Relevant bibliographies by topics / Філософські концепції

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Conference papers
  5. Reports

Academic literature on the topic 'Філософські концепції'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Філософські концепції.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Філософські концепції"

1

ЯРЕМЧУК, Наталія, and Надія ПАВЛЮК. "ІСТОРИЧНА ПРОЗА Ю. МУШКЕТИКА: ФІЛОСОФІЯ ГУМАНІЗМУ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 268–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.36.

Full text
Abstract:
Філософське осмислення дійсності – специфічна ознака історичної прози Ю. Мушкетика. Стаття розкриває на матеріалі історичної прози головні домінанти та критерії художньо-філософської концепції Ю. Мушкетика, детерміновані посиленням філософського підґрунтя зображуваних подій у творах автора. Методологія дослідження зумовлена міждисциплінарним підходом, який передбачає поєднання системно-аналітичного, культурологічного, історико-генетичного, історико-функціонального та діалектичного методів. Центром зацікавлень письменника постає особистість, тож у художньо-філософській парадигмі Ю. Мушкетика переважають питання сократівського характеру (добро / зло, життя / смерть, свобода / відповідальність тощо). У статті вперше досліджено особливості художньо-філософської парадигми кожного твору автора, в основі якої – специфіка світобудови відтворюваних історичних періодів і світосприйняття персонажів, що має за підмурок філософію античності, Києво-Могилянської академії та філософські переконання науковців епохи Відродження та Просвітництва. Дослідження специфіки філософсько-історичної основи історичної прози Ю. Мушкетика показали, що письменник здійснює художнє та філософське осягнення історичних тем, змальовує екзистенцію особистості та її світосприйняття крізь призму осмислення проблеми світу й людини в ньому на засадах гуманізму. Історична проза Ю. Мушкетика – яскравий приклад майстерного поєднання складного і простого, безсмертного і тлінного в тісній взаємодії з минулим, теперішнім і майбутнім. Для творів митця характерне розширення смислового поля історичних подій, історія в них слугує своєрідним ключем до осмислення провідних засад онтології та гносеологічного процесу, заснованих на оригінальній художньо-філософській концепції автора.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Швець, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКА МЕТОДОЛОГІЯ В СУЧАСНИХ МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 38 (January 30, 2022): 70–75. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v38i.470.

Full text
Abstract:
Розглянуто філософсько-методологічну проблематику сучасних музикознавчих досліджень, проаналізовано особливості застосування методів і підходів сучасної філософії (герменевтичний, системно-структурний, функціональний, культурно-історичний, семантичний, інтегративний підходи). Обґрунтовано доцільність розширення методології вузько спеціалізованих музикознавчих досліджень методиками сучасної філософії музики. Зауважено, що філософська методологія значно розширює можливості теоретичного осмислення та розуміння конкретних і практичних проблем сучасного музикознавства. Виявлено, що філософські концепції багатьох музичних феноменів, долаючи недоліки вузькоспеціалізованих досліджень, поглиблюють розуміння їх специфічної сутності та визначають перспективи подальших досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Азнакаєва, Е. М. "Філософські концепції інституціоналізації бібліотек." Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, no. 1 (17) (2013): 137–41.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Давидович, І. І., and К. П. Задоя. "ЦІННІСНА КОНЦЕПЦІЯ ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНУ В ДОКТРИНІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІДҐРУНТЯ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 111–15. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).405.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто питання про філософські засади так званої ціннісної концепції об’єкта злочину. Цінніс-на концепція об’єкта злочину постала в 1990-х роках як альтернатива звичній для радянського періоду кон-цепції об’єкта злочину, згідно з якою об’єктом злочину є суспільні відносини. На противагу останній концеп-ції, ціннісна концепція виходить із того, що злочин посягає не на суспільні відносини, а на певні цінності: потерпілих, їхні інтереси та права; соціальні зв’язки, предмети (матеріалізовані блага); нематеріалізовані блага, які належать потерпілим. Ціннісна концепція об’єкта злочину критикувала-ся в доктрині кримінального права з різних точок зору, однак предметом критики не були філософські засади цієї концепції. Прихильники ціннісної концепції вва-жають, що вона ґрунтується на вченні про цінності, яке сформувалося в рамках діалектичного матеріаліз-му, так званій марксистській теорії цінностей. Однак під час детального аналізу виявляється, що насправді ціннісна концепція об’єкта злочину в її сучас-ному вигляді не узгоджується як з основними постула-тами діалектичного матеріалізму щодо цінностей, так і з іншими напрямами аксіологічного вчення. Проблема, зокрема, полягає в тому, що ціннісна концепція об’єкта злочину тяжіє до визнання об’єктами злочину (цінно-стями) певних предметів (явищ), але не в суб’єкт-об’єк-тних відносинах з приводу цих предметів (явищ). Якби ціннісна концепція об’єкта злочину справді була б заснована на марксистській теорії цінностей, вона фактично була б іншою формою вираження кон-цепції «об’єкт злочину – суспільні відносини».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Pocelujko, A. O. "Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження." Grani 18, no. 4 (March 3, 2015): 54–61. http://dx.doi.org/10.15421/1715079.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються передумови аналізу соціальної перцепції в різних гносеологічних, загально­психологічних (периферійно­соціально­психологічних) теоріях. Гносеологія є розділом філософії, який досліджує загальні передумови пізнавальної діяльності, співвідношення пізнання і дійсності, встановлення умов істинного та достовірного знання створює стійкий фундамент для дослідження соціального сприйняття. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції, можна вирізняти різне розуміння образу в матеріалістичній та ідеалістичній гносеології, в раціоналізмі та емпіризмі. В матеріалістичній гносеології розуміння образу від початку пов’язується із тілом, психікою та суспільством, що дає підстави вести мову про об’єктивізм, психологізм та соціологізм в інтерпретації соціального сприйняття в тих соціологічних концепціях, які спиратимуться на цю гносеологію. Це означатиме, що соціальне сприйняття буде досліджуватись як похідне від соціального середовища, його індивідуальних та соціально­групових особливостей та від суспільства в цілому. В ідеалістичній гносеології в тлумаченні соціального сприйняття переважає фікціоналістське розуміння. Це означає, що соціальне сприйняття розглядається в його феноменальному вимірі (вимір явищ), в той же час цьому феноменальному виміру ідеалістична гносеологія протиставляє ноуменальний вимір, у зв’язку з чим соціальне сприйняття виноситься за межі істинного знання. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції по різному розв’язується питання про джерело соціального сприйняття. В раціоналістичних концепціях джерелом соціального сприйняття стає мислення, переважно ­ наукове. Через це соціальне сприйняття розглядається як те, що дозволяє категоризувати різні феномени соціальності, себто створювати фрейми визначеності на кшталт наукових. В гносеологічному емпіризмі соціальне сприйняття розглядається на засадах переважання в ньому чуттєвої компоненти, яка може бути як тим, що забезпечує відповідність соціального сприйняття дійсності, так і тим, що виступає джерелом різних викривлень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Yarosh, Oleksiy. "Історико-філософські засади гносеологічної системи Миколи Кузанського." Актуальні проблеми духовності, no. 11 (July 1, 2017): 70–74. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i11.1739.

Full text
Abstract:
Автор аналізує історико-культурні умови формування гносеологічної концепції Миколи Кузанського. В ході виявлення її ідейних джерел він приходить до висновку, що Кузанський запропонував нове бачення проблеми Вогопізнання, синтезуючи раціоналістичну та ірраціоналістичну філософські традиції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бондаренко, І. С. "Сучасні філософські концепції технології в контексті цивілізаційної динаміки." Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, no. 3 (35) (2018): 86–93.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гумєнніков, І. М. "Історико-філософські концепції часу як інструмент прогностичної методології." Політологічний вісник, Вип. 20 (2005): 48–58.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ДУБІНІНА, Віра. "РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНИХ ПОГЛЯДІВ І ПРЕДМЕТНОЇ ТЕОРІЇ АЛЕКСІУСА МАЙНОНҐА." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 43 (November 29, 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.5.

Full text
Abstract:
Метою статті є визначення й дослідження концепції та предметної теорії Алексіуса Майнонґа в розробці філософської герменевтики та її потенціалу в колі герменевтич- них можливостей сучасних філософських досліджень. У зв’язку з цим в історико-філософському контексті постає питання щодо прояснення особливостей цього процесу. Відомо, що ця теорія, у свою чергу, є однією з наукових теорій, які зробили внесок у розробку філософської герменевти- ки, утім ступінь цього внеску та її потенціал у колі герменевтичних можливостей ще належить з’ясувати. Методологічні засади. Продуктивним є метод історико-філософського аналізу, що дав змогу простежити ступінь внеску концепції та предметної теорії Алексіуса Майнонґа в роз- робку філософської герменевтики та її потенціал у колі герменевтичних можливостей сучасних філософських досліджень. При роботі з текстами загальнометодологічною основою були над- бання історико-критичного, системно-структурного й міждисциплінарний підходів, що в межах історико-філософського дослідження передбачає синтез не тільки норм наукового аналізу пер- шоджерел, а й теоретичних принципів, що визначають напрями дослідження об’єкта. Наукова новизна. У статті проаналізовано філософську герменевтику в контексті історичних поглядів і предметної теорії Алексіуса Майнонга. Визначено й досліджено ступінь його внеску в розроб- ку філософської герменевтики та її потенціал у колі герменевтичних можливостей сучасних філософських досліджень. З’ясовано, що формування теоретичної концепції Алексіуса Майнонґа відбувається в три етапи: філософсько-психологічний, дескриптивно-феноменологічний і логіко- семантичний. Висновки. Теорія предметів Алексіуса Майнонґа стала помітною віхою в історії європейської філософії кінця ХІХ – почату ХХ століття. Нині не існує усталеної періодизації творчості Алексіуса Майнонґа, але є несумнівним, що становлення його філософської концепції відбувалося в кілька етапів, що так чи інакше визначають віхи його творчості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Головченко, Гліб. "РОЗВИТОК МЕДІАОСВІТИ У США ТА КАНАДІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, no. 16 (November 28, 2019): 145–55. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.145-155.

Full text
Abstract:
У статті автор наголошує на важливості вивчення філософсько-педагогічних підходів до медіаосвіти в США і Канаді. Виокремлено низку теорій (теорія масової комунікації, конструктивізм) і підходів (критичний, протекціоністський, художній, практичний, культурологічний, інокуляційний, еклектичний), які вплинули на розвиток медіаосвіти в досліджуваних країнах. Філософські теорії медіаосвіти ґрунтуються на таких принципах, як: навчання – це процес пошуку, конструювання та реорганізації знань самою особистістю; навчання має бути пов‘язаним із життям, а не з окремими фактами; гуманізація процесу навчання відбувається за рахунок ознайомлення учнів з моделями ментальної поведінки. Зазначені принципи конструктивістської теорії разом із основними положеннями теорії комунікації та теорій масової комунікації складають концептуальну основу медіаосвіти. Проаналізовано переваги та недоліки цих теорій і підходів. Обґрунтовано, що основний фокус в розумінні медіаосвіти зміщувався від її аналізу та розуміння, як медіа формує суспільне знання, до вивчення медіаосвіти як засобу вираження та естетики. Досліджено як інтеграція філософсько-педагогічних підходів сприяє ефективному впровадженню медіаосвіти у життя сучасного суспільства та формує особливі завдання для педагогів різних ланок освіти (розвиток «медіаскептицизму» учнів, запобігання шкідливому впливу медіа, оцінювання естетики медіаформ, розвиток медіакомпетентності молоді). Обгрунтовано, що розуміння сутності філософсько-педагогічних підходів сприяє усвідомленню закономірностей їх впливу на аудиторію, що може стати ефективним засобом прогнозування очікуваних результатів медіаосвіти. Автор наголошує, що в кожна теорія, концепція медіаосвіти фокусується на особистості, її потребах, інтересах, досвіді. Всі підходи до медіаосвіти спрямовані на розвиток в особистості навичок аналізу, оцінки і створення медіапродукту. Ключові слова: медіаосвіта; філософсько-педагогічні підходи; концепції; вплив; аудиторія; критичне мислення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Філософські концепції"

1

Луценко, С. "Метафізика та поезія." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5654.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Зелінський, Микола Юхимович, Тетяна Іванівна Довгодько, and Олена Юріївна Корчук. "Основні філософсько-педагогічні концепції виховання особистості: зарубіжний та вітчизняний досвід." Thesis, Неперервна педагогічна освіта ХХІ століття: ХVI Міжнар. педагогічно-мистецькі читання пам’яті проф. О.П. Рудницької, 6 груд. 2018 р.: тези доп. – К.: Танком, 2019. – С.231–232, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39687.

Full text
Abstract:
У ХХ ст. набувають нового розквіту філософські течії, що спираються на такі філософські напрями, як прагматизм, неопозитивізм, екзистенціалізм, неотомізм, біхевіоризм, психоаналіз тощо. У тезах розкрито їх основні дидактичні положення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Єрьоміна, І. Д. "Філософсько-соціальні підходи вивчення особистості." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34447.

Full text
Abstract:
Серед численних напрямів філософської думки, які досліджують людину ( теологічний, метафізичний, біологічний, соціалдарвіністичний та ін.), є два основних, які сперечаються між собою, - екзистенціальний і соціальний. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34447
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Коргунова, Г. М. "Історико-філософська концепція нігілізму." Thesis, Коргунова Г. М. Історико-філософська концепція нігілізму / Г. М. Коргунова // Молодіжний науковий юридичний форум: [матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції до Дня науки, м. Київ, 16-17 травня 2019 р.]. – Тернопіль: Вектор, 2019. – С. 80–82, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38872.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Нич, Т. В. "Історико-філософська концепція В.Ф. Асмуса." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КНУТШ, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Паращук, К. Р. "Особливості філософської концепції творчості Анрі Бергсон." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8264.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гордієнко, Олександр Анатолійович. "Філософсько-психологічна концепція людини Еріха Фрома." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КУ ім. Т.Шевченка, 1997.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Дубровіна, Катерина Олександрівна. "Розум і віра в філософській концепції П. Юркевича." Diss. of Candidate of Historical Sciences, КНУТШ, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

В, Рудковська О., and Шуляк О. В. "СВОБОДА У ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ КОНЦЕПЦІЯХ." Thesis, Юриспруденція в сучасному інформаційному просторі: [Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, 1 березня 2019 р.] Том 1. – Тернопіль: Вектор, 2019. – 394 с, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38096.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кудря, І. Г. "Сучасні концепції посткапіталістичного суспільства: соціально-філософський аналіз." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КНУТШ, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Філософські концепції"

1

Кузьміна, С. Філософсько-педагогічна концепція П.Д. Юркевича. Київ: Парапан, 2002.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Єременко, Олександр, and Оксана Палій. Філософсько-психологічне дослідження особистості: навчально-методичні рекомендації (для студентів факультету психології, політології та соціології НУ «ОЮА»). Національний університет "Одеська юридична академія", 2020. http://dx.doi.org/10.32837/11300.13424.

Full text
Abstract:
Навчально-методичні рекомендації з курсу «Філософсько-психологічні дослідження особистості» розроблені відповідно до навчального плану і складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Філософсько-психологічні дослідження особистості» допоможе студентам здобути фундаментальні знання філософських концепцій особистості, отримати кваліфікації для комплексного аналізу феномену особистості, удосконалити вміння і навички для ефективної роботи в галузі соціально-психологічних досліджень та консультування. Матеріали призначені для магістрантів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальністю «психологія».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Проблеми філософсько-світоглядних основ концепції розвитку освіти та навчання. Луцьк: Вежа, 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Філософські концепції"

1

Патлайчук, О. В., О. П. Ступак, and Т. В. Томашевська. "Революція та еволюція: філософський аналіз концепцій розвитку науки." In HISTORY, POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY AND SOCIOLOGY: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-120-6-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ситник, Григорій, and Марія Орел. "ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК КОНЦЕПТІВ «ДЕРЖАВА»ТА «БЕЗПЕКА»: ФІЛОСОФСЬКО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ." In СУСПІЛЬСТВО XXI У ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ПРАВОЗНАВСТВА ТА СУСПІЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.lawgov.03.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Філософські концепції"

1

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Історична генеза ідеї співвідношення раціонального та чуттєвого як пізнавальних здібностей людини. Посвіт, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3296.

Full text
Abstract:
У статті проведено історико-філософський аналіз ідей, думок, концепцій відомих філософів, мислителів різних історичних епох щодо проблеми співвідношення людського розуму і людського серця у пізнаванності світу. Проте проведений короткий аналіз показує, що в західноєвропейській культурній традиції ця проблема мала наскрізний і безперервний характер. Вона вирішувалась в залежності від конкретно-історичних умов, філософсько-світоглядної позиції мислителя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Панафідін, Ігор Олексійович. Філософська ідея миру: становлення та еволюція. Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1761.

Full text
Abstract:
У статтi аналiзується процес еволюцiї iдеї вiчного миру, починаючи з фiлософсько-мiфологiчних уявлень античностi i завершуючи класичною версiєю цiєї концепцiї I. Канта. Автор доводить, що теорiя вiчного миру Канта, яка передбачає мирне спiвiснування народiв шляхом заснування федерацiї держав на принципах рiвностi і справедливостi, на сьогоднi практично реалiзується.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Василенко, І. М. Художня інтерпретація ідеалу надлюдини у світовій літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Акцент, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6030.

Full text
Abstract:
Досліджено твір Ф. Ніцше “Так казав Заратустра”, у якому німецький філософ зумів створити нову концепцію світу і цим подолав певну запрограмовану фатальність буття. Осягнення підтекстового рівня й художньої системи філософсько символічного твору на обрії нового тисячоліття дозволив відчути сутність метафізики вічного оновлення, яку несе текст “Заратустри”, адже герой прагнув майбутнього, знущаючись із пройденого і минулого.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Щербак, Юлія Володимирівна. Символіка образу смерті у п’єсі М. Метерлінка «Неминуча». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6056.

Full text
Abstract:
У статті розглядається символістська естетика ранньої драматургії Моріса Метерлінка. На прикладі п'єси "Неминуча", досліджується техніка створення сугестивного образу, який є базовим емоційним стрижнем його театру мовчання. Драматург демонструє кілька видів сугестії, що показують його концепцію символу. За допомогою цього інструментарію створюється інший, філософський шлях прочитання п'єси.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Коломієць, Н. Є., and Н. В. Яременко. Художнє осмислення проблеми "втраченого покоління" у творах Ю. Яновського та Е. Хемінгуея. Акцент, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6034.

Full text
Abstract:
Досліджено естетичну концепцію людини й дійсності, що включає систему філософських поглядів письменника, розуміння митцем соціального, біологічного начал, світоглядну позицію. Проаналізовано стильову манеру Ю. Яновського та Е. Гемінґвея, що полягає в змалюванні пристрасних особистостей, людей трагічної долі, але здатних до пошуку, руху та дії, що прагнуть віднайти своє місце в новому для них світі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Рейзенкінд, Тетяна Йосипівна. Моделювання поліхудожніх технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя музики. КДПУ, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5005.

