Academic literature on the topic 'Формування лідерської позиції'

У статті проведено теоретичну розвідку щодо визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Доведено відсутність єдності думок науковців щодо формування набору критеріїв для оцінки сформованості лідерського потенціалу. Навпаки, арсенал критеріїв та показників досить різноманітний (когнітивний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, емоційно-ціннісний тощо). У більшості праць досліджується лідерський потенціал керівників установ, лідерів місцевого самоврядування, лідерів студентського активу, державних службовців та військових. Практично відсутні дослідження критеріїв та показників сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та показники сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: особистісний (широкий світогляд, базові особистісні якості, здатність особистості до аналізу результатів діяльності та подальшого формулювання перспектив), креативно-діяльнісний (прагнення лідерської позиції у дитячій спільноті, відчуття новизни та креативний підхід до діяльності, лідерська поведінка), комунікативний (здатність до налагодження комунікації, чутливість до емоцій своїх власних та оточення), соціальний (здатність до партнерської взаємодії та досягнення взаєморозуміння, адаптивність поведінки). Визначено рівні розвитку лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: творчий, адаптивний, елементарний. На основі виокремлених критеріїв і показників надано змістовні характеристики рівнів.

Професійна відповідальність має вагоме значення у всіх сферах діяльності людини. Динамічний розвиток суспільства, його всебічна інформатизація, зростаючі вимоги ринку праці потребують посиленої уваги до означеного феномену при підготовці у вищій школі нового покоління професіоналів-лідерів. Найменш розробленими областями щодо відповідальності як педагогічного феномену є конкретизація поняття відповідальності в рамках професійної освіти, визначення її структурних детермінуючих характеристик тощо. Найбільшою складністю дослідження виявився той факт, що дотепер серед наукової психолого-педагогічної спільноти немає єдиної думки щодо професійної відповідальності на предмет того, чи вона є рисою особистості, установкою або властивістю особистості або його системною якістю, почуттям, ставленням до виконуваної роботи тощо. Метою статті став аналіз професійної відповідальності в контексті підготовки принципово нового покоління фахівців-лідерів у процесі їх підготовки в технічному університеті та під час навчання в Центрі Лідерства НТУ «ХПІ»; визначення впливу відповідальності особистості на формування лідерської позиції сучасного фахівця, що в результаті надало можливість додання цієї інтегративної риси особистості до факторно-критеріальної моделі професійно значущих якостей (ПЗЯ) фахівця педагога-лідера. Для досягнення поставленої мети було використано ряд теоретичних та емпіричних методів дослідження: аналіз стану дослідження проблеми в наукових публікаціях; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду формування відповідальності майбутніх фахівців; вивчення структури відповідальності, показників та критеріїв її сформованості; аналіз основних термінів і понять та взаємозв’язок між ними; метод порівняльного аналізу; добір експериментальних даних проводився на основі тестування з попереднім з’ясуванням доцільності тестів та опитувальників для використання в оцінюванні результатів наукових досліджень з педагогічних наук. Статистична обробка експериментальних даних проводилась інструментарієм кореляційного аналізу. Обчислення і розрахунки здійснювались за підтримки системи комп’ютерної математики MathCad та організаційної програми Excel.

The article analyses the main psychological theories and considers the theoretical aspects of the concept of leadership qualities in future teachers. Purpose. The purpose of the publication is scientific study and systematization of experience on this issue, to identify the essential characteristics in the holistic structure of the personality of future teacher leaders in the educational space of Institutions of Higher Education.Methods. In the research were used such a theoretical methods: content analysis, synthesis, classification and generalization of scientific and theoretical provisions of the concept of "leadership qualities" in the modern educational environment. The methodological basis of the article is the scientific concepts of native and foreign researchers who have dealt with issues of leadership and leadership qualities. Different approaches of scientists on understanding the essence of leadership qualities of the individual and their features are considered. The components and criteria of leadership qualities from the standpoint of the psychology of work of the teacher are described. Leadership qualities of future teachers has an important role of the formation.Results. As a result of theoretical and methodological research, we analyzed, systematized and identified the following components of leadership qualities in the holistic structure of the future teacher's personality from the point of view of psychology of pedagogical work: motivational-value, emotional-communicative, organizational-regulatory and reflexive-evaluative.Conclusions. It is concluded that in the conditions of modernization of the educational system the teacher-leader becomes an important strategic resource of all transformations, and is able to generate and perceive innovations, ready to show activity and creativity. Subjectivity and congruence are defined as the fundamental qualities that determine the purposeful development of important personal and professional characteristics that contribute to the development of personality to the position of a leader.Key words: leadership, leadership qualities, future teachers, pedagogical activity. У статті проаналізовано основні психологічні підходи і теорії, розглянуто теоретичні аспекти поняття лідерських якостей у майбутніх педагогів. Мета публікації – наукове вивчення та систематизація досвіду з даної проблематики, виявлення сутнісних характеристик у цілісній структурі особистості майбутніх педагогів-лідерів в освітньому просторі закладу вищої освіти.Методи. Під час проведення дослідження використовувалися такі теоретичні методи: контент-аналіз, синтез, класифікація та узагальнення науково-теоретичних положень поняття «лідерські якості» в системі сучасного освітнього середовища. Методологічну основу статті становлять наукові концепції сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників, котрі займалися питаннями лідерства та лідерських якостей, зокрема у педагогів. Розглядаються різні підходи та погляди науковців на розуміння сутності лідерських якостей особистості та їхні особливості. Описуються структура, компоненти та критерії лідерських якостей з позиції психології праці педагога. Підкреслюється важлива роль формування лідерських якостей у майбутніх учителів. Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження нами проаналізовано, системати-зовано та виокремлено такі компоненти лідерських якостей у цілісній структурі особистості майбутнього педагога з точки зору психології педагогічної праці: мотиваційно-ціннісний, емоційно-комунікативний, організаційно-регулятивний та рефлексивно-оцінювальний. Висновки. З’ясовано, що в умовах модернізації освітньої системи педагог-лідер стає важливим стратегічним ресурсом усіх перетворень, здатним генерувати і сприймати інновації, готовим проявляти активність і творчість. Основоположними якостями, що зумовлюють цілеспрямований розвиток важливих особистісно-професійних характеристик, які сприяють розвитку особистості до позиції лідера, визначені суб’єктність і конгруентність. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо в дослідженні лідер-ських якостей та розробленні психолого-педагогічного супроводу в процесі фахової підготовки педагогів.Ключові слова: лідерство, лідерські якості, майбутні педагоги, педагогічна діяльність.

Мета роботи – з’ясувати вплив родини й сімейного виховання на навчально-виховний процес у Німеччині та Франції в істо­ричному аспекті. Основна частина. Інноваційні технології не можуть замінити виховання людини, і важливість родини поступово зростає: усвідомлюється роль виховання підростаючого покоління (формування громадянина). Вивчення історичного досвіду Німеччини та Франції щодо сімейного виховання, у виховному процесі яких втілено передові ідеї європейської педагогічної думки і які займають лідерські позиції у навчально-виховному процесі, є сьогодні актуальним. З педагогічної точки зору на основні принципи і засади теорії шкільної організації, педагогічні спільноти Німеччини та Франції констатували першочергове право родини на виховання дитини. Висновки. Гербартіанство забезпечило у Німеччині всі належні передумови для освітньої політики й практики, де поєднані: сімейне виховання, креативне навчання, належний відпочинок, релігійне осмислення сенсу життя. У Франції для підтримки сімей та всіх, хто займається вихованням й освітою дітей, створені асоціації сімейної освіти, які підтримуються державою та місцевими органами влади, благодійними спільнотами й чисельними партнерами.

У статті узагальнено педагогічний та історико-філософський досвід естетичного виховання у Німеччині та Франції. Обґрунтовано, що естетичний розвиток дитини є важливим елементом виховного процесу. На основі аналізу філософської концепції та педагогічних поглядів Й.-Ф. Гербарта з’ясовано, що у виховному процесі дитини чільне місце належить естетичній складовій (художній потенціал, вільне й творче вираження думки, переживань). Обґрунтовано актуальні підходи німецького мислителя до розв’язання важливих проблем виховання та естетичного розвитку дитини. Розкрито модель естетичного розвитку дитини у Франції, ставлення до навколишньої дійсності і мистецтва, уміння сприймати прояви прекрасного у природі, побуті, людських взаєминах. Пояснено необхідність виховання здатності до естетичної діяльності (творчості, задоволення, формування естетичних смаків, почуттів, ідеалів). Вивчення історичного досвіду Німеччини та Франції щодо естетичного виховання, у якому втілені передові ідеї європейської педагогічної думки і які займають сьогодні лідерські позиції у навчально-виховному процесі, становить значний інтерес серед вчених, педагогів-практиків. З педагогічної точки зору, естетичне виховання у Німеччині та Франції ґрунтується на першочерговому розвитку у дитини естетичного сприйняття, креативності, мистецького бачення: художнє слово, музика, живопис.

Статтю присвячено дослідженню питань удосконалення механізму розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору України у напрямку забезпечення його економічної безпеки й обґрунтуванню відповідних стратегічних імперативів. Метою статті є дослідження науково-прикладних засад функціонування механізму формування та розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору України як напрямку забезпечення його економічної безпеки та підтримки лідерських позицій на міжнародному ринку агропромислової продукції.Наукова новизна. Запропоновано наукові положення щодо розробки механізму розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору з метою забезпечення його економічної безпеки, який включає впорядковану сукупність принципів, завдань, важелів, методів (економічних, адміністративних) та інструментів впливу на виконання цільової функції щодо задоволеності потреб суб’єктів у результатах використання інноваційного потенціалу галузі. Визначено стратегічні імперативи забезпечення розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору в Україні.Висновки. Однією з головних проблем сучасного аграрного сектору України, що потребує вирішення, є відсутність дієвого механізму розвитку інноваційного потенціалу, який дозволятиме здійснювати протидію можливим загрозам щодо забезпечення економічної безпеки, інноваційно-інвестиційної діяльності, використовувати наявний потенціал та в цілому підтримувати належний рівень продовольчої безпеки в Україні. Представлено структуру механізму формування та розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору, який є однією з ключових підсистем загальної системи державного регулювання, що включає сукупність методів (економічних, адміністративних), принципів, функцій, завдань, важелів та інструментів впливу на формування і розвиток інноваційного потенціалу в умовах глобалізації.Визначені стратегічні імперативи реалізації механізму формування та розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору в Україні: розробка стратегії інноваційного розвитку аграрного сектору на засадах ефективності використання наявного інноваційного потенціалу; модернізація сировинної складової; структурна переорієнтація для впровадження органічного виробництва; використання інвестиційних стимулів для підтримки інноваційного потенціалу аграрного сектору; використання переваг державно-приватного партнерства у контексті формування та реалізації інноваційного потенціалу аграрного сектору та ін.

За умов сьогодення забезпечення прав осіб з інвалідністю є важливою метою нормативно-правового регулювання суспільних відносин, учасниками яких є особи з інвалідністю. При цьому відносини, пов’язані з соціально-економічним забезпеченням цих осіб, регулюються нормами різних галузей. Зазначено, що саме лідерські позиції законодавчої сфери дозволяють розуміти, на якому рівні й наскільки якісно держава, її органи й посадові особи виконують покладені на них функції щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні. Досліджено всі рівні нормативно-правового регулювання шляхом проведення стислого аналізу базових нормативно-правових актів, які регулюють систему забезпечення осіб з інвалідністю. Належне соціально-економічне забезпечення осіб з інвалідністю передбачає надання їм значної кількості різноманітних прав. Зокрема, передбачається забезпеченість інвалідів житлом, їх пересування, лікування, реабілітація, освіта, працевлаштування тощо. Визначено, що для ефективного нормативно-правового регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю необхідно перш за все здійснити певні координаційні роботи між усіма суб’єктами цієї системи. Ідентифіковані прогалини та недоліки у нормативно-правовому регулюванні соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні: відсутність затверджених державних стратегічних планів і програмних документів; недостатня розробленість, систематизація та впровадження інструментів механізму інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; прогалини у бюджетному законодавстві. До концептуальних питань, які потребують вирішення, належать: гармонізація вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів; посилення контролю за рівнем та якістю соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; підвищення результативності координаційної діяльності між суб’єктами системи соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; розробка ефективних механізмів фінансування соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю.

У статті здійснено характеристику процесуально-діяльнісного компонента готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності у закладі дошкільної освіти, яку потрактовано як динамічну інтегративну особистісно- професійну якість, якій властива певна структура. Розглянуто погляди науковців на зміст поняття «готовність вихователя до професійної діяльності», розкрито її структурні компоненти. На основі аналізу наукового фонду з означеної теми визначено змістову складову частину процесуально-діяльнісного компонента, яка передбачає сформованість рефлексивних, комунікативних та організаційних умінь і навичок майбутньої професійно-педагогічної діяльності. Проаналізовано змістову сутність понять «суб’єкт-суб’єктні відносини» та «суб’єкт-суб’єктна взаємодія». Акцентовано на важливості усвідомлення студентами необхідності суб’єкт-суб’єктної взаємодії як основи майбутньої педагогічної діяльності. Підкреслено значущість формування у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти рефлексивних та емпатійних вмінь як необхідного інструментарію професійної діяльності, який дозволяє майбутнім педагогам- вихователям усвідомити справжню сутність педагогічної діяльності, усвідомити мотиви як власних учинків, так і мотиви поведінки вихованців, уявити можливі наслідки особистісного впливу, а також прийняти свою відповідальність за розвиток особистості вихованців. Обґрунтовано, що важливими показниками професійної компетентності майбутнього вихователя є розвинені комунікативні та організаційні уміння. Особливу увагу приділено розкриттю сутнісних характеристик вищезазначених понять. Звернено увагу на те, що процес формування організаційних умінь тісно пов’язаний із розвитком лідерських якостей у майбутніх вихователів, які є різновидом соціально-психологічних властивостей особистості, що допомагають їй займати позицію лідера в групі, виявляються в організаторських здібностях, умінні суттєво впливати на поведінку й настрій людей, бути прикладом для наслідування.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 "Теорія та методика виховання". Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, Вінниця, 2018. Дослідження присвячене таким актуальним у теорії і методиці виховання та педагогіці вищої школи питанням, як підготовка майбутніх інженерів-лідерів, а саме – питанням формування і розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів в освітньому процесі закладів вищої технічної освіти. За темою дослідження автором проведено аналіз літератури провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері педагогіки та психології, виявлено особливості формування лідерства в студентському середовищі та педагогічні умови формування й розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти. У дослідженні розкрито сутність поняття «лідерська позиція майбутнього інженера», яке визначається як особистісне утворення, що включає в себе усвідомлення майбутнім інженером готовності до виконання ролі лідера та здатності до організаційного впливу на виробничий колектив. Встановлено, що лідерська позиція майбутнього інженера ґрунтується на його лідерському потенціалі та формується у процесі засвоєння лідерської ролі в різних життєвих ситуаціях, включаючи умови професійної інженерної сфери. Лідерська позиція не є тотожною лідерському потенціалу або наявним лідерським здібностям, натомість вона формується на їх підґрунті саме в процесі успішної лідерської діяльності, що включає в себе здійснення організаційних та установчих дій у процесі роботи з групою послідовників, при цьому особистість майбутнього інженера поступово звільняється від впливу зовнішнього середовища, що дозволяє їй свідомо змінювати як середовище, так і саму себе, набуваючи лідерські якості, передусім: організаційні, комунікативні, когнітивні, морально-вольові та рефлексивні уміння. Лідерська позиція вимагає цілісного підходу при своєму розгляді, вона не може зводитися до набору окремих якостей і ознак й повинна розглядатися в аспекті особистості в цілому. Також доведено, що лідерська позиція проявляється через лідерську поведінку і діяльність, вона зумовлюється системою цінностей, ідеалів, відображаючи характер потреб, мотивів і переконань особистості. Тому до наукової новизни належить і подальший розвиток структури лідерської позиції, яка складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особистісного компонентів. На підставі теоретичного обґрунтування дослідженої проблеми та результатів констатувального етапу експерименту обґрунтовано єдиний комплекс взаємопов'язаних між собою педагогічних умов формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: - залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь та зумовлює прояв їх лідерської позиції; - моделювання професійно-орієнтованих завдань, які вимагають від майбутніх інженерів вибору оптимальних способів лідерського впливу в ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; - виховання ціннісного ставлення майбутніх інженерів до лідерської позиції під час позааудиторної та аудиторної роботи. На підставі цього розроблено модель реалізації педагогічних умов формування лідерської позиції майбутніх інженерів, яке охоплює насамперед формування практичних лідерських навичок, особистісні зміни, зміну самооцінки, формування здатності до лідерського впливу та ефективної взаємодії з послідовниками і здатності до всебічного аналізу різноманітних виробничих ситуацій з позиції лідера, усвідомлення майбутніми інженерами унікальної цінності своєї лідерської позиції для досягнення життєвого та професійного успіху та виникнення у них мотивації до розвитку лідерської позиції. Щодо реалізації першої педагогічної умови формування лідерської позиції відзначається, що практична, самостійна діяльність із колективом інших людей дозволяє майбутньому інженеру розвинути організаційні навички, відчути відповідальність за інших та сформувати позицію відповідального лідера. Ця робота також стимулює у студентів креативність у процесі вирішення нестандартних завдань та підсилює усвідомлення важливості лідерської позиції для вирішення групових проблем. Самостійна робота також створює унікальні умови для прояву ініціативи та дає можливість студентові проявити власний підхід до вирішення завдань, що є найбільш адекватним його особистості, та сприятиме саморозкриттю. У дослідженні акцентується на тому, що найважливішою особливістю самостійної роботи майбутнього інженера є свідома зміна самого себе, у процесі якої активно відбувається набуття лідерських якостей, насамперед когнітивних та морально-вольових. Друга педагогічна умова формування лідерської позиції – моделювання проблемних ситуацій – передбачає набуття студентами технічних спеціальностей досвіду лідера як реального фахівця, оцінки власних можливостей у розв'язанні проблемних ситуацій та проявлення особистісних якостей лідера, що зумовлюються лідерською позицією майбутнього інженера. Найбільш відповідним для застосування автор вважає соціальний тип моделей, аргументуючи тим, що цей тип моделей реалізується через групові розігрування проблемних ситуацій, які мають певний професійно значущий контекст, і всі учасники соціального моделювання отримують для себе цінний досвід групової взаємодії, під час якої стимулюються прояви лідерських якостей майбутніх інженерів, мотивація до досягнення спільної мети та успіху. Кожен учасник цього моделювання має змогу виконувати різноманітні соціальні ролі, насамперед, роль лідера групи. В рамках моделювання професійно-орієнтованих ситуацій автор вважає найбільш доцільним використовувати такі методи активного навчання як: метод моделювання ситуацій; метод ділових та рольових ігор; метод аналізу конкретних ситуацій. Особливе значення в процесі застосування моделювання має суб'єктивний досвід студентів. Використовуючи свій досвід у процесі роботи над проектним або соціальним моделюванням, студенти розкриваються в особистісному плані, стають більш сприйнятливими до професійних та особистісних змін. Розробляючи третю педагогічну умову формування лідерської позиції, доводиться, що саме усвідомлення важливості лідерської позиції для досягнення професійного та особистісного успіху майбутнього інженера є однією з ключових умов її формування, доки майбутній фахівець інженерного профілю не усвідомить, навіщо йому рухатися у напрямку розвитку лідерської позиції, яку цінність для нього має лідерська позиція, його розвиток у цьому напрямку буде малоефективним. При вихованні ціннісного ставлення до лідерської позиції в позаудиторній та аудиторній роботі найбільш важливими автор вважає такі напрями: - усвідомлення майбутнім інженером значення лідерської позиції для гармонійної соціальної взаємодії в процесі реалізації професійних завдань; - розвиток ціннісного ставлення до групових інтересів у професійній сфері; - розуміння майбутнім інженером можливостей, що відкриває лідерська позиція у розвитку його кар`єри та професійної успішності; - виникнення у майбутнього інженера спрямованості на досягнення успіху, позитивного ставлення та вмотивованості до формування лідерської позиції; - усвідомлення морального змісту та моральних колізій у діяльності інженера зі сформованою лідерською позицією. Найбільш сприятливими для поглиблення розуміння майбутніми інженерами важливості лідерської позиції в аспекті особистісного, професійного та суспільного розвитку автор вважає такі інструменти реалізації третьої педагогічної умови, як: лекції проблемного викладу, бесіди, метод прикладу, педагогічної вимоги, громадської думки, вправляння, привчання, доручення, стимулювання та коригування, змагання. Уточнено критерії сформованості лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: мотиваційно-ціннісного, пізнавально-поведінкового, особистісно-рефлексивного, та відповідних показників, за якими визначались ефективність й результативність педагогічних умов щодо формування і розвитку лідерської позиції. Практичне значення дослідження полягає в експериментальній перевірці запропонованих педагогічних умов формування лідерської позиції у майбутніх інженерів. До експерименту було залучено 388 респондентів із чотирьох закладів вищої технічної освіти міста Харкова. Зафіксована позитивна динаміка за рівнем сформованості лідерської позиції довела дієвість реалізації авторських педагогічних умов та можливість їх широкого використання для розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів, що свідчить про досягнення мети дослідження та доведення її гіпотези. У дослідженні висвітлено роль психолого-педагогічної діагностики як системи безперервного спостереження, вимірювання, контролю, корекції і проектування професійно-значущих лідерських якостей майбутніх інженерів. Водночас підкреслюється необхідність для формування лідерської позиції майбутніх інженерів трьох взаємопов’язаних між собою обов'язкових складових: управлінської і психолого-педагогічної підготовки, обов'язкової управлінської практики та виховного характеру навчання. При цьому визначено, що виховний характер навчання особливо ефективно позначається на розвитку лідерської позиції студентів, якщо вони залучаються до різноманітних видів позааудиторної діяльності, яка сприяє особистісному зростанню майбутнього інженера-лідера. Як приклад інноваційної педагогічної технології з формування та розвитку лідерської позиції у дослідженні наведено розроблену автором програму спецкурсу «Підготовка студентів до самостійної роботи вихователями в дитячому оздоровчому таборі» для формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти у позааудиторній діяльності. Автором розроблено методичні рекомендації до організації освітньої роботи з теми «Формування лідерської позиції майбутнього інженера» для науково-педагогічних співробітників, які викладають дисципліни психолого-педагогічного циклу, що має практичне значення. Педагогічні умови, запропоновані в дослідженні, розроблялись з урахуванням їх значущої ролі в сучасній педагогіці як інструменту поєднання й адаптації традиційних підходів до виховання і навчання та новітніх педагогічних технологій, що спрямовано не просто на введення певних форм та методів роботи у освітній процес, а на створення особливо організованого професійного середовища, в якому майбутні інженери мають можливості для професійного й особистісного зростання шляхом свідомих змін та перетворення як оточуючого середовища, так і самих себе, набуваючи при цьому лідерських якостей, насамперед: когнітивних, комунікативних, організаційних, морально-вольових і рефлексивних умінь, формуючи власну лідерську позицію.
The Thesis Research for obtaining the Degree of the Candidate of Pedagogic Sciences majoring in 13.00.07 – Theory and Methods of Education.– Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University, Vinnytsia, 201 8. In the dissertation, pedagogical conditions for the formation of a leading position of future engineers in higher technical educational institutions are theoretically substantiated and experimentally verified. The dissertation firstly defines the notion of leadership position of the future engineer as a conscious readiness to fulfill the role of the leader and the totality of all relations of his personality to the reality that has developed into a certain system of group relationships generated by this awareness. The basic components of a leadership position are defined: motivational-valuable, cognitive, activity and personal. It has been experimentally proved that the pedagogical conditions of forming the leadership position of a future engineer in a higher technical educational institution are: the inclusion of students in practical, independent activity, which involves the use of organizational, communicative, cognitive, reflexive skills and determines the manifestation of their leadership position; modeling of professionally-oriented tasks requiring students to choose the best ways to influence leadership in situations of group interaction; the upbringing of a value relation to a leadership position in classroom work.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2018. У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої освіти технічного профілю. В дисертації вперше визначено поняття лідерської позиції майбутнього інженера, як усвідомленої готовності до виконання ролі лідера та сукупності всіх відносин його особистості до дійсності, що склалася в певну систему групових взаємовідносин, породжених цим усвідомленням. Базовими компонентами лідерської позиції визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і особистісний. Експериментально доведено, що педагогічними умовами формування лідерської позиції майбутнього інженера у закладі вищої технічної освіти є: залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь і зумовлює прояв їх лідерської позиції; моделювання професійно-орієнтованих завдань, що вимагають від студентів вибору оптимальних способів лідерського впливу у ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; виховання ціннісного ставлення до лідерської позиції в позааудиторній та аудиторній роботі.
The Thesis Research for obtaining the Degree of the Candidate of Pedagogic Sciences majoring in 13.00.07 – Theory and Methods of Education.– Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University, Vinnytsia, 201 8. In the dissertation, pedagogical conditions for the formation of a leading position of future engineers in higher technical educational institutions are theoretically substantiated and experimentally verified. The dissertation firstly defines the notion of leadership position of the future engineer as a conscious readiness to fulfill the role of the leader and the totality of all relations of his personality to the reality that has developed into a certain system of group relationships generated by this awareness. The basic components of a leadership position are defined: motivational-valuable, cognitive, activity and personal. It has been experimentally proved that the pedagogical conditions of forming the leadership position of a future engineer in a higher technical educational institution are: the inclusion of students in practical, independent activity, which involves the use of organizational, communicative, cognitive, reflexive skills and determines the manifestation of their leadership position; modeling of professionally-oriented tasks requiring students to choose the best ways to influence leadership in situations of group interaction; the upbringing of a value relation to a leadership position in classroom work.