Journal articles: 'Холодна вода'

1

Voloshchuk, Vasily, Vladimir Ivanov, Lyudmila Zasukha, Olga Bordunova, and Julia Pavlenko. "ВПЛИВ ОХОЛОДЖЕНОГО ПОВІТРЯ НА УТРИМАННЯ СВИНОМАТОК З ПОРОСЯТАМИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1 (40) (February 24, 2020): 38–42. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.6.

Full text

Abstract:

Розроблено спосіб покращання комфорту підсисних свиноматок з поросятами великої білої і породи французької селекції за умов промислової технології свинокомплексу ТОВ «Агропрайм Холдинг». Згідно розробленого способу зниження температури в зоні фіксуючого боксу відбувається ступінчасте: за температури повітря в приміщенні 27°С вмикається система водяного зрошення, яка подає воду у вигляді крапель на тулуб свиноматки в області лопаток; за температури повітря в приміщенні 32°С, подається вода у вигляді тоненької цівки на тулуб свиноматки в області лопаток. Застосування запропонованого способу сприяло збільшенню маси гнізда поросят у 28 днів на 9,5-10,5 кг порівняно з традиційною технологією і на 5,0-6,4 кг порівняно з системою мілкодисперсного розсіювання води. На промисловому підприємстві ТОВ ТОВ «Агроінд» Дніпропетровської області розроблена система охолодження повітря за рахунок використання теплової енергії землі. Її сутність полягає у наступному. У приміщеннях для утримання тварин у підпідлоговому просторі проміж гнойовими ваннами на глибині одного метра було прокладено бетонні канали - повітропроводи з поперечним перерізом 1 × 1 м, по яких проходить вхідне повітря. За рахунок теплової енергії землі воно охолоджується у теплу пору року і подається у камеру попередньої підготовки вхідного повітря де розміщуються радіатори - теплообмінники, через їх труби або прокачується холодна вода з артезіанської свердловини. Додатково на вході до камери попередньої підготовки вхідного повітря встановлено пристрій контролю температури та вологості, що дозволяє регулювати і вирівнювати ці показники перед подачею у підземні канали – повітропроводи. Подача попередньо підігрітого (охолодженого) у підземних каналах - повітропроводах за рахунок теплової енергії землі повітря з низько розміщених по периметру приміщення вихідних отворів вентиляційної системи сприяє кращій сезонній стабілізації температури у приміщенні, ефективнішому видаленню шкідливих речовин, поліпшенню мікроклімату, підвищенню комфортності утримання поголів’я і як наслідок покращенню виробничих показників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Morozov, Yu, D. Chalaev, V. Olijnichenko, and V. Velychko. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОБОВОГО АКУМУЛЮВАННЯ ХОЛОДУ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ ПІДЗЕМНИХ ГОРИЗОНТІВ М. КИЄВА." Vidnovluvana energetika, no. 3(58) (September 25, 2019): 67–77. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).67-77.

Full text

Abstract:

Викладено результати експериментального дослідження ефективності використання добового акумулятора холодної води для забезпечення роботи серійного фанкойлу з метою забезпечення кондиціювання повітря в окремому приміщенні. Натурна експериментальна установка містить видобувну свердловину, поглинальну свердловину, баки-акумулятори, витратомір, термометр холодної води, термометр повітря в приміщенні, мережевий насос, термометр відпрацьованої води, приміщення для охолодження, фанкойл. Вода з температурою 12ºС з видобувної свердловини подається свердловинним насосом в групу накопичувальних баків, які є акумулятором холоду. Після накопичення води в баках вмикається мережевий насос, який подає воду з накопичувальних баків на фанкойли. Вода, яка пройшла через фанкойли та віддала холод в приміщення, надходить до поглинальної свердловини. Метою експерименту є дослідження системи акумулювання холодної води в якості добового акумулювання холоду та її подальшого використання для забезпечення комфортних умов в приміщенні за допомогою серійного фанкойлу. Основні характеристики проведення експерименту: дебіт води на виході з підйомної свердловини становить 0,9 кг/с, дебіт води, яка надходить на фанкойл – 0,1 кг/с, витрата повітря через фанкойл – 340 м3/год, температура води, яка надходить до баку-акумулятору – 12ºС, температура води, що надходить до фанкойлу – 12,5ºС, площа охолодження приміщення – 20 м2, початкова температура в приміщенні – 28ºС, кількість баків-акумуляторів – 7 шт., загальний об’єм баків-акумуляторів – 7 м3. В результаті проведених експериментів досягнуто зниження температури в приміщенні до 23ºС за 3 години роботи фанкойла. Встановлено, в процесі охолодження приміщення холодопродуктивність фанкойла змінювалася від 3640 Вт в початковий період до 1820 Вт - в кінці. Температури холодоносія на виході з фанкойла при цьому становили, відповідно, 21,5ºС і 17,1 ºС. Дослідження показали, що система акумулювання води підземних горизонтів з початковою температурою води 12ºС ефективно працює в режимі охолодження приміщення з застосуванням серійних фанкойлів. Акумулятори теплоти у вигляді баків-акумуляторів ефективно використовуються також в якості буферних ємностей для регулювання подачі води в фанкойли. В баках-акумуляторах при вистойці води більше 2-х діб спостерігається накопичення твердих осадів. Розбіжність розрахункових значень температури з експериментальними значеннями не перевищує 5-7%. Система потребує подальшої модернізації для автоматичного заміру параметрів води і температури та вологості приміщення. Бібл. 13, рис. 7.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Селезнев, Андриан Анатольевич, Александр Федорович Тетерин, and Илья Владимирович Ярмошенко. "МЕТЕОРОЛОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПОВЕРХНОСТНОГО СТОКА НАНОСОВ В ПЕРИОД ВЕСЕННЕГО СНЕГОТАЯНИЯ В ГОРОДСКОЙ СРЕДЕ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 2 (February 12, 2020): 7–16. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/2/2476.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования обусловлена необходимостью изучения процессов осадкообразования на урбанизированной территории, которые снижают качество городской среды и оказывают негативное влияние на экологическую ситуацию. Цель: проанализировать метеорологические условия формирования поверхностного стока наносов в крупном городе в период интенсивного весеннего снеготаяния. Объект: урбанизированная территория города Екатеринбурга. Методы: изучение метеорологических условий за холодные периоды 2015–2016 и 2016–2017 гг., а также в весенние сезоны 2016 и 2017 гг.; оценка особенностей и различий метеорологических параметров и процессов, оказавших основное влияние на сток наносов весной 2016 и 2017 гг. Результаты. Ретроспективно восстановлены метеорологические условия холодных периодов 2015–2016 и 2016–2017 гг. и в весенние сезоны 2016 и 2017 гг. Были проанализированы метеорологические величины и процессы, оказавшие существенное влияние на поверхностный сток воды на урбанизированной территории: термический режим приземного воздуха, атмосферные осадки, снежный покров, снеготаяние, промерзание и оттаивание почвогрунтов. Установлено, что метеорологические условия весен 2016 и 2017 гг. существенно отличались друг от друга, что отразилось на формировании более интенсивного грязевого осадка в 2016 г. Весной в городской среде следующие погодные факторы являются определяющими при формировании поверхностного стока: запас воды, накопленный в снежном покрове за холодный период года; особенности термического режима в период снеготаяния (дружность весны, возвраты холодов); атмосферные осадки и интенсивность оттаивания грунта в период снеготаяния. Полученные результаты могут быть использованы при планировании мероприятий для улучшения экологической ситуации на урбанизированной территории.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Харитонова, Н. А., С. Л. Шварцев, О. Е. Лепокурова, and Г. А. Челноков. "УНИКАЛЬНЫЕ УГЛЕКИСЛЫЕ МИНЕРАЛЬНЫЕ ВОДЫ МЕСТОРОЖДЕНИЯ МУХЕН (ХАБАРОВСКИЙ КРАЙ): СОСТАВ И ГЕНЕЗИС, "Доклады Академии наук"." Доклады Академии Наук, no. 6 (2017): 685–90. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217240185.

Full text

Abstract:

Приведены результаты исследований ионно-солевого, газового, изотопного составов уникальных углекислых холодных минеральных вод Мухен и результаты расчёта равновесий в системе вода-порода. С учётом этих данных и геологического строения территории показано, что источник водных растворов - атмосферные осадки, источник CO - погребённые горные породы, подвергающиеся метаморфизму. Длительное взаимодействие в системе вода-порода-CO обеспечило необычно высокую солёность этих вод. Масштабное образование вторичных минералов (глин разного состава и карбонатов Ca, Mg) в системе определило HCO-Na и необычный изотопный состав вод. Разработана концепция формирования углекислых минеральных вод вне связи с магматической или вулканической деятельностью, а в результате поступления СО2 из более глубоких зон земной коры по зонам тектонических нарушений и далее химического взаимодействия с инфильтрационными водами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Новиков, Дмитрий Анатольевич, Анна Федоровна Сухорукова, Татьяна Владимировна Корнеева, Розитца Михайлова Каменова-Тотцева, Анастасия Алексеевна Максимова, Антон Сергеевич Деркачев, Федор Федорович Дульцев, and Анатолий Витальевич Черных. "ГИДРОГЕОЛОГИЯ И ГИДРОГЕОХИМИЯ МЕСТОРОЖДЕНИЯ РАДОНОВЫХ ВОД «КАМЕНСКОЕ» (Г. НОВОСИБИРСК)." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 4 (April 21, 2021): 192–208. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/4/3162.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования состоит в получении новых сведений о гидрогеологии и гидрогеохимии слабоизученных месторождений радоновых вод города Новосибирска на юге Западной Сибири. Новосибирск относится к числу тех немногих городов России, которые были заложены на гранитах – источнике эманации радона (222Rn). В геологическом отношении изучаемая территория приурочена к внутренней области крупного Новосибирского гранитоидного массива. Научных обобщений имеющегося фактического материала не проводилось. Цель: выявление особенностей гидрогеологического строения и гидрогеохимии месторождения радоновых вод «Каменское», изучение форм миграции химических элементов в водах и оценка степени их насыщения относительно ряда карбонатных, сульфатных и силикатных минералов. Методы. Отбор проб выполнялся в соответствии с общепринятыми методиками. Обобщение и анализ гидрогеохимических данных проводилось с применением программных средств Microsoft Excel, STATISTICA, SURFER, Grid Master. В среде программных комплексов Visual Minteq и WATEQ4f выполнены физико-химические расчеты форм миграции химических элементов в радоновых водах и степени их насыщения к ряду породообразующих минералов. Результаты: В гидрогеологическом разрезе месторождения радоновых вод «Каменское» геологоразведочными работами установлено два водоносных комплекса (сверху вниз): поровых вод четвертичных отложений и трещинно-жильных вод верхнепалеозойских гранитов. В условиях Центрального района города Новосибирска, где почти вся площадь поверхности покрыта асфальтом и занята под сооружения и инфильтрация атмосферных осадков осложнена, естественный режим питания подземных вод нарушен. Порово-пластовые воды четвертичных отложений, воды зоны региональной трещиноватости и трещинно-жильные воды верхнепалеозойских гранитов находятся в единой области смешения, на которую оказывают влияние процессы подтопления и антропогенного загрязнения. В этой связи в водоносном комплексе верхнепалеозойских гранитов выделяется две гидрогеохимической зоны: верхняя – воды зоны региональной трещиноватости в зоне подтопления в условиях антропогенного воздействия, и нижняя – трещинно-жильные минеральные радоновые воды. Минеральные радоновые трещинно-жильные воды гранитов, не подверженные антропогенному влиянию установлены в скв. 4п (интервал 73–74 м) и в скв. 16 на глубинах от 73 до 128 м. Они холодные собственно пресные HCO3 Na-Ca и HCO3 Na-Mg-Ca состава с величиной общей минерализации от 613,4 до 689,9 мг/дм3 с содержанием кремния 10,3–13,6 мг/дм3. Они характеризуются рН от нейтральных до слабощелочных (6,9–7,8), кислородно-азотным составом водорастворенных газов. Установленная активность 222Rn варьирует в диапазоне 1101–1570 Бк/дм3 (сильно радоновые воды по классификации Н.И. Толстихина); содержания: 238U от 5,6∙10–3 до 6,5∙10–3 мг/дм3 и 226Ra от 2,7∙10–9 до 1,8∙10–8 мг/дм3. С ростом общей минерализации радоновых вод доля простых катионных форм Mg2+, Ca2+, Na+, Sr2+, Ba2+ в растворе уменьшается, это связано с образованием труднорастворимых карбонатных и сульфатных соединений. В радоновых водах формы Fe(II) представлены в виде Fe2+, FeHCO3+, FeCO30. Fe(III) мигрирует в форме положительно заряженных гидроксокомплексов Fe(OH)2+ и нейтральных Fe(OH)30. Среди форм миграции марганца доминирует простой катион Mn2+ (43,71–99,99 %), остальные формы представлены MnHCO3+ (9,89–28,27 %), MnCO30 (0,01–37,39), еще в меньшей степени MnSO40 (0,20–2,25 %), MnCl+ (0,04–1,12 %) и MnOH+ (0,01–0,05 %). Химические формы миграции тяжелых металлов (никеля и меди) представлены в виде свободных катионов (Ni2+, Cu2+), гидрокарбонатных (NiHCO3–, CuHCO3–) и карбонатных (NiCO30, CuCO30) комплексов. Медь также мигрирует в нейтральной форме Cu(OH)20. Бериллий (1 класс опасности) мигрирует в форме гидроксокомплекса Be(OH)2. Установленные особенности геохимических типов вод, долевого распределения форм и коэффициентов водной миграции химических элементов выявили усложнение состава равновесных минералов от сидерита, ферригидрита и гриналита в поверхностных водах до их насыщения кальцитом, доломитом, магнезитом, родохрозитом и тальком в трещинно-жильных водах верхнепалеозойских гранитов. Формы миграции химических элементов обуславливают механизмы растворения/осаждения минеральных соединений.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Vorobyov, Y., and I. Tereschenko. "Моделювання температурного розшарування в головному циркуляційному трубопроводі за природної циркуляції теплоносія першого контуру для оцінки термошоку корпусу реактора за допомогою коду RELAP5/MOD3.2." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(57) (March 13, 2013): 14–21. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.1(57).03.

Full text

Abstract:

Проведено розбиття холодних та гарячих ниток моделі реактора ВВЕР-1000 для комп’ютеронго коду RELAP5/MOD3.2 на два рівні за висотою для моделювання стратифікованих течій в головному циркуляційному трубопроводі в разі подачі води від системи охолодження активної зони. Модель протестовано з використанням експериментальних даних щодо перемішування та стратифікації в холодній нитці. Порівняння результатів розрахунку течі з незачиненням запобіжного клапана компенсатора тиску з експериментальними даними показало покращення опису перехідного процесу. Модель може застосовуватися для оцінки явищ за очікуваної термічної стратифікації теплоносія в холодних нитках.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Селюков, А. В. "Integrated technology for conditioning low-mineralized cold ground water." Vodosnabzhenie i sanitarnaia tehnika, no. 7 (July 15, 2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.35776/vst.2021.07.01.

Full text

Abstract:

Сообщается о новой комплексной технологии кондиционирования холодных маломинерализованных подземных вод. Технология разрабатывалась для целей хозяйственно-питьевого водоснабжения нефтегазоносных районов Тюменского Севера. При благополучном соотношении ресурсов пресной воды и фактического объема водопотребления в этом регионе России вопрос питьевого водоснабжения из подземных горизонтов остается острым из-за проблемного качества воды и низкой эффективности очистных сооружений. Технология предназначена для очистки от железа, марганца, сероводорода и обеспечивает стабилизационную обработку воды. Основные работы, включавшие лабораторные исследования и пилотные испытания, выполнены в период 2001–2020 годов. На основе разработанных технологических решений построены и успешно эксплуатируются водопроводные очистные сооружения в городах Ноябрьске (75 тыс. м3/сут, 2006 г.) и Новом Уренгое (65 тыс. м3/сут, 2007 г.). Дополнительные испытания технологии, проведенные в Ханты-Мансийске и Комсомольске-на-Амуре, подтвердили ее эффективность. Технология предусматривает применение в качестве основных реагентов пероксида водорода и перманганата калия для окисления примесей воды, а также щелочного реагента для корректировки рН и стабилизационной обработки. Для обеспечения требований стандарта ВОЗ по содержанию железа и марганца дополнительно может использоваться флокулянт. Обобщены данные по составу подземных вод, использованных для испытаний, и на их основе определена рекомендуемая область применения разработанной технологии. Приведена принципиальная технологическая схема кондиционирования холодных маломинерализованных подземных вод, учитывающая 15-летний опыт эксплуатации построенных станций, а также современные решения по дозированию и смешению реагентов. Указано, что данная технология обеспечивает также частичное снижение содержания кремния в очищенной воде (до 30%). Разработанная технология позволяет получать стабильную питьевую воду при нормативном остаточном содержании железа, марганца и сероводорода. An advanced integrated technology for conditioning low-mineralized cold groundwater is presented. The technology was developed for the purpose of supplying drinking water to the oil and gas-bearing regions of the Tyumen North. With a favorable ratio of fresh water resources and the actual volume of water consumption in this region of Russia, the issue of drinking water supply from underground aquifers remains acute due to the problematic water quality and low efficiency of the treatment facilities. The technology is intended for removing iron, manganese, hydrogen sulfide and providing for the stabilization treatment of water. The main work including laboratory studies and pilot tests was carried out in the period 2001–2020. On the basis of the developed process solutions, water treatment facilities have been built and successfully operated in the cities of Noyabrsk (75 thousand m3/day, 2006) and Novy Urengoy (65 thousand m3/day, 2007). Additional tests of the technology carried out in Khanty-Mansiisk and Komsomolsk-on-Amur confirmed its effectiveness. The technology involves using hydrogen peroxide and potassium permanganate as the basic chemicals for the oxidation of water pollutants, as well as using an alkaline chemical for pH adjustment and stabilization treatment. To meet the requirements of the WHO standard for the concentrations of iron and manganese, an additional flocculant can be used. The data on the composition of groundwater used for testing are summarized, and on their basis the recommended area of application of the developed technology is determined. The basic process flow scheme of conditioning low-mineralized cold groundwater in view of 15 years of experience in operating the existing facilities, and of advanced solutions for dosing and mixing of chemicals, is presented. It is indicated that the technology also provides for a partial reduction in the silicon concentration in purified water (up to 30%). The developed technology ensures stable drinking water with a standard residual concentration of iron, manganese and hydrogen sulfide.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Алимгазин, Алтай Шурумбаевич, Ильдар Айдарович Султангузин, Юрий Викторович Яворовский, Ирина Гареевна Ахметова, and Асхат Нурланович Бергузинов. "Перспективы применения абсорбционных трансформаторов теплоты для повышения энергоэффективности промышленных предприятий Республики Казахстан." Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, no. 4.2020 (December 17, 2020): 21–33. http://dx.doi.org/10.48081/iwvu4323.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются вопросы, связанные с применением абсорбционных холодильных технологий, которые очень широко распространены в энергетике, различных отраслях промышленности, системах комфортного кондиционирования зданий различного назначения и т.п. ведущих стран мира. АБХМ утилизируют сбросную теплоту для производства холода (как правило, для производства охлажденной воды с температурой до +5 оС). АБТН являются высокоэффективным энергосберегающим оборудованием для теплоснабжения и горячего водоснабжения различных объектов и предназначены для производства теплоты более высокого температурного уровня (горячая вода или пар) до 50–90 оС из энергии низкого потенциала за счёт энергии высокого потенциала (перенос тепловой энергии).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ovsepyan, Asya Emilyevna, Yuri Aleksandrovich Fedorov, Alina Aleksandrovna Zimovets, and Vyacheslav Aleksandrovich Savitsky. "ОЦЕНКА НАКОПЛЕНИЯ РТУТИ В ОБЪЕКТАХ ЖИВОЙ И НЕЖИВОЙ ПРИРОДЫ СЕВЕРА ЕВРОПЕЙСКОЙ ТЕРРИТОРИИ РОССИИ." V mire nauchnykh otkrytiy, no. 5 (May 9, 2016): 116. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2016-5-6.

Full text

Abstract:

В работе исследуется содержание ртути в различных объектах окружающей среды севера европейской территории России (ЕТР). Цель – оценить накопление ртути в объектах живой и неживой природы севера ЕТР на примере Архангельского региона.В основу работы положены результаты оригинальных исследований, проводившихся авторами с 2004 г. Отбирались и анализировались на содержание ртути пробы снега, дождевых осадков, почв, воды и донных отложений рек, озер, болот, Белого моря, а также различных видов рыб. Привлечены данные по содержанию ртути в хвое ели, эпифитных лишайника. Район исследований включал участки с различной степенью выраженности антропогенного воздействия. Определения концентраций ртути проводились методом атомной абсорбции в холодном паре аттестованной лабораторией Южного федерального университета. Контроль повторяемости получаемых результатов проводился в ФГУГП «Южгеология» и Гидрохимическом институте Росгидромета. Погрешность определения 10-15 %.Получены ряды ранжирования по уровням накопления ртути (по возрастанию): донные отложения озер → донные отложения Белого моря → донные отложения болота Иласское → хвоя ели → почвы → гидробионты устья реки → донные отложения устья р. Северная Двина → эпифитные лишайники; вода озер → дождевые осадки → снеговые осадки → вода устья р. Северная Двина.Выявленное повышенное содержание ртути во всех компонентах речной экосистемы устья Северной Двины демонстрирует превалирующую роль антропогенного поступления загрязненных вод различного происхождения. В целом уровни содержания ртути в регионе сравнимы с другими циркумполярными областями, находящимися под антропогенным воздействием, и превышают подобные значения для фоновых районов субарктики.Результаты могут быть использованы при усовершенствовании сети мониторинга качества окружающей среды, а также разработке научных основ природоохранных мероприятий.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Ржешевский, О. А. "У истоков холодной воды." Клио, no. 3 (42) (2008): 40–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко, and М. І. Гоголь. "Аналіз енергозберігаючих рішень систем вентиляції і кондиціювання супермаркету." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 3-4 (January 11, 2021): 140–45. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1947.

Full text

Abstract:

Представлено матеріали обстеження системи припливно-витяжної вентиляції супермаркету. Згідно з проектом свіже повітря подається в приміщення через пластинчастий перехресноточний рекуператор. В холодний період таке рішення є безальтернативним, позаяк дозволяє суттєво зменшити експлуатаційні витрати на опалення. Знаючи про неефективність застосування рекуператорів влітку, проектанти зазвичай передбачають в установці обвідний канал для роботи в теплу пору року. Але спокуса економії енергії і влітку, коли працюють кондиціонери, спонукає до пошуку енергоефективних рішень. На даному об’єкті для виправдання застосування пластинчастого перехресноточного рекуператору проектанти застосували перед ним випарне охолодження витяжного повітря дозованим розбризкуванням водопровідної води, назвавши цей процес «попереднім адіабатним охолодженням повітря». Знизивши, таким чином, температуру витяжного повітря, можна потім в перехресноточному пластинчастому теплообміннику додатково охолодити припливне повітря і в результаті зменшити потрібну холодопродуктивність парокомпресорної холодильної машини. В статті показано, що задекларований авторами ідеї ефект фактично знаходиться в межах похибки вимірювань і реально не може бути прийнятий до уваги. Навіть за умов застосування дійсно адіабатного процесу температура повітря після припливно-витяжної установки практично не зменшується, що є результатом надто малої різниці температур між припливним і витяжним повітрям. Проведений аналіз показав, що докорінно поліпшити ситуацію могло б застосування в схемі припливно-витяжної вентиляції замість рекуператора непрямого випарного охолоджувача (НВО) припливного повітря. При цьому може бути досягнутий бажаний результат – зменшення температури припливного повітря без застосування штучного холоду. В холодний період рециркуляція води в апараті НВО вимикається, і він працює як теплообмінник-рекуператор. Всі викладки проілюстровано конкретними прикладами

