забезпечення: оцінювати результати функціонування існуючих систем (органів) комплектування ЗС України та обґрунтовувати рішення щодо вибору найбільш ефективних (раціональних) варіантів за цільовим та воєнно-економічним критерієм; здійснювати обґрунтований вибір раціональних варіантів структур систем (органів) комплектування Збройних Сил України в цілому з урахуванням перспектив їх розвитку та обсягів необхідного фінансування; підвищити достовірність очікуваних результатів ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

ТЯГНИРЯДНО, Євгенія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КУРСАНТІВ МВС." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 217–21. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.34.

Full text

Abstract:

Окреслено важливість запровадження компетентнісного підходу у систему вищої освіти. Визначено цільову орієнтацію компетентнісного підходу. Виявлено основне завдання освітнього процесу у вищій школі. Розглянуто змістовне наповнення системи професійної підготовки курсантів МВС. Надано визначення поняття «професійна компетентність курсантів МВС», розглянуто різні авторські підходи до трактування поняття. Охарактеризовано міру охопленості професійної компетентності курсантів МВС. Представлено ознаки готовності до професійної діяльності. Вказано структурні компоненти професійної компетентності та етапи професійного становлення курсантів МВС (варіанти, професійна підготовка, професійна адаптація, первинна і вторинна професіоналізація, навички). Визначено умови досягнення ефективності у професійній діяльності. Представлено та охарактеризовано критерії професійної компетентності: мотиваційно-цільовий, когнітивний, результативно-діяльнісний. Охарактеризовано особливості змістовного наповнення професійно-психологічної підготовки. Визначили роль професійної орієнтації у забезпеченні застосування ситуаційних завдань в ході вивчення предметів блоку професійно-практичної підготовки та різноманітних ситуаційних завдань під час проходження різноманітних сценаріїв. Наголошено на важливості виконання сценаріїв, майбутнім співробітникам доводиться вирішувати нові завдання, ймовірні та нестандартні професійні ситуації. Вказано, що серед видів професійної компетентності найвагомішими є ті, що важливі для реалізації посадових обов’язків в ході професійної діяльності (пошукова, профілактична, атестаційна, комунікативна, конструктивна та організаційна). Підсумовано доречність включення знань, навичок та вмінь, які знадобляться працівникам у майбутній професійній діяльності до змістовного наповнення освітнього процесу у вищих закладах освіти МВС України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Поліщук, Михайло Миколайович. "Вибір методу оптимізації критеріїв багаторівневої складної агрегатованої системи." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 16 (December 15, 2010): 84–88. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33763.

Full text

Abstract:

Розглянуто задачу синтезу методу оптимізації цільових функції складної агрегатованої системи. Синтез проілюстровано на прикладі технологічного рівня гнучкої комп’юторизованої системи складання, яка має трьохрівневу структуру складального комплексу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Загорянський, В., М. Мороз, В. Хорольський, С. Король, and І. Кузєв. "Визначення оптимальної кількості автомобілів для збирання врожаю зернових на прикладі господарства Полтавської області." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 18 (March 18, 2020): 6–16. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.6-16.

Full text

Abstract:

Застосована розроблена авторами раніше оптимізаційна модель визначення необхідної кількості автомобілів у складі збирального-транспортного комплексу при збиранні врожаю зернових для умов зернового господарства Карлівського району Полтавської області. Для визначення розрахункових параметрів, залежних від умов господарства, які входять у вираз для цільової функції побудованої оптимізаційної моделі, а саме середньої кількості заявок на обслуговування в одиницю часу і середнього часу очікування кожної заявки, розроблена розрахункова методика. Вихідні дані для визначення цих розрахункових параметрів об’єднані в три групи параметрів, які характеризують умови збирання врожаю зернових у даному господарстві, визначають характеристики зернозбирального комбайну, і характеристики транспортного засобу (автомобіля).З використанням методів теорії масового обслуговування знайдено таке співвідношення кількості збиральної і транспортної техніки у складі збирального-транспортного комплексу, яке забезпечує мінімальні сумарні витрати (відповідають цільовій функції моделі, що раніше запропонована), що обумовлені простоєм комбайнів і витратами на утримання автомобілів.Визначено, що отримана за критерієм сумарних витрат оптимальна кількість автомобілів у складі збирально-транспортного комплексу відповідає збільшеній їх кількості у порівнянні з прийнятою кількістю автомобілів за розрахунковою методикою. Встановлено, що зі збільшенням кількості автомобілів сумарні витрати від простоїв комбайнів і автомобілів спочатку знижуються, а потім зростають.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

БЕЙ, Ірина. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДО ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ." Освітні обрії 50, no. 1 (February 18, 2020): 136–39. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.136-139.

Full text

Abstract:

У статті представлено теоретичні аспекти процесу конструювання моделі підготовки майбутніх учителів іноземних мов до проєктної діяльності в закладах загальної середньої освіти; висвітлено наукові підходи до її створення: системний, особистісний, діяльнісний, компетентнісний, контекстний, міждисциплінарний і рефлексивний. Модель представлено в єдності та взаємодії таких змістових блоків, як: цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-методичний та діагностико-результативний. Виокремлено критерії готовності майбутніх педагогів до проєктного навчання: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінний.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Rogachevskyi, Oleksandr, and Vladyslav Zalevskyi. "КРИТЕРІЇ ЦІЛЬОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(24) (2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-51-56.

Full text

Abstract:

У статі досліджено сукупність критеріїв цільової ефективності соціально-економічної системи в галузі охорони здоров’я. Здійснено аналіз соціально-економічних категорій «ефективність», «результативність», «ефект» та «результат» у розрізі галузі охорони здоров’я. Доведено, що ефективність соціально-економічної системи в га-лузі охорони здоров’я є складним багатоаспектним явищем. Запропонована модель взаємозв’язку складових, які формують та впливають на результати й ефективність соціально-економічної системи в галузі охорони здоров’я. Проаналізовано результати функціонування в соціально-економічній системі галузі охорони здоров’я

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Маліновська, Діана, and Інна Фельцан. "МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ГОВОРІННІ У МАЙБУТНІХ ВИКЛА¬ДАЧІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 239–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.270.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження даної статті випливає з аналізу психологічних і методичних передумов формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні; конкретизації змісту формування професійно орієнтованої компетентності в говорінні у майбутніх викладачів англійської мови в єдності предметного та процесуального аспектів. У статті розкривається теоретично обґрунтована методика формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні, яка реалізується впродовж трьох етапів (вступний, підготовчий (рецептивно-аналітичний та рецептивно-синтетичний), основний), що передбачає використання вебквестів, ділової гри, презентації, застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто реалізацію лінгводидактичної моделі формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні, складниками якої є цільовий, методологічний, змістовий, організаційно-процесуальний і оцінювально-результативний компоненти; уточнено сутність та структуру професійно орієнтованої компетентності в говорінні майбутніх викладачів англійської мови; удосконалено критерії відбору навчального матеріалу. З урахуванням визначених у процесі дослідження критеріїв відбору сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (практичної доцільності, відносної простоти в організації навчання, доступності, потенціалу для розвитку вмінь говоріння, перспективності) зроблено висновок про доцільність використання при формуванні у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності таких сервісів і програм: YouTube, Google Hangouts, Google Classroom, Skype. Сформульовано методичні рекомендації для викладачів щодо взаємопов’язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

БОЙКО, Юлія. "ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ, КРИТЕРІЇВ ТА РІВНІВ ЇХ СФОРМОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-182-194.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ Проблема збереження здоров’я студентської молоді включає аксіологічний контекст (розгляд цінностей здоров’я у сфері мислення студентів, виявлення їх мотивації до здорового способу життя тощо). Суспільні трансформації можуть стати одним із чинників змін ціннісних орієнтацій сучасних студентів. Ці умови створюють новий контекст для дослідження проблем здорового способу життя, виявлення їх місця в системі цінностей студентів. Метою статті є обґрунтування та виділення компонентів, критеріїв та показників аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Визначені компоненти, критерії та показники стають базовими для визначення рівнів сформованості у студентів цього особистісного утворення. У статті досліджуються такі компоненти аксіологічних установок до здорового способу життя: когнітивно-цільовий (знання про здоров’я і здоровий спосіб життя, про цінності здоров’я і здорового способу життя, аксіологічні установки на досягнення мети), мотиваційно-ціннісний (ставлення до власного здоров’я, уміння, позитивні емоції, інтерес та потреби до здорового способу життя), регулятивно-діяльнісний (вчинки та поведінка, що сприяють здоровому способу життя: дотримання вимог здорового способу життя в повсякденному житті) та рівні, які відображають їх сформованість: високий, середній, низький. Розуміння рівнів сформованості аксіологічних установок до здорового способу життя сприяє вирішенню поставленої проблеми й дозволяє зробити певні висновки про результативність цього процесу. Окреслюється перспектива подальших розвідок, яка полягає в розробці моделі формування аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, компоненти здорового способу життя, рівні сформованості аксіологічних установок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Донець, Віталій. "Модель формування готовності вчителів початкової школи до інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання." New pedagogical thought 102, no. 2 (September 7, 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-107-112.

Full text

Abstract:

У статті теоретично обґрунтовано питання готовності вчителів початкових класів до інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання, щодозволяє їм не лише адаптуватися до сучасних змін в освітньому просторі, а й удосконалити у зв’язку з цим власну професійну діяльність, зацікавити та мотивувати учнів до навчання, створити їм оптимальне освітнє середовище. Представлено авторську структурно-функціональну модель формування готовності вчителів початкових класів до інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання, де визначено компоненти готовності (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний, емоційний); критерії готовності (цільовий, знаннєвий, операційний, коригувальний, вольовий), а також їхні показники та рівні (початковий, середній, достатній і креативний).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Semenenkо, Olegh, Artem Remez, Vladimir Musienko, Ivan Motrunych, Andrii Bulhakov, and Oleh Tarasov. "Рекомендації щодо порядку застосування методичного підходу до воєнно-економічного обґрунтування вибору варіанту розвідувально-ударної системи або комплексу в програмах (планах)." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 2 (April 30, 2021): 209–21. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.18.

Full text

Abstract:

Стан вітчизняної економіки та рівень впровадження сучасних технологій на підприємствах оборонно-промислового комплексу роблять проблематичним виконання у встановлені терміни всіх планів переозброєння Збройних Сил України. Тому найбільш прийнятним, як з воєнної, так і з економічної точки зору є підхід щодо ситуаційного інтегрування наявних сил і засобів у цільові системи в єдиному інформаційному просторі шляхом інтеграції засобів розвідки, управління та ураження. Тобто розвідувально-ударна система, побудована з множини підсистем об'єднаних інформаційними відносинами, які функціонують, як одне ціле, на основі єдиних принципів і правил, з погодженими основними вимогами до їх складових дозволить збільшити ефективність бойового застосування військ за рахунок синергетичного ефекту. Але інтегрування різних сил і засобів у цільові системи створює передумови щодо наявності декілька можливих варіантів цих систем, які мають різні оцінки ефективності їх застосування, вартісні показники їх створення, утримання та застосування, а також різні часові інтервали щодо їх створення та приведення у бойову готовність. Тому система показників і критеріїв оцінювання та порівняння різних варіантів розвідувально-ударно систем чи комплексів, а також методичні підходи щодо обґрунтування вибору раціонального варіанту цих систем чи комплексів повинні мати інтегральний критерій вибору пріоритетного варіанту в умовах обстановки, що складається на час оцінювання. Тому авторами в статті запропоновано загальну структуру побудови методичного підходу до воєнно-економічного обґрунтування вибору раціонального варіанту розвідувально-ударної системи або комплексу з урахуванням воєнних, економічних та часових факторів, що вливають на їх створення, утримання та застосування, а також сформовано повну структурно-логічну схему цього підходу. У свою чергу запропонований методичний підхід дозволяє сформувати основні рекомендації щодо порядку його застосування в штабах, службах Збройних Силах України під час формування програм та планів розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України та Збройних Сил України в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

МИХАЙЛОВ, В. М. "ПЕДАГОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ІЗ ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.9.

Full text

Abstract:

У статті подано загальний аналіз педагогічного моделювання як методу педагогічного дослідження та пред- ставлено основні позиції застосування педагогічного моделювання в теорії та практиці підвищення кваліфікації фахівців із питань цивільної безпеки. Досліджено підходи до визначення терміну «педагогічне моделювання». Запропоновано педагогічну модель розвитку професійної компетентності фахівців із питань цивільної безпеки в системі післядипломної освіти. Розроблена модель містить такі взаємопов’язані блоки: цільовий, методологіч- ний, змістовий, організаційно-діяльнісний і діагностично-результативний. Цільовий блок моделі зображує мету й завдання розвитку професійної компетентності фахівців із питань цивільної безпеки в системі післядипломної освіти. Методологічний блок розкриває проблему розвитку професійної компетентності з урахуванням вимог нау- кових підходів (андрагогічного, акмеологічного, системного, особистісно-діяльнісного, контекстного) і принци- пів навчання. Змістовий блок складається з такого: змісту навчання та виділених послідовних етапів (діагностич- но-мотиваційного, організаційно-діяльнісного, результативного) процесу розвитку професійної компетентності фахівців із питань цивільної безпеки в системі післядипломної освіти. Організаційно-діяльнісний блок зображує форми системи післядипломної освіти, методи й засоби навчання. Діагностично-результативний блок демонструє успішність розробленої моделі й містить такі складові частини: методи оцінювання, критерії та рівні розвиненості професійної компетентності фахівців із питань цивільної безпеки в системі післядипломної освіти. Усі компонен- ти моделі є взаємозумовленими й лише в системі забезпечують необхідний розвиток професійної компетентності фахівців із питань цивільної безпеки в системі післядипломної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Кисилиця, Н. Д. "ЗНИЩЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЯК ПІДСТАВА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ОРЕНДИ ЗЕМЛІ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.15.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті проаналізовано таку підставу припинення права оренди землі як знищення земельної ділянки. Встановлено, що знищення об’єкта оренди землі, як підстава розірвання договору оренди землі, матиме опосередкований вплив на припинення права оренди землі. Досліджено позиції науковців щодо знищення земельної ділянки. Деякі науковці вважають, що земельна ділянка не може бути знищена, інші, що земельна ділянка може бути знищена через явища природного характеру. Проаналізовано поняття «знищення земельної ділянки» та співставлено із поняттям «пошкодження земельної ділянки». Розмежовано поняття «знищення земельної ділянки» та «пошкодження земельної ділянки» за фізичною, економічною та юридичною ознаками. Фізична ознака знищення земельної ділянки характеризується втратою можливості для її фізичного відновлення, тобто можливість використання за цільовим призначенням. Аналіз економічного критерію дозволяє встановити що земельна ділянка у результаті знищення виключається із обігу, тобто не може відчужуватися, а отже і права на неї також не можуть бути відчужені. Відповідно до юридичного критерію, внаслідок знищення земельної ділянки, особа позбавляється можливості володіти та користуватися такою ділянкою. Встановлено, що у зарубіжних країнах також використовується поняття «знищення земельної ділянки», як-от, у Турецькій Республіці. Аналіз іноземного законодавства та доктрини дозволив встановити, що в якості об’єкта знищення розглядаються тільки землі сільськогосподарського призначення, які неможливо використання за цільовим призначенням земельної ділянки. У статті розглядається як знищення земельної ділянки співвідноситься із знищенням нерухомого майна, що знаходиться на ній. З’ясовано, що у разі неможливості використовувати земельну ділянку внаслідок землетрусів, підтоплень, забруднень хімічними речовинами та іншими факторами, що негативно вливають на земельні ділянки, орендодавець чи орендар можуть звернутися до органів державної влади чи місцевого самоврядування для прийняття ними рішення про консервацію або укладення договору про консервацію земель.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Волкова, Тетяна Василівна. "Оцінка важливості критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності птнз при розв’язуванні задач управління професійно-технічною освітою в регіоні." Theory and methods of e-learning 3 (February 5, 2014): 64–69. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.318.

Full text

Abstract:

Державною цільовою програмою розвитку професійно-технічної освіти (ПТО) на 2011–2015 роки визначено, що її випереджувальний розвиток означає, насамперед, корінні зміни якості професійно-технічної освіти; підвищення її ролі в забезпеченні розвитку економіки. В українській науці та практиці управління досить широко наголошується на необхідності реформування управління розвитком ПТО (Н. Ничкало, В. Радкевич, Л. Петренко, В. Свистун, В. Супрун).Виходячи з розуміння системи управління як триєдності суб’єкта, об’єкта та механізму управління як рухомої ланки управлінського впливу, трансформація суб’єкта управління без модернізації управлінського механізму, що реалізується за допомогою управлінських технологій, на думку вчених (В. Геєць, В. Іванова, Л. Федулова та ін.) є малодієвим процесом, оскільки суперечить принципу комплексності й системності. Відомий вчений у галузі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіту М. Жалдак зазначає, що удосконалення і розвиток сучасних ІКТ як сукупностей методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання, опрацювання, передавання, подання все можливих повідомлень і даних, суттєво впливають на характер виробництва, наукових досліджень, освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури [1, 76].Досягнутий нині рівень і проблеми розвитку ІКТ у системі ПТО визначають необхідність переходу від політики, спрямованої на розвиток інформатизації окремих ПТНЗ, до формування єдиного інформаційного простору, розвиток інформаційних ресурсів, баз даних і знань, якими можуть користуватися всі ПТНЗ регіону.Збалансована реалізація програмних заходів на рівні регіону можлива за такими пріоритетними напрямами: підвищення ефективності управління в умовах змін організаційно-правових форм діяльності ПТНЗ, що забезпечить результативність і підсилить їх відповідальність за кінцеві результати діяльності; удосконалення інформаційного обміну; запровадження моніторингу оперативності прийняття управлінських рішень на основі розроблення і впровадження критеріїв ефективної діяльності професійно-технічних навчальних закладів і виявлення їх впливу на якість ПТО. Це зумовлено тим, що особливості управління сучасною системою ПТО визначаються кардинальними змінами в нашому суспільстві, в результаті чого відбувається переусвідомлення цілей, завдань і змісту освіти, здійснюється пошук нових форм, методів і технологій підвищення її якості. За останнє десятиліття кількість ПТНЗ, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, а також обсяги цієї підготовки значно скоротилися. Існує диспропорція в структурі зайнятості населення в реальному секторі економіки і структурі підготовки кадрів у ПТНЗ. Ефективна реалізація регіональної освітньої політики і підтримка конкурентоспроможності ПТНЗ висувають обов’язковою умову створення інформаційної інфраструктури. Для здійснення спостереження, оцінки, аналізу стану, прогнозу розвитку і розробки альтернативних варіантів регулювання діяльності ПТНЗ важливим є набір показників і критеріїв, що адекватно описують стан і розвиток об’єкта дослідження. На виконання Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 27 квітня 2011 року № 504 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 22.11.2011 р. № 1336 затверджено критерії системи рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів [2]. Електронну базу даних «Рейтингове оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів» планується запровадити на веб-порталі професійно-технічної освіти www.proftekhosvita.org.ua.У системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ передбачено п’ять груп критеріїв: 1) ефективність навчання і працевлаштування, 2) зміст навчання і навчально-методичне забезпечення, 3) педагогічні працівники, 4) фінансування і матеріально-технічне забезпечення, 5) доступність ПТО та впровадження гендерної рівності та соціальної справедливості (рис. 1). Можна вважати, що дана система відноситься до класу автоматизованих систем обробки даних, оскільки основними процесами, що реалізуються в ній, є транзакційні процеси з базою даних, процеси оперативної аналітичної обробки, процеси формування звіту. Для обчислення інтегрального показника – рейтингу ПТНЗ – слід визначити ступінь участі кожного критерію в системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ. Методика визначення важливості елементів системи полягає в наступному.Оцінка ступеню кожного елемента в групі кожного критерію може бути здійснена за значенням коефіцієнта важливості, що відображає значущість елемента системи [3]. Системне подання об’єкта дає можливість класифікувати різні типи оцінок важливості об’єктів, тобто кожному елементові присвоюється певний ранг важливості відповідно до шкали (табл. 1). Потім складається матриця рангів важливості.Таблиця 1Шкала ранжуванняСтупінь важливостіВизначенняПояснення0об’єкти непорівнянні порівняння об’єктів не має смислу1об’єкти однаково важливіоб’єкти мають однакові інформаційні відношення3об’єкт дещо важливіший іншогоє деяка перевага одного об’єкта перед іншим на певному рівні співставлення5один важливіший іншогоіснують вагомі основи того, що один об’єкт біль важливіший, ніж інший7один явно важливіший іншогоє незаперечні підстави, щоб надати перевагу одному об’єкту іншому9один абсолютно важливіший іншогопереваги одного з об’єктів настільки очевидні, що не може викликати найменшого сумнівуДля того, щоб матриця рангів важливості була врівноваженою, має виконуватися співвідношення:Для прикладу розглянемо матрицю рангів важливості для критерію 1 «Ефективність навчання і працевлаштування». Даний критерій має вісім показників, тому складається матриця з восьми елементів (табл. 2). Виконання співставлення необхідно для того, щоб, визначивши, у скільки разів один об’єкт важливіший від другого, можна було побачити, яку частку важливості складає другий об’єкт від першого.Таблиця 2Ранги важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=351/31/31/51/71/3x71/3=3511/31/31x61/51/3=53131/3x531/51/5=1531x4311/31=531/3x35311/51/5=31x2731/31/31/31/3=3x13131311/3=У результаті обчислень таблиці 2 отримаємо матрицю (табл. 3).Таблиця 3Обчислення рангів важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=350,330,330,200,140,33x70,33=3510,330,331,00x60,200,33=53130,33x530,200,20=1531x4310,331=530,33x35310,200,20=31x2730,330,330,330,33=3,00x13131310,33=Просумувавши значення рангів у кожному рядку, отримаємо наступний набір векторів ώ1=12,33; ώ2=14,33; ώ3=13,4; ώ4=13,67; ώ5=13,4; ώ6=12,87; ώ7=11,0; ώ8=9,34. Пронормувавши ώ за умовою Σώі=1, отримаємо числові значення міри важливості критеріїв, виражених коефіцієнтом важливості (табл. 4).Таблиця 4Значення коефіцієнтів важливості критеріїв (приклад)x1x2x3x4x5x6x7x8Кв0,120,140,130,140,130,130,110,09Пропонована методика оцінки коефіцієнтів важливості критеріїв має бути покладена в основу системи рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ, оскільки знання точних числових значень важливостей критеріїв в кінцевому підсумку сприяє прийняттю обґрунтованих рішень при організації управління ПТНЗ. При цьому значно підвищуються вимоги до кваліфікації та компетентності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ, зорієнтовані на результат. Застосування ІКТ в управлінській діяльності ПТНЗ вимагає підвищення рівня професійних знань і умінь, які педагогічні працівники мають отримати безпосередньо на робочому місці, після закінчення інженерно-педагогічного навчального закладу.Як показав аналіз практики управління ПТНЗ України, матеріалів науково-практичних конференцій прогресивні ІКТ слабо впроваджуються, інформаційна підтримка в системі професійної підготовки та ухвалення рішень є недостатньою, експертні оцінки їх ефективності відсутні. Невідповідність між сучасним рівнем розвитку ІКТ та їхнім застосуванням у практиці управління ПТНЗ стримує процес становлення і розвитку ПТО, перешкоджає формуванню ефективної інфраструктури аналітичного управління. Однією з причин слабкого впровадження ІКТ у практику управління ПТНЗ є недостатня методологічна підтримка процесів інтеграції методів і підходів, розроблених у теорії управління, теорії складних соціальних систем, системному аналізі, теорії автоматизованих інформаційних систем. Ключову роль у прийнятті управлінських рішень незмінно відіграє інформаційний обмін, що формує в конкретному ПТНЗ і регіоні в цілому певний інформаційний простір, у рамках якого всі реальні фігуранти виконують певні інформаційні функції. Удосконалення процесів виконання інформаційних функцій за рахунок впровадження перспективних ІКТ, а також можливість прямої участі в інформаційних процесах безпосередньо керівників, методистів з ІКТ та інформаційно-аналітичної роботи ПТНЗ, будуть визначати основи модернізації системи ПТО України сьогодні й у найближчому майбутньому. Водночас, упровадження передових ІКТ в управління ПТНЗ стримує слабкий рівень організації інформаційних потоків, збирання, обробки, збереження і подання даних, їх аналізу та інтерпретації, ухвалення рішень. Тому зростає роль системи підготовки і підвищення кваліфікації в забезпеченні сучасного рівня знань та інформаційно-аналітичної складової педагогічних працівників ПТНЗ у власній професійній діяльності. Висновок. Проблема автоматизації процесів управління системою ПТО в регіоні може бути вирішена шляхом побудови інформаційно-аналітичної системи управління, в якій, крім обов’язкової мети управління всіма процесами, головною метою є забезпечення функції надання конкретних даних віртуальному суб’єкту, що має право доступу до цих даних і системи. Застосування засобів інформаційно-аналітичної системи управління (ІАСУ) для забезпечення технологізації інформаційно-аналітичної діяльності управління зумовлено тим, що достовірні й повні дані про об’єкт управління разом із швидкою реакцією адекватними рішеннями на постійно змінну ситуацію виступає умовою успіху професійної діяльності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ. Поряд з цим застосування ІАСУ певним чином впливає на технологію управління, що зумовлює відповідні структурні зміни в змісті та організації робіт у цій сфері діяльності. Водночас, поширення та ефективна експлуатація ІАС визначається, насамперед, підготовленістю до сприйняття цієї системи з боку керівників і методистів ПТНЗ, які застосовують комп’ютери та інформаційні системи як своєрідні інструментальні засоби у своїй діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Чайка, О. І. "ПРОЄКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 358–70. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-358-370.

Full text

Abstract:

У статті розкриваються теоретичні основи проєктування процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, в основу якого покладено науковий метод моделювання; обґрунтовано технологію виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, складовими якої є структурно, змістовно та функціонально пов’язані між собою усі компоненти полікультурності особистості: лінгвокультурологічні знання; полілінгвальна мовна свідомість; інтерсоціальні цінності; соціокультурна толерантність по відношенню до представників іншої культури; емоційна саморегуляція; міжкультурна комунікативна компетентність; культуротворча діяльність. Теоретично обґрунтована структурно-змістовна модель процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов має такі блоки: цільовий, представлений соціальним замовленням, метою і завданнями; концептуальний, представлений науковими підходами, закономірностями і принципами; змістовно-технологічний, представлений змістом освітнього процесу, формами, методами, технологіями, етапами та засобами; критеріально-результативний, що містить компоненти, критерії, показники та рівні сформованості. Структура полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов представлена когнітивним, аксіологічним, комунікативним, саморегуляційним та культуротворчим компонентами та відповідними критеріями з показниками: світоглядно-пізнавальний (система лінгвокультурологічних знань; полілінгвальна свідомість; рівень володіння рідною та іноземними мовами); емоційно-ціннісний (система ціннісних орієнтацій; толерантність як прийняття цінностей іншої людини, іншої культури; налаштованість на діалог і співпрацю; емоційна саморегуляція в процесі міжкультурної комунікації); мотиваційно-комунікативний (позитивна мотивація до полікультурного розвитку; здатність до міжкультурного спілкування; уміння обирати стиль мовної поведінки в полілінгвальному середовищі; діяльнісно-рефлексивний (здатність до використання технологій полікультурного виховання; здатність до професійної та особистої рефлексії, прагнення до самоосвіти, прагнення до професійного мовленнєвого та культурного саморозвитку); мовно-естетичний (сформованість естетичних почуттів та інтересу до вітчизняної та світової культури, художньо-естетична толерантність; уміння аналізувати художньо-естетичні цінності, дати художньо-естетичну оцінку літературним іншомовним текстам). На основі визначених критеріїв та аналізу наукових підходів схарактеризовано три рівні полікультурної вихованості майбутніх викладачів іноземних мов: високий (креативний), середній (репродуктивний), низький (адаптивний).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Мочерад, Володимир, Михайло Дубно, Владислав Колесник, and Володимир Задорожний. "Визначення пріоритетності цілі для її ураження за критерієм максимуму видимої поверхні." Озброєння та військова техніка 23, no. 3 (September 26, 2019): 40–45. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).40-45.

Full text

Abstract:

На даний час актуальною залишається вимога щодо зменшення психологічного навантаження на членів екіпажа танка при одночасному збільшенні ефективності ураження групи цілей. Виконання цієї вимоги обумовлює необхідність проведення автоматизації усіх функцій, які виконує екіпаж танка. Зокрема, до таких функцій відноситься вибір цілі для ураження. Відома процедура раціонального вибору цілі для її ураження за критерієм ступеня небезпечності цілі та максимуму вогневої продуктивності комплексу танкового озброєння при стрільбі по типових цілях не в повній мірі враховує дані про цільову тактичну ситуацію та стан цілей і потребує подальшого удосконалення та розвитку. В цілому такий підхід відповідає правилу вибору цілі екіпажем танка, але виходячи з обмежень і припущень, які були прийнятті у згаданому дослідженні, існує неоднозначність вибору цілі, коли приблизно на однаковій відстані виявлені однотипні цілі. Зазначену неоднозначність можна розв’язати якщо будуть враховані топографічні та тактичні умови стрільби. В статті представлено метод визначення пріоритетності цілі для її ураження за критерієм максимуму видимої поверхні, який ґрунтується на правилі вибору цілі екіпажем танка і розробленому способі визначення площі видимої поверхні цілі та дозволяє автоматизувати процес вибору цілі для ураження в залежності від кутів спостереження та орієнтації цілі в просторі, її типу та напрямку руху. Тобто в такий спосіб враховані топографічні умови стрільби. Новизна розробленого методу полягає в можливості автоматизації процесу визначення видимої площі цілі, шляхом заміни складної геометричної форми будь-якої цілі еліпсоїдом та визначення площі еліпса утвореного центральним перерізом площиною еліпсоїда. Розроблений метод дозволяє розв’язати неоднозначність вибору цілі для ураження серед однотипних цілей, які виявлені приблизно на одній відстані, а також дозволяє удосконалити відомі алгоритми цілерозподілу у танковому підрозділі шляхом урахування додаткового критерію, який характеризує видиму площу цілі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Hudyma, V. D., Т. V. Parpan, and P. P. Plikhtiak. "ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЦІЛЬОВА ТА ВІКОВА СТРУКТУРА ГІРСЬКИХ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ." Forestry and Forest Melioration, no. 133 (December 3, 2018): 71–77. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.71.

Full text

Abstract:

У гірських лісах лісостани з домінуванням бука лісового займають 43 % площі, ялини європейської – 42 %, ялиці білої – 8 %, інших видів – 7 %. Експлуатаційні ліси займають 45,5 % площі, захисні – 27,7 %, природоохоронні – 17,5 %, рекреаційно-оздоровчі – 9,3 %. У кожній категорії є ліси, можливі для головного користування і виключені з користування. Ліси, можливі для експлуатації, займають близько 487 тис. га, виключені з розрахунку головного користування – 479,8 тис. га. Результатом лісосічних рубок є фрагментація лісового покриву, переважання одновікових деревостанів, зміни розподілу за класами віку. У лісах, можливих для експлуатації, частка деяких вікових груп у лісостанах усіх панівних видів у рази відрізняється від оптимальної. У виключених із головного користування лісах на практиці застосовують такі самі критерії оптимальності вікової структури, що й для експлуатаційних лісів. Водночас у них доцільнішим є застосування ідеї «різновікового лісу», за якої основним показником стану має бути стійкість і стабільність лісових екосистем. Розглядати вікову структуру похідних ялинників з погляду оптимальності недоречно, оскільки їх треба замінити на корінні деревостани. Наявність їхніх молодняків свідчить про певні недоліки в лісовідновленні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Хачатрян, В. В., О. М. Ткачук, and О. М. Менчинська. "СВІТОВІ ТРЕНДИ ПРОСТОРОВОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 6 (January 12, 2021): 145–57. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.6.2020.145-157.

Full text

Abstract:

У статті досліджено основні пріоритети просторового розвитку бізнес-процесів та можливості їх імплементації в зовнішню економічну політику України. Визначено базові поняття зовнішньої та внутрішньої просторової політики, критерії її оцінювання. Встановлено, що стратегічні пріоритети просторового розвитку світових бізнес-процесів являють собою систему цілей і завдань просторових одиниць (міста, регіону, держави, міждержавних об’єднань) щодо управління адміністративним, економічним і соціальним розвитком окремої територіальної одиниці з урахуванням реалізації механізмів просторового регулювання. За результатами дослідження зроблено висновки про те, що державне регулювання варто спрямовувати на просторову інтеграцію країни в світові бізнес-процеси, проведення відповідної податкової політики, раціоналізацію використання унікальних природних ресурсів у ряді районів, створення і реалізацію важливих цільових програм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Смичок, Є. "Класифікація судової доктрини в доктрині податкового права." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2035.

Full text

Abstract:

У статті автором здійснено спробу класифікації судової доктрини в доктрині податкового права. Критеріями, що взяті за основу цієї класифікації, є: суб'єкт творення, орієнтаційно-цільове призначення, процес формування, елементи правового механізму податку. Мобільність і зміна податкового законодавства впливають на судову практику, а отже, і на судову доктрину в доктрині податкового права, тому це може сприяти доповненню критеріїв класифікації. Акцентовано увагу на деяких проблемних питаннях у межах деліктних податкових відносин, що є нині в практиці. Зокрема, в контексті критерію класифікації, що стосується процесу формування судової доктрини в доктрині податного права розглянуто тенденцію до перетягування юрисдикцій, коли податкові спори вирішуються господарськими судами. Тобто реалізацію господарської компетенції плутають із реалізацією владних управлінських функцій. Визначено, що концептуальне значення у формуванні податково-правової доктрини, що склалася в судовій практиці, мають судді Великої Палати Верховного Суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (незалежно від того, яким складом Верховного Суду рішення ухвалені, вони мають однакову юридичну силу) та Конституційного Суду України. Саме правові позиції, в яких здійснено об'єктивізацію волі суддів названих судів, являють собою підґрунтя (базис) для виникнення і формування судової доктрини в доктрині податкового права. Досліджувана судова доктрина відіграє не останню роль в удосконаленні податкового законодавства, бо її застосування і використання дають змогу заповнювати прогалини в чинному податковому законодавстві шляхом застосування аналогії закону або аналогії права, усувати суперечності між правовими нормами, здійснювати тлумачення податкових норм та сформувати єдині (концептуальні) підходи до розгляду податкових спорів, що забезпечує сталість та єдність судової практики в податковому праві. Зазначається, що анатомія податку складається з обов'язкових і факультативних елементів. Обов'язкові елементи характеризуються імперативністю, бо за відсутності хоча б одного із них податок буде вважатися не встановленим. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше успішно згруповано види судової доктрини в доктрині податкового права в найбільш загальні категорії за класифікаційними ознаками. Запропонована класифікація дасть поштовх подальшому науковому обговоренню цього питання і пропонуванню нових критеріїв класифікації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Пристинський, В. М., Т. М. Пристинська, В. О. Зайцев, and Ю. Л. Майдіков. "ЗДОРОВ’Я І ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.1) (September 28, 2021): 149–64. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-149-164.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано доцільність впровадження в навчально-виховний процес студентів педагогічних технологій, які сприяють розвитку компетентностей щодо відповідального ставлення до здоров’я і здорового способу життя. Визначено критерії (мотиваційно-цільовий, когнітивно-дієвий, рефлексивно-особистісний), показники та рівні сформованості таких компетентностей як чинників духовної культури особистості. Експериментальна перевірка ефективності впливу педагогічних технологій на формування відповідального ставлення студентів до здоров’я і здорового способу життя здійснювались на базі кафедр теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації; фізичної терапії, фізичного виховання і біології; науково-дослідної лабораторії духовного й фізичного виховання дітей та учнівської молоді ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (Слов’янськ), а також фізичної реабілітації Національного університету «Чернігівська політехніка» (Чернігів). До експериментально-дослідної роботи було залучено 25 студентів другого курсу факультету фізичного виховання; 42 студенти першого і другого курсів факультету психології, економіки й управління та 47 студентів першого і другого курсів філологічного факультету. Встановлено позитивну динаміку формування відповідального ставлення до здоров’я і здорового способу життя у студентів експериментальних груп, яка характеризується зростанням високого рівня на 19,2 % (в контрольних групах – на 2,3 %) та зниженням низького рівня на 31,7 % (в контрольних групах – на 3,1 %). Доведено, що впроваджені педагогічні технології, а також критерії та показники розвитку відповідального ставлення студентів до здоров’я і здорового способу життя є ефективними чинниками формування духовної культури особистості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Бурак В. Г. "РІВНІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.265.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано рівні готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності. Акцентовано на критеріях готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності: ціннісно-особистісному, гносеологічно-системному, технологічно-діяльнісному, здоров’язбережувальному. У контексті дослідження сформульовано термін «рівень» як ступінь освіти, культури й підготовленості до професійної діяльності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Виділено такі рівні готовності означених фахівців: високий (творчий), достатній (конструктивно-варіативний), середній (репродуктивний), низький (рецептивно-продуктивний). Високий рівень властивий здобувачам освіти з глибокою потребою в постійному виявленні особливих творчих здібностей, вольової саморегуляції, самостійного здобування знань, особистісного самовдосконалення; з ґрунтовними знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу та використанням набутих знань для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях тощо. Достатній рівень характерний здобувачам освіти зі значно вираженою вольовою саморегуляцією та здібностями до діяльності у сфері «людина – людина»; вільним володінням вивченим обсягом матеріалу, умінням застосовувати його на практиці; достатніми знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу тощо. Середній рівень простежується у здобувачів освіти, які відзначаються нестійкою вольовою саморегуляцією та здібностями до діяльності у сфері «людина – людина»; відсутністю стійких цільових установок щодо особистісного зростання, схильністю до зміни власних переконань та принципів тощо. Низький рівень притаманний здобувачам освіти з відсутністю або низьким проявом вольової саморегуляції та здібностей до діяльності у сфері «людина – людина»; фрагментарним володінням навчальним матеріалом; фрагментарними знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу тощо. Визначено характеристики рівнів сформованості готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в розрізі означених критеріїв.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

ЧЕРНЕТА, Світлана. "МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ." Humanitas, no. 4 (November 25, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.9.

Full text

Abstract:

У статті актуалізується необхідність розробки моделі професійної підготовки майбутніх фахівців із соці- альної роботи до надання соціальних послуг. Мета статті – обґрунтувати модель професійної підготовки май- бутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг. Аналізуються підходи до розуміння поняття «модель», яку ми розглядаємо як графічно представлену систему підготовки фахівця, яку можна коригувати і вдосконалювати залежно від змін умов і вимог суспільства. Ураховуючи запити ринку праці та специфіку професійної підготовки фахівців соціальної сфери у ЗВО, роз- роблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соці- альних послуг. Побудова нашої моделі підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг має базуватися на використанні загальних принципів моделювання та принципів професійної підготовки фахівців із соціальної роботи. Метою моделі є формування готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг. Об’єктом моделі є організація процесу підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг у громаді. Модель виконує такі функції: освітню (оволодіння системою знань про сутність соціальних послуг, застосування отриманих знань і умінь на практиці); розвивальну (опану- вання знань органічно пов’язане з певним рівнем особистісного й професійного розвитку майбутнього фахівця із соціальної роботи, який сприяє формуванню його відносини, мотивів, цінностей, прагнення до цілеспрямованої професійної діяльності та надання соціальних послуг у громаді). В основу моделі покладено чотири взаємопов’язані блоки: цільовий, що характеризує цілі і завдання профе- сійної підготовки; змістовий, який розкриває її зміст; діяльнісний, який розглядає форми, методи і технології навчання фахівців із соціальної роботи. Результатом представленої моделі є підвищення рівня професійної готовності майбутніх фахівців соціальної роботи до надання соціальних послуг. Критерієм ефективності представленої моделі є формування належного рівня критеріїв професійної готовності майбутніх фахівців соціальної роботи до окресленого виду діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Засядько, А. А. "Способи спрощення задачі нелінійного програмування на основі класифікації обмежень." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 59–70. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.07.

