Academic literature on the topic 'Цифрова інформація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Цифрова інформація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Цифрова інформація"
1
П. Є. Антонюк, М. В. Гуцалюк,. "ЩОДО СУТНОСТІ ЕЛЕКТРОННОЇ (ЦИФРОВОЇ) ІНФОРМАЦІЇ ЯК ДЖЕРЕЛА ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ." Криміналістичний вісник 33, no. 1 (February 10, 2021): 37–49. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-37.
Full textAbstract:
Мета статті – науково обґрунтувати теоретичні засади правового регулювання та сучасної практики використання електронної (цифрової) інформації як джерела доказів у кримінальному провадженні. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено сукупністю методів філософського, загальнонаукового і конкретно-наукового рівнів. Зокрема, з позиції матеріалістичної діалектики розглянуто сутність електронних (цифрових) доказів як процесуальних джерел доказів та їх відмінність від інших джерел доказів. Із застосуванням методів формальної логіки (аналіз, синтез, аналогія, дедукція) зроблений висновок про синонімічність (під кутом зору використання) таких понять, як «електронна інформація» і «цифрова інформація» у вітчизняному правовому полі. Завдяки методам аналогії та моделювання на реальних прикладах продемонстровано специфічні властивості електронних (цифрових) доказів як самостійних джерел інформації про подію правопорушення та їх взаємозв’язок із матеріальними об’єктами – технічними носіями такої інформації. Застосуванням порівняльно-правового методу засвідчено помилковість сприйняття як електронних усіх документів, створених в електронній (цифровій) формі, що підтверджується прикладами слідчої та судової практики, проаналізованими за допомогою статистичних методів. Наукова новизна. Електронні докази розглядаються як інформація в електронній (цифровій) формі, що отримана в передбаченому законом порядку і має значення для кримінального провадження. Вироблено пропозиції щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України стосовно розширення кола процесуальних джерел доказів шляхом уведення до нього електронних (цифрових) доказів. Висновки. Проаналізовано вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство щодо процесуальних джерел доказів у кримінальному судочинстві, а також нормативно-правові акти стосовно електронної (цифрової) інформації з позиції належності електронних (цифрових) доказів до процесуальних джерел доказів. Вироблено пропозиції щодо правового закріплення такого розуміння електронних (цифрових) доказів у кримінальному процесуальному праві України. Доведено необхідність удосконалення процесуальної процедури отримання електронних (цифрових) доказів, а також окреслення кваліфікаційних вимог до суб’єктів – носіїв спеціальних знань, залучуваних до роботи з електронними доказами, чітко розмежувавши їх компетенцію щодо обсягу та форми застосування спеціальних знань.
2
БУДНИК, Олена. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Освітні обрії 50, no. 1 (February 22, 2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.140-145.
Full textAbstract:
У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі в контексті впровадження реформи Нової української школи. Обґрунтовано значення цифрових технологій в організації дистанційного навчання закладів освіти в умовах карантину. Наголошено на потребі запровадження репозитаріїв відкритого доступу з освітнім і науковим контентом, що вможливить альтернативні шляхи отримання знань попри часові чи просторові обмеження. Висвітлено переваги та негативні сторони використання ІКТ у навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Визначено особливості створення ефективного комп’ютерно інтеґрованого освітнього середовища закладу освіти. Представлено результати емпіричного дослідження з виявлення ставлення майбутніх учителів до питань розвитку цифрової грамотності учнів за напрямами: інформація, дані та медіаграмотність; цифрова комунікація та співпраця; відповідальне використання та вирішення проблем з допомогою ІКТ. Подано результати ранжування студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника важливих для цифрової грамотності вчителя позицій, а саме: цифрове суспільство; електронне врядування; електронна освіта; дистанційне навчання; безпека в цифровому суспільстві.
3
Довжук, Ігор. "ЦИФРОВА НЕРІВНІСТЬ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 233–52. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-233-252.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано проблеми цифрової нерівності або цифрового розриву в сучасному інформаційному суспільстві через призму міждисциплінарного інформаційно-комунікаційного підходу. Цифрова нерівність розглядається на міжнародному рівні та рівні соціуму як складний і багатоаспектний процес. Показано специфіку digital divide через поведінку «інфобагатих» і «інфобідних». Охарактеризовано основні соціальні чинники впливу на цифрову нерівність і специфіку їхнього прояву в Україні.
Інформаційна нерівність як вид соціальної нерівності існувала завжди в усіх суспільствах і є їх невід’ємною характеристикою. Більшу частину своєї історії населення розділялось на освічену, інформаційно обізнану еліту й малоосвічену масу. Можливості доступу до знань/інформації мали переважно вихідці з вищих прошарків. Останнє відповідало їхньому статусу і відгороджувало від маси.
Digital divide тією чи іншою мірою присутній в усіх суспільствах і вважається однією з головних соціально-економічних проблем, яку мають долати на національному і міжнародному рівнях. Без телекомунікаційних технологій сьогодні неможливо досягнути економічного зростання. Поширення товарів і послуг через Інтернет, безпаперові трансакції, безмежна оперативна інформація, безліч освітніх і науково-дослідних платформ значно змінюють світ.
Доступ до Інтернету, використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), соціальних мереж, такі як Twitter, Facebook, створюють онлайн-групи зі схожими інтересами та проблемами. Інтернет і ІКТ певним чином видозмінюють суспільство, покращуючи взаєморозуміння, привчаючи людей знайомитись з новими ідеями, здійснювати ділові операції, оцінювати новини тощо, що певним чином, відсторонює, ізолює групи, не підключені до Інтернету.
Інформаційна нерівність пояснюється також особистісно-соціальними чинниками, куди відноситься нерівні можливості соціальної адаптації до нових процесів і реалізації природних здібностей, світоглядні, психологічні (брак мотивації, потреби), мовні тощо
4
Крицька, І. О. "Речові докази та цифрова інформація: поняття та співвідношення." Часопис Київського університету права, no. 1 (2016): 301–5.
Find full text
5
Мехед, Андрій, and Захарій Варналій. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253524.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є дослідження впливу цифровізації на діяльність підприємств та організаціюсистеми їхньої фінансової безпеки, зокрема сформувати визначення фінансової безпеки як структур-ної компоненти економічної безпеки в контексті цієї роботи, окреслити переваги та виявити проблемифункціонування підприємств в умовах цифрової економіки та сформувати теоретичні положення роз-робки механізму фінансової безпеки, адаптовані до умов цифрового середовища. Наведено авторськевизначення поняття фінансової безпеки як міри гармонізації в часі і просторі економічних інтересівпідприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища з метою формування відповідної системидля захисту фінансових інтересів підприємства від наявних і потенційних внутрішніх і зовнішніх за-гроз. Досліджено сутність цифрової економіки як нової парадигми розвитку економіки і суспільства, деосновним фактором виробництва є інформація, представлена в цифровому варіанті. Визначено харак-терні риси цифрової економіки, а також позитивні та негативні аспекти, які мають вплив на безпеку під-приємницьких структур. Визначено сутність і роль системи фінансової безпеки підприємства в умовахдіджиталізації економіки та сформовано основні положення розробки механізму фінансової безпеки,адаптовані до умов цифрового середовища. При цьому до результатів функціонування механізму фі-нансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки віднесено: забезпечення сталого розвиткув мінливих умовах; збільшення позитивних грошових потоків; створення і використання сучаснихІТ-систем та бізнес-моделей; формування високого рівня управління і швидкого реагування на загрози.Своєю чергою, забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки повиннобазуватися на таких принципах: системність; оперативність реагування на загрози; безперервністьздійснення заходів; узгодженість рішень і дій; доцільність витрат на заходи безпеки; компетентністьуправлінського персоналу та працівників компанії; послідовність у проведенні заходів; спрямованістьна результат.Ключові слова: фінансова безпека, цифрова економіка, діджиталізація, цифровізація, цифрові техноло-гії, цифрова трансформація, механізм фінансової безпеки.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.
6
Osadcha, О. О., and O. V. Pavelko. "РОЗВИТОК ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 94 (September 24, 2021): 162. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202115.
Full textAbstract:
У статті досліджено вплив цифровізації економіки на розвиток обліково-аналітичної системи підприємств. Встановлено, що в умовах цифровізації національної економіки інформація стає основним джерелом конкурентоспроможності суб’єкта господарювання. Висвітлено механізм формування обліково-аналітичної системи підприємств. Охарактеризовано основні цифрові технології, які доступні для використання при веденні бухгалтерського обліку в сучасних умовах економічного та технологічного розвитку, а саме: облікові інформаційні системи, розширену мову фінансової, управлінської, податкової звітності різних сфер бізнесу (XBRL), «хмарні технології» обчислення, блокчейн, електронний обмін даними, соціальні мережі. Представлено трактування поняття «цифрова модернізація обліково-аналітичної системи». Обґрунтовано актуальність застосування ІТ-новацій в облікових процесах.
7
Георгіївна, Некіт Катерина. "ЦИФРОВІ ДАНІ ТА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ." Часопис цивілістики, no. 42 (October 7, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i42.433.
Full textAbstract:
Некіт Катерина ГеоргіївнаЦИФРОВІ ДАНІ ТА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА ВЛАСНОСТІСтаттю присвячено визначенню правової природи новітнього об’єкта цивільних відносин – цифровихданих – і їх співвідношення з категорією «інформація». Проаналізовано можливість поширення правового режимувласності на інформацію як загальну категорію та цифрові дані як особливий вид інформації. Досліджено доктри-нальну дискусію навколо визначення правової природи інформації. Вивчено підходи до визначення поняття йознак інформації. Зроблено висновок, що деякі види інформації в жодному разі не можуть виступати об’єктамиправа власності й узагалі розглядатися як об’єкти цивільного обігу. Водночас на деякі види інформації доцільнопоширити режим права власності, що більшою мірою відповідає потребам інформаційного суспільства. В інфор-маційному суспільстві інформація модифікується й набуває нових характеристик, раніше їй не властивих, щоможе змінити уявлення про її правову природу. Зроблено висновок про необхідність у сучасних умовах розріз-няти поняття інформації та даних. Необхідно відрізняти категорію інформації як знання й цифрових об’єктів, якітільки за формою свого існування є інформацією. Будь-яка інформація є обробленими даними, у суб’єктивномусприйнятті крізь призму особистого досвіду та цінностей така інформація може перетворюватися на знання, щовизначає її характерні властивості як специфічного об’єкта цивільних правовідносин. Разом із тим не будь-якідані підлягають обробці з метою перетворення на інформацію, що має здатність перетворитися на знання. Такзвані цифрові дані є сукупністю символів, цінність яких визначається виключно попитом на них. Такі дані, будучиінформацією лише за формою, а не за змістом, набувають специфічних властивостей. Для них не є характернимиті ознаки, які властиві інформації в її класичному розумінні. Вони не піддаються моральному старінню, не можутьнеобмежено поширюватися, що обумовлено специфікою технологій, можуть бути знищені, мають вичерпнийхарактер і, що вкрай важливо, можуть бути відділені від особи, яка їх передає. Тобто такого роду даними можнарозпоряджатися аналогічно тому, як відбувається розпорядження матеріальними речами. З урахуванням визна-чених у статті властивостей та ознак цифрових даних зроблено висновок про допустимість уважати їх особливогороду безтілесними речами – цифровими речами, або квазіречами. Відповідно, на ці об’єкти може бути поши-рений режим власності, оскільки за своїми властивостями вони відрізняються від інформації в її усталеномурозумінні та наближаються за ознаками до речей матеріального світу.
8
Колодіна, А. С., and Т. С. Федорова. "ЦИФРОВА КРИМІНАЛІСТИКА: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 176–80. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.27.
Full textAbstract:
Анотація. З кожним роком інноваційні технології все більше впроваджуються в різні сфери суспільного життя. Не винятком є i криміналістична експертиза, яку сучасні інформаційні технології вивели на новий етап розвитку. Зокрема, завдяки новітнім технологіям з’явилася нова галузь криміналістики – цифрова криміналістика. У статті досліджується новітня галузь криміналістики – цифрова криміналістика, яка є прикладною наукою про розкриття злочинів, пов’язаних з комп’ютерною інформацією, про дослідження цифрових доказів, методи пошуку, отримання і закріплення таких доказів. Цифрова криміналістична експертиза — це «одна із галузей криміналістичної експертизи, яка зосереджується на кримінально-процесуальному праві та доказах щодо комп’ютерів та пов’язаних із ними пристроїв», таких як мобільні пристрої (телефони, смартфони тощо), ігрові консолі та інші пристрої, які функціонують через Інтернет (охорона здоров’я і фітнес-пристрої та медичні прилади тощо). Цифрова криміналістична експертиза, зокрема, відноситься до процесу збору, отримання, зберігання, аналізу та подання електронних доказів (також відомих як цифрові докази) з метою отримання слідчої інформації та розслідування та переслідування різних видів злочинів, у тому числі кіберзлочинів. Автори статті проаналізували складові частини цифрової криміналістики, оцінили тенденції розвитку цієї науки на сучасному етапі та спрогнозували подальший розвиток цифрової криміналістик в Україні і в іноземних країнах. Цифрова криміналістична експертиза включає процеси ідентифікації, отримання, зберігання, аналізу та представлення цифрових доказів. Криміналістичні артефакти та криміналістичні методи (наприклад, збір статичних даних або даних у реальному часі) залежать від пристрою, його операційної системи та функцій безпеки. Запатентовані операційні системи (з якими дослідники можуть бути незнайомі) і функції безпеки (наприклад, шифрування) є перешкодами для цифрової криміналістичної експертизи. Наприклад, шифрування, яке блокує доступ третіх сторін до інформації та повідомлень користувачів, може перешкодити правоохоронним органам отримати доступ до даних, що містяться на цифрових пристроях, таких як смартфони. В Національній поліції було створено спецпідрозділ по боротьбі з кіберзлочинністю. Але для того, щоб вітчизняні правоохоронні органи дійсно змогли використовувати весь спектр можливостей, які надають сучасні технології, необхідно якомога швидше завершити процес інтеграції вітчизняних правоохоронних структур у європейський простір.
9
Bodenchuk, Lilia, and Iryna Liganenko. "МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС ТА ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, no. 7 (February 28, 2021): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2021-0101.
Full textAbstract:
Цифрова трансформація і зокрема поява цифрових платформ дозволяє формувати і реалізовувати нові бізнес-моделі підприємств. В той же час платформи формують тенденції розвитку економічних суб’єктів та диктують їм умови взаємодії та співпраці. Цифрові платформи не мають виробничих потужностей – основними напрямами інвестицій стають розробка інструментів маркетингового аналізу клієнта, а саме: його бажання та вподобання. Ефект від цих дій посилюється мережевими особливостями бізнес-середовища. А це в свою чергу унеможливлює традиційне ведення бізнесу та потребує враховувати вплив глобальної цифровізації на економічні відносини як окремого регіону, так і країни в цілому. Найбільші загрози при цьому відчувають суб’єкти малого та середнього бізнесу В рамках цифрових платформ по-іншому виглядають проблеми довіри і контролю. З одного боку, виникає велика надійність і точність обробки ринкової та господарської інформації, в результаті чого стає можливим створення нових, більш потужних екосистем, наприклад цифрових бірж. З іншого боку, супутньою рисою стає відкритість бізнес-моделей і доступ до інформації більшої кількості учасників, звідси виникають проблеми кібербезпеки. Крім того, однією з проблем, що виникають на підприємствах в рамках цифрової трансформації, є досягнення цифрової зрілості учасників бізнесу, інакше можуть, наприклад, втрата постачальників, які не готові інтегруватися в цифрову систему. Окремою значущою проблемою в рамках цифрових платформ є їх захоплення агентами впливу, в першу чергу домінуючими учасниками ринку. Проведений аналіз дозволив виявити і узагальнити провідні методи та інструменти управління розвитком малого і середнього бізнесу, а також визначити основні ризики функціонування цифрових платформ. В статті цифрові платформи були розглянуті як інноваційні бізнес-моделі, як релевантний інструмент вирішення завдань дотримання стратегічних інтересів різних економічних суб’єктів.
10
Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Society Document Communication, no. 13 (January 10, 2022): 331–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-331-344.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності.
Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами.
Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей.
Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.
Dissertations / Theses on the topic "Цифрова інформація"
1
Орнатський, Д. П., Н. Б. Марченко, and Б. В. Добржанська. "МІКРОПРОЦЕСОРНА СИСТЕМА РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ З ПОКРАЩЕНИМИ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ." Thesis, ФОП Панов А. М, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25063.
Full text
2
Орнатський, Д. П., Н. Б. Марченко, and Б. В. Добржанська. "Мікропроцесорна система релейного захисту з покращеними техніко-економічними показниками." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25982.
Full text
3
Горбатенко, Владислав Юрійович. "Інтелектуально-цифровізаційні тенденції економічного розвитку:теорія і практика." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53751.
Full textAbstract:
1. Кудлай В.Г. Особливості маркетингу в умовах пандемії // Інноваційні
рішення в економіці, бізнесі, суспільних комунікаціях та міжнародних відносинах:
зб. тез доп. Міжнар. Наук.-практ. інтернет-конф. – м.Дніпро.16 квіт. 2021 р. -
Дніпро: УМСФ. -2021.
2. Український інститут майбутнього
3. Дудін М.Н., Шкодінскій С.В. Тенденції, можливості і загрози цифровізації
національної економіки в сучасних умовах. Економіка, підприємництво та право. -
2021.
4. ЕКОНОМІКА, ПІДПРИЄМНИЦТВО І ПРАВО
Засновники: ТОВ "Тріумф-Регіон"
5. КОМЮНІКЕ ГЛАВ ДЕРЖАВ І УРЯДІВ КРАЇН "ГРУПИ ВОСЬМИ". 20
червня 1999 р
6. Пошук підходів до оцінки кібербезпеки цифровий трансформації хімічного
комплексу (Шушунова Т.Н., Лопаткін Д.С. та ін.) Економічна безпека.
7. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства з урахуванням цифровізації
економіки (Захарова Є.В., Мітякова О.І.). Питання інноваційної економіки.Розглянуті процеси глобалізації та цифровізації в розрізі останніх десятиліть. Вплив і інтегрування різноманітних ринків у більш взаємопов'язану та багатошарову мережу. Розглянута позиція теорії та приведені практичні приклади сучасної інтелектуально-цифровізаційного розвитку економіки.
4
Барілець, П. С. "Цифрова економіка: генеза та розвиток в сучасних умовах." Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12496.
Full textAbstract:
У роботі розглядаються інформаційний початок як фактор еволюційних процесів, роль інформаційної компоненти у формуванні та розвитку соціально-економічних систем. Використовуються методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Передумови формування інформаційного суспільства розглядається через призму взаємозв’язку теорії і практики, загального і особливого. Зроблено аналіз особливості та тенденції розвитку цифрової економіки в Україні, узагальнено зарубіжний досвід у цій сфері.The paper considers the information origin as a factor of evolutionary processes, the role of the information component in the formation and development of socio-economic systems. Methods of comparison, analysis and synthesis, induction and deduction are used. The preconditions for the organization of the information society are considered through the prism of the relationship between theory and practice, general and special. The analysis of features and tendencies of development of digital economy in Ukraine is made; the foreign experience in this sphere is generalized.
5
Бережная, Ольга Владимировна, Ольга Володимирівна Бережная, Olha Volodymyrivna Berezhna, В. В. Безгинский, Т. С. Ковалева, Н. В. Хоруженко, and А. В. Клок. "Об особенностях построения биномиальных измерительных каналов с повышенной точностью измерения." Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65542.
Full textAbstract:
В настоящее время применение биномиальной системы счисления позволяет разрабатывать с минимальными затратами универсальные аналого-цифровые преобразователи с функциями самоконтроля и помехоустойчивого кодирования, обладающего высоким быстродействием, повышенной надежностью и достоверностью при передаче цифровой измерительной информации. При построении биномиальных измерительных каналов с повышенной точностью целесообразно применять стандартные автоматы, построенные на основе регистров, постоянных запоминающих устройств, программируемых логических матриц и\или программируемых логических интегральных схем, которые характеризуются меньшей зависимостью роста аппаратурных затрат при повышении точности измерения, а также простотой и дешевизной разработки.
6
Загребнюк, В. І. "Стискуюче відображення для кодування цифрових зображень." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28821.
Full textAbstract:
The compressing mapping of digital images have been proposed in the paper. This mapping has the property to decrease color and statistical redundancy of digital images. It is shown, that due to proposed mapping one could encode the chromatic components of the image using the adaptive uniform encoding with less than one byte length.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28821
7
Толбатов, Андрій Володимирович, Андрей Владимирович Толбатов, Andrii Volodymyrovych Tolbatov, and Т. Л. Щербак. "Метод захисту цифрової інформації на основі СЗК." Thesis, Издательство СумГУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3983.
Full text
8
Скорнякова, Ірина Вікторівна. "Цифровізація економіки: нові можливості та перспективи." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53811.
Full textAbstract:
1. S.1250 – Stevenson Wydler Technology Innovation Act of 1980. URL:
https://www.congress.gov/bill/96th-congress/senate-bill/1250/text
2. Digital Economy Report 2021: Cross-border data flows and development: For whom
the data flow – United Nations Conference on Trade and Development. URL:
https://unctad.org/system/files/official-document/der2021_overview_en_0.pdf
3. Січкаренко К.О. Цифрові платформи: підходи до класифікації та визначення ролі
в економічному розвитку. – Причорноморські економічні студії. – вип. 35, 2018.
URL: http://bses.in.ua/journals/2018/35_2_2018/7.pdf
4. Зайнятість через цифрові платформи в Україні. Проблеми та стратегічні
перспективи. – Міжнародна організація праці, 2018. URL:
https://www.kiis.com.ua/materials/pr/15082018_ILO_report/wcms_ukr.pdfВ роботі досліджено вплив цифровізації на розвиток галузей економіки в умовах обмежень, зумовлених пандемією COVID19. Метою дослідження є визначення переваг цифрової моделі економіки над традиційною аграрно-індустріальною моделлю, особливостей процесу цифровізації економіки, їх впливу на створення нових сегментів, галузей і, відповідно, робочих місць. Розкрито сутність понять "цифровізація", "цифрова економіка", "цифрова інфраструктура" та "цифрова платформа", визначено, що цифровізація може створити базу не тільки для розвитку всіх секторів економіки, створюючи нові сегменти, робочі місця та нові галузі, а також допомогти подоланню корупції та забезпечити привабливість національної економіки для іноземного капіталу.
9
Помісячна, Оксана Михайлівна. "Цифрові продукти та послуги як інноваційні тенденції сучасного соціально-економічного середовища." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53806.
Full textAbstract:
1. Войнаренко М.П., Джулій Л.В., Кузьміна О.М., Янчук Т.В. Управління
розвитком інноваційних бізнес-процесів за умов використання автоматизованих
інформаційних систем. URL: https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/journals/2017/4/133-148
2. Гурочкіна В.В. Діджиталізація сучасних бізнес-процесів: матеріали
науково-практичного круглого столу «Оподаткування та економічна безпека
держави в епоху діджиталізації»Розглянуто сутність поняття цифрова економіка. Визначено основні продукти та послуги як інноваційні тренди сучасного середовища та надано їх характеристика. Зроблено прогнози щодо майбутнього цифрових продуктів та послуг.
10
Благодырь, Ф. И., Євген Миколайович Савченко, Евгений Николаевич Савченко, and Yevhen Mykolaiovych Savchenko. "Применение программного комплекса LabVIEW для сбора, обработки и анализа измерительной информации." Thesis, Сумский государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39800.
Full textAbstract:
Использование автоматизированного измерительного комплекса в
составе экспериментального стенда при проведении различных научных
исследований позволяет повысить не только эффективность выполняемых
исследований и достоверность получаемых результатов, но и исключает так
называемый «субъективный фактор» посредством полной автоматизации
процесса сбора, хранения и обработки информации.
Reports on the topic "Цифрова інформація"
1
Бєлявцева, Т. В., and Н. С. Пономарева. Особливості використання технології Web 2.0 у підготовці майбутніх учителів математики. Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3216.
Full textAbstract:
Робота присвячується особливостям використання сервісів технології Web 2.0 у підготовці майбутніх учителів математики. Розглянуті нові підходи до викладання інформатики майбутнім учителям математики на базі сервісів Google Docs, віртуальних навчальних середовищ, ментальних карт, вебінарів. Увага акцентується на використанні навчальних матеріалів сервісів в мережевому доступі, на самостійному створенні мережних матеріалів та прямому обміні власними розробками. Навчальна діяльність студентів пов'язана з пошуком інформації в мережі інтернет, за створенням та редагуванням власних і спільних цифрових документів, зі спілкуванням між фахівцями у формі проведення тематичних конференцій, форумів, чатів