Academic literature on the topic 'Центр навчальний'

У статті висвітлено особливості професійної підготовки інспекторів прикордонної служби в умовах євроінтеграції. З’ясовано, що основним відомчим навчальним закладом підготовки інспекторів прикордонної служби є Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота. Головний центр – це сучасний прикордонний багатопрофільний навчальний заклад, основними напрямами діяльності якого є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації особового складу. Для виконання завдань щодо підготовки персоналу в Головному центрі створено 5 центрів, які навчають фахівців за різними спеціальностями, та унікальну навчально-матеріальна базу, яка активно використовується для проведення міжнародних семінарів, тренінгів, курсів підвищення кваліфікації. Розкрито основні напрямки співпраці Головного центру з міжнародними інституціями, їх вплив на процес удосконалення професійної підготовки інспекторів прикордонної служби. Деталізовано деякі форми ефективної співпраці з європейськими правоохоронними навчальними закладами та міжнародними організаціями такими як: Міжнародна організація з міграції (МОМ), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейська Агенція з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX), Європейська Комісія з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM), Міністерство енергетики США, Державний департамент США. Особливу увагу авторка приділила висвітленню особливостей та ролі Головного центру у реалізації проекту “Нове обличчя кордону”. З’ясовано, що співпраця з міжнародними партнерами внесла корективи у програми підготовки інспекторів прикордонної служби. У сучасних навчальних програмах основна увага приділяється питанням здійснення прикордонного контролю, ідентифікації осіб та транспортних засобів, підготовці інспекторів прикордонної служби до професійної комунікації з особами під час процедури паспортного контролю, застосуванню методів профайлінгу, організації та здійснення провадження по адміністративним правопорушенням, іншомовній та психологічній підготовці, антикорупційному законодавству та дотриманню основоположних прав людини.

У навчальному посібнику представлено матеріал з основ медичної ембріології, викладений відповідно до програми навчальної дисципліни “Гістологія, цитологія та ембріологія”. Обсяг матеріалу стосовно спадкових вад та основ тератології відповідає навчальній програмі з патологічної фізіології. Важливим у представленому посібнику є матеріал, який стосується принципів пренатального моніторингу розвитку дитини із зазначенням критеріїв його оцінки та строків скринінгових обстежень. Посібник насичений оригінальним ілюстративним матеріалом, частина якого представлена оригінальними фотографіями з архіву “Міжобласний центр медичної генетики імені П. М. Веропотвеляна” ДОР (м. Кривий Ріг), “Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва” ДОР, анатомічного музею кафедри анатомії людини Дніпропетровської медичної академії МОЗ України. Призначений для студентів медичних навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації, а також для викладачів, інтернів, сімейних лікарів, педіатрів, дитячих хірургів, акушерів-гінекологів, репродуктологів, генетиків, спеціалістів з пренатальної діагностики та інших.

Нині навчання та тренажерна підготовка персоналу в енергетичній галузі України має значні недоліки, що не дозволяє виконувати повною мірою зобов’язання перед міжнародними організаціями. У статті обґрунтовано важливість використання сучасних веб орієнтованих технологій для підвищення кваліфікації оперативно-диспетчерського персоналу в енергетичній галузі України. Описано особливості створення навчально-методичної бази для системи підготовки та підвищення кваліфікації оперативно-диспетчерського персоналу в енергетиці з метою формування й підтримки ключових компетентностей оперативного персоналу. Розглядаються переваги застосування розподіленого середовища для організації навчання і тренажерної підготовки оперативного персоналу за допомогою засобів моделювання режимів роботи електроенергетичних систем (ЕЕС) у віртуальному центрі. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано навчально-методичну базу, структуру та функції віртуального науково-навчального центру для підвищення кваліфікації персоналу в енергетичній галузі України, який виконує такі функції: контроль знань, тренажерна підготовка, формування ключових компетентностей. Подано основні компоненти дистанційних курсів (ДК) з використанням спеціалізованих програмно-моделюючих систем для тренажерної підготовки персоналу в енергетиці. Тематика пропонованих ДК складається з лекцій, практичних занять та семінарів, передбачає проведення консультацій з викладачами і самостійну позааудиторну роботу персоналу у вільний або в робочій час. Важливим практичним аспектом в авторських ДК є використання інформаційно-програмного забезпечення для стійкого формування в персоналу енергетичної галузі ключових компетентностей зі швидкого розпізнавання умов виникнення аварій та, за необхідності, швидкої ліквідації їх наслідків. Це дозволить оволодіти знаннями та практичними навичками для розв’язання задач аналізу, моделювання, прогнозування та візуалізації даних моніторингу режимів роботи великих ЕЕС. Отже, для підвищення кваліфікації персоналу в енергетичній галузі України було розроблено і впроваджено: віртуальний науково-навчальний центр (ВННЦ) та забезпечено його наукову підтримку; розроблено та впроваджено ДК для організації змішаного навчання персоналу; розроблено та впроваджено повнофункціональний режимний вебтренажер (ПОРТ). Використання персоналом у галузі енергетики ВННЦ дозволить створити систему підготовки персоналу найвищої якості.

У статті розглянуто освітньо-педагогічні аспекти діяльності віртуальних університетів у європейському освітньому просторі. Досліджено історичну ретроспективу розвитку технологій відкритого й дистанційного навчання в європейських країнах. Проаналізовано роль комп’ютерних і телекомунікаційних технологій у розвитку університетської освіти. Підкреслено, що віртуальна освіта сприяє розвитку якісно нового за змістовими характеристиками спілкування, у контексті якого формується символічний образ сучасної особистості. З’ясовано, що віртуальний університет – це корпоративний навчальний центр, некомерційна державна освітня установа, яка функціонує з метою забезпечення багатовекторної, багатонаціональної та міжнародної навчальної співпраці на основі дистанційного навчання. Це надає можливість студентам отримати освітній досвід та відповідну підтримку частково або повністю онлайн. Проаналізовано напрями використання систем віртуальної освіти в міжнародній практиці. Наведено приклади діяльності навчальних закладів, яка ґрунтується: на використанні інтернет-технологій, інтернет-ресурсів як внутрішнього комунікаційного середовища, поєднанні традиційних форм навчання з технологічними інтернет-нововведеннями. Підкреслено, що в умовах ефективного здійснення та поширення в розвинених країнах світу віртуалізації системи навчання розпочато діяльність щодо створення віртуальних університетів в Україні. Зроблено висновок, що інформаційне суспільство забезпечує активізацію ресурсів, які були незалежні від попередньої соціокультурної парадигми, що вимагає переходу до віртуального способу передачі, освіти, зберігання інформації в усіх сферах людської діяльності. Суб’єктивна потреба у віртуальних способах передавання, інтеріоризації,використання та зберігання інформації в усіх сферах людської діяльності, включно й сфері освіти, визначається необхідністю технічної інтеграції або диференціації концептуального і технологічного моделювання діяльності людини. Ці процеси своєю чергою уможливлюють реалізацію дій і явищ мікро- і макросвіту у великому діапазоні реального часу й простору, сприяють віртуалізації культури і вираженню в образно-символічній формі норм, ідеалів, цінностей.

У статті визначені особливості застосування методики змішаного навчання (blended learning) в процесі іншомовної підготовки майбутніх вчителів нефілологічних спеціальностей у закладах вищої освіти Польщі та Чехії. Здійснено аналіз публікацій європейських, здебільшого польських і чеських, вчених-дидактів, які досліджують різні методики комп’ютерної підтримки вивчення іноземних мов. Наведено основні подібності та відмінності між традиційним, електронним і змішаним навчанням іноземним мовам. Показано, що вивчення іноземної мови значно спрощується за умови використання сучасних ІКТ, які дають можливість поєднати технічні та гуманітарні науки, що, своєю чергою, дає можливість створити відповідне середовище для вивчення мови, поєднати традиційні та інноваційні методи вивчення мови. Використання змішаного навчання (blended learning), в основі якого знаходиться концепція об’єднання аудиторного навчання і технологій електронного навчання, створює сучасному викладачеві необмежені можливості в процесі викладання предмету іноземна мова професійного спрямування. Завдяки гнучкості та доступності, даний метод навчання дозволяє розширити можливості студентів, прийняти до уваги індивідуальні потреби, ритм і темп засвоєння матеріалу, який вивчається; стимулювати утворення активної позиції студента, підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності; зробити процес навчання більш індивідуальним і в той же час персоналізувати навчальний процес. Це допомагає студенту самостійно визначати свої цілі та методи їх досягнення, в той час, як викладач виступатиме в ролі наставника. При розробці курсу за методикою blended learning викладачеві необхідно враховувати багато важливих елементів, щоб забезпечити якість та ефективність навчальної програми, на якій базуються цей курс. Процес розробки, як правило, відбувається у кілька етапів: докладне планування курсу; розробка навчальних матеріалів; розміщення розроблених матеріалів на платформі електронного навчання. За умови правильного розроблення та організації навчання за методикою blended learning, студенти отримують можливість навчатися в своєму власному темпі, в зручному місці та в зручний для них час, а також можливість брати на себе персональну відповідальність за власне навчання. Найбільша перевага комплементарних навчальних курсів полягає в тому, що вони ставлять студента в центр процесу викладання та навчання.

Мета роботи – аналіз ефективності навчально-виховної роботи серед іноземних студентів на опорній кафедрі невідкладної та екстреної медичної допомоги щодо засвоєння ними клінічних знань та практичних навичок із невідкладної медицини, а також оцінка перспективи впровадження нових сучасних віртуальних навчально-контролюючих програм. Основна частина. Апробовані на кафедрі невідкладної та екстреної медичної допомоги сучасні навчально-виховні методики роботи з іноземними студентами (єдиного навчального дня, проведення занять у навчальному симуляційно-тренінговому центрі, використання сучасних європейських віртуальних навчальних програм, групові та індивідуальні заняття з іноземними студентами з урахуванням їх етнічно-релігійних особливостей) є досить перспективними напрямками в педагогічному процесі. Так, використання в навчальному процесі на кафедрі системи єдиного навчального дня протягом 6 годин дає змогу не лише глибоко проаналізувати зі студентами теоретичні питання за темою заняття, але й впровадити в навчання елементи симуляційно-тренінгового засвоєння практичних навичок. Високий методичний рівень забезпечення навчального процесу на кафедрі, наявність університетського навчально-тренінгового центру симуляційного навчання за адаптованими європейськими віртуальними навчально-контролюючими програмами та широке залучення студентів-гуртківців у науковий, навчальний та тренінговий процес дозволяють забезпечити високий кінцевий рівень засвоєння ними теоретичних знань та практичних навичок. Висновок. Навчання за системою єдиного навчального дня дає змогу враховувати етнокультурні та релігійні особливості іноземних студентів та впровадити елементи симуляційно-тренінгового засвоєння практичних навичок.

У Інституті аеропортів Національного авіаційного університету (Київ, Україна) з 22 по 26 квітня 2013 року відбувся Міжнародний науково-практичний фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві». Організували й провели цей масштабний захід кафедра архітектури НАУ (завідувач Ю. О. Дорошенко) та Центр компетенцій в Україні (директор Ю. О. Смирнов) фірми Allbau Software GmbH (Берлін, Німеччина).Головна мета фестивалю – актуалізація багатоаспектної проблеми формування фахово-інформатичної компетентності архітекторів і інженерів-будівельників та визначення одного з шляхів її розв’язання – навчання архітектурно-будівельних ІКТ-технологій на основі САПР Allplan у системі вищої та післядипломної освіти.Зазначена мета конкретизована у низці похідних задач, серед яких – виявлення закладів і організацій, де активно використовується програма Allplan; визначення сфер та рівня застосування програми; порівняння ефективності використання програми Allplan з іншими САПР; накопичення, узагальнення і обмін практичним досвідом щодо використання програми Allplan у архітектурній і будівельній практиці та наявним педагогічним досвідом і методичними наробками з освітньої практики; консолідація користувачів програми Allplan з різних сфер діяльності; колективне виявлення проблемних аспектів і вироблення обґрунтованих рішень щодо розширення сфери і рівня використання програми Allplan у архітектурі, будівництві і освіті.Предметна область проведеного фестивалю інтегрувала сфери архітектурного проектування, будівництва і експлуатації будівель і споруд, а також дизайну архітектурного середовища з використанням архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan та відповідної професійної освіти зі створенням інформаційно-освітнього середовища на основі сучасних ІКТ, ядром яких є САПР Allplan. При цьому особлива увага зверталася на опрактичнення змісту архітектурно-будівельної освіти у плані формування у студентів належної фахово-інформатичної компетентності шляхом опанування роботи у середовищі професійних інструментальних програмних засобів, насамперед, САПР Allplan.Головними інтегральними цілями Фестивалю були визначені:– окреслення кола архітектурно-будівельних задач, для розв’язання яких використовується чи може бути використана САПР Allplan;– виявлення організацій і закладів, де активно використовується САПР Allplan;– здійснення на основі наявного практичного досвіду порівняльного аналізу ефективності використання САПР Allplan з іншими функціонально подібними програмами;– демонстрація і поширення архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan;– виявлення і поширення навчальних програм і освітніх технологій, орієнтованих на опанування студентами роботи у середовищі САПР Allplan як ключового інструментального програмного засобу архітектурно-будівельних інформаційних технологій;– створення передумов для широкого впровадження САПР Allplan у навчальний процес ВНЗ, де готують архітекторів і інженерів-будівельників;– збирання, узагальнення і поширення досвіду використання САПР Allplan на виробництві та в освіті шляхом його обговорення на семінарі і круглому столі та видання збірника матеріалів;– інформування користувачів САПР Allplan щодо функціональних можливостей нових версій програмних продуктів комплексу і підвищення їхньої кваліфікації;– здійснення початкового навчання користувачів САПР Allplan;– організація полілогу, дискусії, обговорення полемічних питань щодо концептуальних основ здійснення навчального процесу для опанування сучасних ІКТ та відповідних інструментальних програмних засобів; управління розвитком, ефективністю і якістю такого навчання; впровадження інноваційних педагогічних технологій та реалізація неперервної професійної освіти.У рамках фестивалю були проведені такі заходи: майстер-клас, семінар, круглий стіл, семінар користувачів Allplan, навчальний базовий практикум користувача-початківця Allplan, підведення підсумків, прийняття рішення та вручення сертифікатів.Фестиваль розпочався з майстер-класу, де впродовж трьох годин провідні фахівці Центру компетенцій Максим Дарич, Євген Дегтярьов та Андрій Баранецький продемонстрували функціональні можливості програмного комплексу Allplan та свою фахову майстерність. У майстер-класі взяли участь гості з різних архітектурно-будівельних внз України, Росії, Білорусі, Казахстану, викладачі Інституту аеропортів, студенти-архітектори і студенти-будівельники 4-го та 5-го курсів НАУ.У другий день фестивалю відбувся його ключовий захід – науково-методичний семінар, присвячений висвітленню і обговоренню питань, пов’язаних з різними аспектами впровадження САПР Allplan у архітектурне проектування і будівництво, а також проблемних питань і наявного досвіду інформатизації вищої архітектурної та інженерно-будівельної освіти на основі САПР Allplan.Тематично-змістова спрямованість роботи семінару була окреслена такими пріоритетними напрямками:– інформатизація архітектурно-будівельної освіти на основі Allplan;– практичний досвід застосування САПР Allplan у архітектурному проектуванні, будівельному конструюванні та будівництві;– міжпрограмний інтерфейс Allplan з іншими САПР;– інтегрована лінія проектування Allplan–САПФІР–ЛІРА;– порівняльний аналіз інтерфейсу, інструментальних засобів, технологічних можливостей та організації даних Allplan з іншими САПР;– розробка, ресурсне забезпечення і впровадження у практику «хмарних технологій» на основі САПР Allplan;– практичний досвід базової і професійної інформатичної підготовки майбутніх архітекторів і будівельників;– формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього архітектора та інженера-будівельника на основі САПР Allplan;– дидактичне забезпечення впровадження САПР Allplan у навчальний процес старшої профільної школи, ПТНЗ та вищої освіти;– методичні особливості (відбір змісту, вибір організаційних форм і дидактичних методів, розробка і застосування мультимедійної наочності) навчання інформатичних технологій на основі САПР Allplan.Матеріали семінару Міжнародного науково-практичного фестивалю «САПР Allplan у архітектурі і будівництві», видрукувані окремим збірником [1], будуть корисними для студентів ВНЗ архітектурно-будівельного спрямування, аспірантів, наукових та педагогічних працівників, практикуючих архітекторів та інженерів-будівельників.Проведений фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві» продемонстрував свою суспільну корисність і важливість для модернізації та підвищення якості вищої архітектурно-будівельної освіти в країнах СНД, популяризації програми Allplan та поширення сфери її застосування у архітектурній та будівельній практиці. Подібних спеціалізованих науково-практичних заходів (наскільки нам відомо) в країнах СНД допоки ще не проводилося. Цей фестиваль став першим. З нього розпочалися процеси узагальнення наявного досвіду практичного використання програми Allplan як інструментального засобу ефективного розв’язання комплексних задач архітектури і будівництва, консолідації викладачів, які використовують САПР Allplan у навчальному процесі, обміну накопиченим освітнім досвідом, визначення перспектив застосування і ефективного рекламування САПР Allplan, що дасть змогу ширше використовувати цей багатофункціональний програмний комплекс у навчанні майбутніх архітекторів і інженерів-будівельників.Оскільки проведений фестиваль перш за все має освітню спрямованість, то може розглядатися як своєрідна новітня педагогічна інноваційна технологія, яка здатна забезпечити швидкий і ефективний творчий прорив свідомості його учасників до інноваційних ідей і концепцій в архітектурі і будівництві XXI століття. Успішне проведення фестивалю створило підстави для організації в Інституті аеропортів НАУ навчально-впроваджувального Центру інформаційних архітектурно-будівельних технологій на базі САПР Allplan, потреба у якому в Україні давно назріла. Задачами такого Центру буде здійснення практичного навчання і підвищення кваліфікації викладачів, архітекторів і інженерів-будівельників у галузі архітектурних, дизайнерських і будівельних інформатичних технологій на базі САПР Allplan, розробка необхідного навчально-методичного забезпечення (навчальних програм, лабораторних практикумів, навчальних посібників, методичних вказівок, сертифікаційно-кваліфікаційних тестів тощо) та інноваційних технологій навчання і навчальних тренінгів, конструювання, наукове обґрунтування і перевірка нових ефективних технологій архітектурного проектування і будівельного конструювання на базі САПР Allplan.За рішенням учасників фестивалю започатковано щорічне проведення таких комплексних заходів, де відбуватиметься територіальна і галузева фіксація використання САПР Allplan, аналіз реальної ситуації та колективне вироблення перспективних рішень. Серед головних перспективних задач – залучення студентської молоді до опанування інформатичних архітектурно-будівельних технологій на основі Allplan та міжпрограмного інтерфейсу провідних САПР. У контексті інформатизації архітектури, будівництва і освіти та підвищення їх якості і ефективності.

Стратегічним завданням Уряду нашої держави є стабілізація економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на основі його глибокої модернізації. Однак заплановане створення в різних регіонах України нових технологічних укладів, модернових виробництв, перспективних секторів економіки неможливе без наявності компетентних кваліфікованих робітників, яких покликана готувати система професійно-технічної освіти. Саме тому ця система потребує державної підтримки й інвестицій в напрямі модернізації усіх її підсистем, приведення у відповідність до вимог сучасного енергоефективного виробництва.У зв’язку з цим, актуальним є оновлення змісту і засобів професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, спрямованих на оволодіння сучасними виробничими технологіями, що уможливлять їх здатність працювати на високотехнологічному обладнанні, використовувати в професійній діяльності енергоефективні матеріали.Зазначимо, що проблема заощадження енергетичних ресурсів України обговорюється політиками, науковцями, роботодавцями протягом 16 років. Однак у професійно-технічній освіті і до сих пір відсутні навчальні дисципліни, які б забезпечували формування у молодих робітників культури енергоефективної діяльності.З огляду на це в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було започатковано новий напрям досліджень, що стосується впровадження питань енергоефективності у первинну професійну освіту і професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві. Створений з цією метою Центр енергоефективності спрямовував свої зусилля на розробку інноваційного навчального курсу «Основи енергоефективності».Підґрунтям створення цього навчального курсу стали результати аналізу практики діяльності підприємств галузей народного господарства, в тому числі й будівельної, а також змісту навчальних планів і програм за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.Виявилося, що на підприємствах гальмується забезпечення заходів щодо: впровадження енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання; зменшення енергоємності продукції; скорочення витрат ресурсів; контролю й управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; участі робітничих кадрів у планових заходах підприємств з енергозбереження.Аналіз змісту професійно-технічної освіти показав, що недостатньою є популяризація і пропагування економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження серед учнівської молоді ПТНЗ і виробничого персоналу підприємств. Було запропоновано до змісту професійного навчання кваліфікованих робітників вводити навчальний матеріал з енергоефективних технологій. Наприклад, для фахівців будівельного профілю доцільно вводити навчальний матеріал, що стосується комплексних енергосистем, вітроенергетики, сонячної енергетики, гідроенергетики, біоенергетики, геотермальної енергетики тощо. Цінною навчальною інформацією для учнів ПТНЗ є сучасні технології будівництва будинків із низькою енергетичною потребою, будинків типу «нуль енергії», будинків «плюс», пасивних будинків тощо.Енергозберігаюче будівництво потребує від кваліфікованих робітників широких компетенцій і знань інтегрованого характеру стосовно: будівельної фізики, систем опалення, вентиляції та акліматизації, технологій сонячної енергії, енергозберігаючої техніки тощо.Розуміючи, що енергозбереження є важливою народногосподарською проблемою, а отже має ґрунтуватися на науковій основі з використанням системного підходу, методів моделювання економічної доцільності використання енергоефективних технологій, матеріалів і обладнання у виробництві, а також альтернативних джерел енергії відбір змісту навчального курсу «Основи енергоефективності» здійснювався з урахуванням досягнень фундаментальної та галузевих наук. У даному випадку підґрунтям відбору змісту навчального матеріалу, що розкриває потенціал енергоефективності й енергозбереження слугували об’єкти, поля й види професійної діяльності кваліфікованого робітника будівельного профілю.У структуруванні навчального матеріалу використовувався модульний підхід, що дозволило утворити п’ять модулів:Загальний, у якому розглядаються питання щодо необхідності енергоресурсів для забезпечення якісного життя як окремої людини, так і суспільства в цілому; обґрунтовується актуальність розв’язання проблеми підвищення енергоефективності на основі економного використання енергоресурсів.Галузевий, у якому розглядаються характерні особливості енергоспоживання в галузі й, відповідно, розв’язання проблем заощадження енергоресурсів.Виробничий, у якому питання підвищення енергоефективності вирішується на рівні підприємства.Професійний, у якому питання підвищення енергоефективності вирішуються в межах професійного поля діяльності, на робочому місці.Побутовий, у якому розглядаються питання енергозбереження в побуті (в умовах ПТНЗ, дома).На вивчення цього курсу розробники відвели 20 годин, з них 6 годин на лабораторно-практичні роботи.Вивчення кваліфікованими робітниками будівельного профілю навчального курсу «Основи енергоефективності» сприятиме формуванню у них енергозберігаючої свідомості, активної громадянської позиції щодо прийняття екологічно й енергетично грамотних рішень у професійній діяльності.

Метою абстракції є включення учня-орієнтованого підходу в середовищі ділової англійської мови.
The purpose of the abstract is to incorporate learner-centred approach in business English environment.

У дисертації проведений аналіз джерельної бази та історичних етапів формоутворення архітектури будівель об’єктів культури у складі університетів світу. Розроблено тлумачення поняття міжуніверситетський культурний центр і навчальний простір з гнучким плануванням. Проаналізовано та узагальнено світовий досвід проектування, будівництва та експлуатації даних об’єктів та визначені основні чинники, що впливають на їх формоутворення та типологію, проведено аналіз існуючої нормативної бази, запропоновано класифікацію існуючих типів. Теоретично обґрунтовані принципи та засоби формування архітектурно-планувальної організації міжуніверситетських культурних центрів. Розроблено класифікацію МУКЦ за типами, функціональне зонування території і схему загальної функціональнопланувальної організації приміщень МКЦ. Рекомендовано доповнити ДБН В. 2.2-3-2018 розробленими у роботі положеннями. Визначено найсприятливіші міста України для розташування в них різного типу студентських культурних центрів. Подано рекомендації щодо принципів розташування міжуніверситетських центрів у містах. Розроблено пропозиції щодо адаптації існуючих об’єктів культури при університетах України. В диссертации проведен анализ источниковой базы и исторических этапов формообразования архитектуры зданий объектов культуры в составе университетов мира. Разработано толкование понятия межуниверситетский культурный центр и учебное пространство с гибкой планировкой. Проанализирован и обобщен мировой опыт проектирования, строительства и эксплуатации данных объектов и определены основные факторы, влияющие на их формообразования и типологию, проведен анализ существующей нормативной базы, разработана классификация существующих типов. Теоретически обоснованы принципы и средства формирования архитектурно-планировочной организации межвузовских культурных центров. Разработана классификация МКЦ по типам, функциональное зонирование территории и схема общей функционально-планировочной организации помещений МКЦ. Рекомендуется дополнить ДБН 2.2-3-2018 разработанными в работе положениями. Определены самые благоприятные города Украины для размещения в них различного типа культурных центров. Даны рекомендации по принципам расположения студенческих центров в городах. Разработаны предложения по адаптации существующих объектов культуры при университетах Украины.The Interuniversity Centre of Culture (IUCC) is a new term in the national architectural dictionary. Buildings of this type are widely popular around the world. These institutions represent the needs and priorities for the development of modern higher education. For the first time, the historical aspect of the formation of the architecture of cultural objects in universities and defining the chronological boundaries of the study is highlighted, and at different times there was a distinct understanding of the needs of cultural development of students, which was reflected in architecture. The analysis of the theoretical basis of designing cultural objects at universities shows that today in the domestic professional literature this topic has been insufficiently covered, which leads to the impossibility of implementing a positive world experience in Ukraine. The author has developed an interpretation of the concept of the Interuniversity Cultural Centre – a multifunctional institution designed for cultural and educational, sports, entertainment, scientific and educational, and leisure activities, activities of which are aimed at implementing cooperation between higher education institutions. Learning Space with flexible planning – rooms and areas designed for studies in free time outside of formal study rooms (classrooms, lecture halls), which can transform and adapt to different needs. The architectural and planning organization of modern IUCC should embody the ideas of the educational space with flexible planning. The general scientific theoretical methods used in the thesis have been determined and substantiated. The organizational structure of work has been developed, which is formed by consistent use of research methods. The basis of the empirical base of the study has been determined – 55 cultural objects as part of the universities of the world, 7 cultural objects as part of the universities of Ukraine. Questionnaires were conducted in three groups, which allowed to confirm the relevance of the research topic, to determine the inconsistency of existing institutions with the needs of their users. A comparative analysis of domestic and foreign experience in the construction and operation of cultural facilities at universities allowed us to identify the main differences in approaches to the design of these buildings. It should be noted that the main criterion for the success of IUCC is the high intensity of their use, which is due to the foreign experience of inclusion of food and drink venues and sales areas in the group of main facilities. Besides, an important argument is daily access to the facilities seven days a week, a large number of entrance spaces, the use of training areas with flexible planning in the planning structure. A study of the existing regulatory framework, which enabled to identify the shortcomings of the regulatory framework for the design of the IUCC and revealed to the need to supplement SCS B. 2.2-3-2018. Today in Ukraine, there are no norms for designing interuniversity cultural centres, which in turn determines the need for the study of such public facilities, development of typological classification and layout of such complexes in the city structure. The following classification features and main functions of existing types of buildings of cultural objects for students have been revealed. The main factors have been determined: socio-economic factor, urban development factor, functional factor, architectural and spatial factor. The basic principles of the building typology of IUCC have been formed: principle of individualization and generalization, principle of adaptability, principle of multifunctionality, principle of the aestheticization. It is recommended to supplement the regulatory framework, namely - SCS B. 2.2-3-2018, to introduce the concept of Interuniversity Cultural Centre, also to include the concept of educational space with flexible planning in this normative document. For the first time, the classification of IUCC by types was developed: cultural and leisure, sports and entertainment, religious and educational, research. The recommended functional zoning of the site for the IUCC design has been developed. For the first time, the basic principles of the location of the IUCC building in the planning structure of the university campus have been presented. The main elements of the functional zoning of IUCC buildings have been formed.The scheme of the general functional-planning organization of the IUCC premises. For the first time, a theoretical model of the location of the IUCC on the territory of Ukraine has been presented. Using Lviv city as an example, an algorithm for selecting a site for the IUCC design has been demonstrated. Strategies for the location of such institutions in the structure of university campuses in Ukraine have been developed: centralized, focused, distributed.

Єдиний напрямок в боротьбі за життя - це ефективна служба екстреної медичної допомоги. В сучасному суспільстві цей напрямок формується двома паралельними процесами – підготовкою персоналу, та оснащенням служб екстреної медичної допомоги, зважаючи і на медичні аспекти надання якісної долікарняної допомоги. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12744

Кваліфікаційна магістерська робота присвячена методиці корекції звуковимови у студентів спеціальності « Спеціальна освіта (Логопедія. Спеціальна психологія.» У ході роботи над магістерським дослідженням було виконано настіпні завдання: 1) Визначено науково-теоретичні засади корекції звукової культури мовлення у дорослих. 2) Досліджено рівень розвитку звуковимови у студентів. 3) Розроблено, впроваджено та перевірено ефективність методики корекції звуковимови студентів-логопедів.
Qualifying master's thesis is devoted to the method of speech correction in students majoring in "Special Education (Speech Therapy. Special Psychology." In the course of work on the master's research the following tasks were performed: 1) The scientific and theoretical principles of correction of sound culture of speech in adults are determined. 2) The level of development of sound pronunciation in students is investigated. 3) Developed, implemented and tested the effectiveness of methods for correcting the speech of students-speech therapists.

Глущенко А. О. Соціально-педагогічна адаптація дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в навчально-реабілітаціному центрі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник М. О. Гладиш. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 89 с.
EN : Qualification work consists of Introduction, 2 Parts, Conclusions, References (89 items), 8 appendices on 9 pages. The qualification work volume is 89 pages of main text. There are 4 tables and 7 illustrations. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of the features and pedagogical means of improving the socio-pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities in the educational and rehabilitation center. It was assumed that the most problematic areas of their socio-pedagogical adaptation will be reduced household knowledge and skills, lack of independence and motivation to carry out educational and cognitive activities, insufficient skills of interpersonal communication. Accordingly, it was assumed that an effective system of pedagogical measures to increase the level of socio-pedagogical adaptation of this category of children should be aimed at overcoming certain problem areas due to their specific organic and functional limitations due to intellectual disabilities. The object of research is the socio-pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities. The subject of the research is pedagogical means of increasing the social and pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities in the conditions of the educational and rehabilitation center. The purpose of the study - on the basis of empirical study of the features of socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities, to develop a system of pedagogical measures to improve it in a training and rehabilitation center. Tasks of qualification work: 1) Based on the analysis of the scientific literature to comprehensively reveal the phenomenon of socio-pedagogical adaptation, to analyze the main approaches to its study; 2) To determine the features of the process of socio-pedagogical adaptation in children with intellectual disabilities; 3) Carry out an experimental study of the features of socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities in the training and rehabilitation center; 4) Based on the results of the study to develop a system of pedagogical measures to improve the socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities in the training and rehabilitation center; 5) Prepare recommendations for improving the effectiveness of socio-pedagogical work with maladapted students who have intellectual disabilities. The part 1 "Theoretical foundations of scientific study of socio-pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities" presents the socio-psychological characteristics of children with intellectual disabilities, reveals the process of socio-pedagogical adaptation in terms of its manifestation in children with intellectual disabilities, describes the main approaches to study the socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities. The part 2 "Empirical substantiation of the system of pedagogical measures aimed at improving the socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities in the educational rehabilitation center" presents an experimental study of socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities studying in junior classes KZO "Saksagan educational Rehabilitation Center "DOR", describes the developed system of pedagogical measures to overcome the problem areas of socio-pedagogical adaptation of this category of children, presents recommendations for improving the effectiveness of socio-pedagogical work with maladapted students. As a result of empirical research such problem zones of social and pedagogical adaptation of the specified category of pupils to conditions of the educational and rehabilitation center as the lowered household knowledge and skills, insufficient independence and motivation to realization of educational and cognitive activity, insufficient formation of skills of interpersonal communication are found. master’s thesis. The obtained unsatisfactory indicators of socio-pedagogical adaptation in these children confirm that the level of intellectual development plays a key and systemic factor that determines the peculiarities of the socio-pedagogical adaptation of the child to the conditions of the training and rehabilitation center. According to the results of the peculiarities of social and pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities in the conditions of the educational and rehabilitation center revealed as a result of the ascertaining experiment, a system of measures to increase its level was proposed.
UA : Кваліфікаційна робота: 89 с., 4 таблиці, 7 рисунків, 89 джерел, 8 додатків. Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна адаптація дітей з порушеннями інтелекту. Предмет дослідження – педагогічні засоби підвищення соціально-педагогічної адаптації дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах навчально-реабілітаційного центру. Мета дослідження – на основі емпіричного вивчення особливостей соціально-педагогічної адаптації учнів з порушенням інтелекту, розробити систему педагогічних заходів її підвищення в умовах навчально-реабілітаційного центру. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення, класифікація; емпіричні – тестування, аналітичне спостереження, експертне оцінювання. Теоретичне значення роботи полягає у розширенні і поглибленні знань про особливості перебігу процесу соціально-педагогічної адаптації у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, а також можливі граничні рівні її формування, специфічні характеристики прояву в школярів з таким діагнозом. Практичне значення дослідження полягає у розробці системи педагогічних заходів щодо підвищення соціально-педагогічної адаптації дітей з порушеннями інтелекту в межах граничних можливостей їх психічного розвитку, формулюванні рекомендацій щодо підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи з дезадаптованими школярами, яка мають порушення інтелектуального розвитку. Галузь використання: навчально-реабілітаційні центри, спеціальні заклади освіти.

У статті автори розповідають про досвід впровадження в навчальний процес онлайн курсу «Читаємо і говоримо українською мовою» з метою організації самостійної роботи студентів довузівського етапу підготовки. Онлайн-курс було створено викладачами Центру підготовки іноземних громадян Запорізького державного медичного університету на платформі edX, яка забезпечує організацію і здійснення освітнього процесу від постановки мети до проведення підсумкового контролю. Ключові слова: онлайн курс, самостійна робота студентів, українська мова, довузівська підготовка, платформа edX.

В статті представлені теоретичні та практичні відомості про підвищення ефективності навчання учнів з особливими потребами у формуванні рухових якостей, вмінь та навичок, що відіграють значну роль у професійній підготовці під час навчально-виховного процесу з фізичного виховання. Під час проведення уроку фізичної культури на етапі вдосконалення раніше вивчених вправ рекомендується учнів розподіляти відповідно до профілів їхніх професій на відділення, в яких вони будуть виконувати диференційовані завдання, що спрямовані на формування вмінь і якостей, значущих для конкретних професій.

У статті досліджено один із напрямів опозиційного учнівського руху другої половини XIX ст. – захоплення вихованців середніх навчальних закладів народовольськими ідеями. Кульмінаційним моментом на Півдні України було створення організаційного центру – центрального одеського народовольського учнівського гуртка.

Автором статті доведено щодо необхідності наукового обґрунтування так званого центру методичних категорій, який би визначав характер взаємодії всіх понять методичної науки. Він є результатом взаємодії трьох складових елементів, а саме: опорних знань учнів, методів навчання історії та такого елементу методичної науки, як «навчальний час». Саме вони в процесі наукового пошуку створюють таке специфічне явище, як методичний простір.