Journal articles on the topic 'Функції приналежності'

Проаналізовано моделі, які використовують в банківській діяльності, починаючи від робіт Еджворта до моделей нечіткої логіки. Зазначено їх переваги та недоліки. Обґрунтовано вибір моделі нечіткої логіки як інструменту моделювання. Розглянуто задачу оцінки інвестиційної політики банку, для якої визначено вид функції приналежності, що є одним із найважливіших питань у теорії нечітких множин. За функцію приналежності обрано несиметричну функцію Гауса, що зумовлено специфікою побудови таких функцій економічних показників, для яких у багатьох випадках відомо тільки три значення: найімовірніше, максимально та мінімально можливі. Запропоновано використати несиметричну функцію приналежності, сформовану на основі функції Гауса з різними значеннями середньоквадратичного відхилення. Проведено чисельні експерименти оцінки інвестиційного проекту на основі трикутних функцій приналежності та запропонованих несиметричних гаусоїд. Для розрахунку параметрів несиметричної функції Гауса спочатку побудовано наближення – трикутна функція приналежності. Виходячи з параметрів трикутної функції, розраховано середньоквадратичні відхилення для лівої та правої частин функції Гауса. Показано, що під час використання несиметричної функції Гауса потрібні більші початкові інвестиції для того, щоб проект був прибутковим. Зроблено висновок щодо необхідності ретельного підбору виду функцій приналежності для зменшення інвестиційного ризику.

Предметом статті є дослідження методів ідентифікації аномального стану комп’ютерних системах. Метою статті є розробка методу ідентифікації аномального стану комп’ютерної системи на основі методу нечіткої логіки. Завдання: дослідити існуючі методи ідентифікації аномального стану комп’ютерних систем; з метою вибору вхідних даних проаналізувати РЕ-структуру шкідливого та безпечного програмного забезпечення та виділити ознаки; оцінити ознаки за допомогою апарату лінійного програмування для подальшого аналізу; розробити метод ідентифікації стану комп’ютерної системи на основі нечіткої логіки, дослідити та обґрунтувати вибір типу функції приналежності, виконати мінімізацію кількості правил, провести тестування. Використовуваними методами є: апарат лінійного програмування та апарат нечіткої логіки. Отримано такі результати. Розроблено метод ідентифікації стану комп’ютерної системи на основі нечіткої логіки. Для цього вибрано ознаки шкідливого та безпечного програмного забезпечення та оцінено їх за допомогою апарату лінійного програмування, обґрунтовано вибір типу функції приналежності, виконано мінімізацію кількості правил. Проведено тестування запропонованого методу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: розроблено метод ідентифікації стану комп’ютерної системи на основі нечіткої логіки Мамдані, обґрунтовано вибір типу функції приналежності, виконано мінімізацію кількості правил методом часткового опису за рахунок попарного врахування нечітких множин вхідних змінних, що дозволило збільшити швидкодію методу ідентифікації в 5 разів.

Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей становлення професійної ідентичності майбутніх педагогів. Професійна ідентичність – це психологічна категорія, яка відноситься до усвідомлення своєї приналежності до певної професії, певної професійної спільноти. Професійна ідентичність педагога виконує такі функції, як розвиток «професійного почуття», тобто емоційного прийняття себе людиною, яка, займається певною справою, усвідомлення певної ментальності, впевненість у своїй професійній приналежності, самостійності та ефективності, переживання своєї професійної цілісності та визначеності. Професійна ідентичність є необхідною складовою професійного розвитку особистості, становлення професіонала та кар’єрного росту. Формуючи професійну ідентичність майбутні вчителі корегують власний стиль роботи, починають усвідомлювати свої професійні можливості, вчаться управляти розвитком власної кар’єри, підвищують свою професійну компетентність.

