Relevant bibliographies by topics / Формування світогляду / Journal articles

Journal articles on the topic 'Формування світогляду'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Формування світогляду.
Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Формування світогляду.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Саракун, Л. "ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ УЯВЛЕНЬ ОСОБИСТОСТІ У СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКАХ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, no. 1(89) (September 3, 2021): 102–13. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.102-113.

Full text
Abstract:
У статті осмислюється специфіка формування світогляду як однієї із визначальних проблем соціогуманітарної науки. Поглиблення процесів глобалізації та світової інтеграції сприяють зростанню рівня міжкультурної взаємодії, збагачують досвід і розширюють світоглядні уявлення людей. В означеній площині нами здійснюється цілеспрямована спроба переосмислення шляхів формування світоглядних переконань у сучасників відповідно до нових реалій, а також пояснюється фундаментальна роль, яку відіграє світогляд у особистісному розвитку й формуванні індивіда. Метою статті є розгляд у системному вимірі філософських засад світогляду, його структурної організації й основних концепцій формування у контексті суспільних трансформацій. Підґрунтям наукового дослідження стали праці І. Канта, Д. Сайра, А. Тойнбі, О. Шпенглера та інших дослідників, які акцентують увагу на формуванні світогляду людини. У роботі використано також методологічні напрацювання К. Ясперса, У. Бека, Д. Хелда. Із застосуванням системного підходу нами аналізується змістовне наповнення досліджуваного нами феномена. Зазначається, що пізнавальні елементи світогляду перебувають у діалектичній єдності з усією світоглядною макроструктурою буття людини чи спільноти. На аксіологічному рівні світогляд впливає на самоорганізацію соціальної інтеграції чи соціального відчуження, оскільки "пропонує" індивіду систему цінностей, згідно якої виокремлюються пріоритетні цілі, напрямки дій, рішень, специфіка інтерперсональних взаємодій. Сьогочасні проблеми, з якими стикається людство, стають все більш глобальними, а, отже, не можуть бути вирішені лише в замкнутих спільностях і потребують нових світоглядних орієнтирів. Новим рішенням стає підхід, коли "космополітичні" принципи вбудовуються у соціальну реальність і розширюються до цілісного розуміння світобудови, основою якої є спільні аксіологічні принципи та космополітична демократія (У. Бек, Д. Деланті, Д. Хелд).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Dramaretskiy, Boris, and Natalia Tolubets. "«Культурна революція» початку 1920-х рр., як технологія формування радянського менталітету." Eminak, no. 2(34) (July 1, 2021): 190–99. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.2(34).527.

Full text
Abstract:
У статті досліджується технологія насадження ідеології, яку використовувала більшовицька влада на початку 1920-х рр. для формування «нового пролетарського світогляду». Реалізація поставлених задач означала заміну існуючого світогляду шляхом встановлення нових, офіційних правил і норм поведінки, які часто не відповідали елементарним потребам суспільства, знищенням мільйонів людей і побудову тоталітаризму. Метою такої політики було пограбування країни у нечуваних масштабах і повна залежність населення від більшовицьких вождів. Для цього недостатньо лише захопити політичну владу та керувати силовими структурами, а необхідно було змінити світогляд. І саме над цим варто задуматися нинішньому поколінню українців.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Антипенко, Г. С. "Формування світогляду О.Ф. Кістяківського." Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 9 (2011): 63–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Рудюк, М. "Формування наукового світогляду М.С. Філоненка." Дослідження з історії техніки, Вип. 19 (2014): 59–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шевченко, О. "Формування сучасного наукового світогляду студентів." Про українське право, Число 4 (2009): 63–70.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Шевченко, О. О. "Формування сучасного наукового світогляду студентів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 81 (2009): 123–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дерев"янченко, Н. В. "Джерела формування світогляду Мішеля Уельбека." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", no. 1127 (2014): 231–36.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гонтар, Н. "Джерела формування світогляду Панаса Саксаганського." Етнічна історія народів Європи, Вип. 28 (2009): 84–89.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Алєксєєв, О. О. "ЗАГАЛЬНИЙ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-06.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування валеологінчого світогляду майбутніх учителів фізичної культури. Проаналізовано зміст наукової категорії «світогляд». Конкретизовано, що філософи під світоглядом розуміють узагальнену систему поглядів людини на світ, на місце окремих явищ і самої себе в ньому, розуміння та емоційну оцінку людиною сенсу її діяльності й долі людства; психологи – психічне утворення, яке підводить особистість до розуміння свого місця у світі, визначеності та впевненості в житті, завдяки чому людина зміцнює свої мотиви; педагоги – усвідомлення людиною довкілля, свого місця в ньому, свого ставлення до цього світу й до самої себе, своїх намірів стосовно світу; знання людини про світ, оцінку його й самої себе. На основі історико-ретроспективного аналізу проблеми конкретизації педагогічних принципів формування того чи іншого досліджуваного феномену встановлено, що: в історії педагогіки є низка класифікацій педагогічних принципів, які запропоновані різними вченими; наявні класифікації істотно відрізняються між собою, що пояснюється відмінністю історичних умов, за яких розвивалася вища школа, методологічних основ, на яких будувалися принципи навчання. Орієнтуючими векторами виокремлення конкретних педагогічних принципів у різні історичні періоди розвитку педагогічної науки були мета і завдання, закономірності освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців. Установлено, що система валеологізації професійної освіти базується на основних педагогічних принципах, які перебувають в ієрархічній взаємозалежності і водночас можуть слугувати базовими для виведення все нових похідних засад. У межах вибраної проблематики проаналізовано різні класифікації педагогічних принципів, на які опиралися науковці, котрі присвятили свої наукові доробки питанню валеологічного виховання та навчання студентів. Виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні принципи формування валеологічного світогляду студентів, до яких віднесено: принцип природовідповідності, пізнання, єдності фізичного і розумового розвитку, демократизації, гуманізації, культуровідповідності, народності тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Павлушенко, Ольга Андріївна, Лада Юріївна Мазай, Людмила Володимирівна Прокопчук, and Наталія Михайлівна Павликівська. "ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ЯК ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО - ПАТРІОТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТІВ." Information Technologies and Learning Tools 85, no. 5 (November 1, 2021): 130–46. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3826.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі використання інтернет-ресурсів у національно- патріотичному вихованні студентської молоді. Обґрунтовано важливість особливої уваги з боку педагогів до формування патріотизму й національної самосвідомості у молодої генерації українців у сучасних суспільно-політичних реаліях. Із застосуванням методу контент-аналізу проаналізовано можливості залучення інформаційних медіаканалів, освітніх платформ та блогів з україноцентричним контентом до формування патріотичного світогляду студентів. Змодельовано взаємодію в тріаді «студентська молодь – інтернет-ресурси – національно-патріотичний світогляд». На емпіричному матеріалі, одержаному методом фокус-груп, визначено ступінь активності й тематичне спрямування зацікавлень у студентському середовищі інформацією про історію, етнокультуру, традиції українського народу та обізнаність студентів з інтернет-джерелами достовірних науково обґрунтованих знань про минуле та сучасне суспільно-політичне життя України. Виявлено суперечності між усвідомленням молоддю важливості патріотизму для реалізації національної ідеї побудови міцної суверенної держави та уявленнями про смислове наповнення патріотичного світогляду громадянина й діяльнісним втіленням патріотичних переконань. Розроблено стратегію педагогічних дій подолання цих суперечностей у ході формування патріотичного світогляду особистості на когнітивному, емотивному та діяльнісному рівнях. Вибудовано послідовність виховного впливу на молодь з метою спонукання її до цілеспрямованого використання можливостей інтернет-ресурсів для пошуку цінної інформації, яка уможливить розуміння нею процесів, що відбуваються сьогодні в суспільно-політичному житті України, осмислення уроків історії, розширення особистого простору комунікації з цікавими й компетентними людьми. Визначено перспективні напрямки навчально-виховної роботи із студентством у площині підвищення медіаграмотності та формування в юнаків і дівчат навичок критичного сприйняття інформації; у вивченні можливостей створення дієвих моделей інтеграції медіаграмотності в навчальні дисципліни фахової підготовки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Грошовенко, Ольга Петрівна. "Формування екологічного світогляду майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки." Освітній вимір 47 (January 14, 2016): 94–100. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2437.

Full text
Abstract:
Грошовенко О. П. Формування екологічного світогляду майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки. У статті актуалізується необхідність посилення гуманістичного складника системи освіти України, забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, орієнтації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, насамперед на процеси формування особистості у всій багатогранній повноті її інтелектуального, культурного, психологічного й соціального розвитку. Формування екологічного світогляду майбутніх вчителів початкової школи визначено як цілісну систему формування особистості, спрямовану на реалізацію сучасних освітніх завдань у контексті гуманістичної парадигми. У контексті розв’язання проблеми формування екологічного світогляду обґрунтовано необхідність употужнення професійної підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти, забезпечення їх знаннями тих моделей природничої освіти, які допомагають впливати на формування цілісної картини світу молодших школярів, розкриття їхніх здібностей, забезпечення реалізації принципів інтегративності природничої освіти, практичної спрямованості, екологізації та естетизації навчально-виховного процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

KLEBAN, Lesia. "СВІТОГЛЯД ТА НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ МИХАЙЛА ВОЗНЯКА: ФОРМУВАННЯ І СТАНОВЛЕННЯ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 21 (October 24, 2020): 128–43. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2020.21.3538.

Full text
Abstract:
На основі архівних джерел та історіографії акцентовано увагу на світогляді та наукових інтересах видатного літературознавця першої половини ХХ ст. Михайла Возняка. Основну увагу звернено на чинники, які були вирішальними у формуванні його світогляду, що в майбутньому зіграли принципову роль у літературознавчій діяльності вченого. Показано, як еволюціонували погляди й наукові інтереси франкознавця протягом трьох періодів його життєвого шляху: еміґраційного, польського і радянського. Охарактеризовано також зв’язки академіка з відомими громадсько-політичними та науковим діячами, що мали безпосередній вплив на становлення його наукових інтересів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

ЛАТИШЕВСЬКА, Катерина. "ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Освітні обрії 50, no. 1 (April 1, 2020): 168–72. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.168-172.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються питання сутності і змісту поняття моральна культура, здійснюється теоретичний аналіз процесу формування моральної культури в майбутнього вчителя початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. «Моральна культура» як інтегральне поняття віддзеркалює світоглядні, моральні і культурні почуття, переконання, ідеали, норми і принципи людської поведінки, діяльності, а також реальний рівень людських взаємин. Обґрунтовується ідея холістичного підходу у становленні майбутнього вчителя початкових класів, що розглядається як важлива методологічна основа його цілісності, набутті гуманістичного світогляду, переконань і вчинків. Акцентується увага на тому, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні моральної культури майбутнього вчителя початкових класів має практично необмежені можливості. Водночас їх використання повинно бути професійним, компетентним і системним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

КОБРІЙ, Ольга, and Оксана ЯЦІВ. "ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ." Human Studies Series of Pedagogy, no. 45 (December 9, 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.6.

Full text
Abstract:
У статті розкрито основні філософсько-психологічні засади розвитку проблеми формування педагогічного світогляду майбутнього вчителя, які акцентують на визнанні процесу гуманізації свідомості людини за основу становлення її ціннісних орієнтацій, розширенні її духовного світу, забезпеченні зв’язку з народністю і національними традиціями. На основі аналізу сучасного змісту вищої освіти, який відповідає соціальному замовленню і європейським стандартам, особистісно орієнтованому підходу до навчання й виховання студентів, охарактеризовано зміни щодо якісної побудови цього змісту, які дозволяють втілювати основні орієнтири педагогічної підготовки майбутнього фахівця, що обов’язково позначаться на формуванні його педагогічної свідомості, відстоюванні власних поглядів і переконань, самостійності прийнятих рішень. Обгрунтовано тенденції розвитку цієї проблеми (якісної побудови цього процесу, цілісного підходу до вивчення педагогічних явищ і процесів, засвоєння моральності через перехід до ідеалістичної християнської системи цінностей, визнання пріоритету моралі, необхідності практикування моральних чеснот), які стосуються також позитивної мотивації гуманізації змісту педагогічної освіти, його особистісної зорієнтованості та характеристики гуманізації як самогуманізації. Саме педагогічний світогляд кожного студента допомагає створенню умов для самоактуалізації (повного використання здібностей, можливостей, талантів особистості, здатності бути вільним) та самореалізації студентів як майбутніх фахівців. Філософсько-психологічні засади розвитку проблеми формування педагогічного світогляду майбутнього вчителя, які дозволяють втілювати основні орієнтири його педагогічної підготовки, акцентують на визнанні процесу гуманізації свідомості людини за основу становлення її ціннісних орієнтацій, розширенні її духовного світу, забезпеченні її зв’язку з народністю і національними традиціями тощо. Доведено, що вони складаються в її свідомості завдяки виявленим особливостям духовного становлення дитини в умовах родини, накопиченню духовного потенціалу молодих людей та усвідомленню дорослими християнських засад їхнього виховання. Миролюбна свідомість людей (коли вони на власному досвіді переконуються в суттєвих перевагах примирення, миролюбності, рівноцінності людей, прощення) є виявленням їхньої свободи, прав на власну культуру. Усвідомлення християнських засад виховання є основою духовного відродження суспільства і всіх освітніх закладів, родини, гуманізації кожної особистості, а соціальна справедливість і суспільна любов – головними цінностями, на яких ґрунтується перебудова суспільства та виховання дитини в сім’ї, і соціальний мир можливий лише за умови внутрішньої єдності суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Дороніна, Т. О. "Формування цілісного світогляду майбутніх учителів зарубіжної літератури засобами історико-літературознавчих дисциплін." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 22–27. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3266.

Full text
Abstract:
Дороніна Т. О. Формування цілісного світогляду майбутніх учителів зарубіжної літератури засобами історико-літературознавчих дисциплін. У статті розглянуто проблеми викладання історії зарубіжної літератури у вищих навчальних закладах України, проаналізовано можливості формування цілісної картини світу майбутніх учителів зарубіжної літератури засобами історико-літературознавчах дисциплін та актуалізовано використання синхронічного методу як одного із засобів формування цілісного світогляду сучасних студентів – майбутніх учителів зарубіжної літератури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Нагорний, Я. "Біографічні чинники формування світогляду Павла Богацького." Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Літературознавство, no. 37 (2013): 162–70.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Голубєва, Г. Ю. "Вплив Сократа на формування світогляду Ксенофонта." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 6, кн. 1 (2002): 86–92.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Бауер, М. Й. "Національні етнокультурні чинники формування екофільного світогляду." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 58 (2003): 5–10.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Романець, В. М. "Формування професійного світогляду майбутнього викладача зарубіжної літератури як мета і соціально значущий результат його фахової підготовки у вищому навчальному закладі." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 135–40. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3294.

Full text
Abstract:
Романець В. М. Формування професійного світогляду майбутнього викладача зарубіжної літератури як мета і соціально значущий результат його фахової підготовки у вищому навчальному закладі. У статті подано результати теоретико-експериментальної роботи з формування професійного світогляду майбутнього викладача зарубіжної літератури в умовах євроінтеграції та глобалізації освітньо-наукового простору вищої школи. Особливу увагу приділено висвітленню концептуальних засад дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Shindaulova, R. B. "Філософська концептуалізація моделі формування ноогуманістичного світогляду студентів." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 9(137) (August 15, 2016): 157. http://dx.doi.org/10.15421/171693.

Full text
Abstract:
У статті автор розглядає можливість побудови концептуальної моделі формування ноогуманістичного світогляду на основі ноогуманізму і дослідження педагогічного потенціалу останнього. Ноогуманізм, з його морально-гуманістичною, ноосферно-екологічною, міроформуючою спрямованістю, затребуваний часом і в контексті сучасних реалій може стати духовним компасом сучасної молоді. Один із шляхів обґрунтування педагогічних можливостей ноогуманізму здійснено автором на основі порівняльного аналізу з родинними типами педагогічних систем. В результаті аналізу автором виявлено, що процес формування ноогуманістично-орієнтованого світогляду включає в себе основні положення зазначених видів систем і дидактичних концепцій філософії освіти. Автор приходить до висновку, що ноогуманістично-орієнтована філософія освіти має великий гуманістичний потенціал, що розвивається, і асоціативні можливості. Поєднане з особистісно-діяльнісним підходом, формування ноогуманістичного світогляду містить у собі повноцінні ознаки навчальної діяльності, яке репрезентує теоретичне обгрунтування свого педагогічного потенціалу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Махінов, Віктор. "Розвиток професійного мовлення студентів як засіб формування мовної особистості майбутнього вчителя." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 84–91. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2656.

Full text
Abstract:
Махінов В. М. Розвиток професійного мовлення студентів як засіб формування мовної особистості майбутнього вчителя. Актуальність дослідження обумовлена значущістю підготовки мовної особистості майбутнього вчителя засобами професійного спілкування під час навчання іноземної мови як системи знань, умінь та навичок, що сприяють розвитку соціокультурної компетенції студентів, формуванню світогляду, моралі та поведінки, готують до професійної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Світленко, С. І. "Український народолюбець та українознавець Петро Єфименко: формування світогляду." Studies in history and philosophy of science and technology 30, no. 1 (June 1, 2021): 95–103. http://dx.doi.org/10.15421/272110.

Full text
Abstract:
Метою статті є висвітлення формування світогляду П. С. Єфименка (1835–1808) як українського народолюбця. Методами дослідження стали історико-генетичний, історико-типологічний, персоналістичний. Джерела: архівні документи російських жандармів, опубліковані автобіографічні матеріали П. С. Єфименка, спогади та щоденникові записи сучасників тощо. Основні результати полягають у з’ясуванні особливостей формування світогляду Петра Єфименка: в дитинстві, в гімназичний та студентський періоди. Показано, що П. Єфименко розпочав збирати українські фольклорно-етнографічні матеріали, брав участь в українських осередках молоді в Харкові. Він став активним учасником Харківсько-Київського таємного товариства. У цьому середовищі, окрім українських народолюбних симпатій, поширювалися російські радикально-демократичні ідеї. Українські народолюбні погляди П. Єфименка продовжували формуватися й під час навчання в Московському університеті. Встановлено, що наприкінці 1850-х рр. тривали його ідейні пошуки. В Університеті Св. Володимира відбувся остаточний ідейний поворот П. Єфименка від ідей російської радикальної демократії до українського народолюбства. Стислі висновки. Доведено, що впродовж 1850-х рр. П. Єфименко сформувався як прихильник ідей українського народолюбства та українознавець. Практичне значення статті в тому, що представлений матеріал матиме інтерес для фахівців у контексті вивчення етнонаціональної та суспільно-політичної історії України ХІХ ст. Оригінальність статті полягає в осягненні маловивчених аспектів формування світогляду українського діяча. Наукова новизна в актуалізації процесу формування світогляду П. Єфименка. Тип статті: описово-аналітичний.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Oliinyk, V. V. "Історичні витоки та особливості формування національного світогляду українців Закарпаття." Grani 18, no. 6 (April 18, 2015): 17–22. http://dx.doi.org/10.15421/1715112.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано особливості формування світоглядних орієнтацій українців Закарпаття. Порушена проблема розглядається у контексті порівняння архетипів населення України. Філософська компаративістика приводить до висновку, що локальні світоглядні особливості українців­русинів, незважаючи на деякі нюанси, вписуються в загальноукраїнський етнопсихологічний портрет. Варто виділити гуманістичність (не войовничість, милосердя, щирість, гостинність; демократизм (рівноправність та високий ступінь свободи, традиційно висока роль жінки в житті українців, родинний матріархат); кордоцентризм та ідеалізм, що означає перевагу духовного розвитку, поверхневе розуміння дійсності, відірваність від реальності. Згадані риси характерні для всіх українців, хоча робити узагальнення стосовно етнопсихологічних особливостей доволі складне та проблематичне завдання. Локальні відмінності регіонів країни накладають відбиток на менталітет їх мешканців. Спільні риси є свідченням та результатом етнокультурної єдності українців, тоді як локальні відмінності викликані особливостями економіко­географічного становища та умовами історичного розвитку закарпатців у складі іноземних держав. У цілому, незважаючи на різні нюанси, дослідники виділяють позитивні та негативні риси етнічного світогляду, які є спільними та типовими для всіх українців.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Бернова, О. М. "Формування економічного світогляду студентів у процесі навчання." Науковий вісник Національного аграрного університету, no. 21 (2000): 78–85.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Деревінський, В. Ф. "Формування світогляду В. Чорновола у студентські роки." Гілея, Вип. 95 (№ 4) (2015): 405–8.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Берегова, Г. Д. "Концептуально-методичний підхід до формування світогляду молоді." Практична філософія, no. 3 (45) (2012): 61–65.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Верба, І. "Вплив родини на формування світогляду Михайла Грушевського." Українознавство, no. 1 (58) (2016): 16–22.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Токар, Наталія. "Формування громадського та наукового світогляду А. Яковліва." Старожитності Лукомор'я, no. 4 (August 23, 2021): 91–98. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.94.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються фактори та процеси, які сприяли становленню А. Яковліва як потужного українського науковця, громадського та політичного діяча. Основна увага приділена вивченню студентських років подвижника. Охарактеризовано особливості його навчання у Дерптському (Тартуському) університеті та вплив на коло його наукових інтересів професора М. Дьяконова. Досліджено й уточнено доробок А. Яковліва у галузі археологічних досліджень. Особливе місце відведено висвітленню взаємовідносин А. Яковліва та Ф. Матушевського в їхні студентські роки й аналізу діяльності створеної ними Дорпатської української студентської громади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Пріма, Раїса, Дмитро Пріма, Катерина Десятник, Наталія Ольхова, and Руслана Рославець. "ФОРМУВАННЯ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ В ДІТЕЙ 5-8 РОКІВ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 396–404. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/396-404.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз деяких теоретичних аспектів формування світосприйняття в дітей 5-8 років. У статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. Наголошено, що вік 5-8 років – період, коли виникає перший «схематичний абрис» цілісного дитячого світогляду, розвивається довільна поведінка та самосвідомість, формується здатність до світосприйняття оточуючої дійсності, закладається фундамент оптимістичного світобачення та світорозуміння; формуються уявлення дитини про себе, своє місце в світі. Внесено уточнення щодо трактування понять «світосприймання», «світосприйняття», «світогляд», крізь призму дефініціювання яких проаналізовано деякі теоретичні аспекти формування світосприймання в дітей 5-8 років. Узагальнено, що дитяче світосприйняття – складний, систематизований процес пізнання й перетворення у свідомості дитини процесів та явищ довкілля, на ґрунті чого починає формуватися власне ставлення до оточуючого світу, визначення свого місця в ньому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Garasym, P. M., H. A. Hovda, U. P. Novak, and M. V. Padyuka. "Еколого-економічні аспекти підготовки фахівців спеціальності "Облік і оподаткування"." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 9–15. http://dx.doi.org/10.15421/40280901.

Full text
Abstract:
З'ясовано основні вимоги, яким у сучасному ринковому середовищі повинен відповідати фахівець спеціальності "Облік і оподаткування". Встановлено необхідність володіння не лише теоретичними знаннями, але й практичними уміннями з бухгалтерського обліку та фінансів; здійснення аналізу витрат та передбачення результатів для різноманітних проектів, зокрема і міжнародних; застосування методів управлінського обліку для формування ефективних управлінських рішень. З'ясовано основні види відповідальності такого фахівця на різних управлінських рівнях. Встановлено різноманітні методи навчання, які дають змогу студентам оволодіти потрібними фаховими компетентностями. Охарактеризовано закономірності формування світогляду майбутніх фахівців і запропоновано на усіх рівнях підготовки наголошувати на зміні споживацького підходу до використання ресурсів на екологічно спрямований, з усвідомленням своєї відповідальності, зокрема й екологічної. До стандартів з підготовки фахівців спеціальності "Облік і оподаткування" освітнього рівня "бакалавра" і "магістра" запропоновано ввести фахові компетентності, що б передбачали екологічні аспекти у формуванні світогляду студентів. Оцінено рівень екологізації навчальних програм щодо усіх дисциплін на кафедрі обліку і аудиту НЛТУ України, а також науковий внесок викладачів щодо застосування еколого-економічних підходів у підготовці фахівців спеціальності "Облік і оподаткування".
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Величко, Степан Петрович, Володимир Степанович Іваній, Іван Олексійович Мороз, and Роман Іванович Холодов. "Методичний аналіз кінематики процесів розпаду, злиття та зіткнення частинок." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 106–17. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.991.

Full text
Abstract:
У статті виділяються розділи і теми курсів фізики, які найбільшою мірою впливають на формування наукового світогляду майбутніх вчителів фізики. До таких тем автори у першу чергу відносять теми, пов’язані з розглядом законів збереження та методичний аналіз прикладів, які є не лише ілюстрацією законів збереження, але й відображають інші фундаментальні закони природи, наприклад, закон взаємозв’язку маси та енергії. Мета: провести теоретико-методичний аналіз методик застосування законів збереження в формуванні наукового світогляду майбутніх вчителів фізики. Задачі: розробити та запропонувати авторську методику подання в курсі фізики процесів розпаду та злиття частинок, основану на використанні законів збереження. Об’єкт дослідження: процес навчання теоретичної фізики в педагогічних університетах Предмет дослідження: особливості використання законів збереження при вивченні процесів розпаду та злиття частинок. Методи дослідження: вивчення праць авторів на пострадянському просторі, присвячених проблемам формування наукового світогляду майбутніх вчителів фізики. Результати: виявлено доцільність застосування чотиривимірної коваріантної форми запису законів збереження при аналізі кінематики процесів розпаду та злиття частинок. Висновки: пропонується один із можливих варіантів розгляду в лекційній практиці викладачів педагогічних університетів процесів розпаду та злиття частинок, в якому акцентується увага не лише на застосуванні законів збереження, але й на важливе прикладне значення зазначених процесів, а також – на важливість застосування в лекційній практиці законів збереження в чотиривимірній коваріантній формі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Екокосмізм як вимір світогляду української нації." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (May 20, 2009): 107–13. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.960.

Full text
Abstract:
Статтю привячено питанню мовної реалізації ідеї екокосмізму в українській культурі, формування екологічної етики особистості виражальними засобами мови. До категорії концептів, що здатні викликати в мовця реакцію культурологічного характеру, віднесено концепт природа. Визначено й проаналізовано структурно-семантичні особливості висловлювань-приписів, висловлювань-оцінок та естетичних висловлювань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Шадюк, Т. "ФЕНОМЕН КОНСПІРАТИВІЗМУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, no. 1(89) (September 3, 2021): 114–27. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.114-127.

Full text
Abstract:
Явище конспіративізму як створення й побутування "теорій змови" є достатньо поширеним у сучасному суспільстві. Воно є предметом міждисциплінарних досліджень, які фокусуються на виявленні його специфічних ознак, причин і наслідків існування в індивідуальній та суспільній свідомості. Метою статті є концептуальне осмислення феномена конспіративізму, визначення його сутнісних рис, в контексті чого здійснюється характеристика конспіративізму як суспільного явища та явища суспільної свідомості, аналізуються фактори причетності конспіративізму до поглиблення комунікативної кризи й втрати суспільної злагоди. У статті застосовуються філософсько-аналітичний, системно-логічний і синтетичний методи дослідження. Виокремлюється соціально-етичний вимір феномена конспіративізму та встановлюються змістові підходи до його окреслення. Стверджується можливість застосування міждисциплінарного способу дослідження конспіративізму як різновиду дезінформації в суспільній публічній сфері та здійснюється його оцінка як чинника соціального впливу. Можливі соціальні наслідки циркуляції "теорій змови" у публічному дискурсі аналізуються у контексті комунікативної кризи. В межах концептуального осмислення у статті визначаються філософсько-психологічні передумови формування конспіративного світогляду і демаркуються поняття "конспірологія", "конспіративізм", які використовуються для окреслення змістовних положень "теорій змови"та означуваного ними світогляду. За результатами дослідження, феномен конспіративізму характеризується змістом специфічного конспіративного світогляду, в основі якого лежить пласт уявлень, переконань, спроб вибудови цілісної картини світу, змістом яких є контент неперевіреної, частково правдивої або й зумисно неправдивої інформації, псевдоекспертного чи хибного знання. Конспіративний світогляд функціонує в межах публічного дискурсу, виявляючись у тісних соціальних взаємозв’язках, що фактично забезпечує безперервний вплив на реципієнтів масової комунікації, є фактором формування суспільної свідомості, котра набуває ознак конспіративної ментальності як сталого способу мислення. Конспіративний дискурс оцінюється як чинник ушкодження комунікації і втрати суспільного конкордизму, злагоди з огляду на традиційне розуміння комунікації як основної людської якості й процесу, заснованого на справжніх соціально-етичних цінностях, зокрема правді й достовірному знанні як компонентах інформаційного обміну.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Козак, І. В. "Формування гуманістичного світогляду учнів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського." Педагогіка і психологія, no. 2 (71) (2011): 105–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Верстюк, В. В. "Соціокультурне середовище і процес формування світогляду М. Костомарова." Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету. Історичні науки, На пошану професора О.М. Завальнюка (2011): 52–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Блик, О. "Формування світогляду Миколи Костомарова крізь призму біографічного методу." Дивослово, no. 2 (695) (2015): 48–52.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Сидоренко, В. "Формування педагогічного світогляду О.Ф. Музиченка (1875 – 1940 рр.)." Історико-педагогічні студії, Вип. 2 (2008): 78–85.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Сінягіна, К. А. "Ленінградський період життя Г.А. Гамова: формування наукового світогляду." Історія науки і техніки, Вип. 8 (2016): 47–52.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Сінягіна, К. А. "Ленінградський період життя Г.А. Гамова: формування наукового світогляду." Історія науки і техніки, Вип. 8 (2016): 47–52.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Батрак, Світлана Анатоліївна, Олег Петрович Батрак, and Ірина Леонідівна Рогачова. "Формування християнського світогляду в Давній Русі: проблема «двовір’я»." Актуальні проблеми духовності, no. 6 (August 7, 2017): 280–89. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i6.1542.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Popovych, N. V. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ." Медсестринство, no. 2 (June 13, 2019): 53–55. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.2.10214.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Шингоф, Ірина. "КУЛЬТУРА ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЦІЇ В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, no. 14 (July 6, 2021): 133–46. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236460.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему формування культури професійного саморозвитку вчителя-філолога засобами інтегрованого навчання, наведено приклади застосування краєзнавчого матеріалу, зокрема твори монументального мистецтва, художню цінність яких було визнано провідними українськими митцями образотворчого мистецтва, розкрито поняття: «культура», саморозвиток, «професійний саморозвиток», «інтегроване навчання». Пропонуються варіанти залучення педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти до самоосвітньої діяльності через дослідження мозаїчних панно, створених групою київських художників-монументалістів у шістдесятих роках двадцятого століття на Донеччині. На підставі здійсненого теоретичного аналізу подаються найбільш ефективні технології, що сприяють формуванню цілісного світогляду, активізації пізнавальної діяльності вчителів-словесників. Результати запропонованого дослідження мотивують педагогів до професійного самозростання, сприяють розвитку культурної компетентності, передбачають подальше вивчення процесу формування культури професійного саморозвитку вчителя-філолога засобами інтегрованого навчання з використанням творів мистецтва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Коцур, Віталій, Леся Коцур, and Ірина Іваннікова. "МЕДІАПРОСТІР НА НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ УКРАЇНІ ТЕРИТОРІЯХ ЛУГАНСЬКОЇ ТА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ У 2014- 2020 РР. В УМОВАХ РОСІЙСЬКО- УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ." Society. Document. Communication, no. 11 (May 3, 2021): 135–59. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-135-159.

Full text
Abstract:
З огляду на сучасне геополітичне становище України та інформаційно-комунікаційні виклики з боку Росії, яка веде окупаційно-гібридну війну проти нашої держави, особливу увагу потрібно звернути на формування світогляду населення на непідконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей через медіа у 2014-2020 р. Важливу роль у формуванні російського світогляду населення на непідконтрольних Україні територіях відіграють медіа так званих «ЛНР» та «ДНР», які діють за допомогою методів тотальної пропаганди, залякування та маніпулювання. Засоби масової інформації невизнаних республік Російська Федерація ефективно використовує як інструмент впливу на інформаційний та економічний простори окупованих територій. У даному огляді автори розкривають зміни, що відбулися у цифровому медіапросторі й друкованих ЗМІ після 2014 року на непідконтрольних Україні територіях. Визначено вплив місцевих мас медіа на формування світогляду населення Луганської та Донецької областей. З’ясовано, що упродовж останніх п’яти років на непідконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей були витіснені практично усі українські канали подачі інформації. Їх замінили російські, або проросійські місцеві мас-медіа, метою яких була пропаганда ціннісно- світоглядних наративів «русского міра» на цих територіях. Доведено, що населення Луганської та Донецької областей фактично опинилося в інформаційному вакуумі, за кожним постом, твітом чи статтею слідкують «органи державної влади ЛДНР». У пунктах продажу преси відсутні українські газети й журнали, водночас переважають російські друковані ЗМІ. Визначено, що у місцевих жителів на непідконтрольних територіях штучно формують почуття страху до політики Української держави. У місцевій пресі насамперед публікуються статті про «шпигунів» й «агентів» СБУ, а також, створюється ностальгія за Радянським Союзом, шляхом героїзації безвісти зниклих солдатів «Великої Вітчизняної війни».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Ємельяненко, Є. О. "Формування естетичного світогляду українців в контексті особливостей національної ментальності." Гілея, Вип. 57 (№ 2) (2012): 307–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Марчук, О. О. "Формування світогляду учнів початкових класів крізь призму Шевченкової лірики." Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ, Вип. 1 (11) (2014): 32–38.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Остропольська, М. В. "Формування світогляду Михайла Федоровича Комарова: українські та зарубіжні чинники." Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 7 (2009): 316–22.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Бундюченко, Т. "Формування демократичного світогляду М. М. Аркаса під впливом родини." Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Історичні науки, вип. 16 (2012): 72–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Шкрібляк, М. "Вплив європейського потридентського гуманізму на формування ренесансного світогляду українців." Українське релігієзнавство, no. 73 (2015): 101–9.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Хомутенко, А. "Вплив творчості Тараса Шевченка на формування світогляду Бориса Грінченка." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 104 (2011): 60–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Джгун, Н. М. "Проблеми формування громадянського світогляду особистості в класичній педагогіці Китаю." Проблеми освіти, Вип. 56 (2008): 87–97.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Формування світогляду' for other source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography