To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фізико-хімічні дослідження.
Journal articles on the topic 'Фізико-хімічні дослідження'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Фізико-хімічні дослідження.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Dolinskyi, A. A., Iu O. Shurchkova, and I. O. Dubovkina. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВИСОКОЧАСТОТНИХ ГІДРОДИНАМІЧНИХ КОЛИВАНЬ НА ВОДНІ СИСТЕМИ." Кераміка: наука і життя, no. 2(27) (December 31, 2016): 38. http://dx.doi.org/10.26909/csl.2.2015.7.
Full textAbstract:
Проведено дослідження властивостей активованих водних систем методом дискретно-імпульсного введення енергії. Наведено результати експериментальних досліджень впливу механізмів ДІВЕ, а саме високочастотних гідродинамічних коливань на фізико-хімічні параметри водних систем. Встановлено зниження вмісту ацетальдегіду у водно-спиртових сумішах.
2
Драпалюк, М. В. "Фізико-хімічні дослідження впливу добавок на біоводостійкість конструкцій." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 15 (June 21, 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-5(15)-02.
Full textAbstract:
У статті доведено, що біопошкодження бетону каналізаційних колекторів пов'язане з діяльністю мікроорганізмів (бактерій). З’ясовано, що біостійкість бетону може бути забезпечена двома способами: запобіганням поверхневого тріщиноутворення; створенням «біоімунітету» бетону до життєдіяльності мікроорганізмів. У статті представлені результати дослідження пористості модифікованої цементної матриці. Встановлено, що в новоутвореннях модифікованої цементної матриці бетону зміст вільного гідроксиду кальцію не перевищує 5%, що є необхідною умовою для отримання матеріалу, стійкого до корозії.
3
Григор’єв, Станіслав Михайлович, Віктор Олексійович Скачков, Ольга Русланівна Бережна, and Віра Петрівна Аніщенко. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛЕГОВАНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ ВІДХОДІВ ЯК ВТОРИННОЇ РЕСУРСОЗБЕРІГАЛЬНОЇ РЕЧОВИНИ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-04.
Full textAbstract:
Виконано аналіз сучасного стану щодо досліджень хімічного та фазового складу техногенних відходів на основі шлаків алюмотермічного виробництва лігатур та окалини швидкорізальної сталі Р6М5. Методом рентгеноструктурного фазового аналізу встановлено фазовий склад зазначених від-ходів. Мікроструктура досліджених матері- алів характеризувалася розупорядкованістю частинок різного розміру та форми. Вміст вольфраму та молібдену на досліджених ділянках окалини сталі Р6М5 складав у межах 3,45…10,73% та 2,17…6,65% відповідно. Також виявлено ділянку із вмістом хрому та ванадію відповідно 1,23% та 1,18%. Вміст кисню на досліджених ділянках становив у межах 8,52…23,16%. У зразках шлаку виробництва лігатури МФТА виявлено фази Al75Mo20W5, Mo(Si,Al)3, які мають бути присутніми у вигляді металевих вкраплень. Дослідження шлаків алюмотермічного виробництва виплавляння лігатур АХМ-50 та АМВТ свідчать, що основа складається із сполуки CaAl4O7. Шлак алюмотермічного виробництва та окалину швидкорізальної сталі було використано як компоненти шихти для виплавляння легуючого та розкислювального сплаву. Введення окалини швидко- різальної сталі до шихти дає змогу забезпечити заданий ступінь легованості сплаву тугоплавкими елементами, а введення шлаку алюмотермічного виробництва у межах 4,5…14,5% дає змогу підвищити легованість сплаву, а також його десульфурацію.
4
Первая, Н. В., and О. А. Андреєва. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ ЖИРУВАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ." Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 140, no. 6 (February 13, 2020): 81–94. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2019.6.8.
Full textAbstract:
Study of physicochemical properties, chemical nature, and interaction with collagen of new fatliquoring preparations of various origins to identify among them effective reagents for resource-saving technologies focused on the production of leather products with predictable properties to reducing the harmful load on the environment. To determine the basic physicochemical properties and chemical nature of fats, traditional and modern physicochemical methods of analysis (titrimetric, viscometric, infrared spectroscopy) were used, as well as visual assessment. The paper presents the results of determining the chemical nature and physicochemical properties of new fatliquoring preparations - industrial products of natural and synthetic origin: Synthol EW321, synthesized based on emulsified synthetic fats; Synthol MC derived from phosphated synthetic fats; Sulphirol C, based on sulfitated fish oil, is resistant to electrolytes; semi-synthetic composition CMX-473, obtained on the basis of sulfonated and sulfated fats; synthetic electrolyte-resistant composition CMX-470, obtained on the basis of sodium salts of alkyl succinic acid and synthetic fats. IR-spectroscopic studies of the fibrous collagen preparation treated with these fatliquoring preparations were carried out. The nature and change in the optical density of the absorption bands of the functional groups of the protein depending on the type of fat used is determined. It was found that the studied reagents interact mainly with nitrogen-containing and hydroxyl groups of collagen. Peculiarities of interaction in the “collagen - chemical reagent” system in the presence of fatliquoring preparations of various origin intended for processing the leather are investigated. The results of the work will contribute to the expansion of the assortment and the justified use of effective chemical reagents in innovative technologies for the production of leather.
5
КАЛАШНИК, О. В., А. П. КАЙНАШ, and Л. В. СКОРИК. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВАРЕНИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 30, 2020): 15–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-02.
Full textAbstract:
Мета. Проведення комплексних досліджень показників якості та оцінювання рівня якості ковбаси вареної вищого сорту «Лікарська», що виготовлена ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат».
Методики. Для оцінювання та встановлення рівня якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» використовували передбачені чинними національними стандартами методи, а саме органолептичні (зовнішній вигляд, колір, смак, запах (аромат), консистенція), фізико-хімічні та мікробіологічні.
Результати. Аналітичними дослідженнями встановлено, що зміст реквізитів марковання ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам нормативної документації та нормативно-правових актів. Окрім того, зазначений на маркованні склад ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам стандарту до вищого сорту. З’ясовано, що органолептичні показники якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» такі як: зовнішній вигляд (пошкоджень оболонки немає, напливів фаршу, злипів, бульйонних та жирових набряків виявлено не було), консистенція (пружна), вигляд фаршу на розрізі (ковбаса з однорідною структурою – рожевий фарш рівномірно перемішаний без порожнин і сірих плям), запах та смак (відповідають даному виду продукту, вміст прянощів та солі в нормі, сторонній запах та присмак відсутні), форма (ковбаса у вигляді прямого батона, довжина 21 см, без перев’язок) відповідають вимогам нормативної документації. Встановлено високий рівень якості ковбаси вареної «Лікарська», який визначили за отриманою сумою балової оцінки.
Експериментальні товарознавчі дослідження були проведені за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, що дало змогу встановити: масова частка вологи складає 56,4 %, крохмаль у зразку не виявлено, масова частка кухонної солі становила 2,4 %. Всі досліджені фізико-хімічні показники не перевищували нормативні значення, які встановлені національним стандартом
Дослідження мікробіологічних показників якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» дало змогу встановити, що за вони відповідають нормативним значенням державного стандарту.
Практична значимість. Результати комплексних товарознавчих досліджень дадуть змогу ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» підвищити рівень якості власної продукції, удосконалити марковання відповідно до вимог чинної нормативної документації.
6
Melnyk, G. M., T. G. Yarnykh, and I. V. Herasymova. "Експериментальне обґрунтування вибору супозиторної основи екстемпоральних песаріїв для підготовки до пологів." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 2 (June 30, 2021): 70–81. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-070.
Full textAbstract:
Метою роботи стало проведення фізико-хімічних та фармако-технологічних досліджень із вибору раціональної супозиторної основи при створенні екстемпоральних песаріїв (вагінальних супозиторіїв) із гіалуроновою кислотою та СО2-екстрактами алое, календули й зеленого чаю, призначених для підготовки пологових шляхів і зменшення ризику виникнення розривів м’яких тканин при пологах.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були зразки песаріїв, виготовлені методом виливання із використанням у якості активних фармацевтичних інгредієнтів гіалуронової кислоти, СО2-екстрактів алое, календули та зеленого чаю. Зразки песаріїв готували із використанням таких супозиторних основ: вітепсол Н-15, масло какао, твердий жир кондитерський та масло какао у сплаві із емульсійним воском у співвідношенні 95:5. Під час досліджень визначали однорідність, середню масу, рН, температуру плавлення, час повної деформації, час розпадання та мікробіологічну чистоту песаріїв за методиками ДФУ. Біофармацевтичні дослідження проводили використовуючи загально прийнятий метод «агарових пластин».
Результати. На підставі фізико-хімічних та фармако-технологічних досліджень обрано раціональну супозиторну основу масло какао : емульсійний віск (95:5). Вивчено основні показники якості зразків песаріїв (вагінальних супозиторіїв): органолептичні характеристики (колір, поверхня, запах, консистенція), середню масу, температуру плавлення, час повної деформації, час розпадання, рН, які відповідають вимогам ДФУ. У результаті визначення мікробіологічної чистоти встановлено, що загальне число життєздатних мікроорганізмів (TAMC) не перевищує 102 КУО/мл, загальне число дріжджових та плісеневих грибів (TYMC) не перевищує 101. Отримані результати випробування відповідають вимогам ДФУ до песаріїв за показником «Мікробіологічна чистота». Біофармацевтичними дослідженнями доведено, що найбільший ступінь вивільнення діючих речовин відбувається із песаріїв, виготовлених на основі масло какао : емульсійний віск (95:5) у порівнянні зі зразками, виготовленими на основі вітепсолу Н-15.
Висновки. Проведено фізико-хімічні та фармако-технологічні дослідження із вибору супозиторної основи при створенні екстемпоральних песаріїв (вагінальних супозиторіїв) із гіалуроновою кислотю та СО2-екстрактами алое, календули і зеленого чаю. Обрано раціональну основу масло какао : емульсійний віск (95:5). Вивчено фізико-хімічні та фармако-технологічні показники песаріїв: однорідність, температуру плавлення, час повної деформації, час розпадання, рН, середню масу, які відповідають вимогам статті ДФУ 2.0 «Супозиторії та песарії, виготовлені в умовах аптек».
7
Cheliabiieva, Viktoriia, and Ekaterina Sosedova. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАКВАСОК СПОНТАННОГО БРОДІННЯ ТА БОРОШНА БОБОВИХ КУЛЬТУР У ВИРОБНИЦТВІ ХЛІБА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 251–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-251-257.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Використання закваски спонтанного бродіння та борошна бобових культур дозволяє отримати хліб із високими органолептичними і фізико-хімічними показниками якості. Постановка проблеми. Тривалість бродіння, кислотність закваски залежать від фізико-хімічних показників борошна, що потребує вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями вивчались питання впливу температури виведення, вологості, співвідношення стиглої закваски та поживної суміші на показники якості закваски спонтанного бродіння, доцільність використання борошна бобових культур у виробництві пшеничного хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання впливу якості борошна на фізико-хімічні та біохімічні процеси під час виведення закваски спонтанного бродіння не висвітлене. Постановка завдання. Досліджено вплив фізико-хімічних показників житнього обдирного борошна на біотехнологічні процеси закваски спонтанного бродіння; вивчено вплив використання борошна сочевиці в рецептурі житньо-пшеничного хліба на харчову цінність та якість готового виробу. Виклад основного матеріалу. Готували густі закваски вологістю 48–50 %, з різного житнього обдирного борошна. На виведеній заквасці проводили випічку подового житньо-пшеничного хліба без додавання та з додаванням борошна сочевиці. Житньо-пшеничний хліб як із додаванням борошна сочевиці, так й без нього мав дуже приємний м’який смак, злегка кислуватий, не прісний, не пересолений, без хрусту. Запах обох видів хліба не сильний, відповідав даному виду виробу. Висновки відповідно до статті. Фізико-хімічні показники якості борошна – вологість, зольність, автолітична активність – впливають на накопичення і розвиток активної мікрофлори спонтанних заквасок. Комплексне використання пшеничного цільнозернового та сочевичного борошна в рецептурі житньо-пшеничних сортів хліба дозволяє отримати вироби з високими показниками якості, споживчими властивостями та покращеною харчовою цінністю.
8
Зелений, П. О., and О. С. Зав'ялов. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПІПЕКУРОНІЮ ЗА СХЕМОЮ ЗАСТОСУВАННЯ АНАЛІТИЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНЬОЇ СЕЛЕКТИВНОСТІ (SWGDRUG)." Криміналістичний вісник 35, no. 1 (June 18, 2021): 112–25. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-112.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в комплексному аналізі теоретичних і практичних аспектів ідентифікації піпекуронію відповідно до схеми застосування аналітичних методів дослідження, зумовленої їхньою селективністю, та розробленні методики дослідження стандартного зразка піпекуронію фізико-хімічними методами для підтвердження аргументованості, достовірності, відтворюваності результатів його ідентифікації та достатності для підготовки науково обґрунтованого висновку судового експерта. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення дозволили проаналізувати інформаційні джерела за напрямом дослідження, а також аналітичну схему комплексу фізико-хімічних методів дослідження, рекомендовану SWGDRUG. Апробаційне аналітичне дослідження стандартного зразка піпекуронію із застосуванням методів експерименту, аналізу, порівняння, а також спеціальних фізичних, хімічних, статистичних методів дослідження дозволило апробувати комплекс фізико-хімічних методів дослідження цієї речовини й дійти висновків щодо достатності для цілей дослідження певних їх видів та окреслити напрями подальших науково-дослідних розвідок. Наукова новизна. В умовах лабораторії Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України апробовано аналітичну схему фізико-хімічних методів дослідження для ідентифікації сильнодійних та отруйних лікарських засобів, рекомендовану SWGDRUG, і запропоновано методику дослідження стандартного зразка піпекуронію фізико-хімічними методами відповідно до схеми застосування аналітичних методів дослідження, зумовленої їхньою селективністю. Висновки. Проаналізовано рекомендації SWGDRUG стосовно комбінації аналітичних методів і cхарактеризувано мінімальні вимоги для їх застосування. При цьому наголошено, що в контексті достатності для ідентифікації сильнодійних і отруйних лікарських засобів, зокрема важколетких речовин, експертні лабораторії, зважаючи на фізико-хімічні властивості таких речовин і наявне в експертних установах країни аналітичне обладнання, мають самостійно визначати комбінацію методів, щоб забезпечити достовірність результатів аналітичних досліджень. Засвідчено комплексним аналітичним дослідженням стандартного зразка піпекуронію можливість його ідентифікації за допомогою методів: якісних хімічних реакцій (із найбільш доступними реактивами, такими як: Маркі, родонід кобальту, Драгендорфа, Вагнера, йодоплатинат калію, Несслера), ІЧ-спектрометрії, мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії з мас-спектрометричним та коронорозрядним детектуванням. Аргументовано доцільність комбінування методів, що дозволяє реалізовувати застосування аналітичної схеми методів дослідження, рекомендованої SWGDRUG. Констатовано необхідність, з огляду на те, що використання методів категорії B не є загальнодоступним, розроблення процесу дериватизації для дослідження похідних піпекуронію загальнодоступними методами: газовою хроматографією з мас-селективним детектуванням і тонкошаровою хроматографією з використанням різних видів сорбентів. Узагальнено результати, отримані під час апробації комплексного аналітичного дослідження піпекуронію за рекомендованою міжнародною схемою, і започатковано певні пропозиції, які можуть стати підґрунтям методики дослідження стандартного зразка піпекуронію фізико-хімічними методами для підтвердження аргументованості, достовірності, відтворюваності результатів його ідентифікації та достатності для підготовки науково обґрунтованого висновку судового експерта.
9
Вигоняйло, О. І., Є. В. Попов, and О. В. Мороз. "Дослідження термопереводного друкування з паперу на текстильні матеріали з синтетичних волокон." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7(255) (December 17, 2019): 117–22. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-117-122.
Full textAbstract:
Розглянуто фізико-хімічні та технологічні особливості перекладної термодруку, обрана оптимальна гамма дисперсних барвників для поліефірної тканини. Досліджено колористичні властивості 10 марок дисперсних барвників в умовах термопереводной друку, визначено вплив тривалості термообробки і концентрації барвників в друкарській фарбі на інтенсивність і стійкість накрасок до фізико-хімічних впливів. Визначено коефіцієнти дифузії 10 марок дисперсних барвників при їх термопереходе на поліестер в інтервалі температур (215 ± 5) оС і знайдена оптимальна тривалість термоперевода цих барвників з паперової підкладки на тканину з поліефірних ниток.
10
Editor, Editor. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 4, 2019): 22–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-03.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження динаміки розвитку ринку кисломолочної продукції, а такожфакторів, що впливають на споживні властивості продукту та його привабливість.Методика. Для визначення показників споживних властивостей використовувалиорганолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні методи дослідження відповідно додіючої нормативної документації України. Дослідження ринку проводили застандартними методиками.Результати. Проаналізовано існуючи підходи щодо поліпшення якостідосліджуваного продукту. Одним із способів підвищення споживних властивостейвизначено корегування якості із застосуванням різноманітних наповнювачів, наприклад,компонентів тваринного (молоко, закваски, сир) та рослинного (фрукти, ягоди, овочі,спеції) походження. Крім цього ще одним шляхом підвищення харчової цінностікисломолочних продуктів є збагачення їх складу білковими, вуглеводними та мінеральнимикомпонентами.Практична значимість. Отримані результати досліджень можуть бутивикористані в роботі вітчизняних підприємств-виробників молочної продукції.
11
Nyemirich, O., I. Sylka, and Y. Zaharchenko. "Вплив порошку з топінамбура на показники якості капкейків спеціального призначення." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (February 26, 2018): 14–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8503.
Full textAbstract:
У статті представлені результати досліджень впливу порошку з топінамбура, отриманого способом сушіння зі змішаним теплопідведенням, на органолептичні та фізико-хімічні показники якості капкейків для осіб, що хворі на цукровий діабет. Внаслідок аналізу літературних джерел та рекомендацій дієтологів стосовно споживання фруктози та харчових волокон у борошняних кондитерських виробах як основні харчові компоненти запропоновані фруктоза та порошок топінамбура. Технологічні особливості додаткових інгредієнтів здійснюють суттєвий вплив на процес замішування та характеристики тіста. При проведенні пробних випікань було виявлено, що при збільшенні концентрації порошку з топінамбура тісто стає більш в’язким. Збільшення концентрації від 3 до 15% супроводжується підвищенням питомого об’єму. Це пояснюється тим, що при збільшенні кількості порошку топінамбура збільшується вологоутримувальна здатність капкейків. Задля досягнення оптимальних технологічних показників готових виробів було рекомендовано проводити заміну 9% борошна на порошок топінамбура. Покладаючись на попередні дослідження, цукор було замінено на фруктозу, яка має схожі технологічні характеристики та є рекомендована людям хворим на цукровий діабет. Досліджені фізико-хімічні показники вихідної сировини та готового продукту відповідають вимогам ДСТУ 4505:2005 «Кекси. Загальні технічні умови». Використання порошку топінамбура та фруктози у виробництві капкейків є доцільним з огляду збагачення продукту біологічно активними речовинами та розширення асортименту продукції для діабетиків.
12
Denysova, Natalya, Margaryta Ziniuk, and Nataliia Buialska. "ВИКОРИСТАННЯ ДОБАВОК БЕЗГЛЮТЕНОВОГО БОРОШНА В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 234–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-234-240.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розробки технологічних рецептур хлібобулочних виробів із використанням натуральних добавок задля поліпшення якісних характеристик готової продукції. Постановка проблеми. Хлібобулочні вироби є основним продуктом споживання абсолютної більшості населення нашої країни та світу загалом, тому виникає необхідність розробки та впровадження заходів щодо підвищення якісних та поживних характеристик продукції в конкурентних умовах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність введення в рецептуру хлібобулочних виробів як збагачувачів та поліпшувачів натуральних добавок рослинного та тваринного походження. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не досліджено використання в технології пшеничних хлібобулочних виробів добавок із безглютенового борошна змінних концентрацій, що забезпечують поліпшення якісних показників виробів. Постановка завдання. Розробка технології виготовлення пшеничного хлібу з використанням як добавки безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного), що дозволить поліпшити фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники готових виробів. Виклад основного матеріалу. Проведено оцінювання фізико-хімічних, структурно-механічних та органолептичних показників тістових напівфабрикатів та готових виробів. Розроблена рецептура приготування пшеничного надзбручанського хлібу з використанням як натуральної добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) з дозуванням 5 та 10 % від ваги внесеного пшеничного борошна. Висновки відповідно до статті. Встановлено позитивний вплив 5 % добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) на фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники пшеничних хлібобулочних виробів на прикладі технології виготовлення хлібу надзбручанського.
13
Grynchenko, Natalia, Pavel Pyvovarov, Olga Grynchenko, Daria Tyutyukova, and Raisa Plotnikova. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАПІВФАБРИКАТІВ ІЗ СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 204–15. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-204-215.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Без упровадження інновацій виробники прирікають себе на поступову втрату конкурентних переваг. За цих умов усе більшого значення набуває розробка та впровадження інноваційних технологій, реалізація яких дозволяє підвищити ефективність функціонування харчових виробництв. Постановка проблеми. В умовах розвитку сучасних форматів закладів ресторанного господарства використання напівфабрикатів різного ступеня готовності для виробництва кулінарної та кондитерської продукції є доцільним та економічно вигідним. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У технології кулінарної продукції із сиру кисломолочного запроваджено низку новацій, що лежать у площині надання функціонально-фізіологічних властивостей, регулювання функціонально-технологічних властивостей сиру кисломолочного. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогодні не виявлено системних досліджень щодо обґрунтування технологічних параметрів виробництва напівфабрикатів із сиру кисломолочного та дослідження впливу технологічних чинників на їхні властивості. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу технологічних чинників на структурно-механічні та технологічні властивості напівфабрикатів із сиру кисломолочного на основі молока знежиреного декальцифікованого. Виклад основного матеріалу. Визначено вплив технологічних чинників на фізико-хімічні та технологічні властивості напівфабрикатів із сиру кисломолочного. Встановлено, що введення до складу напівфабрикатів солі кухонної призводить до незначного зменшення середнього діаметра білкових частинок, збільшення вологоутримуючої здатності та ефективної в’язкості. За використання цукру білого середній діаметр білкових частинок підвищується порівняно з контролем, зменшується вологоутримуюча здатність та ефективна в’язкість напівфабрикатів. Визначено, що термічна обробка за підвищених та низьких температур не чинить значного впливу на фізико-хімічні властивості розробленої продукції. Висновки відповідно до статті. На підставі проведених досліджень розроблено рекомендації із використання напівфабрикату із сиру кисломолочного в технології кулінарної та кондитерської продукції.
14
Семенюк, К. М., and О. А. Штонда. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ОЛІЙ НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ КУПАЖІВ РОСЛИННИХ ОЛІЙ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-14.
Full textAbstract:
У статті досліджується особливості впливу жирнокислотного складу рослинних рафі- нованих олій на фізико-хімічні показники якості купажів цих олій. Купажі рослинних рафінованих олій є основою для приготування маринаду для натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів. Тому визначення фізико-хімічних показників купажів на початкових етапах є досить важливим, адже в подальшому це буде безпосередньо впливати на технологію, тривалість виробництва, а також на тер- міни зберігання продукту. Досліджені 3 рафіновані олії: соняшникова, оливкова та ріпакова, а також утворені з них 4 купажі з різним співвідношенням олій з урахуванням їх жирнокислотного складу. Особливу увагу акцентуємо на ріпаковій олії, адже у своєму складі вона містить велику кількість ліноленової кислоти, порівняно із соняшниковою та оливковою, для яких більшою мірі характерна ліно- лева та олеїнова кислоти. У процесі дослідження встановлено, що купажування олій здійснюється для отримання оптимального співвідношення ω-6:ω-3 поліненасичених жирних кислот, яке для здо- рової людини становить 10:1. Відповідно, оптимальний рівень споживання лінолевої кислоти (ω-6) становить 10 г/добу, ліноленової (ω-3) – 1 г/добу. Простежено вплив жирнокислотного складу олій, особливо співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот, на кислотне та пероксидне числа рослинних олій, які свідчать не лише про перевагу тих чи інших жирних кислот, але й про свіжість олій. Доведено, що ще одним важливим чинником, який свідчить про якість рослинних олій, є ступінь окислення жирових продуктів. Стійкість олій до окислення залежить від ступеня їх ненасиченості та вмісту токоферолів. Підтверджено, що швидкість окислення олій із високим вмістом поліненаси- чених жирних кислот значно більша, ніж із низьким вмістом, що є результатом наявності в полінена- сичених жирних кислотах подвійних та потрійних зв’язків. Дослідним шляхом визначено купажі, які будуть використовуватись у наступних дослідженнях, а саме купаж № 3 – соняшникова: ріпакова олії у співвідношенні 70:30 та купаж № 4 – соняшникова: оливкова олії у співвідношенні 80:20. Подальші дослідження спрямовані на створення маринадів на основі купажів рослинних олій для визначення їх впливу на показники якості натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів.
15
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi, and A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Full textAbstract:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
16
Салавеліс, Алла Дмитрівна, Любов Миколаївна Тележенко, and Сергій Миколайович Павловський. "СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ХАРЧОВІ СУМІШІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД." Scientific Works 84, no. 2 (December 25, 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1883.
Full textAbstract:
Харчування є невід’ємною частиною життя не лише здорових людей, проте воно може стати основою підтримкою життя людей, що знаходяться у шоковому стані, зокрема після одержання певних травм, або ті, що мають певну недостатність в результаті проведення операцій, або перенесення тяжких форм хвороб. Таке харчування вживають у вигляді ентерального або парентерального харчування, яке є спеціалізованим, та використовується для людей, які з певних причин не можуть приймати їжу фізіологічним шляхом.
Об’єктом дослідження є харчова суміш для ентерального та перорального харчування, в рецептуру якої закладені інгредієнти в пропорціях, що забезпечують збалансованість раціону, та хімічний склад яких дозволяє певною мірою задовольнити потреби людини в усіх макро- та мікронутрієнтах.
Дана суміш містить наступні компоненти: безлактозний ізолят сироваткового протеїну, сир кисломолочний (жирністю 5%), кокосову та оливкову олії, риб’ячий жир, кашу вівсяну із цільнозернової крупи та мальтодекстрин.
Предметом дослідження є оптимізація складу суміші за рахунок збалансованого вмісту білків, жирів, вуглеводів і харчових волокон в пропонованому продукті відповідно до збалансованого харчування, а також його фізико-хімічні та органолептичні показники, які характеризують відповідність продукту за нормованими показниками якості готової продукції.
За результатами досліджень розроблені рецептурний склад і технологія виробництва спеціалізованої суміші для харчування хворих в післяопераційний період, а також вивченні фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості розроблених сумішей.
17
Андрєєва, Світлана, and Євген Пивоваров. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МОДЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ ГЕЛАНОВОЇ КАМЕДІ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-3.
Full textAbstract:
Досліджено функціонально-технологічні властивості модельних розчинів геланової камеді із наповнювачем (насіння чіа). Експериментально пі-дтверджено використання геланової камеді, яка здатна утримувати баланс на-сіння чіа у зваженому стані. Досліджено вплив технологічних чинників (вплив рН, вміст цукру білого, механічний вплив) на фізико-хімічні та структурно-механічні властивості модельних розчинів на основі геланової камеді, що обу-мовлює можливість регулювання реологічних характеристик напоїв чи соусів. Згідно з реологічних досліджень багатокомпонентних модельних розчинів, визначено раціональні діапазони концентрації геланової камеді для напоїв – 0,5%, для соусів – 0,75%. Досліджено, що під час механолізу, наповнювач (насіння чіа) в модельних розчинах, частково осідає, але в подальшому поступово розподіляється за об’ємом.
18
Менчинська, А. А., А. О. Іванюта, and О. С. Пилипчук. "ТЕХНОЛОГІЯ МУСОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ГІДРОБІОНТІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 104–12. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.12.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано доцільність удосконалення технології мусів із креветок. На основі аналізу літературних джерел визначено пріоритетні напрями переробки рибної сировини та розширення асортименту рибних продуктів. Проведено аналіз наявних технологій мусових продуктів із гідробіонтів. Встановлено перспективність виготовлення мусів із риби та ракоподібних. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування креветок для створення харчових продуктів із покращеними органолептичними показниками та підвищеною харчовою цінністю. Експериментально підтверджено ефективність комбінування ракоподібних із рибною, тваринною та рослинною сировиною. Розроблено рецептури нових мусів на основі м’яса креветок із додаванням вершкового сиру, вершків, оливкової олії, філе лосося, авокадо, яблук, спецій і прянощів. Проведено дослідження органолептичних, фізико-хімічних показників якості та харчової цінності готової продукції. На основі результатів дослідження встановлено відповідність показників вимогам стандарту. За органолептичними дослідженнями зразки з овочевим доповненням мають кращу органолептичну оцінку, ніж контрольний зразок, найвищий бал отримав зразок № 3. Фізико-хімічні дослідження підтвердили, що вміст солі в розроблених зразках не перевищує норму – 2,5%, усі муси мають відповідну консистенцію. За хімічним складом зразок № 2 має найвищий вміст білка – 18,7%, найвищий вміст жиру спостерігається в контрольному зразку (44%), а найменший – у зразку № 1 (61,57%). Результати досліджень хімічного складу свідчать про високу харчову цінність розроблених мусів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено технологічну схему виробництва мусів на основі креветок із використанням тваринних і рослинних компонентів. Основними технологічними операціями є попередня підготовка сировини, ретельне подрібнення суміші та фасування готового продукту.
19
Баранова, Г. В. "М'ЯСО-САЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ М'ЯСА СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2014): 169–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.35.
Full textAbstract:
Статтю присвячено порівняльному вивченню від-годівельних і м'ясних якостей свиней різного напрямупродуктивності: великої білої породи (універсальної),породи ландрас та їх помісних нащадків в аналогіч-них умовах годівлі й утримання. Узагальнено резуль-тати дослідження м'ясної продуктивності молодня-ку свиней різних генотипів. Отримано та проаналізо-вано додаткові дані м'ясо-сальної продуктивностіта фізико-хімічних властивостям м'яса свиней. Зарезультатами досліджень встановлено позитивнуобумовленість продуктивних якостей свиней залеж-но від генотипу та проведено теоретичне обґрунту-вання прогнозування показників продуктивності.
The article is devoted to the comparative study of feeding and meat qualities of sows that belong to different productivity lines: Large White (universal) breed, Landras breed and cross-breed sows in the similar conditions of feeding and keeping. Productivity has been defined based on the feeding, slaughter and carcass traits of young animals of different genotypes during growing and control fattening period. The results of the research prove that sow productive qualities are positively conditioned by the genotype. The best breed combinations of sows that provide heterosis effect in productive qualities have been experimentally determined. Sows of cross-breed genotypes proved to excel the analogous sows of Large White and Landras breed in most productivity indices.
20
Дзіняк, Б. О., Д. Б. Кічура, Р. О. Субтельний, and А. А. Данилів. "Дослідження закономірностей олігомеризації ненасичених вуглеводнів фракції с9 з малеїновим ангідридом." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 2 (266) (March 13, 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-56-60.
Full textAbstract:
Робота присвячена одержанню олігомерів (нафтополімерних смол) з ненасичених вуглеводнів фракції С9 рідких побічних продуктів піролізу дизельного палива виробництва етилену, модифікованих малеїновим ангідридом. Встановлено основні закономірності ініційованої пероксидом ди-трет-бутилу олігомеризації ненасичених вуглеводнів фракції С9 рідких продуктів піролізу дизельного паливаз малеїновим ангідридом. З’ясовано характер впливу основних чинників (температури, тривалості реакції, концентрації ініціатора і модифікуючої добавки) на вихід і фізико-хімічні характеристики одержаних олігомерів. Вибрано оптимальні технологічні параметри процесу олігомеризації ненасичених вуглеводнів фракції С9 з малеїновим ангідридом.
21
Matsuk, Y. A., E. M. Suprun, N. V. Ischenko, and V. M. Pasichniy. "ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА М'ЯСО–РИБНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (February 6, 2016): 171–73. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6836.
Full textAbstract:
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології м'ясних продуктів із використанням рибної сировини. при належному підборі рецептурних інгредієнтів в складі основної сировини на основі м'ясної і рибної сировини, при належному забезпеченні організації виробничого процесу можливо виробляти якісно нові види січених напівфабрикатів з високими органолептичними і технологічними характеристиками.
Доведено, що спільне використання в складі напівфабрикатів м'яса курчат бройлерів і фаршу з філе пангасіусу у певних співвідношеннях дозволяє виробляти січені м'ясо–рибні напівфабрикати з високими якісними показниками. У подальших дослідженнях доцільно вивчення впливу вмісту рибної сировини на зміни структурно–механічні показники м'ясо–рибних напівфабрикатів в процесі їх зберігання при різному температурному стані та обґрунтувати умови і терміни зберігання даного виду комбінованих м'ясопродуктів в охолодженому і замороженому стані при різних умовах пакування, втому числі з використанням елементів «активного пакування»
Проведено дослідження органолептичних, фізико–хімічних, функціонально–технологічних характеристик експериментальних зразків м'ясо–рибних напівфабрикатів із додаванням фаршу з філе пангасіуса. Теоретично обґрунтована та експериментально підтверджена технологія м’ясопродуктів з використанням фаршу з філе пангасіуса.
Досліджено вплив використання фаршу з філе пангасіуса на фізико–хімічні, функціонально–технологічні, мікробіологічні характеристики січених напівфабрикатів.
22
Kochubei, V. V., I. V. Semeniuk, O. V. Karpenko, and V. Yo Skorokhoda. "Рhysical and chemical researches on the structure of humic acids." Chemistry, Technology and Application of Substances 3, no. 1 (June 1, 2020): 22–26. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2020.01.022.
Full text
23
Cheliabiieva, Viktoriia, and Svіtlana Olshevska. "ОТРИМАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ЖИРІВ ПІДВИЩЕНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 281–85. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-281-285.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Якісний склад споживаних жирів впливає на здоров’я людини Споживання мононенасичених жирів має певні переваги: веде до зниження ризику захворювань на діабет, знижує захворювання серцево-судинної системи й ожиріння. Правильне споживання жирів призводить до загального зниження ризику смертності від усіх причин. Постановка проблеми. Для підвищення біологічної цінності продукту доцільним є часткова заміна молочного жиру рослинними оліями, багатими на вміст, олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот, збагачення харчових жирів цінними біологічно активними речовинами шляхом введення до їх складу, наприклад, рослинних добавок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні розроблені види вершкового масла з багатофункціональними рослинними харчовими добавками, які володіють лікувально-профілактичними властивостями: пектином, інуліном, кріопорошками зі столового буряка, бруньок чорної смородини, моркви, топінамбура та ін. Інший шлях підвищення біологічної цінності харчових жирів – заміна молочного жиру рослинними оліями або жирами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У результаті проведеного аналізу виявлено, що обмежена інформація про використання куркуми, імбиру, масла какао в технології харчових жирів та жирових сумішей.Постановка завдання. Дослідити вплив на якісні показники масла солодковершкового куркуми та імбиру. Розробити рослинно-жирову суміш з використанням масла какао. Виклад основного матеріалу. Для отриманих зразків масла з додаванням куркуми та імбиру фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості відповідають ДСТУ 4339:2005. Масло вершкове. Додавання куркуми та імбиру в рецептуру масла вершкового підвищує мікробіологічну чистоту готового виробу. Бактерій групи кишкової палички, дріжджів, плісняви в дослідних зразках не виявлено. Розроблена рослинно-жирова суміш, яка містить у своєму складі рослинну олію, масло какао, вершки, лецитин і пектин. Отриманий продукт має смак та запах із горіхово-шоколадним відтінком. Висновки відповідно до статті. Внесення в масло солодковершкове куркуми та імбиру не впливає на органолептичні та фізико-хімічні показники якості готового продукту і, враховуючи вміст біологічно активних речовин у запропонованих добавках, сприяє підвищенню його біологічної цінності. З огляду на біологічну цінність і фізико-хімічні властивості масла какао воно є перспективною сировиною для використання в розробці рослинно-жирових сумішей функціонального призначення.
24
Миронюк, Олег, Віктор Шевчук, and Ростислав Паславський. "Дослідження двоступінчатого фільтра тонкої очистки дизельного пального." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.049.
Full textAbstract:
Обґрунтована необхідність очистки дизельного пального в системах живлення дизельних двигунів від механічних забруднень і води. Видалення забруднень з пального може здійснюватися з використанням різних методів, в основі яких лежать хімічні, фізико-хімічні і фізичні процеси. Найпоширенішими є фізичні методи очистки та зневоднення пального з використанням фільтрувальних пористих перегородок. З’ясовано переваги та недоліки гідрофобних і гідрофільних фільтрувальних матеріалів. Перспективним є забезпечення безперервної регенерації гідрофобної фільтрувальної поверхні з використанням гідродинамічного ефекту без використання додаткових пристосувань. Матеріалом для гідрофобної перегородки слугувала металева сітка з фторопластовим покриттям. Проведено дослідження з визначення ефективності зневоднення пального, водопроникності та гідравлічного опору гідрофобних перегородок із різним прохідним перерізом комірок пор фільтрувального матеріалу. Кращими фільтрувальними властивостями володіє сітка № 004, яка прийнята матеріалом для фільтрувального елементу фільтра тонкої очистки пального. Запропонований фільтр виконаний двоступінчатим. У першому ступені відбувається основна очистка палива від забруднень і води, у другому – додаткова очистка та повернення забруднень назад у бак. В обох ступенях використовується фільтрувальний елемент, пориста перегородка якого виконана у вигляді зрізаного конуса з гідрофобного матеріалу. Проведено розрахунок габаритних розмірів гідродинамічного фільтра з умови рівності потоку пального у всіх його прохідних перерізах. Проведені випробування довели ефективність запропонованого фільтра з водовідокремлення та збільшення його ресурсу роботи порівняно зі серійними фільтрами тонкої очистки дизельного пального.
25
Kryzhska, T. "Дослідження ефективності використання бактеріальних препаратів на якісні характеристики делікатесних виробів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 75 (February 4, 2017): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7515.
Full textAbstract:
Досліджено упродовж визрівання фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні характеристики делікатесного продукту з м’яса птиці, виготовленого зі застосуванням бактеріального препарату та нетрадиційних інгредієнтів рецептури. У статті показано, що корисна мікрофлора бактеріального препарату, який містить композицію бактеріальних штамів, позитивно впливає на сировину – філе курчат-бройлерів, в якому відбувається зміна не лише фізико-хімічних, а головне – біохімічних показників. Перетворення вільних амінокислот і летких жирних кислот не тільки характеризує біологічну цінність продукту, а насамперед, обумовлює його смак і аромат. Доказом, є більш високий (до 30%) вміст вільних амінокислот як в якісному, так і в кількісному складі, порівняно з контролем. Показано, що в продукті з бактеріальним препаратом на кінцеву добу ферментування вміст летких жирних кислот на 11,6% був вищим, ніж у контролі. Ефективність використання у продукті бактеріального препарату підтверджена і результатами мікробіологічних досліджень, за яких дослідний продукт був готовий на 3 доби раніше, ніж контроль. Отже, доведено, що використання бактеріального препарату змінює інтенсивність та спрямованість процесу визрівання продукту, надає та формує специфічні смако-ароматичні властивості та забезпечує продукту гарантовану якість.
26
МАРТИРОСЯН, І. А., К. А. ЛОСЄВА, and Л. О. КРУПИЦЬКА. "ОЦІНКА ЯКОСТІ КОСМЕТИЧНИХ КРЕМІВ, ЩО РЕАЛІЗУЮТЬСЯ У ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ М. ОДЕСА." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 171–84. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-14.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення споживчих переваг та оцінювання якості косметичних кремів вітчизняного та імпортного виробництва, що реалізуються у торговельних мережах м. Одеса.
Методика. Дослідження проводились за допомогою стандартних методик, викладених у діючих нормативних документах. Для визначення показників споживних властивостей використовували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні методи дослідження відповідно до чинної вітчизняної та міжнародної документації..
Результати. Показано, що вітчизняні та міжнародні нормативно-технічні документи потребують гармонізації, оскільки мають розбіжності у показниках безпечності. Проведено соціальне опитування з метою виявлення споживчих переваг косметичних кремів. На основі даних опитувань обґрунтовано вибір зразків для оцінки якості та безпечності косметичних кремів, які реалізуються у торговельних мережах м. Одеса. Встановлено, що за маркуванням, мікробіологічними та фізико-хімічними показниками всі досліджувані зразки відповідають вимогам міжнародних та вітчизняних нормативів. Оцінку «відмінно» не отримав жоден з досліджуваних зразків. ТМ «Niveа» та ТМ «Green Way» отримали оцінку «добре», але ТМ «Green Way» отримав кращу оцінку, ніж відома ТМ «Niveа». ТМ «Aroma» отримала оцінку «задовільно», що пояснюється невластивим кольором та запахом косметичного крему, який має дуже яскравий зелений колір та інтенсивний запах ароматизаторів, невластивий для кольору і запаху оливкової олії. Встановлено, що наявність грибка Penicillium, виявленого при проведенні досліджень, може вказувати на органічні компоненти у складі косметичного засобу.
Також, було встановлено органолептичним методом, що косметичний крем ТМ «Aroma» ізраїльського виробництва має у складі ароматизатори та синтетичні барвники, які невластивості назві та компонентному складу крему і потребує подальших хімічних досліджень для встановлення факту якісної фальсифікації.
В перспективі пропонується дослідження споживних властивостей косметичних кремів із врахуванням фізико-хімічних властивостей відповідно до типу шкіри.
Наукова новизна. Встановлено необхідність проведення досліджень якості косметичних кремів із врахуванням водневого показника відповідно до типу pH шкіри людини.При проведенні органолептичних досліджень, рекомендовано враховувати такі показники як відчуття після використання, і зволожуючий та пом’якшуючий ефект.
Практична значимість. Запропоновані дослідження можуть бути використані під час сертифікації косметичних кремів та внесені у діючі нормативні документи.
Отримані результати досліджень можуть бути використані для подальших маркетингових досліджень, а також можуть бути використані при виявлення фальсифікатів продукції.
27
Kochubei, V. V., S. G. Yaholnyk, Y. V. Yaremchuk, and A. I. Manchak. "Рhysical and chemical analyses of the adsorption capacity of transcarpathian clinoptilolite." Chemistry, Technology and Application of Substances 4, no. 1 (June 1, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2021.01.019.
Full textAbstract:
The IR spectroscopy and complex thermal analysis were used to analyze the adsorption capacity of Transcarpathian clinoptilolite, both naturally occurring and activated, relative to water vapor. It was found that activation of clinoptilolite with an H2SO4 25 %-solution causes dealumination and the appearance of additional adsorption centers, allowing maximum adsorption of water vapor. Activation with a 5 % solution of HCl at the 1:10 solid-liquid ratio ensures the significant dealumination of the mineral with no breakdown of its structure and the occurrence of transient pores and macropores in this mineral. Due to such activation clinoptilolite is far more able to absorb molecules of the green dye.
28
Буллер, Михайло Фридрихович, Валерій Анатолійович Роботько, and Ольга Олександрівна Новобранець. "Про терміни службової придатності асфальтованих вогнепровідних шнурів." Озброєння та військова техніка 31, no. 3 (February 1, 2022): 59–66. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).59-66.
Full textAbstract:
В статті досліджені фізико-хімічні (теплостійкість, морозостійкість, водонепроникність) і цільові (час горіння відрізку шнура) характеристики вогнепровідного шнура асфальтованого після 30 років зберігання за плюсових температур в герметичній упаковці. Такий вогнепровідний шнур після тривалого зберігання показав характеристики, які повністю відповідають нормативно-технічній документації. Проведені термічні дослідження методом TG-DTA матеріалів, що становлять конструкцію вогнепровідного шнура (центральної нитки, димного шнурового пороху, першого обплетення, другого обплетення, третього обплетення) за показниками температура початку термічного розкладу і температура початку інтенсивного розкладу. Отримані результати показали, що досліджені термічні характеристики за 30 років зберігання практично не змінились. Досліджена поведінка зразків вогнепровідного шнура в негерметичній упаковці у атмосфері різної відносної вологості та її вплив на швидкість горіння шнура. За отриманими результатами розраховані коефіцієнти дифузії вологи, що складають в залежності від відносної вологості атмосфери (1,92 – 3,51) × 10-8 см2/с. Також встановлено, що ізолюючі шари вогнепровідного шнура мають властивості, здатні не менше 200 діб у вологій атмосфері (92 % відносної вологості) протистояти проникненню вологи для збереження швидкості його горіння.
29
Литовський, Олександр, and Сергій Шевченко. "ВИЯВЛЕННЯ, ВИЛУЧЕННЯ ТА УПАКОВКА СЛІДІВ РУК ПРИ ОГЛЯДІ МІСЦЯ ПОДІЇ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 322–24. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-61.
Full textAbstract:
Розглянуті основні методи виявлення слідів рук, а саме візуально-оптичні, фізичні методи, фізико-хімічні методи та хімічні методи. Аналіз обстановки місця події, загальний вигляд предметів, зміни, внесені злочинцем до первісної обстановки, і уявна її реконструкція, а також вид слідів рук і місце їх виявлення - все це дає можливість вирішувати деякі питання в процесі попереднього дослідження слідів рук безпосередньо в ході огляду. Можливості виявлення слідів рук порошками, а також способи підготовки поверхонь перед використанням порошків, прийоми їх нанесення, особливості виявлення слідів рук за допомогою порошків на різних поверхнях. План рекомендацій які використовують при огляді місця події. Особливості опису виявлених та вилучених слідів папілярних узорів в протоколі слідчої дії. Правила пакування предметів зі слідами яких повинно дотримуватися, що виключають пошкодження або знищення слідів в процесі транспортування і подальшого зберігання.
30
Калашник, О. В., С. Е. Мороз, О. В. Бараболя, and Н. Л. Ремізова. "ЯКІСТЬ КРУПИ ГРЕЧАНОЇ, ІМПОРТОВАНОЇ В УКРАЇНУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2019): 28–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.03.
Full textAbstract:
В Україні найвища соціальна цінність, що визнана на конституційному рівні – це життя і здо-ров’я людини. Основними чинниками добробуту населення є якість та безпечність харчових продук-тів. У цій статті були проведені аналітичні та практичні дослідження щодо якості такого тради-ційного для населення України харчового продукту як крупа гречана. Об’єктом дослідження сталакрупа гречана виробництва ТОВ фірма «Колос» (Казахстан). Для проведення вимірювань були вико-ристані стандартні методи. Метою проведення досліджень є встановлення рівня якості крупи гре-чаної виробництва ТОВ фірма «Колос» (Казахстан), що імпортується в Україну. Для досягнення по-ставленої мети були вирішені такі завдання: проаналізовано наукові праці, нормативні документита нормативно-правові акти, що визначають вимоги до якості крупи гречаної; визначено основнівимоги до якості крупи гречаної; складено програму проведення досліджень крупи гречаної; проана-лізовано пакування, марковання крупи гречаної; досліджено органолептичні, фізико-хімічні показни-ки якості крупи гречаної; підведено підсумки щодо якості крупи гречаної виробництва ТОВ фірма«Колос». Під час проведення досліджень було встановлено, що на маркованні пакування крупи греча-ної відсутні такі реквізити марковання як номер партії виробництва та штриховий код. Це далозмогу встановити, що маркування крупи гречаної ТОВ фірми «Колос» не відповідає вимогам норма-тивних документів. У результаті досліджень встановлено зовнішній вигляд (загалом цілі ядра греч-ки, що не проходять крізь сито з отворами розміром 1,6 мм х 20 мм), колір (ядра світло-коричневогокольору різних відтінків), запах (приємний круп’яний запах, властивий крупам гречаним, без сторон-ніх запахів, не затхлий, не пліснявий), смак (приємний круп’яний смак, ледь горіховий, властивий кру-пам гречаним, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий). За результатами дослідження встано-влено, що якість крупи гречаної виробництва ТОВ фірма «Колос» за органолептичними показникамивідповідає вимогам нормативних документів. У результаті проведених досліджень встановлено, що упробі крупи гречаної доброякісне ядро складало 99,7 %, нелущені зерна – 0,2 %. Серед фізико-хімічних по-казників якості крупи гречаної, що імпортується в Україну, були визначені масова частка вологості– 13,5 % та розварюваність – 15 хв. Ці значення дотримано згідно з вимогами до крупи гречаної ядриці 1ґатунку відповідно до вимог нормативних документів.
31
Кравцов, Дмитро В., Дмитро Ю. Скорина, Інна С. Носуленко, Олексій Ю. Воскобойнік, and Сергей И. Коваленко. "CИНТЕЗ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, АНТИМІКРОБНА ТА АНТИРАДИКАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ЗАМІЩЕНИХ БЕНЗО[4,5]ІМІДАЗО[1,2-с]ХІНАЗОЛІН-6(5H)-ОНІВ (-ТИОНІВ)." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 522–30. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.239079.
Full textAbstract:
В представленій роботі описано методи синтезу ряду 6-S-заміщенних та 5-N-заміщенних бензо[4,5]імідазо[1,2-c]хіназолінів, а також результати дослідження їх антирадикальної та протимікробної активностей. Було показано, що цільові сполуки можуть бути одержані алкілуванням вихідних калій бензо[4,5]імідазо[1,2-с]хіназолін-6-тіолату та бензо[4,5]імідазо[1,2-c]хіназолін-6(5H)-ону заміщеними 2-хлорацетамідами у відповідних умовах. Особливості спектрів ЯМР синтезованих сполук були встановлені та обговорені. Виявлено, що 2-(6-оксобензо[4,5]імідазо[1,2-c]хіназолін-5(6H)-іл)ацетаміди не проявляють антирадикальну дію, в той самий час як більшість 6-S-заміщених бензо[4,5]імідазо[1,2-с]хіназолінів є активними радикал-зв'язуючими агентами. Проведене дослідження антибактеріальної та протигрибкової дії синтезованих сполук дозволило встановити їх низьку або помірну дію проти таких штамів як E. coli, S. Aureus та P. aeruginosa. Умовно-патогенний штам грибів C. albicans було ідентифіковано як найбільш чутливий до дії синтезованих сполук. Достовірної кореляції між природою замісника при атомі Нітрогену ацетамідного залишку та антимікробною активністю виявлено не було. Обґрунтовано перспективність дослідженого класу сполук як об’єктів досліджень спрямованих на пошук нових хіміотерапевтичних агентів.
32
Astapenko, O. O., N. M. Lytovchenko, T. M. Kostiuk, and I. A. Shynchukovskiy. "Використання конструкцій із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії у реконструктивно-відновній хірургії щелепно-лицевої ділянки." CLINICAL DENTISTRY, no. 4 (February 4, 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11713.
Full textAbstract:
Резюме. На сьогодні для фіксації кісткових фрагментів у щелепно-лицевій хірургії (ЩЛХ) найширше використовують накісткові титанові пластини й шурупи. Необхідність повторної операції із видалення металоконструкції збільшує терміни непрацездатності хворого, економічні витрати на лікування та психоемоційне навантаження на хворого, пов’язане з переживанням і додатковим стресом. Все це призвело до появи альтернативного методу остеосинтезу з використанням біодеградуючих пластин і шурупів, які не мають зазначених вад.
Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування хворих із вродженою та набутою кістковою патологією щелепно-лицевої ділянки з використанням фіксуючих конструкцій заданих властивостей із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії.
Матеріали і методи. При виконанні дослідження були використані такі методи: 1) в експериментальній частині роботи – фізико-хімічні, санітарно-хімічні, токсиколого-гігієнічні – з метою визначення можливості використання ЕПУ–ГАП–ЛЕВ-композиції для виготовлення фіксаторів кісткових фрагментів при проведенні остеосинтезу в ЩЛД, фізико-механічні (для визначення міцніших, еластичних, в’язко-пружних властивостей ЕПУ та його композицій з ГАП та ЛЕВ), рентгенологічні (для контролю якості проведення експерименту на тваринах), морфологічні (гістологічні та морфометричні дослідження кісткових регенератів у ділянці дефекту нижньої щелепи (НЩ) при імплантації поліуретанових і титанових пластин і шурупів) – для вивчення перебігу процесів репаративної регенерації м’яких і кісткової тканин і перебудови кісткової тканини в ділянці травматичного ушкодження; 2) в клінічній частині роботи – клініко-лабораторні (для визначення динаміки основних клінічних симптомів і результатів лікування хворих), рентгенологічні методи (рентгенографія кісток лицевого черепа в традиційних укладках, ортопантомографія, КТ 3D, створення і аналіз комп’ютерних 3D моделей, рентгенденситометрія, рентгенморфометрія) – для визначення характеру патологічного поцесу в кістковій тканині й дослідження архітектоніки кісткової тканини ЩЛД, контролю за перебігом консолідації переломів (у тому числі інтраопераційних), статистичні методи (визначення середніх величин, похибок середніх і вірогідності розбіжностей у групах, кореляційний та регресійний аналіз) – для обробки й аналізу отриманих результатів).
Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження стали основою для пошуку способів отримання матеріалу без металевого дефекту, з якого можна було б виготовити фіксатор у вигляді пластин і гвинтів для остеосинтезу щелепно-лицевої ділянки. Розроблено біорезорбтивний матеріал біоактивної дії (ЕПП-ГАП-ЛЕВ) на основі поліуретанової композиції, що містить 20 % гідроксиапатиту і 6 % левамізолу для остеосинтезу. Результати експериментальних досліджень лягли в основу клініко-рентгенологічних досліджень. Доведено ефективність фіксаторів ЕПУ-ГАП-ЛЕВ для остеосинтезу при лікуванні пацієнтів з переломами і деформаціями лицевого черепа.
Висновки. Позитивні результати власних клінічних досліджень в ранні й віддалені терміни свідчили про ефективність і перспективність використання полімерних (у тому числі ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) мініпластин у хірургічному лікуванні переломів кісток лицевого черепа зі зміщенням. Завдяки правильному плануванню лікування всі пацієнти, в лікуванні яких застосовували полімерні фіксатори, змогли отримати повну реабілітацію.
33
ЯНЧИК, М. В., В. В. КІЙКО, and Е. Ф. ХАЛІКОВА. "ВПЛИВ СОЄВОГО ЛЕЦИТИНУ НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГІРЧИЧНОГО ХЛІБА." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 30, 2020): 52–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-05.
Full textAbstract:
Мета. Удосконаленя рецептури хліба гірчичного з використанням соєвого лецитину та визначення впливу обраної добавки на показники якості готового продукту впродовж зберігання
Методика. Для дослідження показників якості хліба гірчичного використовували загальноприйняті методики визначення органолептичних показників, вологості, кислотності, пористості, підйомної сили.
Результати. Удосконалено рецептуру хліба гірчичного з додаванням соєвого лецитину, обгрунтовано технологічну схему його виробництва та підібрано оптимальне дозування добавки. За результатами органолептичних досліджень та підйомної сили обрано дозування соєвого лецетину у кількості 0,6%.
Досліджено органолептичні та фізико-хімічні показники хліба гірчичного з додаванням соєвого лецитину та без його використання. Виявлено, що зразок гірчичного хліба з додаванням соєвого лецитину характеризується більш гладенькою поверхнею, без тріщин та м’якушкою з рівномірно розподіленими порами, що гарно розжовується порівняно із контрольним зразком. Доведено, що в зразку гірчичного хліба з додаванням соєвого лецитину впродовж зберігання волога утримується набагато краще, спостерігається незначна зміна кислотності впродовж зберігання, а показник пористості є вищим як у свіжевиготовленого зразка так і після зберігання.
Наукова новизна. Вперше удосконалено рецептуру гірчичного хліба за рахунок, додавання соєвого лецитину та досліджено його показники якості.
Практична значимість.Результати, які були отримані в ході досліджень, можна впровадити на хлібопекарських підприємствах України незалежно від форм власності та підпорядкування
34
Nazarenko, J. V., L. N. Kitchenko, S. O. Okunevska, and V. V. Tsyhura. "Вплив вівсяного борошна на технологічні властивості йогурту." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 75 (February 5, 2017): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7524.
Full textAbstract:
В роботі наведені результати дослідження зразків молочних сумішей з вівсяним борошном з метою підбору раціональних параметрів виробництва та коректування технологічних режимів. Для вирішення проблеми оптимального збалансованого харчування необхідні розробка та впровадження у виробництво продуктів заданого складу (високобілкові, високовуглеводні, вуглеводно-мінеральні та ін.), які повинні сприяти підвищенню працездатності, відновленню організму, забезпеченню необхідними нутрієнтами. Сучасні технології виробництва харчових продуктів включають використання різних добавок для поліпшення технологічних параметрів продуктів, а також сенсорних і текстурних характеристик. Охарактеризовано властивості вівсяного борошна як унікального інгредієнта в плані набору вітамінів, мікроелементів, амінокислот, солей, ферментів, ефірних масел, жирів, вуглеводів. Наведено доцільність використання інгредієнтів рослинного походження як стабілізаторів структури продуктів харчування. Постановка експерименту базується на класичній технологічній схемі виробництва йогурту з незначними змінами. Описані основні технологічні операції виробництва з зазначенням параметрів процесів. На підставі досліджень обґрунтовано та розроблено рецептури йогурту з різною масовою часткою вівсяного борошна, проведено порівняння зі зразком, аналогом. Фізико-хімічні, мікробіологічні дослідження проводили за допомогою загальноприйнятих методик, органолептичні – дегустаційним методом, комісією в складі 6 осіб. Проведена порівняльна характеристика фізико-хімічних властивостей та якості отриманих згустків. Експериментально встановлена оптимальна масова частка вівсяного борошна в йогурті. Вивчено вплив технологічних факторів на якість продукту, встановлена залежність часу сквашування від масової частки внесеної вівсяної муки. Вдосконалена технологія вироблення йогурту з вівсяним борошном шляхом розробки нової рецептури і зменшення терміну сквашування за рахунок внесення вівсяної муки як стабілізаційної системи.
35
В. Пешук, Людмила, Олександр Я. Горбач, Владислав В. Поворознюк, Наталія І. Дзерович, Мар’яна С. Романенко, and Наталія В. Кондратюк. "ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ М’ЯСНОГО ПРОДУКТУ З ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ БІЛКА У ЖІНОК У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ З ПРЕСАРКОПЕНІЄЮ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 3 (October 27, 2021): 425–32. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.240898.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено розробці рецептур варених ковбасних виробів та розширенню їхнього асортименту за рахунок використання у рецептурах м’яса птиці та вторинних продуктів переробки м'ясної та молочної галузей. Для досліджень обрано найбільш популярні серед населення України та доступні по ціні м’ясні продукти: варені ковбаси і сосиски із м'яса птиці. Основні складові рецептур: червоне м’ясо птиці, м’ясо птиці механічного обвалювання, свинина напівжирна. В рецептурах розроблених продуктів замінювали 10 % м'ясної сировини гідратованою білково-вуглеводно-мінеральною добавкою. За фізико-хімічними показниками встановлено, що білково-вуглеводно-мінеральна добавка в технології варених ковбасних виробів дозволяє отримувати готові продукти з відмінними показниками якості. Встановлено, що додавання білково-вуглеводно-мінеральної добавки до рецептур суттєво впливало на фізико-хімічні, функціонально-технологічні показники та біологічну цінність м’ясних продуктів. Отримані експериментальні дані показують, що вміст вологи в сирому фарші ковбаси «Курячої» і сосисок «Віденських» на 0,9 і 1,7 % відповідно вище, ніж в контрольних зразках. Вологозв’язувальна здатність в сирому фарші контрольних зразків на 5 % менша, ніж у дослідних зразках. У готовому продукті вологоутримувальна здатність вище в дослідних зразках (ковбаса «Куряча» на 5,9 %, сосиски «Віденські» на 3,8 %). Проведенні дослідження показали, що коефіцієнт різниці амінокислотного скору (КРАС) в контрольному зразку вареної ковбаси на 11,2 % більший ніж в зразку вареної ковбаси «Куряча», в сосисках контролю на 13,0 % більше ніж сосисок «Віденських». Розроблені варені ковбасні вироби з білково-вуглеводно-мінеральною добавкою можуть бути впроваджені у виробництво як функціональні вироби з покращеною біологічною цінністю.
36
Соколова, Є. Б. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЗАМОРОЖЕНОГО НАПІВФАБРИКАТУ ДЛЯ СМУЗІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 27 (November 3, 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-02.
Full textAbstract:
У статті досліджено споживні властивості напівфабрикату для виробництва напою смузі та його показники якості впродовж 270 діб зберігання за температури –18±2 °C. Запропоно- вано рецептуру напівфабрикату для смузі, який включає в себе айву, полуницю, сік шипшини та вівсяні пластівці. Ця рецептура забезпечує оптимальну збалансованість основних нутрієнтів з одночасним збереженням високих смакових властивостей готового продукту. Протягом усього терміну низько- температурного зберігання систематично досліджували органолептичні та фізико-хімічні показ- ники. Результати органолептичної оцінки напівфабрикату показали, що продукт характеризується високою якістю. Консистенція напівфабрикату як до заморожування, так і після була однорідною, з рівномірно розподіленою м’якоттю. Колір після заморожування залишився яскравим, рівномірний по всій масі. Смак і запах яскраво виражені, приємні і гармонійні. Виявлено, що під час низькотемпера- турного зберігання в напівфабрикаті для смузі відбулися незначні зміни фізико-хімічних показників. Установлено, що масова частка сухих розчинних речовин упродовж дев’яти місяців зменшилася від 23,51% до 21,34%, вміст цукрів також зменшився на 0,58%. Під час зберігання замороженого напів- фабрикату титрована кислотність збільшилася на 0,60%, а вітамін С зменшився від 38,58 мг / 100 г до 34,18 мг / 100 г. Проте ці зміни незначні, тому не спричиняють погіршення якості напівфабрикату. Наведено результати мікробіологічних досліджень, встановлено кількісну зміну мікрофлори у процесі низькотемпературного зберігання. Кількість МАФАнМ після 30, 90, 180 и 270 низькотемпературного зберігання за температури –18±2 °С значно зменшується порівняно зі свіжовиготовленим Кількість дріжджів та плісеневих грибів також зменшується в процесі зберігання. Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних норм під час виготовлення, пакування, зберігання та реалізації, бо повного від- мирання мікрофлори не відбувається. Виготовлення даного напівфабрикату для смузі дасть змогу розширити асортимент замороженої продукції та збільшити базу місцевої переробної промисловості.
37
Nesterenko, Natalia, Anastasiya Ivanyuta, and Kostiantyn Mostyka. "ВПЛИВ БЛАНШУВАННЯ НА ЯКІСТЬ ЗАМОРОЖЕНИХ КУЛЬТИВОВАНИХ ПЕЧЕРИЦЬ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 228–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-228-235.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Заморожування культивованих печериць без попередньої теплової обробки не забезпечує високої якості готового продукту та після дефростації значно поступається свіжій сировині. Це підтверджує необхідність пошуку ефективних способів попередньої обробки грибної сировини перед заморожуванням з метою стабілізації її споживних властивостей. Постановка проблеми. Результати попередніх досліджень засвідчили, що гриби після розморожування внаслідок високої активності оксидоредуктаз темнішають, втрачається значна кількість клітинного соку, що загалом негативно впливає на харчову цінність продукту. Тому актуальною є проблема стабілізації споживних властивостей грибів шляхом їх попередньої обробки перед заморожуванням. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями І. Е. Цапалової, Д. А. Плотнікової, Ю. Т. Жука, Н. А. Родькиної, R. Kurkela, B. Holmstrom, P. Varo, A. Mehlits, G. Geerds та інших встановлено та обґрунтовано позитивний вплив бланшування на грибну сировину, як одного з ефективних способів попередньої обробки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Значна кількість вітчизняних та закордонних досліджень присвячені вивченню якості лісових грибів. Проте дані в науковій літературі щодо дослідження харчової цінності культивованих печериць після заморожування й тривалого низькотемпературного зберігання практично відсутні. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу бланшування на стабілізацію споживних властивостей культивованих печериць білої та коричневої раси. Виклад основного матеріалу. З метою збереження структури тканин, природного кольору грибів та більш інтенсивного зниження ферментативної активності, яка викликає потемніння грибної сировини, у воду для бланшування додавали лимонну кислоту. Теплова обробка відбувалась шляхом занурення грибів у воду при температурі 95–100 º С. Для визначення оптимальних варіантів бланшування нами було проведено серію експериментів, в яких зміню-вали концентрацію лимонної кислоти із кроком 0,05 одиниць (від 0,05 до 0,15 % лимонної кислоти) та час бланшування із кроком у 30 с (від 30 до 90 с). Основними критеріями для вибору режиму обробки слугували результати дегустаційної оцінки та основні фізико-хімічні показники, які найбільш повно відображають зміни в грибній сировині під час теплової обробки. За результатами проведених досліджень було розраховано комплексний показник якості культивованих печериць білої та коричневої раси залежно від часу бланшування та кількості лимонної кислоти на основі розробленої 5 бальної оцінки з урахуванням коефіцієнтів вагомості. Висновки відповідно до статті. У результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що серед досліджуваних варіантів попередньої обробки за комплексом органолептичних та фізико- хімічних показників найкращими виявились печериці як білої так і коричневої раси, які були попередньо пробланшовані в 0,1 %-му розчині лимонної кислоти протягом 1 хв (60 с).
38
Cheliabiieva, Viktoriia, Liudmyla Shcherba, and Tetiana Oliachenko. "ВИКОРИСТАННЯ ЖИТНЬОЇ ЗАКВАСКИ В ТЕХНОЛОГІЇ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-280-286.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Кисломолочні напої в харчуванні людини займають вагоме місце, і питання розширення асортименту кисломолочних напоїв, шляхом використання нових кисломолочних культур для заквашування є актуальним для харчової галузі. Постановка проблеми. Приготування кефіру передбачає використання кефірного грибка – адаптованого кумисного ферменту, отримання культури якого потребує специфічного елективного середовища. Тому, пошук культур, які можна отримати на доступних елективних середовищах, і, які можуть бути використані для швидкого й легкого приготування кисломолочного продукту, максимально наближеного за своїми властивостями до кефіру, є актуальним питанням. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для отримання кисломолочних продуктів застосовують ряд культур молочнокислих бактерій і дріжджів, найбільш вживаними є молочнокислий стрептокок (Lactococcus lactis); болгарська паличка (Lactobacterium bulgaricum), вершковий стрептокок (Streptococcus cremoris), ацидофільна паличка (Lactobacterium acidophilium). Кожний вид кисломолочних продуктів виготовляють за допомогою певних культур мікроорганізмів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутня інформація стосовно використання мікрофлори житньої закваски у виробництві кисломолочних продуктів. Постановка завдання. За мету було поставлено дослідження використання в технології кисломолочних продуктів мікрофлори житньої закваски, органолептичних та фізико-хімічних характеристик отриманого готового продукту. Виклад основного матеріалу. За структурно-механічними властивостями згустку, органолептичними характеристиками готового продукту та показниками синерезису найкращі властивості має продукт, отриманий при внесенні в коров’яче молоко 3 % виведеної густої житньої закваски. Фізико-хімічні характеристики отриманого продукту відповідають ДСТУ 4417:2005. Кефір. Висновки відповідно до статті. Внесення в коров’яче молоко густої житньої закваски в кількості 3 % до маси молока дозволяє отримати кисломолочний продукт, який відповідає за органолептичними і фізико-хімічними характеристиками кефіру. Виведення мікрофлори густої житньої закваски не потребує спеціальних елективних середовищ та відбувається за простою схемою. Мікрофлора густої житньої закваски містить гетероферментативні мікроорганізми Lactobacillus plantarum і Lactobacillus brevis, які невибагливі в умовах виробничого технологічного циклу, володіють пробіотичними властивостями, зумовлюючи біологічну цінність отриманого кефіру.
