Journal articles: 'Феофан Прокопович'

1

Дічек, Н. "Феофан Прокопович і слов"янське освітнє бароко." Історико-педагогічний альманах, Вип .2 (2007): 48–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Дічек, Н. "Феофан Прокопович і слов"янське освітнє бароко." Історико-педагогічний альманах, Вип .2 (2007): 48–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Grechishnikova, Nina Petrovna. "DIMITRIE CANTEMIR AND FEOFAN PROKOPOVICH: PHILOSOPHICAL-RELIGIOUS CONTROVERSY." Manuscript, no. 12-2 (December 2018): 286–90. http://dx.doi.org/10.30853/manuscript.2018-12-2.21.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Николаев, Сергей. "«К стихам свербеж великий»: поэты XVIII века о неуемной страсти к сочинительству." Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, no. 11 (December 30, 2018): 47–54. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.11.05.

Full text

Abstract:

С самого начала XVIII в. русские поэты заговорили о неуемной страсти к сочинению стихов, как своей, так и других поэтов. При этом собственная «прегнусная охота» к сочинению стихов добродушно оправдывалась, а вот чужая точно такая же страсть довольно зло высмеивалась и осуждалась: «Все предавались стихотворству до тошноты», писал Феофан Прокопович. Для осуждения этой страсти были все основания: многописание приводило к ухудшению стиля и деградации литературного мастерства, дилетантизму и падению престижа литературной работы. Еще одним следствием стало появление графомании, которая также подвергалась осуждению в литературных полемиках. В статье на многочисленных примерах показано, что вся эта проблематика связана со становлением литературной культуры Нового времени, с изменением структуры литературного быта и формированием образа писателя, который в основных своих чертах сохранился до нашего времени.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ластовський, Валерій Васильович. "ПОЛІТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ ТА ІДЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ ГЕТЬМАНЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІІ – СЕРЕДИНА ХVIII СТ.)." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 8 (December 21, 2021): 37–49. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249005.

Full text

Abstract:

У статті досліджується відображення парадигми політичного реалізму в ідеології української еліти др. пол. ХVII – сер. ХVIII ст. Стверджується, що в цей час сформувалося два напрями, які переслідували різні цілі: представники церковного відстоювали ідею відновлення давньоруської православної імперії з центром у Києві, а представники козацько-старшинського – ідею народу як суб’єкта міжнародних відносин, що за допомогою сили може протистояти наймогутнішим імперіям. Представники першого напряму – Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Феофан Прокопович та ін. Представники другого – Григорій Граб’янка, Пилип Орлик, Самійло Величко, Семен Дівович та ін. В їхніх творах, хоч і не в повній мірі, але все ж таки відображалася теорія політичного реалізму. Частково вона поєднувалася з деякими ідеалістичними уявленнями. Поєднання реалізму та ідеалізму в теоретичних уявленнях української еліти пояснюється обставинами життя українського суспільства др. пол. ХVII – поч. ХVIII ст., яке з однієї сторони перебувало у процесі постійних війн і збройних конфліктів, а з іншої – ще й характеризувалося занепадом моральності як їх наслідком. Основні ж позиції, що відображалися у творах української еліти, зводилися до думок, що народ і монарх є суб’єктами міжнародних відноси, що на міжнародні відносини значний вплив мають дії особистості (монарха, гетьмана, папи римського), що так само частиною міжнародних відносин є і релігійний фактор, що визначальну роль у міжнародних відносинах відіграє сила, що мир («вічний мир») досяжний через застосування сили. Методологія статті ґрунтується на логічному, порівняльному та історичних методах дослідженнях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Uffelmann, Dirk. "Формальное просвещение Феофана Прокоповича." Russian Literature 52, no. 1-3 (January 2002): 55–94. http://dx.doi.org/10.1016/s0304-3479(02)80060-6.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Терешкина, Дарья. "ЕВАНГЕЛЬСКОЕ СЛОВО В ПРОПОВЕДЯХ ФЕОФАНА ПРОКОПОВИЧА." Проблемы исторической поэтики 16, no. 1 (March 2018): 17–29. http://dx.doi.org/10.15393/j9.art.2018.4981.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Царенок, А. В. "Гомілетика Феофана Прокоповича в контексті " постбаровокої" естетики." Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Філософські науки, Вип. 95 (2011): 144–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Patroeva, Natal'ia V., and Aleksandr A. Lebedev. "Book review: Feofan Prokopovich. Ten books on rhetorical art / translated by G. A. Stratanovsky; text preparation by S. I. Nikolaev; text eds by E. V. Markasova, S. I. Nikolaev; comments by E. V. Markasova; scientific editorial translation by E. V. Vvedenskaya. Moscow, St. Petersburg, Alliance-Archeo Publ., 2020. 288 p." Vestnik slavianskikh kul’tur [Bulletin of Slavic Cultures] 63 (2022): 348–53. http://dx.doi.org/10.37816/2073-9567-2022-63-348-353.

Full text

Abstract:

The monograph is a commented translation of the most important monument of Russian aesthetic thought of the first quarter of the 18th century — “Rhetoric” by Feofan Prokopovich. The translation was made by the classical philologist G. A. Stratanovsky (1901–1986) in the mid-1960s. The introduction of a previously unknown Russian translation of a rhetorical treatise into the scientific circulation will give a new impetus to the study of Russian literature of the 18th century, and will also make it possible to enrich the ideas of philologists about the study of Russian rhetoric in the Soviet period. The publication is addressed to philologists and historians of all specializations, teachers of the Russian language and literature, specialists in the history of rhetoric, the history of linguistic doctrines, the history of literary ties in the 18th century.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

ЗБОРОВСЬКА, Ксенія. "КВАЗІРЕЛІГІЙНА ОСНОВА ІДЕОЛОГІЇ ДОКТРИНИ «РУССКИЙ МИР»." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 41 (March 1, 2021): 162–72. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.11.

Full text

Abstract:

Мета статті – проілюструвати, як спочатку в дискурсі Московської держави питання державності осмис- лювалось у релігійному контексті, що інспірувало обґрунтування містично-сакральної цінності самодержавства зокрема та док- трини «русский мир» загалом. Методологічні засади. Загалом робота виконана в історико-філософському методологічному ключі. Історичний метод застосовується як для опису самої структури релігійної частини ідеології «русского мира», так і для опису тих аспектів системи імперської геополітики Росії, які мають значний вплив на український культурний дискурс. По-друге, було використано аісторичний метод реконструю- вання, що дало змогу реінтерпретувати та реактуалізувати творчість Феофана Прокоповича, що відіграла важливу роль у становленні концепту самодержавства. Також у роботі було використано герменевтичний та лексикографічний методи. Наукова новизна. На думку авторки, основа проєкту «русский мир» була закладена ще у XIII–XIV столітті, а каталізація ідеї про метафізичне втілення сакральної божественної волі в особі деспота відбулась за правління Петра І, в чому брав участь українець за походженням філософ-богослов Феофан Прокопо- вич. Підкреслено, що формула «православ’я, самодержавство, народність» є не просто міфологемою досліджуваної док- трини, а відображає її ідеологічну сутність, в якій релігійна структура є актуальною лише в політичному контексті, на підтвердження освяченості російської влади. Розгортан- ня доктрини «русский мир» впродовж віків зумовило те, що і в наш час маніпуляції «ορθοδοξία» на користь імперської геополітики Росії активно діють як всередині неї, так і зовні, захоплюючи й українське медійне поле. Висновки. Звернення до квазірелігійної компоненти доктрини «русский мир» відкриває онтологічні підвалини ідеологічного виміру цієї доктрини, які легітимують каталізацію ідеї про метафізичне втілення сакральної божественної волі в особі очільника «русского мира». Розгортання цієї проблематики є важливою частиною проєкту нової української русистики, яка б провадила як науко- ве дослідження доктрини «русский мир», так і загалом Росії як специфічного феномена.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Шалашна, Н. "Філософська концепція ідеальної держави: погляди Стефана Яворського та Феофана Прокоповича." Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 38 (2013): 162–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Салтовський, О. І. "Проблема найкращої форми організації влади в теоретико-політичній спадщині Феофана Прокоповича." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 106 (2012): 89–92.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Шалашна, Н. М. "Вплив філософських ідей Феофана Прокоповича на український іконопис першої половини XVIII ст." Збірник наукових праць [Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди]. Серія "Історія та географія", вип. 47 (2013): 116–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Шкіль, С. О. "До питання про сприйняття православного культу Феофаном Прокоповичем." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 38/41 (2002): 225–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Андрусяк, І. "Ідеї Феофана Прокоповича в розвитку науки логіки та їхнє значення для сучасної юриспруденції." Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, no. 889 (2018): 11–14.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Корзо, Маргарита А. "О протестантских влияниях действительных и мнимых: православные катехизисы от Стефана Зизания до Феофана Прокоповича." ВИВЛIОθИКА: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies 5 (November 27, 2017): 5–17. http://dx.doi.org/10.21900/j.vivliofika.v5.603.

Full text

Abstract:

Feofan Prokopovich’s contemporaries believed that his catechetical works contained elements of Protestant dogma. And in historiography it is commonly considered that Feofan’s theological treatises became the channel for the penetration of Protestant dogma into Russian religious thought. Similar accusations were addressed to some Orthodox authors of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the first half of the 17th Century (Stefan Zizani and others), whose catechetical works received wide distribution in Russia and determined the vector of development of the Russian catechetical tradition. This article analyses what specific arguments were put forward by critics and from which theological position, and whether these accusations testify to the actual presence of elements of Protestant dogma in the Orthodox literature of the era, or whether we are dealing with a polemical argument.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Копаниця, Л. ""Епиникион" Феофана Прокоповича: до питання про текстуальну стратегію панегіричної поезії в письменстві XVIII століття." Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 37, ч. 1 (2012): 154–62.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Копаниця, Л. ""Епиникион" Феофана Прокоповича: до питання про текстуальну стратегію панегіричної поезії в письменстві XVIII століття." Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 37, ч. 1 (2012): 154–62.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Копаниця, Л. ""Епиникион" Феофана Прокоповича: до питання про текстуальну стратегію панегіричної поезії в письменстві XVIII століття." Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 37, ч. 1 (2012): 154–62.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Салтовський, О. І. "Апологетика Феофаном Прокоповичем абсолютної монархії як принципу організації державної влади." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 36 (2001): 25–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Салтовський, О. І. "Апологетика Феофаном Прокоповичем абсолютної монархії як принципу організації державної влади." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 36 (2001): 25–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Шалашна, Н. "Філософська концепція освіченого абсолютизму Феофана Прокоповича в українській та російській культурах першої половини XVIII століття." Схід, no. 2 (122) (2013): 124–28.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Andrusyak, Iryna. "The idea of Faofan Prokopovychin the development of logic science and their importance for current jurisdiction." Visnik Nacional’nogo universitetu «Lvivska politehnika». Seria: Uridicni nauki 2018, no. 889 (February 22, 2018): 11–14. http://dx.doi.org/10.23939/law2018.889.011.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Меркулов, М. "Античні образи у творах українських письменників барокової доби (на матеріалі віршів Григорія Сковороди та Феофана Прокоповича)." Слово і час, no. 6 (666) (2016): 56–62.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Меркулов, М. "Античні образи у творах українських письменників барокової доби (на матеріалі віршів Григорія Сковороди та Феофана Прокоповича)." Слово і час, no. 6 (666) (2016): 56–62.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Marker, Gary. "In Memoriam: Viktor Markovich Zhivov (1945-2013)." ВИВЛIОθИКА: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies 2 (November 1, 2014): i—vi. http://dx.doi.org/10.21900/j.vivliofika.v2.743.

Full text

Abstract:

Этот выпуск журнала «Вивлиофика» является первым из серии выпусков, посвященных памяти и интеллектуальному влиянию Виктора Марковича Живова (1945-2013) на исследователей России 18 в. и русской культуры вообще. Среди авторов этого и последующих выпусков – коллеги, ученики, друзья, соавторы Виктора Марковича. Выпуск включает ряд статей, разрабатывающих разные аспекты изучения России 18 в., которые были близки и В.М. Живову, такие как карнавальная культура петровского времени (Б.А. Успенский), политическая идеология петровского двора и фигура Феофана Прокоповича (Б.П. Маслов), религия в творчестве Державина (И. Клейн), история лингвистической культуры людей 18 в. на примере «Vocabularia comparativa» (СПб., 1787-89). Этот номер журнала также включает оригинальный перевод одной из последних статей В.М. Живова, посвященной истории понятий, – «История понятий, история культуры, история общества», и наиболее полную на данный момент библиографию трудов В.М. Живова (Э.А. Зицер).This volume of Вивлiоѳика: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies is the first of several anticipated issues dedicated to the memory and intellectual influence of the late Viktor Markovich Zhivov (1945-2013), particularly on the study of eighteenth-century Russian culture. The contributors to this and future commemorative issues include former collaborators, colleagues, students, and long-time professional associates. This issue includes articles on a number of aspects of Russian culture that were of interest to V. M. Zhivov, such as Petrine political ideology, both official (B. P. Maslov) and unofficial (B. A. Uspenskii); religious poetry (J. Klein); and the history of eighteenth-century Russian linguistic culture (H. Keipert). This issue also provides an original, English-language translation of one of Zhivov’s last essays (“История понятий, история культуры, история общества”), as well as the most complete bibliography to-date of V. M. Zhivov's publications (E. A. Zitser).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

"Никитина З.И. Проблемы связи истинной религии и истинного знания в творчестве Феофана Прокоповича." Философия и культура 10, no. 10 (October 2015): 1471–77. http://dx.doi.org/10.7256/1999-2793.2015.10.12556.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Нигматуллина, Юлдуз Галимзяновна, Алексей Николаевич Пашкуров, and Олег Михайлович Буранок. "Поиск инвариантов преобразований в русской литературе XVIII века: предклассицизм и предромантизм." Znanie. Ponimanie. Umenie, no. 3 (October 14, 2016). http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2016.3.21.

Full text

Abstract:

В настоящей статье анализируются сходства и различия двух важнейших переходных явлений в литературной культуре России XVIII в. — предклассицизма и предромантизма. Обосновываются ключевые методологические принципы анализа явления переходности, представлен системный обзор концепций «срединной культуры» в гуманитарно-философской мысли XX–XXI вв. и ведущие методологические принципы синергетики.На материале отечественной словесности периодов предклассицизма (на рубеже XVII–XVIII вв.) и предромантизма (на рубеже XVIII–XIX вв.) исследуются два ключевых явления: аттрактор (энергетический центр — «притягатель», вокруг которого сосредоточиваются ключевые процессы изменений системы, стремящейся к нахождению нового качества) и дипластия (принцип объединения в системе элементов, одновременно исключающих друг друга). Материалом исследования послужила панорама историко-литературных факторов в творчестве российских писателей — от Феофана Прокоповича до Николая Львова.Выявлено, что если при переходе к Новому времени наиболее актуальным было для литературной культуры выработать принцип «примирения» прежних неустойчивых состояний (закон Нормы в предклассицизме), то на границе с новым, XIX веком, предромантизмом была предложена уже совершенно иная модель, в основе которой — заострение конфликтных зон литературной культуры и стремление выработать новые эстетические установки. В разной степени, но именно в эпицентрах предклассицизма и предромантизма сложился концепт Гения как универсальной личности, преобразующей мироздание. Вместе с тем, обоим явлениям-полюсам присущи очевидная идеологическая «открытость» и стремление к дипластии. С последним связана важнейшая для русского XVIII в. проблема нравственного выбора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Растягаев, Андрей Викторович, and Юлия Владимировна Сложеникина. "Статья А. П. Сумарокова «О несогласии» в апрельской книжке журнала «Трудолюбивая Пчела»: текст и контекст." Znanie. Ponimanie. Umenie, no. 4 (December 26, 2018). http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2018.4.14.

Full text

Abstract:

В статье исследуется семантическое ядро апрельского номера журнала «Трудолюбивая Пчела» — эссе А. П. Сумарокова «О несогласии». Актуальность проблемы исследования определяется тем, что журнал в целом и каждая помесячная его книжка в отдельности практически не попадают в сферу исследовательского внимания историков литературы и журналистики. Предложенная методология исследования основана на принципе синергии нескольких направлений современной филологической науки: истории русской литературы XVIII в., истории отечественной журналистики, истории русского литературного языка. Данный подход к анализу, интерпретации и пониманию журнального метатекста призван воссоздать целостную картину взаимодействия авторской интенции и читательского восприятия.В статье исследуется смысл заглавия «О несогласии» как сильной позиции текста, реализующей интенцию автора на диалог с читателем-современником. Предпринимается попытка восстановления культурного контекста данного словоупотребления в произведениях Феофана Прокоповича, Петра I, В. К. Тредиаковского и М. В. Ломоносова. Слово «несогласие» в письменных текстах XVIII в. актуализировалось в различных значениях. Однако только у Сумарокова оно вынесено в заглавие и помимо коммуникативной выполняет еще и смыслообразующую функцию.Анализ композиции риторического сюжета эссе Сумарокова выявил основной принцип его построения — следование «простоте естества». Заявленный во вступлении тезис об истинных причинах несогласия между людьми — «несходство сердец» — объяснительно аргументируется тремя примерами различной тематики: любовной, имущественной и бытовой. Далее авторская мысль следует от простого к сложному и переходит на уровень обобщения в контексте всемирной истории. Ряд риторических вопросов автора в заключительной части статьи провоцирует читателя дать собственную этическую оценку поднятой в тексте проблеме.Интерпретация поэтологического сюжета статьи последовательно воссоздает ее древнеримский и позднеантичный культурные контексты, также выявляет рецепцию традиции раннего английского Просвещения.Исследование текста и контекста одной статьи апрельской книжки журнала позволяет сделать вывод о том, что журнал Сумарокова — не только новая эпоха в развитии российской журналистики, но и новое слово в поэтике и герменевтике, которые в середине XVIII в. усилиями авторов «Трудолюбивой Пчелы» приходят на смену риторике.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Феофан Прокопович'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles