Academic literature on the topic 'Управління компетенціями'

Problem statement. The article examines the competence management center as a means of resolving contradictions in public administration. It is determined that the essence of the problem lies in the fact that the introduction of information and communication technologies contributes to the development of a higher level of human thinking and motivation for its actions, and accordingly there are new requirements for the quality standards of public administration, which leads to an aggravation of the contradictions of public administration. The purpose of the study is formation of conceptual bases of creation and functional realization of the center of management of competences for the decision of contradictions of public management which have arisen owing to use of modern information technologies. The object of this research is the contradictions of public administration caused by the use of information technologies and tools and means of their solution. The research uses general scientific and special methods: analysis and synthesis, logical, dialectical, generalization method, complex and systematic approaches. Research methods: in the process of scientific work were used general and special methods of scientific abstraction, induction and deduction, statistical analysis, analogy and quantitative and qualitative comparison. The research hypothesis is the assumption that the contradictions of public administration that are caused by the use of information technologies can be resolved by applying the competence management center. Presentation of the main material. It is found out that the main contradiction of the functioning of the management system is that if there is a significant need to update the public nature of management, the lack of proper mechanisms for attracting the object of management represented by the population of a particular territory to participate in the process of forming alternatives, evaluation criteria, analysis, selection and implementation of management decisions requires a solution. Originality and practical significance of the research. It is proved that the use of modern public management tools (development of e-government technologies; the development of innovative information and communication infrastructure using public-private partnership opportunities; the use of a political marketing tool; the introduction of foresight, crowdsourcing and public audit technologies) does not contribute effectively enough to resolving the above contradictions. Conclusions and prospects for further research. As a promising tool, a competence management center is proposed, which helps to resolve contradictions that are becoming more acute in the context of the introduction of information and communication technologies.

Метою статті є дослідження досвіду інших країн щодо функціонування системи управління талантами в державних органах та підготовка відповідних рекомендацій з цього питання для України. Наукова новизна визначається дослідженням системи управління талантами як складового елементу широкомасштабної реформи державного управління. Висновки. В Україні здійснюється широкомасштабна реформа державного управління, що обумовлює необхідність розробки й упровадження нових інноваційних інструментів та практик управління людськими ресурсами (зокрема, управління талантами) в усіх державних органах. У зв’язку з цим особливого значення набуває вивчення зарубіжного досвіду щодо управління талантами не тільки у державному, але й у приватному секторах. У статті всебічно розглянуто відповідні принципи та практики управління талантами, а саме: стратегічне планування талантів; пошук талановитих працівників; управління ефективністю; планування наступності; розвиток лідерства; управління компетенціями; навчання і розвиток; оплата праці та компенсації; кадрові системи і показники. Одночасно наголошено на таких ключових принципах управління талантами: узгодженість зі стратегією організації, внутрішня узгодженість, залученість керівництва, підтримка та розвиток організаційної (корпоративної) культури, баланс глобальних і локальних цілей, бренд організації. Пояснено, що ефективне лідерство сприяє розвитку талантів в усіх організаціях на основі чіткого розуміння цілей цього процесу. Одночасно процес розвитку лідерських навичок потребує дієвого управління компетенціями та розробки стандартів компетентностей і моделей успіху для нових лідерів. Система управління талантами визначена як сукупність інструментів, які дають можливість органу державної влади залучати, ефективно використовувати й розвивати талант співробітників. Незважаючи на різні підходи, які використовуються в окремих країнах, аргументовано, що управління талантами сприяє модернізації діяльності усіх без винятку державних органів та удосконаленню управління людськими ресурсами. Враховуючи викладене, розроблено комплексні рекомендації щодо упровадження системи управління талантами в Україні як складового елементу реалізації широкомасштабної кадрової стратегії в усіх державних органах.

