Journal articles on the topic 'Цифровий автомат'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Цифровий автомат.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Цифровий автомат.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Базелюк, Олександр. "ВИБІР І ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, no. 16 (November 28, 2019): 20–28. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.20-28.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано проблему використання цифрових засобів в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Автор виходить з того, що цифрові технології і засоби надають нові освітні можливості педагогічним працівникам закладів професійної освіти, але водночас спонукають до пошуку нових підходів до реалізації завдань освітнього процесу, що неможливо здійснити без високого рівня володіння цифровими засобами та розвитку власної цифрованої компетентності і культури. У процесі дослідження було визначено, що цифрова культура педагогічного працівника закладу професійної освіти є інтегральним феноменом, прояви якого можна знайти у кожному з компонентів професійної компетентності. У статті зосереджено особливу увагу на проблемі визначення рівня використання цифрових технологій у освітньому процесі закладів професійної освіти. Автор доходить висновку, що її доцільно вирішувати із урахуванням SAMR-моделі Р. Пуентедура, яка складається із чотирьох висхідних рівнів від заміни/імітації реальних засобів до рівня створення завдань, що не мають відповідників у реальному світі. Окремо наголошено на тому, що саме відсутність аналогів у реальному світі стає найбільшою складністю у процесі розвитку цифрової культури особистості педагогічного працівника закладу професійної освіти. З огляду на те, що кількість цифрових засобів і додатків безперервно зростає, то для їх коректного і обґрунтованого вибору автор пропонує використовувати «Падагогічне колесо» А. Керрінгтона, яке створене на основі таксономії освітньої сфери Б. Блума та з урахуванням SAMR-моделі. Однак, «Падагогічне колесо», на думку автора, є допоміжним інформаційно-довідковим засобом, а не цілісною методичною системою. Ключові слова: професійна освіта, цифровізація освіти, цифрова культура, цифрові засоби, педагогічні працівники.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Савон, К. В. "Поняття «діджиталізація» в контексті цифрового уряду." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1159.

Full text
Abstract:
У статті досліджено поняття «діджиталізація», «автоматизація», «оцифровка даних», «цифрова трансформація», «електронне урядування» та «цифрове урядування». «Діджиталізація» стосується всіх сфер суспільного життя та означає новий підхід до управління державою, бізнес-структурами та комунікацією. Процес автоматизації пов’язаний з певним переходом даних в електронну форму. Таким чином, можна вважати, що це частковий процес, який не змінює сутності явища. Встановлено, що оцифровка даних є частиною процесу автоматизації. Зроблено висновок про ототожнення понять «діджиталізація» та «цифрова трансформація». Проаналізовано проект президента України В. Зеленського «Держава у смартфоні». Крім того, окрема увага у статті приділяється CDTO – посаді керівника цифрової трансформації у виконавчих органах державної влади в Україні. Наведено дані про місце України в дослідженні ООН щодо Електронного урядування за 2020 рік. Проаналізовано, які країни досягли найкращих результатів у електронному урядуванні та в яких країнах можна брати участь у виборах онлайн. Досліджена законодавча база України у регулюванні електронного урядування та наведено саме визначення поняття «електронного урядування». Поняття електронного урядування та електронної демократії були зіставлені у цій статті та визначена ієрархія між ними. Проаналізовані певні проблеми та позитивні трансформації в електронному урядуванні в Україні та наведено інформацію щодо відсутності поняття цифрового уряду в українському правовому полі. Надано визначення терміна «цифрове урядування» та наведено ключові відмінності порівняно з електронним урядуванням. Наведено ключові, на думку автора, пропозиції ООН щодо пришвидшення темпів цифрового урядування та цифрової трансформації держав. Зроблено висновок про недостатню ефективність побудови іміджу України як електронної держави у соціальних мережах через низьку цифрову гра- мотність серед населення та нерівномірне покриття Інтернетом по всій території Україні. Окремою проблемою залишається непоінформованість громадян щодо освітніх програм в Україні у сфері цифрових навичок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Берман, Алиса Михайловна. "Правовое регулирование использования цифровых технологий в Германии и Евросоюзе." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 4 (2021): 127–37. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-4/127-137.

Full text
Abstract:
Аннотация. Цифровые технологии способствуют появлению новых общественно-политических процессов, бизнес-моделей, финансовых потоков, а также расширяют многообразие товаров и услуг. В результате развитие цифровых технологий становится катализатором модернизации национального и международного правового регулирования. Для разработки инструментария правового регулирования, эффективно отвечающего вызовам стремительно развивающихся цифровых технологий, требуется междисциплинарный анализ различных экономических, технических, правовых и социальных аспектов. Осмысленное правовое регулирование является фактором, необходимым для наиболее эффективного использования потенциала цифровизации, наравне с такими факторами как открытое отношение к инновациям и их политическая поддержка. В связи с этим значение правового регулирования для развития цифровых технологий не стоит недооценивать. Правовое регулирование может стать фактором, который будет способствовать развитию цифровых технологий путем, например, создания благоприятной и безопасной среды, а может и затормозить ее развитие путем излишнего «зарегулирования» данной сферы и ее бюрократизации. В связи с этим вопросы правового регулирования сферы цифровых технологий никогда не оставляют представителей бизнеса равнодушными. Вокруг правового регулирования возникает множество споров, мнения в которых зачастую выражаются полярно противоположные. Предметом настоящего исследования является правовое регулирование использования цифровых технологий в Германии и Евросоюзе; целью – выявление типа правового регулирования, способствующего созданию благоприятной среды для развития цифровых технологий и функционирования цифровых платформ. В связи с этим автором проанализированы основные подходы Германии, в том числе ее Цифровой ассоциации, и Европейского союза к правовому регулированию использования цифровых технологий, вследствие того, что именно в Германии и Евросоюзе в целом правовое регулирование области цифровых технологий является наиболее разработанным. Из-за того, что правовое регулирование цифровых технологий является междисциплинарным явлением, стоящим на стыке права и технологий, автором в ходе исследования был использован весь комплекс всеобщих, общенаучных и частнонаучных приемов и методик познания, в том числе системный, функциональный, логический, сравнительный и другие научные методы исследования. Для решения частных исследовательских задач автором широко использованы такие современные общенаучные приемы, как объяснение, анализ, синтез, аналогия, абстрагирование и дедукция. Результатом исследования является выявление типа правового регулирования, который, по мнению автора, наилучшим образом способствует созданию благоприятной среды для развития цифровых технологий и функционирования цифровых платформ. На основании данного анализа сделаны выводы о возможности рецепции правового опыта Германии и Европейского союза в законодательство Российской Федерации. Результаты исследования могут быть использованы при формировании профильных государственных программ и концепций, а также положены в основу дальнейших научных исследований в данной области. Ключевые слова: цифровые технологии, цифровизация, правовое регулирование, Германия, Европейский союз, Цифровая ассоциация Германии, цифровая стратегия Германии, Зеленая книга, Белая книга.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Karimova, B. S., and R. A. Kuzembayeva. "NEW FORMS OF LITERARY CREATIVITY OF SCHOOLCHILDREN IN THE DIGITAL AGE." Bulletin of the Korkyt Ata Kyzylorda University 60, no. 1 (2022): 222–28. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2022.v60.i1.0029.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается вопрос активного внедрения в учебный процесс новых форм литературного творчества с использованием цифровых технологий. Необходимость реформирования творческих заданий вызвана глобальным процессом цифровизации и тем социальным заказом, которое предъявляет общество к школе – воспитание будущего гражданина страны, обладающего навыками, важными в цифровую эпоху. Новые формы литературного творчества помогают развить у учащихся навыки поведения в цифровой среде, коммуникации и сотрудничества, навыки критического мышления и нестандартных способов решения проблем. По мнению автора, наиболее эффективными методиками, способствующими формированию цифровой грамотности, являются задания, основанные на использовании технологий, дающих возможность совмещать звук, видео, графику, статические изображения и тексты. Результатом творческой работы учащихся могут стать мультимедийные презентации, буктрейлеры, таймлайны, видеорепортажи, аниме-фильмы, литературные блоги и др. Автор рекомендует вводить новые формы творческих заданий в учебный процесс постепенно, учитывая возрастные и психологические способности учащихся. Для сравнения предложены задания с использованием цифровых технологий для учащихся среднего звена и старшеклассников. По мнению автора, использование на уроках литературы интерактивных игр и ментальных карт как средств визуализации информации способствуют лучшему восприятию, осознанию и запоминанию учебного материала. В статье также обозначена проблема отсутствия разработанной методики внедрения цифровых технологий в учебный процесс и необходимости формирования системы квалифицированных кадров в условиях цифровизации образования
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

ред, тех, Д. С. Трофименко, and Д. О. Федоренко. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ЦИФРОВОГО КОНТЕНТУ." Знання європейського права, no. 1 (March 27, 2022): 43–47. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.313.

Full text
Abstract:
У статті авторами констатовано факт відсутності дефініції цифрового контенту у вітчизняному правовому полі, що спричиняє суперечні підходи щодо визначення його правової суті та місця в системі об’єктів цивільного права. Натомість встановлено, що законодавство країн-членів Європейського Союзу сформувало уніфікований підхід до законодавчого визначення поняття цифрового контенту, яким визнається набір цифрових даних, що дозволяє ототожнювати його з цифровою інформацією. У ході дослідження з’ясовано, що в юридичній літературі цифровий контент розглядається в декількох аспектах: як інформація або об’єкт інтелектуальної власності, що має своїм наслідком визнання подвійної правової природи цифрового контенту, відповідно до якої йому притаманні ознаки речі та нематеріальних благ, на які поширюються майнові та особисті немайнові права автора. Вбачається, що такий підхід нівелює основні проблемні аспекти вирізнення цифрового контенту з-поміж інших сучасних об’єктів цивільних прав: охоплення собою різноманітного спектру благ, які існують у різних сферах людської життєдіяльності, різні цілі використання інформаційного ресурсу, втіленого в цифровому контенті та його багатоманітне функціональне призначення. Поширення правового режиму речі на цифровий контент є таким, що суперечить його правовій природі і став можливим лише за умов використання юридичної фікції. Авторами запропоновано розглядати цифровий контент у якості речі de jure. Зроблено висновок, що цифровий контент є нематеріальним благом, яке існує у цифровому вимірі, може втілюватися в об’єктивній реальності на різноманітних носіях, представляє інтерес для учасників цивільних правовідносин, має споріднену правову природу як з цифровою інформацією, так і об’єктами авторського права, однак наразі потребує розроблення власного правового режиму регулювання правовідносин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Яфасов, Абдурашид Яруллаевич, Александр Алексеевич Меркулов, and Федор Георгиевич Майтаков. "РОЛЬ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ В ДИВЕРСИФИКАЦИИ РЫБНОЙ ОТРАСЛИ НА ПРИМЕРЕ ОРГАНИЗАЦИИ ПЕРСОНАЛИЗИРОВАННОГО ПИТАНИЯ В РЕГИОНЕ." KSTU News, no. 61 (January 5, 2021): 121–32. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2021-61-121-132.

