Journal articles: 'Урбаноніми'

1

Павленко, І. Я. "Урбаноніми як засіб формування історичної пам"яті." Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, no. 2 (2018): 58–66.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Павленко, І. Я. "Урбаноніми як засіб формування історичної пам"яті." Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, no. 2 (2018): 58–66.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Гулей, Т. В. "Запозичення-урбаноніми в лексичній системі англійської мови." Studia linguistica, Вип. 5, ч. 1 (2011): 381–85.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гнатюк, О. "Урбаноніми міст України як маркет територіальної ідентичності населення." Часопис соціально-економічної географії, Вип. 15 (2) (2013): 144–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Гнатюк, О. "Урбаноніми міст України як маркет територіальної ідентичності населення." Часопис соціально-економічної географії, Вип. 15 (2) (2013): 144–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Pavlenko, Iryna. "Urbanonyms as a means of forming historical memory." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences", no. 2 (2018): 58–66. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2018-2-09.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Temchenko, L., and I. Bucharska. "«СТАРІ – НОВІ» УРБАНОНІМИ В КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ ДНІПРА: ДО ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ." State and Regions. Series: Social Communications, no. 4(48) (February 2, 2022): 139. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2021.4(48).19.

Full text

Abstract:

The aim of the article is to study the urbanonyms of the city of Dnipro as a fact of historical communication, in which the values returned and formed by modern society are passed on to the next generation through the nomination of spatial units of culture (time through space); to trace the process of decommunization in the city of Dnipro as a fact of social communication, which allows to determine its current quality and degree of transparency.The research methodology is determined by the purpose of the work: the theoretical basis of the work was a well-developed theory of chronotope (M. Bakhtin, 1975) in its social dimension, when «social space generates social time, which, in turn, manifests itself through social space»; the value aspect of modern urbanonyms is determined by the method of comparison with the historical names of urban space.The results of the study allow us to admit that the process of decommunization (Ukrainization) of urban space in the post-Maidan period was somewhat chaotic and spontaneous. The scientific basis of the process of renaming squares and streets of the city of Dnipro has been well developed by historians, but has not always been used effectively by the city authorities. The process of communication between the three groups – the government, historians, citizens – was not optimally organized, which led if not to the rejection of new names of squares and streets by city dwellers, then to lack of interest in decommunization (Ukrainization) and, consequently, unwillingness to change their language habits.The scientific novelty is the consideration of urbanonyms as, on the one hand, a discussion topic for the modern communicative space of Ukraine, on the other hand, as messages to future generations about Ukrainian values formed in the first thirty years of Ukrainian independence.The practical significance of the study in identifying the complexities and contradictions of the multilevel process of decommunization (Ukrainization), which the country is undergoing at the present stage of development.Key words: social chronotope, cultural communication, urbanonyms, historical experience, historical heritage.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Лучик, Василь B. "ТЮРКІЗМИ В ТОПОНІМІЇ УКРАЇНИ: ІСТОРИКО-ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Linguistica 55, no. 1 (December 31, 2015): 251–62. http://dx.doi.org/10.4312/linguistica.55.1.251-262.

Full text

Abstract:

Багатовікові контакти тюркських племен і народів з корінним населенням України широко відбилися в її топонімії, у якій тюркізми становлять одну з найчисельніших груп з-поміж іншомовних географічних назв. Вони закріплювалися в місцевому мовленні протягом трьох основних періодів: 1) київськоруського (давньоукраїнського) — ІХ-ХІІІ ст. (ур. і р. Єрєль < тюрк. аірілі/аірылы «розділений», калька д.рус. Оуголъ < уголъ «кут; клин землі між річками, що сходяться»); 2) староукраїнського — ХІV-ХVІІІ ст. (терит. Буджак < тур. budžak «вугол»); 3) новоукраїнського (сучасного) — ХІХ-ХХІ ст. (м. Джанкой < тур. джан «новий» і кой «село, поселення»). Етимологія тюркських топонімів відбиває: внутрішні властивості географічних об’єктів (р. Аджигόль < аджи «киснути, бродити» і гол/голь «озеро, водойма»); відношення об’єктів номінації rо інших (переважно суміжних) реалій навколишньої місцевості (м. Кіліr < кіл «різновид вибільних глин» + суф. -лі/-лій у релятивній функції); відношення об’єктів до людини (м. Ізмаḯл < чол. ім’я Ismail як колишній атрибутив в ізафетній конструкції). Похідні кожного з цих принципів номінації можуть виражати конотативне значення, пов’язане з культурно-історичними цінностями або сакральними уявленнями (р. Бéшка < тюрк. bes/beš «п’ять», сакральне значення «богом дана множинність» і kaja «скеля»), які могли проникати і в контактне українське мовлення (пор. назву м. П’ятихáтки, що виникла під тюркським культурологічним впливом). В останній (сучасний) період тюркський вплив на географічні назви зберігався головним чином у слов’янізованому Криму, де з’являлися топоніми здебільшого кримськотатарського походження, але в радянські часи на півострові, як і в усій Україні, більшість іншомовних назв (переважно ойконіми та урбаноніми), у тому числі і тюркських, була вольовим способом замінена.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Фомин, Эдуард Валентинович. "CHUVASH URBANONYMS OF CHEBOKSARY." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 2(111) (July 7, 2021): 132–37. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2021.111.2.016.

Full text

Abstract:

Настоящая работа посвящена изучению официальных чувашских урбанонимов г. Чебоксары. Цель исследования - установить характерные черты национальной урбанонимии Чебоксар в сопоставлении с русской и представить ее в качестве системного явления. Материалом исследования послужила официальная номенклатура городских геонимов. Выводы работы строятся на количественно-качественных методах исследования в аспекте ономастики, ортологии, социальной лингвистики и переводоведения. Чувашские урбанонимы г. Чебоксары по сути имеют вспомогательный вторичный статус. Они сопровождают русские названия, являются средством формирования лояльного отношения к чувашской культуре, поддерживают специфичный лингвистический ландшафт города и выступают в качестве существенного фактора, обосновывающего чебоксарский региолект русского языка. Согласно исследованию, феномен современной русскоцентричной урбанонимии Чебоксар заложен еще во второй половине XVIII века и обусловлен переходом чувашского народа на православный именослов. В настоящее время в условиях существенного языкового сдвига в чувашской среде перевод официального визуального и вербального ландшафтов Чебоксар на чувашский язык становится одной из действенных мер придания городу неповторимых черт и усиления регионального самосознания его жителей. Урбанонимы Чебоксар, включая чувашские наименования, подлежат кодификации в рамках специального словаря энциклопедического типа. The work is devoted to the study of the official Chuvash urbanonyms of the city of Cheboksary. The aim of the study is to establish the characteristic features of the Chuvash urbanonyms of Cheboksary in comparison with the Russian ones and present them as a systemic phenomenon. The research material is the official nomenclature of urban geonyms. The conclusions are based on quantitative and qualitative research methods in the aspect of onomastics, orthology, social linguistics and translation studies. In fact, Chuvash urbanonyms of Cheboksary have an auxiliary secondary status. They accompany Russian names, are the means of formation of loyal attitude towards the Chuvash culture, support the specific linguistic landscape of the city and act as an essential factor that substantiates the Cheboksary dialect of the Russian language. According to the study, the phenomenon of the modern Russian-centered urbanonyms of Cheboksary originated in the second half of the 18th century and was caused by the transition of the Chuvash people to the Orthodox name book. Currently, in the context of a significant linguistic shift in the Chuvash environment, the translation of the official visual and verbal landscapes of Cheboksary into the Chuvash language is becoming one of the most important measures to give the city unique features and strengthen regional identity. The urbanonyms of Cheboksary, including Chuvash names, are subject to codification within the framework of a specific encyclopedic dictionary.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Титаренко, Анастасія Андріївна. "Структурна організація урбанонімів Кривого Рогу." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 211–18. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.270.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Титаренко, Анастасія Андріївна. "Лексико-семантичний спосіб продукування урбанонімів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 117–23. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.213.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто основні механізми лексико-семантичного способу словотвору урбанонімів Кривого Рогу. Увагу зосереджено на трансонімізації та онімізації. При трансонімізації відбувається перехід з одного розряду власних назв до іншого. Показовими у цьому плані є назви лінійних міських об’єктів (годоніми). Онімізація характеризує найменування лінійних і масштабних внутрішньоміських об’єктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Титаренко, Анастасія Андріївна. "Місце урбанонімів у загальній класифікації онімів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 171–80. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.470.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Малес, Л. В. "Урбанонімія й державна ідеологія: особливості взаємодії." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 6 (1998): 21–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Малес, Л. В. "Урбанонімія й державна ідеологія: особливості взаємодії." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 6 (1998): 21–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Малес, Л. В. "Декомунізація столиці: зміни урбанонімії (методи, перші результати)." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи", вип. 36 (2016): 62–67.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Kazakova, Svetlana Leonidovna. "ARABIC NAMES IN URBANONYMY OF LONDON." Philological Sciences. Issues of Theory and Practice, no. 3-1 (March 2018): 102–5. http://dx.doi.org/10.30853/filnauki.2018-3-1.27.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Фернос, Ю. І. "Вплив процесів декомунізації на систему урбанонімів м. Умані." Alfred Nobel University Journal of Philology 2, no. 16 (2018): 299–304. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2018-2-16-28.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Дорофеенко, Марина. "Имена деятелей культуры в урбанонимии Беларуси и Франции." Studia Wschodniosłowiańskie 20 (2020): 199–206. http://dx.doi.org/10.15290/sw.2020.20.14.

Full text

Abstract:

In the article anthroponymic urbanonyms of Vitebsk and Reims derived from the names of artists are analyzed. The main lexico-semantic groups of these proper names have been established: urbanonyms, formed from the names of writers, poets, literary critics; artists, architects, sculptors; actors, directors, playwrights; musicians, composers. Similarities and differences in the functioning of Belarusian and French urbanonyms, given in honor of artists, have been revealed.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Shcherbak, A. S. "Onomastic nomination and THE FORMATION OF urbanonym semantics." Kognitivnye Issledovaniya Yazyka 25 (2016): 357–62. http://dx.doi.org/10.20916/2071-9639-2016-25-357-362.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Галай, О. "Екстралінгвальні чинники еволюції урбанонімії Закарпатської області у 20 - 21 ст." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Філологія, Вип. 18 (2008): 63–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Rodina, Nadezhda A. "Urbanonyms-periphrases of the city of Smolensk in the semantic field “war”." Neophilology, no. 22 (2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.20310/2587-6953-2020-6-22-280-286.

Full text

Abstract:

In modern domestic linguistics, there are many works dedicated to the study of the figurative meaning of the word. However, periphrases more functioning in oral speech are not sufficiently studied. Of particular interest are proper names that reflect the peculiarities of the worldview of people who are the creators of onyms. At present, the study of periphrastic urbanonyms is particularly relevant, as the study of their semantics makes it possible to better understand the specifics of the citizens’ language and their worldview. We consider the informal names of inner-city objects of Smolensk, which belong to the semantic field “war”, which is due to the strategic position of the hero city. We give the definition of periphrasis and the mechanism of its occurrence in oral communication. The material of the study, which are the unofficial Smolensk urbanonyms in the semantic field “war”, is thematically divided and also sorted, resulting in the allocation of periphrastic names. We analyze the peculiarities of urbanonyms-periphrases in terms of structure and semantics. New empirical material is introduced into the scientific circulation, which makes it possible to draw objective and reliable conclusions on the nature of the nomination of inner-city military and civilian objects and the attitude of the population towards military actions and military society. The material of the study can be used both in military education and in the optional course of onomastics in a civil university.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Бондаренко, Екатерина. "Урбанонимы в украинском и английском сленге: к вопросу об эквивалентности в переводе." Vertimo studijos 11 (December 20, 2018): 6–14. http://dx.doi.org/10.15388/vertstud.2018.1.

Full text

Abstract:

[straipsnis ir santrauka rusų kalba; santrauka anglų kalba] В статье рассматриваются семантические особенности номинаций городских объектов в украинском и английском сленге. Материалом исследования стали данные одноязычных словарей сленга украинского и английского языков 2003-2006 годов. На основе семантико-идеографической классификации лексики с семантическим компонентом «объект городской инфраструктуры» были выделены три лексико-семантические группы (ЛСГ). В результате компонентного анализа лексики удалось выделить синонимические ряды с высокой степенью соответствий в сравниваемых языках. Схожая активность сравниваемых лингвокультур в номинировании одних и тех же фрагментов действительности указывает на универсальную природу сленга как вербального проявления карнавального мировосприятия. В то же время структурирование лексики позволило выделить лакуны, которые могут представлять потенциальную переводческую проблему.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Gorlova, Tatiyna V. "On history of a provincial town’s urbanonymy: names of saltworks of old-time Nerekhta." Neophilology, no. 22 (2020): 287–93. http://dx.doi.org/10.20310/2587-6953-2020-6-22-287-293.

Full text

Abstract:

This research is devoted to the study of historical toponyms of the town of Nerekhta, Kostroma Region. The onyms chosen for analysis are from the town’s medieval period associated with the territory’s oldest trade – salt production and saltworks – now lost. Those include names of saltworks Redensky pochinok and Sovkova Movka, that survive in historical documents and are also found in the scientific book of Mikhail Diyev «The History of the Town of Nerekhta». To date, these names have disappeared from the town’s toponomicon due to lack of topicality. Detailed lingual and etymological analysis of the lexical units, which are part of historical toponyms, allows to identify some common features characteristic of Slavic onyms, to establish the territory of their distribution, to trace the transformations they underwent, to identify certain processes of language and ethnic origin of the territory under study; the latter, in turn, helps cast a light upon the history of settlement of Slavs of the previously Finno-Ugric, presumably Merya, lands.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Razumov, Roman V. "RF POSTSOVIET URBANONYMY: MAIN NOMINATION MOTIVES AND CITIZENS’ EXPECTATIONS." Verhnevolzhski Philological Bulletin 22, no. 3 (2020): 90–98. http://dx.doi.org/10.20323/2499-9679-2020-3-22-89-97.

Full text

Abstract:

The aim of this article is the analysis of RF postsoviet urbanonymy, comparison of the nomination motives with those expectations which exist in the society. The author reveals the idea on the example of the titles, names of 23 towns and cities of different regions of RF. The material is analysed in the article according to onomasiological viewpoint. It is compared with the data of sociological surveys in Yaroslavl and Krasnoyarsk. The main attention is given to the analysis of modern onymic situation and the peculiarities of nomination motives. Toponymic committees are an expert body whose decisions serve as recommendations for local executive and legislature branches. Nowadays the main stream of citizens and organizations appeals is connected with the perpetuation in urban toponymy the memory of the people. The author highlighted three motives in object nomination in postsoviet urbanonymy: memorial nomination (names-memoratives), descriptive nomination (names-characteristics), evsemantic nomination (names-positives). The major nomination motive of the objects is creating memoratives. The main peculiarity of this type of urbanonisms development in the postsoviet period is the translation of regional identity with new models. Among personal memoratives new models of names appeared: urbanonyms named after saints and priests, heroes of prerevolution Russian history, local enterprises’ directors, law enforcement workers perished at work, sportsmen, coaches. The author showed main complexities of descriptive names creating. He thinks that it is important to create evsemantic urbanonyms with great care. When creating them it is necessary to fix the names of natural phenomena and rare and endangered species of plants, birds, animals typical for this or that region where onyms are thought over. In the conclusion of the article the author assumes that in each city or town it is necessary to work out the concept of regional urbanonymy policy and to attract historians, culturologists, philologists and ethnographers. showed main complexities of descriptive names creating. He thinks that it is important to create evsemantic urbanonyms with great care. When creating them it is necessary to fix the names of natural phenomena and rare and endangered species of plants, birds, animals typical for this or that region where onyms are thought over. In the conclusion of the article the author assumes that in each city or town it is necessary to work out the concept of regional urbanonymy policy and to attract historians, culturologists, philologists and ethnographers.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Balan, Elena G. "Key Trends in the Memorial Urban Toponymy of Francoist Spain in the 20th – 21st Centuries." Vestnik of Northern (Arctic) Federal University. Series Humanitarian and Social Sciences, no. 1 (March 1, 2022): 61–72. http://dx.doi.org/10.37482/2687-1505-v155.

Full text

Abstract:

The paper studies urban place names of the era of the Spanish Civil War (from 1936 to 1939) and the dictatorship of Francisco Franco (from 1939 to 1975) in the context of the historical memory in contemporary Spain. The material included academic articles on historical memory, publications in the mass media, pieces of legislation, and data from the National Statistics Institute (Spain). Turning to toponyms allows us to provide insights into the problem of historical memory in Spain after the end of the dictatorship in 1975. The 1977 Amnesty Law (Ley de Amnistía de 1977) stipulated the oblivion of the events of the Franco period so as not to provoke conflict in society. In the late 20th century, the history of the Civil War and Francoist dictatorship needed to be re-examined. The research demonstrates that the current legal framework for memory in Spain is based on the Historical Memory Law (Ley de memoria histórica), adopted in 2007. The paper found that the number of urban toponyms containing symbols of the period under study, such as the names of participants in and events of the Civil War and Francoist dictatorship, has decreased significantly in recent years. However, changes in Francoist toponyms are inevitably accompanied by discussions and polemics at the level of local legislatures as well as public commemorative organizations, which are often covered in the media. Thus, the process of renaming continues to be a topical problem for Spain.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Дьякова, О. В. "УКРАЇНОМОВНІ НОМІНАЦІЇ В УРБАНІМІЦІ ХАРКОВА." Історія та географія, no. 56 (2019): 55–58. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.08.

Full text

Abstract:

Стаття висвітлює вплив мовної політики Росії, Радянського Союзу та України на урбаніміку Харкова. У статті авторка вперше виділила україномовні топоніми, що з’явилися у Харкові протягом XVII-XXI століть. Аналізуючи ситуацію з урбаністичними номінаціями вулично-дорожньої мережі, можна зробити висновок, що основна маса місцевих топонімів має двомовний характер, тобто і українською, і російською мовами вони звучать майже однаково. Причому є назви, що з’явились за часів Російської імперії або Радянського Союзу, які мають українське походження і російською мовою звучать так само, як і українською (Панасівка, Джерело, Квітуча) – тобто відбулася калька топоніму. У статті зазначається, що на сучасному етапі українізації у Харкові поки що дотримуються двомовного паритету, проте вже зараз з’являються суто українські хороніми. Таким чином, можна констатувати, що державна мовна політика безпосередньо впливала на номінацію урбанонімів і в Російській імперії, і в Радянському Союзі, і в сучасній Україні. Це особливо видно по періодах появи україномовних номінацій вулично-дорожньої мережі Харкова.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Данильчук, Д. "Соціокомунікаційні чинники урбанонімічних інновацій меморативного характеру (на прикладі урбанонімів-меморативів тематичної групи "Герої Майдану / Герої Небесної Сотні")." Наукові записки Інституту журналістики 1, no. (74) (2019): 46–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Paszko, Małgorzata. "Monika Famielec, Урбанонимы города Бреста ХХ века (Urbanonimy Brześcia w XX wieku), Wydawnictwo UKW, Bydgoszcz 2018, ss. 292." Studia Wschodniosłowiańskie 20 (2020): 383–86. http://dx.doi.org/10.15290/sw.2020.20.29.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Danylchuk, Dmytro. "Socio-Communicative Factors of Urbanonymic Memorative Innovations (the Case of Memorative Urbanonyma of the Thematic Group «Heroes of Maidan»/«Heroes of the Heavenly Hundred»)." Scientific notes of the Institute of Journalism, no. 1 (74) (2019): 46–56. http://dx.doi.org/10.17721/2522-1272.2019.74.5.

Full text

Abstract:

Based on analysis of media publications and regulatory acts of central and local authorities, the main socio-communicative factors affecting urbanonymic innovations of various types (renaming, naming of newly created objects, clarifying of places named after people) are considered in the given article. The author analyzed the general picture of the urbanonymic processes in Ukraine in the segment of memorialization of dead participants of the Revolution of Dignity; established absolute and relative quantitative indicators of toponymic innovations of abovementioned types and their qualitative characteristics. In the article the distinctive features of social-communication function of urbanonymies among a number of their other functions are formulated. Besides, the typology of social communication processes mediated by urbanonymic innovations, are suggested and the models of interaction between communicators within such processes are developed. In terms of social communications the researcher attempted to identify and to describe the main extra-linguistic factors of urbanonymic nominations and renaming that motivated by lexemes and phrases of the thematic group “Heroes of Maidan / Heroes of the Heavenly Hundred” and by the names of dead participants of these events. To achieve the obtained results it was applied the descriptive method, the method of quantitative estimation, typology and modeling, the general scientific methods of system analysis, induction, deduction, abstraction and generalization.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Масальская, Мария Михайловна. "RENAMING URBAN OBJECTS AS LANGUAGE POLICY (BASED ON MOSCOW, SOFIA AND WARSAW)." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 2(107) (July 30, 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2020.107.2.008.

Full text

Abstract:

Интерес к изучению наименований объектов городского пространства (урбанонимов) обусловлен рядом определенных особенностей, свойственных этому классу наименований. В современном мире город играет огромную роль, являясь конгломератом человеческой культуры. Специфические особенности структуры и семантики городских наименований позволяют проследить, как взаимодействуют между собой язык и культура, участвуя в формировании лингвистической и национальной картин мира, присущих конкретному языку. Смена политической парадигмы приводит к значительным изменениям в городском ономастиконе. В данной статье урбанонимы рассматриваются как вторичные искусственные номинации, заключающие в себе разнообразные мотивационные связи, восстанавливаемые в ходе специального анализа, как лингвистического, так и экстралингвистического. Исследуется проблема переименования объектов городского пространства в контексте определенных исторических и политических изменений, а также в рамках языковой политики, осуществляемой государством. Обозначаются основные историко-культурные предпосылки, послужившие поводом для изменения принципов номинации. В результате процесса осознанного переименования объектов городского пространства отмечается преобладание названий антропонимического типа, поскольку данный тип позволяет «моделировать» историко-культурный ландшафт города в соответствии с текущим политическим и государственным устройством. Тем не менее, несмотря на изменение политического курса, урбанонимы, связанные с культурными символами и лишенные идеологических составляющих, сохраняются в городском пространстве. Анализ проводится на материале урбанонимов Москвы, Софии и Варшавы. The interest in the study of names of urban objects (urbanonyms) is due to a number of certain features inherent in this class of names. In the modern world, the city plays a huge role as a conglomerate of human culture. Specific features of the structure and semantics of urban names allow us to trace how language and culture interact with each other, participating in the formation of linguistic and national pictures of the world inherent in a particular language. Developments in the political paradigm lead to significant changes in the names of urban objects. The article considers urbanonyms as secondary artificial nominations that contain a variety of motivational connections that are restored in the course of special linguistic and extralinguistic analysis. The paper also dwells on the issue of renaming urban space objects in the context of certain historical and political changes, as well as part of the language policy implemented by the state. It reveals the main historical and cultural prerequisites that led to the change of the nomination principles. As a result of the process of conscious renaming of objects in urban space, the author notes the predominance of names of the anthroponymic type, because this type makes it possible to «model» the historical and cultural landscape of the city in accordance with the current political and state structure. Nevertheless, despite the change in the political course, urbanonyms associated with cultural symbols and devoid of ideological components remain in the urban space. The analysis is based on the material of city objects of Moscow, Sofia and Warsaw.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Sajewicz, Michał. "Significant Contribution to the Research on the Uurbanonymity of the Polish-Eastern Slavic Linguistic and Cultural Borderland Monika Famielec, Урбанонимы города Бреста XX века [Urbanonyms of the city of Brest of the XX century], Bydgoszcz: Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego, 2018, 292 pp." Studia Białorutenistyczne 13 (December 30, 2019): 389. http://dx.doi.org/10.17951/sb.2019.13.389-396.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Урбаноніми'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles