Academic literature on the topic 'Фантастична художня картина світу'

Niniejszy artykuł poświęcony jest zbadaniu zagadnienia cech parametrycznych takich pojęć jak: językowy obraz świata, konceptualny obraz świata oraz artystyczny obraz świata. Prześledzono proces kształtowania się lingwokonceptologii jako nauki niezależnej, wyznaczono znaczenie terminu lingwokonceptologia, jej obiekt oraz przedmiot, a także cel i zadania wskazanej dziedziny nauki. Wnioskujemy, że lingwokonceptologia opiera się na identyfikacji i badaniu konceptów, a także na środkach, które je reprezentują. Obraz świata to zbiór ludzkich wyobrażeń na jego temat. Konceptualne i językowe obrazy świata są ze sobą skorelowane: pierwszy obiektywizuje wiedzę w ludzkim umyśle realizowaną poprzez językowy obraz świata, przy czym jest znacznie szerszy; drugi to sposób badania pewnych indywidualnych lub narodowych osobliwości zachowań ludzkich poprzez modelowanie pojęć. Artystyczny obraz świata różni się tym, że zbudowany jest na podstawie aktualizacji obiektywnej, ale jednocześnie subiektywnej idei świata, a także ludzkiej świadomości, która graniczy z czynnikiem nieświadomym oraz iluzjami.

Художня картина світу є особливим авторським баченням навколишнього світу, реалізованим на сторінках певного художнього твору. Вона дозволяє нам розтлумачити сутність людського буття, приховану за численними образами і персонажами уявного світу, що співвідноситься з існуючим. У поданій статті ми намагаємося теоретично розглянути поняття «художня картина світу» з позицій різних літературознавчих методологій. Спираючись на спостереження відомого українського науковця О.О. Потебні, ми пов’язуємо художню картину світу із зовнішньою та внутрішньою формою тексту, а також значенням, заданим головними інтенціями художнього твору. Саме таким шляхом – через зовнішню форму, внутрішню форму, значення (зміст) – рухається людська свідомість у процесі пізнання сутності об’єктів художньої дійсності. Художнє пізнання можливе завдяки образному світу мови, поринувши у який можна відшукати всі першопочаткові значення і смисли, породжені процесами омовлення/висловлення. Німецький філософ Вільгельм Дільтей зобразив процес пізнання художнього світу у вигляді піраміди зіставних із потебнянськими понять переживання – вираження – розуміння. Асоціації, які виникають у реципієнта під час споглядання об’єкту художнього світу, виражаються інтерсуб’єктивними артикуляціями, і саме цей взаємозв’язок є зображенням художньої картини світу, за якою приховані культурні смисли певного народу. Представники формальної літературознавчої школи стверджували, що побудова художньої картини світу і процес пізнання об’єктів реальності відбувається завдяки відчутності форми, поза якою твір мистецтва не існує. Важливим аспектом аналізу й інтерпретації художньої картини світу є також міфологічність літературного твору. Кожен образ, за яким приховане висхідне значення пізнаваного об’єкту, відтворює певний міф – розповідь про дійсну реальність природного світу, що існує у просторі світу мистецтва. Художня картина світу як наукове поняття піддається теоретичному моделюванню з позиції літературознавчої науки, яка розробляє нові вектори наукової інтерпретації художнього бачення світу, створюваного автором, та розуміння феномену людини у цьому світі.

Однією із актуальних проблем сучасного літературознавства є осмислення художньої своєрідності національних варіантів романтизму, в тому числі британського романтизму кінця XVIII–початку XIX століть. Здобутки В. Скотта і поетів-«лейкістів», яких об’єднували схожі світоглядні позиції та напрямки естетичних пошуків, ще недостатньо повно висвітлені в науці, особливо в аспекті засвоєння народних традицій, що вплинули на картину світу британського романтизму на його ранньому етапі й зумовили подаль-ші художні відкриття. В окремих працях, присвячених творчості В. Скотта і поетів-«лейкістів» (Л. Федорова, Т. Лазарєва, М. Ладилова та ін.), відзначено наявність фольклорних елементів у творах авторів, проте казкова традиція в поезії раннього британського романтизму не були предметом спеціального дослідження. У статті робиться спроба виявити вплив казкової традиції на формування романтичної естетики, жанрову систему і картину світу раннього британського романтизму. Природа фантастики, специфіка історизму, ідея космізму, дуалістичний характер художньої образності та інші особливості поетики раннього британського романтизму формувалися під впливом народних традицій. Ранні британські романтики запозичили з казкової традиції фантастичні образи диявола, фей. У романтичних творах збережено

Скворець В. О. Специфіка інтерпретації соціо-політичного устрою у творах Г. Велза : соціокогнітивний підхід : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. А. Галуцьких. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 76 с.
EN : The work is presented on 76 pages of printed text. The list of references includes 54 sources. Object of research: there is a phenomenon of socio-political system in the works of G. Welz. Purpose: to identify the specifics of the reflection of the socio-political system in the works of G. Welz by means of socio-cognitive approach. Theoretical and methodological principles: the theory of experimental realism, according to J. Lakoff, the concept as part of the artistic picture of the world. The obtained results: the conceptual sphere of the artistic picture of the socio political system in the works of G. Welz is analyzed. The writer creates an artistic picture of the socio-political system, in which the perception of concepts and metaphors by the reader occurs in specially created situations of bursts of emotions, feelings, fears. The reader of the works of G. Wells, being in various extreme situations, perceives the narratives and artistic images of the author in a state of mental stress. G. Welz's skill was manifested in the fact that he creates in advance the conditions for the reader to perceive their concepts through artistic images.
UA : Робота викладена на 76 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 54 джерела. Об’єкт дослідження: феномен соціо-політичного устрою у творах Г. Велза. Мета роботи: є виявлення специфіки відображення соціо-політичного устрою у творах Г. Велза засобами соціокогнітивного підходу. Теоретико-методологічні засади: теорія досвідного реалізму, за Дж. Лакоффом, концепт як складова художньої картини світу. Отримані результати: проаналізовано концептосферу художної картини соціо-політичного устрою у творах Г. Велза. Письменник створює художню картину соціо-політичного устрою, в якій сприйняття концептів та метафор читачем відбувається в спеціально створених ситуації сплеску емоцій, переживань, страху. Читач творів Г. Велза, опинившись у різних екстремальних ситуаціях, сприймає наративи та художні образи автора в стані психічного напруження. Майстерність Г. Велза проявилася в тому, що він наперед створює умови для сприйняття читачем своїх концептів через художні образи.