To see the other types of publications on this topic, follow the link: Факторні послуги.
Journal articles on the topic 'Факторні послуги'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Факторні послуги.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Meshko, N. P., and D. M. Shitov. "Високотехнологічні послуги як інноваційний фактор розвитку світового господарства в умовах глобальної економічної інтеграції." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 87. http://dx.doi.org/10.15421/191609.
Full textAbstract:
Збільшення міжнародної конкуренції на світовому ринку надає актуальності проблемі розвитку високотехнологічного потенціалу країни. Найдинамічнішим сектором світової економіки є високотехнологічні послуги, які належать до найбільш наукомісткого технологічно-інтенсивного сектора світового господарства.Мета написання статті – систематизувати науково-практичні основи дослідження сфери високотехнологічних послуг у контексті глобальної економічної інтеграції. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: метод історичного аналізу, метод абстрактно-логічного аналізу, теоретичного узагальнення, системний підхід.У праці високотехнологічні послуги визначено як основний фактор швидкого розвитку національної економіки. Обґрунтовано їх зв’язок зі зростанням значущості знань і перетворенням їх на самостійний фактор виробництва, який безпосередньо впливає на формування національної конкурентоспроможності економік країн та збільшення їх продуктивності.Зроблено історичний огляд і виявлено, що модель інноваційного розвитку національної економіки трансформувалась у концепцію «знаннєвої економіки», оскільки науково-технологічна інновація є лише фінальний результат широкого спектра соціально-економічних чинників, багато з яких формуються та діють за межами виробництв, де безпосередньо впроваджують інновації. З’ясовано, що інновації становлять основу розвитку глобальної економіки: компанії сприймають їх як ефективний засіб збільшення прибутків і освоювання нових сегментів ринку, а уряди – як засіб прискорення економічного зростання за допомогою підвищення конкурентоспроможності на глобальних ринках.Наголошено, що високотехнологічні послуги – невід’ємна частина економіки. Вони ґрунтуються на знаннях і є важливий фактор розвитку світового господарства в умовах глобальної економічної інтеграції. Досліджено основні фактори впливу на ціноутворення високотехнологічних послуг. Обґрунтовано чинники формування ринку високотехнологічних послуг.Наукова новизна дослідження полягає в систематизації науково-практичної основи розвитку сфери високотехнологічних послуг у контексті глобальної економічної інтеграції.Практичне значення одержаних результатів – використання вітчизняними вченими матеріалів цієї статті для аналізу ціноутворення й конкурентоспроможності високотехнологічних послуг України на світовому ринку.Аналіз факторів формування експортного потенціалу високотехнологічних послуг національних економік провідних країн є актуальне наукове завдання для подальшого дослідження.
2
Kharchuk, O. H., and N. H. Byshevets. "ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 26–34. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.03.
Full textAbstract:
Вступ. У багатьох роботах було визначено, що залучення пасажирів на окре- мий вид транспорту залежить від асортименту наданих ним послуг, тому на залізничному транспорті велику увагу приділяють підвищенню саме якості та різновиду сервісу обслуговування пасажирів. Мета. Ця стаття розкриває сут- ність понять послуги у сфері пасажирських перевезень, сервісу та якості, видів сервісу у сфері пасажирських перевезень, а саме: задоволення споживчого попиту пасажирів на основну послугу, надання послуг, що супроводжують основну послу- гу, післяпродажний сервіс, інформаційне обслуговування та фінансове обслуго- вування надання усіляких варіантів оплати основної послуги, система знижок і пільг. Також розкриті показники якості, які впливають на інтереси пасажи- рів, – це рівень інформаційного забезпечення, повнота задоволення попиту – ком- фортність обслуговування на всіх етапах перевезення, швидкість, своєчасність доставки багажу чи вантажобагажу, його схоронність, безпека на вокзалах і в поїзді й ін.; зручність пасажира в дорозі; показники комфортності – асорти- мент і якість відповідних послуг у попередній і добовій касах, довідкових бюро, в поїздах та ін.; зручність перебування пасажира у вокзальних комплексах; спосо- би і зручність придбання проїзних документів; показники швидкості та своєчас- ності; показники безпеки транспортних послуг; показники збереження здоров’я, життя і майна пасажирів під час поїздки і перебування на вокзалах; показники надійності функціонування транспортних засобів та показники професійної при- датності персоналу, що надає транспортні послуги. Результати. Було визна- чено, що у сфері пасажирських перевезень існують різні види послуг та розгля- нуто якісні показники, від яких залежать вибір виду транспорту та задоволення інтересів пасажирів на залізничному транспорті. Висновки. У цій статті визна- чено, що якість обслуговування пасажирів є головною задачею керівництва щодо покращення перевізного процесу та одним з основних факторів, що враховують у процесі визначення результативності діяльності пасажирського комплексу заліз- ничного транспорту.
3
Liashuk, Mykola. "Особливості функціонування сфери обслуговування у транскордонному українсько-польському співробітництві (на прикладі Волинської області)." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-128-136.
Full textAbstract:
Метою статті було здійснення аналітичного огляду особливостей українсько-польського співробітництва у сфері обслуговування Волинського регіону. Основними завданнями, які поставлені були: вивчити вплив факторів на розвиток сфери обслуговування регіону та розкрити особливості функціонування сфери обслуговування з урахуванням сучасних економічних реалій. У статті охарактеризовано особливості групування послуг на окремі частини, розглянуто їх сфери, специфіку, види, а також блоки. Розкрито перший блок, який включає побутові послуги (до них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов’язані із задоволенням особистих або сімейних потреб), другий блок – соціально-культурні послуги (виховання та освіта людини на різних етапах його життя; охорона здоров’я, оздоровлення, рекреація; фізична культура, спорт; ритуальні послуги; культура, відпочинок, розваги; туризм); третій блок – містить обмежене коло послуг, головним чином пов’язаних із забезпеченням умов життя та четвертий блок, який характеризується послугами інженернотехнічного характеру (транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги). Досліджено рамки українсько-польського співробітництва в межах Волинського регіону. Доведено, що у період з 2010 по 2016 рр. у сфері обслуговування нашої області та країн ЄС (у тому числі республіки Польща) спостерігались незначні коливання у експорті та імпорті послуг. Проаналізовано ряд цифр та відповідних графіків, виходячи з яких, зроблено висновок, що Волинська область є важливим стратегічним партнером Польщі у сфері обслуговування, при чому з позитивним економічним сальдо. Детально проаналізовано структуру експорту та імпорту послуг в рамках українсько-польського співробітництва. Визначено шляхи подальшого співробітництва у сфері обслуговування в межах Волинського регіону.
4
Перфільєва, A., I. Сілютіна, Н. Антипенко, and Д. Власенко. "ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 329–38. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251465.
Full textAbstract:
Анотація. Досліджено роль цифрової економіки як фактору економічного розвитку держави. Установлено, що вплив цифрової економіки на економічний розвиток держави можна оцінити виходячи з її впливу на макроекономічні показники. Для оцінки впливу цифрової економіки як фактору економічного розвитку України побудовано регресійні моделі впливу цифрової економіки на валовий внутрішній продукт, темп інфляції та обмінний курс гривні відносно щодо США. Установлено, що розвиток ІТ-послуг в Україні має висхідний тренд, надійність якого становить 96 %. Доведено, що кореляція динаміки зростання обсягу наданих ІТ-послуг в Україні та валового внутрішнього продукту становить 79 %. Це доводить існування взаємозв’язку зростання валового внутрішнього продукту і розвитку цифрової економіки в Україні. Доведено обернений вплив розвитку цифрової економіки на темпи інфляції в Україні. Кореляція між ними становить 67 % і має від’ємне значення, оскільки розвиток ІТ-послуг сприяє зменшенню темпів інфляції та забезпечує підтримання цінової стабільності. Виявлено низький рівень кореляції між обсягом ІТ-послуг в Україні та динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США. Це зумовлено тим, що ІТ-послуги споживаються резидентами і призводять до безпосереднього припливу іноземної валюти в Україну. Тестування моделей впливу цифрової економіки, що представлена ІТ-послугами, на показники економічного розвитку України показало: статистично значимий вплив ІТ-послуги мають на темп інфляції. Установлено, що низький вплив цифрової економіки на валовий внутрішній продукт в Україні зумовлений малою часткою цифрової економіки. Доведено, що зі збільшенням питомої ваги цифрової економіки її вплив на економічний розвиток держави зростає. Прогнозування трендових значень параметрів економічного розвитку показало, що в майбутньому в Україні зростатиме обсяг ІТ-послуг, а це сприятиме підтриманню цінової стабільності та зростанню обсягу валового внутрішнього продукту. За умови експорту ІТ-послуг цифрова економіка здійснюватиме позитивний вплив на укріплення гривні щодо долара США. Ключові слова: цифрова економіка, економічний розвиток, ВВП, інфляція, обмінний курс. Формул: 4; рис.: 4; табл.: 3; бібл.: 15.
5
ПОПОВИЧ, Павло, Любомир ПОБЕРЕЖНИЙ, Ігор МУРОВАНИЙ, Оксана ШЕВЧУК, Павло ПРОГНІЙ, Любов ПОБЕРЕЖНА, and Володимир ПЛОТИЦЯ. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОМФОРТУ В ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ М. ТЕРНОПОЛЯ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 88–98. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.396.
Full textAbstract:
Незважаючи на те, що комфорт є одним із найважливіших факторів формування попиту на громадський транспорт, чинником зручності часто нехтується при проектуванні транспортних мереж, а також при оцінці експлуатаційних показників. В міських пасажирських перевезеннях, зокрема для середніх міст, вибір пасажирами виду транспорту для поїздок залежить, окрім тривалості подорожі, також від множини важливих показників. Для покращення розуміння кількісних та якісних показників при використанні громадського транспорту транспортна послуга повинна бути розроблена так, щоб вона відповідала рівню очікуваних клієнтами послуг, що забезпечить оптимальну капіталізацію при реалізації транспортної послуги. Дане дослідження є основою формування політики перевезень пасажирів громадським транспортом з позиції максимального комфорту населення з розробкою основ вимірювання сприйняття найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту і максимальної безпеки. На базі проведених натурних досліжень з застосуванням визначників дискомфорту і вагових коефіцієнтів визначено кількісні показники сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту м. Тернополя, що може бути використано для прогнозування поведінки пасажирів в користуванні міським громадським транспортом. Визначено, що сумарний рівень комфортності в системі громадського транспорту м.Тернополя є змінним в залежності від багатьох факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів в салоні транспортного засобу натовпу в години пік, хоча для оптимального проектування мереж громадського транспорту доцільно враховувати всю множину показників комфорту. Результати дослідження є основою розуміння відношення пасажирів і сприйняття комфорту при послугах міського громадського транспорту, їх може бути використано як інструмент при плануванні і експлуатації транспортних мереж середніх міст.
6
Євсейцева, O., З. Люльчак, O. Семенда, М. Ярвіс, and I. Пономаренко. "DIGITAL-МАРКЕТИНГ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОСУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 361–70. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3723.
Full textAbstract:
Анотація. Обґрунтовано доцільність використання digital-маркетингу для просування товарів та послуг у соціальних мережах. Результати проведеного аналізу відображають вагому роль digital-маркетингу як головного інструменту в просуванні товарів та послуг в соціальних мережах, формуванні лояльності та довіри споживачів. Розглянуто на проаналізовано значущість зовнішніх факторів (регіон, на який вийшли з товарами (послугами); рівень економічного розвитку країни; якість покриття інтернету; доступність до інтернету усіх верств населення; вік аудиторії та ін.) у виборі маркетингової стратегії просування товарів (послуг) за допомогою digital-маркетингу. Наведено відмінність digital-маркетингу та інтернет-маркетингу та визначено, що поняття «digital-маркетинг» є ширшим поняттям та крім інтернет-маркетингу включає в себе рекламу і просування за допомогою цифрових технологій. На основі досліджень науковців узагальнено поняття «digital-маркетинг» та запропоновано його розглядати як засіб просування товарів (послуг, бренду, продукту) за допомогою використання цифрових технологій з метою задоволення потреб споживача. На підставі результатів виконаного дослідження сформовано пропозиції щодо визначення доцільності застосування digital-маркетингу для просування різноманітних видів товарів (послуг) в різних соціальних мережах за допомогою інтегрального показника фактору застосовності. Запропоновано етапи побудови стратегії цифрового маркетингу. Визначено доцільність проведення попереднього маркетингового аудиту, спираючись на аналітичні дані, отримані за допомогою різноманітних сервісів, що виступають в ролі інструментів digital-маркетингу. В умовах всеохоплюючої популярності онлайн-шопінгу одночасно спостерігається існування масштабної конкуренції між онлайн магазинами. Відтак аби бути клієнтоорієнтованим та мати власну лояльну аудиторію бізнес повинен врахувати персональні уподобання потенційних споживачів, які можуть стати клієнтами онлайн-магазину та/або бренду. Ключові слова: digital-маркетинг; соціальні мережі, eWOM, маркетинг у соціальних мережах, товари та послуги. Формул: 0; рис.: 4, табл.: 1, бібл.: 30.
7
Паска, І., О. Василенко, Т. Понедільчук, and В. Заболотний. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 173–81. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251429.
Full textAbstract:
Анотація. Розроблено та обґрунтовано методику формування і розрахунку фінансових показників комерціалізації освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України для оцінювання рівня їхньої фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Запропоновано модель залежності критеріїв конкурентоспроможності ЗВО від факторів впливу та сформовано перелік додаткових послуг, які можуть бути комерціалізовані. Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід джерел фінансування ЗВО; фінансові показники за рівнем освіти для різних країн світу; формування сучасної методики і джерел фінансування аграрних ЗВО України; джерела надходжень та витрат загального і спеціального фондів, у тому числі фінансування наукових досліджень; фактори впливу на рівень конкурентоспроможності. Визначено динаміку змін надходжень від освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України у 2019—2021 рр. за джерелами фінансування на базі даних їхніх кошторисів. Наведено результати розрахунків фінансових показників комерціалізації. Під час дослідження використано загальнонаукові методи: емпіричного рівня (розрахунок, порівняння), теоретичного рівня (аналіз, узагальнення, моделювання); дані літературних джерел; дані фонду заробітної плати науково-педагогічних працівників, дані надходжень від освітніх послуг і дані видатків освітніх послуг за різними джерелами фінансування аграрних ЗВО. Факторами впливу на рівень конкурентоспроможності визначено: джерела фінансування, якість освітніх послуг, інноваційний розвиток, людські ресурси, міжнародну діяльність, співпрацю з роботодавцями, брендинг, додаткові послуги. Установлено основні критерії конкурентоспроможності: імідж (репутація) закладу, фінансова стійкість, контингент, кількість працевлаштованих за спеціальністю. Сформовано систему показників, що визначають рівень фінансової стійкості аграрних ЗВО. Ключові слова: аграрний заклад вищої освіти, конкурентоспроможність, освітні послуги, фінансові показники комерціалізації, фінансова стійкість. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 4; бібл.: 16.
8
Кириченко, Н. В., and Г. В. Жосан. "НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГОВОГО ПІДПРИЄМСТВА." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 10 (December 30, 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.6.
Full textAbstract:
В статті розкриваються основні напрями удосконалення стратегії конкурентоспроможності торгового підприємства. Визначено фактори, що впливають на конкурентоспроможність: комунікативна політика компаній-суперників; розробка нових товарів та присвоєння торгових брендів та марок; привабливість та якість пакування товарів; ефективність і організація сервісної політики фірм-конкурентів; організація збуту продукції у суперників (конкурентів); раціональність каналів просування товарів у підприємств-аналогів. Встановлено, що поняття конкурентоспроможність практично складається з чотирьох груп факторів: техніко-економічні, комерційні, нормативно-правові, соціальні. З’ясовано, що на конкурентоспроможність впливають як зовнішні (державні, ринкові, соціально-політичні), так і внутрішні (організаційна структура підприємства, фактор інновації продукції (робіт, послуг), якість продукції (робіт, послуг)) фактори.
9
Klapkiv, Y. M., and V. M. Vovk. "ЯКІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ: ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 74. http://dx.doi.org/10.31713/ve120218.
Full textAbstract:
Метою статті є вивчення економічної сутності поняття медичної послуги та виокремлення ключових сфер впливу на формування її високого якісного рівня. Виокремлено ключові фактори, що мають безпосередній вплив на формування послуг у сфері медичного обслуговування. Подано власне трактування поняття медичної послуги та розмежовано інтерпретацію якості медичної послуги у вузькому та широкому розумінні. Обґрунтовано взаємозв’язок між рівнем якості медичної послуги і витратами закладів охорони здоров’я. Розглянуто вплив ринку охорони здоров’я на формування якісної медичної послуги.
10
Volkova, A. V., and O. Yu Yakovlieva. "АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ ОСВІТНЬОЇ ПОСЛУГИ НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО." Фармацевтичний часопис, no. 4 (February 17, 2022): 30–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12704.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проведення аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги Національного фармацевтичного університету за ключовими напрямами обізнаності про заклади вищої освіти (ЗВО). Матеріали і методи. Наукові дані та нормативні документи стосовно інструментів формування бренду освітньої послуги ЗВО, анкети респондентів (здобувачів вищої освіти та потенційні вступники); використано теоретичні (аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи, а також методи дослідження бренду: психосемантичні, спрямованих асоціацій, персоніфікації; побудова карти позиціонування. Результати й обговорення. В умовах конкуренції у сфері освіти для ЗВО значущим фактором існування на ринку є відповідність очікуванням споживачів освітніх послуг, тому на перший план виходять бренди, оскільки споживачів значною мірою привертають емоції, які вони викликають. За результатами узагальнення даних наукової літератури було визначено напрями для аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги. Першим етапом аналізу стало дослідження ролі корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги. Другим етапом – дослідження особливостей впливу веб-сайту НФаУ на створення бренду освітньої послуги. Третій етап – вивчення впливу показників міжнародних та українських рейтингів на формування бренду освітньої послуги НФаУ. Четвертий етап – формування карти позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ. Проаналізовані інструменти і розроблені карти дали змогу виявити «точки паритету» (асоціації, які не є чимось унікальним, але володіння якими є необхідним в умовах конкурентної боротьби) і «точки диференціації» (атрибути або переваги бренду освітньої послуги, які споживачі міцно пов’язують з ним, позитивно оцінюють і вважають (вірять), що в інших брендів вони відсутні). За підсумками проведеного аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги НФаУ було відзначено наявність значного потенціалу ЗВО в напрямі формування обізнаності про заклад. Висновки. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що позиціонування бренду освітньої послуги дає змогу виявити місце ЗВО серед конкурентів, визначити набір потреб в освітніх послугах і їхнє сприйняття споживачами. Досліджено роль корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги НФаУ. Визначено роль та можливості отримання інформації потенційними вступниками про НФаУ із веб-сайту університету. Проаналізовано місце НФаУ в міжнародних та українських рейтингах й визначено їхній вплив на формування бренду освітньої послуги НФаУ. На основі отриманих результатів побудовано карту позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ.
11
Шейко Ю.О. and Войтюк Д.С. "ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-15.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості та виокремлено пріоритетні напрямки підвищення рентабельності підприємств сфери послуг. Визначено, що особливості вибору інструментів забезпечення ефективності діяльності підприємств невиробничої сфери зумовлені, в тому числі, низкою властивостей послуги як реалізовуваного продукту. По-перше, зазвичай послуги є невідчутними, непридатними до зберігання і нагромадження, а процеси їх виробництва і споживання - нерозривними. По-друге, реалізація послуг зазвичай є адресною, а якість їх надання і задоволеність споживача визначаються суб'єктивно. Окрім того, зазвичай якість послуги залежить безпосередньо від виконавця, що її надає, а отже може бути неоднорідною.
Проаналізовано фактори впливу на рентабельність підприємств сфери послуг з розподілом на зовнішні і внутрішні. Проведено аналіз рентабельності операційної діяльності підприємств сфери послуг в останні роки, встановлено негативний вплив на рентабельність пандемії COVID-19. Визначено, що очікування підприємств сфери послуг щодо відновлення обсягів виробництва є досить песимістичними, що відображається в динаміці показника індикатор ділової впевненості у сфері послуг. Систематизовано якісні та кількісні методи підвищення рентабельності. Обґрунтовано пріоритети оптимізації витрат постійного характеру, що становлять основну частину витрат підприємств сфери послуг, безпосередньо не залежать від обсягу реалізації і не можуть бути змінені в короткостроковій перспективі.
Серед методів оптимізації виокремлено, зокрема: переведення частини витрат із постійних у змінні; оптимізації орендних витрат; оптимізація організаційної структури; аутсорсинг; налагодження самостійного виконання певних робіт, витрати за якими стороннім організаціям є надмірними; встановлення розумних лімітів витрат; оптимізація роботи адміністративного автопарку, впровадження системи паливних карток; скорочення невиробничих/нестратегічних витрат, автоматизація бізнес-процесів.
12
Korotun, O. P. "КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 96. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202010.
Full textAbstract:
У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.
13
Гірна, Ольга, Інна Гайворонська, Дмитро Власенко, Ірина Бродюк, and Анна Вербицька. "ДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРАТЕГІЙ: DIGITAL-МАРКЕТИНГ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОСУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 349–56. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3752.
Full textAbstract:
Сучасний стан економіки України змушує суб’єкти господарювання вживати заходів щодо зменшення впливу існуючих факторів мінливого зовнішнього середовища на діяльність підприємства шляхом перегляду запровадженої маркетингової стратегії. У статті визначено системні характеристики, властиві поняттю «digital-маркетинг». Перелічено ключові фактори, що впливають на показники ефективності діяльності компанії, що просуває товари (послуги) в соціальних мережах. На підставі результатів виконаного дослідження обґрунтовано доцільність застосування digital-маркетингу як інструменту просування товарів та послуг у соціальних мережах. Наведено та обґрунтовано необхідність керування правилами просування товарів (послуг) у соціальних мережах, обов’язковість урахування яких повинна лягти в основу формування підприємницької стратегії бізнесу, що розвивається в умовах цифрової економіки: омніканальність; визначення ключових показників ефективності (КРІ); гіперперсоналізація; доступність онлайн-торгівлі в соціальних мережах; цифрові технології digital-маркетингу повинні бути співставні із запитами та потребами цільової аудиторії; досвід споживача vs порада інфлюєнсера. Наведено перелік ключових показників ефективності (KPI), які варто відстежувати та використовувати маркетологам під час просування товарів (послуг) у соціальних мережах, запропоновано розглядати наступні показники. Залежно від виду бізнесу та цільової аудиторії, визначено набір моделей, які маркетологи використовують при побудові комунікативних стратегій. Побудовано механізм вироблення та реалізації стратегії інтегрованих цифрових маркетингових комунікацій, який на основі виділення системних характеристик та інструментів digital-маркетингу, дотримуючись окреслених правил просування товарів (послуг) у соціальних мережах, здатен реалізувати процедуру переведення управлінської стратегії в регулярний процес за допомогою побудови моделі узгодженої цифрової маркетингової стратегії та комунікативної стратегії, що в результаті відобразиться на ефективності реалізації інтересів стратегії інтегрованих цифрових маркетингових комунікацій.
14
Hrechanyk, N. Yu, and T. M. Sarabyn. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА РИНКУ ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ." Actual problems of regional economy development 2, no. 13 (June 26, 2017): 151–70. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.151-170.
Full textAbstract:
Стан здоров'я населення є одним із найважливіших показників благополуччя нації. Важливими напрямки реформ охорони здоровя є оптимізація управління, раціональний розподіл обмежених фінансових ресурсів, ефективне використання матеріальної бази, впровадження медичного страхування, реструктуризація лікувально-профілактичної допомоги начеленню.
Маркетинг ринку медичних послуг належить до найскладніших видів маркетингу. Оскільки, саме медичні послуги пов’язані з охороною і підтриманням найважливіших цінностей людини – життя та здоров’я. Ринок медичних послуг – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері охорони здоров’я.
Найважливішими складовими аналізу будь-якого ринку, в тому числі і ринку медичних послуг, є маркетингові дослідження, що представляють собою систематичний збір, опрацювання, аналіз даних та інформації з метою формулювання пропозицій щодо ефективної діяльності на ньому.
У сфері охорони здоров'я маркетинг можна визначити як комплексний процес планування, економічного обгрунтування та управління процесом надання медичних послуг, формування цінової політики лікувально-профілактичного процесу, забезпечення ефективної комунікації з пацієнтами.
Мета дослідження – ідентифікація стану здоровя населення та визначення факторів попиту на платні медичні послуги та їх затребуваність.
Основним завданням, яке ставилось перед проведенням маркетингових досліджень стану здоровя населення є формування і надання споживачам благ, які задовольняють їхні потреби в кваліфікованій медичній допомозі та підвищення якості життя .
Методи дослідження, що використані в роботі базуються на ймовірнісній, стратифікованій, квотній, репрезентативній вибірках для всього населення м. Івано–Франківськ та Івано-Франківської області.
Отримані результати дозволяють дати реалістичну оцінку основним тенденціям та дозволяють оцінити потенціал соціально-економічної адаптації населення в умовах економічної кризи, а також набули практичного застосування у практичній діяльності медичного центру “Оксфорд – Медікал Прикарпаття”.
15
Fesenko, Artur M., and Viktoriya O. Chorna. "Ситуація в сфері житлово-комунальних послуг населенню як фактор зростання протестних настроїв та протестної активності." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 3 (April 20, 2018): 48–55. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171837.
Full textAbstract:
У даній статті здійснено розгляд тематики протестних настроїв та протестної активності населення на тлі погіршення ситуації у сфері житлово-комунальних послуг. Не є таємницею, що протягом вже десятиріч житлово-комунальна сфера потерпає від відсутності належного фінансування та фактичного самоусунення держави від її модернізації, внаслідок чого має місце перманентне, а в останні роки й стрімке зростання тарифів для населення як споживача відповідних послуг – при відставанні якості самого обслуговування. Це слід розглядати як суттєвий фактор погіршення як рівня, так і якості життя громадян України, адже житло та супутні послуги відносяться до фундаментальних потреб цивілізованої людини. Не дивно, що на цьому підґрунті виникає невдоволення населення ситуацію, що складається, при тому, що жодних шляхів її виправлення не просліджується. Такий стан речей закономірно стає фактором підвищення рівня соціальної напруженості, та, як кінцевий результат, може стати одним із чинників формування й зміцнення протестних настроїв на тлі й без того складної суспільно-політичної ситуації, що нині переживає Україна. Все це робить відповідний моніторинг важливим науково-практичним завданням.Тому у межах даної статті проаналізовано дані відповідних соціологічних досліджень моніторингового характеру останніх років та підсумовано результати здійсненого за участю її авторів у 2017 році опитування мешканців м. Миколаєва. Відповідні дані демонструють існування протестного потенціалу як по Україні, так і в м. Миколаєві на ґрунті окресленої ситуації. Зокрема, встановлено, що переважна більшість опитаних миколаївців вважає нинішні тарифи на житлово-комунальні послуги надто завищеними; майже половина опитаних погоджується з тим, що ситуація у житлово-комунальній сфері може стати підґрунтям для протестної активності громадян; близько 15 % опитаних самі готові брати участь у протестних заходах (переважно «м’якого характеру»).
16
Diachenko, O. P., and G. G. Kazarian. "Формування та реалізація моделі державно- приватного партнерства щодо соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 27, 2019): 72–83. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.08.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню питань формування та реалізації моделі державно-приватного партнерства щодо соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю та розглянуто її інструменти.
Метою статті є дослідження процесів формування та реалізації моделі державно-приватного партнерства щодо соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні, їх оцінка та надання пропозицій щодо їх удосконалення.
Наукова новизна. Запропоновано концептуальну модель державно-приватного партнерства щодо удосконалення системи соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Визначено фактори регулювання якості послуг у системі соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю, а також роль державно-громадського співробітництва та участь громадських організацій у формуванні й розвитку вітчизняного ринку послуг щодо соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю.
Висновки. Визначаючи основні підходи до реформування системи соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні, акцентуємо увагу на необхідності запровадження державно-приватного партнерства, що забезпечить надання якісних соціальних послуг особам з інвалідністю та дасть можливість отримувати, за бажанням, відповідну допомогу як у державних закладах, так і в приватних.
В умовах неспроможності державних, комунальних соціальних закладів виконувати належним чином покладені на них обов’язки – надавати послуги щодо соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в достатніх обсягах і відповідної якості, постає питання залучення до цього процесу приватних суб’єктів, які надають такі послуги, зокрема громадських, благодійних, релігійних організацій. Нестача бюджетних коштів, інших ресурсів через часті фінансово-економічні кризи, політичну нестабільність ще більше спонукають державу до партнерства та співробітництва між суспільними секторами, зокрема державним (центральні, місцеві органи влади), неурядовим (громадським сектором) та приватним (бізнесом), тобто розвитку моделі державно-приватного партнерства у досліджуваній сфері.
Упродовж останніх років, а особливо в реаліях сьогодення, громадські організації в Україні помітно активізували свою участь у формуванні та розвитку вітчизняного ринку послуг щодо соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю, переконливо демонструючи високу спроможність надавати такі послуги якісно, ефективно та результативно. Громадські організації реалізують цілу низку інноваційних проектів, пов’язаних із наданням соціальних послуг, підвищенням рівня професіоналізму соціальних працівників, інших фахівців, які надають послуги соціально-економічного забезпечення особам з інвалідністю.
17
Свидрук, І. І., and О. Ю. Клепанчук. "СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО РИНКУ УКРАЇНИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 64 (October 7, 2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-12.
Full textAbstract:
Статтю присвячено багатофакторному аналізу особливостей розвитку споживчого ринку України як відкритої системи, в якій одночасно задовольняються антагоністичні цілі товаровиробників і тор-гових посередників щодо зростання прибутковості і капіталізації та споживачів щодо мінімізації затрат на задоволення попиту. Споживчий ринок досліджували в якості інструменту забезпечення соціально-економічної стабільності. Здійснено структурно-динамічний аналіз розвитку споживчого ринку у 2014-2020 рр. та виявлено його стабільне зростання попри незначне зниження обсягу реалізації послуг. Проаналізовано зміни товарної структури споживчого ринку. Виявлено, що найбільша частка витрат домогосподарств була сконцентрована на ринку продовольчих товарів, де спостерігалося стрімке зростання споживчих цін. Показано, що в цілому середньомісячні сукупні витрати домогосподарств на споживчому ринку скоротились, особливо на непродо-вольчі товари і послуги, що спричинено соціально-економічною невпевненістю споживачів. Виявлено, що знецінення гривні, скорочення поточних видатків бюджету та стрімке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги призвели до зменшення рівня доходів населення і підвищення рівня бідності. На подолання проблеми спрямоване приєднання України до програми ООН “Цілі Сталого Розвитку 2016-2030”. Здійснено факторний аналіз впливу розвитку ринків непродовольчих товарів та послуг на зростання ВВП України. Вияв-лено, що стан споживчого ринку продовольчих товарів практично не впливає на динаміку номінального ВВП, тоді як зростання ринків непродовольчих товарів та послуг гарантовано призводить до збільшення ВВП. По-дальші дослідження запропоновано скерувати на розробку інституційного інструментарію концептуальних перетворень внутрішнього споживчого ринку.
18
Сидоренко, Наталя Олегівна. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ: ЕЛЕКТРОННІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 4 (December 9, 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.4.2.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню впровадження діджиталізації у сфері надання адміністративних послуг в Україні. Встановлено, що на цьому етапі стан діяльності публічної адміністрації стосовно надання адміністративних послуг в Україні дозволяє відзначити покращення практик сервісної діяльності у сфері діджиталізації, децентралізації та моніторингу якості надання послуг. Через це деякою мірою можна визнавати, що практика надання адміністративних послуг – один із видів співдії органу публічної адміністрації з громадянами. Розкрито сутність поняття «діджиталізація», на основі чого з’ясовано, що діджиталізацію потрібно трактувати як процес, орієнтований на зміну паперових носіїв на електронні. Коли ж говорити про діджиталізацію в органах влади, то йдеться про процес формування сервісів для значно результативніших управлінських рішень і надання якісних послуг населенню. Наведено позитивні моменти та недоліки введення діджиталізації в роботу органів влади. Запропоновано напрями усунення цих недоліків, зокрема: по мінімуму впровадити потрібні функції ЦНАП за допомогою централізованої системи; організувати нові та покращити наявні електронні послуги, виконання котрих виконуватиметься без ІТ-спеціалістів; утворити нові та вдосконалити наявні системи стосовно захисту особистої інформації та прав на приватність громадянина, щоб посилити довіру до онлайн-простору; запровадити інформаційно-телекомунікаційні системи, котрі б гарантували діяльність у режимі віддалених робочих місць; забезпечити централізовані служби підтримки та системи супроводу для громадян під час одержання електронної послуги; підтримувати зростання ступеня цифрової компетентності фізичних та юридичних осіб щодо застосування інформаційно-телекомунікаційних систем та інше. Встановлено, що діджиталізація вважається тим потрібним головним чинником, котрий має вплив на прозорість, відкритість та дієвість роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування стосовно надання електронних послуг. Введення новітніх технологій має сприятливий вплив на відповідну співдію між владою та громадою, дозволяє зробити будь-яку процедуру зручною та незалежною від людського фактора.
19
ГОДОВАНЮК, Петро. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОПИТУ НА АВТОСЕРВІСНІ ПОСЛУГИ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 62–70. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.635.
Full textAbstract:
У роботі запропонована методика складання математичної моделі прогнозування попиту на автосервісні послуги.
Розробка відповідних моделей є важливим завданням. При розробці були враховані наступні фактори:
– можлива зміна загальної кількості автомобілів Nавт, що знаходяться в зоні ділової активності СТО;
– інтенсивність експлуатації, тобто середньорічний пробіг автомобілів, що знаходяться в даному регіоні, а також динаміку його зміни по різних періодах року (j);
– середні напрацювання на один автомобиле-заїзд на СТО;
– можлива зміна частки ринку Kj, що займає це підприємство в районі ділової активності;
– частка власників α, які звертаються на СТО.
Комплексне врахування перелічених вище факторів дозволяє виконати прогнозування зміни середньодобової кількості звернень по різних видах робіт (i), з урахуванням його сезонності (j).
З метою спрощення отримуваної моделі, а також з урахуванням короткострокового періоду прогнозування, без втрати точності отримуваного результату, були прийняті постійні наступні величини:
– середньорічний пробіг ;
– коефіцієнт, що враховує динаміку посезонної зміни середнього річного пробігу – Kдj;
– долю власників, що користуються послугами СТО в цьому регіоні α;
– режим роботи СТО, що визначається кількістю днів роботи Dр підприємства на даних періодах року;
– – середню трудомісткість одного звернення.
Таким чином, прогнозування попиту на послуги СТО зводиться до оцінки зміни середньодобової кількості звернень на СТО, для чого була розглянута динаміка зміни його складових (1). У загальному вигляді, методика прогнозування попиту на послуги СТО, визначається середньодобовою кількістю звернень на СТО, та включає п’ять етапів.
Недоліком використання цього методу є те, що пропадають, відповідно, одна або дві, відповідно, перші і останні точки даного часового ряду. Для їх визначення використовуються наступні вирази: для ковзного середнього по трьох точках – вирази (17) і (18), для ковзного середнього по п’яти точках – формули (19)‒(20), відповідно [1, с. 90]:
Ключові слова:, автосервісні послуги, реконструкція, ефективність, математична модель, оптимізація.
20
Нікітенко, К. С. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕРНЕТ-КОМПАНІЙ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 8 (August 31, 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.8.5.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання моделювання процесів господарської діяльності інтернет-компаній. Класифіковано бізнес-моделі за ступенем інтеграції в інформаційний бізнес таким чином: модель інтрамережі (модель В0); модель візитної картки (модель В1); модель замовлення інформації (модель В2). Виділено ключові фактори ефективної реалізації описаних бізнес-моделей в українському міжкорпоративному секторі (В2В), такі як вражаюча кількість учасників та поточні транзакції; стандартні та добре оформлені пропоновані товари та послуги; низька вартість підключення до торгових систем і модулів; висока функціональність систем; можливість торгувати за однією/кількома тенденціями; наявність вторинних, значних послуг (логістика, фінанси, страхові послуги тощо); високоякісні телекомунікації. Розкрито ключові причини зниження ефективності бізнес-моделей, орієнтованих на кінцевого споживача, що визначені експертами, такі як недостатній розвиток телекомунікаційної інфраструктури; відсутність кредитних карт у певної кількості покупців; відсутність загальної системи експрес-доставки в Україні; низький рівень доходів середніх верств населення.
21
Horemykina, Yuliia. "СПЕЦИФІКА ОПЕРАЦІНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ-НАДАВАЧА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 2, 2020): 37–45. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0203.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються актуальні питання операційного управління, пов’язані з необхідністю забезпечувати роботу організацій, які функціонують в межах системи надання соціальних послуг України. Такими питаннями є встановлення основних параметрів операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг та врахування факторів, що вливають на ці операційні системи. Основні параметри операційних систем організацій, що працюють у системі надання соціальних послуг, встановлюються на основі загальноприйнятої в операційному менеджменті класифікації. Операційні системи організацій-надавачів соціальних послуг належать до сервісних систем з високим ступенем контакту з клієнтом та наявністю індивідуального підходу до кожного клієнта. Дані характеристики значною мірою визначають риси сервісної стратегії організації-надавача соціальних послуг. Окрім задоволення попиту на соціальні послуги сервісна стратегія організацій, які працюють в межах системи надання соціальних послуг, повинна орієнтуватись і на досягнення соціального ефекту у суспільстві, тобто довгострокового позитивного впливу на становище отримувачів соціальних послуг. У статті визначено, що операційні системи організацій-надавачів соціальних послуг є багатопродуктовими, водночас вони можуть бути як операційними системами масового типу, так і одиничного. Крім того, таким системам притаманні висока гнучкість та застосування непотокового методу організації діяльності. Потужність операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг повинна встановлюватись з урахування кількості потенційних отримувачів соціальних послуг в межах територіальної одиниці, яку вони обслуговує. Встановлено, факторами, які позначаються на специфіці операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг є: 1) індивідуалізованість соціальних послуг, 2) одночасність процесів «виробництва» та споживання послуг, 3) висока трудомісткість операцій з соціального обслуговування, 4) високий рівень територіальної зосередженості отримувачів соціальних послуг.
22
Сусол, Н. "Ресторанні послуги: структура факторів якості." Стандартизація, сертифікація, якість, no. 4 (2005): 63–66.
Find full text
23
Тульчинська, С. О., and О. С. Солосіч. "ПРИЧИНИ ТА ПОТЕНЦІЙНІ НАСЛІДКИ ВИНИКНЕННЯ РИЗИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Підприємництво та інновації, no. 8 (December 30, 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.12.
Full textAbstract:
У статті здійснено дослідження ризиків діяльності комунальних підприємств соціальної сфери м. Києва на прикладі Комунального підприємства «Промінь» задля якісного аналізу їх економічної сутності та шляхів мінімізації. В рамках дослідження обґрунтовано актуальність розгляду проблем управління ризиками на рівні комунальних підприємств соціальної сфери як необхідної складової частини їх повноцінного функціонування та безпечного розвитку. Надано загальну характеристику поточного стану комунальних підприємств м. Києва, проаналізовано фінансові показники їх діяльності в динаміці. Проаналізовано ключові проблеми в діяльності комунальних підприємств, що чинять стримуючий ефект на динаміку розвитку підприємства та рівень його безпекового стану. На основі виділеної проблематики вибрано основні види ризику, які є найбільшою загрозою для цього виду підприємств, а саме появу нових конкурентів з більшими фінансовими, організаційними та виробничими можливостями; несвоєчасну сплату розпорядниками бюджетних коштів за надані послуги; програш у тендері на надання послуг з організації дитячого харчування у Святошинському районі м. Києва; зміну державних підходів до організації шкільного харчування в бік комерціалізації цієї сфери та зниження підтримки підприємств державної та комунальної форм власності; несвоєчасну поставку продуктів харчування та недобросовісну роботу постачальників. Проведено поетапний якісний аналіз ризиків діяльності комунальних підприємств на прикладі КП «Промінь». Визначено причини та потенційні наслідки виникнення означених ризикових ситуацій. Розроблено комплекс факторів, що чинять вплив на ймовірність та рівень потенційної загрози виникнення ризику, основними з яких є фактори макроекономічного, локального, мікроекономічного рівнів та соціокультурні фактори. Запропоновано низку заходів щодо мінімізації ймовірності виникнення ризику та рівня негативних наслідків, що включають заходи щодо диверсифікації діяльності, оптимізації організаційно-адміністративної структури підприємств, підвищення рівня професійних компетенцій кадрового складу, ефективного використання резервних засобів.
24
Voronenko, Yu V., O. P. Hulchiy, N. M. Zakharova, and K. V. Balashov. "ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОГРАФІЧНОЇ СЕГМЕНТАЦІЇ ДЛЯ НАЛАГОДЖЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ У СФЕРІ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 19, 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11912.
Full textAbstract:
Мета: надати рекомендації для здійснення прицільної комунікації з ключовими групами споживачів послуг безперервного професійного розвитку на основі попередньої сегментації.
Матеріали і методи. Анкети 1768 респондентів, які представляють всі регіони України, щодо важливості чинників вибору форми безперервного професійного розвитку піддано факторному аналізу, за результатами якого отримано чотири фактори, значення яких використано для проведення кластерного аналізу (метод к-середніх). Оцінку результатів здійснювали на основі даних дескриптивної статистики, статистичну вірогідність різниці показників визначали методи попарного порівняння та дисперсійного аналізу.
Результати. У результаті сегментування, здійсненого на основі аналізу анкет лікарів – споживачів освітніх послуг, виявлено чотири ключові фактори вибору форми безперервного професійного розвитку: професійність, доступність навчального курсу, рівень соціальної активності, формалізм слухача, на основі яких утворено сім кластерів слухачів, що відрізняються за соціодемографічними та психографічними характеристиками.
Висновки. Критичними завданнями є оптимізація освітнього процесу, мінімізація документообігу, часу відриву від роботи фахівців, налагодження роботи з онлайн-медіа, облік, аналіз та комунікація з наявними освітніми послугами.
25
Середа, О. О., and І. М. Кушал. "Фінансове управління і аналіз прибутком інжинірингових підприємств." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(271) (February 8, 2022): 78–82. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-78-82.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням фінансового управління прибутком інжинірингових підприємств. Метою дослідження є розвиток теоретико-прикладних положень щодо управління прибутком інжинірингових підприємств. В проведених дослідженнях використані методи співставлення, системного та аналітичного підходів, дедукції, діалектичної і формальної логіки. Визначено сутність та виокремлено відмінні риси інжинірингових послуг, які полягають у нематеріальності, корисному ефекті, виробничому та комерційному характері, професійності та інноваційності. Перевагою запропонованого методичного забезпечення управління прибутковістю є врахування специфіки фінансової діяльності таких підприємств: наявність широкої номенклатури та типів послуг, диференціація послуг інжинірингу залежно від масштабів діяльності та попиту на послуги, різний рівень рентабельності окремих послуг. Доведено, що для управління витратами інжинірингового підприємства найбільш прийнятними є АВС – метод та операційний аналіз. Встановлено послідовність поетапної реалізації моделі беззбитковості, яка враховує особливості діяльності інжинірингових підприємств. З метою оперативного управління запропоновано впровадження моніторингу «витрати – доходи – прибуток» та сформовано систему аналітичних показників з метою оцінки тенденцій зміни минулого та поточного рівня прибутковості, а також прогнозування зміни прибутку в залежності від доходів та витрат на основі сценарного підходу. Надано рекомендації щодо оптимізації доходів інжинірингового підприємства на основі механізму ціноутворення, який враховує фактори, пов'язані з інжинірингом (час, інноваційність, масштаби діяльності потенційного замовника, кількість осіб, що володітимуть новими знаннями) та вибір метода встановлення ціни. Обґрунтовано критерії вибору інструментів стратегічного управління прибутком інжинірингового підприємства, пріоритетним обрано модель економічної доданої вартості. Розвиток теоретико-прикладних положень щодо управління прибутком інжинірингових підприємств має практичну спрямованість, результати можуть бути використані для розвитку інжинірингових підприємств.
26
Федоренко, С., О. Лазарєва Лазарєва, В. Вітомський, and М. Вітомська. "Урахування особливостей сторін взаємовідносин «фізичний терапевт– пацієнт» як фактор підвищення якості послуг у системі фізичної терапії хворих ортопедичного профілю." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (November 30, 2018): 80–87. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.80-87.
Full textAbstract:
Управління у відносинах з пацієнтами, які проходять курс фізичної терапії, відіграє дуже важливу роль, оскільки від його особливостей залежить постановка цілей і можливість їх досягнення, задоволеність пацієнта отриманими реабілітаційними послугами та суб’єктивна оцінка результату їх впливу на функціональний стан, якість життя. Мета. Визначити ключові особливості сторін взаємовідносин «фізичний терапевт–пацієнт» та фактори раціональної організації взаємодії в умовах центру з надання послуг фізичної терапії для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. Методи. Аналіз наукової літератури, синтез та узагальнення. Результати. Встановлено основні аспекти, умови і фактори взаємодії пацієнта і фахівців галузі охорони здоров’я, зокрема фізичної терапії. Розглянуто питання значущості професійно важливих якостей фахівців. Визначено, що особистість фізичного терапевта реабілітаційного центру для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, стиль поведінки можуть впливати на пацієнтів як позитивно, так і негативно. Відзначено, що наразі можливо використання класифікації молодшого медичного персоналу за І. Харді та класифікації за В. А. Ташликовим і для фахівців з фізичної терапії. Наголошено на важливості покращення якості послуг і врахування особливостей другої сторони відносин «фізичний терапевт–пацієнт», зокрема психотипу пацієнта. Висновки. Підбір для пацієнта правильного типу управління та відносин, фахівця з відповідними індивідуальними якостями, а також урахування суб’єктивних відчуттів під час застосування засобів та проведення процедур фізичної терапії мають бути спрямовані на підвищення ефективності програми фізичної терапії, зниження ймовірності її завчасного завершення з ініціативи пацієнта, підвищення рівня задоволеності пацієнта послугами, покращення якості життя.
27
Пальчук, О. І. "Факторинг як специфічна фінансова послуга." Вісник Національного університету "Львівська політехніка", no. 682 (2010): 168–73.
Find full text
28
Пальчук, О. І. "Факторинг як специфічна фінансова послуга." Вісник Національного університету "Львівська політехніка", no. 682 (2010): 168–73.
Find full text
29
Щирба, М. "Розуміння права на здоров'я у Цілях сталого розвитку." Історико-правовий часопис 14, no. 2 (February 18, 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/8.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано положення глобальних Цілей сталого розвитку, які були затверджені у 2015 р. на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони вказують на тенденції розвитку прав людини і визначають основні завдання цивілізованих народів, які повинні бути досягнуті до 2030 року. Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і набутих) та соціальних факторів. Доведено, що Мета 3 «Забезпечення здорового життя» прирівнюється до права на медичні послуги – важливе саме по собі через мету, яка є практичним засобом досягнення поставленого завдання. Також право на охорону здоров'я має стосуватися не лише медичних послуг, а й соціальних та економічних детермінант стану здоров'я. Право на охорону здоров'я включає дві вагомі методологічні складові: не лише право на доступ до медичних послуг, але і соціальні і економічні детермінанти стану здоров'я людини. Аргументовано, що міжнародне співтовариство пріоритетно акцентує увагу виключно на тих елементах, які визначені в Цілі 3, при цьому не допускає широкого тлумачення завдань в сфері охорони здоров'я. Найбільшу увагу в тексті рекомендацій приділено гендерному насильству, здоров'ю матері і дитини, соціально-економічним детерминантам здоров'я, а також системі охорони здоров'я і надання медичних послуг. У той же час питання здоров'я окремих категорій населення (підлітків, представників національних меншин, людей з обмеженими можливостями) розкриті досить фрагментарно. Також не всі теми охорони здоров’я отримали однаковий ступінь висвітлення в рекомендаціях ООН. Так, в рекомендаціях достатньо поверхнево висвітлено піходи до профілактики та лікування психічного здоров'я та неінфекційних захворювань.
30
Smal B. "ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-9.
Full textAbstract:
В статті визначено основні причини, які перешкоджають підвищенню якості продукції та послуг туристичних дестинацій в регіонах України: нерозвинута туристична інфраструктура, недосконале інституційне забезпечення, низька кваліфікація кадрів, низький рівень промоції та комунікації між суб’єктами туристичної діяльності.
Виокремлено зміст інституційної інфраструктури забезпечення якості продукції та послуг туристичних дестинацій. Структуровано елементи туристичної інфраструктури регіонів. Запропоновано застосовувати інструменти підвищення рівня якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні, які ґрунтуються на методичних засадах поетапного аналізу досягнення визначених цілей, відповідно до наявної ситуації в регіоні та впливу відповідних факторів. Доведено, що стимулюючі важелі є надзвичайно актуальними в карантинний та посткарантинний період, оскільки індустрія туризму є найбільш чутливою до таких процесів. В основу процесу підвищення якості продукції та послуг покладено організаційно-економічні засади розвитку туристичних дестинацій та метод ієрархії визначення важелів для реалізації цілей та політики стимулювання якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні
Для реалізації регіональних програм розвитку індустрії туризму та гостинності, а також під час формування стандартизованих продуктів та послуг туристичних дестинацій, запропоновано, на основі міжнародного досвіду та зважаючи на сучасні фактори впливу, такі як COVID-19, впроваджувати регіональні стандарти якості та гостинності. Регіональні стандарти якості продукції та послуг індустрії гостинності запропоновано формувати зважаючи на специфіку туристичної привабливості регіону та наявних туристичних дестинацій. Таке документальне врегулювання процесів якості продукції та послуг індустрії гостинності сприятиме створенню умов для збільшення доходів регіону через збільшення туристичних потоків, підвищить туристичну конкурентоспроможність регіонів, зменшить рівень безробіття та стимулюватиме соціально-економічний розвиток територій.
31
Савчук, Н. В. "Інтернет-послуги - фактор підвищення конкурентоспроможності національних компаній." Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 15 (2008): 334–39.
Find full text
32
Казакова, М. О. "Факторинг на ринку фінансових послуг України." Магістеріум, Вип. 44 (2011): 41–45.
Find full text
33
Казакова, М. О. "Факторинг на ринку фінансових послуг України." Магістеріум, Вип. 44 (2011): 41–45.
Find full text
34
Піткевич, П. "Принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 44 (October 30, 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-19.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.
35
Editor, Editor. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ ПІДПРИЄМСТВ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 316–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-31.
Full textAbstract:
Мета. Аналіз та обґрунтування основних напрямів підвищення якості надання послугі розробка рекомендацій щодо ефективного управління процесом обслуговуванняспоживачів у спеціалізованому магазині «Дім Кави» (м. Херсон).Методика. Загальною методологічною основою дослідження стали науковінапрацювання вітчизняних і зарубіжних учених у сфері менеджменту якості. Удослідженнях використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, якіпередбачені чинними міжнародними стандартами на системи управління якістю.Результати. Проблема підвищення рівня якості торговельного обслуговування єважливим завданням, вирішення якого забезпечує економічний розвиток вітчизнянихорганізацій, підприємств та забезпечення конкурентоспроможності й існування в умовахконкурентної боротьби. Дуже важливо підкреслити, що управління якістю послуг маєбагато рівнів, і, внаслідок цього, існує необхідність розподілу функцій управління міжрізними учасниками цього процесу і узгодження їхніх дій.Дослідження проводили на прикладі спеціалізованого магазину «Дім Кави», м. Херсон.«Дім Кави» – це мережа спеціалізованих магазинів з продажу кави, кавового обладнання здегустаційною залою. Проектування системи управління якістю обслуговування наторговельних підприємствах повинне будуватися з урахуванням умов діяльностіпідприємства та відповідно до рекомендацій стандартів ISO серії 9000.Проведено теоретичні дослідження сучасного стану роботи підприємств з наданняпослуг, тенденції розвитку ринку послуг. Встановлено, що якість обслуговуванняспоживачів – визначальний фактор конкурентоспроможності торговельногопідприємства. В роботі проведено аналіз стану виробничих процесів управління якістю,досліджено елементи системи управління якістю послуг у спеціалізованому магазині «ДімКави», м. Херсон та розроблено структурно-логічну схему взаємозв'язку елементівсистеми якості відповідно до вимог стандарту ISO 9001:2015. Розроблено рекомендаціїщодо підвищення ефективності функціонування системи управління якістю послуг. Наукова новизна. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті роліелементів системи управління якістю у підвищенні рівня обслуговування споживачівпродукції та послуг торговельного підприємства.Практична значимість За результатами досліджень було розроблено рекомендаціїщодо підвищення ефективності функціонування системи управління якістю послугторговельного підприємства, які буде використано у магазині «Дім Кави», м. Херсон.
36
Семенова, К. Д., and Н. В. Тарасевич. "Моделювання впливу факторів клієнтського капіталу на доходи банківських установ." Academy Review 53, no. 2 (2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2020-2-53-4.
Full textAbstract:
У статті визначено сутність клієнтського капіталу, його специфіку та значення для економічної діяльності банківських установ. Розглянуто особливості клієнтського капіталу, які характеризують його як відносно стійку систему елементів, що дозволяють сформувати надійні, довгострокові та взаємовигідні відносини банківської установи з клієнтами. Зазначено структурні компоненти клієнтського капіталу банківських установ, до яких відносять: бренд; ділову репутацію; наявність стійкої ресурсної бази; розвинуту мережу каналів продажу банківських продуктів і надання послуг та ін. Визначено основні фактори клієнтського капіталу, що впливають на формування загальних доходів банків, для чого використано кореляційний аналіз. Здійснено кількісну оцінку взаємозв’язків результативності банківської діяльності та складових клієнтського капіталу. Побудовано регресійну модель залежності доходів банківських установ від найбільш впливових факторів, якими виявилися кількість платіжних карток банківської установи, сума депозитних коштів та величина клієнтського кредитного портфеля банку. На основі побудованої моделі розраховано коефіцієнти еластичності для встановлення факторів, вплив на які дозволить підвищити результативність діяльності банківських установ.
37
Кулак, Наталія Валеріївна. "ФАКТОРИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 129, no. 6 (May 13, 2019): 95–100. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2018.6.9.
Full textAbstract:
The paper provides insights into the current state and major business trends in the service industries sector, along with interpreting the concepts of "a service" and "service industry". The definition of "innovative development of enterprises in the service sector" has been amended, viewed as a systemic process of innovation implementation by applying new methods and updated realms of the enterprise potential realization through the novel technological advancements and tools to enhance the enterprise competitiveness in a rapidly changing external environment. An emphasis is made that modern Ukrainian service industries market demonstrates positive development trends. It is argued that the characteristic features of the domestic service sector are further growth of high-tech services, the availability of unused capacity, investment attractiveness of domestic businesses to foreign capital, the focus towards innovative forms of work arrangements within service industries. The findings revealed the factors that contribute to the processes of evolution of the services sector which are the integrated use of knowledge and methods to implement the innovations to meet the customers’ needs; the introduction of innovative development strategies consistent with terms and conditions for each particular enterprise; the use of investment resources; the availability of government support; the creation of a competitive environment; attracting highly qualified professionals.
38
Дудченко, М. А. "Інжинірингові послуги як фактор модернізації виробництва транзитивних країн." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 38, ч. 1 (2002): 157–58.
Find full text
39
Литвак, Дар’я, and Людмила Величко. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 367–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-71.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблеми забезпечення економічного розвитку будівельних підприємств в Україні. Визначено тенденції розвитку даної галузі економіки, вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на збутову діяльність підприємств. Також проведено оцінку господарської діяльності двох успішних будівельних підприємств Дніпропетровського регіону. З’ясовано переваги та недоліки будівельних компаній. Встановлено, що головними напрямами підвищення збутової діяльності є активізація маркетингової діяльності підприємств будівництва в Україні. Також розроблено основні заходи, що дозволять підвищити попит і пропозицію на надання будівельних послуг на прикладі досліджуваних підприємств. В ході дослідження було запропоновано здійснити такі маркетингові заходи: PR-методи; доповнити асортимент послугами з більш дешевої вітчизняної сировини (наприклад, декоративна шпаклівка, натяжна стеля і т.д.). Визначили, що важливим завданням, яке стоїть перед будь-якою фірмою, є формування індивідуального фірмового стилю, що забезпечить ідентифікацію компанії на ринку.
40
Кришталь, Г. О., Г. А. Дмитренко, and І. І. Каліна. "ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ ДЕРЖАВИ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 2 (61) (September 30, 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-1.
Full textAbstract:
У статті інвестиції розглянуто як фактор економічного зростання. Подано аналіз переваг залучення інвестицій в економку України та проблеми, які виникають в ході тих чи інших дій інвесторів. Розглянуто прямі іноземні інвестиції, які є важливим джерелом приватного зовнішнього фінансування для країн, що розвиваються. Прямі іноземні інвестиції не тільки можуть сприяти дослідженню ресурсів та формуванню капіталу, але й, що ще важливіше, є засобом передачі виробничих технологій, навичок, інноваційного потенціалу та організаційних і управлінських практик між місцезнаходженнями, а також доступу до міжнародного маркетингу мережі. Розглянуто стимулювання інвестицій, заохочення інвестицій, послуги після інвестування, покращення зручностей та заходи, що зменшують витрати на ведення бізнесу. Проаналізовано інвестиційні процеси, на які впливають такі зовнішні та внутрішні фактори, як значні розміри державного боргу, підвищена обережність банків у кредитуванні реальних секторів економіки, низький рівень реальних наявних доходів більшості груп населення та значна заборгованість підприємств.
41
Грищенко, І. М. "Фактори розвитку комерційних послуг в економіці України." Економіка та держава, no. 2 (2007): 21–23.
Find full text
42
Грищенко, І. М. "Фактори розвитку комерційних послуг в економіці України." Економіка та держава, no. 2 (2007): 21–23.
Find full text
43
Пирога, И. С. "СПРАВЕДЛИВАЯ РЫНОЧНАЯ СТОИМОСТЬ – БАЗОВЫЙ ЭЛЕМЕНТ НАЛОГОВОЙ СИСТЕМЫ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 27, 2020): 118–23. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).201.
Full textAbstract:
Додана вартість є об’єктивним показником, що ві-дображає результати виробничої діяльності, визначає стимули потенційним постачальникам матеріальних благ і є єдиним джерелом доходів суб’єктів господарю-вання та держави. Додана вартість дає змогу встанови-ти або визначити справедливу ринкову ціну будь-якого товару і забезпечити еквівалентний обмін різних това-рів/послуг. Повна вартість кінцевого продукту визна-чається сумою доданої вартості, створеної на кожній стадії виробничого циклу. Товари/послуги набувають певну вартість лише після реалізації споживачам. Ринкова оцінка споживачем не впливає на структуру доданої вартості, яка визначається сумою факторних доходів виробника – фонду оплати праці і прибутку, що включає підприємницький дохід, відсоток і ренту. 123Випуск 2(27), 2019Додана вартість, створена на кожній стадії виробничо-го циклу, дорівнює різниці ринкової вартості товарів/послуг, затрат виробництва і амортизації обладнання. До витрат виробництва належать будь-які витрати, які підтверджені належною сумою сплаченого ПДВ. Амортизаційні відрахування нараховуються за нор-мами Податкового кодексу України. Валова виручка, сплачений ПДВ і нарахована амортизація дають змогу точно визначити додану вартість, створену на кожній стадії циклу, тобто базу основних податків. Оподат-кування доданої вартості і її складників за діючими в Україні ставками визначає податкове навантаження на неї. Якщо прийняти, що фонд оплати праці стано-вить 30% доданої вартості, прибуток – решту 70%, податкове навантаження становить 42,71%, тобто сума сплачених податків (ПДВ, на прибуток, на доходи фізичних осіб) і єдиного соціального внеску має стано-вити 42,71% від величини створеної доданої вартості на кожній стадії циклу. Підсумовуючи додану вартість всієї економіки країни, отримуємо податкове наван-таження на ВВП – ті самі 42,71%. Запропонований спосіб нарахування податкових зобов’язань гранично спрощує адміністрування основних податків і єдиного соціального внеску.
44
Макаровских, Александра Викторовна. "SEQUENCE OF CONSTITUENTS IN HENDIADIC PAIR-WORD CONSTRUCTIONS." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 1(219) (January 25, 2022): 7–14. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2022-1-7-14.
Full textAbstract:
Введение. Гендиадис в английском языке – это биномиальное образование, представляющее собой двух-компонентную структуру, элементы которой могут быть скоординированы союзом и вместе выражают одно сложное понятие. При этом данная конструкция строится по формуле A(+l) + B, где A – первый структурный элемент (знаменательный), l (link) – второй структурный элемент (служебный), т. е. связующее звено (союз, связка), B – третий структурный элемент (знаменательный), например: safe (A) and (l) sound (B), forewarned (A), forearmed (B). В рамках всесторонних исследований в области изучения парных образований биномиального характера неизбежно возникает вопрос приоритета одного знаменательного элемента над другим, т. е. A над B. Как следствие, факторы, определяющие порядок элементов в биномиалах, долгое время оставались предметом обсуждений в лингвистике.Цель – анализ и систематизация ограничительных факторов, призванных определять последовательность знаменательных элементов в биномиальных образованиях.Материал и методы. Эмпирическая база исследования формировалась методом сплошной выборки. Материалом исследования послужил корпус лексических единиц гендиадисного типа, отобранных из первичных (тексты, публикации, скрипты) и вторичных (электронные и печатные словари) источников. В исследовании также применяются методы сравнительного и компонентного анализа.Результаты и обсуждение. Ограничительные факторы, определяющие последовательность знаменательных элементов в биномиальных образованиях, ранее исследовались стихийно и только недавно стали предметом количественного анализа. Наиболее всесторонними научными изысканиями в этой связи являются труды Я. Малкиеля (1959), У. Купера и Дж. Росса (1975), С. Б. Бенор и Р. Леви (2006), а также С. Моллин (2012) и Г. Зауэра и Б. Шван (2017). Результатом исследования стала система факторов, состоящая из нескольких групп и подгрупп. Основными являются группы, которые носят семантический и фонологический характер: семантический связан со структурированием элементов согласно глубине восприятия, логике, хронологии, иерархии и т. д., фонологический предполагает свойства гласных/согласных звуков. Помимо этого выделяют метрические факторы, подразумевающие особенности следования слогов в исследуемых элементах. Кроме того, отмечены такие факторы, как трансляционный (переводной), фактор частоты употребления тех или иных элементов в составе различных гендиадисных единиц и фактор синхронной вариативности, выражающийся в наличии множества вариантов трансформации гендиадисной единицы с одними и теми же знаменательными элементами.Заключение. Опираясь на выводы, основанные на данных эмпирических исследований зарубежных ученых, удалось подтвердить факт существования иерархической последовательности ограничительных факторов, составить их классификацию и осуществить систематизацию. Таким образом, выдвинуто предположение о том, что среди представленных групп факторов превалируют семантические, а значит, композиционная структура английского гендиадиса строится в логике от семантики к метрике и фонологии. The purpose of the article is the analysis and systematization of ordering constraints used for identifying the sequence of constituents in hendiadic (binomial) constructions. The object of the study is six groups of constraints that are tested on 562 binomials. The materials of the study are hendiadic units collected from the sources of various genres and dictionaries. The use of this material allows us to explore the concept of that many factors can play a role under the right conditions, including the semantic relationship between the items, metrical and other phonological properties of the possible orderings, and relative item frequency. Results and discussion. The ordering constraints that determine the sequence of constituents in binomials were previously studied haphazardly and only recently became the subject of quantitative analysis. The most comprehensive scientific researches in this regard are the works of Ya. Malkiel, W. Cooper and J. Ross, S. B Benor and R. Levy, as well as S. Mollin and H. Sauer and B. Schwan. As a result of the study, several groups of ordering constraints and their subgroups were classified and systematized. These groups of factors include semantic constraints, i.e. structuring elements according to the perception, logic, chronology, hierarchy, etc., phonological constraints, i.e. the properties of vowels and consonants. In addition, among these factors are also metric constraints, implying the peculiarities of the syllables in the studied constituents. The other ones are such constraints as translational, item frequency and synchronic variation of the order. Thus, basically, it can be concluded that the ordering constraints are not only subject to classification and systematization, but also have a clear hierarchy.
45
Loiko, Valeryia, and Stanyslav Maliar. "ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ УКРАЇНИ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, no. 2 (December 31, 2018): 77–86. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0209.
Full textAbstract:
У статті розглянуто економіко-правові аспекти інноваційного розвитку житлового фонду України в умовах євроінтеграційного розвитку економіки України. Сучасний процес реформування житлового фонду України пов'язаний із створенням об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які є неприбутковими організаціями і діють у рамка, визначених законодавством України. На теперішній час конкретний перелік суб’єктів управління житловим фондом є відсутнім. За проведеним аналізом нормативно-законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері житлового господарства, можна виділити наступні суб’єкти господарювання: власник житлового будинку або житлового комплексу, співвласник багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-комунальні підприємства, управитель, виконавець комунальної послуги, споживач, виконавець. Серед учасників відносин у сфері надання послуг з управління житлом особливо слід виокремити таких суб’єктів, як споживач, виробник та виконавець житлово–комунальних послуг. Співвласники багатоквартирного будинку можуть здійснювати управління житловим фондом самостійно або безпосередньо ухвалюючи певні рішення на зборах. Процес управління житловим фондом характеризується наявністю ієрархії рівнів управління та багатофункціональністю. Узагальнено у хронологічній послідовності зміни у законодавчих та нормативних актах України щодо управління об’єктами житлового фонду, котре дозволило виявити, що на ефективність управління об’єктами житлового фонду впливає недосконалість нормативно-правової бази України. Сучасне економічне державне регулювання житлово-комунальної сфери здійснюється за рахунок податкової, інвестиційної, бюджетної, цінової політики та цінового регулювання. Процес управління житловим фондом, зокрема ОСББ, потребує аналізу методів управління, що застосовуються в теперішній час, та напрацювання досвіду із застосування інноваційних методів, які забезпечать достатній рівень управлінської безпеки. Виділено фактори забезпечення управлінської безпеки житлової сфери. Вбачається потреба у збільшенні обсягів приватно-державного співфінансування програм реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках та реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міст та сіл України.
46
Смолин, Я. В. "Перспективи надання фактором посередницьких послуг за договором факторингу." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 120, (ч. 2) (2014): 108–20.
Find full text
47
Prasol, Vladislav. "Аналіз ринку недержавних медичних послуг в Україні." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 65 (May 15, 2019): 183–90. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.23.
Full textAbstract:
Розглянуто і проаналізовано ринок недержавних медичних послуг в Україні. При цьому звернено увагу на фактори, які дають поштовх до розвитку приватної медицини в нашій країні. Визначено перспективи щодо подальшого розвитку приватного сектора ринку медичних послуг.
48
Шпеник, Т. К. "Фактори формування комплексу послуг підприємств сільського (зеленого) туризму." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 3 (37) (2012): 67–70.
Find full text
49
Шпеник, Т. К. "Фактори формування комплексу послуг підприємств сільського (зеленого) туризму." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 3 (37) (2012): 67–70.
Find full text
50
МАЯК, Микола, Павло ПРОГНІЙ, Анатолій МАТВІЇШИН, Павло ПОПОВИЧ, Оксана ШЕВЧУК, Віктор ОСТРОВЕРХОВ, Андрій КОЦУР, and Ольга РОМАНИШИН. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ВАНТАЖНИХ І ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 64–71. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.393.
Full textAbstract:
Проведено аналіз основних тенденцій розвитку ринку вантажних і пасажирських перевезень, досліджено базові фактори, що впливають на розвиток транспортних підприємств. Виконано огляд економічної активності у транспортній галузі країни. Досліджено основні залежності, динаміку та структурні особливості ринку пасажирських і вантажних перевезень, а також тенденції розвитку ринку транспортної логістики включаючи пасажирські і вантажні потоки за видами транспорту. Встановлено, що основними замовниками транспортних послуг є підприємства дорожньої та будівельної галузей, а також аграрні холдинги, в основному, виробники продукції рослинництва в сільськогосподарському секторі, що у комплексі забезпечило збільшення обсягів перевезення вантажів автомобільним і залізничним транспортом. Протягом п’яти крайніх років частка автомобільного транспорту в транспортній системі країни прогнозовано продовжує зростати на основі позитивного тренду збільшення попиту на перевезення вантажів для вказаних галузей, отже матиме місце тривалий динамічний розвиток транспортної галузі України в цілому. Ринок логістичних послуг та споживчий ринок мають пов’язані напрями розвитку, встановлено, що вони є збалансованими, в цілому ринок автомобільних та залізничних перевезень має стабільну тенденцію до зростання при можливому зниженні темпів. Результати дослідження можуть бути застосовані при виконанні моделювання матеріальних потоків на ринку перевезень вантажів, а також пасажирів, на основі результатів дослідження факторів, які впливають на розвиток транспортних підприємств країни, що якісно впливатиме на вдосконалення чи актуалізацію інструментарію планування діяльності транспортно – експедиційних, логістичних, перевізних підприємств.