Academic literature on the topic 'Хмарна система'

Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в

У статті розглянуто сучасні тенденції розвитку сфери HoReCa. Розкрито значення поняття «інформаційна система». Обґрунтовано важливість інтеграції інноваційних технологій у діяльність підприємств надання послуг на прикладі інформаційної системи «Poster». Надано характеристику призначення, функціональних можливостей та переваг даної інформаційної системи.

Праця присвячена вирішенню завдання оптимізації технологічного процесу відновлення й зміцнення поверхонь валів зі сталі шляхом реалізації методу й узагальненої моделі ланцюга абстрактних технологічних процесів у вигляді хмарної автоматизованої системи інтелектуальної підтримки прийняття рішень. Означене дає можливість розв’язати задачу побудови оптимізованого ланцюга технологічного процесу відновлення й зміцнення поверхонь валів із вибором раціонального процесу серед альтернативних згідно з завданням. У роботі проаналізовано абстрактний технологічний процес, його властивості, методи переходу до конкретного технологічного процесу, інформаційну модель та методи її одержання, абстрактні експертні системи, формалізацію підмножини абстрактних експертних систем, рекомендаційних систем, а також розглянуто технологічні аспекти реалізації інтелектуальної підтримки прийняття рішень технологічного процесу як хмарного сервісу, перевірки відповідності реальних характеристик, властивостей, поведінки автоматизованої системи очікуваним.

У статті на основі аналізу наукової літератури розглянуто поняття, пов'язані із застосуванням інформаційних технологій в освіті, зокрема проаналізовано поняття «інформаційно-освітній простір». Визначено важливий компонент інформаційно-освітнього простору — єдина система автентифікації його користувачів. Розглянуто поняття «хмарна технологія». Проаналізовано можливості хмарних сервісів Google Apps для освіти. Описано досвід інтеграції служб Google Apps та веб-сервісів інформаційно-освітнього простору фізико-математичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

У статті розглянуто поняття, пов’язані з застосуванням хмарних технологій у вищому навчальному закладі, зокрема проаналізовано: поняття «ІТ-інфраструктура ВНЗ», визначено моделі розгортання хмарних обчислень. Важливою складовою ІТ-інфраструктури є єдина система автентифікації його користувачів. Запропоновано деякі програмні складові ІТ-інфраструктури ВНЗ. Метою статті є проектування окремих складових ІТ-інфраструктури вищого навчального закладу із застосуванням хмарних технологій. Завдання дослідження: проаналізувати поняття «ІТ-інфраструктура», визначити характеристики та моделі розгортання хмарних технологій, запропонувати окремі компоненти ІТ-інфраструктури ВНЗ у контексті «традиційного» та «хмарного» аспектів. Об’єктом дослідження є ІТ-інфраструктура вищого навчального закладу. Предметом дослідження є хмарні та традиційні сервіси як складові ІТ-інфраструктури ВНЗ. Методи дослідження: аналіз науково-технічної літератури з проблеми впровадження моделей розгортання хмарних технологій у галузі освіти, вивчення особливостей функціонування ІТ-інфраструктури вищого навчального закладу, моделювання та проектування ІТ-інфраструктури ВНЗ. Результати: проаналізовано поняття «ІТ-інфраструктура», «хмарна технологія», визначено характеристики та моделі розгортання хмарних технологій, запропоновано окремі компоненти ІТ-інфраструктури ВНЗ у контексті «традиційного» та «хмарного» аспектів. Висновки. Проблема застосування хмарних технологій у процесі проектування ІТ-інфраструктури ВНЗ є актуальною та потребує подальшого розвитку. Гібридна модель є найбільш доцільною у процесі розгортання хмарних технологій у інфраструктурі ВНЗ. У цьому випадку можна використовувати публічні (Google Apps та Microsoft Office 365) та приватні (Cloudstack, Eucalyptus, OpenStack) хмарні платформи, які можна органічно інтегрувати до традиційних сервісів ІТ-інфраструктури ВНЗ.

У статті визначено переваги та недоліки впровадження хмарних технологій у діяльність сучасних підприємств. Важливою умовою успішного функціонування підприємства є ефективне управління своїми витратами. Установлено, що автоматизація виробничих процесів і впровадження інформаційних технологій (ІТ) в організаційно-управлінську діяльність становлять істотну частку в структурі витрат сучасної компанії. Тому проблеми зменшення витрат, зумовлених процесами експлуатації інформаційних систем, набувають особливої актуальності в умовах нестійкого фінансово-економічного стану. Розрізняють хмари громади, державні, приватні та гібридні. Громадські хмарні послуги призначені для вільного користування широкою громадськістю. Через проблеми безпеки багато покупців уникають або лише вибірково переходять на громадські хмари. Доведено, що вдосконалення технології віртуалізації та зростаючі можливості обладнаних заздалегідь інженерних хмарних інфраструктур дають змогу клієнтам розгортати хмарні сервіси в комфорті та безпеці приватних хмар. Організації прагнуть використовувати хмарні обчислення не лише у повністю державних/приватних проєктах, а й у поєднанні цих моделей, званих гібридними хмарами (гібридні хмари). У цьому разі замовник може зберігати внутрішню комп’ютерну мережу не на основі хмари, але водночас повністю передавати деякі функції, такі як резервне копіювання та зберігання даних, до публічного постачальника хмар. У 2018 р. обсяг світового ринку суспільних хмарних послуг становив близько 182 мільярдів, що на 27% більше, ніж роком раніше. Розглянутий ринок зростає в 4,5 рази швидше, ніж уся ІТ-галузь. Обсяг світового ринку послуг хмарної інфраструктури у 2018 р. перевищив 80 мільярдів доларів, збільшившись на 46% порівняно з 2017 р. До кінця 2019 р. понад 30% інвестицій у програмне забезпечення, пропоновані постачальниками технологій, перейдуть із хмари на хмару до лише хмари. У майбутньому це відображає стійку тенденцію до подальшого зниження популярності споживання програмного забезпечення на основі роялті на користь моделі SaaS та хмарних обчислень за підпискою. Основним чинником, що стримує розвиток хмарної інфраструктури, є обмежена пропускна здатність каналів зв’язку. За результатами масштабного дослідження ринку хмарних технологій було виявлено, що дві третини респондентів уважають проблеми конфіденційності даних основними бар’єрами на шляху використання хмар.

В статті описано методику використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Наведено складники методики використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Формулювання проблеми. Незважаючи на активне використання освітянами хмаро орієнтованих систем існують певні проблеми в організації навчання та професійного розвитку вчителів. Однією з основних проблем постає відсутність методик використання хмарних сервісів, що не є локалізованими, але безкоштовними для використання в науковій та навчальній діяльності (хмарні сервіси та хмаро орієнтовані системи відкритої науки). Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: порівняльного та системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки; синтез, узагальнення й концептуалізація для обґрунтування теоретичних засад використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки. Результати. Описана методика є частиною хмаро орієнтованої методичної системи підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї. Методика використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів містить наступні компоненти: цільовий, змістовий, технологічний та результативний. Визначено, що в якості основного засобу навчання виступає європейська хмара відкритої науки. Висновки. Використання вчителями хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку може призвести до впровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки в шкільну практику, використання окремого інструментарію в рамках шкільних предметів, що урізноманітнить навчальний процес та призведе до підвищення його науковості.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання систем управління навчанням (LMS) за послугою SaaS для проектування хмаро орієнтованого навчального середовища ВНЗ. Завдання дослідження: розглянути основні моделі надання хмарних послуг; розглянути існуючі системи управління навчанням за послугою SaaS, навести їх основні функціональні можливості; провести узагальнену систематизацію та порівняння хмарних систем управління навчанням. Об’єктом дослідження є процес навчання бакалаврів інформатики у вищих навчальних закладах. Предмет дослідження – хмарна платформа для проектування хмаро орієнтованого навчального середовища для підготовки бакалаврів інформатики. Використані методи дослідження: порівняльний та системний аналіз педагогічних, наукових джерел; синтез, узагальнення й концептуалізація. Результати дослідження. У статті наведено основні моделі представлення хмарних послуг, які надають світові провайдери, розглянуто існуючі системи управління навчанням за послугою SaaS, подано їх основні функціональні можливості та проведено узагальнену систематизацію й порівняльну характеристику хмарних систем управління навчанням. Основні висновки: поєднання LMS за послугою SaaS є альтернативним вирішенням проблеми проектування хмаро орієнтованого навчального середовища ВНЗ.

У статті висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень проблем проєктування, впровадження і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що проводилися в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України протягом 2011-2019 рр. Висвітлено науково-методичні засади дослідження, поняттєво-термінологічний апарат, окреслено методологічні принципи проєктування середовища, обґрунтовано загальну модель та методичну систему його формування і розвитку. У моделі відображено особливості процесу формування і розвитку середовища, що спрямований на досягнення цілей педагогічної системи, серед яких – формування ІКТ-компетентного фахівця; розширення доступу до ІКТ; використання в освіті і наукових дослідженнях найсучасніших засобів і технологій. Методична система охоплює ряд методик, що об’єднані системо утворюючим чинником, яким є хмаро орієнтований підхід, що спирається на відповідні базові характеристики і сервісні моделі. До складу методичної системи входять: методика використання науково-навчальної хмари наукової/освітньої установи, що спрямована на поліпшення організації і підвищення ефективності наукових досліджень, упровадження їх результатів; методики використання хмаро орієнтованих компонентів навчального призначення на базі гібридної хмари AWS а також спеціалізованих предметно орієнтованих сервісів. Охарактеризовано шляхи добору методик на базі запропонованої моделі в педагогічних системах закладу вищої освіти, визначено перспективи їх використання. Здійснено аналіз і оцінку досвіду впровадження і використання окремих сервісів і компонентів хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища у закладах вищої освіти України. Наведено результати експериментальних досліджень використання сервісів хмаро орієнтованого середовища в процесі навчання наукових, науково-педагогічних, педагогічних кадрів. Проведено аналіз і оцінку перспектив розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища на підставі запропонованих підходів.

У статті висвітлено досвід проектування хмаро орієнтованих навчальних середовищ (ХОНС) в системі загальної середньої освіти зарубіжних країн. Проаналізовано проекти Росії, Німеччини, Чехії, Австралії, Китаю, Ізраїлю, Африки, Сінгапуру, Бразилії, Єгипту, Колумбії, Азербайджану та США. У результаті аналізу реалізацій проектів було з’ясовано спільні проблеми впровадження хмаро орієнтованих навчальних середовищ (безпека особистих даних, технічні проблеми інтеграції хмарних середовищ з існуючими системами і продуктивність хмарних сервісів) і переваги їх використання в середній освіті (мобільність учасників, об’ємні хмарні сховища даних, повсюдна доступність, систематичне оновлення програмних засобів, простота використання). Встановлено, що проблема проектування хмаро орієнтованих навчальних середовищ набуває особливого значення у зв'язку з підвищенням вимог суспільства до якості освітніх послуг і розвитком електронного навчання в системі середньої освіти.

Комок, О. О. Хмарна система детекції об’єктів з інтерфейсом в telegram : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / О. О. Комок ; керівник роботи Р. В. Заровський ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 48 с.
Об'єктом розробки бот, для багатоплатформового месенджеру Telegram. Метою розробки реалізація боту що забезпечує отримання обробку та відображення опрацьованих даних. У ході розробки були отримані: − VPS сервер забезпечуючий постійну роботу бота. − Telegram бот з можливістю детекції об’єкту на зображенні. Необхідними програмними засобами для функціонування системи є: − VPS сервер. Реалізація додатку була виконана з використанням технологій Python, PyCharm. Виконання роботи проводилось у відповідності з навчальним планом кафедри ІКС ЧНТУ. Подальший розвиток боту можливий у бік розвитку розпізнавання об’єктів у відеофайлах.
The object of development is an bot for the multiplatform messenger Telegram. The purpose of development is the implementation of a bot that provides processing and display of processed data. During the development were obtained: − VPS server providing constant operation of the bot. − Telegram bot with the ability to detect an object in the image. The necessary software for the operation of the system are: − VPS server. The implementation of the application was performed using Python, PyCharm technologies. The work was carried out according to the curriculum of the Department of ICS ChNTU. Further development of the bot is possible towards the development of object recognition in video files.

Дипломна робота присвячена розробці системи (календарного планування навчального процесу) з метою підвищення гнучкості та оперативності планування, та зменшення помилок. Метою цієї роботи було розробити проект на базі CRM системи Salesforce та показати способи автоматизації бізнес процесів. Результуючий продукт дозволяє автоматизувати бізнес процес роботи кафедр університету. У розділі 1 розглянуто ряд вхідних і вихідних даних, які необхідні для роботи системи. У розділі 2 обґрунтований розроблений евристичний підхід складання кращого розкладу безлічі робіт на безлічі робочих центрів з урахуванням обмежень. У розділі 3 описані основні засоби розробки комплексу завдань і визначені вимоги до технічного забезпечення, обґрунтована архітектура програмного забезпечення.
Thesis is devoted to the development of a system (calendar planning of the educational process) in order to increase the flexibility and efficiency of planning, and reduce errors. The purpose of this work was to develop a project based on the CRM system Salesforce and show ways to automate business processes. The resulting product allows you to automate the business process of the departments of the university. Section 1 discusses a number of input and output data that are required for the system to work. Section 2 substantiates the developed heuristic approach to compiling a better schedule of many jobs at many work centers, taking into account the limitations. Section 3 describes the main tools for developing a set of tasks and defines the requirements for hardware, sound software architecture.
Дипломная работа посвящена разработке системы (календарного планирования учебного процесса) с целью повышения гибкости и оперативности планирования и уменьшения ошибок. Целью этой работы было разработать проект на базе CRM системы Salesforce и показать способы автоматизации бизнес процессов. Результирующий продукт позволяет автоматизировать бизнес процесс работы кафедр университета. В разделе 1 рассмотрены ряд входных и выходных данных, которые необходимы для работы системы. В разделе 2 обоснован разработан эвристический подход составления лучшего расписания множества работ на множестве рабочих центров с учетом ограничений. В разделе 3 описаны основные средства разработки комплекса задач и определены требования к техническому обеспечению, обоснованная архитектура программного обеспечения.

Кузьмина, В. I. Система безпеки для хмарних сховищ : дипломна робота : 125 – Кібербезпека / В. І. Кузьмина ; керівник роботи М. А. Синенко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання. – Чернігів, 2021. – 56 с.
Мета роботи: аналіз ефективності захисту приватної інформації користувача при використанні хмарних технологій. Об’єктом дослідження є процес захищеного обміну даними в хмарних сховищах. Предметом дослідження є система захисту хмарних сховищ. Методи дослідження. Були використані два основні методи дослідження: 1. Ступінь новизни одержаних результатів; 2. Практичне значення одержаних результатів. Результати та новизна. Було проведено дослідження ситуації з хмарною системою зберігання даних. Проведено аналіз стану розвитку хмарної системи зберігання даних. На цій основі в роботі досліджується ключова технологія, що включає два способи зберігання, такі як віртуалізація та розподілена технологія зберігання. Дослідження технології хмарного зберігання, включаючи архітектуру та особливості хмарної платформи, компоненти хмарних додатків та середовище розробки життєвого циклу хмарних сховищ. Дослідження технології розподіленого зберігання включаючи мережеве сховище розподілених систем та технології розподілених файлових систем.

Загальний обсяг роботи: 76 сторінок, 19 ілюстрацій, 17 таблиць, перелік посилань із X найменувань. Актуальність теми. Область використання платформи Thingspeak обмежена необхідністю використання протоколу HTTP для взаємодії з клієнтськими пристроями. В останні роки набувають все більшої популярності альтернативні протоколи, спроектовані для інтернету речей і пристрої на їх базі, чим обумовлена необхідність розширення платформи Thingspeak для додавання підтримки даних протоколів і пристроїв. Мета та задачі дослідження Аналіз підходів до розширення області використання платформи Thingspeak з подальшим забезпеченням можливості використання існуючих рішень, які взаємодіють, використовуючи протокол який не підтримуються розглянутою платформою. Головним завданням є дослідження, що полягає у проектуванні проміжного додатку для забезпечення взаємодії пристроїв, які використовують протокол MQTT з платформою Thingspeak. Вирішення поставлених завдань та досягнуті результати В результаті виконання роботи була реалізована система, що здійснює трансляцію протоколів MQTT та HTTP з проміжною конвертацією даних у формат, що відповідає моделі даних платформи Thingspeak. Дана реалізація також включає можливість встановлення правил, за якими відбувається конвертація. Для керування параметрами конвертації даних було розроблено веб-додаток з графічним інтерфейсом адміністратора. Система проста у розгортанні та може бути використана як доповнення до розгорнутої платформи Thingspeak. Об’єкт дослідження. Інтернет речей. Предмет дослідження. Мережева взаємодія між додатками Інтернету речей. Підходи до створення додатків, які виконують функцію трансляції протоколів прикладного рівня. Методи дослідження. Для вирішення проблеми в даній роботі використовуються методи аналізу, синтезу, системного аналізу, порівняння та логічного узагальнення результатів. Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає у аналізі та реалізації методів, що дозволяють конвертувати не підтримуваний системою Thingspeak протокол MQTT у HTTP. Практичне значення одержаних результатів. Розроблений додаток може бути розгорнутий на кафедральній інфраструктурі. Він включає в собі зручний користувацький інтерфейс для встановлення конфігурацій та може бути використаний для інтеграції існуючих додатків з підтримкую протоколу MQTT та кафедральної платформи Thingspeak.
The thesis contains 76 pages, 19 figures, 19 tables, 25 references. Relevance. The scope of the Thingspeak platform is limited by the need to use the HTTP protocol to interact with client devices. In recent years, alternative protocols have been developed for the Internet of things and devices on their base are becoming increasingly popular, due to the need to expand the Thingspeak platform to add support for these protocols and devices. Purpose. An analysis of approaches to extending the use of the Thingspeak platform, further enabling the use of existing solutions that implement the protocol but are not supported by the platform under consideration. The main task is to study the design of an intermediate application to interoperate devices that use the MQTT protocol with the Thingspeak platform. Results. As a result of the work, a system that transmits MQTT and HTTP protocols with an intermediate data conversion into a format that matches the Thingspeak data model was implemented. This implementation also includes the ability to set the rules for which the conversion is carried out. To manage the data conversion parameters, a web application with a graphical user interface was developed. The system is easy to deploy and can be used as a complement to existing technology with Thingspeak platform. Object of research. Internet of Things. Subject of research. Networking between Internet applications of things. Approaches to creating applications that perform the function of translating application level protocols. Research methods. In order to solve the problem in this work, methods of analysis, synthesis, system analysis, comparison and logical generalization of the results are used. Scientific novelty. The scientific novelty of the work consists in the analysis and implementation of methods that allow the conversion of the Thingspeak-compliant MQTT protocol to HTTP. Practical value. The developed application can be deployed on the existing university infrastructure. It includes a convenient interface for describing configurations and can be used to integrate existing applications supporting the MQTT protocol and the Thingspeak platform.
Общий объем работы 76 страниц, 19 иллюстраций, 19 таблицы, список литературы из 25 наименований. Актуальность темы. Область применения платформы Thingspeak ограничена необходимостью использования протокола HTTP для взаимодействия с клиентскими устройствами. В последние годы приобретают все большую популярность альтернативные протоколы, разработанные для интернета вещей и устройства на их базе, чем обусловлена необходимость расширения платформы Thingspeak для добавления поддержки данных протоколов и устройств. Цель и задачи исследования. Анализ подходов к расширению области использования платформы Thingspeak с последующим обеспечением возможности использования существующих решений, реализующих протокол, но не поддерживаются рассматриваемой платформой. Главной задачей является исследование, заключающееся в проектировании промежуточного приложения для обеспечения взаимодействия устройств, использующих протокол MQTT с платформой Thingspeak. Решение поставленных задач и достигнутые результатах В результате выполнения работы была реализована система, осуществляющая трансляцию протоколов MQTT и HTTP с промежуточной конвертацией данных в формат, соответствующий модели данных платформы Thingspeak. Данная реализация также включает возможность установки правил, по которым происходит конвертация. Для управления параметрами конвертации данных был разработан веб-приложение с графическим интерфейсом администратора. Система проста в развертывании и может быть использована как дополнение к развернутой платформе Thingspeak. Объект исследования. Интернет вещей. Предмет исследования. Сетевое взаимодействие между приложениями Интернета вещей. Подходы к созданию приложений, которые выполняют функцию трансляции протоколов прикладного уровня. Методи исследования. Для решения проблемы в данной работе используются методы анализа, синтеза, системного анализа, сравнения и логического обобщения результатов. Научная новизна. Научная новизна работы заключается в анализе и реализации методов, позволяющих конвертировать неподдерживаемый системой Thingspeak протокол MQTT в HTTP. Практическое значение полученных результатов Разработанное приложение может быть развернуто на кафедральной инфраструктуре. Оно включает в себя удобный интерфейс для описания конфигураций и может быть использован для интеграции существующих приложений с поддержкой протокола MQTT и кафедральной платформы Thingspeak.

Хмарні технології передбачають віддалену обробку та зберігання даних. Хмарні технології дозволяють використовувати програми без установки і доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет. Зручність і універсальність доступу забезпечується широкою доступністю послуг і підтримкою різного класу термінальних пристроїв (персональних комп'ютерів, мобільних телефонів, інтернет- планшетів). Тепер в будь-якій аудиторії можна організувати сучасний процес навчання, використовуючи мобільні пристрої та безпровідну мережу.

Грек, І. О. Інтерактивна система дидактичної підтримки навчальної дисципліни з використанням хмарних технологій : дипломна робота : 121 Інженерія програмного забезпечення / І. О. Грек; керівник роботи Нехай В. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра інформаційних технологій і програмної інженерії. – Чернігів, 2020. – 67 с.
Об’єктом розробки є проблема складності інтеграції хмарних технологій Kaggle, Moodle для створення інтерактивних систем дидактичної підтримки навчальних дисциплін у вищій школі. Предметом розробки є концепція створення інтерактивних систем дидактичної підтримки навчальних дисциплін для вищої школи з використанням хмарних технологій Kaggle, Moodle. Метою роботи є розробка концепції інтерактивної системи дидактичної підтримки навчальної дисципліни з використанням хмарних технологій, яка дозволяє спростити розробку даних систем, на прикладі навчальної дисципліни “Моделі та системи штучного інтелекту”. У ході виконання кваліфікаційної роботи створено інтерактивну систему дидактичної підтримки навчальної дисципліни з використанням хмарних технологій, яка включає в собі: 1) Розроблений лабораторний практикум з використанням технології LMS. 2) Розроблений базовий приклад виконання з використанням хмарної технології Kaggle. 3) Розроблені завдання для самосійної роботи з використанням хмарної технології Kaggle. 4) Розроблені тестові вправи для перевірки засвоєння матеріалу з використанням хмарної технології Moodle. Виконання роботи проводилось у відповідності з поставленими ви-могами. Можливе подальше вдосконалення системи шляхом застосування додаткових модулів та розширень функціональних можливостей. Робота має практичну цінність. Розрахунок економічної ефективності не проводився.
The object of development is the problem of complexity of integration of cloud technologies Kaggle, Moodle for creation of interactive systems of didactic support of educational disciplines in high school. The subject of development is the concept of creating interactive systems of didactic support of academic disciplines for higher education using cloud technologies Kaggle, Moodle. The purpose of the work is to develop the concept of an interactive system of didactic support of the discipline using cloud technologies, which simplifies the development of these systems, on the example of the discipline "Models and systems of artificial intelligence". In the course of the qualification work, an interactive system of didactic support of the academic discipline with the use of cloud technologies was created, which includes: 1) Developed a laboratory workshop using LMS technology. 2) Developed a basic example of implementation using cloud technology Kaggle. 3) Developed tasks for self-seeding using cloud technology Kaggle. 4) Developed test exercises to check the assimilation of the material using cloud technology Moodle. The work was carried out in accordance with the set requirements. Further improvement of the system is possible using additional modules and extensions of functionality. The work has practical value. Cost-effectiveness was not calculated.

У даній роботі спроектовано комп’ютеризовану систему формування ціни на нерухомість із застосуванням хмарних сервісів та реалізовано інтелектуальний модуль, який на основі параметрів і характеристик об’єктів нерухомості дозволяє формувати рекомендації кінцевому користувача. При розробці комп’ютеризованої системи формування ціни на нерухомість спроектовано її архітектуру, до складу якої входять два основних компоненти: веб-сайт або платформа з продажу нерухомості та хмарний сервіс, що забезпечує функціонування інтелектуальної складової формування ціни на нерухомість. Практична реалізація інтелектуального модуля формування ціни на нерухомість містить аналіз вхідного набору даних, препроцесинг даних, «feature engineering» та реалізацію моделей на основі алгоритму XGBoost, Lasso, нейронної мережі, а також ансамблю XGBoost+Lasso. У результаті експериментальних досліджень досягнуто найкращого результату на основі метрики середньоквадратичного відхилення на рівні 0,11792.
In this work, a computerized system of real estate pricing with the use of cloud services and implemented an intelligent module, which based on the parameters and characteristics of real estate allows you to make recommendations to the end user. When developing a computerized real estate pricing system, its architecture was designed, which includes two main components: a website or real estate sales platform and a cloud service that ensures the functioning of the intellectual component of real estate pricing. The practical implementation of the intelligent module of real estate pricing includes analysis of the input data set, data preprocessing, "feature engineering" and implementation of models based on the algorithm XGBoost, Lasso, neural network, as well as the ensemble XGBoost + Lasso. As a result of experimental studies, the best result was achieved on the basis of the standard deviation metric at the level of 0,11792.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ 7 ВСТУП 8 1 АНАЛІЗ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИК ХМАРНИХ ПЛАТФОРМ 9 1.1 Аналіз вимог до комп’ютеризованої системи формування ціни на нерухомість 9 1.2 Аналіз хмарних платформ і сервісів при проектуванні комп’ютеризованої системи формування ціни на нерухомість 16 2 АРХІТЕКТУРА КОМП’ЮТЕРИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ТА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ВАРТОСТІ ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ 23 2.1 Проектування структури комп’ютеризованої системи формування ціни на нерухомість з використанням хмарних сервісів 23 2.2 Моделі та алгоритми розв’язку регресійних задач 29 2.2.1 Підхід до прогнозування ціни на основі лінійної регресії 29 2.2.2 Підхід на основі дерев прийняття рішень 33 2.2.3 Підхід до прогнозування ціни нерухомості на основі нейронних мереж 36 2.3 Процедура побудови інтелектуального модуля прогнозування вартості нерухомості 39 3 ПОБУДОВА І ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ЦІНИ НА НЕРУХОМІСТЬ 42 3.1 Аналіз вхідного набору даних з характеристиками об’єктів нерухомості 42 3.2 Препроцесинг даних при побудові рекомендацій ціни на нерухомість 56 3.3 Інженерія даних при побудові моделі прогнозування ціни нерухомості 58 3.4 Навчання і тестування моделі прогнозування вартості нерухомості 61 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 66 ВИСНОВКИ 67 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 68

Структура й обсяг дипломної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновку, переліку посилань з 24 найменувань, 2 додатки, і містить 64 рисунки, 29 таблиць. Повний обсяг магістерської дисертації складає 115 сторінок, з яких перелік посилань займає 2 сторінок, додатки – 12 сторінок. Актуальність теми. Хмарна інфраструктура дуже популярна і широко використовується багатьма компаніями тому що дозволяє економити як на обслуговуванні і персоналі, так і на інфраструктурі. Але, оскільки віртуальні машини у хмарній інфраструктурі не надійні, системи повинні бути спроектовані таким чином, щоб мінімізувати простої та перерви на обслуговування. Це зумовлює актуальність розробки розподілених хмарних систем, що максимально ефективно використовують хмарне середовище. Мета дослідження полягає у визначенні способів підвищення надійності та стійкості розподілених хмарних систем на прикладі інтерактивно ї веб-системи для розширення словникового запасу іноземної мови. Для досягнення поставленої задачі були сформульовані наступні завдання дослідження, що визначили логіку дослідження та його структуру: — проаналізувати існуючі підходи до проектування розподілених хмарних систем; — проаналізувати існуючі засоби для розгортки та забезпечення відмовостійкості хмарних систем; — створити систему для вивчення нових слів, що спроектована для роботи у хмарній інфраструктурі та використовує переваги і мінімізує недоліки хмарного середовища; — забезпечити засоби для автоматичного масштабування критичними для системи метриками. Об’єктом дослідження є розподілені системи та засоби автоматичного масштабування вузлів кластера. Предметом дослідження є алгоритми для автоматичного масштабування у розподілених системах. Методи дослідження. Розв’язання поставлених задач виконувались засобами комп’ютерного моделювання, зокрема з використанням наступних методів: — реалізація клієнта, що генерує навантаження на систему та імітує поведінку реального користувача; — аналіз метрик кожного з сервісів для виявлення проблем — аналіз запитів що виконуються довше за все за допомогою використання розподіленого трасування запитів. Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є удосконалення алгоритму автоматичного горизонтального масштабування у оркестраторі Kubernetes за рахунок застосування інформації про довжину черги, що дозволило збільшити ефективність застосування обчислювальних ресурсів у системі. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розробці розподіленої хмарної системи, що дозволяє вивчати слова іноземної мови, може бути розгорнута у Kubernetes кластері та динамічно адаптується під поточне навантаження системи за допомогою автоматичного масштабування екземплярів кожного з сервісів.
The structure and volume of the thesis. Master's thesis consists of an introduction, five chapters, conclusion, list of references with 24 titles, 2 annexes, and contains 64 figures, 29 tables. The full range of master's thesis is 115 pages with a list of links takes 2 pages, apps - 12 pages. Topicality of the theme. The cloud infrastructure is very popular and is widely used by many companies, as it allows to save both on maintenance and staffing, and on infrastructure. But since virtual machines in a cloud infrastructure are not reliable, systems must be designed in such a way as to minimize downtime and service interruptions. This determines the urgency of the development of distributed cloud systems that efficiently use cloud environments. The purpose and problems of research is to identify ways to increase the reliability and stability of distributed cloud systems, using the example of an interactive web system to expand the vocabulary of a foreign language. To achieve this task the following objectives were formulated research study determined the logic and structure: — analyze existing approaches to the design of distributed cloud systems; — analyze the existing tools for scanning and providing fail-safe cloud systems; — create a system for learning new words designed to work in cloud infrastructure and take advantage of and minimize the disadvantages of cloud environments; — provide facilities for automatic scaling by metric critical for the system. The object of the research is distributed systems and automated scaling of cluster nodes. The subject of the research is the algorithms for automatic scaling in distributed systems. Research methods. The solution of the set tasks was carried out by means of computer simulation, in particular using the following methods: — the client that generates a load on the system and imitates the behavior of the real user; — analysis of the metrics of each of the services to identify problems; — analysis of requests that are performed the longest by using Distributed Query Tracing. Scientific novelty of the results. The most significant scientific results of the master's thesis are the improvement of the horizontal automatic scaling algorithm Kubernetes orchestrator through the use of information about the length of the queue, which allowed to increase the efficiency of the use of computing resources in the system. The practical significance of the results work is developed distributed cloud system that allows users to learn words of a foreign language, can be deployed in the Kubernetes cluster and dynamically adapts to the current system load by automatically scaling the instances of each service.

Метою роботи є забезпечити методологічні та технологічні аспекти створення відеоконтенту для сегменту дистанційного навчання. Об’єкт дослідження: процес кодування, передавання та декодування відеосигналу у дистанційному навчанні. У дисертації виконано аналіз стандартів кодування, стандарти оцінки якості, cтек протоколів передавання відеоданих, проаналізовано існуючі платформи для дистанційного навчання та виконано їх порівняння. Розглянуті методологічні аспекти удосконалення від звичайного відеконтенту до інтерактивного. Запропоновано технології, що забезпечують створення високоякісного контенту з урахуванням оптимальних ресурсів апаратної частини обробки. Розглянута типова архітектура платформ дистанційного навчання та наведені приклади реалізації. Галузь застосування: дистанційне навчання, онлайн платформи, доповнення очного навчання, відеотрансляції через мережу Інтернет.
In master desertation was provided the methodological and technological aspects of creating video content for the distance learning segment. The subject of the study is the process of preparing the video content for the distance learning segment. The object of the study is video formats and characteristics, adaptation, encoding and decoding processes, storage and transmission of video information, distance learning platforms. The aim of the work is to provide methodological and technological aspects of video content creation for the E-learning segment. The object of research: the process of encoding, transmitting and decoding video signals in distance learning. The thesis analyzes the coding standards, quality assessment standards, video data transmission protocols, analyzes the existing platforms for distance learning and compares them. The methodological aspects of upgrading from the usual video to the interactive are considered. We propose technologies that provide the creation of high-quality content, taking into account the optimal resources of the part of the processing. The typical architecture of the distance learning platforms is considered and examples of implementation are presented. Field of application: distance education, online platform, full-time training, video broadcasting over the Internet.

У методичному посібнику наведено теоретичні відомості з основ вико-ристання адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя, що охоплюють поняттєвий апарат, критерії добору засобів і ресурсів, проекту-вання структури середовища. Обґрунтовано методичні засади використання сервісів науково-навчальної хмари закладу освіти на базі MS Office 365, сервісів адаптивного управління контентом на базі загальнодоступної хмари (AWS, IBM Box), підтримування процесів створення і використання електронних освітніх ресурсів (WPadV4), використання сервісів відкритої науки в адаптивних хмаро орієнтованих системах, використання хмарного сервісу CoCalc для організації спільної роботи над навчальними проектами та ін. Для педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів закладів педагогічної освіти.

Спецвипуск «Методичний посібник у журналі» містить посібник О. В. Мерзликіна з рекомендаціями для вчителів щодо формування дослідницьких компетентностей старшокласників з фізики засобами хмарних технологій. У посібнику наведено систему дослідницьких компетентностей учнів, їх структуру, рівні та критерії сформованості, розглянуто та класифіковано програмні засоби підтримки навчальних фізичних досліджень, запропоновано засоби моніторингу та діагностики рівня сформованості дослідницьких компетентностей. Для вчителів, студентів педагогічних вищих навчальних закладів, організаторів і слухачів курсів післядипломної педагогічної освіти.

Спецвипуск містить навчальний посібник М. В. Попель з факультативного курсу «Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud» у педагогічних ВНЗ. У посібнику розкрито основні засади використання інструментарію SageMathCloud: створення проекту та його складників, навчальних ресурсів типу course, folder, sagews та sage-chat. Наведено характеристику основних компонентів інтерфейсу SageMathCloud та ресурсів типу course і sagews. Проілюстровано використання основ HTML та LaTeX у процесі оформлення результатів розв’язання основних математичних задач. Розглянуто можливості створення інтерактивних моделей за допомогою стандартних елементів управління. Для викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних навчальних закладів, всіх, хто цікавиться застосуванням хмаро орієнтованих систем в освіті.

Спецвипуск містить навчальний посібник М. В. Попель з факультативного курсу «Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud» у педагогічних ВНЗ. У посібнику розкрито основні засади використання інструментарію SageMathCloud: створення проекту та його складників, навчальних ресурсів типу course, folder, sagews та sage-chat. Наведено характеристику основних компонентів інтерфейсу SageMathCloud та ресурсів типу course і sagews. Проілюстровано використання основ HTML та LaTeX у процесі оформлення результатів розв’язання основних математичних задач. Розглянуто можливості створення інтерактивних моделей за допомогою стандартних елементів управління. Для викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних навчальних закладів, всіх, хто цікавиться застосуванням хмаро орієнтованих систем в освіті.

Метою даного дослідження є визначення особливостей комп'ютерно-орієнтованого навчання інформатичних та математичних дисциплін в хмаро орієнтованому середовищі SageMathCloud. Цілі дослідження - вивчення дидактичного потенціалу SageMathCloud, вивчення його структури та компонентів SageMathCloud для створення хмаро орієнтованого програмного забезпечення і систем навчання та дистанційних курсів з математичних та інформатичних дисциплін. Об'єкт дослідження - обчислювальна математично-орієнтована освіта з інформатичнихінформатики дисциплін. Предметом дослідження є вивчення інструменту хмарних технологій комп'ютерно-орієнтованого навчання математичних та інформатичних дисциплін. У цій статті схарактеризовано дидактичний потенціал середовища SageMathCloud для здійснення комп'ютерно-орієнтованого навчання математики та інформатики з використанням хмарних технологій; перераховано та проілюстровано основні компоненти SageMathCloud, які можуть бути використані при розробці хмарних програмно-методичних комплексів і дистанційного навчального курсу. Результати дослідження будуть основою для написання рекомендацій для вчителів природничих, математичних та інформатичних дисциплін з використанням хмаро орієнтованого програмного забезпечення, систем навчання і дистанційних курсів навчання, заснованих на SageMathCloud.

The purpose of this study is to identify the main categories of cloud-based learning tools and to identify the links between them. Thus, the following categories of cloud-oriented teaching aids are allocated for educational purposes and feature of use: teaching management tools, communication tools, joint activity tools, teaching materials, knowledge control tools. In study was developed a system of cloud-oriented tools of learning computer science disciplines of engineering specialties students and considered examples of the implementation of its individual components. As a further area of research, the experimental implementation of this system of cloud-oriented learning means is considered.

У статті розглядається епістолярна спадщина М. Драй-Хмари , адресована родині з колимського заслання, яку можна визначити як звинувачення радянській тоталітарній системі у знищенні природнього історико-культурного шляху розвитку української нації. Мова йде про неймовірні можливості творчої самореалізації людини в умовах ув’язнення.

Висвітлено актуальні питання застосування хмаро орієнтованих систем для організації і інформаційно-технологічного підтримування спільної діяльності студентів у процесі опанування математичних дисциплін, що є суттєвою умовою підвищення ефективності навчальної взаємодії. Обґрунтовано доцільність запровадження методики використання SageMathCloud у навчанні наукових і науково-педагогічних кадрів з метою більш активного поширення інноваційних підходів, форм і методів навчання у сучасному інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу.

У статті наведено методичні вказівки до лабораторного заняття на тему «Розв’язування нелінійних рівнянь з однією змінною» курсу «Обчислювальна математика» для студентів фізико-математичного та природничого факультетів педагогічних ВНЗ з використанням хмаро орієнтованих засобів. Проаналізовано етапи відокремлення коренів рівняння та уточнення методами половинного ділення, хорд і дотичних з визначеною точністю. Описано сутність методів та наведено зразки виконання всіх етапів завдання за допомогою обраних засобів ІКТ – електронних таблиць (ЕТ) Google та системи комп’ютерної математики (СКМ) Sage. Так, для графічного відокремлення коренів і обчислення значення функції та її другої похідної (у методі дотичних) пропонується використання інструментарію СКМ Sage, для уточнення наближених значень коренів – ЕТ Google. Розв’язування одного рівняння трьома способами сприяє порівнянню швидкості збіжності, а використання декількох засобів ІКТ, у тому числі й хмаро орієнтованих, – розвитку інформатичної компетентності (як предметної, так і ключової). І, як результат, для вирішення конкретної прикладної задачі, моделлю якої є нелінійне рівняння з однією змінною, студент здійснює вибір методу і засобу з урахуванням їх переваг і недоліків за певних умов.

У статті проаналізовано способи опрацювання запитів різних видів до Wolfram|Alpha, зокрема, можливості запитів природною мовою. Надано характеристику мобільному доступу до Wolfram|Alpha, розглянуто формати подання даних: візуальні подання, зображення, HTML, Mathematica Cell, текстові подання, простий текст, MathML, введення Mathematica, виведення Mathematica, audio подання, спеціальні типи виводу Wolfram|Alpha. Метою статті є аналіз та узагальнення можливостей подання запитів до Wolfram|Alpha різними способами та надання характеристики можливостей мобільного доступу до Wolfram|Alpha. Предметом дослідження є Wolfram|Alpha як хмаро орієнтований сервіс навчання математики. При підготовці матеріалу було використано тематичні дослідження та експериментальне дослідження можливостей подання різних типів запитів до Wolfram|Alpha. Висновок: робота Wolfram|Alpha заснована на опрацюванні природної мови (поки тільки англійської), великій бібліотеці алгоритмів і NKS-підході до відповідей на запити. Wolfram|Alpha не видає перелік посилань, що ґрунтується на результатах запиту, а обчислює відповідь, ґрунтуючись на власній базі знань. Сервіс здатен перекладати дані між різними одиницями вимірювання, системами числення тощо.