Стратегічне управління забезпечує досягнення стійких конкурентних переваг на всіх етапах розвитку підприємства, розглядаючи та застосовуючи процесуальний, структурний, змістовний, людський, ринковий та ресурсний аспекти. Проаналізовано ринок хліба та хлібобулочних виробів та виявлено основні тенденції його функціонування. Доведено, що підґрунтям підвищення конкурентного потенціалу підприємства є управління стратегічними активами і компетенціями підприємства. Здійснено аналіз конкурентного потенціалу підприємств хлібопекарської галузі Одеської області. Проаналізовано складові елементи конкурентного потенціалу. Аналіз рівня та динаміки потенціалу основних бізнес-процесів виявив групу підприємств, у яких спостерігаються проблеми у виробничій сфері, пов’язані з відсутністю гнучких виробничих процесів, автоматизованих систем управління, із низькою узгодженістю систем постачання і збуту. Розраховано рівень конкурентного потенціалу, який дав змогу визначити конкурентну позицію підприємства та розрахувати індекс фактичного використання конкурентного потенціалу.

Мета: дослідити та проаналізувати стан підготовки магістрів громадського здоров’я до управління якістю життя населення. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали освітня програма і навчальний план підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальності 229 «Громадське здоров’я» (ОП «Громадське здоров’я» Ужгородського національного університету); робоча програма навчальної дисципліни «Управління якістю життя» даної освітньої програми. В ході проведення дослідження використано методи структурно-логічного аналізу та бібліосемантичний. Результати. У статті наведено опис та структуру навчальної дисципліни. Програма навчальної дисципліни «Управління якістю життя» підготовки магістрів громадського здоров’я складає 120 навчальних годин (4 кредити) із яких 61,7 % у студентів денної форми навчання та загального навантаження, а у студентів заочної форми навчання цей показник становить 88,3 % відповідно. Програма включає 10 навчальних тем з основних напрямків забезпечення високої якості життя населення. Програма забезпечує набуття здобувачами вищої освіти низки загальних та фахових компетентностей, які дозволять магістрам громадського здоров’я забезпечувати управління якістю життя населення територіальної громади. Висновки. Програма дозволяє забезпечити оволодіння студентами необхідними для практичної роботи компетенціями.

Незворотні зміни навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності людини вийшли за межі окремих територій і почали набувати глобальних масштабів. Це наочно свідчить про низьку результативність державної екологічної політики, під якою слід розуміти цілеспрямовану діяльність уповноважених органів публічного управління, спрямовану на зниження негативного впливу суб’єктів господарювання на навколишнє природне середовище, а також належне реагування на надзвичайні ситуації техногенного чи природного характеру, зміну клімату тощо задля збереження природного розмаїття та мінімізацію шкоди, що завдається здоров’ю населення. Реалізацією державної екологічної політики опікуються різні інституції (не лише уповноважені органи державного управління, а й органи місцевого самоврядування, представники бізнесу та громадськості), міра та спосіб залучення яких визначаються їхніми компетенціями. Застосовувані ними засоби публічного управління залежать від специфіки наявної проблеми й можливостей їх вирішення. Несвоєчасне реагування на потенційні та фактичні виклики в цій царині призводить до негативного впливу на здоров’я населення, що знаходить свій прояв у виникненні захворювань, які почасти переходять у хронічну форму та/чи призводять до летальних випадків. Подальші наукові розвідки мають бути присвячені розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державної екологічної політики та публічного управління розвитком сфери охорони здоров’я.

