Academic literature on the topic 'Український експорт'

Успішна реалізація національних інтересів України як учасника міжнародних економічних відносин є неможливою без активізації зовнішньої торгівлі та посилення національної конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Розвиток міжнародних економічних відносин у форматі «Україна–ЄС» значною мірою представлений розширенням двосторонньої торгівлі України з країнами ЄС на основі торговельних преференцій, закріплених в Угоді про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і пов’язаних документах. Проте після п’яти років функціонування Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС розширення подальшої співпраці вимагає ідентифікації ефектів від неї на національну економіку. У статті визначено наслідки Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на український експорт та імпорт з країнами-членами ЄС з використанням моделювання. Оцінка впливу проводилася через побудову чотирьох моделей: модель 1 – вплив асоціації на експорт товарів; модель 2 – вплив асоціації на імпорт товарів; модель 3 – вплив асоціації на експорт послуг; модель 4 – вплив асоціації на імпорт послуг. В результаті встановлено, що Угода не мала суттєвого значення для імпорту товарів та послуг з ЄС до України, що пов’язано з продовженням дії преференційних умов у формі попередніх ставок імпортного мита. Встановлено статистичну незначущість цього показника в моделях аналізу впливу Угоди про асоціацію на імпорт товарів та послуг з ЄС до України. Водночас встановлено вплив Угоди на активізацію експорту товарів та послуг до ЄС.

В статті показано, що український ринок яєць в останні роки характеризується спадною кон’юнктуро. Це пов’язано з великими обсягами виробництва і обмеженим експортом через спалахи в країні пташиного грипу. Визначено, що частка особистих селянських господарств в загальних обсягах виробництва у 2016 р. становила майже половину всієї виробленої продукції. Графічно відображено і охарактеризовано динаміку виробництва яєць в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах за 1990–2016 рр. Охарактеризовано коливання цін на яйця, зміни обсягів експорту яєць та яйцепродуктів. Проведено аналіз структурних змін в експорті української яєчної продукції та ринках її продажу. Визначено найбільших виробників яєць в Україні і охарактеризовано двох перших з них. Проаналізовано їх діяльність за минулі три роки, визначено частку ринку, проблеми, їх причини і можливі шляхи вирішення.

У статті розглянуто економіко-правову систему захисту комп’ютерних технологій України та Сполучених Штатів Америки. Виявлено, що США є першою державою, що розпочала охороняти комп’ютерні програми як об’єкт авторського права. Встановлено, що внесок ІТ-сфери у валовий внутрішній продукт (ВВП) країни за 7 років збільшився в 4 рази: з 1% у 2012 році до 4% у 2018 році. У ході аналізу світового ринку програмного забезпечення визначено частку українського ринку надання послуг в ІТ-сфері. Розглянуто видову характеристику комерціалізації програмного забезпечення України. Досліджено, що основними партнерами України за експортом ІТ-сфери є США (31%), Велика Британія (23%) та інші (46%), зокрема Німеччина, Канада, Ізраїль, Швеція, Швейцарія. Проаналізовано обсяги інвестицій на розвиток ІТ-сфери України, що склали в загальному обсязі у 2016 році 120 млн. дол., у 2017 році – 265 млн. дол., у 2018 році – 295 млн. дол. Проаналізовано попит на українські аутсорсингові компанії, які забезпечують патентно-ліцензійну діяльність на підприємствах як у своїй країні, так і поза її межами. У 2018 році 12 українських компаній та 6 компаній з українськими представниками увійшли в топ-100 лідерів за рейтингом “The 2018 Global Outsourcing 100”. Хоча український ринок має позитивну динаміку щодо експорту продуктів програмного забезпечення, все ще українські фірми не мають значної кількості замовлень на міжнародному ринку. У ході дослідження Асоціації виробників програмного забезпечення було встановлено, що в Україні лише 20% ліцензійного програмного забезпечення, інші 80% не мають потрібних ліцензій, тобто є нелегальними. Запропоновано вдосконалити чинне законодавство України щодо охорони об’єктів інтелектуальної власності у сфері комп’ютерних технологій, що дасть змогу не лише запобігти численним правопорушенням незаконного використання комп’ютерних програм, але й забезпечити значний розвиток країни у сфері комп’ютерних технологій загалом та збільшити можливості держави посісти почесне місце в Європейському Союзі серед експортерів комп’ютерних технологій.

Доведено, що Україна та Ізраїль на сьогоднішній день вважаються відносно молодими державами. Проте історія відносин між українським та єврейським народами налічує не одне століття. Що ж стосується новітньої доби, то Україну та Ізраїль поєднують понад 25 років досвіду дипломатичних відносин. З’ясовано – Ізраїль, як і Україна зараз, мав перед собою чисельні виклики, що загрожували самому його подальшому існуванню. Тому саме ця країна готова надати необхідну допомогу нашій державі, особливо в боротьбі з тероризмом. Станом на сьогодні в Ізраїлі налічується більш як 0,5 мільйона євреїв-вихідців з України, більшість яких активно підтримує зв’язки з нею і висловлюється за подальший розвиток двосторонніх відносин.Обгрунтовано, що Ізраїль зацікавлений розвивати відносини у сфері сільського господарства, пропонуючи поєднати український потенціал з ізраїльськими високими технологіями. Наслідком цього можуть бути нові експортні можливості українських виробників, що відповідатиме світовим трендам і зростаючим потребам світового ринку в продовольстві та продуктах харчування. І хоча Ізраїль не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, він став однією з більшості країн світу, що висловилися в ООН на підтримку України, визнавши РФ агресором і окупантом частини української території. У такому значенні Ізраїль може бути стратегічним союзником України не тільки на Близькому Сході, а й в широкому глобальному контексті.

Стаття присвячена дослідженню основних бюджетоутворюючих галузей економіки України та їх структури експорту. У статті розкрито сутність поняття галузі. Визначено, що найбільшу питому вагу у експорті України займають продукція агропромислового комплексу та продуктів харчування, продукція металургійного комплексу, продукція машинобудування і мінерально-сировинна продукція. Проаналізовано структуру експорту агропромислового, металургійного, машинобудівного та мінерально- сировинного комплексу. Досліджено, що у структурі експорту агропромислового комплексу найбільшу частку становить продаж продуктів рослинного походження, у структурі металургійного комплексу – чорні метали, у структурі машинобудівного комплексу – машини, механізми, устаткування та електротехнічне обладнання, у структурі мінерально- сировинного комплексу – руда, шлак і зола. Встановлено, що у структурі експорту національної економіки переважає сировинна продукція з низьким ступенем обробки. Виявлено проблеми конкурентоспроможності українських підприємств. Визначено, що в цілому для галузей економіки України є характерною висока енергоємність виробництва, брак інвестицій та власних фінансових ресурсів для забезпечення ефективного розвитку виробництва. Запропоновано напрямки трансформації структури експорту по кожній з галузей. Доведено, що напрямками трансформації структури експорту має стати скорочення частки експорту сировини і виготовлення наукомістких товарів, а також нарощення темпів обсягу товарів із високою доданою вартістю.

У статті обґрунтовано необхідність вивчення структурної динаміки національного експорту та імпорту та оцінено структурні зміни зовнішньоекономічної діяльності України. Доведено, що від початку XX століття існувало дві повноцінні хвилі зростання і спадання експорту та імпорту. Перша хвиля – стабільне і стрімке зростання обсягів експорт та імпорту, яке завершилося зниженням зовнішньої торгівлі у період кризи 2009 року. Наступною хвилею стало зростання обсягів імпорту й експорту, яке зумовлене сприятливими умовами на зовнішніх ринках і перервалося політичним чинником – початком війни в 2014 році. Ознаки нової хвилі піднесення українського імпорту/експорту почалися з 2016 році. Ще на початку 2000-х років. у період відносної стабільності експорту та імпорту сформувалися умови для випереджувального зростання імпорту. Резерви поліпшення сальдо зовнішньої торгівлі вичерпалися в 2005 році. Відносно сприятлива кон’юнктура для товарів українського експорту хоч і забезпечувала приріст зовнішніх надходжень, проте виробничі можливості галузей-експортерів вичерпалися. Відтак зовнішня торгівля в Україні набула характеру здебільшого одностороннього зв’язку. Якщо частка імпорту все ж залишалася приблизно на одному рівні, то в останні роки навіть зросла, і в підсумку маємо майже 50% валового внутрішнього продукту (ВВП). Результати свідчать про високий рівень відкритості української економіки, важливість міжнародної торгівлі для її потреб і зростаючу залежність від зовнішніх чинників. В дослідженні виокремлено комплекс чинників такої динаміки імпорту та експорту: економічні та політичні, зовнішні та внутрішні. Зокрема, останнє падіння обох показників пояснено зміною зовнішньоекономічних пріоритетів України. Виділено ключовий чинник змін зовнішньоекономічних пріоритетів України, який дав поштовх дії інших чинників - це події в Криму та на Сході України. Для детальнішого розуміння та зіставлення структурних змін зовнішньоекономічної діяльності України, зроблено аналогічний аналіз цих процесів у Польщі, результати якого виявилися не на користь України.

У статті визначено особливості державного управління в країнах Східного партнерства у сфері розвитку екс- портного потенціалу малого та середнього бізнесу. До країн Східного партнерства входять держави колишнього Радянського Союзу: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Процеси глобалізації та сучасні напрямки міжнародних економічних відносин впливають на державне управління різних країн. Встановлено, що екс- портний потенціал є частиною економічного потенціалу країни і сприяє виготовленню продукції, що є конкуренто- спроможною на тих чи інших міжнародних ринках. Розглянуто стратегічно важливі нормативні та інші документи, прийняті в аналізованих країнах, а також інструменти підтримки експорту. Авторами охарактеризовано експортну діяльність малого та середнього бізнесу в Україні на прикладі Київської, Тернопільської, Херсонської та Черкаської областей. Структури експорту регіонів України оцінюють кількісні та якісні зміни експорту та зовнішнього серед- овища функціонування експортерів товарів і послуг. Аналіз експорту українських товарів до ЄС, Білорусі та Грузії виявив певну динаміку та особливості налагодження зовнішньоекономічних зв’язків. Приділяється увага важливості підвищення конкурентних переваг для просування національних та регіональних брендів у світі. Авторами наведе- но пропозиції щодо вдосконалення державного управління розвитком експортного потенціалу малого та середнього підприємництва в Україні. Розширення доступу до ринку ЄС та вимог відповідності європейським стандартам обу- мовлюють конкуренцію на внутрішніх ринках, оновлюють законодавство згідно європейських стандартів, сприяють модернізації наявного потенціалу в різних галузях економіки.

У статті викладено авторське дослідження ринку товарів легкої промисловості України, актуальність проведення якого зумовлена суперечливістю цифрових даних, значною кількістю нелегального імпорту та тіньового виробництва товарів легкої промисловості. Проаналізовано географію та структуру експортно-імпортних відносин товарів легкої промисловості. В зовнішньоекономічній діяльності виокремлено та досліджено товари легкої промисловості за трьома групами, зокрема, шкури необроблені та шкіра вичинена; текстильні матеріали та текстильні вироби (найбільш вагома група); взуття, головні убори, парасольки та оброблені пух та пір’я. Висвітлено динаміку та товарну структуру роздрібного та оптового товарообороту, індекси фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі за товарними групами в регіональному розрізі тощо. Стан ринку товарів легкої промисловості вітчизняного виробництва визначено як малорозвинутий. Водночас конкуренцію на ринку України можна оцінювати як високу, адже товари низького цінового сегменту значною мірою покриваються експортом з Китаю та Туреччини, а високого – брендовими виробниками з країн ЄС. Труднощі також зумовлені присутністю великої частки тіньового виробництва, торгівлею контрабандними товарами та активним споживанням населенням секонд-хенду. Доведено, що пандемія Covid-19 в українських реаліях засвідчила значний потенціал середнього та малого бізнесу в напрямку швидкої адаптації до новітніх потреб ринку (виготовлення масок, захисних костюмів тощо). Обґрунтовано, що для розвитку підприємствам слід активно співпрацювати в Українській асоціації підприємств легкої промисловості, інвестувати в оновлення власних виробничих потужностей та професійне навчання персоналу. Визначено, що з позицій держави, основними підтримуючими заходами в сфері розвитку виробництва та торгівлі товарами легкої промисловості повинні бути детінізація ринку, зменшення потоків вживаних речей, захист національних виробників тощо.

Низькотехнологічний характер економіки України заважає досягненню сталого економічного зростання, тому необхідною умовою розвитку економіки є активізація експорту інноваційної продукції на світовому ринку технологій, оскільки найбільш динамічним сектором світової торгівлі на сьогодні є торгівля високотехнологічною продукцією.

Мета – проведення оцінки економічних можливостей українських фірм на зовнішніх ринках з точки зору конкурентоспроможності, ризиків, експортного планування для досягнення економічних ефектів. Oб’єктом дослідження у роботі є процеси здійснення українськими компаніями зовнішньоторгових операцій в умовах, що складаються у бізнессередовищі після укладання Україною Угоди про Асоціацію із ЄС (угода про широку економічну співпрацю). Предметом дослідження у роботі є економічні відносини, які виникають між контрагентами при плануванні й проведенні зовнішньоторгових операцій на конкурентому ринку. У вступі обгрунтовано актуальність тематики дослідження. Рoздiл І poбoти «Українські товари (послуги) на закордонних ринках: товарний і географічний розріз» присвячено аналізу торговельно-економічного співробітництва Україна – ЄС та дослідженню маркетингових стратегії українських підприємств по просуванню товарів (послуг ) на закордонні ринки. Роздiл ІІ роботи «Формування стратегії виходу на зовнішні ринки: теорія і практика»: подано процес формування маркетингової стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки та досліджено й охарактеризовано економічні ризики для виробників у стратегіях розвитку. У рoздiлі ІІІ рoботи «Нові можливості для українських товаровиробників на європейському ринку» наведено стратегії дій українських товаровиробників у межах Угоди про Асоціацію з ЄС: товари, ринки, переваги, ризики та запропоноано ефективні стратегії експорту національних компанії до ринків країн-членів ЄС черз їх логістичний і комерційний аспекти; також подано практичні рекомендації щодо розширення зовнішньоекономічної співпраці з європейськими бізнес-партнерами.

Дипломна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів розвитку українського та європейського ринку керамічної цегли. Досліджено географічну та товарну структуру експорту та імпорту керамічної цегли України. Основною метою даного дослідження є розробка теоретичних засад та основних пропозицій щодо формування стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств як на національному, так і на міжнародному рівні.
The master’s thesis is devoted to increasing the competitiveness of Ukrainian enterprises in the global industry markets. The author investigated the geographical and commodity structure of Ukrainian export and import of ceramic bricks. The main aim of this research is to develop theoretical foundations and main proposals for the formation of the strategy of ensuring the international competitiveness of domestic enterprises, both nationally and internationally.

Метою дослідження є поглиблений аналіз і розвиток теоретико-практичних аспектів стратегій зовнішньоторговельних зв’язків України в умовах формування єдиної митної політики ЄС. Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічні стратегії України і економічних суб’єктів на ринках країн Європейського Союзу (ЄС). Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають між економічними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в умовах формування єдиної митної політики з ЄС. Для досягнення мети були поставлені і вирішені такі завдання: • дослідження теоретичних засад аналізу ролі зовнішньої торгівлі в економіках відкритого типу; • виявлення механізму регулювання зовнішньої торгівлі України; • аналіз стану та тенденцій розвитку стратегій зовнішньої торгівлі України товарами та виявлення особливостей розвитку зовнішньої торгівлі України послугами; • ідентифікація інноваційно-інформаційної складової зовнішньої торгівлі України; • визначення ключових проблем розвитку зовнішньої торгівлі України в умовах глобальних ризиків; • визначення стратегічних пріоритетів трансформації зовнішньої торгівлі України в контексті збалансованості її розвитку з внутрішнім ринком; • обґрунтування засад інвестиційного забезпечення, інституціонально організаційного та фінансового механізму розвитку зовнішньої торгівлі України; • визначення інтеграційних і регіональних пріоритетів зовнішньоторговельних відносин України; • розкриття значення експорту та імпорту для України за допомогою аналізу. У роботі дістали подальшого розвитку теоретико-практичні аспекти і складові елементи стратегій зовнішньоторговельної діяльності українських компаній на ринку ЄС в умовах конкуренції і формування єдиної митної політики. Дослідження базувалося на загальнонаукових та емпіричних методичних прийомах економічної науки, зокрема:  загальнонаукових методах та прийомах (аналіз, синтез, індукція, дедукція);  економіко-статистичних методах (порівняльного аналізу, групування, факторного аналізу);  економіко-математичних методах (моделювання). У роботі було використано напрацювання сучасних вітчизняних та іноземних вчених у сфері економіки, провідних бізнесменів, маркетологів, експертів і фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування стратегій зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) фірм» досліджено сутність стратегій зовнішньоекономічних відносин України з ЄС. У другому розділі «Економічне обґрунтування доцільності формування єдиної митної політики ЄС і торговельних партнерів» виявлено доцільність формування єдиної митної політики України та ЄС. Третій розділ «Стратегії ЗЕД українських фірм в умовах формування єдиної митної політики ЄС» присвячено докладному аналізу зовнішньоекономічної діяльності України і розвитку стратегій українських компаній на європейському ринку. Із теми дослідження опубліковано статтю (у співавторстві, англ. мов.) у міжнародному науковому журналі «Механізм регулювання економіки» (Україна, категорія Б, поз. 32 у списку використаної літератури): Viktоr V. Sаbаdаsh, Peter J. Stаuvermаnn & Ruslаnа О. Peleshchenkо. Cоmpetitiveness оf Ukrаiniаn Cоmpаnies in Fоreign Mаrkets: New Chаllenges аnd Оppоrtunities. Механізм регулювання економіки. 2019. № 1. С. 79–89. DОI: https://doi.org/10.21272/mer.2019.83.06.
-
The aim of the study is an in-depth analysis and development of theoretical and practical aspects of Ukraine’s foreign trade strategies in the context of the formation of a common EU customs policy. The object of the study is the foreign economic strategies of Ukraine and economic entities in the markets of the European Union (EU). The subject of the research is economic relations that arise between economic entities of foreign economic activity in the conditions of formation of a common customs policy with the EU. To achieve this goal, the following tasks were set and solved: • study of the theoretical foundations of the analysis of the role of foreign trade in open economies; • identification of the mechanism for regulating Ukraine's foreign trade; • analysis of the state and trends in the development of Ukraine's foreign trade strategies for goods and identification of the peculiarities of Ukraine's foreign trade in services; • identification of the innovation and information component of Ukraine's foreign trade; • identification of key problems in the development of Ukraine's foreign trade in the context of global risks; • determination of strategic priorities for the transformation of Ukraine's foreign trade in the context of balancing its development with the domestic market; • substantiation of the principles of investment support, institutional, organizational and financial mechanism of Ukraine's foreign trade development; • determination of integration and regional priorities of Ukraine's foreign trade relations; • disclosure of the importance of exports and imports for Ukraine through analysis. The theoretical and practical aspects and constituent elements of the strategies of foreign trade activities of Ukrainian companies in the EU market in conditions of competition and the formation of a common customs policy were further developed. The study was based on general scientific and empirical methods of economics, in particular:  general scientific methods and techniques (analysis, synthesis, induction, deduction);  economic and statistical methods (comparative analysis, grouping, factor analysis);  economic and mathematical methods (modelling). The work uses the experience of modern domestic and foreign scientists in the field of economics, leading businesspersons, marketers, experts and specialists in the field of foreign economic activity (FEA). In the first section "Theoretical and methodological principles of formation of strategies of foreign economic activity (FEA) of firms" the essence of strategies of foreign economic relations of Ukraine with the EU is investigated. The second section "Economic justification of the feasibility of forming a common customs policy of the EU and trading partners" reveals the feasibility of forming a common customs policy of Ukraine and the EU. The third section "FEA strategies of Ukrainian companies in the formation of a common EU customs policy" is devoted to a detailed analysis of Ukraine's foreign economic activity and the development of strategies of Ukrainian companies in the European market. On the topic of the research, an article was publish (co-authored, in English) in the International Scientific Journal "Mechanism of economic regulation" (Ukraine, category Б, item 32 in the Refences): Viktоr V. Sаbаdаsh, Peter J. Stаuvermаnn & Ruslаnа О. Peleshchenkо. Cоmpetitiveness оf Ukrаiniаn Cоmpаnies in Fоreign Mаrkets: New Chаllenges аnd Оppоrtunities. Механізм регулювання економіки. 2019. № 1. С. 79–89. DОI: https://doi.org/10.21272/mer.2019.83.06.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні аспекти здійснення зовнішньоторговельної діяльності підприємств АПК: визначено поняття зовнішньоторговельної діяльності підприємств АПК, досліджено та узагальнено чинники, що впливають на її ефективність, досліджено методи оцінювання зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зовнішньоторговельну діяльність ТОВ «Адонара Агро» за її товарною та географічною структурою, проведено SWOT-аналіз чинників, що впливають на зовнішньоторговельну діяльність підприємства, проаналізовано показники ефективності зовнішньоторговельної діяльності ТОВ «Адонара Агро». Запропоновано основні напрями вдосконалення зовнішньоторговельної діяльності ТОВ «Адонара Агро» на ринку зернових культур за рахунок оптимізації організаційної структури та нарощування експортного потенціалу підприємства.
Diploma thesis deals with theoretical aspects of foreign trade activity of agroindustrial enterprises. The concept of foreign trade activity of agroindustrial enterprises is defined, the factors influencing its efficiency are investigated and generalized, methods of estimation of foreign trade activity are investigated. The foreign trade activity of the Adonara Agro LLC according to its dynamics and geographic structure is analyzed, the SWOT-analysis of the factors influencing the foreign trade activity of the enterprise is carried out, the indicators of efficiency of the foreign trade activity of Adonara Agro LLC are analyzed. The main directions of improving the foreign trade activity of Adonara Agro LLC on the grain market by optimizing the organizational structure and increasing the export potential of the enterprise are proposed.

Бєдарєва А. А. Стратегії сучасного брендингу територій: український та зарубіжний досвід : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 061 "Журналістика" / наук. керівник В. В. Березенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 107 с.
EN : Bedareva A.A Strategies of modern territory branding: Ukrainian and foreign experience. Zaporіzhzhia .2020. 107 p. The object of the study is the top 5 best countries in the world in 2020 according to US News & World Report, Ukraine as a global brand and its separate territories (Vinnytsia, Berdyansk, Energodar, Ivano-Frankivsk). The subject of the research is the strategies of creating brands of foreign countries and domestic territories. The purpose of the study: to find out the features and effectiveness of branding areas. To achieve this goal it is necessary to perform the following tasks: 1) consider the types and essence of branding of territories; 2) explore the main stages of branding; 3) determine the specifics of territorial branding; 4) analyze the features and problems of branding territories; 5) to clarify the concept of "brand identification"; 6) to analyze foreign practices of branding of territories; 7) make a SWOT-analysis of the brand of Ukraine and the stages of its formation; 8) explore the branding of specific areas: Vinnytsia, Berdyansk, Energodar, Ivano-Frankivsk. Research methods: to clarify the features of such a phenomenon as branding of territories in Ukraine and determine its specific features, the following methods were used: analysis, synthesis of scientific literature, descriptive method, SWOT-analysis, method of classification and generalization, comparative analysis. The methodological and theoretical basis of the study are the works of domestic and foreign researchers. Thus, the works of K. Dina, O. Bilovodska, L. Evstygneeva, F. Kotler, R. Florida, S. Anholt, S. Veleshchuk, A. Pankrukhena, I. Vazhenina, J. Prykhodenko are devoted to the problems of territory branding and its features. ; study of ways to increase the efficiency of development of territorial brands - D. Aaker, A. Pankrukhina, D. Vizgalov; definition of territorial branding and its types are presented in the works of F. Kotler, V. Dominin, E. Bradley, M. Usachov, M. Kavaratzis, R. Hovers, A. Naida, T. Yakubova, Fakhrutdinova. The scientific novelty of the obtained results is that this work will help to form a general picture of the position of Ukraine as a brand on a par with other territories. Research conducted in the course of the work shows the stages of development of territorial branding of Ukraine in recent years, demonstrates weaknesses and strengths, analyzes mistakes from the work already done by the State, which will be useful in further developing the concept of promotion. Scientific work includes research on the problem of branding small towns, which are very rarely paid attention. But they are an important part of a country's successful positioning. Scope: the materials of the study can be used in the professional activities of branding professionals. This work can be useful for organizations working to develop a strategy to improve Ukraine's position in the international arena, this work can be used by any territory that aims to identify itself. The materials of the work can be used by teachers to present them to students.
UA : Магістерська робота «Стратегії сучасного брендингу територій: український та зарубіжний досвід» – основний текст – 107 сторінок. Для виконання дипломної роботи опрацьовано 80 джерел. Об’єктом дослідження є топ-5 найкращих країн світу 2020 році версією US News & World Report, Україна, як бренд на світовому рівні та її окремі території (Вінниця, Бердянськ, Енергодар, Івано-Франківськ). Предметом дослідження є стратегії створення брендів зарубіжних країн та вітчизняних територій. Мета дослідження: з’ясувати особливості та ефективність брендингу територій. Для реалізації поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 1) розглянути види та сутність брендингу територій ; 2) дослідити основні етапи брендингу; 3) визначити специфіку територіального брендингу; 4) проаналізувати особливості та проблеми брендингу територій ; 5) з’ясувати поняття «бренд-ідентифікації»; 6) проаналізувати зарубіжні практики брендингу територій; 7) зробити SWOT-аналіз бренду України та етапи його формування; 8) дослідити брендинг конкретних територій: Вінниця, Бердянськ, Енергодар, Івано-Франківськ. Методи дослідження: для з’ясування особливостей функціонування такого явища як брендинг територій в України та визначення її специфічних рис було використано такі методи: аналіз, синтез наукової літератури, описовий метод, SWOT-аналіз, метод класифікації та узагальнення, компаративного аналізу. Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. Так, розгляду проблем брендингу територій та його особливостей присвячені роботи К. Діні, О. Біловодської, Л. Євстигнеєвої, Ф.Котлера, Р. Флорида, С.Анхольта, С. Велещука, А. Панкрухеної, І. Важениної, Я. Приходенко; вивченню шляхів підвищення 6 ефективності розвитку територіальних брендів – Д. Аакера, А. Панкрухіної, Д.Визгалова; визначення територіального брендингу та його види представлені в роботах Ф. Котлера, В.Домініна, Е. Бредлі, М.Усачова, М. Каваратзіса, Р. Говерса, А.Найда, Т. Якубової, А. Фахрутдинової Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота допоможе сформувати загальну картину становища України як бренду на рівні з іншими територіями. Дослідження, проведені у ході роботи, показують етапи розвитку територіального брендингу України за останні роки, демонструють слабкі і сильні сторони, аналізує помилки із вже проробленої Державою роботи, що стане у нагоді при подальшій розробці концепції просування. Наукова праця вбирає в себе дослідження проблеми брендингу невеличких міст, яким дуже рідко надається увага. Але вони є важливою частиною успішного позиціонування країни. Сфера застосування: матеріали проведеного дослідження можуть бути застосовані у професійній діяльності фахівців з брендингу. Ця робота може стати у нагоді організаціям, які працюють над розробкою стратегії для покращення позицій України на міжнародній арені, цю працю може використовувати будь-яка територія, яка має за мету власну ідентифікацію. Матеріали праці можуть використовуватися викладачами для презентації їх студентам і навпаки.

Параскевич О. В. Сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник В. М. Вишняков. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 100 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 100 с., 17 рис., 12 табл., 5 додатків, 78 джерел. Об’єктом дослідження є механізм здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами України. Предметом дослідження є сучасні умови та способи ведення зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах. Мета роботи - оцінка умов ведення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами в Україні та розробка шляхів її вдосконалення на сучасному етапі розвитку економіки. Метод дослідження - діалектичний метод наукового пізнання, метод теоретичного узагальнення, системного аналізу, синтезу, методи статистичного та математичного аналізу, методи порівняльного аналізу. У роботі досліджуються теоретичні і практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. Розкривається сутність зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, основні фактори впливу на експортну діяльність підприємства, особливості міжнародної галузевої спеціалізації підприємств. Проаналізовано формування ринкової стратегії у процесі діяльності українських підприємств, здійснено аналіз динаміки іноземних інвестицій на державному та регіональному рівнях. Встановлено, що чим глобалізованіша країна, тим менший обсяг функцій держави вирішується на національному рівні. Проаналізовано наслідки короно вірусу та його впливу на експорт українських підприємств.
EN : Qualifying work for the higher education level "master" specialty 8.03050301 "International Economics". Zaporizhzhya national University, Zaporizhzhya, 2020. Thesis covers research of scientific, methodological and practical bases of formation of foreign economic activity of the enterprise. The company's entry into foreign markets, where fierce competition prevails, is possible only for conditions for the use of modern management methods. The international market is extremely capacious, which creates significant prospects for enterprises, but at the same time makes additional demands on management. The export-import policy of the enterprise requires a specific approach to maintaining the competitiveness of products and firms directly, both in quantitative and qualitative parameters and more careful adherence to the principles and methods of marketing. The paper investigates theoretical and practical aspects of foreign economic activity of Ukrainian enterprises. The essence of foreign economic activity of Ukrainian enterprises, the main factors of influence on export activity of the enterprise, features of the international branch specialization of the enterprises are revealed. The formation of market strategy in the process of activity of Ukrainian enterprises is analyzed, the analysis of dynamics of foreign investments at the state and regional levels is carried out. It is established that the more globalized a country is, the less the functions of the state are solved at the national level. The consequences of the corona virus and its impact on the exports of Ukrainian enterprises are analyzed.

Просвіркіна А. О Перспективи диверсифікації економічного співробітництва України з країнами африканського континенту : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник Н. С. Венгерська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 120 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 120 с., 12 рис., 4 табл., 74 джерела. Об’єкт дослідження є процеси диверсифікації міжнародного співробітництва України. Предмет дослідження – теоретичні та практичні проблеми економічного співробітництва України з країнами африканського континенту. Мета роботи – дослідження перспектив диверсифікації економічного співробітництва України з країнами африканського континенту та розробка заходів удосконалення зовнішньоекономічної політики. Метод дослідження – наукової абстракції; статистично-економічний; аналізу та синтезу; дедукції; узагальнення. У роботі висвітлено сутність, форми та особливості міжнародного економічного співробітництва. Розкрито причини диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків країн. Виявлено особливості розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами африканського континенту. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку зовнішньоекономічної політики України. Визначено перспективні галузеві напрями міжнародного співробітництва. Розроблено заходи щодо удосконалення інституційного забезпечення налагодження зовнішньоекономічних зв’язків.
EN : The object of the study is the processes of diversification of Ukraine's international cooperation. The subject of the study is theoretical and practical problems of economic cooperation of Ukraine with countries of the African continent. The purpose of the work is to study the prospects of diversification of economic cooperation between Ukraine and the countries of the African continent and to develop measures for improving the foreign economic policy. Research method - scientific abstraction; statistical and economic; analysis and synthesis; deductions; generalization. The essence, forms and features of international economic cooperation are covered in the paper. The reasons for diversification of the foreign economic relations of the countries are revealed. The peculiarities of the development of foreign economic relations of Ukraine with the countries of the African continent are revealed. The strategic directions of development of the foreign economic policy of Ukraine are substantiated. The perspective areas of international cooperation have been identified. Measures have been developed to improve the institutional support for establishing foreign economic relations.

Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.