Journal articles: 'Фіскальні органи'

1

Колісник, А. "ПРАВОВИЙ СТАТУС, КОМПЕТЕНЦІЯ ФІСКАЛЬНИХ ТА РОЗВІДУВАЛЬНИХ ОРГАНІВ У СЕКТОРІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Юридичний вісник, no. 5 (December 21, 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2244.

Full text

Abstract:

Виклики сучасного світу зму-шують держави демонструватипослідовність та чітку політикузахисту власного економічного сек-тору від загроз як усередині, так іззовні, наділяючи різні вітчизняніінститути відповідними повнова-женнями. Наразі український зако-нодавець не виробив єдиного систем-ного підходу щодо розуміння того,які державні органи складаютьсистему суб’єктів, на яких лежитьвідповідальність за гарантуванняекономічної безпеки нашої дер-жави, внаслідок чого розвідувальніта фіскальні органи України хоча йнаділені окремими повноваженнямищодо прогнозування, виявлення таліквідації економічних загроз, однакне розглядаються як одні із ключо-вих складників системи. У статтідосліджено норми чинного законо-давства України стосовно питаннявизначення правового статусу такомпетенції окремих розвідуваль-них та фіскальних органів Українив секторі економічної безпеки дер-жави з точки зору ролі їхніх повно-важень у формуванні вітчизняногоекономічного безпекового середо-вища; проаналізовано положеннявітчизняних правових актів сто-совно нормативного закріпленняпоняття «економічна безпека». Зва-жаючи на дещо обмежений доступдо підзаконних актів, що дета-лізують питання організаціїта функціонуваннядіяльності окремихрозвідувальних органів, а також донаукових праць, присвячених даномупитанню, автором надано загальневизначення компетенції розвіду-вальних органів у сфері економічноїбезпеки держави. Також у статтіпідкреслено необхідність переосмис-лення ролі та статусу розвідуваль-них та фіскальних органів Українине тільки як суб’єктів забезпеченнявітчизняного економічного безпе-кового середовища, а і як суб’єктівформування сектору національноїбезпеки загалом. Констатованодуалізм законодавця в підході щодонаділення повноваженнями окремихорганів стосовно формування еко-номічної безпеки держави та визна-чення відповідальних за її забезпе-чення інституцій у довгостроковійперспективі. Визначено, які цен-тральні органи виконавчої владиактуально відносити до катего-рії «фіскальні органи», дослідженоїхній правовий статут, а також напідставі норм чинного законодав-ства дана характеристика компе-тенції кожного органу з точки зоруїх значення для гарантування еко-номічного безпекового середовищаУкраїни. Доведено, що оптимізаціямеханізму гарантування економіч-ної безпеки держави є неефектив-ною без удосконаленням правовогорегламентування діяльності орга-нів розвідки та фіскальних органів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Соф’їн, М. І. "НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 27, 2020): 152–56. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).207.

Full text

Abstract:

У статті на основі аналізу норм чинного законо-давства України визначено та охарактеризовано ключові напрями вдосконалення діяльності держав-них органів у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Метою статті є визначення ключових на-прямів вдосконалення діяльності державних орга-нів у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Визначено, що кроки, спрямовані на реорганізацію Державної фіскальної служби України шляхом її поділу на наведені вище центральні органи виконав-чої влади, в цілому слід розцінювати як позитивні, оскільки одне відомство не може в ефективний спосіб виконувати таку значну кількість завдань і функ-цій у сфері реалізації фіскальної політики в Украї-ні. Проте, на нашу думку, правові засади діяльності Державної податкової служби України та Державної митної служби України повинні бути закріпленими не на підзаконному нормативно-правовому рівні, а на рівні окремих законів України, як це здійснено щодо цілого ряду центральних органів виконавчої влади. З’ясовано, що правовий статус центрального органу виконавчої влади, відповідального за забезпечення формування та реалізацію діяльності в сфері здійс-нення фінансового контролю, на нормативно-право-вому рівні врегульовано із значними недоліками. Такі недоліки знаходять свій прояв як у значній кількості нормативно-правових актів, на рівні яких закріплено правовий статус даного органу державної влади, так і в назві самого органу, що не відповідає ані його функ-ціональному призначенню, ані змісту його діяльності. Зроблено висновок, що першорядними проблемами функціонування органів державної влади в сфері реа-лізації фіскальної політики в Україні, які потребують свого негайного вирішення, є необхідність врегулю-вання правого статусу таких органів. Сьогодні сво-го перегляду потребують нормативно-правові акти, на рівні яких закріплено правовий статус основних центральних органів виконавчої влади, які реалізу-ють фіскальну політику за відповідними напрямами. Йдеться, зокрема, про Міністерство фінансів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі Украї-ни, Державну аудиторську службу України, Держав-ну податкову службу України та Державну митну службу України. Свого реформування потребує й сек-тор правоохоронного забезпечення реалізації фіскаль-ної політики в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Марущак, А. В. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Знання європейського права, no. 1 (September 21, 2020): 68–72. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.51.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються науково-правові характеристики Державної фіскальної служби України та здійснений теоретико-правовий аналіз її функцій та повноважень. Доведено, що Державна фіскальна служба є органом публічного адміністрування, яке вона здійснює у сфері фінансів. Досліджені нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Державної фіскальної служби, та розглянуто основні наукові концепції її діяльності. Доведено, що повноваженням ДФС притаманна ознака дискреційності. Обґрунтовано, що з-поміж повноважень ДФС можна виділити контрольні, експертно-аналітичні, превентивні, правопоновлюючі. Своєю чергою контрольні повноваження можна класифікувати залежно від сфери здійснення контролю: повноваження у сфері податкового контролю, бюджетного контролю та митного контролю. До функцій ДФС віднесено контрольну, експертно-аналітичну, прогностичну, превентивну та функцію фіскального адміністрування. Державна фіскальна служба України відіграє значну роль у реалізації державної політики у кількох сферах. Зокрема, це стосується і сфери публічного адміністрування. Державна фіскальна служба України є органом публічного адміністрування, який здійснює свою діяльність за допомогою своїх територіальних органів та спеціалізованих департаментів. Публічне адміністрування нею здійснюється у сфері фінансів. За допомогою повноважень Державної фіскальної служби України здійснюється управління, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансів. Дослідження сфер діяльності, завдань, функцій та повноважень Державної фіскальної служби України є досить актуальним, оскільки протягом останніх років Україна прагне відповідати сучасним змінам, що відбуваються у світовій спільноті, і проводить реформи у власній владній та правовій сферах. Завдяки таким реформам Державна фіскальна служба України і була утворена. Публічне адміністрування у сфері фінансів здійснюється за допомогою системи державних органів, які є суб'єктами публічного адміністрування. До них можна віднести Державну казначейську службу України, Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України, Державну службу фінансового моніторингу України, Державну фіскальну службу тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Кулава, Марія. "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ВЗАЄМОДІЄЮ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ТА ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД." Public management 15, no. 5 (September 29, 2018): 112–22. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-112-122.

Full text

Abstract:

Ґрунтуючись на існуючих доробках науковців у галузі права та державного управління визначено, що процес державного управління являє собою взаємодію органів державної виконавчої служби та приватних виконавців. Представлено класифікацію системи примусового виконання рішень залежно від кількості інституцій, які здійснюють функції примусо- вого виконання. Проаналізовано особливості функціонування та державного управління примусовим виконанням в окремих державах. Визначено особ- ливості та позитивні аспекти функціонування централізованої (державної), децентралізованої, змішаної (комбінованої) систем примусового виконання рішень. Особливу увагу приділено країнам, в яких функціонує змішана (комбі- нована) система примусового виконання (Франція, Грузія, США) та яку за- проваджено в Україні. Визначено ті позитивні аспекти, які доцільно було б запровадити у національну модель примусового виконання рішень. Висловлено думку про доцільність спрямування державного управління примусовим виконанням саме на стимулювання учасників провадження до добровільного виконання або застосування інституту медіації, запроваджен- ня квотового принципу залучення виконавців; вільного доступу виконавців до всіх електронних реєстрів України, можливості ведення діловодства у сфері примусового виконання в електронній формі; приєднання до системи органів примусового виконання рішень таких інституції, як: фіскальні орга- ни, правоохоронні органи, банки. Зауважується, що єдиною метою всіх запропонованих перетворень має бути захист і відновлення порушених прав фізичних і юридичних осіб. До- ведено, що впровадження змішаної системи примусового виконання має по- кращити ситуацію з виконанням рішень суду та рішень інших органів (поса- дових осіб).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ЛІЩИНА, ІВАН. "Втручання у право власності фіскальними заходами. Підходи та практика Європейського суду з прав людини (продовження статті у наступному номері журналу)." Право України, no. 2020/05 (2020): 207. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-05-207.

