Academic literature on the topic 'Українська система оподаткування'

Категорія принципів у податковій системі продовжує бути актуальною, незважаючи на тривале захоплення науковцями керівними засадами здійснення публічної фінансової діяльності. Принцип верховенства права є загальноправовим принципом, який знайшов своє закріплення в Основному Законі Української держави, у тому числі завдяки тому, що є історично знаковим у життєдіяльності особи, суспільства, держави. Основоположними та вирішальними у доктрині верховенства права є права і свободи людини. Принципу верховенства права, що діє у податковій системі, характерні ознаки принципів права взагалі. Так, цей принцип: 1) має найвищий авторитет; 2) об’єктивно зумовлений соціальним середовищем; 3) є результатом розвитку правової свідомості суспільства; 4) є історико-практичним за походженням; 5) виражає сутність та соціальне призначення права; 6) виступає орієнтиром формування та вдосконалення правової системи, слугує її опорою; 7) акумулює світовий досвід розвитку права, втілює демократичні і гуманістичні традиції. Цілями податкової системи, відданої принципу верховенства права, є законність, передбачуваність, справедливість. Часто потрібно знаходити баланс між потребами держави у надходженнях і не менш законними інтересами та правами платників податків зберегти зароблене /нажите. З одного боку, органи виконавчої влади мають правові підстави для застосування закону, а з іншого – існує необхідність реалізації принципу верховенства права, за яким законодавчий орган, а не податкова адміністрація встановлює податкове навантаження. Взаємозв’язок політики, оподаткування та верховенства права є беззаперечним. Гарантування та повага до основних прав громадян, справедливість та довіра до влади ставлять перед оподаткуванням відповідні вимоги. Для податкової системи також принцип верховенства права основоположний. Його складові знайшли закріплення у Податковому кодексі України. Під час формування та реалізації податкової політики держави уповноважені суб’єкти неодмінно мають керуватися цим принципом, що закріплено у їх посадових обов’язках. Дія принципу верховенства права у податковій системі є передумовою належного правового регулювання податкових відносин, одного із найнеобхідніших кроків у сьогоденних соціально-економічних реаліях, зокрема в умовах необхідності переходу від наглядово-каральної функції податкової служби до сервісної.

Стаття присвячена вивченню процесу впровадження міжнародних стандартів податкового контролю в національну правову систему. Податковий контроль є важливою ланкою державного контролю, яка при ефективному правовому регулюванні та успішній організації здатна наповнювати бюджет країни необхідними їй коштами для забезпечення стабільного соціального та економічного розвиту держави. Перепоною на шляху досягнення поставленої цілі є проблема ухилення від сплати податків, в тому числі з використанням прогалин у законодавстві та міжнародних угодах і недосконалостей правового регулювання податкового контролю. Ухилення від сплати податків давно стало масовим явищем, яке негативно впливає на економічний стан країни, незалежно від рівня її розвитку. Задля протидії даній проблемі розвинуті країни беруть активну участь у розробці та впровадженні дієвих способів здійснення податкового контролю. В умовах сучасних реформаційних процесів та з огляду на розвиток української економіки, постає актуальним питання співпраці України з іншими країнами в сфері контролю за оподаткуванням та імплементації міжнародних стандартів податкового контролю у вітчизняне законодавство. Метою статті є теоретичний аналіз розвитку нормативно-правового забезпечення впровадження в Україні міжнародних стандартів податкового контролю. У статті розглянуто вплив глобальних негативних явищ, таких як агресивне податкове планування, на міжнародні відносини в сфері оподаткування. Проаналізовано найбільш яскраві тенденції розвитку норм міжнародного податкового контролю та їх вплив на реформування нормативно-правового регулювання податкового контролю в Україні. Досліджено кроки держави з юридичного закріплення міжнародних стандартів податкового контролю в національному законодавстві. Незважаючи на, в загальному, досить позитивну динаміку з впровадження нових стандартів виявлено юридичну прогалину, що стосується правового регулювання процесу міжнародного обміну інформацією в податкових цілях.

У статті розглядається діяльність гетьманського управління Б. Хмельницького, спрямована на проведення корисної для молодої української держави внутрішньої торгівлі. Показується запровадження нової системи оподаткування товарів, ліквідація різних митних бар’єрів та розбою на торгових шляхах, упорядкування мір довжини, об’єму і маси. Розкривається прийняття органами влади жорстоких заходів щодо охорони власності, прав і свобод купців та торговців. Економічна політика Б. Хмельницького та його уряду, у якій були наявні елементи меркантилізму та протекціонізму, зрушення в економіці позитивно впливали на стан внутрішньої торгівлі в країні, яка набувала нових обертів, а ринок ставав важливим компонентом господарської системи.

Закономірно, що важливим шляхом підвищення ефективності функціонування українських підприємств є удосконалення механізму оподаткування прибутку. Саме прибуток є основним критерієм ефективності підприємницької діяльності. Вплив цього податку на діяльність підприємств та економіку загалом є однією з важливих проблем в умовах функціонування економічного середовища. Податок на прибуток – це той податок, який використовують в економічній політиці, що може стати ефективним інструментом для підтримки стабілізаційної та макроекономічної політики держави. Суть цього податку головним чином залежить від рівня економічного розвитку країни. Оскільки Україна обрала євроінтеграційний курс, то стає зрозумілим, що її податкова система повинна відповідати європейським прагненням. В іншому разі не буде можливим забезпечити належний рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств і залучити в країну потенційних інвесторів. Недосконалість законодавства зумовлює розвиток застосування тіньових схем і суперечностей у податковому законодавстві. А це свідчить, про те, що сучасний механізм оподаткування прибутку має низку істотних недоліків. Визначено основні проблеми адміністрування податку на прибуток та його фіскальної ефективності на сьогодні, проаналізовано фактори, що впливають на динаміку надходжень та новацій щодо вдосконалення механізму оподаткування прибутку, а також акцентовано на запропоновану урядом України заміну традиційного податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал.

У статті проаналізовано розвиток правової системи України у галузі податкових пільг та її вплив на пере­хід від соціалістичної планової до ринкової економіки. Розглянуто процеси вдосконалення податкового законодавства у складних умовах становлення Дер­жави, які потребували не лише виважених та ефек­тивних рішень суб’єктів законодавчої ініціативи, а й максимально точного та ефективного їх виконання державними інституціями, які адмініструють подат­ки. Проаналізовано роботи провідних українських науковців, які ґрунтовно дослідили правове забез­печення надання пільг у той період та передумови до відповідних законодавчих змін. Виокремлено п’ять етапів розвитку правового регулювання податкових пільг в Україні. Наведено приклади перших законодавчих та норма­тивно-правових актів, якими встановлювалися пільги для підприємств і галузей. Указано на певні помилки під час розроблення та реалізації вказаних актів, які негативно вплинули на розвиток української економі­ки та інвестиційної привабливості України, а також створювали передумови для корупційних зловживань. Досліджено вплив ухвалення Конституції та По­даткового кодексу України на подальше формування податкового законодавства та інструментів реалізації державної політики у сфері оподаткування, спрямова­ної на досягнення стабільних показників у наповненні Державного та місцевих бюджетів з одночасним дотри­манням податкової дисципліни та наданням податко­вих стимулів (пільг, преференцій) для розвитку під­приємництва. Наведено типи податків у ЄС, проаналізовано прак­тику регулювання економік держав-членів ЄС шляхом застосування податкових пільг як державної допомоги, забезпечуючи тим самим конкурентоздатність окремих галузей та надавачів послуг та досягнення показників сталого розвитку в більш широкому розумінні. Розглянуто зобов’язання України у сфері оподат­кування та конкуренції та вказано джерела права ЄС, які потребують імплементації відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також зроблено прогнози стосовно можливого впливу на розвиток податкової системи України та посилення конкурентоспроможно­сті української економіки. Рекомендовано підходи до законодавчого забезпе­чення та практичного застосування податкових пільг із метою ефективної реалізації їх цілей щодо сприяння розвитку економіки України.

Досліджено, що проявом облікової політики певного рівня у сфері бухгалтерського обліку є встановлення нормативних лімітів, якими є бухгалтерський облік та фінансова звітність, їх закріплення в законодавчих документах. Відзначено, що впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в країні відбувається в умовах і під впливом конкретних економічних, політичних, правових і культурних факторів. Проаналізовано регулятори, які визначили типовий перелік аспектів, які впливають на процес застосування МСФЗ. Зазначено, що в усьому світі існують відмінності у формуванні економічних показників, тому Закон «Про національну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», тобто бухгалтерський облік підприємств, визначено як одну з пріоритетних сфер, у якій українське законодавство було налаштовано. Досліджено досвід країн ЄС щодо організації бухгалтерського обліку. Визначено, що в Польщі рекомендації щодо щорічної фінансової звітності повинні містити принаймні баланс, звіт про прибутки та збитки й додаткову інформацію до фінансових звітів; надавати правдиву та достовірну інформацію про активи, зобов’язання, фінансовий стан та прибутки або збитки компанії; опубліковані кожною компанією у відповідному національному реєстрі підприємств. В Ірландії податкові різниці, що виникають унаслідок звільнення від подвійного оподаткування попередньо узгоджених платежів за збитки, пов’язані з державними розрахунками, інших податкових пільг – торговельних збитків, торгових платежів, виробничих збитків, виробничих платежів, також визнаються окремо в податковій звітності. Зазначено, що в європейських країнах – Німеччині, Швеції, Греції, Італії, Іспанії та Португалії – розрахунок оподатковуваного доходу на основі податкового законодавства базується на тих самих методах розрахунку, які надають інформацію про податкові надходження та витрати в системі бухгалтерського обліку й податкову звітність виключно з бази інформації бухгалтерів. Були розроблені рекомендації щодо вдосконалення бухгалтерського обліку в країнах ЄС.

Статтю присвячено аналізу особливостей впровадження стратегічного управління на вітчизняних аграрних підприємствах. Зокрема, досліджено підходи до визначення поняття «стратегія» та запропоновано власне визначення даного поняття. Авторами доведено, що головним завданням стратегії є об’єднання всіх видів діяльності підприємства, а також трудових ресурсів з метою отримання ряду переваг над конкурентами та досягнення високих результатів. В процесі дослідження було сформовано і економічно обґрунтовано думку про те, що розробка стратегії – це певний процес, основою якого є потенціал суб’єкта господарювання, а його основною характеристикою може бути виокремлення цілей та відповідних конкурентних переваг у довгостроковій перспективі, що коригуються завдяки вчасній адаптації до змін у зовнішньому середовищі за допомогою інноваційних технологій та ефективного антикризового управління. Крім цього, в процесі розробки обраного напряму дослідження, визначено особливості стратегічного управління аграрним підприємством та проаналізовано фактори, що перешкоджають прискореному розвитку галузі. Виявлено, що у провідних країнах із найбільш розвиненим агросектором значну роль відіграють транснаціональні компанії, і відповідно, сформовано рейтинг найбільших аграрних компаній світу, досліджено їх основні стратегічні напрямки розвитку. Проаналізовано фінансові результати до оподаткування за видами економічної діяльності за останні десять років і частку експорту за видами сільської продукції. З’ясовано, що найбільший експорт аграрної продукції становлять продукти рослинного походження, а головним імпортером української сільськогосподарської продукції є Китай. Розглянуто чинники, що впливають на вибір стратегії розвитку для аграрного підприємства. Також, автором доведено, що наявність стратегії не завжди означає її успішну реалізацію, що зокрема може бути спричинено наступним: невідповідність організаційної структури та обраної стратегії; непорозуміння серед керівників компанії; відсутність системи колективного прийняття рішень; нерішучість керівництва стосовно нових змін; відсутність достатньої кваліфікації та досвіду керівництва у сфері стратегічного управління; невідповідність рекламних замовлень сезонним коливанням їх реалізації; великий обсяг витрат тощо. Запропоновано імплементацію іноземних стратегій на вітчизняному ринку та принципи стратегічного розвитку аграрного сектору України. Розроблено етапи формування стратегії аграрного підприємства та обґрунтовано доцільність їх реалізації на вітчизняному ринку.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти прибуткового оподаткування, а саме: сутність податкової системи та роль прибуткового оподаткування в ній, особливості формування вітчизняної системи прибуткового оподаткування та її нормативно-правове регулювання. Проаналізовано фіскальну ефективність прибуткових податків в Україні та досліджено їх вплив на діяльність юридичних та фізичних осіб. За допомогою методів математично- економічного моделювання розроблено прогноз номінальних надходжень прибуткових податків до Зведеного бюджету України на 2020-2021 роки. Проведено аналіз світової практики справляння прибуткових податків та запропоновано шляхи імплементації іноземного досвіду в українську систему прибуткового оподаткування, а саме впровадження інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств та введення прогресивної шкали оподаткування і неоподаткованого мінімуму доходів з податку на доходи фізичних осіб.
The thesis considers the theoretical principles of the income tax system, namely income taxes with a strong focus on the essentials of the tax system and the role of income taxes themselves in it. The peculiarities of the formation of the Ukrainian income tax system and its legal regulation is defined. The fiscal efficiency of income taxes in Ukraine is analyzed and their impact on the development of enterprises and individuals is revealed. With the help of mathematical and economic modelling, the forecast of income tax revenues to the Consolidated Budget of Ukraine for 2020-2021 has been developed. The analysis of the world practice of collecting income taxes is carried out. The implementation ways of foreign experience in the Ukrainian income tax system are suggested, namely the introduction of an investment tax credit for corporate income tax and the introduction of a progressive scale of taxation and tax-free income for personal income tax.

Значущість природного капіталу в економічному зростанні нашої держави та значний негативний вплив економічної діяльності на стан довкілля України вимагають виважених державних кроків щодо інтеграції стратегії «зеленої» економіки в суспільно-політичне та економічне життя країни. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29707