To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фінансові кредити.
Journal articles on the topic 'Фінансові кредити'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Фінансові кредити.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Єгоричева, Світлана, and Іван Вертебний. "ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ДОМОГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 67–74. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253527.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є оцінювання впливу використання кредитних послуг на сучасний стан фі-нансової безпеки домогосподарств в Україні. Під фінансовою безпекою домогосподарства пропонуєморозуміти захищеність його фінансових інтересів, що визначаються потребами його членів у гідномужитті та всебічному розвитку, від зовнішніх загроз і внутрішніх дестабілізувальних чинників. Визна-чено тенденцію до зростання обсягів кредитування фізичних осіб фінансовими установами та особливо— фінансовими компаніями, яку не змінила і ситуації пандемії, при цьому середні показники борговогонавантаження домогосподарств залишаються незначними. Зазначено особливу фінансову незахище-ність клієнтів фінансових компаній у зв’язку із заплутаними умовами кредитування і надзвичайно ви-сокими реальними відсотковими ставками. Наголошено на тому, що не останню роль у дотриманні ви-мог фінансової безпеки відіграють рівень економічної, фінансової грамотності людей і відповідальністьфінансових установ-кредиторів, які мають чітко і доступно пояснити потенційним позичальникам усіхарактеристики кредитного продукту та пов’язані з ним ризики, надати графіки погашення кредитнихзобов’язань за різними варіантами, озвучити реальну вартість кредиту, суму відсотків і комісій, належ-них до сплати. Доведено, що вплив використання кредитних послуг на фінансову безпеку домогоспо-дарств є неоднозначним, оскільки залежить від свідомого ставлення як фізичних осіб, так і фінансовихустанов-кредиторів до визначення обсягів потрібного кредиту, його строків і рівня кредитоспромож-ності позичальників. Для обох сторін кредитних відносин виникають помітні ризики, законодавче вре-гулювання яких останнім часом суттєво вдосконалив захист фінансових інтересів фізичних осіб — по-зичальників, що сприятиме підтриманню достатнього рівня фінансової безпеки їхніх домогосподарств.Ключові слова: домогосподарство, фінансова безпека, загрози, кредитні послуги, фінансові установи,процентні ставки, захист фінансових інтересів.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 22.
2
Ярмолюк, O., О. Губарик, Т. Саванчук, О. Дмитренко, and Н. Хомяк. "ПОКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ МСБО І МСФЗ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 276–87. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245101.
Full textAbstract:
Анотація. Інформаційні запити глобалізованого суспільства змушують суб’єктів господарювання формувати фінансову звітність, здатну задовольними вимоги всіх зацікавлених сторін. Мета статті — оцінити, яку інформацію суб’єкти господарювання розкривають у фінансовій звітності, складеній за МСБО і МСФЗ, та які колізії при цьому виникають. Теоретико-методологічні аспекти результатів діяльності вчених доводять значущість розкриття інформації у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ. Разом з тим відкритим залишається питання розкриття інформації у фінансовій звітності, з урахуванням потреб поточної діяльності підприємств. З огляду на це постає потреба: дослідження забезпечення користувачів фінансової звітності інформацією, розкриття якої передбачають міжнародні стандарти; перевірка гіпотез щодо існування необхідності дослідження відмінностей видів фінансової звітності, формування і подання якої передбачають МСФЗ і МСБО, та перегляду довгострокового зобов’язання в разі його дострокового погашення. На основі аналізу встановлено, що інформацію, обов’язкову до розкриття у фінансовій звітності, обумовлює вид фінансової звітності. Проведене дослідження свідчить про наявності в МСФЗ прогалин у порядку складання та інформаційного наповнення комбінованої звітності. Запропоновано комбіновану фінансову звітність складати суб’єктам господарювання, які з тих чи інших причин не відповідають вимогам МСФЗ 10. Установлено, що важливою умовою достовірного відображення у Звіті про фінансовий стан інформації щодо довгострокового кредиту є необхідність проведення аналізу здатності підприємства його дострокового погашення, зокрема протягом року. Запропоновано розглядати частину довгострокового кредиту у формі платежів, які слід погасити протягом дванадцяти місяцівз дати складання звітності як поточне зобов’язання. Такий підхід потребує перекласифікувати наявний кредит із довгострокового в поточні зобов’язання, що призведе до подальних змін оцінок грошових потоків, коригування балансової вартості зобов’язань. Результати дослідження можуть бути використані практиками в різних галузях економіки при формуванні фінансової звітності за МСФЗ. Ключові слова: фінансова звітність, звітність за МСФЗ, фінансові результати, підприємство, стандарти, облік, МСФЗ, МСБО. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 19.
3
Булюк, В. В. "ОЦІНОЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ." Підприємництво та інновації, no. 12 (July 3, 2020): 179–83. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.31.
Full textAbstract:
Кредитні спілки є невід’ємною складовою частиною фінансової системи країни з ринковою економікою. Їх основною функцією є надання депозитно-кредитних та інших супутніх фінансових послуг фізичним особам, дрібним селянським та фермерським господарствам, а також мікропідприємствам, кредитування яких є нецікавим для банків. Стрімкий розвиток кредитних спілок в Україні розпочався з набуттям Україною незалежності й базувався на відносно розвиненій споживчій кооперації. Перед початком світової фінансової кризи в Україні налічувались 829 кредитних спілок. З початком кризи як кількість кредитних спілок, так і показники їх діяльності почали стрімко зменшуватись, і цей процес продовжується досі. Однак кількісні показники діяльності кредитних спілок, розраховані на одну спілку та одного члена спілки, мали більш стійку та навіть позитивну динаміку. Це дає підстави стверджувати, що фінансова криза привела до банкрутства фінансово нестійких, з низьким рівнем менеджменту та таких, що порушували принципи кооперативного руху, кредитних спілок. Кредитні спілки, що залишилися, є основою розвитку кредитних спілок в Україні.
4
Мостовенко Н.А., к.е.н, доцент, Коробчук Т.І., к.е.н., доцент, and Чиж Н.М., к.е.н, доцент. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-17.
Full textAbstract:
Для розширення господарської діяльності та забезпечення безперервності господарського обороту економічні суб’єкти в якості запозичених ресурсів найчастіше вдаються до кредитування. Відтак кредитні послуги банків та небанківських фінансових установ займають вагому частку на вітчизняному ринку фінансових послуг. Основними суб’єктами ринку кредитних послуг є банки, небанківські фінансові установи та інші юридичні особи, що не мають статусу фінансових установ, але мають відповідні ліцензії. Ринок кредитних послуг постійно перебуває під дією інституційних, економічних та соціально-політичних чинників, які можуть призвести до дестабілізації, спроб запровадження методів недобросовісної конкуренції, втрати довіри, і, як наслідок, призвести до порушення процесів відтворення.
У проведеному дослідженні виявлено, що банківська система є безперечним лідером на ринку кредитних послуг. Проте, нині значну конкуренцію в сегменті кредитування фізичних осіб банківським установам складають різноманітні фінансові установи. Структура кредитного портфеля банків у розрізі клієнтів свідчить про те, що банківські установи достатньо активні в сегменті кредитування фізичних осіб, а тому розглядають фінансові компанії як конкурентів. На ринку зростає попит на короткострокові позики з терміном до одного місця. Також небанківські установи значно випереджають банківський сектор за показником приросту обсягів надання кредитних послуг. Зростає значення ринку лізингових та факторингових кредитних послуг. Ситуацію на ринку кредитних послуг ломбардів можна вважати відносно сталою, обсяг наданих кредитів цими установами зростав повільніше, ніж інші види кредитування.
Отже, дія різноманітних ринкових чинників та незавершеність процесів регуляції небанківських фінансово-кредитних установ призводить загострення конкуренції між суб’єктами ринку, до змін в організаційних формах кредитних відносин та у процесах формування попиту та пропозиції кредитних ресурсів.
5
Чиж Н.М., Урбан О.А., and Дзямулич М. І. "ПЕРСПЕКТИВИ НАРОЩЕННЯ КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-20.
Full textAbstract:
В сучасних умовах кредитування суб’єктів господарювання в належних обсягах є важливою складовою ефективності функціонування як малого так і середнього та великого бізнесу, що в свою чергу забезпечує належний розвиток всіє економіки України.
Враховуючи складну економічну ситуацію сьогодення всі українські суб’єкти господарювання мають проблеми з падінням обсягів продаж та зменшенням ефективності фінансово-господарської діяльності, саме це сприяє зниженню їх платоспроможності, кредитоспроможності та значно заважає зростанню фінансових можливостей. Водночас перед ними постійно стоїть питання про необхідність оновлення основних засобів, придбання сировини та матеріалів та покриття інших постійних витрат, тобто без кредитів не обійтися.
В статті автори розглядаються актуальні питання обсягів кредитування банківських установ в Україні протягом 2012-2020 років. Аналізується сучасний стан кредитування, в тому числі надані кредити домогосподарствам та корпоративному сектору. У 2020 році відбувалося значне нарощення іпотечного кредитування, що для нашої держави є не типовим явищем, враховуючи ризиковість та кризові явища сьогодення. Розвитку кредитування надалі сприятиме зниження кредитних ставок. Банки активізували кредитування малого бізнесу протягом останнього року зважаючи на те що саме бізнес отримав значні втрати в умовах пандемії.
У статті розкриваються шляхи та перспективи нарощення обсягів кредитування в України в умовах економічної нестабільності. На сучасному етапі розвитку найважливішим завданням є розширення програм по іпотечному кредитування, адже саме іпотека сприяє в подальшому пожвавленням попиту населення; зниження кредитних ставок; збільшення рівня схвалення заявок на кредити населенню як на іпотечні так і споживчі; послаблення банківськими установами вимог до заставного майна; лояльне ставлення до фінансового стану клієнтів; індивідуальний підхід до кожного позичальника з можливістю підібрати вигідну кредитну програму; пом’якшення стандартів кредитування населення за споживчими кредитами. Також не менш важливими є вирішення таких проблемами кредитування в Україні як: високі кредитні ставки; жорсткі умови та посилення стандартів для великих підприємств через погіршення курсових очікувань; недостатня державна підтримка іпотечного кредитування; впровадження великої кількості соціальних програм іпотеки з більш низькими та доступними відсотковими ставками.
Вітчизняна банківська система має достатній потенціал щоб ефективно функціонувати та нарощувати обсяги кредитування. Причому результатом впровадження заходів стимулювання нарощення обсягів кредитування має стати не лише кількісне зростання кредитів, а й підвищення ефективності процесу кредитування.
6
Vadym Polishchuk and Lesia Ishchuk. "СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ ТА ДОСТУПНОСТІ ДО ФІНАНСОВИХ ПРОДУКТІВ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 135–43. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-17.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність фінансової інклюзії та доступність до фінансових продуктів. Визначено зв’язок поняття фінансової інклюзії з концепцією стійких фінансів. Досліджено зв’язок фінансової інклюзії з фінансовою грамотністю щодо підвищення інвестиційної активності. Визначено особливості діджиталізації фінансової системи, зокрема сучасних технологій банківського та страхового секторів. Досліджено важливі напрями посилення фінансової інклюзії в Україні. Основною метою дослідження є систематичне дослідження сутності фінансової інклюзії та доступності до фінансових продуктів. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми полягає у тому, що нами проведений аналіз вітчизняних вчених, що давали різні підходи до тлумачення терміну «фінансова інклюзія», проте єдиного бачення ми не побачили. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що сутність поняття визначає передумови до проведення заходів практичного характеру щодо доступності фінансових продуктів (банківських та страхових послуг) у сучасних умовах розвитку. Дослідження теми фінансової інклюзії та доступності фінансових продуктів у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: визначення терміну «фінансова інклюзія» на основі порівняльного аналізу, вплив фінансової грамотності на фінансову інклюзії, вплив COVID-19 на поширення фінансових продуктів в Україні, визначено основні передумови фінансової інклюзії, визначення доступності структурних підрозділів банківських установ в Україні та їх продуктів, дослідження впливу сучасних технологій на забезпечення фінансової інклюзії. Методологічним інструментарієм методів дослідження були останні кілька років досліджень. Об’єктом дослідження є процеси, пов’язані з поширенням фінансової інклюзії та фінансової грамотності, тому що саме вони забезпечать розвиток банківського та страхового секторів фінансової системи у найближчому майбутньому. У статті представлені результати емпіричного аналізу фінансової інклюзії та доступності до фінансових продуктів, зокрема, до депозитів, залучених депозитними корпораціями, та кредитів, наданих депозитними корпораціями, який показав, що доступність структурних підрозділів банківських установ в Україні має тенденцію до зменшення. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що розвиток фінансової інклюзії можливе лише в контексті розвитку діджиталізації фінансових процесів в частині впровадження інноваційних технологій для різних пристроїв. Результати дослідження можуть бути корисними для фінансистів-практиків, для державних службовців, для науковців, що займаються питаннями фінансових продуктів та банківського сектору, для здобувачів вищої освіти в галузі управління та адміністрування.
7
Карлін, М., О. Стащук, and О. Борисюк. "ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ВРАХУВАННЯ НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 376–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241330.
Full textAbstract:
Анотація. Економічний розвиток підприємств у світі та в Україні 2020 року та на майбутнє дедалі більше залежатиме від урахування нових економічних ризиків, серед яких уже сьогодні доцільно виділити такі: кліматичні, епідеміологічні (передусім — коронавірусні), деглобалізаційні, протекціоністські, популістські, нерівність у доходах. На тлі коронавирусної пандемії і породженої нею економічної кризи найбільше постраждав сектор вітчизняного малого та середнього бізнесу, орієнтований на надання офлайн-послуг. Фактично попит на послуги індустрій громадського харчування, розваг, туризму, гостинності, а також beauty-індустрії і непродовольчого ритейлу в умовах карантину впав у рази. При цьому необхідність платити заробітну плату, податки, соціальні внески, орендні платежі, кредити банкам і контрагентам за постачання та інші послуги зберіглася. Водночас усі види бізнесів, які не встигли перейти на надання товарів і послуг в онлайн-форматі або дотримуються бізнес-моделей, пов’язаних виключно з наданням персональних офлайн-послуг, схильні до ризику банкрутства в майбутньому. Наслідком карантину стане економічна криза, а значить і скорочення купівельної спроможності, зміна споживчої поведінки. Загалом, відбулося порушення традиційної сезонності продажів, змінюються тенденції внаслідок падіння доходів споживача. Водночас прискореного розвитку дістають цифрові послуги: електронна комерція, платіжні системи та послуги замовлення і доставки он-лайн. Також серед інших економічних ризиків у діяльності підприємств особливої уваги набуває необхідність визначення та оцінка фінансово-кліматичних ризиків, які виникають унаслідок обмежень, що накладаються міжнародними організаціями та окремими країнами на бізнес. Відповідно, підприємства, які здійснюють кліматично небезпечну діяльність, повинні розраховувати свої фінансові втрати на перспективу, якщо вони будуть продовжувати подібний бізнес. Проблемою є й той факт, що поки фінансово-кліматичні ризики та інші нові економічні ризики достатньо не вивчені та не систематизовані, а також не досліджено їхній вплив на фінансовий стан підприємств як у світі, так і в Україні. Ключові слова: нові економічні ризики, підприємство, деглобалізація, протекціонізм, економічний популізм, економічна нерівність, Україна. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл. 14.
8
Гаряга, Леся. "ФІНАНСОВИЙ РИНОК: КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТРАКТУВАННЯ." Вісник Університету банківської справи, no. 2(41) (September 2, 2021): 24–30. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249961.
Full textAbstract:
Анотація. Мета статті — дослідження категоріальних особливостей трактування фінансового ринкута уточнення окремих аспектів його визначення з урахуванням сучасного розвитку економіки. Прове-дено контент-аналіз особливостей трактування фінансового ринку. Систематизовано наукові підходидо визначення поняття «фінансовий ринок» і здійснено контент-аналіз його трактування. Сформовановибірку визначень поняття «фінансовий ринок»; виділено компонентний склад поняття; підрахованокількість згадувань кожної компоненти; визначено найбільш репрезентативні компоненти і здійсненоїх ранжування. Визначено основні компоненти, що формують трактування поняття фінансового рин-ку, а саме: фінансові активи (інструменти, ресурси), система (сукупність) відносин, фінансові інститу-ти (посередники), попит і пропозиція (кон’юнктура), складова (сфера) фінансової системи і складоваекономіки (економічного простору). Охарактеризовано використання цих компонент у визначенняхфінансового ринку. Запропоновано інтегроване визначення фінансового ринку як специфічної забез-печуваної сфери фінансової системи, що за своєю суттю є системою економіко-правових відносин, яківиникають з приводу формування, використання, обігу, трансформації, розподілу і перерозподілу фі-нансових ресурсів (уречевлених у фінансових активах); ринок, на якому взаємодіють покупці та продав-ці фінансових ресурсів, де формується попит і пропозиція на них; сукупність фінансових інституцій, щонадають фінансові послуги з допомогою відповідної інфраструктури; сукупність самостійних сегментів(кредитний, фондовий, валютний, страховий та інші), функціонування яких повинно сприяти досяг-ненню сталого розвитку та економічному зростанню з використанням традиційних та інноваційнихфінансових інструментів та технологій.Ключові слова: фінансовий ринок, фінансові активи, фінансові інститути, попит і пропозиція, контент-аналіз.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 17.
9
Андрущак, Є. М., and В. С. Фуфалько. "ВПЛИВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА ПРИКЛАДІ АТ АКБ “ЛЬВІВ”." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 64 (October 7, 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-04.
Full textAbstract:
В статті розглянуто основні чинники, які впливають на формування кредитного портфеля банку, а також ризики, які з ними пов’язані. Оцінка фінансово-економічних передумов управління кредитним ризиком у банківській системі України проводиться з метою створення ефективної системи управління ним. У процесі дослідження було розглянуто основні типи кредитного портфеля банків. Визначено, що тип кредитно-го портфеля формується залежно від мети діяльності банку. Зазначено, що кредитний портфель банку варто розглядати як сукупність активів, що піддається оцінці, сегментації, класифікації та управлінню. Така необ-хідність зумовлена потребою в оцінці дохідності, ризиковості, ліквідності не лише кожної операції, але й їх сукупності. Охарактеризовано зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на кредитний портфель банку. Виявлено негативний вплив спалаху пандемії, викликаний вірусом COVID-19, на економічну активність учас-ників кредитного ринку. Визначено, що головним завданням системи управління кредитним ризиком банку є мінімізація кредитного ризику при забезпеченні достатнього рівня прибутків з метою збереження коштів вкладників і підтримання фінансової стабільності банку. Досліджено загальні методи управління кредитними ризиками. Виокремлено заходи, які вживав Банк “Львів” для нівелювання кредитних ризиків, спричинених віру-сом COVID-19. З метою визначення рівня ефективності кредитної політики банку проаналізовано сучасний стан кредитного портфеля АТ АКБ “Львів”. Також досліджено динаміку кредитного портфеля Банку “Львів” за період 2017-2020 роки. Під час дослідження виявлено вплив фінансово-економічних чинників на зміни у структурі кредитного портфеля Банку “Львів”. Визначено напрями вдосконалення управління кредитним портфелем комерційного банку в умовах економічної нестабільності.
10
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Ринки небанківських фінансових послуг та їх інструменти." Право України, no. 2018/05 (2018): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-136.
Full textAbstract:
Необхідність посилення ролі ринків небанківських фінансових послуг як невід’ємної частини фінансової системи країни зумовлює актуальність цієї статті. Ринки небанківських фінансових послуг функціонують і постійно розвиваються, що зумовлює доцільність дослідження цієї економіко-правової категорії та її інструментів. Метою статті є аналіз існуючих в економічній і правовій доктрині визначень понять “фінансовий ринок”, “ринок фінансових послуг” і “ринок небанківських фінансових послуг”, а також дослідження співвідношення таких категорій, як “фінансові інструменти”, “фінансові ресурси” і “фінансові активи”. Запропоновано власне визначення і класифікацію ринків небанківських фінансових послуг. З огляду на відсутність єдиного підходу до співвідношення фінансового ринку і ринків фінансових послуг, з’ясовано, що: ринок фінансових послуг є частиною, сегментом або самостійною підсистемою фінансового ринку; фінансовий ринок і ринок фінансових послуг мають складний взаємозв’язок, але не включають один одного; поняття “ринок фінансових послуг” є ширшим за поняття “фінансовий ринок”; ці поняття є синонімами. У результаті проведеного аналізу доктринальних і законодавчих понять запропоновано визначати ринки небанківських фінансових послуг як сегмент фінансового ринку, що складається із системи економіко-правових відносин, які виникають між небанківськими організаціями та іншими учасниками ринку небанківських фінансових послуг щодо надання фінансових послуг (крім банківських), спрямовані на формування і використання власних та (або) залучених фінансових активів у сфері суспільного виробництва, та підлягають державному регулюванню. Пропонується також поділити ринки небанківських фінансових послуг на: ринок послуг із залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо подальшого їх повернення; ринок послуг із фінансового лізингу; ринок послуг із надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту; ринок послуг із надання гарантій та поручительств; ринок страхових послуг; ринок послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів; фондовий ринок; ринок послуг із факторингу; ринок послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; ринок послуг з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та (або) здійснення операцій з нерухомістю; ринок послуг із довірчого управління фінансовими активами. Авторка дійшла висновку, що фінансові активи – це особливий вид майна суб’єктів господарювання (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), який є об’єктом фінансової послуги.
11
Dubyna, Maksym, Natalia Ostrovska, and Iryna Murashkovska. "ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕЙТИНГОВИХ АГЕНТСТВ НА РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 124–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-124-133.
Full textAbstract:
У статті розглянуті теоретичні питання функціонування рейтингових агентств на ринку кредитних послуг, зокрема, розглянуто сутність таких категорій, як «рейтинг», «кредитний рейтинг». Для цього було проаналізовано різні концепції дослідження змісту таких дефініцій. Також визначено та описано роль кредитних рейтингових агентств у розвитку фінансової системи країни, що було реалізовано через виокремлення та уточнення функцій цих установ. У статті також обґрунтовано важливість розвитку кредитних рейтингових агентств для функціонування банківських та інших фінансових установ, забезпечення стабільності їх роботи та стійкості економіки до виникнення і розвитку кризових ситуацій у фінансовій системі країни.
12
Chumak, N. "Децентралізована фінансова модель для кредитування на основі технології Ethereum." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 19, 2021): 152–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-25.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблематики створення та розвитку децентралізованої фінансової моделі та можливості її використання для кредитування на основі технології криптовалют. Метою статті є дослідження особливостей децентралізованої фінансової моделі для кредитування на основі технології Ethereum. Технологія децентралізованих програм для фінансування (DeFi), що дозволяють перетворювати традиційні фінансові послуги у послуги, які надаються без посередника за допомогою смарт-контрактів на блокчейні, поступово розширює власні можливості. Децентралізація усуває необхідність в довірених третіх сторонах, зменшуючи ринкові можливості посередників, отримані завдяки інформаційній перевазі, яку вони мають у порівнянні з учасниками угоди, використовуючи їх посередницькі послуги. На даний час більшість фінансових послуг DeFi складається з монетарно-банківських послуг; надання платформ однорангової позики; забезпечення вдосконалених фінансових інструментів, таких як децентралізовані біржі, ринки деривативів. Застосування технології блокчейн у фінансовому секторі привело до створення системи, здатної відтворювати стандартні фінансові послуги та пропонувати інноваційні рішення для розвитку цієї галузі. Система блокчейн реалізована Ethereum, саме тому вона є дуже ефективною для системи транзакцій, ніж інші транзакції, оскільки вона має технологічні особливості смарт-контракту, які пов’язані з минулою транзакцією. Пошук подальших варіантів використання децентралізованих фінансів, на основі можливостей блокчейну, має вирішальне значення для створення відкритих фінансових продуктів. У разі успіху система децентралізованих фінансів розширить можливості надання кредитних ресурсів на основі технології Ethereum з покращеними умовами.
13
Chumak, N. "Децентралізована фінансова модель для кредитування на основі технології Ethereum." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 19, 2021): 152–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-25.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблематики створення та розвитку децентралізованої фінансової моделі та можливості її використання для кредитування на основі технології криптовалют. Метою статті є дослідження особливостей децентралізованої фінансової моделі для кредитування на основі технології Ethereum. Технологія децентралізованих програм для фінансування (DeFi), що дозволяють перетворювати традиційні фінансові послуги у послуги, які надаються без посередника за допомогою смарт-контрактів на блокчейні, поступово розширює власні можливості. Децентралізація усуває необхідність в довірених третіх сторонах, зменшуючи ринкові можливості посередників, отримані завдяки інформаційній перевазі, яку вони мають у порівнянні з учасниками угоди, використовуючи їх посередницькі послуги. На даний час більшість фінансових послуг DeFi складається з монетарно-банківських послуг; надання платформ однорангової позики; забезпечення вдосконалених фінансових інструментів, таких як децентралізовані біржі, ринки деривативів. Застосування технології блокчейн у фінансовому секторі привело до створення системи, здатної відтворювати стандартні фінансові послуги та пропонувати інноваційні рішення для розвитку цієї галузі. Система блокчейн реалізована Ethereum, саме тому вона є дуже ефективною для системи транзакцій, ніж інші транзакції, оскільки вона має технологічні особливості смарт-контракту, які пов’язані з минулою транзакцією. Пошук подальших варіантів використання децентралізованих фінансів, на основі можливостей блокчейну, має вирішальне значення для створення відкритих фінансових продуктів. У разі успіху система децентралізованих фінансів розширить можливості надання кредитних ресурсів на основі технології Ethereum з покращеними умовами.
14
Перепьолкіна, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МАКРОПРУДЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-09.
Full textAbstract:
В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.
15
Єгоричева, Світлана. "ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ." Вісник Університету банківської справи, no. 2(41) (September 2, 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249970.
Full textAbstract:
Анотація. Мета статті — визначення змісту економічної безпеки кредитних спілок і загроз, що прово-кують зниження її рівня, а також аналіз сучасного стану кредитних спілок (КС) в аспекті забезпеченняїхньої економічної безпеки. Досліджено зміст поняття економічної безпеки кредитних спілок як захи-щеності її економічних інтересів, що випливають з кооперативної природи такої спілки, від загроз, котріможуть завадити ефективному використанню всіх видів її ресурсів для досягнення мети створення —найповнішого задоволення фінансових потреб членів-власників. Виділено зовнішні політичні, соціаль-но-економічні, регуляторно-правові, технічні, інформаційні та інші загрози функціонування кредитнихспілок. Наголошено на особливій важливості для забезпечення їхньої економічної безпеки інституцій-ного середовища, яке, одночасно, здатне породжувати і регуляторно-правові загрози. Виявлено при-чини того, що саме кредитні спілки виявилися найбільш вразливими до карантинних обмежень. Про-аналізовано внутрішні загрози, що генеруються функціонуванням кредитних спілок, з одного боку, якорганізацій, а з другого — як фінансових посередників.Доведено, що кредитні спілки, попри серйозні проблеми сучасного розвитку, уже стали невід’ємнимелементом фінансового сектору України. Ті з них, які реально дотримуються кооперативних принципіворганізації і функціонування, мають свою ринкову нішу, здатні відновити потенціал розвитку. Еконо-мічна безпека кредитних спілок визначається захищеністю їхніх економічних інтересів, що полягаютьу найбільш повному задоволенні фінансових потреб своїх членів-власників. Гарантувати кредитнимспілкам такий стан можливо, насамперед, на шляху вдосконалення нормативно-правових засад їхньоїдіяльності, які мають всеохоплююче відображати кооперативну природу цих інституцій.Ключові слова: кредитна спілка, кредитний кооператив, економічна безпека, загроза, неприбутковаорганізація, регулювання.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 28.
16
Пшик, Б., І. Тяжкороб, Н. Галайко, З. Лапішко, and О. Сідельник. "НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ У ПРОЦЕСАХ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 84–97. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3653.
Full textAbstract:
Анотація. Гарантування захисту фінансових інтересів інвесторів у житлове будівництво є актуальною проблемою для України, оскільки інвестиції громадян у житлове будівництво не захищені жодним економічним механізмом. Наявні законні шляхи фінансування будівництва об’єктів нерухомості нездатні повною мірою захистити інтереси громадян у цій сфері та забезпечити прозоре залучення коштів. Проведений аналіз динаміки обсягів упродовж 2012—2020 років дав змогу зафіксувати тенденцію до зниження обсягів будівництва житла, зумовленої зростанням цін на нерухомість, підвищенням процентних ставок за іпотечними кредитами, а найбільше — погіршенням фінансового стану населення внаслідок поширення коронавірусної пандемії COVID-19. У процесі аналізу виявлено суттєву різницю між обсягами введеного в експлуатацію і розпочатого будівництва житла, що свідчить не лише про зниження платоспроможного попиту на вітчизняному ринку житлової нерухомості, а також імовірність збільшення кількості недобудованого житла і поглиблення фінансових ризиків громадян, які вклали гроші в зазначене житло на початковому етапі його будівництва. Розроблено підхід до зміцнення фінансової безпеки громадян у процесі житлового будівництва, який базується на укладенні договорів інвесторами не із забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва і перераховує кошти відповідно до графіка виконаних робіт. Обґрунтовано впровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки. Це дасть можливість накопичувати житлові заощадження на рахунках, які будуть використані для поліпшення житлових умов. Сформульовано пріоритети державної політики, спрямованої на захист фінансових інтересів домогосподарств на ринку житлової нерухомості в Україні: формування бази даних із достовірною і прозорою інформацією про діяльність забудовників та її ретельний аналіз з метою недопущення виникнення проблемних об’єктів житлового будівництва; залучення банків, страхових компаній та інших фінансових посередників до участі у фінансуванні житлового будівництва шляхом розроблення відповідних депозитних, кредитних і гарантійних продуктів; упровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки; створення гарантійних механізмів для виплат компенсацій інвесторам житлового будівництва в разі банкрутства забудовника; запровадження обов’язкового страхування відповідальності забудовників при фінансуванні об’єктів житлового будівництва; здійснення інвентаризації проблемних незавершених об’єктів житлової нерухомості та розроблення фінансових механізмів для забезпечення їх добудови і введення в експлуатацію; окреслення правових механізмів для гарантування державою майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, у які вкладено кошти громадян. Ключові слова: домогосподарства, житлове будівництво, індивідуальні інвестори, фінансова безпека, фінансування житлового будівництва. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 17.
17
Власюк, Н. І. "ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-09.
Full textAbstract:
У системі економічних показників фінансові результати, у яких відображені різні сторони ви-робничої, збутової, постачальницької і фінансової діяльності підприємства, посідають чільне місце. Сучасна практика засвідчує гостру необхідність досліджень формування та використання прибутку, підтвердженням чого є хронічна нестача коштів практично в усіх секторах фінансової системи України та незадовільний фі-нансовий стан значної частини суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим гострою потребою стало всебічне і детальне вивчення прибутку, який займає центральне місце в загальній системі вартісних інструментів і ва-желів управління економікою. Це виражається в тому, що фінанси, кредит, ціни, собівартість та інші важелі прямо чи опосередковано пов’язані з прибутком. У статті обґрунтовано теоретико-методичні підходи сто-совно ролі держави та системи макроекономічних чинників впливу на фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання. Проведено аналіз фінансових результатів (прибутку та рентабельності) підпри-ємств України за 2014-2018 рр. Висвітлено завдання комплексу першочергових інституційних перетворень, які сприятимуть у майбутньому зростанню прибутковості підприємств та посиленню активності держави у формуванні економічних і правових умов діяльності суб’єктів господарювання України. Проведені дослідження переконують у тому, що позитивний вплив макроекономічних (зовнішніх) факторів справляє вкрай важливий вплив на формування фінансових результатів діяльності підприємств. Зроблено висновок, що завдання держа-ви – максимізувати резерви підвищення прибутковості суб’єктів господарювання у царині державної фінансо-вої політики.
18
Буга, Г. "КРЕДИТНА СПІЛКА НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ." Юридичний вісник, no. 5 (December 21, 2021): 46–54. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2245.
Full textAbstract:
У статті встановлено, що дозаконодавчих ознак фінансовихпослуг кредитних спілок належать:здійснення операцій із фінансо-вими активами, що пропонуєтьсявважати «учиненням фактичнихта/або юридичних дій з фінансо-вими активами»; дії з фінансовимиактивами провадять в інтересахтретіх осіб. Доводиться, що фінан-сова послуга – це господарськаоперація з грошовими коштами,цінними паперами та борговимизобов’язаннями, що здійснюєтьсяна платній або безоплатній основібанківськими або небанківськимифінансовими установами в інтере-сах замовників послуг – споживачівта можливих третіх осіб за влас-ний рахунок фінансових установ,або за рахунок споживачів чи тре-тіх осіб, або за рахунок грошовихкоштів, залучених від інших осіб, ізметою збереження їх реальної вар-тості, а у випадках, передбаченихдоговором, – отримання прибуткуспоживачем. Нині неабиякої значу-щості набувають фінансові уста-нови, діяльність яких спрямованана соціальний розвиток, зокремана захист населення від знеці-нення коштів, надання громадя-нам фінансових послуг. Такі ознакипритаманні так званим кредитнимкоопераціям, які в Україні діють яккредитні спілки. Встановлено, щокредитна спілка створюється тафункціонує на базі певного моноліт-ного об’єднання людей відповіднодо їхніх інтересів, спільної діяльно-сті або компактного місця прожи-вання. Завдяки кредитним спілкамособи, кооперуючи свої зусилля,ідеї та кошти, можуть отриматинеобхідні послуги значно дешевше,ніж якщо б кожен із них намагавсядіяти самостійно. Надано поняттякредитної спілки як неприбутковоїнебанківської фінансової установи,створеної на кооперативних заса-дах шляхом об’єднання фізичнихосіб для задоволення їхніх фінансо-вих потреб, які уособлюють поєд-нання ознак юридичної особи таспецифічних ознак (ознак фінан-сової установи, неприбутковийхарактер діяльності, ознак коопе-ративу, ознак суб’єкту некомерцій-ного господарювання та небанків-ської установи), які у сукупностіі визначають її реальний право-вий потенціал, та визначено пра-вові основи її діяльності на ринкуфінансових послуг.
19
Галазюк Н.М. and Зелінська О.М. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ КРЕДИТНИМИ ІНСТИТУТАМИ." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-4.
Full textAbstract:
Визначено основні пріоритетні напрями розширення співробітництва України з міжнародними кредитними інститутами, доведено необхідність дослідження даної проблематики. Виходячи з актуальності запропонованої тематики, стаття присвячена обґрунтуванню пріоритетних напрямів розширення та ефективної співпраці України з міжнародними кредитними інститутами.
Обґрунтовано доцільність залучення кредитних ресурсів для України. Найбільший результат країна отримала від перших кредитів, що надійшли від МВФ та Міжнародного банку розвитку та реформування. Дані кредитні ресурси призначені для формування золотовалютних резервів та фінансово-кредитної системи країни.
В статті досліджено кредитну діяльність провідних міжнародних кредитних інституцій, окреслено ключові програми та стратегічні напрями партнерства міжнародних кредитних організацій з Україною. Визначено пріоритетні напрями сприяння співпраці, що дали б змогу підвищити ефективність залучених коштів і створити сприятливий інвестиційний клімат у країні. Окреслено найбільш проблемні моменти співпраці України з світовими кредитними інститутами.
Обґрунтовано необхідність розбудови механізму управління з метою підвищення ефективності співпраці України з міжнародними кредитними інституціями як важливого інструменту політики держави з метою здійснення економічних реформ, і як наслідок можливість вчасно адаптуватися до сучасних змін в міжнародній економіці.
Визначено, що вдосконалення співробітництва України із міжнародними кредитними організаціями забезпечить нашій країні позитивні результати в період реалізації економічних реформ, підсилить роль України у формуванні міжнародних валютно-фінансових відносин; зростання довіри та інтересу іноземних інвесторів до вітчизняної економіки, і як наслідок ріст обсягів іноземного інвестування; можливість використання послуг міжнародних організацій, що забезпечить вирішення нагальних завдань державної політики в Україні.
20
Штейнгауз, Дмитро. "ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ ТА ВПЛИВ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАЇНІ." Вісник Університету банківської справи, no. 2(41) (September 2, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249958.
Full textAbstract:
Анотація. Досліджено особливості функціонування та основні тенденції розвитку вітчизняного ринкужитлової нерухомості на сучасному етапі. Метою дослідження є визначення основних тенденцій роз-витку вітчизняного ринку житлової нерухомості на сучасному етапі, аналіз проблем і визначення перспективнихнапрямів використання фінансово-кредитних інструментів для забезпечення ефективногофункціонування ринку житлової нерухомості в Україні. Проаналізовано динаміку споживчого попитуза кількістю угод купівлі-продажу житла на фоні «ковідної кризи», структуру попиту за розміром і рів-нем комфортності житла, досліджено динаміку і структуру капітальних інвестицій у житлове будівництвоза видами активів. Виявлено проблеми неналежного фінансування потреб ремонту, реконструк-ції та оновлення старого житлового фонду, що в перспективі спричинять погіршення якості житловоїнерухомості, яка реалізується на вторинному ринку. Обґрунтовано доцільність перегляду державноїфінансової політики у сфері житлового будівництва і створення нових фінансово-кредитних інструмен-тів, що забезпечать ефективне функціонування ринку житлової нерухомості. Визначено низький рівеньінвестиційних можливостей населення у сфері будівництва житла й необхідність розвитку фінансово-кредитного інструментарію для розширення альтернативних можливостей інвестування населенняв будівництво / придбання житла. Окреслено шляхи розв’язання соціально значущої проблеми забез-печення населення України доступним житлом належної якості. Визначено основні очікувані тенденції,які будуть мати вплив на розподіл фінансових потоків і визначатимуть можливі напрями вдосконален-ня фінансово-кредитних інструментів на ринку житлової нерухомості України, а саме: 1) перерозподілкапіталу між класами нерухомості та різке збільшення інвестицій у багатоквартирні об’єкти; 2) сприят-ливі можливості для розвитку ринку привілейованих акцій та різних похідних фінансово-кредитних ін-струментів; 3) поширення і вдосконалення цифрових інструментів як складової забезпечення застосу-вання фінансово-кредитного інструментарію; 4) збереження високої ризиковості ринку нерухомості якдля інвесторів, так і для кредиторів, що зумовлює потребу вдосконалення чинної системи фінансовогомоніторингу й фінансового контролю, а також створення системи страхування інвестицій на житловунерухомість, оскільки на цьому ринку сконцентровані значні обсяги інвестицій населення.Ключові слова: ринок житлової нерухомості, житлове будівництво, фінансове забезпечення, капіталь-ні інвестиції, фінансово-кредитні інструменти, споживчий попит, доступне житло.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 5.
21
Бродська І.І., Зеленко С.В. "ОПТИМІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ." Економічні науки. Облік і фінанси 1, no. 15 (57) (December 13, 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2018-15/57-1.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розкриттю питань оптимізації управління дебіторською заборгованістю в кредитних спілках. Автором обґрунтовано класифікацію розрахунків з різними дебіторами з уточненням аналітичної інформації щодо дебіторів та оцінки заборгованості на звітну дату.
Доведено важливість формування резерву сумнівних боргів щодо іншої дебіторської заборгованості. Узагальнено основні засади формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернутих позичок щодо дебіторської заборгованості за наданими кредитами, включаючи заборгованість за несплаченими нарахованими відсотками по кредитам. В статті уточнено ознаки простроченого кредиту.
Автором подано низку контрольних процедур задля оптимізації управління дебіторською заборгованістю небанківською фінансовою установою, зокрема: контроль за своєчасністю та повнотою платежів за різними видами дебіторської заборгованості на звітну дату (звірка планових та фактичних платежів); контроль за термінами прострочення; контроль за формуванням резервів щодо всіх видів дебіторської заборгованості.
Ключові слова: дебіторська заборгованість, дебітори, резерв сумнівних боргів, резерв забезпечення втрат від неповернутих позичок.
22
Zhukova, Julia, and Marina Volyk. "СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ПО СУМНІВНИХ БОРГАХ ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНІСТЮ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, no. 1 (October 25, 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0106.
Full textAbstract:
У роботі висвітлені теоретичні та методичні аспекти управління дебіторською заборгованістю організації на основі створення резерву по сумнівних боргах. Розглянуто методи розрахункової суми резерву сумнівних боргів. Охарактеризовані відмінності між бухгалтерським і податковим обліком резервів за сумнівною заборгованістю.
Нестабільність та недостатня визначеність розвитку економіки України, міжнародна фінансова криза збільшують проблеми, що склалися у системі відносин між суб’єктами господарювання щодо комерційного кредитування. Незважаючи на деяке подолання кризи неплатежів, розміри дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств залишаються значними та набагато перевищують їх розміри в країнах з цивілізованими ринковими відносинами.
Дебіторська заборгованість є невід'ємним елементом збутової діяльності будь-якого підприємства. Занадто висока частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства і підвищує ризик фінансових втрат компанії. Розумне ж використання комерційного кредиту сприяє зростанню продажів, збільшення частки ринку і, як наслідок, позитивно впливає на фінансові результати компанії.
Виявлено що сучасна система управління дебіторською заборгованістю повинна включати всю сукупність методів аналізу, контролю і оцінки дебіторської заборгованості. Разом з тим, управління дебіторською заборгованістю - це робота з джерелами виникнення простроченої заборгованості та постійна робота з контрагентами, що включає не тільки формування кредитної політики підприємства та організацію договірної роботи, а й управління борговими зобов'язаннями.
Доведено що деякі об'єкти обліку безпосередньо не впливають на фінансовий стан підприємства, його виробничі або торгові результати, не змінюють кількості грошей в касі чи на рахунку. Однак вони мають своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства. Одним з таких об'єктів обліку є резерв сумнівних боргів.
23
Дребот, Н. П., Я. А. Танчак, and М. М. Миколишин. "Тенденції розвитку небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг України." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 109–14. http://dx.doi.org/10.36930/40300119.
Full textAbstract:
У сучасних умовах розвитку економіки ступінь розвитку фінансового ринку характеризується великою кількістю та різноманітністю фінансових посередників та асортиментом фінансових послуг, які вони надають учасникам ринку. Небанківські фінансові установи є професійними учасниками ринку фінансових послуг, які забезпечують спільне інвестування, управління активами, посередництво у купівлі-продажу фінансових інструментів, гарантійні операції тощо. Сучасні тенденції розвитку фінансових систем розвинених країн світу свідчать про дедалі вагомішу роль у мобілізації фінансових ресурсів саме фінансових посередників, типи і види яких визначаються рівнем розвитку фінансових відносин. Важливе місце серед фінансових посередників належить небанківським фінансовим установам, кожен вид яких відіграє свою роль, має свої функції та призначення. Наявне розмаїття небанківських фінансових установ в Україні вимагає застосування, з одного боку, специфічних підходів до їх державного регулювання, з іншого, універсальних заходів відродження і розвитку ринку фінансових послуг. Вирішення зазначеної проблеми передбачає аналіз та тенденції розвитку небанківських фінансових установ, який стане основою побудови системи порівняних показників оцінки ефективності їх діяльності, результати якої стануть інформаційною базою для прийняття ефективних рішень з метою реалізації стратегії реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг та забезпечення ефективного управління ними на рівні держави. У роботі оцінено діяльність основних небанківських фінансово-кредитних установ. Проаналізовано основні показники діяльності небанківських фінансових установ у розрізі основних сегментів сучасного ринку фінансових послуг. Визначено проблеми, які гальмують розвиток ринку страхових послуг, ринку недержавного пенсійного забезпечення та ринку ломбардного кредитування. Зроблено висновок про необхідність негайного вирішення системних проблем на ринку фінансових послуг для забезпечення його ефективного та стабільного функціонування в майбутньому.
24
Сидоренко, В. А. "Шляхи активізації банківського інвестиційного кредитування реального сектору економіки." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40300118.
Full textAbstract:
Досліджено теоретико-методологічні та структурні особливості сутності банківського інвестиційного кредитування, яке об'єднує в собі поняття інвестицій і кредиту. Встановлено, що участь банків в інвестиційному процесі передбачає надання кредитів інвестиційного характеру на довготривалий період, а також вкладення коштів у цінні папери, паї, пайові участі як за рахунок банку, так і за дорученням клієнта. За результатами дослідження сутності банківського інвестиційного кредитування як довготермінової послуги своїм кредиторам, що бажають не просто розвивати свій бізнес, але які мають різні ідеї з удосконалення або відкриття нового напряму у своїй господарській діяльності, виділено принципи організації інвестиційного кредитування банком. Вивчено процедуру надання інвестиційного кредиту, яка склалася на практиці вітчизняних банків, що дало змогу встановити відповідність стадій кредитного процесу стадіям життєвого циклу інвестиційного проекту. Охарактеризовано перспективність венчурного фінансування високоризикових інноваційних проектів як щодо охоплення усіх стадій інноваційного циклу, так і щодо можливості акумуляції венчурного капіталу за рахунок різних джерел, зокрема, доходів від приватизації, ресурсів банків, засобів різних фондів, нерезидентів. Доведено гіпотезу, що банківські інвестиційні кредити, з одного боку, є обов'язковою фінансовою складовою в інноваційному процесі, а з іншого боку, кредитування інвестицій без інновацій, іпотечне кредитування, кредитування на розвиток бізнесу можуть сприяти посиленню потреби підприємств у розробці та впровадженні нововведень, які будуть створювати умови для залучення висококваліфікованих науково-технічних кадрів (сприяти інноваціям). Вдосконалено систему надання та погашення банківського інвестиційного кредитування реального сектору економіки, яке повинне включати два взаємопов'язані аспекти: оцінку інвестиційної кредитоспроможності, а також механізм визначення рівня процентної ставки за інвестиційним кредитом.
25
Нестеренко, Валентина, Інна Осьмірко, and Тетяна Синиця. "АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 79. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.79.
Full textAbstract:
УДК 658.15; JEL Classification: M 40
Мета. Формування підходу до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства на основі визначення факторів впливу та відповідних груп аналітичних показників. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Аналізуючи погляди дослідників на визначення сутності фінансової діяльності підприємства, можна виокремити наступні погляди: це діяльність підприємства, спрямована на формування і розподіл фінансових ресурсів; діяльність з фінансового посередництва; діяльність з організації використання фінансових інструментів в умовах підприємства; діяльність по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами; діяльність по мобілізації фінансових ресурсів підприємства задля досягнення визначених власником цілей економічного розвитку підприємства, тощо. Відповідно до сутності фінансово-економічної діяльність підприємства всі фактори впливу на неї можна розділити на наступні види: внутрішні - організаційно-правова форма підприємства, рівень забезпечення сировиною, ефективність системи управління підприємством, ефективність управління ресурсами підприємства, стан матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства, технологічний рівень виробництва, та зовнішні - загально ринкова кон’юнктура, соціально-політичні фактори, природі фактори, вплив податкової системи, рівень інвестиційної привабливості галузі, фінансово-кредитна політика держави. Відповідно до факторів впливу, перелік показників, за допомогою яких має реалізовуватися процес аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства має бути наступним: показники ефективності використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність; показники ефективності використання матеріальних ресурсів: рентабельність продажів, рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій; показники ефективності використання трудових ресурсів: продуктивність праці, трудомісткість продукції, виробіток; показники ефективності використання фінансових ресурсів: показники ділової активності, показники фінансової стійкості, показники ліквідності, показники фінансової рентабельності. Наукова новизна. Сформовано узагальнений підхід до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства відповідно до факторів впливу на неї та обґрунтовано перелік показників її оцінювання. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при формуванні ефективної системи аналізу господарської діяльності підприємства.
26
Бондаренко, Марія, and Ірина Боярко. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ І ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ." Вісник Університету банківської справи, no. 1(40) (May 24, 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237572.
Full textAbstract:
Фінансовий сектор у сучасних реаліях розростання процесів фінансової глобалізації та забезпечуючи функціонування фінансового ринку як невід’ємної складової ринкової економічної системи, перетворився на домінуючий фактор розвитку, політичної і соціальної рівноваги в економіці. Оскільки розвиток i становлення фінансового ринку України є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки держави, доцільно дослідити сучасний стан фінансового ринку України.
Визначено основні структурні елементи фінансового сектору України за ступенем їхнього розвитку і присутності на ринку. Досліджено динаміку кількості, активів і капіталу компаній фінансового сектору України, а саме фінансових компаній, страхових компаній, банків і кредитних установ за останні п’ять років. Аналіз показників фінансового ринку України було проведено за трьома ключовими сегментами: банківський сектор, страховий сектор, фондовий ринок. Проаналізовано динаміку основних показників розвитку банківського сектору, страхового ринку України, динаміку Індексу фондового ринку, обсягу біржових контрактів із цінними паперами та їхню структуру за організаторами торгів, динаміку показників обсягу торгів на ринку цінних паперів та обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, випусків цінних паперів, структуру обсягу торгів на ринку цінних паперів із розподілом за фінансовими інструментами і динаміку капіталізації ринку акцій.
Оскільки сучасний фінансовий ринок в Україні ще перебуває у стадії трансформації, у вітчизняному науковому середовищі панує думка щодо нерозвиненості фінансового ринку в Україні, тому охарактеризовано основні проблеми і напрями розвитку фінансового сектору, що в майбутньому стане передумовою для конкурентної інтеграції вітчизняних фінансових компаній у світову фінансову систему.
27
Захарченко В.І. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 166–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-21.
Full textAbstract:
У статті показано, що для створення принципово нової за структурою і змістом кредитої системи України необхідно використати практично орієнтовані положення базових теорій кредиту – натуралістичної та капіталотворчої. Відповідно, метою статті є виокремлення тих положень кредитних теорій, які в нинішніх умовах можуть скласти теоретичне підгрунтя для успішного проведення в Україні кредитої реформи.
Відмічено, що в рамках натуралістичної теорії практичне значення мають такі її положення: класичної політичної економії – позичкового процента в контексті його впливу на динаміку інвестицій та рівень інфляції; банківської школи – доцільності «вкидання» в стагнуючу економіку додаткових інвестиційних грошей; неокласики – небезпеки відриву фінансового сектору економіки від реального та важливості зміцнення депозитної бази банків.
Наведено положення марксистської теорії кредиту, яка займає проміжне положення між натуралістичною й капіталотворчою теоріями, важливі в контексті створення в Україні повноцінного ринку цінних паперів та формування фінансово-промислових груп.
Підкреслено, що в рамках капіталотворчої теорії конструктивними є такі положення: «системи Ло» – контролю центральним банком емісії кредитних грошей; теорії банківського кредиту Г. Маклеода – ролі банків в національній економіці; манчестерської школи політичної економії – переливу капіталу із менш дохідних галузей у більш дохідні; теорії економічного розвитку Й. Шумпетера – ролі кредиту у фінансування інновацій; теорії ринкової кон’юнктури М. Туган-Барановського – нагромадження фінансового капіталу на різних стадіях економічного циклу; теорії кон’юнктури Л. Гана – підтримання її на основі кредитної експансії; теорії промислових циклів А. Пігу – розподілу капіталу між галузями на основі інвестиційних ризиків; кейнсіанської теорії – кредитної експансії держави в кризові періоди та боротьби зі спекуляціями на фінансовому ринку; теорії портфельних інфестицій – їх диверсифікації та гарантування вкладень.
У статті зроблено висновок, що хоча вчені по-різному визначають ступінь впливу фінансового ринку на економічний розвиток в Україні його слід трансформувати таким чином, щоб підпорядкувати завданням розвитку реального сектору економіки, зокрема неоіндустріалізації країни.
28
Малиняк, Б., О. Кириленко, В. Горин, and А. Дерлиця. "ЕКЗОГЕННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ У СУЧАСНОМУ ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 572–82. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251870.
Full textAbstract:
Анотація. Процеси глобалізації у світовій економіці посилюють тенденції залежності бюджетних політики країн, у тому числі у сфері формування публічних видатків, від міжнародних відносин. У науковій літературі доволі ґрунтовно розкрито різноманітні механізми залежності публічних видатків від міжнародних відносин. Однак обґрунтовані наукові позиції щодо тих чи інших наслідків для видатків бюджетів різних країн не впорядковано в цілісну систему зовнішніх чинників. Метою статті є систематизація вчення про вплив міжнародних відносин, у яких бере участь країна, на видатки державного бюджету і розвиток теоретичних положень фінансової науки про зміни публічних видатків під впливом міжнародних відносин. Запропоновано згрупувати чинники, які впливають на публічні видатки, у чотири напрями: 1) геополітичні; 2) юридичні, 3) фінансово-кредитні; 4) інфраструктурні. Серед геополітичних чинників, які найбільше впливають на видатки держави, виокремлено військову агресію, ізоляцію, санкції, втручання у внутрішні справи країни тощо. Важливе значення для публічних видатків мають міжнародно-правові (юридичні) чинники, а саме: правові акти міжнародних інституцій, правомочність яких поширюється на державу; ухвали міжнародних судів; рішення міжнародних фінансових організацій. З-поміж чинників міжнародної фінансово-кредитної системи, від яких залежать видатки національних бюджетів, зазначено стан, динаміку, тенденції на міжнародних фінансових, валютних, кредитних ринках. Наслідки інфраструктурних чинників для публічних видатків проявляються через створення об’єктів глобальної інфраструктури, їхня модифікація і ліквідація. Одержані результати дають змогу чіткіше ідентифікувати міжнародні чинники, що впливають на публічні видатки, і більш ґрунтовно розуміти природу такого впливу. Ключові слова: публічні видатки, бюджет, бюджет держави, економічні санкції. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 31.
29
Губерська, Н., and Л. Чуприна. "СИСТЕМА ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2022): 64–72. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2267.
Full textAbstract:
У науковій публікації здійснено класифікацію правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави в контексті необхідності їх належної правової регламентації. Проаналізовано думки вітчизняних науковців щодо поняття правових засобів та їх класифікації. Досліджено юридичну природу та зміст правових засобів у сфері забезпечення фінансової безпеки держави. До правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено посилення кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів як: легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; шахрайство з фінансовими ресурсами тощо. До інших правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено: правову регламентацію створення на основі Державного реєстру фінансових установ України Інтерактивної фінансової карти України з відображенням всієї доступної та актуальної інформації щодо діяльності банків, кредитних спілок та інших фінансових установ на території України; підвищення розміру мінімального статутного капіталу, необхідного для створення та діяльності суб’єктів господарювання, зокрема, товариств з обмеженою відповідальністю; нормативне розширення підстав для здійснення державного фінансового контролю; прийняття нової Концепції фінансової безпеки України. Сформульовано висновок про перспективність подальшого дослідження даної тематики, яка обумовлена необхідністю формування доктринальної основи удосконалення правового забезпечення фінансової безпеки держави за допомогою системи ефективних правових засобів.
30
Versal, Nataliia, and Hanna Sholokhova. "ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЗОВНІШНІХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, no. 21 (March 30, 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-182-194.
Full textAbstract:
Для повноцінного функціонування і сталого розвитку мале та середнє підприємництво потребує зовнішнього фінансування. Сучасний ринок фінансових послуг пропонує безліч джерел такого фінансування, як традиційних, так і новітніх, які можуть бути як каталізаторами розвитку малих підприємств, так і «борговими пастками». У статті здійснено характеристику зовнішніх джерел фінансування суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні, а також оцінено їх переваги та недоліки за низкою критеріїв. У результаті з’ясовано, що державні та міжнародні кредитні програми підтримки малого та середнього підприємництва є найбільш прийнятними за більшістю критеріїв, а банківський кредит, фінансовий лізинг, краудфандинг і мікрокредитування поступаються за деякими критеріями, зокрема, за ціною та завищеними вимогами до позичальників.
31
Клепанчук, О. Ю. "Інституційні реформи фінансового ринку України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310210.
Full textAbstract:
Проаналізовано можливості конкурентного зростання внутрішнього фінансового ринку, зокрема його властивості формувати фінансову систему держави, зменшувати ризикованість інвестицій, створювати прозорий інформаційний супровід. Відзначено, що завдання фінансового ринку полягають у мобілізації та перерозподілі фінансових ресурсів з подальшим їх перетворенням у фінансові активи. Виявлено системні проблеми фінансового ринку, зокрема значну частку проблемних кредитів у банківській системі, недостатність власного та регулятивного капіталу банків, відсутність первинних публічних розміщень акцій українських компаній на місцевих і закордонних біржах, недосконалість українського фондового ринку. Визначено, що необхідність інституційного регулювання зумовлюється забезпеченням загальнонаціональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та взаємовпливом інтересів учасників ринку. Окреслено стратегічні пріоритети реформування ринку, а саме розбудову конкурентоспроможного ринкового середовища відповідно до стандартів Європейського Союзу. Виявлено стратегічні цілі реформування: стабільність фінансового сектору, інституційна спроможність регуляторів, захист прав споживачів та інвесторів. Виявлено позитивні наслідки реформування для споживачів ринку: зростання коштів бізнесу, приріст вкладів фізичних осіб, страхових платежів, операцій чинникингу, договорів лізингу, споживчого кредитування внаслідок пом'якшення монетарної політики і зниження облікової ставки. Причиною вразливості фінансового ринку визначено функціональні прогалини податкової системи України, якими зумовлюється недовиконання планових надходжень до бюджету, використання схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від податків. Виявлено, що інноваційні підходи до державного нагляду банківських установ дали змогу посилити вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, запровадити систему оцінювання банків за європейською методологією і ризик-орієнтований підхід до банківського нагляду. Реформування потребують процедури використання електронних платіжних засобів, розвиток інфраструктури ринку, запровадження інноваційних технологій, поширення віртуальних каналів обслуговування, персоніфікація фінансових послуг, розвиток відкритого банкінгу, співробітництво з FinTech-компаніями, розвиток фінансової грамотності.
32
Зінченко, Т. В. "СУТНІСТЬ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН У ВИРОБНИЦТВІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 194–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.44.
Full textAbstract:
Сутність поняття «стратегії розвитку фінансо-во-кредитних відносин у виробництві» визначенояк встановлену на тривалий період сукупністьнорм, напрямів, способів і правил функціонування впроцесі формування, розподілу та використанняфінансових ресурсів, що забезпечить впевнений рухвиробництва, його високу конкурентоздатність ізметою зміцнення позиції підприємства на ринку,підвищення здатності до виживання в умовах рин-кової нестабільності. Розглянуто сутністьпонять «стратегія», «розвиток» та «фінансово-кредитні відносини». Визначено значення страте-гії розвитку фінансово-кредитних відносин дляфункціонування виробництва.
Essence of strategy concept of development financially- creditrelations in the production defined as the totality of norms,directions, methods and rules of functioning set on thelong termperiod in the process of forming, distribution and using financialresources, that will provide the stable functioning of production, itshigh competitiveness with the purpose of strengthening enterpriseposition on the market, increases of capacity for a survival in theconditions of market instability. Essence of concepts «strategy»,«development» and «financially-credit relations» have beenconsidered. The values of development strategy of financially-creditrelations for functioning production have been determined.
33
Бродська І.І., Ткачук І.М. "ОЦІНКА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ." Економічні науки. Облік і фінанси 1, no. 16 (61) (March 24, 2020): 19–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2019-16/61-2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто наслідки достовірної оцінки платоспроможності позичальника кредитної спілки на ефективність діяльності установи у майбутньому. Досліджено та обґрунтовано найбільш прийнятні саме для кредитних спілок види забезпечень зобов’язань. Наведено показники оцінки фінансового стану позичальників. Структуровано та доповнено класифікацію документів для оцінки платоспроможності позичальників кредитних спілок. Обґрунтовано наслідки для фінансових установ у разі видачі кредиту позичальникам із низькою платоспроможністю.
34
Берназ-Лукавецька, О. "ДО ПИТАННЯ ПРО ПІДТРИМКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В БОРОТЬБІ З ПАНДЕМІЄЮ COVID‑19." Юридичний вісник, no. 4 (October 6, 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2226.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблеми,які відчуває малий та середній біз-нес унаслідок пандемії коронави-русу COVID‑19. Малий та серед-ній бізнес завжди відіграє важливуроль в економіці будь-якої держави.Пандемія COVID‑19 є безпреце-дентною загрозою соціально-еконо-мічному життю країн усього світу.Регулярно публікуються тривожністатистичні дані, які допомага-ють зрозуміти масштаби втрат,зокрема кількість хворих і помер-лих від COVID‑19. Нині більшістькраїн готується до чергового спа-лаху епідемії унаслідок поширеннянового штаму Дельта, який вва-жають серйознішим і вразливимпорівняно з попередніми. Саметому актуальним є детальний ана-ліз усіх заходів, за допомогою якихінші держави світу долають цюпроблему.У статті зазначено, що такимизаходами є заборона звільнятипрацівників, змушених сидітивдома під час догляду за дітьмиабо літніми родичами; скороченимособам або особам, які втратилисвої доходи дозволено тимчасовоне здійснювати платежі з іпотекита комунальні послуги; орендо-давцям забороняється розриватидоговори з наймачами, які внаслі-док фінансових труднощів черезситуацію з коронавірусом неспро-можні заплатити орендну плату;надання спеціальних виплат (спе-ціальні ваучери). Окрему увагу при-ділено Україні, де також проведенанизка заходів у період пандемії.Нами виділені такі заходи: подат-кові преференції, підтримка малогота середнього бізнесу, наданнядопомоги застрахованим особамна період здійснення обмежуваль-них протиепідемічних заходів,кредитні канікули, інформаційнапідтримка бізнесу, зокрема агробіз-несу. Національний банк Українирекомендував будь-яким фінансо-вим установам ввести для бізнесута населення особливий пільговийперіод обслуговування кредитів уперіод дії карантину. Банки пропо-нували декілька варіантів реструк-туризації кредитів за кредитнимидоговорами, серед яких основнимиє капіталізація відсоткових пла-тежів, часткове або повне звіль-нення від сплати тіла кредиту начас карантину з відповідним йогоподовженням.
35
Варцаба, В. І., О. Г. Чубарь, and В. О. Огородник. "ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ: БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР VS «КОРОНАВІРУСНА» КРИЗА." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 47–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.47-58.
Full textAbstract:
Негативні наслідки, породжені обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, призвели до відчутного зниження ділової активності по всьому світу та виявили неготовність владних кіл до швидкого розв’язання питань такого масштабу. Метою даної публікації є дослідження можливостей надання фінансово-кредитної підтримки бізнесу за умов протидії «коронавірусній» кризі, що охопила весь світ і не оминула Україну.
У статті проаналізовано обсяги фінансових результатів бізнес-структур у 2020 році та встановлено, що збитки перевищили відповідні показники минулого року більш ніж втричі, а обсяг одержаних прибутків на 10% менший минулорічного показника. Також виявлено, що «коронавірусна» криза суттєво вплинула на економічні настрої українців, що проявилося у зниженні кожного компоненту індикатора економічних настроїв та індикатора споживчої впевненості.
Хоча органами державної влади запроваджуються певні антикризові заходи, авторами даного дослідження встановлено, що задекларовані форми державного стимулювання суб’єктів підприємництва та обсяги фінансово-кредитної підтримки не в змозі суттєво вплинути на стабілізацію ситуації, а можуть лише пом’якшити та згладити негативні тенденції.
У статті висвітлено окремі тенденції та особливості реалізації Програми «Доступні кредити 5-7-9%», за результатами чого зроблено висновок про антикризовий, а не інвестиційний, характер структури кредитів цієї програми, оскільки близько 80% кредитів спрямовуються на рефінансування існуючих заборгованостей.
Практична значущість проведеного дослідження полягає в тому, що як важіль подолання економічних наслідків, спричинених обмежувальними заходами, та стимулювання подальшого економічного зростання автори пропонують інтенсифікацію роботи банківського сектора, розширення програм пільгового кредитування за участі держави, метою яких має стати стимулювання фінансово-економічної активності через підтримку малого та середнього бізнесу, який відіграє ключову роль в економіці України.
36
Skoryk, M. О. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ: КРЕДИТНА СФЕРА." Actual problems of regional economy development 2, no. 12 (April 26, 2016): 77–84. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.77-84.
Full textAbstract:
В статті здійснено аналіз кредитування аграрних підприємств банківськими установами України. Аргументовано, що найбільшим фінансовим донором для суб’єктів господарювання аграрного сфери виступає банківський сектор. Доведено, що сутність державного регулювання у вирішенні питань кредитування аграрного бізнесу полягає у створенні сприятливої політики кредитування через часткову компенсацію ставки за кредитами банківських структур. Умотивовано, що зменшення рівня кредитування сільськогосподарських товаровиробників в період фінансової кризи обумовлено низкою чинників. Обгрунтовано, що ефективне господарювання не можливе без поповнення обсягів фінансових ресурсів для збільшення оборотного капіталу та інвестування діяльності суб’єктів господарювання, а, звідси, збільшення їх прибутковості. Аргументовано, що поповнення коштів можливе через залучення інвестицій з метою поповнення оборотних активів, що, у свою чергу, дасть можливість поповнити, оновити основні засоби виробництва та збільшити прибутковість господарюючих суб’єктів і для вирішення даних питань потрібна нагальна участь державних регуляторів.
37
Холявко, Н. І., and М. О. Колоток. "Напрями діяльності та переваги провідних BigTech-компаній світу." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 1 (September 30, 2021): 44–48. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто одну із основних тенденцій сучасного ринку фінансових послуг – розвиток BigTech-компаній. Головний акцент авторами зроблено на характеристиці платіжних систем та масштабів функціонування компаній-лідерів світового ринку (“Alibaba” (Китай), “Samsung” (Південна Корея), “Facebook” (США), “Apple” (США), “Google” (США)). Виокремлено компоненти фінансової екосистеми Інтернет-компанії “Amazon”. До головних переваг BigTech-компаній віднесено: мобільність і швидкість проведення операцій, відсутність комісій, можливість використання вбудованого штучного інтелекту, підвищений рівень захисту, використання технології штучного інтелекту для прийняття рішень щодо надання кредитів. Слабкими сторонами BigTech визначено відсутність безпосереднього контакту клієнтів з банками, імовірність виникнення технічних проблем, а також переважання короткострокових кредитних ліній.
38
Pidvysotskyi, Yan. "ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ СТРУКТУРОВАНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, no. 3 (April 4, 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0105.
Full textAbstract:
Підходи до оцінки ризиків структурованих фінансових інструментів, а саме цінних паперів, забезпечених активами, у сучасній фінансовій інженерії є недостатньо систематизованими. Причинами цього можуть стати розмаїття ризиків, які банк бажає уникнути, передавши в управління іншим сторонам; неналежна увага до селекції позичальників; відсутність консолідації з питань формування єдиної методики оцінки типових ризиків.
Автор подає для аналізу три головні види ризиків, з якими стикається банк у процесі здійснення сек’юритизації: ризик дострокового повернення кредиту, ризик зміни процентної ставки та ризик дефолту контрагента. У основі оцінок лежать фактори часу та події, які за певних умов можуть критично впливати на грошові потоки фінансових установ.
Ризики дострокового повернення пов’язані з розрахунком усереднених значень часу до настання виплат за кредитами, однак уніфікована методика оцінки у банківській практиці наразі відсутня. Оцінка ступеню ризику супроводжується обрахунком процентного приросту до базової ціни з незмінною доходністю. Приріст відображає ризик зміни процентної ставки протягом певного часу.
Особливу увагу у статті автор приділив аналізу методів оцінки дефолту контрагента структурованого інструменту. Встановлено, що методика Е. Альтмана за різних умов економічного середовища може давати суперечливі результати. Тому в останні роки оптимальними моделями оцінки ризику дефолту можна вважати моделі нечітко-нейронних мереж. Взята за основу методика О.А. Недосєкіна показує ступінь ризику банкрутства позичальника, спираючись на методи експертних оцінок. З одного боку, модель нечітко-нейронних мереж може давати наближені до істини результати, з іншого – на точність результату може впливати асиметрія інформації, на основі якої будує оцінку певний експерт. В такому ключі ця модель потребує подальших вдосконалень, які пропонують сучасні японські вчені на основі критерію Мамдані.
Таким чином, проблематика оцінки кредитних ризиків структурованих інструментів залишається актуальною у сучасних наукових колах та потребує вироблення спільних ідей уніфікації методик, які пропонуються сучасною наукою.
39
Levandivskyi, O. T., and S. D. Drebot. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ." Actual problems of regional economy development 2, no. 15 (November 4, 2019): 32–41. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.32-41.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення ролі банківського кредиту у фінансовому забезпеченні сільськогосподарських підприємств, аналіз чинників, які перешкоджають розвитку кредитних відносин, опрацювання напрямів стабілізації механізму кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні. У статті досліджено підходи до вивчення фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах господарювання. У ґенезі цієї проблеми показано основні підходи. Наголошується, що сучасне ведення сільського господарства тісно пов'язане з фінансово-кредитними інституціями. Обґрунтовуються окремі напрямки фінансового забезпечення. При цьому вважається що кредитування сільськогосподарських підприємств є важливим інструментом сталого розвитку держави та забезпечення її продовольчої безпеки. Однак в сучасних умовах питання організації фінансового забезпечення аграрного сектору економіки потребує нового підходу, вдосконалення розглянутих програм державної підтримки шляхом проведення активних заходів на рівні сільгосппідприємств, впровадження нових фінансово-кредитних структур. Наголошується, що при організації і веденні сільськогосподарського виробництва, а також при розробці заходів з вдосконалення його організаційно-економічного механізму необхідно враховувати, особливості сільськогосподарської діяльності без яких неможливо досягти високого рівня ефективності виробництва.
40
Pivniova, О. M., and O. E. Lubenchenko. "Міжнародні стандарти фінансової звітності та знецінення фінансових активів на прикладі КП “Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі”." Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, no. 1-2 (March 20, 2018): 102–12. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2018.10.
Full textAbstract:
В статті розглянуто особливості відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності дебіторської заборгованості у відповідності до міжнародних стандартів. На практичному прикладі розглянуто, в який спосіб обліковий персонал має враховувати особливості МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, розкрито алгоритм розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки при первісному визнанні фінансового інструменту, що обліковується за амортизованою вартістю.
41
Салогуб, І. І. "КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА: ОСОБЛИВОСТІ, ПРОБЛЕМИ, НАПРЯМИ РОЗВИТКУ." Підприємництво та інновації, no. 9 (December 30, 2019): 49–53. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.7.
Full textAbstract:
У статті проведено визначення особливостей, проблем та здійснено обґрунтування напрямів розвитку системи кредитування аграрного виробництва в сучасних умовах. Виявлено чинники, які забезпечують привабливість аграрних товаровиробників для банківського капіталу: наявність стабільного попиту на сезонні кредити, наявність обмежених джерел внутрішнього нагромадження, тривалий цикл і локалізація в просторі виробництва продукції, прив’язка бізнесу до земельних ресурсів. Визначено чинники, що створюють бар’єри для проникнення на ринок капіталу, викликані об’єктивними особливостями, такі як: багатоукладність аграрного виробництва, відсутність досвіду і традицій комерційного кредитування, суперечливість і недостатність законодавства. Установлено, що з урахуванням специфічних особливостей аграрного виробництва система кредитування аграрних товаровиробників повинна пропонувати кредити різних форм на базі забезпечення взаємних інтересів сторін, зростання ефективності виробництва і нових методичних підходів до даної галузі з боку фінансово-кредитних інститутів.
42
Matviichuk, N. M. "ФІНАНСОВЕ СТИМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В УКРАЇНІ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 94–100. http://dx.doi.org/10.15421/40250715.
Full textAbstract:
Розглянуто основні фінансові інструменти стимулювання енергозбереження в Україні. Проаналізовано стимули до енергозбереження у сфері альтернативної енергетики. Досліджено податкові та митні пільги для підприємств, які виготовляють та використовують енергозберігаюче обладнання. Висвітлено фінансові стимули в житловому секторі, зокрема: цінові інструменти, безкоштовне встановлення лічильників газу, компенсація державою частини кредитів на утеплення будинків та придбання негазових котлів. Визначено основні проблеми використання фінансових стимулів енергозбереження та запропоновано напрями їх вдосконалення для підприємств та населення.
43
Popivnjak, O. M., and O. A. Kovenska. "Фінансове регулювання розвитку територіальних утворень: методи та інструменти." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 81–85. http://dx.doi.org/10.15421/40280916.
Full textAbstract:
Досліджено проблему фінансового забезпечення соціального, економічного та екологічного розвитку територіальних громад України в умовах децентралізації влади; запропоновано нові підходи до визначення взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами; визначено джерела фінансових ресурсів території та проаналізовано можливості їх залучення; здійснено огляд наукових підходів українських вчених-економістів щодо класифікації джерел фінансового забезпечення територіальних громад; доведено що вирішальна роль у забезпеченні розвитку територіальних утворень належить державі та її соціально-економічній політиці щодо збалансованого розвитку економічно відсталих та слаборозвинених територій. Досліджено сучасний інструментарій фінансового регулювання розвитку територіальних утворень в умовах децентралізації; проведено класифікацію інструментів фінансового забезпечення розвитку територій на бюджетні та позабюджетні; обґрунтовано необхідність залучення додаткових джерел фінансових ресурсів у територіальні утворення; розроблено механізми залучення потенціалу фінансово-кредитних установ території, фондового та страхового ринків для фінансування програм регіонального розвитку; розроблено механізм залучення інвестиційних ресурсів для фінансування програм регіонального розвитку; запропоновано ефективні методи формування, розподілу і перерозподілу фінансової бази регіону; систематизовано кількісні та якісні параметри фінансового забезпечення збалансованого розвитку.
44
Radukh, N. B. "РОЛЬ ФАКТОРИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СУЧАСНИХ ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 7, 2016): 123–26. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6924.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст факторингових операцій, їх роль та значення у забезпеченні ефективної виробничо–господарської і фінансової діяльності вітчизняних підприємств. Визначено, що найбільшу потребу у факторингових розрахунках мають малі та середні підприємства, котрі відчувають фінансові труднощі у зв’язку з несвоєчасним погашенням боргів дебіторами та обмеженістю можливих джерел кредитування. Роль факторингу полягає у зменшенні неплатежів, прискоренні товарообігу й створенні стабільної системи фінансового забезпечення виробничо–господарської діяльності підприємств. Проведено аналіз основних показників, що характеризують сучасний рівень використання факторингу. Виокремлено основні завдання факторингу для забезпечення ефективності фінансової, економічної та маркетингової діяльності. Розглянуто умови факторингу для сільськогосподарських підприємств, зокрема можливості та загрози. Основна увага акцентується на застосуванні факторингових розрахунків як інструменту активізації продажу сільськогосподарської продукції та управління дебіторською заборгованістю. Однак висока ризикованість факторингу в порівнянні з іншими банківськими продуктами є суттєвою перешкодою для його повноцінного розвитку на національному ринку фінансових послуг. Невідповідне інформаційне забезпечення, незадовільний стан нормативно–правового регулювання, висока вартість послуг та кредитний ризик, складність у пошуку компанії–фактора стримує розвиток факторингових послуг в Україні. За таких обставин особливо актуальною є проблема пошуку та впровадження передових технологій мінімізації ризиків факторингових операцій.
45
Вишневська, Катерина, and Світлана Барадакова. "Шляхи вдосконалення управління споживчим кредитуванням на основі визначення платоспроможності позичальника комерційного банку." Фінансовий простір, no. 4(44) (December 28, 2021): 49–59. http://dx.doi.org/10.18371/fp.4(44).2021.495961.
Full textAbstract:
Обгрунтовано важливість удосконалення процесу формування структури та управління портфелем споживчих кредитів банку, мінімізації кредитних ризиків і оцінювання платоспроможності позичальників. Аргументовано доцільність формування відповідної організаційної структури, підвищення повноти інформаційного забезпечення, наукової обґрунтованості аналітичної підтримки процесу кредитування та управління ризиками. Запропоновано оцінювання платоспроможності позичальника на основі результативного та ресурсного підходів, що дозволяє проаналізувати фактичне фінансове навантаження, виявити рівень платоспроможності завдяки оптимізаційної моделі, що сприяє зменшенню кредитних ризиків, підвищенню якості кредитного портфелю і дохідності кредитних операцій банку.
46
Savchenko, M. "Кредити міжнародних фінансових організацій як джерело стабілізації фінансової системи України." Фінанси, облік, банки, no. 1 (2019): 138–47. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2296.2019.1.15.
Full text
47
Basai, V. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ПОРУШЕННЯМ ПОРЯДКУ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ КРЕДИТНИМИ СПІЛКАМИ В УКРАЇНІ." Juridical science, no. 6(108) (April 4, 2020): 37–46. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.05.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що характер та зміст завдань, які виконують державні органи, вимагають застосування у їх діяльності специфічних методів. Те, яким чином вони будуть виконувати поставлені державою завдання, визначатиме ступінь та якість досягнення правоохоронної мети. Тому для кращого вирішення проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності органів у попередженні правопорушень необхідно дослідити доцільні методи їх роботи. З’ясування змісту методів діяльності цих органів дасть змогу сформулювати відповідь на питання про те, якими способами найбільш дієво та раціонально можна досягти мети їх діяльності. У статті виокремлені та розглянуті адміністративно-попереджувальні заходи запобігання порушенням порядку надання фінансових послуг у діяльності кредитних спілок в Україні, які Національний банк України здійснює шляхом: нормативно-правового контролю за діяльністю кредитних спілок; пруденційного нагляду у формі додержання правил надання фінансових послуг; інспектування. Встановлено, що нагляд за діяльністю на ринку небанківських фінансових послуг здійснюється у формі безвиїзного та виїзного нагляду (інспекційних перевірок), ключовими принципами якого є пропорційність та ризик-орієнтований підхід. Вибір інтенсивності нагляду визначатиметься віднесенням діяльності кредитних спілок до визначеної категорії ризиків. Одним із основних адміністративно-попереджувальним заходом щодо запобігання порушенням порядку надання фінансових послуг у діяльності кредитних спілок в Україні є пруденційний нагляд у формі дотримання правил надання фінансових послуг. Визначено, що основними цілями здійснення пруденційного нагляду є захист інтересів споживачів фінансових послуг, запобігання настанню неплатоспроможності та забезпечення фінансової стійкості фінустанов через застосування відповідних коригувальних заходів шляхом: виявлення підвищених ризиків у діяльності фінансових установ; контролю за платоспроможністю, ліквідністю та прибутковістю фінансової установи; мінімізації випадків банкрутства й системної кризи фінустанов; прогнозування майбутніх фінансових результатів на основі звітів поточного періоду.
48
Вайцеховська, О. Р. "ПРАВОВА ПРИРОДА ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ З КРАЇНАМИ-ЧЛЕНАМИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, no. 10 (November 18, 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-13.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню механізмів фінансування Міжнародного валютного фонду. На підставі проаналізованої наукової літератури з даної проблематики висвітлено спектр діаметрально різних поглядів на правову природу фінансування МВФ, а саме механізм фінансування МВФ розглядається науковцями як: 1) кредит; 2) відсутність кредитних відносин, оскільки має місце купівля валюти; 3) міжнародний договір; 3) відсутність договірних відносин, оскільки міжнародна угода між МВФ і країною, якій надається фінансування, не укладається. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя та умови надання фінансової допомоги Фонду кра- їнам-членам. Проілюстровано організаційно-правові особливості процедури отримання валютних коштів на прикладі фінансування України, висвітлено основний зміст таких документів, як Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. Визначено, що механізми фінансування МВФ: 1) ані формально, ані структурно не належать до системи міжнародних договорів, а виступають особливим правовим механізмом у формі односто- ронніх рішень щодо надання фінансування країні-члену; 2) за змістом домовленостей не належать до кредитних договорів, а є купівлею-продажем відповідної валюти (але за функціональним призначенням подібні до кредитних договорів). Встановлено, що, незважаючи на відсутність юридично оформленого індивідуального кредитного договору між МФВ і країною-членом, практика відносин свідчить, що цей факт не зменшує ймовір- ність виконання відповідних зобов’язань з боку країн через такі чинники: 1) зобов’язання, що виплива- ють із механізмів фінансування, виконуються як такі, що випливають зі Статуту МВФ; 2) автори- тет МВФ як центральної інституції в міжнародному валютному правопорядку; 3) репутаційні ризики у випадку порушення країною умов механізму фінансування.
49
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Процесуальні особливості розгляду спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг." Право України, no. 2020/07 (2020): 159. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-159.
Full textAbstract:
Необхідність удосконалення правового регулювання господарських процесуальних відносин у сфері розгляду спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, незначна кількість теоретичних досліджень і недостатня розробленість проблематики цієї правової категорії зумовлює актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих у правовій доктрині визначень понять правового спору, юридичного конфлікту та їх співвідношення, договорів про надання фінансових послуг, а також небанківських фінансових послуг. Запропоново визначення спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових пос луг, зроблено їхню класифікацію. Виокремлено процесуальні особливості розгляду зазначеного різновиду договірних спорів. Зазначається, що договірний спір є складною правовою категорією, поняття якої має комплексний характер. З огляду на це спори, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, як різновид договірних спорів, розглядаються в етимологічному, економічному, філософському та правовому аспектах. У результаті проведеного аналізу основних концепцій розуміння правового спору запропоновано визначати спір, що виникає із договорів про надання небанківських фінансових послуг, як правовий конфлікт між учасниками господарських відносин на ринках небанківських фінансових послуг, що виникає при укладанні, зміні, розірванні, виконанні та визнанні недійсними договорів про надання небанківських фінансових послуг. Спори, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, пропонується поділити на п’ять основних груп: 1) спори про укладання договорів; 2) спори про зміну договорів; 3) спори про розірвання договорів; 4) спори про виконання договорів; 5) спори про визнання договорів недійсними, кожна з яких – на підгрупи. Пропонується також класифікувати спори, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, за предметною ознакою на спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні, виконанні та визнанні недійсними договорів про надання небанківських фінансових послугіз: переказу коштів; торгівлі валютними цінностями; фінансового лізингу; надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту; надання гарантій і поручительств; адміністрування недержавних пенсійних фондів; адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; у сфері страхування; факторингу та інших фінансових послуг. Авторка зробила висновок, що однією зі сторін господарського процесу з вирішення спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, можуть бути не лише фінансові установи та фізичні особи – підприємці, як це зазвичай визначають, а й юридичні особи, які не мають статусу фінансової установи.
50
Hlushchenko, Yu A. "Комунальні банки в системі кредитування територіальних громад." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (June 1, 2018): 86–92. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.03.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретичні основи вітчизняного та зарубіжного досвіду існування комунального кредиту та визначено роль комунальних банків у процесі фінансово-економічного розвитку територіальних громад. З’ясовано, що в Україні розвиток комунальних банків носить фрагментарний характер. Запропоновано визначення законом правової основи створення комунальних банків та залучення до вкладів тимчасово вільних коштів відповідних місцевих бюджетів, що сприятиме підвищенню рівня фінансової стійкості банку та самостійності територіальних громад.