To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фосфат заліза.
Journal articles on the topic 'Фосфат заліза'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 22 journal articles for your research on the topic 'Фосфат заліза.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Bokhan, Y. V., and F. O. Chmilenko. "Тест-методи хімічного аналізу з візуальною та сканерною індикацією в екоаналітичному моніторингу природних водойм кіровоградщини." Biosystems Diversity 16, no. 1 (March 3, 2007): 15–19. http://dx.doi.org/10.15421/010803.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості тестового аналізу з візуальною та сканерною індикацією для виявлення та напівкількісного визначення загальних забруднювачів і показників якості водних об’єктів. Запропоновано оцінювання деяких метрологічних характеристик відомих тестових методик визначення рН, концентрації розчиненого кисню, нітрат- та фосфат-іонів, іонів заліза із застосуванням візуальних та комп’ютерних сканер-технологій.
2
В. Тарновський, Дмитро, Микола М. Циба, Любов С. Кузнецова, Тетяна А. Ходаковська, and Ірина В. Романова. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИДІВ ТИТАНУ ДОПОВАНИХ ЦЕРІЄМ ТА ЗАЛІЗОМ СИНТЕЗОВАНИХ ДВОМА МЕТОДАМИ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 2 (July 20, 2021): 192–99. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.232199.
Full textAbstract:
Матеріали на основі гідроксиду титану синтезовано методами співосадження та золь-гель технології з використанням аналітичних та технологічних розчинів. Співвідношення металів у зразках після термічної обробки визначалось методом рентгено-флуоресцентного аналізу. Морфологію одержаних композитів досліджено методом низькотемпературної адсорбції/десорбції азоту. Процес сорбції фосфат-іонів, які визнані одними з основних забруднювачів води, вивчено на індивідуальних зразках гідроксидів титану та композитах, до складу яких входять також оксиди заліза та церію, у широкому діапазоні рН розчинів. Всі досліджені зразки виявили максимальну здатність до вилучення сорбованих іонів при рН=2. Композит на основі гідратованих оксидів титану, заліза та церію, синтезований золь-гель методом, має максимальну адсорбційну ємність, що складає 3.6 ммоль/г. Для математичної обробки ізотерм адсорбції використано теоретичні моделі Ленгмюра, Фрейндліха та Тьомкіна. Виявилось, що модель Ленгмюра найкраще підходить для обробки ізотерм, одержаних на індивідуальних зразках гідроксиду титану. Модель Тьомкіна можна використовувати для обробки всіх експериментальних ізотерм, незалежно від складу композитів та методу, застосованого для їх синтезу.
3
Moyseyenko, Valentyna, and Taras Medvedyev. "ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ Сa-P ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ ПІДХОДИ ДО КОРЕКЦІЇ." Actual Problems of Nephrology, no. 28 (July 30, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.28-03.
Full textAbstract:
Вступ. Однією з найбільш частих і важких проблем, що виникають при лікуванні діалізних хворих, є корекція фосфорно-кальцієвого обміну. При хронічній нирковій недостатності порушуються всі ланки фосфорно-кальцієвого обміну. При зниженні швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) нижче 60 мл/хв /1,73 м2 зменшується фільтрація фосфору і підвищується його сироваткова концентрація, що викликає підвищення секреції паратиреоїдного гормону (ПТГ).Мета. Узагальнити відомості про роль гормональної регуляції фосфорно-кальцієвого обміну в патогенезі розвитку хронічної хвороби нирок та серцево-судинних захворювань, що її супроводжують, і проаналізувати основні терапевтичні підходидля корекції цих порушень.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст. При дослідженні використано анкетно-опитувальний метод, а також – опис, аналіз, реферування.Результати та їх обговорення. ПТГ продукується головними клітинами паращитоподібних залоз (ПЩЗ). Концентрація Ca2 + в сироватці крові є основним модулятором секреції ПТГ [2]. Стимуляція кальцій-чутливих рецепторів (КЧР) ПЩЗ через каскад реакцій призводить в підсумку до пригнічення секреції ПТГ. Додатковим стимулом збільшення секреції ПТГ є гіперфосфатемія. ПТГ має наступні фізіологічні ефекти: стимулює резорбцію кальцію з кісткової тканини, реабсорбцію кальцію в ниркових канальцях. Вітамін D (D3 і D2) в асоціації з вітамін D-зв’язуючим білком переноситься в печінку, де гідроксилюється з утворенням 25(OH)D або кальцидіолу (KD), який в подальшому зазнає 1α-гідроксилювання в ниркових канальцях, перетворюючись в активну форму вітаміну D – кальцитріол (KT) або D-гормон. Білок Клото є трансмембранним протеїном, який крім інших ефектів, забезпечує певною мірою чутливість організму до інсуліну і уповільнює процес старіння в дослідах на тваринах. FGF23 має фосфатурічний ефект, стимулює секрецію ПТГ і гальмує 1α-гідроксилазну активність нирок, призводячи до зниження синтезу КТ і його рівня в сироватці крові.Висновки. Підвищення рівнів FGF23 і ПТГ є відповідальним за несприятливі ефекти надмірного вмісту фосфатів, але інгібування цих компенсаційних механізмів клінічно неможливо, тому що це призводить до небезпечних змін в мінеральному обміні. При цьому, профілактика кардіоваскулярних ускладнень у осіб з порушеннями в системі FGF23/Klotho повинна включати корекцію вмісту фосфатів, так як їх атерогенну роль продемонстровано, а спроби зменшити абсорбцію фосфатів з використанням тільки фосфат-біндерів можуть результувати збільшенням абсорбції фосфатів в той час, коли фосфат-біндери не присутні в порожнині кишківника. Можливим терапевтичним підходом також є дієтичний контроль у таких пацієнтів за рівнем Ca, P та вітаміну D з блокадою кишкового активного перенесення фосфатів для зниження дієтичної фосфатної абсорбції.
4
Zamai, Zhanna, Valentina Dzjuba, and Nataliia Buialska. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ДООЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ЗАВОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОПРЕПАРАТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 286–92. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-286-292.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У зв’язку з тим, що більшість харчових виробництв залежно від галузі, асортименту продукції, що виробляється, сезонності та інших факторів, мають різний склад стічних вод, дослідження нових ефективних технологій біологічного водоочищення для конкретних виробництв є актуальним. Постановка проблеми. Стічні води підприємств молокопереробної галузі характеризуються високим вмістом органічних домішок, завислих речовин, можуть мати несприятливий для біологічного очищення вмісту біогенних елементів і значення рН, тому ефективність очищення води може залишатися досить низькою. І нагальною проблемою сьогодення є удосконалення наявних і розробка новітніх технологій очищення стічних вод на підприємствах галузі. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження використання біопрепаратів для очищення природних і штучних водойм, побутово-господарських та стічних вод багатьох підприємств обґрунтовані та представлені в роботах багатьох відомих українських та закордонних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження, у літературних джерелах недостатньо даних щодо ефективності застосування біопрепаратів для очищення стічних вод молокопереробних підприємств. Постановка завдання. Метою роботи було визначення можливості та ефективності доочистки стічних вод молокопереробних підприємств за допомогою біопрепаратів. Досліджували вплив біопрепаратів «Гріз-Тріт», «Лагун-Тріт», «Біо-Р», «Понд-Тріт» на гідрохімічні показники стоків ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». Виклад основного матеріалу. Показано можливість використання біопрепаратів торгової марки «Мікрозим» у технології очищення стічних вод сирзаводів. Ефективність доочищення стічних вод перевірялась шляхом визначення хімічної потреби кисню (ХПК), вмісту фосфатів, амонію сольового та заліза загального до та після внесення біопрепарату. Висновки відповідно до статті. Найбільш ефективним для доочищення стічних вод є біопрепарат «Понд-Тріт». При його використанні ХПК знижується у 18,9 раза, вміст амонію сольового – у 4,5 раза, фосфатів – у 4,7 раза, заліза загального – у 3,6 раза.
5
Антонік, Валерій І., and Ірина П. Антонік. "Вплив промислових стокiв Криворiзького ремонтно-механiчного заводу на стан рiчки Саксагань." Екологічний вісник Криворіжжя 4 (June 13, 2019): 87–97. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2563.
Full textAbstract:
В статтi представленi данi про склад несприятливих факторiв у змивних та стiчних водах, що формуються на територiї Криворiзького ремонтно-механiчного заводу та несуть загрозу забруднення поверхневих вод мiської рiчки Саксагань. Встановлено, що у складi промислових скидiв води присутнi завислi речовини, сульфати, азот амонiйний, хлориди, нiтрати, нiтрити, фосфати, нафтопродукти, залiзо загальне, цинк, алюмiнiй, хром та iнше. Потрапляння зазначених хiмiчних полютантiв у вiдкритий водний об’єкт несе загрозу суттєвих порушень в станi бiогеоценозу водойми.
6
Дубравин, Владимир Филиппович, Мария Владимировна Капустина, and Денис Владимирович Ерошенко. "РАЙОНИРОВАНИЕ ГИДРОХИМИЧЕСКИХ ПОЛЕЙ ПОВЕРХНОСТНОГО СЛОЯ БАЛТИЙСКОГО МОРЯ." KSTU News, no. 56 (January 2, 2020): 22–33. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-56-22-33.
Full textAbstract:
Исследование выполнено на однородном материале многолетнего гидрологического массива, усредненного за 1950-2005 гг. для среднегодовых значений S (PSU), O2, PO4, NH3 и NO3 (μмоль/кг) на регулярной сетке 11 из [1]. Использо-вание кластерного анализа (модификация В. М. Ряховского [2]), проведенного в двух вариантах – по пяти (с учетом солености) и четырем (без нее) параметрам, позволило в поверхностном слое Балтийского моря выделить по шесть кластеров (регионов). Кластеры 1-4 в обоих вариантах достаточно схожи: 1 – Ботнического залива, 2 – Финского залива, 3 – Приустьевой I (влияние р. Вислы, Даугавы и Невы), 4 – Приустьевой II (влияние р. Одер, Неман и Пярну), далее по первому варианту: 5 – Основной и 6 – Западный, а по второму: 5 – Центральный и 6 – Южный. При этом регион Ботнического залива характеризуется пониженными значениями фосфатов; Финского – пониженными значения кислорода; воды р. Вислы, Даугавы и Невы – повышенными значениями кислорода, фосфатов и нитратов; р. Одер, Неман и Пярну – повышенными значения аммония; Западный – повышенной соленостью; Южный – значениями аммония в пределах 0,37÷1,07 μмоль N/кг. Проведенные расчеты позволяют сделать вывод об общности процессов – атмосферная циркуляция, речной сток и водообмен с Северным морем, управляющих распределением в поверхностной структурной зоне не только солености, но и кислорода, фосфора и азота, т. е. подтверждается вывод, сделанный ранее в работах [3-5], но уже с помощью количественных оценок.
7
РОМАН, Людмила, and Степан ЧУНДАК. "МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ВОДИ ДЕЯКИХ МАЛИХ РІЧОК РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ЗАКАРПАТТЯ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-7.
Full textAbstract:
Мета дослідження полягає в моніторингу якості води малих гірських річок Брадолець, Сухар, Синявка, Вишка, Велика Уголька, Бронька, Репинка, Матекова за деякими гідрофізичними та гідрохімічними показниками. Особливістю цих річок є те, що вони протікають вздовж рекреаційних зон Закарпаття, які мають особливий охоронний статус: національних природних парків «Синевир», «Зачарований край», «Ужанський», регіонального природного парку «Синяк», Угольсько-Широколужанського заповідного масиву, іхтіологічного заказника «Річан- ський», гірськолижного курорту «Пилипець». На берегах досліджуваних малих річок функціонують різні рекре- аційні комплекси (готелі, ресторани, приватні садиби, форелеві господарства, бази відпочинку, гостинні двори), діяльність яких може негативно вплинути на якість води у водотоках. Останні, як відомо, є вразливими до будь-яких антропогенних впливів на водозбірну площу та виступають індикаторами змін екологічного стану територій. Методологія. Посезонний моніторинг якості води зазначених річок рекреаційних зон Закарпаття проведено за деякими гідрофізичними (прозорість, запах, кольоровість) та гідрохімічними (біохімічне споживання кисню, лужність, вміст розчиненого кисню, перманганатна окиснюваність, амоній-іони, аніони (нітрати, нітрити, сульфати, хлориди, фосфати), залізо загальне та катіони деяких металів) показниками. Оцінку антропогенного впливу на якість води зазначених поверхневих водотоків проведено в просторі і часі, тобто по всій протяжності річок у двох вибраних точках (1 – витік річки, 2 – місце впадіння в іншу водойму) впродовж 2019–2021 рр., включаючи всі пори року. Наукова новизна. Результати моніторингових експериментальних досліджень гідрофізичних параметрів води малих річок Брадолець, Сухар, Синявка, Вишка, Велика Уголька, Бронька, Репинка та Матекова демонстру- ють позитивну динаміку щодо якості їхньої води впродовж 2019–2021 рр. Варто зазначити, що такі показники води, як прозорість, запах та кольоровість, не перевищують нормованих значень, а їхні величини істотно не змінювалися посезонно та впродовж відліку часу, що свідчить про мінімальний антропогенний вплив та при- родне самовідновлення води цих річок. Показник прозорості коливається в межах 30–27 см, запах – менше 2, кольоровість – 5–15 градусів. Аналіз даних моніторингу екологічного стану природної води малих річок рекреаційних територій Закарпат- тя показує, що якість води істотно не коливається в різні фази водного режиму та не залежить від пори року. Нормовані показники, які характеризують якість поверхневих вод, не перевищують гранично допустимих концентрацій для вод рибогосподарського призначення, що вказує на І клас та 1–2 категорію якості води. Пере- вищення нормованих значень спостерігається тільки за показником заліза загального (у 2–4 рази) та марганцю (у 5 разів), що пов’язано з особливістю геологічної провінції Закарпаття. Висновки. Моніторинг якості води деяких гірських водотоків Закарпаття довів позитивну динаміку їхнього функціонування, належну якість води гірських річок рекреаційних зон області, а також дозволяє зробити при- пущення про високу здатність води річок до самоочищення та низький антропогенний вплив на них.
8
Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, B. B. Guda, V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Активація протеїнкінази Akt у мононуклеарах периферичної крові. Зв’язок із рівнями інсуліну та інсуліноподібного чинника росту в крові хворих на рак і діабет." Endokrynologia 24, no. 3 (September 20, 2019): 228–32. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.228.
Full textAbstract:
Сигнальний каскад PI3K/Akt/mTOR/p70S6K відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у розвитку діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності тканин організму до інсуліну, а також в імунній відповіді на рак і підтримці пухлини. Метою дослідження було визначення активації Akt кіназою mTORC2 у мононуклеарах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та раком. Матеріал і методи. Вивчали такі групи: 1 — контрольна, 2 — хворі на рак молочної залози, 3 — хворі на рак матки, 4 — хворі на рак кишечника, 5 — хворі на рак підшлункової залози. Кількість фосфо-Akt (р-S473), інсуліну й інсуліноподібного чинника росту 1 (IGF‑1) визначали з вико-ристанням імуноферментних наборів. Результати. Рівні інсуліну й IGF‑1 у крові хворих на рак молочної залози й ендометрія були вищими за контрольний і в пацієнтів із раком кишечника та підшлункової залози. Зміна вмісту активованої Akt у PMBC у цілому відповідала концентрації інсуліну та IGF‑1 у крові. Відмінності між пухлинами молочної залози й ендометрія та пухлинами підшлункової залози і шлунка за вмістом IGF‑1/інсуліну в крові й активацією Akt у PMBC можна пояснити наявністю гормонального тла (естрогени), характерного для перших двох типів раку.Висновки. Хронічні захворювання, такі як діабет 2-го типу та рак, можуть впливати на сигнальні механізми в клітинах крові. Стан фосфорилювання Akt у PMBC може вказувати на активність mTORC1 і його субстратів, що є важливим для оцінки патологічного процесу й ефективності лікування.
9
Dzham, Olena, Olha Karaim, and Nataliia Yukhimnyuk. "Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Пруднік." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(390) (February 1, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-31-37.
Full textAbstract:
Внаслідок інтенсивного антропогенного навантаження на басейни річок спостерігається поступове погіршення їх якісного стану. Особливо вразливого впливу зазнають малі річки. Відслідковується зниження показників, які характеризують склад і властивості води, а також її придатність для конкретних цілей використання. У зв’язку з цим вирішення проблем якісного стану водних об’єктів є актуальним. Дослідження базується на визначенні за певними ознаками класів і категорій якості води згідно з «Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». У роботі здійснено екологічну оцінку стану поверхневих вод р. Пруднік вище та нижче очисних споруд міста Рожище за період 2014–2019 рр. Виконано структурування основних статистичних характеристик для досліджуваних хімічних показників води у створах. Проаналізовано динаміку фізико-хімічних показників русла річки. Проведено порівняльний аналіз концентрацій компонентів сольового складу води у затверджених створах. Визначено та досліджено вплив природних та антропогенних чинників на формування хімічного складу і якості поверхневих вод. Згідно з отриманими результатами дослідження найбільші перевищення нормативних значень ГДК для рибогосподарських водойм зафіксовані за вмістом розчиненого кисню, БСК5, ХСК, амонію сольового та нітритів, азоту нітритів, азоту амонійного, азоту загального, фосфатів, заліза загального. Відповідно до коефіцієнту забруднення р. Пруднік належить до «слабо забрудненої». За показниками комплексного екологічного індексу стан р. Пруднік характеризується від «відмінного» до «доброго», а ступінь чистоти – від «дуже чистої» до «чистої».
10
Горач, О. О. "АНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІКРОЗЕЛЕНІ ТА ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ У ХАРЧУВАННІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 10–15. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.2.
Full textAbstract:
Сучасні тенденції формування здорового раціону харчування диктують необхідність створення нових продуктів із підвищеною біологічною та фізіологічною цінністю. Важливу роль в цьому відіграє можливість використання традиційної сільськогосподарської сировини, яка вирощується у безпосередній близькості від місць її переробки, що дозволяє помітно скоротити витрати на транспортування і зберігання сировини, розширити асортимент продуктів харчування. Поліпшення харчування населення можливе завдяки використанню в рецептурі харчових продуктів натуральної рослинної сировини, традиційно вирощеної, зібраної, підготовленої в Україні, що має високу біологічну цінність. Необхідність відстеження розвитку сучасних технологій потребує постійного удосконалення та впровадження інновацій у харчовій промисловості насамперед завдяки використанню продуктів харчування з високим вмістом біологічних сполук. Аналіз літературних джерел із використання мікрозелені у продуктах харчування дозволяє зробити висновок, що наразі ця сировина є перспективною та належить до інноваційних продуктів харчування. Використання мікрозелені в раціоні харчування дозволяє наповнити організм людини поживними органічними речовинами, такими як білки, вітаміни С, В, К, Е, каротиноїди, мінерали та інші корисні елементи (калій, кальцій, фосфор, магній, залізо, йод, сірка), а також ефірні олії. В роботі наведено результати досліджень біологічної цінності мікрозелені різних сільськогосподарських культур та її вплив на організм людини. Використання переваг застосування мікрозелені в раціоні харчування пов’язане з лікувальним ефектом, зокрема, з наявністю в її складі вітамінів, амінокислот, що мають широкий спектр біологічної активності з антибактеріальним, антивірусним ефектом.
11
Pushkarev, V. V., L. K. Sokolova, O. I. Kovzun, S. A. Cherviakova, T. S. Vatseba, V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Активація кінази, що регулюється позаклітинними сигналами-1/2 (ЕRК1/2), у мононуклеарах крові людини за діабету та автоімунного тиреоїдиту." Endokrynologia 25, no. 1 (March 20, 2020): 49–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.49.
Full textAbstract:
До складу мононуклеарних клітин периферичної крові (PBМC) в основному входять моноцити і лімфоцити, які беруть участь у розвитку цукрового діабету (ЦД), та інших автоімунних захворювань. Ret/Ras/Raf/MEK/ERK є сигнальним каскадом, який контролює такі клітинні процеси, як проліферація, виживання, ангіогенез, ріст і рухливість клітин. Метою роботи було дослідження активації в PBМC головної ефекторної протеїнкінази цього каскаду — ERK1/2. Матеріал і методи. Матеріалом роботи була кров здорових осіб, пацієнтів із діабетом 2-го типу, з діабетом 2-го типу й автоімунним тиреоїдитом (АІТ), із діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, із діабетом 1-го типу, із діабетом 1-го типу й АІТ. Для визначення кількості фосфо-ERK1/2 (ф-Thr202/Thr204 і Thr185/Tyr187 відповідно) використовували набори для імуноферментного аналізу 85-86012 («Invitrogen», СШA). Результати. Пацієнтів розподілили на 6 груп: 1 — контроль — здорові особи, репрезентативні за віком та ІМТ, 2 — пацієнти з діабетом 2-го типу,3 — пацієнти з діабетом 2-го типу й АІТ, 4 — пацієнти з діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, 5 — пацієнти з діабетом 1-го типу,6 — пацієнти з діабетом 1-го типу і АІТ. Показано, що активації ЕRК1/2 у РВМС хворих на діабет 2-го типу та рак не спостерігалося, тоді як у хворих на діабет 1-го типу або з АІТ вона суттєво зростала. Натомість у хворих на діабет 1-го типу з АІТ активація ЕRК1/2 у РВМС знижувалася до контрольного рівня, що можна пояснити конкуренцією між двома автоімунними процесами за спільні сигнальні шляхи. Висновок. У пацієнтів з автоімунними захворюваннями (діабет 1-го типу або АІТ) у PBМC відбувається активація МАРК/ЕRК-каскаду.
12
Резвих, Н. І. "АНАЛІЗ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ХЛІБА ПШЕНИЧНОГО З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.4.
Full textAbstract:
У статті висвітлено найважливіші завдання, які стоять перед харчовою промисловістю України. Проаналізовано наукові роботи, присвячені дослідженню впливу різних видів сировини на органолептичні показники якості хліба пшеничного. Досліджено роботи вчених, спрямовані на вивчення впливу рослинних жирів та олій на організм людини і визначення норм їх споживання у щоденному раціоні, розкрито їхню роль в життєдіяльності організму. Проаналізовано наукову літературу та результати вітчизняних і закордонних досліджень з визначення харчової та біологічної цінності насіння конопель як сировини для одержання рослинної олії. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння конопель показав, що воно містить 25% білка, 31% жирів та 34% вуглеводів. У складі конопляного насіння є 20 амінокислот, з яких 8 незамінних (вони не синтезуються в організмі людини). В конопляному насінні міститься велика кількість вітамінів E, C, Д, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А), макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). Досліджено вплив конопляної олії, що додавалась у різних дозуваннях у рецептуру хліба пшеничного, на його якість з метою отримання дієтичного та оздоровчого продукту з підвищеною харчовою цінністю завдяки вмісту ненасичених жирних кислот у конопляній олії. Розроблено рецептуру та здійснено оцінку органолептичних показників якості хліба пшеничного, досліджено зміну цих показників. В результаті дослідження органолептичних показників якості хліба пшеничного, виготовленого з різним дозуванням конопляної олії в рецептурі, встановлено, що якість пшеничного хліба за додавання 34–68 г конопляної олії не погіршується, а залишається високою. Збільшення конопляної олії до понад 68 г у рецептурі призводить до погіршення смаку, кольору, скоринки хліба. Таким чином, у виробництві хліба пшеничного з конопляною олією можна використовувати олію в кількості до 68 г.
13
БЄДУНКОВА, Ольга, Ігор СТАТНИК, and Анастасія ЯХНЮК. "АНАЛІЗ САМООЧИСНОЇ ЗДАТНОСТІ РІЧКИ ЗАМЧИСЬКО ЗА ДАНИМИ БАГАТОРІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-1.
Full textAbstract:
Мета роботи. Актуальним питанням під час визначення рівнів допустимого навантаження на водні об’єкти є оцінка самоочисної здатності водойм. Самоочисні процеси водних об’єктів – це результат взаємодії складного комплексу гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та гідробіологічних процесів, які спря- мовані на відновлення екологічного добробуту водного об’єкта. Однак існують науково підтверджені мето- ди розрахункової оцінки самоочисної здатності водойм за набором гідрохімічних показників. Метою статті є проведення аналізу самоочисної здатності малої річки Замчисько за багаторічними даними гідрохімічного контролю якості поверхневих вод. Методологія. Проби води для аналізу відбирали раз на рік, у період літньої межені, впродовж 2013–2021 рр. у двох створах: створ № 1 – у межах м. Костопіль, на 500 м нижче за скид з о/с «Костопільводоканал»; створ № 2 – на 50 м вище гирла річки, поблизу впадіння в р. Горинь. Отримані за роки спостережень результати гідрохімічного аналізу поверхневих вод мали статистичну достовірність для кожного з показників (р ≤ 0,05). Наукова новизна. Під час розрахунків самоочисної здатності річки з’ясовано, що найвищий ступінь самоочищення характерний для хлоридів (88,48%), азоту амонійного (84,58%) та фос- фору фосфатів (80,75%); середній ступінь самоочищення мали азот нітритний (62,88%), азот нітратний (57,9%) та показники БСК5 (52,97%) і ХСК (34,88%); найнижчий ступінь самоочищення поверхневих вод річки було виявлено для завислих речовин (21,67%), вмісту в воді розчиненого кисню (23,74%) та фторидів (4,25%). Висновки. Зроблено припущення, що речовини, за якими не було підтверджено прояву самоочисної здатності поверхневих вод (сульфати, залізо, мідь, цинк, марганець), мають здебільшого фонове походження. А їхні кон- центрації у створі № 1, які виявилися меншими за концентрації у створі № 2, можуть бути пояснені процесом розбавлення внаслідок надходження певних об’ємів стічних вод.
14
Vovk, V. V., and M. Z. Paska. "ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ НОВИХ ВИДІВ МАЙОНЕЗНИХ ПРОДУКТІВ, ЗБАГАЧЕНИХ ПРОДУКТАМИ БДЖІЛЬНИЦТВА." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 10, 2016): 27–31. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6805.
Full textAbstract:
В реаліях сьогодення, як ніколи гостро, стоїть проблема виробництва нових видів харчових продуктів. Продуктів, які безпосередньо призначені людям різних вікових груп та, водночас, мають збалансований склад підвищеної харчової та біологічної цінності, яка відповідає потребам організму.
В основу наших досліджень покладено завдання оптимізації рецептури майонезу за рахунок додавання продуктів бджільництва. Багатокомпонентний склад і структура майонезів дає широкі можливості для збагачення їх всіма видами функціональних інгредієнтів. Такий продукт бджільництва, як бджолине обніжжя (пилок), являє собою збалансований природою, вітамінно-мінеральний, енергетичний комплекс. Він є практично найбагатшим джерелом вітамінів групи А, E, C, D, PP, K, має у своєму складі калій, залізо, мідь, кобальт, кальцій, фосфор, магній, цинк, марганець, хром, йод.
Клінічні тести бджолиного обніжжя (квіткового пилку), дозволили переконатися в його широкій і багатогранній дії на організм як здорової так і хворої людини. Квітковий пилок добре поєднується з молочними продуктами за рахунок свого кольору, підібраного для внесення, надає красивий, ніжний відтінок і пряно-медовий смак, що при правильно підібраній рецептурі позитивно впливає на органолептичні показники готового продукту.
Маслянка – вторинна молочна сировина, яку отримують при виробництві вершкового масла різними способами виробництва. Вона є високоякісною дієтичною молочною сировиною, що зумовлює її використання тільки для виробництва харчових продуктів. На відміну від знежиреного молока маслянка містить білки оболонок жирових кульок, які є комплексом білків і ферментів. Ці білки характеризуються високим вмістом сірковмісних амінокислот-метіоніну цистину і цистеїну, які мають виражені протисклеротичні властивості. У процесі виробництва майонезу основним обладнанням технологічної лінії є гомогенізатори, які повинні забезпечувати створення гомогенних, тонкодисперсних емульсій із заданим розміром частинок. Використання вакуум виробничої установки Fryma Koruma MaxxD, дозволяє отримувати якісні майонезні продукти при менших енергетичних затратах.
15
Поварова, Наталя Миколаївна, Людмила Анатоліївна Мельник, and Галина Всеволодівна Шлапак. "ПІДВИЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБІВ З М’ЯСА ПТИЦІ ШЛЯХОМ ВНЕСЕННЯ СТАРТОВОЇ МІКРОФЛОРИ." Scientific Works 2, no. 85 (March 18, 2022): 110–19. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2240.
Full textAbstract:
В представленій роботі наведені матеріали щодо розробки технології пролонгування термінів зберігання варених ковбас із м’яса птиці шляхом використання біотехнологічного прийому, а саме, «стартових» культур мікроорганізмів. Пропонується вводити спеціально підібрану стартову мікрофлору у фарш варених ковбас, що є принципово новим підходом для вирішення даного питання.
За останні роки м'ясо птиці стало одним із самих популярних видів сировини для м'ясопереробної промисловості. М'ясо птиці - якісний, багатий білками продукт з низькою калорійністю у порівнянні зі свининою та яловичиною. Різноманітність сировини, володіє різними функціональними властивостями (темне і світле м'ясо, механічно обвалене м'ясо, внутрішні органи), надає необмежені можливості для створення птахопродуктів широкого асортиментного спектру, включаючи харчові, спеціальні, кормові продукти, в тому числі комбіновані, з заданим хімічним складом і властивостями, препарати біологічно активних речовин і т.д.
До складу м'язової тканини птиці входять майже всі водорозчинні вітаміни. М'ясо є одним з найбільш цінних постачальників вітамінів групи В. Також, м'язи птиці багаті макроелементами ( серед яких виділяють за кількістю калій, сірка, фосфор, натрій, кальцій, хлор ), а також мікроелементами ( залізо, цинк, мідь, марганець ), мають важливе значення в обміні речовин. Мінеральні речовини активізують перетравлюваність білків і їх засвоюваність.
Властивість м'яса утримувати воду або її поглинати робить істотний вплив на його якість, технологічні та кулінарні показники. Чим вище водоутримувальна, вологовбирна здатність м'яса птахів, тим соковитіша й ніжніше виходить готова до споживання продукція, тим вище її вихід.
Проведено скрінінг та науково обґрунтовано використання «стартової» мікрофлори шляхом дослідження ряду функціонально-технологічних, мікробіологічних, токсикологічних та органолептичних показників.
Економічно обґрунтовано використання інноваційної розробки для виробництва ковбасних виробів; складена технологічна схема виробництва вареної ковбаси із внесенням стартової мікрофлори; підтверджено підвищення якісних показників виробів з м'яса птиці шляхом внесення стартової мікрофлори.
В результаті отримана продукція високої якості із стабільними у часі показниками.
16
Резвих, Н. І., and О. О. Горач. "НАСІННЯ НЕНАРКОТИЧНИХ КОНОПЕЛЬ – СИРОВИНА ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто світовий та вітчизняний досвід використання насіння ненарко- тичних конопель для виготовлення харчових продуктів. На основі аналізу статистичних даних наведено динаміку посівних площ, відведених під ненаркотичні коноплі в Україні. Подано інформацію про вміст жирних кислот у олії ненаркотичних конопель і їх вплив на організм людини. Відомо, що в нашій державі селекціонерами створені нові високопродуктивні сорти ненаркотичних конопель, які можуть бути головним джерелом натуральної сировини для харчової промисловості. Наведено інформацію про високопродуктивні сорти ненаркотич- них конопель ЮСО-31, Гармонія, Вік 2020, Гляна, Глесія, Артеміда, Глухівські 51, Мико- лайчик та Глухівські 85 із вмістом тетрагідроканабінолу, близьким до нуля. Наведений перелік провідних підприємств з виготовлення харчової продукції із насіння ненаркотич- них конопель та асортимент харчових продуктів в різних країнах світу. У статті висвітлено дані щодо біологічної цінності конопляної олії, які були проведені вченими і спрямовані на визначення вмісту жирних кислот в олії ненаркотичних конопель. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння ненаркотичних конопель показав, що воно містить 25% білків, 31% жирів та 34% вуглеводів. Також до його складу входить 20 амінокислот, з них 8 незамінних (які не синтезуються в людському організмі). Присутня велика кількість вітамінів E, C, D, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А, макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). В останні роки в Україні насіння ненаркотичних конопель використовують як хар- чову добавку для виготовлення харчових продуктів. Подано дослідження вчених України та світу з використання продуктів переробки конопель в харчових виробництвах. Отже, створення нових високопродуктивних сортів ненаркотичних конопель, розробка або вдо- сконалення способів одержання харчових продуктів з насіння ненаркотичних конопель дасть змогу розширити асортимент натуральних екологічно чистих харчових продуктів у нашій державі.
17
Бердник, В. П., А. І. Ракітіна, and М. Ф. Завалій. "КЛІНІЧНИЙ СТАН ТА ПОКАЗНИКИ КРОВІ КОРІВ, ХВОРИХ НА ПРИХОВАНИЙ МАСТИТ, ДО ТА ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗЧИНУ ПОЛТАВСЬКОГО БІШОФІТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 262–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.33.
Full textAbstract:
При обстеженні на мастит із застосуванням даних анамнезу, клінічних методів і досліджень проб молока в тестах з мастидином і відстоювання 261 корови ферми у 57 (21,84 %) виявили ура-ження запаленням молочних залоз. У 5-ти (1,92 %) корів були клінічно виражені форми маститу, а у 52 (19,92 %) – прихована форма. В досліді на 24-х коровах, хворих на прихований мастит, та 6 кліні-чно здорових (контроль) випробувано розчин Полтавського бішофіту шляхом застосування внутрі-шньо і шляхом втирання у шкіру ураженої запаленням частини вим’я та гель проти прихованого ма-ститу, виготовлений у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лабораторія натуральних тех-нологій (м. Полтава). В період застосування препаратів у двох циклах, в кожному з яких по 7 разів із22–24-годинним інтервалом, та із 7-и добовим інтервалом між ними корови були клінічно здоровими.По три корови у групах, яким застосували препарати, не мали ознак прихованого маститу на сьомудобу досліду в першому циклі, а решта – лише на шосту-сьому добу – у другому. У корів, яким засто-сували розчин Полтавського бішофіту в першому циклі порівняно з контролем спостерігали вірогіднепідвищення у крові кількості еритроцитів (р<0,05–0,001) і гемоглобіну (р<0,05–0,01), а в сироватцікрові – іонів магнію (р<0,05). До застосування препаратів і після застосування їх у першому циклі укрові корів виявили вірогідно підвищену кількість лейкоцитів, яка перебували в межах норми лише удругому циклі. У всіх тварин досліду, включаючи і контролі, було порушеним співвідношення «кальцій: фосфор» через нестачу кальцію і надлишок фосфору. Можливо, що через це частині корів довелосязастосовувати РПБ у другому циклі. Найбільш зручним у використанні був препарат із РПБ у формігелю. Застосування РПБ і препаратів, виготовлених на його основі при прихованому маститі корівмає перспективу, але потребує подальшого випробування в господарствах із різними умовами годівлі,догляду і технологіями виробництва молока.
18
Дзюба, Ганна, and Леся Гагаріна. "Дослідження сорбційних та кінетичних властивостей сорбентів на основі оксигідротованих іонів цирконію, алюмінію, заліза, марганцю для очищення питної води." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 157–60. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232870.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є: сорбенти на основі оксигідроксидів цирконію, алюмінію, марганцю, заліза синтезовані золь-гель методом Метою даної роботи є визначення основних властивостей сферогранульованого сорбенту на основі оксигідроксидів цирконію, заліза, алюмінію та марганцю. Методи дослідженні – фотоколориметрія, біхроматометрія, перманганатометрія, кислотно-лужне титрування, гравіметрія, термодинамічні та кінетичні розрахунки. В ході виконання роботи досліджено статичну міцність, вологість та сорбційні властивості сорбентів на основі оксигідроксидів цирконію, оксигідроксидів заліза, оксигідроксидів марганцю та оксигідроксидів алюмінію отриманих золь-гель методом. Вологість визначена гравіметричним методом аналізу, побудовані залежності виділення вологи в модифікованих сорбентах. Встановлено вплив іонів заліза (ІІІ), маргінцю, фосфат-іонів на сорбційну здатність модифікованих сорбентів. Порівняна сорбційна властивість отриманих модифікованих сорбентів на основі оксигідроксидів циркоцію, алюмінію, марганцю та заліза з промисловими іонітами типу КУ-2 та АН-221. Встановлений час необхідний на проведення процесу сорбції та визначення лімітуючої стадії процесу сорбції. Для опису процесу сорбції побудовані ізотерми сорбції та оброблені відповідними рівняннями Ленгмюра , Фрейндліха. Досліджені кінетичні залежності вилучення іонів заліза (ІІІ), марганцю та фосфат іонів. Побудовані відповідні кінетичні залежності, описані рівняннями псевдопершого, псевдодругого порядку, моделями Бойда та Еловича. Ізотерми сорбції ситнезованих зразків описуються рівнянням Фрейндліха, що характеризує механізм молекулярної сорбції на неоднорідній поверхні сорбенту. За обробленими кінетичними моделями можна сказати, що в початковий момент переважає змішанодифузійний процес сорбції, в подальший час кінетика лімітується моделями псевдодругого порядку, що характерна для хімічної взаємодії.
19
Вацеба, Т. С., and Л. К. Соколова. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ОНКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ У ХВОРИХ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ." Art of Medicine, January 5, 2020, 44–49. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.4.12.44.
Full textAbstract:
Резюме. Метою дослідження було вивчити механізми формування онкологічного ризику у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу шляхом визначення залежності вмісту фосфорильованого PRAS40 (фосфо-PRAS40) від рівнів інсуліну та IGF-1.
Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів, які розділені на групи: І – здорові (n = 14); ІІ – хворі з ЦД 2 типу (n = 28); ІІІ – хворі з раком без ЦД (n=34); IV – з поєднанням раку і ЦД. До ІІІ і IV груп залучені хворі з раком молочної залози (МЗ), ендометрію (ЕМ) і підшлункової залози (ПШЗ).
Імуноферментним методом в мононуклеарах периферичної крові (МНПК) визначали рівні інсуліну, IGF-1 та фосфо-PRAS40, використовуючи діагностичні набори Insulin ELISA EIA-2935, IGF-1 600 ELISA EIA-4140 (DRG, Німеччина) та ELISA КНО0421 (Іnvitrogen, США). Компенсацію ЦД оцінювали за рівнем HbA1c. Аналіз даних проводили за допомогою програми Statistica 12.0 (StatSoft Inc., США).
Результати. Ожиріння та достовірна гіперінсулінемія виявлені у пацієнтів II групи з ЦД 2 типу і в хворих ІІІ і IV груп із раком МЗ та ЕМ (Р < 0,05). Підвищений рівень IGF-1 виявлений у хворих IІ і ІІІ груп (Р < 0,05), а також у жінок IV групи з раком МЗ та ЕМ (Р < 0,05). Рівень фосфо-PRAS40 був підвищений у хворих ІІ групи і в жінок ІІІ групи з раком МЗ та ЕМ (Р < 0,05), а в пацієнтів IV групи – знижений (P < 0,05). Декомпенсований ЦД мали 53,4% пацієнтів ІІ групи і 75,0% хворих IV групи.
Висновки. Ожиріння, гіперінсулінемія та підвищений рівень IGF-1 є факторами активації сигнального шляху PI3K/Akt/mTOR у хворих із цукровим діабетом 2 типу. Вміст фосфо-PRAS40 відображає активацію PI3K/Akt/mTOR і може свідчити про схильність жінок з діабетом до раку молочної залози та ендометрію. Рак ПШЗ із тривалістю діабету до 3-х років, не асоційований з ожирінням та гіперінсулінемією, може бути проявом вторинного діабету типу T3cDM, зумовленого онкологічним процесом в залозі.
20
Жукова, Вероніка, Лариса Саблій, and Людмила Єпішова. "Проблеми водовідведення та очищення стічних вод міст та промислових підприємств України." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 164–68. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232831.
Full textAbstract:
Представлено технологію локального очищення стічних вод від антибіотиків, яка ґрунтується на послідовному використанні фізико-хімічних методів очищення та дозволяє видалити із стічних вод антибіотики і супутні їм речовини до вимог нормативних документів та відвести очищені стічні води в міську систему водовідведення. Для дослідження було використано модельні розчини цефуроксиму – антибіотика цефалоспоринового ряду, у дистильованій воді з концентрацією 25 і 35 мг/дм3. ХСК модельних розчинів, який становить, відповідно, 90 і 120 мг/дм3. Ефект зниження показника ХСК при коагуляції і відстоюванні стічних вод у випадку використання сульфату заліза ІІІ становив 79,2% і 75%, що вище на 4,2-6,7% ніж при застосування сульфата алюмінію. Встановлено зміну показника ХСК стічних вод фармацевтичного підприємства за етапами їх очищення: «аерація – коагуляція сульфатом заліза ІІІ – відстоювання – окиснення – фільтрування». Після фільтрації ефект зниження показника ХСК становив 95,8-100 % при початкових значення 120 і 90 мг/дм3 відповідно. Розроблено технології попереднього очищення стічних вод пральні та їдальні на локальних очисних спорудах машинобудівного заводу забезпечать ефективне очищення стічних вод від забруднюючих речовин, таких як жири, фосфати, СПАР, завислі речовини, ХСК та ін. та відповідність якості очищених стічних вод, які скидає підприємство в міську каналізаційну мережу, вимогам нормативних документів. Застосування підприємствами розроблених технології локального очищення стічних вод призведе до забезпечення вимог скиду виробничих стічних вод у міську систему водовідведення, до суттєвого зниження небезпеки впливу антибіотиків на мікроорганізми активного мулу біологічних очисних споруд міста, до зменшення експлуатаційних витрат на досягнення гранично-допустимих скидів (ГДС) стічних вод у природну водойму.
21
Карпенко, Маргарита, and В'ячеслав Радовенчик. "Очищення мембран баромембранних установок та способи продовження терміну їх експлуатації." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 173–76. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233033.
Full textAbstract:
У статті описана проблема забруднення мембран та способи вирішення цієї проблеми. Зворотній осмос - це найпопулярніший спосіб очистки води до стану питної. Основна мета цього огляду полягає в аналізі найбільш ефективних методів очищення мембрани від різних видів забруднень. Ми досліджуємо можливість комбінувати кослотні та лужні розчинники накипу. У статті представлено кілька рішень щодо очистки від найпопулярніших забрудників таких як карбонат кальцію, діоксид кремнію, сполуки заліза, фосфати та органічні флокулянти. Результати показали, що використання різних хімічних сполук допомагає боротися з накипом і забрудненнями на мембранах. Ми рекомендуємо застосовувати інгібітори накипу, а саме дексаметафосфат натрію, фосфорорганічні антискаланти та поліакрилати, які в повній мірі контролюють карбонатну окалину, сульфатну окалину та фторид кальцію. Для контролю карбонатного накипу, сульфатного накипу та накипу фтористого кальцію ми радимо використовуюти інгібітори накипу, а саме: дексаметафосфат натрію, фосфорорганічні антискаланти та поліакрилати. Якщо система зворотнього осмосу страждає від колоїдного, органічного забруднення або біозабруднення в поєднанні з карбонатом кальцію, тоді потрібна двоступенева програма очищення: лужне очищення з наступним кислотним очищенням. Важливим наслідком цих висновків є те, що в першу чергу ми рекомендуємо проводити лужнe очистку мебрани, лише потім використовувати кислотну очистку. Це дослідження стосувалось установок зворотного осмосу; однак результати повинні застосовуватися також до всіх типів мембран баромембранного обладнання. Подальше вивчення цього питання все ще залишається актуальнитим. На основі потенційних висновків, представлених у цій роботі, робота над супутніми питаннями триває і буде представлена в наступних роботах. Наступним етапом нашого дослідження буде експериментальне підтвердження нашої теорії.
22
Сиротенко, Євгенія, and Марія Даус. "Оцінювання екологічної обстановки та якості води у пониззі річки Дунай (на прикладі м. Рені)." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 326–29. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232874.
Full textAbstract:
Дунай - це джерело води для господарсько-побутових потреб населення, промисловості, сільського господарства України. Територією України проходить невелика ділянка пониззя річки Дунай (170 км) від міста Рені до її гирла. Води Дунаю використовуються для питного централізованого водопостачання міста Рені. Тому актуально було виконати «Оцінювання екологічної обстановки та якості води у пониззі річки Дунай (на прикладі м. Рені)». Метою дослідження була оцінка екологічної обстановки та якості води на основі даних гідрохімічних спостережень для перевірки безпеки питного водопостачання. Завдання роботи: оцінити екологічну обстановку за ступенем неблагополуччя та якість води за модифікованим індексом забрудненості. Розрахунки було проведено на основі даних Дунайського басейнового управління водних ресурсів про хімічний склад води у створі Дунай - Рені за 2009-2018 роки. Всього було досліджено 24 речовини, кількість спостережень коливалася від 98 до 104 за різними показниками за весь період. За такими речовинам як розчинений кисень, азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфати, залізо, магній, натрій, кальцій, кремній, хлориди, сульфати, хром, мідь, цинк, нафтопродукти, окиснюваність перманганатна, кольоровість, жорсткість за досліджуваний період перевищень гранично-допустимих концентрацій не спостерігалось. Найбільшими забруднювачами для питного водопостачання м. Рені є, завислі речовини, біологічне споживання кисню за 5 діб (БСК5), феноли, манган та хімічне споживання кисню (ХСК). У переважній більшості випадків екологічна обстановка є «відносно задовільною», по ХСК і фенолам - «напруженою», з урахуванням завислих речовин - «критичною» та у 11 % випадків – «кризовою». Модифікований індекс розраховувався за розчиненим киснем, БСК5, завислими речовинами, фенолами, манганом та ХСК. Якість води за нормативами для питного водопостачання відноситься до IV класу – «забруднена» (22 %), до V класу – «брудна» (45 %), до VІ класу – «дуже брудна» (33 %).