Journal articles: 'Функціональні стратегії'

1

В., Мартинова Л., and Воронько О. І. "ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ В УКРАЇНІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (39) (April 21, 2020): 81–90. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-81-90.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню економіко-правових аспектів діяльності еко-індустріальних парків в Україні, а також визначення їх ролі у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку України. Визначено, що одним з ключових елементів забезпечення умов сталого розвитку є концептуальна еко-зорієнтованість інвестиційно-інноваційної стратегії, як на рівні конкретної держави, так й на світовому рівні в цілому. Наголошено, що реалізація нової еко-інвестиційно-інноваційної стратегії вбачається через призму створення та функціонування еко-індустріальних парків. Досліджено поняття та суть еко-індустріальних й еко-технологічних парків, а також їх роль і значення в сучасних умовах сталого розвитку. Окреслено головні переваги у досягненні екологічної, соціальної й економічної ефективності від провадження та розвитку ЕІП-концепції. Висвітлено основні функціональні завдання еко-технопарків, як науково-технічних ядер існування та розвитку еко-індустріального сектору економіки.Досліджено сьогоденний етап розвитку еко-парків у світі. Ключові слова: еко-індустріальний парк, ЕІП-концепція, еко-технологічний парк еко-парки, еко-інвестиційно-інноваційна стратегія, сталий розвиток.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Forkosh, S. M. "Класична традиція дослідження культури: історико-морфологічні та концептуально-функціональні стратегії." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 10 (October 8, 2017): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/1717126.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано можливість суміщення концептуально-функціонального та історико-генетичного підходу у дослідженні культури. Необхідність такого доповнення проявляється, з одного боку, в багатовимірності самої культури конкретний прояв якої цілком історичний, а з іншого – ця необхідність визначається онтологічним виміром сутності культури. Під культурою розуміється середовище, яке виникло в результаті діяльності самої людини, а також результати діяльності людини спрямовані як на саму себе і собі подібних, так і на світ в цілому, і таким чином поняття культури в даній статті має широкий, не строго визначений контекст. Питання історико-культурного дослідження і методів історичного пізнання пов’язані з проблемними полями різних дисциплін, серед яких ключовими є власне історія в її широкому розумінні, методологія історико-культурного пізнання і нарешті онтологія культури. Остання розуміється як вчення про об’єктивний дух, відкрите Гегелем і доповнене М. Гартманом. Отже, історичний аспект культури почався головним чином з трактату Ж. Б. Віко «Основи нової науки про загальну природу націй» і завершився історизмом Е. Трьольча. Історичний напрям дослідження культури в персоналіях виглядає наступним чином: Ж. Б. Віко, Г. Гердер, О. Шпенглер, А. Д. Тойнбі. Концептуальний аспект дослідження культури пов’язаний головним чином визнанням культури як самостійного виміру зі своїми законами і принципами. Культура в цьому сенсі - надіндивідуальне буття, редукція якого до індивідуального неможлива. Особливістю її є стихія свободи, на відміну від природи, в якій панує необхідність. Таке розрізнення І. Кантом уможливило відкриття об’єктивного духу Гегелем, яке є істотним і сьогодні. Але як функціонує об’єктивний дух? Чи можна описати різноманіття його проявів в одному підході при цьому зберігши індивідуальність кожного? Філософія символічних форм Е. Кассірера поклала початок дослідженням даних питань, будучи також втіленням неокантіанських досліджень взагалі. Але яке місце буття духу серед інших видів буття? Як відноситься суб’єктивний дух до об’єктивного? Чим відрізняються категорії буття культури від категорій пізнання культури? М. Гартман, спираючись на концепції В. Дільтея і М. Шеллера, систематично суворо і фундаментально прояснює дані питання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Гринюк, Наталія, and Валерія Залялова. "ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 362–66. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-79.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто поняття міжнародної діяльності підприємства та з’ясовані основні особливості стратегій міжнародної діяльності підприємства. Зазначено, що стратегія міжнародної діяльності є невід’ємною складовою функціональних стратегій. Розглянуто зовнішні та внутрішні чинники формування стратегії міжнародної діяльності підприємства. Наведено послідовність процесу вироблення стратегії та наведені основні ланки її ланцюга. Досліджено особливості основних стратегій міжнародної діяльності підприємства. Обґрунтовано необхідність формування системи стратегічного управління міжнародною діяльністю з метою адекватного реагування на можливі зміни зовнішнього середовища його функціонування. Запропоновано основні етапи розробки стратегії поведінки підприємства на міжнародному ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Прокопенко, Тетяна Олександрівна, and Ольга В'ячеславівна Лавданська. "ОЦІНКА КОНФЛІКТНОСТІ КОМПОЗИЦІЇ РОЛЕЙ ПРОДУКТОВОГО МЕНЕДЖЕРА І ВЛАСНИКА ПРОДУКТУ У ПРОЕКТНИХ КОМАНДАХ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 1 (April 15, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.231582.

Full text

Abstract:

У статті порівнюються функціональні обов’язки продуктового менеджера і власника продукту. Наведено підходи до структуризації команд розробників програмного забезпечення. Розглянуто обов’язки та завдання менеджера продукту і власника продукту. З’ясовано, що менеджер продукту як член проектної команди відповідає за прийняття бізнес-рішень та розробку стратегії продукту, а власник продукту відповідає за створення цінності ІТ-продукту. Діяльність продуктового менеджера орієнтована на стратегічний розвиток ІТ-продукту, а власника продукту – на досягнення тактичних цілей під час створення і вдосконалення ІТ-продукту. Частково сфери відповідальності продуктового менеджера і власника продукту перетинаються. Делегування виконання одній людині ролі продуктового мене-джера і власника продукту може призвести до втрати стратегічного бачення цілей ІТ-продукту або ж надмірного заглиблення у процес розробки програмного забезпечення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Юшковська, О. Г. "Роль і місце лікувальної ходьби у системі фізичної реабілітації." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (October 21, 2016): 42–46. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.42-46.

Full text

Abstract:

Мета. У статті наведено сучасний погляд на можливості лікувальної ходьби – самостійного засобу фізичної реабілітації, що ґрунтується на розумінні основних біомеханічних уявлень про ходьбу як основну локомоцію, яка робить людину незалежною від сторонньої допомоги. Сформульовано нові підходи до розуміння засад і принципів локомоторного патерну ходьби. Особливу увагу приділено локомоторному тренуванню хворих як сучасній реабілітаційній стратегії, що забезпечує якісне відновлення функціональних можливостей хворих. Методи. Наведено результати власних досліджень із використанням крокових тестів, а саме тесту з шестихвилинною ходьбою. Результати. Отримані дані дозволяють використовувати крокові тести як самостійний предиктор ефективності лікувальних і реабілітаційних програм кардіологічних хворих у зв’язку з високою ефективністю, невисокою вартістю, можливістю інтегральної оцінки психосоматичного стану. При цьому оцінюється саме той вид навантаження, який використовується в повсякденному житті хворих, тобто ходьба, тестування не потребує високовартісного обладнання і може проводитися в будь-якій лікувальній або реабілітаційній установі. З допомогою результатів проведеного тесту можна оцінити функціональні можливості хворих, ефективність застосування лікувальних заходів, а також підібрати інтенсивність навантаження у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем та опорно-рухового апарату. Висновки. Лікувальна дозована ходьба – це самостійний засіб, що посідає одне з важливих місць у системі фізичної реабілітації, який може бути застосований як на стаціонарному, так і на санаторному етапі, а також активно самостійно широким колом пацієнтів з різноманітними захворюваннями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Stankovska, I. M. "АДМІНІСТРАТИВНІ ВАЖЕЛІ B РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСЮ." Actual problems of regional economy development 1, no. 13 (April 25, 2017): 88–96. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.88-96.

Full text

Abstract:

Стаття досліджує використання адміністративних важелів в реалізації функціональних стратегій управління конкурентоспроможністю. У зв’язку з необхідністю фінансового забезпечення стратегічного управління конкурентоспроможністю досліджується застосування адміністративних важелів управління при формуванні та реалізації фінансової стратегії. Як один із важелів адміністративного впливу на реалізацію стратегій, запропоновано систему формування фінансової політики за окремими політиками генеральної фінансової стратегії підприємства. На підставі методу декомпозиції та дерева рішень сформовано структуру стратегічних альтернатив реалізації фінансово-інвестиційної стратегії. Для вибору стратегічних альтернатив, визначення стратегічних розривів та оцінки відхилень від заданих цільових маркерів в процесі реалізації фінансової політики запропоновано застосовувати GAP-аналіз, як інструмент управлінського аналізу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Hrytsiuk, Yu I., and T. P. Biletskyi. "Веб-додаток для маркетингового аналізу соціальної мережі Instagram." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 106–18. http://dx.doi.org/10.15421/40290622.

Full text

Abstract:

Розроблено веб-додаток для маркетингового аналізу бізнес-акаунтів соціальної мережі Instagram, який дає змогу в реальному часі отримувати достовірну інформацію про поточний їхній стан, нарощувати аудиторію потенційних користувачів через автоматизацію певних дій, а також уможливлює формування стратегій подальшого їх просування. Встановлено основні потреби аналізу соціальної мережі Instagram, що дало змогу маркетологам розробити комплекс заходів для просування бізнес-акаунтів через запровадження відповідних медіа-ресурсів. З'ясовано причини застосування Instagram-метрик, статистик і автоматизації дій користувача для аналізу маркетингової інформації, що дало змогу визначити параметри поточного стану бізнес-акаунта і розробити стратегії для подальшого його просування. Спроектовано архітектуру веб-додатку для реалізації метрик, статистик і автоматизацій дій користувача, що дало можливість розробити відповідний програмний засіб для маркетингового аналізу соціальної мережі Instagram в реальному часі, який забезпечує отримання достовірної інформації про поточний стан бузнес-акаунта. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, який забезпечує надійне зберігання даних, необхідних для авторизації та автоматизації дій користувача, а також обчислення відповідних метрик і статистик, підготовки певних компонент – клієнтів для доступу до цих баз даних, застосовуючи первинні та вторинні індекси для підвищення ефективності виконання запитів до них. Реалізовано веб-додаток з використанням відповідної технології та мови програмування у певному середовищі розробки, а також систему управління базами даних. У структуру його реалізації імплементовано такі функціональні характеристики, як аналіз бізнес-акаунта на підставі метрик і статистик, налаштування автоматизації таких дій користувача, як стеження за іншими користувачами, вподобання та коментування їхніх дописів у мережі Instagram.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Федорчук, C., Д. Іваскевич, O. Борисова, I. Когут, B. Маринич, С. Тукаєв, and Є. Петрушевський. "Копінг-стратегії у зв’язку з психофізіологічними характеристиками кваліфікованих спортсменок- гандболісток." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.3-10.

Full text

Abstract:

Спортсмен у своїй діяльності стикається з різними стрес-факторами: наражаєтьсяна небезпеку травми, стрес, що пов’язаний з травмою та ситуацією одужання, переживаннямпоразки та інших труднощів. Водночас відновлення постстресових станів ще є недостатньовивченим, оскільки не завжди враховується стать людини. У цілому, гендерні відмінності в по-доланні психологічного стресу невеликі і пов’язані головним чином з відмінностями в характерістресових ситуацій.Мета. Оцінка психофізіологічних характеристик кваліфікованих спортсменок-гандболісток увзаємозв’язку із стратегіями подолання стресу.Методи. Дослідження проведено на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Кон-ча-Заспа» та Науково-дослідного інституту НУФВСУ. У дослідженні брали участь 19 кваліфіко-ваних гандболісток (КМС, МС) віком 19–35 років, спортивний стаж – від 8 до 23 років. Для виз-начення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменок було використанодіагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Для вивчення стратегійповедінки подолання стресу (копінг-стратегій) і визначення пріоритетного стилю подоланнястресової ситуації або проблем у спортсменок було використано «Опитувальник способів пси-хологічного подолання» (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire) R. Lazarus і S. Folkman.Результати. У обстежених спортсменок виявлено переважання конструктивних копінг-стра-тегій: «Самоконтроль», «Пошук соціальної підтримки», «Прийняття відповідальності», «Пла-нування вирішення проблеми» і «Позитивна переоцінка». Зі збільшенням стажу спортивноготренування, у більш досвідчених спортсменок, вибір таких стратегій подолання стресу, як«Конфронтативний копінг» та «Пошук соціальної підтримки» дещо зменшувався. Спортсменкиз більшою функціональною рухливістю нервових процесів віддавали перевагу конструктивнійкопінг-стратегії «Прийняття відповідальності», та меншою мірою використовували неконструк-тивну стратегію «Конфронтативний копінг». Більш витривалі гандболістки із конструктивнихстратегій обирали стратегію «Самоконтроль», а менш витривалі – «Пошук соціальної підтрим-ки», «Планування вирішення проблеми», «Позитивна переоцінка». Із неконструктивних страте-гій більш витривалі гандболістки обирали стратегії «Дистанціювання», «Втеча–уникнення», аменш витривалі – «Конфронтативний копінг». Висновок. Виявлені взаємозв’язки конструктив-них і неконструктивних копінг-стратегій з психофізіологічними характеристиками спортсме-нок-гандболісток можуть мати прогностичну цінність та використовуватися для оптимізаціїспортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Калашник, Г. А., and М. А. Калашник-Рибалко. "Проблеми забезпечення функціональної стійкості комплексу бортового обладнання сучасного повітряного судна." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 3(44) (July 22, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.07.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати дослідження проблем забезпечення функціональної стійкості комплексу бортового обладнання сучасного повітряного судна в умовах дестабілізуючих впливів. Проаналізовано основні види відмов, зокрема загрози інформаційній безпеці комплексу бортового обладнання повітряного судна та можливі наслідки їх впливів на безпеку польоту. Розглянуто основні механізми, що дозволять забезпечити функціональну стійкість комплексу бортового обладнання згідно розробленої стратегії. У статті запропоновано основні шляхи реалізації принципів функціональної стійкості щодо перспективного автоматизованого не обслуговуваного людиною-оператором комплексу бортового обладнання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Євдокімов, В. А. "ІНФОРМАЦІЙНО-МОДЕЛЮЮЧА СИСТЕМА АНАЛІЗУ ПРОЦЕСУ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.2.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто призначення, функціональні особливості та можливості розро- бленої інформаційно-моделюючої системи аналізу процесу ціноутворення на ринку елек- тричної енергії, яка відображає складний динамічний процес ціноутворення та надає агентам-учасникам ринку можливість організації прозорої децентралізованої взаємодії. Головним призначенням системи є надання і постачальникам, і виробникам електричної енергії інформації щодо формування стратегії своєї поведінки на ринку в напрямі досяг- нення балансу як власних, так і суспільних інтересів, та можливість використання сис- теми імітаційних моделей та моделюючих алгоритмів для рішення розрахункових задач формування торгових заявок для участі в аукціонах купівлі-продажу електроенергії. Такий підхід надає можливість досягнути синергетичного ефекту за рахунок неперерв- ного прозорого врахування взаємного впливу бізнес-інтересів різних учасників, які одно- часно беруть участь у процесі ціноутворення. Інформаційно-моделююча система є імі- таційною системою та об’єктом, у склад функціональних структурних елементів якого входять: комплекс імітаційних моделей сегментів ринку та моделей короткострокового (на добу наперед) прогнозу цін; моделюючі алгоритми розрахунку цінових показників на різних сегментах ринку та програмні засоби їх реалізації; моделюючі алгоритми та про- грамні засоби рішення задач урахування впливу факторів ризику на ціноутворення (дина- міка цін на енергоносії тощо); бази даних та відповідної СУБД; засоби, які забезпечують організацію роботи інформаційно-моделюючої системи, інтерфейси адміністратора для актуалізації верифікованої інформації бази даних та інтерфейси користувачів для орга- нізації роботі з моделями, моделюючими алгоритмами і базою даних. Метою створення системи є підвищення ефективності й оперативності функціонування агентів ринку під час формування заявок на участь у проведенні торгів. В основу розробки інформа- ційно-моделюючої системи закладено застосування принципів мультиагентного підходу для організації інформаційно-технологічної взаємодії агентів ринку між собою і зовніш- нім середовищем – реально діючою інформаційно-технологічною інфраструктурою ринку та створення інформаційно-технологічного та методичного мультиагентного середо- вища, в якому агенти ринку взаємодіють і конкурують на різних сегментах ринку елек- тричної енергії. На основі проведеного дослідження наукової літератури обґрунтовано необхідність побудови такого класу системи, яка є складовою частиною програмно-а- паратного комплексу імітаційної системи ціноутворення на оптовому та роздрібному ринку електричної енергії на основі сучасних інформаційних технологій. Наведено корот- кий опис системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Желуденко, К. В. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 7 (June 29, 2021): 57–66. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.7.

Full text

Abstract:

На ефективність господарської діяльності підприємств аграрного сектору впливає те, наскільки економічно обґрунтовано вони розробляють власну систему стратегій, які є найбільш конкурентоспроможними та актуальними в умовах ринкового середовища. Упровадження стратегій дасть змогу підприємству зайняти стійке положення на ринку та сприятиме конкурентоспроможному розвитку всього агропромислового комплексу держави. У статті представлено теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо визначення поняття «стратегія», наведено класифікацію стратегій аграрних підприємств, розглянуто та систематизовано види стратегій. Представлено підходи до формування та впровадження корпоративних, конкурентних, функціональних та операційних стратегій, наведено їх класифікацію. Виявлено значну кількість стратегічних альтернатив, які потребують адаптації до умов розвитку конкретного аграрного підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

МОГИЛЯСТА, Світлана. "Розвиток емоційного інтелекту старшокласника: методика і результати дослідження." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, no. 2 (May 11, 2020): 74–95. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.2.06.

Full text

Abstract:

Упродовж всього навчання в школі відбувається активне становлення особистості учня, детерміноване навчально-виховним процесом. А в старшій школі перед старшокласником постають ще й складні проблеми визначення не тільки професійного шляху, а й пошуку стратегій життєвої самореалізації загалом. Осягнення і вирішення старшокласником цих важливих життєвих проблем залежить і від рівня психометричного інтелекту (IQ), і від рівня розвитку емоційного інтелекту (ЕІ). Емоційний інтелект наразі визнано ключовим чинником досягнення успіху особистістю, істотнішим, ніж високий рівень IQ, оскільки ЕІ є складовою не тільки успішності в навчанні, але й складовою майбутнього професійного становлення. На основі теоретичного аналізу підходів до вивчення емоційного інтелекту було визначено, що емоційний інтелект – це структурний феномен, що містить наступні компоненти: когнітивний, емоційний, адаптаційний та регулятивний, які й утворюють структурно-функціональну модель ЕІ старшокласника. У статті представлена загальна стратегія емпіричного дослідження розвитку емоційного інтелекту старшокласника, описаний діагностичний інструментарій та проаналізовані результати емпіричного дослідження, які є корисними з точки зору впровадження їх у шкільний навчально-виховний процес задля оптимізації розвитку емоційного інтелекту старшокласника та оптимізації стратегії вибору ним подальшого життєвого та професійного шляху. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці програми розвитку емоційного інтелекту старшокласника.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Bohorodetska, Olha. "Особливості промоції вищої освіти республіки Польща." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (6) (October 31, 2019): 77–88. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-77-88.

Full text

Abstract:

У статті розкрито особливості формування та становлення промоції вищої освіти Республіки Польща. Проаналізовано процес інтернаціоналізації вищої освіти в Польщі від початку 1990-х рр. Підкреслено важливість формування навчальних програм для іноземних студентів саме англійської мовою. Вивчено роль європейської програми ТЕМПУС у підтримці та реалізації реформ вищої освіти в Республіці Польща. Проаналізовано особливості долучення польських вузів до програми «Еразмус», що значно вплинула на розуміння та специфіку навчального процесу в інших країнах. Цю ініціативу розглянуто в межам цього наукового дослідження, у контексті її ключової ролі для вивчення зарубіжного досвіду надання послуг у сфері вищої освіти й поширення мобільності студентів та викладачів. Представлено ключові аспекти діяльності незалежної неприбуткової освітньої фундації «Перспективи». Вивчено її роль і місце в системі промоції та підтримки вищої освіти Республіки Польща. Проаналізовано зміст і роль Стратегії міграційної політики Польщі у формуванні системи промоції вищої освіти. У статті вивчаються функціональні особливості участі урядових інституцій у формуванні бренду польської вищої освіти за кордоном. Визначено роль Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща в підтримці престижу польської науки й зміцнення її позицій на академічній та науковій карті світу. Проаналізовано законодавчу базу, яка використовується для проведення промоційної роботи в галузі вищої освіти Республіки Польща. Кращі практики реалізації науково-освітніх і дослідницьких програм та ініціатив, визначено в рамках цього наукового дослідження. Детально вивчено й проаналізовано польські програми розвитку вищої освіти, особливості їх формування, упровадження та оцінки. Розкрито особливу роль діяльності польської Національної агенції академічних обмінів, що функціонує з метою координації процесу інтернаціоналізації польських академічних і дослідницьких установ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Yurkiv, N. M. "Побудова моделі процесу формування стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарських підприємств." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 128–31. http://dx.doi.org/10.15421/40280424.

Full text

Abstract:

Оцінюючи значення, роль та місце стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарських підприємств у ієрархії стратегічного набору лісогосподарського підприємства, встановлено, що для лісогосподарського підприємства "портфель стратегій еколого-безпечної експортної діяльності підприємства" повинен містити сукупність стратегій, що визначаються для кожного екологічного об'єкта відповідно до рівня його екологічного потенціалу, мати спільну мету і бути взаємозалежними за часом та кількістю вилучених і компенсованих екологічних ресурсів. Обґрунтовано, що стратегії еколого-безпечної діяльності повинні розроблятися з урахуванням вимог продуктових, ресурсних і функціональних стратегій, тобто забезпечити їх реалізацію на екологічно безпечному рівні. Встановлено основні концептуальні підходи, послідовність і зміст процесу формування стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарського підприємства. Окреслено основні етапи та побудовано концептуальну модель процесу формування стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарських підприємств, яка відповідає вимогам сталого природокористування та адаптована до змін зовнішнього середовища. З'ясовано, що стратегічне планування діяльності лісогосподарського підприємства матиме успіх тільки за умови наявності у керівництва підприємства методичного апарату щодо оцінювання ефективності реалізації еколого-безпечних стратегій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Bеlopolskyi, M. G., and O. V. Kuzmina. "Обґрунтування стратегії збалансованого розвитку промислових підприємств." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 23. http://dx.doi.org/10.15421/191603.

Full text

Abstract:

Метою написання статті є викладення результатів дослідження теоретико-методологічних аспектів розробки етапів стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства та визначення основних напрямів цього розвитку. Дослідження виконано за допомогою методів синтезу й аналізу, дедукції та індукції.Розкрито суть концепції стратегії збалансованого розвитку підприємства та основних її компонентів. Стратегію збалансованого розвитку запропоновано розглядати у двох аспектах: економічному і соціальному. Установлено, що підприємство вступає в новий рівень конкурентного керування і виникає оперативний ефект синергії. Доведено, що формування розвитку підприємства має ґрунтуватися на синергетичній гармонії з умовами і цілями підприємства в цілому і з кожною функціональною одиницею.Охарактеризовано етапи формування та реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства. Розглянуто специфіку визначення стратегічного положення, формування стратегії розвитку підприємства, виявлення можливостей і особливостей застосування експрес-тесту фактичного фінансового стану. Запропоновано застосовувати швидкий експрес-тест, який дозволяє виявити ознаки дисбалансу на підприємстві без значних розрахунків для діагностики фактичного фінансового стану. Для того щоб забезпечити швидке і неупереджене тестування фактичного фінансового стану, доцільно відновити практику соціальної сертифікації в галузі.Доведено, що важливим аспектом у формуванні та реалізації збалансованої стратегії розвитку є розробка концепції збалансованого стратегічного керування промисловими підприємствами. Концепція дозволяє встановити методологічні основи принципів керування та методологічні основи керувальних технологій і інструментів для окремих компаній. Установлено, що стратегія збалансованого розвитку промислових підприємств повинна ґрунтуватися на довгостроковій програмі збалансованого розвитку, яка є стратегічний документ, що містить низку скоординованих у просторі і часі дій із залучення ресурсів.Доведено, що здійснення збалансованої стратегії розвитку передбачає цілеспрямоване поліпшення економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи. Перетворення, які відбуваються в ході реалізації стратегії під впливом зовнішніх факторів, набувають нової якості, підвищується економічна ефективність і конкурентоспроможність підприємства на ринку.Наукова новизна дослідження полягає у розробці концепції стратегічного керування збалансованим розвитком промислового підприємства, що базується на цілеспрямованому поліпшенні економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи, що у сукупності дає синергетичний ефект.Практична значущість роботи полягає у можливості формування і реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства як ефективної системи керування, що дозволить своєчасно передбачати цілеспрямоване й поступово удосконалення економічних, організаційних, техніко-технологічних, виробничих, соціальних, управлінських, ринкових, екологічних та інших складників цієї системи, які в процесі впровадження нововведень будуть набувати нових якостей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Lipych, Lubov, Oksana Khilukha, Myroslava Kushnir, and Viktor Zagoruyko. "СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМТВА." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, no. 17 (March 12, 2019): 45–55. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-45-55.

Full text

Abstract:

Людський капітал є призмою, через яку слід оцінювати досягнення підприємства. Він також характеризується як одна з найсильніших переваг при створенні вартості певної бізнес-одиниці на конкурентному ринку. Його використання в економіці підприємства пов’язане з безпосереднім залученням працівника, тому персонал – найважливіший ресурс, і в той же час капітал (актив). Обґрунтовано, що людський капітал має вартість в тому випадку коли, забезпечує розвиток, дозволяє впроваджувати інноваційні стратегії, підвищує ефективність роботи та економічну ефективність підприємства, а також використовує ринкові можливості та нейтралізує потенційні загрози. Управління людським капіталом, будучи функціональною стратегією, має відповідати стратегії розвитку підприємства за цілями та структурою. Мета стратегічного управління людським капіталом – визначити напрями і методи його використання для досягнення цілей організації, і, як наслідок, підвищення вартості підприємства. Теорія та практика управління розробили безліч корисних моделей для підтримки стратегічного управління людським капіталом, які відрізняються рівнем складності, обсягом знань, необхідних для їх використання, а також витратами на впровадження. Доведено, що кожне підприємство здатне знайти, оптимальну з точки зору його потреб. Отже, стратегії управління людським капіталом повинні стати обов’язковою нормою, а їх інтеграція з глобальною стратегією розвитку підприємства необхідною умовою для зміцнення його цінностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Воронцова, Н. Г. "Функціональна парадигма комунікативних стратегій реципієнта-аутсайдера." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 10 (2004): 67–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

МАРТИНОВ, Андрій, and Сергій АСАТУРОВ. "ЗАХІДНІ БАЛКАНИ В ПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (1990 – 2020)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 21 (December 24, 2021): 220–29. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246897.

Full text

Abstract:

Мета дослідження полягає у висвітленні основних проблем, які впливають на формування та реалізацію стратегії Європейського Союзу щодо країн Західних Балкан. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, неупередженості, проблемно-хронологічному викладені наукового матеріалу. Використаний метод порівняльного аналізу різних етапів становлення стратегії Євросоюзу щодо країн Західних Балкан. Наукова новизна. Проведений компаративний аналіз стратегії ЄС щодо різних країн балканського регіону, а також щодо країн “Східного партнерства”. Висновки. Євросоюз не готовий до остаточного включення країн регіону до свого складу. Станом на 2020 р. неврегульованою залишається проблема нового формату відносин ЄС з Великою Британією, вихід якої розбалансував ЄС та посилив суперечності між: “старими” і “новими” країнами-членами ЄС, “багатими” і “бідними”, північними і південними країнами-членами ЄС. Балканське розширення ЄС розширює коло південних країн-членів. складними залишаються перешкоди на шляху до виконання країнами Західних Балкан політичних, економічних і правових критеріїв набуття членства в ЄС. Албанія, Боснія та Герцеговина, Косово, Сербія, Республіка Північна Македонія мають завершити формування інститутів функціональної та ефективної демократії, конкурентоспроможної ринкової економіки і завершити імплементацію норм європейського права до національного законодавства. Також необхідно залишити в історії примари великодержавного шовінізму, який дестабілізує Балкани. Тільки у цьому випадку політичну стратегію Євросоюзу щодо країн Західних Балкан можна буде вважати історично успішною.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

ДУМЕНКО, Микола, Вікторія САДИКОВА, and Євгеній ПРОКОПЕНКО. "ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯК ЗАСІБ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 16, 2020): 48–64. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.437.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню збалансованої системи показників (ЗСП) як засобу стратегічного управління організацією. З’ясовано: мету та підцілі системи (створення системи управління організацією та показників діяльності керівників, зазначеної організаційно-функціональної структури; забезпечення реалізації стратегії діяльністю всіх підрозділів; усунення розриву між цілями компанії та їх операційною реалізацією; оцінка успішності будь-якого витратного проєкту; узгодження мети компанії з діяльністю персоналу); принципи її організації (причинно-наслідкові зв’язки між цілями та показниками, фактори досягнення результатів, взаємозв’язок із фінансовими результатами); елементи документації ЗСП (як приклад, стратегічна карта); ключові показники ефективності (КРІ) (запізнілі, випереджальні (оперативні)), їх правила (правило “10/80/10”) та принципи впровадження (керованості та контрольованості; партнерства; принцип перенесення зусиль на головні напрямки; принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності ЗСП; принцип узгодження виробничих показників зі стратегією). Сама ідея збалансування містить у собі врахування під час прийняття управлінських рішень, не лише фінансових даних, а й дані про стан ринку, час і вартість процесів, які виконуються в компанії, інформацію про персонал тощо. При цьому успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами та забезпечення широких повноважень співробітників організації. Урахування випереджальних показників дає можливість оцінити діяльність підрозділу та організації в цілому та здійснити прогнозування на майбутнє, з дотриманням високої якості процесів та продукції, ступінь задоволення замовника. Доведено, що збалансована система показників як система управління дає можливість перетворити стратегію організації в систему оперативних цілей і визначень основних показників роботи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Безена, Іван. "РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: АСПЕКТИ ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА СТРАТЕГІЇ РОЗБУДОВИ (1991–2021 РР.)." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 107–12. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.19.

Full text

Abstract:

У дослідженні проаналізовано історичні аспекти євроінтеграційних процесів у регіональній практиці і результати трансформацій структури, змісту діяльності обласних та місцевих органів влади, яка спрямова- на на сталий соціально-економічний розвиток території і задоволення запитів людини. Ключовими питаннями історичного розвитку державної регіональної політики є подолання наслідків авторитарних методів управління й вибудовування демократичних основ і механізмів ефективної співпраці регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськими інституціями території, жителями сіл й міст. Актуалізуються історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою, які націлені на ресурсне забезпечення діяльності соціально-культурних об’єктів території та стратегії їх розвитку і трансформації. Окреслені процеси проходять у контексті вибудовування державного управління відповідно до ідеології європейського співтовариства. Демократизація й децентралізація спрямовані на перерозподіл владних повноважень «від центру до регіону», розвиток демократичних основ на територіях, формування відповідального регіонального управління, повернення довіри громадян до влади і долучення людини до процесів врядування в громаді. Структурно-функціональну модель системи державного управління на регіональному рівні було нормативно вста- новлено Конституцією України, яка прийнята 28.06.1996 року та залишається чинною донині. У дослідженні розглянуто історичні процеси вибудовування органів державної влади регіону та місцевого самоврядування, процесів формування ефективної співпраці між владою і громадським активом території. Стратегія вибудовування партнерських стосунків спрямована на розбудову успішної території та ефектив- ного розв’язання критичних проблем соціально-економічного розвитку регіону. Сучасні регіональні практи- ки підтверджують актуальність вибудовування нових стратегій розвитку території, наявності активних, професійних і системоутворюючих суб’єктів публічної організаційної діяльності. Демократизація регіональної влади окреслена через публічне обговорення ситуації в громаді й експертизу суспільних проблем, відкриті процеду- ри розгляду і прийняття публічних рішень, внутрішнього і зовнішнього бюджетування інфраструктури регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Дмитрук, Сергій. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СИСТЕМІ СТРАТЕГУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ." Public management 23, no. 3 (March 20, 2020): 95–108. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-95-108.

Full text

Abstract:

Стратегія національної безпеки України та Концепція роз- витку сектору безпеки і оборони України передбачає необхідність пошуку наукових підходів до стратегування безпекового середовища задля мініміза- ції ризиків та протидії загрозам національній безпеці. Особливої уваги по- требує проблема непередбачуваності безпекового середовища, яка пов’язана з асиметрією загроз і дій. Розроблено методики та моделі опису майбутньо- го безпекового середовища, формування їх бачення та моделі того безпеко- вого стану, в якому буде розвиватись Україна в стратегуванні безпекового середовища, залежатиме від розроблення подальших політичних та страте- гічних документів (державно-управлінських рішень), в яких буде задекла- ровано мета, цілі та зобов’язання. Для цього необхідно розробити відповідний дієвий інструментарій у вигляді механізму з розроблення ефективних стратегій та процедур здійс- нення їх, а також вимог до робочих команд і координаційного (об’єднаного) ситуаційного центру для вирішення завдань прогнозування майбутнього безпекового середовища України. Це надасть можливість удосконалити за- сади галузі знань “Публічне управління та адміністрування”. Розроблено удосконалену модель державного управління у секторі без- пеки і оборони України, яка ґрунтується на запропонованих вище механіз- мах і принципах розробки та здійснення ефективної стратегії державного управління у сфері національної безпеки України, а саме: представлено схе- му проходження інформаційних потоків за етапами управління ризиками та запобіганню загроз і алгоритм функціонування інформаційної системи стратегування безпекового середовища України. Крім того, представлено структурно-функціональну схему прийняття рішень з управління ризика- ми в інформаційній системі стратегування безпекового середовища України та вдосконалено загальну модель державного управління у секторі безпеки і оборони України. Виходячи з проведеного дослідження, запропоновано створити в системі Апарату Ради національної безпеки і оборони України — Об’єднаний ситуаційний центр. Запропоновано практичні рекомендації, що сприятимуть удосконаленню та підвищенню ефективності стратегування безпекового середовища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Зінукова, Н. В. "Реалізація комунікативних стратегій англомовного ділового спілкування." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 175–84. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-18.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто особливості англомовного ділового дискурсу, який функціонує в одній з найважливіших сфер міжкультурного спілкування – бізнес-комунікації. Виділено його специфічні характеристики, визначено побудову простору дискурсу за принципом лінійності (повторення та ступінчастість) та критерії певного типу дискурсу. На основі функціональної типології виділено типи і підтипи англомовного бізнес-дискурсу, який обслуговує зовнішньоекономічну діяльність� розглянуто його логіко-композиційну організацію. Враховуючи соціолінгвістичні параметри, виокремлено сфери функціонування професійного інституціонального ділового дискурсу (професійну: переговори, презентації, доповіді� академічну і публічну: науково-популярні матеріали, доповіді, статті тощо. З’ясовано значення тема-рематичного оформлення висловлювання в англійському та українському інституціональному діловому дискурсі для подолання складностей і запобігання помилок у процесі перекладу� встановлено його основні комунікативні стратегії (аргументативну та маніпулятивну), які реалізують інтенції автора висловлюван- ня. Проаналізовано мовні одиниці, що становлять мовленнєві акти (асертиви, комісиви, директиви, мовленнєві декларативи) і використовуються для обговорення професійних проблем, що дозволило виявити і пояснити роль мовних структур у ментальних процесах розуміння і продукування всіх типів текстів, що обслуговують сучасну ділову комунікацію, та обирати правильну стратегію перекладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Станьковська, І. М. "Адміністративні важелі в реалізації функціональних стратегій управління конкурентоспроможністю." Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, Вип. 13, Т. 1 (2017): 88–96.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Станьковська, І. М. "Адміністративні важелі в реалізації функціональних стратегій управління конкурентоспроможністю." Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, Вип. 13, Т. 1 (2017): 88–96.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Zghadova, N. S., V. V. Dzhumel, and L. L. Marchu. "Стратегічні орієнтири державної політики протидії тіньовій економіці в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (September 3, 2018): 68–78. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.04.11.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена особливостям формування стратегії протидії тіньовій економіці у контексті функціонування механізмів реалізації відповідної державної політики. Визначено, що стратегічне планування, як важливий етап функціонування механізму реалізації державної політики протидії тіньовій економіці, полягає у розробці стратегічних рішень організуючого, орієнтуючого та об’єднуючого характеру, які спрямовані на досягнення головної мети щодо дотримання організаційно-функціональних, адміністративно-управлінських та ресурсних параметрів. Запропоновано етапи розробки та реалізації Стратегії протидії тіньовій економіці в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Klymova, T. V. "Алгоритм формування портфеля інноваційних проектів підприємства." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 78. http://dx.doi.org/10.15421/191608.

Full text

Abstract:

Взаємозв’язок стратегії підприємства і факторів успішного впровадження проектів на підприємстві та в першу чергу сумісності параметрів проектів із внутрішнім середовищем підприємства апріорі необхідні. Процес формування портфеля проектів досить складний, тому доцільно розглянути загальну математичну постановку задачі формування портфеля проектів і визначити основні концепції, у межах яких слід виконувати основне завдання даного дослідження.Метою дослідження є отримання загальнодоступного алгоритму оптимального відбору проектів у портфель підприємства, які будуть задовольняти його загальну стратегію розвитку і не конфліктувати з тим набором ресурсів, який уже існує. У ході виконання поставлених завдань застосовано наукові методи: порівняння, узагальнення, математичного та системного аналізу, математичної подібності й моделювання. Інформаційною основою дослідження стали авторські доробки, що стосуються портфельного аналізу.Проаналізовано стан інструментів і механізмів стратегічного управління на виробництві в умовах конкурентної боротьби і розвитку підприємства. Виявлено, що на сьогоднішній день існує безліч методів відбору проектів, але, з одного боку, всі вони неповні, з іншого – мають досить складний математичний апарат, що робить його не доступним для широкого застосування, тому отримання простого підходу вкрай необхідне.Запропоновано алгоритм аналізу потенційних проектів з метою їх відбору у портфель підприємства і подальшої реалізації. Запропоновано враховувати існуючі ресурси підприємства і його поточні стратегії.Застосування даного алгоритму дозволяє послідовно аналізувати проекти із метою виявити можливості їх реалізації на конкретному підприємстві з урахуванням стану ресурсів підприємства, погоджувати план реалізації портфеля проектів із планами підприємства на різних рівнях планування, відбирати найперспективніші проекти для реалізації відповідно до певної стратегії розвитку.Новизна досліджень полягає в спробі розширити коло параметрів підприємства, які повинні бути включені у вимоги щодо відбору проектів і дозволять максимально точно відобразити початковий стан підприємства. На основі запропонованого алгоритму в подальшому заплановано розробити математичну модель формування портфеля, у якій будуть виділені основні параметри, необхідні для проведення комплексного аналізу та оцінки портфеля підприємства. Запропоновано параметри стратегії підприємства, які дозволяють системно оцінити можливість реалізації його портфеля. Із застосуванням даних показників оцінено реалізацію портфеля проектів на рівні планування діяльності функціональних підрозділів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Ларіонова, К., О. Синюк, Т. Донченко, and Г. Капінос. "УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ." Science and Innovation 18, no. 2 (April 30, 2022): 30–43. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.030.

Full text

Abstract:

Вступ. Реалізація інноваційної реструктуризації підприємств дозволить досягти позитивних результатів у фінансово-економічному становищі, зростанні питомої ваги наукомісткої конкурентоспроможної інноваційної продукції та інтелектуальних послуг промисловості, що має посилити конкурентоспроможність продукції. Розробка нових механізмів інноваційної реструктуризації підприємств набуває особливої актуальності.Проблематика. Практично не дослідженими залишаються питання визначення та встановлення ролі, складу та основних критеріїв об’єктивної комплексної оцінки реструктуризаційного потенціалу для обґрунтування доцільності проведення інноваційної реструктуризації на підприємстві.Мета. Розробити методичний підхід до оцінки реструктуризаційного потенціалу підприємства, використання якого дозволить комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення.Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід для розрахунку інтегрального показника за допомогою індексного та експертного методів оцінки та інтерпретації його величини лінгвістичними характеристиками шкали рівнів реструктуризаційного потенціалу.Результати. Удосконалено науково-методичний інструментарій оцінки реструктуризаційного потенціалу промислового підприємства, який ґрунтується на обчисленні системи локальних показників, сформованої з урахуванням функціональних складових реструктуризаційного потенціалу. Впровадження системи спостереження за локальними, комплексними показниками і загальним рівнем реструктуризаційного потенціалу дозволило розробити єдинийдля кожної групи підприємств алгоритм вибору відповідного виду реструктуризації та обрати відповідну стратегію розвитку.Висновки. Сформовано систему індикаторів і здійснено моделювання розроблених інтегральних показників реструктуризаційного потенціалу підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо вибору стратегії розвитку підприємства для впровадження інноваційної реструктуризації залежно від рівня реструктуризаційного потенціалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Журавська, Лариса. "ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ САМОКЕРОВАНОГО АВТОНОМНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 17 (December 27, 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.51-57.

Full text

Abstract:

Формування самокерованої, самостійної особистості, здатної управляти розвитком власних здібностей, підвищенням свого професійного і культурного рівня впродовж усього життя – актуальна проблема сучасності. Одним зі шляхів її вирішення є впровадження самокерованого автономного навчання, що розглядається як такий його вид, що забезпечує процес самоуправління навчальною діяльністю, його внутрішню та зовнішню сторони. Досліджено взаємозв’язок між поняттями самоуправління, самокерівництво, автономія навчання в закладі вищої освіти. Акцентовано увагу на відмінності понять і функцій самоуправління та самокерівництва навчанням, охарактеризовано їх особливості. Самоуправління розглядається як процес досягнення цілей навчання, що спрямовується і підтримується виконанням функцій самокерівництва та наданням студентам автономії у навчанні. Воно передбачає здійснення функцій цілепокладання, самопланування, самоорганізації, самомотивації, самоконтролю. Функції самокерівництва навчанням – низка незалежних самовизначень студента: очікувань, цілей, ресурсів, можливостей, культури, власної стратегії і моделі навчання, а також прояв відповідальності, самомотивування, саморегуляції, ініціативи, самооцінки й відповідності їх процесу навчання. Усі функції самоуправління та самокерівництва у процесі їх реалізації інтегруються, здійснюючи синергетичний ефект для досягнення очікуваних результатів навчання. З’ясовано та розведено суті понять «автономія» та «автономність». Автономність – це якість особистості, її самостійність, здатність до самовизначення щодо прийняття рішень і дій студента на основі власних принципів, поглядів, цінностей тощо. Автономія – це визнання і надання автономних прав студенту на розвиток і вияв автономності у процесі навчання, умова формування самостійності і здатності до самокерованого автономного навчання, здійснення процесу самоуправління. Усі підходи знайшли втілення у функціональній моделі самокерованого автономного навчання студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

БАЛАШОВ, Едуард. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ САМОРЕГУЛЬОВАНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, no. 4 (July 15, 2020): 5–29. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.374.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано теоретичні аспекти поняття саморегуляції навчальної діяльності студентів. Метою нашого дослідження було теоретичне визначення психологічних особливостей та концептуальних характеристик саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Методологія нашого теоретичного дослідження включала теоретичний аналіз наявних психологічних концептуальних праць щодо вивчення феноменів саморегульованого навчання та виявлення їхньої співвідношення у навчальній діяльності студентів ЗВО. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних напрацювань щодо вивчення питання саморегуляція навчальної діяльності дозволив нам визначити основі структурні елементи цієї діяльності. З метою визначення сутності саморегуляції навчальної діяльності студентів ми здійснили її психологічний аналіз у рамках визначених рівнів (індивідуально-особистісний, когнітивний, метакогнітивний, мотиваційно-вольовий), який дозволив нам визначити структуру саморегульованої навчальної діяльності Створено авторську структурно-функціональну модель саморегуляції навчальної діяльності студентів у ЗВО. Охарактеризовано основні етапи, методи, процеси, блоки та механізми саморегуляції начальної діяльності студентів. Визначено важливу роль метакогнітивного моніторингу у саморегуляції навчальної діяльності та охарактеризовано його рівні і основні компоненти. Саморегуляцію навчальної діяльності студентів ми визначили як активну взаємодію студентів з навчальним середовищем, у результаті якої у студентів формується розуміння значення мотивації, когнітивних і метакогнітивних аспектів самостійного навчання, здатність використовувати когнітивні і метакогнітивні стратегії у навчальній діяльності, а також розвиваються потенційні можливості на індивідуально-особистісному, когнітивному, метакогнітивному та мотиваційно-вольовому рівнях. Зазначені рівні розвитку потенційних можливостей студентів у процесі саморегульованої навчальної діяльності, основні етапи, методи, процеси і блоки саморегуляції, а також психологічні механізми реалізації поставлених завдань, відображені у нашій теоретико-концептуальній моделі, дозволили нам охарактеризувати основна компоненти саморегульованого навчання студентів ЗВО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Світлана, Васьківська. "Переживання опозиції зі світом як предмет об’єктивації в психотерапевтичній роботі." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 45(48) (July 3, 2020): 69–78. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).143.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є розробка алгоритму подолання проблемних опозиційних переживань клієнта в психотерапевтичному процесі, його методологічне та процедурне забезпечення. Створена технологія ґрунтується на теоретико-психологічному вивченні концепцій, спрямованих на аналіз глибинного змісту емоційного реагування (К. Ізард, Р. Плутчик, Г. Келерман, В. Леонтьєв, В. Льовкін, О. Матвєєв та ін.), та узагальненні типологічного і характерологічного статусів людини (К. Юнґ, Н. Мак-Вільямс, С. Джонсон, А. Бек, Р. Курц, Д. Боаделла та ін.). У результаті аналізу виділено дев’ять типових модусів переживань людини (Драматизація, Уникання, Осторога, Залежність, Відособлення, Суперництво, Дослідження, Співпричетність-Експансія, Рівновага), заснованих на згорнутій, архаїчній дії людини щодо світу. Трансформація в напрямку більш складних форм діяльності переживання визначає доцільну зміну архетипної стратегії пристосування на більш ефективну взаємодію людини з реальністю. Метод «Стимул, Емоція, Тип» передбачає використання: 1) колоди асоціативних карт із назвами емоцій, що описують типові модуси переживання; 2) циклічної карти-схеми; 3) методичних рекомендацій щодо процедурних та інтерпретаційних моментів роботи. Абсцисою карти-схеми є континуум роз’єднання/об’єднання; ординатою – континуум пасивність (стагнація)/активація (розвиток). Вони задають площину сегментів, що поділяють усі реакції людини на конструктивні (система акомодації та автономії) і деструктивні (система асиміляції та залежності). Функціональна діагностика та опрацювання стану клієнта за допомогою створеного інструментарію допомагають усвідомити глибинну емоційну інтенцію домінуючої системи взаємоконфігурування клієнта з реальністю, рефлексувати її причинність (суб’єктність або об’єктність) та спрямованість (на себе, на світ, на рівноправну взаємодію). Визначення індивідуального алгоритму опозиційних переживань дає психологу змогу швидко дистанціювати клієнта від проблемних переживань та запропонувати більш ефективну стратегію розв’язання проблеми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Ватан, Ю. П. "СТРУКТУРА ТА СУТНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 3 (February 17, 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2.

Full text

Abstract:

У статті порушено актуальну проблему метакогнітивних явищ. Подано результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності як складного інтегративного утворення, основне функціональне призначення якого полягає в управлінні процесами сприйняття, збереження, обробки та відтворення інформації. На основі розгляду наявних концепцій, у яких метакогнітивні процеси усвідомлюють і як складник саморегульованого навчання, і як процесуальний компонент метапізнання, і як особливий вид саморегуляції, виявлено та описано такі їх основні ознаки, як усвідомленість, довільність, цілеспрямованість. Обґрунтовано, що метакогнітивна активність є не простою сукупністю регулятивних процесів, а складним утворенням, яке містить такі компоненти: мотиваційно-емоційний, рефлексивно-оцінний, вольовий, операційний та інформаційний. Мотиваційно-емоційний компонент представлений комплексом потреб, інтересів, бажань, що відіграють важливу роль в ініціюванні метакогнітивної активності, до яких входять мотиви як пізнавальної діяльності загалом, так і вживання заходів із контролю над своїми когнітивними процесами. Вольовий компонент, який можна вважати ядром метакогнітивної активності, оскільки на нього припадає реалізація її основної функції, репрезентований процесами постановки мети, планування пізнавальної діяльної та контролю над її перебігом. Вони здійснюються у формі окремих операцій, серед яких можна виділити такі: розподіл часу, вибір певних когнітивних стратегій або мнемічних технік, пошук та виправлення помилок. Рефлексивні процеси, призначення яких полягає у спостереженні за перебігом пізнання і винесенні певних оцінок, тобто суджень, які відображають його стан, забезпечують суб’єкта поточною інформацією, на основі якої здійснюються регулятивні дії. До інформаційного компонента також входять знання індивіда про особливості своєї когнітивної сфери загалом, а також про когнітивні стратегії, які можна використовувати в процесі пізнавальної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Заріцька, Катерина. "МОТИВАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ВЕДЕННЯ БІЗНЕС У." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-13.

Full text

Abstract:

У статті розкрито функціональну роль управління персоналом в стратегії ведення бізнесу, визначено можливості підвищення ефективності організації праці персоналу торгівельного підприємства на основі посилення мотиваційної функції оплати праці. Обґрунтовано критерії структуризації груп клієнтів для встановлення черговості опрацювання категорійними менеджерами з активних продажів у залежності від залежності «потенційна перспективність клієнта – витрати часу на опрацювання», що забезпечить недопущення їх неопрацювання та концентрації на роботі з ними за умов часових обмежень. Підтверджено розрахунками економічного співвідношення категорії клієнта по обороту до потенційно отриманого прибутку на торгівельному підприємстві ТОВ «ВСМК ТРЕЙД». Розроблений модернізаційний проект стимулювання праці категорійних менеджерів з активних продажів торгівельного підприємства задля підвищення рівня їх продуктивності праці полягає у обґрунтуванні методичного підходу посилення мотиваційної функції оплати праці вказаної категорії персоналу через доповнення базової ставки заробітної плати відсотками від прибутку по новим клієнтам по групі товарів, відсотками від обороту по новим клієнтам компанії, бонусами за окремі завдання стратегічного значення в контексті стратегії ведення бізнесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Мойсеєнко, І. М. "НЕЙРОНАУКИ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДО КОРЕКЦІЇ СЕНСОМОТОРИКИ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИЧНОГО СПЕКТРУ." Педагогіка та психологія, no. 61 (April 2019): 122–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.14.

Full text

Abstract:

У сучасному науковому світі щодня з'являються різні напрями досліджень, що приводить до виникнення нових дисциплін. Здобутки нейропсихології, нейробіології та нейрофізіології є новим поштовхом для розвитку педагогічного напряму корекції психофізичних порушень у дітей з особливими освітніми потребами. Спеціальні педагоги встановлюють цілі та завдання розвитку дитини з розладами аутичного спектру (РАС), нейрології допомагають їх виконувати. Вирішення проблеми вимагає компетентності психологів, клініцистів, педагогів, які можуть забезпечити відповідну нейрокорекцію. Спільна робота вчених різних сфер діяльності – фізіологів, психологів, викладачів – допоможе зрозуміти та розробити нові методи допомоги дітям із РАС. Мета статті – висвітлити клінічні особливості функціональних порушень нервової системи дітей з РАС. У статті зроблено аналіз стратегій, технологій, емпіричних здобутків сучасних нейронаук та їхній вплив на розробку педагогічних технологій допомоги дітям з особливими освітніми потребами. На основі всебічного дослідження було визначено ряд питань. Діти з аутизмом мають неврологічні розлади. У галузі корекційної педагогіки виникають труднощі дітей з РАС у імітації, розподілі м’язового тонусу, рухи погано скоординовані, порушена орієнтація в просторі, відчуття тіла, звуків, фарб, форм навколишнього середовища. Неповна інтеграція рефлекторних моделей може спричинити функціональні та структурні проблеми в організмі. Нейрофізіологічною основою центральної нервової системи став початок нових підходів до діагностики та педагогічної допомоги дітям з РАС. Розробка авторської методики "Сенсомоторний розвиток" базується на знаннях нейрофізіології. На основі комплексного дослідження зроблений аналіз авторської методики, що спрямована на стимуляцію органів вестибулярної системи та пропріоцепцію дітей з РАС. Спеціальні вправи стимулюють мозочок, стовбур мозку, мієлінізацію нервових волокон. Теоретичні та експериментальні дослідження дали можливість розробити структуру діагностики сенсомоторних навичок. На основі результатів діагностики було розроблено авторську методику формування сенсомоторних навичок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Саницкий, Мирослав, Татьяна Кропивницкая, Тарас Круць, and Ирина Гевьюк. "МОДИФИЦИРОВАННЫЕ БЫСТРОТВЕРДЕЮЩИЕ КЛИНКЕР-ЭФФЕКТИВНЫЕ БЕТОНЫ." Будівельні матеріали та вироби, no. 1-2(101) (April 24, 2019): 24–28. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-04.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано досвід зниження «вуглецевого сліду» у будівельній галузі за рахунок широкого використання низькоемісійних цементів та клінкер-ефективних бетонів. Показана доцільність застосування високоякісних композиційних портландцементів з високою ранньою міцністю ПрАТ «Івано-Франківськцемент» та комплексного підходу до проектування складу бетону шляхом оптимізації суміші компонентів на різних функціональних рівнях, а також введення полікарбоксилатних суперпластифікаторів, лужних активаторів і нанокомпозитів. Модифіковані швидкотверднучі клінкер-ефективні бетони забезпечують прискорені темпи будівництва та вирішення проблем, пов’язаних з необхідністю реалізації стратегії низьковуглецевого розвитку

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Latysheva, O., Ye Pidhora, and V. Fokin. "Functional Simulator and Strategic Design for Enterprise Strategy Regulation." Economic Herald of the Donbas, no. 3 (65) (2021): 169–74. http://dx.doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-169-174.

Full text

Abstract:

The article investigates the approaches of building business process, forming the strategy of the enterprise. The procedure of methodology usage for functional modeling and graphical representation of IDEF0 notation processes (English Integration Definition for Function Modeling) for the procedure of enterprise strategy development is presented. The algorithm of procedure modeling for forming the company's strategy is developed and for that the SADT (Structured Analysis and Design Teqnique) diagram and its decomposition by the main elements and stages is presented.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Фелонюк, Д. Л. "ІНСТИТУЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ." Актуальні проблеми держави і права, no. 92 (January 24, 2022): 161–67. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3272.

Full text

Abstract:

Фелонюк Д. Л. Інституційно-функціональне забезпечення формування та здійснення екологічної політики України: теоретико-правові аспекти визначення поняття. – Стаття.Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу змісту категорії «інституційно-функціональнезабезпечення формування та здійснення екологічної політики України». Досліджено наявні наукові підходи та положення чинної вітчизняної нормативно-правової бази з цих питань. Проаналізовано співвідношення державного управління у сфері формування та реалізації екологічної політики й державного регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища. Окреслено зміст наявних у науковій літературі понять «механізм формування та реалізації державної екологічної політики» та «інституційний механізм державного управління у сфері формування та реалізації екологічної політики».Наголошено, що багатоманітність підходів до розуміння сутності та складу регулюючого впливу на екологічну сферу передбачає необхідність активного застосування в науковому обігу такої мовної конструкції, як «інституційно-функціональне забезпечення формування та здійснення екологічної політики України». Наведене твердження обґрунтовується положеннями окремих актів вітчизняного еко-логічного законодавства: «Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» та «Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року». Обґрунтована необхідність комплексного підходу до розуміння єдності інституцій та покладених на них завдань і виконуваних функцій, що дозволяє найбільш повно дослідити всі можливості прямого й опосередкованого впливу різних суб’єктів на формування та здійснення екологічної політики в країні. Доведено, що сутність інституційно-функціонального забезпечення різними авторами формулюється неоднаково та значною мірою залежить від досліджуваної ними сфери суспільних відносин і аналізованого суб’єктногоскладу.Пропонується авторське визначення поняття «інституційно-функціональне забезпечення фор-мування та здійснення екологічної політики України» у широкому значенні як системи державних, недержавних та наддержавних інституцій (суб’єктів), які прямо та/або опосередковано здійснюють вплив на формування і здійснення екологічної політики держави в процесі виконання покладенихна них завдань, функцій і обов’язків, а також реалізації їхніх прав і повноважень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Bratsun, Inna. "Освітній вимір соціальної інженерії." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, no. 1 (July 10, 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/352001.

Full text

Abstract:

Філософсько-освітній аналіз, соціально-технологічний аспект сучасної освіти, її здатність виступати у ролі соціальної інженерії дозволяє уникнути надмірної соціологізації та політизації цього процесу його культурно-антропологічне та педагогічне підґрунтя. Гуманізація соціальних і політичних замовлень, які адресуються освіті, у контрфактичних реаліях суспільства знань перетворюються на домінуючу стратегію соціальної інженерії, що дозволяє перенести нормативний ідеал освіченості з нормативної у функціональну і прагматичну площину, що релятивізує цей ідеал.Ключові слова: освіта, освітній простір, людиновимірність, соціальна інженерія, суспільство знань, інформаційне суспільство.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Рудницький, В., С. Свірко, Л. Гордієнко, А. Поплюйко, and В. Паршаков. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО АУДИТУ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 167–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241305.

Full text

Abstract:

Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Ilchuk, Valerii, Maksym Chut, and Khrystyna Shtyrkhun. "МЕХАНІЗМ ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(22) (2020): 101–16. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-101-116.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто умови формування та реалізації системи вартісно-орієнтованого управління фінансами промислових підприємств, досліджено ефективність інструментів вартісно-орієнтованого управління та інші складові, що формують структуру відповідного механізму управління. Розкриті зміст та сутність складових, їхні функціональні властивості, що забезпечують ефективне функціонування зазначеного механізму. Залежно від концентрації зусиль на основних видах діяльності промислового підприємства, що формують фінансові ресурси, а саме: операційній, фінансовій та інвестиційній, розглянуті варіанти фінансових стратегій, які можуть бути реалізовані механізмом вартісно-орієнтованого управління залежно від поставленої мети та визначених завдань, що зумовлені стартовими показниками підприємства як об’єкта управління. Розглянуто також ефективність впровадження механізму вартісно-орієнтованого управління у практику фінансово-господарської діяльності промислового підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Чемерис, Ганна, Ганна Брянцева, and Олександр Брянцев. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИЗАЙН-ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008.

Full text

Abstract:

Формулювання проблеми. У статті розглядається цифрова трансформація та її вплив на вдосконалення сучасної дизайн-освіти у закладах вищої освіти України. Метою дослідження є аналіз цифрової трансформації освіти в Україні, дослідження інтернаціонального досвіду цифрової трансформації дизайн-освіти та окреслення шляхів вдосконалення української дизайн-освіти з урахуванням тенденції до цифрової трансформації. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань у дослідженні комплексно застосовано загальні (системний, інструментальний та функціональний підходи, діалектичний та порівняльний аналіз, синтез та систематизація для дослідження педагогічної, науково-технічної та методичної літератури), спеціальні (спостереження та аналіз освітньої практики) та загальнологічні методи (екстраполяція, індукція та дедукція для формулювання висновків) наукового дослідження, що дозволило дослідити сучасний стан, оцінити практичні результати цифрової трансформації інтернаціональної дизайн-освіти, визначити пріоритетні шляхи вдосконалення української дизайн-освіти в контексті стратегії цифрової трансформації освіти і науки та науково схарактеризувати її потенціал. Результати. Стратегія цифрової трансформації освіти і науки України передбачає вдосконалення дизайн-освіти у таких напрямах: вплив на добір форм, методів та засобів організації навчання в напрямку віртуалізації освітнього процесу; вплив на зміст освітніх програм професійної підготовки майбутніх дизайнерів; використання імерсивних технологій навчання. Висновки. За результатами дослідження підтверджено, що цифрові освітні ресурси вимагають від студентів креативності, вміння критично мислити та здатності гнучко передбачувати результати дизайн-проєктування в умовах неоліберальної економіки нетворку. Для вдосконалення форм, методів і засобів провадження дизайн-освіти обґрунтовано доцільність використання LMS-платформ, вебінарних сервісів, месенджерів, електронної пошти, сервісів швидкого тестування та опитування, конструкторів інтерактивних завдань. Зважаючи на розвиток цифрових технологій у арт-сфері та інноваційну діяльність у практиці дизайну рекомендовано хмарні сервіси (типу InVision, Figma, Fusion 360, Autodesk Tinkercad, FormIt), використання QR-кодів та імерсивних технологій на прикладі Unity3D, відвідування віртуальних галерей та музеїв. Перспективним бачиться впровадження дизруптивних технологій у дизайн-практику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Засєкін, Сергій. "Огляд статті." East European Journal of Psycholinguistics 4, no. 1 (June 27, 2017): 234–37. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.zas.

Full text

Abstract:

Андрієнко Т. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську). Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 340 с. ISBN 978-966-489-360-9 Andrienko, T. (2016). Strategies and Tactics of Translating: Cognitive and Discursive Aspect (Based on Literary Artistic Translation from English into Ukrainian and Russian). Monograph. Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. 340 p. ISBN 978-966-489-360-9 (in Ukrainian) Рецензент: Сергій Засєкін s.zasyekin@gmail.com Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна Поява монографії Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» в семіотичному просторі українського перекладознавства – непересічна й визначна наукова подія, що засвідчує поступ українського перекладознавства у світі. Її автор – досвідчений український теоретик і практик у галузі перекладу, яка вже понад півтора десятиліття після захисту фундаментальної праці в галузі прагматики художнього дискурсу (Андрієнко, 2002) актуалізує когнітивно-дискурсивний підхід й успішно торує йому шлях у перекладознавстві України. Метою праці є здійснення інтегрального комплексного спеціалізованого аналізу дискурсотворчої ролі стратегій перекладу й механізмів їхньої реалізації. Уведення вченою до перекладознавчого наукового обігу понять стратегії й тактики, на моє переконання, – досить виважене рішення, позаяк синтез когнітивної й прагматичної перспектив слугує профілактикою суб’єктивності дослідника-перекладознавця й сприяє кращому розумінню ним багатогранності процесу перекладу. Антропоцентричність підходу до перекладу зумовила застосування методу моделювання перекладацької діяльності, у центрі якої перебуває мовна особистість перекладача. Саме через мовну особистість тлумача як провідної ланки інтеракційної моделі перекладу пролягає місток між інтенцією автора вихідного тексту (ВТ) та кінцевим інтерпретатором тексту перекладу (ПТ), з’єднуючи різномовні комунікативні «береги» потоку текстової реальності. Із такого погляду, перекладну версію читач бачить як модель світу автора першоджерела. Якість і вірність цієї моделі залежить від ступеня «видимості» перекладача у ПТ. Тому логічно, що Т. Андрієнко послуговується венутівською парою: «очуження» й «одомашнення» (Venuti, 1995). У цьому сенсі перекладач – цілковито проактивна сторона процесу перекладу, або «перемовин», за термінами У. Еко (2004), що мають за мету порозуміння між учасниками проекту. Відтак, здобуття перекладачем агентивного статусу спонукає науковців аналізувати його продукт в аспекті самостійності, що означає результат певної стратегії породження «тексту для когось» (Тороп, 2015:169). Праця робить важливий унесок до чіткішого розуміння перекладацької стратегії, адже термін «стратегія» сьогодні доволі вільно тлумачать не лише лінгвісти, а й перекладознавці, як-от: процедура, техніка, прийом, метод, підхід тощо. Попри те, що ці синонімічні одиниці мають зони спільності значення, навряд чи по-науковому вдало звучать, наприклад, комбінації «локальна процедура» чи «глобальна техніка». Тому локальними чи глобальними можуть бути стратегії, що й доводить автор у своїй монографії, здійснивши спробу об’єднати їхнє когнітивне (Lörscher, 1991) та текстуальне розуміння (Chesterman, 1997). Такий синтез водночас сприяє кращому усвідомленню усталених опозицій «послівний» (word-for-word) та «смисловий» (sense-to-sense) переклад; «орієнтований на джерело» та «орієнтований на рецептора» (source- vs. target-oriented) переклад; «формальна й динамічна еквівалентність» (formal vs. dynamic equivalence) (Nida, 1964); «семантичний і комунікативний» переклад (semantic vs. communicative translation) (Newmark, 1988) і, нарешті, «очуження й одомашнення» (foreignization vs. domestication) (Venuti, 1995). Це – базові речі, без «стратегічного» опрацювання яких у книзі було б дуже непросто опанувати перекладацькі підходи, пояснити цілі й прагматичні ефекти перекладу. Заслуговує на увагу чітке структурування й змістове наповнення авторкою п’яти розділів, логічність викладу інформації. Упадає в око багатий арсенал методів аналізу художнього тексту. Одним із найпомітніших інструментів обчислення смислової інформації на основі семіотичного розуміння багатозначності смислів, що їх інферують читачі (Лотман, 2004), застосовано метод визначення міри інформаційної ентропії тексту оригіналу в зіставленні з даними тексту перекладу. Відтак, дослідниця послуговується в монографії терміном «перекладна ентропія», визначаючи її як суму ентропії ВТ та ентропії мови перекладу. Перша з цих складових реалізується на етапі інтерпретації ВТ, друга – на етапі синтезу – кодування смислу ПТ. Саме з різним рівнем інформаційної невизначеності текстів різних функціональних стилів дослідниця пов’язує можливість стандартизації перекладів конкретних типів текстів (див. Додатки Б, В), а також межі й кількість інтерпретацій і множинності перекладів (с. 111). Авторка монографії органічно інтегрує до власного дослідження ще одну важливу сторону перекладацької діяльності, – аналіз стратегій відтворення реалій, тропів, власних назв. Цікавим видається підхід до алюзій як когнітивних реалій, відтворення яких в іншій культурі еквівалентне відтворенню інтертекстуальних зв’язків у перекладі. Така позиція суголосна ідеї семіотика Тартуської школи П. Торопа стосовно того, що алюзію слід визначати як засіб активізації одночасно двох текстів (Тороп, 2015:169). Підкреслю, що Т. Андрієнко слушно акцентує ті питання, що часто залишалися поза увагою науковців. І позитивом є те, що з набиранням обертів дескриптивного напряму перекладознавство поступово зміщує фокус від сприйняття перекладу як функції до його бачення як перекладацької дії. Авторка своєю монографією доводить, що перекладацька особистість, її когніція, дискурсивний і психолінгвальний статус повинні бути центральною темою наукових дискусій. Хоч і невидимий, перекладач сьогодні таки «говорить», про що свідчить і рецензована праця, і непомітні, на перший погляд, події на загальному науковому тлі. Ось, наприклад, конференція “The Translator Speaks: Literature, Language and the Art of Translation,” що відбулася в м. Вільямстаун, штат Массачусетс (США). Її назва говорить, що перекладачеві потрібно більше приділяти уваги, почути його, шанувати його професію, адже переклади не беруться нізвідки. Вони є результатом напруженої роботи мозку перекладача, наслідком лінгвосеміотичної реалізації його когнітивних планів, балансуванням між домінуванням авторської інтенції та задоволенням читача, між імпліцитними та експліцитними смислами, перекладацьких відкриттів і рутинних рішень, успіхів і невдач. Суголосно цим ідеям, в інтеракційній моделі перекладу перекладач визначається як центральний антропокомпонент комунікативної взаємодії в перекладі, організатор віртуального комунікативного акту «автор – читач», а його комунікативний статус вважається вищим за статуси автора й читача. Отже, монографію Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» вирізняє доступність думок й легкість стилю, чіткість і влучність відбиття наукових ідей. Переконаний, що ця праця стане в пригоді багатьом молодим і зрілим дослідникам у галузі перекладознавства та суміжних галузей науки. References Андрієнко Т. П. (2002). Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури XVI - XX століть) : Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Andrienko, T. (2002). Speech Act of Irony in the English Language (On the Material of Belletristic Literature of the 16th and 20th Centuries). Ph.D. dissertation. Kharkiv: V. Karazin National University of Kharkiv. Baker, M. (1992). In Other Words. London and New York: Routledge. Chesterman, A. (1997). Memes of Translation: The Spread of Ideas in Translation Theory. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. Eco, U. (2004). Mouse or Rat? Translation as Negotiation. L.: Phoenix. Lörscher, W. (1991). Translation Performance, Translation Process, and Translation Strategies: A Psycholinguistic Investigation. Tübingen: Narr. Лотман Ю. (2004). Семиосфера. СПб.: Искусство СПБ. Lotman, Yu. (2004). Semiosphere. S-Petersburg: Iskusstvo SPB. Newmark, P. (1988). Approaches to Translation. London & New York: Prentice Hall. Nida, E. A. (1964). Toward a Science of Translating. Leiden: Brill. Тороп, П. (2015). Тотальний переклад. Пер. з рос. О. А. Кальниченка, О. І. Оржицького. Вінниця: Нова книга. Torop, P. (2015). Total Translation. Translated by O. Kalnychenko. O. Orzhytskyi. Vinnytsia: Nova Knyha. Venuti, L. (1995). The Translator's Invisibility: A History of Translation. London & New York: Routledge.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Ковтун, М. В., and Н. Л. Гавкалова. "СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА." Підприємництво та інновації, no. 18 (June 30, 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.6.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку функціональна роль підприємництва набуває особливої соціально-практичної актуалізації. Останнім часом тенденція до розвитку соціального підприємництва набуває обертів, є тією соціальною інновацією, яка являє собою нововведення у вигляді стратегій, концепцій, ідей, спрямованих на вирішення соціальних проблем і задоволення соціальних потреб та є механізмом соціальних перетворень у країні. Межі соціальних інновацій досить широкі – від поліпшення умов праці, появи нових послуг в освіті, створення інноваційних спільнот, що діють в інтересах суспільства, до модернізації державної політики та управління. Ураховуючи те, що в Україні організаційно-правова форма соціального підприємства на законодавчому рівні не закріплена, її вибір залежить від вибору самого підприємця.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Харковлюк-Балакіна, Н., and Ю. Горго. "ІНТЕРАКТИВНА СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ." Біомедична інженерія і технологія, no. 5 (May 12, 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231343.

Full text

Abstract:

За даними демографічного прогнозу ООН частка людей віком понад 60 років буде збільшена до 2 млрд., ця тенденція розрахована на 2050 р. Отже, однією із актуальних проблем суспільства на сьогодні виступає тенденція росту людей старшого віку у загальній структурі населення. Даний аспект є характерним на тлі підвищення кваліфікаційних вимог до працівників та .ускладнення виробництва. Водночас, зберігається попит на робочі вакансії, що свідчить про їх затребуваність. Дані центру зайнятості вказують на актуальність профорієнтації серед 35 % працездатного населення нашої країни. Основними формами її організації виступають навчання й перекваліфікація. Таким чином, у сучасних умовах регулювання ринку праці без системного вирішення проблеми зберігання трудового потенціалу людей працездатного віку не можливо розв’язати дане протиріччя. Розроблено інтерактивну систему діагностики функціональних можливостей осіб працездатного віку, які в умовах інтенсифікації діяльності людини визначають рівень її здоров’я і працездатності. Отримана оцінка потенційної працездатності фахівця базується на ергономічному підході з урахуванням потреби у диференціації засобів корекції. Моніторинг і оцінка функціональних можливостей осіб працездатного віку розглядається у контексті реалізації Стратегії державної політики, яка орієнтована на вирішення стратегічних питань здорового та активного довголіття населення. В основу такого підходу покладено системне вивчення чинників (зовнішніх та внутрішніх), які своєю сукупною дією визначають специфіку засобів профілактики прискореного професійного старіння. Представлена розробка може розглядатися як моніторингова технологія контроля стану "професійного здоров’я" оскільки дозволяє здійснювати поліпараметричний аналіз динаміки функціонального стану людини та донозологічну діагностику стану фахівця, щоб у разі потреби запровадити відновлювальні, профілактичні або медичні заходи. Ключові слова: контроль "професійного здоров’я", спосіб оцінки потенційної працездатності фахівця, інформаційна технологія оцінки та корекції працездатності, оптимізація трудової діяльності, профілактика прискореного професійного старіння

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Балашов, Едуард. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ." Психологія: реальність і перспективи, no. 14 (April 1, 2020): 12–21. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.145.

Full text

Abstract:

Актуальність розгляду запропонованої теми визначається важливістю усвідомлення особистості студента як суб’єкта власної інтелектуальної діяльності. Виникає наукова потреба охарактеризувати поняття метапізнавальної діяльності, проаналізувати особливості метакогнітивного моніторингу у навчальній діяльності студентів, визначити його компоненти та місце у структурі метапізнання студентів. У статті автор теоретично аналізує психологічні особливості метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Зокрема охарактеризовано такі компоненти, як метапізнання, метакогнітивні процеси, метакогнітивний досвід, метакогнітивні стратегії. Розглядається структурно-функціональна модель метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності Нельсона та Наренса.Теоретичний аналіз засвідчує позитивний зв’язок між якістю метакогнітивного моніторингу та навчальною успішністю студентів та дозволяє узагальнити, що формування у студентів адекватної самооцінки, стимулювання їхньої навчальної мотивації, розвитку високих показників рефлексивності, здатності до зворотного зв’язку сприяє у формуванні навичок їхнього ефективного метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності. У роботі стверджується, що студентам необхідно розвивати здатність до самостійного оцінювання своєї діяльності та їїрезультатів, навчатися використовувати метакогнітивний моніторинг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

БУТИЛІНА, Олена, and Ірина ЄВДОКИМОВА. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ У СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБАХ." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.4.

Full text

Abstract:

Стаття містить аналіз організаційних структур управління у соціальних службах. Метою роботи є визна- чення особливостей організаційної структури управління у соціальній службі й оцінка можливостей побудови гнучких структур управління з урахуванням вимог зовнішнього оточення та тенденцій розвитку соціальної роботи в Україні. У контексті трансформації змістового наповнення професійних функцій соціальних пра- цівників і часткової зміни формату їх роботи актуалізується потреба у формуванні іншої моделі управління у соціальних службах. У статті було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а саме: методи аналізу та теоретичного узагальнення, системного аналізу. Шляхом дослідження структури та характеру управлін- ських зв’язків у соціальних службах визначено домінуючу модель управління – лінійно-функціональну. Їй прита- манні певні переваги та недоліки, зокрема опір змінам і втрата гнучкості реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Це знижує ефективність роботи соціальної служби та доводить необхідність запровадження іншого підходу до менеджменту. У статті охарактеризовано декілька чинників, що впливають на систему управління і закріплюють ієрархічні відносини у цих організаціях. Відзначено, що недержавним організаціям соціальної сфери притаманна більша гнучкість, мобільність і здатність відповідати на виклики оточення. У статті визначено організаційну структуру управління соціальної служби та чинники, які її характеризують. Наведено декілька рекомендацій щодо оптимізації системи управління соціальної служби, а саме: 1) поступовий відхід від лінійно-функціональної моделі до мобільної системи, котра працює за принципом проєктів; 2) упро- вадження посади менеджера з персоналу у соціальних службах, що дозволить ефективно розв’язувати питан- ня соціального розвитку організації та персоналу; 3) активне налагодження зв’язків державних і недержавних структур із метою глибшого розуміння змін зовнішнього середовища і можливостей урахування їх у діяльності. Авторками визначено перспективний напрям досліджень – розробку основ актуальної моделі управління у соціальних службах і цілісної стратегії роботи з персоналом у межах менеджменту організації з урахуван- ням вимог зовнішнього середовища. Організаційна структура управління соціальних служб в Україні є недостатньо ефективною з огляду на умови, що інтенсивно змінюються. Система управління вимагає удосконалення у напрямі створення цілісної моделі менеджменту персоналу й активної співпраці з організаціями недержавного сектору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Вініченко, І. І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 1(59) (October 9, 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-1.

Full text

Abstract:

У статті визначено, що важливість підвищення рівня економічної безпеки молокопереробних підприємств визначається необхідністю інтенсифікації використання ресурсів на основі раціоналізації бізнес-процесів. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка показників їх рентабельності, що характеризують кінцеві результати господарювання підприємства. Доведено, що оцінка економічної безпеки молокопереробних підприємств проводиться фрагментарно з неможливістю ідентифікації проблемних складових та виявлення пріоритетних напрямків стратегічного планування. Обґрунтована необхідність розробки об’єктивної системи показників, яка б враховувала всі складові, від яких залежить економічна безпека молокопереробних підприємств. Встановлено, що економічна безпека молокопереробних підприємств залежить від результативності господарюючих суб'єктів та вміння вирішувати поставлені цілі. Складна функціональна структура внутрішнього середовища виробників молочної продукції зумовлює важливість кожного з внутрішніх факторів у формуванні економічної безпеки як інструменту реалізації головної стратегії розвитку підприємства. Для подальшого удосконалення методичного забезпечення аналізу стану економічної безпеки молокопереробних підприємств запропоновано систему відносних показників оцінки тенденцій економічної безпеки у порівнянні з нормативними або сприятливими за певними критеріями значеннями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

ШУЛЬГА, Наталія. "ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 365–74. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-365-374.

Full text

Abstract:

Зміни, які відбуваються в системі охорони здоров’я, вимагають невідкладного реформування української медичної освіти з метою формування в майбутніх магістрів медицини професійних компетентностей. Сучасне суспільство все більше усвідомлює свою залежність від якості правової освіти, оскільки рівень правової культури впливає на ефективність діяльності людини в соціумі. Особливо важливим є формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Рівень сформованості їх правової культури впливає на вибір відповідних правомірних дій і вчинків у повсякденному житті. Сутнісний зміст правової культури майбутніх магістрів у нашому дослідженні розкривають чотири основні компоненти: когнітивний, функціональний, соціальний, особистісний. Розуміння норм і принципів медичного права, досвідченість у процесах регулювання професійної діяльності на основі вимог медичної етики, можливість аналізувати правовий зміст ситуацій професійної взаємодії і розробити стратегію власної поведінки – компетентності майбутніх магістрів медицини розкриває когнітивний компонент. Функціональний компонент виявляється у формуванні практичних умінь встановлювати конструктивні професійні стосунки з пацієнтами, лікарями та іншими суб’єктами лікувального процесу на основі норм і цінностей медичної етики та медичного права. Соціальний компонент професійної етики майбутніх магістрів відображає ставлення до етичних норм професійної діяльності, орієнтацію на милосердя і збереження життя та здоров’я пацієнтів. Особистісний компонент характеризує якості особистості: толерантність, тактовність, відповідальність, доброзичливість, самоаналіз, цілеспрямованість тощо, які утворюють гуманну спрямованість медичної діяльності. У дослідженні проведена оцінка сформованості структурних компонентів правової культури магістрів, наведені приклади використання в освітньому процесі Донецького національного медичного університету професійно-орієнтованих правових задач, дослідницьких анкет, опорних схем на практичних заняттях з дисципліни “Медичне право”. Ключові слова: магістри медицини, правова культура, когнітивний, функціональний, соціальний, особистісний компонент.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Ликова, І. О., and Л. П. Харченко. "ЕКОЛОГІЯ ЖИВЛЕННЯ ТА МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ КРЯЧКА ЧОРНОГО CHLIDONIAS NIGER (LINNAEUS, 1758)." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, no. 22 (2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.09.

Full text

Abstract:

У статті подано аналіз екології живлення крячка чорного Chlidonias niger (Linnaeus, 1758), проаналізовано кормовий раціон і стратегію живлення в різних біотопах України. За трофічної спеціалізацію чорний крячок Chlidonias niger відноситься до птахів з комахоїдним типом живлення. Досліджено морфометричні показники органів травної системи C. niger, визначено їх відносні показники, описано анатомічну будову відділів травного тракту, макро- мікроскопічну, гістологічну будову стінки травної трубки. Дослідження морфофункціональної організації травної системи C. niger свідчить про значне укорочення травного тракту відносно довжини тіла. Значне укорочення травного тракту, як одна з особливостей морфофункціональної організації травного тракту, пов’язана не тільки з типом живлення, а і з кормодобувним стереотипом (добування корму в польоті). Дослідження гістологічної будова стінки відділів травного тракту C. niger показали, що у цілому травний тракт має макро-, мікроскопічну та гістологічну будову, характерну для представників птахів з комахоїдним типом живлення. Стінка стравоходу має типову будову і вистелена багатошаровим епітелієм. Шлунок двокамерний, має еліпсоподібну форму. На поверхню слизової оболонки залозистого шлунку відкриваються отвори глибоких складних залоз, що виділяють пепсин. М’язовий шлунок має товсті стінки, а внутрішня поверхня вистелена міцною кутикулою. Кишечник укорочений і слабко диференційований на відділи. Рельєф слизової оболонки кишечнику – пластинчастий. По довжині травної трубки, як захисні структури, дифузно розташовані лімфоцити. Сліпі кишки рудиментарні. У задньому відділі травної трубки – пряма кишка – основа пластинок розширюється, у власній пластинці слизової оболонки крипти розташовані в один ряд. У складі поверхневого епітелію відмічено зміни співвідношення облямованих ентероцитів та екзокриноцитів у каудальному напрямку, що свідчить про інтенсивність всисних процесів у верхніх відділах тонкого кишечнику. Травні залози мають типову будову, характерну для представників класу Aves.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

КАЛИНЕНКО, Людмила, Анатолій СЛЮСАР, Анатолій ФОМІН, Леонід ЗАПОЛЬСЬКИЙ, Неля ІЛЬЇНА, and Євген МОРЩ. "ОГЛЯД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА, ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ." Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, no. 2(12) (December 23, 2021): 92–100. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).92-100.

Full text

Abstract:

Огляд цивільного захисту – це комплекс заходів, що проводиться з метою визначення стану готовності єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних і територіальних підсистем, сил цивільного захисту до реагування на можливі надзвичайні ситуації, стану захищеності населення та територій від таких ситуацій. Ключовими у цьому процесі є аналіз і оцінювання спроможностей сил та засобів цивільного захисту щодо виконання покладених завдань і на цій основі планування розвитку єдиної державної системи цивільного захисту та її складових, що є новим напрямом, який тільки започатковується у цій сфері. У статті викладено коментарі до вимог чинних нормативно-правових актів. Охарактеризовано мету та завдання огляду цивільного захисту на основі спроможностей, методи і порядок його проведення, кінцеві результати та їх використання для розроблення Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України. Інформація, наведена у статті, призначена для фахівців, що провадять свою діяльність у сфері цивільного захисту

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

ВОЛКОВ, Володимир, Ігор ГРИЦУК, Тетьяна ВОЛКОВА, Валентин БЕЛОВ, Юрій ВОЛКОВ, and Василь ОНИЩУК. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТЕХНІЧНІЙ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 30–37. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.85.

Full text

Abstract:

У роботі розглянуто стан і основні системні проблеми автомобільного транспорту в Україні на сучасному етапі. Показано особливості застосування стратегій і тактик діючої системи ТЕА на автомобільному транспорті загального користування. Викладено основні принципи адаптивної системи ТО і Р рухомого складу автомобільного транспорту. На прикладі існуючих систем на транспорті запропоновано нові технології створення інформаційних систем організаційно-функціональної підтримки процесів технічної експлуатації автомобілів на стадіях життєвого циклу. Показано особливості впровадження в технічну експлуатацію автомобілів базових принципів "адаптивної" системи управління технічним станом автомобіля, ключовим моментом якої, є розробка інформаційно-комунікаційної системи і бази прогнозних моделей, що забезпечують шляхом моніторингу дистанційне отримання необхідної поточної інформації від рухомого складу і її обробку, а також вироблення коригувальних впливів.Ключові слова: автомобільний транспорт, технічна експлуатація автомобілів, технічне обслуговування і ремонт, рухомий склад, адаптивна система, інформаційно-комунікаційна система, діагностична інформація, база прогнозних моделей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Функціональні стратегії'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles