Journal articles on the topic 'Фреймова структура'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фреймова структура.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Фреймова структура.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Козак, Софія. "ФРЕЙМ «ПОЧУТТЯ» В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (на матеріалі творчості австрійського письменника С. Цвейга)." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-10.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз фреймових структур на позначення почуттів у художньому дискурсі. Докладно розглянуто поняття «фрейм» та «фреймова структура». Фрейми кваліфіковано як когнітивні утворення, складовими частинами яких є термінали і які реалізуються в дискурсі через фреймові структури. Ключові компоненти фреймових структур ― термінальні елементи, що безпосередньо пов’язані з мовною реалізацією терміналів. Дослідження виконано на матеріалі роману Стефана Цвейга «Ungeduld des Herzens» («Нетерпіння серця»). У цьому творі проаналізовано фреймові структури, у яких термінальні елементи, що представляють фрейм «Почуття», відображають емоційну сферу персонажів і розкривають їхній внутрішній світ. У дослідженні описано структуру фрейму «Почуття» та визначено його основні термінали. Цей фрейм розглядаємо як ментальне утворення, в основу якого покладено категоріальні знання про людські почуття – те, що люди відчувають не розумом, а внутрішньо, «в душі», наприклад страх, полегшення, радість, безпечність, невпевненість й ін. На основі словникової дефініції визначено базові термінали фрейму «ПОЧУТТЯ» («GEFÜHL»): «Внутрішнє поривання» («seelische Regung»), «Відчуття» («Empfindung»), «Настроєність» («Einstellung»), «Ставлення до світу» («Haltung zur Welt»). У рамках цих терміналів здійснено комплексний аналіз лексичних одиниць, що зображають почуття героїв роману «Ungeduld des Herzens», показано різні відтінки їхніх переживань і думок, описано найпотаємніші мрії, передано найрізноманітніші поривання людської душі. Зазначені вище фреймові структури дають ключ до розуміння вчинків героїв твору та їхніх мотивів, відображають почуття, які штовхають дійових осіб на відчайдушні кроки, як на подвиги, так і на злочини; висвітлюють пристрасті, що можуть стати як причиною невдач, так і підґрунтям для зародження нових стосунків. Аналіз текстового матеріалу засвідчив, що фреймові структури на позначення емоцій і почуттів є продуктивним засобом у відображенні внутрішнього світу літературних героїв та ефективним механізмом експлікації авторської прагматики.
2
Семенчук, А. "Фреймова структура концепту ТЕРОРИЗМ." Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, no. 4 (281) (2014): 195–200.
Find full text
3
Петрик, Т. "Фреймова структура концепту "людина" у ченнелінг-дискурсі крайона." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія географічна, Вип. 40, ч. 1 (2012): 37–41.
Find full text
4
Derevianko, Yulia. "Frame structure of etiquette situations." Nova fìlologìâ, no. 75 (2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135/2019-75-05.
Full text
5
Римар, Є. Ф. "Концепт SAVAS і його фреймова структура в турецькій мовній картині світу." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 3 (2013): 317–21.
Find full text
6
Єнчева, Г. Г., and Т. Г. Семигінівська. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АПАРАТ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ІСАО ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ФАХОВОЇ МОВИ АВІАЦІЇ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-20.
Full textAbstract:
У статті описано модель концептуального апарату англомовної термінології ІСАО, що фіксує положення концептів у фреймовій структурі, з виділенням її концептуальних центрів, враховуючи поняттєво-логічні відношення понять досліджуваної спеціальної галузі. У статті представлено метод фреймової семантики як найбільш дієвий стосовно дослідження структур знання, які стоять за терміном. Англомовна термінологія ІСАО, представлена у вигляді фреймового моделювання, відтворює фрагменти дійсності, що відображають культуру авіаційного управління, властиву «діловому іносоціумові». Сутність методу фреймової семантики полягає в тому, що значення термінів розглядаються як структури знання, породжені реальними професійними ситуаціями, також фрейми володіють універсальною властивістю до звуження концептуального змісту і фокусування уваги на будь-якій його частині. Описання фреймової моделі узгоджується з ознаками, котрі диференціюють систему в термінології, згідно з якою терміносистема представлена у вигляді низки графів, що визначають зв’язки між термінами. Аналіз уможливив виявлення у проаналізованій терміносистемі 11 концептуальних груп. Дослідження засвідчило, що фрейм «БЕЗПЕКА АВІАЦІЇ» складається із трьох концептуальних центрів, які позначають основні категорії безпеки авіації: «БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ», «АВІАЦІЙНА БЕЗПЕКА», «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА». З кожним із центрів співвідносяться певні концептуальні групи термінів із відповідним поняттєвим навантаженням. Такий підхід дозволяє представити логічну систему понять, що сконцентровані навколо ключового наукового концепту. У перспективі варто зупинитися на окремих значущих сегментах авіаційної діяльності, вказати на їхню структурованість, яка у мікроваріанті покаже всі особливості, властиві структурі термінології ІСАО на етапі розуміння її перекладачем.
7
Трофимова, Надежда Александровна, and Ольга Григорьевна Щитова. "COGNITIVE FRAME MODELING OF THE TERM SYSTEM OF THE SUBJECT AREA “BUILDING MATERIALS” IN RUSSIAN OF THE XXI CENTURY." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 1(219) (January 25, 2022): 65–75. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2022-1-65-75.
Full textAbstract:
Введение. В настоящее время все больший интерес лингвистов привлекает изучение терминологии профессиональных подъязыков с точки зрения когнитивного подхода. Особую актуальность приобретает когнитивно-фреймовое моделирование терминосистем как эффективный способ представления терминологии специального подъязыка. Цель работы состоит в построении и описании когнитивно-фреймовой модели терминосистемы предметной области «Строительные материалы» в современном русском языке.Материал и методы. Материалом для исследования послужили терминологические единицы предметной области «Строительные материалы», выделенные из лексикографических источников по строительству, нормативных документов, научных работ, коммерческих каталогов строительной продукции и профессиональных интернет-сайтов, посвященных строительству. В основе методологии исследования лежат общенаучные и лингвистические приемы описательного и сравнительно-сопоставительного методов исследования, в том числе приемы лингвистического моделирования, фреймовый, дефиниционный, оппозитивный и количественный анализ.Результаты и обсуждение. Определены главные понятия фреймового подхода к изучению терминологии. Представлена теоретическая база и трактовка понятия фрейм, разработана структура фрейма, принятая в данном исследовании. Представлена фреймовая модель терминосистемы профессиональной сферы «Строительные материалы» в русском языке. Определены основные субфреймы данной сферы: «Древесные материалы», «Керамические материалы», «Каменные материалы», «Стеклянные материалы и изделия», «Металлические материалы и изделия», «Цементы», «Бетоны», «Строительные смеси», «Вяжущие вещества и материалы на их основе», «Полимерные материалы», «Изоляционные материалы», «Кровельные материалы», «Отделочные материалы»; выявлена иерархическая фреймовая структура анализируемой предметной области, состоящая из 13 субфреймов с последующим делением их на слоты, микрослоты и семантические группы. Приведена характеристика субфрейма «Древесные материалы» и микрослота «Композиционные древесные материалы», а также входящих в его состав семантических групп. Выявлены различные типы семантических отношений между терминами, репрезентирующими когнитивно-фреймовую модель терминосистемы «Строительные материалы». Заключение. Когнитивно-фреймовая модель терминосистемы «Строительные материалы» позволяет представить иерархически организованную и репрезентированную в языке систему знаний о данной предметной области и выявить отношения между компонентами терминосистемы. Представленный фрагмент фреймовой модели иллюстрирует внутрисистемные связи вербализующих ее терминов. Полученные результаты представляют интерес для терминоведения и могут быть использованы в вузовской и лексикографической практиках. Introduction. Nowadays linguists are increasingly interested in studying the terminology of professional sublanguages from the point of view of a cognitive approach. Cognitive frame modeling of terminology systems is becoming relevant being an effective way of representing the terminology of a special sublanguage.The aim of the work is to create and describe the cognitive frame model of the terminological system of the subject area “Building materials” in modern Russian.Material and methods. The material for the study is the terminological units of the subject area “Building materials”, selected from lexicographic sources on construction, regulatory documents, scientific papers, commercial catalogues of construction products, and professional internet websites about construction. The research methodology is based on general scientific and linguistic methods of descriptive and comparative research methods, including methods of linguistic modeling, framing, definitional, oppositional analysis as well as quantitative analysis.Results and discussion. The article identifies the main concepts of the frame approach to the study of terminology. The theoretical basis and interpretation of the concept of frame are presented, the frame structure used in this paper is developed. The work presents the frame model of the term system of the professional sphere “Building materials” in Russian. The paper defines the main subframes of this field: “Wood Materials”, “Ceramic Materials”, “Stone Materials”, “Glass Materials”, “Metal Materials”, “Cement”, “Concrete”, “Construction Mixes”, “Binders and Materials”, “Polymer Materials”, “Isolation Materials”, “Roofing Materials”, “Finishing Materials”. The analysis reveals the hierarchical frame structure, consisting of 13 subframes with their subsequent division into slots, micro-slots, and semantic groups. The study presents a detailed description of the subframe “Wood Materials” and the micro-slot “Composite Wood Materials” as well as semantic groups that are part of them. Various types of semantic relations between the terms representing the cognitive-frame model of the term system “Building materials” are revealed.Conclusion. The cognitive-frame model of the term system “Building materials” allows to present a hierarchically organized system of knowledge about a given subject area in a structured form and to identify system relations between the components of the term system. The presented fragment of the frame model illustrates the intra-system relations of the terms that verbalize it. The results obtained are of interest for terminology studies and can be used for educational and lexicographic purposes.
8
Ли, Ян. "Фрейм как средство описания туристических объектов." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 3 (June 15, 2020): 42–46. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.3/2930.
Full textAbstract:
Статья посвящена проблеме применения фреймового подхода к описанию туристических объектов на примере русского, английского и китайского языков. Актуальность проблемы обусловлена, прежде всего, повышенным вниманием к вопросам специфики межкультурного и межъязыкового взаимодействия, а также необходимостью и важностью исследования структуры текста описания туристических объектов, его лексико-грамматического наполнения, особенностей модели и реализации. В статье отмечается важность выявления структуры и модели описания туристических объектов, позволяющих создавать сценарии и моделировать стандартную структуру конкретных текстов по мере усвоения и поступления сопутствующей и фактической информации, соединяя ее с накопленным опытом, а также выявляя и фиксируя те компоненты описания, которые являются общими для разных языков и культур. На основе проведенного анализа автором отмечается, что при выявлении специфики фрейма описания туристических объектов удалось выделить следующие основные обязательные слоты: 1) история строительства дворца; 2) внутренняя и внешняя отделка дворца; 3) чем знаменит дворец; 4) дворец сегодня; 5) адрес дворца. Эти слоты являются образами-отображениями соответствующих компонентов текста описания туристического объекта (ситуации описания объекта для привлечения к нему внимания туриста). Рассмотрение специфики фрейма как средства описания туристических объектов на материале русского, китайского и английского языков позволяет сделать вывод, что фреймовый подход является эффективным методом выявления логической структуры текстов описания туристических объектов. Изучение фрейма текста способствует распознаванию и фиксации общих элементов описания для исследуемых языков, что позволяет выработать общие параметры, которым будет отвечать описание туристического объекта.
9
Vorobei, Olha, Alina Akimova, and Anastasiya Akimova. "Метафорична концептуалізація ВІЙНИ у китайськомовному спортивному дискурсі." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 2 (April 5, 2021): 25–45. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-25-45.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування.
Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення.
Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації.
Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість
10
Кірілічева, Владена. "КОНЦЕПТ «БЕСІДА» («БЕСЕДА») В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ФРЕЙМОВО-ДИСКУРСИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 231–37. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-49.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню концепта «беседа» в цифрову епоху із застосуванням фреймово-дискурсивного моделювання. Метою статті є побудувати фреймову модель бесіди цифрової епохи (типової бесіди в соцмережах) шляхом зіставлення її зі спонтанною бесідою періоду доцифрового спілкування. Дослідження заґрунтоване на осмисленні 100 реакцій (50 від російськомовних і 50 від англомовних респондентів) на стимули «бесіда», «соцмережа», «інтернет», отриманих шляхом проведення кількафазного експерименту з асоціативним компонентом (визначення соцмереж, включно з аналоговим та за принципом примітивів). В статті узагальнено відомості про інтернет-спілкування, на відміну від реальної комунікації, та природу соцмереж. Фрейм концепту «бесіда цифрової епохи» схарактеризований за виокремленими іманентно об’єкту дослідження позиціями адресант, адресат, тема, характеристики комунікативного акту, структура повідомлення, час, простір, наслідки виконання/невиконання комунікативного акту.
11
Евсюкова, Татьяна Всеволодовна, and Александра Андреевна Карнась. "The framework of Tourism Industry subject area terminology (based on Russian and English)." Вестник Адыгейского государственного университета, серия «Филология и искусствоведение», no. 2(277) (October 6, 2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.53598/2410-3489-2021-2-277-36-42.
Full textAbstract:
Цель состоит в построении и описании фреймово-слотовой структуры терминологии предметной области «Индустрия туризма». Объектом выступает терминология сферы индустрии туризма в русском и английском языках, предметом является фреймовая модель рассматриваемой терминологии. Применение методов контекстуального и дефиниционного анализа, а также методики фреймового моделирования позволило представить терминологию этой области в виде многоуровневой иерархической структуры слотов и субслотов, которые образуют субфреймы по тематическому принципу. Актуальность исследования определяется тем, что фреймово-слотовое представление терминологии сферы индустрии туризма позволило системно описать логико-понятийную структуру и концептуальную организацию терминов в рассматриваемой предметной области с учетом лингвистических и экстралингвистических аспектов. Теоретическая значимость - в дальнейшей разработке вопросов когнитивного и фреймового анализа отраслевой терминологии, что является вкладом в дальнейшее развитие когнитивного терминоведения. Новизна исследования заключается в структурации и систематизации терминологии данной предметной области на материале русского и английского языков, которая не была ранее предметом лингвистического исследования. The goal is to construct and describe the framework-slot structure of the terminology of the Tourism Industry subject area. The object is the terminology of the tourism industry in Russian and English, the subject is the frame model of the terminology in question. The application of contextual and definitional analysis techniques, as well as frame modeling techniques, has allowed us to present the terminology of this area as a multilevel hierarchical structure of slots and subslots that form subframes based on a thematic principle. The relevance of the study is determined by the fact that the framework-slot representation of the terminology of the tourism industry allowed us to systematically describe the logical structure and conceptual organization of terms in the subject area in question, taking into account linguistic and extralinguistic aspects. The theoretical importance is in the further development of cognitive and frame analysis of industry terminology, which is a contribution to the further development of cognitive terminology. The novelty of the study lies in the structuring and systematization of the terminology of this subject area on the material of Russian and English, which was not previously the subject of linguistic research.
12
Isaieva, Natalia, Alina Akimova, and Anastasiya Akimova. "Категоризація травматичного досвіду особистості в китайському жіночому щоденниковому наративі: фреймово-сценарна модель." PSYCHOLINGUISTICS 28, no. 2 (November 8, 2020): 56–81. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-2-56-81.
Full textAbstract:
Мета дослідження. На основі фреймового аналізу комплексно дослідити особливості категоризації травматичного досвіду жінки у китайськомовному щоденниковому наративі.
Методи дослідження. Основним у нашому дослідженні є метод фреймового моделювання, розроблений Я.В. Бистровим; використано також інші лінгвістичні методи (когнітивний і структурно-семантичний аналіз) та загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дескрипція та класифікація мовних фактів, структурування текстового матеріалу). Матеріалом дослідження слугують літературні діариї відомих китайських письменниць Дін Лін (“Щоденник Софії”, “Щоденник самогубці”) та Лу Їнь (“Щоденник Ліши”, “Щоденник закоханої”).
Результати. З’ясовано сутнісні характеристики фрейму-сценарію як психокогнітивної структури, що уможливлює виявлення змісту, принципів і засобів вербалізації суб’єктивного досвіду у відповідному наративі. Виявлено, що універсальною структурою категоризації жіночого травматичного досвіду (як психологічного феномену) в китайськомовному щоденниковому наративі є фрейм-сценарій ЖІНОЧЕ ЖИТТЄПИСАННЯ. Він охоплює 7 вузлів верхнього рівня: МОТИВАЦІЯ, ДІЙОВІ ОСОБИ, МЕТОДИ, ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД (ФІЗИЧНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ, ҐЕНДЕРНИЙ) та ПАМ’ЯТЬ, конкретизовані у 22-х терміналах нижнього рівня. Заповнення термінальних пропозицій текстовим матеріалом унаочнило емоційно-рефлексивну природу усвідомлення авторками власного досвіду як травматичного, що підтверджується семантичними ролями нараторок (найчастіше – пацієнс та експерієнцер), наративним методами (роздуми, описи, рефлексивні питання) та актуалізованими видами пам’яті (культурно-символічна, образно-іконічна, емоційна).
Висновки. Фреймово-сценарний підхід до вивчення особливостей категоризації суб’єктивного досвіду в жіночому щоденниковому наративі уможливлює: (1) виявлення механізмів усвідомлення авторками власного досвіду, (2) ідентифікацію значущих для письменниць/ нараторок життєвих подій (об’єктивних дій і внутрішніх станів), (3) з’ясування мотивів, принципів і засобів категоризації цих подій.
13
Москвичова, О. А. "МІКРОСЕГМЕНТ ФРАКТАЛЬНОЇ ПОЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ СВІТУ У ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ ВИМІРІ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-1.
Full textAbstract:
Екстраполюючи методологію лінгвопоетичного аналізу, методологію когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, враховуючи здобутки методології фрактального моделювання у математиці, фрактальній геометрії, синергетиці й теорії систем, окреслимо методику конструювання фрактальної поетичної моделі світу, яка характеризується складною структурою у лінгвокогнітивному вимірі. Вказана складність структури зумовлена когерентністю між складовими сегментами фрактальної поетичної моделі світу, тобто узгодженням дифузійних і дисипативних процесів, котрі уможливлюють когерентну зв’язність складної хаотичної структури у єдине фрактальне ціле. Структурування фрактальної поетичної моделі світу у лінгвокогнітивному вимірі шляхом упорядкування художніх концептів і концептів та концептуальних тропів із подальшим фреймовим моделюванням і конструюванням концептуальних блендів із урахуванням методологічного інструментарію конструювання образ- схем концептуальних тропів дозволяє упорядкувати зазначені аспекти в єдиній фрактальній і лінгвокогнітивній моделі світу. У такий спосіб здійснюємо перехід когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики на новий топологічний рівень, котрий ознаменовано можливістю графічного кодування лінгвокогнітивних постулатів у складній ієрархічній фрактальній моделі, що складається із самоподібних мікро- та макросегментів, а також із фреймової мережі та мережі концептуальних смислів. Так, запропоноване моделювання фрактальної поетичної моделі світу відкриває нову галузь у сучасній когнітивній лінгвістиці та когнітивній поетиці з опорою на сукупність методологій точних і гуманітарних наук. Висновуємо, що такою новою ланкою постає когнітивна графіка, або, точніше, когнітивна фрактальна графіка, оскільки репрезентована методика дослідження поетичних текстів із подальшим конструюванням фрактальної поетичної моделі світу враховує декілька аспектів когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики, математики, геометрії, теорії систем, синергетики.
14
Гогонянц, Спартак, Олег Заболотний, Алла Клочко, and Євген Руденко. "МОДЕЛІ ПРОЄКТУВАННЯ ЗНАНЬ ЕКСПЕРТНО-НАВЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, no. 1 (June 9, 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-137-142.
Full textAbstract:
Сучасною тенденцією в підготовці майбутніх військових фахівців є використання нового класу інформаційних технологій навчання, а саме, експертно-навчальних систем, основним призначенням яких є рішення поставлених завдань. Виділено основні компоненти експертно-навчальної системи (ЕНС): база знань; модуль навчання; модуль вилучення знань; модуль тестування; машина виведення; пояснення. ЕНС побудована на трьох групах базових принципах: кібернетичних - відображають досвід попередніх досліджень систем штучного інтелекту, ЕНС; педагогічних - визначають принципи, на яких будується педагогічне проектування і застосування ЕНС; психологічних - визначають вихідні положення і розуміння психіки слухача, на яких ґрунтуються процеси проектування і використання ЕНС в професійній підготовці майбутніх військових фахівців. Представлена структура ЕНС, яка складається з інтерпретатора (забезпечує послідовність реалізації правил для вирішення конкретного завдання) бази даних і знань (складається з фактів і правил предметної області) підсистем пояснень (дозволяють слухачеві отримати відповідь на питання: «Чому система приймає таке рішення?») ; інтелектуального редактора бази знань (призначений для модифікації наявних правил і додавання нових) інтерфейсу. Проаналізовано існуючі моделі подання знань експертно-навчальної системи підготовки військових фахівців: модель, заснована на використанні фреймів; логічна модель; модель, заснована на використанні правил (продукційна модель); модель семантичної мережі. Показано області ефективного застосування розглянутих моделей. Аналіз показав раціональність застосування семантико-фреймовой моделі подання знань в системі підготовки військових фахівців зі складними логічними зв'язками між їх поняттями і визначеннями. Продемонстровано приклад побудови ЕНС з вибором комбінаційної, а саме семантико-фреймовой моделі подання знань. Виділено особливості семантико-фреймовой моделі подання знань: поняття, категорії, об’єкти представлені у вигляді фреймів, зв’язок між фреймами у вигляді семантичної мережі. Програмна реалізація моделі може бути виконана з використанням системи управління базами даних MS SQL. Використання ЕНС такої моделі набуває особливого значення у процесі розв’язання складних та проблемних ситуацій у процесі підготовки військових фахівців.
15
Tovkaylo, Yuliia Anatolievna. "ФУНКЦИОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОБРАЗНЫХ СРАВНЕНИЙ СМЕХА И ПЛАЧА." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 4 (August 19, 2020): 323. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-4-323-343.
Full textAbstract:
Цель. В данной статье рассматриваются функционально-семантические особенности образных сравнений в составе сравнительных конструкций на примере образных сравнений смеха и плача.Метод или методология проведения работы. Методологическую основу исследования составили следующие методы: метод сплошной выборки, сравнительно-сопоставительный, метод компонентного анализа, контекстуальный анализ.Результаты. Статья посвящена детальному анализу сравнительных конструкций смеха и плача, раскрыта их структура, дана характеристика каждого компонента, классифицированы образные сравнения по особенностям их фреймовой структуры и лексической сочетаемости. Сделан вывод об универсальных, национально-специфических и гендерных признаках образных сравнений смеха и плача.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в сфере лексикологии, стилистики, функциональной семантики и когнитивной лингвистики.
16
Shlyakhova, Svetlana, and Nikita Klyuev. "Cоциальные медиа в английском и русском языковом сознании. Статья 2. Корпусная лингвистика и опыт моделирования." PSYCHOLINGUISTICS 28, no. 2 (November 8, 2020): 204–23. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-2-204-223.
Full textAbstract:
Вступление. Статья состоит из двух частей. Первая статья исследует данные психолингвистических экспериментов по структуре и содержанию концептов “социальные медиа”/“social media” в русском и английском языковом сознании. Во второй статье концепты “социальные медиа”/“social media” анализируются в корпусной лингвистике. Также представлены полевая и когнитивно-классификационная модели концептов социальные медиа / social media.
Методы и материал исследования. Представленность концептов “социальные медиа”/“social media” в Национальном корпусе русского языка (НКРЯ) и в Corpus of Contemporary American English (CОCA) выявлялась с помощью корпусного анализа. При помощи автоматизированного контент-анализа проанализировано 42 158 контекстов с упоминанием социальные медиа / social media. Метод семантического сетевого анализа позволил представить модель концептов “социальные медиа”/“social media” в виде семантического графа.
Результаты. В результате исследования установлено, что концепт социальные медиа / social media в русскоязычной и в англоязычной лингвокультурах находится на стадии формирования (низкая / несбалансированная номинативная плотность репрезентантов концептов, нечёткая / несбалансированная полевая организация ряда субконцептов, большое количество совместных упоминаний). Универсальное свойство для концептов в русском и английском языках – идентичная когнитивно-классификационная структура (с различиями на периферии). Социо- и культурспецифичными чертами концептов являются: (1) большая сформированность в англоязычной лингвокультуре (имеет более высокую номинативную плотность); (2) в английском языке номинативное поле концепта репрезентирует личные контакты (friend, life, family), в русском языке – отстранённое, неличное представление о социальных медиа (коммуникация, массовая аудитория, пользователи).
Выводы. Перспектива исследования концептуальной природы социальных медиа – изучение идиоэтнической специфики, динамической природы концептов социальные медиа / social media, иных когнитивных структур (сценариев и фреймов), связанных с социальными медиа, на материале различных языковых семей.
17
Бушуева, Л. А. "Лингвокогнитивная модель поступка «дерзость»." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 4 (September 25, 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.4/3089.
Full textAbstract:
Данное исследование посвящено анализу русских лексем, обозначающих ситуацию поступка «дерзость» с точки зрения когнитивной и прототипической семантики, а также теории фреймов. В работе основное внимание уделяется дерзости как поступку. Под поступком понимается сознательное и разумное действие человека, совершающееся в результате реализации мотива и вызывающее определенную реакцию у окружающих, выражающуюся в виде оценки. В основе исследования лежит гипотеза о том, что понятие поступка «дерзость» опирается на фрейм, представляющий собой структуру, состоящую из слотов: мотив поступка, действие как проявление поступка, агент, объект, результат, оценка поступка. Целью исследования является показать, каким образом и в каком объеме данные слоты актуализированы на системно-языковом уровне, на синтаксическом уровне, на уровне речи и уровне вербальных ассоциаций. На основании лексикографического анализа, анализа семантических ролей, выраженных именем поступка «дерзость», а также его актантами, контекстуального и ассоциативного анализов была построена лингвокогнитивная модель ситуации поступка «дерзость». Проведенное исследование позволило выявить прототипические содержательные признаки слотов фрейма «дерзость».
18
Айдралиева, А. А. "СЕМАНТИЧЕСКАЯ И ФРЕЙМОВАЯ СТРУКТУРА ПОЖЕЛАНИЯ В КЫРГЫЗСКОМ И АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКАХ." Science and Innovative Technologies, no. 15 (May 1, 2020): 14–20. http://dx.doi.org/10.33942/sit.ssh004.
Full textAbstract:
В научной статье проанализированы содержание термина «фрейм», сущность концепта «пожелание» и фреймовые структуры. Были выводы о том, что этикетной ситуации «пожелания» используются в качестве средства установления вежливого контакта, что способствует формированию у адресата положительной установки на общение, а фрейм соединяет, область языка и мышления и имеет лингвокогнитивную отрасли.
19
Akasheva, Tatiana Valentinovna, and Nuriya Mukhametovna Rakhimova. "СОЗДАНИЕ ИРОНИИ И ЕЁ ПЕРЕВОД В РАССКАЗАХ Г. БЕЛЛЯ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, no. 4 (August 15, 2019): 27. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-4-27-45.
Full textAbstract:
В настоящей статье рассматриваются механизмы создания иронии в рассказах Г. Белля и анализируются способы их перевода на русский язык. Актуальность исследования обусловлена когнитивным подходом, позволяющим выявить средства выражения и передачи иронии.Цель. Целью является лингвокогнитивный анализ создания иронии в художественном дискурсе и исследование переводческих стратегий переноса иронического дискурса в текст перевода.Методы и материалы. Материалом послужили 39 контекстуальных примеров, отобранных методом сплошной выборки из рассказов Г. Белля.Методы исследования: лингвокогнитивный анализ, методописания, контекстуальный анализ, сравнительно-сопоставительный анализ и интерпретация.Результаты. В результате исследования было выявлено, что используемый для концептуализации окружающей действительности иронический текст содержит высказывание, в котором одновременно возникает два и более смыслов, при этом они либо сосуществуют, либо подменяют друг друга. Г. Белль создает ироническую модель ситуации посредством столкновения фреймов и их объединения в одной модели ситуации, в результате чего возникает новый иронический эффект за счет факторов когнитивного и лингвистического характера. Задача переводчика художественного текста состоит в том, чтобы понять авторский замысел и сделать успешный трансфер в другую культуру. Для этого переводчик обращается к фреймовым структурам понятным реципиенту принимающей культуры.Область применения результатов. Результаты данного исследования могут использоваться при дальнейшем изучении когнитивных особенностей текста. Кроме того, выводы, сделанные на основе сравнительно-сопоставительного анализа эмпирического материала могут быть использованы в переводоведении и стилистике.
20
Слухай, Наталія, and Владена Кірілічева. "КОНЦЕПТ «БЕСІДА» («БЕСЕДА») В ДОЦИФРОВУ ЕПОХУ: ФРЕЙМОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ." Молодий вчений, no. 2 (90) (February 26, 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-17.
Full textAbstract:
У праці здійснена спроба фреймового моделювання концепту російської лінгвокультури «беседа» як такого, який представляє високочастотну форму комунікації, має виражену етнокультурну специфіку, особливо помітну в доцифрову епоху, і не отримав системного наукового опису. У статті визначено базовий термінологічний апарат (зокрема, співвідношення термінів фрейм і схема, скрипт і сценарій); узагальнені уявлення про риси етноментальності росіян; шляхом аналізу даних близько тридцяти лексикографічних джерел (тлумачних, етимологічних, історичних, а також словників діалектів, говорів, синонімів, епітетів та ін.), а також близько тридцяти пареміологічних одиниць (зібраних зі словників та онлайн-джерел) встановлено фреймову структуру концепту «беседа» та особливості заповнення слотів фрейму згаданого концепту.
21
Хачмафова, Зайнета Руслановна, and Маргарита Сергеевна Таценко. "Actualization of the concepts of and in the art picture of the world: cognitive frame approach." Вестник Адыгейского государственного университета, серия «Филология и искусствоведение», no. 3(282) (March 2, 2022): 89–96. http://dx.doi.org/10.53598/2410-3489-2021-3-282-89-96.
Full textAbstract:
Цель заключается в исследовании когнитивно-фреймового моделирования гендерных концептов фемининность и маскулинность в художественной картине мира. Предметом исследования является их фреймовая структура в художественном тексте. Материалом послужили тексты классической и современной художественной прозы на русском и немецком языках. Для достижения поставленной цели были применены методы сплошной выборки контекстов, контекстуального анализа, фреймового анализа концепта. Научная новизна исследования обусловлена обращением к методу когнитивно-фреймового моделирования гендерной идентичности в художественном тексте. Теоретическая значимость заключается в уточнении алгоритма исследования таких гендерных концептов в рамках фреймово-слотового анализа, что способствует характеризации стереотипов, актуализирующих социокультурные представления о женщине и мужчине. Практическая ценность заключается в том, что материала исследования может найти применение в спецкурсах по гендерологии и когнитивной лингвистике. The goal is to study the cognitive frame modeling of gender concepts "Feminininity" and "Masculinity" in the art picture of the world. The subject of the study is their frame structure in the fiction text. The material was the texts of classical and modern prose in Russian and German. To achieve this goal, the following methods were applied: continuous context sampling, contextual analysis, and frame analysis of the concept. The scientific novelty of the study is due to an appeal to the method of cognitive frame modeling of gender identity in the fiction text. The theoretical significance lies in the refinement of the algorithm for the study of gender concepts "Feminininity" and "Masculinity" in the framework of frame-slot analysis, which contributes to the characterization of stereotypes that update socio-cultural ideas about women and men. The practical value is that the material of the study can be used in special courses in genderology and cognitive linguistics.
22
Фуфаев, Денис Владимирович, and Denis Vladimirovich Fufaev. "Гильбертов $C^*$-модуль с экстремальными свойствами." Функциональный анализ и его приложения 56, no. 1 (2022): 94–105. http://dx.doi.org/10.4213/faa3921.
Full textAbstract:
Строится пример гильбертова $C^*$-модуля, который показывает, что теорема Троицкого о геометрической сущности $\mathcal A$-компактных операторов между гильбертовыми $C^*$-модулями не может быть распространена на случай модулей, не являющихся счетно порожденными (даже если рассматривать более сильную равномерную структуру, которая также будет представлена). Более того, в построенном модуле не существует фреймов.
23
Litvinenko, Tatiana Evgenievna. "ЛИНГВОКРЕАТИВНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ИСПАНСКИХ И РУССКИХ ПАРЕМИЙ: СОПОСТАВИТЕЛЬНЫЙ АСПЕКТ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 6 (December 1, 2020): 133. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-6-133-142.
Full textAbstract:
В статье анализируется проблема вариативности формы и содержания паремиологических высказываний в российском и испанском интернет-дискурсах.Цель. Работа направлена на выявление языковых механизмов порождения высказываний, восходящих к устойчивым единицам лингвокультуры, а также на интерпретацию понятийной структуры преобразованных паремий, возникающих при реализации коммуникантами креативной функции языка.Метод и методология проведения работы. В ходе исследования материала были использованы методы семантического, концептуального и интертекстуального анализа, осуществляемого в рамках сравнительно-сопоставительного изучения традиционных и новых паремий различных лингвокультур.Результаты. Анализ материала показал, что в большинстве случаев лингвокреативный потенциал единиц испанского и русского фразеофонда находит выражение в метафорическом сдвиге в когнитивной структуре паремий, в рекомбинации фреймовых компонентов отраженных ими ситуаций и в формировании новых ментальных образований (блендов), интегрирующих фрагменты моделей мира разных эпох. На знаково-семиотическом уровне такие выказывания квалифицируются как интертексты.Область применения результатов. Результаты и основные выводы статьи могут быть использованы в исследованиях, связанных с проблемами эволюции национального фразеофонда, влияния языка традиционной культуры на современные фольклорные жанры, а также с проблемами интернет-коммуникации, словесного творчества и интертекстуальности.
24
Ivanova, Elizaveta Vasilievna. "Frame Structure of Adverbial Phraseological Units in the English Language." Filologičeskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, no. 12 (December 2020): 124–28. http://dx.doi.org/10.30853/filnauki.2020.12.26.
Full text
25
Сушенцев, Олександр Олександрович, and Лілія Леонідівна Сушенцева. "Підвищення якості самостійної роботи учнів засобами комп’ютерних технологій." New computer technology 4 (November 1, 2013): 57–58. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.30.
Full textAbstract:
Одним з пріоритетів сучасної політики в організації вищої освіти в Україні є пошук шляхів інтенсифікації самостійної роботи учнів різних навчальних закладів у світлі вимог Болонського процесу. Якісно організована самостійна робота дозволяє скоротити частку аудиторних занять без втрати ефективності навчально-виховного процесу.Мета даного повідомлення полягає в обґрунтуванні шляхів поліпшення якості організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ і забезпечення на цій основі часткового «дистанціювання» учнів від учителів. Йдеться, фактично, про інтегрування технології дистанційного навчання, зокрема у тому його варіанті, який відомий під назвою «розподіленого навчання», у систему стаціонарної освіти. Це дозволить вирішити питання чіткого планування самостійної роботи учнів та своєчасного поточного контролю якості їх виконання.Розробка завдань для самостійної роботи учнів базується на наступних методологічних принципах, що відбивають закономірності перебігу пізнавальних процесів і забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.1. Урахування структури і особливостей функціонування семантичної пам’яті людини, мінімальними «одиницями» збереження інформації в якій є: поняття; диференційні ознаки, що відрізняють одне поняття від іншого, та взаємозв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні).2. Спирання при розробці навчальних матеріалів на основні форми упорядкування інформації у семантичній пам’яті:– категоріальне кластування (з урахуванням внутрішньо поняттєвих зв’язків: поєднання більш широких, абстрактних понять – з більш вузькими, конкретними поняттями);– угрупування понять за лінійними ознаками (з урахуванням міжпоняттєвих зв’язків);– об’єднання понять у мережі (що належить до певної галузі знань).3. Застосування при розробці навчальних матеріалів різних типів когнітивних структур:– прототипів (комбінацій типових сенсорно-візуальних рис понять);– фреймів (схематичних образів стереотипізованих пізнавальних ситуацій, у яких відбиваються їх постійні характеристики);– сценаріїв (структур, що відбивають часову послідовність подій);– класифікаційних схем (ієрархічно організованих угрупувань співвіднесених понять);– ідеографічних посилань (ієрархічно і лінійно організованих угрупувань понять).4. Урахування різноманіття форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання («картини» світу): сенсорно-образної; дійової; символьної (знакової); графічно-просторової; вербальної (словесної); категоріальної (абстрактно-поняттєвої); метафоричної (узагальнено образної).5. Стимулювання «перекодування» (перетворення) навчальної інформації з одних форм її ментальної репрезентації в інші з метою забезпечення потрібної глибини переробки інформації як необхідної передумови її усвідомленого засвоєння.6. Реалізація в процесі навчання основних пізнавальних парадигм типів: феномен – його ознаки – його зв’язки; родо-видової; системної.7. Створення трьох основних «баз знань», що відбивають структуру експертного знання:– розгалуженої бази концептуальних знань;– автоматизованої системи процедуральних знань;– усвідомленої бази виконавчих знань (вмінь застосовувати знання для вирішення професійно-орієнтованих задач).
26
Нигматуллина, Э. Р. "Frame “Emotions” in the English Media Text." Иностранные языки в высшей школе, no. 1(52) (June 28, 2020): 18–26. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2020.52.1.002.
Full textAbstract:
В статье приводится описание закономерностей реализации эмотивов (лексические единицы, содержащие указания на эмоции в своей семантике) в англоязычном медийном тексте общественно-политической тематики. Показано, что, в отличие от сложившихся представлений, в англоязычном газетном/журнальном тексте общественно-политической тематики присутствует значительное количество лексических единиц, обозначающих эмоции и эмоциональные состояния. Проведенный анализ позволяет сделать вывод о том, что в изученном языковом материале присутствуют указания как на отрицательные, так и на положительные эмоции, а также эмоционально-интеллектуальные реакции и паралингвистические проявления, сопровождающие эмоции. Новым результатом проведенного исследования является демонстрация того, что эмотивы выполняют текстоформирующую функцию и реализуются в тексте в сочетании с другими элементами общего фрейма «эмоции». Эмотивы, зафиксированные в англоязычном газетном/журнальном тексте, могут быть классифицированы на основании принадлежности ядерным или периферийным участкам фрейма «эмоции» тех фреймовых структур, в которые они входят. The aim of the article is to describe the patterns of realization of emotives (lexical units containing indications of emotions in their semantics) in the English-language media texts of social and political subject-matter. It is shown that there are a significant number of lexical units denoting emotions and emotional states in the English-language newspaper and magazine texts of social and political subject-matter. The analysis allows us to conclude that there are indications of both negative and positive emotions, as well as emotional and intellectual reactions and paralinguistic manifestations that accompany emotions in the studied language material. A new result of the study is a demonstration that emotives perform a text-forming function and are realized in combination with other elements of the general frame of “emotions”. Emotives in an English-language newspaper/magazine text can be classified on the basis of their relation to the nuclear or peripheral sections of the frame “emotions” of the frame structures in which they are included.
27
Hlinenko, L. K., and Y. A. Daynovskyy. "Формування інноваційних рішень у сфері управління, маркетингу і реклами." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 5, 2017): 10–15. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8102.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасну практику формування інноваційних рішень в менеджменті, маркетингу і рекламі. Аргументовано, що недостатній рівень конкретизації цих рішень перешкоджає можливостям їхньої ефективної реалізації. Виявлено і проілюстровано чотири типових способи часткової конкретизації рішень в управлінській практиці. Запропоновано підхід до формування управлінських рішень на основі стандартизації їх структури. Показано, що фреймове представлення рішень дає змогу організувати їх в інформаційний банк з можливістю пошуку рішень за кожною складовою структурної моделі рішення чи їх комбінацією. Запропоновано застосування структурованих таким чином рішень у форматі інформаційного банку як інструменту удосконалення і підвищення ефективності управління.
28
Свистунова, Н. И., and А. С. Кадерова. "Фрейм как форма репрезентации знаний (на материале рекламы британской недвижимости)." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 76, no. 3 (August 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.18411/lj-08-2021-97.
Full textAbstract:
В статье анализируются языковые особенности рекламы британской недвижимости с позиции фрейма как одной из когнитивных структур, отражающей обобщѐнное представление о предмете. В результате анализа рекламы британской недвижимости были выявлены следующие слоты: «историчность», «близость к природным объектам», «уединѐнность», «развитая инфраструктура» и «стилевые черты недвижимости».
29
Gusarenko, S. V., and M. K. Gusarenko. "FRAME STRUCTURES IN COGNITIVE-SEMANTIC ORGANIZATION OF NARRATIVE." Voprosy Kognitivnoy Lingvistiki, no. 4 (2016): 33–40. http://dx.doi.org/10.20916/1812-3228-2016-4-33-40.
Full text
30
Троицкий, Евгений Вадимович, Evgenij Vadimovich Troitskii, Денис Владимирович Фуфаев, and Denis Vladimirovich Fufaev. "Компактные операторы и равномерные структуры в гильбертовых $C^*$-модулях." Функциональный анализ и его приложения 54, no. 4 (2020): 74–84. http://dx.doi.org/10.4213/faa3809.
Full textAbstract:
Недавно был найден критерий $\mathcal A$-компактности оператора $F\colon\mathcal{M}\to\mathcal{N}$ между гильбертовыми $C^*$-модулями, допускающего сопряженный, где $\mathcal{N}$ - счетно порожденный модуль. А именно, была обнаружена такая равномерная структура (система псевдометрик) в $\mathcal{N}$, что оператор $F$ является $\mathcal{A}$-компактным тогда и только тогда, когда множество $F(B)$ вполне ограничено, где $B\subset\mathcal{M}$ - единичный шар. Мы доказываем, что (1) $\mathcal{A}$-компактность влечет за собой вполне ограниченность для модуля $\mathcal{N}$ общего вида, (2) для $\mathcal{N}$ со свойством $\mathcal{N}\oplus K\cong L$, где $L$ - модуль $\ell_2$-типа, не являющийся счетно порожденным, вполне ограниченность влечет за собой компактность и (3) для $\mathcal{N}$, близких к счетно порожденным, достаточно использовать лишь псевдометрики, «похожие на фреймовые», чтобы получить критерий $\mathcal{A}$-компактности.
31
Орап, Марина Олегівна. "ВПЛИВ ІНТЕРНЕТ РЕСУРСІВ НА ЗМІСТОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО ДОСВІДУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 76–89. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2598.
Full textAbstract:
У статті представлено результати теоретичного й емпіричного дослідження впливу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на мовленнєвий досвід дітей молодшого шкільного віку, виявлено напрями подальших досліджень впливу мережі Інтернет середовища на мовленнєвий досвід. Визначено проблему, що полягає у недостатньому врахуванні у педагогічному процесі нецілеспрямованого і неорганізованого використання дітьми інформаційно-комунікаційних технологій. З’ясовано основні теоретичні підходи до вивчення проблеми взаємодії дітей і Інтернет-середовища та основні напрями використання ІКТ у педагогічному процесі. Критичне осмислення наукових теоретичних та практичних розвідок дало змогу виокремити потребу вивчення питання впливу інформаційних ресурсів мережі Інтернет на змістові характеристики мовленнєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку. У статті обґрунтовано підхід до вивчення мовлення саме як до мовленнєвого досвіду, докладно описано методику емпіричного дослідження. Дослідження здійснюється в парадигмі теорії мовленнєвого досвіду, згідно з якою останній розглядається як система у свідомості особистості, спрямована на здійснення мовленнєвого освоєння особистістю світу. Зовнішня структура мовленнєвого досвіду, котра складається з мовленнєвої компетентності, мовної картини світу та мовленнєвої культури, виконує функцію опосередкування мовленнєвої взаємодії дитини із світом. У статті визначено провідні функції кожного елементу мовленнєвого досвіду, змістові характеристики та маркери, а також діагностичний інструментарій, за допомогою якого виявляються ці маркери. У результаті здійсненого емпіричного дослідження було виокремлено специфічні змістові характеристики мовленнєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку, зумовлені використанням ІКТ: збільшення асортименту та диференціації емоцій одночасно зі зменшенням здатності до їх вербалізації; переважання динамічних фреймових когнітивних структур над статичними; розширення семантичних полів; збільшення ініціативності в комунікації; зменшення ролі правильності мовлення, дотримання граматичних і синтаксичних норм мови; збільшення семантичної гнучкості. Провідним висновком здійсненого дослідження є те, що використання ІКТ здійснює вплив не лише на кількісні показники мовленнєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку (рівень мовленнєвого розвитку), а змінює його змістові характеристики.
32
Волков, Валерий Вячеславович. "«INTRODUCTION TO THE SCIENCE OF LANGUAGE». TO HERMENEUTICS OF THE TITLE OF THE EDUCATIONAL COURSE." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 3(70) (September 21, 2021): 95–103. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2021.3.095.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты моделирования семантических процессов при герменевтической интерпретации названия учебного курса «Введение в языкознание». Пропозициональная фреймовая структура ключевых лексем вести / введение включает семантические места «субъект», «объект», «направление», «инструмент / средство». Русские термины языкознание и языковедение не являются полными синонимами термина лингвистика, акцентируют антропоцентризм и теоцентризм науки о языке. Вариантное именование курса «Введение в науку о языке» целесообразно прочитывать с множественным числом: «Введение в науки о языке». The article represents the results of modeling of the semantic processes taking place during hermeneutic interpretation of the title of the educational course «Introduction to the Science of Language». The propositional frame structure of the key lexemes introduce / introduction includes the semantic places «subject», «object», «direction», «means». The Russian terms языкознание and языковедение are not complete synonyms of the term linguistics, they emphasize the anthropocentrism and theocentrism of the science of language. The variant naming of the course «Introduction to the Science of Language» should be understood in the plural form: «Introduction to the Sciences of Language».
33
Луценко, Л. О., and А. О. Негуляєва. "АНТРОПОМОРФНЕ МЕТАФОРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СФЕРИ-МІШЕНІ BREXIT У ПОЛІТИЧНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ БОРИСА ДЖОНСОНА." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-20.
Full textAbstract:
Політична журналістика є однією з визначних галузей журналістики, яка передбачає маніпулятивний вплив, віддзеркалений у використанні мовних засобів, зокрема метафор. У статті розглядається проблема антропоморфного метафоричного моделювання сфери-мішені Brexit – поняття, яке стало відомим у глобальному масштабі протягом п’яти років із моменту його створення. Brexit як політичний процес і референдум, що відбувся у Великобританії у 2016 році, має такі структурні елементи: «Референдум», «Велика Британія», «виборець», «Європейський Союз», «політичний процес» і «стратегія». Такі елементи стають об’єктом метафоричного моделювання політичної публіцистики Бориса Джонсона. Під час дослідження вдалося виявити, що найчисельнішою групою метафор є ті, які належать до сфери-джерела «Людина» й мають назву антропоморфні метафори. Теоретичні погляди Джорджа Лакоффа й Марка Джонсона на метафору, що розглядається як спосіб розуміння однієї концептуальної сфери через іншу, дають можливість авторам визначити групу фреймів антропологічних метафор, які виявляють образну складову частину концепту Brexit у публіцистиці Бориса Джонсона, зокрема: «Психологічна діяльність», «Анатомічні органи», «Культурний фон». Саме антропоморфні метафори, що асоціюються з людством, його культурою та фізичним середовищем, створюють атмосферу згуртованості й апелюють до емоційної сфери читача, його патріотизму, гідності й відчуття самоідентичності. Результати дослідження доводять, що антропологічне метафоричне моделювання є надзвичайно ефективним маніпулятивним засобом, який використовується Джонсоном із метою створення бажаної суспільно-політичної картини у свідомості читачів і впливу на їхню думку щодо Брекзиту, його позитивних аспектів і наслідків. Наше дослідження може стати підґрунтям для покращення та оптимізації технік мовленнєвого маніпулювання політичними структурами. Також результати проведеної роботи можуть знайти застосування для підвищення соціально-політичної самосвідомості індивідуумів через розвиток критичного ставлення до текстів політичної публіцистики.
34
Zadorina, Alеna Olegovna. "ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ НАУЧНОГО И ПУБЛИЦИСТИЧЕСКОГО ДИСКУРСА В ЖАНРЕ ПУБЛИЧНОЙ ЛЕКЦИИ (НА МАТЕРИАЛЕ ЛЕКЦИИ О ЛЕСЕ В РОМАНЕ Л.М. ЛЕОНОВА «РУССКИЙ ЛЕС»)." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, no. 4 (November 3, 2019): 277. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-4-277-291.
Full textAbstract:
Цель. В статье анализируется синкретичный жанр устной публичной речи «лекция» на материале лекции о лесе в романе Л.М. Леонова «Русский лес» (глава 7, часть 2).Актуальность исследования обусловлена малой изученностью жанров устного научного монолога и их разновидностей, появившихся в современном узусе и сочетающих черты разных функциональных стилей. Пересечение научного и публицистического дискурса в жанре популярной лекции позволяет оценить сложное взаимодействие разных семиотических аспектов и стилеобразующих факторов в рамках заданной коммуникативной ситуации.Материалы и методы. В качестве методологической базы исследования использованы работы по теории речевых жанров и лингвистической прагматике. Основной метод исследования – структурно-типологический.Результаты. В процессе анализа выявлено активное влияние коммуникативной ситуации и мета-фреймов на композицию и тему лекции; реакция на адресата определяет выбор лексических, стилистических, синтаксических средств и внутрижанровые включения (пословица, легенда, исторический анекдот).Заключение. В результате исследования подтверждена гипотеза о многослойности жанра публичной популярной лекции, содержащей элементы публицистического и научного дискурса.
35
Гальчинська, А. В. "Особливості фреймової структури та засоби вербалізації концепту "Architecture"в авторському дискурсі (на матеріалі "Саги про Форсайтів" Дж. Голсуорсі)." Наукові студії - XXI (культура, освіта - антропоцентричні парадигми і сучасний світ), Вип. 2, А (2013): 182–89.
Find full text
36
Шапиро, Наталья Александровна, and Мария Юрьевна Курганская. "COMPARATIVE FRAMES ANALYSIS IN INSTITUTIONAL AND BEHAVIORAL ECONOMICS: PRACTICAL CONCLUSIONS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Экономика и управление, no. 1(53) (March 30, 2021): 168–77. http://dx.doi.org/10.26456/2219-1453/2021.1.168-177.
Full textAbstract:
Цель исследования состоит в практической актуализации концепции новой поведенческой экономики, потому что практико-ориентированная направленность новой поведенческой экономики, по мнению её автора Р. Талера, ориентирована на принятие решений в сложных, редких, с недостаточной связью ситуациях, где последствия отложены, а результаты не определяемы. Пандемия covid-19 является тем фактором, который сделал последствия применения большинства известных экономических стратегий и мер регулирования слабо предсказуемыми по времени и содержанию. В качестве метода обоснования практической актуализации новой поведенческой экономики взят сравнительный анализ поведенческих концепций новой институциональной и поведенческой экономики с гипотезой рационального поведения ортодоксальной неоклассики и критика этой гипотезы в теориях новой институциональной и поведенческой экономики. Принципиальное разграничение концепций видится во фрейме (специальный термин новой поведенческой экономики), учете в нем влияния, оказываемого на решения, которые принимают экономические субъекты-индивидуумы. Констатация отличий в трактовках экономического поведения приводит авторов статьи к выводу о важности применения методов подталкивания в условиях неопределенности. Акцент на индивидуальном поведении субъектов, как правило, оправдан, а исследование актуально, когда институциональная структура экономики и традиционные макроэкономические инструменты утрачивают свою продуктивность в связи с ростом неопределенности, вызванным, как в настоящее время, пандемией covid-19. The purpose of the study is to practically actualize the concept of a new behavioral economy as the practice-oriented approach of the new behavioral economy is focused on making decisions in difficult and rare situations with insufficient communication, when the consequences are postponed, and the results can’t be detected (according to its author R. Thaler). The covid-19 pandemic as the factor has made poorly predictable the impact of most of the known economic policies and control measures in terms of time and content. The author uses the comparative analysis of the behavioral concepts of the new institutional and behavioral economics with the hypothesis of rational behavior of orthodox neoclassicism and the theories of the new institutional and behavioral economics as a method to argue the practical relevance of the new behavioral economics. The fundamental differentiation of concepts is seen in the term of frame (a special term of the new behavioral economy), that includes the influence on the decisions made by economic subjects - individuals. The statement of the differences in the interpretations of economic behavior makes the authors of the article conclude that it is important to apply the methods of nudge while dealing with the conditions of uncertainty. Paying attention to the individual behavior of the subjects is mostly adequate and the study is relevant when the institutional structure of the economy and traditional macroeconomic instruments lose their productivity because of the growing uncertainty like today during the covid-19 pandemic.
37
Kostruba, Natalia. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЛІГІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ЧАСИ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ." Psychological Prospects Journal, no. 33 (June 9, 2019): 163–77. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-163-177.
Full textAbstract:
У статті здійснено психолінгвістичний аналіз релігійних комунікацій у часи становлення Православної церкви України (ПЦУ). Представлено тлумачення поняття релігійних комунікацій та його основні характеристики. Зазначено особливості релігійних ЗМІ, переваги релігійних Інтернет-комунікацій. Здійснено огляд змісту друкованих видань Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) щодо висвітлення події утворення ПЦУ. Описано основні чотири етапи фреймового аналізу тексту, що містить також характеристику визначення сценарію тексту. За результатами здійсненого фреймового аналізу офіційної заяви Священного синоду УПЦ щодо ситуації в українському й світовому православ’ї виділено десять фреймів: структури, дії, агресія, люди, цінності, право, влада, території, релігійні терміни, часова орієнтація. Найбільшу кількість слів містять фрейми структури, дії, агресія, люди. Найменшими за обсягом є фрейми «релігійні терміни» та «часова орієнтація». Виокремленням найчастотніших слів у кожному фреймі визначено сценарій досліджуваної заяви: Церква, дії, розкол, віруючі, єдність, права, патріархат, шлях, Господь і рік. Загалом заява містить багато звинувачень про незаконні дії, утручання в життя Церкви Константинопольського патріархату, ПЦУ та державної влади. Заява не закликає до єдності, вона містить заклики до подальшого протистояння й «виправлення помилок». Чітким у заяві є прохання до влади щодо скасування закону про перейменування УПЦ МП, проте у цій заяві Синод називає себе УПЦ. Це вводить в оману пересічних українців, які не ідентифікують УПЦ як таку, що має російське підпорядкування.
38
Myronova, Natalia. "Modeling of the Concept of Life Using a Frame Structure (on the Materials of Amelie Notomb's Novel "The Character of Rain")." PROBLEMS OF SEMANTICS, PRAGMATICS AND COGNITIVE LINGUISTICS, no. 38 (2020): 85–107. http://dx.doi.org/10.17721/2663-6530.2020.38.06.
Full textAbstract:
The article considers the correlation of cognitive linguistics key notions, such as "frame" and "concept". The frame is presented as a structure of data or knowledge about any notion, concept – as a complicated and multidimensional mental complex, which in addition to the notional basis also has socio-psycho-cultural component. Interpretation of the concept implies that it has a wide semantic field. A frame with its clearer structure can be used to model or structure the concept, i.e. the concept can be represented as a frame structure. A description of the experience of modeling the LIFE concept using a frame structure by identifying subframes and analyzing their deployment in Amelie Notomb's novel "The Character of Rain" is presented. According to the method of semantic-cognitive frames analysis of a fictional work, it is determined that the frame structure of the LIFE concept unites 9 slots (mental nodes of the frame structure): EXISTENCE, MOVEMENT, DESTRUCTION OFDREAM, DEGRADATION, EMPTINESS, DEVELOPMENT, INDEPENDENCE, DISAPPOINTMENT, SUICIDE. Deployment of the LA VIE frame, which goes in the direction of such subframes as L’EXISTENCE, LE MOUVEMENT, LA DESTRUCTION DU RÊVE, is reflected in the subframes DÉGRADATION, LE VIDE, LE DÉVELOPPEMENT, L’INDÉPENDANCE, LA DÉCEPTION, LE SUICIDE. This process is due to the fact that the life of a person who feels nothing and rejoices in nothing is an existence: miserable, ordinary, boring, meaningless. EXISTENCE, invaded by a disease, sooner or later leads to the DEGRADATION in all spheres of activity. The result is EMPTINESS, everything becomes the same: it does not matter if something bad or, conversely, something joyful occurs. MOVEMENT is an important component of a full life. It leads to the DEVELOPMENT of both: physical and individual development in society. Movement means autonomy, and as a consequence, INDEPENDENCE. DISAPPOINTMENT appears when you realize, that people you are closest to do not understand you at all: they have no idea what you enjoy, what makes you laugh, what is a pleasure for you and what you are capable of. When you realize that society does not need you, when you are deprived of what you are used to and of what is most precious to you in the world, it leads to SUICIDE. These subframes are reflected in the DREAM DESTRUCTION subframe. Involvement of semantic-cognitive methods complex in the study of frames reveals their cognitive-communicative dynamics. Thus, underlying semantic processes that take place in the literary text, reflect the tendency to unfold the frames. We can assume that the frame structure of the LIFE concept is the result of generalization of the vocabulary meaning of the word and the individual author's sphere of concepts.
39
Myronova, Natalia. "Modeling of the Concept of Life Using a Frame Structure (on the Materials of Amelie Notomb's Novel "The Character of Rain")." PROBLEMS OF SEMANTICS, PRAGMATICS AND COGNITIVE LINGUISTICS, no. 38 (2020): 85–107. http://dx.doi.org/10.17721/2663-6530.2020.38.06.
Full textAbstract:
The article considers the correlation of cognitive linguistics key notions, such as "frame" and "concept". The frame is presented as a structure of data or knowledge about any notion, concept – as a complicated and multidimensional mental complex, which in addition to the notional basis also has socio-psycho-cultural component. Interpretation of the concept implies that it has a wide semantic field. A frame with its clearer structure can be used to model or structure the concept, i.e. the concept can be represented as a frame structure. A description of the experience of modeling the LIFE concept using a frame structure by identifying subframes and analyzing their deployment in Amelie Notomb's novel "The Character of Rain" is presented. According to the method of semantic-cognitive frames analysis of a fictional work, it is determined that the frame structure of the LIFE concept unites 9 slots (mental nodes of the frame structure): EXISTENCE, MOVEMENT, DESTRUCTION OFDREAM, DEGRADATION, EMPTINESS, DEVELOPMENT, INDEPENDENCE, DISAPPOINTMENT, SUICIDE. Deployment of the LA VIE frame, which goes in the direction of such subframes as L’EXISTENCE, LE MOUVEMENT, LA DESTRUCTION DU RÊVE, is reflected in the subframes DÉGRADATION, LE VIDE, LE DÉVELOPPEMENT, L’INDÉPENDANCE, LA DÉCEPTION, LE SUICIDE. This process is due to the fact that the life of a person who feels nothing and rejoices in nothing is an existence: miserable, ordinary, boring, meaningless. EXISTENCE, invaded by a disease, sooner or later leads to the DEGRADATION in all spheres of activity. The result is EMPTINESS, everything becomes the same: it does not matter if something bad or, conversely, something joyful occurs. MOVEMENT is an important component of a full life. It leads to the DEVELOPMENT of both: physical and individual development in society. Movement means autonomy, and as a consequence, INDEPENDENCE. DISAPPOINTMENT appears when you realize, that people you are closest to do not understand you at all: they have no idea what you enjoy, what makes you laugh, what is a pleasure for you and what you are capable of. When you realize that society does not need you, when you are deprived of what you are used to and of what is most precious to you in the world, it leads to SUICIDE. These subframes are reflected in the DREAM DESTRUCTION subframe. Involvement of semantic-cognitive methods complex in the study of frames reveals their cognitive-communicative dynamics. Thus, underlying semantic processes that take place in the literary text, reflect the tendency to unfold the frames. We can assume that the frame structure of the LIFE concept is the result of generalization of the vocabulary meaning of the word and the individual author's sphere of concepts.
40
Borysov, Olexiy. "Contrastive Analysis of the Concept Frame Structures of the British and Ukrainian Dialogical Genres of the Oral Natural Communication Format." Path of Science 3, no. 2 (February 21, 2017): 3.1–3.5. http://dx.doi.org/10.22178/pos.19-4.
Full text
41
Дильдина, Наталья Александровна, Елена Борисовна Быстрай, Борис Александрович Артеменко, Ирина Николаевна Евтушенко, and Лариса Александровна Белова. "FORMATION OF INTERCULTURAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Педагогика и психология, no. 4(53) (December 21, 2020): 176–88. http://dx.doi.org/10.26456/vtpsyped/2020.4.176.
Full textAbstract:
Рассматривается проблема подготовки будущих педагогов для системы общего образования, готовых к работе в условиях взаимодействия различных культур. Представлен практический опыт на примере реализации образовательной программы по направлению 44.03.05 Педагогическое образование (с двумя профилями подготовки), направленность (профиль) «Дошкольное образование. Иностранный язык». В качестве основы выстраивания образовательного процесса взята модель, предложенная М. Байрамом, выделившим пять компонентов: межкультурные отношения, знания, навыки интерпретации и связи, навыки открытия и взаимодействия и критическое культурное осознание. Авторами была разработана и реализована фреймовая структура дисциплины «Основы межкультурной коммуникации» в органичном синтезе с участием будущих педагогов в волонтерском движении. Мониторинг уровня сформированности межкультурной компетентности продемонстрировал позитивную динамику. In this article, the authors consider the problem of training specialists for the general education system, ready to work in the conditions of interaction between different cultures. Practical experience is presented on the example of the implementation of the educational program in the direction 44.03.05 Pedagogical education (with two training profiles), the focus (profile) «Preschool education. Foreign language». As the basis for building the educational process, the model proposed by M. Bayram was taken, who identified five components: «intercultural attitudes», «knowledge», «skills of interpreting and relating», «skills of discovery and interaction» and «critical cultural awareness». The authors have developed and implemented the frame structure of the discipline «Fundamentals of Intercultural Communication» in an organic synthesis with the participation of future teachers in the volunteer movement. Monitoring of the level of formation of intercultural competence has shown positive dynamics.
42
Kovaleva, Valentina S., and Oleg E. Pokhalenkov. "THE MOTIF OF “MEETING AN ENEMY” IN THE FRAME STRUCTURE OF THE CONCEPT “ENEMY” (basing on texts of Russian military prose)." Vestnik slavianskikh kul’tur [Bulletin of Slavic Cultures] 57 (2020): 131–38. http://dx.doi.org/10.37816/2073-9567-2020-57-131-138.
Full text
43
Diana, Sabadash, and Hleb Tetiana. "FRAME MODELING OF THE CONCEPT MEDICINE (ON THE MATERIAL OF LEXICOGRAPHIC SOURCES AND ARTHUR HAYLEY’S NOVEL “STRONG MEDICINE”)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (September 30, 2019): 77–82. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-1-12.
Full text
44
Степанов, В. Н. "The Concept of Zwang (Coercion) within the Structure of the Conceptual Sphere of Power in the German Philosophical Tradition." Иностранные языки в высшей школе, no. 3(54) (December 18, 2020): 20–29. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2020.54.3.002.
Full textAbstract:
В статье рассматривается концептосфера принуждение (“Zwang”), которая выявляется по базисным пропозициям с опорой на лексическое значение слов и контексты их употребления в соответствии с репрезентациями пяти базисных фреймов — предметного, акционального, посессивного, идентификационного, компаративного. Идея множественности «принуждения» (“Zwang”) сохраняет свою актуальность в современной литературе. В квалитативном, качественном, отношении «принуждение» (“Zwang”) оценивается нейтрально, отрицательно и положительно. Локативные характеристики концепта “Zwang” позволяют очертить сферы его экзистенции, к которым относятся внешние по отношению к человеку сферы деятельности и внутренний мир человека. В схемах контактного действия принуждение (“Zwang”) выступает в нескольких ролях: субъекта, объекта, медиатива. Пропозициональная схема каузации позволяет описать причинную роль принуждения в отношении психологических и морально-этических по своей природе явлений. Принуждение в целом направлено на когнитивные явления, представляющие собой результат рациональной деятельности, рассуждения. Принуждение может «наполнять содержанием» социальные явления, когнитивные феномены, эпистемологические системы. Надличностный в целом характер принуждения определяет характер его субъектов, в качестве которых могут выступать надперсональные сущности — организации, учреждения, сообщества, партии и социальные институты. Родовидовые характеристики принуждения (“Zwang”) относительны и конверсивны. Дихотомичность относится к важным характеристикам принуждения (“Zwang”), контрарные и контрадикторные отношения проявляются в антонимичных контекстах, одним из элементов которых выступает принуждение. Персонификация принуждения (“Zwang”) происходит в двух формах и может быть неиндивидуализированной и индивидуализированной. The paper examines the conceptual sphere of coercion (“Zwang”), which is elicited with with consideration of the basic propositions, proceeding from the lexical meaning of the words and the contexts of their usage, according to the representations of the five basic frames (subject-focused, actional, possessive, identificational, comparative). The idea of coercion’s “plurality” (“Zwänge”) is still relevant in modern literature. Regarded in the light of quantity and quality, “coercion” (“Zwang”) is evaluated as neutral, negative and positive. The locative characteristics of the “Zwang” concept make it possible to outline the spheres of its existence — both the spheres of activity external in reference to man, and man’s internal world. Charts illustrating contact action show several roles of coercion (“Zwang”): subject, object, and mediator. The propositional chart of causation helps to describe coercion as the cause of psychological and ethical phenomena. On the whole, coercion is focused on cognitive phenomena, which are the result of rational judgment. Coercion can lend content to social and cognitive phenomena, to epistemological systems. Since coercion is supra-personal by nature, it can have transpersonal entities for its subject — organizations, institutions, communities, parties and social institutes. The genus-species characteristics of coercion are relative and prone to conversion. One of the essential characteristics of “Zwang” is its dichotomy. Contrastive and contradictory relations reveal themselves in antonymic contexts, with coercion as one of the elements. Personification of coercion (“Zwang”) occurs in two forms: individualized and non-individualized.
45
Гошилик, Н. С. "ПРОТОТИПНА КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПРЕДМЕТНОЇ СИТУАЦІЇ СТАЛОСТІ (SUSTAINABILITY)." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-8.
Full textAbstract:
У статті побудовано прототипну когнітивну модель предметної ситуації сталості у вигляді фрейму, що реконструйований шляхом когнітивної інтерпретації семантики слів із коренем sustainability. Дослідження проведено на основі аналізу англійськомовних тлумачних словників та тезаурусів, окрім того, взято до уваги ілюстративний матеріал до аналізованих лексем із цих джерел. Сталий розвиток, сталість в усіх сферах життєдіяльності стали глобальними та парадигмальними у ХХІ ст. Для коректного розуміння цього поняття, потенційного комплексного його аналізу в різних типах дискурсу необхідно провести аналіз номінативних одиниць- вербалізаторів. У дослідженні проведено корпусний розгляд частотності використання відповідних іменника (sustainability), прикметника (sustainable), дієприкметника доконаного виду (sustained) та дієслова (to sustain) в корпусах сучасної англійської мови COCA, NOW, GloWbE. Аналіз дефініцій у тлумачних словниках та тезаурусах англійської мови дав змогу виявити компоненти (слоти) фрейму ситуації сталості, які вказують на суб’єкт дії, дію, об’єкт та час дії, суб’єкт оцінювання та наслідок дії. Також бралися до уваги втілення сталості у прикладах у відповідних словниках та тезаурусах. Предметна ситуація сталості представлена в англійськомовній картині світу через стан об’єкта протягом визначеної тривалості, а також дії певного суб’єкта, які мають певні наслідки в майбутньому. Наслідки дії передбачають її оцінювання, адже можуть бути позитивними чи негативними, а отже, імпліцитним у прототипній ситуації є суб’єкт оцінювання. У статті визначено відношення між елементами фреймової структури прототипної когнітивної моделі ситуації сталості. Виділені фрейми постають у вигляді буттєвих схем: предметний фрейм (кваліфікативна схема, темпоральна схема, локативна схема), посесивний фрейм (схема власності, схема партитивності, схема інклюзивності), акціональний фрейм (схема дії).
46
Tikhomirova, Elena. "РЕЧЕВОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ В ТЕКСТАХ ФРЕНДЛЕНТЫ СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ." Legal Linguistics, no. 6 (17) (December 8, 2017): 102–14. http://dx.doi.org/10.14258/leglin(2017)610.
Full textAbstract:
Тексты социальных сетей позволяют изучать неформальное речевое поведение и ценности современников. В социальной сети собеседников сближает иллюзия статусно-ролевого равноправия. Коммуниканты предполагают одинаковые пресуппозиции и поэтому воспринимают сообщения с установкой на доверие. Необходимо учитывать, что авторы постов и комментариев имеют возможность профессионально манипулировать адресатами и целенаправленно воздействовать на читателей в открытых группах социальной сети, поэтому некритичное речевое поведение представляет собой значительный социальный риск.Поверхностно-синтаксический, или валентный, фрейм отвечает конвенциям о том, как носители языка представляют предложения на этом языке и порядок слов в них. Структура высказывания включает валентные связи слотов и определяет понимание сообщения адресатом.Тематически наша выборка текстов ограничена постами и комментариями к ним об аресте Кирилла Серебренникова, опубликованными в августе-сентябре 2017 года и декабре 2017 – январе 2018 в сети Facebook.В прототипическом случае семантические и синтаксические актанты глагольных лексем находятся в отношении соответствия. Точное соответствие актантов свойственно научному стилю, поэтому вызывает уважение к автору поста в социальной сети и убеждает адресата в необходимости согласиться с автором.В ноябре-январе тексты с корректным заполнением валентности сообщали о премьерах, но тексты о домашнем аресте и следствии отражали чувства авторов. В эмоциональных сообщениях с некорректным заполнением валентностей в высказываниях возрастает роль внутритекстовых связей. Тексты Facebook’а показывают недостаточное и избыточное заполнение валентностей. Несмотря на реальную или мнимую спонтанность публикации и то и другое может быть риторическим приемом автора. Анализ поверхностно-синтаксического фрейма высказываний показывает, как адресант может воздействовать на собеседников, поэтому адресат должен уметь анализировать тексты.
47
Степанов, В. Н. "The Concepts of Spiel (playing) и Kampf (struggle) within the Structure of the Conceptual Sphere of Power in the German Philosophic Tradition." Иностранные языки в высшей школе, no. 2(57) (July 12, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2021.57.2.002.
Full textAbstract:
В статье рассматривается семантическое пространство концептов “Spiel” («игра») и “Kampf” («борьба»), которое, как показало исследование, достаточно полно и системно структурировано. Концептосфера “Spiel” («игра») и “Kampf” («борьба») выявлена по базисным пропозициям с опорой на лексическое значение слов и контексты их употребления в соответствии с репрезентациями пяти базисных фреймов: предметного, акционального, посессивного, идентификационного, компаративного. Количественное измерение концептов определяется в соответствии с лексикографическим описанием: оппозиция форм единственного и множественного числа зафиксирована в словарях и подтверждается в корпусе выбранных для анализа текстов и языковых контекстов. В квалитативном, качественном, отношении концепты оцениваются нейтрально. Локативные характеристики представлены у концепта “Spiel”. В схемах контактного действия “Spiel” («игра») и “Kampf” («борьба») выступают в нескольких ролях — объекта и медиатива. В качестве субъектов “Spiel” («игра») и “Kampf” («борьба») выступают базовые концепты “Kraft” («сила») и “Macht” («власть»). Ханна Арендт определяет борьбу в качестве родового признака политики — «борьба за власть» (ради власти). Борьба в ее представлении может выступать родовым признаком жизни (Leben). Мишель Фуко определял власть через родовой признак — как игру (Spiel), которая в непрерывных столкновениях и противостояниях (Kämpfen) соотношение сил преобразует, усиливает и извращает. Борьба (Kampf), по мнению Фуко, выступает средством игры (Spiel), в определенном смысле — ее формой. The paper examines semаntic space occupied by the concepts of “Spiel” («game») and “Kampf” («struggle»), which, as the research shows, is comprehensively and systemically structured. The conceptual sphere of “Spiel” and “Kampf” is elicited with consideration of the basic propositions, proceeding from the lexical meaning of the words and the contexts of their usage, according to the representations of the five basic frames (subject-focused, actional, possessive, identificational, comparative). The quantitative evaluation of the concepts is determined according to their lexicographic descriptions: opposition of the singular and plural forms is registered in dictionaries and confirmed by the corpus of texts and language contexts selected for analysis. From the qualitative and quantitative perspectives, the concepts are assessed neutrally. Locative characteristics are found in the concept of “Spiel”. In the patterns of contact interaction, “Spiel” and “Kampf” perform several roles — those of the object and the mediative. The role of the Subject for “Spiel” and “Kampf” is performed by the basic concepts of “Kraft” (force) and “Macht” (power). Hannah Arendt sees struggle as the generic feature of politics — “struggle for power” (for the sake of power). And power, as she sees it, might act as the generic feature of life (Leben). Michel Foucault defined power by its generic feature as a game (Spiel), which, in the course of incessant conflicts and oppositions, transforms, enhances or distorts the balance of powers. Struggle (Kampf), from Foucault’s viewpoint, is a means of playing (Spiel), and, in a certain sense, is its form.
48
Осадчий, Вячеслав Володимирович, and Катерина Петрівна Осадча. "Теорія і практика створення комп’ютерних програм навчального призначення." Theory and methods of e-learning 3 (February 11, 2014): 250–55. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.346.
Full textAbstract:
Згідно з Національною доктриною, одними із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є: запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій і створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Держава зацікавлена у якісній професійній підготовці спеціалістів, і тому має забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [1, 2]. Використання комп’ютерних програм навчального призначення дозволяє вдосконалювати методичну систему підготовки спеціалістів як у вищих навчальних закладах. так і у системі професійно-технічної та середньої освіти. Впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес доповнює засоби навчання, які традиційно використовуються у процесі викладання дисциплін.У Наказі Міністерства освіти і науки України «Про Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» (2005) комп’ютерна програма навчального призначення визначається як «засіб навчання, що зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється на електронному обладнанні» [2].Теоретичні і практичні засади розробки програмного забезпечення навчального призначення розглядалися такими науковцями, як Д. Д. Аветісян, Л. І. Білоусова, М. І. Жалдак, А.С. Муравка, Н. В. Олефіренко та ін.М. І. Жалдак зазначає, що в основу інформатизації навчального процесу слід покласти створення і широке впровадження в повсякденну педагогічну практику нових комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на принципах поступового і неантагоністичного, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування інформаційно-комунікаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, не заперечування і відкидання здобутків педагогічної науки минулого, а, навпаки, їх удосконалення і посилення, в тому числі і за рахунок використання досягнень у розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку [3, 8].Педагоги-науковці і спеціалісти з інформаційних технологій виділяють певний клас прикладних програм навчального призначення, включаючи їх до різновидів з різними назвами (навчальне електронне видання, педагогічне програмне забезпечення, електронні програми навчального призначення, комп’ютерні програми навчального призначення, комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання тощо), проте смисл залишається однаковим: це програми, які використовують у сфері освіти у навчальному процесі.Навчальне електронне видання – електронне видання, яке містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань. Має відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою відомостей, якістю методичного інструментарію і технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю подання матеріалу [5, 34].Педагогічний програмний засіб (ППЗ), тобто засіб, створений для безпосереднього використання у навчальному процесі, в епоху розвитку ринкової економіки Ю. О. Жук, О. М. Соколюк розглядають як товарний продукт, який повинен користуватися попитом серед споживачів (викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл) [7].Л. І. Білоусова та Н. В. Олефіренко визначають програмне забезпечення навчального призначення як програмні засоби, призначенням яких є підтримка самостійної навчальної, тренувальної, творчо-дослідницької діяльності користувача у певній предметній галузі, а також діяльності самоконтролю. Науковці виділяють такі види програмного забезпечення навчального призначення: електронні підручники, електронні енциклопедії та довідники, середовища підтримки предметної діяльності, комп’ютерні тренажери, системи комп’ютерного тестування [4, 26].М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут пропонують класифікацію педагогічних програмних засобів залежно від переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з певним засобом навчання і виокремлюють: 1) демонстраційно-моделюючі програмні засоби; 2) ППЗ діяльнісного предметно-орієнтованого-середовища; 3) ППЗ, призначені для визначення рівня навчальних досягнень, які в свою чергу класифікують за способом організації роботи в мережі; ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання; структурою і повнотою охоплення навчального курсу; способом введення команд і даних та можливою варіативністю формулювання відповіді; можливими способами формулювання та подання учневі навчальних задач; способом формулювання та подання учневі навчальних задач; способом введення даних – командних впливів користувача; 4) ППЗ довідниково-інформаційного призначення [6, 33].В. П. Вембер зазначає, що не існує єдиного підходу як до класифікації електронних засобів навчального призначення, так і до термінології у цій сфері. Взявши за основу класифікаційні цілі та завдання, які можуть бути вирішені за допомогою ЕЗНП, можна виділити наступні типи: ілюструючі, консультуючі, операційне середовище, тренажери, навчальний контроль [6, 33].Потреби сучасного суспільства у розробці програм різноманітного призначення зростають із часу появи перших електронно-обчислювальних машин. Особливими є запити вищого навчального закладу у створенні та впровадженні у навчальний процес навчальних електронних видань, найбільш сучасними й ефективними серед яких відтворюються на комп’ютері.На базі Інформаційно-комп’ютерного центру Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за останні кілька років розроблено і продовжують створюватися різні типи комп’ютерних програм навчального призначення: 1) електронні підручники та посібники; 2) програмні тренажери; 3) мультимедійні навчальні програми.Опишемо більш докладно кілька комп’ютерних навчальних програмних засобів. Електронний підручник «Основи Інтернет» призначений для студентів ІІ курсу факультету інформатики і математики денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика». Створення цього електронного підручника, як і інших, проходило у декілька етапів, а саме [8, 94-95]:Добір навчального матеріалу.Формування групи фахівців, відповідальних за створення електронного підручника.Планування структури та дизайну: в основу відображення інформації в електронному підручнику було покладено фреймову структуру web-документу.Вибір апаратних та програмних засобів розробки та реалізації електронного підручника: мова розмітки HTML та мова програмування JavaScript.Реалізація гіпертекстових посилань у тексті.Добір матеріалу для мультимедійного втілення: відбір графічного наповнення навчальних тем, створення відповідного відеоматеріалу.Розробка контрольних запитань.Тестування та доопрацювання електронного підручника: апробація у навчальному процесі, видалення або додавання необхідних текстових, графічних або відеоматеріалів тощо.Впровадження електронного підручника у систему інформаційного забезпечення навчального процесу освітнього закладу.Отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права у Державному департаменті інтелектуальної власності.Електронний підручник з урахуванням специфіки навчальної дисциплін має розвинену структуру. Навчальний матеріал охоплює всі питання, необхідні для успішної роботи із різноманітними службами мережі Інтернет. Матеріал електронного підручника охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом. Електронний підручник містить лекції, практичні завдання, інформацію до самостійної роботи, відеоматеріали та приклади завдань до модульно-тестового контролю. Розгалужена структура електронного підручника дозволяє вивчати матеріал у зручній для студента послідовності. Відеоматеріали наглядно демонструють можливості роботи в мережі Інтернет і призначені для успішного оволодіння даним курсом.До змісту електронного підручника входить глосарій, який містить перелік термінів та понять, що використовуються у процесі засвоєння навчальної дисципліни. Останній розділ електронного підручника містить перелік джерел, якими студенти можуть додатково користуватися під час засвоєння курсу «Основи Інтернет».Програмні тренажери широко використовуються у практиці предметного навчання й у професійній підготовці. За допомогою них майбутні фахівці відпрацьовують свої уміння і навички діяти в різних ситуаціях. У навчанні програмні тренажери забезпечують: послідовне виведення на екран завдань заданої складності з вибраної теми; контроль за діями користувача з розв’язання запропонованого завдання; миттєву реакцію на неправильні дії; виправлення помилок користувача; демонстрацію правильного розв’язання завдання; виведення підсумкового повідомлення про результати роботи користувача (можливо, з рекомендаціями чи порадами) [4, 30].Для розробки тренажерів використовувався певний набір програмного забезпечення. Основним інструментарієм розробки тренажерів «Пакет 3DSMax», «Microsoft Office Word 2010», «Microsoft Office Excel 2010», «Microsoft Office PowerPoint 2010», «Microsoft Office OneNote 2010» стала технологія Flash з елементами ActionScript і програма Camtasia Studio. Створення кожного уроку тренажеру відбувалося за таким алгоритмом:1. Захоплення скрінкастів під час роботи з відповідним програмним забезпеченням за відповідною темою уроку.2. Редагування відеоряду.3. Запис звуку з мікрофону.4. Вставка субтитрів і виносок, у тому числі з інтерактивними елементами.5. Додавання тесту.6. Експорт відеофайлу у формат flv/swf.Кожен тренажер розділений на теоретичну частину, в якій подається інформація щодо операцій по роботі з відповідним програмним засобом, та власне тренувальну, в якій дається завдання, що має бути виконане студентом, без чого він не зможе продовжити тренування.Мультимедійні комп’ютерні навчальні програми поступово витісняють друкарські матеріали, відео- і аудіокасети, адже вони дозволяють організувати ефективну самостійну пізнавальну діяльність студентів [9, 157].Мультимедійна навчальна програма з установки і налаштування Windows 7 призначена для методичного забезпечення дисципліни «Програмне забезпечення ПЕОМ». створена на основі веб-технологій, а саме: HTML, XML, CSS, Java Script, ActiveX, Silverlight. У форматі HTML створена кожна сторінка курсу. CSS використовується для оформлення стилів сторінок. У html-документ включено код мовою Java Script та елементи ActiveX. На html-сторінках з інтерактивними елементами використовується технологія Silverlight. Як засіб розробки програми використовувалася «Система для створення навчальних матеріалів» (Learning Content Development System(LCDS)) – безкоштовним інструментом, за допомогою якого учасники спільноти Microsoft Learning можуть створювати високоякісні, інтерактивні електронні курси; публікувати електронні курси, лише заповнивши прості форми LCDS, які дозволяють створювати високоспеціалізовані тексти, інтерактивні завдання, конкурси і питання, ігри, тести, анімаційні ефекти, демо-ролики та інші мультимедійні матеріали.Зміст програми поділяється на модулі, уроки і теми. Модуль може містити від одного до кількох уроків, які у свою чергу можуть містити від однієї до кількох тем. У програмі наявні елементи самоперевірки і практичні роботи у вигляді інтерактивних ігор, а також список використаних і додаткових джерел і глосарій.Розроблені нами комп’ютерні програми навчального призначення впроваджені у навчальний процес університету, крім того вони можуть бути використані у процесі професійної перепідготовки кадрів і дистанційному навчанні.Планується подальша робота над удосконаленням і оновленням уже розроблених комп’ютерних програм навчального призначення та створенням нових програм для методичного забезпечення дисциплін вищого навчального закладу.
49
Яковлева, Светлана Леонидовна. "METAPHORICAL MODELS OF THE CONCEPTUAL SPHERE «GRATITUDE» IN RUSSIAN PAROEMIC DISCOURCE." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 3(108) (October 20, 2020): 133–41. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2020.108.3.015.
Full textAbstract:
В работе путем семантического и контекстуального анализа рассматриваются русские паремические единицы, вербализующие понятийную сферу «благодарность», отобранные из сборника пословиц В. И. Даля. Актуальность исследования обусловлена важностью рассматриваемого фрагмента паремического дискурса для выявления характерных черт и особенностей базовых концептов русской лингвокультуры. Формирование данного чувства способствует развитию социальной эмпатии, построению нравственных и ценностных ориентиров членов сообщества. Анализ феномена благодарности, отраженного в архаичном сознании русского народа, позволяет проследить его трансформацию в социуме. В работе рассматриваются некоторые философские и психологические основания феномена «благодарность», основные субсферы метафоризации, базовые метафорические модели, их фреймовые структуры и слоты. Были выявлены метафорические модели субсфер «человек», «природа», «артефакты», «социум». Субсфера «человек» репрезентируется метафорическими моделями «Благодарность - человеческий организм», «Благодарность - действия человека». Метафорические модели субсферы «природа» представлены миром животных, миром растений и небесными телами. Метафорические модели субсферы «социум» содержат слоты, связанные с религией и пенитенциарными учреждениями. Субсфера «артефакты» репрезентируется фреймами «еда и напитки», «одежда», «деньги», «ткани», «инструменты» и некоторыми другими. Самой значительной по количеству является группа антропоморфных метафор, насчитывающая 38 единиц (41,8 %); группа артефактных метафор включает 31 единицу (34 %); природоморфные метафоры составляют 14 единиц (15,4 %) и группа социоморфных метафор представлена 8 единицами (8,8 %). The article considers the semantic and contextual analysis of Russian paroemic units verbalizing a conceptual sphere Gratitude. The units were selected from the book of proverbs by V. Dahl. This conceptual sphere is important to reveal characteristic features of basic concepts in Russian linguoculture. The formation of this feeling and emotion contributes to the development of social empathy, creation of moral values in society. The analysis of the phenomenon of gratitude reflected in the archaic consciousness of Russian people helps to observe its transformation in social continuum. The article considers some philosophical and psychological aspects of gratitude in Russian archaic consciousness, basic metaphorization subspheres, their frame structures and slots; reveals metaphorical models of subspheres Man, Nature, Artifact, Socium. The subsphere Man is represented by the metaphorical models Human Body and Actions Performed by Man. Metaphorical models of the subsphere Nature contain Flora World, Fauna World and Celestial Bodies. Frame structures of the subsphere Socium are verbalized by the slots connected with religion and penitentiary institutions. The subsphere Artifacts is represented by the models Food and Drinks, Clothes, Money, Fabrics, Instruments. The group of anthropomorphical metaphors is the largest one containing 38 units (41,8 %); the second one is the group of artifact metaphors with 31 units (34 %); the third place is taken by phytomorphical metaphors - 14 units (15,4 %) and sociomorphical group is the last one with 8 units (8,8 %).
50
Дячук, Наталія. "Frame Analysis of Political Texts." East European Journal of Psycholinguistics 4, no. 1 (June 27, 2017): 40–46. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.dya.
Full textAbstract:
The article outlines the study of political texts from psycholinguistic perspectives. The research generalizes and empirically verifies a psycholinguistic approach to the study of political discourse and focuses on frame analysis, one of the most powerful psycholinguistic techniques. Frame structure embraces conceptual components that allow accumulating information from different sources. The public speeches of two great Ukrainian and American political leaders Viktor Yushchenko and Barack Obama were the principal sources of the analysis. Frame analysis was applied to study cross-cultural peculiarities that depict national nature of two cultures. Data analysis shows that discourse of the Ukrainian leader is mostly focused on categories such as people, power, liberty. The discourse of the American leader contains categories such as economy, money, people, psychological constructs. The results show that people have become top-priority for V. Yushchenko. They are the people the Ukrainian politician addresses, believes and trusts. V. Yushchenko also carries about freedom, independence and liberty of any Ukrainian citizen. B. Obama is deeply concentrated on economy and finance of his country. It has become obvious that he is ready to implement the set of reforms for the country to thrive. The category of psychological constructs shows that the American politician is full of respect and proud for his country ant population. The radical variety of two speeches is caused by different economic conditions, values and mentality of two cultures and personal purposes and objectives of two representatives.
References
Алимурадов О. Картины языка музыки. Функционально-семантическаяхарактеристика современной английской музыкальной лексики: когнитивнофреймовый подход. М.: КРАСАНД, 2009.Alimuradov, O. (2009). Kartiny Yazyka Muzyki. Funktsional’no-SemanticheskayaKharakteristika Sovremennoy Angliyskoy Muzykal’noy Leksiki: Kognitivno-FreymovyyPodkhod [Pictures of the Language of Music. Functional-Semantic Characteristics ofModern English Musical Vocabulary: Cognitive-Frame Approach]. Moscow: KRASAND.
Minsky, M. (1975). A framework for representing knowledge. In: The Psychology ofComputer Vision (pp. 211-277), P.H. Winston (ed.). New York: McGraw-Hill.
Никонова Ж. Теория фреймов в лингвистических исследованиях. СПб: СпбГУ, 2006.Nikonova, Zh. (2006). Teoriya Freymov v Lingvisticheskikh Issledovaniyakh [The Theoryof Frames in Linguistic Studies]. S.-Petersburg: St. Petersburg State University.
Никонова Ж. Основные этапы фреймового анализа речевых актов // ВестникНижегородского университта им. Н. И. Лобачевского. 2008. № 6. С. 224–228.Nikonova, Zh. (2008). Osnovnyye etapy freymovogo analiza rechevykh aktov (namateriale sovremennogo nemetskogo yazyka) [The main stages of frame analysis of speech acts (on the basis of modern German language]. Vestnik NizhegorodskogoUniversiteta im. N. I. Lobachevskogo, 6, 224–228
Шейгал Е. Семиотика политического дискурса. М.: Гнозис, 2004.Sheygal, Ye. (2004). Semiotika Politicheskogo Diskursa [The Semiotics of PoliticalDiscourse]. Moscow: Gnozis.
Стернин И. Методика исследования структуры концепта. Воронеж, 2001.Sternin, I. (2001). Metodika Issledovaniya Struktury Kontsepta [Methodology for Studyingthe Structure of the Concept]. Voronezh: Voronezh University.
Засєкіна Л., Засєкін С. Психолінгвістична діагностика. Луцьк: Вежа, 2008.Zasiekina, L, Zasiekin, S (2008). Psyholinhvictychna Diahnostyka [PsycholinguisticDiagnostics]. Lutsk: Vezha.
Sources
Obama, B. (2007) Barack Obama’s campaign speech. Retrieved fromhttp://www.theguardian.com/world/2007/feb/10/barackobama.
Ющенко В. Слухай своє серце, керуйся своїм розумом!// Високий замок. № 185(3).Yushchenko, V. (2004) Slukhay svoye sertse, keruysya svoyim rozumom! [Listen to yourheart; be guided by your mind!]. Vysokyy Zamok, 185, 3.