To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фонди основні.
Journal articles on the topic 'Фонди основні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Фонди основні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ганусич, В. О. "Основні засоби, основні фонди, основний капітал: визначення та змістовне навантаження термінів." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 29, ч. 2 (2010): 26–28.
Find full text
2
Сьомченков, О. А. "Оцінка ефективності інвестування в основні фонди." Економіка АПК, no. 9 (2006): 58–66.
Find full text
3
Бугайова, О. О. "Основні фонди та оборотні засоби Збройних Сил України." Судова апеляція, no. 4 (57) (2019): 71–79.
Find full text
4
Насібова, O., Д. Ляшко, Р. Чемчикаленко, O. Шелест, and K. Дяченко. "ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 182–90. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251430.
Full textAbstract:
Анотація. У статті розглянуто регулювання державних фінансів, які впливають на розвиток країни та орієнтоване на підтримку населення країни. Наголошено, що для реалізації соціальної функції держави метою доходів та видатків державного бюджету є створення та побудова державних коштів, що забезпечують основні параметри життя особистості та суспільства. Визначено, що соціальна мета трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджеті полягає у забезпеченні цілісності національного суспільства, соціальній гармонії та стабільності у суспільстві шляхом розподілу державних фінансових потоків та суспільних благ між регіонами країни задля сприяння сталого соціально-економічного та культурного розвитку окремих регіонів та країн загалом. Акцентується увага на основних особливостях фінансового забезпечення державних соціальних програм: фінансова підтримка реалізується відповідно до прийнятих нормативних актів, що свідчить про те, що процеси створення та спрямування фінансових ресурсів для реалізації державних соціальних програм контролюються державними органами та громадянським суспільством — це кошти суб’єктів господарювання, домогосподарств, іноземних держав (прямо чи опосередковано), кошти міжнародних організацій та фондів, кошти державного та місцевих бюджетів. Фінансова підтримка соціальних програм — це виділення певної суми коштів на виконання завдань, пов’язаних із цим процесом, визначених у соціальній та фіскальній політиці держави. Окреслено, що фінансова підтримка є одним із факторів, що впливають на якість життя шляхом розвитку конкретного соціального об’єкта. Узагальнено, що функціональна сукупність окремих елементів і процесів соціальної реальності створює систему суспільного відтворення. В окремому господарстві відтворення відбувається у формі безперервного циклу адекватного доходу чи капіталу для забезпечення життя та господарської діяльності окремої особи. Водночас, певні параметри відтворення не тільки реалізуються безпосередніми учасниками процесу, але й навмисно встановлюються та коригуються ними. Визначено, що основним джерелом фінансових ресурсів у сфері соціального захисту населення є ВВП у процесі розподілу та перерозподілу, які можна поділити на три основні групи: централізовані державні фонди; державні децентралізовані фонди; приватні соціальні фонди. Ключові слова: держава, регулювання, податки, фінанси, підтримка, розвиток, населення, реформування. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 10.
5
Барабаш, Вікторія, Людмила Глєбова, and Микола Тупчієнко. "НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ОСОБИСТОГО АРХІВУ ІСТОРИКА, КРАЄЗНАВЦЯ С. І. ШЕВЧЕНКА." Society. Document. Communication 12, no. 12 (September 13, 2021): 34–52. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-34-52.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження визначається загальними проблемами комплектування фондів музеїв та наукового дослідження музейних предметів, які надходять та зберігаються в музейних фондах. Це обумовлено низкою таких факторів, як підвищення ролі музеїв у вихованні здобувачів вищої освіти; підвищення суспільного інтересу до пам’яток історії; удосконалення форм і методів роботи задля прискорення темпів розвитку і підвищення рівня музейної справи, зростання популярності музеїв.
Класифікація і систематизація музейних предметів має на меті встановити їх взаємозв’язки. Класифікація полягає у розподілі на групи за ознаками спорідненості й відмінності всього обсягу потрібних музею матеріалів. Така класифікація здійснюється за розробленими самим музеєм класифікаційними схемами й охоплює і наявні в музеї предмети, і ті, у придбанні яких зацікавлена установа. Таким чином класифікація виявляє певні прогалини в музейних зібраннях.
У фондах Кіровоградського обласного краєзнавчого музею зберігається низка документів, які дають змогу уточнити та конкретизувати біографію визначного вченого краєзнавця та громадського діяча С. І. Шевченка, а також поглибити уявлення про його творчу спадщину. У даному дослідженні проаналізовано основні віхи громадської та наукової діяльності відомого історика; проведено історіографічний аналіз проблеми комплектування музейних фондів; визначено основні класифікаційні ознаки документів архівного фонду в музеях; здійснено науково-фондове описування, класифікацію та систематизацію документів персонального архіву відомого історика, краєзнавця Сергія Шевченка, які автор у 2015 році передав до фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Досліджені документи погруповано на три фонди: основний, науково-допоміжний, обмінний. До кожного фонду застосована класифікація і групування за тематикою, хронологією і станом збереження.
6
Барабаш, Вікторія, Людмила Глєбова, and Микола Тупчієнко. "НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ОСОБИСТОГО АРХІВУ ІСТОРИКА, КРАЄЗНАВЦЯ С. І. ШЕВЧЕНКА." Society. Document. Communication 12, no. 12 (September 13, 2021): 14–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-14-33.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження визначається загальними проблемами комплектування фондів музеїв та наукового дослідження музейних предметів, які надходять та зберігаються в музейних фондах. Це обумовлено низкою таких факторів, як підвищення ролі музеїв у вихованні здобувачів вищої освіти; підвищення суспільного інтересу до пам’яток історії; удосконалення форм і методів роботи задля прискорення темпів розвитку і підвищення рівня музейної справи, зростання популярності музеїв.
Класифікація і систематизація музейних предметів має на меті встановити їх взаємозв’язки. Класифікація полягає у розподілі на групи за ознаками спорідненості й відмінності всього обсягу потрібних музею матеріалів. Така класифікація здійснюється за розробленими самим музеєм класифікаційними схемами й охоплює і наявні в музеї предмети, і ті, у придбанні яких зацікавлена установа. Таким чином класифікація виявляє певні прогалини в музейних зібраннях.
У фондах Кіровоградського обласного краєзнавчого музею зберігається низка документів, які дають змогу уточнити та конкретизувати біографію визначного вченого краєзнавця та громадського діяча С. І. Шевченка, а також поглибити уявлення про його творчу спадщину. У даному дослідженні проаналізовано основні віхи громадської та наукової діяльності відомого історика; проведено історіографічний аналіз проблеми комплектування музейних фондів; визначено основні класифікаційні ознаки документів архівного фонду в музеях; здійснено науково-фондове описування, класифікацію та систематизацію документів персонального архіву відомого історика, краєзнавця Сергія Шевченка, які автор у 2015 році передав до фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Досліджені документи погруповано на три фонди: основний, науково-допоміжний, обмінний. До кожного фонду застосована класифікація і групування за тематикою, хронологією і станом збереження.
7
Біла-Тіунова, Л. Р. "ПЕНСІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ДОСВІД СВІТОВОЇ ПРАКТИКИ." Знання європейського права, no. 1 (March 27, 2022): 58–61. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.316.
Full textAbstract:
У статті досліджено стан системи пенсійного забезпечення в Україні та проблеми функціонування її складових рівнів. Враховуючи те, що Пенсійний фонд включається у фінансову систему країни, розглянуто місце фінансової системи у реалізації завдань економічної політики держави та завдання вдосконалення її функціонування. Встановлено, що функціонування фінансової системи забезпечується фінансовими інститутами (державними і недержавними), які сукупно здійснюють реалізацію всіх функцій, необхідних для діяльності держави та ринкової економіки. Серед різноманіття фінансових інститутів виокремлено державні цільові фонди, сутність яких зводиться до фінансування суспільних потреб цільового характеру, у тому числі потреб вразливих верств населення. Звернено увагу на наявні моделі пенсійних систем зарубіжних країн. Розглянуто основні завдання Пенсійного фонду України, серед яких реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та питання реформи пенсійного забезпечення. Проаналізовано три рівні пенсійної системи: солідарна система, накопичувальна система, добровільно-накопичувальна пенсійна система. Зазначено, що перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення. Акцентовано увагу на тому, що поєднання у відповідному співвідношенні солідарної та накопичувальної (на обов’язковій та добровільній основі) складових дає найменш ризиковану та найбільш дієву можливість успішного функціонування пенсійної системи країни та повноцінного забезпечення пенсіонерів. Сьогодні існує проблема фінансування солідарної системи за рахунок низького рівня заробітної плати в Україні та невеликих відрахувань до Пенсійного фонду. Зроблено висновок про необхідність обов’язкової накопичувальної системи, яка збалансує солідарну систему та пришвидшить детінізацію ринку праці і забезпечить особистий накопичувальний рахунок для кожної людини з метою зміцнення пенсійної системи та впровадженню євроінтеграційних змін.
8
Барабаш, Вікторія, and Людмила Глєбова. "ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ БІБЛІОТЕКИ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ТА ДУХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ." Society. Document. Communication, no. 6/2 (July 3, 2019): 11–27. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-11-27.
Full textAbstract:
У статті здійснено розгляд структури та складуінформаційного ресурсу бібліотеки Центральноукраїнськогонаціонального технічного університету; визначеноспроможності даного ресурсу у сприянні розвиткуінформаційного та духовного потенціалу основної груписпоживачів послуг даної інформаційної установи –студентства.Інформаційний ресурс бібліотеки технічногоуніверситету формується насамперед документами зтехнічних, природничих, економічних наук, що безперечно пов’язано із основними напрямками підготовки фахівців. Ізвідкриттям в університеті нових спеціальностей (серед яких –«Інформаційна, архівна та бібліотечна справа») фондбібліотеки поповнився новими надходженнями, покликанимизабезпечити ґрунтовну підготовку майбутніх фахівців.Зазначено, що інформаційний ресурс бібліотекиЦентральноукраїнського національного технічногоуніверситету формують також спеціальні фонди, до якихналежать фонд НДР і ДКР. Наявність серед контингентувикладачів та студентів університету вчених і винахідниківзумовила появу значного масиву таких документів, а відтак іпотребу їх об’єднання у межах окремого підфонду.У статті акцентовано увагу на тому, що бібліотекаЦНТУ за рахунок потужної наукової діяльності фахівцівуніверситету, поряд із науковими та науково-технічнимибібліотеками країни, є фондоутримувачем дисертаційнихдосліджень та авторефератів переважно технічної,природничої та економічної тематики. Створення фондудисертацій та авторефератів у бібліотеці ЦНТУ розпочатоз 1994 р.Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльностібібліотеки, визначено основні вектори формування тафункціонування її інформаційного ресурсу
9
Seniv, R., and І. Olenych. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 4, 2016): 136–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6927.
Full textAbstract:
В статті розглядається проблема виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Львівської області та напрямки її вирішення. Виробництво та реалізація молока в сучасних кризових умовах функціонування сільськогосподарських підприємств залишається одним з основних напрямів вирішення продовольчої проблеми. Основними виробниками молока в західному регіоні України є індивідуальні селянські господарства. На основі майна колишніх великих колективних сільськогосподарських підприємств сформовано дрібні самостійні виробничі структури. Внаслідок цього такі засоби виробництва як тваринницькі приміщення, силосні споруди опинилися у власності різних підприємств. В умовах низької прибутковості, а в багатьох випадках – збитковості, не можуть формуватись і оновлюватись основні фонди. Індивідуальний сектор переважно не має товарної орієнтації. Більше того, формування продовольчого ринку в основному продукцією дрібнотоварних господарств є ознакою невисокого рівня економічного розвитку країни та значних диспропорцій у народному господарстві. Для стабільного забезпечення молокопереробних підприємств якісною сировиною потрібно створювати спеціалізовані високорентабельні молочні ферми де технологія виробництва відповідала б сучасному рівневі й забезпечувала б отримання високоякісного і дешевого молока. Для приватного сектору потрібно відновити знищену інфраструктуру заготівель молока.
10
Корицкий, А. В. "ВЕЛИКА ЛИ ОТДАЧА ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА В РОССИИ?" Журнал «ЭКО» 48, no. 2 (July 9, 2018): 35. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-2-35-47.
Full textAbstract:
<p align="justify">В статье проведена оценка воспроизводственной стоимости образования регионов России и с помощью регрессионного анализа линеаризованной макроэкономической производственной функции рассчитана отдача физического и человеческого капитала. Показано примерное равенство коэффициентов эластичностей доходов населения по основным фондам и фонду образования. Сделан вывод, что влияние основных фондов и фонда образования в денежной оценке на доходы населения регионов России примерно одинаково, хотя суммарные инвестиции в образование, как государственные, так и частные, в несколько раз ниже, чем инвестиции в основные фонды. </font>
11
Породко, Ю. М. "Вітчизняні інвестиційні фонди в посткризовому періоді та основні напрями оптимізації їхньої діяльності." Формування ринкових відносин в Україні, no. 9 (124) (2011): 105–10.
Find full text
12
ПОЛЄХІНА, Вікторія. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ." Humanitas, no. 6 (February 23, 2022): 122–27. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.17.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу теоретичних основ щодо форм та витоків фінансування та фінансового забезпечення у системі соціального захисту. Визначено, що фінанси виконують вагому роль у частині забезпечення необхідних умов для формування, розподілу й використання ВВП у державі та забезпечення всіх суб’єктів суспільного відтворення грошовими коштами, достатніми для здійснення їхньої діяльності. Розкрито основні форми соціального захисту: соціальне страхування, що опирається на сформовані позабюджетні цільові фонди за рахунок особистих внесків учасників; соціальне забезпечення, що передбачає виплату універсальної соціальної допомоги чи послуг за рахунок загальнодержавних коштів, які збираються із бюджетів різних рівнів; соціальну допомогу, що надається як матеріальна допомога або послуга за умови перевірки потреби в ній, що фінансуються за рахунок державних та приватних коштів. З’ясовано, що основна мета соціального захисту – це створення та забезпечення сприятливих соціально-економічних умов для всебічного розвитку людини як культурного, економічного та соціального індивіду. Стратегія соціальної державної політики має бути спрямована на забезпечення стабільності життя населення, зниження рівня безробіття, зменшення класової фінансової нерівності, подолання бідності та посилення соціального захисту населення. Процес фінансового забезпечення можливо умовно поділити на два етапи: формування фінансових ресурсів та використання фінансових ресурсів. Визначено, що фінансове забезпечення соціального захисту розглядаємо як систему грошових відносин розподільчого характеру, у процесі яких за рахунок податків та спеціальних внесків формуються централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що в майбутньому будуть використовуватися для фінансування соціальних виплат.
13
Боровик, А., and В. Барчук. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ОХОРОНИ ЛІСОВОГО ФОНДУ ТА МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО В УКРАЇНІ." Юридичний вісник, no. 1 (April 14, 2022): 69–77. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2304.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що знеліснення та деградація лісів негативно позначаються на багатьох глобальних цілях, досягнення яких активно декларується у різних сферах міжнародних та національних політик, у тому числі таких як захист біорізноманіття, протидія кліматичним катастрофам, охорона та захист прав людини, забезпечення миру та безпеки, впровадження належного управління та утвердження верховенства закону. Отже, світова спільнота розуміє, що необхідні суттєві дії щодо ефективної охорони лісів. Наголошено на тому, щоб національні лісові фонди не стали черговою корупційною схемою з відмивання державних коштів, необхідно підвищувати їхню транспарентність. Аналіз закордонного законодавства, яке регулює взаємовідносини з національними лісовими фондами дає можливість запропонувати такі три основні способи підвищення їх підзвітності та прозорості: 1) залучення до управління фондом неурядових організацій; 2) вимога річних планів від керуючих фондами щодо того, як кошти можуть бути витрачені, та 3) вимога регулярних незалежних аудиторських перевірок фонду. Зроблено висновок, що Україні слід перейняти досвід зарубіжних країн в аспекті запровадження нових інструментів забезпечення схоронності усіх лісових територій України, які характеризуються відповідним біотопом та біоценозом для лісового покриву Землі або призначені для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів, в тому числі – створення національного лісового фонду. Це має бути юридична особа публічного права, що співпрацює з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України на основі затвердженого положення про забезпечення постійної взаємодії між ними, фінансуватись за рахунок бюджетних коштів, цільових коштів (отриманих від реалізації лісогосподарської діяльності, стягнень за порушення лісового законодавства), а також донорських, благодійних внесків та інших фінансових інструментів. Місією діяльності Національного лісового фонду України має бути забезпечення схоронності усіх лісів на території України, а принципами його організації та діяльності – принцип транспарентності, принцип відкритості, принцип підконтрольності державі, принцип підзвітності суспільству.
14
Мельник А.О. and Соловйова Т.М. "ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 114–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-15.
Full textAbstract:
В основі ефективного функціонування кожного підприємства стоїть робоча сила. Особливістю даного ресурсу є його ціна, яку варто правильно розрахувати при формуванні фонду заробітної плати. Фонд оплати праці є невід’ємною статтею витрат підприємства, тому його формування є особливо актуальним та викликає значні протиріччя. З одного боку, підприємець бажає отримати максимальний прибуток від своєї діяльності, при цьому прагне зменшити основну статтю витрат це - фонд оплати праці, але при цьому прагне стимулювати персонал з метою підвищення продуктивності праці і результативності роботи підприємства. Тому процес формування фонду заробітної плати потребує підвищеної уваги і максимального аналізу. Аналіз фонду оплати праці передбачає здійснення таких етапів: визначення розмірів і динаміки середньої заробітної плати окремих категорій та професій працівників, виявлення відхилень у чисельності працівників і в середній заробітній платі на витрату фонду заробітної плати, вивчення ефективності застосовуваних систем преміювання, дослідження темпів росту заробітної плати, їх співвідношення з темпами продуктивності праці, забезпечення випереджаючого зростання продуктивності праці порівняно з підвищенням його оплати, виявлення та мобілізація резервів підвищення ефективності використання фонду заробітної плати [6].
У статті розглянуто роль з фонду заробітної плати для працівника та роботодавця. Проаналізовано історичні передумови формування фонду оплати праці та погляди вітчизняних учених щодо його важливості. Досліджено структуру фонду заробітної плати на основі Закону України «Про оплату праці», на основі цього відображено дану структуру у розрізі сільського господарства та промисловості за перший та другий квартали 2020 року. Визначено фактори впливу на формування фонду оплати праці. Виділено основні напрямки удосконалення процесу формування фонду заробітної плати на підприємстві.
15
Шпакова, Г. В. "«ЗЕЛЕНІ» ФІНАНСИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ГАРАНТУВАННЯ ПРИРОДО-ТЕХНОГЕННОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ." Підприємництво та інновації, no. 9 (December 30, 2019): 112–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.18.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сутність поняття «зелені» фінанси» та визначено його застосовність до виконання завдань забезпечення екологічної та техногенної безпеки територій на принципах сталого розвитку. Визначено основні механізми формування джерел «зелених» інвестицій, такі як «зелені» кредити, «зелені» облігації, фіскальна політика, територіальні фонди, «зелені» кооперативи. Сформовано перелік секторів реальної економіки, які за результатами дослідження мають найбільший негативний вплив на екологічну безпеку територіальних об’єднань. Головними чинниками, які є перепоною широкого впровадження «зелених» фінансів в економічну практику, виділено складність визначення та системний характер економічних та неекономічних ризиків, які є основою прийняття рішення про фінансування «зеленого» проєкту. Розроблено перелік та послідовність етапів проєктування джерел фінансування «зелених» інвестицій з урахуванням екологічної та техногенної безпеки в контексті сталого розвитку територій.
16
Проскурович, Оксана, Тетяна Завгородня, and Катерина Горбатюк. "ДІАГНОСТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ЗАСОБАМИ ЕКОНОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ." MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, no. 1 (April 28, 2022): 15–25. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-2.
Full textAbstract:
В науковій статі досліджено процес діагностування ефективності використання основних фондів виробничого підприємства. Опрацьовано підходи до трактування категорії «основні фонди» та «показники ефективності їх використання». Надана оцінка динаміки, структури та технічного стану засобів праці виробничого підприємства. Діагностовано ефективність використання основних фондів за такими показниками: питома вага активної частини основних фондів, фондовіддача, фондомісткість, машиновіддача, машиномісткість, фондоозброєність загальна та технічна. Проведено факторний аналіз ефективності використання основних фондів, щодо впливу на рівень фондовіддачі питомої ваги активної частини основних фондів та машиновіддачі. Визначено вплив на зміну обсягу товарної продукції коливання: вартості основних фондів та фондовіддачі. Застосовано економетричне моделювання та прогнозування ефективності використання засобів праці щодо зміни основних складових технічного потенціалу виробничого підприємства. Побудовано декілька економетричних та трендову моделі зміни рівня фондовіддачі. Усі побудовані моделі мають високе значення коефіцієнта детермінації, що вказує на вагому частку впливу відібраних факторів на результативний показник. Одночасно вони є адекватними, тому за ними і здійснено прогнозування рівня фондовіддачі. Результати моделювання та подальшого прогнозування довели, що найкраще описує зміну фондовіддачі п’яти факторна модель, трьох факторна модель щодо впливу технічної фондоозброєності, трудомісткості та питомої ваги робітників у складі персоналу, одно факторні залежності між рівнем фондовіддачі і технічною фондоозброєністю та рівня фондовіддачі і питомою вагою робітників. Ці моделі мають достатньо високе значення коефіцієнта детермінації, найменше значення стандартної помилки та встановлено адекватність цих моделей за критерієм Фішера та достовірність їх параметрів за критерієм Ст’юдента. Одночасно побудовано трендову модель зміни фондовіддачі за поліноміальною залежністю. Результати прогнозування засвідчують подальше стабільне зростання рівня фондовіддачі, як щодо її фактичного так і розрахункового значення.
17
Шимко, Я. Р. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОКРЕСЛЕННЯ РІЗНОМАНІТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 1 (June 23, 2019): 280–94. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.280-294.
Full textAbstract:
За результатами критичного аналізу підходів вчених до класифікації видів недержавних пенсійних фондів (НПФ) ідентифіковано та упорядковано класифікаційні ознаки, а також визначено основні види фондів. Авторська класифікація видів НПФ побудована на основі виділення сукупності таких класифікаційних ознак, як: організаційна будова, склад засновників, відокремленість активів фонду від активів засновників, участь засновників у розподілі прибутку фонду, структура управління, доступність участі в фонді, приналежність учасників фондів, форма участі в фонді, принцип розрахунку пенсійних виплат, право власності на пенсійні активи, стадія життєвого циклу, ризикованість інвестицій, наявність гарантій, динаміка розвитку, відношення до конкурентів, генеричний тип стратегії розвитку. Подана класифікація НПФ дозволяє розкрити видове різноманіття фондів та з’ясувати їх соціально-економічне значення.
18
Sopov, D. S. "Порушені землі Луганщини та їх класифікація." Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 26, no. 1 (March 30, 2018): 176–83. http://dx.doi.org/10.15421/111819.
Full textAbstract:
Земельні ресурси, які є основним засобом виробництва, територіально обмежені. Земельний фонд Луганщини за досить нетривалий період природокористування зазнав значних змін. Екстенсивне сільськогосподарське землекористування, розроблення родовищ корисних копалин, промислове та житлове будівництво, утворення комунікацій викликало суттєву проблему – виникнення порушених земель, через що скорочуються площі, придатні для господарського використання. Порушені землі створюють реальну перспективу деградації земельного фонду, що спричинює виникнення складних економічних, екологічних, соціально-політичних проблем. Проблема дефіциту земель породила проблему рекультивації порушених земель, науково обґрунтоване вирішення якої можливе лише через удосконалення методів виявлення, обліку та класифікації таких земель. Запропоновані в різні часи класифікації порушених земель враховували або їх ознаки в сукупності, або в будь-якому поєднанні. Частіше за все ознаки, які бралися за основу класифікації, були не одного рівня, навіть несумісними. З метою визначення оптимальних шляхів відновлення та збереження земельного фонду розроблено класифікацію порушених земель Луганщини із зазначенням генетичного чинника, характеристикою основних видів антропогенно порушених земель, запропонованими видами рекультивації та перспективами їх відновлення та використання. Висловлена думка, що так звані порушені землі – чи то природним шляхом, чи то через господарську діяльність людини – є резервом у земельному фонді області.
19
Prikhodko, O. B., V. P. Pasternak, and V. Yu Yarotsky. "Стан, структура і продуктивність соснових лісів ДП «Лиманське ЛГ»." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 24–29. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.24.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості структури, продуктивності та стану соснових лісів ДП «Лиманське ЛГ» на типологічній основі. За результатами аналізу бази даних «Лісовий фонд» встановлено, що в лісовому фонді домінують чисті соснові деревостани у свіжих і сухих борах та свіжих суборах, що визначається кліматичними умовами та співвідношенням типів рельєфу. Соснові деревостани є середньопродуктивними: середній клас бонітету становить І,7, середня повнота – 0,76. Найбільші частки за площею займають деревостани VI–VIІІ класів віку.З використанням польової ГІС Field-Map на дослідних ділянках проведено оцінювання основних компонентів лісових екосистем, визначено санітарний стан соснових деревостанів. За станом соснові ліси характеризуються як ослаблені та сильно ослаблені. Індекс стану без урахування сухостою становить від І,53 до ІІ,70. Найгірший стан визначено на ділянках, пошкоджених пожежами (ІІ,49–ІІ,70). Встановлено основні чинники, що негативно впливають на стан лісів (зміна рівня ґрунтових вод, ураження хворобами, пошкодження пожежами).
20
Марчук, М. І. "ТЕРИТОРІАЛЬНЕ САМОВРЯДУВАННЯ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ЯК СКЛАДНИК ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 50–54. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).318.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей впливу євроінтеграційних процесів на систему місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща. З переходом Польщі до побудови капіталістичних відносин поступово виникла потреба в оптимізації її самоврядних структур із врахуванням особливостей діяльності місцевих органів влади в Західній Європі. У статті досліджено основні напрями демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості. З’ясовано, що польська система регіонального розвитку нині недостатньо дозволяє реалізовувати національні та регіональні стратегії розвитку, оскільки вона надмірно зосереджена на освоєнні європейських коштів та на виконанні вказівок і рекомендацій Європейського Союзу. Така слабкість польської регіональної політики може створювати труднощі у визначенні інших національних і регіональних пріоритетів у сфері розвитку. Визначено, що для ефективної реалізації регіональної політики польським посадовцям доцільно першочергово зробити повну реконструкцію системи державних фінансів у такий спосіб, щоб центральна та місцева влада отримала власні кошти й інвестиційні фонди, адже дотація з боку ЄС закінчиться у 2020 р. Недоліком включення місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща до євроінтеграційного процесу є те, що реформування фінансової системи Польщі майже не дозволило провести децентралізацію державних коштів для збільшення доходів на місцях. Наголошено, що регіоналізація і децентралізація є важливими передумовами економічної конкуренції між окремими населеними пунктами і регіонами. Така конкуренція в українських реаліях могла б стати оптимальною базою для подальшого економічного розвитку держави та зміцнити її позиції в умовах міжнародної конкуренції. На підставі з’ясованих особливостей зроблено висновок про те, що не вирівнювання диспропорцій між регіонами є основою для політики регіональної єдності, а саме усунення факторів, що зумовлюють таку нерівність.
21
Shushulkov, S. "Соціально-економічні аспекти розвитку рекреаційного землекористування." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.13.
Full textAbstract:
В статті визначена сутність рекреаційних ресурсів, досліджені основні засади використання та оцінка туристично-рекреаційного потенціалу країни. Проведена оцінка передумов розвитку економіки за рахунок туризму на основі Індексу конкурентоспроможності. Визначено сутність рекреаційного землекористування, проведена оцінка розподілу за підтипами використання. Доведено, що рекреаційний потенціал зосереджується на землях практично всіх категорій за основним цільовим призначенням. Проведено розподіл земельного фонду за категоріями та районування рекреаційного землекористування.
22
ДАХНЮК, А. М., and О. І. ПЕРЕДРІЙ. "ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ АНТИКВАРІАТУ ТА ТВОРІВ МИСТЕЦТВА." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 31–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-3.
Full textAbstract:
Мета. Проведення аналізу способів продажу антикварних речей та ринку антикваріату в цілому,та ринку нумізматики зокрема, характеристика дистанційних інтернет-аукціонів, встановлення недоліків, щодо торгівлі антикварними речами, у законодавчій базі.Методика. Загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу. Для підведення окремих підсумків у роботі використано методи аналізу та синтезу, абстрагування та групування.Результати. Аналізуючи особливості ринку антикваріату, виявлено, що в Україні існує попит на антикварні речі та їх продаж. Сьогодні суб’єктами колекціонування виступають не лише музеї, архіви, фонди та бібліотеки, але й приватні колекціонери. На території нашої держави антикваріат є доступним для будь-якої ланки населення. У вільному доступі він широко продається на інтернет-просторі. Інтернет-аукціони бувають кількох видів, для кожного виду створені свої правила та нюанси. Проблемою становлення антикварного ринку в Україні є недостатня кількість підготовлених експертів в даній області. Через відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів на митниці, гострою залишається проблема контрабанди культурних цінностей. Також в українському законодавстві існують недоліки, щодо продажу та ідентифікації антикваріату. Державної структури, яка б займалася експертною оцінкою антикваріату та контролювала антикварний ринок в Україні, не існує: нормативні документи про порядок проведення державної експертизи культурних цінностей існують, але не розроблено чіткого переліку організацій, що уповноважені проводити цю експертизу, не визначено статус експерта та його відповідальність за результати експертизи.Практична значимість. Проведено дослідження стану ринку антикваріату та творів мистецтва за останні роки. Виявлено, що основні операції з продажу, у сучасному світі відбувають на інтернет-просторі, що є дуже зручним. Проаналізовано стан законодавства та виявлені недоліки законодавства щодо продажу антикварних речей. Вказане дослідження має значне практичне значення: виявивши недоліки у сфері антикварного ринку, можна чітко сформувати способи їх вирішення та удосконалення.
23
Будаченкова, Е. А. "Реновация: преимущества и недостатки." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, no. 8 (June 2021): 122–25. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-324.
Full textAbstract:
В настоящее время особую актуальность приобретает задача сохранения существующего жилого фонда стран мира посредством грамотной его эксплуатации и своевременной реконструкции жилья, в особенности жилых домов первых массовых серий, коммунальных квартир и полуразрушенных зданий. Созданный массовой застройкой в середине XX века жилой фонд, состоящий в основном из пятиэтажных кирпичных, блочных и крупнопанельных домов морально и физически устарел. В работе рассмотрены основные принципы современной реновации, приведены успешные практики и примеры реализации проектов в странах Европы, обозначены основные преимущества и недостатки реновации.
24
Шейко Ю.О., к.е.н., старший викладач. "ПРІОРИТЕТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 106–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-14.
Full textAbstract:
Фінансові ресурси страхових компаній у розвинених країнах є потужним джерелом інвестування економіки, що зумовлене природою страхування і наявністю у розпорядженні страхових компаній значного обсягу страхових фондів. Тоді як в Україні прибуток від інвестиційної діяльності займає лише незначний відсоток сукупного прибутку страховиків. Це підтверджує актуальність проведення досліджень напрямків та механізмів залучення страхових компаній до процесів інвестування економіки.
У статті досліджено теоретичні засади та обґрунтовано важливість інвестиційної діяльності страхових компаній в економіці. Проаналізовано основні напрями інвестиційних вкладень вітчизняних страховиків. Визначено, що при здійсненні інвестиційної діяльності вони обирають менш ризикові напрями інвестування, що приносять гарантований дохід. Обґрунтовано, що сфера інвестиційної діяльності страховиків є досить монополізованою.
Обґрунтовано, що одним із напрямів активізації і підвищення ефективності інвестиційної діяльності страхових компаній є розвиток нових страхових продуктів, зокрема такого страхового продукту як інвестиційне «фондове страхування» або Unit-Linked, що передбачає поєднання класичного накопичувального страхування життя з інвестиційною діяльністю у вигляді вкладень у пайові та ETF фонди. Визначено, що хоча розвиток цього виду страхування ще стримують певні фактори (законодавчі обмеження щодо розміщення резервів, часові рамки визначення страхової суми, відсутність розроблених правил Unit-Linked страхування та правил роботи за цим страховим продуктом), даний вид страхування є досить перспективним і потребує прискіпливішої уваги з боку вітчизняних регуляторів і страховиків.
25
Підлипна, Р. П., and В. Ю. Смочко. "ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 9 (November 3, 2021): 68–76. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.9.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості сучасного етапу розвитку пенсійної системи та її функціонування. На основі статистичних даних визначено основні тенденції у формуванні доходів та видатків бюджету Пенсійного фонду, проведено динамічний аналіз основних соціальних і демографічних показників, виявлено позитивні та негативні тенденції соціально-економічного розвитку та ймовірні фактори, що їх спричинили. Обґрунтовано необхідність модернізації солідарної пенсійної системи саме в напрямі солідаризації відповідальності роботодавців і працівників шляхом перерозподілу між ними внесків у пенсійне страхування. З’ясовано, що несвоєчасне впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування та нерозвиненість системи добровільного (недержавного) пенсійного страхування є небезпечними ознаками концептуальних прорахунків в урядовій програмі реформування системи пенсійного забезпечення та можуть стати джерелами майбутніх кризових явищ як у соціальній, так і в економічній сферах.
26
Самдан, Аяна Анай-ооловна. "Фондирование документов на старомонгольской письменности Национального архива Республики Тыва: история и проблемы совершенствования." New Research of Tuva, no. 2 (June 12, 2020): 137–44. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2020.2.9.
Full textAbstract:
В статье воссоздается история фондирования документного массива Национального архива (до 07.04.2020 г. — Государственного архива) Республики Тыва на старомонгольском письменном языке. В качестве объекта исследования выбран монгольский фонд № 115, так как из данного фонда в дальнейшем были сформированы все другие фонды, содержащие монгольские документы. Он включает довольно обширный период: цинский (начало XVIII в. — 1912 г.), промежуток времени под российским протекторатом (1914–1921 гг.) и первое десятилетие Тувинской Народной Республики (1921–1933 гг.). Все документы написаны на старомонгольском письменном языке.История фонда неразрывно связана с историей самого архива. Сначала документы формировались по хронологическим, отраслевым и тематическим принципам, сохранялось традиционное документоведение по хронологии, часть из документов переводилась на тувинский язык. В советское время организация архивного дела строилась по правилам архивного дела СССР. Возросло количество архивных материалов. Основной проблемой стало отсутствие квалифицированных специалистов со знанием старописьменного монгольского языка и истории Тувы. Происходили передвижения документов по фондам. Значителен вклад в изучение монгольского фонда бурятского ученого П. Б. Балданжапова (1957 г.).Материалы фонда активно стали исследоваться и использоваться в 2011–2014 гг. в рамках научного сотрудничества архива с Тувинским институтом гуманитарных и прикладных социально-экономических исследований. В 2011–2014 гг. были опубликованы 4 тома «Собраний архивных документов по истории Тувы».В настоящее время продолжается работа по совершенствованию 115-го фонда. Планируется создание электронного каталога, оцифровка документов, реставрация и пр.
27
SOM-SERDYUKOVA, Olena. "ТЕНДЕНЦІЇ МУЗЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ ХХІ СТОРІЧЧЯ В НОРВЕГІЇ." ART-platFORM 4, no. 2 (November 21, 2021): 86–106. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.86-106.
Full textAbstract:
Музейна політика Норвегії ХХІ ст. має чіткі тенденції, які окреслюють вимоги суспільства та адекватно на них рефлектують. За останні двадцять років помітними є тенденції організації нових музеїв, активне будівництво музейних площ, рефункціонування старих приміщень, створення музейних об’єднань. На прикладі чотирьох музеїв, а саме: музейне об’єднання «МUST» у Ставангері, Національний музей фотографії у Хортені, музей Західного Телемарку та музей фаянсу в Егерсунді зроблено спробу охарактеризувати основні тенденції музейної політики Норвегії ХХІ ст. Музеї щільніше стають вписаними та включеними у культурний ландшафт країни. Означено вектор розвитку музеїв як таких, що пропагують національну культуру в широкому світовому контексті. Завдання музеїв, де головними є збирання, збереження, дослідження та презентація, не втрачають своєї актуальності. Проте акценти ХХІ ст. у цій справі змінено по відношенню до ХІХ та ХХ ст. На перший план виходить дослідницька і просвітницька справи, їх популяризація у медійному просторі, організація виставок-досліджень, відкритість музеїв до культурного та соціального діалогів. Формулювання на державному рівні ідеї – музей для всіх, вимагає від музейної справи знаходити інструменти залучення широкого глядача. Музеї як активна форма дозвілля пропанують високу естетичну якість. Презентації пам’яток приділяється надзвичайно велика увага, інтерактивна форма спілкування з глядачем є нормою. Музей із зібрання предметів поступово трансформується в напрямку презентації ідей. Дизайн експозиційного простору творить захоплюючі історії входження та спілкування з предметами культури. Досягнення техніко-технологічного розвитку впроваджуються у музейну справу головним чином для забезпечення збереження експонатів та для того, щоб фонди музеїв стали відкритими для всіх охочих у діджітальному форматі. Рівень оснащеності місцевих і регіональних музеїв підвищує їх роль як об’єктів концентрації історії про культурний ландшафт кожної конкретної території.
28
Korostova, Irina. "ЗВ'ЯЗОК ЗЕЛЕНОГО МАРКЕТИНГУ З ЕКОЛОГІЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВА." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 229–38. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0221.
Full textAbstract:
У статті запропоновано власне тлумачення поняття «екологічний маркетинг», розглянута роль екологічного маркетингу, а також фактори, що впливають на його формування та розвиток в загальній управлінській структурі підприємства.
Розкрито засади становлення та розвитку концепції екологічного маркетингу, розглянуті вигоди зеленого маркетингу для підприємства, а також рівень екологічної безпеки на рівні підприємства. Розробка та впровадження безвідходних та маловідходних процесів, удосконалення існуючих і створення нових очисних споруд, перепрофілювання та суттєва зміна інфраструктури та частини сформованих господарських зв'язків підприємств — все це кардинально вплине на такий показник, як собівартість. Він, в свою чергу, впливає на весь комплекс господарських об'єктів, а також на економічну і соціальну обстановку в цілому. На підставі вивченого матеріалу, автором пропонується власна розробка зовнішнього і внутрішнього зв’язку екологічного маркетингу на підприємстві.
Доведено, що одним з сучасних методів, що сприятиме формуванню комплексної програми розвитку з урахуванням екологічних ризиків є впровадження системи екологічного маркетингу. Екологічний маркетинг виступає в якості заключного етапу менеджменту навколишнього середовища, своєрідною сполучною ланкою між економікою підприємства та екологією, значення якого посилюється при інтегруванні принципів сталого розвитку в загальну стратегію розвитку. З огляду на вимоги щодо підвищення відповідальності виробників перед споживачами і суспільством в цілому, за рахунок дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, отримали подальший розвиток складові екологічного маркетингу. Також автором розширено комплекс маркетингу до «8 Р». Така концепція екологічного маркетингу дозволяє підвищити конкурентоспроможність та сприятиме збалансованому поєднанню інтересів держави і бізнесу в області національного природокористування. Ефективність впровадження в компанії екологічних заходів і систем екологічного управління виражається в прямих вигодах, які пов'язані з можливістю розширити ринок збуту продукції, уникнути непотрібних витрат, знизити витрати, зберегти основні фонди, отримати потрібні інвестиції, і в непрямих, що включають поліпшення мотивації співробітників компанії, відносин з місцевим населенням, репутації компанії.
29
Веселий, В. "Аналіз змін в нормативно-правовому регулюванні статусу Пенсійного фонду України з моменту його створення." Юридичний вісник, no. 4 (February 5, 2020): 250–55. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.999.
Full textAbstract:
Статтю присвячено поетапному дослідженню базових нормативно-правових актів, якими визначено статус Пенсійного фонду України як центрального органу виконавчої влади у сфері пенсійного забезпечення. Зазначено, що Пенсійний фонд України є однією з найпотужніших і найбільш розгалужених фахових структур в державі, завданням якої є всебічна діяльність щодо пенсійного забезпечення громадян України. Виступаючи установою з потужним фахово-кадровим потенціалом, яка постійно розвиваються і самовдосконалюється, Фонд здійснює накопичення та розподіл значних за обсягом грошових коштів. Надано характеристику так званим «компетенційним» нормативно-правовим актам, які регламентують адміністративно-правовий статус Пенсійного фонду України. Проаналізовано процес набуття Пенсійним фондом України сучасних рис у контексті загальнонаціональних змін. Проаналізовані головні завдання Пенсійного фонду України, серед яких: забез- печення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законодавства, допомоги на дітей; збір і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги; здійснення розширеного відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування; участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії; організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення, зокрема щодо виплати пенсій громадянам, які виїхали за межі України. Констатовано про необхідність гармонізації нормативно-правових актів, якими визначено статус Пенсійного фонду України.
30
Ivanchenko, A. M. "ОСНОВНІ ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 64. http://dx.doi.org/10.31713/ve420207.
Full textAbstract:
У роботі проаналізовано основні фінансові механізми реалізації об’єктів житлової та комерційної нерухомості як основних характеристик нерухомості. Розглянуто ризики кожного з учасників Фонду фінансування будівництва: інвестора, забудовника і фінансового посередника. Особливу увагу приділено недосконалості чинної нормативно-правової бази, яка регулює діяльність усіх учасників будівництва житла. Здійснено аналіз групування основних типових механізмів фінансування об’єктів житлової та комерційної нерухомості.
31
Ситникова, Валентина Анатольевна, and София Александровна Ситникова. "Виды оценок объектов в соответствии с ФСБУ 6/2020 «Основные средства»: новации или традиции." Современная экономика: проблемы и решения 4 (May 19, 2022): 106–19. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2022.4/9235.
Full textAbstract:
Предмет: оценка объектов основных средств в соответствии с требованиями ФСБУ 6/2020 «Основные средства». Цель: анализ оценок основных средств, введенных ФСБУ 6/2020, для выявления степени их новизны и особенностей формирования для российской практики. Дизайн исследования: в статье проведен анализ оценок, которые введены в связи с обязательным применением ФСБУ 6/2020 «Основные средства». Положения нормативных документов и рекомендаций Фонда «НРБУ «БМЦ» в отношении оценки объектов до перехода к требованиям указанного стандарта позволяли использовать некоторые «новые» оценки, в том числе ликвидационную и балансовую стоимости, а также такой инструмент, как обесценение, до введения в практику ФСБУ 6/2020 «Основные средства». Исследование основано, прежде всего, на требованиях положений нормативных документов, в том числе действовавших до введения в практику ФСБУ 6/2020 «Основные средства». Результаты: исследование совокупности оценок основных средств позволило утверждать, что количество оценок, которые введены в связи с переходом на ФСБУ 6/2020, заметно меньше количества оценок, которые применялись ранее. Отмеченный факт не означает упрощение оценивания объектов в связи с появлением необходимости использования справедливой стоимости, а также с обязанностью определения ликвидационной стоимости. Сравнительно новой для российской практики является лишь оценка по справедливой стоимости. Определение справедливой стоимости может вызвать затруднение в организациях, не имеющих опыта работы по международным стандартам финансовой отчетности.
32
Ливдар, М. В., Н. Б. Ярошевич, and І. А. Антощук. "УКРАЇНА І МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД: ОСОБЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ." Підприємництво та інновації, no. 13 (August 31, 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.19.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз основних етапів співпраці України з Міжнародним валютним фондом, а також виявлено основні переваги та недоліки співробітництва сторін. Проаналізовано основні вектори кредитування та їхній вплив на економічний та фінансовий стан держави у той чи інший період часу. Охарактеризовано вісім етапів співпраці, кожен з яких має свої особливості та причини у кредитуванні. Виділено, що найбільша питома вага кредитів МВФ за весь час його співпраці з Україною була спрямована на поповнення резервів Національного банку. Приділено увагу впливу кредитування МВФ на економіку України. Проаналізовано динаміку запозичень та погашення боргів Україною. Розглянуто сучасний стан розвитку відносин України та МВФ, а також запропоновано рекомендації для покращення співпраці задля покращення діяльності держави у сфері економіки та фінансів.
33
Yelisavenko, Yu А. "Формування каркасу регіональної екологічної мережі східного Поділля на підставі перспективних заповідних об'єктів і територій у структурі лісового фонду." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40280716.
Full textAbstract:
Наведено дані про стан і кількісний показник природно-заповідного фонду Східного Поділля в адміністративних межах Вінницької області у структурі лісового фонду. Дослідження виконано на базі лісового фонду 11 лісових підприємств, Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, які зосереджені в регіоні. За результатами аналізу таксаційних описів лісових господарств регіону з'ясовано, що кількісний показник природно-заповідного фонду не є оптимальним. Унаслідок натурних обстежень встановлено, що лісовий фонд області є резервом для створення нових перспективних заповідних об'єктів і територій у структурі проектованої регіональної екологічної мережі Східного Поділля. На основі базових критеріїв, особливо цінних для збереження лісів, відібрано репрезентативні лісові ділянки високої природоохоронної цінності. Загальна площа відібраних ділянок становить 16160,3 га. Запропоновано такі лісові ділянки внести до наявних категорій заповідності для оптимізації категоріальної структури природно-заповідного фонду. Це дасть змогу підвищити рівень заповідності в регіоні до оптимального. Підвищення рівня заповідності сприятиме ефективному збереженню біотичного та ландшафтного різноманіття та ефективному функціонуванню екомережі.
34
Пучков, О., and С. Гордієнко. "Окремі аспекти методики розслідування злочинів у сфері банківської діяльності, що вчиняються з використанням фіктивного капіталу." Юридичний вісник, no. 1 (August 6, 2020): 225–36. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1616.
Full textAbstract:
На основі дослідження матеріалів кримінального провадження у статті було проаналізовано окремі способи вчинення злочинів у банківській сфері з використанням фіктивного капіталу. Дослідження складалося із двох частин: у першій частині на основі матеріалів кримінального провадження описано механізм вчинення конкретного злочину у банківській сфері з використанням фіктивного капіталу, у другій частині надано рекомендації щодо тактики та методики розслідування такої категорії злочинів.
бґрунтовується, що за сучасних умов загострення суспільно-політичних конфліктів, нестійкого економічного стану держави, зумовленого збільшенням рівня інфляції та девальвацією національної валюти, а також враховуючи тенденції злочинності (рівень латентності та «ціну» економічної злочинності, складовою частиною якої є злочини у банківській сфері) та вдосконалення механізмів вчинення злочинів, особливо актуальним постає питання протидії та ефективного розслідування злочинів у банківській сфері.
У роботі було висвітлено конкретні фінансові операції, що забезпечували формування грошового ресурсу для збільшення статутного фонду банку та субординованого боргу, перелічено основні «суб'єкти схеми» й описано алгоритм їхніх дій, а також проаналізовано бухгалтерські записи, якими забезпечувався рух коштів. Весь механізм руху коштів було розділено на три події (епізоди) та детально описано.
На основі здійсненого дослідження авторами запропоновано проєкт переліку питань, на які повинен відповісти експерт (у своєму висновку) при проведенні судово-економічної експертизи. Зазначений запропонований перелік містить тринадцять основних питань, що можуть бути поставлені експертом. Зазначено, що перелік таких питань не є статичним і вичерпним, а повинен бути сформований індивідуально залежно від конкретних обставин вчинення злочину, слідчих ситуацій та основних версій. Цей перелік має виключно рекомендаційний характер.
На основі здійсненого дослідження авторами також запропоновано перелік первинних документів, що можуть стати основою в розслідуванні протиправних дії, а також доказами у справі. Зазначений запропонований перелік містить дванадцять основних пунктів. Перелічені документи є підтвердженням фінансово-господарських операцій, якими були завдані збитки. Зазначено, що перелік такої документації не є універсальним для всіх випадків вчинення злочинів у банківській сфері, а повинен бути сформований індивідуально в кожній конкретній окремій ситуації.
35
Арсаханова, Зина Абдулловна, and Амина Хамзатовна Муртазалиева. "МЕЖДУНАРОДНЫЙ ВАЛЮТНЫЙ ФОНД: ВЧЕРА, СЕГОДНЯ, ЗАВТРА." 3 Всероссийская научно-прак. конф. «Социальн-экономические и финансовые аспекты развития РФ и ее регионов в современных условиях», no. 3 (May 27, 2022): 6–12. http://dx.doi.org/10.36684/62-2022-3-6-12.
Full textAbstract:
В данной статье приводятся информация об основах формирования Международного валютного фонда. Актуальность исследования обусловливается потребностью понятия о новых функциях, задачах и целях деятельности МВФ. В процессе исследования рассмотрены основные функции валютного фонда, доли расходов на основные виды деятельности и в области развития потенциала. Цель исследования заключается в рассмотрении новых принципов деятельности валютного фонда и перспектив развития глобальной валютной системы. Сквозь призму международной финансовой архитектуры рассматривается новая концепция совершенствования глобальной валютной системы. Информационной базой исследования стали официальные публикации в рамках офиса IMF, ресурсы сети Интернет.
36
Арсаханова, Зина Абдулловна, and Амина Хамзатовна Муртазалиева. "МЕЖДУНАРОДНЫЙ ВАЛЮТНЫЙ ФОНД: ВЧЕРА, СЕГОДНЯ, ЗАВТРА." 3 Всероссийская научно-прак. конф. с межд. участием «Соц.-экон. и финансовые аспекты развития РФ и ее регионов в современных условиях», no. 3 (May 27, 2022): 6–12. http://dx.doi.org/10.36684/61-2022-3-6-12.
Full textAbstract:
В данной статье приводятся информация об основах формирования Международного валютного фонда. Актуальность исследования обусловливается потребностью понятия о новых функциях, задачах и целях деятельности МВФ. В процессе исследования рассмотрены основные функции валютного фонда, доли расходов на основные виды деятельности и в области развития потенциала. Цель исследования заключается в рассмотрении новых принципов деятельности валютного фонда и перспектив развития глобальной валютной системы. Сквозь призму международной финансовой архитектуры рассматривается новая концепция совершенствования глобальной валютной системы. Информационной базой исследования стали официальные публикации в рамках офиса IMF, ресурсы сети Интернет.
37
Rusan, V. M. "Стан та напрями підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (January 27, 2017): 137–45. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.01.22.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, який засвідчив екстенсивність та високу екологічну завантаженість найбільшої частки земель у структурі земельного фонду України. Запропоновано основні напрями і заходи щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, які сприятимуть якіснішій реалізації їх потенціалу як однієї з основних конкурентних переваг аграрного сектору економіки України.
38
Серова, Наталья Александровна. "АНАЛИЗ СТРУКТУРЫ ИНВЕСТИЦИЙ В ОСНОВНОЙ КАПИТАЛ АРКТИЧЕСКОЙ ЗОНЫ РОССИИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 9 (December 30, 2020): 49. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-9-49-56.
Full textAbstract:
Цель работы. Определение возможностей повышения инвестиционной активности в регионах Арктической зоны Российской Федерации. Методология. Проведен анализ развития инвестиционных процессов в арктических регионах России за период 2008–2019 гг., включая анализ структуры инвестиций в основной капитал по видам экономической деятельности, источникам финансирования, формам собственности и объектам инвестирования (видам основных фондов). Теоретико-методологической основой работы послужили труды отечественных и зарубежных ученых, посвященные вопросам формирования и реализации инвестиционной политики на региональном уровне. Информационную базу составили официальные статистические данные Федеральной службы государственной статистики. В процессе выполнения работы применялась современная общенаучная методология, предусматривающая системный комплексный подход, метод научной абстракции, приемы анализа и синтеза, метод сравнений и аналогий. Результаты. Выявлены основные тенденции, наблюдающиеся в инвестиционной сфере арктических регионов и Арктической зоны Российской Федерации в целом. К ним отнесены: значительное увеличение притока инвестиций (прирост +36,1%), главным образом, за счет роста капвложений в нефтегазовые регионы; рост доли собственных средств, что свидетельствует о повышении финансовой устойчивости большинства арктических регионов; увеличение доли инвестиций совместной российской и иностранной формы собственности, что позволяет говорить об эффективном развитии государственно-частного партнерства. Область применения. Результаты исследования могут быть использованы в процессе разработки и реализации экономической политики регионов Арктической зоны Российской Федерации. Вывод. В ходе исследования выявлено, что арктические регионы России обладают значительным потенциалом для активизации инвестиционной деятельности. В статью вошли результаты, полученные при поддержке Российского научного фонда №19-18-00025 (анализ структуры инвестиций в основной капитал АЗРФ в 2008–2019 гг.) и государственного задания ФИЦ КНЦ РАН №0226-2019-0027 (тенденции развития инвестиционных процессов в АЗРФ в 2008–2019 гг.).
39
Рим, Т. Я. "АКТИВИ ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЯК ВИД ІНВЕСТИЦІЙ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 117–21. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).332.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз складу активів пайового інвестиційного фонду як різновиду інвестицій. Зазначено, що можливість здійснення інвестиційної діяльності у формі інвестиційних фондів вперше на законодавчому рівні було закріплено в 1994 році. Наведено основні джерела правового регулювання створення та діяльності пайових інвестиційних фондів.
Проаналізовано правову природу пайового інвестиційного фонду в контексті поняття майнового комплексу як об’єкта цивільних правовідносин. Зроблено висновок, що пайовий інвестиційний фонд не можна ототожнювати з майновим комплексом. Адже останній становить єдине ціле в розумінні використання в сукупності всіх елементів для певної мети. Активи пайового фонду можуть використовуватися шляхом їх вкладення в різноманітні об’єкти інвестиційної діяльності. Основою формування пайового фонду є матеріалізовані цінності, переважно грошові кошти, тоді як до складу майнового комплексу входять також нематеріальні активи у вигляді гудвілу, який включає ділову репутацію, прав інтелектуальної власності, прав користування ресурсами природного середовища тощо.
Окрему увагу в статті присвячено борговим зобов’язанням, які входять до складу активів венчурного фонду. Зокрема, такий вид активу пайового фонду може призвести до порушення прав та інтересів інвесторів та третіх осіб. Автором наводиться приклад із судової практики, який наочно демонструє ризикованість віднесення до складу активів пайового фонду боргових зобов’язань.
Обґрунтовано, що кредитор має право вимоги до боржника, яке можна трактувати як відкладену можливість отримати матеріальну вигоду в майбутньому. Але таку можливість не можна ототожнювати з реальними майновими активами. Адже право вимоги кредитора може бути не задоволено зі сторони боржника з об’єктивних чи суб’єктивних обставин.
Робиться висновок, що боргові зобов’язання не можна відносити до активів інституту спільного інвестування у формі інвестиційного фонду.
40
Шиян, Н. "Основні етапи формування гербарного фонду України." Вісник Львівського університету. Серія біологічна, вип. 78 (2018): 89–95.
Find full text
41
Chernikova, Nataliia. "Особливості формування та використання орендного земельного ресурсу в Катеринославській губернії пореформеного періоду." Eminak, no. 3(31) (October 1, 2020): 43–61. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.3(31).435.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано процес становлення та розвитку орендних відносин в аграрному секторі Катеринославської губернії пореформеного періоду. Визначено роль поміщицького землеволодіння у формуванні орендного фонду регіону. Розкрито шляхи залучення місцевого селянства до орендних відносин в умовах його майнової та соціальної диференціації. Здійснено видову характеристику земель, що складали орендний фонд регіону. Прослідковано динаміку змін орендних цін у контексті видової та регіональної диференціації. Зроблено висновок про вагоме місце оренди у підприємницькій діяльності катеринославського дворянства та селянства як основних суб’єктів орендних відносин і виробників сільськогосподарської продукції.
42
Lazarieva O. "ВРАХУВАПННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 100–108. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-12.
Full textAbstract:
У статті узагальнені питання, що стосуються соціально-економічного розвитку сільських територій. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми розвитку і функціонування територій на селі свідчить про те, що потребують необхідності вивчення питань, що стосуються з’ясування основних тенденцій розвитку сільських територій в країнах Європи, а також обґрунтування перспектив розвитку сільських територій на Україні. Відповідно метою статті є вивчення особливостей соціально-економічного розвитку сільських території в країнах ЄС та вивчення пріоритетів соціально-економічного розвитку сільських територій для України. Методологічним інструментарієм дослідження слугували: метод аналізу і синтезу, абстрактно-логічний метод, графічний метод. Вивчення особливостей європейського досвіду соціально-економічного розвитку сільських територій дало змогу з’ясувати, що в європейських країнах діють такі моделі розвитку як галузева, особливостями якої є вирівнювання доходів з іншими галузями, збільшення масштабів виробництва та його інтенсифікація, перерозподільча, що передбачає скорочення відмінностей між відсталими сільськими та міськими районами та територіальна, яка орієнтована на використання внутрішнього потенціалу сільських територій та підтримку інвестицій у сільськогосподарське виробництво. У статті встановлено, що основними тенденціями соціально-економічного розвитку сільських територій європейських країн є диверсифікація виробництва, збереження ландшафтів сільських територій, поліпшення соціальної та технічної інфраструктури на селі, сільський туризм, спеціалізована система кредитування та страхування, державна підтримка та спеціально створені фонди. З’ясовано, що в країнах Європи діють такі фонди, як Європейський сільськогосподарський фонд регіонального розвитку сільських районів, Європейський фонд соціального розвитку, Європейський фонд морського і рибного господарства, Фонд згуртування. В дослідженні визначено, що для України основними пріоритетами соціально-економічного розвитку сільських територій є включення землі у матеріально-грошовий обіг, здійснення трансакцій із землею, врахування оціночних показників, розширення міжнародних коридорів, дотримання концепції сталого розвитку, збільшення додаткових капіталовкладень, зменшення енергозатрат на виробництво продукції, впровадження результатів наукових досліджень у практику, посилення ролі місцевого самоврядування, ведення дотаційного господарювання, кваліфікована підготовка і перепідготовка кадрів, інвестиційна привабливість ведення виробництва, впровадження синергетичного підходу, розширення ринків збуту сільськогосподарської продукції, регулювання рентних платежів у різних агрокліматичних зонах тощо. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності органів місцевого самоврядування та регіонального розвитку.
43
Шушкова, Юлія, Микола Тишковець, and Аліна Млінцова. "ПОДАТКОВІ ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ РОЗВИТКУ МІСТ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 293–99. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-59.
Full textAbstract:
В статті визначено джерела формування дохідної частини місцевих бюджетів України в сучасних умовах. У дослідженні здійснено аналіз частки податкових та неподаткових надходжень в структурі усіх доходів бюджету міста Львова у динаміці, починаючи з 2016 року. Наведено економічну сутність поняття «місцеві податки та збори». Виділено основний перелік місцевих податків та зборів, що дають можливість оцінити характер наповненості місцевого бюджету. Здійснено структурно-динамічний аналіз податкових надходжень до бюджету міста Львова у розрізі загального та спеціального фондів протягом 2016-2020 років. Доведено, що близько 99 % усіх податкових надходжень припадає саме на загальний фонд бюджету міста. Проаналізовано динаміку надходжень коштів до бюджету розвитку міста Львова протягом 2016-2020 років. Відзначено, що в сучасних умовах для збільшення податкових надходжень до бюджету розвитку міста потрібно зарахувати до спеціального фонду хоча б частину певного місцевого податку, наприклад єдиного податку. Проведено горизонтальний аналіз надходжень єдиного податку до бюджету міста Львова за коефіцієнтами: абсолютного відхилення, темпу приросту тощо. Крім того, для більш поглибленого аналізу сучасного стану податкових інструментів фінансування розвитку міст досліджено виконання бюджету міста Львова щодо податкових надходжень та оцінено показники перевиконання або недовиконання місцевого бюджету у розрізі податкових надходжень протягом 2016-2020 років. На основі здійсненого дослідження наведено реформаторські дії для зміцнення фінансової незалежності самоврядування міста.
44
Pavlov, Kostiantyn, Olena Pavlova, and Volodymyr Kupchak. "СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН ШЛЯХОМ СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ НА РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКАХ ЖИТЛА В УКРАЇНІ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, no. 20 (December 30, 2019): 141–49. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-141-149.
Full textAbstract:
В даній статті окреслено проблемні питання з якими зіштовхнувся ринок житлової нерухомості в державі в умовах сьогодення. Досліджено особливості забезпечення регіональних ринків житлової нерухомості належним рівнем попиту та пропозиції на ринку. Визначено основні аспекти, що чинять вплив на нього. Запропоновано стратегічні напрями регулювання на всіх рівнях конкурентних відносин між учасниками ринку шляхом стимулювання попиту та пропозиції на регіональних ринках первинної та вторинної житлової нерухомості в Україні. В основі яких лежать приватизаційні та активаційні процеси, система вдосконалення житлових заощаджень та систем довгострокового іпотечного забезпечення, відтворення житлового фонду, підтримка комунальної власності, стимулювання різних форм індивідуальної форми власності тощо.
45
Demchenko, Irina. "Identification of key problems of the manufacturing industry in the region based on the analysis of fixed assets (on the example of the Vologda oblast)." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 1 (2021): 62–79. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-1/062-079.
Full textAbstract:
Целью исследования стало выявление ключевых проблем предприятий обрабатывающей промышленности, связанных с использованием основных фондов в производственном процессе. Информационную базу составили данные Федеральной службы государственной статистики и её территориальных органов. Анализ опирался на общенаучные (дедукция, сравнение, анализ, синтез) и экономико-статистические методы (средних величин, элементарные методы обработки расчётных данных, индексный метод). В качестве объекта исследования, характеризующегося высоким удельным весом обрабатывающих производств в промышленности региона, была выбрана Вологодская область. В ходе анализа изучены такие показатели, как наличие основных фондов, степень их износа и обновления, фондоотдача, фондоёмкость, фондовооружённость и фондорентабельность, коэффициент соотношения темпов роста объёмов выпуска и инвестиций в основной капитал и показатель экономии или перерасхода основных средств. По итогам анализа были выявлены проблемы высокого уровня изношенности средств производства на фоне высокой потребности в их модернизации и недостаточной инвестиционной активности предприятий в направлении обновления основных фондов. В рамках повышения эффективности их использования были предложены мероприятия по активизации инвестиционных процессов в отрасли, предполагающие создание инфраструктуры внедрения инноваций, открывающей возможности перехода региона с сырьевой направленности к выпуску высокотехнологичной продукции. Кроме того, были упомянуты традиционные пути решения возникшей проблемы, связанные с ускоренной заменой неэффективного оборудования и устранением производственных простоев. Научная новизна статьи состоит в применении более точных модификаций привычных в финансовом анализе показателей, позволяющих сделать вывод о ключевых проблемах, препятствующих расширенному воспроизводству основных фондов обрабатывающей отрасли региона. Ключевые слова и словосочетания: основные фонды, обрабатывающая промышленность, Вологодская область, методика анализа, инвестиционная активность.
46
Запотоцька, В. "Основні напрями реконструкції житлового фонду в Україні." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 3 (72) (2018): 37–41.
Find full text
47
Василенко, Дар’я, Лариса Бутко, and Дальзар Салем. "Управління архівами в умовах цифровізації архівного фонду." Socio-Cultural Management Journal 4, no. 1 (June 27, 2021): 83–100. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235693.
Full textAbstract:
Вступ. Процеси науково-технічного прогресу у ХХІ столітті зумовили формування державної стратегії загальної цифровізації держави. Із запровадженням інноваційних цифрових технологій у роботу архівних установ держава і суспільство матимуть можливість розширити доступ до інформаційної бази, а використання сучасних методів допоможе отримати їм найбільш об’єктивну і достовірну інформацію для державного, суспільного і наукового регулювання, відкрити додаткові ресурси аналізу інформаційних багатств архівних фондів. Мета і методи. Метою дослідження є аналіз імплементації процесу модернізації системи управління архівною галуззю на основі засобів та інструментів цифровізації архівних установ через призму державної політики. Щоб вирішити завдання дослідження, було використано традиційний комплекс загальнонаукових принципів (детермінізму, відображення, єдності протилежностей) і методів (аналізу і синтезу, системний і структурний, опитування, контент-аналізу, спостереження, статистичний). Результати. У статті охарактеризовано нормативний інструментарій як елемент державного регулювання цифровізації архівного простору України. Проаналізовано елементи архівної цифровізації в контексті модернізаційних перетворень суспільства і держави. Результати дослідження підтверджено соціологічним опитуванням на тему «Чи потрібна цифровізація архівної справи?». Висновки. Весь шлях розвитку архівної галузі показує, що основне протиріччя в архівній діяльності простежується у відносинах традиційного та інноваційного методів роботи архівів. Причиною цього є потреба у стійких компонентах для стабілізації процесу розвитку архіву, які згодом складаються в обов’язкові інновації.
48
Тищенко, Татьяна Владимировна. "Анализ деятельности российских институтов развития по стимулированию инноваций." Creative Economy 13, no. 1 (January 31, 2019): 105. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.1.39731.
Full textAbstract:
Аналоги зарубежных институтов развития (далее ИР) стали создаваться в России в 1990-х годах как инструмент поддержки науки и инноваций (РФФИ и Фонд содействия развитию малых форм предприятий в научно-технической сфере), и к концу 2017 г. система действующих институтов развития распространилась и на все основные сегменты поддержки инновационной деятельности, включая венчурное финансирование и инфраструктурную поддержку. В настоящей статье деятельность Фонда содействия инновациям, РВК, РОСНАНО, «Сколково» рассматривается с точки зрения различий в бизнес-моделях деятельности, их влияния (результативности) на развитие инноваций, эффективности управления средствами. На основе анализа делаются выводы о необходимости полной или частичной реорганизации институтов развития.
49
Oliynik, L. A., and V. G. Dobrivskyi. "ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ГОСПОДАРСТВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ АГРАРНОЇ СФЕРИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 12 (April 11, 2016): 72–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.72-78.
Full textAbstract:
У статті висвітлено сутність фінансового моніторингу та основні показники для його проведення в навчально-дослідних господарствах бюджетних установ аграрної сфери, виявлено його особливості на прикладі ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка», на основі проведеного фінансового моніторингу запропоновано господарству напрями його покращення в сучасних умовах. При проведенні фінансового моніторингу науково-дослідних господарств слід враховувати, що такі господарства існують на засадах госпрозрахунку, є неприбутковими установами і функціонують як бюджетні установи, тому складають кошторис. Особливості звітності навчально-дослідних господарств полягають в тому, що їхні доходи формуються за рахунок надходжень спеціального фонду. Доведено, що фінансовий моніторинг навчально-дослідних господарств бюджетних установ агарної сфери можливо проводити використовуючи традиційний аналіз, але враховуючи особливості бюджетних установ.
50
Марущак, А. В. "ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ЯК ПОЗАБЮДЖЕТНОГО ЦІЛЬОВОГО ФОНДУ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАНЬ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ." Знання європейського права, no. 6 (February 6, 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i6.299.
Full textAbstract:
Наукове дослідження присвячено аналізу діяльності Пенсійного фонду України як позабюджетного цільового фонду у контексті сучасних перетворень, пов’язаних із пенсійною реформою в Україні. Розглядаються основні концепції та окреслюється концептуальна база аналізу наявних систем пенсійного забезпечення. Досліджено наукові праці вітчизняних дослідників та нормативно-правові акти, що регулюють правові відносини з пенсійного забезпечення. Встановлено, що солідарна система працює за принципом солідарності поколінь: покоління, що працює, платить за тих, хто вже вийшов на пенсію. Встановлено, що беззаперечною перевагою солідарної системи є те, що держава може забезпечити пенсії таким категоріям населення, які не в змозі її самостійно забезпечити собі. Такапенсія є основною у багатьох країнах, але через збільшення тривалості життя та поступове старіння населення вона перестає справлятися з поставленим завданням. Тих, хто працює і здійснює стабільні відрахування до Пенсійного фонду, стає дедалі менше, а пенсіонерів – усе більше. Зазначено, що така тенденція пов’язана з тіньовою економікою, томубільшість розвинених країн змушена реформувати пенсійні системи, щоб зберегти гідний розмір пенсій для своїх громадян. Зазначено, що накопичувальна система є протилежною розподільчій: особам пенсійного віку нараховуються пенсійні виплати не за рахунок відрахувань працюючої частини населення, а вона самостійно формує суму свої пенсійних виплат у майбутньому, поки працює. Протягом життя людина або її роботодавець робить відрахування із зарплати, ці гроші інвестуються та приносять дохід. Перевага полягає в тому, що на таку систему менше впливають демографічні тенденції. Навіть навпаки: оскільки люди залишаються активними та працездатними до похилого віку, вони можуть довше накопичувати, в результаті чого можуть сформувати собі пенсію більшого розміру. Недолік полягає в тому, що люди з низьким доходом не зможуть відкладати достатньо і згодом на пенсії перейдуть до вкрай уразливої соціальної групи населення. Досліджується сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні. Дослідження показує стійку глобальну тенденцію до впровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення. У статті окреслено передумови здійснення такого переходу. Визначено недоліки солідарної та накопичувальної систем загальнообов’язкового державного пенсійного забезпечення.