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Морозов, Ю. П., and А. А. Барило. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГЕОТЕРМІЧНИХ ПЛАСТОВИХ ПОКЛАДІВ." Vidnovluvana energetika, no. 1(64) (March 30, 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).81-86.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз геотермальних ресурсів на території України, які утворюють чотири великі артезіанські басейни, де можливо здійснити видобування геотермальних вод для їх використання в енергетиці, сільському господарстві, промисловості і житлово-комунальному господарстві. На основі аналізу фактичних даних існуючого фонду свердловин встановлено, що водоносні горизонти розташовані на глибинах від 400 до 7000 м. Пластові температури продуктивних термоводоносних горизонтів на території України змінюються у діапазоні від 50 до 90 °С. Для більшості пластових водоносних горизонтів України, які містять термальні води, з певним ступенем вірогідності можна прийняти таку фільтраційну схему: продуктивний проникний пласт є нескінченним за простяганням, однорідний, анізотропний з усередненими фільтраційними і теплофізичними параметрами, напірний і ізольований зверху і знизу водонепроникними пластами. Для розрахунків теплового потенціалу в межах геотермального родовища, що експлуатується в режимі відсутності зворотного закачування відпрацьованого природного теплоносія, достатньо вирішити тільки гідродинамічну задачу фільтрації теплоносія, оскільки притоки теплоти або холоду в пласті відсутні. Найбільш екологічно безпечним способом видобування геотермальних ресурсів є геотермальні циркуляційні системи (ГЦС), що забезпечують закачування відпрацьованого геотермального теплоносія в проникний підземний колектор термальної води. Тепловий потенціал гідрогеотермальних родовищ розраховується об’ємним способом, який складається з теплоти, яка міститься в пластовій геотермальній воді, у твердому скелеті продуктивного горизонту, а також теплоти, яка поступає з оточуючого проникний пласт гірського масиву. Величина теплопритоку з гірського масиву становить найбільші труднощі під час врахування теплового потенціалу геотермального родовища. На підставі відомого аналітичного розв’язку задачі теплообміну при русі рідини в підземних проникних шарах отримано рівняння, яке визначає час роботи ГЦС в постійному температурному режимі. На підставі цього рівняння показано, що вплив гірського масиву на час роботи ГЦС до моменту зниження температури на виході з ГЦС становить для типових параметрів ГЦС не менше 5 %. На підставі цих розрахунків доведено, що впливом теплопритоків від гірського масиву при розрахунках теплового потенціалу водовмісних пластів можна нехтувати. Бібл. 8.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Svarovskaya, Lidiya Ivanovna, Andrei Yurevich Manakov, and Lubov Konstantinovna Altunina. "НУКЛЕАЦИЯ И ФОРМИРОВАНИЕ ГАЗОГИДРАТОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИХ СВОЙСТВ НЕФТЕЙ." V mire nauchnykh otkrytiy 10, no. 1 (March 20, 2018): 64. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-1-64-74.

Full text

Abstract:

Образование газогидратных пробок в промысловых трубопроводах является одним из значимых осложняющих факторов при добыче нефти в холодных регионах и на шельфе. Меры, необходимые для предотвращения образования этих пробок, усложняют и удорожают добычу нефти. Газовые гидраты представляют кристаллы, где молекулы газа заключены в каркас молекул воды. Природные газогидраты образуются при высоком давлении и низкой температуре, что типично условиям добычи нефти в холодном подводном окружении.Нами проведено комплексное исследование сырых нефтей разных месторождений Западной Сибири и их водных эмульсий, приготовленных в концентрации 50%. Технически важные характеристики, такие как вязкость, плотность, температура застывания, групповой состав рассматривались для нефтей и эмульсий воды в нефти. В работе раздельно изучалось влияние состава нефтей на формирование нефте-смачиваемых гидратов.Эмульсии исследованы в модельном эксперименте нуклеации и образования газогидратов. Нефть YuT, из всех исследуемых, проявила положительную реакцию нуклеации и формирования газогидратов. Важным показателем склонности к нуклеации и формированию гидратов является уровень биодеградации сырой нефти. Процесс биодеградации в условиях месторождения оказывает значительное влияние на качество сырой нефти с точки зрения её химического состава и физических свойств.Для выявления функциональных групп конкретных молекулярных структур, определяющих уровень биодеградации, использован метод ИК-Фурье спектроскопии. Анализ ИК-Фурье спектров нефтей показал, что полосы поглощения насыщенных алифатических углеводородов (1465–1377 см-1), ароматических (1610 см-1) и карбонильных групп карбоновой кислоты (1710 см-1) доминируют во всех спектрах исследуемых нефтей. Полевые наблюдения показали, что некоторые потоки воды, газа и сырой нефти не образуют гидратов (hydrateplugs) в процессе добычи нефти, даже при работе в пределах термодинамических условий образования гидратов. Результаты позволяют предположить, что способность нефтей формировать газогидратные пробки может быть связана с продуктами метаболизма, которые образуются при биодеструкции углеводородов нефти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Postan, M. Ya, and L. S. Filina-Dawidowicz. "МОДЕЛЬ ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЦТВА ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ШВИДКОПСУВНОЇ ПРОДУКЦІЇ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.02.

Full text

Abstract:

Вступ. Протягом останнього десятиліття в теорії логістики та її розробок велика увага приділялася проблемі контролю потоків швидкопсувних продуктів, яка була викликана зростанням виробництва/транспортування харчових продуктів. Враховуючи важливість цього питання, в логістиці навіть сформувався особливий напрямок, так звана «холодна логістика», яка вивчає проблеми складування/транспортування швидкопсувної продукції з урахуванням особливих режимів їх зберігання. Мета цієї статті – подальший розвиток зазначеного вище підходу та розробка моделі динамічної оптимізації швидкопсувного матеріалу та готового швидкопсувного продукту, що потрапляє до логістичного ланцюгу з урахуванням контролю процесу псування на складах та збільшення попиту на готовий продукт за рахунок додаткових маркетингових витрат. Результати. У статті запропоновано модель динамічної оптимізації планування постачання сировини, виробництва готової швидкопсувної продукції та її транспортування в пункти призначення. Вона також передбачає додаткові інвестиції, спрямовані на зменшення випадків псування сировини та готової швидкопсувної продукції під час її зберігання на складах. Вищезазначена модель заснована на моделі Вагнера-Уїтіна в теорії управління запасами та класичній транспортній задачі. Задача – максимізувати загальний прибуток ланцюга поставок за заданий горизонт планування. Автори детально розглядають два кейса: 1) попит задається і фіксується у пунктах прибуття; 2) попит контролюється додатковими інвестиціями. Висновки. Наш підхід дозволяє збільшити загальний прибуток логістичної системи за рахунок додаткових витрат, спрямованих на зменшення псування швидкопсувних товарів. Результати розрахунків можуть бути корисними для логістичних операторів та інших учасників логістичного холодового ланцюга (наприклад, операторів складів, транспортних компаній). Запропоновані оптимізаційні моделі відносно прості і можуть бути реалізовані на практиці за допомогою стандартного програмного забезпечення. Для проведення розрахунків необхідно зібрати відповідні дані та створити бази даних. Отримані результати можуть бути покладені в основу наших подальших розвідок та досліджень у сфері «холодної логістики».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, І. І. Мукмінов, О. С. Бондаренко, and О. А. Паскаль. "Вивчення перспектив застосування цеолітів для теплових акумуляторів." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 3 (October 15, 2021): 196–205. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2171.

Full text

Abstract:

В дослідженні аналізується ефективність застосування цеолітів для акумулювання теплоти. Зазначається, що принцип роботи теплових акумуляторів на цеолітах ґрунтується на виділенні теплоти адсорбції при зволоженні цеолітів у процесі безпосереднього контакту з водою або з вологим повітрям. Коли вода адсорбується, цеоліт виділяє тепло адсорбції. Для видалення та використання тепла, накопиченого у шарі цеоліту в процесі адсорбції (термічне розвантаження), через ємність пропускають холодне та вологе повітря. Це дозволяє цеолітам адсорбувати воду з повітря, осушити його та нагріти. У процесі десорбції шар цеоліту продувається гарячим сухим повітрям, з шару цеоліту повітря виходить охолодженим і вологим. Визначено, що адсорбційні теплоакумулюючі системи все ще знаходяться на ранніх стадіях розробки та не повністю комерціалізовані, однак деякі конкретні системи для побутових потреб уже вийшли на ринок. Технологія, що ґрунтується на використанні цеолітів, дозволяє зберігати тепло без втрат у мінімальних обсягах протягом тривалих періодів часу. Поглинаючі накопичувачі з нанопористих матеріалів, таких як цеоліти, можуть успішно застосовуватися як теплові акумулятори в промисловості. Цеоліти зустрічаються в природі та отримані штучно. Для підготовки їх до роботи, а також для регенерації цеолітів як штучного, так і природного походження необхідна стадія сушіння. Встановлено, що при мікрохвильовому сушінні сорбційна ємність цеолітів значно збільшується внаслідок того, що застосування мікрохвиль призводить до отримання дрібніших зерен. Як правило, це сприяє зростанню пористості та покращенню механічних властивостей. Ефективність мікрохвильового нагріву залежить від хімічного складу цеоліту та його діелектричних властивостей. Для розрахунку температурного поля у шарі цеоліту при мікрохвильовому сушінні визначено аналітичну залежність. Швидкість сушіння при проведенні розрахунків визначається даними експериментів відповідно до типу цеоліту

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Navrodska, R. А. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 225–29. http://dx.doi.org/10.15421/40250935.

Full text

Abstract:

Проаналізовано сучасні теплоутилізаційні технології для газоспоживальних котельних установок комунальної теплоенергетики і виявлено шляхи підвищення їхньої ефективності. Запропоновано вдосконалену технологію утилізації теплоти відхідних газів із використанням комбінованої теплоутилізаційної системи, призначеної для нагрівання зворотної тепломережної води і холодної води системи хімічного водоочищення. Досліджено теплову ефективність цієї системи і визначено рівні підвищення коефіцієнта використання теплоти палива КВП котельної установки протягом опалювального періоду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Ивочкин, Ю. П., Ю. А. Зейгарник, and К. Г. Кубриков. "Механизмы тонкой фрагментации горячего расплава, погруженного в холодную воду." Теплоэнергетика, no. 7 (2018): 64–75. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363618070020.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Тарасов, В. Р., and Т. Г. Сотнікова. "Аналіз сучасного стану систем охолодження приміщення." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 5 (269) (September 10, 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-42-46.

Full text

Abstract:

В роботі було досліджено альтернативні види систем формування клімату на основі таких видів систем охолодження як: адіабатичне охолодження; холодна стеля; абсорбційна холодильна машина з використанням броміду літію; система з використанням елементу Пельтьє. Запропоновано та розроблено схему, яка враховує недоліки розглянутих систем. Запропонована система має просту конструкцію, більш екологічна, в неї відсутній холодоагент. Розраховано кількість елементів Пельтьє необхідну для формування заданої температури в приміщенні. Розробка альтернативних систем охолодження дуже актуальна проблема на сьогоднішній час. У житлових приміщеннях набув широкий попит на кондиціонери з використанням фреону у якості холодоагенту. Дані системи не є надійними через те, що є ризик витоку фреону. Також є проблема в тому, що кондиціонер є осередком підвищеної вологості, що в свою чергу спричиняє розмноженню бактерій та грибків. Разом з посиленням санітарних вимог до житлових приміщень та тих приміщень де перебуває людина та заборонами використання старих різновидів фреонів змусили науковців та виробників шукати нові, більш екологічні, види охолодження приміщення без використання фреонів. Серед них це: використання води та її розчинів в якості холодоагентів; використання різниці температур навколишнього середовища; теплонасосів заснованих на ефекті Пельтьє. В результаті досліджень було встановлено, для охолодження приміщення краще використати елемент Пельтьє, так як він екологічний (відсутні викиди CO2, CO, CFH3, CFClH2), відсутні механічні деталі. Для охолодження приміщення площею 10 м2 потрібно близько 8 шт. Для точного керування системою краще використовувати точні датчики температури. Отримані дані є корисними та важливими: доведено, що система з використанням елемента Пельтьє може працювати на генерацію холоду; запропонований розрахунку є універсальними, тому , що має можливість розрахувати потужності елементів Пельтьє. Використання елементу Пельтьє дозволить використати силу сонця для зменшення негативних впливів на людину, зокрема вплив високої температури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Зубов, М. Г., Е. В. Вильсон, В. А. Литвиненко, and А. А. Кадревич. "Biological treatment of surface runoff from industrial sites in bioreactors with brush media." Vodosnabzhenie i sanitarnaia tehnika, no. 4 (April 15, 2022): 26–33. http://dx.doi.org/10.35776/vst.2022.04.04.

Full text

Abstract:

Поверхностные сточные воды промышленных площадок отличаются не только неравномерностью образования, но и содержанием специфических веществ, характерных для данного вида производства, а также изменением концентраций загрязняющих веществ во времени. Например, поверхностные сточные воды аэродромов в холодное время года содержат противообледенительные жидкости, в состав большинства которых входит этиленгликоль. Поверхностные сточные воды предприятий по производству удобрений содержат высокие концентрации соединений азота и фосфора и низкие концентрации органических загрязнений, идентифицируемых по БПК. Биологическая очистка в искусственных условиях таких сточных вод, как правило, не производится. Представлены результаты исследований НИЦ «ЭКОСТЕХ» (компания ЭКОС Групп), свидетельствующие о целесообразности биологической очистки сточных вод данного типа при использовании иммобилизованных бактериальных культур на носителе биомассы – ершовой загрузке. Особенность прикрепленной биомассы заключается в том, что в отсутствие сточных вод или загрязнений, на которые ориентирован биоценоз, бактериальные клетки, погруженные в матрикс, длительное время остаются в активном состоянии. При возобновлении подачи сточных вод с высокими концентрациями этиленгликоля биореактор в течение недели выходит на режим биодеградации без внесения специальной бактериальной культуры в сооружение. Выход на стационарный режим работы биореактора с ершовой загрузкой по всем показателям (этиленгликоль, ХПК, БПК5, формы азота), согласно исследованиям, составляет не более девяти дней. Также представлены результаты исследований по очистке поверхностных сточных вод предприятий по производству удобрений или перевалочных пунктов удобрений. Спецификой очистки поверхностных сточных вод данного типа является использование процесса Анаммокс. Surface runoff from industrial sites differs not only in the irregularity in formation, but also in the concentration of specific substances typical for the production process, as well as in the pollution concentrations changing over time. For example, surface runoff from airfields during the cold season contains anti-icing fluids, most of these contain ethylene glycol. Surface runoff of fertilizer factories contain high concentrations of nitrogen and phosphorus compounds and low concentrations of organic pollutants identified by BOD. Biological treatment of this runoff in vitro is not carried out, as a rule. The results of studies by «ECOSTECH» R&D Center (a company of ECOS Group) are presented, indicating the feasibility of biological treatment of this type of surface runoff using immobilized bacterial cultures on a biomass carrier – brush media. The attached biomass is specified by the bacterial cells immersed in the matrix remaining active for a long time under the conditions of the absence of wastewater or contaminants to which the biocenosis is oriented. Once the supply of wastewater with high concentrations of ethylene glycol is resumed, the bioreactor reaches the regime of biodegradation within a week eliminating the introduction of a special bacterial culture into the facility. According to the studies, reaching the stationary operating conditions of the bioreactor with brush media for all indicators (ethylene glycol, COD, BOD5, nitrogen forms) takes less than nine days. Also presented are the results of studies on the treatment of surface runoff from fertilizer production enterprises or fertilizer terminals. Biological treatment of this type of surface runoff is specified by the use of the Anammox process.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Соломина, Лидия Степановна, and Дмитрий Анатольевич Соломин. "Получение и свойства тритикалевого декстрина." Хранение и переработка сельхозсырья, no. 2 (June 30, 2019): 64–74. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2019.84.

Full text

Abstract:

Увеличение объемов производства модифицированных крахмалов и декстринов, расширение их ассортимента на основе использования зернового и клубневого крахмалов, повышение импортозамещения являются актуальными задачами для крахмалопаточной отрасли. К числу важнейших направлений инновационного развития крахмалопаточных предприятий и повышения импортозамещения следует отнести разработку и производство новых видов модифицированных крахмалов и декстринов из нетрадиционного сырья. Цель исследования – разработать технологический режим получения тритикалевого декстрина с высокой степенью растворимости в холодной воде и повышенной вязкостью клейстера. В данной работе изложены результаты исследований получения декстрина из тритикалевого крахмала термохимическим методом с использованием двух катализаторов: алюминиево-калиевых квасцов и адипиновой кислоты. Определено влияние основных технологических параметров, в том числе расхода катализатора, температуры и продолжительности декстринизации крахмала на физико-химические свойства тритикалевого декстрина. Разработаны научно обоснованные параметры технологического режима получения тритикалевого декстрина с наибольшей степенью растворимости в холодной воде и повышенной вязкостью клейстера. Определено, что сходы алюминиево-калиевых квасцов и адипиновой кислоты в количествах соответственно 0,75% и 0,50% к массе сухих веществ крахмала обеспечивают получение тритикалевого декстрина с максимальной вязкостью клейстера. Установлено, что степень растворимости тритикалевого декстрина в холодной воде достигает максимального значения (100%) при температурах декстринизации крахмала 150…180оС. Продолжительность декстринизации крахмала снижается прямо пропорционально повышению температуры нагрева крахмала. Выявлено, что при декстринизации крахмала в присутствии двух реагентов одновременно протекают процессы деполимеризации полисахаридных молекул крахмала и этерификации. Получено уравнение регрессии для определения степени растворимости декстрина от технологических параметров производства. Установлено, что динамическая вязкость клейстера тритикалевого декстрина выше по сравнению с кукурузным и пшеничным декстринами. Тритикалевый крахмал является ценным альтернативным сырьем для производства декстрина. Результаты исследований использованы при разработке нормативной документации для внедрения технологии на предприятиях отрасли. Организация производства этого продукта на крахмалопаточных предприятиях позволит расширить сырьевой базу и ассортимент декстринов, увеличить объем выпуска декстринов отечественного производства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Музаев, Илларион Давидович, Константин Сергеевич Харебов, and Нугзар Илларионович Музаев. "Mathematical modelling of the selective deep water intake process in a non-prismatic continuously stratified reservoir." Вычислительные технологии, no. 5 (November 24, 2021): 15–29. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2021.26.5.003.

Full text

Abstract:

Разработана математическая модель селективного водозаборного процесса в узко-глубоком непризматическом водоеме при наличии в нем прямой непрерывной плотностной стратификации. Модель представляет контактную краевую задачу потенциального движения воды в указанном водоеме. Движение воды обусловлено забором воды через два окна, устроенных одно над другим на напорной грани водоема. Учтена непризматическая конфигурация водоема в плане и по вертикали. Непризматические конфигурации описаны экспоненциальными функциями. В результате аналитического решения поставленной контактной краевой задачи получена совокупность расчетных формул, которая с привлечением конечноразностного метода Рунге-Кутты и компьютерных вычислительных систем позволила построить линии тока, приходящие к верхней кромке нижнего водозаборного окна. Вычислительные эксперименты показали, что по мере увеличения скорости потока воды через верхнее окно указанные линии тока опускаются вниз. При этом становится возможным управлять водозаборным процессом через нижнее окно с тем расчетом, чтобы в нижнее окно вода поступала из нижних холодных слоев водоема, что часто бывает необходимо для нужд теплоотвода от тепловыделяющих устройств предприятий, в том числе тепловых и атомных электростанций. Purpose. Mathematical simulation of the selective water intake process in a non-prismatic reservoir in the presence of continuous density stratification. Methodology. Water intake is carried out through two windows arranged one above the other on the pressure face of the reservoir. The non-prismatic configuration of the reservoir both in vertical and horizontal planes is taken into account. The contact initial-boundary value problem of the theory for surface and internal gravitational waves in an ideal incompressible fluid is used. Findings. As a result of the analytical solution of the mathematical model, a set of calculation formulas was obtained, which allows calculating the current lines coming to the upper edge of the lower water intake window. Originality/value. Authors obtain a set of formulas for the components of the water velocity vector. Using the set, a nonlinear boundary value problem is posed and solved for calculation of the current line coming to the upper edge of the lower water intake window by the finite-difference Runge-Kutta method. Based on the results of computational experiments, authors proved that the longitudinal and vertical non-prismatic configuration of a stratified reservoir significantly affects the process of selective water intake. It is proved that as the rate of water intake through the upper window increases, the thickness of the active layer from which water is taken through the lower window decreases to a certain minimum value. This hydrodynamic effect allows taking water from the deep cold layers of the reservoir

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, G. O. Presich, and S. I. Shevchuk. "Підвищення ефективності комбінованих теплоутилізаційних систем газоспоживальних котельних установок." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 79–82. http://dx.doi.org/10.15421/40290616.

Full text

Abstract:

Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котелень удосконалених комбінованих систем утилізації теплоти, призначених для нагрівання води систем теплопостачання та хімічного водоочищення і повітря на горіння. Дослідження виконано для водогрійного котла ТВГ-8 за різних режимів його роботи згідно з тепловим графіком котельні залежно від температури навколишнього середовища в опалювальний період. Визначено в розглянутих умовах для відповідних теплообмінників-теплоутилізаторів такі основні параметри, як: теплопродуктивність, приріст коефіцієнта використання теплоти палива КВТП котла та кількість утвореного в системі конденсату за нормованих значень витрати води на підживлення теплових мереж. За отриманими основними показниками проведено порівняльний аналіз пропонованих систем теплоутилізації та відомих комбінованих систем з нагріванням тільки зворотної тепломережної води та дуттьового повітря. Показано, що доповнення відомої системи додатковим теплообмінником, призначеним для попереднього нагрівання холодної води на хімводоочищення (ХВО), дає змогу шляхом глибшого охолодження вихідних газів котельної установки підвищити її КВТП максимально на 9,4 %, що на 0,5 % більше порівняно з відсутністю нагрівання води на ХВО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Решетняк, І. Л., and М. П. Сухий. "ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТЕПЛОВОЇ РОБОТИ БЕТОННОГО СОНЯЧНОГО КОЛЕКТОРА." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 27, 2020): 42–49. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).42-49.

Full text

Abstract:

Бетонні сонячні колектори давно застосовуються в якості низькотемпературних водопідігрівачів, наприклад для підігріву води в басейнах. Їхніми основними перевагами є дешевизна, простота виконання та високі експлуатаційні якості. Одним з сучасних напрямків застосування бетонних сонячних колекторів є їх інтегрування в фасади та дахи будівель та споруд. Їх можна встановлювати на будівлях, що мають історичну цінність, не порушуючи їх зовнішній вигляд. Перевагою таких систем є естетичність та міцність, через те що вони не містять крихкого скляного покриття. В той же час абсорбери без скління, особливо в холодний сезон та нічний час, можуть мати значні втрати тепла за рахунок конвективного теплообміну з навколишнім повітрям, а також через довгохвильове випромінювання в атмосферу. Для аналізу впливу різних факторів на теплову роботу сонячної системи з бетонним колектором використовували математичну модель. Вона розраховує зміни прямого і розсіяного сонячного випромінювання на поверхню колектора протягом дня з урахуванням місця розташування і орієнтації приймаючої поверхні, пори року і доби. В моделі вирішується задача нестаціонарної теплопровідності в бетонній плиті з вбудованою системою труб з циркулюючою рідиною та баком-акумулятором. Режим добового водоспоживання враховується шляхом зміни режиму роботи циркуляційного насоса. Модель застосовувалась для аналізу роботи бетонних колекторів для умов України. Виконані порівняльні розрахунки теплової роботи заскленого та незаскленого бетонного колектора. Показано, що в умовах роботи бетонного колектора із замкнутим контуром на ефективність сонячної системи істотно впливає об’єм теплового бака-акумулятора і режим відбору води, так як після закінчення сонячного дня значна частина тепла, накопиченого бетонним абсорбером, може бути втрачена в навколишнє середовище. Була розглянута можливість покращення корисного використання тепла, що накопичується бетонним абсорбером, після закінчення сонячного дня за рахунок збільшення об’єму бака-акумулятора і різних режимів його розгрузки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Кошелева, А. В., И. О. Ярощук, Ф. Ф. Храпченков, A. A. Pivovarov, А. Н. Самченко, А. Н. Швырев, and Р. А. Коротченко. "АПВЕЛЛИНГ НА УЗКОМ ШЕЛЬФЕ ЯПОНСКОГО МОРЯ В 2011 Г., "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"." Фундаментальная и прикладная гидрофизика, no. 1 (2021): 31–42. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667321010032.

Full text

Abstract:

На основе инструментальных и спутниковых наблюдений рассматриваются характерные особенности локального апвеллинга, наблюдавшегося в октябре 2011 г. в юго-западной части залива Петра Великого Японского моря. Кроме того, приведены результаты численного моделирования, выполнявшегося при помощи Regional Ocean Model System (ROMS) со свободной поверхностью. При вычислениях использовались метеорологические наблюдения за неоднородностями поля ветра и инструментальные измерения гидрологической структуры воды. Анализ данных натурных измерений и их сравнение с результатами моделирования развития апвеллинга выявили, что пространственный и временной масштаб явления определялся силой, продолжительностью и направлением воздействующего ветра. Неоднородность поля скорости ветра, тесно связанная с особенностями береговой орографии, приводит к усилению апвеллинга у некоторых частей побережья и формированию температурных фронтов и струй холодной воды, поперечных основному течению, идущему вдоль шельфа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Дубинина, Елена Васильевна, Людмила Николаевна Крикунова, Светлана Михайловна Томгорова, and Кантемир Витальевич Небежев. "Comparative Evaluation of Methods for Stabilizing Alcoholic Beverages Based on Cornel Distillate." Beer and beverages, no. 4 (December 12, 2021): 14–17. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2021.4.4.002.

Full text

Abstract:

Обработки для обеспечения розливостойкости спиртных напитков на основе фруктовых дистиллятов - плодовых водок являются завершающим этапом в технологии производства. Настоящая статья посвящена выбору способа и определению режимных параметров обработки кизиловой водки. С этой целью в работе была проведена сравнительная оценка двух способов обработки - холодом с выдержкой и последующей холодной фильтрацией и ступенчатая фильтрация через мембраны с разным рейтингом пор. Объектами исследования в работе служили контрольный образец спиртного напитка крепостью 45%об., приготовленный из кизилового дистиллята с использованием дистиллированной воды и опытные образцы, подвергнутые стабилизации. На 1-м этапе работы было изучено влияние температуры и длительности обработки холодом на розливостойкость спиртного напитка. Установлено, что при снижении температуры продолжительность обработки до достижения требуемой розливостойкости сокращается. Сравнительная оценка влияния способа обработки (холодом или фильтрацией) показала неэффективность последовательной фильтрации в аспекте стойкости напитка на основе кизилового дистиллята к помутнениям физико-химического характера. Показано, что применение способа, основанного на обработке напитка с использованием низких температур (от -3 до -10 °С), влияет на концентрацию отдельных летучих компонентов. В зависимости от температуры и времени воздействия отмечено снижение суммарной концентрации основных высших спиртов. В наибольшей степени уменьшалась концентрация изобутанола - от 4,6 до 16,7%. Максимальное снижение отмечено в образце, обработанном при -10 °С. В образцах, обработанных холодом, также снижалась концентрация ацетальдегида и метанола. По результатам работы рекомендован способ, основанный на обработке холодом, режимы обработки: -10 °С в течение 2 ч или при температуре -5 °С в течение 6 ч. Processing to ensure the bottling resistance of alcoholic beverages based on fruit distillates-fruit vodkas is the final stage in the production technology. This article is devoted to the choice of the processing method and the determination of the operating parameters of the processing of Cornel vodka. For this purpose, a comparative evaluation of two processing methods was carried out - cold with exposure and subsequent cold filtration and step filtration through membranes with different pore ratings. The objects of research in the work were a control sample of an alcoholic beverage with a strength of 45%vol., prepared from Cornel distillate using distilled water and experimental samples subjected to stabilization. At the first stage of the work, the influence of temperature and duration of cold treatment on the bottling resistance of an alcoholic beverage was studied. It is established that when the processing temperature decreases, the processing time until the required filling resistance is achieved is reduced. A comparative assessment of the effect of the processing method (cold or filtration) showed the ineffectiveness of sequential filtration in terms of the resistance of a drink based on dogwood distillate to turbidity of a physico-chemical nature. It is shown that the use of a method based on the processing of a drink using low temperatures (from -3 °C to -10 °C) affects the concentration of individual volatile components. Depending on the temperature and time of exposure, a decrease in the total concentration of the main higher alcohols was noted. The concentration of isobutanol decreased to the greatest extent - from 4.6 to 16.7%. The maximum decrease was observed in the sample treated at -10 °C. The concentration of acetaldehyde and methanol also decreased in the samples treated with cold. According to the results of the work, a method based on cold treatment is recommended, processing modes: -10 °C for 2 hours or at a temperature of -5 °C for 6 hours.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Кухаркин, Н. Е., К. Ф. Раскач, and П. А. Александров. "Освоение Луны: первый современный этап, "Природа"." Priroda, no. 6 (2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x21060028.

Full text

Abstract:

Создание обитаемой научной базы на Луне — логичный шаг в дальнейшем изучении космоса. Однако на этом пути мы встречаемся с рядом трудностей технического и финансового характера. В основном это связано с дорогостоящей доставкой на Луну любых грузов и еще более дорогой доставкой обратно на Землю. Выходом здесь может стать максимальное использование местных ресурсов: грунта (реголита) и воды, указание на существование которой вблизи полюсов Луны недавно было получено. При наличии энергетических ресурсов из реголита можно изготавливать строительные материалы и различные конструкции. Полученные ранее данные о содержании воды в холодных ловушках в 5 и 30% позволяют предполагать ее добычу в промышленных масштабах, а путем электролиза получать ракетное топливо, которое необходимо для дальнейшего изучения космического пространства и возвращения людей и исследовательских аппаратов на Землю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Иванов, А. Л., В. В. Сидельников, Т. А. Нечайкина, and О. Ю. Козлова. "Влияние малодеформационной закалки на комплекс свойств листовых деталей из алюминиевых сплавов." Металловедение и термическая обработка металлов, no. 10 (October 10, 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2021.10.9-15.

Full text

Abstract:

Проведена оценка влияния малодеформационной закалки в малоконцентрированной полимерной среде (ПЭО + ПАВ) на комплекс свойств листовых заготовок и деталей из алюминиевых сплавов. Определены механические характеристики при испытании на растяжение и удельная электропроводимость. Проведены испытания на малоцикловую усталость и различные виды коррозии (расслаивающую, межкристаллитную и растрескивание под напряжением). Показано, что малодеформационная закалка в полимерной среде по сравнению с охлаждением в холодной воде обеспечивает снижение величины коробления. При этом уровень механических и коррозионных свойств не изменяется и соответствует требованиям нормативной документации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Гагаринский, Е. Л., and А. С. Аверин. "ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЖИЗНЕННЫХ ФУНКЦИЙ КРЫС ПОСЛЕ КЛИНИЧЕСКОЙ СМЕРТИ, ИНДУЦИРОВАННОЙ ПОГРУЖЕНИЕМ В ЛЕДЯНУЮ ВОДУ." Биофизика 66, no. 6 (2021): 1203–9. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921060168.

Full text

Abstract:

Исследованы допустимые временные границы, при которых возможно самовосстановление жизненных функций крыс после нахождения в состоянии клинической смерти в условиях сверхглубокой гипотермии при температуре ниже 10 С. Показано, что превышение 35-минутного интервала времени в состоянии клинической смерти приводит к гибели животных в результате нарастающей гипоксии организма. Частичное купирование гипоксии с помощью постоянно проводимой сердечно-легочной реанимации в процессе нахождения животного в ледяной воде пролонгирует максимальный срок клинической смерти до 60 мин. Предельные цифры клинической смерти согласуются с литературными данными, полученными на лабораторных животных, а также коррелируют с наблюдениями по спасению людей, утонувших в холодный период года. Возможно, предельные показатели клинической смерти являются схожими для разных видов млекопитающих. В этом случае можно прогнозировать, что проведение реанимационных мероприятий при нахождении в состоянии клинической смерти свыше 70-75 мин при утоплении в ледяной воде будет нецелесообразным.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Гагаринский, Е. Л., and А. С. Аверин. "ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЖИЗНЕННЫХ ФУНКЦИЙ КРЫС ПОСЛЕ КЛИНИЧЕСКОЙ СМЕРТИ, ИНДУЦИРОВАННОЙ ПОГРУЖЕНИЕМ В ЛЕДЯНУЮ ВОДУ." Биофизика 66, no. 6 (2021): 1203–9. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921060168.

Full text

Abstract:

Исследованы допустимые временные границы, при которых возможно самовосстановление жизненных функций крыс после нахождения в состоянии клинической смерти в условиях сверхглубокой гипотермии при температуре ниже 10 С. Показано, что превышение 35-минутного интервала времени в состоянии клинической смерти приводит к гибели животных в результате нарастающей гипоксии организма. Частичное купирование гипоксии с помощью постоянно проводимой сердечно-легочной реанимации в процессе нахождения животного в ледяной воде пролонгирует максимальный срок клинической смерти до 60 мин. Предельные цифры клинической смерти согласуются с литературными данными, полученными на лабораторных животных, а также коррелируют с наблюдениями по спасению людей, утонувших в холодный период года. Возможно, предельные показатели клинической смерти являются схожими для разных видов млекопитающих. В этом случае можно прогнозировать, что проведение реанимационных мероприятий при нахождении в состоянии клинической смерти свыше 70-75 мин при утоплении в ледяной воде будет нецелесообразным.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор, and Б. С. Портной. "Аналіз паливної ефективності глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки в різних кліматичних умовах." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 23–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1258.

Full text

Abstract:

Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Morozov, Yu, A. Barylo, D. Chalaev, and M. Dobrovolskyi. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78.

Full text

Abstract:

На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С. Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску. Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри. В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт. На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Музаев, Илларион Давидович, Константин Сергеевич Харебов, and Нугзар Илларионович Музаев. "Mathematical modelling of the method for controlling selective water intake process in a stratified reservoir." Вычислительные технологии, no. 5(25) (October 28, 2020): 4–16. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2020.25.5.002.

Full text

Abstract:

Разработана математическая модель способа управления селективным водозаборным процессом, когда вода забирается из водоема с вертикальной непрерывной температурной стратификацией. Предлагаемый способ обеспечивает снабжение холодной водой систем технического водоснабжения ТЭС, АЭС, предприятий. Составленная математическая модель представляет стационарную краевую задачу гидродинамики мало сжимаемой жидкости. Сжимаемость обусловлена вертикальной температурной стратификацией. В результате решения поставленной краевой задачи определены проекции вектора скорости, вычислена линия тока, приходящая к верхней кромке донного водозаборного окна. По мере увеличения скорости водозабора через вспомогательное окно упомянутая линия тока опускается вертикально вниз и температура забираемой через нижнее окно воды уменьшается. Составляющие вектора скорости движения воды в водоеме вычислены строгими аналитическими методами математической физики. Линии тока рассчитаны методами конечных разностей Рунге - Кутты. The purpose of this study is to develop a mathematical model of a method for controlling selective water intake process, when water is taken from a reservoir with continuous vertical temperature stratification. The methodology for solving the problem implies that water is taken from the reservoir through a window, which is adjacent to the bottom of reservoir. The water intake process is controlled by varying the rate of water intake through an auxiliary window located above the main bottom window. As the speed of water intake through the auxiliary window increases, the thickness of the active layer of water entering the opening of the bottom window decreases. The average temperature of water taken through the bottom window is shown to decrease. The stationary boundary value problem for hydrodynamics of a slightly compressible fluid is chosen as a mathematical model. In the immediate vicinity of the vertical pressure head of the reservoir, the velocity field was calculated using the theory of the boundary layer. Further, a nonlinear boundary value problem was posed that simulates the position of the streamline coming to the upper edge of the lower water intake window. The boundary value problem is solved by the Runge - Kutta finite-difference method. A set of formulas for calculating the velocity field of fluid flow was then obtained. Originality/value: 1. A new original method for controlling selective water intake in a reservoir with continuous vertical temperature stratification has been developed and theoretically justified. The method allows taking water exclusively from the deep-cold layers of the reservoir. 2. The value of the method leads to a technical solution - the installation of an additional upper water intake window above the bottom intake one. This allows controlling the temperature of water used in technical water supply systems of thermal power stations, nuclear power plants and enterprises. 3. An adequate mathematical model for the proposed method was developed and solved. Based on this model, a set of calculation formulas that allow controlling the temperature of the extracted water is obtained.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash, and O. Yu Glushak. "Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.

Full text

Abstract:

Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Біленко, Н. О., and О. С. Тітлов. "Розробка абсорбційних холодильних агрегатів на низькопотенційних джерелах теплової енергії." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 1 (February 11, 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1976.

Full text

Abstract:

Показано, що одним з відомих напрямків часткової компенсації дефіциту води можуть бути системи отримання води з атмосферного повітря, в яких холодильні машини або агрегати забезпечують температуру нижче температури точки роси. При виборі типів холодильних машин або агрегатів для цих систем перспективним може бути використання сонячної енергії, зокрема, сонячних колекторів, широко використовуваних в світі для опалення в холодний і перехідний період року, а також для господарських і санітарно-гігієнічних потреб. Тут великі перспективи мають абсорбційні водоаміачні системи, які на відміну від бромістолітієвих аналогів мають можливість працювати з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів. У той же час використання абсорбційних водоаміачних холодильних систем в системах отримання води з атмосферного повітря утруднено через недостатній рівень температур джерела сонячної енергії. Об'єктом досліджень є модернізований абсорбційний холодильний агрегат (АХА), в якому проводиться додаткове очищення слабкого водоаміачного розчину (ВАР) шляхом випаровування частини аміаку в парогазову суміш. Розроблено методику розрахунку для визначення питомих теплових навантажень на елементи конструкції при заданих параметрах робочого тіла в характерних точках (вхід-вихід елементів) з подальшим визначенням енергетичної ефективності холодильного циклу АХА. Було показано, що склад інертного газу не впливає на ефективність циклу. Заміна водню гелієм призводить лише до зростання кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу контуру природної циркуляції між абсорбером і випарниками аміаку і розчину. Максимальну ефективність має АХА, що працює в діапазоні температур охолодження – від -18 до +12 °С. При цьому визначальний вплив на енергетичну ефективність надає температура кінця випаровування. Результати енергетичного аналізу АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для розробників. Відзначено, що необхідні для розрахунку випарника розчину вихідні дані можна отримати в результаті моделювання процесів тепломасообміну в наближенні адіабатності процесів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Сидорова, С. Е. "Muscular energy and water: Servants and cooling technologies in Colonial India." Диалог со временем, no. 76(76) (August 17, 2021): 358–74. http://dx.doi.org/10.21267/aquilo.2021.76.76.014.

Full text

Abstract:

Во времена Британской Индии, попадая в колонию, британцы оказывались в трудно переносимых климатических условиях. В стремлении уберечься от зловредного воздействия окружающей среды, они воспроизводили элементы привычной им обстановки, одним из атрибутов которой была прохлада. В знойные и дождливые месяцы британцы тратили немало усилий на охлаждение воздуха вокруг них, для чего использовали приспособления разной степени сложности, а также приводивших их в действие специальных слуг. Сопротивляясь естественным природным условиям, европейцы организовывали локусы своей колониальной культуры, существовавшей по принципу разбросанных по субконтиненту оазисов, где искусственно создаваемый холод обеспечивал не только комфорт для работы и жизни, но и условия для поддержания достойного имиджа властителей. In the days of British India, getting into a colony, the British found themselves in difficult climatic conditions. In an effort to protect themselves from the harmful effects of the heat, they reproduced elements of their familiar environment, one of the attributes of which was coolness. In the hot and rainy months, the British spent a lot of effort to cool the air in their homes, for which they used devices of varying degrees of complexity and special servants who powered them. Resisting natural conditions, the Europeans organized the loci of their colonial culture, which existed on the principle of oases scattered over the subcontinent, where the artificially created cold provided not only comfort for work and life, but also the conditions for maintaining a decent image of colonial rulers.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Meigal, Alexandr Yu, Anastasiya Michaylivna Potyomina, and Irina Markovna Shegelman. "Electromyographical modulations in the man under chronic and acute immersion in cold water." Principles of the Ecology 1, no. 1 (March 2012): 60–67. http://dx.doi.org/10.15393/j1.art.2012.323.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Лукін, О. Ю., and В. М. Шестопалов. "Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння вод- невого потенціалу земних надр." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (October 27, 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.050.

Full text

Abstract:

Поняттю “труба дегазації” найбільш повно відповідають вулкано-тектонічні кільцеві структури. Ендогенний водень розглядається як головний фактор їх формування під час як “гарячої” (експлозивної), так і “холодної” (висхідна міграція легких газів) фаз. Саме з ними в першу чергу мають бути пов’язані водневі та гелієві (а також різноманітні гібриди) родовища. З цього приводу на особливу увагу заслуговують кільцеві структури типу давніх мегакальдер з подальшою тривалою геологічною еволюцією з різноманітними проявами перколяційних процесів, обумовлених висхідною міграцією легких газів (насамперед водню та гелію). Типовим прикладом такої кільцевої структури (тривало функціонуючі природні труби дегазації) є Срібненська вулкано-тектонічна депресія в Дніпровсько-Донецькій западині. Вона характеризується давнім закладанням (протерозой), експлозивним вулканізмом у девоні, накопиченням чорносланцевих відкладів у ранньому карбоні, ознаками багатократної активізації висхідної міграції водню в палеозої, мезозої та кайнозої, включаючи нео- та актуотектонічні етапи. Інтенсивна воднева дегазація підтверджується наявністю мікро- та нановключень часток самородних металів (включаючи такі оксифільні елементи, як Al, Zn, W та ін.). В статті наведена порівняльна характеристика Срібненської вулкано-тектонічної кільцевої структури та кальдери Узон (Східна Камчатка). Показано, що є усі підстави розглядати Срібненську кільцеву структуру та її обрамлення як ексклюзивний пошуковий об’єкт на ендогенний водень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Пузырёв, Е. М., and В. В. Саломатов. "ПЕРСПЕКТИВЫ И ВОЗМОЖНОСТЬ ПРОМЫШЛЕННОГООСВОЕНИЯ ЦКС ТЕХНОЛОГИИ СЖИГАНИЯ ТОПЛИВА." Ползуновский вестник, no. 1 (May 27, 2019): 132–36. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2019.01.024.

Full text

Abstract:

Рассмотрены преимущества и перспективы применения технологии циркулирующего кипящего слоя (ЦКС) и возможность её освоения. Прототипом для разработки принята схема «Compakt». Эта схема позволяет создавать простые в производстве и эксплуатации котлы ЦКС. Освоение технологии ЦКС затруднено тем, что известные методики расчета котлов не пригодны для ЦКС. Предлагается для расчетов и проектирования котлов ЦКС использовать компьютеры. Для верификации нового комплекса программ численного моделирования топок ЦКС предлагается строительство пилотной установки. Проведение на ней холодных и огневых исследований позволит сравнить результаты опытов и математического моделирования. В итоге можно выявить достоверность расчетов, создать новые методики расчета котлов ЦКС и освоить их производство. Пилотная установка имеет высоту 5,5 м. Её мощность до 1 МВт. Расход воды 5 кг/с или 6 кг/с антифриза типа «Hot Blood - 65М». Температурный график теплоносителя 110/60С. По геометрии схемы «Сompakt» приняты одинаковые сечения топки и циклонов 300 × 600 мм. Площадь сечения топки ЦКС равна 0,18 м2, его теплонапряжение 5‑7 МВт/м2.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Sizaya, Olga, Anna Kychka, Tetyana Husol, and Olesya Savchenko. "ЕКСТРАКТ ІЗ КОРІННЯ КУЛЬБАБИ ЛІКАРСЬКОЇ ЯК ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА У ВИРОБНИЦТВІ ХАРЧОВИХ КОНЦЕНТРАТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 231–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-231-239.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Одним із діючих шляхів підвищення рівня здоров’я населення є створення продуктів харчування з додаванням рослинної сировини, що є невичерпним джерелом натуральних біологічно активних речовин, які збагачують організм людини вітамінами, мінеральними речовинами, антиоксидантами, органічними кислотами. Постановка проблеми. Перспективним напрямом розширення асортименту продуктів із підвищеною харчовою цінністю є використання як сировини кореня кульбаби лікарської (Taraxacum oficinale Wigg). Біологічно активними речовинами кульбаби лікарської є інулін та флавоноїди. Інулін знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, зміцнює імунну систему організму, має імуномодулюючу та гепатопротекторну дію, дозволяє знизити рівень цукру в діабетиків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показано, що рослинні екстракти є найбільш перспективною сировиною для створення продуктів, збалансованих за вмістом біологічно активних речовин, оскільки рослинні екстракти поєднують натуральність, функціональність та містять ессенціальні речовини в концентрованій кількості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Обмежена інформація щодо використання порошків та екстракту з кореня кульбаби лікарської у складі харчоконцентратів як замінників кави. Постановка завдання. Визначення оптимальних режимів отримання екстрактів із коріння кульбаби лікарської в сухій формі та обґрунтування доцільності використання їх як замінників кави у виробництві харчоконцентратів. Виклад основного матеріалу. З’ясовано, що за вмістом виходу сухих речовин (41,5-43,4 %) при отриманні екстракту з порошку коріння кульбаби доцільним є використання у якості екстрагенту питної води (гідромодуль 1/12) як найбільш дешевого розчинника. Визначено, що, в залежності від умов виробництва, екстракцію можна проводити в інтервалі температур 60-90 °С впродовж 2-4 годин. Досліджено: вміст важких металів у сировині та вміст макро- і мікроелементів в екстракті з коріння кульбаби атомно-абсорбційним методом; компонентний склад летких речовин екстракту – методом хромато-мас-спектрометрії; вміст інуліну – за методом Бертрана. Висновки відповідно до статті. Літературні дані та отримані результати досліджень зумовлюють доцільність використання порошку та сухого екстракту з коріння кульбаби у виробництві харчоконцентратів, оскільки ця рослинна сировина збагачує продукти харчування вітамінами, мінералами, інуліном та флавоноїдами і є безпечною для споживання з точки зору токсичності. Агрегатний стан екстракту, тривалий термін зберігання, приємний аромат і смак, розчинність як у холодній, так і гарячій воді, простий метод отримання – доводять перспективність використання цієї сировини для виробництва сумішей розчинних кавових напоїв, у складі морозива та кондитерських виробів, а також як замінника кави для людей, хворих на цукровий діабет.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Дем'яненко, Ю. І., and Т. В. Дуднік. "Сезонні акумулятори тепла в схемах теплопостачання приватних житлових будинків." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 2 (June 30, 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2026.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вибору сезонного акумулятора тепла (САТ) для первинного контуру теплового насосу в системі опалення та гарячого водопостачання приватного житлового будинку. В Україні в індивідуальному житловому будівництві впровадження найсучасніших ефективних систем акумуляції енергії стримується значною вартістю обладнання та відсутністю державної підтримки. Проте неухильне зростання тарифів на енергоносії спонукає домогосподарів до пошуку прийнятних варіантів САТ серед того, що пропонується споживачеві на вітчизняному ринку технологій та обладнання відновлюваної енергетики. Перехід на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) супроводжує додаткове енергетичне завдання – узгодження нестабільних ВДЕ з навантаженням, яке також змінюється і впродовж доби, і впродовж року. Це особливо притаманне країнам, що потребують опалення в холодну пору року. Потужність, що генерується більшістю ВДЕ, істотно залежить від мінливих природних явищ. В статті запропонована німецька технологія крижаного теплоакумулятора – Wärmepumpe Eisspeicher-System. Вона розроблена спеціалістами фірми Viessmann як реакція на заборону німецьким природоохоронним відомством ґрунтових теплових насосів – як колекторних, так і з ґрунтовими зондами. В умовах густонаселеної Німеччини і високої вартості землі, відчуження значних її площ для улаштування первинних контурів ТН є неприйнятним – земля виводиться з сільськогосподарського обігу – і суперечить державним інтересам. Тому використання крижаних акумуляторів як первинних контурів ТН знімає проблему як прямої, так і опосередкованої екологічної шкоди. Наведені в статті розрахунки теплового балансу первинного контуру теплового насосу Eisspeicher-System для найхолоднішого місяця опалювального періоду підтверджують можливість функціонування системи опалення та ГВП у моновалентному режимі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Tsyhura, V. V., and L. G. Vinnikova. "Продовження термінів зберігання м’яса шляхом підвищення стресостійкості свиней." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 5, 2017): 115–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8024.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню можливості продовження термінів зберігання свинини за допомогою використання у відгодівлі свиней речовин, що підвищують стеростійкість свиней. М'ясо забійних тварин є сприятливим поживним середовищем для розвитку багатьох мікроорганізмів. На безпечність і якість м’яса має значний вплив бактеріальне обсіменіння під час первинної переробки туш, зумовлене внутрішніми та зовнішніми чинниками. На якість та технологічну придатність та безпечність свинини впливає ряд факторів, серед яких не останнє місце займає стійкість свиней до дії зовнішніх факторів. У здорових тварин прижиттєве забруднення окремих органів відбувається за умов ослаблення природного імунітету під впливом різних несприятливих факторів з кишечника через лімфатичні і кровоносні судини. Вживання такого м’яса може бути небезпечним для споживача. На якість і безпечність м’яса та м’ясних продуктів мікробіологічний стан м’яса. Важливу роль у зменшенні бактеріального обсіменіння відіграє якісне виконання технологічних етапів, починаючи з відгодівлі тварин, транспортування, передзабійної витримки, забою та первинної переробки. Важливим фактором, який впливає на терміни зберігання м’яса є активність води. У технології м’яса і м’ясопродуктів має значення досить вузький діапазон зміни активності води – від 0,80 до 1,00. Значення активності води відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки і збереженні їх якості, тому що значення аw нижчі 0,95 виключають можливість активного зростання більшості патогенних мікроорганізмів, а також мікроорганізмів, що викликають псування продуктів і харчові отруєння ( Cl. botulinum, Cl. perfringens, Васillш, Citrobacter, Enterobacter, Escherichia, Proteus, SalmonelIa, Pseudomonas, Corynobacterium та ін.). При дослідженні виявлено, що після забою кількість МАФАнМ, КУО/г, відповідають вимогам нормативним показникам, на 5 та 10 добу загальна кількість мікроорганізмів зростає, але не перевищує встановлених вимог. На 15 добу після забою в контрольній групі показник перевищив допустиму норму на 3·105 КУО, а в дослідних групах відповідає нормі. Патогенні організми роду Salmonella не виявлено. В процесі зберігання на 5 добу зберігання кількість бактерій Enterobacteriaceae зростає, а на 10 добу різко зменшується в зв’язку з пригніченням активності бактерій під дією холоду та зміною рН середовища. Доведено можливість продовження термінів зберігання свинини за рахунок використання в раціонах природних речовин, які впливають на стресочутливість свиней.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Ripenko, V. S., D. V. Beloplotov, M. V. Erofeev, and D. A. Sorokin. "Water treatment by cold plasma of diffuse nanosecond discharge in air at atmospheric pressure." Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedenii. Fizika, no. 5 (2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.17223/00213411/63/5/99.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Rukobratsky, Nikolay Ivanovich, and Rostislav Eduardovich Baruzdin. "TERTIARY TREATMENT OF COLD AND HOT WATER IN APARTMENT HOUSES AND CLUSTERS OF ST. PETERSBURG." Water and Ecology 24, no. 4 (2019): 54–63. http://dx.doi.org/10.23968/2305-3488.2019.24.4.54-63.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Ващишак, І. Р., and С. П. Ващишак. "Агрофотовольтаїчна сонячна станція з вимірювальними каналами ІоТ." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 129–34. http://dx.doi.org/10.36930/40300223.

Full text

Abstract:

Розглянуто перспективи використання агрофотовольтаїчної сонячної станції для поєднання виробництва електроенергії, збереження ґрунтів та застосування їх у сільському господарстві зі забезпеченням певного рівня урожайності земель. Зазначено, що додатково агрофотовольтаїчна станція повинна виконувати функції затінення та поливу рослин. Для забезпечення максимальної ефективності сонячних панелей за високих температур повітря запропоновано підтримувати їх температуру в заданих межах системами примусового рідинного охолодження з паралельним підключенням охолоджувальних модулів. Перевагами такої схеми є рівномірне охолодження сонячних панелей, розміщених в одному ряду, і можливість роботи системи при відключенні будь-якого з охолоджувальних модулів. Розроблено комірчастий модуль охолодження сонячної панелі, який виготовляють з алюмінієвих сплавів і кріпиться до її задньої сторони. Розроблено гідравлічну схему агрофотовольтаїчної станції, особливостями якої є можливість використання холодної води безпосередньо у місці встановлення станції за допомогою свердловинного насоса та застосування нагрітої сонячними панелями води для побутових потреб, техніки та обігріву приміщень. Запропоновано схему електропостачання агрофотовольтаїчної станції, яка дає змогу вироблену сонячними панелями електроенергію використовувати як безпосередньо споживачами на полі, так і передавати у мережу змінного струму. Для обліку виробітку та споживання електроенергії застосовано двотарифний лічильник. Розроблено підвісні каркаси для кріплення сонячних панелей, елементів систем охолодження, поливу та освітлення ділянки у нічну пору доби. Конструкція каркасу дає змогу змінювати кути нахилу сонячних панелей двічі на рік. Запропоновано вимірювальні канали, що забезпечують роботу систем охолодження, поливу та освітлення, організувати як елементи інтернету речей ІоТ, зв'язані у мережу за допомогою технології Wi-Fi, що дасть змогу здійснювати дистанційне управління станцією. Спроектовано агрофотовольтаїчну станцію для ділянки площею 86 га у селі Підпечери Івано-Франківській області та наведено її енергетичну ефективність. Розраховано вартість врожаю для різних сільськогосподарських культур, які можна вирощувати на території станції. Наведено техніко-економічні показники розробленої станції та підтверджено її ефективність і доцільність реалізації для раціонального використання земель.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Жолуденко, О., Р. Бєлєвцев, С. Чумаченко, В. Дерман, К. Лисиченко, І. Струнін, М. Бугера, and М. Кірієнко. "Багаторічна динаміка змін клімату та водного режиму Південного Буга в зоні впливу південноукраїнського енергокомплексу." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 12, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).124-132.

Full text

Abstract:

У статті проводиться аналіз багаторічної мінливості кліматичних факторів та водного режиму в межах зони впливу Південноукраїнського енергокомплексу. Для аналізу були використані ряди середньорічних, максимальних і мінімальних витрат води тривалістю до 2017 р. по водпостам Первомайськ (вище ПУЕК) та Олександрівка (нижче ПУЕК). Основні метеорологічні характеристики взяті по метеостанціям Первомайськ та Вознесенськ, оскільки вони розташовані найближче до зони впливу ПУЕК (вище та нижче). Для порівняння та кореляції даних з іншими періодами часу використано ряди метеорологічних показників за весь період спостережень, що проводяться з 1886 р.Відмічається, що останні декілька десятиліть характеризуються значними темпами потепління, як в цілому по території України, так і в регіоні розташування ПУЕК. На фоні загального підвищення кількості опадів в холодний період року і взагалі річної суми атмосферних опадів, проявилася тенденція досить значного зменшення кількості атмосферних опадів в липні-серпні, причому це зменшення супроводжується істотним підвищенням температури повітря на 5±2оС.Такі регіональні зміни клімату, в певній мірі, можуть стати причиною зменшення водності водойм, через збільшення випаровування при підвищення приземної температури та зменшенні кількості атмосферних опадів, особливо у верхів'ї та в середній частині басейну, а незначне підвищення кількості опадів в нижній частині басейну їх не компенсують (стік в цій частині басейну складає лише 17,5 % від річного стоку всієї річки). Формування водного режиму річки Південний Буг у районі розміщення ПУЕК, в останні десятиріччя відбувається на фоні позитивної фази коливань середньорічних температур повітря і негативної фази коливань опадів зимового сезону. Це призвело до суттєвого зменшення середньорічних витрат води р. Південний Буг на досліджувані території (по в/п Первомайськ на 20%, а по в/п Олександрівка – 30%).У стоці річки багатоводний період, який розпочався з кінця 60-х років минулого століття, з 2007 року змінився маловодним циклом. Сезонний перерозподіл стоку річки з даної території став менш вираженим протягом року. Істотно зменшився сток у весняний період, і збільшився в літній, осінній та зимовий.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Матишов, Г. Г., Л. В. Дашкевич, and Е. Э. Кириллова. "ЛЕД КАК ИНДИКАТОР ИЗМЕНЕНИЯ КЛИМАТА (НА ПРИМЕРЕ БАРЕНЦЕВА И АЗОВСКОГО МОРЕЙ), "Наука Юга России"." Science in the South of Russia, no. 2 (2020): 27–40. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640200204.

Full text

Abstract:

Каждому морскому водоему свойственна своя специфика проявления глобальных природных изменений. Динамика возникновения льдов, движения ледников зависит от регионального, глобального и исторического ритма климата, от его межвековых и внутривековых колебаний. Результаты наблюдений за ледовым покровом Баренцева и Азовского морей свидетельствуют о значительных флуктуациях за последние полвека. В настоящей работе на основе баз данных рассмотрена ледовитость Баренцева моря в период зим 1973-2019 гг. с учетом его местоположения в акватории Северного Ледовитого океана в сопоставлении с ситуацией, развивавшейся в это время на юге России в Азово-Черноморском регионе. Приведены данные о максимальном и минимальном оледенении в Баренцевом море по десятилетиям. Для второй половины XX - начала XXI века выделены два больших периода: до начала 1990-х гг. - холодный период (повышенная ледовитость), с 1990-х гг. до наших дней - теплый период (преобладание легких ледовых условий). В первые два десятилетия XXI века Баренцево море характеризуется высоким теплосодержанием вод и низкой ледовитостью. Рассмотрена динамика образования льда и температурный режим в вершине Таганрогского залива за последние 15 лет. Проведен анализ агроклиматических факторов для выявления экстремальных условий растениеводства в Приазовье. Выявлены значимые условия для возможного определения относительного уровня валовых сборов озимой пшеницы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Poturay, V. A. "ORGANIC MATTER IN THERMAL, COLD GROUND AND SURFACE WATERS OF THE FAR EAST SOUTH CONTINENTAL PART (OXYGEN-CONTAINING COMPOUNDS)." REGIONAL PROBLEM 24, no. 4 (2021): 50–62. http://dx.doi.org/10.31433/2618-9593-2021-24-4-50-62.

Full text

Abstract:

This article presents the composition and molecular weight distribution of medium volatility oxygen-containing organic compounds in the thermal, cold ground and surface waters of the continental part of the Far East south. Using the method of capillary gas chromatography-mass spectrometry, it is found 71 oxygen-containing compounds in thermal waters, belonging to 10 homologous series, and in cold ground and surface waters – 36 compounds, belonging to 7 homologous series. Their relative content in the medium volatility organic matter composition is about 55% in thermal waters and about 45% in cold ground and surface waters. Esters, carboxylic acids and aldehydes are widespread in hot waters. These compounds are widely produced in the biosphere and are probably of biogenic origin. The features of the carboxylic acids and aldehydes molecular weight distribution (the predominance of homologues with an even number of carbon atoms in the molecule) also show their biogenic genesis. The formation of ethers can as well be associated with the oxidation of organic matter in water-bearing rocks, and aromatic and nitrogen-containing components – with thermogenic processes occurring in hydrothermal systems. Esters, steroids and ketones also reach their maximum relative concentrations in cold waters. Steroids predominate in the oxygen-containing organic compounds composition in cold ground and surface waters where the carboxylic acids distribution is insignificant. Among the revealed compounds, in thermal waters there are some components – indicators of technogenic pollution. These are the compounds containing a tert-butyl group and DETA. However, their share in the composition of medium volatility organic matter is insignificant.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Купіна, О. А., М. Г. Лорія, О. Б. Целіщев, and Гезеві Абдалхалех Гома Ахмед. "Алгоритм пошуку оптимального рішення для системи керування з моделлю трьохполичним газовим реактором у виробництві аміаку." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 2 (266) (March 13, 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-20-25.

Full text

Abstract:

У роботі запропонований алгоритм роботи системи керування з моделлю трьохполичним газовим реактором у виробництві аміаку. Мета оптимального управління газовим трехполочним реактором полягає в тому, щоб перерозподілити циркуляційний синтез-газ для досягнення максимального ступеня конверсії, і, відповідно, максимальної концентрації цільового компонента.Для вирішення поставленого завдання в даній роботі пропонується розробити математичну модель і вирішити оптимізаційних задач. На першому етапі розробляється детермінована модель. Незважаючи на її невисоку точність, вона дає можливість оцінити вид критеріальної функції в широкому діапазоні зміни аргументів з урахуванням її багатоекстремальності, і виділити область глобального екстремуму. На другому етапі виконується адаптація моделі на основі експериментальних даних, одержаних з об'єкта управління, на основі імовірнісних методів. Це дозволяє забезпечити точність модельованих параметрів за рахунок природного обліку всіх збурюючих впливів. Створення адекватної моделі має на увазі облік нелінійності залежностей вихідних параметрів процесу від вхідних. Це неминуче призводить до збільшення ступеня рівнянь, якими описується об'єкт управління. Використання рівнянь високих порядків істотно ускладнює процес оптимізації - пошук оптимальних значень параметрів технологічного процесу. У більшості випадків доводиться вдаватися до наближених рішень, що знижує точність розробляється моделі. Результатом рішення оптимізаційної задачі в алгоритмі роботи системи управління з моделлю трьохполичного газового реактора для заданого навантаження на агрегат (Fц.г. = сonst) є оптимальні значення витрат синтез-газу по фізичних каналах «холодних» байпасів. Таким чином, запропонований алгоритм складається із двох етапів: перший – пошук наближеного розв'язку й перехід об'єкта керування в область близьку до оптимальної; другий – тонке підстроювання оптимальних значень із використанням пошукового алгоритму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Фуртат, І. Е., and Ю. О. Фуртат. "МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ ТЕМПЕРАТУРНОГО ФРОНТУ ЗА НЕІЗОТЕРМІЧНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.6.

Full text

Abstract:

Динаміка об’єктів з розподіленими параметрами описується диференціальними рівняннями в частинних похідних параболічного типу, які з крайовими умовами є мате- матичними моделями багатьох нестаціонарних нелінійних процесів. Математичними моделями тепломасопереносу є системи рівнянь параболічного типу з такими ж гранич- ними умовами. Усі реальні процеси, як правило, є нелінійними. Вибір оптимального методу розв’я- зання тієї або іншої задачі теорії поля і технічного засобу для її реалізацій є складним питанням. У наш час найбільше поширення при математичному моделюванні складних об’єк- тів з розподіленими параметрами одержали методи дискретизації математичної моделі шляхом просторово-тимчасового квантування. Представлення математичної моделі об’єктів з розподіленими параметрами системами звичайних диференціальних або алгебраїчних рівнянь дозволяє моделювати їх на аналогових і цифрових обчислю- вальних машинах. Можна прийняти, що час роботи циркуляційної системи обмежений часом досягнення температурним фронтом експлуатаційної свердловини. Проведеними дослідженнями [1] встановлено, що теплоприток від гірського масиву, що оточує шар, у реальних пласто- вих умовах не виявляє істотного впливу на час роботи циркуляційної системи в постій- ному температурному режимі. Тому в розрахунках теплопритоком нехтуємо. У добуванні геотермальної енергії має місце напірна фільтрація, при якій величина μ має значення порядку 10-6 м-2. У зв’язку з цим система виходить на стаціонарний режим за час, малий у порівнянні з часом її роботи. У статті пропонується метод моделювання руху температурного фронту з вико- ристанням диференціальної моделі з переходом до кінцево-різницевої. Після обчислення першого наближення значення швидкості руху холодної води це значення уточнюється з використанням ітерацій за різними параметрами моделі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Bordonsky, Georgy S., and Alexander A. Gurulev. "О физико-химических превращениях с участием воды вблизи температуры –45 °C." Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granitsy = Condensed Matter and Interphases 21, no. 4 (December 19, 2019): 478–89. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2019.21/2359.

Full text

Abstract:

Представлена гипотеза о новом механизме ускорения химических реакцийс участием переохлажденной воды вблизи –45 °C. Гипотеза основана на свойствах второйкритической точки воды. Предполагается, что возрастание флуктуации энергии молекулводы приводит к ускорению протекания химических превращений. В эксперименте сиспользованием нанопористых увлажненных силикатных сорбентов удалось наблюдатьреакцию взаимодействия водорода с поверхностью пор при –45 °C. Химические реакциис участием воды по предполагаемому механизму могут ускоренно протекать на линииВидома при температурах от –45 °C до –53 °C и в области давлений от 0 до 100 MPa. ЛИТЕРАТУРА1. Palmer M. Y., Cordiner M. A., Nixon C. A., Charnley S. B., Teanby N. A., Kisiel, Z., Irwin P. G. J., MummaM. J. ALMA detection and astrobiological potential of vinyl cyanide on Titan // Science Advances, 2017,v. 3(7), p. e1700022/6. DOI: https://doi.org/10.1126/sciadv.17000222. Goesmann F., Rosenbauer H., Bredehöft J. H., Cabane M., Ehrenfreund P., Gautier T., Giri C.,Kröger H., Le Roy L., MacDermott A.J., McKenna-Lawlor S., Meierhenrich U.J., Caro G.M.M., Raulin F.,Roll R., Steele A., Steininger H., Sternberg R., Szopa C., Thiemann W., Ulamec S. Organic compounds on comet67P/Churyumov–Gerasimenko revealed by COSAC mass spectrometry // Science, 2015, v. 349(6247),p. aab0689-1/3. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aab06893. Mumma M. J., Villanueva G. L., Novak R. E., Hewagama T., Bonev B. P., DiSanti M. A., Mandell A. M.,Smith M. D. Strong release of methane on Mars in northern summer 2003 // Science, 2009, v. 323(5917),pp. 1041–1045. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1165243.4. Кораблев О. И. Исследования атмосфер планет земной группы // Успехи физических наук, 2005,т. 175(6), с. 655-664.5. Сергеев Г. Б., Батюк В. А. Криохимия. М.: Химия, 1978, 296 с.6. Шавлов А. В., Писарев А. Д., Рябцева А. А. Динамика электропроводности пленок металловво льду при его структурном превращении. Рекомбинационно-фононный механизм ускорения коррозии // Криосфера Земли, 2006, т. 10(3), с. 42–48.7. Шавлов А. В., Писарев А. Д., Рябцева А. А. Коррозия пленок металлов во льду. Динамикаэлектропроводности пленок // Журнал физической химии, 2007, т. 81(7), с. 1180–1185.8. Великоцкий М. А. Коррозионная активность грунтов в различных природных зонах // ВестникМосковского университета. Серия 5: География, 2010(1), с. 21–27.9. Лотник С. В., Казаков В. П. Низкотемпературная хемилюминесценция. М.: Наука, 1987, 176 с.10. Шабатина Т. И., Сергеев Г. Б. Реакции при низких температурах в химии наносистем // Успе-хи химии, 2003, т. 72(7), с. 643–663.11. Chaplin M. Water Structure and Science. Режим доступа: http://www.lsbu.ac.uk/water/chaplin.html(дата обращения: 23.09.2019)12. Rosenfeld D., Woodley W. L. Deep convective clouds with sustained supercooled liquid water downto - 37.5 °C // Nature, 2000, v. 405(6785), pp. 440–442. DOI: https://doi.org/10.1038/3501303013. Бордонский Г. С., Орлов А. О. Признаки возникновения льда “0” в увлажненных нанопористыхсредах при электромагнитных измерениях // Письма в Журнал экспериментальной и теоретическойфизики, 2017, т. 105(7-8), с. 483-488. DOI: https://doi.org/10.7868/S0370274X1708004514. Limmer D. T., Chandler D. The putative liquidliquid transition is a liquid-solid transition in atomisticmodels of water // Journal of Chemical Physics, 2011, v. 135, pp. 134503/10. DOI: https://doi.org/10.1063/1.364333315. Mishima O. Volume of supercooled water under pressure and the liquid-liquid critical point // Journalof Chemical Physics, 2010, v. 133(14), p. 144503/6. DOI: https://doi.org/10.1063/1.348799916. Handle P. H., Loerting T., Sciortino F. Supercooled and glassywater:Metastable liquid(s), amorphoussolid(s), and a no-man’s land // Proceedings of the National Academy of Sciences USA, 2017, v. 114(51),pp. 13336-13344. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.170010311417. Speedy R. J., Angell C. A. Isothermal compressibility of supercooled water and evidence for a thermodynamic singularity at -45°C // The Journal of Chemical Physics, 1976, v. 65(3), pp. 851-858. DOI:https://doi.org/10.1063/1.43315318. Анисимов М. А. Холодная и переохлажденная вода как необычный сверхкритический флю-ид // Сверхкритические флюиды: Теория и практика, 2012, т. 7(2), с. 19–37.19. Бордонский Г. С., Гурулев А. А. Экспериментальное доказательство существования линииВидома по особенностям поведения водорода в нанопористом силикате при -45°C и атмосферномдавлении // Письма в Журнал технической физики, 2017, т. 43(8), с. 34–40. DOI: https://doi.org/10.21883/PJTF.2017.08.44541.1658120. Бордонский Г. С., Гурулев А. А., Крылов С. Д., Цыренжапов С.В. Использование микроволновойспектроскопии для изучения состояния переохлажденной воды // Конденсированные среды и меж-фазные границы, 2019, т. 21(1), с. 16–23. DOI: https://doi.org/10.17308/kcmf.2019.21/71221. Castrillуn R. V. S., Giovambattista N., Aksay I. A., Debenedetti P. G. Structure and energetics of thin fi lmwater // Journal of Physical Chemistry C, 2011, v. 115(11), pp. 4624–4635. DOI: https://doi.org/10.1021/jp108396722. Меньшиков Л. И., Меньшиков П. Л., Федичев П. О. Феноменологическая модель гидрофобных и гидрофильных взаимодействий // Журнал экспериментальной и теоретической физики, 2017,т. 152(6), с. 1374–1392. DOI: https://doi.org/10.7868/S004445101712021523. Cerveny S., Mallamace F., Swenson J., Vogel M., Xu L. Confi ned Water as Model of Supercooled Water //Chemical Reviews, 2016, v. 116(13), pp. 7608–7625. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.chemrev.5b0060924. Горбатый Ю. Е., Бондаренко Г. В. Сверхкритическое состояние воды // Сверхкритическиефлюиды: Теория и практика, 2007, т. 2(2), с. 5–19.25. Паташинский А. З., Покровский В. Л. Флуктуационная теория фазовых переходов. М.: Наука,1982, 381 с.26. Пригожин И., Кондепуди Д. Современная термодинамика. От тепловых двигателей до диссипативных структур. М.: Мир, 2002, 461 с.27. Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Теоретическая физика. Том. 5. Статистическая физика. Часть 1.М.: Физматлит, 2002, 616 с.28. Sellberg J. A., Huang C., McQueen T. A., Loh N. D., Laksmono H., Schlesinger D., Sierra R. G.,Nordlund D., Hampton C. Y., Starodub D., Deponte D. P., Beye M., Chen C., Martin A. V., Barty A.,Wikfeldt K. T., Weiss T. M., Caronna C., Feldkamp J., Skinner L. B., Seibert M. M., Messerschmidt M., WilliamsG. J., Boutet S., Pettersson L. G. M., Bogan M. J., Nilsson A. Ultrafast X-ray probing of water structurebelow the homogeneous ice nucleation temperature // Nature, 2014, v. 510(7505), pp. 381–384. DOI: https://doi.org/10.1038/nature1326629. Goy C., Potenza M. A. C., Dedera S., Tomut M., Guillerm E., Kalinin A., Voss K.-O., Schottelius A.,Petridis N., Prosvetov A., Tejeda G., Fernández J. M., Trautmann C., Caupin F., Glasmacher U., Grisenti R. E.Shrinking of Rapidly Evaporating Water Microdroplets Reveals their Extreme Supercooling // Physical ReviewLetters, 2018, v. 120(1), p. 015501/6. DOI: https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.120.01550130. Сергеев Г.Б. Нанохимия. М.: Книжный дом «Университет», 2015, 384 с.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Холодна вода'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles