Journal articles on the topic 'Управління енергоефективністю'

Визначено, що для ефективного управління енергоефективністю багаторівнева система управління повинна забезпечувати збір енергетичних даних у реальному часі, створення єдиного інформаційного простору з достовірною, повною та оперативною інформацією, захист даних від несанкціонованого доступу, зберігання, опрацювання, аналіз накопичених даних, прогнозування енергоефективності, визначення шляхів зменшення технологічних і невиробничих втрат енергоресурсів. Розроблено структуру засобів збереження трирівневої системи управління енергоефективністю, у якій перший рівень використовують для збереження енергетичних даних від підприємств регіону, а другий та третій рівні – зберігають інформацію відповідно економічно-виробничого та технологічного характеру про діяльність підприємства. Розроблено структуру інформаційно-аналітичної системи, основними компонентами якої є засоби: ETL, збереження та захисту даних, аналітичного опрацювання, набування знань, інтелектуального аналізу даних, прогнозування енергоефективності, підтримки прийняття рішень і візуалізації. Вибрано підходи в інтеграції та консолідації даних і сформовано перелік задач для засобів опрацювання даних. Розроблено засоби захисту даних у сховищі від несанкціонованого доступу на базі нейромережевих технологій.

У статті охарактеризовано енергетичну ситуацію сучасної України. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження у вітчизняній галузі житлово-комунального господарства та запровадження відповідного європейського досвіду. Теоретично висвітлено європейський досвід державного управління енергоефективністю та енергозбереженням у галузі житлово-комунального господарства з метою його практичного застосування у реаліях сучасної України. Змістовно розмежовано поняття «енергозбереження» і «енергоефективність». Обґрунтовано актуальність і необхідність підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження у житловому секторі житлово-комунального господарства України. Визначено напрями європейської державної системи управління питаннями енергоощадності та підвищення енергоефективності. Наведено інструменти підвищення енергоефективності, які активно застосовуються у сучасній європейській практиці. Зазначено найпоширеніші форми державного стимулювання енергоощадності й підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження в європейських країнах. Обґрунтовано необхідність вивчення, адаптації та застосування досвіду Федеративної Республіки Німеччина у сфері енергоефективності та енергозбереження у галузі житлово-комунального господарства (створення LEEN (Learning Energy Efficiency Networks) («навчальних мереж енергоефективності»); програми «STEP up!» – проведення відкритих, прозорих, публічних торгів у сфері енергоефективності та енергозбереження; активного стимулювання науково-дослідницької діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження). Охарактеризовано ситуацію щодо енергоефективності та енергозбереження у житловому секторі сучасної Німеччини. Наведено перелік заходів, що здійснюються німецьким урядом з метою заохочення споживачів до підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження. Визначено основні засади Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність»

This paper offers an argument for the need to providing further research on improving energy efficiency and searching for modern management methods based on the university energy innovation knowledge hub. The findings have revealed that the specific energy consumption in the Ukrainian economy is unjustifiably higher than that of other European countries and countries with transitive economies. It is noted that economic losses are becoming increasingly apparent in the context of high cost of imported energy resources, low level of energy security, incompetitiveness of industries and significant environmental wastes. The research methodology entails the principle of studying and summarizing factual data on enhancing energy management and quality management systems, as well as the university documentation. To attain the research agenda, the following methods have been employed: the system and structural analysis techniques, management theory, methods of diagnostics and identification, graph theory as well as energy balance methods. The study presents a mechanism of energy efficiency and energy saving management based on the university energy innovation knowledge hub. The findings demonstrate that such a mechanism is able to overcome the rejection by economic actors of innovation technologies in general and energy efficient technologies in particular. The proposed mechanism of energy efficiency and energy saving management based on the university energy innovation hub challenges the implementation of specific economic measures that should include such elements as incentives (motivators) for energy saving, energy market infrastructure and energy efficient technology, energy projects funding sources and tools. The conclusions resume that in modern realia, higher education institutions should promote a shift from a formally declared energy saving policy towards a University energy efficiency economy pattern as an energy autonomy driver, building a strategy for combining indicative and market functions in ensuring energy efficiency.

Визначено основні причини повільного виконання операцій складного групування енергетичних даних у багаторівневих розподілених системах збереження даних, основні проблеми продуктивності методу MapReduce та методи його оптимізації. Розглянуто основні вимоги до системи багаторівневого управління енергоефективністю регіону, архітектуру та компоненти такої системи, запропоновано методи її вдосконалення. Розглянуто основні характеристики енергетичних даних, методи їх опрацювання, запропоновано оптимальну структуру збереження таких даних. Наведено основні механізми та методи швидкої вставки нових даних у систему та динамічного репартиціонування для забезпечення рівномірного розподілу даних у системі. Розроблено архітектуру системи збереження та опрацювання енергетичних даних. Розроблено метод партиціонування даних на основі методу MapReduce та структуру розподіленої системи збереження даних, яка забезпечує збереження даних з однаковими значеннями полів у одній партиції даних, тобто на одному комп'ютері. Цей метод партиціонуання збирає в одну партицію записи з однаковими значеннями по полях, за якими будуть здійснюватися операції групування та агрегації. Такий підхід дає змогу зменшити час виконання та об'єми даних, які будуть транспортуватися по мережі під час виконання запитів групування та агрегації даних із використанням методу MapReduce. Також розроблена структура системи допомагає оптимізувати операції фільтрування даних.

В статті розглянуто застосування квадратичної оптимізації на прикладі задачі розподілу енергоресурсів у системі електропостачання берегових об'єктів від трьох джерел (трьох підстанцій) між чотирма споживачами таким чином, щоб втрати електроенергії в електромережі були мінімальними. Розроблено програму в кодах MATLAB, що дозволяє вирішувати широкий спектр задач розподілу ресурсів: визначення оптимального завантаження суднових дизель-генераторних агрегатів при рівнобіжній роботі; оптимальне завантаження системи електропостачання портів, суднобудівних судноремонтних заводів та ін. Потреба в нових технічних рішеннях визначена необхідністю підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх складових елементів. Усунення кризових явищ у вітчизняній транспортній системі полягає у створенні нових моделей та методів управління енергоефективністю, алгоритмів оптимізації й автоматизації суден і суднових технічних засобів, способів побудови систем на основі сучасних технологій енергоефективного машинобудування, розробки алгоритмів для підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх елементів шляхом ефективного використання різних видів ресурсів у кожнім рейсі. Серед технічних засобів, що підлягають автоматизації, необхідно виділити суднові енергетичні системи, системи та пристрої суднових електроенергетичних комплексів, засоби управління рухом, вантажними операціями, забезпечення життєдіяльності, засоби автоматизації енергоємних виробничих процесів. Актуальність даної статті полягає в тому, що в результаті отримується модель економії енергоресурсів в системі, синтезуються системи автоматизації та управління енергозабезпечення річкових суден і судном у цілому, реалізуючи ефективні закони управління шляхом оптимізації технологічних процесів на базі принципу найменшої дії з використанням операційних досліджень.

The aut­hors show that fu­el and energy complex is and shall be one from ba­sic fo­un­da­ti­on of so­cio-eco­no­mic de­ve­lop­ment of Uk­ra­ine and its re­gi­ons. The po­wer con­sumpti­on of gross do­mes­tic pro­duct is ba­sic in­dex of energy ef­fi­ci­ency. It cha­rac­te­ri­zes the le­vel of char­ges of fu­el and energy re­so­ur­ces on unit of mi­ne-out gross do­mes­tic pro­duct. The dec­li­ne of po­wer con­sumpti­on of eco­nomy, di­ver­si­fi­ca­ti­on of so­ur­ces and ways of supply of power re­so­ur­ce, incre­asing of na­ti­onal pro­duc­ti­on will pro­mo­te incre­asing of eco­no­mi­cal, po­wer and eco­lo­gi­cal se­cu­rity, which le­ads to op­ti­mi­za­ti­on of po­wer ba­lan­ce and pro­vi­des the cre­ati­on of so­il for per­ma­nent po­wer fu­tu­re of the co­untry. The struc­tu­re of in­for­ma­ti­on-analyti­cal system, which is Web-ori­en­ted and ba­sed on da­ta ba­ses and da­ta wa­re­hou­ses is de­ve­lo­ped. Such in­for­ma­ti­on-analyti­cal system is com­po­sed by two subsystems: in­for­ma­ti­on and analyti­cal. The techni­cal ba­sis of in­for­ma­ti­on subsystem is off-wi­red sen­sor net­works, which ha­ve im­por­tant pro­per­ti­es as self-or­ga­ni­zing and adap­ti­vity to chan­ges of ex­ter­nal con­di­ti­ons and infrastruc­tu­re. Analyti­cal subsystem is com­po­sed of po­wer da­ta wa­re­hou­se, to­ols of ope­ra­ti­onal and in­tel­lec­tu­al da­ta pro­ces­sing, prog­no­sing, vis­ua­li­za­ti­on and de­ci­si­on sup­port units. The al­go­rithm of cal­cu­la­ti­on of in­de­xes of po­wer con­sumpti­on of gross pro­duct of re­gi­on, which transforms to for­ming and struc­tu­ring of da­ta, re­cal­cu­la­ting of fu­el to con­di­ti­onal units, find the dif­fe­ren­ce bet­we­en gross con­sumpti­on of re­so­ur­ces and the­ir pro­duc­ti­on at the re­gi­on, de­fi­ni­ti­on of val­ue of mi­ned-out electri­cal and ther­mal po­wer at Lviv re­gi­on in con­di­ti­onal units of po­wer wit­ho­ut usa­ge of or­ga­nic ori­gin fu­el and pro­vi­des it ra­pid cal­cu­la­ti­on. The softwa­re to­ols with dif­fe­rent users in­ter­fa­ces for cal­cu­la­ting of in­de­xes of energy ef­fi­ci­ency of re­gi­on eco­nomy are in­ves­ti­ga­ted. The San­key di­ag­rams for pre­sen­ta­ti­on of po­wer ba­lan­ces of re­gi­on are se­lec­ted. It is shown, that po­wer ba­lan­ce is the flux of as­so­ci­ati­on of dif­fe­rent po­wer re­so­ur­ces (fu­el, he­at and electri­cal po­wer, so the po­wer me­dia in com­mo­dity form) in dif­fe­rent sec­tors of eco­nomy (supplying, transfor­ma­ti­on and con­sumpti­on) in po­wer units. The San­key di­ag­rams are ba­sed on row of no­des, con­nec­ted with flows of in­put and out­put da­ta. At po­wer ba­lan­ce flows pre­sents num­ber of in­put and out­put da­ta, whe­re width of dif­fe­rent ele­ments is pro­por­ti­onal to val­ue of po­wer. The no­des of di­ag­ram pre­sents the events or pro­ces­ses of transfor­ming, for example, im­port, fi­nal po­wer con­sumpti­on. San­key di­ag­rams com­po­sed from so­me parts, which de­vi­ded by no­des, cor­res­pon­ding to tran­si­ti­ons bet­we­en pro­ces­ses (sta­ges) of chan­ges (di­vi­si­on, as­so­ci­ati­on) of po­wer flu­xes. The softwa­re to­ols for pre­sen­ta­ti­on of po­wer ba­lan­ce by me­ans of San­key di­ag­rams, which are com­for­tab­le and cle­ar in use are in­ves­ti­ga­ted.

It is shown that energy ef­fi­ci­ency impro­ve­ment of the re­gi­on's eco­nomy is re­ali­zed thro­ugh the use of in­for­ma­ti­on-analyti­cal me­ans of sup­por­ting energy ef­fi­ci­ency ma­na­ge­ment, which are ba­sed on in­tel­lec­tu­al in­for­ma­ti­on, Web and te­le­com­mu­ni­ca­ti­on techno­lo­gi­es. Archi­tec­tu­re of an in­for­ma­ti­on-analyti­cal system (IAS) for ma­na­ging the energy ef­fi­ci­ency of the re­gi­on's eco­nomy has be­en de­ve­lo­ped ba­sed on the prin­cip­les of mo­du­la­rity, open­ness, com­pa­ti­bi­lity and use of a set of ba­sic de­sign so­lu­ti­ons. IAS pro­vi­des col­lec­ti­on, pro­ces­sing and vis­ua­li­za­ti­on of energy da­ta, mo­de­ling, fo­re­cas­ting of energy ef­fi­ci­ency ma­na­ge­ment pro­ces­ses and sup­port of energy ef­fi­ci­ency ma­na­ge­ment de­ci­si­ons for re­gi­onal eco­no­mic. The cre­ati­on of a uni­fi­ed in­for­ma­ti­on spa­ce with re­li­ab­le, comple­te and ti­mely in­for­ma­ti­on that is used to ge­ne­ra­te ef­fec­ti­ve ma­na­ge­ment de­ci­si­ons is en­su­red. On the ba­sis of the In­ter­net of Things con­cept de­ve­lo­ped da­ta col­lec­tors that are the spa­ti­ally distri­bu­ted small in­tel­li­gent sen­sors lin­ked to a clo­ud ser­ver. It is shown that it is ex­pe­di­ent to de­ve­lop the com­po­nents of the geoin­for­ma­ti­on system for the IACEA re­gi­on eco­nomy using Go­og­le Clo­ud Ser­vi­ces and the spe­ci­ali­zed Go­og­le Maps API, which will pro­vi­de promptly cre­ati­on, mo­di­fi­ca­ti­on and incre­ase of in­for­ma­ti­on ca­pa­bi­li­ti­es. It is ar­gu­ed that the ad­di­ti­onal in­vol­ve­ment of prog­ram­ming to­ols, inclu­ding Ja­vaScript, using the Go­og­le Maps API pro­vi­des the op­por­tu­nity to de­ve­lop a geoin­for­ma­ti­on system for the IAS for sup­por­ting energy ef­fi­ci­ency ma­na­ge­ment of re­gi­onal eco­nomy, ta­king in­to ac­co­unt ad­di­ti­onal spe­ci­fic fu­tu­re req­ui­re­ments of the thesis system. It is pro­po­sed cre­ati­on of the IAS for sup­por­ting energy ef­fi­ci­ency ma­na­ge­ment on the ba­sis of da­ta­ba­ses and da­ta wa­re­hou­ses, spe­ci­ali­zed pub­licly ava­ilab­le GIS to­ols for vis­ua­li­za­ti­on and analysis of energy con­sumpti­on and energy ef­fi­ci­ency da­ta, which will en­su­re the fe­asi­bi­lity and ef­fi­ci­ency of ge­ne­ra­ted ma­na­ge­ment de­ci­si­ons. It is shown that the vis­ua­li­za­ti­on of energy da­ta and pro­ces­sing re­sults in the most hu­man-re­adab­le form with pre­ci­se lo­ca­ti­ons of the ma­na­ge­ment fa­ci­li­ti­es pro­vi­des ef­fec­ti­ve sup­port for ma­na­ge­ment de­ci­si­ons.

Досліджено та обґрунтовано вибір нейромережевих структур для оброблення статистичних даних з метою прогнозування та виявлення аномальних показників споживання енергоресурсів. Показано, що системам на основі нейронних мереж завжди протиставлялись експертні системи, які, на відміну від перших, очевидно програмувались. Середовище, в якому працює система, не завжди є статичним і потрібні методи опрацювання даних, які могли б адекватно реагувати на зміну середовища та вміти відповідно адаптувати отримувані результати. Нейронні мережі володіють такою особливістю, як вміння навчатись. Ця особливість і є основним аргументом для застосування таких структур у системах управління енергоефективністю. Розроблена архітектура мережі та застосований процес навчання дав змогу прогнозувати показники спожитої електроенергії з урахуванням багатьох параметрів. Особливістю розробленої архітектури є можливість здійснювати перенавчання у процесі функціонування, не перериваючи його. Використання адаптивного та безперервного навчання нейромережі дасть змогу виявляти аномальні показники даних. Точність такого виявлення було перевірено на реальній вибірці даних. Аналіз отриманих результатів показує, що використання нейронних мереж хоч і потребує швидкодії і часу на навчання, проте, під час класифікації вхідного вектора, швидкодія нейронної мережі перевищує будь-який алгоритм кластеризації.

Різноманітний кліматичний режим світового океану та стан водної поверхні грають істотну роль у формуванні мікроклімату внутрішньосуднових приміщень. Гідрометеорологічні умови, викликаючи різні фізіологічні відхилення від норми у пасажирів і екіпажу, можуть створити у перших незадоволення морською подорожжю, а другим ускладнити виконання службових обов'язків по управлінню судном. Основним призначенням судової системи комфортного кондиціонування повітря (ССККП) є автоматична підтримка заданих параметрів мікроклімату внутрішньосуднових приміщень незалежно від зміни в часі та просторі зовнішніх гідрометеорологічних умов навколишнього середовища. До найбільш поширених на морському флоті способам автоматичного керування і регулювання ССККП відноситься спосіб регулювання шляхом зміни температури холодоносія, яка в свою чергу регулюється зміною продуктивності компресора за допомогою системи керування «Unisab». Дана система допускає регулювання продуктивності компресора в автоматичному режимі, однак, виникає необхідність в завданні значення температури холодоносія механіком в залежності від мінливих зовнішніх і внутрішніх умов навколишнього середовища. Запропонована модель використання програмованих логічних контролерів в якості генератора сигналу управління завданням температури холодоносія дозволяє вирішити проблему коректного регулювання і таким чином збільшити надійність та енергоефективність експлуатації ССККП.

На основі систематизації досліджень наукових праць учених-економістів у статті визначено суть моніторингу соціально-економічних процесів розвитку регіону. З’ясовано умови впровадження моніторингу в процеси соціально-економічного розвитку регіону. Визначено відмінності моніторингу від стандартної статистичної технології. Встановлено, що основною метою моніторингу соціально-економічних процесів є збір, вивчення і підготовка інформації для прийняття і аналізу економічних рішень на різних рівнях управління. За напрямом “відновлювана енергетика та енергоефективність” розглянуто показники, які оцінюють у процесі здійснення моніторингу. Визначено основні завдання моніторингу й наведено принципи формування його інформаційної бази.

У статті представлено результати реалізації програми «Східне партнерство» ЄС у сфері державного управління. Доведено, що розроблені Європейським Союзом програми в рамках співпраці з країнами Східного партнерства, є документами, які формують різні місцеві формати співробітництва між країнами Східного партнерства стимулюючи цим самим їх до провадження реформ. Кількість питань та сфер, у яких ЄС співпрацює із країнами Східного партнерства, постійно розширюється. Сфери реалізації завдань Східного партнерства представлено у трьох наскрізних напрямах (громадянське суспільство; гендерна рівність; стратегічні комунікації) та сімнадцяти згрупованих у межах чотирьох пріоритетів (економічний розвиток та ринкові можливості; розвиток інституцій й належного урядування; енергоефективність, взаємопов’язаність, довкілля і зміна клімату; контакти між людьми, мобільність. До позитивних результатів реалізації програми «Східне партнерство» ЄС у сфері державного управління запропоновано віднести: проведення економічних та структурних реформ, переформатування пострадянського простору, безпека держав-учасниць, посилення політичного діалогу, дія Повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, можливість безпосередньо брати участь у ряді програм ЄС та інші.

Стратегічним завданням Уряду нашої держави є стабілізація економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на основі його глибокої модернізації. Однак заплановане створення в різних регіонах України нових технологічних укладів, модернових виробництв, перспективних секторів економіки неможливе без наявності компетентних кваліфікованих робітників, яких покликана готувати система професійно-технічної освіти. Саме тому ця система потребує державної підтримки й інвестицій в напрямі модернізації усіх її підсистем, приведення у відповідність до вимог сучасного енергоефективного виробництва.У зв’язку з цим, актуальним є оновлення змісту і засобів професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, спрямованих на оволодіння сучасними виробничими технологіями, що уможливлять їх здатність працювати на високотехнологічному обладнанні, використовувати в професійній діяльності енергоефективні матеріали.Зазначимо, що проблема заощадження енергетичних ресурсів України обговорюється політиками, науковцями, роботодавцями протягом 16 років. Однак у професійно-технічній освіті і до сих пір відсутні навчальні дисципліни, які б забезпечували формування у молодих робітників культури енергоефективної діяльності.З огляду на це в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було започатковано новий напрям досліджень, що стосується впровадження питань енергоефективності у первинну професійну освіту і професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві. Створений з цією метою Центр енергоефективності спрямовував свої зусилля на розробку інноваційного навчального курсу «Основи енергоефективності».Підґрунтям створення цього навчального курсу стали результати аналізу практики діяльності підприємств галузей народного господарства, в тому числі й будівельної, а також змісту навчальних планів і програм за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.Виявилося, що на підприємствах гальмується забезпечення заходів щодо: впровадження енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання; зменшення енергоємності продукції; скорочення витрат ресурсів; контролю й управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; участі робітничих кадрів у планових заходах підприємств з енергозбереження.Аналіз змісту професійно-технічної освіти показав, що недостатньою є популяризація і пропагування економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження серед учнівської молоді ПТНЗ і виробничого персоналу підприємств. Було запропоновано до змісту професійного навчання кваліфікованих робітників вводити навчальний матеріал з енергоефективних технологій. Наприклад, для фахівців будівельного профілю доцільно вводити навчальний матеріал, що стосується комплексних енергосистем, вітроенергетики, сонячної енергетики, гідроенергетики, біоенергетики, геотермальної енергетики тощо. Цінною навчальною інформацією для учнів ПТНЗ є сучасні технології будівництва будинків із низькою енергетичною потребою, будинків типу «нуль енергії», будинків «плюс», пасивних будинків тощо.Енергозберігаюче будівництво потребує від кваліфікованих робітників широких компетенцій і знань інтегрованого характеру стосовно: будівельної фізики, систем опалення, вентиляції та акліматизації, технологій сонячної енергії, енергозберігаючої техніки тощо.Розуміючи, що енергозбереження є важливою народногосподарською проблемою, а отже має ґрунтуватися на науковій основі з використанням системного підходу, методів моделювання економічної доцільності використання енергоефективних технологій, матеріалів і обладнання у виробництві, а також альтернативних джерел енергії відбір змісту навчального курсу «Основи енергоефективності» здійснювався з урахуванням досягнень фундаментальної та галузевих наук. У даному випадку підґрунтям відбору змісту навчального матеріалу, що розкриває потенціал енергоефективності й енергозбереження слугували об’єкти, поля й види професійної діяльності кваліфікованого робітника будівельного профілю.У структуруванні навчального матеріалу використовувався модульний підхід, що дозволило утворити п’ять модулів:Загальний, у якому розглядаються питання щодо необхідності енергоресурсів для забезпечення якісного життя як окремої людини, так і суспільства в цілому; обґрунтовується актуальність розв’язання проблеми підвищення енергоефективності на основі економного використання енергоресурсів.Галузевий, у якому розглядаються характерні особливості енергоспоживання в галузі й, відповідно, розв’язання проблем заощадження енергоресурсів.Виробничий, у якому питання підвищення енергоефективності вирішується на рівні підприємства.Професійний, у якому питання підвищення енергоефективності вирішуються в межах професійного поля діяльності, на робочому місці.Побутовий, у якому розглядаються питання енергозбереження в побуті (в умовах ПТНЗ, дома).На вивчення цього курсу розробники відвели 20 годин, з них 6 годин на лабораторно-практичні роботи.Вивчення кваліфікованими робітниками будівельного профілю навчального курсу «Основи енергоефективності» сприятиме формуванню у них енергозберігаючої свідомості, активної громадянської позиції щодо прийняття екологічно й енергетично грамотних рішень у професійній діяльності.

В статті розглядається питання енергоефективності в контексті сучасної будівлі, беручи до уваги як і економічні показники, так і екологічні характеристики та особистий комфорт користувачів. Зазначено актуальність вказаного напрямку в Україні, структуру енергоспоживання та потенціал в сфері енергоефективності з огляду на вже існуючі результати. Переглянуто нормативні документи та нормативно-правові акти, включно з Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», що визначають вимоги до будинків, процедури сертифікації, енергетичного аудиту та фіксують пріоритетні напрямки розвитку держави. Вказується принцип визначення доцільного рівня енергоефективності та його залежності від низки технічних, соціальних та економічних параметрів, де перевага надається впровадженню комплексних енергозберігаючих рішень з необхідністю забезпечення рівномірного впливу на характеристики будівлі та її інженерні системи для досягнення найвищого результату. У статті розглянуто особливості систем автоматизації сучасних будівель, пов’язані з їх розподілом на класи енергоефективності та відповідних наборів характеристик та функцій, що мають бути реалізованими. Також описано методи оцінки впливу системи на енергоефективність будівлі та орієнтовні очікувані економічні вигоди для кожного з визначених класів. Переглянуто параметри та явища, що можуть спотворювати ці результати. Аналіз будівлі дозволяє визначити оптимальну структуру і функції системи автоматизації для скорочення необхідних витрат або більш раціональному використанні матеріальних ресурсів. В результаті визначено перспективний напрямок розвитку галузі автоматизації будівель, посилаючись на отриману інформацію, їх вплив на параметри та роль в показниках енергоспоживання будівлі.

The subject of this work is the effectiveness of apartment building management. The main terms and categories are studied. At this work is studied a modern status of housing industry and economics of Ukraine. At this time the major threats to economics are: dissatis-factory technical condition of a large share of the housing stock of Ukraine, low energy efficiency of apartment buildings, passive attitude of co-owners to effective management and using of common property. There are four types of common property of co-owners apart-ment building and the main forms of their management are defined. In this work studied the existing methods of housing management: Condominium, when the co-owners manage themselves by electing own Management and Chairman, managing of the building by a individual manager or a private management companies, мanagement of municipal management companies. Now in Ukraine has not yet developed a single methodology for assessing the effectiveness of apartment building management, so there are a large number of sci-entific approaches to the formation of such an assessment system. The analysis of economic efficiency and social responsibility should consider that the management system should be aimed at achieving the goals of apartment building management. There main indicators of management efficiency of apartment buildings are: an energy efficiency: issues of technical operation and maintenance and using of energy-saving technologies; environmental indicators: reduction of negative impact on the environment, ensuring the cleanliness of the adjacent territory and improving waste management; social factor: ensuring the rights of co-owners to receive quality services; loyalty of co-owners: their participation in management; communication with state and municipal institutions: participation in local development programs, receiving state support, etc. The choice of methods of avaluation the effectiveness of apartment buildings based on form of condominiums management should be made. There are many differences in the forms of management of an apartment building, which should be counted in the new methodology for assessing the effectiveness of management. Keywords: apartment building, joint property of co-owners, efficiency of apartment building management, apartment building manager. Статтю присвячено ефективності управління багатоквартирним будинком. Досліджено основні терміни та категорії, які використовуються у даному питанні. Визначено види спільного майна співвласників багатоквартирного будинку та основні форми управління ним. Виявлено, що основними показниками ефективності управління багатоквартирними будинками є: технологічна ефективність та енергоефективність, екологічні показники (зменшення негативного впливу на оточуюче середовище, забезпечення прав співвласників на отримання якісних послуг); забезпечення участі співвласників у прийнятті управлінських рішень; комунікації з державними органами та місцевою владою (участь у місцевих програмах розвитку, отримання державної підтримки тощо).Ключові слова: багатоквартирний будинок, спільне майно співвласників багатоквартирного будинку, ефективність управління багатоквартирним будинком, управитель багатоквартирного будинку.

Метою дослідження є оптимізація екологічних показників і показників енергоефективності цукрового виробництва при забезпеченні випуску продукції високої якості в процесі випарювання соку у багатокорпусній випарній установці цукрового заводу за рахунок удосконалення та впровадження математичного забезпечення в АСУТП.На основі даних про споживання енергії та пари проведено аналіз ефективності цукрового виробництва в цілому і по кожній виробничій ділянці окремо. Розрахунковими методами на основі нормативних інструментів для розрахунку базових, проектних викидів в результаті різних процесів визначено вплив найбільш енерговитратних ділянок цукрового заводу, що впливають на стан довкілля. Шляхом диференціювання якісної моделі у розрахунку матеріального балансу виробничого процесу встановлено вплив впровадження удосконаленого математичного забезпечення АСУТП, в якому враховуються показники якості соку і екологічності, на енергоефективність процесу випарювання.Встановлено що основними складовими впливу на довкілля підприємств цукрової галузі є викиди в атмосферу. Викиди цукрових заводів містять як токсичні речовини (монооксид Карбону, оксиди Нітрогену, Сульфуру та тверді частки), так і парникові гази, що спричинюють зміни клімату (вуглекислий газ, монооксид Нітрогену і метан). Скиди цукрових заводів у водні об’єкти небезпечні високим вмістом органіки (за БПК) і можуть спричиняти евтрофікацію водойм. З метою екологічного обґрунтування застосування обраних показників у математичному забезпеченні автоматизованих систем управління цукрового виробництва проведено визначення обсягів утворення парникових газів у результаті використання електроенергії, виробленої єдиною енергосистемою України, природного газу, декарбонізації вапняку та зберігання жому. Визначено, що впровадження ефективних систем автоматизації технологічних процесів цукрового виробництва здатне скоротити споживання природного газу (до 17%) та електроенергії (близько 4%). Визначено вплив застосування показників якості у математичному забезпеченні АСУТП на оптимізацію процесу випарювання.Наслідками досліджень є розробка математичної моделі технологічного процесу випарювання цукрового соку, яка б доповнювала рівняння матеріального балансу врахуванням показника кольоровості соку. Іншим наслідком оптимізації процесу випарювання є зменшення витрати енергоносіїв, що покращує екологічні показники роботи цукрового заводу. Практична цінність дослідження полягає у вирішенні як нагальних проблем економії енергоносіїв в умовах постійного зростання їхньої вартості, так і забезпечення отримання якісної продукції та виконання екологічних вимог як в межах України, так і міжнародних зобов’язань країни. Застосовано нові підходи до розробки математичного забезпечення АСУТП випарного відділення цукрового заводу на основі нейромережевого підходу з урахуванням якості соку для зниження енергоємності процесу і мінімізації викидів парникових газів.

The article substantiates and develops practical recommendations for the research and implementation of an innovative project at the enterprise. The essence of the innovative project is the achievement of specific strategic goals of this company or group of persons engaged in the implementation of the relevant project through the implementation of certain innovations in con-ditions that create certain restrictions, which include the period of project implementation, human, as well as financial resources. In particular, measures to improve the implementation of innovative projects of the enterprise are presented. The problem of the effectiveness of the development and implementation of an innovative project is the need to study the approaches, methods and features of the project implementation. In the process of researching the implementation of an innovative energy saving project, the company's activities were applied: methods of analysis and comparison, financial and economic (for the study of the state of economic, economic and innovation activities) and graphic (for the visual presentation of the results of the study) analyses of the enterprise. To obtain analytical information, the data of statistical reporting and internal reporting of the Private Enterprise "Sci-entific and Production Private Enterprise "Sparring-Vista Center" were used. The trends in the development of the main indica-tors of activity are investigated, innovative projects are evaluated and alternatives to the introduction of innovative energy saving projects into the activities of the Private Enterprise are proposed. The development and implementation of an innovative project in the system of innovative management is based on the process of making management decisions that will ensure its success and economic efficiency. The work has developed practical recommendations for the research and implementation of measures to improve the management of energy efficiency of the enterprise. The system of management of innovative projects is presented of the Private Enterprise "Scientific and Production Private Enterprise "Sparring-Vista Center". The dynamics of electricity costs is analyzed and presented and the processes of development and implementation of the energy saving strategy as a tool for managing the energy efficiency of the enterprise are proposed, which takes into account the conditions and features of the functioning of its energy supply systems and allows solving key problems of efficient use of energy resources in the long term. The main types of energy-saving measures that take into account the mechanism of implementation of energy consumption technologies and affect the choice of energy saving strategy at the enterprise are identified. Attention is focused on the formation of the sequence of development of the implementation program energy management systems at the enterprise.