To see the other types of publications on this topic, follow the link: Управлінські рішеня.
Journal articles on the topic 'Управлінські рішеня'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Управлінські рішеня.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Демуз, Інна, and Олександр Бабак. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 6, 2020): 99–119. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-99-119.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття організаційно-управлінської компетентності та особливості її формування в майбутніх фахівців з документознавства в процесі їхньої професійної підготовки; окреслено структуру та зміст управлінської (менеджерської) компетентності. Розглянуто існуючі в науковій літературі класифікації професійних компетенцій фахівців-документознавців, запропоновані Г. Малик, Л. Філіповою та іншими дослідниками.
Встановлено, що в загальному вигляді науковці трактують організаційно-управлінську компетентність як готовність до виконання організаційних та управлінських завдань, наявність ціннісних орієнтацій, здатність прийняття індивідуальних і колективних управлінських рішень; здатність приймати оптимальні управлінські рішення; сприймати, аналізувати і реалізовувати управлінські інновації в професійній діяльності. При цьому акцентовано увагу на першочерговості саме управлінської (менеджерської) складової даної компетентності.
Проаналізовано такі суміжні з організаційно-управлінською компетентністю поняття як «професіоналізм управління», «професійна культура», «компетентнісний профіль документознавця», «управлінська культура документознавців».
Звернуто увагу на змістовий компонент вітчизняної документознавчої освіти, в якому, поряд із документознавчим, інформаційним, лінгвістично-комунікаційним, правознавчим циклом навчальних дисциплін, студенти опановують управлінський, пов'язаний із формуванням у них організаційно-управлінської компетентності. Проаналізовано інформацію з сайтів закладів вищої освіти, що засвідчило підготовку документознавців з управлінськими функціями. Наголошено, що вказані фахівці можуть реалізуватися на таких управлінських посадах: керівник адміністративного апарату (завідувач секретаріату, завідувач канцелярії); керівник підрозділу кадрів і трудових відносин (начальник відділу кадрів); керівник/спеціаліст служби документаційного забезпечення управління; менеджер архівних державних та комерційних установ; менеджер з реклами та маркетингових комунікацій; менеджер з управління персоналом; менеджер інформаційної діяльності; керівник відділу реклами; офіс-менеджер; HR-менеджер (управлінець людськими ресурсами в організації); PR-менеджер тощо.
2
Олексієнко, О. Г., and А. Г. Розсказов. "РОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 125–37. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-125-137.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано важливість формування та розвитку управлінської компетентності у здобувачів вищої освіти, яка надає можливостей майбутньому фахівцю приймати адекватні рішення у відповідних ситуаціях, беручи на себе відповідальність за певну діяльність, застосовуючи ці знання, здійснювати адміністративно-управлінські функції, змінювати свої статусно-рольові характеристики у виконанні покладених функціональних обов’язків. Управлінська компетентність є важливою складовою та умовою формування загальної та педагогічної культури здобувачів вищої освіти як фахівців вищого кваліфікаційного рівня.
Авторами розкрито теоретичні основи управлінської компетентності здобувачів вищої освіти. У статті розглянуто семантику поняття «управлінська компетентність». Запропоновано розглядати управлінську компетентність здобувачів вищої освіти як здатність і готовність майбутнього фахівця ефективно впливати на хід (виробничого, педагогічного, освітнього та ін.) процесу, виконувати завдання організаційного характеру, планувати та прогнозувати прийняття майбутніх власних управлінських рішень, а також здатність до рефлексії, як особистісної, так і професійної. Досліджено управлінську компетентність як складову частину професійної компетентності майбутнього фахівця, яка являє собою систему внутрішніх ресурсів, необхідних для організації ефективного досягнення поставлених особистих цілей та цілей організації відповідно до мети професійної діяльності. Виокремлено основні напрямки реалізації управлінської компетентності як складової професіоналізму майбутніх фахівців. Проаналізовано компоненти управлінської компетентності. На основі функціонально-аналітичного підходу виокремлено складові структури управлінської компетентності здобувача вищої освіти, такі як: соціально-комунікативна, методологічна, психолого-педагогічна, інформаційна, організаційна, загальнокультурна.
3
Краєвський, В. М., and К. С. Пінчук. "УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ У БУДІВНИЦТВІ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 5 (July 4, 2020): 98–107. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.98-107.
Full textAbstract:
Ефективно налагоджений управлінський облік та внутрішньогосподарський контроль у будівництві є базою для прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень. Обґрунтовано організаційно-методичні аспекти будівництва, що впливають на побудову системи обліку та внутрішньогосподарського контролю. Доведено, що для запобігання порушень у будівництві потрібно посилити узгодженість між управлінським обліком і внутрішньогосподарським контролем. Визначено, що ефективно налагоджена система управлінського обліку і внутрішньогосподарського контролю в будівництві дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення.
4
Batyuk, B., and I. Voronuj. "ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 13, 2016): 3–8. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6901.
Full textAbstract:
В статті висвітлено поняття «управлінське рішення», визначено етапи прийняття і реалізації управлінського рішення. Уточнено понять «управлінське рішення» та здійснено доповнення класифікації управлінських рішень в менеджменті за різними ознаками «за знаходженням об’єкта управління людини по відношенню до підприємства», «за сприйняттям працівників», «за ступенем значущості працівника для організації» та «за впливом на розвиток індивідуального управлінського потенціалу працівників», використання яких дозволить приймати більш обґрунтовані рішення з більш прогнозованими наслідками.
Подано основні поняття «рішення» у повсякденному житті, які трактуються: процес вибору, акт вибору, результат вибору. Поняття «процес» подано поетапно, при цьому етап безпосереднього ухвалення рішення можна ототожнити з актом вибору, а фіксоване в письмовій або усній формі рішення є результатом вибору.
Розглянуто класифікацію управлінських рішень й урізноманітнено класифікацію управлінських рішень, кожна з яких призначена для відокремлення таких ознак, як джерело, ступінь дії на об'єкт, зміст, управлінська ознака, проблемна ситуація, стиль прийняття рішення, методи прийняття рішення. Визначено аспекти прийняття оптимальних та ефективних управлінських рішень в умовах підприємства.
5
Анна Запорожець. "ПІДХОДИ ТА МЕТОДИ РОЗРОБКИ, ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 64–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-9.
Full textAbstract:
Будь-яка цілеспрямована діяльність людини завжди пов’язана з прийняттям рішень, а процес цей є структурним елементом, найважливішим атрибутом діяльності. У всіх сферах суспільства, на всіх рівнях управління управлінське рішення являє собою основний вид діяльності керівника. Процес вироблення, прийняття, організації виконання та реалізації такого рішення відображає зміст і сутність управління і розглядається в науці як спеціалізована діяльність, покликана впорядкувати відносини між людьми і суб’єктами соціально-економічних відносин. Це механізм наділення суб'єктів управління повноваженнями направляти процес спільної діяльності людей на рішення загальних соціально-економічних проблем.
В статті проаналізовані загальні підходи та методи розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Розробка та прийняття управлінських рішень це певна послідовність дій (операцій), завдяки яким забезпечується прийняття рішень. Розробка та прийняття рішень – це цілий ряд різноманітних, але досить типових процедур, що представляють собою окремі етапи в процесі управлінської діяльності, що дозволяє побудувати загальну схему процесу прийняття управлінських рішень.
Проведене дослідження підходів та методів розробки та реалізації управлінських рішень дозволило визначити, що розробка та прийняття управлінських рішень це певна послідовність дій (операцій), завдяки яким забезпечується прийняття рішень. Розробка та прийняття рішень – це цілий ряд різноманітних, але досить типових процедур, що представляють собою окремі етапи в процесі управлінської діяльності, що дозволяє побудувати загальну схему процесу прийняття управлінських рішень. До вироблення управлінських рішень існує два основних підходи: централізований і децентралізований. При розробці та прийнятті управлінських рішень слід би застосовувати традиційні, економіко-математичні, систематизовані та системно-цільові методи.
6
Орєхова, А. І. "УПРАВЛІНСЬКА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ." Підприємництво і торгівля, no. 27 (November 17, 2020): 58–61. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-10.
Full textAbstract:
Дана стаття висвітлює питання ролі управлінської звітності як інструменту корпоративного управління та контролю та визначає основні підходи до формування та впровадження управлінської звітності на підприємстві, оскільки сьогодні все більшого практичного значення в діяльності організацій набувають питання постановки та ведення управлінського обліку, підсумком чого є формування управлінської звітності, яка є ідеальною інформаційною базою для прийняття належних управлінських рішень. Основний акцент автор робить на питаннях значимості управлінської звітності на підприємстві, що дає змогу проводити огляд усієї діяльності, автоматизацію управлінського обліку, регулювання взаємодії між інформаційною системою і користувачами, що значно підвищує результативність та якість прийнятих керівництвом рішень і має прямий вплив на ефективну й стійку діяльність організації, особливо в умовах цифровізації економіки. Також зазначено, що інформаційне наповнення управлінської звітності з погляду найбільш важливих аспектів діяльності організації все більше розширюється, оскільки зростають потреби користувачів в інформації, а також спостерігається прагнення до відповідності управлінської звітності форматам найкращих світових практик. Доведено, що звітність, сформована в системі управлінського обліку, у тому числі й стратегічного, створює інформаційну базу, ґрунтуючись на якій менеджери приймають належні управлінські рішення, орієнтовані на розвиток економічного суб'єкта. Управлінська звітність поряд із бухгалтерською та податковою формує повноцінне обліково-аналітичне забезпечення управління економічним розвитком організації. Визначено, що використання управлінської звітності на підприємстві дасть змогу менеджерам організації виконувати такі функції: підводити проміжні підсумки по всіх ділянках діяльності підприємства; аналізувати ефективність роботи підприємства в поточних умовах; постійно контролювати розвиток підприємства. Дані такого виду обліку є важливою інформаційною базою для прийняття стратегічних рішень. Використання управлінської звітності допомагає оперативно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі і сприяє швидкій адаптації підприємства в умовах економічних змін.
7
Voloshyna, Oksana. "КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СЛІДЧОГО." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 41–48. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-41-48.
Full textAbstract:
Статтю присвячено визначенню критеріїв формування організаційно-управлінської компетентності слідчого, зокрема її базових компетенцій. Встановлено, що генератором ефективної організаційно-управлінської діяльності слідчого є його організаційно-управлінська компетентність, яка з одного боку складається із низки організаційних та управлінських компетенцій, а з іншого – виступає якісною особистісною характеристикою, до якої входять здібності і вміння самоорганізовуватися та організовувати інших людей для спільної діяльності, впливати на процеси цієї діяльності, приймати організаційні та управлінські рішення щодо досудового розслідування. Емпірично визначено ключові компетенції організаторсько-управлінської компетентності слідчого: суто організаційно-управлінські (уміння планувати розкриття та розслідування злочинів, здатність приймати оптимальні організаційно-управлінські рішення в службовій діяльності й нестандартних ситуаціях, здатність планувати і організовувати роботу малого колективу виконавців, навички організаційного лідера); комунікативні (здатність виражати власну точку зору в усній та письмовій формі, здатність ефективно організувати роботу СОГ) та соціально-психологічні (вміння управляти своїм робочим часом, здатність проявляти ініціативу, здатність до рефлексії). Доведено, що найважливішими детермінантами організаційно-управлінської компетентності слідчого є вміння впливати на оточуючих, здібності та вміння навчати й виховувати людей та схильність до постійного саморозвитку й зростання. Встановлено, що компетентнісна парадигма становлення професіонала дозволяє досліджувати особистісно-професійне становлення не лише через призму професійно-формувального впливу в освітньому середовищі вищої освіти, але і як форму самоосвіти особистості професіонала, і як процес індивідуального супроводу (коучу) на шляху до акмемоделі професіоналізму.
8
Матвєєв, Вячеслав, Ольга Матвєєва, and Тетяна Щепіна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ФАХІВЦЯМИ З ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАН НЯ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 111–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-24.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження особливостей поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування. Доведення необхідності виділення в управлінні із загальної маси фахівців галузі знань «Управління та адміністрування» саме фахівців з фінансів, обліку і оподаткування як певної відмітної «економічної особистості». Проведено критичний аналіз економічної поведінки вищої ланки управління. Досліджено поведінковий підхід в управлінні з точки зору оцінки кваліфікаційних якостей фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів, яка наближена до ідей історичної школи політичної економії. Охарактеризовано моделі економічної поведінки типові для фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів. Встановлено, що управлінські рішення фахівців з фінансів, обліку і оподаткування насправді відрізняються від управлінських рішень менеджерів. Визначено особливості поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування, які є основним показником необхідності та доцільності розмежування підходу до управління класичного менеджера та зазначених фахівців. Представлено послідовність прийняття управлінського рішення у бізнесі фахівцем з фінансів, обліку і оподаткування. Доведено, що різність підходів до управління фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів виникає з відмінностей функціональних, професійних, кваліфікаційних можливостей та обов’язків. Менеджер виконує схожі економічні функції, але центр ваги його дій знаходиться в області контролю і управління господарською діяльністю, тоді як на фахівця з фінансів, обліку і оподаткування лягає фіксація первинної документації кожної господарської операції, чітке відображення її в обліку, арифметичний та логічний контроль проміжних та підсумкових звітів, підготовка стандартних форм звітності, відстеження змін податкового законодавства, положень та нормативних документів з грошового обігу, зовнішньоекономічної діяльності, поточний та перспективний економічний та фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства, розрахунок показників ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості тощо на основі наявної управлінської та фінансової звітності. Фахівець з фінансів, обліку і оподаткування має достатній рівень кваліфікації задля здійснення управління господарською діяльністю завдяки здатності приймати «миттєві» управлінські рішення, що є доцільним, необхідним та обов’язковим з причини організації господарської діяльності в умах постійної зміни законодавчого поля, що в свою чергу впливає на стан і якість звітності, яка є основою прийняття усіх управлінських рішень.
9
Шоробура І. М. "МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 168–76. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.320.
Full textAbstract:
У статті розкрито моделі прийняття управлінських рішень у контексті зарубіжного досвіду. Висвітлено сутність управлінського рішення, яке спрямовано на досягнення цілей, керівництво колективом, розподіл ресурсів, переробку інформації тощо. Визначено функції управлінського рішення: забезпечувальна, скеровуюча, координуюча, мобілізуюча та ін. Показано вимоги до управлінських рішень в Україні та за рубежем: наукова обгрунтованість, цілеспрямованість, оптимальність, своєчасність, комплексність та ін. Зосереджено увагу на європейських технологіях та видах управлінських рішень, як-от: програмованість та непрограмованість.Акцентовано на моделях прийняття управлінських рішень у вітчизняній та зарубіжний науці. Це класична модель, яка спрямована на визначеність умов щодо рішень; поведінкова модель, де рішення приймається на основі поведінки об’єкта та ірраціональна модель, де рішення приймається без дослідження альтернатив.Також показано визначення сутності моделі з точки зору зарубіжних науковців, як відображення в схемі, формулі характерних ознак об’єкта, що досліджується, а також в реальних подіях та управлінських ситуаціях. Звернено увагу на різні моделі прийняття управлінських рішень в Італії, Франції, Великобританії, Швеції, показано особливості середовища прийняття таких рішень, особисті якості менеджера, стилі управління, стандарти.Проаналізовано ціннісні чинники, пов’язані з соціокультурним середовищем міжнародного менеджменту, який спрямований на потребу адаптації в певному оточенні та її внутрішню інтеграцію.Підкреслено, що кожна Європейська модель менеджменту має свої особливості, оскільки враховує певні національні цінності, своєрідність національної психології, менталітету. Розглянуто моделі прийняття рішень у Франції, які спрямовано на стилі управління, що є відображенням управлінських цінностей, які частково формуються під впливом освіти.Визначено, що англійська модель менеджменту має великий вплив на розвиток інших європейських моделей, а також, що британські управлінські рішення спрямовані на навички спілкування і прагматизм. Відзначено неординарність шведської політики у прийнятті управлінських рішень у сфері перекваліфікації працівників, що дозволяє скоротити міграцію населення, пов’язану з пошуком роботи; доцільно використати економічний цикл тощо. Також показано своєрідність прийняття управлінських рішень в Італії.
10
Bondarchuk, N. V. "КОЛЕКТИВНІ МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 251–59. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.251-259.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження колективних методів прийняття управлінських рішень. Метою статті є дослідження процесу прийняття управлінських рішень та визначення основних колективних методів прийняття управлінських рішень.
Методи дослідження, використані у процесі написання статті, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, що ґрунтуються на системному підході.
В статті зазначено, що прийняття рішення являє собою свідомий вибір із наявних варіантів чи альтернатив. Цей процес включає багато різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи як: проблеми, цілі, альтернативи та власне рішення. У статті розглянуто теоретичні основи управлінських рішень, методи прийняття управлінських рішень.
Визначено основні ознаки управлінського рішення, до яких віднесено: вибір альтернативи та вольовий акт. В процесі дослідження констатовано, що термін «управлінське рішення» вживається у двох основних значення: як процес і як явище.Також приділено увагу ряду факторів, що враховуються під час прийняття управлінських рішень.
В статті теоретично обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення напрямів розвитку ухвалення управлінських рішень. Зокрема запропоновано алгоритм прийняття управлінського рішення, який складається із таких етапів: аналіз ситуації, визначення проблеми, яку слід вирішити, розробка альтернативних варіантів, окреслення критеріїв оцінки, оцінка ефективності альтернативних варіантів рішення, вибір найкращого варіанту управлінського рішення, контроль за виконанням управлінського рішення, оцінка та аналіз отриманих результатів.
У статті визначено групові методи прийняття, які використовуються для обґрунтування управлінського рішення, серед яких: Модель ухвалення рішень Хоя-Тартера, Метод множинного голосування, Модифікований спосіб Борда, CODM, RAPID, тощо. Окреслено особливості сучасних умов прийняття рішень та властивості таких умов.
Зазначено, що творча робота підприємства, яка приймає рішення, та її адміністративного апарату вимагає певних навичок, а також використання окремих інструментів прийняття рішень.
Практична значущість даної статті полягає у тому, що використання окреслених групових методів прийняття управлінського рішення сприятимуть підвищенню ефективності управління, а також зниженню ризиків, які виникають у процесі діяльності підприємства.
11
Andriyash, Victoria, and Natalya Hromadska. "Ефективність прийняття державно-управлінських рішень: особливості використання політичного аналізу." Public Administration and Regional Development, no. 8 (June 30, 2020): 445–70. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.08.05.
Full textAbstract:
У статті наголошено, що на сучасному етапі розвитку суспільства роль державних та управлінських рішень є найбільш високою оскільки відбувається взаємодія та взаємозалежність від вказаних рішень ефективних організаційних завдань та функцій, в тому числі планування, координація, концентрація, контроль та оцінювання результатів різноманітних явищ чи/або процесів. Встановлено, що державно-управлінське рішення одночасно є й процесом й результатом здійснення аналізу інформації, прогнозування, оптимізації й вибору можливих альтернатив з низки встановлених можливих способів досягнення поставленої мети. Наголошено, що процес прийняття державно-управлінських рішень представляють собою окремий інтерес. Крім того вказаний процес містить декілька необхідних стадій, котрі послідовно змінюють одна одну. Такі стадії є відображенням розумового процесу особи, котра приймає вказане рішення, її дії в пошуку можливої істини та виявлення волі з метою вибору конкретної альтернативи. Окреслено основні види ефективності державно-управлінських рішень зважаючи на можливості використання політичного аналізу. Доведено, що дослідження ефективності державно-управлінських рішень з використанням політичного аналізу дозволяє краще зрозуміти джерела їхнього походження.
12
ЯБЛОНСЬКИЙ, Іван. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ НАЧАЛЬНИКОМ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 16, 2020): 221–36. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.448.
Full textAbstract:
Із розробкою, прийняттям і реалізацією управлінських рішень пов’язано існування будь-якого державного органу, не є винятком і підрозділи Державної прикордонної служби. Від якості рішення та шляху його реалізації, залежить успіх виконання поставлених завдань, які стоять перед прикордонним загоном з питань надійного захисту та охорони державного кордону, ефективність його роботи як основного органу управління. Саме це викликає значний інтерес до питань забезпечення якості розробки управлінських рішень, що, зрештою, визначає ефективність організації оперативно-службової діяльності в цілому. Сьогоднішня суспільно-політична ситуація, що склалась в країні, потребує використання ефективних методів управління, таких, що відповідають рівню сучасних міжнародних стандартів. На перший план виходять питання ефективності діяльності, безпосередньо пов’язані з якісною підготовкою та реалізацією управлінських рішень. Це визначає важливість оволодіння кожним керівником у галузі управління сучасними теоретичними знаннями та практичними навичками розробки управлінських рішень. У статті розглянуті основні процеси розробки та прийняття управлінських рішень, що об’єднують в собі основні функції управління, такі, як: планування, організація, мотивація і контроль. Дослідження показало, що незважаючи на широкий спектр наукових праць і не применшуючи вагомості й значущості внеску кожного з учених, слід зазначити, що теоретичні та практичні аспекти процесів прийняття управлінських рішень досліджені недостатньо. Практично в кожній науковій праці, що стосується теорії прийняття рішень, містяться оригінальні положення, які ґрунтуються на об’єктивних дослідженнях теорії й практики прийняття рішень. Аналіз поняття “прийняття рішень” потребує детального вивчення, а також уточнення визначення поняття “рішення”. Тому й основною метою статті є визначення і конкретизація етапів прийняття управлінського рішення начальником прикордонного загону, розгляд кожного з етапів. Дослідження показало, що пройшовши всі етапи, управлінське рішення являє собою послідовність дій, які пов’язані з вибором альтернативного способу, за допомогою якого досягається найбільш ефективний результат виконання завдання.
13
Співак, М. В. "ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ЗАСІБ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 136–42. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.21.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття присвячена функціонуванню електронної системи охорони здоров’я як ефективному засобу прийняття управлінських рішень в галузі охорони здоров’я. Наголошуєься на тому, що на сучасному етапі реформування, успішна діяльність галузі охорони здоров’я безпосередньо залежить від ефективного використання інформаційних технологій, які виконують особливу роль у вдосконаленні внутрішніх процесів управління. e-Health розглядається автором як технічний елемент системи управління охорони здоров’я, під яким слід розуміти збалансований комплекс окремих видів технічного обладнання спеціальних засобів, або їх поєднання і може в окремих випадках включати людей, що його експлуатують, обслуговують та ремонтують. Кожна частина технічного елементу має певну функцію, що забезпечує реалізацію відповідний споживчої потреби. Наголошується на тому, що у системі треба враховувати вплив на людей які приймають управлінські рішення, як на одну з складових частин технічного елементу. Вказано, що для того щоб управлінське рішення було ефективним і забезпечувало досягнення цілей, воно повинно задовольняти сукупності певних вимог і пройти певні стадії. У статті наводяться етапи провадження е-Health визначені законодавством та розглянуті приклади існуючих систем які підключені до е-Health. Зроблений висновок, що більшість розглянутих систем побудовано на основі клієнт-серверної архітектури, яка забезпечує обмежену кількість функцій – переважно підготовку статистичних звітів і стандартних форм. Не здійснюються заходи щодо впровадження стандартів кібербезпеки на основі стратегічних напрямів розвитку кібербезпеки е-Health. Відсутня інтеграція між системами і вивантаження даних з систем. Розробка управлінського рішення може являти собою як окрему функцію управління, так і входити до складу інших процесів управлінського циклу, тому оптимізацію управління у закладі охорони здоров’я та її ефективний розвиток слід, передусім, пов’язувати з удосконаленням процесів прийняття управлінських рішень.
14
Корецька Н.І., Фещук А, and Томша Христина. "ОЦІНКА ЯКОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 88–100. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-11.
Full textAbstract:
Формування і прийняття ефективних управлінських рішень є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства та його продукції на ринку, створення раціональної організаційної структури, проведення ефективної кадрової політики, регулювання соціально-психологічних відносин в колективі, створення позитивного іміджу, бренду тощо. Від вчасного прийняття управлінського рішення щодо подолання проблемної ситуації та його реалізації залежить стале функціонування підприємства. Тому дані процеси потребують постійного вдосконалення, підвищення якості управлінської діяльності.
Як свідчить практика управління, переважно реалізовується не більше 30% прийнятих управлінських рішень, з яких лише 5% дають очікуваний результат.
У статті досліджено зміст управлінського рішення та обґрунтовано, що, з однієї сторони, – це вибір раціонального рішення серед значної кількості альтернатив, а з іншої – елемент процесу управління з етапами прийняття, реалізації, контролю отриманих результатів.
Визначено, що процес прийняття управлінських рішень на підприємстві ґрунтується на певних принципах, ігнорування яких (повне або часткове) може призвести до помилкових рішень і незадовільних результатів.
Сформовано методику оцінювання якості, яка дозволила на основі часткових та інтегральних показників комплексно оцінити якість процесів прийняття та реалізації управлінських рішень на підприємстві.
Результати здійсненої оцінки показали, що менеджери і персонал підприємства вчасно та ефективно приймали рішення і в більшості випадків результативно їх реалізовували, що, в свою чергу, забезпечувало досягнення поставлених цілей на достатньому рівні.
Визначено вплив процесів прийняття і реалізації управлінських рішень на прибутковість підприємства на основі економетричної моделі. Дослідження показали, що найкраща лінія тренду описує найвищу залежність розміру чистого прибутку від обсягу валових витрат. Значення R2 близькі до 1, що свідчить про високий ступінь співпадіння лінії з даними. Загалом виявлено, що рівень прибутковості підприємства залежить від якості процесів прийняття і реалізації управлінських рішень.
15
Danova, K., and V. Malisheva. "ІНФОРМАЦІЙНА ЕНТРОПІЯ ЯК ПОКАЗНИК НЕВИЗНАЧЕНОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ ІНВАЛІДНІСТЮ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 111–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.111.
Full textAbstract:
Мета. Аналіз можливості використання інформаційної ентропії як показника, що характеризує невизначеність у прийнятті управлінських рішень стосовно працевлаштування особи, яка має стійкі функціональні зміни у стані здоров’я, на робоче місце. За показником інформаційної ентропії особа, яка приймає управлінські рішення, має можливість визначати необхідність впровадження організаційно-технічних рішень щодо адаптації робочого місця із урахуванням обмежень життєдіяльності працівника із інвалідністю. Методика дослідження. Методика ґрунтується на аналізі наявної статистичної інформації щодо причин травматизму, пов’язаного із виробництвом, на підприємствах переробної галузі, задля визначення вірогідності настання нещасного випадку за кожною групою як індивідуального ризику травмування. На базі цього визначено інформаційну ентропію. Врахування стану здоров’я осіб із інвалідністю пропонується здійснювати за інтегральним показником функціональної обмеженості життєдіяльності, який впливає на значення інформаційної ентропії, що надає можливість виробляти ефективні управлінські рішення щодо її зменшення та підвищення рівня охорони праці на робочих місцях працівників із інвалідністю та підприємстві у цілому. Наукова новизна. Полягає у розробці підходу до прийняття управлінських рішень стосовно забезпечення охорони праці працівників із інвалідністю в умовах підприємства на основі врахування їх особливих потреб за інтегральним показником функціональної обмеженості життєдіяльності, що впливає на рівень інформаційної ентропії, яка відображає ефективність реалізації завдань щодо забезпечення безпеки на робочих місцях цієї категорії працівників. Практичне значення. Полягає у наданні особі, яка приймає управлінські рішення, інформаційної бази для визначення пріоритетних напрямів підвищення рівня безпеки на робочих місцях відповідно до потреб працівника, який має стійкі функціональні зміни у стані здоров’я, з метою попередження зростання рівня виробничого травматизму. Зниження ризику травмування працівників із інвалідністю сприятиме посиленню позитивного ставлення до питання працевлаштування цієї категорії населення з боку роботодавців, що надасть змогу отримати суттєвий соціально-економічний ефект на державному рівні
16
Hlinenko, L. K., and Y. A. Daynovskyy. "Формування інноваційних рішень у сфері управління, маркетингу і реклами." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 5, 2017): 10–15. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8102.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасну практику формування інноваційних рішень в менеджменті, маркетингу і рекламі. Аргументовано, що недостатній рівень конкретизації цих рішень перешкоджає можливостям їхньої ефективної реалізації. Виявлено і проілюстровано чотири типових способи часткової конкретизації рішень в управлінській практиці. Запропоновано підхід до формування управлінських рішень на основі стандартизації їх структури. Показано, що фреймове представлення рішень дає змогу організувати їх в інформаційний банк з можливістю пошуку рішень за кожною складовою структурної моделі рішення чи їх комбінацією. Запропоновано застосування структурованих таким чином рішень у форматі інформаційного банку як інструменту удосконалення і підвищення ефективності управління.
17
Ковнір, Д. А. "Механізм прийняття управлінських рішень державним вищим навчальним закладом на основі результатів аналізу." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 24, 2016): 121–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.24.
Full textAbstract:
У статті запропоновано власне авторське визначення поняття «управлінські рішення», створено модель прийняття рішень на основі аналізу рівнів показників ефективності фінансового механізму державних вищих навчальних закладів та розроблено комплексну систему модельно-типового прийняття управлінських рішень державним вищим навчальним закладом на основі результатів аналізу. Надано рекомендації для прийняття управлінських рішень, відповідно до результатів проведеного аналізу господарської діяльності.
The author’s own definition of the concept «managerial decision» is offered in the article, the model of decision making through analyzing the levels of performance indicators of the financial mechanism of state higher institution has been created and the complex system of typical model administrative decision making by a state higher educational institution on the basis of analysis results has been developed. The recommendations on administrative decision making according to the analysis results of economic activity have been provided.
18
Фединець, Н. І. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 61–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-10.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні питання, пов’язані з особливостями прийняття управлін-ських рішень в умовах кризи. Метою статті є визначення ключових моментів у розробленні та прийнятті рішень з управління персоналом туристичних підприємств в кризових умовах. Підтвердженням актуальності цього питання є проведена аналітика, що вказує на часте формування та прийняття рішень керівниками під-приємств в умовах кризи. У ході дослідження встановлено, що управлінські рішення в кризових ситуаціях мають здебільшого стабілізаційний або ліквідаційний характер. Виявлено, що у вітчизняних туристичних під-приємствах рішення, що приймаються керівництвом, найчастіше стосуються пошуку джерел збуту турпро-дуктів, перегляду цінової політики, оптимізації витрат, пошуку додаткових коштів. З’ясовано, що в кризовій ситуації керівництву доводилося приймати рішення в умовах емоційної та психологічної напруженості, пов’язаної з рядом чинників. Запропоновано методику оцінювання емоційного та психологічного навантаження на керівника при прийнятті рішень в умовах кризи. Ключовими чинниками оцінювання емоційного та психоло-гічного навантаження на керівника, який приймає рішення в умовах кризи, визначено психологічний стан, напруженість процесу управління, порушення режиму праці та відпочинку, конфліктні ситуації в колективі, емоційні стреси, інтелектуальне навантаження, належну оцінку з боку колег, обмеженість в часі. Зроблено висновок, що вибір технології прийняття управлінських рішень визначається особливостями функціонування підприємства в умовах кризи. Серед потенційних технологій – “технологія управління за результатами”, “технологія управління шляхом постійних перевірок та вказівок”, “технологія управління у виняткових випад-ках”. Визначено етапність процесу прийняття рішень в умовах кризи. В умовах кризи практично не застосо-вуються технології, орієнтовані на персонал та його потреби, що передбачає пріоритет міжособистісних відносин, систему стимулів та заохочень працівників. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму прийняття управлінських рішень в умовах кризи.
19
Дмитренко, О. А. "Управлінська інформація в контексті державно-управлінських рішень." Економіка та держава, no. 12 (2012): 138–40.
Find full text
20
Дмитренко, О. А. "Управлінська інформація в контексті державно-управлінських рішень." Економіка та держава, no. 12 (2012): 138–40.
Find full text
21
Igor Kryvovyazyuk. "УПРАВЛІНСЬКІ ІННОВАЦІЇ В СИСТЕМІ РІШЕНЬ СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 127–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-16.
Full textAbstract:
У цій статті узагальнено питання пошуку ефективних рішень задля забезпечення досконалості сучасного бізнесу на основі впровадження управлінських інновацій. Основною метою дослідження є удосконалення теоретико-методичного підходу щодо впровадження управлінських інновацій в систему рішень сучасного бізнесу. Критичний аналіз літературних джерел та підходів до вирішення проблеми підвищення ефективності управління бізнесом на основі впровадження управлінських інновацій свідчить про широке застосування методичних підходів і методів управлінської інноватики, проте значна частина питань управління щодо забезпечення досконалості бізнесу, обгрунтування нових можливостей його розвитку лишилась поза увагою. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що в умовах зростання невизначеності та ризику, прискорення трансформації бізнесу зростає важливість забезпечення його досконалості в довгостроковій перспективі економічного розвитку України. Методологічну основу становить система застосованих для отримання кінцевих результатів дослідження методів: узагальнення та порівняльного аналізу – для уточнення сутності поняття «управлінські інновації»; абстрактно-логічний – для розкриття взаємозв’язку використання інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечення досконалості бізнесу та впровадження управлінських інновацій; системно-аналітичний – при розробці моделі забезпечення досконалості бізнесу на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Об’єктом дослідження є промислові підприємства сучасної економіки України, тому що саме вони виступають основою формування економіки, джерелом поповнення бюджету країни та формують експортну орієнтованість бізнесу. У статті представлено результати абстрактно-логічного аналізу блоків забезпечення досконалості бізнесу, який показав, що на сучасному етапі його розвитку впровадження управлінських інновацій слід пов’язувати з цифровою трансформацією бізнесу. Подано результати системно-аналітичного аналізу, що виступають основою розробки економічної моделі забезпечення досконалості бізнесу. Результати дослідження можуть бути корисними для підприємницьких структур (й зокрема, бізнес-одиниць промислового комплексу України), які прагнуть підвищити ефективність прийняття рішень в сучасних умовах цифрової трансформації бізнесу.
22
Khilukha, Oksana. "КОРПОРАТИВНИЙ РОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКОГО МИСЛЕННЯ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, no. 23 (September 29, 2020): 92–96. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-92-96.
Full textAbstract:
У статті визначено сутність категорії мислення, що пов’язана з інтелектуальною діяльністю людини, є вищою формою творчої активності, що полягає у здійснені наукової, інноваційної, організаційно-економічної діяльності та розв’язує нове науково-прикладне завдання. У публікації розвинуто такі види мислення: теоретичне та практичне; репродуктивне і продуктивне (творче); наочно-образне, словесно-логічне і наочно-дійове; аналітичне (логічне, рекурсивне) і інтуїтивне; дивергентне і конвергентне. Управлінське мислення характеризується пізнанням сутності, виявленням закономірностей, аналізом, узагальненням, систематизацією одержуваної інформації менеджерами та на цій основі прийняттям управлінських рішень, керуючись професійними знаннями і управлінським досвідом.
23
Косташ, Тетяна, and Анжеліка Карп. "РОЛЬ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 14, 2021): 64–67. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.008.
Full textAbstract:
Невід’ємною частиною сучасного інформаційного простору є система управлінського обліку. В управлінні сучасними бізнес-процесами на підприємстві роль та значення управлінської інформації постійно зростає і вона стає важливим ресурсом для прийняття економічно ефективних та результативних управлінських рішень. У зв’язку з цим, важливо вивчити будову інформаційного простору на підприємстві, визначити його елементи, взаємозв’язок між ними та роль підсистеми управлінського обліку в інформаційному середовищі. У статті розглянуто інформаційну спрямованість управлінського обліку на підприємствах. Оцінено управлінський облік як основний інструмент інформаційного забезпечення менеджменту.
24
Гур’єв, Сергій, Наталія Іскра, and Анна Терент’єва. "ІНФОРМАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ." Науковий вісник: Державне управління 4, no. 6 (November 30, 2020): 68–92. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-68-92.
Full textAbstract:
Базовим ресурсом для здійснення управлінської діяльності, зокрема опрацювання управлінських рішень, є адекватна інформація про надзвичайну ситуацію як власне подію та її характеристики. Самена цій інформації ґрунтуються наступні заходи щодо здійснення управлінських функцій: оцінка обстановки в зоні надзвичайної ситуації, прийняття управлінського рішення, планування дій, організація взаємодії і кризових комунікацій, постановка завдань до виконання та здійснення контролю прийнятих управлінських рішень. Проблема отримання адекватної та своєчасної інформації про наслідки надзвичайної ситуації безпосередньо із-зони для прийняття управлінських рішень частіше за все виникає з причини відсутності налагоджених процедур отримання та обміну інформацією між всіма службами екстреного реагування, що залучаються до надання допомогипостраждалим. Вирішення цієї проблеми можливе лише за наявності консолідованих підходів до класифікації надзвичайної ситуації, методик визначення поворотних і безповоротних санітарних втрат і розрахунку сил і засобів, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Метою взаємодії ДСНС і МОЗ з попередження та ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної ситуації є забезпечення ефективного використання медичного персоналу, спеціалізованого санітарного транспорту, медичних виробів, лікарських засобів, закладів охорони здоров'я для рятування життя та збереження здоров'я людей під час ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної ситуації.
25
Vynogradova, N., and N. Serogina. "ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ: ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ УПРАВЛІНСЬКІЙ ПРАКТИЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 69 (May 26, 2020): 27–33. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.03.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз сучасної управлінської практики державних службовців з точки зору використання ними у своїй діяльності теорії прийняття управлінських рішень. Зроблено висновок про необхідність подолання відірваності теорії прийняття управлінських рішень від практики формування управлінських впливів. Передумовами успішного здійснення процесу прийняття управлінських рішень є професіоналізація державних службовців та відповідність рішень, що приймаються, до базових суспільних цінностей. Удосконаленню прийняття управлінських рішень сприятимуть відкритість та прозорість самого процесу розроблення управлінських рішень та залучення до продукування їх інститутів громадянського суспільства.
26
Мазіна, О. І. "ЗНАЧЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ У РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ І ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 2 (February 27, 2018): 83–90. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.83-90.
Full textAbstract:
Прийняття ефективних управлінських рішень у середовищі неструктурованих інформаційних потоків є важливим процесом. Основою теоретичних засад управлінського обліку є його концепції і принципи. Концептуальні засади управлінського обліку необхідно формувати з урахуванням процесів, що відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищі суб’єкта господарювання як об’єкта управління. Розроблені міжнародними організаціями Глобальні принципи управлінського обліку визначають передову практику бухгалтерського обліку, яка сприяє забезпеченню сталої цінності організації. Дотримання глобальних принципів управлінського обліку дозволяє досягти зростання вартості бізнесу та забезпечує сталий розвиток економіки. Важливе значення мають компетенції фахівців, які приймають управлінські рішення та забезпечують зростання вартості бізнесу.
27
Sumets, Alexander, Mykola Serbov, Ruslan Skrynkovskyy, Volodymyr Faldyna, and Karyna Satusheva. "Аналіз факторів впливу на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 4 (December 20, 2020): 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.11.
Full textAbstract:
Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень.
Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід.
Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень.
Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень.
Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.
28
Мушеник, Ирина. "МОДЕЛИ, МЕТОДЫ И СРЕДСТВА ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ПРИНЯТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ." Научный взгляд в будущее, no. 17-01 (January 1, 2018): 59–67. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-01-051.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано процес прийняття управлінських рішень функціонування інформаційних технологій, визначено основні методи та чинники впливу на системи управління якістю, конкурентоспроможністю продукції, інформаційні та управлінські системи, їх взає
29
Шматковська Т. О. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-16.
Full textAbstract:
Особливості економічного розвитку в умовах інтенсифікації технічних та технологічних змін передбачають необхідність врахування багатьох факторів для забезпечення ефективності професійної управлінської діяльності, чим ускладнюють існуючу систему формування менеджменту для багатьох суб’єктів господарювання. Уже зараз можна упевнено стверджувати, що без залучення інноваційних рішень, які базуються на компонентах новітніх інформаційних технологій, як то цифрові платформи, новітнє програмне забезпечення, когнітивні технології тощо, неможливе ефективне функціонування будь-якого підприємства. Більше того – без застосування даних інформаційних технологічних рішень наразі неможливою є ефективна реалізація таких процесів, як управління, контроль, збір та оперативна обробка економічної інформації, а загалом – якість використовуваних інформаційних технологій в сучасних умовах напряму впливає на фінансові результати та прибутковість діяльності підприємств. Також одним із ключових елементів забезпечення успішної реалізації сучасного управлінця є формування належного рівня та оперативності комунікації між різними ланками підприємства, включаючи вертикальні управлінські зв’язки та горизонтальне адміністрування на кожному із ієрархічних рівнів управління. Саме сучасні цифрові рішення у сфері комунікацій дозволяють із належною ефективністю розв’язати це питання і забезпечити оперативне реагування управлінського апарату на будь-які зміни у зовнішньому середовищі функціонування господарюючого суб’єкта.
В статті розглянуто особливості ефективного застосування інформаційних та комунікаційних технологій в процесі управлінської діяльності сучасних підприємств. При цьому визначено, що новітні технологічні рішення стосуються не лише підвищення результативності процесу виробництва, але й напряму впливають на професійну діяльність працівників підприємства у кожному його підрозділі. При цьому цифрові та інформаційні рішення з однаковою ефективністю можуть застосовуватися як для процесів підбору персоналу на підприємстві, так і з метою підвищення ефективності функціонування конкретної ділянки виробництва та результативності діяльності підприємства в цілому. Запропоновано комплекс рішень щодо впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які рекомендовано до впровадження господарюючими суб’єктами для формування засад щодо підвищення ефективності їх функціонування в умовах швидкого зростання темпів науково-технічного прогресу та розвитку цифрової економіки.
30
Kotlyar, Lyudmila. "Неадаптиві копінг-стратегії поведінки як предиктори прокрастинації державних службовців." Public Administration and Regional Development, no. 9 (September 8, 2020): 738–51. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.09.03.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню неадаптивних копінг-стратегій поведінки як предикторів прокрастинації державних службовців, виявленню основних тенденцій. Державний службовець, як суб’єкт управління, при виконанні своїх професійних функцій, постійно працює в умовах вибору прийняття рішення для подолання негативного впливу складних ситуацій, таких, що за своїми параметрами перевищують його компетентності та ресурсний потенціал. Професіоналізм державних службовців виявляється в здатності переборювати труднощі при виникненні великої кількості ситуацій, що пов’язані з прийняттям рішень, які не повинні відкладатися на потім.
За умови не адаптивної копінг-стратегії поведінки, державний службовець використовує тактику прокрастинації та сфера пошуку рішення з подолання неприємної ситуації обмежується діями, які зменшують його контакти з цим положенням, а дії з переборення неприємного стану активно скасовуються державним службовцем, як несприятливі.
Неадаптивні копінг-стратегії поведінки у подоланні складних ситуацій при виконанні справ і прийняття рішень є предикторами прокрастинації державних службовців в управлінської діяльності. У результаті аналізу наукових джерел визначено сутність та основні ознаки неадаптивних копінг-стратегій поведінки, які є засобами прогнозування прокрастинації державних службовців в управлінській діяльності. Зокрема у науковій статті проаналізовані актуальні наукові підходи до визначення термінів. Визначені найістотніші аспекти вищевказаних явищ показали, що прокрастинація є негативне явище, яке перешкоджає суспільному розвитку і розуміється як постійне відкладання актуальних і важливих справ та прийняття рішень, що завжди повторюються всупереч усвідомленню державними службовцями негативних наслідків та неготовністю взяти на себе відповідальність.
Репрезентоване авторське ставлення щодо визначення неадаптивних копінг-стратегіїй поведінки у подоланні складних ситуацій при виконанні справ і прийняття рішень, які є предикторами прокрастинації державних службовців в управлінській діяльності. Неадаптивними копінг-стратегіями поведінки є: фокусування на емоціях і їх вирішенні; заперечення; ментальне та поведінкове відчуження; уникнення; ігнорування; примирення; дисимуляція.
31
Lopushynskyi, Ivan, and Olena Durman. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА." Public Administration and Regional Development, no. 3 (April 11, 2019): 92–113. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.06.
Full textAbstract:
У статті розглядаються підходи до вдосконалення організаційного механізму управління освітньою галуззю.
Визначено, що на сьогодні існує некомфортний стан управління через недостатню кількість інформації про діяльність ЗВО або про значний час, потрібний для її отримання. Для ліквідації такого стану пропонується застосовувати підходи, засоби та інструменти, що їх пропонують сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Так, для оптимізації процесів ухвалення управлінських рішень пропонується застосовувати підходи теорії ухвалення рішень та проектування і створення відповідних інформаційних систем. Зв’язки розподіляються на суб’єктно-об’єктні (прямі), об’єктно-суб’єктні (зворотні), а також суб’єктно-суб’єктно та об’єктні-об’єктні. Зважаючи на те що успіх управлінської діяльності певною мірою залежить від дотримання системного принципу зворотного зв’язку інформаційних потоків, його сутність полягає у зв’язку між отриманим ефектом та управлінським впливом.
Для підвищення якості та швидкості ухвалення управлінських рішень в освітній галузі пропонується формування єдиного освітнього інформаційно-комунікаційного середовища, а також використання інформаційних технологій в освітній галузі. Автором зроблено висновки що дальші розробки можуть бути спрямовані на вивчення та вдосконалення механізмів державного управління освітньою галуззю через децентралізацію та дерегуляцію державного управління з метою підвищення його ефективності.
Це дасть змогу поліпшити взаємодію різних рівнів управління освітньою галуззю як по вертикалі, так і по горизонталі. Крім того, пропонується також поширити цей підхід і на інші сфери державного управління.
32
Яремко, Ірина. "ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 7 (September 3, 2021): 57–61. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.007.
Full textAbstract:
Процес розробки та реалізації управлінських рішень – один з найбільш важливих управлінських процесів. При прийнятті багатьох управлінських рішень можна зіткнутися з непередбачуваністю, імовірнісним характером результату, на який впливає безліч різних чинників: як внутрішніх, так і зовнішніх. У статті наведено процедури та сутність основних етапів прийняття управлінських рішень для системи публічного управління. Розкрито питання вироблення системного механізму для підтримки управлінських рішень, на основі якого забезпечується удосконалення процесів прийняття обґрунтованих та об'єктивних рішень в ситуаціях виняткової складності. Розуміння всіх тонкощів процесу прийняття рішень в різних умовах, знання і застосування різних методів і моделей прийняття рішень відіграє значну роль в підвищенні ефективності публічного управління. У зв'язку з цим, метою даного дослідження є вивчення особливостей, основних етапів розробки і реалізації управлінського рішення в системі публічного управління.
33
Мулеса, О. Ю., and Ю. Ю. Білак. "Підхід до проектування систем підтримки прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності." Automation of technological and business processes 13, no. 3 (November 5, 2021): 30–34. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2146.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене розробці структури системи підтримки прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності. Розглядаються багатоетапні процеси прийняття управлінських рішень. Проаналізовано послідовність етапів, які виникають в таких процесах: від формування множини альтернатив до вибору оптимальної, з точки зору особи, що приймає рішення, альтернативи. Наведені вербальні і математичні постановки задач прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності. Проаналізовано особливості всіх етапів прийняття рішень та наведено перелік задач, які виникають на кожному з етапів. Відмічено, що для підвищення ефективності процесів прийняття управлінських рішень, доцільним є забезпечення можливості розв’язання задач, які виникають при цьому, методами інтелектуального аналізу даних, статистичними методами аналізу даних, методами теорії прийняття рішень тощо.
Розроблено структурно-функціональну схему системи підтримки прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності. Показано, що логічно функціональний блок системи підтримки прийняття рішень доцільно розділити на дві частини: блок аналізу вхідних даних та висновків експертів і блок вибору оптимальних альтернатив. Важливою складовою системи підтримки прийняття рішень є база даних та знань у якій накопичуються як вхідні дані, так і результати застосування включених у систему моделей і методів.
Дотримання запропонованої схеми при проектуванні програмних продуктів для задач прийняття рішень у різних предметних областях, дозволить зробити ці програмні продукти цілісними та універсальними. Використання таких програмних продуктів забезпечить незалежність особи, що приймає рішення на всіх етапах прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності.
34
Шульга, О. А. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ." Підприємництво та інновації, no. 22 (January 31, 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.9.
Full textAbstract:
Мета дослідження – розглянути методи та моделі обґрунтування і прийняття управлінських рішень та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності цього процесу. Актуальність теми зумовлена тим, що адаптація підприємств до мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середо- вища є одним із головних завдань забезпечення стійкого розвитку економіки у цілому. Аби цього досяг- нути, під час прийняття управлінських рішень потрібно використовувати підходи, які врахували б максимальну кількість чинників, що впливають на поведінку підприємств. У ході дослідження вико- ристовувалися системний підхід, монографічний метод, методи узагальнення, дедукції та індукції, абстрактно-логічний метод та ін. З’ясовано сутність, структуру та етапи процесу прийняття управлінського рішення. Розглянуто методи та моделі прийняття управлінських рішень. Запропоно- вано заходи щодо вдосконалення технології прийняття управлінських рішень та підвищення їх ефек- тивності. Практична цінність статті полягає у тому, що запропоновані заходи щодо вдосконалення організації прийняття управлінських рішень можуть бути застосовані для поліпшення якості роботи вітчизняних підприємств.
35
Бєляєва, Н. С. "ПРОБЛЕМАТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА ОБЛІКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ." Підприємництво та інновації, no. 17 (April 30, 2021): 30–34. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/17.5.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблематику інформаційного та облікового забезпечення контролінгу на підприємстві, повнота та достовірність якого впливає на процес прийняття управлінських рішень та забезпечення ефективності діяльності підприємства. Визначено ступінь дослідження окресленої теми науковцями. Обґрунтовано місце облікової інформації в інформаційному забезпеченні контролінгу. Визначено вагомість оперативного обміну даними в управлінській діяльності. Окреслено взаємозв’язок між інформаційними потоками й обліковою інформацією під час оцінки якості управлінських рішень як основного результату діяльності менеджерів. Досліджено сутність системи інформаційних потоків інформаційного забезпечення контролінгу. Визначено компоненти інформаційного забезпечення контролінгу. Визначено проблематику побудови єдиного обліково-інформаційного простору контролінгу.
36
Кравченко, Юлія Петрівна. "ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ – АТРИБУТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНОЮ УСТАНОВОЮ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ." Науковий вісник: Державне управління 3, no. 5 (September 15, 2020): 101–9. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-101-109.
Full textAbstract:
Одним із завдань сталого розвитку суспільства є децентралізація управління в державному секторі, тобто делегування повноважень щодо прийняття управлінських рішень центральними органами виконавчої влади на місця. Реалізація децентралізованого управління можлива завдяки належним чином організованому внутрішньому контролі. Адже, зазначений контроль надає впевненість головним розпорядникам бюджетних коштів, що всі прийняті управлінські рішення на місцях є обґрунтованими та виваженими. Крім того, в сучасних умовах функціонування бюджетних установ з обмеженими ресурсами постає важливе завдання з пошуку можливих шляхів заощадження таких ресурсів та ефективного їх використання.
У статті відзначено, що організація системи внутрішнього контролю в бюджетній установі сприятиме прийняттю економічно обґрунтованих, результативних, ефективних управлінських рішень з дотриманням вимог чинного законодавства щодо використання матеріальних, фінансових чи інших ресурсів бюджетної установи, які є обмеженими. Автором досліджено походження терміну «внутрішній контроль» та наявні у міжнародній практиці моделі внутрішнього контролю. Порівняння моделей COSO та COSO ERМ зображено графічно. Стаття відображає коротку історію запровадження системи внутрішнього контролю у нормативно-правових актах України. Також даний науковий доробок містить розкриті питання організації внутрішнього контрою безпосередньо в бюджетній установі з особливим місцем ідентифікації та оцінки ризиків в даному процесі. Зазначено важливість організації та забезпечення належного рівня функціонування внутрішнього контролю бюджетними установами системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, адже на них покладено функції з питань цивільного захисту. Вплив внутрішнього контролю на ефективність управління бюджетною установою проілюстровано в статті графічно.
37
Бужимська, Катерина Олександрівна, and Ірина Михайлівна Царук. "Формування та розвиток системи контролінгу на промислових підприємствах." Економіка, управління та адміністрування, no. 1(95) (March 12, 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-3-7.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано необхідність використання в практиці вітчизняних підприємств системи контролінгу. Визначено її характерні складові та запропоновано методичний інструментарій, який дозволить вчасно коригувати розвиток підприємства в процесі його виробничо-господарської діяльності. Формування та розвиток систем та інструментів контролінгу, що включає постійний збір та обробку інформації, яка використовується для прийняття як оперативних, так і стратегічних управлінських рішень, представлено одним із напрямів удосконалення управлінської діяльності на промислових підприємствах.
Уточнено поняття «контролінгу» як основи концепції ефективного управління промисловим підприємством. Представлено авторське визначення контролінгу як функціонально відокремленої сфери економічної роботи на підприємстві, пов’язаної з реалізацією фінансово-економічної коментуючої функції в управлінні для прийняття оперативних і стратегічних рішень. Визначено головну мету впровадження контролінгу на підприємствах, яка полягає у побудові ефективної системи для прийняття, впровадження, контролю та аналізу управлінських рішень на підприємстві. Сформульовано основні постулати сучасної філософії контролінгу через взаємозв’язок напрямів зростання ефективності діяльності підприємства в цілому та його підрозділів. Обґрунтовано характерні особливості концепції контролінгу, серед яких найголовнішою визначено орієнтацію на майбутнє, тобто зауважено, що контролінг, використовуючи управлінську інформацію, прагне зменшити невизначеність майбутнього та адаптувати дії підприємства до постійно мінливих умов.
За результатами проведеного дослідження ідентифіковано низку завдань, які необхідно вирішити, впроваджуючи контролінг на підприємстві, основними з яких встановлено: оптимізацію управління організаційною структурою підприємства; організацію ефективної системи обліку операцій та результатів; впровадження систем планування, контролю та аналізу діяльності; забезпечення мотивації персоналу у підвищенні ефективності роботи підприємства; автоматизацію систем бухгалтерського обліку та управління підприємством. Визначено результативні аспекти функціонування системи контролінгу та обґрунтовано новітні концепції контролінгу, які можна успішно використовувати на вітчизняних промислових підприємствах.
38
Балагур, Леся. "ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 32–43. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.68.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до здійснення своєї професійної діяльності. Основна увага зосереджена на управлінському різновиді діяльності офіцерів прикордонного відомства. Автор розкрив актуальність представленої у статті проблеми на державному та відомчому рівні. Подано результати ґрунтованого аналізу наукової літератури філософського, педагогічного, психологічного та соціологічного спрямування. В аналіз наукових праць із запропонованої проблеми перераховано прізвища вітчизняних та зарубіжних вчених практиків та теоретиків.
У статті визначено сутність проблеми – удосконалення змісту підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до управлінської діяльності. Виклад основного матеріалу відбувався за певним алгоритмом – виокремлення способу (шляху) оптимізації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників і його докладне обґрунтування. З-поміж чималої кількості факторів підвищення ефективності того чи іншого виду підготовки майбутніх фахівців, що висвітлено в науковій літературі виділено наступні: насичення навчального матеріалу управлінськими категоріями, поглядами, концепціями про специфіку управлінської діяльності у підрозділах охорони кордону; особа, з притаманними їй психічними якостями формується у діяльнісному середовищі; впровадження методів та технологій навчання, що дають змогу формувати вміння приймати ефективні управлінські рішення; забезпечення практичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; впровадження методів та технологій навчання, що дають змогу формувати вміння приймати ефективні управлінські рішення. Сформульовано висновки проведеного наукового дослідження, а також можливі напрямки досліджень, що є дотичні до обраної теми наукової публікації.
39
Гріщенко, І. В., Н. В. Білецька, В. А. Циганчук, and О. В. Мазур. "МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 30–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-05.
Full textAbstract:
В статті розкрита актуальність дослідження сучасного стану економіки, на якому форму-ються конкурентні переваги окремих галузей, суб’єктів господарської діяльності, а також самої держави. Відмічено, що в економічній літературі відсутній єдиний підхід серед науковців до визначення методів забезпе-чення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів у сучасних умовах господарювання. Методичний ін-струментарій забезпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів в сучасних умовах економічного розвитку нашої держави визначає принципи реалізації, завдання управління, повноваження і зобов’язання учас-ників та комплекс управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ефективності реалізації. Узагальнені основні користувачі методичного інструментарію процесу забезпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів. Розкрита роль суб’єкта управління проектами. Досліджено рівень соціального ефекту в процесі реалізації інвестиційно-інноваційного проекту. Розкрита роль суб’єкта державного управління, який визначає поведінку учасників галузевого кластера в процесі досягнення цілей за рахунок розробки відповідного нормативного і методичного забезпечення їх діяльності, а також прямої адміністративної дії. Досліджено складові забезпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів: організаційну, управлінську, економі-чну. Наведено етапи організаційної, управлінської, економічної складової забезпечення ефективності проектів. Виділені завдання підприємств – учасників проектів. Запропоновано шляхи єдиної державної політики у сфері підтримки соціально-економічних ініціатив органами державної влади. Рекомендовано систему інформаційно-го забезпечення інвестиційно-інноваційних проектів. На думку авторів, запропонований комплекс методів за-безпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів, що містить організаційну, управлінську й еко-номічну складові, дозволить забезпечити ефективну реалізацію функцій управління на кожному з етапів реалі-зації проектів, а також забезпечити і ефективність самих проектів.
40
Жорова І. Я. and Кузьменко В.В. "ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ВИМІРІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 155–61. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.318.
Full textAbstract:
У статті досліджено професійні компетентності керівника закладу освіти у вимірі сучасних освітніх трансформацій.Автори статті проаналізували основні напрями професійної діяльності керівника закладу освіти, визначені Законом України «Про освіту»; перелік професійних компетентностей і зміст трудових функцій керівника закладу освіти відповідно до професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти». Визначено, що ефективність забезпечення виконання управлінських завдань освіти уможливлюється системою професійних компетентностей, визначених професійним стандартом. У дослідженнях українських учених також наголошується на важливості формування методологічної і фасилітативної компетентностей.Дослідження кращих світових практик організації управлінської діяльності свідчить про багатоаспектність професійної діяльності менеджера у фінській системі освіти: педагогічне управління школою, професійне ухвалення рішень у межах чинного нормативно-правого законодавства, стратегічне управління як умова довгострокової узгодженості шкільної роботи, фінансовий менеджмент, господарський менеджмент, створення безпечного освітнього середовища, участь у розвитку національної освітньої політики, планування діяльності закладу освіти із залученням учасників освітнього процесу. Вирізняльними особливостями управлінської діяльності в освітній системі Сінгапуру є реалізація принципу конкурентної співпраці, забезпечення балансу підзвітності і відповідальності, горизонтальна професійна мобільність керівників закладів освіти. У статті зроблено висновок про те, що в закордонних освітніх системах позитивною рисою є глобалізація управлінської діяльності, що передбачає проєктування впливу управлінських рішень на локальному шкільному рівні на інші заклади освіти і розвиток країни в цілому та досвід реалізації системного залучення керівників закладів освіти до формування національної освітньої політики.
41
Kotlyar, Lyudmila. "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І ВІДТЕРМІНУВАННЯ ЗАВДАНЬ В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ." Public Administration and Regional Development, no. 7 (April 7, 2020): 135–57. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.07.
Full textAbstract:
Статтю присвячено визначенню сутності відповідальності як психологічного терміну, в процесі управлінської діяльності державних службовців. У результаті аналізу наукових джерел зроблений аналіз проблеми прокрастинації, як відтермінування виконання завдань. Автором статті наголошено на різних підходах до визначення терміну відповідальність. Зокрема відповідальність державних службовців в управлінській діяльності він розглядає як вольову якість розвинутої особистості, яка безпосередньо пов’язана зі свободою вибору в поведінці та є вирішальною у самореалізації й само актуалізації людини. Також на думку автора особистісна відповідальність державних службовців виявляється: в готовності до самовдосконалення; психологічної готовності до діяльності в соціальній сфері; в сформованому професійному мисленні та вмінні самостійно аналізувати конкретну ситуацію; в оцінюванні можливих наслідків за обрані рішення; в сформованих морально-етичних та вольових якостях; в розвиненій самосвідомості як здатності усвідомлювати самого себе, своє «Я», свої потреби, інтереси, цінності, своє буття його сенс, власну поведінку. А також відповідальність розглядається як особлива форма людського існування, спроможність особистості до вибіркового і свідомого впливу на навколишню дійсність з обов'язковим урахуванням всіх можливих наслідків впливу та безумовною готовністю відповідати за ці наслідки.
Зокрема у статті розглянуті актуальні наукові підходи до визначення термінів. Представлена авторська позиція щодо визначення сутності прокрастинації, як процесу добровільного відтермінування виконання важливих завдань, у зв’язку з усвідомленням своєї відповідальності як за здійснені, так і за відкладені управлінські дії та вчинки.
42
Фединець, Н. І., Ю. П. Сняданко, and О. М. Марчук. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ СФЕРИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ." Підприємництво і торгівля, no. 32 (December 20, 2021): 51–59. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-32-07.
Full textAbstract:
У статті досліджено актуальні питання, пов’язані з організацією праці менеджера та прийняттям ним управлінських рішень. Метою статті є визначення основних напрямів організації праці менеджера у громадських організаціях сфери охорони природи. Підтвердженням актуальності цього питання є значний інтерес наукової спільноти. У ході дослідження встановлено, що функціонування громадської організації значною мірою залежить від організації керівництвом як власної праці, так і всіх управлінських процесів. Виявлено, що важливою передумовою розвитку громадської організації є прийняття своєчасних, обґрунтованих та ефективних рішень. Доведено, що специфіка функціонування громадської організації зумовлює колегіальний характер ухвалення рішення. З’ясовано, що вагома роль в управлінському процесі належить плануванню різноманітних охоронних проєктів. Аргументовано, що успіх багатьох управлінських процесів залежить від того, як спланована та організована робота менеджера. Встановлено, що сучасні реалії функціонування громадської організації пов’язані з динамічністю змін, появою інновацій у сфері, посиленням вимог суспільства. Доведено, шо в таких умовах навантаження на менеджера лише зростає, тому організація його праці часто неефективна та потребує застосування нових підходів. Запропоновано основні етапи процесу прийняття управлінських рішень в громадській організації. Зроблено висновок, що підвищенню ефективності процесу організації праці менеджера та прийняття ним рішень у громадській організації сприяє як внутрішнє, так і зовнішнє консультування окремих напрямів діяльності та проєктів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму управління розвитком громадських організацій у сфері охорони природи.
43
Fedicheva, Krystyna, Oleksii Kochetkov, Stanislav Honcharenko, Ruslana Levkina, and Maksym Bichevin. "Контролінг, моніторинг і діагностика в ідентифікації ефективної управлінської практики аграрних підприємств." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 200–218. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.11.
Full textAbstract:
Мета. Мета дослідження – зважаючи на функціональне навантаження системи контролінгу, моніторингу та діагностики, визначити методичний підхід до контролю результативності в процесі моніторингу виробничих параметрів функціонування аграрних підприємств і діагностики проблемних аспектів забезпечення фінансово-економічного результату з метою обґрунтування управлінських рішень при плануванні перспективних виробничих програм.
Методологія / методика / підхід. Дослідження проводили на основі використання загальнонаукових методів (при дослідженні теоретичного підґрунтя функцій контролінгу, моніторингу та діагностики управлінської діяльності в забезпеченні ефективності прийняття управлінських рішень при плануванні структури посівних площ), абстрактно-логічного (для узагальнення особливостей впливу ступеня використання інтенсивних культур на результативність зернового напряму аграрних підприємств), економіко-математичного (для ідентифікації оптимальної стратегії дії в умовах інформаційної невизначеності менеджменту аграрних підприємств, пов’язаною із наявністю слабоструктурованих проблем), статистичних методів (теорії статистичних рішень для моделювання механізму взаємовпливу сільськогосподарських культур у заданих умовах забезпечення природними ресурсами) та конструктивного (для визначення способу обґрунтування оптимальних потоків ресурсів і результатів діяльності з метою максимізації прибутковості діяльності за умови сталості ресурсної основи). Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ.
Результати. У ході проведення наукового дослідження проаналізовано умови формування обґрунтованої системи землеробства суб’єктами господарювання та діагностовано передумови вироблення вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Установлено, що в умовах Луганської області критичне підвищення частки соняшника в посівах є реактивною поведінкою управлінської практики менеджменту. Обґрунтовано за даними діагностичного аналізу відповідну залежність управлінських рішень щодо планування структури посівних площ від сприйняття сприятливості умов господарювання. Визначено основні параметри статистичного моделювання для реалізації діагностичних функцій з ідентифікації вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств.
Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна представленого дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до реалізації функцій контролінгу, моніторингу та діагностики в процесі обґрунтування перспективної виробничої програми аграрного підприємства в зазначених умовах господарювання, який, на відміну від наявних, ґрунтується на використанні методології теорії ігор і дозволяє виявляти певні закономірності підтримки високої фінансово-економічної результативності в дослідженні інформації (параметрів) про технологічну дисципліну, що не має чіткого математичного (регресійного) зв’язку.
Практична цінність / значущість. У ролі перспективного завдання розвитку системи контролінгу, моніторингу та діагностики визначено формування механізмів програмування розвитку зернового господарства, як головного напряму спеціалізації в степових умовах господарювання Луганської області, на принципах галузевої конкурентоспроможності, що дозволить частково виключити реактивність системи менеджменту аграрних підприємств.
44
Федотова, Тетяна. "ТРАДИЦІЯ Й ІННОВАЦІЯ У ПІДГОТОВЦІ КАДРІВ ДЛЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 312–23. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-312-323.
Full textAbstract:
Вивчення глибинних, архетипових виявів особи сприяє пі- знанню й оволодінню природою глобальних змін, закладає передумови для розробки й впровадження адекватних сучасності ефективних практик дер- жавного управління. Реконструкція архетипів є актуальним і перспектив- ним підходом, який допомагає шляхом трансформації символів минулого тлумачити певні суспільно-політичні процеси сучасності.
Проблема людського чинника в управлінні пов’язана з прагненням люди- ни до певної мети і її досягнення. У зв’язку з цим, важливим є з’ясування ос- новних складових діяльності управлінця: мотивів, мети, планування діяль- ності, опрацювання поточної інформації, оперативного ухвалення рішень і дії, перевірки результатів і корекції дій. Формування інноваційно-орієнто- ваної вітчизняної системи підготовки управлінських кадрів є невідкладною потребою сучасного суспільства. Важливою і невід’ємною складовою цієї системи є ВНЗ, які пропонують студентам цикл курсів управлінського на- пряму. Кінцевою метою підготовки управлінських кадрів мають стати фор- мування стратегічного мислення, здібності мислити творчо і можливості працювати в ширшій перспективі. Управлінські дії потребують розумного використання людських ресурсів в управлінні, а недбале ставлення до них може спричинити ескалацію (загострення) конфліктів, плинність кадрів, зниження ефективності, рівня замотивованості тощо.
Сучасність потребує публічних діячів нового покоління, управлінців, які здатні не лише розібратися зі складовими політичної арени і прийма- ти ефективні рішення, а й дати адекватну оцінку собі. Це означає, що є відповідь на питання, хто і який я, яка моя мета. Залежно від наданих відповідей і подальшої їх реалізації і формується відображення управлінця в суспільстві. Це складний, багатогранний процес, який вимагає і відповід- ної професійної освіти (навчання) і не обходить застосування архетипного менеджменту.
45
Радченко, О. А., and Т. О. Войченко. "ЗАСТОСУВАННЯ ПАРАМЕТРИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ФЛОТУ ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 35–45. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.04.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду проблем моделювання транспортного процесу і управління ним. Наведено приклад рішення практичних операційних задач з вибору оптимального плану роботи флоту внутрішнього водного транспорту і оптимальних схем руху суден з використанням оптимізаційних моделей і методів оптимізації, заснованих на використанні математичного програмування та його розділу - параметричного програмування, якє є основою оптимального планування різних економічних процесів. Розглянута методологія застосування параметричного програмування як методу планування, який найбільш повно відповідає економічним умовам функціонування судноплавних компаній та дозволяє врахувати зміну економічної кон'юнктури і ресурсів флоту. Сформульовані зовнішні і внутрішні параметри варіювання, які характеризують умови функціонування судноплавних компаній в ринкових умовах господарювання і впливають на навігаційний план використання флоту, зокрема економічна кон'юнктура на ринку транспортних послуг, платоспроможний попит, рівень державних замовлень, гідрометеорологічні умови в басейнах річок. Все це виражається в невизначеності рівня перевезень за обсягами і номенклатурою, а також в обмеженнях на перевезення. Окреслено проблему з точки зору внутрішніх параметрів, яка постає перед менеджерами судноплавних компаній: скільки флоту за видами і типами суден готувати до навігації, тобто якими повинні бути обмеження в економіко-математичній моделі по ресурсах флоту. Для вирішення завдання навігаційного планування запропоновано використання методу параметричного програмування, а саме наближеного методу абсолютного пріоритету, вибір якого обумовлений простою обчислювальною процедурою і отриманням результату, близького до оптимального. Розроблено економіко-математичну модель по оптимальному використанню ресурсів флоту в разі зміни фактичних обсягів перевезень. Проведена прогнозно-кількісна оцінка ризиків і вибору обґрунтованого управлінського рішення для виконання виробничого і фінансового плану роботи флоту. Зроблений висновок, що використання моделей параметричного програмування при навігаційному плануванні роботи флоту внутрішнього водного транспорту підвищує ефективність операційних методів аналізу і рішення задач у сфері організаційного управління та покращує якість отриманих на основі моделей і методів управлінських рішень. Ключові слова: економіко-математичне моделювання, параметричне програмування, внутрішній водний транспорт, ресурси флоту, оперативне планування, фінансовий план, виробничий план, оцінка ризику, управлінські рішення
46
Куцик, П. О., Р. М. Воронко, К. І. Редченко, and О. С. Воронко. "АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ СУБ’ЄКТІВ БІЗНЕСУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-01.
Full textAbstract:
Розглянуто важливість показників фінансових результатів для оцінювання ефективності діяль-ності суб’єктів господарювання. Економічний аналіз визначено як інструмент інформаційного забезпечення прийняття раціональних управлінських рішень. Визначено завдання аналізу фінансових результатів, спрямовані на виявлення факторів впливу на їх величину, надання пропозицій з мобілізації виявлених резервів щодо поліп-шення прибутковості діяльності та підвищення рентабельності. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, які стосуються аналізу фінансових результатів та використання прибутку, зокрема інформаційної бази та методики його проведення. Економічний зміст фінансового результату встановлено як співставлення отри-маних доходів з понесеними витратами звітного періоду, що спричиняє приріст або зменшення величини влас-ного капіталу. Фінансовий результат характеризує підсумок діяльності суб’єкта бізнесу (прибуток або зби-ток) за певний період часу. Розкрито загальноекономічний, управлінський і обліково-аналітичний аспекти тлумачення фінансових результатів. Встановлено, що фінансовий результат, який формується в управлінсь-кому обліку, зорієнтований на можливі варіанти прийняття рішень менеджерами різних рівнів, власниками, інвесторами чи кредиторами. Аналіз фінансових результатів повинен включати не тільки деталізоване оціню-вання процесу формування прибутку, але і його використання. Визначено, що аналіз фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання здійснюється з використанням різних методів і моделей, конкретний вибір яких залежить від цілей та завдань, що ставляться. Виділено окремі напрями проведення аналізу фінан-сових результатів (вертикальний, горизонтальний, трендовий тощо). Встановлено, що для повноцінного вико-ристання в управлінні результати аналізу фінансових результатів мають відповідати встановленим вимогам. Запропоновано загальну структурно-логічну схему управління фінансовими результатами підприємства та її аналітичного забезпечення.
47
Бойко, В. В., and В. О. Вінник. "ІНСТРУМЕНТИ КОНТРОЛІНГУ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 9 (November 3, 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.5.
Full textAbstract:
У статті визначено стратегічну важливість контролінгу в процесах мінімізації ризиків невизначеності прийняття управлінських рішень на підприємстві. Ідентифіковано передумови обґрунтування інструментів контролінгу в системі економічної безпеки підприємства. Проведено SWOT-аналіз стану використання контролінгу вітчизняними підприємствами в системі їх економічної безпеки. Розроблено матрицю узгодження завдань і пріоритетних заходів контролінгу з базовими функціональними складовими частинами економічної безпеки підприємства (фінансовою, силовою, виробничою, ринковою, техніко-технологічною, кадровою, інформаційною та екологічною). Запропоновано реалізацію комплексу інструментів контролінгу в системі економічної безпеки, серед яких слід назвати інституційно-правові, фінансово-економічні, організаційно-управлінські, науково-методологічні та інформаційно-комунікаційні.
48
Вайєр, Аліна Марленівна. "МІСЦЕ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ." Актуальні проблеми політики 63 (September 7, 2019): 194–205. http://dx.doi.org/10.32837/app.v63i0.17.
Full textAbstract:
Будь-які управлінські рішення, але в першу чергу ті, що приймаютьсяв просторі політики, є основою для формування політичних цінностей, визначають сутність життя політики і напрями її реалізації, а в кінцевомурахунку і всю людську діяльність. Розвиток цивілізації можна представитияк послідовний ланцюжок прийняття рішень. Будь-яка активність – цереалізація певного проекту, при цьому політичні проекти набувають пріоритетного значення серед всіх інших сфер діяльності та здатні кардинальноміняти життя людей, тому дослідження політичних рішень і технологій їхприйняття – це тематика, яка ніколи не втратить актуальності. В данійстатті розглянуто два основних підходи до тлумачення ролі політичнихрішень в системі політичного управління, а також підходи до вирішенняпроблематики створення технологій прийняття політичних рішень.Виявлено зв’язок між технологією прийняття політичних рішень і інноваційною політикою України. Зроблено висновок, що технологія прийнятьполітичних рішень – це складний процес, що проходить кілька стадій відініціації до реалізації, але тільки впровадження інновацій в сфері науки іполітики можуть зробити цей процес ефективним.
49
Samiilenko, Halyna, and Alina Viter. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІНСЬКОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ПРИЙНЯТТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-37-47.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні підходи до розуміння сутності поняття «управлінський аналіз» та їх комбінації, сформульовано його особливості. Визначені такі сутнісні складові управлінського аналізу, як мета, завдання, предмет, об’єкт, суб’єкт, користувачі, функції, що дає можливість його виділення в самостійну галузь знань та напрям практичної діяльності. Розглянуто методологічну базу управлінського аналізу, з’ясовано її направленість на отримання чисельної аналітичної інформації, альтернативних варіантів рішень та залежність від бізнес-процесів, стратегії та системи управління підприємством. У межах дослідження методологічних засад управлінського аналізу систематизовано методи та сформульовано його базові принципи, поєднання яких слід вважати основою методології. З’ясовано провідну роль та визначальне місце управлінського аналізу в процесі прийняття управлінських рішень.
50
В., ТУЧА. "ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ДЕРЖАВНОУПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ У ПРОЦЕСАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПОСТМОДЕРНОЇ ДЕРЖАВИ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, no. 1 (December 11, 2020): 209–25. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.86-1-15.
Full textAbstract:
В межах даної статті здійснено аналіз основних функцій політичноїта державно-управлінської еліти у процесах забезпечення стратегічногорозвитку постмодерної держави, охарактеризовано їх взаємодію тавплив на процеси стратегічного розвитку держави, класифікованоосновні функції взаємодії еліт у сфері прийняття стратегічнихполітичних та управлінських рішень, забезпечення контрою за їхреалізацією та дотриманням; показано як зміна структурнофункціональної характеристики еліти приводить до зміни груповихінтересів різних прошарків суспільства й навпаки як різні групи інтересіву суспільстві продукують нові стратагеми діяльності еліт в добупостмодерну.