У статті проаналізовано безпосередній вплив соціального оточення на розвиток внутрішніх навичок особистості, які сприяють її формуванню як професійного елемента сучасного ринку праці. Крім того, розглянута природа особистості, що криється в комплексі певних рис іноземного студента, що використовуються при взаємодії з навколишнім середовищем, та наявності навичок міжособистісної діяльності, яка спрямована на виконання комунікативного процесу з оточуючими особистостями. У зв’язку з тим, що іноземний студент при взаємодії з оточенням перебуває під впливом культурного шоку, необхідно застосування певних підходів, які сприятимуть більш ефективній соціалізації та інтеграції до нового академічного та соціокультурного середовища. Одним з основних підходів є компетентнісний, що дозволяє сформувати такі особистісні навички, які б сприяли можливості проведення найбільш якісно вибудуваної міжособистісної та міжкультурної взаємодії. Розглянуто погляди вчених щодо терміна “компетентнісний підхід”, що дозволило прийти до власного визначення поняття як можливості індивіда використовувати набуті компетенції в практичній площині для вирішення тих чи інших проблем та питань адаптаційного характеру. Виявлено, що компетентнісний підхід надає можливість його використання не тільки в рамках освітнього процесу в університеті або коледжі (що стосується розвитку певного набору компетенцій, як в теоретичному, так і в практичному плані, а також виконання діяльності аналітичного характеру з виявлення ймовірних помилок у підготовчих програмах та подальшому їх усуненню), а й по завершенню освітнього процесу, при відборі кандидатів на певні посади. Досліджено відмінності між поняттями “компетенція” та “компетентність”, що дозволило прийти до висновку, що компетенції є елементами, які надають допомогу при проведенні діяльності певного типу, крім того, кількість таких сформованих елементів може відрізнятися від направленості та складності ймовірної діяльності. У свою чергу, компетентність представлена у якості спроможності особистості проводити управління компетенціями у процесі проведення академічної або соціокультурної діяльності. Ключові слова: компетенція, компетентність, особистість, компетентнісний підхід, освітній (академічний) процес, соціокультурна діяльність.

Мета роботи – висвітлити досвід застосування дистанційної форми навчання, яка працює на відкритій і найбільш популярній у світі платформі – Moodle, для підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців-провізорів у Дніпропетровській медичній академії. Основна частина. У статті розглянуто досвід впровадження новітніх інноваційних технологій навчання, які використовуються викладачами на кафедрі загальної та клінічної фармації при підготовці фахівця-провізора. Показано особливості дистанційної системи навчання, її переваги. Оцінка ефективності використаних інноваційних технологій проводиться протягом усього терміну навчання конкретної дисципліни, шляхом тестування та постійного контролю і перевірки опанування теоретичного матеріалу та практичних навичок перед початком кожного практичного чи лабораторного заняття. Показана ефективність використання дистанційної системи навчання як позааудиторної форми організації самостійної роботи студентів. Висновки. Інноваційні технології навчання сприяють розвитку пізнавальних і когнітивних здібностей студентів, а саме – вміння вирішувати поставлені завдання, займатися збором, аналізом і синтезом даних, витягувати з них інформацію, самостійно мислити, володіти комунікативними навичками. Освітні технології відкривають нові горизонти викладання, навчання й оцінки здобутих знань, дозволяють втілювати інноваційні, ефективні моделі адміністрування та управління. Здійснювати постійний моніторинг оволодіння професійними компетенціями, що дозволяє за короткий строк відкоректувати та індивідуалізувати процес навчання. Дистанційні системи навчання надають можливості безперервного навчання, забезпечуючи великому колу людей можливість отримання як післявузівської, так і додаткової освіти.

У статті досліджується роль іншомовної освіти впродовж життя у світлі сучасної парадигми розвитку безперервної освіти. Доведено, що іншомовна освіта є базовою складовою успішного формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічного та гуманітарного спрямувань. Проаналізовано вплив комунікативної компетенції поряд із соціально-політичною, інформаційною та соціокультурною компетенціями на становлення сучасного висококваліфікованого фахівця у системі вищої освіти. Визначено, що іншомовна освіта впродовж життя служить також акумулятором базових компетенцій, без яких майбутній фахівець не може адаптуватися до реалій дорослого життя. Розглянуто перспективи та виклики безперервної освіти у рамках сучасних стратегій розвитку вищої освіти в Україні та виокремлено сім першочергових кроків, що включають модернізацію системи управління освітою із забезпеченням автономії закладів вищої освіти; збалансованість ринку праці фахівців з вищою освітою; забезпечення якості й доступності вищої освіти, включаючи іншомовну; інтеграцію науки, освіти і бізнесу з метою економічного зростання країни; розвиток кадрового потенціалу ЗВО; розвиток системи безперервної освіти та навчання впродовж життя; інтеграцію вищої освіти України в європейський та світовий освітній простір з урахуванням національних інтересів. Акцентовано, що іншомовна освіта впродовж життя є засобом формування соціально-політичної, інформаційної, комунікативної та соціокультурної компетенцій, які вважають визначальними у формуванні профілю сучасного фахівця в усіх сферах вищої освіти.