Full text
Abstract:
Статья является частью концепции создания модели цифровой платформы единой коммуникационной среды для рыбной отрасли региона. Использование цифровых технологий меняет инновационный процесс, в значительной степени снимая проблему координации участников, обеспечивая оценку рисков на каждом этапе НИОКТР и последующей стадии коммерциализации продукции. Показаны потенциальные возможности диверсификации экономики рыбной отрасли региона путем расширения сферы деятельности – созданием региональной системы персонального питания на основе местной сельскохозяйственной и морепродукции с использованием цифровой платформы «Питание XXI век». Цифровая платформа обеспечивает создание экосистемы множества независимых участников регионального рынка FoodNetRegion, ориентированного на потребителя. В региональную экосистему FoodNetRegion может подключиться каждый житель региона, юридическое лицо, стать участником в любой роли – автора новых рецептов, кулинара, производителя продукции, маркетолога, логиста, перевозчика и т. д. Новая экосистема учитывает выработанные рекомендации по питанию для различных групп населения и отдельных лиц. Цифровая платформа «Питание XXI век» позволяет получить новое качество: систему социального кейтеринга – пер-сонализированного полноценного питания по цене массовой продукции. По оценкам это может дать прирост в региональный ВВП отрасли в 2,7 раза. Срок окупаемости системы социального кейтеринга составляет не более одного года.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гой, Василь. "ВЕБСАЙТ ЯК ЕКОНОМІЧНЕ ПОНЯТТЯ І СКЛАДНИЙ ОБ’ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253532.

Full text
Abstract:
Анотація. Метою статті є дослідження вебсайта як економічного поняття, також як складного об’єктаінтелектуальної власності. Описується історія виникнення одного з основних елементів цифрової еко-номіки вебсайта як економічного поняття. Наголошено, що всі вебсайти мають програмне забезпечен-ня, адресу в Інтернеті з відповідним інформаційним заповненням. Установлено, що вебсайт є продук-том трудової діяльності людей різних спеціальностей, тобто економічним поняттям. Створення веб-сайта — спільна робота різних фахівців. Усі вони мають авторські права на свою частину створеногоінтелектуального продукту. А вебсайт є складним об’єктом інтелектуальної власності, який має певнийправовий режим та проблеми його ідентифікації. Виходячи з природи та змісту, є підстави розглядатине елементарний вебсайт як складний об’єкт, який за цих умов розвитку інноваційних технологій, у томучислі цифрових, надає найповніший обсяг інтелектуальних прав як особі, яка організувала створен-ня складного об’єкта, так і авторам результатів інтелектуальної діяльності, що входять до його складу.Обґрунтовано,що нині недоцільно виділяти будь-які підстави для надання вебсайтові режиму особли-вого об’єкта авторських прав. Загалом, таке регулювання найоптимальніше, хоча вимагає подальшогодослідження в розвитку законодавства у сфері складних об’єктів. Перспективи подальших дослідженьполягають у ґрунтовних розвідках правового режиму вебсайтів як об’єктів інтелектуальної власнос-ті з метою вироблення концепції найбільш оптимального юридичного регулювання останніх. Аналізможливості використання методичних підходів і методів оцінки інтелектуальної власності для визна-чення вартості вебсайтів, розроблення методики оцінки вартості вебсайта як складного об’єкта інте-лектуальної власності, економіко-математична модель узгодження результатів оцінки вебсайта різнимиметодичними підходами, рекомендації щодо передавання і захисту прав на вебсайт як складний об’єктінтелектуальної власності.Ключові слова: інтернет, вебмайстер, економічне поняття, цифрова економіка, інтелектуальна влас-ність.Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 5.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Yershov, Roman, and Volodymyr Voytenko. "ЧАСТОТНО-ІМПУЛЬСНИЙ МОДУЛЯТОР З АДАПТИВНОЮ КОРЕКЦІЄЮ ТРИВАЛОСТІ ІМПУЛЬСУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 177–90. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-177-190.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Вирішення ряду таких актуальних проблем імпульсних напівпровідникових перетворювачів енергії (ІНПП) для бортових систем, що входять до складу рухомих платформ і безпілотних літальних апаратів (БПЛА), як підвищення точності стабілізації цільового параметру (кута, швидкості, напруги, струму), а також покращення динаміки систем автоматичного керування, масо-габаритних та теплових характеристик можливо шляхом розробки нових структур ІНПП та алгоритмів керування ними. Постановка проблеми. Зміна періоду та форми резонансної кривої (РК) напруги/струму в квазірезонансних імпульсних перетворювачах (КРІП) в залежності від імпедансу навантаження призводить до неузгодженості сигналу закриття силового транзисторного ключа (СТК) з моментом переходу РК через нульове значення, а отже, – до різкого зниження ККД системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Типові реалізації частотно-імпульсних модуляторів (ЧІМ) містять у своєму складі керований напругою генератор та одновібратор, а повністю керовані рішення виконують на основі реверсивних лічильників та керуючого автомату. В якості новітніх ланок ЧІМ для задач керування ІНПП вводяться спостерігачі імпедансу навантаження та модулятори, побудовані на кільцевих зсувних регістрах та лініях затримки. Швидкодія ЧІМ підвищується за рахунок каскадування та використання табличного синтезу сигналу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Існуючі рішення не корегують тривалість імпульсу керування СТК для забезпечення його комутації при нульових значеннях напруги/струму, що нівелює можливість практичного втілення КРІП з широким діапазоном навантажень. Постановка завдання. Стаття присвячена розробці структури цифрового частотно-імпульсного модулятора з адаптивною корекцією тривалості імпульсу (ЦЧІМ-АКТІ) та метода автоматичного слідкування за РК з метою прогнозування її переходу через нуль. Викладення основного матеріалу. Запропонована схемотехнічна структура та алгоритм функціонування модулятора у складі блоків ЦЧІМ та АКТІ на основі декількох цифрових автоматів, набору лічильників та арифметико-логічних пристроїв. Пара зовнішніх гістерезисних компараторів детектує перехід резонансної кривої через порогові рівні, розміщені симетрично відносно нульового рівня. Висновки відповідно до статті. Створено новий завершений цифровий блок, який реалізований на основі програмованої логічної інтегрованої схеми (ПЛІС) з використанням мови VHDL. Введення цього блоку до складу стабілізатора напруги ланки постійного струму (ЛПС) на основі КРІП в електроприводі точного позиціювання рухомої платформи з безколекторним двигуном постійного струму (БДПС) дозволяє стабілізувати напругу ЛПС з точністю до 1%. Роздільна здатність за часом ширини імпульсу та паузи не перевищує 5нс.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ДЗИНА, Лариса. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ STREAM-ОСВІТИ." Human Studies Series of Pedagogy, no. 45 (December 9, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.4.

Full text
Abstract:
У статті актуалізується проблема набуття учнями середньої школи інформаційно-цифрової компетентності на уроках фізики в умовах впровадження STREAM-освіти. Звертається увага на те, що випускникам Нової української школи – майбутнім фахівцям – необхідно бути конкурентоспроможними, компетентними, орієнтуватися в міжкультурних процесах, відповідати вимогам мінливого інформаційного суспільства. Уточнено та розкрито зміст поняття «інформаційно-цифрова компетентність» у ході ретельного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених, виокремлено її складники. Так, автором визначено, що інформаційно-цифрова компетентність забезпечує учням широке та впевнене використання інформаційно-комунікаційних технологій, формування критичного мислення, оволодіння сучасними засобами та способами роботи з інформацією, самоорганізацію та самоконтроль власної навчальної діяльності; а також є складовим компонентом і ключових, і предметних компетентностей, що підтверджує її особливе значення. Наголошено, що у сучасній школі вивчення природничо-математичних дисциплін, зокрема фізики, є потужним фактором розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів. Проаналізовано сучасний стан розвитку STEM-освіти в Україні, зокрема в одній з її методологічних трансформацій – STREAM. Зазначено, що освітній процес з фізики в контексті STREAM-освіти здійснюється через призму проєктної та навчально-дослідницької діяльності з використанням вільного доступу до інформаційних ресурсів. Розглянуто актуальний метод навчання – метод проєктів, який може бути застосований в освітньому процесі з метою формування досліджуваної компетентності в умовах впровадження STREAM-освіти. Наведено приклади дослідницьких учнівських проєктів, які були розроблені та виконані під керівництвом автора в рамках STEM-тижня та Тижня природничо-математичних наук у закладі загальної середньої освіти. У статті також здійснено обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування інформаційно-цифрової компетентності учнів з фізики в контексті STREAM-освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Будзинская, Ольга Владимировна. ""Корпоративный университет 2.0": функционально-содержательная структура." Microeconomics 92, no. 3 (June 25, 2020): 29–35. http://dx.doi.org/10.33917/mic-3.92.2020.29-35.

Full text
Abstract:
Цифровизация изменила среду деятельности и характер труда человека, предложив сетевой принцип взаимодействия. Но не смотря на явные изменения, корпоративные университеты продолжают оценивать обучение персонала через нормативные показатели: количество человек, прошедших обучение и часы очного обучения в корпоративных центрах. Возможно ли в современной конвергентной среде обеспечить трансляцию знаний в среду деятельности без изменения модели корпоративного университета? С точки зрения автора, нет. Корпоративные университеты точно так же, как производственные компании, проходят цифровую трансформацию, перемещаясь в цифровое пространство и внедряя новейшие технологии в образовательный процесс: виртуальная и дополнительная реальность, чат-боты в обучающем процессе, дистанционные мультимедийные курсы. В статье проанализирована трансформация корпоративного университета и представлена функционально-содержательная структура корпоративного университета 2.0.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Бозаров, Сардор. "Вопросы права в сфере искусственного интеллекта и его использование в корпоративном праве." Общество и инновации 2, no. 12/S (February 5, 2022): 296–303. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss12/s-pp296-303.

Full text
Abstract:
В данной статье, проведен анализ наступившей цифровой эры. Трансформирующей понятие о способах и средствах производства. На пороге новой промышленной революции. Сегодня, по мнению автора, внедрение искусственного интеллекта и роботов в экономике становится неизбежным. При этом, степень воздействия человека на ход производственного цикла постепенно уменьшается и заменяется программами. Которые, определяют по цифровым алгоритмам поведение роботов и образ мышления искусственного интеллекта. Вместе с тем, сегодня на повестке дня стоит правовая оценка природы искусственного интеллекта. “И” и его регламентация, а также, порядок его использования. В этой связи, проанализированы, возможные подходы к раскрытию вопросов юридической ответственности искусственного интеллекта в качестве участника (исполнителя) функций в корпоративных отношениях. Прежде всего, изучается возможность признания у робота (машины), обладающего искусственным интеллектом, свойств субъекта права, а также рассматриваются возможности и пути признания правосубъектности искусственного интеллекта в кибер пространстве. Кроме того, автором определены возможные механизмы привлечения к юридической ответственности роботов, и прогнозируются краткосрочные, среднесрочные и долгосрочные перспективы нормотворчества в сфере установления правоспособности и ответственности искусственного интеллекта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Буланов, Владимир Владимирович. "PHILOSOPHICAL FOUNDATIONS OF THE DIGITAL HYGIENE OF LIFE." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Философия, no. 3(57) (December 10, 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.26456/vtphilos/2021.3.068.

Full text
Abstract:
Автор статьи утверждает, что вопрос А. Камю о том, стоит ли человеческая жизнь того, чтобы её прожить, потому до сих пор не нашел убедительного ответа, что на него нельзя ответить сугубо теоретически. По мнению автора статьи, надо не только обосновать необходимость любви к жизни, но и научиться её практиковать. Он полагает, что практика любви к жизни предполагает следование гигиене жизни. Пребывание в цифровой реальности сильно влияет на жизнь человека. Поэтому современный человек должен следовать цифровой гигиене жизни. Цифровая гигиена жизни не может быть сведена к набору ряда рекомендаций, поскольку их выполнение должно стимулироваться убедительными мотивами. Эти мотивы, согласно автору статьи, являются философскими основами цифровой гигиены жизни и представляют собой приятие трех взаимосвязанных утверждений: мир природы ценнее цифровой реальности, должно воспитывать в себе все большую любовь к живым существам, противодействие механизации человеческого мышления. The author of the article claims that the question of A. Camus whether a human life is worth living, has not yet found a convincing answer, because it cannot be answered purely theoretically. According to the author of the article, it is necessary not only to justify the need for love of life, but also to learn how to practice it. He believes that the practice of loving life involves following the hygiene of life. Being in a digital reality greatly affects a person's life. Therefore, a person, who is often present in a digital reality, should follow the digital hygiene of life. Digital hygiene of life cannot be reduced to the implementation of a number of recommendations, because their application must be stimulated by convincing motives. These motives, according to the author of the article, are the philosophical foundations of digital hygiene of life. They represent the acceptance of three interrelated statements: the natural world is more valuable than digital reality, it should cultivate an increasing love for living beings, and it should resist the mechanization of human thinking.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Патак, Н., Н. К. Мисра, Б. К. Бхои, and С. Кумар. "Оптимизация параметров сумматоров и устройства быстрого сдвига на основе технологии QCA." Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 64, no. 10 (December 26, 2021): 612–27. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347021100022.

Full text
Abstract:
По сравнению с полевыми транзисторами, имеющими структуру «металл–оксид–полупроводник» (МОП-структура), клеточные автоматы на квантовых точках, или квантовые клеточные автоматы QCA (quantum-dot cellular automata) обеспечивают большие преимущества. В статье рассмотрена реализация с помощью технологии QCA цифровых схем, таких как полный сумматор, мультиплексор, сумматор с запоминанием переноса, сумматор с переключением переноса, сумматор с пропуском переноса, и устройство быстрого сдвига для получения надежной архитектуры устройств в области наноэлектроники. Цель состоит в том, чтобы получить концептуальную схему для оптимизации QCA конструкций с использованием копланарных ячеек, что является достаточно гибким решением для использования при конструировании сложных систем. В результате этого синтеза получены новые конструкции, которые пригодны для создания наноэлектронных схем. Для проверки цифровых схем в синтезированных конструкциях, представленных в этой статье, использовался пакет разработки и моделирования QCADesigner. Среда моделирования QCA использована для верификации конструкций, определения параметров, и выполнения цифровых вычислений. Главная цель этой работы состоит в разработке конструкции робастного сумматора в терминах ограниченной площади ячейки, и других стоимостных элементов. Использован копланарный метод для построения QCA топологии различных сумматоров, который является более эффективным и компактным. Результаты сравнения показали, что использование новых цифровых конструкций обеспечивает лучшие результаты, и обеспечивает более надежную архитектуру, по сравнению с существующими конструкциями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

МИРОШНИК, М. A., Л. А. КЛИМЕНКО, and Ю. В. ПАХОМОВ. "Методи автоматизації проектування легкотестованих комп'ютерних систем і пристроїв на основі цифрових автоматів." Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, no. 4 (June 26, 2018): 3–10. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i4.141711.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Никаева, Р. М., С. К. Шардан, and П. М. Джанхотова. "УПРАВЛЕНИЕ ВИРТУАЛЬНЫМИ КОМАНДАМИ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВОЙ ЭКОНОМИКИ." ФГУ Science. Научный журнал, no. 1/25 (April 30, 2022): 90–100. http://dx.doi.org/10.36684/37-2022-25-1-95-100.

Full text
Abstract:
В статье исследовано влияние цифровых технологий и экономических процессов на командообразование в организациях, причины изменений управления человече-скими ресурсами, а также способы их совершенствования и развития. Автора-ми рассмотрены основные функции ли-дерства в виртуальных организациях, децентрализация принятия управленче-ских решений, процесс мотивации со-трудников виртуальной команды и под-держания контроля в таких командах. Выделены основные компетенции лидеров традиционных и виртуальных команд. Выявлены основные проблемы виртуаль-ных команд, проведен анализ применения интернета в современных организациях. Предложены актуальные направления успеха и эффективности командной ра-боты в условиях инновационной экономи-ки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Головин, Сергей Владимирович, Марина Сергеевна Луценко, and Олеся Олеговна Шендрикова. "Вопросы организации комплаенс-контроля в условиях цифровой экономики." Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, no. 2 (June 14, 2021): 15–26. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2021.2/3457.

Full text
Abstract:
Предмет. Современные условия ведения бизнеса и процессы цифровизации и цифровой трансформации предприятий требуют применения эффективного инструмента, обеспечивающего достижение высоких конкурентных преимуществ и обеспечение всех этапов цифровизации и цифровой трансформации информационной базой. В следствии чего, службы комплаенс и соблюдения этических требований становятся стратегическими партнерами высшего руководства, нацеленного на проведение цифровой трансформации и обеспечение применения передовых решений в процессе деятельности компаний. Цели. В статье авторами обоснована актуальность применения комплаенс в деятельности отечественных компаний; рассмотрены основные принципы и подходы к содержанию данного понятия; принципы его осуществления; проведена сравнительная характеристика и выявлены отличительные особенности комплаенс-контроля в России и странах Запада; рассмотрен опыт реализации комплаенс в компании ПАО «СИБУР Холдинг»; выделены направления совершенствования комплаенс-системы предприятия, направленные на проведение эффективной цифровизации и цифровой трансформации. Методология. В процессе достижения поставленных целей использовались методы научного познания: диалектический; анализа и синтеза, сравнения. Исследование построено на изучении актуальной научной и периодической экономической литературы. Выводы. Результаты сравнения особенностей осуществления комплаенс-контроля в России и странах Запада позволили выделить отличительные черты, присущие организации комплаенс на отечественных предприятиях. Рассмотренный положительный опыт реализации комплаенс в компании ПАО «СИБУР Холдинг» и изучение роли комплаенс в осуществлении эффективной цифровизации и цифровой трансформации предприятий, позволил авторам сформулировать основные направления совершенствования комплаенс-систем для российских предприятий.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Королева, Лада Александровна. "Интеграция процессов развития искусства и цифровых технологий в пространстве медиакультуры." Информационное общество: образование, наука, культура и технологии будущего, no. 2 (June 28, 2018): 169–76. http://dx.doi.org/10.17586/2587-8557-2018-2-169-176.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются вопросы, которые, по мнению автора, позволяют выделить эффекты использования цифровых технологий в искусстве и влияние социокультурных изменений на развитие новых форм современного искусства. Доказывается наличие взаимной связи современных тенденций философии культуры и внедрения цифровых технологий в область искусств. Рассмотрены две составляющие данного процесса. Во-первых, отражение особенностей новой философии культуры 21 века проявляется в инновациях в плоскости задач, форм, языка, ценностей новых форм искусства, созданных на основе применения цифровых технологий. Во-вторых, технические инновации в области цифровых технологий являются ответом на вызовы социокультурной среды и потребности медиакультуры. Развитие технологий изменяют не только философию культуры в целом, но и расширяют теорию и методологию искусств. В работе также выявлены различные функции цифровых технологий в сфере искусства
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Чекунова, Марина Анатольевна. "Текстовая онлайн-трансляция в политическом цифровом медиадискурсе: инновация жанра." mediaalmanah 108, no. 1 (February 18, 2022): 114–26. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.1.2022.114126.

Full text
Abstract:
В статье предлагается научное осмысление инновационного синкретического цифрового медиажанра, который можно определить как политическая текстовая прямая онлайн-трансляция. Опираясь на широкое теоретическое обоснование, автор реализует подробный анализ контента текстовых онлайн-трансляций выступлений Президента РФ и выявляет доминантные жанровые характеристики, обусловленные рядом факторов их функционирования. По мнению автора, ведущими функциями нового жанра становятся информирование, объяснение и воздействие.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Абрамов, Сергей Михайлович. "June 2019: Analysis of the Development of the Supercomputer Industry in Russia and Worldwide." Program Systems: Theory and Applications 10, no. 3 (September 30, 2019): 3–40. http://dx.doi.org/10.25209/2079-3316-2019-10-3-3-40.

Full text
Abstract:
Статья продолжает цикл работ автора, посвященных анализу суперкомпьютерной отрасли на основании открытых данных из мирового рейтинга 500 самых мощных суперкомпьютеров—Top500. Новые данные из последних редакций Top500 и ранее не опубликованных результатов (например, анализ некоторых технических аспектов, связанных с гибридными архитектурами и новыми решениями для интерконнекта) обсуждаются в данной статье впервые. Актуальность работы определяется современной тенденцией, связанной с цифровой экономикой, для которой суперкомпьютерные технологии (СКТ) необходимы, как инфраструктурный базис.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Kozhevnikov, Valerii V. "THE METHOD OF MATHEMATICAL MODELING OF COGNITIVE DIGITAL AUTOMATA." Автоматизация процессов управления 56, no. 2 (2019): 101–12. http://dx.doi.org/10.35752/1991-2927-2019-2-56-101-112.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Хмарна, Л. В. "СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «МЕДІАГРАМОТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН»." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 54 (2020): 89–102. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.06.

Full text
Abstract:
Актуальність формування й розвитку медіаграмотності вчителів, пов’язана з активізацією інформаційного протистояння України із країною-агресором, збільшенням впливу медіазасобів, зокрема New Media, на формування особистості, недостатня увага до медіаосвіти вчителів мистецьких дисциплін спричинили занурення автора статті у сутність поняття «медіаграмотність», усвідомлення специфіки медіаграмотності вчителів мистецтва та її структурування. Аналіз вітчизняної нормативно-правової бази (Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту»), міжнародних документів ЮНЕСКО (Media and information literacy: policy and strategy guidelines; Global Media and Information Literacy (MIL) Assessment Framework; Paris Declaration on Media and Information Literacy in the Digital Era) з різних аспектів розвитку медіаграмотності, вивчення наукових розвідок українських та зарубіжних учених дозволили виокремити найбільш точне визначення феномену медіаграмотності: це сукупність мотивів, знань, умінь і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві. Відзначено, що на сьогодні зміст поняття медіаграмотність значно змінився через розвиток цифрових технологій. Наразі ЮНЕСКО пропонує концептуальне поняття медіаінформаційної грамотності (МІГ), що об’єднує в одному понятті інформаційну та медіаграмотність, а також ІКТ та цифрову грамотність як такі, що взаємодоповнюють одна одну. На підставі вивчення наявних підходів до структурування медіаграмотності та медіакомпетентності, з урахуванням специфіки професійної діяльності сучасних учителів освітньої галузі «Мистецтво» запропоновано структуру медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін в єдності когнітивного, праксеологічного та емоційно-ціннісного компонентів. Розтлумачено зміст кожного із компонентів. Окреслено перспективи подальшого дослідження, які полягають у практичній реалізації завдань формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін в системі післядипломної освіти вчителів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Милтенова, Анисава. "SCRIPTA BULGARICA: цифровая библиотека средневековой болгарской литературы." Slavistica Vilnensis 63 (October 29, 2018): 309–26. http://dx.doi.org/10.15388/slavviln.2018.63.11858.

Full text
Abstract:
[статья и аннотация на английском, аннотации на русском и литовском языках] Целью проекта “SCRIPTA BULGARICA: Digital Library of Medieval Bulgarian Literature” (http://www.scripta-bulgarica.eu/en) является создание электронного тезауруса и библиотеки памятников старославянской письменности. Предполагается интеграция четырех основных типов информации: a) палеославистической терминологии (как представленной в научной литературе, так и успешно функционирующей в цифровых корпусах); b) энциклопедических статей о переводных и оригинальных произведениях (особое внимание уделяется наиболее популярным жанрам и жанровым формам агиографии, гомилетики, гимнографии, хроник, нарративным произведениям и т.д.); c) наборных текстов (в Unicode) славянских памятников, представляющих собой переводы византийской грекоязычной литературы; d) статей о наиболее часто переводившихся византийских авторах (Григории Богослове, св. Иоанне Златоусте, св. Василии Великом и др.), чьи работы (жанры и жанровые формы) оказали влияние на формирование православной христианской письменной культуры. Раздел терминологических статей включает глоссарий на 7 языках: латыни, греческом, старославянском, русском, сербском, английском, немецком. Основная информация приведена на болгарском языке. Проект SCRIPTA BULGARICA оснащен уникальной для подобных инициатив в гуманитарных науках связью автоматически генерируемого стандартизированного научного аппарата описаний, исследований, публикаций и переводов средневековых текстов с ключевыми словами и библиографией. Такая связь позволяет: интегрировать аппарат научных метаданных в унифицированную словарную статью; на продвинутой стадии проекта приступить к разработке онтологии терминологии.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Королева, Лада Александровна. "Техногенные идеалы и гуманитарные ценности в цифровом обществе." Информационное общество: образование, наука, культура и технологии будущего, no. 3 (December 12, 2019): 128–38. http://dx.doi.org/10.17586/2587-8557-2019-3-128-138.

Full text
Abstract:
В статье исследуется природа возникновения техногенных идеалов и делается попытка определить сущность и причины проблемы снижения гуманитарных ценностей в условиях информатизации. По мнению автора, идея конвергенции техногенных идеалов и гуманитарных ценностей находит воплощение в Digital Humanities . Автор предлагает рассматривать Digital Humanities как перспективу развития гуманитарного знания и повышения его статуса с помощью цифровых технологий. В статье доказывается, что конфликт ценностей обусловлен трансформацией всей социальной реальности, а не развитием технологий и широким их распространением в сфере материального производства, в науке и культуре. Анализ основан на рассмотрении изменений философии познания и культуры мышления в обществе. В объяснении конфликта ценностей особая роль в смещении ценностных ориентиров в общественном сознании отводится воздействию массовой культуры и медиа технологий, коммерциализации образования и культуры. Автор доказывает, что надо ставить вопрос не о приоритете техногенных идеалов или гуманитарных ценностей, а о более гармоничной парадигме познания, в которой технологическая составляющая социума неотделима от его духовной составляющей
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Пирогов, А. А., Ю. А. Пирогова, С. А. Гвозденко, Д. В. Шардаков, and Э. В. Сёмка. "DEVELOPMENT OF A PROCEDURE FOR DESIGNING DIGITAL AUTOMATES WITH MEMORY ON FPGA." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 6 (January 10, 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2020.16.6.009.

Full text
Abstract:
Программируемые логические интегральные схемы (ПЛИС) - это настраиваемые интегральные схемы, логика которых определяется программированием. ПЛИС производятся полностью в готовом виде, т.е. относятся к стандартной продукции, что сопровождается известными преимуществами - массовым производством и снижением затрат. Благодаря регулярной структуре ПЛИС реализованы с уровнем интеграции, близким к максимально эффективному. Использование ПЛИС позволяет получить устройства, которые могут менять конфигурацию, подстраиваясь под конкретную задачу, благодаря своей гибко изменяемой, программируемой структуре. При разработке сложных устройств в качестве компонентов для проектирования могут использоваться готовые блоки: IP-ядра или сложно-функциональные блоки (СФ-блоки). Применение программных СФ-блоков позволяет максимально эффективно использовать их в итоговом проекте, таким образом во многом снижаются затраты на проектирование. Цель работы - изучение методики описания триггеров на языке VHDL, применения встроенного схемного редактора Active HDL для формирования структур различных цифровых автоматов и верификации моделей на логическом уровне. В данном исследовании рассмотрены схемы генераторов псевдослучайных последовательностей, которые находят применение в задачах криптографии, где свойства программируемой структуры ПЛИС достаточно актуальны Programmable logic integrated circuits (FPGAs) are custom integrated circuits whose logic is defined by programming. FPGAs are manufactured completely off-the-shelf, i.e. belong to standard products, which is accompanied by well-known advantages - mass production and cost reduction. Due to the regular structure, FPGAs are implemented with a level of integration close to the most efficient one. The use of FPGAs makes it possible to obtain devices that can change configuration, adjusting to a specific task, thanks to their flexible, programmable structure. When developing complex devices, ready-made blocks - IP-cores or complex-functional blocks (SF blocks) - can be used as components for design. The use of software SF blocks allows you to use them as efficiently as possible in the final project, largely reducing design costs. The purpose of the work is to study the technique of describing triggers in the VHDL language, using the built-in Active HDL schematic editor to form the structures of various digital automata and verifying models at the logical level. In this study, we considered schemes of pseudo-random sequence generators, which are used in cryptography problems, where the properties of the programmable FPGA structure are quite relevant
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Панамарева, Олеся Николаевна. "THE FORMATION OF DIGITAL ECOSYSTEM CONCEPT OF MARITIME TRANSPORT HUBS IN RUSSIA IN THE XXI CENTURY." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Экономика и управление, no. 3(55) (September 27, 2021): 76–93. http://dx.doi.org/10.26456/2219-1453/2021.3.076-093.

Full text
Abstract:
Статья посвящена одному из ключевых аспектов развития морских транспортных узлов на фоне цифровой трансформации экономики. Целью исследования является определение сути цифровой экосистемы мультимодальных морских транспортных узлов на основе выделения предпосылок ее формирования. Автором выделены проблемные вопросы, которые необходимо учитывать при разработке инновационных механизмов организации управления обозначенными сложными системами. Научная новизна полученных результатов: на основе комплексного и процессного подходов выявлены ключевые составляющие цифровой экосистемы мультимодального морского транспортного узла, предложена концепция ее формирования. По мнению автора, реализация последней будет способствовать созданию на основе информационных и интеллектуальных технологий эффективной инновационной системы комплексного стратегического и оперативного управления, переходу на новый качественный уровень оказания транспортных сопутствующих услуг и повышению конкурентоспособности страны. The relevance of the research topic is due to the processes of the formation of a new global transport infrastructure in the context of the digitalization of public relations and the formation of a new management paradigm. To ensure the competitiveness and breakthrough development of domestic seaports, organizational and technical and technological breakthrough innovations are required. Traditional approaches to organizing interaction in the space of sea transport hubs have exhausted themselves. Based on the methods of system analysis, the vector of development of seaports in the XXI century is indicated; the main aspects that must be taken into account in the formation of innovative mechanisms for organizing the management of complex organizational and technical processes and systems (multimodal sea transport hubs) for the purpose of ensuring economic security and sustainable development of the Russian economy, in general, and transport, in particular. The concept of a digital ecosystem has been investigated, the essence of the category «smooth seamless transport service» regarding the transportation of goods has been concretized, the category «digital ecosystem of a multimodal sea transport hub» has been disclosed. On the basis of an integrated and process approach, the key components of the digital ecosystem of a multimodal maritime transport hub are determined and a concept for the formation of such an ecosystem is proposed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

БИБИЛО, П. Н. "ОЦЕНКА ЭНЕРГОПОТРЕБЛЕНИЯ ЦИФРОВЫХ УСТРОЙСТВ, ПРЕДСТАВЛЕННЫХ В ВИДЕ КОМПОЗИЦИИ УПРАВЛЯЮЩЕГО И ОПЕРАЦИОННОГО АВТОМАТОВ, "Известия Российской академии наук. Теория и системы управления"." Известия Российской академии наук. Теория и системы управления, no. 3 (2017): 97–117. http://dx.doi.org/10.7868/s0002338817030064.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Суходолов, Александр, and Анна Бычкова. "Цифровые технологии и наркопреступность: проблемы противодействия использованию мессенджера «Телеграм» в распространении наркотиков." Всероссийский криминологический журнал 13, no. 1 (February 26, 2019): 5–17. http://dx.doi.org/10.17150/2500-4255.2019.13(1).5-17.

Full text
Abstract:
В статье охарактеризована роль современных информационных технологий в возникновении такого явления, как бесконтактный способ сбыта наркотиков. Указано, каким образом использование цифровых технологий повлияло на изменение типологии участников незаконного оборота наркотиков. Представлена современная классификация наркопреступников, включающая наряду с традиционными ролями организаторов, координаторов, контрабандистов, наркокурьеров таких участников, как разработчики психоактивных веществ, «маркетологи», «складмены», «диспетчеры», «кураторы», «кадровики», закладчики («кладмены»), «кассиры», «промоутеры» («граффитчики», «райтеры», «трафаретчики», «спамеры»), «коллекторы», «дропы». Анализ противоправного контента, размещенного в мессенджере «Телеграм», позволил авторам выявить 70 телеграм-каналов, насчитывающих десятки тысяч подписчиков. Приведена классификация тематических телеграм-каналов, динамика числа их подписчиков, продемонстрирован охват аудитории в 2018 г. Содержится информация о позиции правоохранительных органов относительно проблем, связанных с блокировкой названного мессенджера, и представлены ответы Федеральной службы РФ по контролю в сфере связи и массовых коммуникаций на обращения граждан о необходимости блокировки отдельных телеграм-каналов. Отмечено, что блокировка ресурса в целом вызывает негативную реакцию в обществе, поскольку мессенджер «Телеграм» является удобным сервисом для мгновенного обмена сообщениями и платформой для размещения легального контента, широко востребованного основной массой пользователей мессенджера. При этом положение дел, когда с его помощью распространяется информация, направленная на вовлечение населения в употребление наркотиков и другие способы их незаконного оборота, представляется недопустимым. Исходя из сложившейся ситуации, авторы предлагают внести в законодательство необходимые изменения, в частности распространить на организаторов сервисов обмена мгновенными сообщениями, предусматривающих размещение пользователями сети Интернет общедоступной информации в сети Интернет и передачу электронных сообщений неопределенному кругу лиц, обязанности и ограничения, предусмотренные Федеральным законом «Об информации, информационных технологиях и о защите информации» от 27 июля 2006 г. № 149-ФЗ в отношении размещения информации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Demichev, Ilya V. "ВИРТУАЛЬНОСТЬ И СЕТЬ: О СОЦИОКУЛЬТУРНЫХ СООБЩЕСТВАХ ИНФОРМАЦИОННОЙ ЭПОХИ (ОТВЕТ НА МОНОГРАФИЮ М.Г. БРЕСЛЕРА «ОНТОЛОГИЯ СЕТЕВОГО БЫТИЯ»)." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 13, no. 2 (June 30, 2021): 14–37. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2021-13-2-14-37.

Full text
Abstract:
Данная статья представляет собой ответ и рецензию на монографию «Онтология сетевого бытия» М.Г. Бреслера, вышедшую в 2020 году. Значимость темы и интересные подходы автора, выраженные в монографии позволяют высоко оценить этот труд, однако ряд положений, в том числе, концептуального характера, вызывают резкие возражения. В статье рассматриваются три основных проблемных поля: коммуникативное сообщество, виртуальность в коммуникации и цифровую коммуникативную среду, а также их влияние на функционирование современных социокультурных сообществ. Критикуется концепция «виртуальности», «эпистемического объекта/вещи» и эгалитарных акторно-сетевых сообществ. При этом сетевыми признаются любые социокультурные коммуникативные сообщества, безотносительно технологий и информационной инфраструктуры. Отдельно отмечается специфика современной интернет-коммуникации и интернет-сообществ, как «почти чистой коммуникации». Исходя из критики формулируются основные черты современной коммуникативной среды, построенной на информационных технологиях в интернете.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Kostyuchenko, M. N., I. I. Shaposhnikov, and A. P. Kosovan. "New paradigm of bakery consumption during and after the pandemic: trends and instruments of influence." Baking in Russia 1, no. 5 (2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.37443/2073-3569-2021-1-5-16-21.

Full text
Abstract:
Представлены результаты выполненных НИИ хлебопекарной промышленности (г. Москва) исследований по анализу современных тенденций развития спроса на хлебобулочные изделия в период пандемии нового коронавируса и в новой нормальности. Рассмотрен опыт ведущих мировых производителей, материалы маркетинговых и консультативных компаний, исследований рынка с применением современных методов мониторинга интернета. Определены стоящие перед игроками рынка вызовы, порожденные пандемией, демографической ситуацией и персонализацией. Проведенный анализ текущих тенденций позволяет авторам сделать вывод о необходимости, несмотря на консервативный характер спроса, пересмотреть стратегии развития хлебопекарного бизнеса в русле текущих тенденций потребительского спроса. Особое внимание следует уделять потребителям миллениалам и зумерам, чья доля постоянно растет по мере их вступления в трудоспособный возраст. Пандемия ускорила действие таких глобальных тенденций, как здоровое питание, направленное на поддержание иммунитета, домашнее хлебопечение, снекификация ассортимента, использование цифровых технологий. Это требует нового подхода к продвижению хлеба как здорового продукта, учитывающего персональные особенности, дружественного окружающей среде, планете и конкретному региону.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Stogniy, B. S., O. V. Kirilenko, V. V. Pavlovsky, A. O. Steliuk, and L. M. Lukianenko. "Development of Tools for Identifying the Emergency Operation Parameters of Ukrainian IPS for the Digital Emergency Prevention and Protection of Automatics at Dniester PSPP." Nauka ta innovacii 13, no. 5 (September 30, 2017): 47–54. http://dx.doi.org/10.15407/scin13.05.047.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Мкртумова, Анаит Аркадьевна. "Трансформация роли человека в условиях цифровизации экономики." Creative Economy 13, no. 6 (June 30, 2019): 1163. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.6.40681.

Full text
Abstract:
. Разнообразные трансформации, происходящие в современном мире, связанные главным образом с активным внедрением в нашу жизнь высокоинтеллектуальных технологий, существенно обострили проблему сокращения рынка труда. В статье освещаются некоторые предположения автора относительно будущего кадровой сферы российской экономики. Объектом исследования выступает рынок труда. Скорость нынешнего прогресса влечет за собой большое количество изменений как в социальной, так и в экономической сфере нашей жизни, в то время как раньше темпы прогресса были значительно меньше, что позволяло наиболее мягко адаптироваться к новым условиям развития. За последние десятилетия ситуация изменилась. Сегодня машины конкурируют с человеком практически на равных. Здесь имеется в виду, что активно создается искусственный интеллект, который в будущем может полностью заменить человеческий труд. Смогут ли роботы решать абсолютно все вопросы пока что остается загадкой. Автор выдвигает некоторые предположения о том, какими компетенциями должен обладать человек, чтобы найти себе место в динамичной цифровой среде. Для исследования были использованы методы анализа, синтеза, дедукции, а также некоторые элементы ресурсного подхода, с помощью которых сделаны основные выводы о возможности одновременного существования человека и машин в постоянно изменяющейся инновационной среде
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Чванова, Т. П. "Sound Recording As a Factor of Evolution of the Piano Performing Style in XX Century." OPERA MUSICOLOGICA, no. 2021 (December 24, 2021): 96–113. http://dx.doi.org/10.26156/om.2021.13.4.004.

Full text
Abstract:
Роль звукозаписи как источника и катализатора изменений, произошедших в фортепианном исполнительстве в XX веке, мало исследована в отечественном музыкознании. Цель автора — восполнить данный пробел, раскрыв влияние звукозаписи на развитие фортепианного искусства. В центре внимания — репертуарные предпочтения, возможности и подходы исполнителей; анализ производится в рамках предложенной периодизации звукозаписи (ранней, классической, цифровой). В эпоху ранней звукозаписи трансформация исполнительских средств связана с временны´ м аспектом. Период классической звукозаписи характеризуется стремлением к идеальному исполнению в студии звукозаписи, что обусловлено технологическими открытиями в области обработки звука, становлением типа пианиста-интерпретатора и возникновением типа исполнителя-постмодерниста. Идеалы качества эпохи цифровой записи привели к формированию высоких стандартов концертных исполнений, а развитие компьютерных технологий — к появлению новых исполнительских техник. В статье представлены основные стилевые тенденции, возникшие под влиянием звукозаписи, обозначены основные проблемы современного исполнительства. The role of the sound recording as a source and catalyst of changes that took place in the piano performance in the XX century is researched rather little in the native musicology. The aim of the author is to fill this gap by examining the influence of the sound recording on the piano performing style. In the spotlight there are performing techniques, repertoire preferences and interpretative approaches which are analyzed within the framework of the suggested periodization of the sound recording — early, classical, digital. In the days of early sound recording, transformation of performing techniques is connected with the temporal aspect. The period of classical sound recording is characterized by the desire of an ideal performance in the studio of sound recording, owing to technological discoveries in the area of sound processing, and emergence of such types of musicians as pianist-interpreter and postmodern performer. The ideals of quality of the era of digital recording led to formation of high standards in concert performance, and development of computer technologies created new performing techniques. The article presents the main stylistic trends which appeared under the influence of sound recording, and outlines the main problems of the contemporary performance.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Тесля, П. Н. "Полезно ли импортировать в Россию «пожизненный наём»?" Журнал «ЭКО» 49, no. 11 (October 31, 2019): 132. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2019-11-132-155.

Full text
Abstract:
<span>Статья написана в формате дискуссионного ответа к материалу Ю. П. Воронова «Без расчета на пенсию» в этом же номере. В ней подвергается сомнению предложение автора о частичном внедрении в России системы пожизненного найма, подобной японской. Показано, что работоспособность японской системы опирается на комплементарность ряда социальных институтов, каждый из которых порождает серьезные социально-экономические системные дефекты. В частности, она приводит к усилению эксплуатации работников, особенно молодых и старших возрастов и провоцирует стремление нанимателя к досрочному выводу пожилых работников на пенсию, что приводит к ухудшению их экономического положения. Частичное применение пожизненного найма невозможно, что подтверждается опытом США и Европы, где этим термином ошибочно обозначается система бессрочных (перманентных) трудовых контрактов. Проведенный анализ изменений институциональной среды рынков труда в Японии, Европе и США показал, что в Японии пожизненный наем постепенно модифицируется и фактически отмирает. В западных странах перманентные контракты также постепенно отмирают, поскольку смена технологической парадигмы (цифровая трансформация) требует более гибкой структуры рынка труда.</span>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Ашихміна, Наталія Віталіївна. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІКТ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА." Information Technologies and Learning Tools 82, no. 2 (April 25, 2021): 63–76. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3313.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано значення інформаційно-комунікаційних технологій для формування основних компонентів фахової компетентності здобувачів вищої освіти мистецьких факультетів педагогічних університетів. Визначено сутність фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. На думку автора, означене поняття – інтегративна якість, що є характеристикою набутих фахових знань, умінь, навичок, сформованих особистісних якостей під час фахової підготовки в межах мистецько-педагогічного вишу для якісного виконання професійної діяльності. Структура досліджуваного феномена складається з таких компонентів: мотиваційно-ціннісного, фахово-когнітивного, фахово-діяльнісного і рефлексивно-творчого. Зроблено висновок про те, що формування фахової компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва є цілеспрямованим, безперервним і поетапним процесом особистісного прогресивного перетворення й удосконалення відповідно до вимог професійної музично-педагогічної діяльності. Автором запропоновані можливі організаційні дії для успішного формування досліджуваного феномена в межах мистецько-педагогічного вишу. Як імовірні ефективні способи формування основних компонентів фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва розглянуто певні засоби ІКТ. Зроблено такі припущення: формуванню мотиваційно-ціннісного компонента сприятиме залучення здобувачів вищої освіти до створення мультимедійних самопрезентацій і цифрових портфоліо в програмах PowerPoint та Authorware; формуванню фахово-когнітивного компонента – проєктування електронного підручника (або його фрагмента) у таких програмах: E-Book Maestro й Help and Manual E-Book; формуванню фахово-діяльнісного компонента – використання нотних редакторів (Finale, Sibelius, Encore); формуванню рефлексивно-творчого компонента – застосування звукових редакторів (Sound Forge, Sternberg WaveLab) і музичних конструкторів (SunVox, NanoStudio, MadTracker, MuLab).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Ахременко, Андрей, Денис Стукал, and Александр Петров. "Сеть или текст? Факторы распространения протеста в социальных медиа: теория и анализ данных." Полис. Политические исследования, no. 2 (2020): 73–91. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2020.02.06.

Full text
Abstract:
Социальные сети способны аккумулировать и концентрировать протестный потенциал, который может затем выплескиваться на улицу. Сетевые связи между индивидами в онлайн-среде родственны связям в физической реальности, и их структура может оказывать влияние на распространение как информации о протесте, так и протестного поведения. Цифровые платформы способны выступать центральными площадками формулирования коллективных целей и идентичностей. Эти положения, сформулированные на основе проведенных ранее исследований, стали отправной точкой настоящей работы, сосредоточенной в ее эмпирической части на венесуэльском сегменте сети Twitter. “Элементарными единицами” протестной активности в Twitter являются отдельные сообщения (твиты), некоторые из которых мультиплицируются (retweet) и достигают аудитории национального масштаба. Именно эти, наиболее популярные твиты играют наибольшую роль в формировании протестного потенциала. Но какие твиты становятся популярными? Те, что написаны авторами, занимающими лучшую позицию в сетевой структуре, или те, которые имеют более яркое, насыщенное содержание? Мы формализовали эту альтернативу, выделив две группы показателей: одну составили индикаторы сетевой позиции автора, другая же характеризует содержание твита. В качестве зависимой переменной выступает количество ретвитов. Проанализировав более 5,7 млн уникальных твитов с использованием современных подходов и методов науки о данных (регрессия с LASSO-регуляризацией, скользящий контроль и др.), мы выявили, что показатели первой группы имеют существенно большее значение. Поскольку в политической онлайн-коммуникации в последние годы значимую роль играют боты (автоматизированные аккаунты, способные, в частности, делать ретвиты), то мы провели дополнительный анализ, “вычистив” из совокупности ретвитов те из них, которые сделаны ботами. Результат оказался в этом случае тем же, что и для исходной выборки: сеть важнее текста. Сетевая позиция автора, ассоциируемая с его популярностью (в особенности – его популярностью среди популярных пользователей), играет гораздо более значимую роль для распространения твита, чем его содержательные характеристики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Поливач, Є. Ю. "Зміст авторських прав на комп'ютерні програми та їх види." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1 (July 2, 2021): 47–50. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1.730.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних проблем сучасного становища у сфері використання, розпорядження авторськими правами на комп’ютерні програми та програмне забезпечення, які є необхідними у цифрову епоху. Одним із найбільш поширених способів використання творів є їх опублікування (випуск твору у світ). Згідно зі ст 420 Цивільного кодексу України, комп’ютерні програми належать до об’єктів права інте- лектуальної власності. При цьому розрізняють особисті немайнові і майнові права інтелектуальної власності. Особисті немайнові права належать автору і не можуть бути передані (відчужені) іншим особам, за винятками, встановленими законом [3]. Що стосується майнових прав на об’єкт авторського права, то вони можуть бути передані (відчужені) третім особам [3]. До числа майнових прав належать: право на використання об’єкта права інтелектуальної власності, виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Такі права набуває одержувач комп’ютерної програми в тих випадках, коли програма розробляється за його особистим замовленням або підприємство виконує подібну розробку самостійно. Крім того, майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані їх власником повністю або частково іншій особі [2]. Доволі часто авторські права на використання комп’ютерної програми використовуються неправомірно, зокрема роботодавцями. Відносини між автором творів та іншими особами щодо передачі майнових прав на використання твору здійсюються на підставі авторського договору. Авторський договір є ключовим механізмом у відносинах щодо розпорядження авторськими правами на твір та захищає права автора від неправомірноговикористання його твору будь-якими особами Особливостями авторського договору на використаня комп’ютерної програми є передача майнових прав автора іншій особі для подальшого розповсюдження та використання з метою отримання автором винагороди.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Шевчук, Олексій. "ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ САЙТУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМ ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 10, 2020): 320–35. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-320-335.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу інформаційних можливостей сайту Національного банку України для вивчення історії грошового обігу в Україні (1992-2019 рр.). Розвиток науки і техніки в сучасному світі, особливо активне застосування цифрових технологій в інформаційній сфері, вимагають певних змін у використанні методів наукових досліджень. Ще декілька десятиріч тому до основних нумізматичних та боністичних джерел учені відносили власне окремі грошові знаки, фіксацію місць знахідок грошових одиниць (монет, бон), матеріали та інструменти виготовлення грошових одиниць, а також вагові гирьки в нумізматиці. До допоміжних традиційно зараховували архівні матеріали, правові джерела, мемуари, епістолярну спадщину та періодичні видання. Проте тотальна інформатизація державного управління та суспільства призвели до того, що WEB-ресурси стають вагомим джерелом для історичних досліджень, зокрема й нумізматичних та боністичних. Саме на цих ресурсах містяться як основні, так і допоміжні джерела з історії грошового обігу. Проаналізовано відповідність вебсайту НБУ https://www.bank.gov.ua/ проголошеним у 2019 році напрямкам державної політики, таким як цифровізація, відкритість даних та ін. На думку автора, сайт достатньо зручний для користування, має favicon (графічний логотип), однотипний дизайн усіх сторінок з переважно біло-зеленими тонами, переклад на англійську мову. Розроблена у 2019 році нова версія сайту НБУ відображається на смартфонах та планшетах. Також є версія перегляду, призначена для людей з вадами зору. Доведено, що сайт НБУ має значний інформаційний потенціал для дослідження історії грошового обігу в Україні (1992-2019 рр.). На сайті представлено основне джерело нумізматичних та боністичних досліджень – власне монети і банкноти НБУ, якісні зображення їх основних типів та опис. Певний інтерес для дослідників, особливо на початкових етапах наукових пошуків, мають статистичні дані, роз’яснення НБУ щодо готівкового обігу, обміну банкнот та ін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Крегул, Я. М. "Публічний контроль в Україні та Франції: порівняльно-правове дослідження." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 111–20. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1833.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню явища публічного контролю, визначенню його ролі в якості основного елементу взаємодії держави та суспільства, що створює підґрунтя для соціального спрямування політики держави. Так, серед факторів, які зумовлюють розвиток правової бази держави, автором зауважено на доцільності впровадження в процес нормотворення не лише органів влади, які наділені правотворчими функціями за Конституцією держави, а і тих неформальних соціальних структур, які, можливо, не будуть відігравати визначальної ролі в цьому процесі, однак зможуть надати аргументи «за» або «проти» прийняття певних нормативно-правових актів. У дослідженні з'ясовано, що державна влада вимагає контролю з боку громадськості, оскільки фактично саме остання надала їй повноваження для створення правового поля. В свою чергу публічний контроль, з точки зору автора, необхідний саме для досягнення ефективної комунікації між владою та громадянським суспільством. В рамках запропонованого дослідження проаналізовано вплив різноманітних факторів на якість здійснення публічного контролю. Зокрема, зазначено про значну роль інформаційної політики держави та використання сучасних цифрових технологій у забезпеченні доступу громадськості до публічних даних про діяльність державних інституцій. Автор підкреслює, що право кожного громадянина бути обізнаним в урядових справах та отримувати рішення, які стосуються діяльності громади, є основним принципом демократії. Влада повинна забезпечити простий спосіб доступу громадян до даних про свою роботу та правових норм, які вона створює. Саме тому дослідник доходить висновку про те, що рівень «прозорості» інформації про діяльність адміністративних органів і доступ до неї є умовою ефективного публічного контролю. Автором виявлені і недоліки практичного втілення принципу «транспарентності» в діяльності державної влади в Україні та запропоновано шляхи його удосконалення, спираючись на досвід Французької Республіки, яка досягла суттєвих успіхів у сфері нормативно-правового та технічного закріплення взаємовідносин між громадянами і державною владою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Борщ, Людмила Михайловна. "Инновационная модернизация: формирование нового типа экономики, основанной на знаниях." Creative Economy 13, no. 4 (April 30, 2019): 633. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.4.40524.

Full text
Abstract:
Статья посвящена исследованию актуальной, научно-практической проблеме - инновационной модернизации как процесса формирования нового типа экономики. Цель исследования заключена в обосновании теоретико-методологических основ перехода экономической системы к высокотехнологической наукоемкой экономике инновационного развития. Для достижения цели выполнены следующие задачи: рассмотрены теоретические основы трансформационных процессов; сформированы комплексные подходы; проведен анализ инновационной активности в модернизации экономики. Проведенный анализ трудов отечественных и зарубежных ученых показывает, что трансформационные процессы подвержены цикличности, подъемам и спадам. Следуя этой классической теории, трансформационные процессы, по мнению автора, являются перезагрузкой экономики и началом формирования нового технологического уклада. При исследовании использовались комплексные подходы и методы: институциональный; инновационный - при определении взаимосвязей и взаимозависимостей в экономической системе; системный; структурный и логический - при анализе удельного веса информационных технологий в государстве и использовании передовых технологий. С позиции макроэкономической теории применение передовых технологий приведет к обострению конкурентной борьбы. Повышение конкурентоспособности ведет к устойчивости экономики, начинается новый эволюционный процесс формирования нового типа экономики через механизм, развитие, аккумулирование (переработку) знаний – опыт – отчуждение (конверсия), основанных на инструментах цифровых технологий. Применяя понятие «инновационная модернизация экономики», автор подразумевает не только переведение экономической системы на новый уровень, а предполагает эффективное взаимодействие методов, инструментов в управлении инновационным обновлением. Следовательно, система управления на основе инноваций должна постоянно находиться в состоянии обновления, именно данные направления модернизации можно считать основой комплексных подходов. Материалы и выводы данного исследования могут быть полезными при осуществлении ряда задач модернизации производств, рациональности повышения инновационной активности предприятия, сотрудников, при разработке подходов с целью оптимизации производственных процессов. Материалы статьи имеют практическое значение, основаны на национальной технологической инициативе, инновациях и трансформационных процессах, формируя новый тип экономики, основанной на знаниях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Избаш, О. О. "Авторское право и интернет." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 92–97. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1830.

Full text
Abstract:
Принимая во внимание улучшение разнообразных форм и способов нарушения авторского права в современных высокотехнологических условиях развития общества, что имеет тенденцию к глобализации, и учитывая малоэффективную систему противодействия этому негативному процессу в Украине, рассматриваемая проблема сегодня приобретает для нашего государства дополнительную актуальность. В Украине в последние годы, к сожалению, имеет место тенденция роста количества и разнообразия нарушений авторского права, в частности пиратство и плагиат. Также не снижается уже на протяжении многих лет и остается одним из наиболее высоких в мире уровень нарушения имущественных авторских прав в сети Интернет. В соответствии с последним отчетом Международного альянса интеллектуальной собственности Украина продолжает «экспортировать пиратство, особенно цифровое, в страны ЕС, а также другие соседние страны в регионе». Статья посвящена изучению проблем при осуществлении защиты авторских прав в сети Интернет. Автор осветил изменения в действующем законодательстве Украины по этому вопросу, а также кратко охарактеризовал недостатки в процедуре рассмотрения споров и жалоб автора, чьи права были нарушены, в системе участников предоставления интернет-ресурсов и в судебном порядке. В соответствии с законодательством Украины за нарушение авторского права предусмотрена наряду с гражданско-правовой и административной также уголовная ответственность. Установлено, что правительством и соответствующими институтами предпринимаются определённые шаги по улучшению работы в этом направлении, которые, к сожалению, остаются малоэффективными. Так, законодатель почему-то не воспользовался представившейся возможностью для устранения других погрешностей в формулировке ст. 176 УК, которые рассматривает А.М. Коваль в своей работе об уголовной ответственности за нарушения авторских и смежных с ним прав. Хотя при этом в статьи УК, ГПК, ХПК внесены существенные дополнения и изменения, которые позитивно влияют на защиту авторских прав. При этом следует понимать, что повышение эффективности разрешения сложной проблемы нарушений авторских прав в Украине зависит от разработки и внедрения единой государственной стратегии, в рамках которой должно произойти объединение системных и скоординированных усилий специалистов законодательной, научно-интеллектуальной, правоохранительной и государственно-управленческой сферы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Прокофьева, А. И. "PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIPS DURING THE PANDEMIC." Вестник ГГНТУ. Гуманитарные и социально-экономические науки, no. 2(24) (August 27, 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.2021.92.31.003.

Full text
Abstract:
В статье автор изучает современное состояние рынка государственно-частного партнерства, а также сфер, наиболее и наименее пострадавших от последствий пандемии, вызванной коронавирусной инфекцией. Был сделан вывод, что пандемия нанесла огромный вред всем отраслям и сферам, в том числе и ГЧП. Исходя из статистических данных, автор констатирует, что наибольший урон нанесен проектам в социальной сфере, а также коммунально-энергетической сфере. Наибольшую стабильность демонстрирует транспортная сфера и сфера it-инфраструктуры. Автор пришел к выводу, что органы государственной власти принимают меры антикризисной поддержки регионов посредством запуска программы, основанной на содействии в подготовке и запуске ГЧП-проектов. Для сферы грузовых и пассажирских перевозок, сферы культуры, спорта и туризма были приняты особые меры поддержки. Однако не все регионы активно подключились к этой программе, что свидетельствует об отсутствии заинтересованности власти в развитии ГЧП и стабилизации экономики. По мнению автора, для преодоления последствий пандемии необходимо оказание прямой финансовой помощи, а также развитие цифровых и платформенных решений для эффективного диалога всех участников рынка, стимулирование внебюджетных инвестиционных ресурсов. In the article the author examine the current state of the public-private partnership market, as well as the areas most and least affected by the consequences of the pandemic caused by coronavirus infection. It was concluded that the pandemic has caused huge damage to all industries and areas, including PPPs. Based on statistical data, the authors state that the greatest damage was caused to projects in the social sphere, as well as in the utilities and energy sectors. The transport sector and the IT infrastructure sector demonstrate the greatest stability. The author concluded that the state authorities are taking measures to provide anti-crisis support to the regions by launching a program based on assistance in the preparation and launch of PPP projects. Special support measures were taken for cargo and passenger transport, culture, sports and tourism. However, not all regions actively participated in this program, which indicates the lack of interest of the authorities in the development of PPP and the stabilization of the economy. According to the author, in order to overcome the consequences of the pandemic, it is necessary to provide direct financial assistance, as well as to develop digital and platform solutions for an effective dialogue of all market participants, to stimulate extra-budgetary investment resources, etc.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Шиповалова, Лада Владимировна. "THE DESTINY OF VISUALIZATIONS IN PUBLIC SCIENCE COMMUNICATION: BETWEEN ACTION AND REPRESENTATION." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 4(30) (October 28, 2021): 273–92. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2021-4-273-292.

Full text
Abstract:
Научные визуализации рассматриваются в трех контекстах. Первый контекст – визуального поворота, в ходе которого подчеркивается внимание к двойственной роли образов в общественных взаимодействиях: как представлений и как действующих агентов. Второй контекст – кризиса научных репрезентаций, выходом из которого оказывается внимание к научным визуализациям, связывающим, благодаря своему чувственному характеру, теорию и реальность. Третий контекст – публичной научной коммуникации, в которой визуализации активно действуют, изменяя отношения между общественными субъектами, а также репрезентируют важную научную информацию. На переходе от второго контекста к третьему формируется интересующая автора коллизия судьбы научных визуализаций, которые в публичной научной коммуникации оказываются одновременно и научными, и политическими объектами, представляющими научные исследования и включающимися в процессы принятия общественно значимых решений. В профессиональной научной коммуникации двусмысленный характер научных визуализаций оказывается конструктивным. Они существуют одновременно и как представления, отсылающие к реальности, и как действия, собирающие в единство научное сообщество. Однако в публичной научной коммуникации сборка сообщества посредством научных визуализаций оказывается не менее значимой, но более проблематичной, поскольку интересы участвующих во взаимодействии субъектов различны, соответственно, утрачивается возможность однозначного восприятия визуализаций. Тем не менее визуализации в публичной научной коммуникации действуют достаточно эффективно, способствуя распространению научной грамотности в процессах популяризации, вовлечению граждан в управление и принятие политически значимых решений. При этом возникают условия, препятствующие удержанию конструктивной двусмысленности визуализаций. В качестве таких условий в статье рассматриваются цифровые посредники коммуникации, усиливающие действенный характер визуализаций, а также неопределенность как предмет познания современной науки «пост-нормальной эпохи», который сложно репрезентировать посредством образов. В итоге возникает ситуация уклонения к признанию действенности визуализации в ущерб ее репрезентативной функции и, как следствие, принесения научной объективной стороны визуализаций в жертву их политической и даже идеологической составляющей. В заключение автор предлагает выход из этой ситуации, способствующий удержанию необходимой двойственности визуализаций в публичной научной коммуникации. The article discusses scientific visualizations in three contexts. The context of the visual turn emphasizes attention to the ambiguous character of images in social interactions – as representations and as agents. The context of the crisis of scientific representations concerns scientific visualizations, which are the way out of it due to their linking of theory and reality. The context of public science communication demonstrates visualizations as activity changing the relationship between public actors and as representation of important scientific information. In the transition from the second context to the third, the author finds the collision of the destiny of scientific visualizations. Visualizations in public science communication turn out to be both scientific and political objects that represent scientific research and take part in the processes of decision-making. In professional science communication, the ambiguous nature of scientific visualizations turns out to be constructive. Scientific visualizations exist simultaneously as representations referring to reality and as actions that bring together the scientific community. However, in public science communication, the assembly of a community through scientific visualizations turns out to be no less significant, but more problematic since the interests of the subjects participating in the interaction are different. Nevertheless, visualizations in public science communication work quite effectively, contributing to the dissemination of scientific literacy in the popularization and to the involvement of citizens in decision-making. In this case, conditions arise that prevent the retention of the constructive ambiguity of visualizations. As such conditions, the author examines the emerging digital mediators of communication that enhance the activities of visualizations, as well as uncertainty as a subject of “post-normal” science, which is difficult to represent through images. In conclusion, the author proposes a way out of this situation, contributing to the retention of the necessary ambiguity of visualizations in public science communication.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Рожков, Е. В. "«Problems and prospects for the implementation of the national project» Smart City (using the example of Perm)." Voprosy regionalnoj ekonomiki, no. 1(46) (March 15, 2021): 127–32. http://dx.doi.org/10.21499/2078-4023-2021-46-1-127-132.

Full text
Abstract:
Актуальность темы статьи, изучаемая автором, бесспорна. В соответствии с программой Минстроя России город Пермь реализует пилотный проект «Умного» города. Цель статьи заключается в определении возможности внедрения современных коммуникационных технологий. Задача статьи заключается в оценке возможности реализации программы. В работе был применён общенаучный метод познания проблемы и метод системного подхода. Применяя методологию системного подхода, автором статьи акцентировано внимание на необходимость управлять программой по созданию «Умного города» в контексте устойчивого развития как сложную и динамическую структуру. Научная новизна статьи состоит в комплексном исследовании развития «Умного города». При встрече с руководством муниципального образования город Пермь, автором статьи было предложено усовершенствование процессов хозяйственного управления. По мнению автора, для того, чтобы обеспечить соответствие спроса и предложения, на реализацию национального проекта «Умный город», необходимо решать имеющиеся проблемы с помощью цифровизации управленческих и навигационных систем. Автором выявлено, что внедрение цифровых платформ и сервисов вовлечения жителей муниципального образования город Пермь сделан - у населения города появилась возможность интерактивно управлять городскими процессами («Управляем вместе»), т.е. горожане сами могут как заявлять местным органам власти о необходимости решения той или иной проблемы на территории города или проголосовать за необходимость проведения различных мероприятий, направленных на улучшения их качества жизни и удобства их проживания. В целях снижения затрат на финансирование цифровизации городских процессов и услуг есть необходимость разработки нормативов минимальных и максимальных финансовых затрат по предоставлению услуг в этой области для муниципальных образований с численностью населения более 1 млн. чел. На уровне муниципального образования автором выявлена ежегодная актуализация документов относящихся к документам стратегии социально-экономического планирования. В статье подчёркивается, что реализация программы «Умный» город в Перми может быть выполнена при условии софинансирования со стороны региональных и федеральных структур. The relevance of the topic of the article studied by the author is undeniable. In accordance with the program of the Ministry of Construction of Russia, the city of Perm is implementing the pilot project «Smart» city. The purpose of the article is to determine the possibility of introducing modern communication technologies. The purpose of the article is to assess the feasibility of the program. In the work, a general scientific method of knowing the problem and a method of a systemic approach were applied. Using a systematic approach methodology, the author of the article emphasizes the need to manage the Smart City program in the context of sustainable development as a complex and dynamic structure. The scientific novelty of the article consists in a comprehensive study of the development of the «Smart City». When meeting with the leadership of the municipality, the city of Perm, the author of the article proposed improving the processes of economic management. According to the author, in order to ensure the conformity of supply and demand for the implementation of the national project «Smart City», it is necessary to solve existing problems by digitalizing management and navigation systems. The author revealed that the introduction of digital platforms and services for involving residents of the municipality of Perm was made - the city population had the opportunity to interactively manage urban processes («We manage together»), that is, citizens themselves can both declare to local authorities the need to solve a problem in the city or vote on the need to conduct various measures aimed at improving their quality of life and the convenience of their living. In order to reduce the cost of financing the digitalization of urban processes and services, there is a need to develop standards for minimum and maximum financial costs for the provision of services in this area for municipalities with a population of more than 1 million people. At the level of the municipality, the author revealed the annual updating of documents related to the documents of the socio-economic planning strategy. The article emphasizes that the implementation of the Smart City program in Perm can be carried out subject to co-financing from regional and federal structures.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Щебланова, Вероника Вячеславовна, Лариса Викторовна Логинова, and Ирина Юрьевна Суркова. "DISCOURSES OF THE URBAN COMMUNITY OF INTERNET MEMES: BETWEEN CONSTRUCTIVE AND DESTRUCTIVE CIVIC ACTIVITY OF THE YOUTH." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 3(25) (September 18, 2020): 136–55. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2020-3-136-155.

Full text
Abstract:
Цель исследования, на результатах которого основана статья, – анализ визуально-дискурсивных особенностей информационного содержания молодёжной региональной группы сети «ВКонтакте» «Мемы о родном Саратове» (МОРС). Интернет-мем – это группа визуальных, вербальных элементов, объединённых единством содержания, формы, позиции, которые созданы, преобразованы и распространены многими участниками с помощью цифровых платформ. Критериями при выборе группы МОРС стали: открытость официального регионального сообщества; ежедневное наполнение новым контентом; наличие контента социально-политического характера; присутствие публикаций с радикальным, грубым, агрессивным контентом деструктивной направленности; количественный и демографический критерий группы МОРС – сообщество со значительным количеством молодых подписчиков Саратовской области). Участники группы – в шутку и всерьёз – рисуют социально-политические образы городской среды, критикуют безучастность властных структур области и России, бездействие коммунальных служб или равнодушие горожан. В условиях кажущейся свободы интернета в социальных сетях проявляются и конфликтные, деструктивные интеракции в форматах троллинга, фейла, флейма. Последовательно решаемые исследовательские задачи были сосредоточены на сборе и интерпретации дискурсивных данных с применением методики качественно-количественного контент-анализа. В статье представлены результаты анализа трёх тем-индикаторов смыслового поля сообщества (в которые вошли 125 мемов): «Власть на службе народа», «Коммунальный беспредел», «Центр – периферия: “российские печали”». Авторами сформулировано понимание контента конструктивной и деструктивной гражданской направленности. На основе бального ранжирования составлен рейтинг активности молодёжи внутри выделенных тем-индикаторов смыслового поля сообщества за период 2019 года. Определены общие эпизоды и специфика дискурсивного наполнения, его деструктивности в интернет-мемах различной семиотической структуры и комментариях к мемам в каждом тематическом направлении МОРС. Выявлены тенденции, прослеживающиеся в гражданских дискурсах молодёжи, обозначены перспективы проявлений молодёжной гражданственности в городском интернет-сообществе. Проведённое исследование позволило авторам представить специфику информационного наполнения каждого тематического направления, выделенного внутри группы МОРС, с акцентом на анализе деструктивности, дискурсивных особенностей её контента. Internet sites are an additional space of uniting by interests, a place for upholding rights and freedoms. They are becoming more popular for social activism manifestations. Conflicting, destructive interactions in the formats of trolling, fail, and flame are observed in social networks within the seeming freedom of the Internet. A popular way for young people to present their sociopolitical views is the Internet meme: a visual-verbal means of mass communication, a tool for activation, a translator of emotions. The aim of this study is to analyze the visual-discursive features of the information content of the youth regional community “Memes about Native Saratov” posted on the social network VKontakte. “Memes about Native Saratov” is a group of sociopolitical “digital folklore”, the main content of which is Internet memes and their discussion. The criteria for choosing the “Memes about Native Saratov” group were: openness of the official regional Internet community; daily updates with new content; availability of sociopolitical content; publications with radical, rude, aggressive destructive content; quantitative and demographic characteristics. This Internet community has a significant number of young subscribers in Saratov Oblast. The members of the community, jokingly and seriously, draw sociopolitical images of the urban environment, criticize the indifference of the power structures of the region and Russia, the inaction of utility service providers, or the indifference of the city dwellers. The consistently solved research problems were focused on the collection and interpretation of discursive data using the methodology of qualitative and quantitative content analysis. The results of the analysis of three topics indicating the community’s semantic field—“Authorities Serving the People”, “Communal Lawlessness”, “Center–Periphery: ‘Russian sorrows’ ”—are presented in the article. The field included 125 memes. The authors’ understanding of the content of a constructive and destructive civic orientation is formulated in the article. Based on the score ranking, the rating of youth activity within the selected topics of the semantic field of the community for the period of 2019 was compiled. The general episodes and the specifics of discursive content, its destructiveness in Internet memes of various semiotic structures and comments on memes in each thematic area of the “Memes about Native Saratov” community were determined. The tendencies observed in the civic discourses of the youth are revealed, the prospects of manifestations of youth citizenship in the urban Internet community are identified. The study allowed the authors to present the specifics of the content of each thematic area identified within the “Memes about Native Saratov” Internet community, with a focus on the analysis of destructiveness, the discursive features of its content.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Зінюк, Микола. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕСУ." Економіка та суспільство, no. 29 (July 27, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-57.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду питання цифрової трансформації в бізнесі, а саме показників її ефективності. З огляду на світові тенденції у цифровому напрямку це п є досить актуальним. Стаття дає змогу отримати конкретні показники, які, на думку автора, є актуальними на сьогоднішній день та в майбутньому повинні вдосконалюватись в паритеті з цифровою аджендою сучасного світу. Крім того, представлені фактори, які впливають на цифрову трансформацію, що є корисним під час відслідковування ефекту від провадження цифрових рішень у бізнес-процесах бізнесу. Кожен з представлених факторів залежить від специфіки досліджуваного бізнесу, адже галузь розвитку має досить сильний вплив на ці фактори. В подальшому, представлений матеріали необхідно адаптувати під окрему галузь виробництво. Проте, узагальнені показники та фактори із даної статті є потужним фундаментом в подальших дослідженнях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Бурьянов, Максим Сергеевич. "Врата в глобальное право: глобальные цифровые права человека." Научные труды Московского гуманитарного университета, no. 2 (May 21, 2020). http://dx.doi.org/10.17805/trudy.2020.2.11.

Full text
Abstract:
<p>В статье исследованы принципы построения глобального права сквозь призму цифровых технологий. Рассмотрены вопросы глобальных рисков индустрии 4.0. Предложено формирование глобальной цифровой нормативной системы.</p><p>Текст доклада автора на Общероссийской (национальной) научной конференции «Моисеевские чтения. Культура и гуманитарные проблемы современной цивилизации», которая состоялась 4–5 марта 2020 г. в Московском гуманитарном университете.</p>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Пшеничний, Кирило Юрійович, and Ганна Володимірівна Хаханова. "МЕТОДИ ВЕРИФІКАЦІЇ ТЕМПОРАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ." Радиоэлектроника и информатика, no. 3(86) (September 27, 2019). http://dx.doi.org/10.30837/1563-0064.3(86).2019.214975.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Silva, Dijandira Francisca Ferreira da, and Regis Flávio Varela de Oliveira. "Важность цифровой инклюзии в системе образования." Revista Científica Multidisciplinar Núcleo do Conhecimento, February 4, 2022, 69–78. http://dx.doi.org/10.32749/nucleodoconhecimento.com.br/ru/107567.

Full text
Abstract:
Технологии играют важную роль в системе образования. Будучи рабочим партнером в образовании, они сотрудничают в присвоении знаний, считая, что знания не закончены и всегда есть что-то новое для изучения. Известно, что обеспечение доступа к знаниям – это роль школы, которая должна демократизировать существующее культурное наследие. В связи с этим школа, благодаря цифровой интеграции, может расширить возможности более критичных граждан, мыслящих и готовых к решению социальных проблем жизни. Таким образом, цифровая интеграция приносит большие преимущества в аспекте системы образования и обучения. В этом контексте эта статья призвана ответить: какова важность цифровой интеграции в образовании? Целью исследования является размышление о важности цифровой интеграции в системе образования. Имея в качестве библиографической методологии, основанной на разных авторах, которые занимаются изучаемой темой. Результаты показали, что слишком большое информационное обеспечение может вызвать несистематизированные знания, и школа отвечает за систематизацию этих знаний. Поэтому образование и технологии должны идти рука об руку для расширения и организации знаний. Также был сделан вывод о том, что в информационную эпоху необходимо использовать информационные технологии в построении знаний, для удовлетворения текущих потребностей студентов, в условиях технологического прогресса. Принципиальное значение имеет включение технологий в образование для содержательного обучения и сужения информации среди студентов, для повышения квалификации и социального развития.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Полуэхтова, Ирина Анатольевна. "Социокультурные эффекты медиатизации телевидения." Znanie. Ponimanie. Umenie, no. 4 (December 26, 2018). http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2018.4.7.

Full text
Abstract:
<p>В статье анализируются изменения в социальном функционировании телевидения в контексте медиатизации и социокультурные последствия этих изменений, связанные со снижением социализационного потенциала телевидения, его роли в формировании единого информационного и культурного пространства и интеграции общества. В качестве эмпирической базы использованы результаты социологического исследования «Телевидение глазами телезрителей» (2000–2018), которое проводится под руководством автора статьи, а также вторичный анализ данных мониторинговых измерений телевизионной аудитории (компания «Медиаскоп»).</p><p>Телевидение (наряду с другими массмедиа) является, несомненно, важнейшим источником и инструментом медиатизации общества. Но и сам институт телевидения претерпевает кардинальные изменения, которые проявляются на разных уровнях. Основным фактором, оказывающим влияние на медийное поведение современных аудиторий СМИ, является цифровое неравенство. Вследствие этого в аудитории телевидения сегодня можно выделить несколько поколений телезрителей с разным медийным поведением.</p><p>Одним из эффектов медиатизации телевидения является индивидуализация телепотребления. Цифровой разрыв разрушает прежний механизм «воспроизводства» телевизионной аудитории. Цифровые трансформации российского телевидения происходят медленнее, чем развитие инфраструктуры и медийных сервисов Интернета, а также изменения в аудитории и практиках медиапотребления. Фрагментация аудитории может оказаться процессом с нежелательными социальными последствиями, поскольку ведет к еще большей раздробленности информационного пространства и публичной сферы.</p><p>Отмечается сильная зависимость российского телевидения от государства, с одной стороны, и рекламной бизнес-модели — с другой. Данные опросов фиксируют снижение интереса современной молодежи к телевидению как источнику развлекательного контента и заметно возросшее число молодых людей, включающих телевизор «по привычке» и «для фона». Это свидетельствует о глубинных сдвигах в восприятии телевидения как медиа. </p><p>В этих условиях снижается предсказуемость воздействия телевидения на формирование мировоззренческих установок и ценностных ориентаций россиян. Это формирует риски снижения эффективности телевидения как агента социализации, а также его роли в формировании единого информационного пространства, интеграции и консолидации общества.</p>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Прокопов, Владислав Андреевич. "Медиаобразование в зарубежных странах." Научные труды Московского гуманитарного университета, no. 1 (March 3, 2020). http://dx.doi.org/10.17805/trudy.2020.1.4.

Full text
Abstract:
<p>Статья посвящена изучению системы медиаобразования в зарубежных странах. В условиях интенсивного развития цифровых технологий, увеличения влияния медиа и внедрения медиаобразовательных практик в учебные заведения автор уделяет внимание целям, задачам и особенностям медиаобразовательных систем Великобритании, США и Франции, а также необходимости развития медиаграмотности и медиакомпетентности среди детей и молодежи.</p>Текст доклада автора на XV Международной научной конференции «Высшее образование для XXI века. Роль гуманитарного образования в контексте технологических и социокультурных изменений», которая прошла 14–16 ноября 2019 года в Московском гуманитарном университете.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography