To see the other types of publications on this topic, follow the link: Формування асортименту.
Journal articles on the topic 'Формування асортименту'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Формування асортименту.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Костромін, Артем. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМ АСОРТИМЕНТОМ БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЇ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 163–66. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-34.
Full textAbstract:
У статті висвітлена важливість товарного асортименту для бізнес-організацій. Були проаналізовані праці відомих вітчизняних та закордонних вчених, які досліджували товарний асортимент, та наведені результати їх досліджень. Надане визначення товарного асортименту, наведена класифікація типів товарного асортименту на основі основних показників та характеристик. Наведена схема процесу управління товарним асортиментом, відображені основні етапи процесу та їх послідовність. Також був відображений алгоритм формування товарного асортименту та послідовність його етапів. Наведені три основні групи методів формування та аналізу товарного асортименту: методи портфельного аналізу, методи виявлення споживчих переваг та методи економічного аналізу. Надана їх коротка характеристика, спільні та відмінні риси та цілі використання.
2
Ощипок, І. М. "ОПТИМІЗАЦІЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПРОГРАМИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ НАЯВНОЇ СИРОВИНИ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто асортиментну політику харчового підприємства, яка становить ядро дій із реалізації продукції, навколо якого формуються інші кроки, пов’язані з умовами придбання сировини і методами просування готової продукції від виробника до споживача. Сформульовано завдання асортиментної політики для визначення переваг у нарощуванні та урізноманітненні асортименту харчової продукції за основними напрямами її формування, оптимізації асортименту, який буде найкращим із погляду збільшення прибутку, доступності ресурсів, зростання продаж і освоєння нових ринків. Вправне формування оптимального асортименту забезпечить засади продуктивної діяльності виробництва, сприятиме збереженню бажаного прибутку. Визначено основні завдання асортиментної політики, переваги урізноманітнення асортименту харчової продукції, складники системи формування асортименту, включаючи напрями його формування. Розглянуто питання скорочення і розширення асортименту поряд зі збільшенням його товарної маси стабілізації, удосконалення і гармонізації. Рекомендовано після оцінки якості показників товарів на кожному з ринків вилучати нерентабельну продукцію; при цьому необхідно враховувати об'єднану інформацію з усіх підприємств, де вона виготовляється, щоб установити реальний обсяг продаж і рівень економічної ефективності в русі, яка забезпечить виробнику позитивну динаміку. Вилучатися може продукція економічно неефективна, хоча і, можливо, та, що користується деяким попитом. Розглянуто основні методи формування асортименту продукції підприємства. Описано метод формування асортименту на основі вивчення особливостей платформи продукції, яка випускається, і метод оптимізації структури асортименту за існування низки обмежень. Процедуру оптимізації асортименту продукції, що випускається, можна звести до розв’язку системи нерівностей (обмежень). Серед найбільш характерних обмежень, властивих більшості підприємств, можна виділити такі: обмеження за обсягом продаж; обмеження за виробничими потужностями; обмеження за доступністю ресурсів; обмеження за ціною. Можуть бути розраховані й інші види обмежень. Останнє, що необхідно визначити, – це критерій оптимізації для вироблених обмежень. Як правило, показником, щодо якого проводиться оптимізація структури асортименту, виступає максимум маржинального прибутку підприємства.
3
Editor, Editor. "ОСОБЛИВОСТІ АСОРТИМЕНТУ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ РЕЛІГІЙНОГО ЗМІСТУ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 13, 2019): 117–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-13.
Full textAbstract:
Мета. Метою даного дослідження є аналіз асортименту ювелірних виробіврелігійного змісту, визначення їх особливостей і характерних товарознавчих ознак.Методика. При дослідженнях використовували методи системного аналізу,абстрагування і групування.Результати. Досліджено асортимент ювелірних виробів релігійного змісту тафактори, що впливають на його формування, визначено основні особливості релігійнихвиробів, подано їх класифікацію за різними ознаками.Наукова новизна. Визначено характерні ознаки ювелірних виробів релігійного змістута проаналізовано вплив даних характеристик на формування асортименту релігійнихвиробів.Практична значимість. Зростання попиту на ювелірні виробів релігійного змістуспричинює необхідність аналізу даного сегменту ринку ювелірних виробів, визначеннянайважливіших факторів впливу на асортимент даної групи товарів, а глибокий змістрелігійних символів зумовлює необхідність детального вивчення їх характерних ознак іособливостей.
4
Гармідер, Л. Д., and І. О. Самай. "Дослідження формування товарного асортименту підприємства." Academy Review 1, no. 44 (2016): 111–18. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2016-1-44-111-118.
Full text
5
Сокол, П. М., and О. О. Хітько. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПОРТФЕЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ТOВ « СIНЕРГIЯ ГРУП»)." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 7 (June 29, 2021): 122–30. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.15.
Full textAbstract:
У статті представлено портфельний аналіз сучасного підприємства. Питання вибору методів аналізу та формування товарного портфеля підприємства залишається актуальним через необхідність постійного його оновлення та зміну портфеля продукції для отримання конкурентних переваг на ринку. Використання лише одного вибраного методу не може забезпечити повне виконання завдань з аналізу внутрішнього асортименту, проведення оцінки зовнішнього асортименту, узгодження внутрішніх можливостей із потребами споживачів. Методи, які є в основі прийняття рішення про формування портфелю підприємства, повинні постійно переглядатися та вдосконалюватися і потребують компенсації недостатньої оцінки зовнішнього асортименту іншими методами формування маркетингової політики підприємства через складність отримання достовірної інформації. Обґрунтовано необхідність формування оптимальної стратегії розвитку підприємства. Запропоновано напрями вдосконалення маркетингової діяльності реального підприємства.
6
Fylypiuk, O. M., T. M. Nesteruk, O. V. Shtrimaitis, and R. O. Sabadyshyn. "«АПТЕКА ЩАСТЯ» – БЛАГОДІЙНИЙ ЗАХІД ПРОФЕСІЙНОГО ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ СТУДЕНТА-ФАРМАЦЕВТА." Медична освіта, no. 3 (December 3, 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10658.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано продуктивність роботи професійно-зорієнтованого благодійного заходу «АПТЕКА ЩАСТЯ» для формування професійної компетентності студентів спеціальності «Фармація».
Розробили методологію та принцип роботи «АПТЕКИ ЩАСТЯ» як професійно-зорієнтованої структури. Задекларували асортимент та анотації до «чудодійних» ліків. Залучили студентство до формування асортименту, пакування «чарівних пігулок», а пізніше і до їх реалізації. Вартість «цікавинок» не обмежувалася, всі кошти за реалізовані препарати збирали у спеціальні скриньки та були передані з благодійною метою.
«АПТЕКА ЩАСТЯ» – благодійний захід професійно-зорієнтованого спрямування. Має на меті сформувати стійкі моральні якості майбутнього фармацевтичного працівника: людяність, доброту, милосердя, відповідальність, порядність та доброчинність. Тому повномасштабне залучення студентів до проведення подібних виховних заходів формує соціально активні та творчі особистості, які поєднують у собі високі моральні й етичні принципи та професійну компетентність.
7
Kitchenko, L. M. "Удосконалення технології дрібного твердого сиру з метою виробництва на малих сироробних підприємствах." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 7, 2017): 25–28. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8005.
Full textAbstract:
У статті розглянуто новий етап розвитку молочної промисловості України – формування на ринку сегменту сучасних сироробних підприємств, які переробляють молоко в малих об’ємах, розміщені поблизу від джерел сировини і споживачів. Такий принцип переробки сировини має переваги, але виробництво сиру на малих підприємствах зробило ухил на розвиток асортименту м’яких сирів. Тому є необхідність запропонувати виробникам малих сироварень технологію дрібного твердого сиру з метою розширення асортименту та зробити його доступним за ціновою політикою для вживання певному колу споживачів. Особливістю розробленої технології є використання молока власного навчально-дослідного господарства «Віварій», проведені досліди на визначення сиропридатності молока для виробництва твердого сиру; використання визначених пропіоновокислих культур, формування сиру у малих формах, що дає можливість отримати головки невеликої ваги. Наведені температурні режими процесу дозрівання дрібного твердого сиру без покриття та у покритті з латексного матеріалу та з натуральним воском. Проведені дослідження стосовно визначення кількості пропіоновокислих мікроорганізмів на різних термінах дозрівання та динаміки білкового розпаду в процесі дозрівання у головках сиру із різними видами покриття, встановлено термін дозрівання дрібного твердого сиру. Визначено хімічний склад та зроблена органолептична оцінка якості зрілого сиру, згідно з якою відзначено, що смакові властивості дрібного твердого сиру подібні до великого твердого сиру. Удосконалена технологія виробництва сиру дрібного твердого може бути запропонована малим сироробним підприємствам для розширення асортименту.
8
Gachak, Yu R., B. V. Gutyj, A. Benitska, T. Dyakun, R. Pristantsky, and L. Kinitska. "Використання кріопорошку «Амарант» в технології молочних продуктів лікувально-профілактичного спрямування." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 5, 2017): 57–62. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8012.
Full textAbstract:
Використання рослинних біодобавок є невичерпним джерелом та ресурсом у розширенні вітчизняного асортименту молочних продуктів лікувально- профілактичного спрямування. Застосування кріопорошків як фітодобавок до молочних продуктів, вміле їх поєднання має великі перспективи як у соціальному, так і біолого-технологічному плані. Кріопорошки є інноваційними продуктами, які містять необхідні вітаміни і мікроелементи природного походження. Дані біодобавки володіють лікувально-профілактичними властивостями і збагачують їжу численними поживними речовинами.
Розроблено промислові рецептури солодких та солених сиркових десертів лікувально-профілактичного напрямку із кріопорошком «Амарант». Вивчено рецептурні відмінності у солодких сиркових десертах різної жирності, їх вплив на формування органолептичних, фізико-хімічних та біологічних характеристик. Внесення кріопорошку у сиркові маси поряд з лікувально-профілактичною дією приводить до зростання їхньої енергетичної цінності та всіх нормативних вітамінів. Зразки мали приємний товарний вигляд. Пропонована продукція розширює вітчизняний асортимент молочних продуктів лікувально-профілактичного спрямування. Розробки захищені патентом.
9
АРТЮХ, Т. М., С. В. ЯГЕЛЮК, and В. В. АРХІПОВ. "УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТОМ ТА ПРОДАЖЕМ КОПІЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 21–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-2.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення напрямків забезпечення конкурентоспроможності торгівельних підприємств з продажу сучасної копіювальної техніки з врахуванням її властивостей та потреб споживачів.
Методика. Під час виконанні дослідження були використанні сучасні методи аналізу, синтезу, наукової абстракції та комплексного підходу. Це дозволило встановити основні засади управління асортиментом та продажем, а також ідентифікаційні характеристики досліджуваної техніки.
Результати. Копіювальна техніка є невід ’ємною частиною сучасного життя. Вона використовується вдома, офісі, академічній установі, виробництві, видавництві, у дизайнерських фірмах. Широке коло потенційних споживачів формує вимоги до властивостей та показників якості, яким повинні відповідати принтери, сканери, ксерокси, а також цінову політику торговельного підприємства. На жаль вітчизняна класифікація асортименту та нормативно-технічна документація не відповідають сучасним тенденціям на ринку копіювальної техніки та ускладнюють споживачам і торговельними організаціям підбір необхідних пристроїв. В статті запропонована удосконалена класифікація асортименту копіювальної техніки, яка ґрунтується на групуванні за основними ознаками пропозицій сучасних виробників. Вона включає такі групи: портативні та малопродуктивні пристрої, копіювальні апарати середньої продуктивності, високопродуктивні (промислові) апарати, пристрої для широкоформатного друку, мультифункціональні та 3D принтери. Основна відмінність запропонованої класифікації полягає у спрощенні (об ’єднанні окремих груп) та введенні таких сучасних груп копіювальної техніки, як мультифункціональні апарати, пристрої для широкоформатного друку, 3D принтери. Також визначена необхідність удосконалення нормативно-технічної документації, що регламентує показники якості копіювальної техніки. За результатами досліджень сформовані практичні рекомендації.
Практична значимість. Отримані результати досліджень можуть бути використані торговельними підприємствами під час формування конкурентоспроможного асортименту, митними органами для ідентифікації товарних партій копіювальної техніки, а також студентами спеціальності 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність під час навчання та підготовки наукових робіт.
10
Mashtaler, N. V. "Біологічні особливості розвитку видів роду Penstemon в умовах правобережного степового Придніпров’я." Biosystems Diversity 16, no. 1 (May 3, 2007): 147–50. http://dx.doi.org/10.15421/010825.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз колекційного фонду роду Penstemon за характером відмирання надземних органів і формування бруньок відновлення, за різноманіттям життєвих форм, за особливістю ритмологічних ознак. Досліджені особливості розвитку видів роду Penstemon в умовах Криворіжжя. Доведена перспективність залучення представників даного роду для збагачення наявного асортименту квітково-декоративних рослин в озелененні.
11
Г.М. МИХАЙЛОВА, С.В. ГАЛЬКО, and В.В. ОСІЄВСЬКА. "ПОСТІЛЬНІ ВИРОБИ: ВИМОГИ ТА ПЕРЕВАГИ СПОЖИВАЧІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 225–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-20.
Full textAbstract:
Мета. В основу формування асортименту постільних виробів з об’ємними наповнювачами різного цільового призначення має бути покладена об’єктивна інформація про структуру реальних потреб та вимог населення, тому дана тема є актуальною. Метою даної статті є дослідження вимог та переваг споживачів при виборі постільних виробів з об’ємними наповнювачами.
12
Ніколайчук, Л. Г., В. М. Дурач, І. С. Галик, and Б. Д. Семак. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ НАНОТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗАДАНОГО РІВНЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ОДЯГОВОГО НАНОТЕКСТИЛЮ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 26 (August 3, 2021): 95–101. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-13.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальні проблеми формування асортименту, властивостей, рівня якості та безпечності нанотекстилю одягового призначення. Обґрунтовано потребу поглибле- них товарознавчих і маркетингових досліджень оптимальності структури асортименту, властивос- тей і рівня якості та безпечності одягового нанотекстилю, а також узагальнення результатів цих досліджень. Авторами виявлено та досліджено такі проблеми, як обмеженість використання нано- технологій у галузях вітчизняного текстильного виробництва, що обумовлює деяке відставання Укра- їни у сфері виробництва нанотекстилю одягового, спеціального, медичного та технічного призначення від зарубіжних країн-лідерів у цих галузях; недостатність державної підтримки розвитку нанотех- нологій у сфері виробництва спецодягового нанотекстилю різного цільового призначення порівняно з іншими галузями промисловості; неузгодження темпів розвитку нанонауки та нанотехнологій виробництва нанотекстилю та одягу з темпами розвитку ринку названої нанопродукції; недоскона- лість методики тестування вітчизняного нанотекстилю і спецодягу як нових товарів на товарному ринку України; потреба подальшого вдосконалення методики виявлення конкурентних переваг нано- текстилю та одягу над їх традиційними аналогами; потреба створення більш досконалої системи класифікації та структури цього нанотекстилю і спецодягу та їх введення до державної системи статистичної звітності об’єктів виробництва й реалізації цих товарів; потреба розроблення тео- ретико-методологічних засад формування асортименту, властивостей і рівня якості та безпечності нанотекстилю та одягу різного цільового призначення; обґрунтування створення окремого сегменту вітчизняного ринку нанотекстилю та спецодягу. У результаті проведених досліджень сформульовано критерії товарознавчого та маркетингового аудиту рівня новизни нанотекстилю одягового призна- чення на товарному ринку України. Доведено доцільність їх використання для широкого вдосконалення методики тестування нанотекстилю одягового призначення як нового товару на вітчизняному ринку.
13
Іваніщева, Ольга, and Олена Пахомська. "ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 159–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-30.
Full textAbstract:
У виробництві хлібобулочних виробів використовують комплексні хлібопекарські поліпшувачі, котрі дозволяють виробникам інтенсифікувати технологічний процес виробництва, зберегти привабливий вигляд і стабільні якісні показники хлібобулочних виробів у поєднанні з можливістю використання низькосортної сировини. У статті розглянуто проблему позитивної тенденції застосування хімічних поліпшувачів якості у виробництві хлібобулочних виробів. Проведено аналіз асортименту розповсюджених функціональних добавок, впливу комплексних поліпшувачів якості хліба на формування споживних властивостей хлібобулочних виробів, досліджено результати якісної оцінки наявності у рецептурному складі поліпшувачів якості. Для встановлення рівня якості та безпечності харчових продуктів, і хліба зокрема, акцентовано увагу на діючих в Україні нормативно-правових актах та нормативних документах. Висвітлено особливості застосування натуральних і органічних інгредієнтів як альтернативи синтетичним добавкам. Сучасні харчові технології пропонують хлібопекарській галузі промисловості велику кількість харчових добавок – поліпшувачів якості хліба та хлібобулочних виробів, які надають можливості виробникам економити на якісній сировині, але, разом з тим, одержувати хліб привабливого товарного вигляду та високої якості.
14
Bodak, M. P., L. I. Hirnyak, and O. I. Hyrka. "Peculiarities of formation of consumer properties and range of liquors." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 21 (2018): 78–82. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2018-21-12.
Full text
15
АРТЮХ, Т. М., І. В. ГРИГОРЕНКО, and А. С. ТЕРНОВА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ВЗУТТЯМ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ НА РИНКУ УКРАЇНИ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 91–107. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-08.
Full textAbstract:
Мета. Встановлення класифікаційних показників засобів догляду за взуттям та проведення товарознавчої оцінки спреїв для оновлення кольору.
Методика. Дослідження провадились шляхом застосування загальнонаукових методів, порівняльного та системного аналізів, а також застосовано об’єктивні та суб’єктивні методи: діагностичні та інформаційно-аналітичні (математичні, експертні, логічні тощо).
Результати. У статті представлено аналіз базових класифікаційних показників засобів догляду за взуттям. Проведено аналіз чинних вимог до якості, маркування та пакування об’єкта досліджень. Встановлено, що в Україні не має жодного спеціалізованого ДСТУ на засоби догляду за взуттям. Майже всі виробники, що представлені на ринку розробляють власті технічні умови, або користуються дотичними нормативними документами. Здійснено товарознавчу оцінку фарб для оновлення кольору вітчизняних та іноземних виробників, що представлені на вітчизняному ринку. Запропонований авторами алгоритм товарознавчої оцінки передбачає етапи: дослідження відповідності маркування; перевірку стану та якості пакування; оцінку показників функціональних властивостей; розрахунок комплексного показника якості методом експертних оцінок. Така схема дозволяє підвищити ефективність формування асортименту в роздрібних мережах.
Наукова новизна. Запропоновано класифікацію засобів по догляду за взуттям за базовими показниками; удосконалено алгоритм товарознавчої оцінки засобів догляду за взуттям, зокрема фарб для оновлення кольору.
Практична значимість. Одержані результати оцінки якості спреїв для взуття та запропонована автором класифікація можуть використовуватись фахівцями під час формування асортименту засобів по догляду за взуттям в торговельних мережах України
16
Данкевич, В. Є. "УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ ПРИ ВИХОДІ НА ЗОВНІШНІ РИНКИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 64 (October 7, 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-03.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано, що формування та підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва в Україні належать до пріоритетних завдань національного економічного розвитку. Це визна-чається винятковим значенням аграрного підприємства у забезпеченні сталого розвитку аграрного ринку, здійсненні зовнішньоекономічних зв’язків, формування продовольчої безпеки держави. Доведено, що, враховую-чи наявну кон’юнктуру світових продовольчих ринків, значення конкурентоспроможності підприємств аграр-ної сфери в умовах сучасної економіки незмінно зростає, набуває більшої необхідності насичення ринку сільсь-когосподарськими продуктами, покращення їх якості, розширення асортименту. Обґрунтовано, що ключове місце у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності підприємств займає процес формування конкурен-тних переваг продукції, оскільки саме вони забезпечують їх передові позиції в галузі та важелі впливу на спів-відношення конкурентних сил. Встановлено, що наразі виникає об’єктивна необхідність у розробці ефективних управлінських методик підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції. Апробація підходів до управ-ління конкурентоспроможністю агропродовольчої продукції при виході на зовнішні ринки здійснена на прикладі ПСП “Троянівське”.
17
Іванько, А. В., and М. М. Ксенофонтов. "ЧИННИКИ З ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 229–36. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.229-236.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження чинників з формування організаційних структур управління в сільськогосподарських підприємствах. Предметом даного дослідження є виділення найбільш значущих для організаційної структури управління сільськогосподарських підприємств чинників та формування підходу до способу їх врахування в управлінні в будь-якому окремому секторальному суб’єкті господарювання.
У статті організаційна структура управління суб’єктів господарювання розуміється як цілісна ієрархічна система, що складається із сукупності впорядкованих підрозділів та рівнів управління, у межах якої здійснюється організація процесу комунікації між ними з метою забезпечення ефективного процесу функціонування підприємства через взаємодію складових як із внутрішнім, так і з зовнішнім його середовищем, формується з урахуванням певних чинників.
Проведено узагальнення чинників, що впливають на формування організаційних структур управління сільськогосподарських підприємств з виділенням серед них трьох ключових блоків: стратегічного або цільового, ефективності та товарного асортименту. Кожен з цих блоків не має виключного впливу. Вплив чинників по кожному з зазначених блоків слід враховувати збалансовано при узгодженні їх між собою. Наголошується на запровадженні інтегрованого підходу до формування організаційних структур управління. Розглядуються механізми управління, які є більш доцільними для застосування по кожному з виділених блоків чинників.
18
Galevych, Oksana, and Myroslava Soroka. "Особливості формування фітобіоти плоских зелених дахів екстенсивного типу у м. Львові." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 21 (December 28, 2020): 144–56. http://dx.doi.org/10.15421/412035.
