Academic literature on the topic 'Фінансова загроза'

У статті розглянуто зміст понять «фінансова безпека банку», «ризик», «загроза», а також досліджено їх взаємозв’язок. Проаналізовано основні загрози складових фінансової безпеки банку, визначено їх пріоритетність та запропоновано основні засоби їх захисту та усунення. Розглянуто класифікацію загроз банківській безпеці, що формуються екзо- та ендогенними факторами, з урахуванням сучасних тенденцій підвищення впливу техногенних факторів та загострення конфліктів різних рівнів, таких як військові, корпоративні, засновницькі, банк – персонал, банк - клієнт. Проведено аналіз статистичних даних роботи банківської системи в сучасних кризових умовах. Зроблено критичний аналіз діагностики діяльності банків відповідно до методики Національного банку України.

Анотація. Невисокий рівень довіри до банків і незначні темпи її відновлення зумовлюють загостренняпроблеми забезпечення фінансової безпеки банківських установ. Низький рівень фінансової безпекинавіть одного системно важливого банку може спровокувати порушення і деформацію банківськогосектору загалом. Від того, наскільки повним є визначення складу загроз, оцінка рівня їхньої інтен-сивності та можливих наслідків впливу, залежить ефективність побудови всієї системи забезпеченняфінансової безпеки системно важливих банків. Особлива увага приділяється розкриттю теоретичнихаспектів поняття загрози фінансовій безпеці системно важливих банків. Зокрема, визначено сутністьі відмінності між поняттями «загрози фінансовій безпеці», «фактори фінансової безпеки», «небезпекафінансовій безпеці», «виклик фінансовій безпеці» та «шкода фінансовій безпеці» у межах досліджен-ня фінансової безпеки системно важливих банків. Надано авторське визначення поняттю загрози фі-нансовій безпеці системно важливих банків, відповідно до якого загрозу фінансовій безпеці системноважливих банків слід розглядати як реалізовану форму небезпеки, сукупність чинників та явищ, щоспричиняють порушення стійкості функціонування і зниження захищеності фінансових інтересів бан-ківської установи, що, у свою чергу, може спровокувати дестабілізацію всієї фінансової системи. Розгля-нуто основні підходи до класифікації загроз фінансовій безпеці системно важливих банків. Виявлено,що фундаментальним є поділ загроз за джерелом виникнення, відповідно до якого їх можна поділити назовнішні і внутрішні (екзогенні та ендогенні), надано детальну характеристику зовнішнім і внутрішнімзагрозам фінансовій безпеці системно важливих банків. У розрізі дослідження фінансової безпеки сис-темно важливих банків було досліджено питання довіри населення. Виявлено, що стійкий рівень довіриє чинником забезпечення фінансової безпеки, а зменшення рівня довіри населення доцільно розглядатияк одну з основних загроз фінансовій безпеці системно важливих банків.Ключові слова: фінансова безпека банку, системно важливий банк, загрози фінансовій безпеці систем-но важливого банку, довіра населення.Формул: 0; рис.; 1; табл.: 0; бібл.: 17.

