To see the other types of publications on this topic, follow the link: Формальності.
Journal articles on the topic 'Формальності'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 45 journal articles for your research on the topic 'Формальності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Кунєв, Ю. Д., and З. Ю. Кунєва. "Митні формальності: проблеми реалізації в Україні." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 104–13. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.104-113.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню проблем реалізації правового явища «митні формальності» у митній діяльності. Встановлено, що в національному митному законодавстві підміняється або ототожнюється значення понять «митна процедура», «заходи митного контролю» значенням поняття «митні формальності», що вносить плутанину в праворозуміння та правозастосування митного законодавства в Україні. Запропоновано під час формування та реалізації митного законодавства України врахувати теоретичні розробки та пропозиції вітчизняних вчених, що стосуються митних формальностей і процедур.
2
Прокопенко, В. В. "Адміністративна процедура в митній справі: питання структури." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 168–74. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.168-174.
Full textAbstract:
У статті акцентується увага на наявність у нормативних актах України з питань митної справи підміни або ототожненні деяких ключових дефініцій, що значно ускладнює як сприйняття понятійно-категоріального апарату, так і правозастосовну діяльність у цій сфері. Встановлено, що деякі автори помилково митні формальності розглядають як різновид адміністративної процедури. Доведено, що внутрішню структуру адміністративної процедури в митній справі становлять митні формальності та дії. Запропоновано внесення змін у національне митне законодавство щодо заміни по всьому тексту і у всіх відмінках поняття «митний режим» на поняття «митна процедура».
3
Прокопенко, В. В. "Митні формальності: поняття, зміст (міжнародно-правовий аспект)." Митна справа, no. 5 (77) (2011): 61–69.
Find full text
4
Datsenko, Viktoriia Stanislavivna. "ДЕОНТОЛОГІЯ І ЕТИКА ЦІННОСТЕЙ В ЕТИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ Б.О. КІСТЯКІВСЬКОГО." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 1 (July 24, 2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.15421/352102.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема співвідношення двох етичних парадигм, репрезентованих етикою Канта і етикою неокантіанства, у творчості українського філософа початку ХХ ст. Б.О.Кістяківського. Показано, що українській філософ у своїй концепції намагається поєднати принципи етичної деонтології і етики цінностей. Це призводить до певного відходу від послідовного раціоналізму, автономії, формальності й універсальності моралі, характерних для етики Канта. Робиться висновок, що етика Б.О.Кістяківського ґрунтується на цінностях, насамперед, на цінності людської особистості, але розгортається як система етичних норм, що утворюють незалежну від природної необхідності сферу належного.
5
Біленець, Д. А. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗОНИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ: ПРАВОВІ ОСНОВИ." Знання європейського права, no. 2 (October 23, 2020): 41–44. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.72.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні підґрунтя створення та функціонування зони митного контролю в межах розташування зони митниць та в пунктах пропуску через державний кордон, розкрито основну типологію зон митного контролю.
Функціональне спрямування зон митного контролю як місць, де виконуються митні формальності щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон, зумовлює зв'язок їхнього правового режиму із функціями конкретних митних органів, зоні діяльності яких створено такі зони. Зони митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонено в'їзд до країни, тощо. Водночас у разі розташування пунктів пропуску на лінії державного кордону обов'язковою є наявність договору із сусідньою державою. Основними суб'єктами управління зонами митного контролю є митниці, їх відокремлені структурні підрозділи - митні пости. Крім того, безпосереднє забезпечення режиму зони митного контролю може бути покладено на відповідний структурний підрозділ митниці або митного поста - відділ митного оформлення. Підставами розподілу повноважень у цьому разі є такі критерії, як зона діяльності підрозділу та його функції щодо митного контролю й митного оформлення щодо конкретних способів і засобів переміщення товарів, або виду товарів.
Територіальна дія правового режиму зони митного контролю охоплює певну ділянку митної території України, а також розташовані на ній об'єкти та споруди. Важливою особливістю правового режиму зони митного контролю є встановлення низки правил технічного й організаційного характеру щодо відповідних територій, споруд та об'єктів, головною метою яких є створення належних умов як для дотримання режимних вимог перебування осіб, товарів і транспортних засобів на території відповідної зони, так і для виконання передбачених законодавством митних формальностей.
6
Larina, Tatiana V. "Соотношение формальности, неформальности, вежливости, невежливости и грубости с позиции прагматики и дискурс-анализа." Cuadernos de Rusística Española 16 (December 30, 2020): 99–114. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v16i0.15424.
Full textAbstract:
Теория вежливости и невежливости является в настоящее время одним из актуальных междисциплинарных направлений исследований, развивающихся на стыке лингвопрагматики, социолингвистики, психолингвистики, дискурс-анализа, когнитивной лингвистики и теории коммуникации. Междисциплинарный подход к изучению категорий вежливости и невежливости позволил по-новому посмотреть на их функционирование и роль в коммуникации, а также проследить их связь со смежными явлениями. Цель статьи — уточнить соотношение вежливости, невежливости, формальности, неформальности и грубости, рассматриваемых в дискурсивно-прагматическом ракурсе, охарактеризовать типы не/вежливости и их функции. Показана необходимость рассматривать вежливость и невежливость на прагматическом уровне с учетом контекста и восприятия высказывания адресатом. С использованием иллюстративных примеров из русского, английского и испанского языков обосновывается необходимость различать вежливость и формальность, невежливость и грубость, поскольку между ними нет полного соответствия. РЕЗЮМЕ Теория вежливости и невежливости является в настоящее время одним из актуальных междисциплинарных направлений исследований, развивающихся на стыке лингвопрагматики, социолингвистики, психолингвистики, дискурс-анализа, когнитивной лингвистики и теории коммуникации. Междисциплинарный подход к изучению категорий не/вежливости позволил по-новому посмотреть на их функционирование и роль в коммуникации. Цель статьи – уточнить некоторые вопросы, касающиеся взаимоотношений вежливости, невежливости, формальности, неформальности и грубости, рассматриваемых в дискурсивно-прагматическом ракурсе, охарактеризовать типы не/вежливости и их функции. Показана необходимость различать вежливость и невежливость на семантическом и прагматическом уровнях с учетом контекста и восприятия высказывания адресатом. С использованием иллюстративных примеров из русского, английского и испанского языков обосновывается необходимость различать понятия «вежливость» и «формальность», «невежливость» и «грубость», поскольку между ними нет полного соответствия.
7
Мельник, В. "Международно-правовая деятельность франкских королей в первой половине VI века." Юридичний вісник, no. 3 (February 4, 2020): 182–95. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.963.
Full textAbstract:
У статті досліджено міжнародно-правовий аспект юридичної діяльності франкських королів із династії Меровінгів. Особливу увагу присвячено нащадкам короля Хлодвіга – Теодоріху, Теодеберту, Теодебальду. Їхнє правління сукупно охоплює період з 511 по 555 рр. і характеризується зростанням могутності Франкського королівства. Зокрема, франки підкорили племена алеманнів, тюрингів, бургундів, успішно протистояли саксам. Однак, з історико-юридичної точки зору, найважливішим аспектом франкської історії завжди була участь франкського племені в італійському політичному житті. Протягом 511-555 рр. франки активно втручалися у внутрішню політику Остготського королівства, що функціонувало на теренах Італії, Провансу та Далмації з дозволу Східної Римської імперії (Візантії). Автором здійснено міждисциплінарний аналіз першоджерел (анналів, хронік, літописів, кодексів), що дозволяє зробити висновок про формальне визнання франкськими королями верховної влади візантійських імператорів протягом першої половини VI століття. Відтак, на матеріалі міжнародно-правової діяльності Меровінгів можна чітко прослідкувати різницю між юридичним і політичним станом справ у ранньому середньовіччі. З юридичної точки зору, Франкське королівство завжди виступало (до 800 року включно) власністю Східної Римської імперії, оскільки візантійський імператор, після дра- матичних подій 476-480 рр., зали- шився єдиним римським імператором у світі. Франкські королі були вимушені дотримуватись цієї формальності, з огляду на переважання латиномовного населення серед своїх підданих. З політичної точки зору, Франкське королівство сформувалось і розвивалось як цілком самостійне державне утворення, що протягом правління династії Меровінгів, під впливом трансферту римського публічного права, перетворилось із примітивного «вождества» в розвинену «монархію». Стаття демонструє політичні та юридичні маневри Меровінгів, яких вони були змушені дотримуватись для того, щоб забезпечити баланс між юридичною формою і політичним змістом відносин із Візантією.
8
Жилина, Вера Анатольевна. "Формальность как сущностная черта идеологического отражения мира." Вопросы культурологии, no. 4 (2009): 8–12.
Find full text
9
Зверь, А. "Непростая формальность. Лукашенко идет на четвертый срок." Профиль, no. 37 (155) (2010): 22–24.
Find full text
10
Ксензова, Ю. А. "Упрощение формальностей в международном морском судоходстве." Митна справа, no. 2 (2008): 41–42.
Find full text
11
Ксензова, Ю. А. "Упрощение формальностей в международном морском судоходстве." Митна справа, no. 2 (2008): 41–42.
Find full text
12
ФЕДОТОВ, ОЛЕКСІЙ. "Ефективність та напрями вдосконалення правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів." Право України, no. 2018/11 (2018): 169. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-11-169.
Full textAbstract:
Наявність проблемних аспектів практичного втілення положень законодавства України з питань державної митної справи, а також неврегульованість окремих питань, зокрема пов’язаних із ввезенням та використанням на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, стали суттєвими перешкодами інноваційного шляху розвитку державної митної справи. Утім, після численних суперечок із приводу ввезення т а використання на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, до яких долучилися політики, науковці та громадськість, позитивні зміни все ж таки відбулися. При цьому модернізація законодавства України з питань державної митної справи актуалізувала необхідність проведення поглибленого аналізу ефективності правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Метою статі є проведення транспарентного моніторингу законодавства України, що стосується переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, визначення його ефективності, виявлення проблемних аспектів та дослідження напрямів їх вирішення. На основі аналізу національного законодавства досліджено питання правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів, які зареєстровано у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. Акцентовано увагу на тому, що згідно з положеннями законодавства України з питань державної митної справи автомобільні транспортні засоби особистого користування для митних цілей є товаром, тоді як автомобільні транспортні засоби комерційного використання визначено засобом транспортування. Встановлено, що, незважаючи на досить детальне нормативно-правове регулювання питання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, суттєво обмежити масштаби порушень митних правил, пов’язаних із їхнім використанням на митній території України, донедавна не вдавалося. При цьому вирішення проблемних аспектів переміщення громадянами через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, які зареєстровано в уповноважених органах іноземних держав, вбачається у запровадженні тимчасового порядку, відповідно до якого протягом 180 днів здійснюватимуться митні формальності щодо окремих автомобільних транспортних засобів, які перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, посиленні відповідальності громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту автомобільних транспортних засобів, що ввезені на митну територію України, запровадженні інформування Державною прикордонною службою України органів Державної фіскальної служби України (ДФС України) про факти наміру перетину державного кордону України особами, стосовно яких органами ДФС України було виявлено порушення митних правил, налаго дженні взаємодії органів ДФС України з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких автомобільних транспортних засо бів на митній території України, недопущенні порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України, а також удосконаленні порядку реєстрації та обліку автомобільних транспортних засобів.
13
Kryvitskyi, Viktor. "ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В УМОВАХ СПРОЩЕННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 246–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-246-253.
Full textAbstract:
У статті досліджено наукові підходи вчених-економістів до визначення сутності митного контролю та запропоновано трактувати цю дефініцію як систему заходів, дія яких спрямована на запобігання переміщенню товарів через митний кордон із порушенням вимог митного законодавства. У роботі виокремлено основні показники результативності митного контролю та здійснено оцінку їх абсолютних та відносних значень, що дало змогу виявити позитивні тенденції, а саме: підвищення пропускної спроможності кордону та покращення процедур митного контролю; скорочення частки митних оглядів та зростання частки документальних перевірок у структурі форм митного контролю. Негативним моментом є виявлені митними органами випадки заниження митної вартості товарів, неправильного визначення країни походження товару, або ж віднесення товарів не до тієї класифікаційної групи, що свідчить про подальшу необхідність удосконалення форм та методів митного контролю на основі автоматизованої системи управління митними ризиками.
14
Лимонченко, Иван Юрьевич, and Ivan Yur'evich Limonchenko. "О высших произведениях Масси и рациональной формальности момент-угол-многообразий над мультивставками." Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 305 (June 2019): 174–96. http://dx.doi.org/10.4213/tm4016.
Full textAbstract:
Найдены условия на мультиградуированные числа Бетти симплициального комплекса $K$, гарантирующие существование высшего произведения Масси в когомологиях момент-угол-комплекса $\mathcal Z_K$, причем это произведение будет содержать единственный элемент (однозначно определенное произведение). С помощью конструкции симплициальной мультивставки найдено семейство $\mathcal F$ полиэдральных произведений, являющихся гладкими замкнутыми многообразиями, такое, что для любых $l,r\geq 2$ имеется $l$-связное многообразие $M\in \mathcal F$ с нетривиальным однозначно определенным $r$-местным произведением Масси в $H^*(M)$. В качестве приложения в гомологической алгебре построен класс триангулированных сфер $K$ такой, что определено нетривиальное высшее произведение Масси любого наперед заданного порядка в гомологиях Кошуля их колец Стенли-Райснера. В качестве приложения в рациональной теории гомотопий найден комбинаторный критерий того, что простой граф $\Gamma $ дает (рационально) формальное обобщенное момент-угол-многообразие $\mathcal Z_P^J=(\underline {D}^{2j_i},\underline {S}^{2j_i-1})^{\partial P^*}$, $J=(j_1,…,j_m)$, над граф-ассоциэдром $P=P_{\Gamma }$, а также вычислены диффеоморфные типы всех формальных момент-угол-многообразий над граф-ассоциэдрами.
15
Akutaev, R. M., and M. Sh Kadymova. "SEPARATION OF POWERS IS NOT A LEGAL FORMALITY, AND THE CONSTITUTIONAL PRINCIPLE OF ORGANIZATION OF POWER." Law Нerald of Dagestan State University 19, no. 3 (2016): 47–54. http://dx.doi.org/10.21779/2224-0241-2016-19-3-47-54.
Full text
16
Шепелева, Наталья Анатольевна. "Коллективный договор как регулятор трудовых отношений на предприятиях угольной промышленности Кузбасса." Russian Journal of Entrepreneurship 16, no. 1 (January 19, 2015): 121. http://dx.doi.org/10.18334/rp.16.1.46.
Full textAbstract:
В данной статье автор исследует проблемы формальности коллективно-договорных отношений на угледобывающих предприятиях Кузбасса. В ходе заключения коллективного договора на предприятиях угольной промышленности не осуществляется поиска баланса интересов между работниками и работодателями. Определено, что реально в колдоговорной практике на предприятиях угольной промышленности не происходит развития локальных норм, регулирующих трудовые отношения, а осуществляется лишь их несущественное развитие по отдельным вопросам. Сделан вывод о сужении зоны общих интересов работника и работодателя и о незаинтересованности сторон в обмене долгосрочными обязательствами.
17
Міщенко, І. В., and А. І. Гармаш. "Митний контроль в Україні: сутнісні характеристики та термінологічний дискурс." Актуальні проблеми держави і права, no. 88 (January 18, 2021): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3063.
Full textAbstract:
Статтю присвячено сутності такої категорії митного права України, як митний контроль. З'ясовано, що зазначена категорія застосовується в чинному Митному кодексі України у двох різних інтерпретаціях. Перша - у контексті здійснення відповідних митних формальностей, спрямованих на перевірку законності ввезення товарів в Україну чи їх вивезення з України. Друга - як процес, середовище та певний стан, у яких перебувають товари та транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України і щодо яких не завершено всіх митних формальностей, необхідних для їх випуску у вільний обіг. У цьому контексті піддано аналізу дефініцію митного контролю, подану в Митному кодексі України, та встановлено, що вона повною мірою стосується лише першого випадку застосування категорії «митний контроль». У другому ж аспекті, тобто в разі вживання формулювання «під митним контролем», зазначена дефініція дещо викривлює його сутність, адже містить не властиві для нього характеристики й ознаки. У цьому зв'язку проаналізовано положення Митного кодексу Європейського Союзу стосовно митного контролю. З'ясовано, що зазначений документ вирізняє митний контроль (customs control) як сукупність митних формальностей та заходів, та митний нагляд (customs supervision) як специфічну діяльність митної адміністрації, не пов'язану з активною перевіркою товарів. Уважаємо такий досвід Європейського Союзу корисним та доцільним і для митної практики нашої держави. У цьому зв'язку пропонується внесення зміни до Митного кодексу України щодо розмежування двох типів митного контролю («активний» митний контроль та «пасивний» митний контроль). Водночас «активний» митний контроль, який здійснюється у встановлених законодавством формах, пропонується залишити без змін, як щодо назви, так і щодо визначення. «Пасивний» митний контроль, під яким перебувають товари, митне оформлення щодо яких не завершено, пропонується називати «митним наглядом», або «митним спостереженням», або «митною супервізією». Така назва більшою мірою відповідає сутності здійснюваної діяльності.
18
Прокопенко, В. "Адміністративна процедура в митній справі." Юридичний вісник, no. 1 (December 4, 2019): 31–36. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.524.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню адміністративних процедур у митній справі та їх складників – митних формальностей і дій. Акцентується увага на тому, що, відповідно до термінології чинного Митного кодексу України, дефініції «митна процедура» та «митний режим» є словами-синонімами. Доведено, що основними адміністративними процедурами в митній справі є митний контроль і митне оформлення.
19
Костенко, А. О. "Система критеріїв відбору суб’єктів господарювання для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 94–103. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.94-103.
Full textAbstract:
У статті висвітлено недоліки поточної процедури відбору підприємтв, що здійснюється органами державної фіскальної служби. За результатами виконання митних формальностей та аналізу встановлених порушень законодавства у попередніх роках, запропоновано систему критеріїв відбору суб’єктів господарювання для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, методику їхнього розрахунку та надано пропозиції щодо методології роботи з такою системою.
20
Упоров, И. В. "Суд на Радищевым: политико-правовая характеристика." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 72, no. 7 (April 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.18411/lj-04-2021-274.
Full textAbstract:
Раскрываются особенности организации и проведения суда над Радищевым в конце XVIII в. Отмечается, что причиной его «преступления» стало издание «Путешествия из Петербурга в Москву». Екатерина II, детально изучившая эту книгу, нашла, что ее содержание угрожает устоям сложившейся системы власти, и распорядилась предать Радищева суду, заранее определив его виновность, в связи с чем «суд» стал простой формальностью. Показывается организационно-правовой механизм решения такого рода уголовно-политических дел.
21
Бердиева, Гульмира. "Психологические основы концепции конфликтного поведения." Общество и инновации 3, no. 1/S (February 16, 2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol3-iss1/s-pp26-31.
Full textAbstract:
Конфликтное поведение, более вероятно и часто более длительно, чем большая взаимозависимость в отношениях. Однако, то, как будет проявляться конфликт, будет во многом зависеть от более качественных характеристик отношений. Конкретная, структура и тема поведения, используемая для проявления конфликта - это агрессивность, интенсивность, настойчивость и другие поведенческие характеристики. Такое проявляется, возможной формальностью или неформальностью, стабильностью или быстротечностью и ориентацией (задача против личной неприязни), также обострения личных отношений.
22
Березюк, Віктор, Максим Токарчук, Вадим Бойко, and Віктор Колесніков. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ПРОПУСКУ ОСІБ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ВАНТАЖІВ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, no. 4 (April 16, 2022): 5–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.838.
Full textAbstract:
У статті розглядаються методичні рекомендації штабу прикордонного загону щодо єдиного порядку розробки технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон, як інструменту втілення інновацій в умовах передбачуваного скорочення часу на проведення контрольних операцій та прикордонних формальностей. Чинна нормативно-правова база, яка регламентує організацію та здійснення прикордонного контролю, існуючі технологічні процеси в пунктах пропуску через державний кордон надають можливість окреслити коло проблематики щодо вдосконалення прикордонно-митних формальностей у здійсненні пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України. Збільшення пасажиро-транспортного потоку, застаріла інфраструктура пунктів пропуску, недосконала система технологічних процесів в пунктах пропуску, яка призводить до дублювання контрольних операцій, а також недостатнє технічне оснащення для ефективного здійснення контрольних операцій призводять до утворення значних черг та дискомфорту для подорожніх при перетинанні державного кордону. Відповідно до законодавства технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів визначаються взаємодія контрольних органів і служб, загальний порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті пропуску через державний кордон. Практика свідчить про присутність представників санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, що у свою чергу призводить до збільшення часу при проведенні контрольних операцій. У статті розкрито рекомендації щодо складу комісії, яку пропонується створити для розробки технологічних схем пропуску, запропоновано основні розділи, які має відображати зміст технологічної схеми, а також послідовність роботи щодо розробки, погодження та введення в дію технологічних схем. Це дозволяє вдосконалити організацію та здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.
23
Batshev, Maxim V. "Russian travelers to Germany in the last quarter of the XVIII – the first half of the XIX centuries: The necessary formalities and features of travels." LOCUS: people, society, cultures, meaning, no. 1, 2020 (2020): 15–32. http://dx.doi.org/10.31862/2500-2988-2020-1-15-32.
Full textAbstract:
In the article, on the basis of travel notes, letters and diaries, the particularities of the preparation of Russian travelers at the end of the 18th – first half of the 19th centuries for foreign travel are traced. The process of paperwork necessary for making a foreign voyage is shown. Two different ways to travel to Germany are shown: by land and by sea. The impressions experienced by travelers from acquaintance with the first German cities that they met during the trip are analyzed. The attention of the author is focused on the specific features of the daily life of travelers.
24
Федоришина, Л. М. "Дослідження тенденцій розвитку міжнародної інтернет-торгівлі та міжнародного поштового обміну." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 218–32. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.218-232.
Full textAbstract:
Мета. Аналіз тенденцій розвитку міжнародної інтернет-торгівлі та міжнародного поштового обміну у їхньому взаємозв’язку. Методика дослідження. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених за досліджуваною проблемою. У процесі роботи були використані загальнонаукові методи та прийоми: монографічний – для вивчення літературних джерел з теми дослідження; формальної логіки – для аналізу, узагальнення і систематизації матеріалу; табличний та графічний – для наочного відображення проаналізованих даних; абстрактно-логічний – під час обґрунтування теоретичних положень і формулювання висновків. Результати. Проаналізовано динаміку показників розвитку електронної торгівлі України у 2014–2017 рр. і встановлено, що вони характеризуються вищими темпами зростання, ніж показники обсягу роздрібної торгівлі; зростає кількість транскордонних операцій; лідерами поставок товарів в України є AliExpress, eBay та Amazon. Узагальнено умови виконання замовлень зарубіжними торговцями. Виявлено, що найбільша частка обсягом реалізованих міжнародних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку припадає на м. Київ, Львівську, Одеську, Київську та Харківську області, що пояснюється наявністю саме у цих регіонах місць міжнародного поштового обміну (проведення митних формальностей стосовно міжнародних поштових відправлень) та розміщенням центральних сортувальних станцій (проведення митних формальностей стосовно міжнародних експрес-відправлень). Узагальнено місця міжнародного поштового обміну та центральні сортувальні станції в регіональному розрізі. Проаналізовано структуру поштового обміну. Встановлено, що упродовж 2014–2016 рр. зростає кількість оформлених митницями ДФС міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро без сплати до державного бюджету митних платежів. Наукова новизна. Дістало подальшого розвитку дослідження особливостей і наслідків переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Обґрунтовано потребу у розробці дієвого механізму аналізу ризиків, що актуалізуються під час здійснення міжнародної електронної торгівлі. Практична значущість. Окремі положення наукового дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та щодо написання наукових робіт.
25
Бережнюк, І. Г., І. В. Несторишен, and В. А. Туржанський. "Удосконалення процесу інформаційної взаємодії економічних операторів та митниць ДФС в умовах запровадження системи попереднього інформування." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 35–45. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.35-45.
Full textAbstract:
У статті досліджено актуальні питання щодо необхідності запровадження системи попереднього інформування митниць ДФС. Авторами зазначено, що засади попереднього інформування під час переміщення товарів, транспортних засобів було визначено Рамковими стандартами забезпечення безпеки та спрощення міжнародної торгівлі, відповідно до яких попереднє інформування розглядається як один із основних елементів, що дозволяє митним органам перевіряти товари до прибуття товарів у пункт пропуску, підвищуючи безпеку та полегшення міжнародної торгівлі. У дослідженні систематизовано європейську практику запровадження системи попереднього інформування та визначено перелік відомостей, що зазначаються в короткій ввізній декларації (ENS) під час переміщення вантажів та їх можлива відповідність з відомостями митної декларації. Авторами проаналізовано особливості запровадження в Україні попереднього інформування відповідно до проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей».
26
Маказиева, З. Д. "ОСНОВНЫЕ КОМПОНЕНТЫ СТРАТЕГИЧЕСКОГО МАРКЕТИНГА И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИХ ПРИМЕНЕНИЯ." ФГУ Science. Научный журнал, no. 3/23 (November 23, 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.36684/37-2021-23-3-100-106.
Full textAbstract:
Каждый бизнес-план является не просто формальностью или личным расчетом, но и представляет собой важный доку-мент, предопределяющий распределение доходов и расходов, и определяющий стратегию ведения бизнеса. В бизнес-плане должны содержаться маркетин-говое обоснование, все экономические подсчеты и учет экономических факто-ров. С этой точки зрения ему надлежит обладать должной убедительностью, ясностью и привлекательностью. Одна-ко планирование маркетинга следует считать по-настоящему актуальной необходимостью. Важность маркетин-гового раздела в бизнес-плане неоспори-ма. Он необходим для того, чтобы со-трудники маркетингового отдела поль-зовались бизнес-планом как инструкцией при освоении рынка своей продукции, для оценивания главных задач и целей, уста-новления стратегии деятельности фир-мы в части маркетинга, инвесторам, чтобы они смогли убедиться в том, что рынок является перспективным, а также довольно емким.
27
Архипов, Анатолий Евгеньевич, Иван Юрьевич Севрюков, and Анна Александровна Печеневская. "Концептуальные основы развития санаторно-курортного туризма в России." Russian Journal of Entrepreneurship 19, no. 10 (October 31, 2018): 3177. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.10.39406.
Full textAbstract:
Особенности функционирования санаторно-курортных учреждений в Российской Федерации определяются интегрированным взаимодействием социальных и экономических факторов, воздействующих на стратегические и тактические решения, принимаемые субъектами бизнеса и органами государственной власти при разработке программ развития организаций, комплексов и территорий. Развитие санаторно-курортных комплексов стимулирует рост эффективности кластеров: предприятий общественного питания, средств размещения, экскурсионных предприятий, транспортной инфраструктуры. Программы по формированию и продвижению услуг санаторно-курортных предприятий должны быть направлены на стимулирование потребителей к приобретению путёвок, упрощение визовых и таможенных формальностей, предоставление туристам полного комплекса услуг в пунктах въезда и выезда. Широта спектра и комплексность спроса закономерно предопределяют необходимость предложения совокупного санаторно-курортного продукта. Изменение динамики спроса на санаторно-курортные услуги зависит от финансовых возможностей потребителя и продолжительности его отпуска, разнообразия комплекса оказываемых учреждением медицинских и рекреационных услуг, возможности отдыхать с детьми, квалифицированности медицинского персонала.
28
Ladonina, Natalia Alexandrovna. "РЕАЛИЗАЦИЯ СТРАТЕГИИ НЕГАТИВНОЙ ВЕЖЛИВОСТИ В СОВРЕМЕННОМ ПОЛИТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ (НА ПРИМЕРЕ ВЫСТУПЛЕНИЙ Б. ДЖОНСОНА И Д. КОРБИНА)." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 1 (March 2, 2020): 123. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-1-123-134.
Full textAbstract:
Цель. Статья посвящена актуальной теме – языковым особенностям реализации стратегии негативной вежливости в политическом дискурсе. Предметом анализа выступают речевые тактики, позволяющие реализовать указанную коммуникативную стратегию в английском языке.Метод или методология проведения работы. Основу исследования составляет – теория вежливости в сочетании со стратегическим подходом к изучению коммуникативно-прагматических характеристик современного политического дискурса.Результаты. Результаты работы заключаются в том, что автор, исходя из понятия вежливости как национально-специфической коммуникативной категории, дифференцирует феномены «позитивная вежливость» и «негативная вежливость». Автор приходит к выводу, что реализация стратегии негативной вежливости в современном англоязычном политическом дискурсе осуществляется посредством специфических речевых тактик (соблюдения речевых формальностей и коммуникативной дистанции; намеренной неопределенности и расплывчатости высказываний; противопоставления собственных достижений негативным ожиданиям оппонента; демонстрации успеха в выполнении своих обещаний; самопрезентации).Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в разработке языкового инструментария, позволяющего эффективно доносить политические идеи.
29
ЄМЧЕНКО, І. В. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТІВ ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 52–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-5.
Full textAbstract:
Мета. Визначення класифікаційних ознак та чинників, що впливають на ефективність проведення митних формальностей, зокрема процедури прийняття класифікаційного рішення і визначення критеріїв ідентифікації під час митного оформлення електроінструментів, як складової імпортної операції між суб’єктами господарювання. Виявлення чинників, які впливають на потенційні ризики під час митного оформлення електроінструментів побутового призначення.Методика. Під час проведення теоретичних досліджень застосовували методи, які засновані на системному аналізі статистичних баз даних. Результати роботи отримували, застосовуючи методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.Результати. Проаналізовані чинники, що формують попит та асортимент електроінструментів в Україні. Представлені ТОП-5 кращих фірм 2020 року, в які увійшли німецькі, американські та японські бренди. Визначено основні чинники, які забезпечують просування електроінструментів на ринку. Показані найрозповсюджені торговельні марки електроінструментів на ринку України, зокрема ті, якими користуються у побуті споживачі. Обґрунтовано роль класифікації та представлені класифікаційні ознаки для митної ідентифікації електроінструментів. Наведені результати моніторингу ринку електро-інструментів та основні чинники, які впливають на обсяги продажу. Представлені дані практичної діяльності Департаменту митних інформаційних технологій та митної статистики Державної митної служби України щодо об’єкту дослідження та митного оформлення за митною декларацією форми МД2. Представлені достатні для митної ідентифікації дані 31 графи митної декларації щодо опису об’єктів досліджень у митній декларації форми МД2. Проведено статистичний аналіз товарної структури експортно-імпортних операцій із товарною позицією 8467 за 2016-2020 роки у розрізі товарних позицій Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовані показники зовнішньої торгівлі України на прикладі електродрилі (код за УКТЗЕД 8467219900) в розрізі товарної позиції 8467 відповідно даних митної статистики Державної митної служби України за 2020 рік. Здійснено порівняння даних структури імпорту за 2021 рік за місяцями. Визначено, що найвищі показники імпорту електро-інструментів спостерігається у листопаді та грудні місяці, що пояснюється зростанням обсягу будівельних робіт в цей період.Наукова новизна отриманих результатів висвітлена у представленому широкому спектрі багато-функціональності, систематизації класифікаційних ознак електроінструментів зокрема й побутового призначення та аналізі критеріїв ідентифікації в митних цілях. Показана роль декларування класифі-каційних ознак достатніх для ідентифікації об’єктів імпортної операції під час митного оформлення.Практична значимість може визначатися в окресленні потенційних ризиків під час здійснення митних формальностей, зокрема митного оформлення імпортних електроінструментів. Проаналізована структура товарообігу в розрізі експортно- імпортних операцій із електроінструментами. Визначені достатні критерії для ідентифікації в митних цілях електроінструментів побутового призначення.
30
Ковалевский, Максим Валентинович. "Обращение должника в суд за отсрочкой или рассрочкой, уменьшением размера или освобождением от взыскания исполнительского сбора – процессуальная формальность или поведение, направленное на разрешение административного спора?" Теория и практика общественного развития, no. 4 (April 15, 2018): 78–82. http://dx.doi.org/10.24158/tipor.2018.4.17.
Full text
31
Белялетдинов, Р. Р. "Reflection and biosociality: autonomy, responsibility and informed consent for biobank." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika», no. 10(219) (October 30, 2020): 66–67. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2020.10.66-67.
Full textAbstract:
Иосоциализация общества представляет собой комплекс явлений, среди которых в философском и этическом аспекте выделяются технонаучный подход к знанию, повышение роли автономии и проблема рефлексии. Для биобанков - это комплекс проблем, который реализуется как сложность разработки информированного согласия. Проблема подлинного информированного согласия является крайне важной для успеха биобанкинга. Если ученые рассматривают информированное согласие как формальность, то сами доноры биобанков, осознавая, что их биоматериалы, возможно, используются некорректно в одном из множества проектов, которые осуществляются на базе биобанка, могут не испытывать чувство справедливости и согласия с условиями, которые им предлагаются в рамках расширенного информированного согласия. Сохранение идеи информированности является важным условием формирования позитивного образа биобанкинга. The biosocialization of society is a complex of phenomenon, among which, in a philosophical and ethical aspect, the techno-scientific approach to knowledge, the increasing role of autonomy and the problem of reflection stand out. For biobanks, this complex of problems is realized as the complexity of developing informed consent. The issue of genuine informed consent is critical to the success of biobanking. If scientists consider informed consent as a formality, then biobank donors themselves, realizing that their biomaterials may not be used correctly in one of the many projects that are implemented on the basis of biobanks, may not feel a sense of fairness and agreement with the conditions that are offered to them within broad informed consent. Maintaining the idea of awareness is an important condition for the formation of a positive biobanking image.
32
Гришин, Д. А., and Н. В. Волкова. "ПРОБЛЕМА УСТАНОВЛЕНИЯ СУБЪЕКТА ПРИ НЕЗАКОННОЙ БАНКОВСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ." Вестник Чеченского государственного университета, no. 4/40 (December 7, 2020): 131–34. http://dx.doi.org/10.36684/chesu-2020-40-4-131-134.
Full textAbstract:
Статья посвящена дискуссионному вопросу об установлении субъекта при незаконной банковской деятельности. В работе использованы методы аналитического, сравнительного, логико-юридического исследования. Исследование субъекта незаконной банковской деятельности опирается на положения теории уголовного права, а также на правоприменительную практику и осуществляется с трех основных позиций: субъект специальный; общий; общий и специальный. Вывод о специальном субъекте незаконной банковской деятельности опирается на положения ФЗ «О банках и банковской деятельности», в соответствии с которым банковской деятельностью могут заниматься только юридические лица, поскольку банковское законодательство не предусматривает возможность регистрации и приобретения лицензии для физических лиц. Позиция об общем субъекте незаконной банковской деятельности аргументируется отсутствием конкретизации в законодательстве субъекта ст. 172 УК РФ как руководителя банковской или финансово-кредитной организации, а также формальностью указания законодателем в диспозиции ст. 172 УК РФ на кредитные организации как на субъекты преступной деятельности. Наконец, позиция авторов о возможности квалификации субъекта незаконной банковской деятельности как в качестве общего, так и специального, обусловлена умозаключением о том, что субъект незаконной банковской деятельности определяется объективной стороной. Общим субъект незаконной банковской деятельности может признаваться при условии, что незаконные банковские операции физическое лицо производило автономно. Специальным субъект незаконной банковской деятельности будет являться в случае, когда банковские операции совершены без регистрации и лицензии в ходе осуществления организацией хозяйственной деятельности.
33
Менліосманов, З. Т. "РОЗВИТОК МИТНОГО АУДИТУ ЯК ДІЄВОГО ІНСТИТУТУ КОНТРОЛЮ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ЗЕД." Митна безпека, no. 3 (January 25, 2021): 31–43. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.31-43.
Full textAbstract:
При проходженні митних процедур суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) стикаються з проблемою непередбачуваних, а інколи й неправомірних затримок. Це призводить не лише до втрати часу, але й до втрати конкурентних переваг, погіршення споживчої вартості товарів, а, отже, до певних фінансових втрат як для суб’єктів ЗЕД, так і для держави. Тому наразі для України досить актуальною є проблема спрощення митних формальностей для учасників ЗЕД. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є впровадження ефективного ризик-орієнтованого митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, на основі використання методів оцінювання ризиків та аудиту. Митний аудит, як одна з форм митного контролю, досить успішно зарекомендував себе у міжнародній практиці. Він широко використовується в країнах, що є членами Всесвітньої митної організації та керуються у своїй діяльності міжнародними нормами та стандартами при реалізації митної справи. У сучасних умовах відродження митної служби активне впровадження методів ризик-орієнтованого митного аудиту визначено як один з ключових напрямів реформування митної справи. Це є неодмінною умовою й невід’ємною частиною змін, необхідних для приведення системи митного контролю у відповідність до вимог міжнародного законодавства. У даній статті окреслено окремі проблеми розвитку митного аудиту в Україні та означено шляхи їх вирішення у контексті забезпечення фіскальної безпеки держави у частині правильності нарахування та повноти сплати митних податків та платежів у сфері ЗЕД.
34
Крупец, Яна Николаевна, Алина Владимировна Майборода, and Евгения Николаевна Кузинер. "«Если ты маленький, ты никому не нужен»: молодые креативные предприниматели Санкт-Петербурга и их отношения с государством." Journal of Social Policy Studies 19, no. 3 (October 2, 2021): 405–20. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2021-19-3-405-420.
Full textAbstract:
В статье рассматривается опыт взаимодействия молодых креативных предпринимателей Санкт-Петербурга с государством и контролирующими органами, их ожидания от государства как участника экономических отношений. Эксперты, изучающие креативные индустрии в России, отмечают необходимость усиления поддержки данного сектора со стороны государства и введения специальных государственных программ для молодых предпринимателей, которые будут включать в себя меры по созданию комфортной среды: грантовые конкурсы, льготные арендные условия, образовательные курсы / платформы для предпринимателей. Однако наш анализ, основанный на 58 качественных интервью с крафтовыми предпринимателями, развивающими свой бизнес в Санкт-Петербурге в 2018–2019 гг., показал, что информанты стремятся сохранять свою автономию и максимизировать дистанцию между своим бизнесом и государством. Тема (не)формальности деятельности молодого предпринимателя в отношениях с государством раскрывается через пересечение нескольких осей координат: «видимости – невидимости», «близости – дистанцированности», «писанных – неписанных правил». Мы также анализируем динамичность в смене позиций (например, от невидимого к видимому и обратно) и степени агентности молодежи (насколько эти отношения оказываются добровольными или вынужденными). Молодые предприниматели рационализируют свое стремление остаться «невидимыми» для государства двумя аргументациями: малым размером и «не серьезностью» своего бизнеса, а также отсутствием «взаимности» со стороны государства. Избегание прямых и регулярных контактов вписывается в разыгрывание двух разных сценариев: (1) сценария «бюрократической некомпетентности» и (2) сценария «автономного экономического агента». Коммуникативные навыки становятся ключевым капиталом, который помогает предпринимателям выжить и развивать свой бизнес в условиях сочетания формальных и неформальных правил. При стремлении к независимости и дистанцированности от государства, также как и при наличии критических установок в отношении работы государственных органов, в интервью подчеркивается значимая роль государства в создании формальных экономических институтов (правил игры) и готовность молодых предпринимателей играть по правилам.
35
Еннан, Р. "Винаходи як результати науково- технічної творчості." Юридичний вісник, no. 3 (February 4, 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.959.
Full textAbstract:
У статті проводиться науково-теоретичний аналіз правового режиму винаходів, особливостей набуття (оформлення) патентних прав на винаходи, а також об’єм та зміст виключних патентних прав, що випливають з патенту на винаходи у зарубіжних країнах. Загальновизнано, що найбільш поширеним і значущим результатом науково-технічної творчості є винаходи, які мають високу соціальну і економічну значущість, що зумовило необхідність правового регулювання відносин, пов'язаних зі створенням, оформленням і використанням винаходів. Термін «винахід» в людській свідомості відображає реальність, яка існує незалежно від права, оскільки винахід є не правовою, а природно-технічної категорією і створення вина- ходів, а також їх використання не завжди було пов'язане з правовим регулюванням. Терміном «винахід» в технічній, філософської, художньої літератури позначають щось нове, оригінальне (нову технологію, конструкцію). У патентному праві цей термін має вужчий і певний зміст, тому в спеціальній літературі говорять про винахід в технічному сенсі і про винахід як об'єкт правової охорони. Звідси випливає, що особа, яка вважає себе винахідником, офіційно може бути визнана такою тільки в разі отримання патенту на винахід. Цей охоронний документ видається, якщо об'єкт, який просять визнати винаходом, відповідає критеріям для отримання патенту, встановленим законодавством. Набуття (оформлення) патентних прав на винахід вимагає проходження доволі складних формальностей Метою цієї статті є аналіз механізму правової охорони винаходів в зарубіжних країнах з урахуванням уніфікації міжнародного і європейського законодавства в сфері патентного права, а також розкриття особливостей процедури придбання (реєстрації) патентних прав на винаходи в зарубіжних країнах.
36
ЄМЧЕНКО, І. В. "ЧИННИКИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ У МИТНІЙ БРОКЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 12, 2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-12.
Full textAbstract:
Мета. Визначення чинників, що впливають на ефективність діяльності митних брокерів, як посередників між митними органами та суб’єктами господарювання. Виявлення обставин, що створюють підґрунтя для появи ризиків під час здійснення митних формальностей. Пошук шляхів мінімізації ризиків у посередницькій діяльності митних брокерів.
Методика. При дослідженнях використовували методи на основі системного аналізу статистичних даних. Для підведення підсумків роботи використовували методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.
Результати. Проаналізована посередницька підприємницька діяльність з надання брокерських послуг в митній галузі в умовах реформування митниці. Наведені засади формування ринку митно-брокерських послуг в Україні. Обґрунтовано представницькі функції митного брокера та висвітлено класифікаційні ознаки його діяльності. Визначено основні чинники, які забезпечують ефективність посередницьких функцій митного брокера. Це наявність сучасних інформаційних технологій, кількість митних брокерів у реєстрі Держмитслужби України, якість надання митних послуг, рівень відповідності митної брокерської діяльності світовим стандартам. Показано, що імпортери та експортери приділяють все більшу увагу тим митним брокерам, які надають якісні митні послуги із забезпеченням надійності та безпеки. Зроблений аналіз діяльності з надання посередницьких митних послуг. Наведені критерії класифікації митних послуг. Представлена роль розвитку та розширення функціональних можливостей сервісу «Єдине вікно» для підвищення ефективності роботи митних брокерів. Названо найрозповсюджені програмні продукти, якими користуються у своїй діяльності митні брокери.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у критичному аналізі шляхів зведення до мінімуму комерційних ризиків діяльності митних брокерів. Проведено аналіз заходів з впровадження інноваційних проектів у діяльність митних брокерів з надання митних послуг з декларування.
Практична значимість полягає у визначенні проблемних питань та встановленні сукупності чинників, що формують дієвість інституту митних брокерів. Окреслені заходи з підвищення рівня довіри до митних брокерів з боку суб’єктів господарювання.
37
Oschepkova, Viktoria V. "INTRODUCING DISSERTATION RESEARCH: YU. B. YURIEVA “FORMALITY / INFORMALITY AS A FEATURE OF THE ETHNOCULTURAL STYLE OF COMMUNICATION (BASED ON THE MATERIAL OF ENGLISH AND RUSSIAN LANGUAGES)”. DISSERTATION... OF A CANDIDATE OF PHILOLOGICAL SCIENCES, SPECIALTY 10.02.20 - COMPARATIVE-HISTORICAL, TYPOLOGICAL AND COMPARATIVE LINGUISTICS. MOSCOW, 2020." Bulletin of the Moscow State Regional University (Linguistics), no. 4 (2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.18384/2310-712x-2020-4-98-102.
Full text
38
Гусь, Аліна Володимирівна. "ДО ПИТАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ДОГОВІРНОГО ПРАВА." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 6 (February 28, 2022): 104–8. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.16.
Full textAbstract:
Нині одна із найбільш обговорюваних технологій, яка зачіпає сферу господарських відносин у межах цифрової економіки України, – це блокчейн та смарт-контракти, що створюються у його середовищі та широко застосовуються у різних галузях народного господарства. У статті аналізуються підходи до впровадження смарт-технології як засобу підтримання класичної договірної діяльності та інноваційної технології її інтеграції у договірне право України. Розглянуто особливості правового регу- лювання смарт-договірних відносин. Мета дослідження - визначення місця смарт-контракту в межах традиційних договірно-правових конструкцій, простеження підходів до розуміння його правової природи, зокрема на підставі аналізу визначень, сформульованих у західній правовій доктрині. Встановлено, що існують два основних підходи: смарт-контракт як юридичний документ і смарт-контракт як комп’ютерна програма. На підставі виділених підходів до розуміння правової природи смарт-контрактів запропоновано дві моделі інкорпорації смарт-контрактів у національне договірне право: технологічна та інноваційно-правова. Технологічна модель передбачає використання смарт-контракту тільки як інструментального засобу, призначеного для підтримання діяльності за контрактом у частині автоматичного виконання зобов’язань та блокчейн-зберігання їхніх результатів. Водночас у разі суперечності між тим, як комп’ютерна програма виконує договір, і тим, що написано в умовах договору, перевагу має той сценарій, який прописано у класичному договорі. Інноваційно-правова модель інкорпорації смарт-контрактів у договірному праві передбачає їхню легітимацію і на цій основі – відмову від паперової версії договору, визнання юридичного статусу договору за угодою, укладеною із використанням смарт-технології без виконання будь-яких інших формальностей. У межах поставленої мети автор аналізує форму, предмет, суб’єктний склад смарт-контрактів у разі їхньої легітимації у межах інноваційно-правової моделі інкорпорації у договірне право. Зроблено висновок про достатність чинної правової бази та законодавчих ініціатив для впровадження смарт-контрактів у сферу господарювання.
39
Мельник, В. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ «ДЕ-ЮРЕ» ТА «ДЕ-ФАКТО» В КОНТЕКСТІ ПІЗНЬОАНТИЧНОЇ І РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ." Юридичний вісник, no. 3 (September 9, 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2181.
Full textAbstract:
Стаття присвячена важливому питанню історії та теорії держави і права - співвідношенню понять «де-юре» та «де-факто». Особливості методологічної кореляції демонструються на історичних прикладах імперій періодів пізньої античності та раннього середньовіччя. Філософсько-правовий дискурс кореляції «де-юре» та «де-факто» криється в фундаментальній суперечці двох підходів - чисто юридичного та чисто політологічного (політичного). Перший базується на визначенні ідеального стану справ, тоді як другий відображає реальність з усіма її відхиленнями від ідеального теоретизування. Відтак головна відмінність історико-юридичного тлумачення державної історії, на відміну від тлумачення політологічного, полягає в наявності норм та формальностей, що жодним чином не можуть бути піддані законодавчому сумніву (водночас, вони сумнівні з позицій буденної життєвої практики). Для прикладу, феномен «імперської» влади полягає у її «вселенському», «світовому» масштабі. Цей юридичний «факт» не піддавався жодним сумнівам ані в нормативно-правовій базі, ані в дипломатичних практиках означеної доби. Лише «імперії» могли вважатися «джерелом державності»; імператори роздавали титули та достоїнства «царів», «каганів», «королів», «князів», «герцогів», «графів» тощо. Не дарма термін «суверенітет» походить від латинського поняття «сюзеренітет». З огляду на юридичний «факт» імперської наддержавності (імперії сприймались та уявлялись як сукупності-співдружності держав, «царства царств») тільки взаємне визнання імперіями одна одної могло бути інституціональ- ної базою для творення системи міжнародного права. Ця система, відповідно, розвивалась на основі інституту міжнародної право- суб’єктності, де взаємним визнанням суб’єктності послуговувались виключно імперії зі «вселенськими амбіціями». Наше визначення стосується насамперед Східної Римської імперії (Візантії), Перського царства (Ірану), Кушанського царства (Індії) та пізньоантичної Хань Чао (Китайської імперії). Окремо, перебуваючи в контексті історії міжнародної правосуб’єк- тності, стаття покликана ознайомити читачів із триступінчастою методикою обробки історичних фактів (локальні події, міжнародні події, суб’єктивна інтерпретація). Відтак ґенеза української державності (київсько-руської) подається та вписується в контекст оповідання як локальний аспект міжнародної історії, що може по-різному інтерпретуватися істориками, політологами та юристами. Теорія візантійського походження юридичних форм Київського князівства має на меті підтвердження невідповідності політичного (політологічного) та юридичного (істори- ко-правового) розуміння феномену ґенези державних утворень.
40
Брендак, Аліна. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ В ДЕРЖАВНІЙ МИТНІЙ СПРАВІ УКРАЇНИ." Public management 15, no. 5 (September 29, 2018): 53–65. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-53-65.
Full textAbstract:
Одним із пріоритетних напрямів розбудови ефективної систе- ми публічного управління в Україні є реформування державної митної спра- ви. Затвердження оновленої редакції Митного кодексу України в 2012 році стало важливим кроком уперед у приведенні національної системи митного контролю до найкращих міжнародних стандартів. Однак практика свідчить, що з того часу у цій сфері відносин з’явилися нові загрози та виклики, пов’я- зані, зокрема, з наявністю прогалин у законодавстві та відсутністю дієвих механізмів управління митним сектором.
У зв’язку із зазначеним у статті проаналізовано ключові аспекти органі- зації децентралізованого контролю у сфері державної митної справи. Це пе- редбачає розділення двох основних процесів: процесу прийняття управлін- ських рішень та процесу виконання митних формальностей. З одного боку, це допоможе залучити якомога більше експертів, що є необхідною умовою для більш зваженого прийняття управлінських рішень під час здійснення митного контролю, з іншого — такий підхід, як очікується, сприятиме до- брочесності.
На практиці цей підхід може бути реалізований шляхом створення фронт- та бек-офісів на базі існуючих митниць. Фронт-офіси контактува- тимуть у разі потреби з економічними операторами, а бек-офіси відіграва- тимуть провідну роль у процесі прийняття управлінських рішень. Основна ідея полягає в тому, що фронт- та бек-офіси мають бути розташовані в різних регіонах, а окремі рішення щодо однієї митної декларації, що базуються на аналізі та оцінці ризиків, можуть прийматись фахівцями, які територіально знаходяться у різних митницях (наприклад, митна вартість перевіряється в одному офісі, а нетарифне регулювання — в іншому).
При визначенні перспектив запровадження децентралізованого контро- лю в державній митній справі України акцентується на необхідності здій- снення ряду змін, починаючи від перегляду організаційної структури мит- ниць і закінчуючи вдосконаленням нормативно-правової бази. Комплексне впровадження такого підходу дасть можливість підвищити ефективність управління державною митною справою та забезпечити принципово новий рівень митної безпеки країни.
41
ОСТРІКОВА, ТЕТЯНА. "Місце і роль авторизованого економічного оператора в системі інструментів забезпечення митної безпеки." Право України, no. 2021/03 (2021): 157. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-157.
Full textAbstract:
В умовах євроінтеграційних процесів та необхідності оптимізації здійснення митної справи в Україні важливим завданням є імплементація в механізм правового регулювання різноманітних форм партнерських взаємовідносин між митними органами та підприємствами – суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, провідне місце серед яких займає інститут авторизованого економічного оператора (АЕО). Окрім того, цей інститут є окремим, відносно самостійним структурним елементом забезпечення митної безпеки як інструмента поліпшення процедури здійснення митної справи та захисту реалізації економічних інтересів підприємств. Мета статті полягає у визначенні місця та ролі АЕО через призму інструментів забезпечення митної безпеки держави. Встановлено, що в системі інструментів забезпечення митної безпеки АЕО – це відносно самостійний елемент, який одночасно є і інструментом сприяння торгівлі та покращення ефективності роботи митних органів, і формою захисту економічних інтересів підприємств. Роль АЕО в механізмі державного забезпечення митної безпеки запропоновано розглядати дуалістично: з боку реалізації політики сприяння міжнародної торгівлі та підвищення конкурентноспроможносні підприємств із високим ступенем довіри, що одночасно забезпечує безпеку ланцюга постачання товарів; та з боку безпосередньої оптимізації процедур здійснення митної справи. Встановлено, що запровадження спеціальних спрощень і переваг, які передбачають суттєві полегшення митних формальностей для підприємств із високим ступенем довіри щодо товарів, що переміщуються такими підприємствами, та, відповідно, зменшення обсягів контролю до АЕО з боку митних органів потенційно хоча і створюють вірогідність загроз митної безпеки, однак подібна мінімізація обсягів контрольно-наглядових дій за суб’єктами, що отримали у встановленому законом порядку авторизацію АЕО та набули статус АЕО, компенсується через проведення центральним органом виконавчої влади, який реалі зує державну митну політику із залученням посадових осіб відповідних митниць відносно таких суб’єктів оцінки відповідності підприємства критеріям АЕО, яка за своєю правовою суттю є перевіркою, а також подальшого проведення митними органами моніторингу відповідностіпідприємства критеріям АЕО та повторної оцінки відповідності у визначених законом випадках. Окрім цього, забезпечення належного рівня митної безпеки досягається перенесенням контролю на більш ранню стадію (на період оцінки відповідності підприємства встановленим критеріям набуття статусу АЕО), що дає змогу вивільнити кадрові, організаційні та інші ресурси митних органів для виконання інших завдань при здійсненні митної справи.
42
СКРИПНЮК, ОЛЕКСАНДР, and ОЛЕКСАНДР СКРИПНЮК. "Демократична, соціальна, правова держава в контексті національної ідеї України." Право України, no. 2021/02 (2021): 52. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-02-052.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у переосмисленні фундаментальних доктринальних трансформацій на основі реалізації національної ідеї, втілення її в побудові демократичної, соціальної, правової держави в контексті досягнення прогресу в розвитку України, а також концептуальному розробленні та обґрунтуванні нової парадигми доктринального тлумачення як елемента конституційно-правового регулювання. У статті розглядається проблема правотворчого значення юридичної доктрини, її взаємозв’язок із національною ідеєю та демократичною, соціальною, правовою державою. На думку авторів, доктрина становить внутрішньо узгоджений сегмент правової науки, що не тільки дає загальновизнану в юридичному співтоваристві інтерпретацію правових феноменів, а й встановлює обов’язкові для державних і суспіль них інститутів, членів суспільства моделі функціонування і поведінки. Як і правова наука загалом, доктрина являє собою сукупність знакових форм (текстів), у яких втілюється зміст національної ідеї як добровільно обраної мети і необхідного засобу поступального прогресивного розвитку країни. Як джерело права доктрина створює юридичні норми на основі типізації суб’єктивних прав і обов’язків як державних інститутів, так і індивідів. Реалізація правотворчої функції доктрини здійснюється, на переконання авторів, трьома шляхами, а саме через законотворчість, судову практику і правозастосовну діяльність юристів-практиків.Будучи відносно вільним від формальностей продуктом інтелектуальної діяльності і деякою мірою результатом науки й творчості, доктрина служить орієнтиром до досягнення суспільного прогресу – побудови демократичної, соціальної, правової держави та громадянського суспільства. При цьому в ролі матеріального результату вона повинна виражати не просто загальну ідею або ініціативу, а національну ідею, втілену в конституції та інших законодавчих актах, які визначають орієнтири та координати побудови прогресивної держави і суспільства. Розроблення нової юридичної доктрини України передбачає об’єктивне визнання того, що існують розбіжності публічних і приватних галузей права, адже публічні галузі регулюють насамперед відносини, пов’язані з можливістю реалізації прав і свобод людини та громадянина, а також правовідносини політичного володарювання в державі та суспільстві. У цьому сенсі особливого значення набуває доктринальне переосмислення базових основ конституційного ладу держави. Дійсно, за сучасних обставин однією з найактуальніших доктринальних проблем українського суспільного життя є природа та зміст її конституційного ладу. Автори доходять висновку, що правова система сучасної України перебуває на стадії трансформації, і нині формуються нові форми взаємодії юридичної доктрини та механізму держави.
43
Магировская, О. В., and Е. А. Влодарчик. "SCIENTIFIC KNOWLEDGE REPRESENTATION IN THE DISCOURSE OF MEDICAL EXPERT BLOGS (THE CASE OF ENGLISH AND RUSSIAN-LANGUAGE BLOGS)." Актуальные вопросы современной филологии и журналистики, no. 1(40) (March 19, 2021): 117–23. http://dx.doi.org/10.36622/aqmpj.2021.64.26.018.
Full textAbstract:
В статье впервые выявляются и анализируются вербальные способы репрезентации научного знания в одном из новых и наиболее активно развивающихся жанрах интернет-дискурса - жанре экспертного блога. Новизна данной проблемы обусловлена отсутствием лингвистических исследований как медицинских экспертных блогов, так и особенностей концептуализации научного знания в них, его адаптации к восприятию широким кругом лиц, не владеющих специальным научным знанием. Предметом исследования выступают лексические и стилистические способы и средства как основные инструменты языковой реализации научного знания, представленного в дискурсе медицинских экспертных блогов. На материале англоязычных и русскоязычных блогов, размещённых в сети Instagram в 2019-2020 гг., решается цель исследования, которая заключается в выявлении закономерностей и особенностей языковой организации экспертных блогов как особого дискурсивного пространства трансляции новых форм экспертного знания в англоязычной и русскоязычной лингвокультурах. Проведённой анализ позволяет указать на тенденцию к трансформации научного знания, что обусловлено возможностью вовлечения в это знание широкой общественности благодаря развивающимся социальным сетям, а также выявить лингвокультурную специфику, которая чётко проявляется в рамках происходящего процесса. Трансформация научного знания в анализируемых лингвокультурах получает свою репрезентацию в (1) степени проявления формальности научного стиля, (2) обязательном наличии ономастических единиц экспертности, (3) использовании специфических лексических и стилистических способов представленности терминологического знания. Как следствие, результаты исследования расширяют представления о развитии новых форм научного знания в сети Интернет и доказывают детерминированность особенностей их репрезентации лингвокультурной принадлежностью их авторов. Сформулированные выводы могут найти применение в научных исследованиях в области лингвистики, посвящённых проблеме прагматического потенциала и когнитивно-коммуникативной организации экспертных блогов. The article focuses on the verbal features of scientific knowledge representation in a new and actively developing genre of Internet discourse, the genre being that of expert blogs. The novelty of this issue is determined by the lack of linguistic research of both medical expert blogs and peculiarities of scientific knowledge conceptualization in them. It is also for the first time that the article covers the problem of knowledge adaptation to the minds of a broad range of individuals not proficient in special scientific knowledge. The subject of the research is lexical and stylistic features functioning as the major tools of language manifestation of scientific knowledge in the discourse of medical expert blogs. Basing on the material of English-language and Russian-language blogs published on Instagram in 2019-2020 the research aims to identify patterns and features of language organization in expert blogs as a special discursive space, which represents new forms of expert knowledge in English and Russian linguistic cultures. The analysis has revealed the current trend towards the scientific knowledge transformation that is in the process due to the wide public’s involvement in it through actively developing social networks. The transformation of scientific knowledge in the linguistic cultures under the analysis is reflected in (1) the degree of the scientific style formality, (2) the mandatory presence of onomastic units of expertise, (3) the use of specific lexical and stylistic means of representing terminological knowledge. It has been also proved that these ways of scientific knowledge representation are determined by the expert authors’ linguocultural identity. The theoretical prerequisites stated can be based upon in further research of pragmatic potential and cognitive-communicative organization of expert blogs.
44
"Мокосеева М.А. Решения органов конституционной юстиции Российской Федерации:норма права или юридическая формальность." Административное и муниципальное право 9, no. 9 (September 2015): 967–77. http://dx.doi.org/10.7256/1999-2807.2015.9.16194.
Full text
45
Kozyakova, Svetlana S. "Problems of visa formalities and ways to simplify visa procedures." Research result. Business and Service Technologies 5, no. 4 (December 30, 2019). http://dx.doi.org/10.18413/2408-9346-2019-5-4-0-3.
Full text