Academic literature on the topic 'Урбаноніми'

<p><strong><em>The aim</em></strong><em> of the article is to study the urbanonyms of the city of Dnipro as a fact of historical communication, in which the values returned and formed by modern society are passed on to the next generation through the nomination of spatial units of culture (time through space); to trace the process of decommunization in the city of Dnipro as a fact of social communication, which allows to determine its current quality and degree of transparency.</em></p><p><strong><em>The research methodology</em></strong><em> is determined by the purpose of the work: the theoretical basis of the work was a well-developed theory of chronotope (M. Bakhtin, 1975) in its social dimension, when «social space generates social time, which, in turn, manifests itself through social space»; the value aspect of modern urbanonyms is determined by the method of comparison with the historical names of urban space.</em></p><p><strong><em>The results </em></strong><em>of the study </em><em>allow us to admit that the process of decommunization (Ukrainization) of urban space in the post-Maidan period was somewhat chaotic and spontaneous. The scientific basis of the process of renaming squares and streets of the city of Dnipro has been well developed by historians, but has not always been used effectively by the city authorities. The process of communication between the three groups – the government, historians, citizens – was not optimally organized, which led if not to the rejection of new names of squares and streets by city dwellers, then to lack of interest in decommunization (Ukrainization) and, consequently, unwillingness to change their language habits.</em></p><p><strong><em>The scientific novelty</em></strong><em> is the consideration of urbanonyms as, on the one hand, a discussion topic for the modern communicative space of Ukraine, on the other hand, as messages to future generations about Ukrainian values formed in the first thirty years of Ukrainian independence.</em></p><p><strong><em>The practical significance</em></strong><em> of the study in identifying the complexities and contradictions of the multilevel process of decommunization (Ukrainization), which the country is undergoing at the present stage of development.</em></p><p><strong><em>Key words:</em></strong><em> social chronotope, cultural communication, urbanonyms, historical experience, historical heritage.</em></p>

Багатовікові контакти тюркських племен і народів з корінним населенням України широко відбилися в її топонімії, у якій тюркізми становлять одну з найчисельніших груп з-поміж іншомовних географічних назв. Вони закріплювалися в місцевому мовленні протягом трьох основних періодів: 1) київськоруського (давньоукраїнського) — ІХ-ХІІІ ст. (ур. і р. Єрєль < тюрк. аірілі/аірылы «розділений», калька д.рус. Оуголъ < уголъ «кут; клин землі між річками, що сходяться»); 2) староукраїнського — ХІV-ХVІІІ ст. (терит. Буджак < тур. budžak «вугол»); 3) новоукраїнського (сучасного) — ХІХ-ХХІ ст. (м. Джанкой < тур. джан «новий» і кой «село, поселення»). Етимологія тюркських топонімів відбиває: внутрішні властивості географічних об’єктів (р. Аджигόль < аджи «киснути, бродити» і гол/голь «озеро, водойма»); відношення об’єктів номінації rо інших (переважно суміжних) реалій навколишньої місцевості (м. Кіліr < кіл «різновид вибільних глин» + суф. -лі/-лій у релятивній функції); відношення об’єктів до людини (м. Ізмаḯл < чол. ім’я Ismail як колишній атрибутив в ізафетній конструкції). Похідні кожного з цих принципів номінації можуть виражати конотативне значення, пов’язане з культурно-історичними цінностями або сакральними уявленнями (р. Бéшка < тюрк. bes/beš «п’ять», сакральне значення «богом дана множинність» і kaja «скеля»), які могли проникати і в контактне українське мовлення (пор. назву м. П’ятихáтки, що виникла під тюркським культурологічним впливом). В останній (сучасний) період тюркський вплив на географічні назви зберігався головним чином у слов’янізованому Криму, де з’являлися топоніми здебільшого кримськотатарського походження, але в радянські часи на півострові, як і в усій Україні, більшість іншомовних назв (переважно ойконіми та урбаноніми), у тому числі і тюркських, була вольовим способом замінена.

Настоящая работа посвящена изучению официальных чувашских урбанонимов г. Чебоксары. Цель исследования - установить характерные черты национальной урбанонимии Чебоксар в сопоставлении с русской и представить ее в качестве системного явления. Материалом исследования послужила официальная номенклатура городских геонимов. Выводы работы строятся на количественно-качественных методах исследования в аспекте ономастики, ортологии, социальной лингвистики и переводоведения. Чувашские урбанонимы г. Чебоксары по сути имеют вспомогательный вторичный статус. Они сопровождают русские названия, являются средством формирования лояльного отношения к чувашской культуре, поддерживают специфичный лингвистический ландшафт города и выступают в качестве существенного фактора, обосновывающего чебоксарский региолект русского языка. Согласно исследованию, феномен современной русскоцентричной урбанонимии Чебоксар заложен еще во второй половине XVIII века и обусловлен переходом чувашского народа на православный именослов. В настоящее время в условиях существенного языкового сдвига в чувашской среде перевод официального визуального и вербального ландшафтов Чебоксар на чувашский язык становится одной из действенных мер придания городу неповторимых черт и усиления регионального самосознания его жителей. Урбанонимы Чебоксар, включая чувашские наименования, подлежат кодификации в рамках специального словаря энциклопедического типа. The work is devoted to the study of the official Chuvash urbanonyms of the city of Cheboksary. The aim of the study is to establish the characteristic features of the Chuvash urbanonyms of Cheboksary in comparison with the Russian ones and present them as a systemic phenomenon. The research material is the official nomenclature of urban geonyms. The conclusions are based on quantitative and qualitative research methods in the aspect of onomastics, orthology, social linguistics and translation studies. In fact, Chuvash urbanonyms of Cheboksary have an auxiliary secondary status. They accompany Russian names, are the means of formation of loyal attitude towards the Chuvash culture, support the specific linguistic landscape of the city and act as an essential factor that substantiates the Cheboksary dialect of the Russian language. According to the study, the phenomenon of the modern Russian-centered urbanonyms of Cheboksary originated in the second half of the 18th century and was caused by the transition of the Chuvash people to the Orthodox name book. Currently, in the context of a significant linguistic shift in the Chuvash environment, the translation of the official visual and verbal landscapes of Cheboksary into the Chuvash language is becoming one of the most important measures to give the city unique features and strengthen regional identity. The urbanonyms of Cheboksary, including Chuvash names, are subject to codification within the framework of a specific encyclopedic dictionary.