Academic literature on the topic 'Управління рухом суден'

В статті розглянуто метод розрахунку пропускної здатності робочого місця диспетчера, процеси управління повітряним рухом та їх кількісні характеристики, тісно пов’язані з характеристиками повітряного середовища, системами відліку координат, принципами поділу повітряного простору, динамічними характеристиками повітряних суден, регламентом, що визначає правила польотів і управління повітряним рухом, характеристиками операторів в найпростішому контурі управління повітряним рухом і ще багатьма іншими факторами. Разом з тим враховується ефективність функціонування системи організації повітряного руху, яка характеризується великою кількістю важливих критеріїв, одним з яких являється пропускна здатність самої системи. Метою статті є проведення оцінки фактору безпеки повітряного руху, що впливає на пропускну здатність та організацію польотів.

У статті досліджена можливість інформаційного забезпечення для моніторингу та управління рухом суден з використанням даних супутникової навігації. Розглянуті елементи системи безпеки судноводіння. Вирішення завдань, пов'язаних з безпекою судноводіння і своєчасною доставкою вантажів, екологічним захистом прибережної зони, вимагає чіткого моніторингу руху суден і управління швидкостями потоків судів або окремих суден. Для цієї мети необхідне впровадження нових сучасних радіотехнічних засобів на базі високоточних супутникових навігаційних технологій та застосування систем, які забезпечують безпеку плавання судів. Дані обставини вимагають створення в регіонах систем керування судноплавством з таким навігаційним забезпеченням, яке б у максимальному ступені знижувало ризик аварій судів при плаванні в прибережних водах, на підходах до портів, у портових водах, у вузкостях, на внутрішніх водних шляхах, де свобода маневрування обмежена. У дослідженні представлене рішення актуальної наукової задачі з розробки математичного забезпечення формування високоточних полів місцевизначення, річкової диференціальної підсистеми GPS, для створення суцільних високоточних телекомунікаційних полів у СХ та ПХ діапазонах з урахуванням впливу полі компонентної підстилаючої поверхні, параметрів приймально-передаючого обладнання та урахування загоризонтної рефракції, яка має важливе значення для водного транспорту. Ключові слова:

В статті розглянуто застосування квадратичної оптимізації на прикладі задачі розподілу енергоресурсів у системі електропостачання берегових об'єктів від трьох джерел (трьох підстанцій) між чотирма споживачами таким чином, щоб втрати електроенергії в електромережі були мінімальними. Розроблено програму в кодах MATLAB, що дозволяє вирішувати широкий спектр задач розподілу ресурсів: визначення оптимального завантаження суднових дизель-генераторних агрегатів при рівнобіжній роботі; оптимальне завантаження системи електропостачання портів, суднобудівних судноремонтних заводів та ін. Потреба в нових технічних рішеннях визначена необхідністю підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх складових елементів. Усунення кризових явищ у вітчизняній транспортній системі полягає у створенні нових моделей та методів управління енергоефективністю, алгоритмів оптимізації й автоматизації суден і суднових технічних засобів, способів побудови систем на основі сучасних технологій енергоефективного машинобудування, розробки алгоритмів для підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх елементів шляхом ефективного використання різних видів ресурсів у кожнім рейсі. Серед технічних засобів, що підлягають автоматизації, необхідно виділити суднові енергетичні системи, системи та пристрої суднових електроенергетичних комплексів, засоби управління рухом, вантажними операціями, забезпечення життєдіяльності, засоби автоматизації енергоємних виробничих процесів. Актуальність даної статті полягає в тому, що в результаті отримується модель економії енергоресурсів в системі, синтезуються системи автоматизації та управління енергозабезпечення річкових суден і судном у цілому, реалізуючи ефективні закони управління шляхом оптимізації технологічних процесів на базі принципу найменшої дії з використанням операційних досліджень.

У статті представлено проблему визначення оптимальних стратегій сумісного прийняття рішень пілотом та авіадиспетчером як задачу розв’язання “конфліктуˮ між ними методами теорії ігор. Наведено приклад моделі конфліктної ситуації “пілот – авіадиспетчерˮ в особливому випадку в польоті “Відмова та пожежа двигуна на повітряному судні при наборі висоти після зльотуˮ. Показано, що в аварійній ситуації за відсутності зв’язку авіадиспетчера з екіпажем повітряного судна, наявності безпілотних повітряних суден та високій завантаженості зони управління повітряним рухом оптимальною стратегією пілота є посадка в автоматичному режимі на аеродромі з підготовленою злітно-посадковою смугою, обладнаному радіотехнічними засобами посадки.

В статті доведено, що одним з перспективних напрямків підвищення ефективності вирішення названих завдань є впровадження інтелектуальних інформаційних технологій в процеси інформаційного забезпечення прийняття рішень судноводієм. Основою інформаційного забезпечення – є побудова інформаційних моделей надводної обстановки, що здатні підвищити оперативність та правильність прийняття рішень судноводієм за рахунок збільшення обсягів та різнорідності інформації, яка обробляється. Незважаючи на значне оснащення сучасних суден технічними засобами навігації та управління рухом, слабким місцем залишається “людський” фактор. Передача функцій судноводія штучному інтелекту у складі сучасних автоматизованих систем не доцільна, оскільки галузь штучного інтелекту тільки розвивається, а інтелект досвідченої людини здатен на сьогоднішній день вирішувати більш складні завдання. Штучний інтелект доцільно використовувати в якості систем підтримки прийняття рішення. Доцільним є формування інформаційної моделі автоматизованої системи управління судноводінням у вигляді доповненої реальності та занурювати судноводія у таку доповнену реальність. Побудова нових інформаційних моделей з елементами доповненої реальності підвищить ситуаційну обізнаність судноводія у надводній обстановці, оперативність прийняття рішення та повноту врахування факторів

У статті розроблено метод формалізації знань про процес оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози, який дозволяє автоматизувати оцінку маневру судна-потенційної загрози для попередження ситуацій небезпечного зближення (зіткнення). Експлуатація складних систем, до якої можна віднести діяльність судноводія під час управління рухом судна, характеризується високим ступенем напруженості роботи при виникненні небезпечних ситуацій. При експлуатації можуть змінюватися загальні характеристики системи "судноводій – судно – середовище" через варіабельність характеристик судноводія, викликану зміною впливу навігаційної обстановки, в якій відбувається експлуатація судна, складністю реалізованих алгоритмів діяльності, часом безперервної роботи оператора і т. п. Ефективність функціонування системи "судноводій – судно – середовище" як кінцевої ланки у безпеці плавання у значній мірі визначається впровадженням нових інформаційних технологій та можливостями судових систем управління. Наявність навігаційних небезпек та інтенсивність руху суден значною мірою ускладнюють судноводіння в обмежених водах і створюють підвищені ризики виникнення аварійних ситуацій. У разі небезпечного зближення суден виникає ситуація, яка передбачає спільні узгоджені дії судноводіїв щодо попередження можливого зіткнення. Однак питання формалізації оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози, особливо координованих взаємодій мало досліджені, хоча проблема актуальна, тому що її рішення дозволяє забезпечити більш високий рівень безпеки розходження судів. Тому розробка методу формалізації знань про процес оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози дозволить підвищити безпеку судноплавства за рахунок підвищення оперативності та обґрунтованості прийняття рішення при плануванні маневру розходження в ситуації небезпечного зближення (зіткнення). Ключові слова: судно, судноводій ситуація небезпечного зближення, навігаційна обстановка.

В статті висвітлені основні положення удосконаленої методики оцінювання ефективності функціонування системи радіосвітлотехнічного забезпечення тактичної авіації в операціях, яка дозволяє оцінити ефективність її функціонування з урахуванням можливостей системи технічного забезпечення щодо відновлення радіолокаційних, радіонавігаційних засобів та світлотехнічного обладнання, можливості авіаційних підрозділів, які здійснюють льотні перевірки радіонавігаційних засобів системи радіосвітлотехнічного забезпечення аеродромів базування тактичної авіації а також метеорологічний мінімум аеродрому базування, який вона може забезпечити наявним складом засобів, з урахуванням умов, за яких може здійснюватися управління повітряним рухом повітряних суден тактичної авіації в районі аеродрому. В розробленій методиці застосовані основні показники ефективності функціонування системи радіосвітлотехнічного забезпечення тактичної авіації, які дозволяють оцінити її ефективність через відповідність рівня забезпеченості справними штатними радіолокаційними системами посадки, інструментальними системами посадки, а також світлотехнічним обладнанням потрібному значенню. При цьому стани, в яких будуть знаходитись системи радіосвітлотехнічного забезпечення аеродромів базування тактичної авіації характеризуватимуть конкретне значення метеорологічного мінімуму аеродрому базування в операції, з яким система здатна забезпечити посадку повітряного судна визначеним складом засобів.

Розроблена та науково обґрунтована методологія гарантування функціональної стійкості навігації та управління рухом суден в гетерогенних умовах акваторій техноприродних комплексів. При цьому професійна організація управління та технічна складова знаходяться на одному ергатичному рівні в ієрархічній структурі раціонального змінного розподілу між ними функцій реалізації динамічного програмування безпеки поліергатично керованих об’єктів водного транспорту. У дисертаційній роботі розроблені методи гарантування безпеки рухомих об’єктів водного транспорту, які в локально обмеженому просторі при виконанні технологічної роботи за допомогою засобів навігації та управління керуються професійним вахтовим складом. Запропоновані моделі, методи та засоби побудовані в єдиному імовірнісному просторі Колмогорова оцінок безпеки з використанням властивості стаціонарності щільності розподілу для кожної змінної процесів, що мають місце в динамічній складній системі. Це дозволяє у марківських ланцюгових моделях отримувати рекурентні функціональні оцінки безпеки. Базою методології є міжнародні вимоги та вимоги класифікаційних товариств до систем динамічного позиціонування, рухомих об’єктів водного транспорту та вахтового персоналу.
The innovation methodology is developed and scientifically substantiated, which dedicated to functional stability guaranteeing for navigation and control of vessel movement under heterogeneous conditions water area of techno-natural complexes. During research it was considered that professional organization and technical component are at the same ergatic level in the hierarchical structure of the rational variable functions distribution between them during dynamic programming implementation on polyergatically controlled mobile water transport objects. In the dissertation work the methods of guaranteeing the safety of dynamic positioning on mobile water transport objects were developed. Developed methods are the subject of performance by a professional watch authorized personnel during the technological work in a locally confined area. Proposed models, methods and tools were built in a single probabilistic Kolmogorov space of safety assessments in order to use the stationary distribution principle of density for each variable of information processes. This allows recurrent functional safety assessments to be obtained in Markov chain models. The basis of the methodology consists of international requirements and requirements of classification societies for dynamic positioning systems, mobile water transport objects and watch personnel.

Блінцов, С. В. Ідентифікація параметрів підводного апарата для задач керування на базі інверсної моделі / С. В. Блінцов // Матеріали III Міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". – Миколаїв : НУК, 2012.
Розроблений підхід до ідентифікації коефіцієнтів об’єкта керування, динаміка якого описується нелінійним диференціальним рівнянням першого порядку, дає змогу ви- конувати його ідентифікацію в задачах автоматичного керування в умовах невизначеності власних параметрів об’єкта та зовнішніх збурень.