Full text

Abstract:

В роботі наведені різні способи спрощення задачі нелінійного програмування. Компоненти початкової ЗНП, тобто її цільова функція і система обмежень розглядаються як частинні критерії в багатокритеріальній постановці ЗНП. Використання скалярної згортки у вигляді нелінійної схеми компромісів у якості класифікатора обмежень дозволяє звести розв’язування складної задачі нелінійного програмування до простішої, тим самим зменшивши обчислювальну складність. В цьому способі спрощення – це не спосіб розв’язання ЗНП, а спосіб спрощення ЗНП великої розмірності в ЗНП малої розмірності, яка вирішується відомими методами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Kravets, Michael. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-169-176.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтована чітка послідовність процесу моделювання підготовка майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності. Розкривається мета побудови авторської моделі, дослідження дієвості та ефективності її створення. Обґрунтовуються цільовий, змістовий і результативний блоки моделі. Визначаються критерії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності на засадах компетентнісного підходу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний які розкривають ефективність застосування системи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності. Конструювання моделі відображає вибір методів, форм і засобів навчання що забезпечить формування краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Обґрунтовані інноваційні педагогічні технології (диференційоване та індивідуальне навчання студентів; застосування в освітньому процесі контекстного навчання, що забезпечує інтеграцію відповідних компетентностей; упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання навчання студентів з науково-пошуковою діяльністю; організація спільної навчально-дослідної роботи викладачів і майбутніх учителів; творчо-проблемні, ігрові методи, дослідження рольових моделей соціальної взаємодії, презентація ідей, проектні технології тощо). У моделі представлені рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури (низький середній, високий).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Рисинець, Наталія. "Формування готовності фахівців з міжнародного права до професійної діяльності." New pedagogical thought 108, no. 4 (December 28, 2021): 36–43. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-36-43.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано наукові публікації з проблеми моделювання процесу формування готовності фахівців з міжнародного права до застосування проєктних технологій у професійній діяльності, запропоновано структурно-функціональну модель формування цієї готовності. До складу розробленої моделі входять цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, процесуальний та результативно-підсумковий компоненти. За результатами аналізу наукових і навчально-методичних джерел, власної практичної діяльності та експертного опитування з проблеми дослідження були визначені основні педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців з міжнародного права до застосування проєктивних технологій у професійній діяльності: створення навчально-методичного забезпечення; формування суб’єктно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців з міжнародного права; використання методів інтерактивного навчання, що моделюють способи професійної взаємодії фахівців з міжнародного права; поетапне формування готовності до проєктної діяльності шляхом упровадження міжпредметної інтеграції завдяки використанню інформаційних технологій. Представлено діагностичний апарат для визначення сформованості готовності фахівців з міжнародного права до застосування проєктних технологій: критерії (когнітивний, мотиваційний, рефлексивний, діяльнісний, креативний), рівні (початковий, середній, достатній, креативний) та методика діагностування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Бойчук, І. В. "ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-11.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та поданню практичних рекоменда-цій щодо визначення впливу комплексу маркетингу та окремих його елементів на вдосконалення діяльності під-приємства в умовах посилення конкуренції для отримання ним конкурентних переваг на ринку. Актуальність дос-ліджуваної теми пов’язана з тим, що в умовах сьогодення можливості маркетингової діяльності суб’єктів еко-номіки суттєво залежать від їхнього вміння якісно формувати маркетинг-мікс і підбирати окремі його складові для забезпечення швидкого реагування на конкурентне середовище. На основі узагальнення наукових публікацій і з врахуванням прикладних умов реалізації стратегічних підходів підприємств на засадах конкуренції виявлено, що вона є потужним інструментом формування цивілізованих ринків і змушує підприємців розширювати власне ви-робництво, покращувати якість продукції, знижувати собівартість товарів, орієнтуватися на соціально-економічні запити сучасного споживача. Зазначено, що саме комплекс маркетингу розглядають як основу органі-зації управління підприємством і прийняття зважених рішень з орієнтиром на врахування ринкового попиту і стану конкурентної боротьби. Доведено, що для забезпечення цілісного характеру маркетингового впливу на ринкове становище фірми потрібно розглядати предмет конкуренції з позицій товару (послуги) і з погляду спо-живача, чим обумовлений вибір різних методів конкурентної боротьби для привернення потенційної клієнтури. Обґрунтовано, що зважені рішення про структуру та наповнення маркетингового комплексу базуються на кра-щому розумінні потреб цільового споживача і тих критеріїв, якими він керується, приймаючи рішення про вибір однієї з конкуруючих пропозицій. Серед критеріїв вибору товару клієнти аналізують економічні та психологічні параметри, які напряму пов’язані з формуванням конкурентного маркетинг-міксу. Вказано на необхідність роз-робки товарної політики фірми з орієнтацією на набір товарів і послуг, які пропонуються цільовому ринку; їхню якість, кількість і відповідність потребам споживачів; додаткову користь, яку вони пропонують клієнту на противагу товарам-конкурентам; частоту оновлення номенклатури, упаковку і бренд продукції загалом. Запро-поновано враховувати рівні “товарної цибулини” при виборі маркетингової стратегії продукту для узгодження стратегічних рішень і тактичних дій щодо визнання товару цільовим ринком і забезпеченні його конкуренто-спроможності. Процес визначення ціни на товар як елементу маркетингу необхідно узгоджувати зі стратегіч-ними цілями діяльності підприємства, попитом на його продукцію, ціновою політикою основних конкурентів, рівнем доходів населення й іншими важливими чинниками оточуючого середовища. Особлива увага приділяється типу конкурентного ринку, що визначає специфіку цінової поведінки на ньому і стає основою розробки комплексу маркетингу. На цій основі рекомендовано формувати маркетингову політику ціноутворення та використовува-ти ціновий фактор як ефективний засіб конкурентної боротьби. Показано вагомість місця як складової комплек-су маркетингу, що забезпечує систему збуту товарів і гарантує доступність продукції для потенційних спожи-вачів. Запропоновано створення такого виду корисності для цільової клієнтури, як зручність місця купівлі това-ру, що забезпечить реалізація маркетингової стратегії розподілу та збуту на більш високому рівні в порівнянні з фірмами конкурентів. Доведено доцільність проштовхування продукції підприємства на основі інформування, переконання і впливу на рішення про купівлю, з фокусуванням на її перевагах над конкуруючими товарами. В скла-ді маркетингової стратегії просування потрібно враховувати співвідношення її важливих елементів, а саме: реклами, заходів із стимулювання збуту, персонального продажу і пропаганди. Окремо розглянуто вплив на кон-курентні позиції підприємства рекламування товарів як важливого засобу комунікації з цільовою аудиторією. Визначено специфіку застосування різних засобів стимулювання збуту, особистого продажу і PR-заходів із вра-хуванням потреб споживачів і рівня їхньої прихильності. Вказано на важливість забезпечення балансу всіх скла-дових комплексу маркетингу в діяльності підприємства, що є підґрунтям для сильних позицій підприємства і формування конкурентних переваг, що має практичну цінність. Запропоновано поєднувати методи цінової і неці-нової конкуренції в маркетинговій діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Дроздов, С. С., О. Б. Леонтьєв, and М. В. Науменко. "Методичний підхід до розв’язування математичної задачі синтезу раціональної програми розвитку системи озброєння тактичної авіації на основі критерію мінімізації фінансових витрат за умови досягнення необхідних бойових спроможностей." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(41), (October 25, 2020): 54–63. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.06.

Full text

Abstract:

Запропоновано методичний підхід до розв’язання математичної задачі синтезу раціональної програми розвитку системи озброєння та військової техніки (ОВТ) тактичної авіації (ТА), постановку якої здійснено у зворотній формі при виборі за критерій раціональності програми, досягнення заданого необхідного рівня спроможностей частинами і підрозділами тактичної авіації в межах заданого проміжку часу при мінімально потрібних обсягах фінансових витрат. Задачу синтезу програми зведено до канонічної форми пошуку умовного мінімуму цільової функції відомими методами багатокрокового програмування. Обґрунтовано введення додаткових обмежень, пов’язаних, по-перше, із можливостями серійного виготовлення нових літаків авіаційною промисловістю, по-друге, необхідністю закупівлі достатньої кількості літаків на кожному інтервалі періоду планування, для забезпечення освоєння нової техніки особовим складом та доведення частин і підрозділів тактичної авіації до заданого рівня бойової готовності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, and О. М. Руденко. "СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОГО УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ВІДХОДАМИ В КОНТЕКСТІ ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 125–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.14.

Full text

Abstract:

Проблема поводження з твердими відходами є однією з найбільш важливих еколого-економічних і соціальних проблем регіонального розвитку. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Спостерігається тенденція до щорічного збільшення утворення як промислових, у тому числі і небезпечних, так і побутових відходів. При цьому питання, орієнтовані на отримання бажаного ефекту використання потенціалу сфери поводження з відходами, як частини сукупного потенціалу економіки регіону з урахуванням екологічних факторів та як результату сукупної дії уча-сників сфери поводження з твердими відходами, до сих пір не отримали відповідного вивчення. Вра-ховуючи це, у статті розроблено та науково обґрунтовано теоретико-концептуальну модель уп-равління системою поводження з твердими відходами на регіональному рівні, на основі якої сформу-льовано алгоритм прийняття рішень у сфері поводження з відходами, визначені оптимальні управлі-нські стратегії у даній сфері і механізми їх реалізації. Розроблений алгоритм дозволяє вирішувати поставлені задачі оптимізації розвитку сфери поводження з твердими відходами при заданій мно-жині змінних і параметрів стану системи для конкретного типу життєвого циклу відходів або роз-робити оптимальну систему поводження з ними виходячи із заданих параметрів системи у регіоні. Визначені цільові функції управління сферою поводження з відходами, які направлені на оптимізацію економічних, екологічних та соціальних критеріїв розвитку регіону. Також надані рекомендації щодо удосконалення механізмів комплексного регіонального управління сферою поводження з твердими відходами по всіх етапах їх життєвого циклу, які сприяють досягненню екстремальних значень ці-льових функцій управління даної сфери. Отримані результати дослідження спрямовані на створення основ для розробки цільових програм охорони навколишнього природнього середовища, управління відходами в контексті синергічного розвитку регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Kaflevska, S. H. "ОРГАНІЗАЦІЙНО–ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 8, 2016): 67–71. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6912.

Full text

Abstract:

Розглянуто різноманітні підходи до трактування науковцями понять «механізм», «механізм управління», «організаційно – економічний механізм». Встановлено, що організаційно–економічний механізм управління підприємством включає наступні основні функціональні підсистеми: планування, організації, мотивації, контролю та регулювання, а цільова система організаційно–економічного механізму містить у собі цілі і основні результати діяльності підприємства, а також критерії вибору і оцінки досягнення певних цілей і результатів діяльності підприємства. Досліджено, що організаційно–економічний механізм управління конкурентоспроможністю молокопереробного підприємства необхідно розглядати, як сукупність трьох систем:система забезпечення, функціональна та цільова системи. Визначено, що стратегічно важливим напрямом забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в сучасних умовах є чітка орієнтація на створення і випуск нової продукції, яка відповідає зростаючим запитам споживачів, удосконалення її за рахунок нових технічних рішень та підвищення якості, що повинне бути підпорядковане інвестиційній та інноваційній політиці підприємства, вибору пріоритетних напрямів використання науково–дослідних інноваційних робіт. Розроблено алгоритм управління конкурентоспроможністю молокопереробного підприємства, заснованого на концепції ухвалення рішень як найважливішого виду управлінської діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Вітер, Д. В. "ДО ПИТАННЯ ОЦІНКИ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 208–12. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).40.

Full text

Abstract:

У статті підкреслено, що висновок експерта як окремий вид джерела доказів у провадженнях щодо злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм має певні особливості та наведено їхній перелік. Звернуто увагу на те, що висновок експерта як джерело доказів є поєднанням фактичних даних, які є умовиводами експерта, та форми їх вираження, що є процесуальним актом, наведено відмінності між його змістом і формою, оскільки ці обидва компоненти важливі для визнання висновку експерта доказом. Крім того, зауважено, що оцінка висновку експерта як джерела доказів під час розслідування злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм має відмінності порівняно з аналогічною процедурою оцінки інших видів доказів за цими злочинами. Висновки експерта підлягають оцінці особою, яка є ініціатором експертизи, та судом на загальних підставах. У контексті оцінки висновку експерта докладно розглянуто кожний з елементів доказування, а саме: дослідження, оцінку та перевірку. Поряд із цим визначено завдання оцінки висновку експерта під час розслідування злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм. Наголошено на необхідності розрізняти оцінку встановлених у результаті експертного дослідження фактів, що відображені у висновку експерта, та оцінку безпосередньо висновку експерта як процесуального акта. Узагальнення наукових праць дали змогу дійти висновку, що оцінці висновку експерта притаманна низка положень, які не залежать від виду експертизи, її складності та особи експерта, а саме: свобода оцінки, повнота оцінки, системність оцінки, та наведена їх характеристика. Підкреслена необхідність під час оцінки обґрунтованості висновку експерта перевірки, наскільки висновок експерта підтверджується проведеними ним дослідженнями. Доведено, що змістом оцінки висновку експерта, як і інших джерел доказів, є визначення критеріїв такої оцінки, а саме: допустимості, автентичності та повноти, наведена їхня розгорнута характеристика.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Літвінова, Тетяна. "ДІАГНОСТИКО-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ СКЛАДНИК МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 385–95. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/385-395.

Full text

Abstract:

У статті визначено основні компоненти формування соціального здоров’я майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності в професійній освіті: аксіологічний, гносеологічний, діяльнісно-вольовий. Представлено модель формування соціальної здоров’язбережувальної компетентності майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності у професійній підготовці у вигляді логічної структурно-організаційної схеми з основними взаємопов’язаними складниками: цільовий, методологічний, змістовно-процесуальний, діагностико-результативний. Діагностико-результативний складник моделі представлено критеріями (мотиваційно-рекреаційний, рефлексивно-корегувальний, соціокультурний), відображено в показниках (мотиваційно-рекреаційний, рефлексивно-корегувальний, соціокультурний), оцінювання яких виділено трьома рівнями (достатній, середній, конативний). Комплексне застосування визначених критеріїв і показників сприяло діагностуванню позитивної динаміки формування соціальної здоров’язбережувальної компетентності майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності, яка є результатом реалізації педагогічного експерименту. Експериментальна робота запрограмована на здійснення у три етапи: діагностико-констатувальний, формувально-моніторинговий та абл.ьню вальний. У процесі експериментального дослідження встановлено позитивну динаміку, обумовлену забезпеченням розробленого науково-методичного та інформаційного супроводу формування соціальної здоров’язбережувальної компетентності в умовах дуальної форми навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Татарін, Олександр. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 395–407. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.713.

Full text

Abstract:

У статті автор обґрунтовує структурно-функціональну модель формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності. Виділення структурних компонентів цієї моделі дозволило автору детальніше вивчити досліджуваний процес. Основними компонентами розробленої нами структурно-функціональної моделі формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності є такі блоки, як цільовий. До нього віднесено мету – формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування; принципи: професійної спрямованості, гуманізації, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, свідомості й активності, послідовності; компоненти: фізична підготовка, правова підготовка, психологічна підготовка, підходи: компетентнісний, особистісний, інтегративний та інформаційний підходи). До організаційно-змістового блоку віднесено форми (аудиторні, позааудиторні, індивідуальні, групові заняття, тренінги), методи (професійні рольові ігри за ситуативними сценаріями, тренування, тренінги, комплексні вправи змагання), навчально-методичне забезпечення (відеоматеріали, спецкласи, макети, тренувальний майданчик), Діагностичний блок містить критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), рівні сформованості (високий, середній, низький), корекційні заходи, результат – підготовленість фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу.Моделювання дозволило зафіксувати найбільш значущі ознаки і характеристики формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Детлінг, Вольдемар Степанович. "Вибір параметрів адаптивних систем обробки експериментальних даних." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 20 (November 23, 2012): 41–51. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30701.

Full text

Abstract:

Оптимізація адаптивної системи обробки експериментальних даних зводиться до отримання аналітичної залежності для цільових функцій вимірювання, наприклад, для похибок вимірювань; знаходження співвідношень параметрів адаптивних систем при вирішення задач оптимізації; ухвалення рішення по одному з вибраних критеріїв. Для оцінки ефективності адаптивної системи необхідно передбачити сумісний аналіз ефекту від іі застосування при виконанні сукупності умов, що реалізовують прийняті принципи, і витрат різного роду на його досягнення. Для автоматизованих систем обробки експериментальних даних необхідно в алгоритми і апаратну частину закладати можливості адаптації по швидкості обробки, підвищенню точності та ін. Користувачам повинна бути надана можливість зміни взаємодії з системою в залежності як від параметрів вхідних даних, що підлягають обробці за фіксованими або змінними програмами, так і від стану бази даних по конкретній наочній області.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

ГОРБАТЮК, Роман, and Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.

Full text

Abstract:

Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу. Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Писаревська О. В. "Модель формування стратегічної компетентності майбутніх юристів-міжнародників в університетах Франції." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 46 (February 12, 2021): 193–200. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.127.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано актуальні підходи до моделювання як методу дослідження педагогічних процесів і явищ, що дозволяє виявити їх основні компоненти та описати взаємозв’язок і умови функціонування. Розглянуто поняття стратегічної компетентності майбутнього юриста-міжнародника, яку в межах нашого дослідження розуміємо як складну, динамічну, інтегративну систему особистісних якостей та професійно-значущих знань, умінь і навичок, спрямованих на адекватний і ефективний вибір стратегій і тактик у професійній діяльності, що набувають студенти під час професійного навчання. У статті представлено результати дослідження процесу формування стратегічної компетентності правників на прикладі навчання юристів-міжнародників в університетах Франції у вигляді авторської моделі формування зазначеної компетентності. Результати аналізу науково-педагогічних джерел та нормативних документів дозволили визначити п’ять основних взаємопов’язаних блоків розробленої моделі: цільовий - містить соціальне замовлення суспільства, мету та завдання формування стратегічної компетентності; методологічний – включає її компоненти (змістовий, професійно-когнітивний, діяльнісно-оперативний, комунікативно-інформаційний та особистісно-мотиваційний) та основні принципи і підходи до її формування (компетентістний, системний, діяльнісний, трансверсальний); організаційно-процесуальний, що містить форми, методи, засоби формування аналізованої компетентності; змістовий - зміст дисциплін, навчальних курсів, знання, вміння, навички; контрольно-результативний – критерії, показники та рівні сформованості стратегічної компетентності майбутніх юристів-міжнародників під час їх професійної підготовки в університетах Франції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Бондаренко, Неллі, and Сергій Косянчук. "Класифікаційна модель запитань для реалізації в освітньому процесі." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 7, 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-12-17.

Full text

Abstract:

. У статті порушено проблему навчання здобувачів освіти ставити доцільні посутні запитання й грамотно відповідати на них. Розкрито визначальну роль запитань – відповідей у пізнанні й компетентнізації освіти. Саме за компетентнісного її трансформування традиційний пріоритет у запитуванні переходить від учителя до учня. Згідно з критерієм смислової специфіки виокремлено такі види запитань: за цільовим призначенням – екзистенційні, уточнювальні, контрольні; за допустимістю – допустимі, недопустимі; за функціональною спрямованістю – основні, доповнювальні; за рівнем поінформованості співрозмовників – власне запитання, метазапитання. З огляду на семантичні особливості будови логічних конструкцій запитань виділяють такі підстави їх типізації: за логічною структурою підстави (за синтаксичною будовою) – прості, складні; за смисловою спрямованістю (семантичною ознакою) – на доповнення, на вирішення; за умовами формулювання – відкриті, закриті. Залежно від характеру формулювання виокремлюють такі форми запитань: запитання-прохання; запитання-дискусія (рекомендація); запитання-розумове завдання; запитання-вимога; запитання-анкета та ін. Авторами статті розроблено класифікаційну модель запитань для використання в освітній діяльності учнів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Krasnokutska, Nataliia, and Salim Ghosn. "ПРІОРИТИЗАЦІЯ КЛЮЧОВИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ ПІДПРИЄМСТВ КОНДИТЕРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 60–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-60-68.

Full text

Abstract:

Численність відносин і комунікацій сучасного кондитерського підприємства зумовлює і численність його стейкхолдерів, тому особливо важливим стає завдання їх ідентифікації та пріоритизації, що визначило цільову спрямованість проведеного дослідження. У статті сформульовано особливості розвитку підприємств кондитерської промисловості, які зумовлюють виникнення специфічних (економічних, соціальних і екологічних) інтересів стейкхолдерів. Систематизовано основні підходи до ідентифікації ключових стейкхолдерів і виділено ті з них, які можуть бути застосовані для кондитерських підприємств. На основі визначених критеріїв (влада, інтереси, значущість) розроблено карту ключових стейкхолдерів підприємств кондитерської промисловості за їхньою пріоритетністю. Отримані результати становлять важливе підґрунтя для подальшого розвитку методології оцінки рівня задоволення інтересів ключових стейкхолдерів кондитерських підприємств з урахуванням їхньої пріоритетності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Вакал, Л. П., Є. С. Вакал, and Б. П. Довгий. "РОЗВ’ЯЗАННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ РІВНЯНЬ ФРЕДГОЛЬМА ІІ РОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (September 6, 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-02.

Full text

Abstract:

У статті розглядається лінійне інтегральне рівняння Фредгольма ІІ роду з невиродженим ядром. Наводиться огляд методів знаходження його наближених розв’язків. Вивчається випадок, коли за наближений розв’язок рівняння вибирається функція, що лінійно залежить від низки вільних параметрів. Оптимальні значення цих параметрів пропонується визначати з умови мінімуму відповідної норми інтегральної нев’язки, яка утворюється після підстановки вказаної функції в рівняння. У свою чергу, задача мінімізації норми нев’язки розглядається як оптимізаційна задача, і для її розв’язання використовується алгоритм диференціальної еволюції, призначений для пошуку глобального мінімуму (максимуму) функцій багатьох змінних. У цьому алгоритмі для популяції векторів, які представляють собою можливі розв’язки задачі мінімізації, моделюються базові процеси біологічної еволюції: схрещування, мутація та селекція, щоб сформувати наступну популяцію векторів, значення цільової функції (критерію мінімізації) яких будуть меншими, ніж у векторів попередньої популяції. Умовою закінчення алгоритму є досягнення заданого максимального числа популяцій. Координати вектора останньої популяції, який має найменше значення цільової функції, є оптимальними значеннями параметрів наближеного розв’язку. Алгоритм простий у програмній реалізації та застосуванні (містить мало параметрів налаштування), дозволяє використовувати різні норми інтегральної нев’язки (квадратичну, рівномірну, суму модулів значень нев’язки). Схема запропонованого алгоритму модифікована порівняно зі стандартною і не містить операції схрещування. Це дозволило спростити алгоритм без шкоди для точності отриманих результатів. Як показав обчислювальний експеримент, для знаходження оптимальних значень параметрів цілком достатньо операцій мутації та селекції. Алгоритм імплементований у системі Matlab. Розглядаються приклади знаходження наближених розв’язків з використанням розробленого алгоритму, який можна розглядати як додатковий інструмент до відомих проекційних методів розв’язання рівнянь Фредгольма.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Цільовий критерій'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles