Journal articles on the topic 'Форм-фактор'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Форм-фактор.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Форм-фактор.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Березовой, Алексей. "Медиатизация как фактор трансформации (на примере экстремальных форм политического процесса)." Moscow University Journalism Bulletin 2020, no. 2 (March 1, 2020): 209–15. http://dx.doi.org/10.30547/vestnik.journ.2.2020.209215.
Full text
2
ТИЩЕНКО, А. А., and Д. Ю. СЕРГЕЕВА. "НЕКОГЕРЕНТНЫЙ ФОРМ-ФАКТОР В ДИФРАКЦИОННОМ ИЗЛУЧЕНИИ И ИЗЛУЧЕНИИ СМИТА-ПАРСЕЛЛА." ПИСЬМА В ЖУРНАЛ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ И ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ФИЗИКИ 110, no. 9-10(11) (2019): 636–44. http://dx.doi.org/10.1134/s0370274x19220028.
Full text
3
Shcherbina, M. O., O. P. Lipko, I. M. Shcherbina, and O. O. Dynnik. "Состояние маточно-плацентарного ангиогенеза при позднем гестозе." Likarska sprava, no. 5-6 (June 27, 2018): 81–85. http://dx.doi.org/10.31640/jvd.5-6.2018(14).
Full textAbstract:
Исследованы про- и антиангиогенные факторы роста при различной степени тяжести преэклампсии (ПЭ). Установлено, что плацентарный протеин, эндоглин и плацентарный фактор роста имеют прогностическое значение для диагностики ПЭ, а достоверное повышение уровня трансформирующего фактора роста является маркёром тяжёлого гестоза и может быть использовано как прогностический критерий развития её тяжёлых форм.
4
Гочияева, М. Д., and А. С. Джанкезов. "Использование IT-технологий в сфере образования." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 80, no. 5 (2021): 39–41. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2021-218.
Full textAbstract:
Информационные технологии на сегодняшний день это важнейший фактор, оказывающий влияние на качество системы образования. В статье раскрыты проблемы использования информационных технологий в общеобразовательных организациях. Авторы приходят к выводу о том, что использование информационных технологий в образовании позволяет разнообразить широкую палитру форм и методов обучения, которые являются одним из современных путей совершенствования образовательного процесса.
5
Куклин, Р. Н., and В. В. Емец. "Форм-фактор электронной плотности аниона, специфически адсорбированного на поверхности металла в электролите." Физикохимия поверхности и защита материалов 50, no. 1 (2014): 8–18. http://dx.doi.org/10.7868/s0044185614010070.
Full text
6
Тюрин, Димитрий Николаевич, and Dimitrii Nikolaevich Tyurin. "Обобщение логарифма Артина-Хассе для $K$-групп Милнора $\delta$-колец." Математический сборник 212, no. 12 (November 25, 2021): 95–114. http://dx.doi.org/10.4213/sm9520.
Full textAbstract:
Пусть $R$ - $p$-адически полное кольцо, снабженное $\delta$-структурой. В статье строится функториальный гомоморфизм групп из $K$-группы Милнора $K^{M}_{n}(R)$ в фактор $p$-адического пополнения модуля дифференциальных форм $\widehat{\Omega}^{n-1}_{R}/d\widehat{\Omega}^{n-2}_{R}$. Данный гомоморфизм является $p$-адическим аналогом отображения Блоха, определенного для относительных $K$-групп Милнора нильпотентных расширений колец степени нильпотентности $N$, для которых число $N!$ обратимо. Библиография: 12 названий.
7
Driianska, V., M. M. Velychko, O. Petrina, T. Poroshina, V. Nepomnyaschiy, L. Liksunova, and N. Malashevska. "Особливості показників імунітету у хворих на непроліферативні форми хронічного гломерулонефриту." Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, no. 3(59) (September 30, 2018): 10–17. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.3(59).2018.02.
Full textAbstract:
Мета роботи: визначити особливості HLA-фенотипів та показників цитокінової ланки імунітету з факторами ендотеліальної дисфункції у хворих на непроліферативні (НП) форми хронічного гломерулонефриту (ХГН) з нефротичним синдромом (НС).
Матеріал та методи. Вивчали розподіл HLA-антигенів за допомогою мікролімфоцитотоксичного тесту Терасакі у 264 хворих на ХГН, НС (серед яких аналізували дані 96 з НП ГН) та 350 здорових донорів. Морфологічний діагноз був підтверджений методом тонкоігольної нефробіопсії. Для вивчення рівнів цитокінів та факторів ендотеліальної дисфункції в крові 110 пацієнтів використовували імуноферментний аналіз.
Результати. Для ХГН, НС відносний ризик високий (RR> 2)за наявності HLA-А23, 24, 28, В8, 38, 41, 44 (у хворих на НП ГН +А30),причинна роль (σ> 0.1)показана для А24, 28, В8 (НП +A19+31+32); протекторами захворювання є В12 та В16 (НП +А9). Виявлені антигени-провокатори різних морфологічних форм ХГН.
У пацієнтів з НП ГН виявлено в крові високі рівні як про- (трансформуючий фактор росту альфа (TNF-α), інтерлейкіну 17 (IL-17), моноцитарний хемоатрактантний протеїн 1 (МСР-1)), так і протизапальних (IL-4, трансформуючий фактор росту бета (TGF-β)) цитокінів, факторів ендотеліальної дисфункції (фактор росту ендотелію судин (VEGF), розчинна молекула адгезії судинних клітин (sVCAM-1)) та зниження Е-селектину. РівеньMCP-1 у хворих на проліферативні ГН був вищим, ніж у разі непроліферативних форм.
Не виявлено достовірних змін цих показників імунітету в групі хворих на НП ГН після проведеного лікування, за винятком зниження TNF-α (р = 0,001), але позитивний ефект лікування асоціював з достовірним зниженням концентрацій МСР-1 (р = 0,005) і VEGF (р = 0,028).
Висновки. Виявлені достовірні асоціаціїHLA з ХГН, НС та його непроліферативними морфологічними формами дозволяють вважати такі антигени в фенотипі пацієнтів та інші показники імунітету ((TNF-α,MCP-1 і VEGF) додатковими прогностичними маркерами.
8
Pekarchuk, V. M. "Розвиток фольклору та декоративно-прикладного мистецтва етноменшин України: тенденції 1990 – 2000-х років." Grani 18, no. 1 (November 5, 2014): 158–62. http://dx.doi.org/10.15421/1715029.
Full textAbstract:
На основі представленої широкої палітри історичних фактів, аналітичних матеріалів, наукових документів зроблено спробу відтворити місце і роль фольклору та декоративноприкладного мистецтва у процесі відродження і розвитку культури етноменшин протягом 1990 – 2000 х років. Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про механізм розв’язання незалежною державою проблеми міжетнічних відносинв. З’ясовано, що протягом досліджуваних років в Україні створювалися передумови для розвитку новітніх форм етнічної творчості і в цьому плані розширення спектра культурної спадщини. Враховувався фактор наступності та перспективності у справі розвитку форм етнічної творчості. Значна увага приділена з’ясуванню діяльності різного рівня театральних колективів та внеску у розбудову у культуру України. Крім того, проаналізовано низку напрямків діяльності кримськотатарських, грецьких, єврейських, угорських професійних мистецьких колективів. Досліджувані проблеми аналізувалися під кутом зору їх сприянню досягненню політичного порозуміння і налагодження плідних контактів у сфері налагодження культурномистецького життя етносів України.
9
Плотникова, Татьяна Валерьевна, Анастасия Михайловна Кравцова, and Елена Геннадьевна Попкова. "СОЦИАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ." Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 14, no. 3 (August 29, 2021): 254–62. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2021-3-254-262.
Full textAbstract:
Цель исследования. Представленная статья является попыткой осмыслить на основе социально-философской рефлексии новые тенденции в развитии функциональных организаций, которые традиционно воспринимаются как общности, структурированные по анонимным (безличным) нормам, оказывающие объективированное воздействие на сферу управленческого воздействия. В этом контексте автор статьи задается вопросом о том, в какой степени субъектный и личностный фактор становится качеством и свойством функциональной организации.Результаты исследования. На основании актуализации методологического статуса социальной философии, включающего процедуры интерсубъектного исследования, обосновывается вывод о том, что социально-философская рефлексия становится эпистемологическим инструментарием изучения новых форм функциональных организаций в российском обществе.
10
Gavrilov, D. A., and S. V. Loiko. "Phytoliths in soils of hemiboreal dark coniferous forest in southeast of West Siberia." Environmental Dynamics and Global Climate Change 7, no. 1 (December 15, 2016): 41–53. http://dx.doi.org/10.17816/edgcc7141-53.
Full textAbstract:
Проведенный сравнительный анализ фитолитных комплексов геохимически сопряженных и эволюционно-генетических рядов почв двух морфоскульптур (Васюганская наклонная и Колывань-Томская равнины) лесных ландшафтов юга Западной Сибири показал возможность использования фитолитного анализа в решении почвенно-эволюционных вопросов. Результаты исследования обработаны методом главных компонент. Выявлены факторы, повлиявшие на изменения фитоценозов и типов почвообразования в регионе на протяжении второй половины голоцена. Изменения состава фитоценозов определялись сменой климата и частотой пожаров. Лугово-болотная и луговая стадии почвообразования более ярко выражены в фитолитных комплексах почв Васюганской равнины. Гидроморфное и полугидроморфное почвообразование на Колывань-Томской равнине имело локальное распространение (только в почвах пониженных форм рельефа). Кроме того, на растительный покров Колывань-Томской дренированной равнины значительное влияние оказывал пирогенный фактор.
11
Теплякова, Т. Е. "СТРУКТУРА ЖИЗНЕННЫХ ФОРМ ФЛОРЫ СЕВЕРО-ЗАПАДА ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ КАК ОТРАЖЕНИЕ ТЕНДЕНЦИЙ ЕЕ РАЗВИТИЯ ПОД ДЕЙСТВИЕМ ФАКТОРА ТЕПЛА." Биосфера 10, no. 1 (March 31, 2018): 11. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v10i1.427.
Full textAbstract:
Этой статьей продолжена серия публикаций автора (Биосфера. 2012;4:27-68, 177-205, 397-426) с анализом экологической структуры флоры Северо-Запада Восточной Европы (СЗВЕ). Фактор тепла определяет эволюционное развитие флоры, которое выражается, прежде всего, в выработке растениями определенных жизненных форм (ЖФ). В этой связи рассмотрены особенности спектра жизненных форм региональной флоры, сформировавшиеся под его прессом, неоднократно изменявшим силу и направленность действия на территории СЗВЕ последние 20 тысяч лет. Структура спектра ЖФ флоры СЗВЕ в целом и структуры спектров ЖФ отдельных комплексов имеют свои специфические черты, обусловленные не только современным уровнем теплообеспеченности, но и относительно недавней (не более 20 тысяч лет) историей формирования наземных экосистем региона. Флора СЗВЕ, несмотря на явное численное господство зональных лесных комплексов (бореального и умеренного) в ее структуре видов, значительно обеднена фанерофитами по сравнению с биомом «лес умеренно холодной зоны» и, особенно, с биомом «лес умеренно теплой зоны». Эта особенность региональной флоры обусловлена как относительной молодостью природных экосистем и ее миграционным характером, так и формированием в условиях недостаточного теплообеспечения. Структуры спектров ЖФ отдельных флористических комплексов в той или иной степени соответствуют спектрам ЖФ биомов, в которых совокупности представляющих их видов имеют свой температурный оптимум.
12
Opolev, Pavel Valer'evich. "COMPLEXITY OF SPECIALIZED FORMS OF CULTURE AS A FACTOR FOR CULTURAL COMPLICATION." Manuscript, no. 9 (September 2019): 150–55. http://dx.doi.org/10.30853/manuscript.2019.9.32.
Full text
13
Горбунова, Т. А., and Н. Б. Аветисян. "The role of students' independent work in the process of teaching foreign languages." Management of Education, no. 1(47) (May 5, 2022): 77–84. http://dx.doi.org/10.25726/w2373-6812-1805-g.
Full textAbstract:
Статья посвящена исследованию роли самостоятельной работы студентов в процессе обучения иностранным языкам. Авторами обосновывается тезис о важности и необходимости использования новых форм организации такой работы, в том числе, с применением информационных технологий, что можно рассматривать как фактор повышения качества и получения ожидаемого эффекта от самостоятельной работы обучающихся. Дается характеристика, уточняются особенности, акцентируются достоинства различных форм организации самостоятельно работы в процессе обучения иностранным языкам. Аргументируется возможность достижения посредством них необходимых образовательных целей и задач. Делается акцент на необходимости методологического обоснования автономного обучения иностранным языкам, а также наличия информационной компетенцией педагога. Тhe article is devoted to the study of the role of students' independent work in the process of teaching foreign languages. The authors substantiate the thesis about the importance and need to use new forms of organizing such work, including using information technologies, which can be considered as a factor in improving the quality and obtaining the expected effect of the independent work of students. Characteristics are given, features are specified, the merits of various forms of organization of work in the process of teaching foreign languages are emphasized. The possibility of achieving the necessary educational goals and tasks through them is argued. Emphasis is placed on the need for methodological justification of autonomous teaching of foreign languages, as well as the availability of information competence of the teacher.
14
Semernik, S. "SOCIO-CULTURAL FORMS OF ALIENATION AS A RISK FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF ECONOCENTRIC SOCIETY." Bulletin of the Moskow State Regional University, no. 3 (2015): 67–73. http://dx.doi.org/10.18384/2310-7227-2015-3-67-73.
Full text
15
Лютий, В. М. "СТАН РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 85–95. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-13.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена наявністю розбіжностей у тлумаченні поняття «мовна компетентність», усвідомлення означеної проблеми, а також потребою вивчення стану розробленості проблеми формування мовної компетентності офіцера НГУ для більш ефективного її формування. Метою статті є з’ясування зміст терміна «мовна компетентність» і її місця в структурі професійної компетентності офіцера НГУ, узагальнення теоретичних підходів її формування із урахуванням принципів навчання, визначення використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Як свідчить аналіз наукової літератури, вченими досліджено певні аспекти порушеної проблеми. А отже, нами проведено синтез отриманого в ході аналізу матеріалу для узагальнення результатів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні змісту терміна «мовна компетентність» і її місця у структурі загальної та професійної компетентності офіцера НГУ. Визначено, що поняття «іншомовна компетентність», «іншомовна професійна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність» є дзеркальним відображенням сутності і структури базового поняття «мовна компетентність» з урахуванням особливостей професійної підготовки фахівця, і відрізняє їх від мовної компетентності лише додатковий фактор вивчення іноземної мови, а мовну компетентність можна формувати як на базі рідної мови, так і на базі іноземної мови. Узагальнено теоретичні підходи і технології, методики формування мовної компетентності із урахуванням принципів навчання, визначено використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Доведено, що всі наявні дослідження стосуються переважно формування мовної компетентності майбутніх офіцерів, що ми і будемо враховувати у своєму подальшому дослідженні та спиратися на них. Перспективою подальших досліджень є діагностування стану сформованості мовної компетентності офіцерів НГУ у військових частинах, розробка інструментів її діагностики.
16
Милованова, М. С., and Я. Хуан. "TRANSPOSITION OF NOUN FORMS: SEMANTICS AND FUNCTIONING OF ACTUAL UNITS (TRANSITIVITY SCALE «NOUN – STATUS CATEGORY»)." Russkii iazyk za rubezhom, no. 2(291) (May 12, 2022): 48–57. http://dx.doi.org/10.37632/pi.2022.291.2.009.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются семантика и функционирование актуальных транспонированных предикативно-падежных форм имени существительного со значением состояния, в разной степени переходящих из существительного в категорию состояния. В современном русском языке наблюдается актуализация предикативно-падежных форм существительного для выражения мысли о состоянии. Экстралингвистическим фактором повышения внимания к семантике состояния является индивидуализация членов общества – современная российская молодежь стремится к самопознанию и самовыражению себя как личности в реальной и виртуальной среде, следствием такой сосредоточенности на себе как объекте познания становится тенденция актуализации субъекта состояния «Я». Лингвистический фактор заключается в актуализации бисубстантивных предложений в современном русском языке, с опорой на которые сформировалась новая модель категоризации семантики состояния – номинативно-предикативная структура (НПС). Для того чтобы наглядно показать разные стадии перехода предложно-падежных форм существительного, мы применили шкалу переходности, разработанную В.В. Бабайцевой, и выявили, что семантика состояния и оценки и валентность на субъект «Я» (номинатив) являются ключевыми критериями определения категориального значения рассматриваемых единиц. The article discusses the semantics and functioning of the actual transposed predicative-case forms of the noun with the meaning of the state, in varying degrees passing from the noun to the category of the state. In modern Russian, there is an actualization of predicative-case forms of the noun to express thoughts about the state. The extralinguistic factor of actualization is the individualization of society - modern Russian youth strives for self-realization and self-expression of personality, which is primarily reflected in its speech activity - with a tendency to actualize the subject of the «I» state. The linguistic factor is the actualization of bisubstantial sentences in modern Russian, based on which a new model of categorization of state semantics has been formed – the nominative-predicative structure (NPS). In order to clearly show the degree of transition of prepositional-case forms of a noun, we applied the transitivity scale developed by V.V. Babaytseva, and revealed that the semantics of the state and evaluation and valence on the subject «I» (nominative) are the key criteria for determining the categorical values of the units under consideration.
17
Богодухова, Е. С. "ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНОВ TOLL-LIKE РЕЦЕПТОРОВ КАК ФАКТОР ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТИ К РАЗВИТИЮ РАЗЛИЧНЫХ ФОРМ ТУБЕРКУЛЕЗА ОРГАНОВ ДЫХАНИЯ, "Вестник Центрального научно-исследовательского института туберкулеза"." Вестник ЦНИИТ, S1(2021) (2021): 10–11. http://dx.doi.org/10.7868/s2587667821050022.
Full textAbstract:
Цель исследования: определить генотипы и частоту встречаемости аллелей генов Толл-подобных рецепторов Arg753Gln для TLR2, Phe412Leu – для TLR3, Asp299Gly – для TLR4, Ser249Pro – для TLR6 у больных туберкулезом (ТБ) органов дыхания в Забайкальском крае.
18
Volakh, Е. V., Kopytov, К. I. Pavlov, and А. V. Hindziuk. "ATTENTION AND HYPERACTIVITY DEFICIENCY IN ADOLESCENTS AS RISK FACTOR OF DEVIANT BEHAVIORS." Medical Journal, no. 3(77) (2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.51922/1818-426x.2021.3.4.
Full textAbstract:
The article provides an overview of the prevalence of risky behavior in children with hyperactivity as a social problem. Children and adolescents diagnosed with attention deficit hyperactivity disorder are a special category of the child population whose behavior is determined by the imbalance of excitation-inhibition processes. The symptoms of this pathology are differentiated depending on the age of the patient and the manifestation of the main clinical manifestations decreases as children with attention deficit hyperactivity disorder (ADHD) grow older. At the same time, complicated forms of ADHD often involve a violation of behavior that tends to take risky forms. Such behavior can be directed towards itself (autodectional) or towards society (externally destructive). In this context, the timely identification of factors that increase and reduce the risk of deviations in hyperactive children becomes relevant. They include certain conditions and properties of a person, which lead to readiness for risk and the implementation of risky behavior. The indication of these features underpins a systematic approach in risk management in the behavior of persons with a history of ADHD.
19
Єгоричева, Світлана, and Микола Лахижа. "ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: АРХЕТИПНИЙ АНАЛІЗ." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 184–200. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-184-200.
Full textAbstract:
Здійснено архетипний аналіз проблем функціонування пу- блічно-приватного партнерства (ППП) та його ролі у забезпеченні сталого розвитку. Наголошено на необхідності врахування трансформаційних змін, що призвели не лише до зміни політичного ладу, форм власності й переходу до демократії та ринкової економіки, а й супроводжувалися зміною мента- літету населення.
Відзначається необхідність переосмислення ролі держави у суспільних відносинах. Партнерство розглядається, з одного боку, як мета і завдан- ня сталого розвитку, що демонструє зміну парадигми вирішення про- блем з індивідуалізованої на об’єднавчу, мережну, а з іншого — як фактор його забезпечення. Доведено значну роль ППП у забезпеченні сталого розвитку. Вказується на залежність рівня розвитку ППП від розвитку дер- жави та громадянського суспільства, рівня усвідомлення публічним та при- ватним партнерами своєї відповідальності перед суспільством. Відзначено, що поняття “публічно-приватне партнерство” ширше і більше відповідає завданням стимулювання сталого розвитку, ніж “державно-приватне парт- нерство”. Зроблено висновок, що національний менталітет, соціальні та культурні норми в країні можуть істотно впливати на сприйняття ідеї ППП, тому ці проекти мають бути пристосовані до місцевого контексту. Про- аналізовано бар’єри для впровадження ППП, серед яких виділено: недоско- налість управлінських процесів, недостатню нормативно-правову базу з ча- стими змінами законодавства та правил регулювання, концентрацією уваги на процедурних питаннях при недооцінюванні інноваційного та інвестицій- ного потенціалу ППП, а особливо — його ролі у формуванні нових суспіль- них відносин та громадянського суспільства. Архетипний аналіз дав змогу обґрунтувати необхідність посилення участі в процесах ППП третього сек- тору, забезпечення їх відкритості та прозорості. Йдеться про подолання “ко- лективно несвідомого” на користь свідомих колективних дій на підтримку сталого розвитку.
20
Григорьев, Денис Валерьевич. "КОНЦЕПЦИИ РЕАБИЛИТАЦИИ ИНВАЛИДОВ В ЭКОНОМИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ ПОСТПАНДЕМИИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 7 (December 23, 2020): 49. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-7-49-56.
Full textAbstract:
Цель работы. В статье рассматриваются концепции реабилитации инвалидов, вовлечения их в жизнь общества посредством труда в условиях пандемии. Метод или методология проведения работы. Проведен анализ занятости и трудоустройства инвалидов в России, учтен эпидемиологический фактор. Результаты. Отражена проблематика занятости и трудоустройства инвалидов в хозяйствующих субъектах в условиях постпандемии: 1) Упор и общее переформатирование рабочих мест в российских компаниях на удаленную занятость даст больше возможностей инвалидам проявить себя на рынке труда. 2) Компании в период пандемии приобретают ценный опыт удаленного взаимодействия со своими сотрудниками, который, вероятно, будет использоваться после снятия ограничений. Значительная часть работы позволяет использовать компьютер, видеосвязь, мессенджеры. И потенциал здесь огромный. 3) Рост значимости информационных технологий существенно повышает шансы инвалида в конкурентной борьбе за высокооплачиваемое рабочее место. 4) Стирание грани между здоровыми и маломобильными работниками. Отсутствие нервных переживаний из-за пути на работу – будь то дорожный трафик или давка в общественном транспорте. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть применены на предприятиях различных форм собственности, использованы центрами занятости населения. Выводы. Делается вывод, что обеспечение занятости инвалидов в экономических условиях постпандемии обеспечит снятие значительной финансовой нагрузки на бюджет государства и позволит выполнить социальные обязательства в соответствии с Конституцией РФ.
21
Popova, Oksana. "Етика відповідальності та самоактуалізація у спорті як обов’язкова умова інституціонального розвитку." Multiversum. Philosophical almanac 2, no. 2 (December 23, 2020): 57–75. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.05.
Full textAbstract:
У статті розглядаються процеси самоактуалізації особистості у сфері фізичного виховання і спорту, формування принципів етики відповідальності у спортивному процесі, виокремлюються первинні та вторинні соціальні цінності у сфері фізичної культури і спорту. Відзначається, що у життєвому світі спортсмена, насамперед під час спортивних змагань, відбувається розвиток цінностей і принципів олімпізму та справедливої гри та процес формотворення етики нових сучасних норм комунікації. Наголошується, що у спорті, як ніде інше, особистісний фактор постає на першому плані, саме у спортивному процесі відбувається особливе сприйняття індивідом моральних установ, творення самовідповідальності окремо взятої спортивної особистості, яка, втілюючись у соціопростір, створює основу для можливості самоактуалізації інших особистостей. Стверджується, що етика комунікативного дискурсу у сфері спорту твориться шляхом поєднання індивідуальних етичних властивостей окремих спортсменів, зливаючи їх у єдиний потік особистих самоактуалізацій на засадах етики відповідальності. Спорт як надінституція створює нові форми та феномени спортивного життєсвіту, що впливають і поширюються на все суспільство, збагачуючи його глобальний Життєсвіт та формуючи новий горизонт цілей. Аксіологія майбутнього стає гарантією збереження та вдосконалення системи, її структурної цілісності. Спортивний життєсвіт взаємодіє з життєсвітом універсальним, створюючи в єднанні органічні способи комунікаційного розвитку, нову цілісність, яка прямує до відкритих форм соціальної комунікації, сприяючи створенню нових можливостей саморозвитку соціальної системи.
22
Чорна, Наталія. "Психологічна природа духовності та національний фалькльор: особливості музично-педагогічної діяльності." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 209–20. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-209-220.
Full textAbstract:
У статті досліджується взаємозв’язок між природою духовності людини та специфікою національного фольклору, який відображається у процесі професійного становлення майбутніх учителів музики. У статті зроблено спробу розкрити природу духовності, котра показана як одна із форм суспільної й особистісної свідомості. Розкрито функціональний аналіз духовності, де основною вважається її регулятивна функція. Виокремлено специфічні особливості духовної регуляції поведінки людини. Проаналізовано вияв у духовності свободи й універсальності світосприйняття, її поширеність на всі сфери життя людини, базованість на протиставленні належного (ідеального) та наявного (екзистенціального). Показано, що фактор духовності впливає на процес цілезумовлення – постановку максимальних вимог у процесі життєдіяльності. Духовність проявляється й у рефлексії – зіставленні громадської думки та переконань особистості. Розкрито провідні особливості трактувань національного фольклору в культурі, що позначається на його рецепції особистістю: 1) в основі розвитку поняття «національний фольклор» лежить філософська концепція про апріорність ідеалу без досвіду його втілення у життєдіяльність; 2) національний фольклор є чинником регулювання поведінки та точкою відліку в процесі оцінювання досвіду сприймання, відтворення та викладання того чи іншого твору майбутнім вчителем музики; 3) національний фольклор у музично-педагогічної діяльності виконує наступні функції: регулятивно-етичну або оціночну; нормативну – функцію зразка у формуванні етичних надбудов у мистецькому ідеалі; 4) функції національного фольклору можуть бути як позитивними, так і негативними; 5) розуміння національного фольклору формується під впливом наступних чинників: сукупність соціальної, спеціальної та персональної компетентності; 6) національний фольклор входить до духовного конструкту світогляду особистості.
23
Березовський, М. Д., О. Л. Нарижна, П. А. Ващенко, А. М. Шостя, С. О. Усенко, Л. М. Кузьменко, and В. Г. Слинько. "ТЕРМІНАЛЬНІ КНУРИ ТА ІНШІ БАТЬКІВСЬКІ ФОРМИ В СИСТЕМІ ГІБРИДИЗАЦІЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.16.
Full textAbstract:
Головна мета виконаної роботи – порівняти термінальних кнурів із чистопородними – ландрас, п’єтрен та контрольною групою велика біла × велика біла. Роботу виконували в умовах фермерсь-кого господарства «Св’ято-Нікольське» Криничанського району Дніпропетровської області. Для проведення досліджень було сформовано сім піддослідних груп: І – ♀ велика біла × ♂ велика біла, ІІ – ♀ велика біла × ♂ ландрас, ІІІ – ♀ (♀ велика біла × ♂ ландрас) × ♂ ландрас, IV – ♀ велика біла × ♂ п’єтрен, V – ♀ (♀ велика біла × ♂ ландрас) × ♂ п’єтрен, VI – ♀ велика біла × ♂ термінальні кнури, V – ♀ (♀ велика біла × ♂ ландрас) × ♂ термінальні кнури. За основними ознаками відгодівельних якостей одержано такі показники: за віком досягнення маси 100 кг з відносно першої групи перевагу ма-ли п’ята і сьома групи (на 5,93–6,00 %; p<0,001), за середньодобовим приростом – друга, п’ята, шо-ста і сьома групи (відповідно на 8,97; 5,45; 7,50; 8,09 %; при p<0,001), за витратами кормів – друга і сьома групи на 5,40 %, при p<0,001. За результатами індексної оцінки перша группа (♀ велика біла × ♂ велика біла) відставала від інших груп у межах від 5,24 до 15,56 одиниць. За цією ознакою виділя-ються друга і сьома групи (відповідно 10,48 та 15,56 одиниць). Комплексний індекс вказав на значні переваги названих груп над чистопородними тваринами – від 14,26 до 28,14 одиниць. Суттєво на величину комплексного індексу впливає товщина шпику, що необхідно враховувати при підборі бать-ківських форм у системі гібридизації. В межах кожної піддослідної групи визначали рівень мінливос-ті (Cv, %) ознак відгодівельних і м’ясних якостей. Встановлено, що цей показник відносно невисокий (Cv max = 6,48 %), що свідчить про високий рівень відселекціонованості відгодівельних якостей. Де-що вищим цей показник був за товщиною шпику (Cv max = 10,1 %). У дослідженнях у разі викорис-тання одно факторного дисперсійного аналізу вивчено, наскільки генетичний фактор впливає на різ-ні показники продуктивності. Встановлено, що фактор походження (генетичний) має суттєвий рі-вень впливу, при високій вірогідності на всі показники відгодівельних якостей і, особливо, на м’ясні (товщина шпику). Тому його необхідно враховувати при виборі схеми схрещування. В результаті до-слідження було з’ясовано, що термінальні кнури власного відтворення показали кращі результати за чистопорідні батьківські форми і їх можна використовувати в системі гібридизації.
24
Левандівський, О. Т., and Т. В. Циріль. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 188–99. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.188-199.
Full textAbstract:
У представленій статті уточнено сутність і зміст інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону. З точки зору теорії позикових коштів, при аналізі ринку капіталу застосовується неокласична методологія, яка досліджує фактори, що визначають попит, пропозицію і рівновагу на ринку.
Відзначено, що інвестиційна привабливість ‒ найважливіший фактор активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Інвестиційна привабливість розглядається як комплексна соціально-економічна характеристика об'єкта з об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дозволяє інвесторові прийняти рішення про доцільність інвестування.
Виявлено, що оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону слід проводити з урахуванням особливостей виробництва, економічного становища, в якому перебуває сільське господарство в даний момент, а також рівня та ефективності державної підтримки. Інвестиційна привабливість містить в собі дві складові: інвестиційний потенціал і інвестиційний ризик, які втілюють в собі цілу низку приватних показників.
Неодмінна умова оптимізації розмірів інвестицій і програмування інвестиційного ефекту відноситься до вдосконалення форм і змісту інвестицій в їх тісному взаємозв'язку.
На основі проведеного дослідження робиться висновок про те, що під дією одних і тих же умов регіону може змінюватися як інвестиційний потенціал, так і інвестиційний ризик. Такий висновок робить поняття «інвестиційна привабливість» основним і представляється нам більш обґрунтованим. Райони, у яких низький потенціал і високий ризик в інвестиційному плані, непривабливі. Але навіть до таких регіонів можуть проявити інтерес інвестори, орієнтовані на інвестиції в вузьку сферу або прийшли на високо ризиковану територію заради того, щоб отримати надприбутки. Так, регіони, у яких найменший ризик, мають найбільший потенціал і навпаки.
25
Лук'янова, Лариса. "ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 19, 2020): 10–20. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.10-20.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу проблеми освіти впродовж життя в умовах інформаційно-технологічного суспільства. Здійснено аналіз сучасних досліджень і публікацій з досліджуваної проблеми. Обґрунтовано актуальність і важливість розвитку освіти впродовж життя, що зумовлено динамікою соціального й науково-технічного прогресу, змінами у змісті й характері праці, збільшенням вільного часу, а також можливостями його раціонального використання.
Акцентовано увагу на суспільстві знань як особливому рівні розвитку суспільства, в якому знання впливає на матеріальне й духовне життя людини і стає основним джерелом її подальшого розвитку, а власне суспільству знань притаманні потреба й спроможність до постійного набуття знань, що перетворюються на фактор розуміння проблем розвитку суспільства та їх технологічного рішення. Розкрито значення освіти як чинника сталого розвитку суспільства. Наголошено, що освіта стає універсальним цивілізаційним ресурсом, який уможливлює розвиток потенціалу кожної особистості. Зазначено, що забезпечення доступності та безперервності освіти упродовж усього життя визнано одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики, окреслених Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, що активізувало процеси творення української моделі освіти дорослих.
Візуалізовано результати міжнародних експертних опитувань, які свідчать про наявність позитивного впливу різних форм освіти і навчання дорослих на продуктивність праці та зайнятість. Приділено увагу питанню фінансування освіти. Наведено заходи, що сприятимуть підвищенню ефективності освіти впродовж життя в Україні, обґрунтовано доцільність їх упровадження. Доведено, що освіта впродовж життя зумовлює інноваційність розвитку, який можна представити на трьох рівнях: індивідуальному, рівні підприємства (організації) та рівні суспільства.
Ключові слова: освіти впродовж життя; безперервна освіта; освіта дорослих; суспільство знань.
26
Гребельная, Наталья Владимировна, and Юлия Викторовна Черняева. "Использование мультимедийных технологий в преподавании предметов, связанных с медицинской визуализацией." Новообразование 10, no. 2 (July 19, 2018): 63. http://dx.doi.org/10.26435/neoplasm.v10i2.249.
Full textAbstract:
Цель работы – выявление наиболее эффективных форм представления мультимедийных презентаций в высшем и последипломном медицинском образовании.
Материал и методы. Изучена эффективность усвоения материала курса гинекологии (студенты) и ультразвуковой диагностики (врачи-курсанты), связанного с медицинской визуализацией. Часть обучаемых прослушала лекцию преподавателя, сопровождаемую мультимедийной презентацией, часть – изучала ту же презентацию и текст лекции самостоятельно. Эффективность обучения оценивали посредством тестовых заданий и субъективно обучаемым. Результаты обработаны методами непараметрической статистики.
Результаты. Преимуществами лекции преподавателя в сопровождении презентации является мультимодальность восприятия, возможность комментариев и уточнений со стороны лектора, обязательность посещения как мотивационный фактор. Основным достоинством самостоятельного изучения с использованием мультимедийных презентаций является возможность регулирования обучаемым времени и скорости изучения темы, обращения повторно к пройденной информации и к внешним источникам, а также использования презентации или отдельных изображений в последующем в процессе обучения и профессиональной деятельности.
Среди студентов результаты тестового контроля были достоверно (p<0,05) выше в группе, слушавшей лекцию преподавателя в сопровождении презентации, среди курсантов – у изучавших тот же материал самостоятельно. У студентов отмечена низкая мотивация к самостоятельному изучению материала, что влияло на качество его усвоения. Отмечено, что субъективная оценка не отображает реального уровня усвоения информации и не коррелирует с результатами тестовых заданий.
Заключение. Установлено, что мультимедийные презентации являются более эффективными, чем изображения на бумажных носителях, в обучении студентов и курсантов предметам, связанным с медицинской визуализацией. Для студентов наиболее результативным является подача визуального материала в ходе лекции, читаемой преподавателем, для врачей-курсантов – самостоятельное изучение с возможностью обращения к иным информационным ресурсам. Субъективная оценка не является достоверным критерием усвоения информации.
Ключевые слова: мультимедийная презентация, высшее образование, последипломное образование, медицинское изображение
27
Голованова, О. В., А. А. Солдатов, А. В. Солдатов, and В. А. Романова. "Features of management of a technical university in a digital society." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII)</msg>, no. 4(54) (December 2, 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2021.54.4.081.
Full textAbstract:
В статье с позиций структурно-ролевого анализа рассматриваются изменения, затронувшие основные составляющие университетского образования и определяются возможные дальнейшие векторы их развития. В качестве источника трансформаций рассматривается главный фактор информационного общества – процесс цифровизации и вызванные им преобразования в коммуникативно-ролевой структуре социальных отношений. Университетам надлежит осваивать новую модель учебного процесса, строго ориентированную на обучающихся. Наиболее благоприятной средой освоения новой структуры отношений между преподавателями и обучающимися является электронная среда, дающая не только новые инструменты работы с информацией, но и новые паттерны взаимодействия между преподавателями и обучающимися: возможность дистанционных форм взаимодействия, выравнивающих статусную ролевую асимметрию, характерную для очных форм обучения. Авторы анализируют опыт формирования электронной среды в Санкт-Петербургском государственном морском техническом университете. Центральным элементом такой среды является ИСУ СПбГМТУ. Рассматриваются и другие программные продукты и цифровые инструменты, ипользуемые преподавателями университета в учебном процессе и оптимизирующие его: Telegram, Trello, Mentimeter, Canva, Google Forms. В статье также рассматривается новая управленческая функция администрации вуза, связанная с изучением и управлением целевыми аудиториями, анализируется реализующая эту функции инфраструктура, а также приводятся результаты и рекомендации эмпирического социологического исследования, посвященного задаче изучения одной из таких аудиторий – абитуриенты СПбГМТУ 2020 года. The article examines the changes affecting the main components of university education from the standpoint of structural and role analysis and identifies possible further vectors of their development. As a source of transformations, the main factor of the information society is considered – the process of digitalization and the transformations caused by it in the communicative role structure of social relations. Universities should master the model of the educational process centered on students. The most favorable environment for mastering the new structure of relations between teachers and students is the electronic environment, which gives not only new tools for working with information, but also new patterns of interaction between teachers and students: the possibility of remote forms of interaction, leveling the status role asymmetry characteristic of full-time forms of education. The authors analyze the experience of forming an electronic environment at the St. Petersburg State Maritime Technical University. The central element of such an environment is the ISU of SMTU. Other software products and digital tools used by university teachers in the educational process and optimizing it are also considered: Telegram, Trello, Mentimeter, Canva, Google Forms. The article also examines the new managerial function of the university administration related to the study and management of target audiences, analyzes the infrastructure implementing this function, and also provides the results and recommendations of an empirical sociological study devoted to the task of studying one of these audiences – applicants of St. Petersburg State Technical University in 2020.
28
ВЄДЄНЄЄВ, Дмитро, and Андрій СЛЮСАРЕНКО. "ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД І АРСЕНАЛУ АСИМЕТРИЧНОГО (“ГІБРИДНОГО”) ПРОТИБОРСТВА У ПЕРІОД МІЖБЛОКОВОГО ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ У СВІТІ (1946–1990)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 21 (December 24, 2021): 172–87. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246908.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у виявленні формування в період “холодної війни”, глобального протистояння у світі та розпаду світової колоніальної системи комплексу концептуальних засад, відповідних воєнно-політичних структур, а також специфічної стратегії, форм і методів військової та спеціальної діяльності, що лягли в основу доктрин й арсеналу сучасної асиметричної (“гібридної”, неконвенційної) конфліктності. Методологічну основу праці становлять методи класифікації, типології, структурно-системний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-генетичний, методи військово-спеціальної науки, безпекознавства, політичної конфліктології. Наукова новизна полягає у спробі авторів впорядковано дослідити на історичному матеріалі часів “холодної війни” формування доктринальних передумов й стратегії, комплексу спеціальних структур та методів деструктивної діяльності, котрі знайшли своє структуроване втілення у “гібридних” конфліктах початку ХХІ ст. Висновки. У період “ІІІ світової”, або “холодної війни” (1946–1990) нечуваного розвитку сягнули парадигми, форми і методи гібридного протиборства, його доктринальні й концептуальні засади, відповідні теоретико-методологічні, науково-практичні та технологічні засади. Спеціальні служби, афільовані з ними “неурядові організації” та парамілітарні (іррегулярні) структури, профільні аналітико-прогностичні та науково-дослідні центри, медіа-структури стали здатні цілеспрямовано впливати на зміну політичної реальності в національному, міждержавному і транснаціональному вимірах.
Відбулося якісне удосконалення військ спеціального призначення, котрі перетворилися на важливий (інколи – вирішальний) фактор ведення локальних війн і збройних конфліктів, участі у комплексних спеціальних операціях, розгортання керованих іррегулярних збройних формувань. Розпочинається новий якісний етап в організації “елітних військ” – їх реорганізація в сили спеціальних операцій як автономний компонент збройних сил. У складі ССО подальшого серйозного розвитку набули підрозділи (структури) інформаційно-психологічної боротьби та роботи із цивільним населенням.
У період міжблокового протистояння у повоєнному світі, стрижнем якого виступала саме війна психологічна, суттєвого й зростаючого значення набули методи (механізми) впливу на сферу управління колективною діяльністю людей, переформатування масової свідомості та світогляду за рахунок маніпулювання свідомістю людини і створення віртуальної реальності через застосування сучасних інформаційних та соціально-культурних технологій.
На основі потужної спадщини планетарного протистояння суспільних систем та міжблокової конфронтації 1946–1990 рр. склалися численні стратегічні, тактико-технологічні й інформаційно-когнітивні передумови для формування нового якісного типу конфліктності – “гібридної”, у розумінні синтезування різноманітних новітніх форм і методів деструктивної діяльності та їх комплексного, скоординованого застосування.
Набули розвитку такі сутнісні ознаки “гібридного” протистояння, як відсутність оформлення відповідно до міжнародного права війни, використання антиурядових організацій та рухів, незаконних збройних формувань, течій сепаратистського характеру, екстремістських угруповань, деструктивних спільнот тощо, пріоритетна роль спеціальних служб, сил спецоперацій, застосування інших методів невійськового тиску на державу-жертву, включаючи дипломатичні, фінансово-економічні, гуманітарні та інші. Основними рушійними силами асиметричної стратегії ставали неурядові організації, повстанські й “опозиційні” рухи, сили спецоперацій, сили і засоби психологічних операцій, а наголос у стратегії змішувався на користь спецоперацій та конфліктів малої інтенсивності.
29
Григорьев, Денис Валерьевич. "ТРУДОВАЯ РЕАБИЛИТАЦИЯ ИНВАЛИДОВ И ИХ ИНТЕГРАЦИЯ В ОБЩЕСТВО." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 1 (August 29, 2020): 60. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-1-60-64.
Full textAbstract:
Цель работы: В статье рассматриваются вопросы интеграции инвалидов в трудовую деятельность и вовлечения их в жизнь общества посредством труда. Метод или методология проведения работы. Проведен анализ занятости и трудоустройства инвалидов в России. Результаты. Отражена проблематика занятости и трудоустройства инвалидов в хозяйствующих субъектах: 1) Государству выгодно расширять трудовые возможности инвалидов, поскольку для этой категории населения занятость имеет не только экономическое, но и довольно важное психологическое и социальное значение. 2) Трудоустройство и реабилитация инвалидов являются одной из самых серьезных проблем современной России; 3) Трудовая занятость инвалида играет несколько важных функций: а) Экономическая. Работа обеспечивает инвалида доходом, а доход это ключевой фактор как личного, так и семейного благополучия. Вследствие повышения занятости инвалидов растет и общее благополучие общества; б) Социальная. Трудоустройство помогает побороть изоляцию за счет существенного расширения социальных взаимодействий. Это особенно важно для малоподвижных групп инвалидов, которые редко участвуют в каких-либо социальных мероприятиях; в) Психологическая. Трудовая занятость позволяет обрести ощущение личной эффективности, что способствует повышению уровня удовлетворенности жизнью; 4) Обеспечение инвалидов работой важно не только для правительства и общества, но и для самого работодателя. Они вполне могут утолить “кадровый голод” большинства российских предприятий за небольшую заработную плату. От повышения уровня занятости инвалидов растут налоговые отчисления, снижаются социальные расходы. 5) К положительным тенденциям, которые приведут к повышению уровня занятости инвалидов стоит отнести: а) Повышение внимания со стороны государства; б) Рост значимости информационных технологий, существенно повышает шансы инвалида в конкурентной борьбе за высокооплачиваемое рабочее место; в) Развитие телекоммуникаций, в результате чего увеличивается количество вакансий на дистанционную занятость. 6) Стоит также упомянуть и о целом ряде проблем и противоречий, которые возникают при рассмотрении занятости людей с ограниченными возможностями. 7) Политика организаций должна быть направлена на улучшение баланса между рабочим процессом и личной жизнью своих сотрудников. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть применены на предприятиях различных форм собственности, использованы центрами занятости населения. Выводы. Делается вывод, что трудовая деятельность выступает для инвалидов основным каналом социальной и экономической мобильности, позволяющим им за счет расширения круга трудовых взаимодействий более глубоко интегрироваться в экономическое пространство, повысить уровень и улучшить качество жизни, изменить общественный статус, расширить спектр социальных ролей.
30
Fedchenko, V. Y. "РОЛЬ КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРОГНОЗІ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 31, 2019): 129–34. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9794.
Full textAbstract:
В сучасних умовах особливої актуальності набуває визначення факторів прогнозу формування, перебігу та виходу депресивних розладів, що дозволить розробити персоніфіковані підходи до терапії і сприятиме не лише зменшенню чисельності форм із затяжним та хронічним перебігом, але й зниженню соціально-економічних наслідків цих розладів для суспільства.
Мета дослідження – вивчити вплив клініко-психопатологічних факторів на прогноз тяжкості перебігу та виходу депресивних розладів.
Матеріали і методи. Для аналізу отриманих даних застосовували методи описової статистики та метод множинного регресійного аналізу за процедурою покрокового включення. Параметри оцінки перебігу депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних факторів у рамках даного дослідження включали: тяжкість депресивного розладу (за шкалою CGI – S); вихід депресивного розладу (за шкалою CGI – I).
Результати досліджень та їх обговорення. Клініко-психопатологічними факторами сприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу є: критичність до свого стану, соціальна та професійна реалізованість (відсутність порушень у сфері робота та діяльність), самоповага (відсутність почуття провини за власну неспроможність), адекватне сприйняття мікросоціального оточення (відсутність параноїдних симптомів у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду), суб’єктивне збереження здатності отримувати задоволення від життя. В якості факторів несприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу виступають: ендогенна ініціальна маніфестація захворювання (відсутність в анамнезі провокуючих факторів психічної травматизації), загальмованість, суїцидальні наміри, рання інсомнія, втрата у масі, почуття провини, параноїдні симптоми у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду, зниження критичності до свого стану, порушення у сфері соціально-професійної реалізації, суб’єктивне відчуття занепокоєння, ідеї самоприниження (відчуття себе гіршим за інших). Сприятливий прогноз виходу депресивного розладу визначають: редукція почуття провини, іпохондричних розладів, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, загальмованості при відновленні соціально-професійного функціонування та критичності до власного стану. В якості факторів несприятливого прогнозу виходу депресивного розладу виступають: збереження в структурі клінічної симптоматики іпохондричних розладів, тривоги, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, почуття провини.
Висновки. Результати представленого дослідження доводять, що особливості клінічної структури розладу, суб’єктивне сприйняття пацієнтами свого стану, фактор ініціальної маніфестації захворювання впливають на формування тяжкості депресивного розладу, його вихід і можуть використовуватись в якості факторів прогнозу та специфічних мішеней лікувально-реабілітаційних заходів.
31
Baymuratov, M. O., and V. P. Ozherelev. "Роль топологічної двоконтурної моделі ноосфери в дослідженні процесів правової глобалізації." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 14, 2020): 8–18. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.01.
Full textAbstract:
Виступаючи найважливішою складовою загального процесу глобалізації, що базується на різноманітті ноосфери, правова глобалізація справляє суттєвий вплив на розвиток природничих, суспільних і, звичайно ж, філософських наук, і хоча вона всього лише є проявом однієї з безлічі соціогенних функцій ноосфери, вона, своєю чергою, сама по собі здатна надавати домінантний вплив на динаміку процесу глобалізації в цілому. Отже, якщо глобалізація як системна інтеграція цивілізаційних процесів в ноосфері, за своїм завершенням, неминуче повинна привести все інституційні структури, що функціонують на базі різноманіття ноосфери до уніфікації, то згідно з ученням про ноосферу, правова глобалізація, як одна з форм планетарної – розумової і творчої діяльності людини, – це потужний інформаційно-правовий фактор соціогенної природи. Вона активно впливає на еволюцію ноосфери (планети в цілому) на глобальному, регіональному і локальному рівнях її просторової і речової системної організації. Саме тому не викликає здивування, що в процесі соціогенезу в ноосферу, відповідно до явища зворотного зв’язку в складних системах, правова глобалізація детермінує політичну, економічну, культурну та інші види і форми глобалізації. В цьому проявляється самоорганізація процесів у ноосфері як в природній динамічній системі. В основі механізму самоорганізації знаходиться зворотний зв’язок об’єкта управління з суб’єктом управління (ефект зворотного зв’язку – «feed back»), що, як правило, при негативному зворотному зв’язку забезпечує стійкість системи. Однак явище позитивного зворотного зв’язку в ноосфері може викликати лавиноподібний катастрофічний ефект, наслідком якого буде порушення процесу її сталого розвитку та, навіть, руйнування екосоціального фундаменту ноосфери. Тому важливим видається дослідження ролі топологічної двоконтурної моделі ноосфери, яка: а) виникає в процесі геополітичного аналізу концепції ноосфери як цілісної системи; б) у термінах геометрії і топології (відповідно до теорії подібності) має природну двоконтурну – «оболонково-ядерну» структуру, розділену симплексом еквіпотенціальної поверхні; в) відображає фундаментальні ознаки та глибинні властивості об’єкта, його глобальні й локальні просторові характеристики, особливості взаємодії з навколишнім середовищем у дослідженні процесів правової глобалізації.
Метою статті є визначення ролі топологічної двоконтурної моделі ноосфери в дослідженні процесів правової глобалізації.
Наукова новизна полягає у дослідженні факторів, що сприяють формуванню, функціонуванню та виокремленню топологічної двоконтурної моделі ноосфери в контекстуалізації процесів правової глобалізації.
Висновки. Дослідження процесів формування, функціонування та виокремлення топологічної двоконтурної моделі ноосфери в контекстуалізації процесів правової глобалізації може виявитися перспективним та конструктивним напрямом в умовах загальної глобалізації для використання в моніторингу глибинних процесів правової глобалізації, а саме – еволюції системи міжнародного публічного права, досліджень в області конвергенції правових систем і конституційної політичної економіки суб’єктів міжнародного публічного права, а також міжнародно-правового прогнозування та розроблення правових методів попереджувального управління процесами в ноосфері.
32
Хаджиев, М. Р., Л. С. Э. Батукаева, and Х. Б. Межиева. "CRYPTOCURRENCY AS A FORM OF PRIVATE MONEY IN THE MODERN ECONOMY." Вестник ГГНТУ. Гуманитарные и социально-экономические науки, no. 3(21) (December 29, 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.2020.61.44.004.
Full textAbstract:
На сегодняшний день создание и обращение негосударственных денежных знаков строго регламентируется на законодательном уровне в большинстве стран, и купить товар официально на данные средства достаточно проблематично. Одним из способов является возможность заказать товар через неофициальные каналы поставок. Появление подобных частных валют имеет свою историю. Появление Интернета неразрывно связано с возможностью беспрепятственного обращения материальных ценностей и реализации идей между людьми и различными субъектами. Этому способствовало появление криптовалют как виртуальных денежных единиц. Криптовалюта является финансовой негосударственной банкнотой, используемой в обращении индивидуальными субъектами. Смыслом существования таких денежных единиц является обеспечение преимущества перед государственной валютой. На всем протяжении существования нашей цивилизации имело место возникновение иных денежных форм. В середине 19 века в США и других развитых капиталистических странах появлялись массы денежных знаков, отличных от официальных государственных денег. Их выпускали не только крупные компании вроде банков, муниципалитетов и магазинов, но и частные лица. Ценность современных активов определяется их рыночной стоимостью, регулируемой продавцом и покупателем. Во многих странах криптовалюта сегодня является цифровым товаром. Однако важным вопросом на этапе создания криптовалюты является ее базовая стоимость. Для продуктивного использования криптовалют создаются блокчейн-технологии для их интеграции в проекты, решающие проблемы современного общества - это важный фактор успешного развития криптоэкономики. Nowadays the creation and circulation of non-state banknotes is strictly regulated at the legislative level in most countries and it is quite problematic to buy goods officially with these funds, one of the ways is to order goods through unofficial supply channels. The emergence of such private currencies has a history. The emergence of the Internet is inextricably linked with the possibility of the unhindered circulation of material assets and the implementation of ideas between people and various subjects. This was facilitated by the emergence of cryptocurrencies as virtual monetary units. Cryptocurrency is a financial non-government banknote used in circulation by individual entities. The raison d’être of such monetary units is to provide an advantage over the state currency. Throughout the existence of our civilization, other forms of money have emerged. In the middle of the 19th century, masses of banknotes, different from official state money, appeared in the United States and other developed capitalist countries. They were produced not only by large companies like banks, municipalities and shops, but also by individuals. The value of modern assets is determined by their market value, regulated by the seller and the buyer. In many countries, cryptocurrency is a digital commodity today. However, an important issue at the stage of cryptocurrency creation is its base value. For the productive use of cryptocurrencies, blockchain technologies are being created for their integration into projects that solve the problems of modern society - this is an important factor in the successful development of cryptoeconomics.
33
Наумова, О. Б., and Г. Г. Король. "Личность мастера как фактор вариативности художественного металла." Вестник антропологии (Herald of Anthropology), no. 2 (50) (2020): 47–68. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2020-50-2/47-68.
Full textAbstract:
Статья посвящена теме вариативности в народном искусстве и роли мастера в развитии и изменениях канона. Проблема рассматривается на примере кочевых и полукочевых народов Центральной Азии, с привлечением археологических, фольклорных и этнографических источников. На археологическом материале – массиве раннесредневековых художественных изделий малых форм из цветного металла, которые к настоящему времени найдены археологами в Центральной Азии (наибольшая концентрация подобных находок – регион Саяно-Алтая и прилегающих территорий), продемонстрированы результаты импровизации кузнецов-ювелиров. В рассмотренных вариантах несомненна персональная роль мастера и его индивидуальный подход к изменению канона. Обращение к эпическим произведениям тюрко-монгольских народов выявило место кузнеца и кузнечного ремесла в мировоззрении носителей эпоса. Образы могущественных кузнецов-божественных покровителей повышали статус кузнеца в кочевой общине, придавали его личности значительность, наделяли магической силой; в них отразилось отношение к кузнецам, действовавшим в реальной жизни. Этнографические данные по тюрко-монгольским народам региона позволили судить о факторах, обусловивших возможность индивидуального прочтения традиционного канона мастерами-металлообработчиками. По своему статусу кузнец стоял выше рядовых общинников. Испытываемое последними почтение и страх укрепляли в нем ощущения собственной значимости, уверенности в себе, независимости. Эти черты личности позволяли мастеру развивать канон, а не покорно соблюдать заданные рамки. Способность и возможность импровизации поддерживались некоторыми технологиями литья и приемами декорирования изделий, спецификой кузнечного ремесла (закрытый от посторонних, требовавший интеллектуальных и физических усилий труд), наследственным порядком передачи навыков металлообработки.
34
Косьмин, Анатолий Данилович, Ольга Павловна Кузнецова, and Елена Анатольевна Косьмина. "Общественное доверие как фактор цивилизованного развития общества." Creative Economy 12, no. 6 (June 30, 2018): 733. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.6.39194.
Full textAbstract:
Целью представленной работы является выявление объективных и субъективных обстоятельств, обусловливающих очень низкий уровень доверия населения власти ( в том числе и ее четвертой ветви) по сравнению с развитыми странами G7 и Юго-восточной Азии (НИС). Общественное доверие или недоверие рассматриваются в качестве функции так называемой дистанции (от) власти, введенной в научный оборот создателем теории культурных измерений нидерландским социологом Г. Хофстедем. Критическое восприятие обширной литературы по проблемам доверия, ставшего ключевым фактором достижения успехов во всех сферах человеческой деятельности (кстати, Петербургский международный экономический форум 2018 прошел под девизом «Экономика доверия»), подвигнуло авторов на уточнение некоторых методологических позиций, положенных в основу многочисленных исследований. Во-первых, экономическим критерием определения обществ (стран) с большой дистанцией от власти следовало бы признать не значения коэффициента Джини ≥0.4-0.5, свидетельствующие всего лишь о степени концентрации доходов населения, а коэффициент дифференциации населения по доходам (отношение доходов 10% самых богатых к доходом 10% самых бедных). Во-вторых, главным и первым признаком доверия является наличие во взаимоотношениях власти и народа факта правдивости (искренности), честности (явленческих форм нравственности), как камертона, эталона гуманного поведения персонифицированной власти. И потому доверие («особое» или «обобщенное» как иногда пишут социологи) рассматривается как «уполномоченный» представитель честности, важнейший показатель капитала нравственного, но не социального. Авторы полагают, что достижение российской организационной культурой низкой дистанции власти возможно лишь при условии вступления на «боевое дежурство» персонифицированного нравственного капитала во всех эшелонах власти.
35
Ступоченко, Е. В. "Неформальный лидер как деструктивный фактор в процессе военно-патриотического воспитания подростков." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, no. 4 (2021): 157–61. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-181.
Full textAbstract:
В статье рассматривается проблема неформального лидерства в коллективе кадетского класса общеобразовательной школы как психолого-педагогический феномен. Источниками информации являлись опросы преподавателей и офицеров-воспитателей кадетских классов. Задачи исследования: обосновать важность поиска и разработки новых методов решения проблемы неформального лидерства, выявить основные факторы, оказывающие влияние на успешность и результативность. Гипотеза исследования: разработка и внедрение на имеющемся научном опыте новых методик взаимодействия с неформальными лидерами позволит обеспечить результативность учебно-воспитательного процесса. Методы исследования: дискурсивный анализ, сравнительно-сопоставительный анализ, систематизация, обобщение. Результаты: представлено обоснование важности разработки и внедрения новых методик взаимодействия с неформальными лидерами, проведен анализ, позволивший выявить основные факторы, оказывающие влияние на успешность воспитательной работы: разнообразие методов и форм взаимодействия с неформальным лидером; влияние профессиональных и личностных качеств преподавателя и офицера-воспитателя на неформального лидера.
36
Амыкова, В. Н., Б. В. Очиров, Б. А. Хайчеева, and Б. Н. Эренженова. "Научно-методическая деятельность в учреждении среднего профессионального образования как фактор совершенствования профессиональной компетентности преподавателей." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 80, no. 5 (2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2021-212.
Full textAbstract:
Вопросы, связанные с формированием, развитием и совершенствованием профессиональной компетентности современного преподавателя, весьма насущны и актуальны. Наиболее интересным представляется рассмотрение данного процесса через призму научно-методической работы, поскольку, с точки зрения практики, именно этот вид деятельности способствует совершенствованию и «шлифованию» большинства профессиональных компетенций преподавателя. Требования современных федеральных государственных образовательных стандартов, активное внедрение в образовательный процесс стандартов Ворлдскиллс, ситуация пандемии диктуют все новые условия для организации научно-методической деятельности в системе среднего профессионального образования. Авторами статьи акцентировано внимание на многообразии форм научнометодической деятельности, способствующих росту профессиональной компетентности преподавателей СПО.
37
Идзиев, Гаджимурад Идзиевич. "ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ФЕДЕРАЛЬНЫХ И РЕГИОНАЛЬНЫХ ИНСТИТУТОВ РАЗВИТИЯ – ВЕДУЩИЙ ФАКТОР МОДЕРНИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ РЕГИОНА." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 4 (September 21, 2021): 91–96. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-4-91-96.
Full textAbstract:
Цель работы. В статье рассматриваются проблемы взаимодействия функционирующих в нашей стране институтов развития различных уровней, которые способны выполнить возложенные на них обязательства только при полном отражении и четкой координации их деятельности в рамках концепций и стратегий социально-экономического развития России и ее регионов. Метод или методология проведения работы. В статье проводится анализ проблем взаимодействия федеральных и региональных институтов развития, решение которых позволит органично вписать деятельность обозначенных институтов в общую государственную стратегию развития регионов. Результаты. Разработаны предложения по взаимодействию федеральных и региональных институтов развития как наиболее важном инструменте федерального участия в модернизации экономики проблемных регионов, а также реализации региональной социально-экономической политики. Выводы. В современных условиях регионы в большей степени конкурируют друг с другом, а не включаются в глобальную конкуренцию за инвестиции, что в будущем может стать основой для повышения конкурентоспособности страны в целом. Важную роль в решении этой задачи, по нашему мнению, должны играть региональные институты развития как одна из эффективных форм модернизации экономики.
38
ГАЗНЮК, Лідія, and Юлія СЕМЕНОВА. "АНОМІЯ ЯК ФАКТОР РУЙНУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 41 (March 1, 2021): 71–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.5.
Full textAbstract:
Сучасне соціальне буття характеризується кризою цінностей, зростанням бездуховності й цинізму, масо- вою недовірою людей один до одного, зниження значимості й загалом безглуздістю людського життя, що негативно позначається на здоров’ї людини. Аномія призводить до форму- вання масових негативних почуттів і емоцій і порушення ефек- тивного ціннісного обміну. Нейтралізація аномії передбачає включення людини в соціальні практики, запобігання проце- сам деритуалізації. Необхідно розвивати інвайроментальні цінності за рахунок турботи про екологію, розвитку масової освіти й виховання, культури природного відпочинку й туриз- му, а також підвищення інформаційної грамотності насе- лення в аспекті зниження негативних ефектів взаємодії з електронними пристроями. Метою статті є обґрунтування стану аномії в сучасному суспільстві та з’ясування її негатив- ного впливу на здоров’я людини. Методологічними засадами стали ідеї Е. Дюркгейма, Й. Галтунга, Р. Гвардіні, Р. Інглхарта, В. Франкла, Е. Фромма, А. Макінтайр, Ч. Тейлора, М. Уол- цера, які використовуються задля вивчення феномена аномії та її подолання в соціокультурному бутті як чинника, що сприяє руйнуванню здоров’я людини. Наукова новизна полягає в аналізі низки особистісних факторів аномії, що являють собою певні соціокультурні практики й відносини, які руйну- ють здоров’я людини. Висновки. Показано, як індивідуальна форма аномії, що являє собою факт суб’єктивної свідомості, пов’язана з негативними переживаннями й утілюється в об’єктивованих соціальних діях. Обґрунтовано, що почут- тя й емоції виступають первинним елементом формуван- ня і трансляції біологічних цінностей, аномія зароджується на рівні суб’єктивних переживань як спотворення проце- су генезису цінностей. Відзначається, що людський досвід обумовлює можливість настання аномії під впливом нега- тивних явищ, наприклад, нудьги, сенсорної депривації, при- нижень, екологічної кризи, самотності, дефіциту спілкування та інформатизації життя. З’ясовано, що ритуали являють собою елемент генезису аксіосфери, оскільки дають змогу створити міжособистісні цінності в ситуації лімінальності, і транслюють ідеали за допомогою освіти як міжсуб’єктного поля соціальних взаємодій, що конституює об’єктивний і загальнозначущий світ цінностей і смислів. При аномії риту- али не функціонують належним чином, що призводить до соціальної атомізації й відчуження індивідів, нерозв’язності групових конфліктів, дезінтеграції суспільства, збідніння чуттєво-емоційного життя, що впливає на загальний стан самопочуття і здоров’я. В аномічних умовах змінюється стан здоров’я і самопочуття людини, що виражається у виникненні психічних захворювань та антисоціальних форм поведінки. Аномію варто розглядати як психічне відхилення в розвитку, соціальну хворобу, проте не тільки відхилення від установлених у культурі порядків, а і як психопатологію особистості, пору- шення природних, біологічних підвалин її життєдіяльності.
39
Сидоренко, Ольга Викторовна, and Ирина Васильевна Ильина. "Крупное сельскохозяйственное производство как фактор обеспечения продовольственного и финансового суверенитетов." Аграрная Россия, no. 1 (January 3, 2018): 34–38. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-1-34-38.
Full textAbstract:
Функционирование многоукладной экономики является одним из важнейших приоритетов экономической стратегии Российской Федерации. При этом проблема обеспечения продуктами питания решается хозяйствующими субъектами различных организационно-правовых форм собственности, размерами производства и вариабельной результативностью аграрного бизнеса. Доказана приоритетность крупного сельскохозяйственного производства, способного обеспечить национальную продовольственную безопасность и финансовый суверенитет страны. С помощью общенаучных и экономико-статистических методов исследования проанализирована эффективность деятельности сельскохозяйственных организаций Орловской области, изучена взаимосвязь между объемными и структурными показателями размера производства и доходностью аграрного бизнеса. В рамках обследованной совокупности хозяйств региона установлена зависимость показателей рентабельности от вариативности коэффициента финансовой независимости. Важным резервом повышения доходности товаропроизводителей являются концентрация и интенсификация сельскохозяйственного производства. Изложены результаты исследования, показывающие, что с ростом обеспеченности трудовыми ресурсами увеличиваются выручка в расчете на 100 га сельскохозяйственных угодий, фондо- и энергооснащенность. Сделан вывод, что сосредоточение ресурсов (земельных, трудовых, материальных, финансовых) дает возможность развивать и совершенствовать научно-технический прогресс. Теоретическая и практическая значимость результатов исследования состоит в том, что они могут служить базой для дальнейшего развития методологии экономического мониторинга взаимосвязей и взаимообусловленностей факторов сельскохозяйственного производства и его эффективности. В настоящее время внедряются методические разработки по комплексной оценке развития агробизнеса в целях мониторинга исполнения поставленных задач Государственной программой «Развитие сельского хозяйства и регулирование рынков сельскохозяйственной продукции, сырья и продовольствия в Орловской области на 2013 – 2020 годы».
40
Васильчук, Юлия Владимировна, and Наталья Григорьевна Яковлева. "ENVIRONMENTAL EDUCATION AS A FACTOR OF FORMATION OF LEGAL CULTURE OF YOUTH." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Право, no. 1(65) (March 23, 2021): 99–108. http://dx.doi.org/10.26456/vtpravo/2021.1.099.
Full textAbstract:
В статье анализируется влияние экологического просвещения на формирование правовой, в том числе экологической, культуры молодежи. Для развития и повышения уровня экологической культуры детей и молодежи необходимо совершенствование правового регулирования осуществления данных видов деятельности, а также развитие новых форм экологического просвещения. The article analyzes the influence of environmental education on the formation of legal, including environmental, culture of youth. To develop and improve the level of environmental culture of children and youth, it is necessary to improve the legal regulation of the implementation of these types of activities, as well as the development of new forms of environmental education.
41
Yunjia, Cheng. "Фактор симметрии и ее преодоления на разных уровнях целостности как особенность китайского симфонизма (на примере увертюры «Танец народа Яо» в редакции Мао Юаня)." Musicology of Kyiv, no. 59 (December 9, 2019): 63–74. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.59.05.
Full textAbstract:
Актуальность исследования заключается в отсутствии глубокого анализа произведения, несмотря на то, что оно являет собой прекрасный образец сочетания западных и восточных традиций. Цель заключается в анализе структурных особенностей, формирующих композиционно-драматургическую идею произведения Мао Юаня. Метод исследования: феноменологический, метод целостного анализа, структурный, системный и метод историзма. Выводы. Анализ симфонической увертюры «Танец народа Яо» показал глубинные связи симфонизма Мао Юаня с песнями и танцами народов Китая. Несмотря на использование традиционных европейских форм, их трактовка – китайская и воплощает разные символы: от Инь-Янь, до цикличности времён года.
42
Титов, А. В. "Использование нефинитных методов в исследовании взаимосвязи форм логического исчисления на основе оценки." Logical Investigations 24, no. 2 (October 10, 2018): 129–36. http://dx.doi.org/10.21146/2074-1472-2018-24-2-129-136.
Full textAbstract:
Рассматривается подход к изучению взаимозависимости различных типов логического исчисления, основанный на исследовании оценки как морфизма, сохраняющего структуру из алгебры формул в структуру, на которой принимает значение их оценка. В настоящее время применение неклассических логик в математике ограничено. Однако постоянно растущие и изменяющиеся требования к математическому аппарату, применяемому в формальных моделях сложных объектов и процессов, могут существенно изменить это положение и привести к развитию математических теорий, основанных на использовании различных видов неклассической логики. Исследование взаимосвязи различных типов логического исчисления на основе рассмотрения оценки связано с привлечением нефинитных методов теории структур, к которым можно отнести методы обобщенного нестандартного анализа как раздела теории категорий. Это направление можно отнести к семантическому подходу к исследованию типов формальной логики на основе исследования оценки и отнести к исследованию взаимодействия синтаксиса и семантики, заявленному в работах Линдона. Развитие подхода к исследованию типов формальной логики на основе использования нефинитных методов обобщенного нестандартного анализа позволяет рассматривать множество формул алгебры логики с введенным на нем отношением эквивалентности как фактор-алгебру с определенной структурой. Применение методов, использующих современные математические теории, позволяет выявить математическую структуру формальной логики и проследить взаимосвязь различных видов логических исчислений, другими словами, выявить математическое содержание рассматриваемого вида логического исчисления. Обоснованность использования нефинитных методов в логических исследованиях обусловлена тем, что метаматематика – теория, изучающая формализованные математические теории. Формализованная теория – множество конечных последовательностей символов (формул и термов) и множество операций над этими последовательностями. Операции заменяют элементарные шаги дедукции в математических рассуждениях. В такой постановке математическая логика (метаматематика) сама становится разделом математики. Т.е. сама логика в такой постановке становится объектом математического исследования. Рассматриваемый подход, позволяет рассматривать формальную логику как динамическую систему, развитие которой заключается в раскрытии системы частных типов логического исчисления, для описания которого предлагается использовать нефинитные методы обобщенного нестандартного анализа. DOI: 10.21146/2074-1472-2018-24-2-129-136
43
Skopintseva, T. Yu. "Культурное наследие регионов юга России и проблемы формирования гражданской культуры молодежи." Nasledie Vekov, no. 3(19) (September 30, 2019): 13–28. http://dx.doi.org/10.36343/sb.2019.19.3.001.
Full textAbstract:
В статье дан культурологический анализ состояния системы формирования гражданской позиции молодежи в постсоветский период. Автор рассматривает работу по воспитанию гражданской культуры и гражданской позиции молодежи как важный компонент обыденных практик, складывающихся вне официальных, формализованных государственных структур. Гражданская субкультура оформляется на протяжении жизни человека. Система взаимодействия гражданина и государства рождалась в нашей стране в условиях западно-восточного культурного пограничья. Этот фактор послужил выработке самобытного культурного типа человека, который был воспринят народами, вошедшими в поле российской культуры. В условиях постоянной готовности к защите складывались цели и принципы жизни, направленные не на достижение устойчивого благополучия, прибыли, построения домакрепости, что свойственно культуре западного типа, а на сохранение духовных оснований. Их содержание оформлялось в суперсмыслах, выраженных в таких метафорах, как Мать Сырая Земля , Святая Русь или Русский Мир . В советской России эти принципы раскрылись в деятельности культучреждений, где традиционное основание дополнялось идеологией советского государства. В девяностые годы прошлого века система формирования гражданской культуры, выработанная в советский период, была подвергнута разрушению. Были уничтожены практически все культурные учреждения советского типа, а оставшиеся коммерциализированы. Подготовленные в вузах культуры специалисты культпросветработы переориентировались на коммерческую деятельность. Сегодня цифры отчетов министерств и ведомств культуры и образовательных систем демонстрируют рост участников творческих коллективов и объединений, но в них не отражена социокультурная природа статистики постоянство и непрерывность занятий в свободных, общедоступных творческих кружках и объединениях подменены разовыми и точечными посещениями коммерческих форм. Эксклюзивность отдельных объединений и коллективов, работающих на основе народной традиции и сохраненной в её недрах гражданственности, не соотносима с системой воспитания гражданственности советского типа. Можно сделать вывод, что идеи и принципы организации гражданского воспитания молодежи сегодня находятся в стадии формирования, и это требует внимания государства и серьезной работы специалистов по сохранению традиционной основы народной культуры русского типа (основы российской государственной культуры).The article presents a cultural review of the status of the system that forms civic attitudes in young people in the postsoviet period. The author regards civic attitudes as a part of Russian culture based on the peasanttype Russian culture and the basic part of activities on building civic culture and attitudes in young people as an important element of regular practices developed beyond official formalized state structures. The civic subculture develops during the course of a lifetime. Its code is preserved in the mentality, life ways, behavior stereotypes. The system of citizenstate interactions emerged in the conditions of the westandeast culture frontiers. This feature facilitated the development of an original cultural personality type. The peoples, part of Russian culture, adopted this type. The necessity to be always ready for defense urged to develop objectives and principles of life that aimed to preserve spiritual bases rather than to achieve stable wellbeing, profit, to build a homefortress, which is inherent in the western type of culture. The content of the spiritual bases was outlined in supersenses expressed in metaphors Mother Earth, Holy Russia or Russian World. In Soviet Russia, these principles were developed in activities of organizations of culture with traditional bases supplemented by the ideology of the Soviet state. In the 1990s, the system of forming the civic culture developed in the soviet period was subjected to destruction: all soviettype organizations of culture were mostly eliminated, those remaining were commercialized while professionals who graduated from universities of culture were retrained for commercial activities. Nowadays, numbers in the reports of culture ministries and departments and of education systems demonstrate the growth of participants in artistic groups and teams, but they do not show the sociocultural nature of statistic numbers, that is, the constancy and continuity of activities in free, availableforall artistic groups and teams is substituted by onetime and random visits of commercial organizations. The exclusivity of individual groups and teams that work based on the folk tradition and the civic attitudes it preserves cannot replace the education system that forms civic attitudes of the Soviet type. The conclusion is the following: the ideas and principles of the development of civic attitudes in young people are now being formed, which requires attention from the state and serious work of experts in the preservation of the traditional basis of the Russian-type folk culture (which is the basis of Russia's state culture).
44
ФИДАРОВА, Р. Я. "PHILOSOPHICAL-AESTHETIC COMPREHENDING OF LABOR IN OSSETIAN LITERATURE AS A FACTOR OF PERSON DEVELOPMENT." Известия СОИГСИ, no. 39(78) (March 31, 2021): 136–46. http://dx.doi.org/10.46698/vnc.2021.78.39.001.
Full textAbstract:
В статье на основе анализа осетинской литературы выделены и проанализированы этапы становления личности человека как субъекта труда в философско-эстетическом осмыслении художественным сознанием осетин. Показано, что осетинское художественное сознание рассматривало труд как мощный фактор формирования сущности человека, с одной стороны, и как комплексное общественное явление, органично связанное с законами развития общества, – с другой. На это обстоятельство обратили внимание еще осетинские просветители, и они же впервые задумались о диалектике необходимости и свободы общественного труда. Просветители также отмечали сословно-политическую обусловленность труда в классовом обществе. Осмысление процесса становления человека как субъекта труда фольклорным сознанием осетин, отражающим отношения личной зависимости в первобытную и феодальную эпоху, можно условно отнести к первому этапу. Затем осетинская литература критического реализма отразила специфику становления субъекта труда в капиталистическом обществе, где реализуются частнособственнические отношения и происходит становление человека с богатыми социальными и духовными свойствами, потребностями, связями как целостного и универсального продукта общества (К. Маркс). Это – второй этап становления человека как творца, субъекта труда, в понимании художественного сознания осетин. При этом человек в мире товарно-денежных отношений приобретает способность к напряженному труду, значительно развивая отношения личной зависимости, что и отразилось в творчестве просветителей, писателей (К. Хетагурова, И. Канукова, С. Гадиева, Е. Бритаева, А. Кубалова и др.). Третий этап, отраженный в литературе социалистического реализма и реализованный в советском обществе, характеризуется развитием свободной индивидуальности в результате изменения форм собственности, ориентации субъекта, При этом существенно возросли требования к человеку как к субъекту общественного производства. Это понимание своей социальной и моральной ответственности, повышение уровня профессионализма. Осетинская литература отразила и то обстоятельство, что человек в мире тоталитарно-плановой экономики сталкивается с весьма существенным противоречием между партийными, политико-идеологическими установками и реальностью, в результате творчество, труд и образованность в некотором смысле девальвируют в условиях административно-хозяйственного диктата, а отношения личной независимости заменяются экономико-административной зависимостью. The article based on the analysis of Ossetian literature identifies and analyzes the stages of the formation of an individual’s personality as a subject of labor in the philosophical-aesthetic comprehension by the artistic consciousness of the Ossetians. It is shown that, on the one hand, the Ossetian artistic consciousness considered labor as a powerful factor in the formation of the essence of a person, and as a complex social phenomenon, organically connected with the laws of the development of society, on the other hand. It was the Ossetian enlighteners, who paid attention to this circumstance, and for the first time thought about the dialectics of the necessity and freedom of social labor. The enlighteners also noted the estate-political conditionality of labor in a class society. Comprehension of the process of formation of a person as a subject of labor by the folklore consciousness of Ossetians, reflecting the relationship of personal dependence in the primitive and feudal eras, can be conditionally attributed to the first stage. Then the Ossetian literature of critical realism reflected the specifics of the formation of the subject of labor in a capitalist society, where private property relations are realized and a person is formed with rich social and spiritual properties, needs, connections as an integral and universal product of society (K. Marx). This is the second stage in the formation of a person as a creator, a subject of labor, in the understanding of the artistic consciousness of the Ossetians. At the same time, a person in the world of commodity-money relations acquires the ability to work hard, significantly developing relations of personal dependence, which is reflected in the work of educators, writers (K. Khetagurov, I. Kanukov, S. Gadiev, E. Britaev, A. Kubalov and etc.). The third stage, reflected in the literature of socialist realism and implemented in Soviet society, is characterized by the development of free individuality as a result of changes in the forms of ownership, the orientation of the subject, while the requirements for a person as a subject of social production have significantly increased. This is an understanding of one’s social and moral responsibility, an increase in the level of professionalism. Ossetian literature also reflected the fact that a person in the world of a totalitarian-planned economy is faced with a very significant contradiction between party, political and ideological attitudes and reality, as a result, creativity, work and education in a sense devalue under the conditions of administrative and economic dictate, and relations personal independence is replaced by economic and administrative dependence.
45
Ільченко, Ольга Ігорівна, and Тетяна Володимирівна Козицька. "Застосування мультимедійних технологій як допоміжний фактор впровадження проблемного навчання у вищих навчальних закладах." Theory and methods of e-learning 4 (February 28, 2014): 109–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.378.
Full textAbstract:
Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами у всіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності і технології, нові стилі життя вимагає нових, сучасних освітніх підходів, які б зберегли кращі надбання та підготували б людину, майбутнього фахівця до роботи, творчості, до реалізації особистості в суспільстві.Знання, вміння, які молодь набуває, навчаючись у вищому навчальному закладі є беззаперечно важливими, але поряд з цим є актуальним поняття компетентності. На думку багатьох міжнародних експертів, компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника вищого навчального закладу до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства [1].Уже декілька років європейське освітнє співтовариство існує під знаком Болонського процесу, суть якого полягає в формуванні в перспективі загальноєвропейської системи вищої освіти [2; 3].Сучасна освіта знову трансформується. Почався перехід від «індустріального століття» до «гнучких виробничих технологій», «виробництва на замовлення», стало звичним вести мову про індивідуалізацію навчання, гнучкі освітні траєкторії. Реалізація таких моделей вимагає якісно нового підходу до створення і використання навчальних матеріалів. Потрібні не просто курси, а модулі інформації, за допомогою яких педагог може будувати потрібні йому блоки відповідно до потреб навчального процесу «тут і зараз» [4].Саме тому мультимедійні технології є на сьогодні найбільш перспективним напрямком використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Однак, на наш погляд, упровадження їх в освітній процес повинно стати допоміжним фактором для реалізації та подальшого розвитку проблемного навчання.Термін «проблема» в перекладі з грецької означає «завдання, ускладнення». За словником іншомовних слів, проблема – «складне теоретичне або практичне запитання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження» [5].І. Я. Лернер визначає основну концепцію проблемного навчання: «Проблемне навчання полягає в тому, що в процесі творчого вирішення учнями проблем і проблемних завдань у певній системі відбувається творче засвоєння знань і умінь, оволодіння досвідом творчої діяльності, формування суспільної активності високорозвиненої, свідомої особистості» [6].Одне із найповніших, на нашу думку, визначень проблемного навчання наводить Г. К. Селевко [7]: це така організація навчального процесу, яка передбачає створення у свідомості учнів під керівництвом вчителя проблемних ситуацій і організацію активної самостійної діяльності їх розв’язання, в результаті чого відбувається творче оволодіння знаннями, уміннями й навичками та розвиток розумових здібностей. Проблемне навчання базується на створенні особливого виду мотивації – проблемної, тому потребує адекватного конструювання дидактичного змісту навчального матеріалу у вигляді ланцюга проблемних ситуацій.Проблемні методи передбачають активну пізнавальну діяльність учнів, яка полягає в пошуку та вирішенні складних питань, що вимагають актуалізації знань, аналізу, уміння бачити за окремими фактами і явищами їх суть та закономірності.Проблема в навчанні – це пізнавана трудність, для подолання якої студенти мають здобути нові знання або докласти інтелектуальних зусиль. Коли ще не існує наукового розв’язання проблеми, вона має об’єктивний характер [8].Крім того, у навчанні самих студентів також потрібно впроваджувати мультимедійні технології, які допоможуть зробити навчальний матеріал більш насиченим, наочним, яскравим і доступним.У «Енциклопедії освіти» вказано, що мультимедійні засоби навчання – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Відповідно, технології, які дають можливість за допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну інформацією, називають мультимедійними [10].О. П. Пінчук мультимедійною технологією вважає технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей [11]. Підґрунтям запровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедійних засобів – гармонійне інтегрування різних видів інформації.З появою нових засобів навчання на базі нових комп’ютерних технологій навчальний процес став більш різноманітним і багатовимірним. На сьогодні мультимедійні технології є одними з найбільш перспективних і популярних педагогічних інформаційних технологій, які дають змогу створювати цілі колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими візуальними ефектами. Розвиток мультимедійних засобів в інформаційному суспільстві справедливо порівнюють за значущістю з появою кіно в індустріальному суспільстві [10].Враховуючи всі відомі переваги проблемного та мультимедійного навчання, викладачі кафедр біології і гістології та ембріології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця постійно перебувають у творчому науково-педагогічному пошуку. Протягом кількох років основний наголос у педагогічному процесі ставиться на запровадженні та удосконаленні сучасних новітніх технологій навчання. це стосується як лекційного курсу, так і практичних занять [12-18].На наш погляд, однією з найдавніших і найпоширеніших форм навчання у ВНЗ є лекція. Вона завжди вважалася і вважається сьогодні дієвим способом передавання знань. Лекція є інформаційно насиченою, передбачає системний виклад дисципліни, відображає найважливіший матеріал, який подається в чіткому, лаконічному викладенні, що розвиває аналітичне мислення студентів, допомагає спростити засвоєння знань і підвищити якість навчального процесу.Завдяки використанню мультимедійних технологій лекція набуває нового прочитання. Але досягнення поставленої мети її удосконалення залежить від багатьох причин.Для підвищення інформативності мультимедійної презентації і кращого засвоєння матеріалу студентами вважаємо за доцільне керуватися принципами, запропонованими А. П. Огурцовим та ін. у [19]: логічності (графічний засіб повинен містити лише ті елементи, які необхідні для передавання суттєвої інформації); узагальнення й уніфікації (не слід уводити елементи, які позначають незначні деталі об’єктів, символи, які позначають одні й ті ж об’єкти, повинні мати єдине графічне рішення); акцентування на основних смислових елементах (виділення розмірами, формою, кольором тощо); автономності (зображення, які передають самостійні повідомлення, слід уособити, оскільки розподіл складної графічної інформації на простіші складові полегшує сприймання і розуміння); структурності (найважливіше зображення має відрізнятися від інших частин); стадійності (залежно від стадій – послідовних розділів викладу науково-технічної і навчальної інформації – слід вибрати склад повідомлень, які відображаються в графічній формі); знакового супроводу ілюстрацій (розшифрування цифрових і буквених позначень); зручності користування ілюстраціями (перегляд ілюстраційно-графічного матеріалу без перегортання сторінок); естетичності ілюстрацій (демонстрування культури, а не примітивізму, відбір найкращого матеріалу).Ми також поділяємо думку С. С. Риженко, що мультимедійні засоби навчання дають змогу підвищити інформативність лекції; стимулювати мотивацію навчання; підвищити наочність навчання за рахунок структурної надмірності; здійснити повтор найбільш складних моментів лекції (тривіальна надмірність); реалізувати доступність сприйняття інформації за рахунок її паралельного представлення в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність); організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку лекції та останні хвилини лекції) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту; здійснити повтор (перегляд, коротке відтворення) матеріалу попередньої лекції; створити викладачу комфортні умови роботи на лекції [20].І, нарешті, ми вважаємо, що будь-яка мультимедійна презентація лекції студентській аудиторії невід’ємно пов’язана з особистістю викладача-лектора. Ми неодноразово піднімали це питання у своїх роботах [21; 22; 23], але і сьогодні наголошуємо, що для вдалого проведення презентації на високому рівні, викладач повинен нагадувати актора, який грає свій невеликий спектакль. Його особистісні якості повинні включати емоційність, високу ерудицію, багатий словниковий запас, почуття гумору, уміння керувати аудиторією. І, як вдало підкреслено Н. М. Стеценко [24], «основна ж вимога до лектора – це ентузіазм і настрій на досягнення мети, бо саме поставлені цілі визначають вибір форм і методів навчання, які дозволяють швидше досягти мети заняття; впливають на підвищення мотивації студентів та ступінь засвоєння навчального матеріалу, здатність до тривалого запам’ятовування нових знань; сприяють формуванню умінь використовувати одержані знання і навички в роботі; спонукають до творчого підходу використання знань; стимулюють потребу в їхньому вдосконаленні і поглибленні».
46
Азарова, Ю. Э. "NCF4 gene polymorphism, level of glutathione and glycated hemoglobin in type 2 diabetics with coronary artery disease." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika, no. 8 (August 31, 2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2021.08.37-47.
Full textAbstract:
Общим патогенетическим звеном сахарного диабета 2 типа (СД2) и ишемической болезни сердца (ИБС) является окислительный стресс, развивающийся в результате дисбаланса продукции активных форм кислорода (АФК) и их обезвреживания системой антиоксидантной защиты. Нейтрофильный цитозольный фактор 4 (NCF4) непосредственно вовлечен в синтез супероксид-аниона в составе НАДФН-оксидазы. Целью настоящего исследования стало изучение ассоциаций восьми однонуклеотидных полиморфизмов гена NCF4 rs5995355 (A>G), rs5995357 (T>A), rs1883112 (G>A), rs4821544 (G>A), rs760519 (T>C), rs729749 (C>T), rs2075938 (G>A) и rs2075939 (C>T) с предрасположенностью к СД2, а также с риском развития ИБС у пациентов с СД2. В исследование включено 1579 пациентов с СД2 (у 448 из которых была также диагностирована ИБС) и 1627 условно здоровых добровольцев. Генотипирование выполнено методом MALDI-TOF масс-спектрометрии на платформе MassArray Analyzer 4. Статистическую обработку полученных данных проводили с помощью онлайн программы SNPStats. Частоты аллелей и генотипов изучаемых SNPs у больных СД2 не отличались от таковых в группе контроля (р>0,05). Установлены ассоциации генотипов rs4821544-C/С (OR 1,71, 95CI 1,12-2,59, р=0,013) и rs5995357-А/А (OR 3,74, 95CI 1,14-12,31, р=0,026) с предрасположенностью к ИБС у больных СД2 женщин. Несмотря на отсутствие ассоциаций изучаемых SNPs гена NCF4 с ИБС у мужчин, именно у представителей мужского пола выявлены ассоциации гаплотипической структуры NCF4 (р=0,0064), а также гаплотипов Н2 (OR 1,79, 95CI 1,16-2,76, р=0,0085) и Н3 (OR 1,77, 95CI 1,06-2,97, р=0,03) с повышенным риском развития ИБС при СД2. Кроме того, выявлены не зависящие от пола ассоциации генотипа rs4821544-С/С с повышенным уровнем гликированного гемоглобина HbA1c (р=0,032) и окисленного глутатиона плазмы крови (p=0.049) у пациентов с ИБС и СД2. В этой же категории больных носительство гаплотипов Н4 rs5995355G-rs5995357A-rs1883112G-rs4821544C-rs760519T-rs729749C-rs2075938G-rs2075939C и Н10 rs5995355A-rs5995357T-rs1883112G-rs4821544C-rs760519T-rs729749C-rs2075938A-rs2075939C гена NCF4 ассоциировалось с повышением содержания HbA1c на 8,67% (р=0,011) и 6,27% (р=0,038), соответственно. Полученные данные свидетельствуют о значимом вкладе полиморфизма гена NCF4 в патогенез ИБС у пациентов с СД2 и создают научный задел для разработки таргетной терапии и профилактики этой патологии. A common pathogenic link in type 2 diabetes mellitus (T2D) and coronary artery disease (CAD) is oxidative stress, which develops as a result of an imbalance in the production of reactive oxygen species (ROS) and their neutralization by the antioxidant defense system. Neutrophilic cytosolic factor 4 (NCF4) is directly involved in the synthesis of superoxide anion as part of NADPH oxidase. In this regard, the purpose of this study was to investigate the associations of eight single nucleotide polymorphisms of the NCF4 gene rs5995355 (A>G), rs5995357 (T>A), rs1883112 (G>A), rs4821544 (G>A), rs760519 (T>C), rs729749 (C>T), rs2075938 (G>A), rs2075939 (C>T) with a predisposition to T2D, as well as the risk of developing CAD in patients with T2D. The study included 1579 patients with T2D (448 of them were also diagnosed with CAD) and 1627 relatively healthy volunteers. Genotyping was performed using MALDI-TOF mass spectrometry on the MassArray Analyzer 4 platform. Statistical processing of the obtained data was carried out using the SNPStats online program. The allele and genotype frequencies of the studied SNPs in T2D patients did not differ from those in the control group (p>0.05). Associations of genotypes rs4821544-C/C (OR 1.71, 95CI 1.12-2.59, p=0.013) and rs5995357-A/A (OR 3.74, 95CI 1.14-12.31, p=0.026) with a predisposition to CAD in diabetic females were established. Despite the absence of associations of the studied SNPs NCF4 with CAD in males, associations of the haplotype structure of NCF4 (p=0.0064), as well as the haplotypes H2 (OR 1.79, 95CI 1.16-2.76, p=0.0085) and H3 (OR 1.77, 95CI 1.06-2.97, p=0.03) with an increased risk of CAD were observed exclusively in diabetic males. In addition, a sex-independent relationship of the rs4821544-C/C genotype with an increased level of glycated hemoglobin (p=0.032) and oxidized glutathione (p=0.049) was revealed in patients with CAD and T2D. In the same category of patients haplotypes H4 rs5995355G-rs5995357A-rs1883112G-rs4821544C-rs760519T-rs729749C-rs2075938G-rs2075939C and H10 rs5995355A-rs5995357T-rs1883112G-rs4821544C-rs760519T-rs729749C-rs2075938A-rs2075939C of NCF4 gene were associated with an increase in the content of HbA1c 8.67 % (p=0.011) and 6.27% (p=0.038), respectively. The data obtained indicate a significant contribution of the NCF4 gene polymorphism to the pathogenesis of CAD in patients with T2D and create a scientific basis for the development of targeted therapy and prevention of this pathology.
47
Галиева, Светлана Юрьевна, and Айгуль Бактияровна Каметова. "PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE DEVELOPMENT OF CRITICAL THINKING IN MODERN SCHOOLCHILDREN IN THE PROCESS OF STUDYING MATHEMATICS." Pedagogical Review, no. 4(38) (August 9, 2021): 43–53. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2021-4-43-53.
Full textAbstract:
Рассматривается вопрос педагогических условий развития критического мышления у современных школьников в процессе изучения математики. Представлены результаты изучения подходов к определению сущности понятия «педагогические условия», что позволило определить педагогические условия как совокупность объективных возможностей, содержания, форм, методов, педагогических приемов, характера взаимодействия участников педагогического процесса, направленных на решение педагогических задач. Сформулированы современные тенденции нововведений в образовательном процессе. Описана стратегия преподавания и приведены различные этапы формирования для развития критического мышления у современных подростков. Дана характеристика теоретических аспектов, связанных с проблемой развития критического мышления у современных подростков. Приведены примеры реализации педагогических условий для развития критического мышления у подростков. Описаны стратегии формирования опыта критического мышления школьников, в числе которых формирование понятий, интерпретация данных и применение правил и принципов. The question of pedagogical conditions for the development of critical thinking in modern schoolchildren in the process of studying mathematics is considered. The results of the study of approaches to the definition of the essence of the concept of «pedagogical conditions» are presented, which allowed us to define pedagogical conditions as a set of objective possibilities, content, forms, methods, pedagogical techniques, the nature of interaction between participants in the pedagogical process, aimed at solving pedagogical problems. The modern trends of innovations in the educational process are formulated. The strategy of teaching is described and the various stages of formation for the development of critical thinking in modern adolescents are given. The article describes the theoretical aspects related to the problem of the development of critical thinking in modern adolescents. Criticality of the mind is a property when a person can correctly evaluate thoughts, his own and others’, be critical of information, when you can analyze all the assumptions and conclusions made and not take them for granted. Examples of the implementation of pedagogical conditions for the development of critical thinking in adolescents are given. Strategies for the formation of the experience of critical thinking of schoolchildren, including the formation of concepts, the interpretation of data, and the application of rules and principles, are described.
48
ДАРИБАЕВ, Н. "PHYSICIAN INCENTIVES AS A FACTOR INFLUENCING THE QUALITY OF OPHTHALMIC CARE." Farmaciâ Kazahstana, no. 1 (May 19, 2022): 122–29. http://dx.doi.org/10.53511/pharmkaz.2022.40.35.020.
Full textAbstract:
В этой статье рассматриваются некоторые факторы, влияющие на качество услуг, предоставляемых врачами. Эти факторы могут быть материальными или нематериальными. Повышение качества офтальмологической помощи возможно за счет мотивации врача. Медицинский персонал и, прежде всего, врачи - самая важная и ценная часть внутренних ресурсов офтальмологической отрасли, обеспечивающая эффективность офтальмологической помощи. Грамотная и высокоорганизованная работа врачей мотивирует сотрудников к высокой отдаче, повышает продуктивность и позволяет обеспечить необходимое качество оказываемых медицинских услуг. Цель. Изучение уровня удовлетворенности профессиональной деятельностью врачей в медицинских организациях и некоторыми аспектами их деятельности, а также выявление важных для них стимулов, изучение системы стимулирования медицинского персонала. Методы. Мы провели опрос врачей-офтальмологов, которые ведут прием населения в поликлиниках различных форм собственности. В анкете можно увидеть вопросы, связанные с возрастом, стажем и опытом работы врача, а также квалификационной категорией. Опрос проводился анонимно. В нем приняли участие 62 офтальмолога. Для сбора данных использовалось добровольное исследование. Использовалась специально подготовленная анкета, состоящая из 11 вопросов с несколькими вариантами ответов. Результаты и выводы. К сожалению, невозможно мотивировать сотрудников на хорошую работу только с помощью финансовой мотивации. Значительное повышение производительности труда требует комплексного подхода, при котором нематериальные методы применяются в сочетании с улучшением условий труда и методов его оплаты. This article discusses some of the factors that affect the quality of services provided by doctors. These factors can be tangible or intangible. Improving the quality of ophthalmic care is possible due to the motivation of the doctor. Medical personnel and, above all, doctors are the most important and valuable part of the internal resources of the ophthalmology industry, ensuring the effectiveness of ophthalmic care. Competent and highly organized work of doctors motivates employees to high returns, increases productivity and allows you to ensure the necessary quality of medical services provided. Goal. The study of the level of satisfaction with the professional activities of doctors in medical organizations and some aspects of their activities, as well as the identification of important incentives for them, the study of the incentive system for medical personnel. Methods. We conducted a survey of ophthalmologists who receive the population in polyclinics of various forms of ownership. In the questionnaire, you can see questions related to the age, length of service and experience of the doctor, as well as the qualification category. The survey was conducted anonymously. It was attended by 62 ophthalmologists. A voluntary study was used to collect the data. A specially prepared questionnaire consisting of 11 multiple-choice questions was used. Results and conclusions. Unfortunately, it is not possible to motivate employees to do a good job only with the help of financial motivation. A significant increase in productivity requires an integrated approach, in which non-material methods are used in combination with improved working conditions and methods of payment.
49
Крюков, В. "ПУТЬ К ЧЕЛОВЕКУ." Журнал «ЭКО» 48, no. 7 (September 14, 2018): 4. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-7-4-6.
Full textAbstract:
<p align="justify">Человек - и цель, и средство для реализации всех экономических проектов и программ самого разного уровня - от жизни отдельного индивида до стратегии развития целой страны. Наличие этих двух аспектов человеческого участия в экономических процессах сегодня ни у кого не вызывает сомнений. Чего нельзя, к сожалению, сказать о периодах социально-экономических катаклизмов, которыми так богата история России, и в особенности - вызовов, связанных с развитием (покорением, колонизацией, освоением и пр.) ее бескрайних пространств. Наша страна проделала непростой путь в части понимания роли и места человека в этих процессах - от спонтанного движения отдельных пассионариев все дальше на север и восток (сначала за черной лисицей, затем - за лучшей долей на новых землях) до формирования мер целенаправленной переселенческой политики и связанных с ней форм закрепления людей на новом месте. Еще в 20-е годы прошлого столетия при обсуждении проблем развития Сибири исследователи отмечали, что: Процесс переселения и колонизации не так прост, как это может показаться с первого взгляда. Недостаточно преодолеть громадные расстояния, лежащие между старым и новым местожительством переселенца-колониста. Надо: найти свободные земли, придать этим землям вид, удовлетворяющий потребностям переселенца, соответствующий его техническим навыкам и целям, которые он ставит перед собой; снабдить переселенца, в момент организации хозяйства на новых местах, всеми необходимыми для хозяйствования средствами; поставить хозяйство переселенца в такие общие условия, чтобы оно могло существовать и в дальнейшем развиваться В отношении Сибири возможно говорить о колонизации сельскохозяйственной, смешанно-промысловой и чисто-промышленной Больших размеров сельскохозяйственной земледельческой колонизации Сибирского края в ближайшие годы ожидать не приходится. В районы смешанно-промысловой колонизации предполагается в течение ближайших десяти-пятнадцати лет направить два миллиона душ переселенцев. Размеры промышленной колонизации на ближайшее время определяются размерами и темпом развертывания сибирской индустрии1. Увы, размеры и темпы последовавшего вскоре процесса развертывания индустрии оставили на потом слишком многие из отмеченных соображений переселенческой политики. Это прежде всего коснулось мер и средств, направленных на создание условий для того, чтобы и хозяйство, и человек могли существовать и в дальнейшем развиваться. Темпы советской индустриализации, а также те формы и методы, которые были в основном реализованы в рамках значительной части судьбоносных проектов на территории Сибири и Востока России, не предполагали столь же быстрого формирования сети поселений, устойчивых к экономическим катаклизмам и неизбежным в процессе развития преобразованиям. Главное было - построить фабрику, завод, комбинат, шахту или промысел, которые создавали бы человеку возможность трудиться и реализовать на этой основе свои желания и устремления. Возможности для занятий какими-либо другими видами деятельности, кроме предусмотренных специализацией градообразующего предприятия, как правило, отсутствовали в сколь-нибудь значительных масштабах. Отсюда и вполне очевидный вариант развития событий при неблагоприятном сценарии - если больше нет фабрики (завода, промысла), то нет и поселения. В основе возникновения новых городов лежали производственно-промышленные функции. Новые города превратились фактически в приложения к предприятиям. Развитие поселений, размещение людей жестко привязывалось к плану производства. Финансирование жилищного строительства определялось централизованно с учетом действующих нормативов. Такая практика сохранялась до конца 1980-х гг. (см. статью О. Б. Дашинамжилова). Подобные города и поселения составили в конечном счете своеобразную квазиурбанизированную среду на обширных пространствах восточных районов России (см. статью В. А. Исупова). Особенности их специализации, формирования социокультурной среды, почти исключающие проникновение иных, непрофильных для породивших их предприятий элементов, позволяют с полным правом отнести их к особой и весьма специфической категории индустриальных поселений городского типа (но никак не городов и поселений в классическом понимании). Реализованный при формировании и развитии подобных населенных пунктов подход был вполне правомерен в рамках системы централизованного планирования и управления. Однако в случае преобладающей координации экономической деятельности на условиях рыночных подходов он не может быть применен. Именно поэтому, например, в Сибири урбанизационные процессы находились в зависимости от ресурсной экономики и от миграции населения из сельской местности (см. статью Е. А. Коломак). В настоящее время очень многие города России в целом, и особенно - ее восточных регионов - находятся в самом начале пути трансформации в урбанизированные поселения классического типа, восприимчивые к воздействию прежде всего сил второй природы (в виде культуры, рыночной и предпринимательской среды) на их развитие. В то же время в годы экономических потрясений сельское население показало большую устойчивость к социальному стрессу, чем городское (статья А. А. Бурматова). В определении подходов к поиску баланса между комфортностью и эргономичностью среди небольших поселений и возможностями заработка крупных велика роль научного сообщества и степени его связи с реальностью. Об этом наши предшественники говорили еще до начала индустриализации Сибири: Ввиду того, что человек, как производственный фактор, имеет главнейшее значение в деле развития производительных сил и ввиду малой изученности населения Сибирского края, особенно туземной его части, необходимо организовать массовое - всестороннее его изучение путем экспедиций, медико-санитарных антропологических обследований рабочих поселков, городского и сельского населения, детей школьного возраста, устройства клиник профессиональных болезней и консультаций по вопросам труда. Необходимо особенное внимание обратить на туземное население2. Реализация потенциала человека немыслима вне создания условий для его полноценного развития - от жилья до образования, медицинского обслуживания, условий труда и досуга - на том уровне, который возможен в современных условиях. От экономики, базирующейся на человеке как производственном факторе мы, похоже, уже ушли, а к экономике, в основе которой находился бы человек со всем многообразием его желаний и устремлений - еще не пришли. </font>
50
Тобагабылова, А. Ж. "The possibilities of music and pedagogical technologies as a factor in the development of emotional and moral responsiveness of primary school students." Management of Education, no. 1(41) (May 23, 2021): 283–93. http://dx.doi.org/10.25726/a6265-6558-3323-k.
Full textAbstract:
Модернизация общего музыкального образования требует постоянного повышения ее качества, обновление содержания и организационных форм, а также является важнейшим фактором интеграции инновационных технологий, направленных на повышение результативности обучения. Интенсивные изменения происходят ныне в музыкально-педагогическом образовании, которое направлено на творческое развитие личности, способной к быстрому реагированию на возможные изменения учебной среды, решению проблемы адаптации молодого человека в социуме. Обоснованность и достоверность полученных научных результатов обеспечивается применением таких методов исследования теоретического и эмпирического уровней: анализ и обобщение философской, искусствоведческой, психолого-педагогической литературы, систематизация, классификация и интерпретация полученных теоретических и экспериментальных данных, изучение педагогического опыта в системе музыкально-педагогического образования. В работе представлены результаты теоретического обобщения и практического решения проблемы формирования творческой активности учащихся начальных классов на уроках музыки, что нашло отражение в обосновании, разработке и экспериментальной проверке поэтапной методики формирования исследуемого феномена путем включения детей в различные формы учебно-музыкальной деятельности. Modernization of general music education requires constant improvement of its quality, updating of the content and organizational forms, and is also an important factor in the integration of innovative technologies aimed at improving the effectiveness of training. Intensive changes are now taking place in music and pedagogical education, which is aimed at the creative development of a person who is able to quickly respond to possible changes in the educational environment, to solve the problem of adaptation of a young person in society. As an integral part of spiritual culture, creative activity is the basis of personal development and is a social reserve for the humanization of society. The validity and reliability of the obtained scientific results is ensured by the use of such methods of research at the theoretical and empirical levels: analysis and generalization of philosophical, art history, psychological and pedagogical literature, systematization, classification and interpretation of the obtained theoretical and experimental data, the study of pedagogical experience in the system of music and pedagogical education. The paper presents the results of the theoretical generalization and practical solution of the problem of the formation of creative activity of primary school students in music lessons, which is reflected in the justification, development and experimental verification of a step-by-step methodology for the formation of the phenomenon under study by including children in various forms of educational and musical activities.