Анотація. Метою статті є оцінювання впливу використання кредитних послуг на сучасний стан фі-нансової безпеки домогосподарств в Україні. Під фінансовою безпекою домогосподарства пропонуєморозуміти захищеність його фінансових інтересів, що визначаються потребами його членів у гідномужитті та всебічному розвитку, від зовнішніх загроз і внутрішніх дестабілізувальних чинників. Визна-чено тенденцію до зростання обсягів кредитування фізичних осіб фінансовими установами та особливо— фінансовими компаніями, яку не змінила і ситуації пандемії, при цьому середні показники борговогонавантаження домогосподарств залишаються незначними. Зазначено особливу фінансову незахище-ність клієнтів фінансових компаній у зв’язку із заплутаними умовами кредитування і надзвичайно ви-сокими реальними відсотковими ставками. Наголошено на тому, що не останню роль у дотриманні ви-мог фінансової безпеки відіграють рівень економічної, фінансової грамотності людей і відповідальністьфінансових установ-кредиторів, які мають чітко і доступно пояснити потенційним позичальникам усіхарактеристики кредитного продукту та пов’язані з ним ризики, надати графіки погашення кредитнихзобов’язань за різними варіантами, озвучити реальну вартість кредиту, суму відсотків і комісій, належ-них до сплати. Доведено, що вплив використання кредитних послуг на фінансову безпеку домогоспо-дарств є неоднозначним, оскільки залежить від свідомого ставлення як фізичних осіб, так і фінансовихустанов-кредиторів до визначення обсягів потрібного кредиту, його строків і рівня кредитоспромож-ності позичальників. Для обох сторін кредитних відносин виникають помітні ризики, законодавче вре-гулювання яких останнім часом суттєво вдосконалив захист фінансових інтересів фізичних осіб — по-зичальників, що сприятиме підтриманню достатнього рівня фінансової безпеки їхніх домогосподарств.Ключові слова: домогосподарство, фінансова безпека, загрози, кредитні послуги, фінансові установи,процентні ставки, захист фінансових інтересів.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 22.

В умовах пандемії COVID-19 суттєвих змін зазнали як світова економічна система, так і фінансова система кожної держави та ділової одиниці зокрема. Карантинні заходи сприяли ще більш стрімкому впровадженню інформаційних технологій у фінансові процеси, зумовивши виникнення оновленого формату функціонування суб'єктів підприємництва з одночасним поширенням і нових гібридних загроз їх фінансовій безпеці. У цьому контексті у статті обґрунтовано необхідність ефективного управління фінансовою безпекою суб'єктів підприємництва, ключовим етапом якого є оцінка рівня фінансової безпеки. Здійснено порівняльний аналіз різних наукових підходів до такої оцінки та запропоновано авторське бачення даного управлінського процесу. Зокрема, акцентовано на необхідності зважання під час оцінки фінансової безпеки не лише фінансові показники підприємства, а й на якісні параметри кожного зі складників фінансової безпеки. Окрім того, акцентовано на важливості врахування під час оцінки фінансової безпеки суб'єктів господарювання принципів системності, інтегрованості, доступності, конструктивності та стратегічного бачення. Формалізовано сукупність етапів та заходів оцінки фінансової безпеки підприємств у вигляді організаційної моделі, яка дасть змогу підвищити ефективність управління фінансовою безпекою ділових одиниць та зменшити трудові та часові затрати на його реалізацію.

Обгрунтовано вплив інвестиційної складової на фінансову безпеку країни в умовах діджиталізації інвестиційних рішень у період COVID-19, розвинено зміст інвестиційної безпеки з позиції зміни форм інвестиційного капіталу, що раніше спрямовувався в модернізацію виробництва, а сьогодні інвестується в цифрову валюту, дозволяючи швидко отримувати прибуток. Доведено, що такий перелив капіталу створює істотну загрозу фінансовій безпеці країн, а віртуальна форма реалізації інвестиційного потенціалу створює ризики стабільності державних фінансів. Проведено аналіз тенденцій ринку криптовалют з урахуванням регуляторного аспекту і способів входження приватних інвесторів на ринок віртуальних інвестицій. Визначено перелік загроз фінансовій безпеці країни у сфері реалізації інвестиційних рішень із криптовалютами на основі децентралізованих фінансових платформ. Доведено, що в середньостроковому періоді, крім загрози стрімкого зниження вартості самих активів, це також зумовлює ймовірнсть браку продуктивних інвестицій у реальних сектор національної економіки, зокрема через внутрішні інвестиції громадян країни. Запропоновано взаємовигідну інтеграцію централізованих і децентралізованих фінансів у сфері інвестиційних рішень на основі виведення численних проєктів криптоінфраструктури в легальне поле і надання їм дозволу взаємодіяти з традиційними постачальниками фінансових послуг, здійснювати трансфер інновацій і знань з урахуванням нових цифрових бізнес-моделей.

У статті доведено, що менеджмент фінансовою безпекою підприємства залежить від таких складових як фінансова стійкість, ліквідність, ефективність, що векторно формують фінансову стратегію у довгостроковому періоді. Відтак, в такому ключі побудовані теоретико-прикладні постулати дослідження. Встановлено, що під менеджментом фінансової безпеки підприємства визначаємо захищений стабільний стан підприємства, за якого простежується нейтралізація впливу негативних факторів, що в підсумку працює на покращення фінансового стану та базисно веде до самонаповнення, самовідтворення, ефективного управління, стійкого розвитку та формування якісного інвестиційного клімату. Сформовано концепт системи менеджменту фінансовою безпекою підприємства, який працює через ефективність фінансового управління, взаємодію фінансових ресурсів та сумарний ефект результату, що системно оцінюють рівень фінансової безпеки через індикатори. Стратегічне управління фінансовою безпекою підлягає оцінці через векторні орієнтири. Забезпечення оптимального рівня фінансової безпеки через оцінку та нейтралізацію загроз. Підтримка рівня фінансової безпеки працює через захищеність та ефективність. Розроблено стратегічну архітектуру формування векторних орієнтирів забезпечення фінансової безпеки підприємства, що базується на системі вибору типу фінансової стратегії через принципи формування та індикатори ефективності, які посилюють стан безпеки. Обґрунтовано ефект від впровадження типу фінансової стратегії в системі забезпечення фінансової безпеки, що полягає в забезпеченні економічного, нададитивного та фінансового ефектів для підприємства. Фінансова безпека є напрямком розвитку фінансової діяльності підприємства, посилення стану соціально-економічної безпеки, надійності та захищеності, що свідчить про налагоджену систему ефективного фінансового менеджменту. Адже, саме нерівності у формуванні та розподілі фінансових ресурсів провокують втрату оптимального рівня фінансового потенціалу, вимагають від підприємства швидкого реагування на виклики.

Анотація. Досліджено роль ринку цінних паперів у забезпеченні фінансової безпеки держави, її ін-теграції у світовий економічний простір. Основну увагу приділено саме ринку облігацій внутрішньоїдержавної позики, оскільки саме цей ринок цінних паперів становить 95 % обсягу від усього ринкуцінних паперів в Україні. Доведено необхідність дослідження фінансової безпеки саме ринку облігаційвнутрішньої державної позики. Зроблено наголос на зв’язку фінансової безпеки ринку цінних паперів зінвестиційною, борговою безпекою держави і фінансовою безпекою юридичних та фізичних осіб. Роз-глянуто підходи, які запропоновані до визначення питання фінансової безпеки ринку цінних паперів, таїї зовнішню і внутрішню складові. Також проаналізовано зовнішні і внутрішні загрози, які можуть мативплив на ринок цінних паперів в Україні. Досліджено дані первинного і вторинного ринків облігаційвнутрішньої державної позики та коливань курсу гривні відносно іноземних валют. Проведено аналізвзаємозв’язку отриманих даних ринків первинного розміщення облігацій внутрішньої державної по-зики, вторинного їхнього продажу і курсових коливань гривні щодо долара США за період двох місяціві негативних зовнішніх чинників на фінансову безпеку ринку цінних паперів, які мали місце в цьомудіапазоні. Здійснено оцінку забезпечення фінансової безпеки ринку облігацій внутрішньої державноїпозики від зовнішніх чинників в Україні. Досліджено ймовірні наслідки негативного сценарію, які ма-тимуть вплив на національну економіку за повторної чи триваючої дії названих негативних зовнішніхчинників на ринок облігацій внутрішньої державної позики. З’ясовано, яким суб’єктам варто приділитибільшу увагу до піднятого питання, і запропоновано, у якому напрямі потрібно проводити співпрацюМіністерству фінансів України, Національному банку України і науковцям.Ключові слова: фінансові ринки, ринок цінних паперів, фінансова безпека ринку цінних паперів, еко-номічна безпека ринку цінних паперів, негативні чинники на ринок цінних паперів.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 14.

Сучасна економічна система України перебуває у досить нестабільному положенні. Цьому сприяють як міжнародні політичні, економічні та фінансові кризи, світова пандемія 2020 року, так і внутрішня політична й економічна ситуація. Для багатьох вітчизняних підприємств, особливо у видавничо-поліграфічній галузі, постала реальна загроза банкрутства. Менеджменту комерційних організацій необхідно мати ефективний інструмент для ранньої діагностики кризових явищ, можливості виявити їх причину та усунути її шляхом коригування власних стратегій розвитку. У статті досліджено фінансово-економічний стан видавничих та поліграфічних підприємств, виявлено фактори, що мають найбільший вплив на їх фінансову стійкість, та розроблено балансову модель діагностики кризового стану. В ході подальшого дослідження та вдосконалення моделі вона може стати надійним засобом швидкого виявлення потенційних загроз фінансовому та економічному стану підприємства.

Визначено історичність виникнення дефініції «фінансова безпека» та уточнено її змістовий взаємозв’язок із фінансовою стійкістю та фінансовою стабільністю. Здійснено деталізацію цих понять у розрізі таких критеріїв: час, змістове «ядро» поняття, детермінанти економічного змісту поняття та фундаментальні передумови забезпечення. На основі критичного огляду наукової бази подано контент-аналізу поняття «фінансова безпека», що дозволило виділити два основних підходи до ідентифікації фінансової безпеки. Сформульовано параметри характеризації фінансової безпеки підприємства. Схематично представлено сукупність основних внутрішніх і зовнішніх загроз фінансової безпеки підприємств. Визначено основні елементи в системі управління фінансовою безпекою підприємства та представлене авторське бачення змістовності досліджуваного поняття.

Автор розглядає сутність і співвідношення понять “загроза” та “ризик” у системі фінансової безпеки підприємства
The author examines the nature and value concepts of "danger" and "risk" in the financial system of enterprise security

Мельник С. І. Методологічні засади управління фінансовою безпекою підприємств: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 21.04.02 – економічна безпека суб’єктів господарської діяльності / Мельник Степан Іванович. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2020. - 490 с.
У першому розділі «Теоретичні засади управління фінансовою безпекою підприємств» за результатами аналізу понять «безпека», «економічна безпека підприємства», «фінансова діяльність» та «фінансова безпека підприємства» сформовано теоретичний базис управління фінансовою безпекою українських підприємств. Побудовано контекстноцільову матрицю визначення сутності поняття «фінансова безпека підприємства», в основі якої покладено дві базові площини, що визначають позицію науковців стосовно «ядра» поняття та «основного призначення» фінансової безпеки в процесах, які мають місце в умовах кожного суб’єкта господарювання. Під фінансовою безпекою підприємства запропоновано розуміти стан фінансової системи, за якого зберігається фінансова рівновага та здійснюється протидія загрозам, внаслідок чого забезпечується її стійкість, стабільність та надійність, що сприяє досягненню визначених цілей та стратегії розвитку. Уточнено понятійно-категоріальний апарат управління фінансовою безпекою підприємств, зокрема зміст таких термінів як «виклик», «ризик», «загроза» та «небезпека». Під дестабілізуючими факторами запропоновано розуміти явища або обставини, які можуть, залежно від сили дії, негативно вплинути на його фінансово-господарську діяльність, що призведе до зниження фінансової безпеки. Розроблено модель понятійно-категоріального апарату фінансової безпеки підприємства, яка демонструє логічні зв’язки між термінами, розриває розуміння їх ролі та характеризує як системний та цілісний підхід до управління фінансовою безпекою підприємства. Сформовано науковий підхід до побудови і функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства, який, на відміну від наявних, вирізняється сукупністю системних елементів та логічною структурою їх взаємозв’язків, що дозволяє на теоретичному та практичному рівнях розуміти умови, можливості та порядок формування і функціонування зазначеного механізму, що у підсумку сприяє ефективності управління фінансовою безпекою підприємства. У другому розділі «Теоретико-методологічні засади управління фінансовою безпекою підприємств» встановлено взаємозв’язок між управлінням економічною безпекою підприємства, управлінням фінансовою діяльністю підприємства та управлінням фінансовою безпекою підприємства. Розроблено мультифакторіальну модель управління фінансовою безпекою підприємства, яка відрізняється від існуючих запропонованою структурою, що охоплює взаємопов’язані рівні управління: підприємством, економічною безпекою, фінансовою безпекою, протидією загрозам, із деталізацією основних етапів процесу управління на кожному з них, що формує цілісну наскрізну орієнтацію на своєчасну реалізацію захисних заходів із раціональним використанням наявних ресурсів. Визначено основні домінанти для управління фінансовою безпекою підприємства як об’єкта управління (фінансову стійкість, стабільність, рівновага, надійність) та уточнено їх зміст. Удосконалено концептуальний підхід до формування та розвитку системи управління фінансовою безпекою підприємства, який, на відміну від відомих, визначає послідовність внесення змін у процес функціонування підприємства для створення умов безпековій діяльності, регламентує порядок розроблення та реалізації захисних заходів, зважаючи на встановлені стратегічні цілі й тактичні орієнтири та результати оцінювання управління фінансовою безпекою, створює сприятливі умови для застосування адаптивного чи антисипативного видів управління та інтелектуалізації, що забезпечує цілеспрямованість процесу управління попри зростаючу динаміку дестабілізуючих факторів у середовищі функціонування підприємства. У третьому розділі «Методологічне забезпечення оцінювання управління фінансовою безпекою підприємств» проведено аналіз тенденцій розвитку промисловості та підприємств окремих видів економічної діяльності, результати якого дозволили обґрунтувати важливість удосконалення управління фінансовою безпекою підприємств. Розроблено методичні засади формування організаційного забезпечення управління фінансовою безпекою підприємства, які, на відміну від відомих, передбачають поступові зміни в організаційній структурі підприємства шляхом визначення координуючого й профільних підрозділів у сфері фінансової безпеки із відповідним коригуванням порядку надходження й використання інформаційних, матеріальнофінансових і кадрових ресурсів, що створює організаційні можливості для підтримання безпечних умов розвитку, з урахуванням інтересів та наявних ресурсів. Сформовано теоретичний підхід до діагностування управління фінансовою безпекою підприємства, який, порівняно з іншими, передбачає внесення змін у наявні системи інформаційно-аналітичного та обліковоаналітичного забезпечення для отримання, перевірки та опрацювання структурованої та неструктурованої інформації стосовно основних етапів процесу управління, що сприяє більш повному задоволенню інформаційних потреб суб’єктів безпеки. Розроблено методичний підхід до оцінювання управління фінансовою безпекою підприємства, що передбачає визначення сукупності якісних і кількісних індикаторів, розрахунок групових та інтегральних показників для характеристики рівня фінансової безпеки, результативності дій суб’єктів безпеки та ефективності використання організаційної структури й ресурсного забезпечення, що створює основу для внесення змін у систему управління фінансовою безпекою підприємства. Проведені розрахунки дозволили виявити: «низький» рівень фінансової безпеки більшості підприємств, які були обрані для апробації методичного підходу до оцінювання управління фінансовою безпекою підприємства; низьку обґрунтованість управлінських рішень та узгодженість дій суб’єктів безпеки; відсутність ініціативи щодо застосування превентивних захисних заходів; недостатню узгодженістю дій між структурними підрозділами; низьку вмотивованість працівників профільних підрозділів до виконання завдань у сфері фінансової безпеки підприємства; недостатню увагу до удосконалення процесу управління фінансовою безпекою підприємств. У четвертому розділі «Управління фінансовою безпекою підприємств в умовах посилення нестабільного середовища функціонування» обґрунтовано, що через суттєве підвищення складності, збільшення кількості та зміни процесу реалізації загроз зростає важливість своєчасної реакції суб’єктів безпеки. Розроблено теоретичні положення діагностування готовності системи управління фінансовою безпекою підприємств до змін внаслідок впливу зовнішніх та внутрішніх чинників, які, на відміну від відомих, охоплюють чотири основні блоки параметрів оцінювання (основні домінанти фінансової безпеки підприємства, основні функціональні складові фінансової безпеки; інформаційна готовність; кадрова готовність) та характеризують зазначену систему управління як реактивну або інертну щодо здатності адекватно реагувати на зміни, що дозволяє отримувати відповідну інформацію для прийняття рішень щодо забезпечення фінансової безпеки підприємства. Здійснено систематизацію внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливають на управління фінансовою безпекою промислових підприємств, що, на відміну від відомих, передбачає застосування методу багатокритеріального вибору альтернатив на основі нечіткого відношення переваг, що дало змогу побудувати модель та обґрунтувати пріоритетні напрями удосконалення управління фінансовою безпекою підприємств. Обґрунтовано, що адаптивне управління фінансовою безпекою підприємства – це процес реалізації узгоджених заходів, в умовах обмеженого інформаційного забезпечення та швидкої і складно передбачуваної зміни умов функціонування, які передбачають внесення змін в організаційну структуру, стиль і методи управління фінансовою безпекою для покращення результативності дій суб’єктів безпеки та ефективності реалізації захисних заходів. Сформовано науковопрактичний підхід до застосування адаптивного управління, який містить сукупність адаптаційних процедур і дає змогу керуючій підсистемі управління фінансовою безпекою підприємства обирати з них відповідний варіант із урахуванням змін у зовнішньому середовищі, динаміки внутрішніх процесів та результатів оцінювання процесу управління фінансовою безпекою підприємства. У п’ятому розділі «Напрями удосконалення інструментарію управління фінансовою безпекою підприємств» розроблено технологію антисипативного управління фінансовою безпекою підприємства, яка передбачає послідовне виконання етапів (підготовки, моніторингу, розроблення превентивних захисних заходів та їх застосування), що дозволяє з урахуванням специфіки фінансово-господарської діяльності промислового підприємства та процесу управління фінансовою безпекою ухвалювати управлінські рішення, спрямовані на попередження загроз. Обґрунтовано, що вибір певного альтернативного варіанту превентивних захисних заходів повинен здійснюватися залежно від можливих втрат, які будуть спричинені підприємству внаслідок виникнення або ж посилення ключових загроз для фінансової безпеки. Доведено, що обмеженість ресурсного забезпечення та висока динамічність середовища функціонування вимагає реагування лише на ті сигнали, які можуть спричинити суттєвий вплив на фінансову безпеку підприємства, що потребує більш активного застосування економіко-математичних та експертних методів. Визначено теоретико-методичні засади вибору захисних заходів у процесі управління фінансовою безпекою підприємства, які, порівняно із відомими, передбачають види захисних заходів (антисипативні, адаптаційні, антикризові), їх характеристику, умови і порядок вибору, що забезпечує стабілізацію ситуації, відновлення нормальної діяльності підприємства та ліквідацію наслідків, з огляду на організаційне й ресурсне забезпечення. Доведено, що інтелектуалізація повинна передбачати генерування нових знань та набуття вмінь щодо можливої зміни рівня фінансової безпеки та варіантів дій з метою підтримання стабільності й стійкості функціонування, повернення до стану рівноваги й надійності у реалізації захисних заходів, а також розширення можливостей для їх застосування суб’єктами безпеки через удосконалення організаційного забезпечення, підтримки ініціативності працівників профільних підрозділів, децентралізації у вирішенні окремих завдань. Розроблено теоретико-методологічні засади інтелектуалізації управління фінансовою безпекою підприємства, що передбачають зростання особистісних інтелектуальних характеристик, проведення організаційних змін, збільшення інтелектуального потенціалу й інтелектуального капіталу, що сприятиме розвитку інтелектуалізації керуючої і керованої підсистем у межах системи управління фінансовою безпекою підприємства. In the first chapter, «Theoretical Foundations of Management the Financial Security of the Enterprise», based on an analysis of the concepts of «security», «economic security of the enterprise», «financial activity» and «financial security of the enterprise», the theoretical basis for managing of financial security of Ukrainian enterprises is formed. A context-targeted matrix has been built to determine the essence of the concept of «financial security of the enterprise», which is based on two basic planes, determine the position of scientists regarding the «core» of the concept and the «main purpose» of financial security in the processes that take place in the conditions of each business entity. It is proposed to understand the financial security of the enterprise as the state of the financial system in which financial equilibrium is maintained and threats are counteracted, as a result of which its stability, consistency and reliability are ensured, which contributes to the achievement of certain development goals and development strategies. Clarification of the conceptual and categorical apparatus for managing the financial security of enterprises, in particular the content of such terms as «challenge», «risk», «threat» and «danger». As destabilizing factors, it is proposed to understand the phenomena or circumstances that, depending on the strength of the action, can negatively affect its financial and economic activities, which will lead to a decrease in financial security. A model of the conceptual and categorical apparatus of financial security of the enterprise has been developed, which demonstrates the logical connections between the terms, breaks the understanding of their role and characterizes it as a systematic and holistic approach to managing the financial security of the enterprise. A scientific approach has been formed to the construction and functioning of the mechanism for ensuring the financial security of the enterprise, which, unlike the existing ones, is distinguished by a combination of system elements and the logical structure of their interconnections, which makes it possible to understand at the theoretical and practical levels the conditions, possibilities and order of formation and functioning of this mechanism, which, as a result, contributes to the effectiveness of managing the financial security of the enterprise. In the second chapter «Theoretical and methodological foundations of managing the financial security of enterprises» the relationship between the management of economic security of the enterprise, financial management of the enterprise and financial security management of the enterprise is established. A multifactorial model for managing the financial security of the enterprise has been developed, which differs from the existing proposed structure, covering the interrelated levels of management: the enterprise, economic security, financial security, countering threats, detailing the main stages of the management process at each of them, forms a holistic end-to-end orientation for the timely implementation of protective measures for the rational use of available resources. The main dominants for managing the financial security of the enterprise as an object of management (financial stability, consistency, balance, reliability) are identified and their content is specified. The conceptual approach to the formation and development of the enterprise financial security management system has been improved, which, unlike the wellknown ones, determines the sequence of changes to the operation of the enterprise to create conditions for the security sector, regulates the development and implementation of protective measures, despite established strategic goals and tactical guidelines and results of the assessment of financial security management, creates favorable conditions for the use of adaptive or antisipative types of management and intellectualization, which ensures a focused management process despite the growing dynamics of destabilizing factors in the environment of the enterprise. The third chapter, «Methodological support for assessing the management of financial security of the enterprises», analyzes the development trends of industry and enterprises of certain types of economic activity, the results of which made it possible to substantiate the importance of improving the management of financial security of enterprises. The methodological foundations for the formation of organizational support for managing the financial security of the enterprise have been developed, which, in contrast to the well-known ones, provide for gradual changes in the organizational structure of the enterprise by determining the coordinating and specialized units in the field of financial security with appropriate adjustment of the order of receipt and use of information, material, financial and human resources, which creates organizational opportunities to maintain a safe development environment, taking into account the available resources. A theoretical approach to diagnosing the financial security management of the enterprise, in comparison with others, has been formulated, provides for changes to existing systems of information-analytical and accounting-analytical support for obtaining, checking and processing structured and unstructured information regarding the main stages of the management process, contributes to a more complete satisfaction of information security needs. A methodological approach to assessing the financial security management of the enterprise has been developed, which provides for the determination of a set of qualitative and quantitative indicators, the calculation of group and integral indicators to characterize the level of financial security, the effectiveness of the actions of security entities and the efficient use of the organizational structure and resource support, creating the basis for making changes to the management system financial security of the enterprise. The calculations made it possible to identify the «low» level of financial security of most enterprises that were chosen to test a methodological approach to assessing the financial security management of the enterprise; low validity of management decisions and coordination of actions of security entities; lack of initiative on the application of preventive and protective measures; lack of coordination between structural units; low motivation of employees of specialized units to perform tasks in the field of financial security of the enterprise; insufficient attention to improving the process of managing the financial security of enterprises. In the fourth section, «Managing the financial security of enterprises in the increasingly unstable operating environment», it is substantiated that due to a significant increase in complexity, an increase in the number and change in the process of implementing threats, the importance of a timely response of security entities is growing. Theoretical provisions have been developed for diagnosing the readiness of the financial security management system of enterprises for changes due to external and internal factors, which, unlike the known ones, cover the four main blocks of assessment parameters (the main dominants of the financial security of the enterprise, the main functional components of financial security; information preparedness; staff readiness) and characterizes the specified management system as reactive or inert ability to adequately respond to changes, allows to obtain relevant information for making decisions on ensuring the financial security of the enterprise. Systematization of internal and external factors affecting the financial security management of industrial enterprises was carried out, which, unlike the known ones, provides for the application of the multi-criteria selection method of alternatives based on a fuzzy preference relationship, which allowed to build a model and justify the priority areas for improving the financial security of the enterprises. It is proved that adaptive management of the enterprise’s financial security is a process of implementing agreed measures, under conditions of limited information support and quick and difficult to predict changes in operating conditions, which include changes to the organizational structure, style and methods of financial security management to improve the effectiveness of actions of security entities and efficiency implementation of protective measures. A scientific and practical approach to the use of adaptive management has been formed, which contains a set of adaptive procedures and allows the management subsystem of the financial security management of the enterprise to choose the appropriate option from them taking into account changes in the external environment, the dynamics of internal processes and the results of the assessment of the financial security management process of the enterprise. In the fifth section «Directions for improving the tools for managing the financial security of enterprises», a technology for antisipative management of the financial security of the enterprise is developed, which provides for the sequential implementation of the stages (preparation, monitoring, development of preventive and protective measures and their application), which allows taking into account the specifics of the business-related activities of the industrial enterprise and the financial security management process make management decisions aimed at preventing threats. It is substantiated that the choice of a certain alternative variant of preventive and protective measures should be carried out depending on the possible losses that will be caused to the enterprise due to the occurrence or strengthening of key threats to financial security. It is proved that the limited resource support and the high dynamism of the functioning environment requires responding only to those signals that can entail a significant impact on the financial security of the enterprise, which requires more active application of economic, mathematical and expert methods. The theoretical and methodological foundations of the choice of protective measures in the process of managing the financial security of the enterprise are defined, in comparison with the known ones, they provide for the types of protective measures (antisipative, adaptive, anti-crisis), their characteristics, conditions and order of choice, stabilize the situation, restore normal operation of the enterprise and eliminate consequences, given organizational and resource support. It is proved that intellectualization should include the generation of new knowledge and the acquisition of skills regarding a possible change in the level of financial security and options for actions in order to maintain stability and sustainability, return to a state of equilibrium and reliability in the implementation of protective measures, as well as expanding the possibilities for their application by security entities through improvement of organizational support, initiative support for employees of specialized units, decentralization in solving individual problems. Theoretical and methodological foundations of the intellectualization of financial security management of the enterprise have been developed, providing for the growth of personal intellectual characteristics, organizational changes, an increase in intellectual potential and intellectual capital, which will contribute to the development of intellectualization of the managing and managed subsystems within the framework of the enterprise financial security management system.

Фінансова безпека банку є запорукою стабільного розвитку банку, тому її дослідження є вкрай актуальним. Пріоритетність забезпечення фінансової безпеки банку зумовлює необхідність комплексного підходу шляхом розроблення відповідної системи її забезпечення та визначення місця та ролі в ній механізму забезпечення фінансової безпеки банку з врахуванням впливу на неї чинників зовнішнього та внутрішнього середовища.