Full text
Abstract:
У статті аналізується моделювання як метод науково-художнього пізнання. Доводиться, що методологією розробки та обґрунтування поліхудожніх технологій є принцип синтезу філософських, науково-загальних концепцій та їх проекція у професійну, поліхудожню підготовку майбутнього вчителя музики; уточнюється зміст та структура семантичної моделі, зумовленою особливостями сприйняття на основі взаємодії мистецтв; конкретизується структура художньо-педагогічної ситуації у контексті застосування поліхудожніх технологій, виокремлюються показники поліхудожньомовленнєвого підходу в умовах моделювання на прикладі текстів культури кіномистецтва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Абдула, Андрій Іванович. Відкрите суспільство, критичне мислення та раціональність. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2488.

Full text
Abstract:
Розглядається критико-раціоналістична традиція, пов’язана з просвітницькою вірою в розум (науковий, філософський, політичний, загальнолюдський), як така, що має єдине підґрунтя в усіх своїх проявах. Цим підґрунтям постає раціональна критика, соціальним проявом якої є «відкрите» (до критики) суспільство. Стверджується, що методологічні принципи, до яких апелює критико-раціоналістична традиція (критична настанова, плюралізм, егалітаризм, номіналізм, антифундаменталізм та ін.) зберігають значний гносеологічний потенціал, орієнтуючи, у тому числі, й на перспективу соціальних перетворень. Висвітлюються ключові аспекти цієї концепції, у зв’язку з категоріями «розуму», «критики», «критичного мислення». Звертаючись до трьох аспектів критичного мислення: психолого-педагогічного, логіко-методологічного та наукового, робиться висновок, що подібна інтерпретація у цілому відповідає уявленню про «критичний розум» (у тлумаченні К. Поппера). Підкреслюється, що критико-раціоналістична методологія апелює не лише до гуманістичних чи просвітницьких цінностей, але й до універсального способу розвитку – методу спроб і помилок. Аналізуються можливості попперівської концепції як методології соціальних реформ, а також проблемні аспекти методологічних засад критичного раціоналізму та безпосередньо «відкритого суспільства».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Соловйов, Володимир Миколайович, and Володимир Михайлович Сапцін. Проблеми опису, інтерпретації та прогнозування соціально-економічних систем. ФОП Александрова К. М., ВД «ІНЖЕК», April 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1195.

Full text
Abstract:
Складні системи в сучасному розумінні – це проблемні з погляду формалізації нелінійні системи, в динаміці яких спостерігаються синергетичні явища, мають місце нестійкості і слабка передбачуваність, істотну роль грає післядія та пов’язана з нею довготривала пам’ять. До таких систем відносяться соціально-економічні системи, що концентровано відображають верхні рівні функціонування інтегрованої складно організованої матерії. В силу історичних причин, а також завдяки бурхливому розвитку інформаційних технологій, основною мовою кількісного опису таких систем є мова математики, серед ключових понять якої є поняття числа. абсолютизація цього поняття при реальних вимірюваннях реальних геометричних, фізичних та (за аналогією з фундаментальними науками) соціально-економічних величин призвела до необхідності введення похибки (невизначеності та зв’язаного з нею ризику [1]). Ці похибки зв’язані з недосконалістю інструментарію і процедури вимірювання, а також з наявністю екзогенних факторів. але, в принципі, вважається, що існують точні значення цих величин. Наскільки в дійсності виправдана ця гіпотеза? Елементарний аналіз показує, що така гіпотеза хоча і має право на існування, в загальному випадку не може претендувати на роль фундаментальної філософської концепції у тому числі і при аналізі соціально-економічних процесів [2]. Дійсно, навіть у випадках найбільш детально вивчених фізичних процесів реально не існує величин, які б не змінювались у часі, вимірювання б яких не займало певного скінченого часу та не змінювало би стану системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Філософські концепції' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography