To see the other types of publications on this topic, follow the link: Філологія.
Journal articles on the topic 'Філологія'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Філологія.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Собченко, Т. М. "ДІАГНОСТИКА РІВНІВ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 54 (2020): 40–55. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.03.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст, критерії (мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, інформаційно-технологічний, репродуктивно-конструктивний) та показники, схарактеризовано рівні (високий, середній, початковий) готовності майбутніх філологів до використання хмарних технологій у професійній діяльності. На цій основі дібрано діагностичні методики та визначено наявні рівні сформованості досліджуваної готовності у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035 «Філологія» факультету іноземної філології й українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, факультету іноземних мов і факультету української філології та соціальних комунікацій Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, філологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету. Під час дослідження використані: «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху» Т. Елерса, «Діагностика знань, умінь, навичок використання хмарних технологій у майбутній професійній діяльності» (авторська), «Методика для діагностики навчальної діяльності студентів» (А. Реан, В. Якунін, модифікація Н. Бадмаєвої), «Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності» (А. Карпов). Дані методики виявилися результативними щодо виявлення рівнів готовності студентів- філологів до використання хмарних технологій у професійній діяльності. Отримано такі дані: на високому рівні перебуває 13,9% студентів-філологів, середній рівень має більша половина респондентів 52,7%, відповідно на початковому рівні 33,4%. Після вивчення в процесі експериментального навчання модулю «Засоби цифрової підготовки» в експериментальних групах виявлені позитивні зміни сформованості готовності студентів-філологів до використання хмарних технологій в професійній діяльності за всіма чотирма критеріями. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у розробці навчальної програми, робочої програми, силабусу навчальної дисципліни «Цифрова педагогіка» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035 «Філологія».
2
Руснак, Ірина Євгеніївна, Тетяна Олександрівна Саврасова-В'юн, Людмила Іванівна Заяць, and Олена Леонідівна Доценко. "ВПЛИВ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ НА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ." Information Technologies and Learning Tools 84, no. 4 (September 28, 2021): 248–70. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4240.
Full textAbstract:
У статті висвітлено актуальну проблему впливу сучасного віртуального освітнього простору на стресостійкість майбутніх філологів класичного університету. Наголошено, що в умовах невідкладного запровадження в системі освіти карантинного режиму і переходу на дистанційну форму навчання, опанування віртуального освітнього простору стало першочерговим завданням не лише для професорсько-викладацького складу вищого освітнього закладу, але й для майбутніх фахівців. Описано досвід організації віртуального освітнього середовища із застосуванням засобів дистанційного навчання на базі Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка та їх вплив на стресостійкість майбутніх філологів. Зазначено, що завдяки віртуальному освітньому простору Інституту майбутні філологи опановують навички практичного застосування мови в професійному, ситуативному спілкуванні, формують новий підхід до методики навчання мови і літератури, мають змогу інтегрувати засоби ІКТ у майбутню професійну діяльність. Визначено зміст, структуру стресостійкості майбутніх фахівців, дібрано методичний інструментарій дослідження рівня стресостійкості студентів. Актуальність теми підтверджена наведеними результатами опитування майбутніх філологів, які проходили діагностику з проблеми вивчення рівня стресостійкості як за умов традиційної форми навчання, так і в режимі дистанційного навчання. В експерименті взяли участь 214 студентів спеціальності 035 «Філологія». Шляхом експериментальної діяльності виокремлено особливості впливу віртуального освітнього простору на стресостійкість майбутніх філологів. Виявлено, що рівень стресостійкості майбутніх філологів за умов традиційного навчання вищий, ніж рівень стресостійкості студентів в умовах надмірного перебування у віртуальному освітньму просторі. Запропоновано альтернативне рішення: реально-віртуальний освітній простір як змінне середовище, у якому суб’єкти простору можуть керувати освітніми ситуаціями. Зазначено рекомендації з розвитку стресостійкості майбутніх філологів в умовах реально-віртуального освітнього простору.
3
Лучканин, С. "Філологія через історію, історія через філологію." Мова та історія, Вип. 25 (1997): 11–12.
Find full text
4
Нікітіна, Алла Василівна. "Формування дослідницької компетентності магістрантів-філологів засобами дискурсу." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 195–201. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2530.
Full textAbstract:
Нікітіна А. В. Формування дослідницької компетентності магістрантів-філологів засобами дискурсу.
У статті визначено наукові засади формування дослідницької компетентності магістрантів-філологів – майбутніх викладачів української мови і літератури, дослідниківукраїнської філології, зокрема уточнено поняття «дослідницька компетентність магістранта-філолога»; проаналізовано часткові положення методології педагогічного дискурсу та визначено їх роль як засобу формування дослідницької компетентності магістрантів-філологів.
5
Нарівська, В. Д. "Філологія як спосіб життя." Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Філологічні науки", no. 2 (6) (2013): 9–13.
Find full text
6
Dombrovskyi, Markiyan. "Класична філологія і літературознавство." Pitannâ lìteraturoznavstva 91 (November 28, 2015): 69–80. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2015.91.069.
Full text
7
Пахомова, С. М. "Словацька філологія в Україні." Studia slovakistica, Вип. 15 (2014): 212–14.
Find full text
8
Черненко, Г. "Лінгвокультурологічна експертиза в діаді "філологія - соціум"." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 23 (2012): 39–41.
Find full text
9
Черненко, Г. "Лінгвокультурологічна експертиза в діаді "філологія - соціум"." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 23 (2012): 39–41.
Find full text
10
Чепик, Я. М. "Європейська філологія в оцінці професора Василя Сімовича." Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 12, т. 3 (2013): 55–56.
Find full text
11
Чепик, Я. М. "Європейська філологія в оцінці професора Василя Сімовича." Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 12, т. 3 (2013): 55–56.
Find full text
12
Шерстюк, Л. В. "Навчання професійно спрямованого іншомовного спілкування з опорою на міжпредметну координацію." Educational Dimension 32 (October 28, 2021): 229–34. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4522.
Full textAbstract:
У статті розкривається питання опимального структурування і змістового наповнення навчального курсу з іноземної мови в системі підготовки студентів нефілологічних спеціальностей. Забезпеченню якісної іншомовної підготовки майбутніх філологія сприятиме уведення міжпредметної координації у зміст навчальних курсів.
13
Теличко, Наталія, Ігор Бопко, and Діана Маліновська. "ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 385–94. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.281.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу особливостей фахової підготовки майбутнього вчителя-філолога в процесі вивчення окремих фундаментальних лінгвістичних дисциплін. У статті узагальнено характеристику змісту лінгвістичної підготовки майбутнього вчителя-філолога; здійснено аналіз навчального плану підготовки філолога – майбутнього вчителя іноземних мов; навчально-методичного забезпечення для фахової підготовки майбутнього вчителя-філолога в процесі вивчення окремих фундаментальних лінгвістичних дисциплін, особливостей підготовки вчителів-філологів у зарубіжних країнах, обґрунтовано особливості фахової підготовки майбутнього вчителя-філолога в процесі вивчення таких окремих спеціальних лінгвістичних дисциплін, як “Вступ до германського мовознавства”, “Історія англійської мови”, “Історія лінгвістичних вчень” “Актуальні проблеми англійської філології”, “Практика усного та писемного мовлення”. Охарактеризовано чинники, які впливають на якісну професійну підготовку майбутнього вчителя філолога, також обґрунтовано роль мовної, лінгвістичної, психолого-педагогічної та методичної складових, що є результатом вивчення певних лінгвістичних дисциплін, та їх вплив на підготовку майбутнього вчителя іноземної мови.На основі узагальнення досвіду характеристики змісту лінгвістичної підготовки бакалаврів в університетах Швейцарської Конфедерації, зазначено про активне використання полікультурного підходу (англійська мова вивчається в контексті розуміння її як засобу взаємодії в умовах освітньої та культурної інтеграції народів світу та засобу конструктивно полілогу в державі), виховання ціннісного ставлення до культурної та мовної інакшості. Обґрунтовано розуміння та використання мови як засобу спілкування, та компетентнісного підходу, в процесі якого формуються лінгвістична та соціокультурна компетенції.
14
Якімова, А. "Спеціальності "Українська філологія" у Софійському університеті - 15 років." Українознавство, no. 2 (43) (2012): 220–21.
Find full text
15
Зінченко, Вікторія. "Робочий зошит як засіб формування мовно-мовленнєвої компетентності старшокласників." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 129–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2971.
Full textAbstract:
Зінченко В. М. Концептуальні засади формування мовно-мовленнєвих компетентностей учнів старших класів профільної школи.
У статті визначено мету й завдання профільного курсу української мови, сформульовано концептуальні засади вдосконалення змісту й організації навчання української мови учнів старших класів профільної школи на основі системного підходу та запропоновано концепцію навчання української мови у профільних класах загальноосвітніх навчальних закладів (профіль – українська філологія).
16
Славинський, М. "Українська філологія початку ХХІ століття: здобутки, проблеми і втрати." Науковий світ, no. 9 (146) (2010): 2–5.
Find full text
17
Славинський, М. "Українська філологія початку ХХІ століття: здобутки, проблеми і втрати." Науковий світ, no. 9 (146) (2010): 2–5.
Find full text
18
Воробйова, О. П. "Філологія як життя (до 80-річчя від дня народження професора О.М. Мороховського)." Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 14, no. 1 (2011): 5–6.
Find full text
19
Вимоги, Вісника. "ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РУКОПИСІВ У ВІСНИКУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ ФІЛОЛОГІЯ." MESSENGER OF KYIV NATIONAL LINGUISTIC UNIVERSITY. Series Philology 22, no. 1 (June 11, 2019): 197–200. http://dx.doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170238.
Full text
20
П"ятакова, Г. "Особливості підготовки магістрів за спеціальністю "українська філологія" у Львівському та Вроцлавському університетах." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія педагогічна, Вип. 27 (2011): 155–61.
Find full text
21
Свищ, Лілія. "ЦІННІСНА СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ." Інноватика у вихованні 2, no. 13 (June 15, 2021): 258–69. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.366.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз ціннісної складової сучасної професійної підготовки майбутніх фахівців з іноземної філології.
Необхідність ціннісної підготовки фахівців відповідної спеціальності визначена низкою спеціальних міжнародних документів, а також детермінована на національному рівні певними нормативними актами й теоретичними розробками. Обстоюється позиція, що за умов зміни аксіологічних орієнтирів, що є характерним цивілізаційним трендом, нового значення набуває ціннісна освіта як головний засіб формування ціннісно-смислової сфери особистості. З»ясовано, що в останні десятиліття на міжнародному рівні здійснюються вагомі зусилля, спрямовані на просування ідей ціннісної освіти, морально-етичного й ціннісного виховання.
В роботі розкрито сучасні підходи до ціннісної освіти філологів в аксіологічному й педагогічному контекстах. У статті представленo позиції щодо ціннісної освіти філологів українських та європейських дослідників. Встановлено, що на думку багатьох дослідників одним з важливих результатів сучасної вищої педагогічної освіти виступає аксіологічна компетентність студента, яка для педагогічних спеціальностей має фундаментальне значення. Cформульованo актуальні вимоги щодо змісту ціннісної складової сучасної професійної підготовки майбутніх фахівців з іноземної філології.
22
Лучканин, С. "Класична філологія в Україні: історична ретроспектива на тлі суверенності й самобутності української культури." Українознавство, no. 1 (2009): 166–71.
Find full text
23
Монашненко, Ганна. "Лінгвістична компетентність як складник професійної компетентності філолога." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 81–84. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2960.
Full textAbstract:
Монашненко А. М. Лінгвістична компетентність як складник професійної компетентності філолога.
У статті розглядаються різні визначення терміна «компетентність» та його складники. Досліджується лінгвістична компетентність як складник професійної компетентності студентів-філологів.
24
Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Формування предметної компетентності у майбутніх філологів педагогічних вишів у процесі вивчення латини." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 91–98. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2657.
Full textAbstract:
Мішеніна Т. М. Формування предметної компетентності у майбутніх філологів педагогічних вишів у процесі вивчення латини.
У статті розроблено систему завдань, спрямованих на формування предметної компетентності майбутніх філологів у процесі навчання латини в педагогічних вишах.Принцип міжпредметності дозволяє вибудовувати предметно-орієнтовану стратегію навчання не тільки на основі власне психолого-педагогічної, філологічної підготовкистудента-філолога, але й на основі міжпредметних блоків предметів знань, які характеризують його розумову діяльність у процесі розв’язання практичних завдань,пов’язаних із фаховою підготовкою.
25
Matvienko, Iryna. "Теорія аргументації: формальна contra неформальна логіка." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 1 (March 31, 2020): 98–107. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.08.
Full textAbstract:
У статті представлено дослідження теорії аргументації через дві бінарні позиції, а саме – формальну та неформальну логіку. Формальний підхід до теорії аргументації дає чітку структуру, формальні умови та систему аргументації, але, як засвідчує життєва практика, для того, щоб переконати, недостатньо мати істинні судження та формулювати правильні умовиводи відповідно до основних законів логіки. Для переконливості у своїй аргументації слід використовувати і неформальні методи, адже комунікація між людьми має відносний, не сталий характер. Теорію аргументації на сьогодні досліджують у різних сферах життєдіяльності людини, і хоча її витоки сягають часів Аристотеля, на сьогодні цим питанням, крім філософії та логіки, займаються ще й такі дисципліни, як психологія, юриспруденція, політологія, філологія та багато інших. Саме це визначає той факт, що до теорії аргументації вибудовуються все нові і нові підходи до її дослідження та вивчення. Традиційна теорія аргументації є формальною, і вона принципово відрізняється від сучасної, для якої теоретичних відповідей вже недостатньо, а потрібні чіткі практичні настанови. Цей розрив між теорією та практикою в науці ХІХ–ХХ ст. дав можливість сформулювати неформальний підхід до теорії аргументації.
26
A.Yu., Zaika. "РЕАЛЬНИЙ СТАН ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-15.
Full textAbstract:
The article reveals the main results of the study of the readiness of future teachers of philology to carry out research activities. The study of the state of the problem in the scientific literature shows that researchers pay the most attention to the content and specifics of research activities in general. The works of many scientists reflect the formation of the creative personality of the teacher, the development of creative potential and crea-tive individuality of the teacher and methods of its formation, creative style and creative activity of students in the process of their preparation. The generalization of scientific work on the problem of preparing future teach-ers of philology for research allowed to reveal its essence, which, in our opinion, is a creative search for future teachers of philology of optimal ways to solve research problems, resulting in novelty, originality and social significance. The study of the state of organization of the educational process on the formation of research skills of future teachers of philology of higher educational institutions confirmed the relevance and feasibility of the chosen research problem. The results of the observational experiment allowed to draw a conclusion about the insufficient level of readiness of future teachers of philology to carry out research activities: they are poorly versed in its essence, superficially oriented in the methods and techniques of scientific research; insufficiently convinced of the need to involve all students in scientific work. We have identified significant reasons for shortcomings in the organization and preparation of future teachers of philology for research: weak practical orientation of research work of students, insufficient information base, inefficient implementation of research results, weak mutual interest and responsibility for student results and teaching scientific research. Our analysis showed that scientists and researchers have not developed the problem of preparing future teach-ers of philology for research work, as well as did not clarify the theoretical foundations, pedagogical conditions and methods of such training. У статті розкрито основні результати дослідження готовності майбутніх учителів-філологів до здійс-нення дослідницької діяльності. Вивчення стану проблеми в науковій літературі свідчить про те, що найбільшу увагу дослідники приділяють змісту і специфіці дослідницької діяльності загалом. У робо-тах багатьох учених знайшли відображення питання формування творчої особистості вчителя, розвит-ку творчого потенціалу і творчої індивідуальності вчителя та методи її формування, творчого стилю та творчої активності студентів у процесі їх підготовки. Узагальнення наукового доробку з пробле-ми підготовки майбутніх учителів-філологів до дослідницької діяльності дало змогу розкрити її суть, яка полягає, на нашу думку, в творчому пошуку майбутнім учителем-філологом оптимальних шляхів розв’язання дослідницьких завдань, результатом якого є новизна, оригінальність і соціальна значущість продукту цього пошуку, а також збагач ення майбутнього вчителя-філолога досвідом, новими знаннями і вміннями. Вивчення стану організації навчально-виховного процесу із формування дослідницьких умінь майбутніх учителів-філологів вищих навчальних закладів підтвердило актуальність і доціль-ність вибраної проблеми дослідження. Результати констатувального експерименту дали змогу зробити висновок про недостатній рівень готовності майбутніх учителів-філологів до виконання дослідницької діяльності: вони слабо обізнані в її сутності, поверхово орієнтуються в методах і методиках наукових досліджень; не досить переконані в необхідності залучення всіх студентів до наукової роботи. Нами були виявлені суттєві причини, які зумовлюють недоліки в організації та підготовці майбутніх учителів-філологів до дослідницької діяльності: слабка практична спрямованість науково-дослідної роботи сту-дентів, недостатня інформаційна база, малоефективна реалізація та впровадження результатів дослі-джень, слабка взаємозацікавленість і відповідальність студента та викладача за результати наукового пошуку. Зроблений нами аналіз показав, що науковцями і дослідниками не розроблено проблеми під-готовки майбутніх учителів-філологів до науково-дослідної роботи, а також не з’ясовано теоретичних засад, педагогічних умов та методики такої підготовки
27
Григоренко, Т. В. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-КОМУНІКАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, no. 4 (September 30, 2020): 55–66. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-55-66.
Full textAbstract:
У статті актуалізована необхідність удосконалення професійної підготовки учителів-філологів з урахуванням різних філософських, педагогічних, психологічних концепцій і теорій. Визначено методологічні орієнтири у дослідженні порушеної проблеми, що формують основу для подальшого теоретичного вивчення особливостей професійної підготовки учителів-філологів в умовах формування освітнього-комунікативного середовища ЗВО. Акцентовано увагу на філософії сучасної комунікації як нового орієнтиру сучасної філологічної освіти, на процесі інформатизації, який означає запровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій, торкається також соціального, духовного та культурного життя, адже в інформаційному суспільстві важливо не лише вміти опрацьовувати інформацію, яка стає все більш доступною, а й навчитись впливати і переконувати за допомогою різних видів комунікації. Визначено інформаційно-комунікаційне середовище, як таке, що об’єднує суб’єкти навчання, інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, педагогічні методи й технології. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах створеного освітньо-комунікативного середовища передбачає забезпечення інформаційного обміну, інтерактивного діалогу, реалізації внутрішньо- та зовнішньосистемної комунікації, координації комунікативно-педагогічних дій, фіксуванню та коригуванню навчальних результатів.
Обґрунтовано огранізаційно-педагогічні заходи для удосконалення професійної підготовки учителів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища. Обумовлено можливості залучення студентів до активної організаційної та практичної участі в університетських гуртках, яке забезпечить створення комунікативного середовища, де буде відбуватися обмін інформацією, поглядами, цінностями та сприятиме індивідуальному розвитку та професійному зростанню.
Наголошено на необхідності удосконалення змісту, форм, методів організації навчання, забезпеченню системного бачення гармонійного розвитку культуромовної особистості учителя-філолога, яка усвідомлює свої національні корені, шанує цінності інших культур, має високий рівень наукової культури та естетичного смаку.
28
Григоренко, Тетяна. "ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА В УМОВАХ ОСВІТНЬОКОМУНІКАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗВО." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 130–40. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/130-140.
Full textAbstract:
У статті виявлено недооцінювання потенціалу ЗВО щодо забезпечення можливостей формування професійної компетентності студентів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища. Визначено напрями формування майбутнього вчителя-філолога в умовах освітньо-комунікативного середовища ЗВО. Акцентовано увагу на міждисциплінарному аспекті професійної підготовки вчителяфілолога, адже складовими змісту такої підготовки є творче поєднання філологічної й педагогічної освіти. Обґрунтовано створення комунікативно-освітнього середовища, що забезпечує максимальний ступінь індивідуалізації, формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів у студентів, скорочення часу на освоєння матеріалу, зняття напруженості, стимулювання пізнавальної активності й самостійності, розвитку творчих здібностей.
29
Галицька, Олена Богуславівна, and Марія Петрівна Лозицька. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 56–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4686.
Full textAbstract:
У статті здійснено дослідження імплементації інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес навчання німецької мови (для спеціальності 035 «Філологія» за освітньою програмою «Мова і література (німецька). Переклад») у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Запропоновано основні напрями імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови. .Встановлено, що до найбільш ефективних і результативних інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців належить використанню в освітньому процесі: електронних курсів навчальних дисциплін на платформі Moodle; електронних матеріалів у репозитарії ВНУ імені Лесі Українки; хмарних технологій; мобільних освітніх застосунків, зокрема застосування BYOD-підходу в освітньому процесі за різними сценаріями; прикладних ІКТ та «розумних» об’єктів; подкастів, соціальних медіа і месенджерів. Ґрунтовний аналіз цифрових освітніх ресурсів, особливостей їх дидактичного потенціалу засвідчує необхідність їх застосування в освітньому процесі вищої освіти, а саме в змішаному та дистанційному навчанні. Виокремлено труднощі мобільного навчання, які виникали під час практичних занять і організації самостійної роботи. У статті простежено роль викладача, який з транслятора змісту навчання перетворюється на організатора комунікацій та експерта, функції якого полягають у грамотній стратегічній постановці завдань, організації процесу їх вирішення й експертизі отриманих студентами рішень.На основі застосування інструментів ІКТ на лекційних і практичних заняттях з вивчення німецької мови запропоновано функційну класифікацію Веб2.0-інструментарію: тренувальну, комунікаційно-кооперативну, пошуково-інформаційну, презентаційну, гейміфікаційну та експериментальну функції. Встановлено, що використання Веб2.0-інструментів в освітньому процесі підвищує якість оволодіння трансферабельними вміннями завдяки стимулам активізації пізнавальної діяльності під час одночасного розширення рецептивних можливостей студентів.
30
Багрій, Ганна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, no. 1 (February 9, 2020): 5–20. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.134.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одному з аспектів професійної підготовки майбутнього філолога – формуванню іншомовної комунікативної компетентності. У статті розкривається значення іншомовної комунікативної компетентності філолога для здійснення професійної діяльності; аналізуються змістові складові компоненти комунікативної компетентності, зокрема лінгвістичний, соціокультурний і прагматичний компоненти; визначається сутність поняття “комунікативна компетентність”, висвітлюються особливості та специфіка іншомовної комунікації на різних етапах навчання. Встановлено, що іншомовна комунікативна діяльність на початковому етапі характеризується загальною емоційною забарвленістю та неопосередкованістю інформації, що передається; орієнтацією в комунікативній діяльності на викладача, його авторитет та схвалення, на особистісно важливі знання; сприйманням себе та інших у комунікативній діяльності на рівні відчуттів і уявлень; сприйманням представників інших культур крізь призму цінностей та стандартів, прийнятих у власній культурі. На завершальному етапі навчання іншомовна комунікативна діяльність майбутніх філологів характеризується формуванням індивідуального стилю комунікативної діяльності; ускладненням висловлювань, вибором мовних засобів відповідно до ситуації спілкування; спрямованістю висловлювання на реципієнта; сприйманням себе та інших через самостійні судження, умовиводи, докази; сприйманням норм власної культури через усвідомлення їхньої відносності та культурної специфічності. Доведено, що моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор сприяють закріпленню іншомовних комунікативних навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Автор окреслює основні психолого-педагогічні умови, які впливають на формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього філолога у процесі професійної підготовки.
31
Drahinda, Olha. "TEACHING ENGLISH VOCABULARY TO THE FIRST-YEAR STUDENTS MAJORING IN ORIENTAL PHILOLOGY." АRS LINGUODIDACTICAE, no. 4 (2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.17721/2663-0303.2019.4.07.
Full textAbstract:
The publication presents a detailed lesson plan on the topic “Every Generation is the Product of their Times” within “General course of Western European language” for the first-year students majoring in Oriental Philology. The lesson is aimed at enhancing English vocabulary on the topic, improving listening, speaking, and writing skills as well as at developing critical thinking in the first-year students majoring in Oriental philology. All the activities developed by the teacher meet the basic principles of communicative, student-centered approach to teaching foreign languages.
32
Druzhchenko, Tetiana, and Olena Tkachenko. "Teaching English Speaking Skills to the First-Year Students Majoring in Oriental Philology." АRS LINGUODIDACTICAE, no. 3 (2019): 57–64. http://dx.doi.org/10.17721/2663-0303.2019.3.08.
Full textAbstract:
The publication is a detailed lesson plan on the topic “The Power of Words” within the discipline “General course of Western European language”. Meant for the first-year students majoring in Oriental Philology, the course aims at developing English communicative competence through enhancing reading, listening, writing and speaking skills. All the exercises and the tasks suggested in this lesson meet the basic principles of communicative, student-centered approach to teaching foreign languages. The lesson focuses on interactional skills in the first-year students majoring in philology.
33
Станіслав, Ольга, and Дмитро Бритвін. "РОЗВИТОК ОРФОГРАФІКИ, ГРАФОСТИЛІСТИКИ І ФРАНКОФОНІЇ В УКРАЇНІ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 147–51. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-24.
Full textAbstract:
У статті йдеться про справжнього інтелектуала, відомого українського вченого-романіста, талановитого викладача, завідувача кафедри романської філології інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора філологічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Крючкова Георгія Георгійовича. Понад пів століття Крючков Г. Г. удало поєднує викладацьку, наукову, просвітницьку та громадську діяльність. Професор благородно служить філології на ниві освіти, науки й культури, популяризує французьку мову та франкофонні цінності в Україні. Під керівництвом професора Крючкова Г. Г. захищена не одна кандидатська й докторська дисертації. Його знають і поважають у наукових колах України та за кордоном. Публікації професора часто цитуються, а його думки й ідеї надихають учених на нові наукові звершення та здобутки. Результати досліджень автора привернули увагу французьких, швейцарських, німецьких, нідерландських дослідників, які запропонували розпочати співпрацю з іноземними університетами. У своїй викладацькій діяльності Георгій Георгійович завжди приділяв багато уваги методиці викладання іноземних мов. Він був прихильником побудови підручників на комунікативній основі із застосуванням нових методів навчання іноземних мов і розробив власний системно-комунікативний підхід із подальшою іншомовною діяльністю. Крючков Георгій Георгійович постійно перебуває в науковому пошуку, бере участь у наукових конференціях, симпозіумах, круглих столах, колоквіумах, які проводяться в Україні та на теренах інших держав. Він започатковує все нові й нові науково-практичні й творчі проєкти, ініціює проведення франкофонних заходів різних рівнів. Георгій Георгійович – утілення образу справжнього науковця, викладача з великої літери, людини з активною суспільною позицією. Усі, кому поталанило з ним працювати, навчатися, спілкуватися тощо, поважають і цінують його за такі особистісні якості, як порядність та чесність, доброзичливість і тактовність, щирість та доброта. Наукова, педагогічна й громадська діяльність Крючкова Г. Г. відзначені нашою державою й Францією численними нагородами та подяками. На сьогодні Георгій Георгійович Крючков є одним із провідних українських романістів, який виховав декілька поколінь філологів і зробив значний внесок у вітчизняну гуманітаристику
34
Kolodko, Tetiana. "“DREAMS AND REALITY”: DESIGNING A LESSON PLAN FOR THE SECOND-YEAR STUDENTS MAJORING IN ORIENTAL PHILOLOGY." АRS LINGUODIDACTICAE, no. 4 (2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.17721/2663-0303.2019.4.08.
Full textAbstract:
The publication is a lesson plan on the topic “Dreams and Reality” within “General course of Western European language” for the second-year students majoring in Oriental Philology. The lesson is aimed at enhancing integrated English skills with a particular emphasis on speaking skills such as dialogical interaction, expressing opinion in a monologue and group discussion. Phonetic skills are enhanced through listening and reciting poetry. All the exercises suggested by the teacher meet the basic principles of communicative, student-centered approach to teaching foreign languages.
35
Бовт, А. Ю. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2019): 38–47. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-38-47.
Full textAbstract:
У статті наведено результати дослідження духовних цінностей здобувачів вищої освіти – майбутніх перекладачів, проведеного в межах вивчення дисципліни «Практика основної іноземної мови» (англійської). Зазначено, що проблема занепаду духовних цінностей та їх підміна матеріальними є сьогодні надзвичайно актуальною. Надано визначення понять «духовність», «духовні цінності». Розглянуто декілька підходів до класифікації духовних цінностей. Наведено результати дослідження і аналізу цінностей здобувачів вищої освіти ІІІ курсу спеціальності 035.041 Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська. В межах дослідження студентам було запропоновано обрати 5 цінностей з 40 матеріальних і духовних. Результати дослідження зведено у вигляді таблиці з кількісними і відсотковими показниками. Загалом студенти обрали 5 (30%) матеріальних і 12 (70%) духовних цінностей. Серед них ми можемо виділити моральні цінності (бути чесною людиною; присвята себе допомозі іншим; досягнення чогось, що має користь); світоглядні цінності (безпечне і позитивне сімейне життя; життя із сенсом, метою, самореалізацією; бути потрібним (-ою) і важливим (-ою) для інших; декілька чесних та близьких друзів; наполеглива праця; впевненість у собі та особистісне зростання); естетичні цінності (насолодження природою та красою світу); інтелектуальні цінності (продовження навчання); валеологічні цінності (здоров’я і довголіття). Найбільш важливими для здобувачів виявилися цінності «бути чесною людиною» (56,3%), «впевненість у собі та особистісне зростання» (50%), «здоров’я і довголіття» (50%), «декілька чесних і близьких друзів» (43,8%). Наведено коментарі студентів, які обґрунтовують свій вибір. Сформовано висновки, в яких зазначається, що певні духовні цінності наразі превалюють в світогляді групи здобувачів вищої освіти, серед яких проводилось дослідження. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають в продовженні вивчення духовних цінностей здобувачів інших спеціальностей та інших вікових груп.
36
Мелашенко, Д. "Філологія. "і віконниці стануть хрестами...", "До Стіксу похилили коси крон...". Мы не в Канзасе. фізики і лірики. "Тушь залила свинцовый запад...". "-Сестры и братья!"." Сполучник, [Вип. 9] (2015): 54–57.
Find full text
37
Дорофєєва, М. С. "СИНЕРГЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ОНЛАЙН-НАВЧАННІ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 108–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-17.
Full textAbstract:
У статті представлено концепцію підготовчого курсу (пропедевтики) до базового онлайн-курсу Міжнародного цифрового мережевого університету «Освіта для сталого розвитку – формуємо майбутнє». Змістову основу пропедевтики утворюють завдання базового курсу, розміщені на платформі Moodle Гете-інституту, а також окремі завдання Віртуальної академії сталості університету м. Бремена, ФРН. Пропедевтику спрямовано на українських студентів освітнього рівня «магістр», що навчаються за спеціальністю «Філологія», спеціалізаціями 035.043 – германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.041 – германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, маючи вибіркові спеціалізації «Письмовий переклад» та «Усний переклад» за освітньою програмою ВНЗ. Проєкт пропедевтики має на меті підготувати українських студентів до сприйняття аутентичного матеріалу базового курсу Міжнародного цифрового мережевого університету й забезпечити формування синергетичної компетентності перекладача з її мовним, предметним, перекладацьким та особистісним складниками. Сучасне розуміння перекладацької компетентності виявляє синергетичні риси цієї категорії. Новітні моделі перекладацької компетентності в методиці викладання перекладу, а також система рамкових перекладацьких компетентностей групи European Master’s Translation включають лінгвістичні, транскультурні, перекладацькі, технологічні, міжособистісні виміри в загальному контексті надання перекладацьких послуг на ринку праці. Кожна окрема сфера перекладацької компетентності передбачає набуття й формування відповідних знань, умінь і навичок для забезпечення професійної придатності майбутніх перекладачів. Емерджентними складниками категорії перекладацької компетентності є фахова перекладацька компетентність та особистісна компетентність перекладача. Обидва аспекти знаходяться в динамічній ієрархії один відносно іншого, мають паралельно тренуватися на заняттях. Під час письмового й усного перекладу всі сфери перекладацької компетентності задіяні водночас у вигляді ментальних процесів, які відзначаються високим ступенем самоорганізації та не усвідомлюються перекладачем, що підтверджує синергетичний характер категорії перекладацької компетентності. Формування синергетичної перекладацької компетентності в майбутніх перекладачів потребує спеціального підходу, який передбачає методичну прогресію з чотирма видами завдань, зокрема вступними, початковими, поглиблювальними вправами та проєктною роботою, представленими в пропонованій концепції онлайн-пропедевтики.
38
Бобрицька, Валентина Іванівна, and Світлана Миколаївна Процька. "Комп’ютерно орієнтоване освітнє середовище вищого навчального закладу як засіб формування професійних компетентностей у майбутніх учителів." New computer technology 12 (December 25, 2014): 67–76. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.696.
Full textAbstract:
Мета: дослідження потенціалу комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ як засобу формування професійних компетентностей у майбутніх учителів. Завдання: розкрити сутнісні характеристики комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ; розглянути практичні аспекти застосування хмарних технологій навчання у процесі формування професійних компетентностей учителів філологів. Об’єкт дослідження: процес формування професійних компетентностей майбутніх учителів. Предмет дослідження: застосування засобів комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ у процесі формування професійних компетентностей майбутніх учителів. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, систематизація наукових даних з метою визначення стану, теоретичного й практичного розв’язання проблеми дослідження. Результати дослідження: Викладене дає змогу здійснити деякі теоретичні узагальнення. По-перше, усвідомлення майбутнім учителем важливості підвищення якості фахової підготовки в галузі застосування обчислювальної техніки, забезпечення проведення масового комп'ютерного навчання молоді, зумовлює на етапі набуття професійної освіти необхідність розв’язання завдань навчання комп’ютерної грамоти, набуття професійних компетентностей, специфічних якостей користувача різноманітних засобів інформатики і обчислювальної техніки. По-друге, використання можливостей комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ уможливлює реалізацію соціального запиту суспільства щодо підготовки майбутнього вчителя – формування професійно компетентного конкурентоспроможного фахівця освітньої сфери, професійно мобільного, здатного вирішувати нестандартні професійні завдання, самовдосконалюватися, застосовувати ІКТ у професійній діяльності. Висновки та рекомендації: подальші наукові розвідки спрямуємо на розроблення комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей у майбутніх учителів філології у навчальному процесі сучасного ВНЗ.
39
Процька, Світлана Миколаївна. "Компоненти комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів." New computer technology 13 (December 25, 2015): 251–59. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.910.
Full textAbstract:
Цілі дослідження: розкрити взаємозалежність компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Завдання дослідження: окреслити сутнісні характеристики комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів у сучасному вищому навчальному закладі; виявити взаємозалежність компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів; розглянути практичні аспекти використання компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Об’єкт дослідження: процес формування професійних компетентностей майбутніх філологів засобами комп’ютерно орієнтованого середовища навчання. Предмет дослідження: використання компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Методи дослідження: теоретичні методи: аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми, а також узагальнення одержаної інформації, передового та особистого педагогічного досвіду в удосконаленні організації навчання. Результати дослідження: використання потенційних можливостей компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів дасть їм змогу у процесі виконання професійних завдань реалізувати не тільки інформаційно-технологічні, але й психолого-педагогічні цілі, які виведуть освіту на якісно новий інноваційний рівень, забезпечить особистісний розвиток студентів. Висновки та рекомендації: подальші наукові розвідки спрямуємо на розроблення педагогічних умов здійснення моніторингу результатів застосування елементів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів в освітньому процесі ВНЗ.
40
Ворожбіт-Горбатюк, В. В., К. В. Зозуля, and Т. М. Собченко. "НАУКОВИЙ ГУРТОК В РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПЕРШОГО БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ (З ДОСВІДУ ХНПУ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ)." Теорія та методика навчання та виховання, no. 50 (2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.50.02.
Full textAbstract:
У статті автори презентували досвід роботи наукового гуртка «Педагогічне коріння» в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Науковий гурток об’єднав студентів-бакалаврів на факультеті іноземної філології (2001 – 2014 рр.) і на юридичному факультеті університету (2012 – 2014 рр.). Проаналізований і узагальнений у статті досвід реалізує ідею навчання через дослідження. Робота координатора і членів гуртка була спрямована на формування навичок дослідника, умінь критичного мислення, академічного усного і писемного мовлення, досвіду аргументувати і доводити свою позицію. Авторами проаналізовано програма і положення про роботу наукового гуртка, звітні матеріали, результати творчих студій і науково-популярних публікацій, які підтверджують участь членів гуртка «Педагогічне коріння» в розробленні методичного забезпечення самостійної роботи здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти. У статті зазначено, що ініціатива створення гуртка виходила від самих студентів, які зацікавилися історією педагогіки з позицій спільності форм, прийомів і методів роботи з першоджерелами з фаховою підготовкою філологів. Згодом до роботи гуртка долучилися і студенти юридичного факультету. Робота наукового гуртка була спрямована на особистісне зростання студентів, системну професійну профорієнтацію. Просвітницькі ініціативи студентів – членів гуртка передбачали адаптування наукового доробку визначних персоналій історико-педагогічного дискурсу для вчителів-практиків, батьків дітей, одногрупників, молоді, яка не має педагогічної підготовки. Гуртківці приділяли увагу дослідженню індивідуального шляху успіху визначних педагогів. І з успіхом інтерпретували свої знахідки. Переваги наукового гуртка в реалізації ідеї навчання через дослідження здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти: підвищення рівня зацікавленості педагогічними науками, системна профорієнтація, доцільна інформаційна, організаційна, методична підтримка.
43
Хомишак, Оксана Богданівна, and Ольга Василівна Патієвич. "РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГРАМНОГО ЗАСОБУ STORYJUMPER." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 126–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.2824.
Full textAbstract:
Ретроспективний аналіз свідчить, що традиційно процес навчання відбувався в межах тріади «учитель – учень – підручник». Однак науково-технічний прогрес ХХI століття додав до цієї взаємодії таку важливу ланку, як цифрові технології. Упродовж тривалого часу паперовий підручник уважався основним засобом навчання, а вчитель – єдиним джерелом знань. Проте сьогодні до взаємодії учителя та учня як суб’єктів освітнього процесу на уроці активно долучаються цифрові технології, оскільки дають можливість миттєвого доступу до всебічної інформації та наукового знання, що невпинно нагромаджується та збагачується. З огляду на це професійне становлення майбутнього вчителя іноземної мови без володіння цифровою компетентністю, що охоплює впевнене, критичне та відповідальне використання і взаємодію з цифровими технологіями для навчання, роботи та участі в житті суспільства, неможливе. Отже, комп'ютеризація та інформатизація освіти зумовлюють пошук нових підходів до фахової підготовки майбутнього вчителя, зокрема англійської мови. У статті розкрито зміст програми навчальної дисципліни «Сучасні технології навчання англійської мови у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО)» з циклу професійної підготовки студентів напряму «6.02030302 Філологія. «Мова і література (англійська)» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2017/2018 навчальний рік). На основі набутого педагогічного досвіду обґрунтовано доцільність формування цифрової компетентності майбутнього вчителя англійської мови у процесі його фахової підготовки. Проілюстровано результати вивчення вище вказаної дисципліни на прикладі студентської проєктної роботи, презентованої як фрагмент електронного посібника як доповнення до чинного підручника з англійської мови для 1-го класу ЗЗСО. Проаналізовано фрагмент електронного посібника та доведено, що програмa-шаблон дає змогу майбутньому вчителеві англійської мови самотужки укладати, розробляти, структурувати і систематизувати мовні та мовленнєві завдання, наповнювати контент мультимедійним матеріалом (аудіо-, відео-, статичною і / або динамічною анімацією) за умови дотримання певних лінгвометодичних, психолого-педагогічних та ергономічних параметрів. Унаслідок опитування студентів встановлено, що цифрові технології удосконалюють процес навчання іноземної мови завдяки миттєвості доступу до всебічної, професійно значущої та аутентичної інформації, мультимедійності, креативності, інтерактивності та можливості міжкультурної взаємодії, що забезпечує досягнення освітніх цілей, а цифрова компетентність є невід’ємною складовою частиною професійної підготовки майбутнього вчителя англійської мови в сучасних умовах.
44
Колесниченко, Наталя. "Концепція модернізації професійної підготовки бакалаврів романо-германської філології на засадах компетентнісного підходу." Освітній вимір 42 (November 13, 2014): 176–83. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2822.
Full textAbstract:
Колесниченко Н. Ю. Концепція модернізації професійної підготовки бакалаврів романо-германської філології на засадах компетентнісного підходу.
У статті висвітлено проблеми вдосконалення професійної підготовки бакалаврів романо-германської філології. Приділено увагу проектуванню концептуальної моделі модернізації професійної підготовки бакалаврів романо-германської філології на засадах компетентністного підходу. Уточнено провідні етапи, загальнодидактичні та специфічні принципи організації означеного процесу.
45
Багрій, Ганна, and Олена Войтюк. "ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, no. 2 (February 20, 2020): 5–19. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.162.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одному з основних аспектів професійної підготовки майбутніх філологів, зокрема формуванню та розвитку іншомовних здібностей. У статті досліджується іншомовна компетентність студентів, які вивчають переклад, а саме – аналіз психологічних аспектів вторинної мовної особистості, яка готова до професійного міжмовного та міжкультурного спілкування. Автор розкриває значення розвитку іншомовних здібностей філолога для майбутньої професійної діяльності та сутність поняття “іншомовні здібності”. Особливості та специфіка розвитку іншомовних здібностей висвітлюються у дослідженні на основі аналізу наукових поглядів щодо проблеми здібностей.Професійні іншомовні здібності вважаються стійкою сукупністю індивідуальних психологічних особливостей конкретних психомоторних та психічних процесів і характеристик майбутнього фахівця, що у взаємозв’язку з особистісними, комунікативними, емоційно-вольовими особливостями визначає швидкість, силу та відносну легкість опанування іноземної мови та її використання у професійній іншомовній діяльності. Структурні компоненти професійних іншомовних здібностей поділяються на когнітивні, мотиваційні, самооцінювальні, емоційні і комунікативні. У процесі дослідження було встановлено, що моделювання реальних життєвих ситуацій та використання рольових ігор допомагають закріпити навички і вміння іноземних комунікацій, розвивати цінності, створювати атмосферу співпраці та взаємодії. Особистісні і вольові якості студентів, індивідуальний стиль спілкування та належна психологічна підготовка викладача, комунікативний підхід до викладання і моделювання професійно орієнтованих проблемних ситуацій визначено як основні психолого-педагогічні умови розвитку професійних іншомовних здібностей.
46
Межов, Олександр Григорович, and Наталія Миколаївна Костусяк. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ І ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Information Technologies and Learning Tools 84, no. 4 (September 28, 2021): 104–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3956.
Full textAbstract:
У статті досліджено інформаційно-комунікаційні технології як засоби формування лексичної та граматичної компетентностей студентів філологічних спеціальностей університетів в умовах дистанційного навчання. Розглянуто основні етапи та структурно-логічні схеми комплексного лексико-граматичного аналізу слова як ефективного виду вправ й активного методу навчання мови. Відповідно до домінантного в сучасній граматичній науці функційного багатоаспектного підходу запропоновано два шляхи поліаналізу: від змісту до форми та від форми до змісту, підсумком яких має стати лексико-граматична і правописно-орфоепічна характеристика слова. Вивчено функційні можливості інтелект-карт як дієвого способу організації, систематизації й узагальнення інформації для здійснення лексико-фразеологічного та морфолого-синтаксичного розбору слів. Проаналізовано роль інформаційних ресурсів, зокрема електронних словників, у виконанні різних видів лінгвістичного аналізу слова під час самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання. З посиланнями на відповідні мережні ресурси здійснено огляд друкованих та електронних лексикографічних праць, їхнього призначення, структури, принципів використання під час самонавчання студентів різних типів мовного розбору. Подано зразки лінгвістичного аналізу конкретних слів, які слугуватимуть взірцем майбутнім бакалаврам філології в пошуково-дослідницькій роботі й самоосвіті впродовж професійної діяльності. Репрезентовано досвід апробації електронної навчальної платформи Moodle для формування лексико-граматичних компетентностей бакалаврів-філологів під час дистанційної освіти. Закцентовано увагу на перевагах освітнього середовища Moodle у практично орієнтованому самовивченні філологами дисципліни «Сучасна українська літературна мова», серед яких швидкий доступ до навчальних матеріалів, можливість виконання завдань у зручний час, зворотний зв’язок, постійна комунікація з викладачем і однокурсниками на форумах, самоконтроль знань через комп’ютерне тестування, прозорість та об’єктивність оцінювання за умови оптимального поєднання дистанційної роботи з авдиторними заняттями.
47
ДЕНИЩИЧ, Тетяна. "ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 239–47. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-239-247.
Full textAbstract:
У статті розкриваються лінгводидактичні засади вдосконалення діалогічних умінь і навичок студентів-філологів з урахуванням сучасних вимог до формування компетентного фахівця. Проаналізовано й узагальнено сучасні підходи до розуміння сутності дидактичних стратегій діалогічного мовлення майбутніх філологів. Саме стратегічний підхід забезпечує формування комунікативної компетентності студентів, що уможливлює вільно використовувати засоби вербальної комунікації в професійному спілкуванні. Розробка науково обґрунтованої технології роботи над розвитком діалогічного мовлення студентів-філологів потребує окреслення сучасних підходів, принципів навчання, пошуку ефективних методів і прийомів навчання, що й зумовлює необхідність визначення вихідних наукових позицій для вироблення стратегії навчання. Запропоновані в статті теоретичні аспекти (підходи, закономірності, принципи, методи і прийоми навчання) сприятимуть ефективному розвитку професійної комунікації та закладають основу методики навчання фахового діалогічного мовлення майбутніх філологів. Ключові слова: підходи, закономірності, принципи, методи, засоби навчання, дидактичні стратегії, діалогічне мовлення.
48
Шуппе, Людмила Володимирівна. "Особливості проектування й організації фахової підготовки бакалаврів романської філології в університетах Франції і Бельгії." Педагогіка вищої та середньої школи 49 (February 17, 2017): 109–21. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1175.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей проектування фахової підготовки бакалаврів романської філології на основі вияву спільних рис та відмінностей у змісті та способах її організації в системі університетської освіти Франції і Бельгії. Для порівняльного аналізу використано достовірні дані, які відображують специфіку змісту і способів організації фахової та культурологічної підготовки бакалаврів романської філології в університетах Париж-Сорбонна та Бордо 3, Брюссельському вільному університеті.Зіставлено зміст освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів романської філології, зокрема спеціальності «Французька мова та література», перелік дисциплін їх загальнопрофесійної та культурологічної підготовки.
49
Пилип"юк, О. "Витоки арабської філології." Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, no. 10 (2005): 2–3.
Find full text
50
Бондар, Л. А. "Оптимізація самостійної роботи студентів-філологів за кредитно- модульною системою організації навчально-виховного процесу." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 63–69. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3389.
Full textAbstract:
Бондар Л. А. Оптимізація самостійної роботи студентів-філологів за кредитно-модульною системою організації навчально-виховного процесу.
У статті розглянуто шляхи оптимізації самостійної роботи студентів-філологів в умовах сучасного педагогічного вишу, доповнено її змістові характеристики важливого складника навчально-виховного процесу.