У статті розкрито принципи реалізації Bluetooth 5.2 з точки зору апаратної реалізації. Описано еволюцію технології Bluetooth, наведено інноваційні функції Bluetooth 5.2, визначено основні переваги. Розкрито механізм встановлення зв’язку та описано етапи реалізації останнього. Запропоновано алгоритм формування з’єднання точка-точка за технологією Bluetooth з детальним описом процесу. Охарактеризовано стек протоколів Bluetooth. Визначено функціональну приналежність кожного протоколу та описано принцип взаємодії поміж протоколами. Наголошується, що в умовах сьогодення, низка сучасних компаній інтегрували основні функції широкої смуги Bluetooth в апаратне забезпечення, інші компанії, надають інтерфейс керування хостом. Підкреслено, що система на основі ARM для реалізації Bluetooth передачі у своєму складі має низку додаткових компонентів з’єднаних поміж собою шиною даних. Схематично представлено взаємодію апаратного забезпечення Bluetooth з встановленням функціональних зв’язків. Обґрунтовано принцип реалізації шифрування даних (функція потокового шифру) в апаратному забезпеченні. Наголошується, що застосування функції потокового шифру в апаратному забезпеченні знімає безперервне навантаження з процесора по бездротовому каналу під час передачі даних, а реалізація механізму генерації ключів та аутентифікації в апаратному (а не програмному) забезпеченні призводить до швидшого часу підключення та мінімізації споживання енергії. Запропонована архітектура системи для реалізації апаратного забезпечення Bluetooth 5.2 з урахуванням функції крипто захисту, описано потоки зв’язків на базі системи та описано кожен наявний функціональний блок з відокремленням власної приналежності та виконуваних завдань. Описано широту спектру застосування Bluetooth 5.2 з виділенням таких сфер як: розумні пристрої; засоби масової інформації (телебачення, радіомовлення); подвійна трансляція (функція подвійної трансляції, допомагає у передачі ідентичної інформації через обладнання LE Audio та дубль через гарнітуру Bluetooth або відповідний мобільний додаток, це може значно заощадити час та енергію); багатомовний переклад у режимі реального часу (дана функція зручна при спілкуванні на різних мовах, чи прослуховуванні інформації різними мовами).

У статті пропонується сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією (ВА) на основі використання системи цільових установок та обґрунтована доцільність використання інтелектуальної системи, яка здатна вирішувати логічні та розрахункові задачі для прийняття ефективного рішення. Для формалізації задач управління ВА пропонується використовувати комбіновані моделі – структури цільових установок з урахуванням мережевої моделі представлення знань, в результаті отримувати значення функції приналежності на будь-якому рівні ієрархічної структури цільових установок. Отримані результати дозволяють підвищити ефективність управління ВА.

У статті розкрито інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Визначено етапи еволюції методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Схематично представлено еволюцію методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Виділено чотири етапи еволюційного циклу: модель водоспаду (послідовна), модель фонтану (зворотна), ітеративна еволюційна модель, швидка комплексна модель розробки програмного забезпечення. Наголошено, що у зв’язку зі стрімким розвитком ІТ сфери практично для кожної фази життєвого циклу розробки програмного забезпечення були розроблені інструменти програмної інженерії. Для багатьох етапів існує велика кількість інструментів, які виконують ті ж або подібні функції. Деякі інструменти надають засоби, які охоплюють багато різних етапів, інші зосереджені на певному виді завдання, технології, мові чи проблемі розробки програмного забезпечення. Запропоновано граф функціональної приналежності кожного виду інструментів програмної інженерії до певного процесу життєвого циклу програмного забезпечення. Що дозволило візуально відстежити пристосованість кожного окремого виду інструментів до часового проміжку певного етапу. Описано набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів та зазначається, що окреслена низка інструментів застосовується до аналізу, проектування та інженерних інструментів, але іноді використовується для позначення всіх інтегрованих програмних засобів, розгорнутих у проекті. Наголошено, що незважаючи на інтегральність, структурованість та універсальність багатьох інструментів програмної інженерії та масштабність послуг, які надаються ними, не завжди вони однаково застосовуються продавцями та їх дослідниками, за рахунок наявності специфічних приналежностей.

У статті розглядається процес легітимізації наявних явищ, які ще не набули свого офіційно закріпленого міжнародно-правового статусу. Автор вивчає питання легітимності приватних військових компаній (далі - ПВК) як явища, що на теперішній час проходить крізь процес легітимізації ПВК як результат двох процесів: приватизації - коли приватні військові компанії беруть на себе функції зі сфери надання послуг із забезпечення безпеки з метою вирішення завдань, раніше властивих збройним силам держав, так і глобалізації - коли, наприклад, ПВК відстоює інтереси Транс Національних Корпорацій, які не мають чіткої державної приналежності. У зв'язку із тим, що сучасна війна є гібридною, а сучасні конфлікти частіше є асиметричними, відповідно, протиставити їм традиційні військові сили досить важко, у зв'язку із чим на перше місце виходять основні актори подібних військових конфліктів, що носять характер гібридних війн, як ПВК, які на сьогодні мають невизначений статус у міжнародному публічному праві. Поступальний шлях розширення «приватизації застосування сили» на міжнародній арені недержавними суб'єктами стає оптимальною стратегією відповіді на формат гібридних війн. Стаття розглядає критерії, на підставі яких ПВК виступають як актори на міжнародній арені в умовах ведення гідридної війни, які набувають свого поширення у ХХі столітті як війни у поєднанні застосування конвенційної зброї, партизанської війни, тероризму та злочинної поведінки з метою досягнення певних політичних цілей, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, що обрана для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії. ПВК виконують дуже широкий спектр функцій: від розмінування територій до збройної охорони президентів, важливих вантажів на інше. Це вносить плутанину в те, чи беруть вони участь в бойових діях? І так, і ні одночасно, отже, справжня діяльність ПВК перебуває в «сірій зоні» невизначеності. Автор робить висновок, що на сьогодні існує нагальна потреба чітко визначити ПВК у міжнародному праві і заснувати міжнародний орган, який би встановлював уніфіковані правила та забезпечував контроль за діяльністю ПВК.

У статті розглядаються світові моделі інституту омбудсмана з точки зору історичного розвитку, приналежності до певної правової системи, сфери компетенції, структури повноважень й обсягу наглядових функцій, процедури призначення та підпорядкування. Аналізуються моделі міграційних омбудсманів США та Німеччини. Вносяться пропозиції щодо вироблення української моделі інституту омбудсмана з питань міграції.

В статті показано, що серед функцій, які виконує сім’я, є економічна (планування, розподіл, заробіток, трата грошей), репродуктивна (народження дітей, планування сім’ї), рекреативна (відпочинок та дозвілля), функція піклування про дім (господарча, побутова), соціалізуюча (виховання соціальних навичок та вмінь, освіта), терапевтична (формування ідентичності, психологічна підтримка). У відносинах до дитині сім’я надає відчуття приналежності до певної групи (без чого людина почувається самотньою), реалізує потребу у безпеці, комфорті; дарує відчуття і надає реальні докази своєї значущості для інших, без чого у людини розвивається почуття неповноцінності; надає змогу відчути взаємне тепло і любов; формує почуття своєї неповторності та індивідуальності. Показано, що функціонування прийомних сімей потребує, безперечно, психологічної та професійної підготовки прийомних батьків, орієнтації їх діяльності на забезпечення реалізації інтересів саме дитини, а не на розв’язання власних проблем. У такій сім’ї мають якнайповніше гармонійно поєднуватись мотивація батьків стосовно створення прийомної сім’ї та інтереси прийомної дитини. Виховний процес у прийомній сім’ї має не лише позитивний бік, але і свої проблеми. Прийомні діти, котрі потрапляють у нову сім’ю, потребують посиленої уваги прийомних батьків, особливо на перших порах перебування в новому соціально-педагогічному та психологічному середовищі. У такої ситуації іноді виникають агресивні реакції, як у прийомних дітей так й у рідних дітей, агресія у свою чергу провокує психологічну напругу у батьків. Наголошується, що у процесі адаптації, що відбувається у сім’ї вся родина потребує допомоги психолога.

Проводиться аналіз сучасних методів прогнозування та можливості їх використання для прогнозу тенденцій розвитку засобів військової радіолокації. Розглядаються фактори, які обумовлюють особливості прогнозування тенденцій розвитку військової радіолокації. Обґрунтовано висновок про неможливість прямого застосування відомих формальних методів прогнозування для коректного прогнозу тенденцій розвитку засобів військової радіолокації. Запропоновано використання поєднання методів експертного оцінювання та теорії нечітких множин. Аналізується послідовність та склад етапів розроблення методики прогнозу тенденцій розвитку військової радіолокації. Особлива увага приділяється розробці продукційних правил прогнозування для кожного показника та їх перетворювання з чисельних значень в вектор лінгвістичних змінних за допомогою функцій приналежності. Наводиться приклад вектору оцінки значень показників прогнозування, якій отриманий за допомогою запропонованої методики.

У статті міститься аналіз наукових підходів до дослідження правового статусу самоврядних (само-регулівних) організацій. Автор досліджує особливості доктрини адміністративного права. Особлива увага присвячена аналізу законопроєктів у досліджуваній сфері та зауваженням до них. Мета статті полягала в тому, щоб визначити особливості наукових підходів до вивчення проблематики функціонування самоврядних (саморегулівних) організацій у науці адміністративного права. Автор звертає увагу на те, що дослідження правового статусу самоврядних організацій у сучасній юридичній науці тільки починаються. Загальноприйняте визначення поняття цих організацій і їх класифікації ще не створено, що зумовлює необхідність здійснення активних наукових пошуків. У статті аналізується досліджувана концепція в міжнародній та вітчизняній практиці. Автор обґрунтовує, що проблема визначення і вдосконалення правового статусу самоврядних (саморегулівних) організацій вимагає прийняття спеціального законодавчого акта. Автор визначає поняття «самоврядна організація»: як інститут публічного права, створений на основі закону, який виконує низку соціально значущих функцій, пов’язаних з реалізацією громадських інтересів в тій чи іншій професійній сфері. У статті акцентується увага на відмінностях між поняттями «самоврядна організація» і «саморегулівна організація».Завданням науки адміністративного права має бути перш за все обґрунтування приналежності відносин, що виникають у сфері діяльності самоврядних (саморегулів-них) організацій, до суб’єкта адміністративного права. Автор обґрунтовує, що подальші наукові дослідження мають охоплювати визначення характеристик самоврядних організацій, їх функцій, форм діяльності і особливостей гарантій їх функціонування в системі публічної влади. Стаття закінчується визначенням подальших перспектив для розгляду цього питання.

Предметом вивчення в статті є моніторинг транспортних комунікацій при застосуванні сучасних технологій інтелектуалізації транспортних засобів. Метою статті є розроблення математичного апарату для створення інтелектуального програмного забезпечення мобільного інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій. Завдання дослідження: приведення опису системи інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій до нечіткого виду шляхом визначення лінгвістичних змінних; проведення аналогії між кількісними оцінками підсистем і ланок системи і їх нечітким описом; на основі фаззіфікації проведення алгоритмізації задач моніторингу транспортних комунікацій; проведення динамічного аналізу процесу моніторингу транспортним засобом, обладнаним інформаційно-обчислювальним комплексом. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: теорія систем, нечітких множин, основні положення інформаційної теорії керування та розрізнення. Отримані такі результати: процес моніторингу транспортних комунікацій поданий як результат нормалізації даних, їх структурної й прагматичної обробки; визначений оператор фаззіфікації спостережуваного динамічного процесу моніторингу транспортних комунікацій; надане математичне підґрунтя алгоритмізації процедури керування процесом моніторингу; проведений динамічний аналіз процесу моніторингу транспортним засобом, обладнаним інформаційно-обчислювальним комплексом. Висновки. Системи інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій нечіткого виду може бути формально описана шляхом визначення лінгвістичних змінних та їх значень – термів. Фаззіфікація спостережуваного динамічного процесу моніторингу транспортних комунікацій може бути подана у вигляді подвійного перетворення динамічної функції. Алгоритмізації цієї процедури можлива шляхом визначення відповідності характеристик спостережуваних динамічних процесів процедурам оцінки термів за допомогою функції приналежності лінгвістичної змінної, що характеризує цей процес

У статті досліджено питаннявизначення ознак системи принци-пів кримінально-виконавчого правата вимог, на яких ця система маєґрунтуватися та яким фактичномає відповідати. Розглянуто тео-ретичні позиції щодо відокрем-лення ключових ознак системипринципів кримінально-виконавчогоправа. Запропоновано авторськийпогляд на перелік ознак визначеноїсистеми принципів. Наголошено,що до ключових ознак системипринципів кримінально-виконав-чого права належать адитивність,умовна структурна адиктивність,структурованість, внутрішньога-лузева залежність, ієрархічність.Адитивність як ознака системипринципів окреслює єдність сис-теми кримінально-виконавчихпринципів. За цією ознакою такасистема сприймається як єдинийнеподільний об’єкт, який відобра-жає набір певних елементів, груптощо. Ознака умовної структур-ної адиктивності передбачає певнузалежність принципів від відпо-відної групової приналежності, атакож умовну взаємозалежністьокремих груп. Умовна залежністьобумовлена рухомістю та функці-ональністю принципів і груп прин-ципів, що призводить до постій-ної взаємодії між собою в умовахвнутрішніх кореляційних зв’язків.Ознака структурованості передба-чає сприйняття системи принци-пів кримінально-виконавчого праваяк єдиного об’єкта, який комплек-сно складається з окремих группринципів.Ці групи відображаютьнабір засад, які визначають основудля інститутів та/або субінсти-тутів галузі. Внутрішньогалузевазалежність передбачає адикціюсистема принципів від галузі їїпоходження. За межами галузі якпровідного об’єкта система прин-ципів є нікчемною. Ознака ієрар-хічності демонструє векторністьпоходження принципів від загаль-но-правових до позитивістськихзасад. Водночас ця ознака не впли-ває на сприйняття принципів заїхньою значущістю. Крім того, досистеми принципів висуваютьсявимоги холістичності, повноти,несуперечливості, автономності,транспарентності, амеліорації.

Мішина Н. В. Адміністративно-правові проблеми державного контролю. – Стаття. Однією з основних форм здійснення державної влади завжди був і залишається дер- жавний контроль. Завдяки такому виду контролю забезпечується ефективне функціо- нування підконтрольних суб’єктів, дотримання Конституції України 1996 року, законів і підзаконних актів тощо. Публічне адміністрування, безперечно, не може існувати без державного контролю. Метою статті є визначення адміністративно-правових проблем державного контролю (на матеріалах державного контролю за органами місцевого самоврядування в Україні й у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії). Зазначено, що одним із факторів, які визначають ступінь самостійності органів місцево- го самоврядування та їх посадових осіб, є вироблена державою політика щодо здійснення контролю за їх діяльністю. Але в Україні їй бракує чіткості й послідовності. Підкреслено, що в цілому в українському законодавстві інститут державного контр- олю за діяльністю органів місцевого самоврядування врегульовано недостатньо повно. Крім того, норми інституту не систематизовані, часто суперечать одна одній, через не- чіткі формулювання ускладнюється розуміння змісту норм суб’єктами муніципального права й виникають питання про відповідність їх Конституції України. У такому випадку до вирішення конфлікту норм часто залучаються судові органи в цілому й Конституцій- ний Суд України зокрема. Наголошується, що класифікація державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування залежно від приналежності органів, які здійснюють контроль, до певної гілки державної влади, дискусійна. Резюмовано, що судовий контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні натепер є менш ефективним видом державного контролю. У Сполученому Ко- ролівстві судовий контроль, як і парламентський, набагато ефективніший за контроль ад- міністративний: визнані джерелами муніципального права судові прецеденти й традицій- но сильна судова влада зумовлюють його жорсткість. Підвищення ефективності судового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні можливо одночасно з підвищенням правової культури громадян і створенням механізмів ефективної реалізації судових рішень

Мета пропонованого дослідження – розглянути генетивні конструкції англійського медичного терміна-епоніма з огляду на дворівневу систему відмінків.Методи. У роботі використано такі методи лінгвістичного аналізу:порівняльно-історичний (щобпрослідкувати еволюцію родового відмінка в англійській мові); структурний (для виявлення відношень між елементами англійських медичних термі-нів-епонімів); описовий (уможливив інтерпретацію генетивних конструкцій англійських медичних термінів-епонімів та їхніх присвійних формантів на сучасному етапі розвитку англійської мови).Результати. Морфологічні зміни, які відбулися в середньоанглійський період, призвели до того, що всі відмінки, окрім родо-вого, асимілювали свої закінчення в називний. Таким чином, англійська мова втратила свою систему відмінків, залишивши для іменників тільки загальний, тобто common case, та родовий, який здебільшого співвідноситься із присвійним, так званим posses-sive case. Така дворівнева граматична модель зумовила те, що родовий відмінок досить складно ідентифікувати через численні інтерпретації, а саме родові відношення можуть позначати приналежність, походження, опис, вимірювання, виконувати атри-бутивну роль тощо. Якщо загальний відмінок виражається за допомогою порядку слів, то, у свою чергу, родовий відмінок має синтаксичний і морфологічний способи творення.Висновки. В англійській медичній термінології термін-епонім – це субстантиноване словосполучення, пропріативний ком-понент якого відображає категорію родового відмінка. Генетивні конструкції щодо пропріативного компонента терміна-епоні-ма англійської медичної термінології мають такі форми вираження: 1) за допомогою присвійного форманта, а саме апострофта ’s, як от Wells’ syndrome чи Kahler’s disease; 2) прийменників, як от paracusis of Willis чи osteodysplasty of Melnick and Needles;3) за допомогою флексій -ian/-ic, як от Pickwickian syndrome, Hippocratic nails чи класичної латинізованої форми родового від-мінка однини, i.e. torcular Herophili. З огляду на зростаючу тенденцію відмови від апострофа категорія присвійного відмінка зі значенням приналежності поступово зникає, а такі способи його вираження, як апостроф, флексії та прийменники, призводять до того, що пропріативний компонент виконує роль атрибутивного модифікатора, нівелюючи посесивну функцію. The purpose of the research aimed to study the genitive constructions of English medical eponymous terms concerning the two-case grammar system.Methods. The following methods of linguistic analysis are used in the paper: comparative-historical (to trace the evolution of the genitive case; structural (to identify genitive relations between elements of eponymous terms); descriptive (allows interpreting the genetive constructions of English medical eponymous terms and their possessive forms at the present stage of development of the English language).Results.Morphological changes that took place in the Middle English period led to the fact that all cases, except the genitive, lost their endings and assimilated into the nominative. Thus, the English language has lost its case system, leaving for nouns only the common case, and the genitive case, which is correlated with the possession, the possessive case, respectively.Such a two-case grammar system has caused that the genitive case is quite difficult to identify due to numerous interpretations. Genitive relations can indicate affiliation, origin, description, measurement, perform an attributive role and, the like. Since the common case is expressed by word order, then, in turn, the genitive case has syntactic and morphological ways of formation.Conclusions. In English medical terminology, the eponymous term is a substantivized phrase, the proprial component of which reflects the category of the genitive case. Genetive constructions concerning the proprial component of the eponymous term in English medical terminology have the following forms of expression: 1) by means of a possessive formant, namely an apostrophe and ’s, such as Wells’ syndrome or Kahler’s disease; 2) prepositions, namely paracusis of Willis or osteodysplasty of Melnick and Needles; 3) with the help of inflections -ian / -ic, namely Pickwickian syndrome, Hippocratic nails or the classical Latinized form of the genitive singular, i.e. torcular Herophili. Due to the evidence of the apostrophe’s, the category of the possessive case with the meaning of belonging disappears gradually, and such ways of its expression as apostrophe, inflection and prepositions lead to the fact that the proprial component acts as an attributive modifier eliminating the possessive function.

Мета: порівняльний аналіз мір асоціації, а також оцінка якості вилучення понять і концептів з корпусу текстів шляхом бінарної класифікації на підставі мір асоціації. Методика: Розглянуто наступні підходи до бінарної класифікації: на підставі порівняння ймовірностей приналежності пари слів класам "поняття і концепти" та "інші біграми", а також на підставі порівняння ймовірності приналежності біграми класу "поняття і концепти" з деяким пороговим значенням. Розрахунок ймовірності приналежності біграми до того чи іншого класу виконувався на підставі значення певної міри асоціації та апроксимованих методом KDE (Kernel Density Estimation) емпіричних функцій густини ймовірності для випадкових величин, представлених значеннями даної міри для біграм з двох класів навчальної вибірки. Розрахунок порогових значень ймовірностей для кожної з мір асоціації виконувався згідно з формалізованим авторським підходом. Оцінка якості класифікації виконувалася на підставі таких критеріїв як точність, повнота та F_1-мера. Результати: При розгляді значень міри асоціації в межах одного класу як випадкової величини, було встановлено, що визначення характеру розподілу в більшості випадків викликає труднощі (відхилення нульової гіпотези за результатами χ^2-тесту для основних відомих розподілів), що дає підстави для використання методу KDE. Показано, що використання апроксимованої методом KDE функції густини ймовірності дозволяє в окремих випадках підвищити значення F_1-міри більш ніж в два рази, в порівнянні з апроксимацією гаусіаною. Встановлено, що класифікація біграм на підставі порівняння ймовірностей приналежності пари слів кожному з класів дає значення F_1-міри в 1,5-2 рази більше, ніж в разі порогової класифікації. Відзначено, що в контексті виділення понять і концептів, першорядним є не стільки значення міри асоціації для окремої біграми, скільки характер статистичного розподілу значень міри у вибірці. Наукова новизна: запропоновано два підходи до бінарної класифікації пар слів з метою виділення понять і концептів з текстів. Виконано оцінку якості кожного з підходів, в залежності від використовуваної міри асоціації. Практична значимість: запропоновані підходи до виділення понять і концептів можуть бути корисні в контексті автоматизації добування інформації зі слабоструктурованих текстових джерел (автоматизоване формування онтологій, баз знань тощо). Ключові слова: виділення понять та концептів; колокації; міри асоціації; класифікація; міра Міколова, функція логарифмічної правдоподібності; метод KDE.