Full textAbstract:
Досліджено таксономічний склад, біоекологічні та хорологічні характеристики культивованих видів рослин плоских зелених дахів екстенсивного типу. Виявлено структурні особливості флори культивованих видів, досліджено їх рівні морозо- і зимостійкості та USDA-районування, вивчено вертикальний розподіл типів зелених дахів. Для озеленення покрівель використовують п’ять основних типів – «Седумний килим», «Газонний дах», «Духмяні трави», «Злаковий сад» і «Сад на даху». Більшість втілених проектів виконано за технологією і з використанням субстратів, газонних сумішей і асортименту рослин німецької компанії «ZinCo GmbH». Виявлено також об’єкти колективної та приватної власності у малоповерховій забудові, де для озеленення дахів здійснено індивідуальні проекти, а асортимент рослин підібрано згідно проектних пропозицій. Найбільше озеленених дахів створено на будівлях заввишки 10-20 м (45% зелених дахів). Також популярним у місті є озеленення дахів висотних житлових будівель 10-ти і вищих поверхів (22%). Для озеленення плоских дахів використано 230 видів рослин та 105 їх культиварів. У спектрі життєвих форм домінують фанерофіти (129 видів; 44%) і гемікриптофіти (98; 33%). Більшість видів рослин, використаних для озеленення дахів, природно ростуть у Південно-Східній Азії – 56 видів (24%), Європі (50; 22%), Північній Америці (39; 17%) та Євразії (32; 14%); 11 видів (5%) мають гібридне походження.
Серед представників хвойних переважають карликові рослини з блакитним забарвленням хвої, серед листяних дерев і кущів – строкатолисті, облямовані та пурпурнолисті низькорослі форми. Газонні дахи виконані, переважно, посівом із травосумішей низькорослих злаків та мікроконюшини, однорічні рослини практично не використовуються.
Аналіз зимостійкості видів показав, що на зелених дахах найкраще зимують види з гірських районів Центральної і Східної Азії, де панує континентальний клімат. Натомість види з європейських гір мають нижчу зимостійкість. Розподіл видів за USDA-зонами показав, що найбільше використано видів п’ятої зони морозостійкості (96 видів; 33%), широко представлені також види четвертої (69; 23%) і третьої зон (61; 21%).
19
Терлецька, Юлія, and Анастасія Кравчук. "УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 242–45. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-49.
Full textAbstract:
Стаття присвячена досліджено проблеми формування системи управління якістю продукції на підприємстві у сучасних умовах господарювання. Узагальнено зарубіжний досвід імплементації стандартів якості у систему менеджменту якості українських підприємств. Визначено основні складові зміцнення конку¬рентних позицій вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках (зокрема, під¬вищення якості молокопродуктів, використання у процесі виробництва натуральної та органічної сировини, роз¬ширення асортименту та номенклатури органічної продукції, удосконалення процесу її пакування). Обґрунтовано необхідність удосконалення системи управління якістю продукції суб’єкта господарювання у сучасних умовах. Запропоновано напрями оптимізації системи управління якістю на молокопереробному підприємстві у контексті імплементації біотехнологій.
20
Sheginsky, O. V. "Investigation of the quality indicators formation of the range of religious content jewelry articles." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 21 (2018): 48–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2018-21-07.
Full text
21
Мізюк, Б. М., and В. О. Трач. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 133–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-20.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто особливості впровадження інформаційних технологій у систему управлін-ня організаціями, котрі надають готельні послуги. Встановлено, що в Україні використання сучасних інфор-маційних технологій стає засобом здійснення конкурентної боротьби у готельному бізнесі. Узагальнено роль інформаційних ресурсів як необхідної умови ефективного управління готельним підприємством. Проаналізова-но чинники, які впливають на рівень розвитку і запровадження інформаційних технологій у готелях. Виявлено і запропоновано заходи з удосконалення системи управління готельним комплексом. Загальними особливостями у впровадженні інформаційних технологій у готелях є автоматизація процесів планування, обліку і управління основними напрямками діяльності готельного комплексу. Метою даної статті було дослідження стану впро-вадження інформаційних технологій у системі управління організацією на прикладі діяльності готельного комплексу Fest Hotel у м. Львові. Обгрунтовано доцільність впровадження сучасних інформаційних технологій у готельних комплексах. Запропонована авторами інформаційна система для готельного комплексу Fest Hotel дозволила виключити з асортименту низькорентабельні послуги і замінити їх новими, більш ефективними. Економічний ефект одержується також від надання послуг через Інтернет. У результаті використання і впровадження автоматизованої інформаційної системи знизилися постійні та змінні витрати операційної діяльності, зокрема на технічне обслуговування і поточний ремонт готельного комплексу, на утримання си-стем зв’язку, поліпшилася якість послуг виконуваних робіт і підвищилася кваліфікація працівників готельного комплексу. Розроблено план впровадження інформаційних технологій, які, за оцінкою авторів, будуть мати вагомий економічний ефект і сприяти підвищенню конкурентоспроможності готельних комплексів.
22
Halukh, B., M. Paska, U. Drachuk, and I. Basarab. "ВПЛИВ ЕМУЛЬГАТОРІВ, СТАБІЛІЗАТОРІВ І СТРУКТУРОУТВОРЮ-ВАЧІВ НА ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЖИРОВИХ ПРОДУКТІВ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (February 12, 2016): 165–70. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6835.
Full textAbstract:
Матеріали статті відображають основні фактори створення нових жирових продуктів функціонального призначення. Проаналізовано вплив емульгаторів, стабілізаторів і структуроутворювачів на формування споживчих властивостей жирових продуктів.
Доведено, що спільне застосування фізіологічно функціональних інгредієнтів, зокрема харчових волокон, каротиноїдів, токоферолів дозволяє отримати нові види жирових продуктів, дає можливість частково захистити їх від окиснення і в сукупності забезпечити позитивний вплив на організм людини.
Обґрунтовано вибір біологічно активних речовин, емульгаторів, стабілізаторів, згущувачів, які можуть бути застосовані також у технології виготовлення нових видів жирових продуктів із заданими технологічними властивостями, з метою розширення їх асортименту.
Враховуючи регіональні особливості технологій, визначено можливі напрямки промислового випуску жирових продуктів з використанням регіональних сировинних ресурсів. Встановлено необхідні кроки для вирішення поставленої проблеми розробки технологій жирових продуктів, які мають задані властивості.
Вперше буде розроблено і впроваджено у виробництво нові види олійно–жирових продуктів, які володітимуть високою якістю, харчовою і біологічною цінністю, тривалим терміном зберігання, і дозволить зберегти та залучити регіональні сировинні ресурси.
23
Lemeshko, Liudmyla. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТЕХНІКІВ- КОНСТРУКТОРІВ ОДЯГУ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (November 14, 2018): 100–104. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.100-104.
Full textAbstract:
Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування художньо-творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу як одного з важливих напрямів сучасної професійної педагогіки. Вивчення ступеня наукової розробки даного питання у вітчизняній та зарубіжній науково-педагогічній літературі дало змогу з’ясувати, що, попри затребуваність на сучасному ринку праці фахівців зі сформованою художньо-творчою компетентністю, теоретичні основи формування цієї компетентності у майбутніх конструкторів одягу залишаються малодослідженими.
Обґрунтовано, що професія техніка-конструктора відноситься до професій типу «Людина
– художній образ» і тому має потребу у фахівцях із високим рівнем креативності. Стрімкий розвиток світової індустрії одягу та значне спрощення механізмів надходження товарів швейного виробництва на український ринок, змушують вітчизняну професійну освіту переглянути традиційні підходи до підготовки фахівців для швейної індустрії з урахуванням необхідності підвищення їх конкурентоспроможності.
Вітчизняне швейне виробництво все більше потребує фахівців більш високого рівня, які можуть виконати весь процес проектування виробів, починаючи від розробки ескізу моделі до технології її виготовлення, здатні орієнтуватися в новинках світу моди, нових технологіях художнього проектування та оздоблення одягу, моделювання складних і цікавих моделей одягу різного асортименту з різних матеріалів. Доведено, що техніки-конструктори повинні володіти знаннями не тільки з конструювання й технології одягу, але й художніх дисциплін, які безпосередньо формують художньо-творчі компетентності.
Акцентовано увагу на мозаїчності представлення в сучасній педагогічній літературі досвіду формування художньо-творчої компетентності техніків-конструкторів одягу в коледжах. Визначено проблему недосконалості галузевого стандарту вищої освіти для швейного виробництва. Обґрунтовано важливість удосконалення професійної підготовки фахівців швейного виробництва шляхом підвищення уваги до до формування художньо- творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу.
24
Volkova, A. V., I. V. Korzh, N. V. Olieinikova, L. V. Tereschenko, and Y. L. Zaitseva. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ФАРМАКОТЕРАПІЇ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЇ В УКРАЇНІ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (December 31, 2019): 81–88. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.4.10700.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проведення порівняльного аналізу асортименту лікарських препаратів, які застосовують для лікування епілепсії відповідно до положень нормативних документів в Україні та у Великій Британії.
Матеріали і методи. Під час дослідження використано офіційні дані нормативно-правового регулювання фармакотерапії епілепсії, зокрема, рекомендації Британського Національного Формуляру (оновлення квітень 2018 р.), Державного формуляру лікарських засобів (випуск 11, наказ МОЗ України від 18.04.2019 р. № 892), Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги епілепсії у дорослих (наказ МОЗ України від 17.04.2014 р. № 276). Були використані методи: логічний, системно-аналітичний, порівняльний аналіз та узагальнення інформації
Результати й обговлрення. За результатами аналізу даних Британського Національного Формуляру визначено, що для лікування хворих на епілепсію рекомендовано 19 протиепілептичних препаратів за міжнародною непатентованою назвою. При зіставленні протиепілептичних препаратів із препаратами, що увійшли до вітчизняних нормативно-правових положень, які регулюють надання якісної медичної та фармацевтичної допомоги хворим, встановлено ряд розбіжностей. Дані відмінності включають як відсутність певних лікарських препаратів за міжнародною непатентованою назвою, так і різні підходи до формування ліній фармакотерапії хворих. За результатами порівняльного аналізу складу асортименту рекомендованих протиепілептичних препаратів Британським Національним Формуляром з Державним формуляром лікарських засобів встановлено, що до складу вітчизняного увійшли лише 9 препаратів за міжнародною непатентованою назвою. Дослідження протиепілептичних препаратів згідно з даними Державного формуляру лікарських засобів, дають підстави стверджувати про домінування лікарських препаратів іноземного виробництва (68 % від загальної кількості представлених протиепілептичних препаратів). Проаналізовано фірми-виробники лікарських препаратів, встановлено лідери серед іноземних та вітчизняних компаній.
Висновки. Встановлено ряд відмінностей між рекомендаціями Британського Національного Формуляру та Державного формуляру лікарських засобів, а також уніфікованим клінічним протоколом лікування хворих на епілепсію. Так, у Державному формулярі лікарських засобів присутні лише 9 препаратів протиепілептичної дії з 19 лікарських препаратів, які зазначені у складі Британського Національного Формуляру. До вітчизняного протоколу лікування включено 12 препаратів за міжнародною непатентованою назвою.
Аналіз даних Державного формуляру протиепілептичних препаратів показав, що загальна кількість представлених лікарських препаратів складала 315 торгових найменуваннь з урахуванням форм випуску, основну частку даного асортименту формували препарати іноземних компаній, співвідношення становило 68 % до 32 %.
25
Editor, Editor. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТОВАРІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 4, 2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-01.
Full textAbstract:
Мета. Розглянути основні методичні аспекти оцінювання рівня якостітоварів.Результат та наукова новизна. Усі дослідження товарів спрямовані насистематичне підвищення якості товарів, сировини та напівфабрикатів, нарозробку ефективних методів і способів дослідження споживних властивостей, нараціональне використання сировини і матеріалів, на попередження небажаних змін втоварах при їх товаропросуванні і споживанні, на зниження втрат якості і маситовару.Знання методів дослідження якості товарів, розумне їх використання, можепозитивно впливати не лише на реалізацію товарів, забезпечення високої якостітоварів, а й на зниження собівартості продукції, зниження витрат притоваропросуванні. При дослідженні якості товарів необхідно враховувати вимогиспоживача. Дослідження товарів повинно проводитися на основі новітніх досягненьнауки. Безперервне підвищення якості продукції, раціоналізація асортименту,формування нових властивостей товарів вимагає удосконалення не лише методів, а йпідходів до дослідження якості товарів або окремих якісних показників.Практична значимість. Запропонована методика оцінювання якості товарівможе бути використана при маркетингових дослідженнях, плануванні економічноїстратегії як виробнгичих, так і тороговельних підприємств.
26
Улибіна, Ліонелла, and Марія Гарбуз. "ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ ДЕКОРАТИВНОЇ КОСМЕТИКИ ДЛЯ ГУБ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ." Молодий вчений, no. 9 (97) (September 30, 2021): 148–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-30.
Full textAbstract:
В Україні стан декоративної косметики для губ за останні роки на ринку спостерігає тенденцію з розширення асортименту, а також його модернізацію та осу¬часнення, тому необхідно зробити розгляд комплек¬сного визначення класифікації, представленого на сьогодні у товарознав¬стві. Дивлячись на це були розглянуті особливості класифікації сучасної декоративної косметики для губ, а також вимоги до їх матеріалів та сировини, мар¬кування символами, пакування та подальше зберігання, нормативно-технічна документація та її ви-моги щодо показників номенклатури якості виробів та їх застосування на декоративній косметиці для губ. Проведено аналіз асор¬тименту сучасної декоративної косметики для губ, яка з’явився на ринку за останні десять років. Досліджено вплив споживчих властивостей щодо асортиментного формування на ринку. Було висунуто пропозицію, щодо включення різновидів сучасної декоративної косметики для губ до загальної класифікації, щоб надалі судові експерти могли використовувати ці дані при проведенні судової товарознавчої експертизі.
27
Усенко, С. О., О. О. Васильєва, О. І. Кравченко, Б. С. Шаферівський, Т. І. Карунна, І. М. Желізняк, and Ю. В. Карбан. "ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОЗІВНИЦТВА В УКРАЇНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.17.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано етапи розвитку козівництва та сучасний стан і перспективи йогорозвитку в Україні та світі. Подано основні напрями розвитку, моніторинг ефективності роботигосподарств із виробництва козиного молока та розв’язання практичних проблем відродження галузі козівництва. Представлено технологічні особливості роботи приватного та фермерського госпо-дарства, які спеціалізуються на виробництві екологічно чистої продукції. Проведено моніторингосновних технологічних систем та параметрів вирощування й використання кіз у приватномупідприємстві «Бабині кози», яке розташоване в с. Галайки Тетіївського району Київської області тасімейній фермі «Сікорська» Зіньківського району Полтавської області, де утримують 30 козематокзааненської породи, які забезпечують достатньо ефективне виробництво молока. Встановлено, щоу сучасній галузі агропромислового виробництва питання одержання екологічних продуктів харчу-вання високої якості, а також розширення асортименту тваринницької продукції є актуальним. Дотого ж з метою підвищення обсягів виробництва і якості козиного молока величезне значення маєробота з племінним стадом, формування високопродуктивних ліній і родин, які сприятимутьодержанню тварин різних за біологічними і господарськи корисними ознаками. Для підвищення селе-кційної роботи та прискорення формування галузі козівництва на сучасному етапі використанняпрогресивних технологій утримання тварин і глибокої переробки сировини доцільно в Україні ство-рити асоціацію молочного козівництва з науковим центром та міжнародними зв’язками на основіформувань фермерського типу в сільській місцевості Стверджується, що у козівництві занайменших витрат можна отримати високоцінну продукцію з високим рівнем біологічноїповноцінності.
28
Зінорук, Лідія. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ БРЕНДИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 147–50. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-33.
Full textAbstract:
Досліджено теоретичні питання що стосуються розкриття сутності бренду, брендингу та їх ролі в сучасній економіці. Проаналізовано ефективність брендингу на підприємствах легкої промисловості. Встановлено, що політика брендингу дозволяє виділити товари підприємства серед загальної маси товарів у свідомості споживача. Тому успішна політика брендингу є чинником підвищення конкурентоспроможності підприємства. Впливаючи на вибір споживачів, бренд є важливим чинником формування кола лояльних споживачів, дозволяє компанії зміцнити свої позиції на ринку, забезпечує стабільність грошових потоків та збільшує вартість бізнесу. ефективний брендинг забезпечує формування кола лояльних споживачів, дозволяє компанії зміцнити свої позиції на ринку, забезпечити стабільність грошових потоків, збільшити вартість бізнесу, тобто є ефективним засобом здобуття конкурентних переваг компанії на ринку. Відповідно, питання аналізу політики брендингу є невід'ємною частиною проблеми підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств і стає сьогодні одним з найактуальніших Автором визначено поняття бренду та брендингу. Визначено 5 українських мас-маркет брендів. Охарактеризовано вітчизняний ринок легкої промисловості, розкрито його риси, сильні та слабкі сторони. Розкрито роль ефективності брендингу в умовах глобалізаційного світу. Встановлено взаємозв’язок бренду та конкурентоспроможності підприємства. Автором доведено, що сьогодні підприємства легкої промисловості орієнтовані на споживачів, жіночу робочу силу та джерела сировини, тому вони загалом поширені по всій Україні. Однак легка промисловість завжди відставала від потреб суспільства з точки зору асортименту, якості та обсягів виробництва, і в наш час у умовах глибокої кризи її частка у промисловому виробництві скоротилася. Визначено, що ефективний брендинг забезпечує формування кола лояльних споживачів, дозволяє компанії зміцнити свої позиції на ринку, забезпечити стабільність грошових потоків, збільшити вартість компанії, тобто є ефективним засобом отримання конкурентних переваг для компанії на ринку.
29
Сєвідов, В. П., and І. В. Сєвідов. "ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ І ЯКОСТІ ГІБРИДІВ ПОМІДОРУ ІНДЕТЕРМІНАНТНОГО ТИПУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 84–89. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.10.
Full textAbstract:
У дослідженні наведено результати вивчення впливу сортименту досліджуваних гібридів томатів індетермінантного типу на продуктивність та якісні роки врожайності. Адже одним з основних напрямів інтенсифікації галузі овочівництва, зважаючи на постійне збільшення доступного в Україні сортименту помідора, є дослідження, оцінка та підбір за біологічним потенціалом гібридів помідорів індетермінантного типу для вирощування в плівкових теплицях. Враховуючи постійне збільшення асортименту томатів, наявних в Україні, окремі аспекти обґрунтування особливостей формування врожаю індетермінантних гібридів томатів з точки зору формування ефективної технології вирощування томатів у весняних плівкових теплицях залишаються недостатньо вивченими. Метою досліджень була оцінка та підбір за врожайністю продукції гібридів помідорів для вирощування у плівкових теплицях. Експериментальні дослідження проводили протягом п’яти років у польовій сівозміні. Дослідження проводилося впродовж п’яти років на території Харківського району Харківської області. Проведені дослідження показали, що біометричні характеристики рослин томатів істотно залежать від досліджуваного гібрида. Встановлено вплив генотипу гібриду на динаміку формування біометричних показників та визначено, що за комплексом біометричних показників виділились гібриди помідора F1 Сігнора, Белфорт і Матіас які, за вирощування у весняній плівковій теплиці, розвивалися найкраще. Досліджено вплив генотипу гібриду на рівень урожайності сучасних гібридів помідорів, за вирощування їх у плівкових теплицях. Максимально високу урожайність зафіксували у гібрида Сігнора F1 – 16,9 кг/м2, що більше від контролю на 1,4 кг/м2. Також гарно себе показав гібрид Матіас F1, урожайність якого становила 16,4 кг/м2, і була більше від контролю на 0,9 кг/м2. Кращими для вирощування у плівкових теплицях у весняно-літній культурозміні виявилися гібриди F1 Матіас і Сігнора, які характеризуються найкращим ростом і розвитком рослин та показують найвищу серед досліджуваних урожайність.
30
Христіанінова, Р. О., and Р. С. Омельковець. "ДИНАМІКА ОСОБОВИХ ІМЕН РАДЕХІВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 150–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-21.
Full textAbstract:
У статті на матеріалі антропонімікону Радехівського району Львівської області простежено динаміку чоловічих та жіночих імен з 1970 р. до 2020 р. Окреслено склад жіночого та чоловічого іменникá зазначеного району, здійснено його якісний та кількісний аналіз, зокрема визначено частотні, маловживані та поодинокі імена на шести зрізах, кожен з яких охоплює десятиріччя, що дало змогу визначити найуживаніші імена в кожному десятиріччі і впродовж шістдесяти років загалом, стрижень стабільних імен, зміни в наборі найуживаніших імен, збереження класичних і появу нових імен, частотність уживання онімів. Указано причини, що впливали на оновлення й розширення асортименту найуживаніших імен. Упродовж останніх десятирічь ХХ ст. (з 1970 р. до 2000 р.) у чоловічому та жіночому антропоніміконі Радехівського району Львівської області засвідчено відносну консервативність у виборі імен для хлопчиків і дівчаток та своєрідну певну прерогативу, що її надають деяким іменам. Новонароджених називають переважно в честь дідусів, батьків, бабусь, матерів та інших шанованих членів родини. Для цього періоду характерний постійний і компактний набір лексем, який складається виключно з традиційних, рекомендованих церковними святцями календарних імен. Спостережено значну концентрацію імен, тобто невелика кількість їх охоплює більшу частину новонароджених. У XXI ст. ситуація вибору імен змінилася. З початку століття спостережено значне оновлення й розширення асортименту як чоловічих, так і жіночих імен. Установлено, що на перший план під час називання народжених дітей у цей період виходять індивідуальні уподобання батьків, а основним мотивом іменування стає мода на імена, яка дала поштовх до формування вузького кола ультрамодних чоловічих та жіночих імен і виведення з обігу багатьох традиційних антропонімів, що змістилися з центральної в периферійну зону іменника. До найяскравіших новин в антропонімії цього часу уналежнюємо численні запозичення та багатокомпонентні лексеми, що набули документальної сили.
31
Maksymets, O. V., and S. V. Antosevych. "Використання підходів "KPI" для підвищення конкурентоспроможності підприємств лісового сектору України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 62–66. http://dx.doi.org/10.15421/40290413.
Full textAbstract:
Розглянуто і критично проаналізовано теоретичні засади та методичні підходи до формування показників ефективності KPI (англ. Key Performance Indicators або KПE – Ключові Показники Ефективності). На основі фундаментальних показників оцінено стан та ефективність використання ресурсів, прибутковість, фінансовий стан, ділову активність, кадровий потенціал та зовнішньоекономічну діяльність підприємства. Особливу увагу приділено можливостям розвитку експортної діяльності в умовах обмеження експорту необроблених лісоматеріалів. Виконано поглиблений аналіз та оцінку виконання експортних контрактів. Оцінено та проаналізовано ефективність експортної діяльності лісгоспу та запропоновано підходи до покращення організації та підвищення ефективності. Враховуючи специфіку діяльності лісових господарств, оцінено та проаналізовано стан та можливості впровадження нових показників, які стосуються екологічної та соціальної складових. На основі відповідей керівників окремого досліджуваного підприємства, що проводилось у формі інтерв'ю, було розроблено попередній варіант модулів КПЕ для підприємств лісового сектору. Запровадження показників дасть поштовх до розвитку лісових підприємств у таких напрямах, як: підвищення прибутковості та ефективності зовнішньоекономічних операцій, оптимізація обсягів, асортименту та географії збуту, збереження та підтримання довготривалих стосунків з клієнтами, задоволення працівників, а також дбайливе ставлення до навколишнього середовища.
32
Editor, Editor. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 263–70. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-26.
Full textAbstract:
Мета. Визначення основних причин кризового стану вітчизняної галузітрикотажного виробництва та постановка основних завдань, які необхідно розв’язатидля відродження та сталого розвитку вітчизняного ринку трикотажних виробів.Методика. Для досліджень, результати яких наведені у даній статті, буловикористано соціологічні методи досліджень.Результати. Встановлено, що вітчизняна трикотажна продукція займає доситьмалу частку на українському ринку, необхідно розширювати асортимент продукції,створюючи конкуренцію імпортній продукції сумнівної якості. З цією метою необхідностворити власну сировинну базу для трикотажної промисловості за рахунок відродженнявітчизняного льоно- та коноплепереробного комплексу; оновити технічну базу, що дало бзмогу збільшити виробничі потужності та підвищити якість продукції до європейськихстандартів. Основними тенденціями у розвитку ринку трикотажних товарів в Україні є:скорочення внутрішнього попиту на трикотажні товари вітчизняного виробництва, щообумовлюється низькими цінами імпорту; переважання частки імпортованої продукції,що складає 76 % від загального обсягу ринку трикотажних товарів (Китай, Білорусь,Туреччина); занепад вітчизняної сировинної бази. Вітчизняні трикотажні виробипрограють конкуренцію імпортним за критеріями: ціна-якість, відповідність тенденціяммоди, повнота асортименту. Великі обсяги контрабанди товарів та демпінгові ціниіноземних конкурентів унеможливлюють успішну конкуренцію з боку вітчизнянихтоваровиробників; в Україні відсутня державна політика щодо захисту інтересіввітчизняних виробників трикотажних виробів. За відповідних умов актуалізуютьсязавдання пошуку шляхів ефективного регулювання ринку трикотажних виробів в Україні зурахуванням необхідності захисту та стимулювання розвитку вітчизняних виробників наорганізаційному рівні державної політики.Необхідною умовою конкурентоспроможності вітчизняних трикотажних виробів якна внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, є залучення молодих дизайнерів у сферувиробництва білизняних виробів, які б могли розробити сучасну, модну продукцію.Необхідно залучати покупців до формування не лише торгового, а й виробничогоасортименту шляхом опитування продавцями або анкетування Наукова новизна. Встановлено, що пріоритетними напрямками формуваннявнутрішнього ринку трикотажних виробів є захист ринку від контрафактної продукції;дотримання контролю за якістю і ціною імпортованих товарів через процедурисертифікації та ідентифікації й запровадження електронного декларування імпорту;застосування антидемпінгових заходів для захисту внутрішнього ринку від експансіїзакордонних виробників; зменшення обсягів тіньового обороту.Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку ринку трикотажних виробів вУкраїні дав змогу визначити необхідні критерії відродження вітчизняного трикотажноговиробництва
33
Dyak, O. T. "СТАН ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ ПТАХІВНИЦТВА." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 5, 2016): 58–61. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6910.
Full textAbstract:
Стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку України в умовах ринкових трансформацій є підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва продуктів харчування. При розв’язанні даного питання птахівництво стало одним із найбільш економічно привабливих та конкурентоспроможних видів агробізнесу і є в Україні традиційною галуззю сільського господарства, чому сприяють кліматичні умови та розвинуте зернове господарство. Однак в агропромисловому виробництві України досліджувана галузь залишається проблемною. Проведений в дослідженні аналіз сучасного стану розвитку галузі показує, що в цілому по Україні спостерігається позитивний розвиток птахівництва, спостерігається тенденція до збільшення поголів’я птиці, обсягів виробництва м’яса птиці та виробництво яєць. Але, незважаючи на позитивні тенденції, у птахівничих підприємств ще залишається низка проблем, таких як нестабільність державної підтримки, цінової політики, податковий тиск, недостатня кормова база, неналежна якість продукції тощо. Тому, основними напрямами розвитку птахівництва повинні стати: формування нових та відродження колишніх спеціалізованих комплексів з виробництва продукції птахівництва на індустріальній основі, основі більш повного використання генетичного потенціалу кросів і порід птиці, раціональної організації праці та виробництва, впровадження ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції, поглиблення переробки птахівничої сировини, розширення асортименту і підвищення якості продукції; освоєння сучасних методів маркетингу, збуту, реклами.
34
ПАХОЛЮК, О. В., Г. О. ПУШКАР, І. С. ГАЛИК, and Б. Д. СЕМАК. "ФОРМУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ОСВІТИ ФАХІВЦІВ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 185–95. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-15.
Full textAbstract:
Мета. У даній роботі нами узагальнені результати досліджень деяких вітчизняних авторів і власних досліджень, присвячених впровадженню компетентнісного підходу в навчальний процес закладів вищої освіти сфери торгівлі та легкої промисловості України. У наших працях, нами сформульовані та описані деякі ключові фахові компетентності фахівців товарознавчого профілю, які є найбільш поширеними в торгівлі України. Доцільно, щоб товарознавці, зайняті торгівлею окремих товарних груп, володіли необхідними прийомами експертизи властивостей, рівня якості та безпечності цих груп товарів. Метою роботи є формулювання та обгрунтування теоретичні засади реалізації компетентнісного підходу у системі вищої товарознавчої освіти фахівців торгівлі України.
Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та медичної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних.
Результати. Отже, формування теоретичних засад реалізації компетентнісного підходу у системі вищої товарознавчої освіти фахівців торгівлі України погтребує низку досліджень, розробок і прийняття науково і обґрунтованих та адміністративно зважених рішень. Існує потреба створення окремого більш досконалого вітчизняного освітнього стандарту для підготовки фахівців товарознавчо-комерційного профілю тільки у вузах сфери торгівлі України з більш широким переліком фахових компетентностей саме для фахівців, працюючих у сфері торгівлі.Обґрунтована необхідність поглиблення товарознавчих досліджень, пов’язаних із оптимізацією, стандартизацією та паспортизацією професійних компетентностей фахівців товарознавчого профілю сфери торгівлі. При цьому стандартизація в основному повинна охоплювати фахові товарні компетентності цих фахівців, а їх паспортизація - функціональні компетентності, пов’язані з вивченням попиту на окремі групи товарів, формування їх асортименту та організацію торгівлі.
Наукова новизна. Визначено основні ключові компетентності та сформовано теоретичні засади реалізації компетентнісного підходу у системі вищої товарознавчої освіти фахівців торгівлі України.
Практична значимість. Виявлена потреба створення окремого більш досконалого вітчизняного освітнього стандарту для підготовки фахівців товарознавчо-комерційного профілю тільки у вузах сфери торгівлі України з більш широким переліком фахових компетентностей саме для фахівців, працюючих у сфері торгівлі.
35
Менчинська, А. А., А. О. Іванюта, and О. С. Пилипчук. "ТЕХНОЛОГІЯ ЗАПІКАНОК НА ОСНОВІ РИБНОЇ ІКРИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-09.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано доцільність та ефективність удосконалення технології запі- канок на основі рибної ікри. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку рибної галузі. Визначено перспективні напрями переробки вітчизняної рибної сировини та розширення асортименту рибних продуктів. На основі літературних даних встановлено, що ікра прісноводних риб характеризу- ється невисокими органолептичними показниками, але збагачена біологічно цінними білками, ліпідами, вітамінами, макро- і мікроелементами. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування рибної ікри для створення харчових продуктів із покращеними органолептичними показниками, підвищеною харчовою та біологічною цінністю. Експериментально підтверджено ефективність комбінування рибної ікри та рослинної сировини з метою формування кулінарних рибних продуктів високої харчової цінності. Шляхом експериментальних досліджень оптимізовано інгредієнтний склад та розроблено рецептури нових запіканок на основі ікри прісноводної риби (короп) та рослинної сировини (шпинат, гарбуз, шампіньйони, цибуля ріпчаста, ламінарія). Проведено фізико-хімічні та органолептичні дослі- дження показників якості готової продукції. На основі результатів досліджень встановлено відпо- відність показників вимогам стандарту. Так, вміст солі не перевищує норми – 2,5%, усі зразки мають щільну консистенцію. За органолептичними показниками найвищу балову оцінку отримав зразок № 2. За хімічним складом зразок № 2 має найвищі показники білка і жиру – 32,22% і 3,939% відповідно, вміст мінеральних речовин знаходиться в діапазоні 2,14–2,26%, найвищий вміст вологи в контроль- ному зразку – 72,7%, а найменший у зразку № 2 – 61,57%. Встановлено термін придатності – 48 годин в охолодженому вигляді або 3 місяці у замороженому вигляді (-18 оС) з моменту виготовлення. На під- ставі аналізу теоретичних та експериментальних досліджень удосконалено технологію виробництва ікряних запіканок на основі ікри прісноводної риби та рослинних компонентів.
36
Нестеренко, Валентина, and Владислава Сідельнікова. "АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 89. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.89.
Full textAbstract:
УДК 658.8; JEL Classification: M 31
Мета. Визначення критеріїв прийняття рішення про ефективність маркетингової діяльності підприємства та розробка алгоритму проведення аналізу ефективності маркетингової діяльності підприємства. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Проблема забезпечення найвищого рівня ефективності маркетингової діяльності і усіх видів витрат на неї в сучасних умовах вимагає ґрунтовного дослідження. Одним з елементів вирішення проблеми може стати побудова дієвої системи аналізу маркетингової діяльності підприємства. У існуючих дослідженнях відстежується загальний підхід до визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства через порівняння ефекту і витрат. Під ефектами або результатами маркетингової діяльності найчастіше розуміють наступні: збільшення обсягів попиту на продукцію, збільшення обсягів реалізації продукції, збільшення доходу від реалізації продукції, збільшення ступеню задоволеності потреб споживачів, збільшення частки ринку, збільшення рівня лояльності споживачів до підприємства, тощо. До складу витрати на маркетингову діяльність відносять: витрати на збут та рекламу, витрати на дослідження ринків та розробку нових видів продукції, витрати на формування структури випуску продукції за асортиментними групами, витрати на утримання маркетингового відділу, витрати на формування цінової політики підприємства, тощо. Ефективність маркетингової діяльності слід аналізувати у короткостроковій та довгостроковій перспективі: в короткостроковій перспективі її головним ефектом є збільшення доходу від реалізації існуючих видів продукції; в довгостроковій перспективі висновки слід робити на основі обсягів реалізації відповідно до зміни потреб та лояльності споживачів та відповідності розробленої структури асортименту продукції підприємства цим зміненим вимогам ринку. Виходячи з існуючої ринкової ситуації, алгоритм реалізації аналізу ефективності маркетингової діяльності має носити ознаки експрес-аналізу, що дозволить швидко робити висновки та реагувати на ситуацію без залучення значних обсягів додаткових коштів на реалізацію самої процедури аналізу. Алгоритм має включати такі етапи: визначення переліку показників та критеріїв оцінювання, встановлення нормативного значення показників оцінювання, розрахунок показників оцінювання, аналіз отриманих показників та визначення резервів їх поліпшення, розробка заходів по засвоєнню визначених резервів. Наукова новизна. Уточнено критерій прийняття рішення про ефективність маркетингової діяльності підприємства у короткостроковій та довгостроковій перспективах. Запропоновано алгоритм експрес-аналізу ефективності маркетингової діяльності підприємства. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при побудові ефективної системи аналізу маркетингової діяльності.
37
Yatsenko, О., N. Yuschenko, and V. Pasichniy. "Дослідження функціонально-технологічних властивостей білково-полісахаридних комплексів та їх використання у технології масляних паст." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 75 (March 5, 2017): 45–49. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7509.
Full textAbstract:
Перспективним напрямком розвитку асортименту продуктів з підвищеним вмістом жиру є збільшення білкової складової. Авторами аргументовано доцільність використання у технології масляних паст 15,0% розчину казеїнату натрію на основі знежиреного молока у кількості від 30,0 до 50,0% до загальної маси продукту. Об'єкт досліджень – технологія масляних паст. Предмет досліджень – модельні розчини полісахаридів, білково-полісахаридні комплекси (БПК) на знежиреному молоці та виготовлені на їх основі зразки масляних паст з масовою часткою жиру 45,0%. Здійснювалась оцінка органолептичних показників масляних паст, термостійкість та дисперсність плазми, дослідження реологічних властивостей розчинів за допомогою ротаційного віскозиметра «Rheotest-2». Встановлено, що граничне напруження на зріз для зразків із масовою часткою казеїнату натрію 10,25% перевищували відповідний показник контрольного зразка для моделей із камедями ксантана – у 8,8 разів; рожкового дерева – у 8,8 разів, гуара – у 8,5 разів. Значне підвищення показника граничного напруження на зсув у зразках із сумісним використанням казеїнату натрію та полісахаридів свідчить про ефект функціонального синергізму внаслідок комплексоутворення між вищезазначеними компонентами. Термостійкість дослідних зразків масляних паст після 6-ї доби набула сталих значень (в межах 0,86–0,88), що вказує на завершення процесів формування структури. Доведено можливість створення ефективних білково-полісахаридних комплексів (БПК) шляхом поєднання казеїнату натрію та камедей гуара, ксантана і рожкового дерева. Застосування таких комплексів дозволить знизити дозу введення казеїнату натрію в середньому на 25% та забезпечити отримання масляних паст із органолептичними та структурно-механічними показниками, наближеними до традиційного вершкового масла. Зниження дози введення казеїнату натрію у складі рецептур масляних паст позитивно позначиться на собівартості продукту. Отримані результати будуть покладені в основу подальших наукових досліджень у напрямі створення БПК із залученням більш широкого спектру цільових функціонально-технологічних інгредієнтів.
38
Кирчата, Ірина, and Олена Шершенюк. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 56. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.56.
Full textAbstract:
УДК 339.187; JEL Classification: М29
Мета – визначення та обґрунтування шляхів удосконалення і застосування нових методів, технічних засобів та організаційних заходів в системі збуту, а також оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання управління збутом, збутовою діяльністю підприємств та оцінкою потенціалу в умовах мінливого зовнішнього середовища. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Дана стаття присвячена вирішенню актуальної економічної проблеми, а саме удосконаленню ефективності збутової системи торговельних підприємств на засадах оцінки збутового потенціалу з метою набуття довгострокових переваг та забезпечення сталого розвитку. Збутовий потенціал торговельного підприємства – це внутрішні ресурсні можливості торговельного підприємства реалізувати товари за рахунок наявних кадрових компетенцій в сфері формування асортименту, технологічної та передпродажної підготовки, мерчандайзингу та сервісної підтримки. З метою забезпечення своєчасного виявлення невикористаних резервів та збутових можливостей, а також уникнення ризикових подій торговельним підприємствам доцільно проводити діагностику збутового потенціалу, що уможливить ефективне управління збутовою діяльністю та активізує збутовий процес як такий. Завдяки правильно обраній збутовій політиці та оптимізованим збутовим процесам підприємство може боротися за збільшення частки ринку і набуття нових конкурентних переваг. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність проведення діагностики та оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства, як інструмента ефективної системи управління збутом для набуття підприємством нових конкурентних переваг. Практична значущість. Практичне використання, а саме виявлення резервів та розвиток збутового потенціалу торговельного підприємства, які ґрунтуються на результатах його діагностичної оцінки, дозволять надалі розробити систему заходів і розрахунку показників конкурентної стійкості, що можуть бути використані в подальшому для забезпечення стійкого функціонування та підвищення рівня його конкурентоспроможності.
39
ЛУЦЬКОВА, В. А., and К. С. ГАРБАЖІЙ. "ВИВЧЕННЯ СПОЖИВНИХ ПЕРЕВАГ ПРИ ВИБОРІ НАТІЛЬНИХ ХРЕСТИКІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 215–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-20.
Full textAbstract:
Мета. Сьогодні, особливе місце на ринку посідають ювелірні вироби релігійного спрямування. Це пояснюється специфікою даної групи товарів, оскільки споживач вибирає не тільки прикрасу, але й атрибутику духовного світосприйняття. Разом з тим, на формування асортименту ювелірних товарів у певній мірі впливають уподобання населення, тому визначення чинників, що впливають на них, є актуальним. Тому метою даної статті стало дослідження поведінки споживачів при виборі натільних хрестиків різних стилів і матеріалів виготовлення з урахуванням віку і статі респондентів.
Методика. Об’єктом був обраний натільний хрестик, оскільки він одночасно є уособлення християнської віри та предметом ювелірного мистецтва. Визначення уподобань при виборі ювелірних виробів релігійного змісту ґрунтувалось на проведенні дистанційного анкетування серед споживачів чоловічої і жіночої статі віком від 18 до 45 і більше років.
Результати. Виявлено, що український споживач віддає перевагу натільним хрестикам зі срібла, виконаних у класичному і мінімалістичному стилях. Натільні хрестики, виготовлені у таких художніх стилях, як бароко, рококо та ампір не привертали увагу учасників опитування. Визначено, що вік респондентів є статистично вагомим у виборі матеріалу виготовлення і художнього стилю натільного хрестику. Також результати опитування показали, що споживачі обирають натільні хрестики з урахуванням власного віросповідання та естетичних властивостей запропонованих ювелірних виробів, зокрема, зовнішнього вигляду, обрамлення. Крім того, натільні хрестики для учасників анкетування виступають оберегами.
Наукова новизна отриманих даних полягає у виявленні споживних переваг при виборі натільних хрестиків.
Практична значимість. Практична значимість статті полягає у виявленні наукової та соціальної ефективності використання запропонованих методів визначення споживних переваг при виборі натільних хрестиків. Перспективи наступних досліджень можливо зосередити на проведенні експертного оцінювання ювелірних товарів релігійного спрямування. Також результати даної роботи вказують на необхідність визначення інших чинників впливу при виборі ювелірних виробів, зокрема, соціального статусу, освітнього рівню споживачів тощо.
40
Kaplina, T., V. Stolyarchuk, and S. Dudnyk. "Зміни якісних показників кексів залежно від частки внесеного до рецептури гарбузового насіння." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (March 2, 2018): 114–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8521.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі підвищення харчової та біологічної цінності борошняних кондитерських виробів, а саме кексів. Введення нетрадиційної рослинної сировини забезпечує їх збагачення. Метою і завданням дослідження було вивчити вплив введення до рецептури кексів гарбузового насіння, дослідити фізико-хімічні показники та органолептичні властивості виробів, які визначали відповідно до діючих вимог стандартів. Досліджено додавання гарбузового насіння до рецептури кексів в кількості 20…35% та повною заміною вершкового масла на олію соняшникову рафіновану. Встановлено, що введення його рецептури кексів у кількості до 30% забезпечує поліпшення органолептичних властивостей. Дослідні зразки характеризувалися насиченим золотаво-оливковим кольором та станом м’якушки без слідів непромісу з рівномірним вкрапленням гарбузового насіння. Враховуючи, що гарбузове насіння містить високу кількість клітковини, що може вплинути на суттєве підвищення вологи готових кексів, визначали її вміст у готових виробах Встановлено, що внесення дослідної добавки в кількості 20, 25, 30% сприяє незначному збільшенню вологості кексів відповідно на 1,8; 2,5 і 3%, що в межах похибки. Показники намочуваності кексів, приготовлених за новою технологією, свідчать про незначні відмінності (в межах похибки) порівняно з контрольними зразками. Формування пористої структури виробів залежить від піноутворюючої здатності харчової системи та стійкості піни, емульгуючої ємкості та стабільності емульсії. Результати дослідження свідчать, що внесення до складу рецептури кексів гарбузового насіння та олії соняшникової рафінованої обумовлює збільшення простої структури кексів на 5–7%. Це можна пояснити тим, що гарбузове насіння при введенні подрібнюється з одночасним перемішуванням із рідкими компонентами рецептури. Такий спосіб введення забезпечує краще його включення до структури готових виробів, адже у складі гарбузового насіння присутні компоненти, які мають емульгуючі властивості, що сприяють кращому структуроутворенню та забезпечують стійкість тістової системи. Внесення гарбузового насіння у кількості 35% призводить до суттєвого погіршення органолептичних властивостей. Таким чином оптимальним буде введення гарбузового насіння у кількості 30%. Результати проведених досліджень підтверджують можливість використання гарбузового насіння з метою розширення асортименту кексів з поліпшеними споживчими властивостями.
41
Шелудько, В. М. "ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРАФФІНІВ ПІДВИЩЕНОЇ ХАРЧОВОЇ ЦІННОСТІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 59–65. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-09.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні питання використання рослинної сировини підвищеної харчової цінності в технології краффінів. Мета роботи – обґрунтування технології краффінів підвищеної харчової цінності шляхом внесення до рецептури рослинної сировини: рисового борошна, чаю матча й обліпихового пюре, вивчення впливу зазначених добавок на формування технологічних показників тіста і готових виробів, і як результату – розширення асортименту краффінів підвищеної харчової цінності зі зниженою калорійністю. Для вивчення структурно-механічних та фізико-хімічних показників якості виробів використовуються стандартні методи. У статті наведений літературний огляд по темі дослідження. Показані напрями збагачення виробів із листкового тіста. Описано технологію краффінів. Продемонстрована відмінність технології краффінів від технології виробів із листкового дріжджового тіста. Досліджено показники якості вхідної сировини. Запропоновано модельні системи, згідно з якими проведено два етапи досліджень. Встановлено, що зразок, який містить 15% рисового борошна і 5% чаю матча на заміну пшеничного борошна має найкращі показники якості. Зразок відрізняється правильною формою, світло-коричневого кольору із зеленим відтінком, приємним смаком із присмаком чаю і трав’яним ароматом. Показана можливість використання пюре обліпихи на заміну частини вершкового масла, яке використовується для прошаровування виробу. Для цього в рецептуру зразка, який містить оптимальну кількість рисового борошна і чаю матча вносили суміш вершкового масла і обліпихового пюре у кількості від 2% до 10%. Встановлено, що вологість зразка з максимальною кількістю добавки зросла на 1,5% порівняно із значенням контрольного зразка і склала 27,5%. Кислотність зразків з обліпиховим пюре вища за показник контролю, так, кислотність зразка з 10% обліпихового пюре на заміну масла вершкового складає 3,6 град, що на 1,1 град вище за показник контрольного зразка краффіна. Однак зменшення маси вершкового масла на шарування виробу зумовило зменшення питомого об’єму виробів на 9,4%. За результатами органолептичного аналізу встановлено, що внесення обліпихового пюре на заміну вершкового масла дає змогу отримати вироби гарної якості: вироби мають правильну форму і шарувату структуру, світло-коричневого кольору із зеленим відтінком, приємним смаком із присмаком чаю і фруктово-трав’яним ароматом. Одержані результати показали, що зразок, який містить 15% рисового борошна і 5% чаю матча на заміну пшеничного борошна і 6% обліпихового пюре на заміну вершкового масла має найкращі показники якості.
42
Міленко, О. Г., М. О. Антонець, Д. В. Копань, С. О. Добровольський, and А. Р. Лукіна. "УРОЖАЙНІСТЬ СКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ВИСІВУ НАСІННЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 103–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.13.
Full textAbstract:
Одним із стратегічних питань розвитку аграрного сектору та економіки України загалом є розширення посівних площ, збільшення рівня урожайності, нарощування обсягів виробництва та підвищення його економічної ефективності для основної зернобобової культури світового землеробства – сої (Glycine max). Об’єми виробництва зерна цієї культури на світовому рівні стрімко зростають, від продуктів харчування, виготовлених із сої значно залежить продовольча безпека цивілізації. До того ж зі збільшенням площ посіву сої та розширенням асортименту сортів важливого значення набуває наукове обґрунтування і розробка елементів технології вирощування сортів цієї культури. Метою досліджень було вивчити особливості росту і розвитку та закономірності формування врожаю скоростиглих сортів сої за умови сівби з різними нормами висіву насіння. Наукові дослідження проводили упродовж 2019–2021 рр. Об’єктом досліджень були сорти скоростиглої групи: ЕС Командор, Самородок та Ранок. У польовому досліді сорти сої сіяли з такими нормами висіву насіння: 700 тис./га; 800 тис./га; 900 тис./га та 1 млн./га. Спосіб сівби звичайний рядковий. Згідно з нашими дослідженнями встановлено, що на продуктивність рослин впливали властивості сорту та норма висіву насіння. Максимальна продуктивність рослин була на варіантах з нормою висіву насіння 700 тис./га. Найкращі погодні умови для розвитку скоростиглих сортів сої були 2019 року, а, відповідно, і рівень урожайності цього року був максимальним порівняно з 2020 та 2021 роками. У середньому за роками досліджень встановлено, що підвищення норми висіву насіння з 700 до 900 тис./га впливало на збільшення врожайності від 2,05 до 2,44 т/га. Однак подальше підвищення норми висіву насіння до 1 млн/га призводило до зменшення рівня врожайності. Серед досліджуваних сортів максимальну врожайність 2,59 т/га отримано у посівах сорту Самородок. За результатами розрахунків економічної ефективності вирощування скоростиглих сортів сої залежно від норми висіву насіння отримали найвищий рівень рентабельності виробництва 126,22 % у варіанті сорту Самородок, що сіяли з нормою висіву насіння 900 тис./га. Для виробничих умов зони Центрального Лісостепу рекомендовано вирощувати сою скоростиглого сорту Самородок з нормою висіву насіння 900 тис./га.
43
Zinchenko, O. A., and U. D. Malyshko. "Розвиток методик аналізу мікросередовища підприємства на прикладі закладу аптечної галузі." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 7 (December 25, 2016): 280. http://dx.doi.org/10.15421/191631.
Full textAbstract:
У сучасних умовах функціонування бізнесу все більшу роль відіграє аналіз середовища підприємства. Це – початковий етап формування стратегії діяльності підприємства, оскільки забезпечує відповідну базу для визначення місії і цілей його функціонування. Однак наявні методики аналізу більше концентрують увагу саме на факторах макросередовища, стосовно ж мікросередовища, то його досліджують комплексно, не акцентуючи на його винятковій ролі в процесі ухвалення управлінських рішень. Це обумовлює необхідність розвитку методики та підходів діагностики середовища бізнесу, їх апробації в умовах конкретного підприємства.Мета роботи – розробка на основі методів SWOT- і PEST-аналізу нової методики, яка дозволить оцінити вплив факторів мікросередовища на результати поточної й майбутньої діяльності підприємства аптечної галузі.Розроблено нову методику CLCP-аналізу, за допомогою якої можна оцінити вплив факторів мікросередовища на результати поточної й майбутньої діяльності підприємства. Для проведення нового аналізу було виділено чотири групи факторів мікросередовища, які в разі своєї зміни здатні впливати на діяльність підприємства. Це фактори впливу споживачів (Сonsumers), законодавства країни (Legislation), конкурентів (Сompetitors) і постачальників (Providers).Запропоновано алгоритм виконання CLCP-аналізу, який включає п’ять етапів: визначення факторів, які можуть впливати на діяльність компанії; аналіз значущості й ступеня впливу кожного фактора; оцінка імовірності змін факторів; оцінка реальної значущості фактора; складання зведеної таблиці CLCP-аналізу. Розроблено табличні форми подання інформації, що стосується CLCP-аналізу.Апробовано дану методику в умовах закладу аптечної галузі. Виявлено чинники, які можуть найбільше впливати на підприємство у разі зміни, – це поява нових вимог споживачів до асортименту, підвищення державою податків, застосування конкурентами нових технологій у сфері обслуговування та несвоєчасне постачання товару постачальниками. Проведено ранжування цих факторів на основі методу експертних оцінок. Запропоновано дії підприємства для мінімізації загроз і використання можливостей, що можуть виникнути у зв’язку зі змінами у мікросередовищі.На відміну від інших запропонована авторами методика дозволить повніше та комплексно оцінити фактори мікросередовища й деталізувати процеси, які в ньому відбуваються. Може бути застосована для здійснення бізнес-діагностики під час розробки конкурентної стратегії підприємства.Важливі наукові завдання як теоретичного, так і прикладного характеру в перспективі реалізації даної методики – вартісна оцінка впливу кожного фактора мікросередовища на фармацевтичне підприємство, розробка механізмів мінімізації ризиків, пов’язаних зі змінами мікросередовища, аналіз взаємозв’язку мікро- і макросередовища. Їх виконання сприятиме розвитку стратегічного менеджменту і впровадженню його підходів у практику підприємств фармацевтичної галузі.
44
Editor, Editor. "СПОЖИВЧА ОЦІНКА АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 22, 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-03.
Full textAbstract:
Мета. Проведення споживчої оцінки асортименту та якості продуктів дляентерального харчування із застосуванням методології товарознавства для розробленнянових видів продуктів з урахуванням специфіки метаболізму хворих.Методика. В основу методологічної бази дослідження покладено методи науковогопізнання, системного підходу та узагальнення. Для виявлення потреб та вимог споживачівдо продуктів для ентерального харчування використовували результати попередньогоопитування. Індекс задоволеності потреб споживачів визначали розрахунковим методом.Результати. Розроблено модель вимог споживачів до продуктів для ентеральногохарчування. Модель базується на вимогах до їх функціонального призначення, щовизначається направленістю продуктів Ергономічні вимоги визначаються розширеннямасортименту продуктів за рахунок використання різних товарних форм продуктів,сучасних видів паковання різної місткості, легкістю приготування, зручністю споживанняпродуктів; економічні - ціною, наявністю альтернативи існуючим продуктам дляможливості раціонального вибору за співвідношенням “ціна-якість”). Вимоги доінформативності є надбудовою моделі, які без базових вимог не створюють умов для їїефективного функціонування.На основі даних щодо рейтингу задоволеності та рейтингу важливості, розрахованоіндекс задоволеності потреб, за допомогою якого виявлено певні проблемні питання, якіпотребують вирішення задля максимізації задоволення потреб споживачів. Встановлено,що нагальним нині є питання зниження вартості продуктів, що може бути досягнутошляхом налагодження їх виробництва в Україні із використанням потенціалу вітчизняноїсировинної бази; розширення асортименту продуктів із урахуванням специфічних потребпевних категорій споживачів та використання різних товарних форм і паковальнихматеріалів.Наукова новизна. Запропоновано підходи до споживчої оцінки асортименту таякості продуктів для ентерального харчування із застосуванням методології товарознавства, які дали можливість визначити критерії їх споживних властивостей для розроблення нових видів продуктів з урахуванням специфіки метаболізму хворих.Практична значимість. Одержані результати були використані при розробцінових продуктів для ентерального харчування вітчизняного виробництва. Розробленіузагальнена модель вимог споживачів забезпечує виконання одного із базових принципівсистеми управління якістю – орієнтацію на споживача при формуванні асортиментупродуктів для ентерального харчування.
45
Чернікова, Наталія. "ОСЕРЕДКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (1860-ТІ РР. – 1914 Р.)." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 132–42. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.22.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню специфіки становлення та розвитку сільськогосподарського машино- будування як самостійної підприємницької галузі в південноукраїнському регіоні в умовах капіталістичних трансформацій аграрного виробництва. З’ясовано, що інтенсивний розвиток та посилена механізація зерно- вого виробництва в степових губерніях сприяли формуванню усталеного споживчого ринку. Здійснено умовну локалізацію та характеристику регіональних осередків сільськогосподарського машинобудування з виділенням «олександрівського», «єлисаветградського», «бердянського» тощо. Акцентовано на діяльності тих підприємств, що означили стратегічні напрями розвитку галузі певного регіону. Подальшого обґрунтування набула теза про вагому роль німців-колоністів у розвитку галузі сільськогосподарського машинобудування в Катеринославській, Таврійській губерніях. Власним прикладом вони сприяли становленню мережі заводів у прилеглих колоніях і хуторах та популяризації модернізованої техніки колоністського типу серед місцевого населення. Просте- жено динаміку розвитку та визначено специфіку підприємницької діяльності братів Ельворті та Дж. Грієвза як флагманів «єлисаветградського» та «бердянського» осередків. Окреслено основні маркетингові заходи підприємців щодо збереження конкурентоспроможності: розширення кола споживачів шляхом помірних цін, використання системи кредитування, створення мережі представництв, популяризація продукції шляхом участі у виставках, реклами в періодичних виданнях тощо. Обґрунтовано тезу, що асортимент продукції та спеціалізація заводів сільськогосподарської техніки півдня України були орієнтовані насамперед на задоволен- ня запитів внутрішнього (суто регіонального) споживчого ринку. Вказано на тенденцію до розширення обсягів виробництва та монополізації галузі сільськогосподарського машинобудування з початку ХХ ст., що знайшла прояв у реструктуризації великих підприємств в акціонерні товариства, синдикати тощо. Увагу сфокусовано на формуванні економічної залежності між розвитком зернового виробництва та сільськогосподарським машино- будуванням у південноукраїнському регіоні.
46
Литвак, Дар’я, and Людмила Величко. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 367–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-71.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблеми забезпечення економічного розвитку будівельних підприємств в Україні. Визначено тенденції розвитку даної галузі економіки, вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на збутову діяльність підприємств. Також проведено оцінку господарської діяльності двох успішних будівельних підприємств Дніпропетровського регіону. З’ясовано переваги та недоліки будівельних компаній. Встановлено, що головними напрямами підвищення збутової діяльності є активізація маркетингової діяльності підприємств будівництва в Україні. Також розроблено основні заходи, що дозволять підвищити попит і пропозицію на надання будівельних послуг на прикладі досліджуваних підприємств. В ході дослідження було запропоновано здійснити такі маркетингові заходи: PR-методи; доповнити асортимент послугами з більш дешевої вітчизняної сировини (наприклад, декоративна шпаклівка, натяжна стеля і т.д.). Визначили, що важливим завданням, яке стоїть перед будь-якою фірмою, є формування індивідуального фірмового стилю, що забезпечить ідентифікацію компанії на ринку.
47
Terokhina, L. A., V. P. Rud, O. F. Mozgovskiy, Y. M. Ilyinova, L. L. Leus, and V. V. Sidora. "МАРКЕТИНГОВИЙ ОГЛЯД РИНКУ ЗЕЛЕННИХ КУЛЬТУР." Vegetable and Melon Growing, no. 70 (February 8, 2022): 111–24. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-111-124.
Full textAbstract:
Мета. Здійснити маркетинговий огляд ринку зеленних культур в Україні, проаналізувати канали продажу цього виду продукції, експертно-імпортні операції, встановити основні проблеми та визначити напрями підвищення ефективності у перспективі. Результати. Проведено маркетинговий аналіз ринку зеленних культур, проаналізовано експертно-імпортні операції та канали продажу цього виду продукції, ранжування і групування основних видів овочевих і баштанних культур в Україні запоказником валового виробництва. Наукова новизна полягає у тому, що для вивчення ставлення споживачів до зеленної овочевої продукції проведено соціологічне опитування та здійснено аналіз основних факторів, що впливають на купівлю цього виду продукції. З’ясовано, що при виборі торговельної точки великий вплив на споживчу поведінку мають такі фактори, як місце розташування, сервіс, якість обслуговування в місцях купівлі зеленної продукції, асортимент, кваліфікація персоналу та ін. Проаналізовано переваги і недоліки окремих каналів збуту зелені. До переваг слід віднести: зручність, територіальну близькість, широкий асортимент, гнучкість цін, якість продукції, її свіжість та ін. До недоліків відносять: відсутність сертифікатів на продук цію, звужений асортимент та незадовільні санітарні умови торгових місць. У статті встановлено основні проблеми та визначено пріоритетні напрями розвитку ринку зеленних культур на перспективу. Висновки. Маркетинговий огляд ринку зеленних культур показав, що даний сегмент овочевого ринку поки що знаходиться в зародковому стані. Вивчення споживацьких уподобань зеленної овочевої продукції дозволило встановити, що до найбільш важливих факторів впливу на купівлю зелені слід віднести наступні: якість, ціна, виробники, упаковка та ін. Повноцінне формування та функціонування зеленного овочевого ринку гальмується відсутністю маркетингової складової в системі обміну та потребує кардинальних перетворень. Крім того, необхідно змінювати підходи у свідомості громадян щодо стилю харчування шляхом проведення інформаційно-освітньої роботи та орієнтації українців на споживання зеленних овочевих культур та мікрогріну як невичерпного джерела фітонутрієнтів та антиоксидантів, особливо в умовах пандемічних загроз. Крім того, подальший розвиток ринку зелені в Україні необхідно направити по шляху організації високоінтенсивного виробництва на основі впровадження сучасних технологій, нових високопродуктивних сортів і гібридів. При цьому в перспективі необхідним є технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу й подальший розвиток інфраструктури ринку.
48
КУДРЯ, Оксана. "ФОРМУВАННЯ В СТУДЕНТІВ ЗНАНЬ З ЕТНОДИЗАЙНУ В ПРОЦЕСІ ОПАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “TЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ”." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 291–99. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-291-299.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті доводиться актуальність проблеми формування в студентів уявлення про національну неповторність українського етнодизайну при вивченні аплікації як одного з видів декоративно-прикладного мистецтва. Залучення студентської молоді до вивчення різних форм українського народного мистецтва є важливим питанням технологічної освіти. Аплікація займає належне місце серед багатьох інших видів декоративно-прикладного мистецтва. Автентичним є використання аплікації для декоративного оздоблення українського народного одягу. Аплікація кравецька має давню історію і є предметом вивчення етнографами. Проведений аналіз етнографічних джерел з історії українського костюму показав, що аплікація є оздобленням, яке пришивалося на окремі елементи вже зшитого одягу. Декорування вбрання аплікацією – важлива частина прикладного мистецтва та етнодизайну. Визначено можливості введення в зміст навчальної дисципліни «Технологічний практикум» відомостей про аплікацію як вид декоративного оздоблення українського народного одягу. Це сприятиме реалізації завдань формування в студентської молоді уявлення про національну неповторність українського етнодизайну в сфері декорування одягу, розвитку їх творчих здібностей. Доцільно ознайомити студентів з традиційними матеріалами та техніками виконання оздоблень, особливостями їх розміщення на одязі, своєрідністю колориту, які є характерними для аплікацій на вбранні різних етнографічних районів України. Це матиме вплив на формування творчої особистості майбутніх фахівців. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою унаочнення освітнього процесу та вивчення студентами особливостей декорування українського народного вбрання. Мереживний ресурс “Кровець” (віртуальна етнографічна колекція) дає можливість розглянути український народний одяг та ознайомитися з видами його декорування, із асортиментом використовуваних матеріалів, орнаментальними композиціями та колористикою аплікацій, особливостями їх розміщення та способами кріплення. Ключові слова: навчальний процес, технологічний практикум, український етнодизайн, декоративно-прикладне мистецтво, аплікація.
49
Horbenko, N. Ye, O. H. Maryskevych, and M. P. Kurnytska. "Відтворення елементів садівництва, городництва та рільництва відповідно до історико-етнографічного районування території Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.36930/40310306.
Full textAbstract:
Музеї під відкритим небом – одна із найперспективніших форм збереження культурної спадщини народу. До них належить Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Територія Музею поділена на сектори (Бойківщина, Рівнинне Закарпаття, Лемківщина, Гуцульщина, Буковина, Покуття, Західне Поділля, Львівщина та Старе українське містечко, Полісся, Волинь), в яких необхідно зберегти наявні насадження та відтворити автентичну флору згідно з відповідними секторами. На основі літературного аналізу запропоновано доповнити експозиції Музею зонами садівництва, городництва та елементами рільництва відповідних історико-етнографічних секторів. Обґрунтовано значущість комплексного підходу до формування експозиції з включенням відповідної до етнографічного зонування рослинної складової для досягнення композиційної цілісності території, гармонійності сприйняття, достовірності подачі архітектурних об'єктів (експонатів). Розроблено концепцію відтворення культурної флори та озеленення території. Для проєктування та подальшого утримання враховано специфіку об'єктів дерев'яної архітектури, що викладено в універсальних схемах формування насаджень на територіях із різним рельєфом. Проаналізовано особливості розташування елементів на території експозиційних споруд та їх зв'язок із прилеглими насадженнями. Запропоновано широкий асортимент рослин для наповнення етноприродного історичного середовища секторів Музею елементами садівництва, городництва та рільництва. За кожним сектором подано попередню оцінку панівного елемента. Запропоновано сумарну оцінку щодо використання рослин для репрезентації господарювання в історико-етнографічних зонах Музею. Отримані результати роботи свідчать про пріоритетність, складність розміщення та компонування насаджень у окремих зонах. Розроблені рекомендації сприятимуть не тільки збереженню цінних історико-культурних об'єктів Музею, але й слугуватимуть спробою реконструкції ландшафтного середовища, традицій природокористування наших предків, максимально наближених до автентичних.
50
Zibtseva, O. V. "Озеленення забудованих територій малих міст у контексті дотримання державних будівельних норм." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 28–31. http://dx.doi.org/10.15421/40281005.
Full textAbstract:
Стале міське землекористування передбачає дотримання чинних національних стандартів. Відстежено дотримання вимог державних будівельних норм (ДБН 360-92. Планування і забудова міських і сільських поселень) щодо планування міст у частині формування системи зелених насаджень на прикладі території малого історичного міста Вишгород Київської області. Виявлено слабкі місця у нормативному документі та рекомендовано заходи з озеленення забудованих територій з метою подальшої оптимізації містобудівного планування в Україні. Дослідження виконано у чіткій послідовності відповідно до вимог, викладених у ДБН-360-92 з порівнянням реальної ситуації на території міста, визначеної способом натурних обстежень. Методи дослідження – експертно-аналітичні. Встановлено, що на території дослідного міста зазначені нормативні рекомендації порушують або взагалі ігнорують. Не дотримано мінімальні відстані насаджень дерев і кущів від будівель і споруд, вуличні насадження мають обмежений асортимент кущових рослин. Ущільнене будівництво зазвичай здійснюють за рахунок територій зелених насаджень, зокрема центрального парку міста. Не дотримано рекомендації щодо максимального збереження ділянок із існуючими насадженнями. Нормативи з влаштування майданчиків різного функціонального призначення на прибудинкових територіях житлових масивів давно забуто, що, можливо, потребує перегляду самих нормативів, викладених у ДБН.