Academic literature on the topic 'Успіх товару'

В статье рассмотрены механизмы формирования «ловушки импортозамещения», представляющей собой устойчивый неэффективный институт и служащей средством защиты национальных производителей от иностранной конкуренции. Проанализированы издержки и риски укоренения этого института в российской автомобильной индустрии, исследованы стратегии импортозамещения российского правительства на современном этапе развития отрасли, обобщен опыт импортозамещения в зарубежном автомобилестроении. Обоснован вывод, что политика импортозамещения приносит краткосрочные эффекты, но проигрышна в долгосрочной перспективе. Замещающие импорт товары способны завоевать крепкие позиции на рынке, но успех неустойчив и требует непрерывной государственной поддержки и протекционистского покровительства. Автор показывает, что политика импортозамещения становится успешной при ее опоре на конкуренцию, когда замещающий импорт товар, попав на рынок и укрепив свои позиции, поэтапно лишается преференциальных условий, а производитель товара – господдержки, и рынок переводится в режим «свободного плавания» для всех игроков.

Мета. Проаналізувати та зробити відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Результати. У ринковій економіці вирішальним чинником комерційного успіху товару є конкурентоспроможність. Це багатоаспектні поняття, що означають відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми технічними, економічними, естетичними характеристиками, але і за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більше того, важливою складовою якості та конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за період експлуатації виробу. Синтетичні шкіри створюються у галузі виробництва як продукти праці, функціонують у сфері обігу і реалізації як товари і задовольняють різні потреби населення у сфері споживання як предмети споживання. На різних стадіях життєвого циклу можуть бути виділені різні властивості синтетичних шкір, але для споживача найбільше значення мають корисні властивості синтетичної шкіри, якими вона наділена як предмет споживання і які визначають її споживну якість. Встановлено, що найбільш важливими споживними властивостями синтетичних шкір, які впливають на якість і конкурентоспроможність є функціональні, ергономічні, естетичні, властивості безпеки і надійності. Наукова новизна. проведений відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Практична значимість. Встановлено, що показники якості, які впливають на конкурентоспроможність синтетичних шкір залежать від багатьох факторів і потребують детального вивчення, особливо це стосується впливу технології виробництва.

У статті досліджено міжнародний досвід та вітчизняну практику митно-тарифного регулювання. Зазначено, що митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності є економічним методом регулювання міжнародної торгівлі, який застосовується в Україні з використанням таких інструментів: митного тарифу, класифікації товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, визначення країни походження товару, його митної вартості, а також застосування системи митних пільг та преференцій. Зауважено, що здійснення митно-тарифного регулювання – це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб’єкти функціонування усіх гілок державної влади – законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин – підприємства. Наголошено, що створення оптимальних умов для конкуренції можливе тільки у разі вирішення головної суперечності митно-тарифного регулювання: з одного боку, воно повинно сприяти розвитку конкуренції, розв’язанню завдяки імпорту проблеми монополізації ринку підприємствами-монополістами, тобто реалізації наступальної функції; з іншого ‒ забезпечити захист національного товаровиробника від непосильної іноземної конкуренції, тобто виконання захисної функції. Авторами дослідження відмічено, що на практиці тарифний метод регулювання торгівлі полягає в застосуванні мита на товари при ввезенні або, рідше, при вивезенні з країни. В Україні застосовуються ввізне і вивізне мито, сезонне та особливі види мита. До особливих видів мита відносяться спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита та додатковий імпортний збір. Особливі види мита (крім збору) застосовуються за результатами розслідувань і спрямовані на захист національного виробника. Проаналізовано міжнародну практику застування митно-тарифного регулювання, а саме, узагальнено основи сучасної торговельної політики США, яка отримала назву «Тарифна політика Дональда Трампа». Зазначено, що сучасні підходи до регулювання торгівлі мають ґрунтуватися на дотриманні міжнародних зобов’язань і передбачуваності торгової політики держави як надійного торгового партнера.

Мета. У даній роботі нами узагальнені результати досліджень деяких вітчизняних авторів і власних досліджень, присвячених успішному розвитку нанонауки, нанотехнологій та ринку нанопродукції в Україні за останні роки, що тісно пов’язані із економічним стимулюванням їх розвитку зі сторони держави. У даній роботі ми для прикладу дамо аналіз деяких літературних джерел? в яких розкривається роль економічних чинників у темпах розвитку даних галузей. На основі аналізу літературних джерел і узагальнення результатів власних досліджень метою роботи є обґрунтування доцільності державної підтримки пріоритетного розвитку перспективних нанотехнологій в Україні, які сприяють стабілізації економіки в Україні. Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та економічної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних. Результати. Як свідчить зарубіжний досвід, розвиток текстильних нанотехнологій і окремого сегменту ринку нанотекстилю в Україні сприятиме:- необхідності державної підтримки усіх галузей нанотехнологій, товари і продукція яких є найбільш перспективними на світовому та національному ринку нанотехнологій;- доведена доцільність та вказані основні напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції та нанотоварів як нового товару на українському ринку, а також вдосконалення методики оцінки новизни, безпечності та рівня якості вітчизняної нанопродукції;- аргументована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій та ринку нанопродукції з метою руйнування ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (а саме в галузі легкої промисловості). Наукова новизна. Обґрунтована доцільність та сформульовані напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції як нового товару на ринку України, а також вдосконалення методики оцінки новизни, рівня якості та безпечності вітчизняної нанопродукції. Практична значимість. Обґрунтована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій і ринку нанопродукції з метою ліквідації ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (особливо в галузі легкої промисловості).

Мета статті полягає у системному аналізі правових засад проведення експертиз із визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД державними або громадськими інституціями і розробленні відповідних пропозицій. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові і спеціальні методи науковоюридичного пізнання, серед них методи емпіричного дослідження, а саме порівняльний, системний, узагальнення; порівняльно-правовий і тлумачення правових норм, застосування яких зумовлено метою та завданням дослідження. Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність започаткування єдиного підходу до розуміння правомірності залучення державних або громадських інституцій для визначення коду згідно з УКТ ЗЕД із боку центрального органу виконавчої влади України і узгодження правової позиції судів стосовно проведення експертиз із визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яка полягає у тому, що ця компетенція є виключно прерогативою митних органів. Висновки. Аргументовано, що належне законодавче регулювання експертної діяльності державних або громадських інституцій, у тому числі і державних судових експертних установ, з класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД дозволить створити необхідні умови для проведення кваліфікованої та об’єктивної експертизи, зокрема задовольнить експертні потреби митних і податкових органів під час виявлення правопорушень і виникнення спірних питань, а також забезпечить дотримання принципу змагальності сторін і формування надійної доказової бази у провадженнях про порушення митного та податкового законодавства. Запропоновано основні напрями вдосконалення нормативно-правового регулювання проведення експертиз із визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. При цьому констатовано, що експертиза з класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, незалежно від мети визначення коду, є лише засобом з’ясування характеристик, на яких ґрунтується визначення коду товарів, і за своїм завданням не може підміняти правозастосування (прийняття рішення про визначення коду товарів за УКТ ЗЕД); наголошено, що визначальні характеристики товару не мають правового характеру та потребують спеціальних знань, а тому можуть бути з’ясовані за допомогою відповідної експертизи – товарознавчої, транспортно-товарознавчої; окреслено коло суб’єктів, які можуть провадити експертну діяльність із класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, а саме державні або громадські інституції, у тому числі державні судово-експертні установи; сформовано основні пріоритети подальшого наукового й законодавчого опрацювання, зокрема щодо окреслення функцій суб’єктів, які можуть здійснювати експертну діяльність із класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, визначення основних завдань експертизи з класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, розроблення та впровадження відповідної методики, єдиної для усіх суб’єктів експертної діяльності.

Анотація. Обґрунтовано доцільність використання digital-маркетингу для просування товарів та послуг у соціальних мережах. Результати проведеного аналізу відображають вагому роль digital-маркетингу як головного інструменту в просуванні товарів та послуг в соціальних мережах, формуванні лояльності та довіри споживачів. Розглянуто на проаналізовано значущість зовнішніх факторів (регіон, на який вийшли з товарами (послугами); рівень економічного розвитку країни; якість покриття інтернету; доступність до інтернету усіх верств населення; вік аудиторії та ін.) у виборі маркетингової стратегії просування товарів (послуг) за допомогою digital-маркетингу. Наведено відмінність digital-маркетингу та інтернет-маркетингу та визначено, що поняття «digital-маркетинг» є ширшим поняттям та крім інтернет-маркетингу включає в себе рекламу і просування за допомогою цифрових технологій. На основі досліджень науковців узагальнено поняття «digital-маркетинг» та запропоновано його розглядати як засіб просування товарів (послуг, бренду, продукту) за допомогою використання цифрових технологій з метою задоволення потреб споживача. На підставі результатів виконаного дослідження сформовано пропозиції щодо визначення доцільності застосування digital-маркетингу для просування різноманітних видів товарів (послуг) в різних соціальних мережах за допомогою інтегрального показника фактору застосовності. Запропоновано етапи побудови стратегії цифрового маркетингу. Визначено доцільність проведення попереднього маркетингового аудиту, спираючись на аналітичні дані, отримані за допомогою різноманітних сервісів, що виступають в ролі інструментів digital-маркетингу. В умовах всеохоплюючої популярності онлайн-шопінгу одночасно спостерігається існування масштабної конкуренції між онлайн магазинами. Відтак аби бути клієнтоорієнтованим та мати власну лояльну аудиторію бізнес повинен врахувати персональні уподобання потенційних споживачів, які можуть стати клієнтами онлайн-магазину та/або бренду. Ключові слова: digital-маркетинг; соціальні мережі, eWOM, маркетинг у соціальних мережах, товари та послуги. Формул: 0; рис.: 4, табл.: 1, бібл.: 30.

Розглянуте щастя як соціокультурний імператив в актуальних умовах сучасного суспільства. Фокус дослідницького інтересу зосереджений переважно на розгляді «щасливого життя» як нормативного стану сучасного індивіда. Увага спрямована на проблематику медійного конструювання емоції щастя як технології соціального контролю. Виокремлені основні елементи сучасного соціального контролю з метою «зчитування» змістовного наповнення культурного коду феномена щастя. Як елементи соціального контролю в умовах емоційного капіталізму виділені такі цінності та норми: здоров’я, успіх, самореалізація, сім’я, любов, краса, гроші, насолода, туризм, емоційна та фізична насолода, безкінечне задоволення потреб, відчуття «повноти життя». Серед механізмів досягнення бажаного стану щастя визначені: рецепти досягнення успіху, стратегії перманентного лікування, фітнес-культура, емоційна та фізична насолода, задоволення потреб через споживання послуг та товарів, публічна демонстрація емоції щастя.Обґрунтована авторська позиція, згідно з якою симптомом актуальної реальності є нормативна регуляція та раціоналізація емоційної сфери кожного індивіда. Наголошено на дисциплінарності та примусовості відчуття «щасливого життя». Акцентована увага на латентності процесів «конструювання щастя» як технології соціального контролю та широкій експлуатації останньої в інформаційному та символічному медійному просторі. Щастя набуває статусу сконструйованої медійним дискурсом «правильної» та дисциплінарної емоції, культурно та соціально легітимізованої норми поведінки.

Актуальність теми дослідження. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на усіх етапах господарської діяльності підприємств зумовлює появу нових об’єктів обліку. Постановка проблеми. Проблемою облікового відображення нових об’єктів є відсутність у чинному законодавстві положень на підставі яких може здійснюватися їх визнання, оцінка та відображення на рахунка бухгалтерського обліку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії та методології обліку нематеріальних активів зробили такі відомі вчені як Т. Банасько, І. Бігдан, З.-М. Задорожний, А. Крутова, С. Легенчук, Т. Польова. Вивиченню проблем обліку благодійної допомоги присвячено праці О. Жогової, О. Сивак, Л. Чижевської. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливості використання різних видів нематеріальних активів при здійсненні благодійних заходів суб’єктами господарювання та їх відображення в обліку у працях науковців не досліджувалися. Постановка завдання. Визначити нові об’єкти обліку, що виникають в електронному середовищі, способи їх відображення в обліку та потенційні переваги для підприємства у ході здійснення дигітальної благодійності. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто нові види нематеріальних активів до яких відносяться нематеріальні товари, що можуть бути використані у процесі проведення благодійних заходів. Висновки. До нових об’єктів обліку, що виникають в процесі розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій відносяться нематеріальні товари. Вони є дієвим інструментом при здійсненні дигітальної благодійності, оскільки не підвищують рівень витрат підприємства під час їх безоплатної передачі та подальшого використання. Запропоновані зміни до чинного законодавства, що забезпечать можливість відображення в обліку нематеріальних товарів, виходячи із їхнього економічного змісту, дозволять більш точно відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку та накопичувати повну та достовірну інформацію для управління.

У статті наведено інструментальне наповнення процедури маркетингового тестування для оцінки ринкової адекватності ідей товарних інновацій з метою відбору найперспективніших із них. У наукових працях широко представлені різні інструменти маркетингового тестування, більшість із яких застосовують формалізовані методи аналізу, але не завжди дають адекватну оцінку рівня перспективності. Тому бажаними є інструменти, що характеризуються більш точними результатами такої оцінки. Серед таких інструментів варто відзначити такі методи: контрольних питань, критеріїв фільтрації, оцінної шкали, розрахунку умовного показника якості ідеї, розрахунку рейтингу ідеї, оцінки імовірності ринкового успіху ідеї товару, доданої цінності, управління портфелем проектів тощо. Вибір конкретного методу є індивідуальним.

Економічно обґрунтована й ефективна політика розподілу підприємства безпосередньо впливає на всі маркетингові рішення. Так, наприклад, політика ціноутворення залежить від того, здійснюється розподіл продукції напряму споживачам чи через посередників, а товарна політика – своєчасного забезпечення ресурсами для виготовлення конкурентоспроможної продукції. Крім того, визначення методів дистрибуції передбачає формування довгострокових партнерських відносин з іншими ринковими контрагентами, дозволяє вчасно визначати та враховувати потреби і запити споживачів, що сприяє посиленню ринкових позицій на рівні окремої організації, а також галузі й держави в цілому.