Academic literature on the topic 'Фундатор'

Постать гетьмана П.Орлика займає особливе місце серед поборників української національної державницької ідеї. Насамперед тому, що він є творцем однієї з перших в Європі державних конституцій під назвою «Конституція прав і свобод Запорізького Війська», яка була першим документом української державотворчої історії, в якому було гармонійно поєднано інтереси гетьманату, старшини як провідної верстви України та Запоріжжя як військової сили, відображено права і вольності українського народу.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2015. У дисертації комплексно досліджується створення та розвиток харківських наукових шкіл у галузі техніки та електрофізики високих напруг у 1930–2010 рр. В роботі визначені харківські наукові школи в цій галузі, а саме: наукова школа високовольтних прискорювачів в УФТІ, яку очолив академік АН УРСР А. К. Вальтер; наукова школа техніки високих напруг ХПІ, засновником якої став академік АН УРСР В. М. Хрущов; наукова школа магнітно-імпульсної обробки металів ХПІ, що була заснована проф. І. В. Білим. Проведено цілісний науково-історичний аналіз процесу виникнення технічних рішень в електрофізиці і створення установок високої напруги в провідних харківських наукових центрах. Розкрито процес формування складу наукових установ і лабораторій, внесок окремих вчених у розвиток техніки і електрофізики високих напруг в м. Харкові. Показана важливість та унікальність створених високовольтних установок, визначено передумови їх створення та досліджено застосування цих пристроїв у вітчизняній науці та промисловості.
The thesis for the competition of the academic degree of the candidate of the historical sciences, the speciality 07.00.07 – The history of science and technique. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". – Kharkiv, 2015. The thesis is devoted to the complex research of the establishment and the development of Kharkiv scientific schools in the field of the technique and the electrophysics of the high-voltages in 1930's – 2010's. In this work the Kharkiv scientific schools in this field were identified for the first time. They are: the scientific school of the high-voltage accelerators in the UFTI headed by academician of USSR A.K. Walter; the scientific school of the technique of high-voltages in the KhPI, the founder of which was the acacademician of the Academy of Sciences of USSR V. M. Khrushchev; the scientific school of magnetic-pulse treatment of metals in KhPI which was founded by professor I. V. Belii. A holistic scientific-historical analysis of the process of technical solutions in electrophysics and the creation of high-voltage installations in leading scientific centers of Kharkiv is carried out in this work. The importance and uniqueness of the high-voltage installations is shown here. The importance and the uniqueness of the high-voltage structures, the conditions of their creation usage in home industry and science are shown here.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2015. У дисертації комплексно досліджується створення та розвиток харківських наукових шкіл у галузі техніки та електрофізики високих напруг у 1930–2010 рр. В роботі визначені харківські наукові школи в цій галузі, а саме: наукова школа високовольтних прискорювачів в УФТІ, яку очолив академік АН УРСР А. К. Вальтер; наукова школа техніки високих напруг ХПІ, засновником якої став академік АН УРСР В. М. Хрущов; наукова школа магнітно-імпульсної обробки металів ХПІ, що була заснована проф. І. В. Білим. Проведено цілісний науково-історичний аналіз процесу виникнення технічних рішень в електрофізиці і створення установок високої напруги в провідних харківських наукових центрах. Розкрито процес формування складу наукових установ і лабораторій, внесок окремих вчених у розвиток техніки і електрофізики високих напруг в м. Харкові. Показана важливість та унікальність створених високовольтних установок, визначено передумови їх створення та досліджено застосування цих пристроїв у вітчизняній науці та промисловості.
The thesis for the competition of the academic degree of the candidate of the historical sciences, the speciality 07.00.07 – The history of science and technique. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". – Kharkiv, 2015. The thesis is devoted to the complex research of the establishment and the development of Kharkiv scientific schools in the field of the technique and the electrophysics of the high-voltages in 1930's – 2010's. In this work the Kharkiv scientific schools in this field were identified for the first time. They are: the scientific school of the high-voltage accelerators in the UFTI headed by academician of USSR A.K. Walter; the scientific school of the technique of high-voltages in the KhPI, the founder of which was the acacademician of the Academy of Sciences of USSR V. M. Khrushchev; the scientific school of magnetic-pulse treatment of metals in KhPI which was founded by professor I. V. Belii. A holistic scientific-historical analysis of the process of technical solutions in electrophysics and the creation of high-voltage installations in leading scientific centers of Kharkiv is carried out in this work. The importance and uniqueness of the high-voltage installations is shown here. The importance and the uniqueness of the high-voltage structures, the conditions of their creation usage in home industry and science are shown here.

Цибульова Ж. В. М. Старицький – фундатор першого професійного українського театру : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник Г. Ф. Турченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 98 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра на тему «М. Старицький – фундатор першого професійного українського театру» складається з 98 сторінок, містить 35 джерел, 59 монографій та статей, 13 додатків. Категорії та поняття, що найбільш часто зустрічається у роботі. Театр, професійна трупа, драматургія, п’єса, театральна вистава, антрепренер. Об’єктом дослідження є передовсім діяльність Михайла Старицького у царині театрального життя Наддніпрянщини, а також інші складники його творчої спадщини – поезія, драматургія, переклади, мемуарні тексти, епістолярій, комплексний аналіз яких дозволяє висвітлити постать Старицького як митця і громадянина. Предмет дослідження – заходи Старицького, спрямовані на створення професійного театру та рівень його мистецької вартості; специфіка ідейно-естетичних позицій письменника-класика і їх реалізація у творах та драматургії М. Старицького. Мета роботи – здійснити системний аналіз заходів, реалізованих Михайлом Старицьким на ниві театрального життя, спрямованих на створення професійного театру в Наддніпрянській Україні. Наукова новизна. Робота є першою спробою цілісного дослідження діяльності Михайла Старицького на театральній ниві. Ця спадщина, котра досі лишалася практично поза увагою науковців і фактично не була введеною в український контекст другої половини ХІХ – початку ХХ століть. В ході дослідження, ми прийшли до наступних висновків: формування світоглядних та ідейно-естетичних позицій Старицького відбувалося під впливом національно орієнтованої гімназійної та університетської молоді. Всеосяжність інтересів, дійовий громадський темперамент спонукали Старицького до роботи в різних галузях культури. Він був організатором театральної справи на Україні, режисером. Еволюція поглядів Михайла Старицького відбувалася внаслідок знайомства та усвідомлення сутності гуманістичних традиції Шевченка та спадщини кращих представників усієї української громадськості. Джерелом для творчого натхнення Михайла Петровича Старицького виступали народна творчість. Незгасаючим джерелом для п'єс соціально-побутового змісту виступало повсякдення: міщанський світогляд, непорядність дворянства, робкість інтелігенції – ці суспільні хиби висвітлені у драматургії Михайла Старицького. Михайло Петрович зумів реалізувати своє життєве кредо – створити професійну театральну трупу, зібрати кращих акторів, потужний хор, забезпечити вистави декораціями, ансамбль – інструментами, при цьому у Старицького знаходилися сили та час на розробку нового репертуару та переробку або створення нових п'єс. Осмислюючи формально-змістові особливості діяльності М. Старицького на театральній ниві, слід підкреслити, що Михайло Старицький приділяв значну увагу національним проблемам, тісно пов'язуючи їх із соціальними. Старицький досяг вершин реалістичної драматургії, яка враховувала новітні (на той час) досягнення соціології й психології. Проте значна частина спадщини Старицького, переважно на історичні теми - твори романтичні. Реалізм і романтизм органічно поєдналися в його творчості. Михайло Петрович виступав не лише антрепренером. Він зробив істотной новаторський вклад у розвиток драматургії. Старицький-драматург написав близько 30 п'єс – оригінальні, на запозичені сюжети популярних прозових творів та ґрунтовні переробки малосценічних драм інших авторів. Твори в переробках М. Старицького зажили новим життям – театральним. Справді невмирущими стали «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями», «Різдвяна ніч». Й сьогодні навряд чих то з пересічних глядачів зможе згадати авторів аутентичних творів, адже інтерпретації Старицького виявилися настільки талановитими, що саме його прізвище закарбувалося у пам'яті сучасників.
EN : Master's qualification work on the theme "M. Staritsky - founder of the first professional Ukrainian theater" consists of 98 pages, contains 35 sources, 59 monographs and articles, 13 applications. Key words: Theater, professional troupe, dramaturgy, play, theater performance, entreprener. The research object of masrter`s thesis the activity of Mikhail Staritsky in the theatrical life of the Dnieper region, as well as other components of his creative heritage - poetry, dramaturgy, translations, memoir texts, epistolary, whose complex analysis allows to illuminate Staritsky's figure as an artist and citizen. The subject of the research work:is Staritsky's activities aimed at creating a professional theater and the level of its artistic value; the specificity of the ideological-aesthetic positions of the classic writer and their implementation in the works and dramaturgy of M. Staritsky. The aim of the research: is to carry out a systematic analysis of the activities implemented by Mikhail Staritsky in the field of theatrical life aimed at the creation of professional theater in the Dnieper Ukraine. The novelty of the work is the first attempt at a holistic study of the activities of Mikhail Staritsky on a theatrical field. This is a legacy that until now has remained virtually unattended by scientists and has actually been introduced into the Ukrainian context of the second half of the XIX - early XX centuries. Conclusions. So, the formation of ideological and ideological and aesthetic positions of Staritsky took place under the influence of the nationally oriented gymnasium and university youth. The comprehensiveness of interests, effective social temperament prompted Staritsky to work in various fields of culture. He was the organizer of theatrical affairs in Ukraine, the director. The evolution of the views of Mikhail Staritsky occurred as a result of acquaintance and awareness of the essence of Shevchenko’s humanistic tradition and the legacy of the best representatives of the entire Ukrainian public. The source for creative inspiration of Mikhail Petrovich Staritsky was folk art. An unquenched source for plays of social content was everyday life: the philistine worldview, dishonesty of the nobility, timidity of the intelligentsia - these social flaws are highlighted in the dramaturgy of Mikhail Staritsky. Mikhail Petrovich managed to realize his life credo - to create a professional theater troupe, gather the best actors, a powerful choir, provide performances with sets, ensemble - instruments, while in Staritsky there was time and energy to develop a new repertoire and rework or create new plays. Comprehending the formal-substantive features of the activities of M. Staritsky on the theater field, it should be emphasized that Mikhail Staritsky paid considerable attention to national problems, closely linking them with social ones. Staritsky reached the heights of realistic drama, which took into account the latest (at that time) achievements of sociology and psychology. However, a significant part of Staritsky’s legacy, mainly on historical topics, is romantic works. Realism and romanticism organically combined in his work. Mikhail Petrovich acted not only as an entrepreneur. He made a heartfelt pioneering contribution to the development of drama. Staritsky, a playwright, wrote about 30 plays - original, on borrowed plots of popular prose works and thorough reworking of low-stage dramas by other authors. Works in the alterations of M. Staritsky healed a new life - theatrical. The “Gypsy Aza”, “Chornomorets”, “For Two Hares”, “Christmas Night” became really immortal. And today, hardly anyone among ordinary viewers can remember the authors of authentic works, because Staritsky’s interpretations turned out to be so talented that it was his last name that was imprinted in the memory of his contemporaries.

ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доповідей ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів: [у 2-х т.]. Т. 1 (м. Київ, 4-7 квітня 2017 р.) / [ред. кол.: В.М. Ісаєнко та ін.]; Національний авіаційний університет. – К.: НАУ, 2017. – 372 с.

У статті досліджується внесок С. Ф. Русової до створення концепції національної системи освіти і виховання в УНР, вплив її педагогічних поглядів на стратегію розвитку освіти в українській незалежній державі.

Покажчик присвячено Павлу Івановичу Шевченку, професору, кандидату педагогічних наук, заслуженому учителю України, ректору (1979-2000 рр.) Криворізького державного педагогічного інституту/університету. У покажчику подано бібліографію публікацій П. І. Шевченка. Це – книги, статті в збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та публікації в періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та педагогічну і громадську діяльність П. І. Шевченка. Покажчик адресовано освітянам, фахівцям у галузі педагогічної науки, студентам і всім, кого цікавлять проблеми історії освіти, проблеми виховання та навчання.

Покажчик присвячено Павлу Івановичу Шевченку, професору, кандидату педагогічних наук, заслуженому учителю України, ректору (1979-2000 рр.) Криворізького державного педагогічного інституту/університету. У покажчику подано бібліографію публікацій П. І. Шевченка. Це – книги, статті в збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та публікації в періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та педагогічну і громадську діяльність П. І. Шевченка. Покажчик адресовано освітянам, фахівцям у галузі педагогічної науки, студентам і всім, кого цікавлять проблеми історії освіти, проблеми виховання та навчання.

За дендрометричними і санітарними характеристиками та показника- ми декоративності з’ясовували сучасний стан вікових екземплярів дубу звичайного на території парку культури та відпочинку ім. Федора Мер- шавцева (м. Кривий Ріг). В межах території парку виявлено 64 екземп- ляри вікових дерев дубу звичайного. Вони згруповані у чотири локації: Фундатори Криворіжжя (чотири дерева), Криворізька діброва (46 дерев), Криворізький квартет (п’ять дерев), Гданцівські дуби (дев’ять дерев). Ві- кові дерева парку характеризуються: 1) унікальними дендрометричними показниками висоти дерева (від 14 м до 38 м, в середньому 25 м) та ді- аметру стовбуру (від 37 см до 102 см, в середньому 62 см); 2) задовіль- ним санітарним станом та високою естетичністю; 3) наявністю вікових (100–200 років) та багатовікових (200–1000 років) екземплярів (вік двох дерев перевищує 300 р., вік восьми дерев перевищує офіційний вік на- шого міста – 245 р.). Рекомендовано створення ботанічної пам’ятки природи «Вікові дерева дубу звичайного парку імені Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг)».

Класична хореографія стала яскравою сторінкою культури Кривого Рогу, починаючи з 60-х років ХХ ст. Велику роль мало загальне економічне піднесення міста, протегування мистецтву з боку владних структур, інтерес до масових видовищних дійств. Активізація хореографічного життя в місті потребувала видатних особистостей, фундаторів місцевих шкіл, якими стали Т. Паршина, Т. Брисіна та ін. Вони сприяли організації хореографічної освіти, стояли біля витоків перших професійних навчальних закладів і хореографічних гуртків у місті. Класична хореографія зайняла належне місце у виставах державного академічного театру драми і музичної комедії ім. Т. Г. Шевченка. На основі класичної хореографії виросли численні осередки інших хореографічних напрямів.