To see the other types of publications on this topic, follow the link: Художні вироби.
Journal articles on the topic 'Художні вироби'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 25 journal articles for your research on the topic 'Художні вироби.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Івашків, Галина. "Кераміка Влодави і Павлова: історія, типологія, художні особливості." TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (December 13, 2021): 317–31. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13369.
Full textAbstract:
У статті висвітлено історію розвитку гончарства Влодави та Павлова до середини ХХ століття. Значні поклади глини, особливо багатої окисами заліза, давали змогу місцевим майстрам виготовляти передусім димлені вироби. У ХVІ ст. гончарний цех у Влодаві отримав великі привілеї, виробляючи різні види посуду. Мальована кераміка у Павлові з’явилася завдяки гончарям із Прикарпаття, зокрема з Кут (колишнє Станіславівське воєводство; зараз Івано-Франківська область). Визначено основні типологічні групи кераміки (посуд, предмети інтер’єру церков і помешкань – вази, скарбонки, а також іграшки), названо імена майстрів. Простежено художні особливості, зокрема основні техніки декору димлених (гладження, ритування) та мальованих (розпис кольоровими ангобами та поливою) глиняних виробів. Деякі з керамічних предметів застосовували в обрядах календарного й родинного циклів.
2
Федорчук, О. "Художні вироби з бісеру в українському народному мистецтві: походження та розвиток традиції." Народознавчі зошити, no. 4 (100), липень - серпень (2011): 691–703.
Find full text
3
Федорчук, О. "Художні вироби з бісеру в народному мистецтві Бережанщини (за матеріалами мистецтвознавчої експедиції 2011 р.)." Народознавчі зошити, no. 6 (108), листопад - грудень (2012): 1112–22.
Find full text
4
Школьна, Ольга Володимирівна. "ПАШОТНИЦІ ТА КОДЛЕРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ФАРФОРІ-ФАЯНСІ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247342.
Full textAbstract:
Мета дослідження — окреслити специфіку форм для подачі яєць, виконаних у фарфорі та фаянсі, у французькій та англійській традиціях, поширених в Україні. Методологія дослідження включає принцип всебічності, мистецтвознавчий і культурологічний підходи; основні засади дослідження базуються на онтологічному, аксіологічному, герменевтичному, типологічному методах та методі мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна полягає у порівнянні конструкції та функції означених предметів, уточненні даних щодо випуску означеної продукції провідними європейськими підприємствами. Висновки. Охарактеризовано художні особливості фарфоро- фаянсових форм для яєць, що випускалися на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці упродовж ХІХ століття, Баранівському фарфоровому заводі протягом ХХ століття та низці тонкокерамічних підприємств Європи протягом ХІХ – початку ХХІ століть. Виявлені різні конструктивні варіації пашотниць (вертикальних і горизонтальних, комбінованих) і кодлерів на одне-два та кілька яєць. З’ясовано, що деякі з них входили до сніданкових сервізів за традицією англійських сніданків, а також егоїстів, солітерів, тет-а-тетів, дежене, кабаре (так званих скорочених сервізів для сніданків) у французькій традиції, а також являли собою великодні підставки для яєць. Розглянуто типорозміри кодлерів, розрахованих на різний об’єм місткості. Зазначено, що зазвичай цей посуд поділяють на standart — для одного яйця, king size — на два яйця, jumbo — на три-чотири яйця та maxime — на чотири-шість яєць. Сьогодні ці вироби, як вінтажного походження, так і сучасні, мають особливий попит у поціновувачів англійського посуду, колекціонерів та аукціоністів. Водночас особливо цінується марка «egg coddler» від Роял Ворчестер, що є незмінним лідером виробництва цього сегмента виробів на світовому ринку, хоча з нею конкурують як численні британські компанії з виготовлення тонкокерамічних виробів, так і іспанські та навіть китайські й японські.
5
Varyvonchyk, Anastasia. "Роль митців та творчих майстринь у процесах художнього виробництва підприємства «Укрхудожпром» у період індустріалізації." ART-platFORM 2, no. 2 (November 18, 2020): 197. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.197-208.
Full textAbstract:
Стаття присвячена малодослідженій у вітчизняній науці проблемі спроб індустріалізації виробництв, що працювали в художній промисловості України в ХХ ст. Зазначаються особливості розвитку індустріалізації вишивального виробництва. Висвітлено історико-культурні умови розвитку вишивального мистецтва, домашньої промисловості, артілей, кустарну промисловість, мануфактуру, фабрики, підприємства «Укрхудожпрому». Зміни, що відбувались в економіці країни в 30-і рр. ХХ ст., призвели до зрушень, у результаті – до т. зв. індустріалізації, промислового виготовлення одягу, яке у попередні роки розпочалося в майстернях та артілях, зосереджуючи його переважно на підприємствах легкої (швацької) промисловості. Здійснились заходи щодо механізації робіт як у виготовленні одягу загалом, так і в застосуванні вишивки. Таким чином, роботи з виготовлення вишитих виробів сконцентрувалися в першу чергу на підприємствах новоствореної галузі «Укрхудожпром» («Українська художня промисловість»), розташованих у традиційних центрах народної творчості. Значний внесок у розвиток української художньої вишивки Київщини становить творча діяльність Н. Я. Гречановської, яка багато років працювала головним художником Художньо-виробничого об’єднання ім. Т. Г. Шевченка (м. Київ). Художники та творчі майстри цього підприємства не лише зберігали, але й креативно розвивали народні традиції. Для цього на підприємстві була створена художньо-експериментальна лабораторія, в якій розроблялись нові орнаментальні композиції як виразники нових сучасних тенденцій розвитку вишивального мистецтва. Дослідження ґрунтується на використанні архівних матеріалів та спостережень культурологічного, історичного та мистецтвознавчого аналізу, висвітленні проблем, які пов’язані з діяльністю традиційних народних мистецтв і обставин розвитку, історичної еволюції «Укрхудожпрому». Актуальність означеної проблеми обумовлена потребою збереження української автентичності, дослідження та висвітлення особливостей створення сучасних виробів галузі художніх промислів, таких як художня вишивка, що є найдревнішим різновидом народної творчості.
6
Lemeshko, Liudmyla. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТЕХНІКІВ- КОНСТРУКТОРІВ ОДЯГУ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (November 14, 2018): 100–104. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.100-104.
Full textAbstract:
Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування художньо-творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу як одного з важливих напрямів сучасної професійної педагогіки. Вивчення ступеня наукової розробки даного питання у вітчизняній та зарубіжній науково-педагогічній літературі дало змогу з’ясувати, що, попри затребуваність на сучасному ринку праці фахівців зі сформованою художньо-творчою компетентністю, теоретичні основи формування цієї компетентності у майбутніх конструкторів одягу залишаються малодослідженими.
Обґрунтовано, що професія техніка-конструктора відноситься до професій типу «Людина
– художній образ» і тому має потребу у фахівцях із високим рівнем креативності. Стрімкий розвиток світової індустрії одягу та значне спрощення механізмів надходження товарів швейного виробництва на український ринок, змушують вітчизняну професійну освіту переглянути традиційні підходи до підготовки фахівців для швейної індустрії з урахуванням необхідності підвищення їх конкурентоспроможності.
Вітчизняне швейне виробництво все більше потребує фахівців більш високого рівня, які можуть виконати весь процес проектування виробів, починаючи від розробки ескізу моделі до технології її виготовлення, здатні орієнтуватися в новинках світу моди, нових технологіях художнього проектування та оздоблення одягу, моделювання складних і цікавих моделей одягу різного асортименту з різних матеріалів. Доведено, що техніки-конструктори повинні володіти знаннями не тільки з конструювання й технології одягу, але й художніх дисциплін, які безпосередньо формують художньо-творчі компетентності.
Акцентовано увагу на мозаїчності представлення в сучасній педагогічній літературі досвіду формування художньо-творчої компетентності техніків-конструкторів одягу в коледжах. Визначено проблему недосконалості галузевого стандарту вищої освіти для швейного виробництва. Обґрунтовано важливість удосконалення професійної підготовки фахівців швейного виробництва шляхом підвищення уваги до до формування художньо- творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу.
7
Чуйко, Олег. "ТОРГОВЕЛЬНІ КОНТАКТИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ РУСІ ТА ЧЕХІЇ В КОНТЕКСТІ МІЖКУЛЬТУРНИХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ХІ–ХІІІ СТОЛІТЬ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, no. 34 (December 20, 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.314.
Full textAbstract:
Стаття розкриває особливості торговельних зв’язків на теренах Центрально-Східної Європи середньовічної доби в аспекті русько-чеських міжкультурних контактів. На основі письмових джерел і речових археологічних знахідок з’ясовано роль обох держав у процесах товарообміну, визначено географічні координати торговельно-економічної діяльності, розкрито характер експортно-імпортного товару, проаналізовано художні особливості ремісничих виробів, що становили основну частку предметів торгівлі.
Розглянуто артефакти широкого спектру, які засвідчують взаємозв’язки Чехії та Західної Русі, зумовлені економічними і культурними контактами. Проаналізовано художньо-стилістичні особливості багатьох ремісничих виробів, які складали імпорт, визначено аналогії та ареал їх поширення.
8
Никифоров, Андрій. "ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: ВИДИ, КРИТЕРІЇ, ОЦІНКИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 405–14. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/405-414.
Full textAbstract:
У статті в історичній ретроспективі розглянуто витоки й особливості розвитку національного декоративного мистецтва, що уможливило проаналізувати той ґрунт, на якому розвивалася художньо-реміснича освіта України досліджуваного періоду. Виявлено та схарактеризовано чинники становлення традиційного декоративного мистецтва; визначено критерії композиційних закономірностей створення мистецьких виробів; виявлено основні критерії художньої оцінки творів декоративного мистецтва за композиційною побудовою, орнаментальними мотивами, техніками виконання, колористичними поєднаннями, матеріалами виконання, розміром виробу.
9
VARYVONCHYK, Anastasia. "УКРАЇНСЬКА ВИШИВКА В ОДЯЗІ 70-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ." ART-platFORM 3, no. 1 (May 27, 2021): 325–45. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.325-345.