Full text

Abstract:

Право власності, яке закріплене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі визнання Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) його порушення, призводить до призначення найбільш значних розмірів справедливої компенсації. При цьому порушення цього права в фіскальній сфері призводять до значних виплат із державного бюджету на справедливу сатисфакцію постраждалим заявника, а в майбутньому несе ще небезпечніші фінансові ризики для держави. Стаття вивчає історичні та теоретичні засади виникнення і розвитку практики ЄСПЛ щодо втручання у право власності фіскальним законодавством і заходами на його реалізацію, випадки встановлення порушення цього права щодо України, а також можливості встановлення нових порушень такої категорії. Робиться висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення здебільшого пов’язані з еклектичним застосуванням норм законодавства фіскальними органами. Причому ЄСПЛ встановлював порушення і в тих випадках, коли суди ставали на бік фіскальних органів, і коли підтримували платників податків, але органи продовжували свою практику щодо заявників. Таким чином, найбільш ефективними заходами загального характеру, спрямованими на запобігання порушень цього типу в майбутньому, мають бути підвищення якості податкового законодавства, покращення юридичної грамотності та правосвідомості працівників фіскальних органів і взаємодії між ними та судами. Крім того, група справ, що стосується безпідставної конфіскації незадекларованої при перетині кордону валюти, може потенційно призвести до значних витрат із державного бюджету на виплати справедливої сатисфакції та вимагає термінових змін до ст. 472 Митного кодексу України. Право власності, яке закріплене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі визнання Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) його порушення, призводить до призначення найбільш значних розмірів справедливої компенсації. При цьому порушення цього права в фіскальній сфері призводять до значних виплат із державного бюджету на справедливу сатисфакцію постраждалим заявника, а в майбутньому несе ще небезпечніші фінансові ризики для держави. Стаття вивчає історичні та теоретичні засади виникнення і розвитку практики ЄСПЛ щодо втручання у право власності фіскальним законодавством і заходами на його реалізацію, випадки встановлення порушення цього права щодо України, а також можливості встановлення нових порушень такої категорії. Робиться висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення здебільшого пов’язані з еклектичним застосуванням норм законодавства фіскальними органами. Причому ЄСПЛ встановлював порушення і в тих випадках, коли суди ставали на бік фіскальних органів, і коли підтримували платників податків, але органи продовжували свою практику щодо заявників. Таким чином, найбільш ефективними заходами загального характеру, спрямованими на запобігання порушень цього типу в майбутньому, мають бути підвищення якості податкового законодавства, покращення юридичної грамотності та правосвідомості працівників фіскальних органів і взаємодії між ними та судами. Крім того, група справ, що стосується безпідставної конфіскації незадекларованої при перетині кордону валюти, може потенційно призвести до значних витрат із державного бюджету на виплати справедливої сатисфакції та вимагає термінових змін до ст. 472 Митного кодексу України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

ЛІЩИНА, ІВАН. "Втручання у право власності фіскальними заходами. Підходи та практика Європейського суду з прав людини (продовження статті, опублікованої у № 5/2020)." Право України, no. 2020/06 (2020): 210. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-06-210.

Full text

Abstract:

Право власності, яке закріплене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у разі визнання Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) його порушення призводить до призначення найбільш значних розмірів справедливої компенсації. При цьому порушення цього права в фіскальній сфері призводить до значних виплат із державного бюджету на справедливу сатисфакцію постраждалим заявника, а в майбутньому несе ще небезпечніші фінансові ризики для держави. Стаття вивчає історичні та теоретичні засади виникнення і розвитку практики ЄСПЛ щодо втручання у право власності фіскальним законодавством і заходами на його реалізацію, випадки встановлення порушення цього права щодо України, а також можливості встановлення нових порушень такої категорії. Робиться висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення здебільшого пов’язані з еклектичним застосуванням норм законодавства фіскальними органами. Причому ЄСПЛ встановлював порушення і в тих випадках, коли суди ставали на бік фіскальних органів, і коли підтримували платників податків, але органи продовжували свою практику щодо заявників. Таким чином, найбільш ефективними заходами загального характеру, спрямованими на запобігання порушень цього типу, у майбутньому мають бути підвищення якості податкового законодавства, покращення юридичної грамотності та правосвідомості працівників фіскальних органів і взаємодії між ними та судами. Крім того, група справ, що стосується безпідставної конфіскації незадекларованої при перетині кордону валюти, може потенційно призвести до значних витрат із державного бюджету на виплати справедливої сатисфакції та вимагає термінових змін до ст. 472 Митного кодексу України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Чуй, І. Р., and Н. І. Власюк. "СИСТЕМА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОХОДНО-ПРИБУТКОВИХ ПОДАТКІВ." Підприємництво і торгівля, no. 26 (July 2, 2020): 103–8. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-15.

Full text

Abstract:

У статті характеризується система методичного забезпечення оцінювання фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні, проводиться аналіз методик оцінювання його економічної ефективності, а також визначається інтегральний показник результативності для визначення напрямів його реформування з метою нарощування фіскальної результативності. До доходно-прибуткових податків в Україні відносяться податок та збір з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, єдиний податок із суб’єктів малого підприємництва. Фіскальна результативність доходно-прибуткового оподаткування визначається ефективністю механізму справляння кожного податку окремо чи системи прямого оподаткування в цілому. Складовими фіскальної результативності є фіскальна значимість, фіскальна ефективність, постійність і рівномірність надходжень, соціальна справедливість. Окремими характеристиками фіскальної результативності є обсяги надходжень, частка податку у загальній структурі доходів бюджету та у ВВП, рівень ефективної ставки податку, рівень виконання планових податкових надходжень тощо. З метою вдосконалення механізму справляння доходно-прибуткових податків в Україні визначено факторні залежності фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні за період 2014-2018 рр. від рівня фіскальної значимості, рівня виконання планових надходжень, витратомісткості оподаткування, навантаження працівників органів державної податкової служби, ефективності та нерівномірності податкових надходжень. На основі проведених розрахунків визначаються основні пропозиції та рекомендації щодо пошуку шляхів зміцнення фіскально-регулюючих засад доходно-прибуткового оподаткування, які дадуть змогу у майбутньому вивести податкову систему на якісно новий рівень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Соф'їн, М. І. "ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОРМ І МЕТОДІВ ЗДІЙСНЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 172–76. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).33.

Full text

Abstract:

У статті на основі аналізу наукових поглядів вчених і норм чинного законодавства України визначено та надано характеристику формам і методам здійснення фіскальної політики в Україні. Обґрунтовано, що форми і методи виконують особливу роль у механізмі здійснення фіскальної політики в Україні. Зокрема, якщо форми виражають способи зовнішнього вираження, існування цієї політики в об’єктивній дійсності, то методи характеризують те, у який спосіб заходи такої політики реалізуються у суспільному житті, застосовуються щодо відповідних суб’єктів. Наголошено, що основною формою контролю у межах фіскальної політики є податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових і касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З’ясовано, що, на відміну від переконання, примус метод проведення політики, який передбачає застосування до суб’єктів фіскальних відносин відповідних заходів і мір незалежно від їх волі, бажання. Цей метод використовується у тих випадках, коли переконання на призвело до настання бажаних наслідків і суб’єкти, щодо яких реалізується фіскальна політика, не бажають добровільно належними чином виконувати покладені на них законом обов’язки. У такому разі компетентні контролюючі органи, посадові особи, у цілях захисту суспільних та державних інтересів, застосовують до таких суб’єктів, на підставі, порядку та межах визначених законом, відповідні заходи тиску. Примус виступає важливим засобом відновлення порушеного правопорядку, усунення умов і факторів, що сприяли чи можуть посприяти такому порушенню. Зроблено висновок, що форми і методи є обов’язковими та дуже важливими елементами організаційно-правового механізму здійснення фіскальної політики в Україні. Кожен із них виконує свою роль у цьому механізмі, так, якщо форми виражають способи зовнішнього вираження, існування цієї політики у об’єктивній дійсності, то методи характеризують те, яким чим, у який спосіб заходи цієї політики реалізуються у суспільному житті, застосовуються щодо відповідних суб’єктів. Вивчення проблемних аспектів форм і методів фіскальної політики дозволяє з’ясувати наявні прогалини, недоліки, прорахунки у структурі цієї політики та способах її проведення у практичне життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

СЕРЬОГІН, ВІТАЛІЙ, and СВІТЛАНА СЕРЬОГІНА. "Децентралізація і місцеве самоврядування у контексті зміцнення народовладдя в Україні." Право України, no. 2019/10 (2019): 158. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-10-158.

Full text

Abstract:

За останнє десятиліття вектор демократичних рухів і реформ досяг глобального масштабу, а демократична децентралізація поширилася по всьому світу. Як наслідок, нині близько 95 % демократичних країн мають органи влади субнаціонального (регіонального чи місцевого) масштабу, яким передаються політичні, фіскальні та адміністративні повноваження. Твердження на користь демократичної децентралізації та зміцнення місцевого самоврядування часто ґрунтуються на тому, що демократизація і розширення повноважень субнаціональних о рганів влади призведуть до більшої підзвітності й відповідальності публічної влади перед місцевими жителями і зроблять врядування більш адаптованим до місцевих потреб та уподобань. Метою статті є розгляд сутності і типів децентралізації, переваг і недоліків, розкриття її співвідношення з народовладдям та визначення тих моделей демократії, які найбільше корелюють із реформою щодо децентралізації й можуть бути найбільш ефективними в умовах розширення компетенції місцевого са-моврядування в Україні. Здійснено кваліфікацію реформи територіальної організації влади та місцевого самоврядування в Україні, розпочатої в 2014 р., із точки зору типів децентралізації та очікуваної моделі локальної демократії, котрої планується досягти. Звертається увага на правові межі реформи децентралізації, характер тих функцій, що підлягають розподілу, на необхідність забезпечення додаткових повноважень місцевого самоврядування достатніми мате ріальнофінансовими ресурсами, на проблему місцевої автономії та систему стримувань і противаг у відносинах між центральними й місцевими органами влади, на роль неурядових організацій у розгортанні реформи та зміцненні місцевого самоврядування. Обґрунтовується думка, що реформа децентралізації не повинна обмежуватися інституційними змінами (змінами конституційного дизайну на субнаціональному рівні), а має забезпечити перехід від консультативної до партисипативної демократії, коли кожен член територіальної громади матиме право і реальну здатність безпосередньо або через виборних представників впливати на процес вироблення і зміст публічно-владних рішень, які безпосередньо визначають умови життя на відповідній території. Стверджується, що саме партисипативна демократія може слугувати ефективним інструментом протидії консолідації влади в руках зацікавлених бізнес-груп та політичних еліт, що захищають свої корпоративні інтереси. Звертається увага на необхідність підвищення легальної громадянської активності на місцевому рівні та посилення ролі органів самоорганізації населення як “інститутів сусідського самоврядування”.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Shaposhnykov, Kostiantyn, Denys Krylov, and Inna Yakushko. "СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ФІСКАЛЬНИХ ІНСТРУМЕНТІВ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 164–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-164-171.

Full text

Abstract:

У статті поглиблено теоретичні питання щодо дослідження сутності фіскальних інструментів, їх видів та ролі в розвитку економіки. Зокрема, встановлено, що фіскальні інструменти є невід’ємною складовою фіскального механізму, який активно використовується органами державної влади для акумулювання, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів. Також у статті проаналізовано сутність такого механізму і визначено місце фіскальних інструментів у його функціонуванні. Значну увагу приділено визначенню видів фіскальних інструментів. Зокрема, встановлено, що в переважній більшості випадків фіскальні інструменти науковці розглядають як загальну систему з бюджетних та податкових інструментів. Відповідно, було конкретизовано такі інструменти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Кимлик, Р. В., and Ю. М. Ярмоленко. "Запобігання та протидія корупції в діяльності органів Державної фіскальної служби України." Ірпінський юридичний часопис, no. 2 (February 26, 2020): 151–57. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2.2019.151-157.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розкриттю питань щодо запобігання та протидії корупції в діяльності органів Державної фіскальної служби України. Досліджено причини та умови, що сприяють вчиненню корупційних дій. Надано перелік суб’єктів протидії корупції в органах ДФС України. Зазначено про важливість наявності інформаційного забезпечення для досконалої діяльності будь-якого державного органу, що забезпечує можливість протидії корупції в органах ДФС України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Гриценко, Г. М., and С. В. Солодченко. "АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА ОРГАНІВ ЯКІ РОЗСЛІДУЮТЬ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ПОДАТКОВОГО ТА МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (41) (May 20, 2021): 106–17. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-106-117.

Full text

Abstract:

Державна фіскальна служба України виконувала низку важливих завдань з забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. З 1998 року держава починає реформу по створенню органу який буде проводити розслідування правопорушень у сфері податкового та митного законодавства. На теперішній час вже почався 4 етап реформування органів з боротьби з порушеннями у сфері податкового та митного законодавства з моменту створення нашої держави, але нажаль, жодного разу неможливо зазначити більш позитивних моментів ніж негативних. Мета жодного реформування органів які проводять розслідування у сфері правопорушень податкового та митного законодавства зменшити тиск на бізнес та зробити більш прозорим ведення бізнесу у державі та зацікавленість іноземних інвесторів в інвестування в економіку держави. Наразі Верховною Радою України прийнятий у другому читанні закон України «Про Бюро економічної безпеки України», метою даного закону є ліквідація податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки України з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності. У статті проаналізовано особливості адміністративного реформування органів які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки у історичному аспекті, та зазначені деякі прогалини діючого законодавства при адміністративному реформуванні та розроблені шляхи усунення практичних прогалин у законодавстві. Ключові слова: державна фіскальна служба, бюро економічної безпеки, податкова міліція, органи державної влади.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Vakhnovska, Nataliya, and Svitlana Pyrih. "ФІСКАЛЬНА СКЛАДОВА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В КОНТЕКСТІ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, no. 17 (March 14, 2019): 115–20. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-115-120.

Full text

Abstract:

У статті досліджено фінансове забезпечення формування доходів місцевих бюджетів в контексті сталого соціально-економічного розвитку територій. Досліджено фіскальну політику в напрямку формування власних доходів місцевих бюджетів, основні джерела їх наповнення. Проаналізовано склад та структуру місцевих податків та зборів, визначено наслідки реформи територіальної організації влади та обґрунтовано значення фіскальної складової підвищення бюджетного потенціалу місцевого рівня. Виокремлено проблеми стягнення та підвищення ролі місцевих податків та зборів як інструмента формування власних доходів місцевих бюджетів. Обґрунтовано напрямки впливу органів місцевого самоврядування на розмір фіскальної складової місцевих бюджетів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Чуй, І. Р., С. М. Голдак, and О. І. Дума. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 151–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-21.

Full text

Abstract:

У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Цимбалюк, І. О. "СУТНІСТЬ ТА СКЛАДНИКИ ФІСКАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 166–71. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.25.

Full text

Abstract:

У статті розкрито сутність фіскального простору регіону як середовища взаємодії між економічними суб’єктами та органами самоврядування стосовно перерозподілу фінансових ресурсів регіону. Визначено детермінанти формування та розширення фіскального простору регіону, а саме: орієнтири та механізми фіскальної політики; бюджетний устрій і структура бюджетної системи; величина податкового потенціалу території. Доведено, що фіскальний простір регіонів обмежується впливом фіскальної політики держави, орієнтири та відповідні механізми реалізації якої через законодавче встановлення визначають рамки можливостей економічних суб’єктів приймати самостійні рішення й впливати на процес акумулювання та використання фінансових ресурсів у бюджетах певного рівня. Обґрунтовано авторське бачення поняття «фіскальний простір інклюзивного розвитку регіону», що дає змогу поглибити розуміння цієї дефініції та її цільової спрямованості. Виокремлено детермінанти виникнення негативних ефектів фіскального простору регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Скоромцова, Т. О. "ОРГАНІЗАЦІЯ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ ЯК НОВОЇ МОДЕЛІ СПІВПРАЦІ ФІСКАЛЬНИХ ОРГАНІВ ТА ВЕЛИКОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 1 (May 25, 2017): 187–94. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.187-194.

Full text

Abstract:

Розглянуті концептуальні засади та перспективи запровадження нових форм податкових взаємовідносин великого бізнесу та фіскальних органів на основі запровадження нової моделі співпраці «горизонтальний моніторинг». Запропоновані основні напрями організації впровадження цього методу у вітчизняній податковій практиці. Визначені проблемні аспекти щодо повноцінного використання горизонтального моніторингу у фіскальних органах України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Іщук, Л. П. "Особливості розгляду публічно-правових спорів у фіскальній сфері в адміністративному судочинстві." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 3, 2020): 92–96. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).573.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню особливостей розгляду публічно-правових спорів у фіскальній сфері в адміністративному судочинстві. Зазначено, що публічне адміністрування у фіскальній сфері залежить не лише від правового регулювання суспільних відносин, які виникають під час реалізації політики у сфері регулювання доходів і видатків держави, але і від інтерпретації норми права контролюючими органами, дій посадових осіб таких органів державної влади, які її реалізують і діяльність яких не позбавлена суттєвих недоліків. Проведено аналіз статистичних даних діяльності адміністративних судів дав можливість зробити висновок, що майже третину всіх справ, які розглядаються в таких судах всіх інстанцій, становлять публічно-правові спори у фіскальній сфері. Виділено різновиди публічно-правових спорів у фіскальній сфері, до яких віднесено спори із приводу реалізації публічної фінансової політики, із приводу адміністрування податків, зборів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, із приводу реалізації державної політики у сфері економіки щодо митної справи. Акцентовано увагу на основних проблемах виникнення таких публічно-правових спорів, до яких віднесено: неоднозначне застосування норм права, процедурні порушення контролюючими органами, недотримання посадовими особами контролюючих органів норм чинного законодавства при здійсненні ними своїх повноважень, неврахування контролюючими органами напрацьованої чіткої правової позиції судової практики, існування невеликої кількості типових і зразкових справ. Особливостями ж розгляду визначено те, що спори не завжди вирішуються оперативно, а судові процеси можуть бути тривалими, для повного, всебічного й об'єктивного розгляду таких спорів судді мають володіти не лише юридичними знаннями, а й розуміти особливості бухгалтерського та податкового обліку, валютного і грошового обігу, бюджетного процесу та фінансових послуг. Сформувати судову практику надзвичайно важко з огляду на постійні зміни до чинного законодавства у фіскальній сфері. Автор дійшов висновку, що для підвищення ефективності діяльності адміністративних судів і забезпечення прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у публічно-правових відносинах у фіскальній сфері необхідно вдосконалювати не лише чинне законодавство в напрямку створення несуперечливого матеріального та процесуального права, але й формувати єдину судову практику для правильного й об'єктивного вирішення всіх публічно-правових спорів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Nyzhnyk, Olena. "ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД В УМОВАХ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ: ОСНОВНІ НАСЛІДКИ ТА ПОДАЛЬШІ КРОКИ." Public Administration and Regional Development, no. 10 (December 28, 2020): 1198–222. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.10.

Full text

Abstract:

У статті розкрито основні наслідки від об‘єднання територіальних громад як головної мети реформи децентралізації. Покзано що функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню органами місцевого самоврядування. Зосереджено увагу на аналізі результатів здійснених реформ та заходів які засвідчують, що органами влади з ініційовано низку фундаментальних процесів на різних територіальних рівнях. Зокрема – фіскальна децентралізація, що полягає у передачі громадам частини державних податків та запровадження місцевих податків;об’єднання/укрупнення громад та перерозподіл повноважень з надання низки публічних послуг на користь територіальних громад. Проаналізовано досвід Нідерландів щодо добровільного об’єднання общин яке мало позитивні наслідки для бюджетних питань на рівні муніципалітетів. В той же час акцентовано увагу на досвіді розвинених європейських країн, де передача повноважень та ресурсів з вищого на нижчий рівень управління не гарантувала автоматичного забезпечення ефективного надання публічних послуг, особливо в умовах уповільнення економічної динаміки. Зазначено що період добровільного об’єднання/приєднання територіальних громад в Україні базувався на створенні спроможних територіальних громад – таких громад сіл, селищ, міст, які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту. Підсумовано що здійснене об’єднання / укрупнення громад вимагає швидкого внесення змін до низки актів законодавства, що визначають ключові напрями державної регіональної політики. Зокрема, йдеться про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», Державної стратегії регіонального розвитку, а також інших, пов’язаних із розробкою та впровадженням стратегій місцевого та регіонального розвитку з урахуванням укрупнення громад та адміністративних районів. У статті розкрито основні наслідки від об‘єднання територіальних громад як головної мети реформи децентралізації. Покзано що функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню органами місцевого самоврядування. Зосереджено увагу на аналізі результатів здійснених реформ та заходів які засвідчують, що органами влади з ініційовано низку фундаментальних процесів на різних територіальних рівнях. Зокрема – фіскальна децентралізація, що полягає у передачі громадам частини державних податків та запровадження місцевих податків;об’єднання/укрупнення громад та перерозподіл повноважень з надання низки публічних послуг на користь територіальних громад. Проаналізовано досвід Нідерландів щодо добровільного об’єднання общин яке мало позитивні наслідки для бюджетних питань на рівні муніципалітетів. В той же час акцентовано увагу на досвіді розвинених європейських країн, де передача повноважень та ресурсів з вищого на нижчий рівень управління не гарантувала автоматичного забезпечення ефективного надання публічних послуг, особливо в умовах уповільнення економічної динаміки. Зазначено що період добровільного об’єднання/приєднання територіальних громад в Україні базувався на створенні спроможних територіальних громад – таких громад сіл, селищ, міст, які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту. Підсумовано що здійснене об’єднання / укрупнення громад вимагає швидкого внесення змін до низки актів законодавства, що визначають ключові напрями державної регіональної політики. Зокрема, йдеться про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», Державної стратегії регіонального розвитку, а також інших, пов’язаних із розробкою та впровадженням стратегій місцевого та регіонального розвитку з урахуванням укрупнення громад та адміністративних районів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Рачинський, Р. М. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 23 (November 11, 2019): 108–20. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v23i0.605.

Full text

Abstract:

У статті досліджено сутність поняття інформаційно-аналітичного забезпечення. Розглянуто форми подання інформації контролюючим органам (періодично або за письмовим запитом). Досліджено порядок періодичності подання інформації такими суб'єктами: органами місцевого самоврядування; центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; органами внутрішніх справ; органами державної статистики; Державною митною службою; Національним банком України, банками та іншими фінансовими установами; Пенсійним фондом України. Досліджено спосіб отримання інформації контролюючими органами за їх запитом, вивчено підстави надсилання платникові податку запиту щодо надання інформації. Виявлено проблеми щодо захисту інформації, що міститься в інформаційних ресурсах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Mykhailenko, S. V. "ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РОЛІ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ В ФОРМУВАННІ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ." Actual problems of regional economy development 1, no. 13 (April 25, 2017): 37–45. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.37-45.

Full text

Abstract:

Децентралізація влади і суттєве розширення повноважень територіальних громад, надання бюджетної автономії і фінансової самостійності місцевим бюджетам, зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування є об’єктивною потребою в Україні. В сучасних умовах розвитку економіки нашої держави підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення доходної частини місцевих бюджетів за їх рахунок є головним важелем розширення фінансової незалежності та фінансової самостійності місцевих органів влади. Система місцевого оподаткування повинна забезпечити органи місцевої влади фінансовими ресурсами для виконання власних повноважень. Проте органи місцевого самоврядування не здатні повністю задовольнити покладені на них функції та завдання за рахунок місцевих податків та зборів, що потребує подальших розвідок у цієї сфері. Метою статті є дослідження ролі місцевих податків і зборів в формуванні доходів місцевих бюджетів України з урахуванням новацій бюджетного та податкового законодавства та внесення пропозицій щодо реформування системи місцевого оподаткування. В статті застосовуються методи теоретичного і практичного узагальнення, системного та порівняльного аналізу, статистичні методи, групувань, таблично-графічні. В процесі дослідження розглянуто історичні аспекти становлення та розвитку місцевих податків і зборів в Україні, проаналізовано новації бюджетного та податкового законодавства щодо системи місцевого оподаткування, їх позитивні та негативні наслідки. Проведено аналіз складу та структури місцевих податків і зборів в доходах місцевих бюджетів України за п’ять років. Встановлено роль місцевих податків і зборів в доходах місцевих бюджетів, податкових надходженнях та ВВП. Запропоновано заходи подальшого реформування системи місцевих податків та зборів в країні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Zolotarova, M. "ҐЕНЕЗА ДЕРЖАВНИХ ПОДАТКОВИХ ІНСПЕКЦІЙ В УКРАЇНІ ЯК МІСЦЕВИХ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ." Juridical science, no. 6(108) (April 4, 2020): 79–90. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.10.

Full text

Abstract:

Актуальність статті полягає в тому, що розбудова державності у поєднанні зі стратегією розвитку України, що ґрунтується на засадах запровадження ринкових відносин, передбачає відмову держави від прямого втручання у сферу дії об’єктивних законів функціонування системи господарювання. Важливою складовою у становленні ринкової економіки є податкова система. Від її обґрунтованості та відповідності об’єктивним умовам певною мірою залежать можливості та пріоритети економічного та соціального розвитку суспільства. Істотним елементом податкової системи є її контрольний механізм у складі державного апарату, що формує податкову дисципліну, забезпечує збір податків та інших обов’язкових платежів, проводить відповідну профілактичну та попереджувальну діяльність. Зроблено висновок, що історичний розвиток оподаткування, який характеризувався підвищенням ролі податків у формуванні доходної частини державного бюджету, удосконалення податкових механізмів одночасно зі зміною форми державного устрою, політичного режиму та відповідно організації державного управління, є тими критеріями, що обумовлюють можливість умовного виділення в історичному аспекті чотирьох етапів становлення місцевих податкових органів. Перший етап пов'язаний із формуванням фіскальних органів в Україні, другий – з діяльністю місцевих податкових органів у радянський період, третій – з побудовою єдиної вертикальної структури державної податкової служби сучасної України, у складі якої починають функціонувати власне державні податкові інспекції як контролюючі органи та органи стягнення, а четвертий – характеризується звуження функцій державних податкових інспекцій до здійснення виключно сервісного обслуговування платників податків та ведення відповідних державних реєстрів. Таким чином, зазначимо, що становлення державних податкових інспекцій в історичному аспекті обумовлено побудовою та вдосконаленням системи оподаткування з розвитком державного фінансового контролю. При цьому відбувалось спочатку поступове виокремлення місцевих податкових органів як відносно самостійних спеціалізованих державних інститутів з окресленням їх правового статусу, у подальшому ж відбулось обмеження функцій державних податкових інспекцій до виключно сервісних.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Halaniuk, Iakiv S. "Оцінка ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами публічної влади." Public administration aspects 5, no. 12 (March 30, 2018): 5–16. http://dx.doi.org/10.15421/15201744.

Full text

Abstract:

У статті викладено укладені автором напрями оцінювання ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами публічної влади та проаналізовано основні блоки функцій взаємодії усіх елементів публічного управління, на результатах виконання яких і базується зазначена оцінка. Представлено розроблену автором стратегічну карту моделі Balanced Scorecard для оцінки ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами державної влади та місцевого самоврядування. Запропоновано методичний підхід до аналізу та визначення напрямків взаємодії між підрозділами Державної прикордонної служби України та органами публічного управління при виконанні ними своїх завдань, розроблено систему заходів їх реалізації. З використанням такого підходу визначені ключові показники оцінювання результативності взаємодії органів Державної прикордонної служби України та Державної фіскальної служби України у частині здійснення заходів спільного відеоконтролю в пунктах пропуску на державному кордоні України. Відзначено, що запропоновані показники не є універсальними та можуть бути адаптовані для потреб конкретного підрозділу Державної прикордонної служби України або напряму діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Литвин, Н. "Органи державної фіскальної служби України як суб"єкт інформаційних правовідносин." Актуальні проблеми правознавства, Вип. 3 (15) (2018): 53–58.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Савченко, А. О. "Реформування діяльності органів Державної фіскальної служби України." Наше право, no. 5 (2015): 149–52.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

СОФ’ЇН, М. І. "ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЯК КЛЮЧОВІ СУБ’ЄКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ." Scientific Journal of Public and Private Law 3, no. 1 (2019): 233–38. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.3-1.40.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Ватаманюк-Зелінська У.З. and Беднарчук В.В. Млінцова А.О. "ФІСКАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗБОРУ ЗА МІСЦЯ ДЛЯ ПАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ МІСТА ЛЬВОВА." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-16.

Full text

Abstract:

В статті визначено фіскальне значення збору за місця паркування транспортних засобів для економіки міста Львова. Розглянуто нормативно-правову базу, яка регулює функціонування збору за місця для паркування транспортних. Наведено характеристику обов’язкових елементів збору за місця для паркування транспортних засобів, а саме платників податку, об’єкт оподаткування, базу оподаткування та ставку збору. Відзначено, що суму збору за паркування транспортних засобів визначають за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для паркування, у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати. Здійснено аналіз показників збору за місця для паркування в доходах бюджетів міст обласного значення у 2020 році. За результатами аналізу встановлено, що бюджет міста Львова в шестеро менший за столичний, а кількість населення нашого міста є меншою в чотири рази, проте частка зборів за паркування в бюджеті міста Львова становить 0,1710%, а в Києві лише 0,0038%, що свідчить про провадження ефективної політики щодо організації, функціонування, ціноутворення, координації і контролю в галузі паркування транспортних засобів. Охарактеризовано фіскальну функцію збору за місця для паркування транспортних засобів на базі динаміки його надходжень до бюджету міста Львова. Розглянуто питому вагу цього збору у структурі місцевих податків бюджету міста Львова та в ході аналізу виявлено, що за аналізований період цей показник знаходиться у межах від 0,45% у 2016 році – до 0,75% у 2020 році, що вказує на зростання кількості транспортних засобів мешканців та гостей міста. Наведено плату за паркування одного транспортного засобу за годину у розрізі зон паркування міста Львова. Визначено, що передбачено п’ять зон паркування на території міста Львова. Також слід відзначити, що організація майданчиків для паркування на території міста Львова здійснюється за ініціативою органів державної влади та місцевого самоврядування чи за поданням суб’єктів підприємницької діяльності. Доведено, що збір за місця для паркування транспортних засобів є доволі перспективним джерелом поповнення місцевих бюджетів. Визначено характерні проблеми паркування та справляння збору за місця для паркування транспортних засобів. На основі здійсненого дослідження уточнено тенденції та визначено напрями органів місцевого самоврядування для вирішення проблем цієї сфери.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Марущак, А., and У. Олексій. "Науково-нормативні підходи до визначення податкової політики." Юридичний вісник, no. 1 (April 12, 2021): 101–7. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2086.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослі-дженню податкової політики, її реалізації та визначення. У науко-вому дослідженні міститься ана-ліз ключових понять податкової політики держави. Розглядаються органи державної влади, що прова-дять її реалізацію. Встановлено, що поняття «податкова політика» є досить дискусійним, оскільки не існує єдиного погляду на визначення його змісту. Закцентована увага на недостатності норма-тивного визначення податкової політики, що міститься у діючому законодавстві України. Встановлено, що податкова політика є частиною держав-ної політики і має беззаперечний вплив на багато сфер суспільного життя – економічну, політичну, соціальну, культурну тощо. Діяльність із приводу реалізації податкової політики здійснюється орга-нами державної влади у сукупності з бюджетною, валютною та мит-ною політикою. Звертається увага на таку особливість податкової політики, як циклічність, тобто безперервне здійснення певних дій, метою яких є покращення добро-буту та підвищення ефективності усієї державної політики. Встановлено, що податкова політика країни є ключовим інструментом усієї держаної полі-тики, який може негативно чи позитивно вплинути на економічну стабільність. Податкова полі-тика стосується і формулювання податкової системи, і вироблення стратегій, що сприятимуть інвес-туванню, створенню прийнятного середовища для ведення бізнесу. Вказується щодо чотирьох під-ходів до трактування податкової політики, які утворились у науко-вих колах. Відповідно до першого податкова політика розглядається у широкому значенні як системне поняття, певна сукупність усіх засо-бів і способів її здійснення. Другий підхід характеризує податкову полі-тику як вид державної і, відповідно, діяльність державних органів щодо її впровадження та забезпечення. Прихильники третього підходу при-тримуються думки, що податкова політика є частиною бюджетно-по-даткової, а четвертого – що податкову політику потрібно ототожнювати з фіскальною. Запропоновані ключові особ-ливості здійснення ефективної податкової політики: ініціювання відповідних законопроектів; кон-сультації з громадськістю; забез-печення доходу та аналіз економіч-ного впливу; сприяння міжнародним податковим відносинам; здійс-нення моніторингу впливу змін у податковій політиці; гармоніза-ція податкової політики з іншими видами державної політики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Лісовий, А. В. "УНІФІКАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 1 (May 25, 2017): 85–91. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.85-91.

Full text

Abstract:

Метою статті є удосконалення системи державного фінансового аудиту в контексті досягнення найбільш ефективного результату здійснення державного фінансового контролю в Україні. У роботі з’ясовано сутність понять «контроль», «фінансовий контроль», «державний фінансовий контроль» та «державний фінансовий аудит», запропоновано розширення поняття «державний фінансовий аудит» до форми державного фінансового контролю всієї сукупності операцій з державними фінансами, тобто пропонується включити в нього, крім бюджетного аудиту (який здійснюватиме Державна аудиторська служба України), ще й податковий та митний аудит, які проводитиме Державна фіскальна служба України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Біленець, Дарія Анатоліївна. "АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРИПИНЕННЯ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОГО ПОРЯДКУ РЕЖИМУ ЗОНИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ." Знання європейського права, no. 3 (February 7, 2020): 65–78. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.23.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізу заходів адміністративного примусу та адміністративного попередження що застосовуються фіскальними органами з метою забезпечення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України з метою забезпечення порядку відповідно до чинного законодавства. Підримання режиму зони митного контролю передбачає застосування примусових заходів і не в зв'язку з правопорушеннями та явними аномальними явищами. А й з метою попередження можливих шкідливих наслідків і забезпечення громадської безпеки, наприклад, митні огляди, огляди багажу в аеропортах. Адміністративний примус як засіб здійснення митної справи – це застосування посадовими особами митних органів до осіб, які не перебувають у їх підпорядкуванні, незалежно від волі і бажання останніх передбачених митним законодавством заходів впливу морального, майнового, особистісного та іншого характеру з метою охорони суспільних відносин, що виникають у цій сфері державного управління, шляхом попередження і припинення правопорушень, покарання за їх вчинення. Забезпечення режиму зони митного контролю та організація фізичного захисту працівників митних органів, інших осіб, а також товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій відносяться також до компетенції підрозділів по боротьбі з и правопорушеннями. Одним із важливих елементів адміністративно-правового забезпечення режиму зони митного контролю є встановлені законодавством із питань державної митної справи заходи адміністративного примусу. Загальні заходи покликані шляхом встановлення вимог і обмежень, обов’язкових для виконання особами, що здійснюють діяльність, контроль за виконанням якої віднесено законом до компетенції фіскальних органів, спонукати цих осіб до припинення протиправних дій і дотримання законодавства про митну справу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

ФЕДОТОВ, ОЛЕКСІЙ. "Ефективність та напрями вдосконалення правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів." Право України, no. 2018/11 (2018): 169. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-11-169.

Full text

Abstract:

Наявність проблемних аспектів практичного втілення положень законодавства України з питань державної митної справи, а також неврегульованість окремих питань, зокрема пов’язаних із ввезенням та використанням на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, стали суттєвими перешкодами інноваційного шляху розвитку державної митної справи. Утім, після численних суперечок із приводу ввезення т а використання на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, до яких долучилися політики, науковці та громадськість, позитивні зміни все ж таки відбулися. При цьому модернізація законодавства України з питань державної митної справи актуалізувала необхідність проведення поглибленого аналізу ефективності правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Метою статі є проведення транспарентного моніторингу законодавства України, що стосується переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, визначення його ефективності, виявлення проблемних аспектів та дослідження напрямів їх вирішення. На основі аналізу національного законодавства досліджено питання правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів, які зареєстровано у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. Акцентовано увагу на тому, що згідно з положеннями законодавства України з питань державної митної справи автомобільні транспортні засоби особистого користування для митних цілей є товаром, тоді як автомобільні транспортні засоби комерційного використання визначено засобом транспортування. Встановлено, що, незважаючи на досить детальне нормативно-правове регулювання питання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, суттєво обмежити масштаби порушень митних правил, пов’язаних із їхнім використанням на митній території України, донедавна не вдавалося. При цьому вирішення проблемних аспектів переміщення громадянами через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, які зареєстровано в уповноважених органах іноземних держав, вбачається у запровадженні тимчасового порядку, відповідно до якого протягом 180 днів здійснюватимуться митні формальності щодо окремих автомобільних транспортних засобів, які перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, посиленні відповідальності громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту автомобільних транспортних засобів, що ввезені на митну територію України, запровадженні інформування Державною прикордонною службою України органів Державної фіскальної служби України (ДФС України) про факти наміру перетину державного кордону України особами, стосовно яких органами ДФС України було виявлено порушення митних правил, налаго дженні взаємодії органів ДФС України з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких автомобільних транспортних засо бів на митній території України, недопущенні порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України, а також удосконаленні порядку реєстрації та обліку автомобільних транспортних засобів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Федотов, О. П. "Взаємодія та координація діяльності територіальних органів митного спрямування державної фіскальної служби України з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування." Проблеми законності, Вип. 133 (2016): 98–110.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Сидоренко, О. М., and В. Г. Воленко. "ПОКРАЩЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 2 (November 27, 2018): 337–49. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.337-349.

Full text

Abstract:

У статті, на основі вивчення наукових джерел та аналітичного опрацювання емпіричного матеріалу, обґрунтовано провідну роль консультативного супроводження великих платників податків в загальній системі податкового адміністрування в Україні та сформовано ряд теоретико-утилітарних пропозицій по його удосконаленню. Також, авторами, за результатами здійснення кореляційного аналізу, доведено існування оберненої залежності між кількістю працівників контролюючих органів, що супроводжують роботу великих платників податків, та величиною податкових надходжень і сформовано на цій основі рекомендації щодо структурного удосконалення уповноважених на роботу з великими платниками податків органів Державної фіскальної служби України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Литвин, Н. А. "Правове забезпечення функцій інформаційної діяльності органів Державної фіскальної служби України." Наука і правоохорона, no. 1 (39) (2018): 131–38.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Костенко, А. О. "Система критеріїв відбору суб’єктів господарювання для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 94–103. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.94-103.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено недоліки поточної процедури відбору підприємтв, що здійснюється органами державної фіскальної служби. За результатами виконання митних формальностей та аналізу встановлених порушень законодавства у попередніх роках, запропоновано систему критеріїв відбору суб’єктів господарювання для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, методику їхнього розрахунку та надано пропозиції щодо методології роботи з такою системою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Goncharenko , M. V. ,. "МІСЦЕВІ ФІНАНСИ ЯК ОБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МІСЦЕ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 73 (March 19, 2021): 102–9. http://dx.doi.org/10.34213/tp.21.02.11.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено уточненню сутності місцевих фінансів як об’єкта публічного управління та ролі їх у фінансовій системі держави в умовах децентралізації. Узагальнено зміст, основні риси та підходи до структуризації фінансової системи держави, визначено роль місцевих фінансів у фінансовій системі та системі публічних фінансів зокрема. Досліджено наукові погляди на трактування понять “місцеві фінанси” та “фінанси органів місцевого самоврядування”. Систематизовано особливості фінансів органів місцевого самоврядування як складника системи публічних фінансів. Визначено, що місцеві фінанси реалізують свою економічну сутність через функції, серед яких розподіл і перерозподіл ВВП, формування фіскальної політики на місцевому рівні, фінансування громадських послуг, забезпечення економічного зростання територій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

СОФ’ЇН, М. І. "НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ." Scientific Journal of Public and Private Law, no. 6 (2019): 229–35. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.6.40.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Яковенко, Є. О. "Актуальні аспекти інформаційних правовідносин, пов’язаних із діяльністю органів Державної фіскальної служби України." Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки, no. 4 (2016): 93–101.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Яковенко, Є. О. "Актуальні аспекти інформаційних правовідносин, пов’язаних із діяльністю органів Державної фіскальної служби України." Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки, no. 4 (2016): 93–101.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Брояков, Сергій Вікторович. "ІНФОРМАЦІЙНА ТА ГАРАНТІЙНА ФУНКЦІЇ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ." Знання європейського права, no. 4 (February 7, 2020): 16–24. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.2.

Full text

Abstract:

Виокремлено наступні функції податкових консультацій: а) інформаційну; б) гарантійну. Встановлено, що інформаційна функція має своїм призначенням сприяти платнику податків у розумінні ним належних йому прав та обов’язків. Інформаційна функція податкових консультацій полягає також у привнесенні правової визначеності у правозастосування. Виокремлено також гарантійну функцію податкових консультацій, яка на сьогоднішній день перебуває радше на етапі свого становлення. Зазначається, що гарантійна функція має усічений характер, адже не забезпечує в повній мірі довіру до правотлумачних позицій контролюючого органу, як гаранту майнових інтересів правозобов’язаного учасника податкових відносин та не здатна цілковито убезпечити платника податків від донарахування податкових зобов’язань у майбутньому. Загальноприйнятим є підхід, у відповідності з яким інформаційні відносини та гарантійні механізми, які мають місце у сфері оподаткування, в основному прийнято розглядати крізь призму забезпечення публічних інтересів. Такого роду фіскальний ухил дослідження відповідної проблематики не позбавлений сенсу, однак не слід забувати про інформаційні відносини та гарантійні механізми у податково-правовому регулюванні, які мають своїм спрямуванням забезпечити реалізацію інтересів платників податків. Такого роду фіскальний ухил дослідження відповідної проблематики не позбавлений сенсу, однак не слід забувати про інформаційні відносини та гарантійні механізми у податково-правовому регулюванні, які мають своїм спрямуванням забезпечити реалізацію інтересів платників податків. Саме податкові консультації є одним із інформаційних та гарантійних інструментів, за посередництвом яких створюються умови для послідовної реалізації платником податків належних йому прав та обов’язків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Наумов, О. Б., С. С. Брехов, and Л. М. Наумова. "Концептуальні засади підвищення інституційної спроможності фіскальних органів у сфері міжнародних торговельно-економічних операцій." Вісник Херсонського національного технічного університету, no. 3 (2020): 184–94. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.3.24.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Glushchenko, Yu A. "Доходи місцевих бюджетів як джерело фінансового забезпечення на місцевому локальному рівні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (November 15, 2019): 52–61. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.06.06.

Full text

Abstract:

У статті досліджено теоретичні основи формування доходів місцевих бюджетів та визначено їх роль у процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. З`ясовано, що в процесі реформування системи місцевого самоврядування значну частку в доходах місцевих бюджетів займають міжбюджетні трансферти, що сприяє розвитку споживацьких тенденцій. Запропоновано формування бюджетної політики держави в напрямку забезпечення рівня самостійності місцевих бюджетів, зменшення обсягів міжбюджетних трансфертів та зміцнення їх фінансової спроможності за рахунок неподаткових джерел. Метою статті є дослідження теоретичних основ та практики формування доходів місцевих бюджетів в Україні, з`ясування проблемних аспектів міжбюджетного їх розподілу та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення в контексті реформування та бюджетної децентралізації. Наукова новизна полягає у дослідженні теоретичних основ формування місцевих бюджетів, зокрема їх важливої складової – дохідної частини. Розглянуто структуру доходів місцевих бюджетів, значна увага приділена дослідженню стану неподаткових надходжень та трансфертних платежів. За результатами дослідження запропоновано напрямки підвищення рівня самостійності місцевих бюджетів шляхом їх стимулювання, зменшення обсягів та видів міжбюджетних трансфертів та зміцнення фінансової їх спроможності частково за рахунок розвитку фіскальної політики в напрямку мобілізації неподаткових надходжень. Висновки. Важливим інструментом регулювання суспільно-економічних процесів, розмежування фінансових ресурсів між групами населення, галузями і територіями є доходи бюджету. Виконання функцій органами місцевого самоврядування потребує належної економічної основи (матеріальних і фінансових ресурсів). Міжбюджетні трансферти, що є кладовою доходів місцевих бюджетів, займають значну частку, що породжує утриманські тенденції та дестимулює місцеву владу до нарощення податкового потенціалу. Розширення географії дотаційних бюджетів перетворило трансферти із засобу фінансової допомоги на інструмент для здійснення перерозподільчих процесів, що знижує ефективність використання бюджетних коштів. Неподаткові надходження займають незначну частку в структурі доходів місцевих бюджетів, проте виконують важливу роль щодо їх збалансування. Тож перспективними напрямками їх зростання має бути проведення місцевої економічної політики щодо підвищення прибутковості суб’єктів господарювання з частково державною формою власності; розширення географії місцевих платних послуг; об’єктів щодо сплати державного мита; удосконалення організації процесу рейтингування та пропонування об’єктів оренди державної й комунальної форм власності; забезпечення дієвих стимулів в організації бюджетного процесу на місцевому локальному рівні щодо створення резервів власних надходжень. Підсумовуючи дослідження, констатуємо, що бюджетна політика держави має бути націлена на підвищення рівня самостійності місцевих бюджетів шляхом їх стимулювання, зменшення обсягів та видів міжбюджетних трансфертів та зміцнення фінансової їх спроможності частково за рахунок розвитку фіскальної політики в напрямку мобілізації неподаткових надходжень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Slyusarchuk , O. P., N. S. Kryshtof , and I. I. Doronina . "Фінансова децентралізація у контексті реформування міжбюджетних відносин: кількісні виміри та індикатори." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 24, 2021): 143–54. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.14.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальним проблемам розвитку процесів фінансової децентралізації в Україні та оцінці автономії місцевих бюджетів. Перед органами місцевого самоврядування постає питання щодо формування стійкої фінансової бази для забезпечення покладених на них функцій із задоволення потреб суспільства. Вирішення зазначеного питання можливо лише за умов утворення ефективної системи управління фінансовими ресурсами, яка би враховувала успішний досвід фінансової децентралізації зарубіжних країн. Визначено, що місцеві бюджети відіграють ключову роль у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку.Метою статті є характеристика сутності та призначення фінансової децентралізації, оцінка ступеню її розвитку за допомогою кількісних індикаторів, аналіз джерел формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів в умовах децентралізації та надання загальної оцінки місцевих бюджетів.Наукова новизна полягає у визначенні стану фінансової децентралізації та виявленні зростання фінансової автономії місцевих бюджетів в Україні за період 2017–2019 рр. Зростання показника трансфертів з місцевих бюджетів до Державного (реверсна дотація) свідчить про зростання дохідної спроможності місцевих бюджетів, а зменшення показника трансфертів з Державного бюджету до місцевих (базова дотація та субвенції) вказує на підвищення їх самостійності. Висновки. Децентралізація владних та фінансових повноважень держави на користь місцевого самоврядування є однією з найбільш визначальних реформ з часів української незалежності. Результатом реформи стало підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошук резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів.Держава визначає модель взаємодії центральних і місцевих органів влади. Оптимальною вважається модель міжбюджетних відносин, що передбачає рівень фіскальної незалежності органів місцевого самоврядування за умови збереження бюджетної класифікації та порядку виконання. В державі відбувається процес пошуку ефективних форм взаємодії державних та місцевих фінансів, при яких буде гарантовано фінансову незалежність місцевих рад та ефективність використання фінансів. Визначено моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування. З’ясовано, що за показником співвідношення місцевих податків до ВВП в Україні діє ганноверська модель, де місцеві податки складають 1–2 % ВВП і близько 4–5 % усіх податків.Проаналізовано фінансову децентралізацію (як процес) за допомогою показників та індикаторів, а саме: частку місцевих видатків у видатках зведеного бюджету; частку місцевих доходів у доходах зведеного бюджету; співвідношення видатків місцевого бюджету до ВВП; частку доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету; частку міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів; співвідношення місцевих податків до ВВП.Для успішного здійснення реформи міжбюджетних відносин у контексті децентралізації, насамперед, потрібно забезпечити внутрішню політичну стабільність, враховувати об’єктивні закони суспільного розвитку та глобальні тенденції у світі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Проценко, Ю. "Фіскальний розрив між доходами та видатками на виконання делегованих повноважень органами місцевого самоврядування в Україні." Науковий вісник Одеського національного економічного університету, no. 4 (246) (2017): 107–17.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Чорна, А. "Відповідальність органів державної фіскальної служби за порушення прав суб"єктів підприємницької діяльності в сфері оподаткування." Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Право, вип. 2 (2017): 82–86.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Наумов, О. Б., and О. В. Наумова. "Комплексний аналіз й оцінювання інституційної спроможності державних фіскальних органів у сфері міжнародних торгово-економічних відносин." Вісник Херсонського національного технічного університету 78, no. 3 (2021): 185–93. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.3.21.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Klimova, А. V. "ФУНКЦІЇ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 85 (July 24, 2019): 77. http://dx.doi.org/10.31713/ve120199.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розгляду сутності поняття «ліцензування», що є одним із засобів регулюючого впливу з боку держави на діяльність суб’єктів господарювання щодо початку, провадження окремо визначених видів діяльності та подальшого контролю за її здійсненням з метою забезпечення захисту прав, законних інтересів громадян, держави і суспільства. Автором висвітлена роль держави як гаранта забезпечення прав і задоволення потреб у сфері освіти, забезпечення відповідності освітньої діяльності запитам суспільства в умовах глобалізації та інтернаціоналізації вищої освіти, посиленні конкуренції та розвитку автономії закладів вищої освіти. При цьому доведено, що державне регулювання є переважаючою формою впливу на розвиток вищої освіти в Україні, оскільки держава виступаючи одним з суб’єктів макроекономіки, головною функцією якого є організація виробництва суспільних благ, забезпечує регулювання економіки, визначає умови і правила ведення господарської діяльності, встановлює певні вимоги і обмеження діяльності суб’єктів господарювання, включаючи їх відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Тоді як ліцензування є одним із інструментів регулюючого впливу держави на заклади вищої освіти та відноситься до адміністративних методів, коли необхідний результат досягається за допомогою прямого впливу центрального органу державної влади в сфері освіти на заклади освіти. Досліджено роль ліцензування освітньої діяльності як елемента системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти. Автором визначенні функції ліцензування, зокрема: регулятивна, легітимаційна, контролююча, фіскальна, дозвільна, інформаційна, облікова, статистична, охоронна, та розкритий зміст кожної функції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Khomenko, V. "Prevention of Criminal Crimes by the Special Body –Financial Investigation Office: a New Look at a Problem." Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav 113, no. 4 (2019): 31–38. http://dx.doi.org/10.33270/01191134.31.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Savchuk, Alexander. "Judicial control of law fullness of State Fiscal Service of ukraine administrative activity." Visnik Nacional’nogo universitetu «Lvivska politehnika». Seria: Uridicni nauki 2017, no. 876 (August 20, 2017): 170–74. http://dx.doi.org/10.23939/law2017.876.170.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Сазонова, А. "ВИКОНАННЯ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ, ЯКА ПРОВАДИТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, КОНСТИТУЦІЙНОГО ОБОВ’ЯЗКУ ЩОДО СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ." Юридичний вісник, no. 3 (September 9, 2021): 163–70. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2200.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослі-дженню особливостей виконанняконституційного обов’язку спла-чувати податки і збори фізичнимиособами, що здійснюють незалежнупрофесійну діяльність.Чинне законодавство визна-чає перелік обов’язків платниківподатків, які мають бути виконаніособами, котрі провадять неза-лежну професійну діяльність. Змістподаткового обов’язку полягає внаявності у них правового обов’язкусплатити податок, законно вста-новлений, правильно обчислений, упевному розмірі, з дотриманнямвстановленого порядку і стро-ків сплати. Виникнення обов’язкусплачувати податки і збори восіб, що здійснюють незалежнупрофесійну діяльність, законода-вець пов’язує з юридичним фактомздійснення платником податківнезалежної професійної діяльності,дохід від якої є об’єктом оподат-кування. Останній розраховуєтьсяшляхом зменшення суми скориго-ваного валового доходу звітногоперіоду на суму документальнопідтверджених витрат, необхід-них для провадження їхньої неза-лежної професійної діяльності,відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУкраїни. Предметом оподатку-вання в даному випадку виступаєефективна незалежна професійнадіяльність, результатом якої єформування активів.Особа, що здійснює незалежнупрофесійну діяльність, зобов’язанасплачувати податок на доходифізичних осіб, військовий збір таєдиний соціальний внесок. Платникподатків, який здійснює незалежнупрофесійну діяльність, самостійновизначає необхідну суму податкуі подає податкову декларацію доподаткового органу у визначенізаконодавством терміни.Обов’язок щодо сплати податкуприпиняється у випадку: належноговиконання податкового обов’язку,в т.ч. й взаємозаліку з бюджетом,смерті платника податків абовизнання його померлим у порядку,встановленому цивільним законо-давством; втрати ознак, що визна-чають особу як платника подат-ків, тобто припинення здійсненнянезалежної професійної діяльності.Наразі фіскальне навантаженнядоходів від незалежної професійноїдіяльності становить близько 42%,що не сприяє розвитку професійноїдіяльності. Також існує низка пра-вових колізій, яка ускладнює вико-нання конституційного обов’язкущодо сплати податків і зборів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Molotok, Ihor Fedorovych. "ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 107–13. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-107-113.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Протягом останніх трьох десятиліть реформа фінансової децентралізації набула активного поширення у країнах світу як один найбільш дієвих інструментів забезпечення ефективного функціонування системи державних та місцевих фінансів, адже передбачає трансфер частини повноважень з центрального до локального чи регіонального рівня влади, що відповідає принципу субсидіарності, а також більш ефективну алокацію бюджетних коштів. Постановка проблеми. Враховуючи неоднозначність поглядів науковців та практиків стосовно практичних наслідків реформи фінансової децентралізації на загальний економічний розвиток держави, виникає об’єктивна необхідність більш глибоких наукових пошуків у даному напрямку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню впливу фінансової децентралізації на економічне зростання присвячено праці таких закордонних дослідників як Родрігез-Поуз, Крьойер, Ґемель, Кнелер, Санз, Баскаран, Фельд та ін., а також таких вітчизняних науковців як Васильєва, Гаруст, Винниченко, Височина, Воронцова, Чигрин, Петрушенко та ін. Емпіричні дослідження не дозволяють сформувати уніфікованого уявлення щодо визначеної проблематики. Постановка завдання. Метою дослідження є визначення впливу різних форм децентралізації на параметри економічного розвитку держави. Викладення основного матеріалу. За результатами регресійного аналізу на панельних даних для 12 унітарних європейських країн (Чехія, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна) за 2008-2018 рр. було емпірично підтверджено позитивний вплив зростання рівня децентралізації витрат та посилення фіскальної автономії на ВВП на душу населення, тоді як виявлення взаємозв’язку між рівнем децентралізації доходів та економічним зростанням в країні не дозволило встановити наявність статистично значимого зв’язку між змінними. Висновки. Отже, отримані результати дозволяють пріоритезувати алгоритм імплементації форм фінансової децентралізації з урахуванням їх результативності у контексті забезпечення економічного розвитку країни: на початкових етапах запровадження реформи доцільно сфокусуватися на посиленні рівня фіскальної автономії органів місцевого самоврядування, а далі переходити до збалансованого процесу децентралізації витрат та доходів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Фіскальні органи'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles