Journal articles: 'Фаворитизм'

1

Likarchuk, Nataliia. "Favoritism as a Manifestation of Corruption and Managerial Incompetence." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration 11, no. 1 (2019): 17–22. http://dx.doi.org/10.17721/2616-9193.2019/11-2/7.

Full text

Abstract:

In the article we analyze the approaches that are applied during human resources and personnel policy formation in Ukraine. It is said that the main criterion for key positions was the presence of close family and friendly relations, joint business, general interests, own needs and patronage-it is about favoritism. It is determined that favoritism is a type of communication that forms social relations that "progress" during crises, transformations, in the periods of social changes; It is a certain culture of behavior, the vision of the world and to impose their perspective (personal) on personnel policy in the collective. In Ukrainian realities, favoritism became an abnormal zone in the system of public administration at different levels, where there are: unworked work in a team; Blurring of functional duties of employees; Absence of motivation in work of collective; Incompetence Favorites, which is written back to others. It is noted that favoritism is difficult to diagnose, but it is inherent in certain signs: the lack of qualification qualities in the favorite; Rapid career growth; Using the mechanism "quid pro quo"-indirect form of relations; One of the employees apologizes the violation of all-general rules and norms, labor discipline; Support of the manager in business meetings, negotiations; Making non-competent decisions; Constant bragging, mainly for the organization of the process, rather than the result. It is noted that favoritism is an anti-command style control that leads to a policy of unprofessionalism, destruction of competition, loss of internal command work, social exclusion, therefore determined and as a manifestation of corrupt actions, and as a manifestation of Professional incompetence of top-managers.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Гурова, Ирина Павловна. "Этическая среда многонациональных предприятий." Russian Journal of Entrepreneurship 18, no. 8 (April 30, 2017): 1383. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.8.37771.

Full text

Abstract:

Многонациональные предприятия/транснациональные корпорации осуществляют хозяйственную деятельность в разных странах мира в условиях сложной международной среды, включающей не только экономические, но и политические и социокультурные компоненты. В статье изучены подходы к морально-этическим факторам в бизнесе, используемые в аналитических материалах Всемирного экономического форума и Всемирного банка. На основе проведенного исследования для оценки внешней этической среды многонационального предприятия предложено использовать показатели институционального развития из рейтинга глобальной конкурентоспособности Всемирного экономического форума: на уровне общей (генеральной) внешней среды – показатели государственных институтов (доверие общества к политикам, незаконные платежи и взятки, фаворитизм в принятии решений госслужащими), а на уровне функциональной среды (среды задач) – показатели институционального развития частного сектора (этичность поведения фирм). Показана роль корпоративной этической программы как элемента внутренней этической среды в многонациональных компаниях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Kurukin, Igor. "Platon Zubov – The Minister of all Ministries: Favoritism in the Late 18th Century." Quaestio Rossica, no. 3 (2015): 200–226. http://dx.doi.org/10.15826/qr.2015.3.119.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Prikazchikova, Elena E. "Favouritism as a historico-cultural and literary phenomenon in the Russia of the second half of the 18th century." Sibirskiy filologicheskiy zhurnal, no. 3 (September 1, 2009): 22–32. http://dx.doi.org/10.17223/18137083/28/3.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Наумкіна, С. М., and К. П. Яворська. "Траєкторія інституційного розвитку сучасної Росії." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 82–88. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1155.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються та аналізуються причини та наслідки протистояння модернізації та традиціоналізму в соціально-політичному та правому полі сучасного інституційного розвитку Росії. Імперська історична традиція стала тим чинником, який визначає нинішнє розуміння сутності, меж, механізмів захисту політичних і громадянських прав людини та громадянина в цій країні. У сучасному політико-правовому житті Росії чітко увиразнено низку неформальних деструктивних інститутів політики, які перешкоджають належній реалізації політичних і громадянських прав. Перш за все це фактичне (якщо не де-юре, так де-факто) призначення спадкоємця глави держави, патрон-клієнтські мережі, системна корупція, непотизм, клієнтизм, клановість, фаворитизм та ін. Саме таке становище слушно дозволяє характеризувати російську сучасну дійсність як «неопатримоніальну» і навіть «неофеодальну». Урядові заходи останнього десятиліття державно-правового розвитку Російської Федерації активно спрямовуються на звуження простору громадянського суспільства та громадянських, політичних прав і свобод, незважаючи на їх нормативне закріплення у 90-х роках минулого століття. Попри те, що російське суспільство є дуже неоднорідним, можна констатувати, що боротьба за можливість реалізації саме громадянських та політичних прав і свобод не є пріоритетами для росіян загалом. Відсутність велелюдних і тривалих протестів громадськості проти різноманітних проявів авторитаризму, утисків прав людини, переслідування НУО свідчить про загалом деяку байдужість росіян до цих питань, недостатню підтримку цінностей прав людини в російській громадській думці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

ФИЛАТОВА, Оксана. "МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ И ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ВОПРОСЫ ПРОФИЛАКТИКИ РАЗВИТИЯ СИНДРОМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ВЫГОРАНИЯ." Психологічне здоров’я, no. 1 (April 28, 2021): 120–29. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-10.

Full text

Abstract:

Постановка проблемы. Выгорание, как следствие профессиональных стрессов, возникает в тех случаях, когда адаптационные возможности человека по прео- долению стрессовой ситуации превышены. Несмотря на то, что синдром эмоционального выгорания (СЭВ) – это относительно устойчивое состояние, при наличии психологической поддержки и мотивации на выздоровление с ним можно бороться. Анализ последних иссле- дований и публикаций. Разработка профилактических мероприятий должна учитывать особенности профессиональной деятельности и специфических для нее факторов риска, а также психологические качества «выгорающего» сотрудника. Многообразие проявлений СЭВ и его значимость для здоровья и профессионального долголетия человека обусловливают широту и актуальность проблемы превентивной психологической помощи работникам «по- могающих профессий». Формулировка цели статьи. Цель наших исследований заключалась в определении ключевых моментов психопрофилактической работы со специалистами гу- манитарных профессий, имеющих признаки эмоционального выгорания. Изложение основ- ного материала. Выборка исследования составила 218 пациентов в возрасте от 34 до 56 лет (101 врач и 117 работников образования). Выявлено, что основными жалобами были сле- дующие: общее плохое самочувствие, частые головокружения, «физический дискомфорт», за- трудненное дыхание после подъема по лестнице, тошнота после еды, излишняя потливость, дрожание конечностей, колебания артериального давления и частоты пульса. Выводы и перспективы дальнейших исследований. Развитие выгорания напрямую связано с нали- чием напряженной эмоциональной деятельности на работе: интенсивным, переполненным эмоциями, общением; нагрузкой на восприятие; необходимостью быстрой обработки полу- ченных данных и ответственным принятием решений. Также организационными фактора- ми СЭВ выступают: неблагополучная психологическая атмосфера (интриги, нескрываемая зависть по отношению к «выгорающему» сотруднику, фаворитизм, чрезмерно авторитар- ное руководство) и неудачно составленное расписание рабочего времени.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Несмеянова, Е. И. "Эффекты дезорганизации управления бизнесом." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 75, no. 5 (July 2021): 74–77. http://dx.doi.org/10.18411/lj-07-2021-179.

Full text

Abstract:

Важно понять природу проявления конфликта интересов/оппортунизма, фаворитизма/кронизма в условиях дезорганизации управления в бизнесе. На основе исследования сути возникающих явлений в основе конфликта интересов/оппортунизма, фаворитизма/кронизма, определить причину проявления негативных эффектов, возникающих во взаимодействии наѐмных директоров и персонала, возможность исключения влияния этих эффектов на интересы владельца бизнеса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Paramonova, Svetlana. "ON THE QUESTION OF STUDYING THE PHENOMENON OF FAVORITISM." Socium i vlast, no. 5 (2017): 26–37. http://dx.doi.org/10.22394/1996-0522-2017-5-26-37.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Кацович, Я. Ю. "Соціально-психологічні технології подолання інгрупового фаворитизму гендерних груп: тренінг гендерної взаємодії." Проблеми сучасної психології, no. 2 (12) (2017): 74–80.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Mukhsinova, Leila, and Vasiliy Krivolapov. "COUNTERACTING FAVORITISM AS A FACTOR IN THE BRACING OF THE MODERN RUSSIAN ECONOMY." International scientific journal "Internauka", no. 13 (September 30, 2017): 46–55. http://dx.doi.org/10.25313/2520-2057-2017-13-2925.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

НЕШКОВ, С. В. "MASS AGITATION AND PROPAGANDAIST MATERIALS OF POLITICAL PROTEST ACTIONS 2017 IN RUSSIA." Вопросы национальных и федеративных отношений, no. 4(73) (April 25, 2021): 1181–90. http://dx.doi.org/10.35775/psi.2021.73.4.020.

Full text

Abstract:

Исследованы форма и содержание агитационно-пропагандистских материалов, созданных организаторами акций политического протеста и предназначенных для массового тиражирования. Изученные материалы использовались в ходе проведения протестных акций 26 марта, 12 июня и 7 октября 2017 г. Теоретико-методологическая база исследования выстроена на основе использования элементов дескриптивного политического анализа, концепции социальной идентичности Г. Тэшфела и Дж. Тернера и модели массового сознания Д.В. Ольшанского. Автор приходит к выводу, что создатели агитационных материалов конструируют образ власти за счет синтеза фантомных угроз, устоявшихся негативных стереотипов и репрезентации ущерба для общества в персонально значимых бытовых категориях. Проецирование на истеблишмент образа врага способствует формированию ингруппового фаворитизма, закрепляя внутри протестной аудитории представление о том, что они превосходят власть и ее сторонников в моральном отношении.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Natalya, Romanova. "WILD ANIMALS-FAVORITES IN GERMAN PROVERBS: SEMANTIC ASPECT." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Linguistics, no. 36 (September 25, 2019): 128–32. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-3337/2019-36-28.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Карпинский, К. В., and С. Л. Бойко. "Retest Reliability and Ecological Validity of the Scale of Attitudes in the Field of Healthcare." Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, no. 4 (December 6, 2021): 663–71. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.12.4.008.

Full text

Abstract:

Представлены результаты валидизации опросника «Шкала аттитюдов в области здравоохранения», предназначенного для измерения оценочных отношений испытуемого к различным субъектам, объектам и явлениям в сфере здравоохранения, на материалах белорусских популяционных выборок суммарной численностью 835 человек, в том числе в период распространения инфекции COVID-19. Опросник позволяет диагностировать индивидуальную выраженность антилекарственного, рентного, стоического, антиэлитарного, антибюрократического, деонтологического аттитюда, а также аттитюда возрастной дискриминации и фаворитизма в отношении врача. В ходе психометрической проверки опросника подтверждены его экологическая валидность, консистентная и ретестовая надежность. Представленная методика может использоваться в психодиагностических обследованиях и научных (психологических и медико-социологических) исследованиях, объектом которых выступает человек как субъект отношений с работниками и организациями здравоохранения по поводу здоровья, болезни и медицинской помощи. There are presented the results of validation of the questionnaire “Scale of attitudes in healthcare” developed to measure the evaluation of the relationship of the subject to different subjects, objects, and phenomena in the field of health, based on the materials of the Belarusian population samples of total number of 835 people, including in the period of the infection COVID-19. The questionnaire lets to diagnose the individual severity of anti-drug, rent, stoic, anti-elitist, anti- bureaucratic, deontological attitudes, as well as the attitudes of age discrimination and favoritism towards the doctor. During the psychometric verification of the questionnaire, its environmental validity, consistency and retest reliability were confirmed. The presented method can be used in psychodiagnostic examinations and scientific (psychological and medical-sociological) studies, theobject of which is a person as a subject of relations with health care professionals and organizations on the issues of health, illness and medical care.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Sulima, Yevhen. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СВІТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НОВОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 33–45. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-33-45.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання розподілу світу між розвиненими державами: чому виникає потреба розмежування країн за певною ознакою, яким чином проводиться розподіл, які структурні елементи приймають участь та що відбувається із геополітичною ситуацією внаслідок поділу сфер впливу. Автор наголошує на довготривалості, послідовності та невідворотності цих процесів. Наукова новизна статті полягає в тому, що автор не тільки використовує філософію для побудови логічної моделі світового порядку, але і вдається до використання історичного, економічного та політичного підходів для різнобічного аналізу цього питання та позбавлення суб'єктивізму при його оцінці. В дослідженні розглядаються поняття біполярності, однополярності та багатополярності - їх значення, суть, практичні приклади з історії людства. Автор проводить онтологічний аналіз світового порядку, як важливої складової людського буття. Основна увага приділяється наддержавам: США та СРСР. Автор з'ясовує, які чинники призвели до гегемонії цих країн, та які виклики це створює для сьогодення. Важлива увага приділяється розпаду Радянського союзу, як природнього завершення циклу панування наддержави та падіння біполярної картини світу. В результаті зароджується новий світовий порядок із багатьма державами та міжнародними угрупуваннями на чолі, що свідчить про перехід до багатополюсного поділу світу за сферами впливу. Автор досліджує трансформаційні процеси, які відбулися внаслідок цього переходу, описує основних лідерів та претендентів на місце нового гегемона. Головним фаворитом є Китай - автор ретельно досліджує міжнародну діяльність, соціально-економічні показники, політику та власні думки Піднебесної стосовно позиції наддержави. Тим не менш, у статті виділяється ціла група чинників наддержавності, яким об'єктивно не відповідають ні Китай, ні основні конкуренти, ЄС та Росія. Аналізуються основні моменти, які гальмують вищезгадані країни та не дозволяють їм посісти місце нового світового гегемона.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Балева, Милена, Галина Ковалева, and Вера Гасимова. "Эффекты показателей групповой идентичности на проявления ингрупповой прототипизации и межгрупповой стереотипизации." Психологические исследования 10, no. 53 (June 26, 2017). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v10i53.371.

Full text

Abstract:

Исследуются эффекты показателей групповой идентичности на ингрупповой фаворитизм и межгрупповую стереотипизацию при восприятии искусственных социальных групп. В качестве показателей групповой идентичности рассматриваются аффилиативные параметры самоидентификации (групповое членство и отнесение ингруппы к категориям большинства ‒ меньшинства), а также мотивационный компонент (уровень субъективной значимости информации о целевых группах). Ингрупповой фаворитизм измеряется через показатель прототипизации ‒ преимущественное приписывание «своей» группе характеристик более широкой социальной общности, объединяющей в своем составе ингруппу и аутгруппу. Стереотипизация определяется как склонность к описанию единичных представителей целевых групп в терминах обобщающих черт, а не конкретного поведения. Исследование проводилось на выборках из 206 и 103 студентов в возрасте от 17 до 22 лет. Информация о социальных группах предъявлялась в виде текста, стилизованного под статью из СМИ. По прочтении текста испытуемых просили идентифицировать себя с одной из групп, а также охарактеризовать типичных представителей данных групп через набор личностных характеристик и описание поведения. Процедура была организована в логике квазиэкспериментального дизайна, для обработки данных применялся дисперсионный анализ. Полученные факты подтверждают выдвинутую Г.Тежфелом теорию минимальных групп и свидетельствуют о том, что ингрупповой фаворитизм и межгрупповая стереотипизация наблюдаются в условиях произвольного и объективно не мотивированного выбора группового членства. Обнаружено, что субъективное отнесение ингруппы к большинству, а также повышенная субъективная значимость информации о целевых группах являются факторами усиления ингрупповой прототипизации (фаворитизма), но не затрагивают процессы межгрупповой стереотипизаци.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Улыбина, Елена, and Александра Филиппова. "Вклад гендерной идентичности и веры в справедливый мир в атрибуцию вины в межгендерном вертикальном конфликте в организации." Психологические исследования 11, no. 61 (October 25, 2018). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v11i61.267.

Full text

Abstract:

Статья посвящена изучению вклада пола респондентов, пола персонажей, веры в справедливый мир и показателей гендерной идентичности в атрибуцию вины участникам межгендерного вертикального конфликта в организации. В исследовании участвовали 140 студентов разных вузов Москвы (70 девушек). Средний возраст респондентов – 20 лет. Участники знакомились с виньеткой, рассказывающей о несправедливом наказании работника начальником. В одном случае начальником была женщина, а работником – мужчина, в другом – наоборот. Респондентам требовалось оценить вину начальника и работника. Анализ результатов показал, что различия в атриубции вины персонажам в зависимости от пола респондентов проявляются только по отношению к женщиненачальнику, которой девушки приписывают меньшую, а юноши – большую вину. В отношении мужчины-начальника различия в атрибуции вины начальнику юношами и девушками не достигают уровня значимости. Различия в атрибуции вины подчиненному в зависимости от пола подчинённого и пола респондентов не значимы. Однако гендерный фаворитизм не связан с уровнем идентификации со своей гендерной группой ни в одном случае. Показатели гендерной идентичности обратно связаны с атрибуцией вины представителям своего пола только в ситуации традиционного распределения ролей, мужчины-начальника и женщины-подчинённой. У юношей показатели гендерной идентичности обратно связаны только с атрибуцией вины мужчине-начальнику, а у девушек – обратно связаны с атрибуцией вины женщине-подчиненной. Показатели веры в справедливый мир не имеют значимых связей с атрибуцией вины участникам конфликта ни у юношей, ни у девушек.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

"Шаров К.С. Конструирование систем гендерной власти: особенности дискурса фаворитизма." Философская мысль 8, no. 8 (August 2018): 1–7. http://dx.doi.org/10.25136/2409-8728.2018.8.27136.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

"Шаров К.С. Конструирование систем гендерной власти: особенности дискурса фаворитизма." SENTENTIA. European Journal of Humanities and Social Sciences 2, no. 2 (February 2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.25136/1339-3057.2019.2.27184.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Vasiutynskyi, Vadym. "Екстрапунітивні оцінки міжетнічних відносин як суперечливий чинник соціального оптимізму." Проблеми політичної психології 23 (December 25, 2020). http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol23-year2020-56.

Full text

Abstract:

Актуальність проведеного дослідження зумовлено потребою аналізу соціально-психологічних чинників розвитку суспільства в емоційно напруженому контексті орієнтацій на минуле, теперішнє і майбутнє. Зроблено спробу пов’язати оцінки майбутнього носіями різних поглядів на міжетнічні відносини і притаманний їм рівень соціального оптимізму. Мета статті полягає у висвітленні результатів експериментального вивчення впливу оцінки міжетнічних проблем на рівень соціального оптимізму. Метод і методологія. Було опитано 1356 студентів із різних регіонів України. Одна з частин анкети відображала оцінку відносин українців із сусідніми народами – євреями, поляками та росіянами. Відповідні індикатори сформульовано за зразком методики на ідентифікацію з усім людством. Було три варіанти цієї частини з різним спрямуванням оцінки міжетнічних проблем, що мало справити експериментальний вплив на респондентів: екстрапунітивні з погляду українців, що містять елементи етнічного фаворитизму та колективного нарцисизму; інтропунітивні (самозвинувачувальні) щодо українців; імпунітивні – нейтральні щодо всіх. Наступна частина анкети була однакова для всіх трьох варіантів і стосувалася різних аспектів соціального оптимізму – оцінки майбутнього України через п’ять років. Отримані результати показали, що збудження інтропунітивних або імпунітивних тенденцій не впливало визначальним чином на соціальний оптимізм. Відносно вищий рівень соціального оптимізму виявили респонденти, які дали високу екстрапунітивну оцінку міжетнічних відносин. Натомість загальний рівень соціального оптимізму респондентів з «екстрапунітивної» групи був нижчим, ніж в инших групах. Тобто актуалізація у свідомості поміркованих осіб умовно «патріотичної» постави знижує рівень їхнього соціального оптимізму. Практична значущість. Результати дослідження увиразнюють доцільність чи недоцільність зосередження громадської уваги на проблемах міжетнічних відносин у контексті орієнтації на майбутнє, розкривають психологічно складні аспекти патріотизму, надмірне акцентування якого може проблематизувати прогресивний розвиток суспільства. Перспективи можна вбачати в розробці психологічних засобів корекції індивідуальної і колективної поведінки, переживань і ставлень у міжетнічній сфері.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Фаворитизм'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles