Log in

Relevant bibliographies by topics / Урбанонім / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Урбанонім.

Journal articles on the topic 'Урбанонім'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 33 journal articles for your research on the topic 'Урбанонім.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Титаренко, Анастасія Андріївна. "Структурна організація урбанонімів Кривого Рогу." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 211–18. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.270.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Павленко, І. Я. "Урбаноніми як засіб формування історичної пам"яті." Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, no. 2 (2018): 58–66.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Павленко, І. Я. "Урбаноніми як засіб формування історичної пам"яті." Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, no. 2 (2018): 58–66.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гулей, Т. В. "Запозичення-урбаноніми в лексичній системі англійської мови." Studia linguistica, Вип. 5, ч. 1 (2011): 381–85.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Гнатюк, О. "Урбаноніми міст України як маркет територіальної ідентичності населення." Часопис соціально-економічної географії, Вип. 15 (2) (2013): 144–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Гнатюк, О. "Урбаноніми міст України як маркет територіальної ідентичності населення." Часопис соціально-економічної географії, Вип. 15 (2) (2013): 144–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Титаренко, Анастасія Андріївна. "Лексико-семантичний спосіб продукування урбанонімів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 117–23. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.213.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто основні механізми лексико-семантичного способу словотвору урбанонімів Кривого Рогу. Увагу зосереджено на трансонімізації та онімізації. При трансонімізації відбувається перехід з одного розряду власних назв до іншого. Показовими у цьому плані є назви лінійних міських об’єктів (годоніми). Онімізація характеризує найменування лінійних і масштабних внутрішньоміських об’єктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Pavlenko, Iryna. "Urbanonyms as a means of forming historical memory." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences", no. 2 (2018): 58–66. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2018-2-09.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Титаренко, Анастасія Андріївна. "Місце урбанонімів у загальній класифікації онімів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 171–80. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.470.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Малес, Л. В. "Урбанонімія й державна ідеологія: особливості взаємодії." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 6 (1998): 21–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Малес, Л. В. "Урбанонімія й державна ідеологія: особливості взаємодії." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 6 (1998): 21–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Фомин, Эдуард Валентинович. "CHUVASH URBANONYMS OF CHEBOKSARY." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 2(111) (July 7, 2021): 132–37. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2021.111.2.016.

Full text

Abstract:

Настоящая работа посвящена изучению официальных чувашских урбанонимов г. Чебоксары. Цель исследования - установить характерные черты национальной урбанонимии Чебоксар в сопоставлении с русской и представить ее в качестве системного явления. Материалом исследования послужила официальная номенклатура городских геонимов. Выводы работы строятся на количественно-качественных методах исследования в аспекте ономастики, ортологии, социальной лингвистики и переводоведения. Чувашские урбанонимы г. Чебоксары по сути имеют вспомогательный вторичный статус. Они сопровождают русские названия, являются средством формирования лояльного отношения к чувашской культуре, поддерживают специфичный лингвистический ландшафт города и выступают в качестве существенного фактора, обосновывающего чебоксарский региолект русского языка. Согласно исследованию, феномен современной русскоцентричной урбанонимии Чебоксар заложен еще во второй половине XVIII века и обусловлен переходом чувашского народа на православный именослов. В настоящее время в условиях существенного языкового сдвига в чувашской среде перевод официального визуального и вербального ландшафтов Чебоксар на чувашский язык становится одной из действенных мер придания городу неповторимых черт и усиления регионального самосознания его жителей. Урбанонимы Чебоксар, включая чувашские наименования, подлежат кодификации в рамках специального словаря энциклопедического типа. The work is devoted to the study of the official Chuvash urbanonyms of the city of Cheboksary. The aim of the study is to establish the characteristic features of the Chuvash urbanonyms of Cheboksary in comparison with the Russian ones and present them as a systemic phenomenon. The research material is the official nomenclature of urban geonyms. The conclusions are based on quantitative and qualitative research methods in the aspect of onomastics, orthology, social linguistics and translation studies. In fact, Chuvash urbanonyms of Cheboksary have an auxiliary secondary status. They accompany Russian names, are the means of formation of loyal attitude towards the Chuvash culture, support the specific linguistic landscape of the city and act as an essential factor that substantiates the Cheboksary dialect of the Russian language. According to the study, the phenomenon of the modern Russian-centered urbanonyms of Cheboksary originated in the second half of the 18th century and was caused by the transition of the Chuvash people to the Orthodox name book. Currently, in the context of a significant linguistic shift in the Chuvash environment, the translation of the official visual and verbal landscapes of Cheboksary into the Chuvash language is becoming one of the most important measures to give the city unique features and strengthen regional identity. The urbanonyms of Cheboksary, including Chuvash names, are subject to codification within the framework of a specific encyclopedic dictionary.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Temchenko, L., and I. Bucharska. "«СТАРІ – НОВІ» УРБАНОНІМИ В КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ ДНІПРА: ДО ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ." State and Regions. Series: Social Communications, no. 4(48) (February 2, 2022): 139. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2021.4(48).19.

Full text

Abstract:

<p><strong><em>The aim</em></strong><em> of the article is to study the urbanonyms of the city of Dnipro as a fact of historical communication, in which the values returned and formed by modern society are passed on to the next generation through the nomination of spatial units of culture (time through space); to trace the process of decommunization in the city of Dnipro as a fact of social communication, which allows to determine its current quality and degree of transparency.</em></p><p><strong><em>The research methodology</em></strong><em> is determined by the purpose of the work: the theoretical basis of the work was a well-developed theory of chronotope (M. Bakhtin, 1975) in its social dimension, when «social space generates social time, which, in turn, manifests itself through social space»; the value aspect of modern urbanonyms is determined by the method of comparison with the historical names of urban space.</em></p><p><strong><em>The results </em></strong><em>of the study </em><em>allow us to admit that the process of decommunization (Ukrainization) of urban space in the post-Maidan period was somewhat chaotic and spontaneous. The scientific basis of the process of renaming squares and streets of the city of Dnipro has been well developed by historians, but has not always been used effectively by the city authorities. The process of communication between the three groups – the government, historians, citizens – was not optimally organized, which led if not to the rejection of new names of squares and streets by city dwellers, then to lack of interest in decommunization (Ukrainization) and, consequently, unwillingness to change their language habits.</em></p><p><strong><em>The scientific novelty</em></strong><em> is the consideration of urbanonyms as, on the one hand, a discussion topic for the modern communicative space of Ukraine, on the other hand, as messages to future generations about Ukrainian values formed in the first thirty years of Ukrainian independence.</em></p><p><strong><em>The practical significance</em></strong><em> of the study in identifying the complexities and contradictions of the multilevel process of decommunization (Ukrainization), which the country is undergoing at the present stage of development.</em></p><p><strong><em>Key words:</em></strong><em> social chronotope, cultural communication, urbanonyms, historical experience, historical heritage.</em></p>

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Михајловић, Марко. "САМООДРЖИВА НАДОРАДЊА У УРБАНОМ КОНТЕКСТУ." Zbornik radova Fakulteta tehničkih nauka u Novom Sadu 36, no. 12 (December 7, 2021): 2116–19. http://dx.doi.org/10.24867/15fa05mihajlovic.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Малес, Л. В. "Декомунізація столиці: зміни урбанонімії (методи, перші результати)." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи", вип. 36 (2016): 62–67.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Фернос, Ю. І. "Вплив процесів декомунізації на систему урбанонімів м. Умані." Alfred Nobel University Journal of Philology 2, no. 16 (2018): 299–304. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2018-2-16-28.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Shcherbak, A. S. "Onomastic nomination and THE FORMATION OF urbanonym semantics." Kognitivnye Issledovaniya Yazyka 25 (2016): 357–62. http://dx.doi.org/10.20916/2071-9639-2016-25-357-362.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Rodina, Nadezhda A. "Urbanonyms-periphrases of the city of Smolensk in the semantic field “war”." Neophilology, no. 22 (2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.20310/2587-6953-2020-6-22-280-286.

Full text

Abstract:

In modern domestic linguistics, there are many works dedicated to the study of the figurative meaning of the word. However, periphrases more functioning in oral speech are not sufficiently studied. Of particular interest are proper names that reflect the peculiarities of the worldview of people who are the creators of onyms. At present, the study of periphrastic urbanonyms is particularly relevant, as the study of their semantics makes it possible to better understand the specifics of the citizens’ language and their worldview. We consider the informal names of inner-city objects of Smolensk, which belong to the semantic field “war”, which is due to the strategic position of the hero city. We give the definition of periphrasis and the mechanism of its occurrence in oral communication. The material of the study, which are the unofficial Smolensk urbanonyms in the semantic field “war”, is thematically divided and also sorted, resulting in the allocation of periphrastic names. We analyze the peculiarities of urbanonyms-periphrases in terms of structure and semantics. New empirical material is introduced into the scientific circulation, which makes it possible to draw objective and reliable conclusions on the nature of the nomination of inner-city military and civilian objects and the attitude of the population towards military actions and military society. The material of the study can be used both in military education and in the optional course of onomastics in a civil university.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Галай, О. "Екстралінгвальні чинники еволюції урбанонімії Закарпатської області у 20 - 21 ст." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Філологія, Вип. 18 (2008): 63–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Станковић, Бранимир В. "ПОСТПОЗИТИВНИ ЧЛАН И ДЕМОНСТРАТИВНЕ ЗАМЕНИЦЕ У УРБАНОМ ПИРОТСКОМ ВАРИЈЕТЕТУ." ГОДИШЊАК ЗА СРПСКИ ЈЕЗИК 18, no. 1 (December 16, 2020): 79–102. http://dx.doi.org/10.46630/gsrj.18.2020.06.

Full text

Abstract:

The paper investigates the semantic and pragmatic properties of the postpositive definite article and demonstratives in Serbian TimokLužnice dialect. In the literature, there is a consensus on the evaluation that the definite article morpheme functions both as a demonstrative and an article (BELIĆ 1905; STANOJEVIĆ 1911; BOGDANOVIĆ 1979; ĆIRIĆ 1893) and that “the demonstrative nuances still exist in the article” (VUKADINOVIĆ 1996: 203), without a thorough analysis in what conditions the utterance receives a demonstrative or a definite interpretation. We will show that there are contexts in which either the article or the demonstrative is pragmatically acceptable for native speakers. Namely, the results of a conducted research in which the speakers evaluated the pragmatic acceptability of an utterance in a given context on a 3point Likert scale unequivocally show that the definite article is used to mark discourse-old relational nouns’ referents, uniqueness, associative anaphora and generic noun phrases, while demonstratives regularly appear with contrastive deictic referential phrases and in emphatic nonepithetic contexts.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Бондаренко, Екатерина. "Урбанонимы в украинском и английском сленге: к вопросу об эквивалентности в переводе." Vertimo studijos 11 (December 20, 2018): 6–14. http://dx.doi.org/10.15388/vertstud.2018.1.

Full text

Abstract:

[straipsnis ir santrauka rusų kalba; santrauka anglų kalba] В статье рассматриваются семантические особенности номинаций городских объектов в украинском и английском сленге. Материалом исследования стали данные одноязычных словарей сленга украинского и английского языков 2003-2006 годов. На основе семантико-идеографической классификации лексики с семантическим компонентом «объект городской инфраструктуры» были выделены три лексико-семантические группы (ЛСГ). В результате компонентного анализа лексики удалось выделить синонимические ряды с высокой степенью соответствий в сравниваемых языках. Схожая активность сравниваемых лингвокультур в номинировании одних и тех же фрагментов действительности указывает на универсальную природу сленга как вербального проявления карнавального мировосприятия. В то же время структурирование лексики позволило выделить лакуны, которые могут представлять потенциальную переводческую проблему.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Дьякова, О. В. "УКРАЇНОМОВНІ НОМІНАЦІЇ В УРБАНІМІЦІ ХАРКОВА." Історія та географія, no. 56 (2019): 55–58. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.08.

Full text

Abstract:

Стаття висвітлює вплив мовної політики Росії, Радянського Союзу та України на урбаніміку Харкова. У статті авторка вперше виділила україномовні топоніми, що з’явилися у Харкові протягом XVII-XXI століть. Аналізуючи ситуацію з урбаністичними номінаціями вулично-дорожньої мережі, можна зробити висновок, що основна маса місцевих топонімів має двомовний характер, тобто і українською, і російською мовами вони звучать майже однаково. Причому є назви, що з’явились за часів Російської імперії або Радянського Союзу, які мають українське походження і російською мовою звучать так само, як і українською (Панасівка, Джерело, Квітуча) – тобто відбулася калька топоніму. У статті зазначається, що на сучасному етапі українізації у Харкові поки що дотримуються двомовного паритету, проте вже зараз з’являються суто українські хороніми. Таким чином, можна констатувати, що державна мовна політика безпосередньо впливала на номінацію урбанонімів і в Російській імперії, і в Радянському Союзі, і в сучасній Україні. Це особливо видно по періодах появи україномовних номінацій вулично-дорожньої мережі Харкова.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Данильчук, Д. "Соціокомунікаційні чинники урбанонімічних інновацій меморативного характеру (на прикладі урбанонімів-меморативів тематичної групи "Герої Майдану / Герої Небесної Сотні")." Наукові записки Інституту журналістики 1, no. (74) (2019): 46–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Danylchuk, Dmytro. "Socio-Communicative Factors of Urbanonymic Memorative Innovations (the Case of Memorative Urbanonyma of the Thematic Group «Heroes of Maidan»/«Heroes of the Heavenly Hundred»)." Scientific notes of the Institute of Journalism, no. 1 (74) (2019): 46–56. http://dx.doi.org/10.17721/2522-1272.2019.74.5.

Full text

Abstract:

Based on analysis of media publications and regulatory acts of central and local authorities, the main socio-communicative factors affecting urbanonymic innovations of various types (renaming, naming of newly created objects, clarifying of places named after people) are considered in the given article. The author analyzed the general picture of the urbanonymic processes in Ukraine in the segment of memorialization of dead participants of the Revolution of Dignity; established absolute and relative quantitative indicators of toponymic innovations of abovementioned types and their qualitative characteristics. In the article the distinctive features of social-communication function of urbanonymies among a number of their other functions are formulated. Besides, the typology of social communication processes mediated by urbanonymic innovations, are suggested and the models of interaction between communicators within such processes are developed. In terms of social communications the researcher attempted to identify and to describe the main extra-linguistic factors of urbanonymic nominations and renaming that motivated by lexemes and phrases of the thematic group “Heroes of Maidan / Heroes of the Heavenly Hundred” and by the names of dead participants of these events. To achieve the obtained results it was applied the descriptive method, the method of quantitative estimation, typology and modeling, the general scientific methods of system analysis, induction, deduction, abstraction and generalization.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Paszko, Małgorzata. "Monika Famielec, Урбанонимы города Бреста ХХ века (Urbanonimy Brześcia w XX wieku), Wydawnictwo UKW, Bydgoszcz 2018, ss. 292." Studia Wschodniosłowiańskie 20 (2020): 383–86. http://dx.doi.org/10.15290/sw.2020.20.29.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Лучик, Василь B. "ТЮРКІЗМИ В ТОПОНІМІЇ УКРАЇНИ: ІСТОРИКО-ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Linguistica 55, no. 1 (December 31, 2015): 251–62. http://dx.doi.org/10.4312/linguistica.55.1.251-262.

Full text

Abstract:

Багатовікові контакти тюркських племен і народів з корінним населенням України широко відбилися в її топонімії, у якій тюркізми становлять одну з найчисельніших груп з-поміж іншомовних географічних назв. Вони закріплювалися в місцевому мовленні протягом трьох основних періодів: 1) київськоруського (давньоукраїнського) — ІХ-ХІІІ ст. (ур. і р. Єрєль < тюрк. аірілі/аірылы «розділений», калька д.рус. Оуголъ < уголъ «кут; клин землі між річками, що сходяться»); 2) староукраїнського — ХІV-ХVІІІ ст. (терит. Буджак < тур. budžak «вугол»); 3) новоукраїнського (сучасного) — ХІХ-ХХІ ст. (м. Джанкой < тур. джан «новий» і кой «село, поселення»). Етимологія тюркських топонімів відбиває: внутрішні властивості географічних об’єктів (р. Аджигόль < аджи «киснути, бродити» і гол/голь «озеро, водойма»); відношення об’єктів номінації rо інших (переважно суміжних) реалій навколишньої місцевості (м. Кіліr < кіл «різновид вибільних глин» + суф. -лі/-лій у релятивній функції); відношення об’єктів до людини (м. Ізмаḯл < чол. ім’я Ismail як колишній атрибутив в ізафетній конструкції). Похідні кожного з цих принципів номінації можуть виражати конотативне значення, пов’язане з культурно-історичними цінностями або сакральними уявленнями (р. Бéшка < тюрк. bes/beš «п’ять», сакральне значення «богом дана множинність» і kaja «скеля»), які могли проникати і в контактне українське мовлення (пор. назву м. П’ятихáтки, що виникла під тюркським культурологічним впливом). В останній (сучасний) період тюркський вплив на географічні назви зберігався головним чином у слов’янізованому Криму, де з’являлися топоніми здебільшого кримськотатарського походження, але в радянські часи на півострові, як і в усій Україні, більшість іншомовних назв (переважно ойконіми та урбаноніми), у тому числі і тюркських, була вольовим способом замінена.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Масальская, Мария Михайловна. "RENAMING URBAN OBJECTS AS LANGUAGE POLICY (BASED ON MOSCOW, SOFIA AND WARSAW)." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 2(107) (July 30, 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2020.107.2.008.

Full text

Abstract:

Интерес к изучению наименований объектов городского пространства (урбанонимов) обусловлен рядом определенных особенностей, свойственных этому классу наименований. В современном мире город играет огромную роль, являясь конгломератом человеческой культуры. Специфические особенности структуры и семантики городских наименований позволяют проследить, как взаимодействуют между собой язык и культура, участвуя в формировании лингвистической и национальной картин мира, присущих конкретному языку. Смена политической парадигмы приводит к значительным изменениям в городском ономастиконе. В данной статье урбанонимы рассматриваются как вторичные искусственные номинации, заключающие в себе разнообразные мотивационные связи, восстанавливаемые в ходе специального анализа, как лингвистического, так и экстралингвистического. Исследуется проблема переименования объектов городского пространства в контексте определенных исторических и политических изменений, а также в рамках языковой политики, осуществляемой государством. Обозначаются основные историко-культурные предпосылки, послужившие поводом для изменения принципов номинации. В результате процесса осознанного переименования объектов городского пространства отмечается преобладание названий антропонимического типа, поскольку данный тип позволяет «моделировать» историко-культурный ландшафт города в соответствии с текущим политическим и государственным устройством. Тем не менее, несмотря на изменение политического курса, урбанонимы, связанные с культурными символами и лишенные идеологических составляющих, сохраняются в городском пространстве. Анализ проводится на материале урбанонимов Москвы, Софии и Варшавы. The interest in the study of names of urban objects (urbanonyms) is due to a number of certain features inherent in this class of names. In the modern world, the city plays a huge role as a conglomerate of human culture. Specific features of the structure and semantics of urban names allow us to trace how language and culture interact with each other, participating in the formation of linguistic and national pictures of the world inherent in a particular language. Developments in the political paradigm lead to significant changes in the names of urban objects. The article considers urbanonyms as secondary artificial nominations that contain a variety of motivational connections that are restored in the course of special linguistic and extralinguistic analysis. The paper also dwells on the issue of renaming urban space objects in the context of certain historical and political changes, as well as part of the language policy implemented by the state. It reveals the main historical and cultural prerequisites that led to the change of the nomination principles. As a result of the process of conscious renaming of objects in urban space, the author notes the predominance of names of the anthroponymic type, because this type makes it possible to «model» the historical and cultural landscape of the city in accordance with the current political and state structure. Nevertheless, despite the change in the political course, urbanonyms associated with cultural symbols and devoid of ideological components remain in the urban space. The analysis is based on the material of city objects of Moscow, Sofia and Warsaw.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Топић, Алберт. "ТОРАЊ ЗА ИГРАЧКЕ." Zbornik radova Fakulteta tehničkih nauka u Novom Sadu 35, no. 12 (December 2, 2020): 2131–34. http://dx.doi.org/10.24867/10fa03topic.

Full text

Abstract:

„Играчке за све" је снажан став који има невероватну моћ да сваком малом и великом детету пружи приступ омиљеној плишаној, пластичној, меканој и дивној играчки. Модуларни челични торањ - кран се моментално склапа и материјално појављује у било којем урбаном контексту независно од околине, географског положаја, друштвеног уређења, и користи се као справа за складиштење, а потом и транспорт играчака на одређену локацију. На постојећу префабриковану структуру се каче провидне поликарбонатне коморе у које се вертикалним кружним и кутијастим цевима под притиском имплементирају играчке које прилажу корисници ове урбане мегаструктуре. Заузврат добијају право на апстрактну вожњу у небеској капсули која виси далеко од реалног уземљења људских ногу. Модел „услуге за услугу" пружа апсолутно задовољство свих чула корисника торња - крана, као и будућем кориснику приложене играчке, која се у најкраћем периоду транспортује у његово топло наручје. У реалности у којој су одрасли сувише озбиљни, нерасположени, слаби са временом за игру, у свету у коме је велики проценат деце ускраћен за прекопотребну ствар - играчку -, „Tорањ за играчке" пружа непогрешиву и беспрекорну платформу за нови живот пун имагинације, игре и меканих загрљаја.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Sajewicz, Michał. "Significant Contribution to the Research on the Uurbanonymity of the Polish-Eastern Slavic Linguistic and Cultural Borderland Monika Famielec, Урбанонимы города Бреста XX века [Urbanonyms of the city of Brest of the XX century], Bydgoszcz: Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego, 2018, 292 pp." Studia Białorutenistyczne 13 (December 30, 2019): 389. http://dx.doi.org/10.17951/sb.2019.13.389-396.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Петронић, Слађана, Биљана Лубардa, Наташа Братић, and Тања Максимовић. "УРБАНА ФЛОРА БИЈЕЉИНЕ." HERALD 11, no. 25 (June 14, 2021). http://dx.doi.org/10.7251/her2125195p.

Full text

Abstract:

На урбаном подручју града Бијељине забиљежено је присуство 442 врсте васкуларних биљака. Међу најзаступљенијим фамилијама посебно се истичу Compositae, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae и Brassicaceae. Већи- на биљака у урбаној флори Бијељине припада животној форми хемикриптофита (38.46 %). У високом проценту заступљена је животна форма терофита (33.03 %). Остале животне форме присутне су у мањем проценту у истра- живаној флори: геофите (9.73 %), фанерофите (8.14 %), скандетофите (4.07 %), хидрофите (3.39 %) и хамефите (3.17 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Teшић, Ивaнa, Jaснa Фришчић, and Рaдoслaв Дeкић. "КАРАКТЕРИСТИКЕ ХЕМОЛИМФЕ ВИНОГРАДСКОГ ПУЖА (HELIX POMATIA) ИЗ РАЗЛИЧИТИХ СТАНИШТА." СИМПОЗИЈУМ БИОЛОГА И ЕКОЛОГА РЕПУБЛИКЕ СРПСКЕ 2, no. 8 - 1 (November 13, 2017). http://dx.doi.org/10.7251/skp170801085t.

Full text

Abstract:

Хемолимфа представља главну тјелесну течност пужева, чија је циркулација условљенаритмичким контракцијама срца и мишића стопала (Sembrat, 1981). Хемолимфа садржи протеине,пуферске системе и респираторни пигмент те обезбјеђује релативно сталан састав унутрашњесредине организма. Протеини обезбјеђују колоидно-осмотски притисак. Главну улогу, међупротеинима, у одржавању колоидно-осмотског притиска имају албумини, док је улога глобулиназнатно мања. Посебну улогу у хемолимфи имају респираторни пигменти, који врше транспортгасова. Концентрација глукозе у хемолимфи cпецифична је за сваку врсту, али је могуће варирањекод једне исте јединке у зависности од њене физиолошке активности. Код пужа Helix pomatiaоткривена су два облика холинестараза: једна потпуно растворљива (FS) у хемолимфи и која чини90% од укупне активности, и друга мембрански везана која је растворљива у детерџентима (DS).Присуство хемоцита још је једна од карактеристика хемолимфе. Они директно учествују успречавању истицања хемолимфе из организма на мјесту оштећења. Циљ рада је поређењекарактеристика хемолимфе Helix pomatia из различитих станишта. Узорци виноградског пужасакупљени су са два различита локалитета, од којих је један смјештен на планини Озрен, док седруги налази у урбаном подручју Добоја. С обзиром на то да локалитете са којих су сакупљениузорци карактеришу различити комплекси абиотичких и биотичких услова, истраживањaтјелесних течности као показатеља стања организма имају посебан значај јер истовремено служе икао биоиндикатори стања животне средине. Нижа вриједност концентрације протеина иактивности ацетилхолинестеразе установљене су код јединки које су сакупљене на подручју градаДобоја. Концентрација протеина зависи од многих спољашњих и унутрашњих фактора који утичуна организам, од старости организма, активности животиње, репродукције и сл. Претпостављамода је хипопротеинемија забиљежена код пужева сакупљених у урбаном подручју посљедицаредукције синтезе протеина у хепатопанкреасу изазване повећаном концентрацијом полутаната.Активности ацетилхолинестеразе користе се као биомаркер који има широку примјену умониторингу различитих загађења. Инактивација активности ацетилхолинестеразе кодиспитиване групе пужева сакупљених на подручју Добоја може се објаснити присуствомантропогеног загађења. Мјесто настанка хемоцита, тип пролиферације и постојање матичнихћелија још увијек нису утврђени. Упркос сталном напретку у проучавању карактеристикахемоцита мекушаца, одговарајући систем њихове класификације и номенклатуре и даље непостоји. Ми смо на размазима хемолимфе идентификовали два типа хемоцита. Резултати нашегистраживања показују да постоје разлике у физиолошким параметрима код јединки којенасељавају станишта са другачијим условима.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Новаковић, Невена, Дијана Симоновић, and Тијана Вујичић. "Промишљање приступа регенерацији урбаног пејзажа: brownfield простори као стратешки ресурс." AГГ+ 1, no. 1 (December 1, 2013). http://dx.doi.org/10.7251/aggplus1301028n.

Full text

Abstract:

Ово истраживање се бави проблемом трансформације урбаног пејзажа, посебно његове зелене структуре, у контексту урбанизације схваћене као сложеног друштвено‐просторног процеса глобалних и локалних карактеристика. Нови урбани пејзаж превазилази категорије градског центра и периферије у њиховом традиционалном односу, те су у истраживању разматране трансформације руралних предграђа и историјског градског језгра града Бањалуке. Идентификовани су проблеми квантитативног смањења зелене структуре која се преводи у грађевинско земљиште, смањење разноврсности њених просторних образаца и стварање новеслике урбаног пејзажа без упоришта у урбаном идентитету и традицији. Као могући приступ проблему предлаже се конципирање интердисциплинарне стратегије регенерације урбаног пејзажа, у којој је нагласак на интегралном приступу заштити, планирању и пројектовању урбане структуре. Као посебна категорија урбаног простора препознати су запуштени и неискоришћени простори, у стручном домену названи brownfield простори, као инструмент за заштиту и унапређење урбаног пејзажа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Марјановић, Марјан, and Марсело Сагот Бетер. "УРБАНА ДЕКАДЕНЦИЈА У ИНТЕГРАЛНОМ УРБАНИСТИЧКОМ ПЛАНИРАЊУ ГРАДОВА “ПОЈАСА РЂЕ”: КОНЦЕПТУАЛИЗАЦИЈЕ, ВИЗИЈЕ И СТРАТЕГИЈЕ." HERALD 10, no. 24 (June 14, 2021). http://dx.doi.org/10.7251/her2024023m.

Full text

Abstract:

Овај рад испитује однос између тренда урбане декаденције и урбанистичког планирања путем анализе различитих концептуализација овог феномена у планским документима и његове даље интерпретације у различитим визијама и стратегијама просторног планирања за градове у декаденцији. Сходно томе, развијена је квалитативна анализа садржаја осамнаест интегралних планова за градове у декаденцији смјештене у “Појасу рђе”, како би се идентификовала актуелна дефиниција и контекстуализација процеса урбане декаденције у Сједињеним Америчким Државама. Тврдимо да су постојеће нејасноће на нивоу политика довеле до различитих и недосљедних планских настојања да се адекватно ријеши проблем урбане декаденције, што ограничава усвајање јасних стратегија на урбаном нивоу. Анализа такође показује како појам сталног раста и даље доминира у традиционалним визијама развоја америчких градова Појаса рђе. У раду је закључено да је, за схватање и суочавање са трендом смањења урбанизације, важно промовисати појаву декаденције градова као текућег и трајног процеса који захтијева просторно планирање базирано на цјеловитом приступу рјешавању проблема.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!