Academic literature on the topic 'Функціональна структура фінансової безпеки підприємства'

У теорії та практиці менеджменту персоналу залишається недостатньо ґрунтовно розкрита специфіка організаційного проектування, особливо для виробничих підприємств. Передбачається, що застосування матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій може вирішити проблеми бюрократії, недисциплінованості, нераціональної організації праці, одночасно зменшуючи фінансові витрати на управління персоналом. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні вдосконалення системи управління персоналом шляхом створення матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій. Для того, щоб бізнес ефективно, злагоджено та систематично працював, він потребує планової структури, яка відповідає меті, завданням, стилю, розмірам та комерційним операціям підприємства. Обґрунтовано, що організаційна структура управління підприємством є одночасно: системою елементів для досягнення конкретних бізнесцілей; соціальним об’єктом керівництва; формою взаємодії усіх елементів (ланок, рівнів) управління. Обґрунтовано, що інновації являють собою новостворені або удосконалені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, які суттєво поліпшують структуру та якість виробничих процесів, соціальної сфери підприємства. Визначено, що менеджери можуть впроваджувати різні удосконалення, інновації, здійснювати модернізацію системи управління персоналом, перерозподіляти ресурси, розширювати та укрупнювати різні відділи, що вимагає якісної зміни організаційної структури. Визначено, що матрична організаційна структура виробничого промислового підприємства має відповідати програмно-цільовому характеру проектної господарської діяльності. Побудовано проект та визначено переваги та недоліки застосування матричної організаційної структури управління підприємством в умовах впровадження інновацій. Доведено, що матричну організаційну структуру для виробничого підприємства можна ефективно використовувати в умовах високого рівня невизначеності і динамізму ринкового середовища при впровадженні інновацій. Це дозволить визначити зміни цілей і завдань, розробку нової стратегії бізнесу, досягти низького рівня структурованості проблем, мотивації працівників при проектуванні робіт. Організаційна структура управління підприємством являє собою соціально-виробничу систему, яка складається з рівнів та органів менеджменту, підпорядкованих робочих елементів (відділів, цехів, служб, структурних підрозділів) та передбачає їх взаємозв’язок, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей бізнесу підприємства. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що матрична організаційна структура управління відповідає основним вимогам реалізації інноваційних проектів у межах всього підприємства і націлена на розвиток бізнесу. При цьому досягається одночасно вертикальна, функціональна спеціалізація і проектно-цільова інтеграція всіх працівників та менеджерів підприємства, що призводить до зменшення кількості помилок в управлінні персоналом. Перспективами подальших досліджень можуть стати обґрунтування та проектування організаційної структури відділу економічної безпеки інноваційного підприємства.

У статті визначено, що важливість підвищення рівня економічної безпеки молокопереробних підприємств визначається необхідністю інтенсифікації використання ресурсів на основі раціоналізації бізнес-процесів. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка показників їх рентабельності, що характеризують кінцеві результати господарювання підприємства. Доведено, що оцінка економічної безпеки молокопереробних підприємств проводиться фрагментарно з неможливістю ідентифікації проблемних складових та виявлення пріоритетних напрямків стратегічного планування. Обґрунтована необхідність розробки об’єктивної системи показників, яка б враховувала всі складові, від яких залежить економічна безпека молокопереробних підприємств. Встановлено, що економічна безпека молокопереробних підприємств залежить від результативності господарюючих суб'єктів та вміння вирішувати поставлені цілі. Складна функціональна структура внутрішнього середовища виробників молочної продукції зумовлює важливість кожного з внутрішніх факторів у формуванні економічної безпеки як інструменту реалізації головної стратегії розвитку підприємства. Для подальшого удосконалення методичного забезпечення аналізу стану економічної безпеки молокопереробних підприємств запропоновано систему відносних показників оцінки тенденцій економічної безпеки у порівнянні з нормативними або сприятливими за певними критеріями значеннями.

У статті висвітлено роль та значення АПК для економіки України, який поступово стає важ-ливим суб’єктом на світовому ринку сільськогосподарських продуктів. Показано, що успішному експорту за інших рівних умов має сприяти розробка і впровадження інновацій, перехід галузей та підприємств АПК на якісно новий рівень виробничого процесу. Водночас встановлено, що і малі фермерські господарства, і крупні агрохолдинги з обережністю впроваджують інноваційні рішення через недосконалу структуру і низьку якість елементів інституціонального середовища, що, в свою чергу, значною мірою обумовлює сировинну структуру вітчизняного експорту. Показано, що нові можливості експорту продукції, які відкрилися з асоційованим член-ством України в ЄС, використовуються не повністю через наявність невирішених питань та бар’єрів в аграр-ному секторі. Велика кількість проблем, пов’язаних з експортом продукції АПК України, виникає через значні розбіжності в економічних, політичних, соціальних та інших інститутах нашої держави та країн-учасників міжнародної торгівлі. Висвітлено основні інституціональні проблеми, що створюють додаткові бар’єри та перешкоди виходу вітчизняних експортерів інноваційної продукції на іноземні ринки: 1. Інститут власності в АПК України, що перебуває в стані трансформації і створює ситуацію невизначеності; 2. Інститути держа-вної влади, які створюють формальні правила гри на ринку, генерують недосконале законодавство, суперечли-вість окремих законодавчо-правових актів; 3. Інститути забезпечення інноваційних перетворень, які продуку-ють наукові знання та інновації, забезпечують їх комерціалізацію і використання, – формально наявні в країні, проте функціонально малоспроможні; 4. Фінансові інститути, ресурси яких є основним джерелом фінансу-вання інновацій, обмежують можливості залучення ресурсів потенційними експортерами; 5. Інститути адмі-ністрування зовнішньоекономічної діяльності - продукують бюрократію та тривале отримання документів; 6. Інститути освіти, інформації, взаємодії економічних агентів недосконалі. 7. Інститути, що забезпечують відповідність якості та безпеки умовам ЄС, неефективні.

Анотація. Процеси, що відбуваються в даний час в Україні, умови діяльності, що змінилися, потребують переорієнтації принципів роботи промислових підприємств на аналіз і оцінку багатообразних зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ефективність їх діяльності. Визначені обставини обумовлюють потребу в формуванні нових структурно-функціональних підходів до управління підприємствами, які дозволять вирішити економічні проблеми, що стоять перед ними. Сучасне підприємство потребує такої системи управління, яка забезпечить йому конкурентоспроможність і стійкість положення на ринку, а також допоможе модернізувати організаційну та інформаційну структуру так, щоб вирішувалися базові проблеми його розвитку, що зумовлюють стабільні економічні результати. Позитивними характеристиками структурно-функціональної моделі є можливість наочно ілюструвати порядок дій при управлінні фінансово-економічною безпекою й оцінки якості формування й реалізації фінансової стратегії. Оскільки метою моделювання управління фінансово-економічною безпекою є одержання відповідей на певну сукупність питань про побудову послідовності дій для формування адаптивної стратегії. Авторами на базі програмного продукту BPwіn у стандарті ІDEF0 була розроблена структурно-функціональна модель управління фінансово-економічною безпекою. Визначена структурно-функціональна модель дозволяє формалізувати послідовність процесу розробки адаптивно-корпоративної стратегії та спостерігати її проміжні результати. Описана технологія побудови структурно-функціональної моделі дозволяє послідовно виконувати етапи формування стратегії, за допомогою якої керівництво підприємства зможе підвищити ефективність виробництва, а також проводити оцінку якості формування та реалізації визначеної стратегії, упорядковувати дії, реалізувати структурний підхід до оцінки використання економічних ресурсів, постійно поновлювати інформаційну базу. Ключові слова: фінансово-економічна безпека, структура, управління, розвиток, стратегія.

Фінансова безпека є базовою складовою економічної безпеки підприємства та однією із важливих характеристик забезпечення захисту діяльності підприємства від впливу негативних факторів зовнішнього та внутрішнього оточення і відображає рівень ефективності і стабільності функціонування підприємства в поточній і довгостроковій перспективі.

Коваленко К. С. Оптимізація структури джерел фінансування ТОВ «СТАТУС ПЛЮС» як передумова фінансової безпеки підприємства : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 073 "Менеджмент" / наук. керівник О. В. Іващенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 101 с., 11 рис., 30 табл., 2 додатки, 76 джерел. Об’єктом дослідження є процес управління джерелами фінансування діяльності підприємства ТОВ «СТАТУС ПЛЮС». Метою кваліфікаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних положень управління фінансовими ресурсами підприємства, а також розробка рекомендацій щодо оптимізації структури джерел фінансування діяльності підприємства ТОВ «СТАТУС ПЛЮС». Завдання: дослідити сутність фінансових ресурсі в системі фінансової безпеки підприємства; розглянути особливості управління джерелами фінансування підприємства; розглянути методичні підходи до аналізу ефективності використання фінансових ресурсів підприємства; здійснити аналіз ефективності формування та використання фінансових ресурсів ТОВ «СТАТУС ПЛЮС»; розробити рекомендації щодо удосконалення системи управління джерелами фінансування діяльності підприємства. Методи досліджень: теоретичного узагальнення, логічні й емпіричні, системного аналізу, статистичного аналізу, табличний та графічний. Одержані результати та їх новизна: вдосконалено методику оцінювання контрагента (покупця) яка передбачає необхідність враховувати не тільки фактичний одномоментний прибуток, який одержаний від реалізації товару, але і перспективність взаємин, спрямованих на збільшення прибутку майбутніх періодів, імідж підприємства, його позиціонування на ринку. Практичне значення одержаних результатів і висновків полягає у тому, що сформульовані у роботі теоретичні та практичні узагальнення можуть використовуватися при розробці системи оцінки ефективності управління фінансовим забезпеченням діяльності підприємства
EN : Qualifying work: 101 pp., 11 fig., 30 tab., 2 annex, 76 references. The object of the research is the process of managing the sources of financing the activity of the company STATUS PLUS. The purpose of qualification work is the development of theoretical and methodological provisions for managing the financial resources of the enterprise, as well as the development of recommendations for optimizing the structure of sources of financing the activities of the company «STATUS PLUS». Objective: To investigate the nature of financial resources in the financial security of the enterprise; consider the features of managing the sources of financing the enterprise; to consider methodical approaches to the analysis of efficiency of use of financial resources of the enterprise; to analyze the efficiency of formation and use of financial resources LLC «STATUS PLUS»; to develop recommendations for improvement of the system of management of sources of financing of activity of the enterprise. The methodological basis of this study is the dialectical method of knowledge of economic phenomena, the position of economic theory in financial management, modern management theory. During the study logical and empirical methods of knowledge of mechanisms and forms of financial management were widely used, as well as methods of comparative, statistical analysis, graphoanalytical methods of reflection of research results. The priority of using one or another method was determined by the specific task and the goal. The results and their novelty: the method of evaluation of the counterparty (buyer) is improved, which implies the need to take into account not only the actual one-time profit received from the sale of the goods, but also the prospect of relations aimed at increasing profit of future periods, the image of the enterprise, its positioning on the market. The practical significance of the obtained results and conclusions is that the theoretical and practical generalizations formulated in the work can be used in the development of a system for evaluating the efficiency of financial management of an enterprise