Актуальність дослідження зумовлена потребою реальної практики підготовки соціальних працівників у формуванні соціального лідерства у майбутніх соціальних працівників як основних ініціаторів соціальних змін та удосконалення соціальної роботи. У статті на основі узагальнення результатів наукових досліджень представлено зміст та відповідні складові, компоненти та показники соціального лідерства майбутніх фахівців у галузі соціальної роботи. Метою статті є узагальнення наукового стану розроблення структури соціального лідерства майбутніх фахівців у галузі соціальної роботи та виявлення основних складових компонентів і показників з урахуванням вимог до сучасних фахівців у галузі соціальної роботи. Для виконання поставленої мети та завдань застосовувалися методи порівняння, узагальнення, синтезу, системного аналізу та експертного оцінювання для уточнення змісту поняття «соціальне лідерство соціальних працівників», його компонентів й показників. Встановлено, що експерти-стейкхолдери, володіючи необхідними знаннями, навичками та компетенціями, при створенні відповідних можливостей, можуть ефективно оцінити показники структурних компонентів соціального лідерства майбутніх соціальних працівників. За результатами експертного оцінювання здійснено уточнення показників соціального лідерства відповідних структурних компонентів: орієнтування на соціальні зміни як цінності соціальної роботи; розширення можливостей щодо управління знаннями та ресурсами соціальної роботи; забезпечення розвитку аналітичного і креативного мислення соціальних працівників; прагнення до ефективної партнерської співпраці та командної взаємодії. Акцентовано на тому, що зазначені структурні компоненти є взаємопов’язаними та взаємозалежними, а врахування їх змісту є важливим для формування соціального лідерства у майбутніх соціальних працівників в процесі професійної підготовки.

Становлення економіки нового типу, базисом якої є знання, зумовлює посилення людського капіталу в забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств. Новий підхід до методів управління, серед яких розвиток компетенцій персоналу розглядається як пріоритетний напрям у вдосконаленні системи управління інтелектуальною власністю людськими ресурсами.У статті розглянуто доцільність використання компетентнісно-орієнтованого підходу до управління персоналом промислового підприємства; розглянуто теоретичні підходи до трактування поняття компетенція і компетентність і проведено семантичний аналіз цих понять; обґрунтовано роль і місце компетентнісно-орієнтованого підходу до управління персоналом; визначено складові елементи концепції компетентнісного підходу в управлінні персоналом промислового підприємства; досліджено сучасні тенденції використання компетентнісного підходу в управлінні людськими ресурсами промислового підприємства.

Розвиток вітчизняних підприємств, підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішніх і зовнішніх ринках визначаються наявністю конкурентоспроможного персоналу, професійно-кваліфікаційні характеристики якого відповідають вимогам ринку праці.

Проблематика управління змінами в організаціях є сьогодні однією з найбільш часто обговорюваних в науковій і практичній літературі з менеджменту. Як вчені, так і менеджери-практики єдині в тому, що вміння змінитися вчасно і належним чином стає одним з визначальних чинників виживання та успіху організації.

Дисертація присвячена теоретичному обгрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо управління потенціалом підприємства, оцінці відповідності компетенції, які створені на підприємстві і виконуються його підрозділами, керованому процесу реалізації можливостей. В дисертаційній роботі надано пропозиції щодо створення основних компетенцій, які формують здатності використання та розвитку позитивних можливостей суб’єкта господарювання. Також уточнено теоретичну сутність та узагальнено основні поняття теорії потенціалу підприємства, визначено основні особливості управління ним. В роботі проведена оцінка використання позитивних і негативних. можливостей підприємствами з газопостачання та газифікації cистеми України, та ВAТ “Хмельницькгаз”, охарактеризовано основні тенденції використання ними потенціалу, проведено аналіз існуючих компетенцій підприємств на предмет повного функціонального забезпечення процесу управління їх можливостями. На основі проведених оцінок визначено напрямки вдосконалення системи управління потенціалом підприємства.
The thesis deals with theoretical substantiation and development of practical recommendations for managing enterprise’s potential, competence compliance evaluation, created at an enterprise and performed by its departments, guided process of capabilities realization. The thesis gives proposals for creating basic competences, which form abilities to use and develop positive possibilities of entrepreneurial subjects. Also there has been specified the theoretical essence and there have been generalized basic notions of enterprise’s potential theory, there have been defined basic peculiarities of its management. The work has conducted the evaluation of using positive and negative possibilities of oil and gas supply and gasification system enterprises of Ukraine and public corporation “Khmelnitskgaz”, there have been characterized basic trends of their using the potential, there has been conducted the analysis of existing enterprises’ competences as to the subject of full functional support of their possibilities management process. As based upon the conducted evaluation there have been defined the directions of improving the system of managing enterprise’s potential.

Дисертація присвячена теоретичному обгрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо управління потенціалом підприємства, оцінці відповідності компетенції, які створені на підприємстві і виконуються його підрозділами, керованому процесу реалізації можливостей. В дисертаційній роботі надано пропозиції щодо створення основних компетенцій, які формують здатності використання та розвитку позитивних можливостей суб’єкта господарювання. Також уточнено теоретичну сутність та узагальнено основні поняття теорії потенціалу підприємства, визначено основні особливості управління ним. В роботі проведена оцінка використання позитивних і негативних, можливостей підприємствами з газопостачання та газифікації ристеми України, та ВАТ “Хмельницькгаз”, охарактеризовано основні тенденції використання ними потенціалу, проведено аналіз існуючих компетенцій підприємств на предмет повного функціонального забезпечення процесу управління їх можливостями. На основі проведених оцінок визначено напрямки вдосконалення системи управління потенціалом підприємства.
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке практических рекомендаций по управлению потенциалом предприятия, оценке соответствия компетенций, созданных на предприятии и исполняемых его подразделениями, управляемому процесса реализации возможностей. В работе раскрыта теоретическая сущность потенциала предприятия, определена его структура, а также особенности управления ним. Потенциал предприятия представлен в качестве совокупности возможностей предприятия и способностей управления ними, которые, в свою очередь, представлены компетенциями. В основе процесса управления потенциалом предприятия предложено использовать процессы реализации динамических способностей и статических способностей. В работе представлена оценка использования потенциала предприятия через систему показателей, которые дают возможность оценить уровень использования возможностей позитивного и негативного характера. Основная цель такой оценки - проанализировать, насколько существующая система управления предприятий, отрасли способна реализовывать возможности рыночного, производственного и финансового характера. Проведенная оценка использования потенциала как на макроуровне, так и на микроуровне отражает низкую способность существующего управления к адаптации предприятия к динамично меняющейся среде. С целью создания полноценной системы управления потенциалом предприятия проведены сравнения процессов управления рыночным, производственным и финансовым потенциалом успешными предприятиями отрасли и предприятиями ОАО “Хмельницкгаз”. Учитывая основные тенденции отрасли представлено сценарий развития предприятия и обоснована необходимость создания статических и динамических способностей предприятия. На основе проведенной оценки потенциала предприятия определены направления усовершенствования управления возможностями предприятия.
The thesis deals with theoretical substantiation and development of practical recommendations for managing enterprise’s potential, competence compliance evaluation, created at an enterprise and performed by its departments, guided process of capabilities realization. The thesis gives proposals for creating basic competences, which form abilities to use and develop positive possibilities of entrepreneurial subjects. Also there has been specified the theoretical essence and there have been generalized basic notions of enterprise’s potential theory, there have been defined basic peculiarities of its management. The work has conducted the evaluation of using positive and negative possibilities of oil and gas supply and gasification system enterprises of Ukraine and public corporation “Khmelnitskgaz”, there have been characterized basic trends of their using the potential, there has been conducted the analysis of existing enterprises’ competences as to the subject of full functional support of their possibilities management process. As based upon the conducted evaluation there have been defined the directions of improving the system of managing enterprise’s potential.

Метою дипломної роботи магістра є дослідження особливостей управлінської праці в сучасних умовах на підприємстві галузі охорони здоров’я. Об’єкт дослідження – процеси управлінської праці комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради. У першому розділі дипломної роботи узагальнено теоретичні засади організації управлінської праці підприємства галузі охорони здоров’я. Досліджено і проаналізовано зарубіжний досвід організації управлінської праці підприємства галузі охорони здоров’я. У другому розділі дипломної роботи здійснено дослідження організації управлінської праці комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради. Розглянуто загальну характеристику результатів діяльності комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради. У третьому розділі дипломної роботи удосконалено організацію управлінської праці комунального підприємства “Хмельницька інфекційна лікарня” Хмельницької міської ради.

Монографію присвячено вирішенню науково-прикладної проблеми удосконалення процесів управління змінами в організаціях охорони здоров'я, орієнтованих на ідентифікацію та ліквідацію дисфункцій їх перебігу. В роботі визначено поняття зміни, представлено вибрану типологію і джерела змін, сформульовано і уточнено понятійний апарат, а також показано, що зміни охоплюють найрізноманітніші явища, незалежно від їх характеру, сфери і глибини, що зміна є принциповим запереченням стабільності в зв'язку з тим, що змінам підлягає все. Питання управління змінами розглянуто також і з методичних позицій його мультиаспектності, яка "виникла" з практичних потреб, описано відомі моделі процесу змін, розглянуто взаємозв'язок між впливом змін на людину і людини на зміни, напрямок організаційного розвитку, в межах якого виникло багато моделей та інструментів, що збагатили науку про управління змінами. Вказано, що одним із чинників, якими обумовлюється успіх змін, є ефективне управління процесами їх підготовки і реалізації, які набувають особливого значення стосовно змін, що охоплюють всю організацію та її окремі складові. Доведено, що умови розробки та впровадження доцільних і необхідних організації змін визначаються складністю, змінністю і непередбачуваністю організаційного оточення. Аналіз проблем ефективного управління змінами вказує на необхідність "належного управління" процесами змін, невиконання якого може спричинити кризові ситуації. Детермінантами кризових ситуацій в організаціях можуть бути як безпосередні, так і опосередковані чинники як в їх внутрішньому середовищі, так і в оточенні, а причинами найчастіше є внутрішні чинники, які знаходяться під безпосереднім контролем її системи управління, визначаються рівнем якості останньої, місцем, роллю та переліком необхідних характеристик і компетенцій керівників організацій. Визначено, що сфера охорони здоров'я є особливим простором досліджень процесів управління змінами, який характеризується різнорідністю форм і видів діяльності, а зміни в галузі надання медичних послуг є більш соціальними ніж технічними чи економічними, в зв'язку з чим досліджено основні характеристики, досягнення і недоліки процесу реформування цієї сфери в Польщі. Запропоновано оригінальну двофазну процедуру управління змінами в організаціях охорони здоров'я Польщі, з врахуванням пропозицій автора щодо удосконалення управління змінами, які були обгрунтовані, сформульовані і рекомендовані до реалізації за результатами узагальнення, аналізу та інтерпретації думок і позицій працівників системи охорони здоров'я.
This monograph is devoted to solving scientific and applied problem of improving processes of change management in organizations of health protection oriented on the identification and elimination of dysfunctions of its course. The first section defines the notion of change, presented selected typology and sources of change, formulated and refined conceptual apparatus, and also shows that changes cover a variety of events, regardless of their nature, scope and depth that change is a fundamental denial of stability due to the fact that everything is subject to change. The question of management changes was considered also from methodical positions of its multyaspekts which “emerged” from the practical needs, described known model of change process, and examined the relationship between exposure to changes on human and human on changes, the direction of organizational development, during which there are many models and instruments, that enriched the science of changes management. It was indicated that the one of the factors which is caused by the success of the changes is the effective processes management of its preparation and implementation, which is particularly important for changes covering the entire organization and its individual components. It was proved that the conditions of the development and implementation of appropriate and necessary changes for organization determined by complexity, variability and unpredictability of organizational environment. However, analysis of the problems of effective change management when the last at least a minimal understanding is effective, indicating the needs of "good governance” of change processes, the failure of which can cause crises situations. Determinants of crisis situations in organizations can be both direct and indirect factors both in their internal environment and in the environment, and the reason is often internal factors that are under the direct control of its management systems, which determined by the level of quality of the latter, the place, role and list of necessary characteristics and competencies of managers. Description, analysis and evaluation of changes in health protection organizations as a major place of change of collective space activities in the field of health services made it possible to argue that healthcare is a space of research change management process, which is characterized by diversity of forms and activities. Changes in the provision of health services are more social than technical or economic, in connection with researched and updated concepts, names and actions of organizations - participants of medical services and formulated the basic characteristics, achievements and shortcomings of the reform process of the sector in Poland. It was proposed the original two-phase change management process (preparation phase and implementation phase) in healthcare organizations in Poland, taking into account the proposals of the author due to improvement of change management that were reasonable formulated and recommended for implementation due to results of compilation, analysis and interpretation of the views and positions of health care workers for the improvement of change management with a concentration on the totality of problems that occur in the process.

Дисертаційна робота присвячена визначенню поняття та змісту адміністративно-правового статусу керівника в органах прокуратури. Розкрито роль керівника як організатора управлінського процесу в органах прокуратури. Визначено сутність, а також особливості адміністративно-правового регулювання організації проходження служби в органах прокуратури, зокрема розглянуто поняття та види публічної служби в органах прокуратури, визначено правові засади проходження публічної служби на різних посадах. Проаналізовано порядок призначення на адміністративні посади в органах прокуратури. Визначено поняття та елементи адміністративно-правового статусу керівника в органах прокуратури. Розглянуто адміністративну компетенцію керівників органів прокуратури. Визначено форми та методи діяльності керівника в органах прокуратури. Окреслено особливості адміністративної та дисциплінарної відповідальності керівників в органах прокуратури. Проаналізовано вимоги до осіб, які займають або планують зайняти адміністративні посади в органах прокуратури. Розглянуто та проаналізовано зарубіжний досвід порядку призначення керівників в органах прокуратури та можливості його використання в Україні. Запропоновано напрямки вдосконалення адміністративного законодавства, яким регламентується порядок призначення Генерального прокурора України. Надано пропозиції щодо започаткування окремого напрямку навчального процесу в Національній академії прокуратури – підвищення кваліфікації керівників в органах прокуратури різних рівнів.
Диссертация посвящена определению понятия и характеристики элементов административно-правового статуса руководителя в органах прокуратуры. Раскрыта роль руководителя как организатора управленческого процесса в органах прокуратуры. Административно-правовой статус руководителя в органах прокуратуры имеет сложный характер, поскольку сочетает правовой статус лица, прокурора, руководителя органов прокуратуры (в том числе отдельного органа или подразделения прокуратуры), что требует своего выражения в административном законодательстве. Установлено, что административно-правовой статус руководителя в органах прокуратуры – это урегулированное нормами административного права правовое положение прокурора, занимающего административную должность в системе органов прокуратуры, и характеризующееся специальными требованиями к должности, порядком назначения и увольнения, совокупностью прав, обязанностей, функций, правоограничений, гарантий независимости и ответственности. Определены сущность, а также особенности административно-правового регулирования организации прохождения службы в органах прокуратуры, в частности, рассмотрены понятия и виды публичной службы в органах прокуратуры, определены правовые основы прохождения публичной службы на разных должностях. Доказано, что служба в органах прокуратуры является организационно-управленческим институтом публичной службы, представляет собой профессиональную деятельность, направленную на выполнение целей, задач и функций государства. Доказано, что в условиях усиления роли правоохранительной системы государства и евроинтеграционных перспектив Украины ответственность за подбор кадров, организацию прохождения публичной службы, управление и контроль, внедрение новых форм и методов деятельности прокуратуры возлагается на руководителей в органах прокуратуры. Проанализирован порядок назначения на административные должности в органах прокуратуры. Охарактеризована административная компетенция руководителей органов прокуратуры. Установлены и раскрыты следующие функции руководителя в органах прокуратуры: общего руководства, представительная, планирования, контроля, принятия управленческих решений, координации, кадровая, информационно-аналитическая, воспитательная, взаимодействия с институтами гражданского общества. Определены формы и методы деятельности руководителя в органах прокуратуры. Определены особенности административной и дисциплинарной ответственности руководителей в органах прокуратуры. Проанализированы требования к лицам, занимающим или планирующим занять административные должности в органах прокуратуры. Рассмотрены и проанализированы зарубежный опыт порядка назначения руководителей в органах прокуратуры и возможности его использования в Украине. Предлагаются направления совершенствования административного законодательства, регламентирующего порядок назначения Генерального прокурора Украины, а именно проведение отрытого конкурса и обязательная рекомендация Совета прокуроров Украины. Предложено введение нового отдельного направления учебного процесса в Национальной академии прокуратуры – повышение квалификации руководителей в органах прокуратуры разных уровней.
The thesis deals with the analysis of the concept, scope and characteristics of the elements of the administrative and legal status of the head in prosecution authorities. The role of the head as an organizer of the managerial process in the prosecution authorities was revealed. The administrative and legal status of the head in the prosecution authorities is complex because it combines the legal status of the person, the prosecutor, the head of the prosecution agency (including a separate prosecution agency or its unit), which should be enshrined in administrative legislation. It was established that the administrative and legal status of the head in the prosecution authorities is the legal status of the prosecutor holding an administrative position in the system of prosecution agencies regulated by the administrative law and characterized by special requirements for the position, appointment and dismissal procedures, a set of rights, duties, functions, right restrictions, guarantees of independence and responsibility. The essence and features of administrative and legal regulation of the organization of service in the prosecution authorities were defined, in particular, the concepts and types of public service in the prosecution authorities, the legal framework for public service in various positions. It has been proven that service in the prosecution authorities is an organizational and management institute of the public service; it is a professional activity aimed at fulfilling the goals, tasks and functions of the state. It has been proved that in the context of strengthening the role of the law enforcement system of the state and the European integration prospects of Ukraine, heads in prosecution authorities are responsible for recruiting, organizing public service, managing and controlling, introducing new forms and methods of activity of the prosecutor’s office.

Видання презентує рекомендації щодо покращення якості наукової роботи здобувачам вищої освіти. Посібник конкретизує сучасні вимоги до оформлення основних видів наукових робіт студентів: написання курсових, освітньо-кваліфікаційних робіт, наукових статей, конспектування теоретичних першоджерел, презентацію результатів дослідження. Представлені в посібнику матеріали дають можливість систематизації, закріплення, поглиблення теоретичних та практичних знань у дослідницькій діяльності, полегшують науково-практичне застосування здобутих у процесі навчання знань і навичок для виконання системного та комплексного дослідження проблем психології. Посібник адресований здобувачам вищої освіти, викладачам, педагогічним працівникам, які цікавляться науковими дослідженнями та прагнуть до грамотного представлення отриманих результатів. Посібник також можна використовувати при самостійному оволодінні науково-дослідницькими компетенціями.