39
Мінцер, О. П., and В. М. Заліський. "САМООРГАНІЗАЦІЯ ПЕПТИДНИХ НАНОСТРУКТУРОВАНИХ НАПІВПРОВІДНИКІВ — ПОТЕНЦІЙНА ОСНОВА ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ НЕОРГАНІЧНИМИ ТА ОРГАНІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВОГО." Medical Informatics and Engineering, no. 1 (June 22, 2020): 29–37. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11127.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено проблемам використання біологічних інструментів для нанотехнологічних застосувань, не пов'язаних із біологією, таких як мікроелектроніка та наноелектроніка, мікроелектромеханічні та наноелектронні системи. Здійснено узагальнення досвіду використання біологічних інструментів і каркасів для створення пептидних наноструктУрованих напівпровідників. У результаті дослідження з'ясовано, що забезпечення більшої селективності, яке проявляється білками в біологічній хімії, можна досягти одночасним використанням декількох неорганічних матеріалів для паралельної конструкції, наприклад, як перша комбінація самозборки на основі ДНК і молекулярного розпізнавання пептидів для демонстрації візерункової синтетичної біомінералізації. Короткі пептиди, що містять ароматичні амінокислоти, можуть самоорганізовуватися в різні надмолекулярні структури, які залишаючись кінетично та термодинамічно стабільними, утворюють агрегати дифенілаланіну або фенілаланін-триптофану. Різні методи утворення агрегатів можуть бути використані для ініціації специфічної функціоналізованої організації нано-струткурних блоків із точно настроєною структурною геометрією та контрольованими напівпровідниковими характеристиками. Такі методи налаштування включають мікрофлюїдику, молекулярну модифікацію, хімічні та фізичні методи осадження з пароподібного стану, збірний стратегічний метод одночасного укладання, а також використання зовнішнього електромагнітного поля. Залучення теорії молекулярної щільності показало, що великі спрямовані ароматичні амінокислотні при взаємодії з мережами, які зв'язують водень, призводять до утворення квантово замкнутих областей в органічних наноструктурах, які лежать в основі молекулярного походження їх напівпровід-ності. Останні дослідження додатково виявили деякі фізико-хімічні особливості біоінспірованих надмолекулярних органічних напівпровідників, включаючи стійкі спектри поглинання, характерні для одновимірних квантових точок, або двомірних квантових свердловин, емісію фотолюмінесценції оптичних хвилеводів, залежну від температури електропровідність, а також сегнетоелектричні (п'єзо- та піроелектричні) властивості.
40
Buialska, Nataliia, Olena Lytvynenko, and Natalya Denysova. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ АМАРАНТУ У ВИРОБНИЦТВІ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 226–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-226-233.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Розробка хлібобулочних виробів із добавкою продуктів переробки амаранту, з огляду на його хімічний склад, є перспективним напрямом для розширення асортименту продуктів підвищеної харчової цінності, у тому числі в Україні. Постановка проблеми. Незважаючи на результати попередніх досліджень, хлібобулочні вироби з добавками продуктів переробки амаранту потребують подальшої розробки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі використання продуктів переробки амаранту у виробництві продуктів харчування присвячені роботи багатьох вітчизняних та закордонних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині недостатньо вивченим залишається питання впливу продуктів переробки амаранту на основні показники якості різних хлібобулочних виробів. Постановка завдання. Метою статті є дослідження впливу добавки шроту насіння амаранту та подрібненого листя амаранту на органолептичні та фізико-хімічні показники якості хлібобулочних виробів. Виклад основного матеріалу. Науково обґрунтовано та експериментально доведено доцільність застосування продуктів переробки амаранту в технології хлібобулочних виробів для підвищення їхньої якості та розширення асортименту продуктів підвищеної харчової цінності. Об’єктом дослідження були обрані рогалики фруктові. Добавки (подрібнене листя амаранту та шрот насіння амаранту) вносили в кількостях 0,5; 1,0 та 2,0 % до маси борошна. Проаналізований вплив продуктів переробки амаранту на хлібопекарські властивості борошна пшеничного та дріжджів, а також на якість тіста та готових хлібобулочних виробів. Висновки відповідно до статті. На основі проведених досліджень встановлені оптимальні дозування добавок до маси борошна: подрібнене листя амаранту – 2,0 %; шрот насіння амаранту – 2,0 %. Отримані дані можуть бути використанні для розробки і впровадження нових виробів підвищеної харчової цінності в масове виробництво.
41
Vovkohon, A. "Вивчення показників нешкідливості модифікованого крохмалю на білих мишах." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 303–10. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.39.
Full textAbstract:
Крохмаль має широке використання в харчовій промисловості. Проте фізико-хімічні властивості дають змогу використовувати цей вуглевод в інших галузях народного господарства. Сорбційні властивості крохмалю дозволяють приєднувати до нього органічні сполуки в тому числі ензими та клітини мікроорганізмів. Крохмаль може виступати носієм для іммобілізації мікроорганізмів. Переваги крохмалю як носія полягають у його доступності, відновлюваності та відносно невисокій вартості. Для збільшення місткості крохмалю як носія в лабораторії НДІ харчових технології і технологій переробки продукції тваринництва Білоцерківського національного аграрного університету проведено комплекс робіт із його модифікації фізико-хімічними методами.
Використання модифікованого крохмалю як носія для іммобілізації клітин мікроорганізмів заквасок для кисломолочних продуктів передбачає вивчення його нешкідливості. Дані дослідження було проведено на лінійних мишах із масою тіла 19-21 г. Модифікований крохмаль дослідним тваринам водили внутрішньошлунково за допомогою металевого зонду. По завершенню досліду тварин забивали, відбирали тканини і органи для проведення біохімічних досліджень.
Експериментально встановили, що за внутрішньошлункового введення мишам по 0,3 см3 5,0 % та 10,0 % розчину модифікованого крохмалю захворювань та загибелі тварин протягом усього експерименту не відмічалось. Етологія тварин була аналогічною контрольним мишам. Введення підвищених доз модифікованого крохмалю не вплинуло на зовнішній вигляд печінки, селезінки, нирок та органів травлення тварин.
Дослідженнями показників білкового обміну було доведено, що активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази у печінці мишей, яким водили модифікований крохмаль вірогідно не відрізнялась від аналогічних даних у тварин, яким водили фізіологічний розчин. Різниця щодо вмісту загального білка у печінці та сечовини у крові дослідних і контрольних тварин не мала вірогідного характеру. Гемоглобін у крові мишей після внутрішньошлункового введення їм різних доз досліджуваного фактора був в межах фізіологічної норми.
42
Сененко, Н. Б., І. С. Романович, О. І. Санжаревська, and Н. В. Чала. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ҐРУНТУ ТА ҐРУНТОВОЇ ВОДИ с. ІВАНІВКА КАРЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 87–90. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.18.
Full textAbstract:
Виконано комплексне дослідження проби ґрунту йвизначено основні фізико-хімічні показники пробводи централізованого та децентралізованого во-допостачання, відібраних у с. Іванівка Карлівсько-го району Полтавської області. Стан ґрунту ви-значений як деградований сірозем, що потребуєрегулярного внесення органічних добрив. Викона-ний аналіз впливу водорозчинної складової ґрунтуна даний водоносний горизонт. Виявлена невідпо-відність якості води централізованого водопоста-чання фізіологічній потребі людини, а води децен-тралізованого водопостачання – нормативамДерж.Сан.ПіНу.
Complex research of soil samples is done and the main physical–chemical indices of water samples from centralized anddecentralized water supply in the village of Ivanivka, Karlivkadistrict, Poltava oblast have been determined. Soil state is definedlike degraded gray soil which requires regular organic fertilizerapplying. Analysis of influence of water-soluble soil component onthe given aquifer has been conducted. Water quality discrepancy ofcentralized water supply to human physiological needs has beenproved, and decentralized water supply does not meet therequirements of State Sanitary Regulations and Standard.
43
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРИРОДНИХ НАПОВНЮВАЧІВ ДЛЯ ФЕНОЛ-ФОРМАЛЬДЕГІДНИХ КОМПОЗЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 11, 2019): 53–62. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-07.
Full textAbstract:
Мета. Визначення хімічного складу та змочуваності нових природних наповнювачівна основі волокон льону олійного й встановлення впливу хімічного складу наповнювачів нафізичні властивості фенол-формальдегідних композиційних матеріалів.Методика. При дослідженні використовували передбачені діючими державнимистандартами методи, які дозволять вивчити фізико-хімічні властивості природнихнаповнювачів з лубу льону олійного. Адгезійні властивості наповнювачів характеризуютьсяпоказником змочування.Результати. Встановлено, що луб після механічного оброблення після повногоочищення від деревини не придатний для армування композиційних матеріалів через високугідрофобність і низький вміст целюлози, його змочуваність дорівнює 5,0-6,3 г, а вмістцелюлози становить всього 49,73 %.На основі аналізу анатомічної будови поперечних зрізів стебел соломи льону олійноговстановлені причини низької змочуваності волокон лубу і відсутності адгезії їх дополімерної матриці, які полягають у наявності на поверхні волокон кутинів –високомолекулярних кислот і жирів, стійких до дії сильних кислот і лугів, які надаютьволокнам лубу значної гідрофобності.Експериментально підтверджено, що для одержання з лубу волокон льону олійного,придатних для армування композиційних матеріалів зі значенням змочуваності - 120 г і вмістом целюлози 95-98 %, необхідне хімічне оброблення лубу за спеціальними хімічнимскладом, режимами і параметрами варіння.В результаті хімічного оброблення отримано волокно зі змочуваністю 104,9-122,8 г івмістом α-целюлози 90,01-98,68 %, яке пройшло апробацію на ООО «ТД ПластмасПрилуки», з нього отримані експериментальні зразки фенопластів, які повністюзадовольняють вимоги ТУ У 25.2-32512498-001-2004 «Маса пресована фенольна».Наукова новизна. Встановлено вплив хімічного складу та анатомічної будовинаповнювачів на адгезійну здатність й фізичні властивості фенопластів.Практична значимість. Одержані природні наповнювачі з волокон льону олійногоможуть використовуватись для виготовлення композиційних матеріалів різногопризначення. Встановлено вплив механічних і фізичних технологічних операцій наможливість цілеспрямованого регулювання експлуатаційних властивостей фенопластів.
44
Скареднов, Д. Ю. "Хімічний склад і фізико-хімічні властивості м’язової та жирової тканини свиней за умов використання білкових соєвих кормів." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2013): 175–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.38.
Full textAbstract:
Наведені результати дослідження хімічного скла-ду та фізико-хімічних властивостей м’язової й жирової тканини свиней, відгодованих на раціонах із використанням білкових соєвих кормів різних технологій виробництва: експандування під тис-ком (концентрат сухий білковий соєвий кормовий – КСБСК), віджим під пресом (макуха соєва), екст-рузія (екструдат соєвий). За контроль використа-на макуха соняшникова. Встановлено, що за хіміч-ним складом і фізико-хімічними властивостями м’язова та жирова тканини всіх піддослідних груп свиней знаходяться на рівні нормативних показни-ків, що свідчить про достатньо високу якість сви-нини. У процесі порівняння якісних показників між дослідними групами аналогів вірогідної різниці не встановлено. Проте у м’язовій тканині тварин, відгодованих на КСБСК, простежувалася тенден-ція певного збільшення показників сухої та органі-чної речовини, протеїну й енерґетичної цінності.
The results of the chemical composition and physico-chemical properties of the muscle and adipose tissues of pigs fed on the diets with soya protein feed of different technologies are given: expansion as the pressure (soy protein concentrate, dry fodder – KSBSK), extraction under pressure (soybean cake), extrusion (soy extrudate). Sunflower cake is used as a control. It was found that the chemical composition and physico-chemical properties of muscle and adipose tissue of all experimental groups of pigs are at the level of normative parameters, indicating high quality pork. In the process of comparing quality indicators between the groups of analogues significant difference has not been established. However, in the muscle tissue of animals that are fed on KSBSK, the tendency of increase in the dry and organic matter, protein and energy content was observed.
45
Tsisaryk, O. Y., L. Y. Musiy, I. M. Slyvka, and T. F. Molokus. "Розроблення технології моцарелли із застосуванням різних способів зсідання білків." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 6, 2017): 93–98. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8019.
Full textAbstract:
Метою досліджень було розробити технологію м’якого сиру «Моцарелла» із використанням різних способів зсідання білків та порівняти ефективність їх застосування у його технології. Молочну сировину для виробництва сиру заготовляли у березні 2017 р. Сир «Моцарелла» виготовляли з незбираного молока, яке аналізували на відповідність вимогам діючого Стандарту.Для сичужного зсідання молока використовували телячий сичужний фермент фірми «Хр. Хансен, Україна» СHY-max, заквашувальну культуру прямого внесення фірми «Хр. Хансен, Україна» RSF-742, калій хлористий у вигляді 1 % розчину та лимонну кислоту у вигляді 1,5 % розчину.Для дослідження було виготовлено два зразки сиру (із 3-разовим повторенням): зразок 1 – зсідання білків за участю лимонної кислоти (нормалізована суміш + сичужний фермент + лимонна кислота); зразок 2 – зсідання білків за участю заквашувальної культури прямого внесення (нормалізована суміш + сичужний фермент + заквашувальну культура + хлористий кальцій). Тривалість сичужного зсідання молока визначали від моменту внесення ферментів у молочну основу до утворення щільного згустку. У отриманих згустках визначали синеретичні властивості, вимірюючи об’єм виділеної сироватки через кожні 10 хв. протягом 1 год. У готовому продукті визначали вихід сиру, органолептичні та фізико-хімічні показники.
Встановлено, що використання лимонної кислоти призводить до скорочення технологічного процесу виробництва продукту та до збільшення виходу сиру. Однак, згідно органолептичної оцінки зразок із використанням лимонної кислоти характеризувався вираженим сирним, без сторонніх присмаків та запахів, властивий м’якому свіжому сиру смаком і запахом та вищим вмістом вологи. Гіршими органолептичними показниками характеризувався зразок з використаннямзаквашувальної культури прямого внесення RSF-742, однак під час зберіганнязразок характеризувався кращими фізико-хімічними показниками.
46
Motuzka, Iuliia, Ludmila Yashchenko, and Olena Motuzka. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ НА ЕТАПАХ ЇХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4 (14) (2018): 223–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-223-229.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Тривале зберігання харчових продуктів завжди супроводжується втратами їхньої якості та кількості, зниженням харчової цінності, зміною органолептичних властивостей. Постановка проблеми. Для гарантування збереженості споживних властивостей продуктів для ентерального харчування протягом встановленого строку зберігання, важливим є здійснення математичного моделювання комплексних показників їхньої якості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам моделювання якості харчових продуктів та питанням прогнозування їх збереженості присвячено наукові праці вчених I. Saguy, A. Martinus, VanBoekel, В. С. Гуця, О. А. Коваль та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Перспективним при математичному моделюванні комплексних показників якості продуктів залежно від етапів життєвого циклу та температурних режимів є застосування кінетичного моделювання з урахуванням критичного параметра оптимізації. Постановка завдання. Метою роботи є здійснення математичного моделювання комплексних показників якості продуктів для ентерального харчування на етапах їх життєвого циклу. Виклад основного матеріалу. Визначали одиничні та групові показники органолептичних властивостей, фізико-хімічні показники, біологічну цінність при відносній вологості повітря 75±5% при трьох температурних режимах зберігання сумішей сухих для ентерального харчування. Встановлено, що при температурному режимі 20 ± 2 °С найбільші втрати якості продуктів за органолептичними показниками відбуваються на етапах їх транспортування; найбільші втрати якості за фізико-хімічними показниками – на етапах транспортування до місць реалізації та зберігання в місцях продажу та їх реалізації; найбільші втрати біологічної цінності – на етапах транспортування до місць реалізації, зберігання в місцях продажу та їх реалізації, транспортуванні та на етапі споживання. Висновки відповідно до статті. Таким чином, отримано математичні моделі залежності показників якості продуктів для ентерального харчування залежно від етапу їх життєвого циклу. Отримані дані застосовано при встановленні термінів придатності продуктів.
47
Zaika, S. V., I. I. Baranova, Yu О. Bezpala, and T. V. Martynyuk. "ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ПІНОМИЙНОГО ЗАСОБУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ МІКРОФОТОГРАФУВАННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (March 24, 2020): 28–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10977.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення структури піни в експериментальних зразках із метою обґрунтування раціонального складу шампуню для лікування себореї.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були експериментальні зразки піномийних основ із низкою сучасних поверхнево-активних речовин (ПАР) аніонного, амфотерного та неіоногенного характеру (динатрій лауретсульфосукцинат, натрій лауретсульфат, натрій міретсульфат, натрій лаурилсаркозинат, магній лауретсульфат, кокамідопропілбетаїн, динатрій кокоамфодіацетат, етоксильований амід рапсової олії, ПЕГ-7 гліцерил кокоат / ПЕГ-200 гліцерил пальмітат) та обраними активними фармацевтичними інгредієнтами (АФІ): α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною. Мікроскопічний аналіз пін дослідних зразків проводили за допомогою лабораторного мікроскопа «Konus-Akademy» з окуляром-камерою ScopeTek DCM510. Для візуалізації отриманих зображень використовували програмне забезпечення ScopePhoto™ (version 3.0.12.498).
Результати й обговорення. На основі проведеного дослідження доведено, що до вибору основних та со-ПАР необхідно підходити дуже ретельно. Завдяки методу мікрофотографування, доведено, що на стабільність готового засобу впливає вибір виду та співвідношення основних та со-ПАР, а також додавання АФІ. За допомогою методу мікрофотографування обрано оптимальних склад (на цьому етапі дослідження), який мав задовільні фізико-хімічні та органолептичні властивості.
Висновки. За допомогою проведеного мікроскопічного аналізу піни розроблених зразків обґрунтовано вибір оптимальної піномийної основи (%): (натрій лауретсульфату 5,0; магній лауретсульфату 5,0; кокамідопропілбетаїну 2,5; динатрій кокоамфодіацету 2,5; етоксильованого аміду рапсової олії 3,0; ПЕГ-7 гліцерил кокоату / ПЕГ-200 гліцерил пальмітату 0,5; води очищеної до 100,0) з АФІ (α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною). При вивченні структури масиву піни обраного зразка, встановлено, що піна мала сферичну форму бульбашок та характеризувалася мінімальною поверхневою енергією. Отримані дані свідчать про її стійкість і стабільність.
48
Vlasenko, V., and V. Krivoruk. "Вплив інуліну з топінамбура на якість борошняних кулінарних виробів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 6, 2017): 135–39. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8028.
Full textAbstract:
Досліджено функціонально-технологічні властивості впливу рідини на зміну реологічних характеристик тіста, оскільки оптимальне дозування води дозволяє отримати тісто з нормальною консистенцією, сухе на дотик, з доброю еластичністю і пружністю. Передозування рідини призводить до утворення липкого, розпливчатого тіста. При недостатньому введенні рідини отримують «туге» тісто. Борошняні кулінарні вироби з такого тіста отримують забиті, з поганою пористістю, низьким питомим об’ємом. Чим «сильніше» пшеничне борошно, тим більшу кількість води слід вводити в тісто для отримання борошняних кулінарних виробів з найбільшим об'ємом і кращою пористістю. Зі «слабким» борошном, навпаки, кількість води, що вводиться в тісто, слід знижувати, тому що тісто виходить липким, а це ускладнює його обробку. При цьому зменшення кількості води призводить до зниження виходу виробів і погіршення економічних показників виробництва.
Для встановлення оптимальних функціонально-технологічних властивостей були проведені дослідження впливу вологості тіста з інуліном на його реологічні властивості та якість борошняних кулінарних виробів. Консистенцію тіста при замішуванні змінювали за рахунок дозування води таким чином, щоб крок її зміни до моменту готовності становив 50 о.ф. в діапазоні від 350 до 650 о.ф. Контрольним зразком використовували тісто з консистенцією 640–650 о.ф. без інуліну. Тривалість замішування тіста визначали за першим піком на фаринограмі. Тривалість бродіння тіста визначали за максимальним значенням швидкості зміни кількості утвореного діоксиду вуглецю. В результаті дослідження було встановлено що при зниженні консистенції тіста з інуліном з 650 до 350 о. ф. вологість збільшується з 40,6 до 44,6%, водопоглинальна здатність зростає з 54,7 до 66,8% Кількість механічної енергії, витраченої на утворення структури тіста, знижується з 42,7 до 23,5 кДж/кг. Пластична деформація змінюється з 1,6 до 4,0 мм. Внаслідок цього змінилися фізико-хімічні показники борошняних кулінарних виробів з інуліном із топінамбура при консистенції тіста 450 і 500 о.ф., питомий об’єм знизився на 9%, пористість на 2%, загальна деформація м'якушу на 10%, крихкість на 2%, технологічні витрати на упік і всихання на 2% порівняно з контрольним зразком, що дає можливість отримати вироби з підвищеною харчовою цінністю без погіршення органолептичних та фізико-хімічних показників готових виробів.
49
Kaplina, T., V. Stolyarchuk, and S. Dudnyk. "Зміни якісних показників кексів залежно від частки внесеного до рецептури гарбузового насіння." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (March 2, 2018): 114–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8521.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі підвищення харчової та біологічної цінності борошняних кондитерських виробів, а саме кексів. Введення нетрадиційної рослинної сировини забезпечує їх збагачення. Метою і завданням дослідження було вивчити вплив введення до рецептури кексів гарбузового насіння, дослідити фізико-хімічні показники та органолептичні властивості виробів, які визначали відповідно до діючих вимог стандартів. Досліджено додавання гарбузового насіння до рецептури кексів в кількості 20…35% та повною заміною вершкового масла на олію соняшникову рафіновану. Встановлено, що введення його рецептури кексів у кількості до 30% забезпечує поліпшення органолептичних властивостей. Дослідні зразки характеризувалися насиченим золотаво-оливковим кольором та станом м’якушки без слідів непромісу з рівномірним вкрапленням гарбузового насіння. Враховуючи, що гарбузове насіння містить високу кількість клітковини, що може вплинути на суттєве підвищення вологи готових кексів, визначали її вміст у готових виробах Встановлено, що внесення дослідної добавки в кількості 20, 25, 30% сприяє незначному збільшенню вологості кексів відповідно на 1,8; 2,5 і 3%, що в межах похибки. Показники намочуваності кексів, приготовлених за новою технологією, свідчать про незначні відмінності (в межах похибки) порівняно з контрольними зразками. Формування пористої структури виробів залежить від піноутворюючої здатності харчової системи та стійкості піни, емульгуючої ємкості та стабільності емульсії. Результати дослідження свідчать, що внесення до складу рецептури кексів гарбузового насіння та олії соняшникової рафінованої обумовлює збільшення простої структури кексів на 5–7%. Це можна пояснити тим, що гарбузове насіння при введенні подрібнюється з одночасним перемішуванням із рідкими компонентами рецептури. Такий спосіб введення забезпечує краще його включення до структури готових виробів, адже у складі гарбузового насіння присутні компоненти, які мають емульгуючі властивості, що сприяють кращому структуроутворенню та забезпечують стійкість тістової системи. Внесення гарбузового насіння у кількості 35% призводить до суттєвого погіршення органолептичних властивостей. Таким чином оптимальним буде введення гарбузового насіння у кількості 30%. Результати проведених досліджень підтверджують можливість використання гарбузового насіння з метою розширення асортименту кексів з поліпшеними споживчими властивостями.
50
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova, and І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Full textAbstract:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.