Full textAbstract:
Стаття присвячена малодослідженій проблемі у вітчизняній науці, пов’язаній із промисловим виробництвом одягу та застосуванням української вишивки. Значний внесок у розвиток традиційного українського одягу та декорування вносили художники-модельєри Київського Будинку моделей одягу, якій розпочав свою діяльність у 1944 р. Завдяки художникам у важких умовах розроблялися сучасні на той час моделі за мотивами українського традиційного одягу. Вбрання створювалося на виробництвах легкої промисловості та «Укрхудожпрому».
Зазначається, що українська вишивка була невід'ємною частиною українського одягу, а згодом, і промисловості. У Києві в червні 1970 р. Всесоюзним інститутом асортименту виробів Міністерства легкої промисловості УРСР було проведено художньо-технічну раду для огляду виробів, що презентували молодіжну моду. Учасники художньо-технічної ради розглянули моделі, запропоновані 34 швейними підприємствами та 6 Будинками моделей України. Проведення цього заходу надало можливість впровадити модні тенденції десятиріччя у життя.
Художники Київського Будинку моделей одягу (КБМО) активно запроваджували та використовували традиційні національні елементи вбрання, поєднуючи тенденції сучасної моди того часу. Аналізуючи стан використання вишивки традиційного українського крою в сучасному одязі 70-х рр. ХХ ст. у КБМО, можемо відзначити, що в молодіжному одязі художники-модельєри застосовували традиційний крій, вишивку, декор, за мотивами національного костюму усіх регіонів України. Змінювалися моделі подовжених жіночих суконь із вовняних тканин, у дівочих комплектах із бязі переважав сорочечний крій із комірцем «стійка» та короткими рукавами. Підтримувалися напрямки крою у довжині блуз до талії, із вживанням народних мотивів української вишивки. Прямі й розширені спідниці донизу підкреслювали талію і призбирувалися на гумці чи поясі. Пальта створювалися на основі крою української свитки за прямим силуетом, втачними рукавами, каптур переходив у комір із китицями та так само оздоблювався за мотивами елементів народної української вишивки, що виконувалася тамбурним швом чорними, червоними, жовтими й зеленими кольорами.
Високий рівень моделювання одягу демонстрували промислові виробництва. Джерелом натхнення для фахівців українських виробництв легкої промисловості та «Укрхудожпрому» слуговали покази мод, що влаштовувалися Будинками моделей двічі на рік. Виконання виробництвами тематичних і композиційно довершених творчих проектів спрямовувало й узгоджувало діяльність швейної, текстильної, трикотажної промисловості. Організація праці на усіх етапах виробництва підкреслює актуальність означенної проблеми, що обумовленна потребою збереження української автентичності, дослідження та висвітлення особливостей створення сучасних виробів із напрямку художніх промислів, таких як художня вишивка, яка є одним із найдавніших різновидів народної творчості.
10
ЛУЦЬКОВА, В. А., and К. С. ГАРБАЖІЙ. "ВИВЧЕННЯ СПОЖИВНИХ ПЕРЕВАГ ПРИ ВИБОРІ НАТІЛЬНИХ ХРЕСТИКІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 215–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-20.
Full textAbstract:
Мета. Сьогодні, особливе місце на ринку посідають ювелірні вироби релігійного спрямування. Це пояснюється специфікою даної групи товарів, оскільки споживач вибирає не тільки прикрасу, але й атрибутику духовного світосприйняття. Разом з тим, на формування асортименту ювелірних товарів у певній мірі впливають уподобання населення, тому визначення чинників, що впливають на них, є актуальним. Тому метою даної статті стало дослідження поведінки споживачів при виборі натільних хрестиків різних стилів і матеріалів виготовлення з урахуванням віку і статі респондентів.
Методика. Об’єктом був обраний натільний хрестик, оскільки він одночасно є уособлення християнської віри та предметом ювелірного мистецтва. Визначення уподобань при виборі ювелірних виробів релігійного змісту ґрунтувалось на проведенні дистанційного анкетування серед споживачів чоловічої і жіночої статі віком від 18 до 45 і більше років.
Результати. Виявлено, що український споживач віддає перевагу натільним хрестикам зі срібла, виконаних у класичному і мінімалістичному стилях. Натільні хрестики, виготовлені у таких художніх стилях, як бароко, рококо та ампір не привертали увагу учасників опитування. Визначено, що вік респондентів є статистично вагомим у виборі матеріалу виготовлення і художнього стилю натільного хрестику. Також результати опитування показали, що споживачі обирають натільні хрестики з урахуванням власного віросповідання та естетичних властивостей запропонованих ювелірних виробів, зокрема, зовнішнього вигляду, обрамлення. Крім того, натільні хрестики для учасників анкетування виступають оберегами.
Наукова новизна отриманих даних полягає у виявленні споживних переваг при виборі натільних хрестиків.
Практична значимість. Практична значимість статті полягає у виявленні наукової та соціальної ефективності використання запропонованих методів визначення споживних переваг при виборі натільних хрестиків. Перспективи наступних досліджень можливо зосередити на проведенні експертного оцінювання ювелірних товарів релігійного спрямування. Також результати даної роботи вказують на необхідність визначення інших чинників впливу при виборі ювелірних виробів, зокрема, соціального статусу, освітнього рівню споживачів тощо.
11
Варивончик, Анастасія Віталіївна, Ігор Савич Бондар, Ірина Владиславівна Швець, and Олена Станіславівна Подволоцька. "ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ УКРАЇНИ В 1940-Х РОКАХ: АДМІНІСТРАТИВНО- ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 24–38. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245544.
Full textAbstract:
Мета статті — з’ясувати особливості відродження і розвитку Укрхудожпромради у воєнні та повоєнні роки. На сучасне українське суспільство впливають світові глобалізаційні процеси з тенденцією до нівеляції місцевих особливостей побуту, культури, мистецтва, тому актуальності набувають питання відродження, розвитку національних традиційних промислів. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі адміністративно- ділових документів районних, обласних та державного рівнів; використанні методів накопичення і систематизації фактологічного матеріалу та топологічного розгляду. Аналітичний та дедуктивний методи використані для підбиття підсумків на основі попередньо отриманих архівних тверджень, матеріалів і спогадів учасників подій. Наукова новизна. Уперше в історіографії досліджено розвиток і становлення Укрхудожпрому. Порушено малодосліджену тему, пов’язану з діяльністю цього підприємства, яке виготовляло й реалізовувало вироби народних художніх промислів на теренах України та за її межами. Висновки. Проаналізовано адміністративно-організаційні заходи, спрямовані на відновлення зруйнованих підприємств, їх реорганізацію. Держава була зацікавлена у зростанні прибутку, виробничих потужностей і надавала фінансову підтримку для будівництва нових корпусів, цехів, виготовлення обладнання, сприяючи розвитку художньої промисловості України. З’ясовано, що на базі артілей за участю Укрхудожпрому створювалися виробничі об’єднання й фабрики, надаючи можливість продукувати випуск товарів ексклюзивного та масового виробництва. Виявлено, що окрім товарів, необхідних у повсякденному житті, усі виробництва Укрхудожпрому створювали суто мистецькі твори, які були настільки художньо високі, що їх експонували у музеях та демонстрували на всесоюзних й міжнародних виставках і ярмарках. Тобто артіль була не лише виробничим підприємством, а й творчою, мистецькою майстернею.
12
Бублик, А. "Дизайн веб-сторінки, як основа зручності читання, утримання та естетики сучасного веб-сайту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 45 (December 21, 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-01.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи дизайну веб-сторінки, як основи зручності читання, утримання та естетики сучасного веб-сайту. Наголошується, що під терміном веб-дизайн продовжують розуміти саме проектування структури веб-ресурсу, забезпечення зручності користування ним. Обґрунтовується, що особливість веб-дизайну полягає в тому, що він (веб-дизайн) це не оформлення виробу, не незначна і додаткова його частина, а виріб. Підкреслено, що проектуючи сайт, веб-дизайнер створює повноцінний продукт, а не лише оформлює його, тому веб-дизайнер виступає як творець кінцевого виробу. Зазначається, що веб-дизайнер сьогодні – один із знакових соціально-культурних акторів сучасного суспільства. Він є не просто рядовим членом соціуму, на відміну від більшості користувачів, може сам проектувати, впроваджувати та розвивати технології, і, отже, ставати не просто «декоратором сайтів», але їх архітектором. Наголошується, що веб-дизайн є не лише інструментом моделювання простору культури, а й принципово новою мовою, яка, у свою чергу, впливає на мислення та культуру користувачів. Запропоновано, з метою вирішення окресленої проблеми виявити, синтезувати та використовувати кілька підходів у розробці сучасної веб-сторінки. Зазначається, що художнє проектування інтернет-сайтів включає вимоги технічної естетики до сайтів, облік формотворчих факторів (призначення, функції, конструкція, технологія розробки, стиль, мода, національні традиції та ін.) при проектуванні сайтів, закономірності та засоби композиції у художньому проектуванні сайтів, рекомендації та якість сайтів. Пропонується, з метою вивчення веб-дизайну як складної, структурованої та динамічної мови інтернет-культури впроваджувати некласичне спрямування у мовознавстві, що обґрунтовує теорію про провідну роль мови у формуванні мислення. Наведено опис кількох прикладів сучасних веб-сайтів, які застосовують кілька жанрів на своїх сторінках, виявлено переваги їх функціонування.
13
Варивончик, A. В., І. С. Бондар, Б. М. Мазур, and І. В. Швець. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ВИГОТОВЛЕННІ ХУДОЖНІХ ВИРОБІВ З МЕТАЛУ: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА ШЛЯХИ ВІДРОДЖЕННЯ." Art and Design, no. 2 (August 11, 2021): 96–104. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2021.2.9.
Full textAbstract:
The aim of the work is to clarify the peculiarities of the development of Ukrainian art metal products in a historical context and to determine the ways of reviving artistic metalworking in the XXI century. Methodology. The research is based on culturological, historical and art history methods of analysis; applied historical-analytical, cultural-historical and the method of figurative-stylistic analysis of the means of artistic and decorative expressiveness of products. Results. The article examines the main stages in the development of technological processes in the execution of artistic metal products. The main techniques of artistic metal processing are analyzed: "lost wax", filigree, engraving, casting, forging, diffusion, electroplating, etc. The influence of external and internal factors in the development of artistic metal processing in Ukraine is studied. Identified the existing problems in the manufacture of art items from metal. Scientific novelty. The facts of the development of technologies for artistic metal processing in Ukraine are revealed and the ways of reviving the production of metal products as a type of decorative and applied art are determined. Practical significance. In the art of artistic metal processing, we highlight the issues of the revival and preservation of the industry in modern Ukraine through the study of technologies, traditions, the search for new forms, methods and techniques of working with materials.
14
Gladun, Lesya. "Художня кераміка в експозиції Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема." Pereiaslav Chronicle, no. 15 (August 20, 2019): 138–43. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-138-143.
Full textAbstract:
У статті розглядається, аналізується колекція декоративних тарілок художників-фарфористів М. Козака та З. Олексенко у Музеї класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, виготовлених на Полонському фарфоровому заводі. Метою даної статті є висвітлення авторських виробів художників Полонського фарфорового заводу та їх каталогізація в колекції Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. Методологічну основу становлять загальнонаукові принципи та методи дослідження. Серед них – пошуку, аналізу та синтезу, узагальнення які дозволили дослідити дане питання та розкрити його. Колекція художньої кераміки у фондовій збірці Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» досить велика. Формувалася збірка кераміки Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема в декілька етапів. Перші надходження датуються 1983 роком. Збірка авторських робіт М. Козака і З. Олексенко налічує 15 одиниць збереження. Декоративні тарілки умовно можна розділити на дві групи за сюжетними композиціями: перша – тарілки з видами м. Переяслава кін. ХІХ – поч. ХХ ст., друга – тарілки, на яких створено світ образів творівШолом-Алейхема. У дослідженні подаються біографічні дані М. Козака та З. Олексенко, характеризується їх доробок, що експонується в Музеї класика єврейської літератури Шолом-Алейхема НІЕЗ «Переяслав» та каталог авторських робіт із зазначенням автора, назви та інших даних, які характеризують предмети художньої кераміки. Збірка демонструє широкі можливості музейних предметів у відтворенні історії та культури Переяслава кінця ХІХ – початку ХХ ст. В колекції музею знаходяться унікальні предмети, твори декоративно-ужиткового мистецтва, що потребують систематизації, наукової обробки та введення в науковий обіг.
15
Kharitonov, V. M., V. V. Filenko, A. O. Yurin, and O. Yu Grytsay. "Ornamental estimation of garnet-bearing sсhists from the Hannivka deposit in the Kryvyi Rih basin." Geology and mineralogy bulletin of Kryvyi Rih National University 43-44, no. 1-2 (March 10, 2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5443-2020-43-44-1-2-30-42.
Full textAbstract:
Наведені геологічні й мінералогічні дані про гранат-вмісні породи саксаган-ської світи Ганнівського родовища Північного залізорудного району Криворізь-кого басейну. Для оцінки якості гранатової сировини як декоративної була ви-користана адаптована методика Гемологічного центру України. Автори внес-ли зміни до переліку художньо-естетичних ознак, за якими проводиться оцінка гірських порід. Викладені результати декоративної оцінки гранат-вмісних сла-нців Ганнівського родовища. В якості пріоритетних напрямків використання гранат-вмісних сланців як виробного каменю визначені: виготовлення пласко-полірованих виробів і оздоблення підставок для сувенірів.
16
O.O., Popadynets, and Kovalchuk O.Ya. "ХУДОЖНЯ ДЕТАЛЬ В ІСТОРИЧНИХ РОМАНАХ В. СКОТТА ТА М. СТАРИЦЬКОГО." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-22.
Full textAbstract:
Purpose. To analyze the artistic details of W. Scott’s and M. Starytsky’s historical novels to identify the author’s position on the details depicted; to compare the artistic and functional features of their local color, landscape, and objects; to show the intersections and differences in the development of both Scottish and Ukrainian literature and the interaction of different mentalities in the process of reflecting the world around.Methods. The research is carried out from the standpoint of complex literary-textological analysis, cultural-historical and comparative-typological methods.Results. As a result of the research, analysis of the types of artistic details in the historical novels of W. Scott and M. Starytsky was carried out; different types of artistic details were discovered, collected and systematized and their functions were revealed in separate works of the Ukrainian and Scottish novelist; the peculiarities of use of portrait details and landscapes, their place and role in the creative process of the writers are determined.Conclusions. Based on the analysis of the artistic detail in both writers’ historical novels, it can be argued that M. Starytsky, having mastered the experience of predecessors and contemporaries (and not only from domestic literature), developed his own system of images of the objective world and generally maintained it, albeit inconsistently, in all his multifaceted work. In this system, the writer’s scientific knowledge and his ideological and aesthetic principles were synthesized in a unique way, to which we include various factors – religious, historiosophical, national, stylistic, and so on. Scott’s experience became a kind of springboard for actively increasing the role of the authorial-subjective factor in literature and art, which is clearly defined in realistic novels of the second half of the nineteenth century, when attention was given to detailing the environment. Detailing, in the historical novels of W. Scott and M. Starytsky, serves as a historical background, conveys the spirit of the era, helps to reveal the temper and individuality of the character, his/her own artistic image, is a part of the landscape panorama as well as it is a means of emotional impact on the reader.Key words: artifact, subject detail, color local, verbal painting, portrait, ethnography. Мета. За допомогою аналізу художніх деталей романів В. Скотта та М. Старицького виявити авторську позицію стосовно зображуваного, а також зіставити художні й функціональні особливості їхніх описів місцевості, предметів і таким чином побачити перетинання і розбіжності в розвитку літератур обох країн, взаємодію різних ментальностей у процесі відображення навколишнього світу.Методи. У статті застосовано порівняльно-історичний, культурно-історичний, типологічний та контекстуальний методи при порівнянні суб’єктивних і водночас національно-репрезентативних принципів створення художньої деталі.Результати. У ході дослідження здійснено аналіз різновидів художніх деталей в історичних романах В. Скотта й М. Старицького; виявлено, зібрано і систематизовано артефакти та розкрито їх функції в окремих творах українського та шотландського романістів; визначено особливості використання прозаїками деталей портрету, пейзажу, речей, їх місця й ролі у творчому процесі письменників.Висновки. На основі здійсненого аналізу проблеми художньої деталі в історичних романах обох письменників можемо стверджувати, що М. Старицький, засвоївши відповідний досвід попередників і сучасників (причому, не тільки з вітчизняного письменства), виробив власну систему зображення предметного світу і загалом витримував її, хоч і непослідовно, в усій своїй багатогранній творчості. У цій системі своєрідно синтезувалися й наукові пізнання письменника, і його ідейно-естетичні принципи, до яких ми зачисляємо різні чинники – релігійний, історіософський, національний, стильовий тощо. Досвід Скотта став свого роду трампліном для активного підвищення ролі авторсько-суб’єктивного фактора в літературі й мистецтві, що виразно визначається у реалістичній романістиці другої половини ХІХ століття, коли посилилася увага до деталізації зображення середовища та аналізу. Деталізація в історичних романах В. Скотта й М. Старицького виконує роль історичного тла, допомагає розкрити характер та індивідуальність персонажа, виступає складовою художнього образу людини, частиною пейзажної панорами, передає дух епохи, доносить до читача авторське, сучасне переживання історії, служить засобом емоційного впливу на читача.Ключові слова: артефакт, предметна деталь, місцевий колорит, словесний живопис, портрет, етнографізм.
17
Січко, Тетяна. "Збереження етнокоду українця засобами народної казки та ілюстрацій до неї." Нові технології навчання, no. 95 (December 15, 2021): 194–204. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.22.
Full textAbstract:
У статті розкриваються питання збереження національної самоіндентифікації, ментальності українця шляхом раннього залучення до фольклорної скарбниці у дошкільному дитинстві, засобами української народної казки та ілюстрацій до неї. Автор наголошує на тому, що дитина розвивається через засвоєння суспільно-історичного досвіду людства.Тому в його основі має бути специфічна відтворювальна діяльність, за допомогою якої маля і засвоює історичні фундаментальні потреби та здібності представників свого народу, що сформувались для включення у духовне та матеріальне життя. Для такого засвоєння малюкові конче потрібно спілкуватися з дорослими, які тією чи іншою мірою знають національну культуру і здатні передати накопичений досвід, ознаки духовного та матеріального самовизначення (самоіндентифікації) серед співгромадян-земляків та іноземців.З’ясовано, що художній досвід, сконцентрований в ілюстративних графічних творах, виробах ДПМ сприяєсоціалізації дитини, збагаченню її художньої практики та осмисленню краси в усіх її формах, разом із тим, він формує культуру людських почуттів, розвиває і збагачує їх багатогранність в особистому досвіді дитини, є засобом духовного спілкування з однолітками і дорослими, встановлення взаємодії в соціокультурному та природному середовищі.
18
Гнатюк, Михайло. "РІЗЬБЯР МИКОЛА ГРЕПИНЯК І НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ГУЦУЛЬЩИНИ." Українознавчі студії, no. 19 (March 27, 2018): 247–59. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.247-259.
Full textAbstract:
Стаття висвітлює творчий шлях відомого майстра і художника МиколиІвановича Грепиняка. Нині він патріарх сухої різьби та інкрустації, найбільшдосвідчений різьбяр на дереві і одночасно знавець народних промислів і ремесел наГуцульщині. Його твори зберігаються в багатьох музеях України, приватнихколекціях і за кордоном. Микола Іванович відомий численними публікаціями протворчість своїх земляків митців, успіхам яких щиро радіє. Член Національнихспілок художників і майстрів народного мистецтва, автор нарисів і книг з народного мистецтва. Уродженець села Брустури на Гуцульщині – осередку народних художніх промислів: різьбярства, бондарства, художнього металу (мосяжництва), вишивки, писанкарства, виробів із сиру, з юних років став їх дослідникомі популяризатором.Значне місце в творчості М. Грепиняка посідають графічні твори, зокремаекслібриси. Це оригінальне мініатюрне мистецтво, а також живопис, як іскульптуру, майстер опановував самотужки, під впливом професійних художників Є. Сагайдачного, В. Гуза, Г. Масика. Особливо ефективними ставали поради мистецтвознавців Ірини Матасяк, О. Соломченка, фотографа Я. Дацюката інших.Значний доробок М. Грепиняка в оформленні місцевих храмів: виготовлявсвічники, тетраподи, хрести напрестольні, ручні і процесійні, патериці, скарбнички, рамки оздоблені сухою різьбою та інкрустацією.Окремо відзначимо педагогічну діяльність майстра. Чимало його учнів обрали творчі професії, стали художниками, різьбярами, вчителями і загаломуспішними людьми.
19
Дяченко, М. Д. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ВИДАВНИЧО- ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІАПРОСТОРУ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-07.
Full textAbstract:
У статті висвітлено наукові погляди на професійну освіту майбутніх фахівців видавничо-поліграфічної галузі, розкрито значення інформаційного освітнього середовища як основної педагогічної умови підготовки їх до формування медіапростору. Зазначено, що видавничо- поліграфічна галузь є одним із важливих чинників розвитку сучасного суспільства, соціально-економічним складником процесу розбудови держави та зміцнення її авторитету на міжнародній арені. Видавничо- поліграфічна галузь забезпечує особисті та виробничі потреби громадян у різноманітній видавничій продукції. Фахівці цієї сфери сприяють підвищенню культурно-освітнього рівня нації, вільному доступу кожної людини до загальнолюдських цінностей. Зауважується, що в галузі видавничо-поліграфічної справи спостерігається приналежність до трьох типів професій: «людина – людина», «людина – знакова система», «людина – художній образ». Підкреслюється, що основним об’єктом у діяльності будь-якого фахівця видавничо-поліграфічної справи є поліграфічний виріб як продукт, який необхідно кваліфіковано підготувати з метою випуску, опублікування, успішного просування на ринок і задоволення потреб суспільства. Акцентується увага на тому, що проблема якісної професійної підготовки фахівців поліграфічного профілю в сучасних умовах зростання ролі інформації та інформаційно- комунікаційних технологій посідає особливе місце у професійній освіті. Вказано на розширення спектру поліграфічної продукції. Наголошується на тому, що однією із ключових педагогічних умов якісної професійної підготовки майбутніх фахівців видавничо-поліграфічної галузі є створення інформаційного освітнього середовища. Сучасні інформаційні системи дають змогу інтегрувати освітні ресурси та засоби презентації навчального контенту з мультимедійними ефектами, що інтенсифікує процеси ознайомлення студентів із теоретичним матеріалом різними способами, дає змогу використовувати програмне забезпечення для виконання практичних (лабораторних) робіт, розроблення творчих проектів, інфографіки. Інтенсивний розвиток інформаційного суспільства посилює вимоги до фахівців із видавничо-поліграфічної справи. Це зумовлює пошук нових шляхів і методів у їх професійній підготовці й відкриває перспективи для нових досліджень.
20
КОЗЕЛЕЦЬ, Тетяна. "РОЛЬ ПАПЕРОВОЇ ПЛАСТИКИ В СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 70–77. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-70-77.
Full textAbstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню вагомого значення паперової пластики в сучасному дизайні. Виявлено специфіку діяльності дизайнера, що полягає в проєктуванні естетичних і функціональних речей на основі єдності художнього, наукового і технічного підходів. Перспективи ефективного професійного навчання дизайнерів, що можуть бути реалізовані за умови студентоцентрованого навчання та посилення практичної спрямованості завдань з мистецьких дисциплін, що враховують різноманітні аспекти проєктування, виробництва і споживання виробів. Проведений аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців щодо сучасного стану, перспектив розвитку дизайн-освіти в Україні; художньо-проєктної діяльності здобувачів освіти; історії моделювання з паперу в Україні та світі; застосування паперової пластики в різних видах дизайну та на різних етапах проєктування дизайн-продукту. Здійснений огляд новітніх та перспективних видів паперової пластики, до яких належать паперкрафт та айріс фолдінг, що можуть використовуватись у проєктній діяльності на етапі створення дизайну- продукту. Наведені приклади використання паперової пластики, що реалізовані українськими дизайнерами при створенні креативного дизайн-продукту. Доведено плідний вплив використання техніки паперової пластики в освітньому процесі підготовки дизайнерів. Це сприяє розвиненню візуального мислення і логіки, виробленню творчого індивідуального методу і формуванню просторового мислення і навичок сприйняття пластики форм; почуття гармонії та естетичності; творчого бачення проблеми і нестандартності рішень; розвитку образного мислення і просторової уяви. Автором наголошується, що паперова пластика в процесі професійного становлення майбутнього фахівця з дизайну набуває вагомого значення; поєднуючись із сучасними комп’ютерними технологіями, дає змогу втілювати сміливі дизайнерські задуми в оформленні інтер’єрів, дизайну зовнішньої реклами, дизайну вітрин, пакування, поліграфічної продукції, предметному дизайні. Ключові слова: дизайн-освіта, дизайнер, паперова пластика, формоутворення, проектна діяльність, сучасний дизайн.
21
БАКУМЕНКО, Тетяна, Ірина ФРОЛОВА, and Мілена ЯРОСЛАВЦЕВА. "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДЕКОРАТИВНОМУ МАЛЮВАННЮ ЗА МОТИВАМИ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ УКРАЇНИ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 13, 2022): 9–17. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.2.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано теоретичні аспекти методики навчання дітей старшого дошкільного віку деко- ративному малюванню за мотивами народних промислів України, в ході якої відбувається процес національного виховання. Виходячи із розуміння сучасних педагогічних підходів, визначено поняття «методика навчання дітей старшого дошкільного віку декоративному малюванню за мотивами народних промислів України», яке тракту- ється як сукупність взаємозв’язаних методів та прийомів навчання, які передбачають системну і планомірну роботу з декоративного малювання за мотивами народних промислів України в процесі спеціально організова- ного освітнього середовища закладу дошкільної освіти та спрямовані на виховання в дітей старшого дошкіль- ного віку любові до України, поваги до праці народних майстрів та національних цінностей українського народу. Розкрито сутність принципів, на яких ґрунтується методика – національної спрямованості, історизму, гумані- зації, диференційованого підходу та інтеграції. Визначені завдання навчання дітей старшого дошкільного віку декоративному малюванню, які спрямовані на ознайомлення з творами українського декоративного мистецтва – народною іграшкою, керамікою, килимарством, вишивкою; використанням в декоративному малюванні худож- ньо-стильових особливостей народних промислів України (розпис на гончарних і керамічних виробах сіл Опішня, Косова, Дибинців, орнаменти Решетилівських, Полтавських вишивок, Петриківський розпис на папері, дереві, пап’є-маше, розписи дерев’яних іграшок міст Яворова, Ужгорода та ін.). Методика навчання дітей старшо- го дошкільного віку декоративному малюванню складається з пропедевтичного, відтворюючого та творчого етапів, в кожному з яких визначено мету, методи та зміст педагогічної роботи з дітьми. Наведено тематику мистецтвознавчих розповідей, ігрових прийомів, дидактичних ігор, тематичних занять, які сприяють успішному навчанню дітей декоративному малюванню в контексті національного виховання.
22
Admink, Admink. "ДИБИНЕЦЬКА КЕРАМІКА В ХУДОЖНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ ХІХ –ХХ СТОЛІТЬ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), no. 30 (March 9, 2020). http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi30.181.
Full textAbstract:
Публікацію присвячено вивченню діяльності одного зі славетних осередків керамічного промислу Середньої Наддніпрянщини ХІХ–ХХ ст. с. Дибинці Богуславського р-ну Київської обл. у контексті розвитку народних промислів. Висвітлено розмаїття художньої культури краю, що наклало свій відбиток на мистецтво досліджуваного гончарного центру. Проаналізовано особливості художніх засобів декорування і формотворення виробів, характерних дибинецькій кераміці, яка на основі споконвічних традицій українського гончарства викристалізувала власні особливості і здійснила вплив на творчість інших гончарних осередків. Виявлено та охарактеризовано основні етапи існування дибинецького керамічного промислу в українській художній культурі ХІХ–ХХ ст.Ключові слова: Дибинці, кераміка, гончарство, фаянс, народні ремесла, художня культура, ХІХ–ХХ ст.
This publication is devoted to studying the activity of one of the well-known centers of the ceramic craft of the Middle Dnieper from the ХІХ–ХХ century – Dybyntsi village of Boguslav district of the Kyiv region in the context of the development of folk crafts. The diversity of the artistic culture of the region, that was reflected in the art of the investigated potter’s center, is illustrated. The peculiarities of art products decorating and shaping approaches, that are characteristic of the Dybyntsi’s ceramic art, were analyzed. Based on the ancient traditions of Ukrainian pottery, the Dybyntsi’s ceramic art created its own features and influenced the other pottery centers. The basic existence stages of the Dybyntsi’s ceramic industry in the Ukrainian art culture of the 19th-20th centuries were determined and characterized.Key words: Dybyntsi, ceramics, pottery, faience, folk crafts, art culture, ХІХ–ХХ centuries.
23
Колісник-Гуменюк, Юлія. "ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН." Молодь і ринок, no. 2/200 (May 4, 2022). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2022.255998.
Full textAbstract:
Педагогічна наука ще не виробила досконалих механізмів, що дали змогу конструктивно визначати рівень підготовленості викладачів професійно-художніх дисциплін, фіксувати якість формування їхньої компетентності, приймати коректні рішення щодо напрямів модернізації професійно-педагогічної освіти в світлі сучасної парадигми освіти. Утверджені нині підходи не завжди придатні “педагогічним працівникам” для ефективного поєднання інновації з розв’язанням поточних завдань підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін. Можна констатувати про відсутність науково обґрунтованої стратегії удосконалення педагогічної системи підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін у ЗВО України. Тому в нашій статті ми пропонуємо загальні напрями вдосконалення підготовки майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін у ЗВО в Україні.
24
КОЛОСНІЧЕНКО, Марина, Наталія ОСТАПЕНКО, and Ольга МИХАЙЛЮК. "Фактурні рішення художніх виробів із текстилю: термінологічні аспекти." Humanities science current issues 3, no. 34 (2020). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863/34-3-37.
Full text
25
Smirnova, Selina, Valentyna Sushko, and Olha Smirnova. "CHEMICAL SURFACE TREATMENT IN RESTORATION ARTICLES OF SILVER." Young Scientist 9, no. 85 (September 2020). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-9-85-37.
Full text