Relevant bibliographies by topics / Фундаменталізація освіти

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Reports

Academic literature on the topic 'Фундаменталізація освіти'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Фундаменталізація освіти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Фундаменталізація освіти"

1

Кузьменко, О. С., and І. М. Савченко. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ ТА ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ОСНОВІ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-14.

Full text
Abstract:
У статті розглядається аналіз поняття фундаменталізації та формування особливостей вивчення фундаментальних понять з урахуванням розвитку сучасних тенденцій вищої освіти. Фундаменталізація забезпечує універсальне, системоутворювальне, інваріантне знання та сприяє його відбору з величезного обсягу нової наукової інформації. У межах знаннєвої парадигми інноваційного розвитку на засадах STEM‑освіти є пошук шляхів розв’язання цієї проблеми на рівні універсальних надпредметних знань, до яких належать методологічні. Окреслено принципи фундаменталізації, що ґрунтовно розкривають сутність STEM-освітніх показників та їх значення для подальшого вивчення професійно зорієнтованих дисциплін технічного закладу вищої освіти. Визначені нами принципи фундаменталізації свідчать про те, що зміст навчального матеріалу, форми, методи навчання, що використовуються в освітньому процесі з фізики на основі STEM‑технологій, мають відповідати системній логіці побудови тих професійно зорієнтованих дисциплін, теоретичною основою яких є фізика. На основі цих знань студенти зможуть моделювати пізнавальні та практичні завдання прикладного характеру з урахуванням концепції STEM-освіти. Відповідно до зазначеного потрібно формувати фундаментальне ядро знань і уявлень з фізики та методологічних STEM‑компетентностей, що є важливими для студентів у подальшому вивчення дисциплін прикладного характеру за освітніми програмами. Розв’язання цієї проблеми нами вбачається у визначенні міждисциплінарної інтеграції фізики та дисциплін технічного циклу через взаємозумовленість та взаємодоповненість науковості, емпірії та математизації. Відповідно, прослідковуючи фундаменталізацію змісту навчання фізики, потрібно враховувати узагальнені знання студентів на засадах STEM-освіти. У статті розглянуто як приклад визначення центра мас крила літака, де визначено технічний складник STEM-освіти (будова літака та його частин), інженерний складник – використання програми 3D-max для 3D моделювання літака та його конструкцій, а для розрахункових обчислень студентами використовувалась програма Excel. Визначено, що курс фізики для студентів технічного закладу вищої освіти потребує значної математизації та залучення елементів програмування, що сприятиме їхній адаптації до професійної діяльності, що зумовлено специфікою цих навчальних дисциплін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гончаренко, С. "Фундаменталізація освіти як дидактичний принцип." Шлях освіти, no. 1 (2008): 2–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Матяш, Н. Ю. "Фундаменталізація шкільної біологічної освіти – основа формування предметної компетентності учня." Український педагогічний журнал, no. 1 (2018): 54–60.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Хорошун, Б. І. "Фундаменталізація - один із пріоритетних напрямів інноваційного розвитку вищої освіти." Міжнародний науковий вісник, Вип. 3 (22), ч. 1 (2011): 102–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Цимбал-Cлатвінська, Світлана. "ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Інноватика у вихованні, no. 10 (November 7, 2019): 258–67. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.193.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті визначено тенденції професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища вищих навчальних закладів: соціально-педагогічна зумовленість процесу підготовки майбутніх логопедів, яка орієнтована на міждисциплінарну інтеграцію в освітньому процесі; фундаменталізація загальної та спеціальної підготовки майбутніх логопедів; переорієнтація зі знаннєвої освітньої парадигми на діяльнісну, орієнтовану на формування готовності майбутнього логопеда до професійної діяльності; гуманістична спрямованість процесу підготовки фахівців до освіти дітей з порушеннями мовлення; інформатизація професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища; неперервність професійної підготовки майбутніх логопедів; інноваційний характер сучасної вищої освіти. Виокремлено, що до специфічних тенденцій у професійній підготовці майбутнього логопеда віднесено такі: переорієнтацію ціннісних смислів, інтенсифікацію освіти, необхідність управління педагогічним процесом, кризу спеціальної освіти, що складається під дією «зовнішніх» і «внутрішніх» чинників. Основою професійної компетентності логопеда є фундаментальні знання і вироблені на їхній основі вміння, які виступають, безумовно, в тісному єднанні з його особистісними якостями. У результаті системного аналізу традиційної практики освіти виявлено ряд проблем і суперечностей, характерних для лінійної освітньої системи, незалежно від індивідуальних особливостей і властивостей її суб’єктів. Серед них: проблема визначення мети в освіті; проблема відбору змісту освіти; проблема організації процесу навчання; проблема інтенсифікації процесу навчання в умовах переважаючої фронтальної взаємодії викладача та студентської групи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Генкал, Світлана. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ІСТОРИКО-НАУКОВИМИ ЗНАННЯМИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(92) (October 28, 2019): 198–209. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.08/198-209.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Колот, А. М. "Фундаменталізація та індвідуалізація економічної освіти як провідні тенденції її розвитку." Економічна теорія, no. 1 (2006): 94–107.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Колот, А. "Фундаменталізація та індивідуалізація економічної освіти як провідні тенденції її розвитку." Вища школа, no. 1 (2006): 59–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шатковська, Г. "Фундаменталізація як стратегічний напрям модернізації змісту освіти у вищій школі." Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Педагогічні науки, Вип. 108, ч. 2 (2012): 154–59.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Генкал, С. "Фундаменталізація біологічної профільної освіти шляхом удосконалення змісту історико-науковими знаннями." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8 (92) (2019): 198–209.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Фундаменталізація освіти"

1

Яковлєв, Анатолій Іванович. "Удосконалення підготовки фахівців у сучасних умовах." Thesis, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34724.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Фундаменталізація освіти"

1

Фундаменталізація вищої технічної освіти - необхідна умова випуску конкурентоспроможних фахівців. Харків, 2001.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Коновал, Олександр Андрійович, Тетяна Іванівна Туркот, and Артем Олександрович Соломенко. Методика розвитку критичного мислення здобувачів освіти (на прикладах вивчення спеціальної теорії відносності та електродинаміки). КДПУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3562.

Full text
Abstract:
У посібнику запропоновано методику розвитку критичного мислення (МРКМ) здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності й електродинаміки у закладах вищої освіти та в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтовано теоретичну модель МРКМ. Конкретними прикладами продемонстровано дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки та електродинаміки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Значну увагу приділено обґрунтуванню та поясненню суперечностей, що мають місце в електродинаміці та методиці її навчання. Окреслено способи спростування суперечностей в електродинаміці та методиці її навчання, основу яких становлять принцип фундаменталізації та критично-конструктивний аналіз електромагнітних явищ на послідовно релятивістських засадах. Моделі розв’язання задач, що пропонуються, будуть корисними як для здобувачів вищої освіти, так і для учнів закладів загальної середньої освіти. Задачі охоплюють, в основному, релятивістську кінематику. А завдання для контролю та самоконтролю знань орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Адресовано студентам фізичних спеціальностей педагогічних університетів, магістрантам, викладачам, слухачам закладів післядипломної педагогічної освіти, аспірантам і докторантам, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Фундаменталізація освіти"

1

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундаменталізація інформатичної освіти. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/910.

Full text
Abstract:
Інформатика – фундаментальна дисципліна, об’єктом якої є інформаційні процеси в оточуючому світі, предметом – математичні структури, що моделюють інформаційні процеси, та комп’ютерні інформаційні моделі, що відображають математичні структури на архітектуру обчислювальних систем, методологією – обчислювальний експеримент. Віднесення інформатики до фундаментальних наук відображає загальнонауковий характер поняття «інформація» та процесів її обробки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундаменталізація інформатичної освіти у вищій школі. АПБ ім. Героїв Чорнобиля, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/891.

Full text
Abstract:
Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Це є ознакою надмірної технологізації інформатичної освіти і особливо яскраво проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький, and Сергій Олексійович Семеріков. Моделювання як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Видавничий відділ НМетАУ, May 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/951.

Full text
Abstract:
Фундаменталізація, що передбачає поглиблення теоретичної, загальноосвітньої та загальнонаукової підготовки, є тенденцією, характерною для вищої професійної освіти Росії в цілому. Т. В. Мінькович, аналізуючи тенденції фундаменталізації шкільного курсу інформатики у Росії, пропонує шляхи інтеграції теоретичної інформатики та інформаційних технологій засобами комп’ютерного моделювання. Автор використовує апарат теорії управління для поєднання традиційної моделі комп’ютерної системи як сукупності апаратного та системного програмного забезпечення з моделлю інформаційних процесів через розв’язування таких задач інформатики, як подання повідомлень та описів інформаційних процесів, вивчення та організації кібернетичних систем, інформаційне моделювання реального світу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Семеріков, Сергій Олексійович, and Ілля Олександрович Теплицький. Фундаменталізація шкільного курсу інформатики. [б.в.], 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/970.

Full text
Abstract:
Фундаментальний характер інформатики як науки суттєво впливає на розвиток змісту навчання інформатики в школі. При цьому фундаменталізація шкільного курсу інформатики повинна означати не переорієнтацію на вивчення в школі основ фундаментальної інформатики як науки, а виділення фундаментальних основ науки та їх дидактичну переробку для освіти школярів за допомогою інформатики для оволодіння ними соціальним досвідом людства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Лаврентьєва, Олена Олександрівна, and Тетяна Михайлівна Мішеніна, eds. Фундаменталізація змісту загальноосвітньої та професійної підготовки: проблеми і перспективи : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Кривий Ріг, 22-23 жовтня 2015 р.). КПІ ДВНЗ «КНУ», November 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/316.

Full text
Abstract:
До збірника увійшли матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка відбула з нагоди 85-ї річниці заснування Криворізького педагогічного інституту. Основна тематика представлених доповідей відповідає напрямам роботи конференції: модернізація змісту середньої та вищої освіти відповідно до сучасних загальноєвропейських тенденцій і вимог соціально орієнтованої економіки; інтеграція змісту загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді; фундаменталізація змісту загальноосвітньої та професійної підготовки засобами дидактичної інноватики; оновлення змісту середньої та вищої освіти на ґрунті застосування сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій; роль та значення дидактичної взаємодії суб’єктів навчального процесу в забезпеченні якості сучасної освіти; формування професійної мобільності суб’єктів освітнього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький, and Сергій Олексійович Семеріков. Професійна спрямованість фундаменталізації інформатичної освіти. Видавничий відділ КМІ, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/975.

Full text
Abstract:
За В. Д. Шадриковим, професійна спрямованість формується у мотиваційній сфері та являє собою «систему мотивів, що спонукають професіонала до виконання професійних завдань та задач професійного розвитку. В якості мотивів виступають потреби, інтереси, установки, переконання, ідеали та інші психологічні утворення людини. Головна їх особливість полягає в тому, що вони ... реалізуються в процесі виконання професійної діяльності чи розв’язування задач професійного розвитку».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундіювання змісту навчання як основа фундаменталізації інформатичної освіти. ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/916.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто місце фундіювання змісту навчання в модифікації методичної системи навчання інформатичних дисциплін на основі концепції фундаменталізації. Встановлено зв’язок фундіювання та стабілізації змісту, визначено шляхи та умови ефективності фундіювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.

Full text
Abstract:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Семеріков, Сергій Олексійович. Теоретичні основи фундаменталізації інформатичної освіти у вищій школі. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, September 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/935.

Full text
Abstract:
В умовах перманентної науково-технологічної революції життєвий цикл сучасних технологій стає меншим, ніж термін професійної діяльності фахівця. За цих умов домінуючим стає формування здатності фахівця на основі фахової фундаментальної підготовки перебудовувати систему власної професійної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних обмежень – тобто формування особистісних характеристик майбутнього фахівця.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький, and Сергій Олексійович Семеріков. Перспективи фундаменталізації шкільного курсу інформатики. Видавничий відділ НМетАУ, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/963.

Full text
Abstract:
Інформатична освіта має практико-орієнтовану спрямованість, яка полягає в тому, що практика є не лише джерелом нових задач, а й критерієм для вибору можливих напрямів досліджень. Це означає, що прогрес інформатики відбувається як під впливом внутрішніх потреб розвитку, так і під впливом запитів практики (задач, що виникають в математиці, економіці, природознавстві, інженерії, всередині самої інформатики тощо). М. І. Жалдак наголошує, що фундаментальні знання мають важливе значення для прикладних досліджень, а потреби повсякденної виробничої практики викликають і стимулюють пізнавальну діяльність, спрямовану на розкриття законів фундаментального характеру, що в свою чергу є одним з аспектів гуманітаризації освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Фундаменталізація освіти' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography