Journal articles on the topic 'Тривалість розробки програмного забезпечення'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Тривалість розробки програмного забезпечення.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Тривалість розробки програмного забезпечення.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Чумак, Дмитро Олександрович, and Сергій Олексійович Семеріков. "Розробка програмного комплексу для метакомп’ютерних обчислень." New computer technology 5 (November 10, 2013): 102–3. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.106.

Full text
Abstract:
Метакомп’ютінг (розподілені обчислення в Інтернет) – одна з «модних» технологій останніх десятиліть, призначена насамперед для рішення задач, що вимагають розподіленої обробки великих масивів даних. Для розв’язання на метакомп’ютерах найбільш придатні задачі пошукового і переборного характеру. Класичним прикладом таких задач є задачі теорії чисел. Огляд існуючих розподілених систем показує, що, за рідким винятком, вони є вузькоспеціалізованими (призначеними для розв’язання однієї задачі). Тому розробка архітектури універсальної метакомп’ютерної системи, призначеної для розв’язання вказаного класу переборних задач, має високу актуальність.Основна мета роботи полягала в розробці архітектури універсальної розподіленої системи для розв’язання теоретико-числових проблем та її програмної реалізації. В результаті аналізу літератури та існуючого програмного забезпечення було встановлено, що:Найбільш придатними для розв’язання в розподілених системах є задачі, що вимагають обробки великих обсягів слабко корельованих даних, зокрема теоретико-числові проблеми.Для реалізації розподіленої системи доцільно використовувати класичні технології: інтерфейс сокетів та багатопоточність.Аналіз існуючих метакомп’ютерних систем показує практично повну відсутність оболонок для створення таких систем при високому попиті на даний клас програмного забезпечення.Засоби, використані при побудові розподіленої системи: pthread – застосовується для багатопоточної роботи програмного комплексу; Boost – використовується для створення надійної, розширюваної та простої архітектури програмного комплексу; log4cxx – застосовується для реєстрації процесу роботи програмного комплексу; GMP – використовується для математичних обчислень з високою точністю; OpenSSL, на прикладі якої розглядається можливість організації захищеного зв’язку у програмних засобах за архітектурою “клієнт-сервер”.Функціональна схема роботи створеного в процесі дослідження комплексу Metacomputing Framework (http://sf.net/projects/mcframework/):один сервер займається розв’язанням однієї задачі;при старті сервер одержує діапазон і бібліотеку, що він буде надсилати клієнту;агент одночасно виконує тільки одну задачу (бібліотеку) і з’єднується тільки з одним сервером, але може обробляти кілька діапазонів одночасно (у різних потоках);на одній машині може бути запущено кілька серверів для розв’язання різних задач, так само і з клієнтами;після видачі клієнту конкретного діапазону, сервер чекає на результат протягом визначеного часу, за який цей діапазон нікому іншому не видається; у випадку одержання результату від клієнта, даний діапазон позначається відповідним чином; якщо клієнт не виходив на зв’язок протягом визначеного терміну, даний діапазон вважається неопрацьованим і розподіляється заново;сервер є відмовостійким та періодично зберігає отримані результати у файл, використовуючи який, можна поновити роботи після збою системи чи тимчасової зупинки сервера;агент є кросплатформеним, підтримувані платформи – POSIX (Linux, FreeBSD і т.д.), Windows;агент щораз відкриває і закриває з’єднання із сервером під час звітування та повернення результатів;агент зберігає завантажені бібліотеки. При старті клієнт перевіряє наявність яких-небудь файлів у визначених директоріях, обчислює хеш кожного зі знайдених файлів і намагається по черзі завантажити їх як динамічну бібліотеку. Якщо це вдається, то клієнт одержує версію бібліотеки, викликавши відповідну інтерфейсну функцію;зв’язок між агентом і сервером здійснюється по двох каналах: 1) керуючий (передача команд); 2) канал даних (передача даних, таких як файли бібліотек, результати обчислень тощо).Обчислювальний експеримент проводився на ПП «Апріоріт» (м. Дніпропетровськ). Тривалість експерименту склала двоє доби (49 годин 23 хвилини 55 секунд). В ході експерименту було обчислено 27 перших простих числа Мерсенна, що зайняло 28 годин 7 хвилин і 5 секунд.Усі розрахунки є вірними і відповідають уже відомим числам Мерсенна. Під час експерименту не було отримано помилкових даних, внаслідок чого можна зробити висновок про те, що розроблений програмний комплекс успішно справляється з задачами, для виконання яких він призначений та повністю відповідає технічному завданню.Подальший розвиток дослідження передбачає розширення функціональності програмного комплексу Metacomputing Framework шляхом створення допоміжних програмних утиліт, що надають статистику про хід виконання обчислень в режимі реального часу та дозволяють прозоро додавати і видаляти в працюючій системі нові завдання, а також розподіляти обчислювальні ресурси агентських машин між різними задачами по пріоритетах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Снігур, O. "Інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 44 (November 2, 2021): 149–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-23.

Full text
Abstract:
У статті розкрито інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Визначено етапи еволюції методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Схематично представлено еволюцію методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Виділено чотири етапи еволюційного циклу: модель водоспаду (послідовна), модель фонтану (зворотна), ітеративна еволюційна модель, швидка комплексна модель розробки програмного забезпечення. Наголошено, що у зв’язку зі стрімким розвитком ІТ сфери практично для кожної фази життєвого циклу розробки програмного забезпечення були розроблені інструменти програмної інженерії. Для багатьох етапів існує велика кількість інструментів, які виконують ті ж або подібні функції. Деякі інструменти надають засоби, які охоплюють багато різних етапів, інші зосереджені на певному виді завдання, технології, мові чи проблемі розробки програмного забезпечення. Запропоновано граф функціональної приналежності кожного виду інструментів програмної інженерії до певного процесу життєвого циклу програмного забезпечення. Що дозволило візуально відстежити пристосованість кожного окремого виду інструментів до часового проміжку певного етапу. Описано набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів та зазначається, що окреслена низка інструментів застосовується до аналізу, проектування та інженерних інструментів, але іноді використовується для позначення всіх інтегрованих програмних засобів, розгорнутих у проекті. Наголошено, що незважаючи на інтегральність, структурованість та універсальність багатьох інструментів програмної інженерії та масштабність послуг, які надаються ними, не завжди вони однаково застосовуються продавцями та їх дослідниками, за рахунок наявності специфічних приналежностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Костюк, Ігор, Максим Павленко, Сергій Осієвський, and Олексій Несміян. "Метод підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, no. 3 (December 17, 2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-45-54.

Full text
Abstract:
Розглянуті питання можливості застосування механізму повторного використання коду в процесі проектування та розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Доведена необхідність окремого дослідження питань розробки програмного забезпечення аналітичного та інформаційного ресурсів, що забезпечують підтримку всіх учасників процесу розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Показана необхідність використання механізмів повторного використання раніше розробленого і верифікованого програмного коду, як елементу інформаційного ресурсу. В рамках розробленого методу підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду запропонована нова візуальна форма подання бібліотек функцій у вигляді єдиної програмної оболонки. В якості базового інструментарію вирішення завдання розробки інформаційного ресурсу запропоновано використовувати UML (Unified Modeling Language) – уніфіковану мову моделювання, в основу якої покладено парадигму об'єктно-орієнтованого програмування. Зазначений вибір обґрунтований тим, що UML є невід'ємною частиною уніфікованого процесу розробки програмного забезпечення та по суті являється відкритим стандартом, що використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи. Отримані теоретичні положення відображені в наскрізному прикладі, що відображає однин з можливих варіантів організації бібліотек функцій як елементу інформаційного ресурсу. Розроблено та обґрунтовано діаграми варіантів використання, діаграми взаємодії, діаграми послідовності, діаграми класів. На основі отриманих практичних результатів запропоновано структурну схему методу, яка, на відміну від існуючих рішень включає процедуру вироблення коректур для основних UML-діаграм за вимогами середовищ програмування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Spirin, Oleg M., and Petro G. Shevchuk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОГРАМНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ WINDOWS 8 ДЛЯ НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ." Information Technologies and Learning Tools 40, no. 2 (April 12, 2014): 65–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v40i2.997.

Full text
Abstract:
В операційній системі Windows 8 фірми Microsoft реалізовано низку нововведень стосовно інтерфейсу і технологій розробки програмного забезпечення, що неодмінно варто враховувати в навчанні інформатики. Новітня програмна платформа цієї операційної системи — WinRT є втіленням ідей, що були реалізовані в технологіях Win32 API і .NET. У дослідженні описуються технології розроблення програмного забезпечення, що застосовуються в середовищі операційної системи Windows 8. Подано відомості про розвиток таких технологій. Обґрунтовано доцільність й окремі підходи щодо урахування новітніх технологій розроблення програмного забезпечення в процесі навчання програмування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Асєєва, A., and I. Кулаковська. "Аналіз проблем вибору технології для розробки програмного забезпечення." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, no. 37 (December 28, 2019): 10–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-37-2.

Full text
Abstract:
У розробників є досить широкий вибір технологій для реалізації розробки програмного забезпечення інформаційних систем, з часом зростає і складність таких проектів. Проведено аналіз найвідоміших методологій Agile і Waterfall, щоб визначити, яка є найбільш підходящою для різних програмних проектів, обрано критерії оцінювання. Проведено практичне дослідження шляхом опитування експертів, аналізу результатів та розробленої моделі з метою врахування досвіду розробників за вищезгаданими методологіями. В статті проаналізовані існуючі технології розробки програмного забезпечення, обрано математичну модель для створення системи підтримки прийняття рішень, досліджено питання вибору в умовах багатокритеріальності. Методом для вирішення поставленої задачі став метод Парето-оптимальності та метод звуження множини Парето на основі інформації про відносну важливість критеріїв. Методом дослідження є комп`ютерна програма для моделювання СППР. Практичне значення системи полягає у використанні її у разі прийняття рішення вибору технології розробки ПЗ ІС на основі методу Парето-оптимальності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Доценко, О., and О. Хорошенюк. "ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ НА РОЗРОБКУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Юридичний вісник, no. 1 (April 14, 2022): 44–50. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2301.

Full text
Abstract:
У статті розглядається сутність договору на розробку програмного забезпечення. Вказується на відсутнє комплексне галузеве регулювання ринку розробки програмного забезпечення. Досліджується термін «програмне забезпечення». Аналізуються істотні умови договору на розробку програмного забезпечення. Зокрема виокремлюються такі істотні умови договору на розробку програмного забезпечення як предмет, строк виконання робіт, розмір, порядок і строки виплати винагороди, порядок передачі виконаних робіт, порядок переходу (передачі) майнових прав на предмет договору та конфіденційність. Звертається увага на такий необхідний елемент договору як технічне завдання, відповідно до якого здійснюється формування вимог до створюваного об’єкту. У статті обґрунтовується, що договір на розробку програмного забезпечення обов’язково має містити детальні положення про перехід майнових прав на створений на замовлення об’єкт права інтелектуальної власності. Замовлення програмного забезпечення замовником як правило передбачає отримання виключних майнових прав у повному складі, що дозволить використовувати такий програмний продукт на власний розсуд Замовника. Доводиться необхідність закріплення істотних умов на законодавчому рівні. Аналізується зміст такої істотної умови як конфіденційність. У статті розглядається як можливість укладення угоди про нерозголошення (non-disclosure agreement) як складової частини договору на розробку програмного забезпечення. Зауважено, що у разі укладення договору про розробку програмного забезпечення, сторони якого є резидентами різних держав, слід передбачити і умови що є обов’язковими для зовнішньо-економічних договорів, зокрема: право, що регулює договір; суд, що розглядає спори за договором та інші. Вказується на необхідність виокремлення бажаних умов договору на розробку програмного забезпечення. Пропонується надати законодавчо закріплене визначення договору про розробку програмного забезпечення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Качан, Ганна Миколаївна. "ОСОБЛИВОСТІ КУРСУ «УПРАВЛІННЯ ІТ-ПРОЕКТАМИ» В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 73–80. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).10.

Full text
Abstract:
У сучасних умовах розвитку інформаційної економіки пріоритетним напрямком є розвиток у сфері інформаційних технологій. Розробка програмного забезпечення та програмно-технічних комплексів є досить складним проектом, управляння яким потребує спеціалізованих менеджерів проекту. У зв’язку з цим у середовищі професійних кадрів відчувається гостра нестача навичок з формалізації, підготовки та управління проектами. Отже, виникає нагальна потреба в опануванні світового досвіду розробки, аналізу, впровадження та управління проектами, особливо в сфері розробки інформаційних систем та програмного забезпечення. В статті розглянуто особливості навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами» в закладах вищої освіти І-ІІ рівня акредитації. Головну мету навчання дисципліни «Управління проектами» визначено як формування у студентів уявлення про методологію підготовки й реалізації, способи та засоби побудови проектів, залучення ресурсів для реалізації цих проектів і механізмів управління ними. Завдання дисципліни – дати студентам систему теоретичних знань і сформувати практичні навички у сфері планування, оцінки, моніторингу та супроводження проектів в ІТ-сфері. Розкрито зміст навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами, яка розроблена для підготовки студентів за спеціальністю «Комп’ютерні науки» всіх форм навчання. Студенти здобувають комплекс знань та навичок, що дозволить розуміти процес управління проектами, практично використовувати засоби планування та реалізацію ІТ-проектів, розробляти вірну структуру плану виконання проектів, оволодіти практичними навиками користування інформаційними системами, в яких відбувається розробка та реалізація етапів реалізації проекту, призначення відповідальних за етапи виконання, писати технічні завдання з використанням регуляторних документів та відповідних ГОСТів. Розглянуто деякі методичні аспекти навчання управління проектами як необхідну ланку професійної підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій. Наведено короткий огляд найпоширеніших систем управління проектами: MS Project, Open Рlan Рrofessional та Project Expert. Навчання курсу повинне сприяти засвоєнню студентами базових знань, щодо принципів теорії управління проектами з розробки програмного забезпечення і набуття лабораторних навичок планування, контролю та оптимізації процесів розробки програмного забезпечення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Кулаковська, І. "Нелінійне множинне регресійне рівняння для оцінювання розміру програмного забезпечення з відкритим кодом типу mp3players на JAVA." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, no. 37 (December 28, 2019): 72–80. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-37-11.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються різні підходи до оцінки трудомісткості розробки програмного забезпечення (ПЗ). Аналізується залежність оцінки трудомісткості розробки ПЗ від розміру проекту. Описуються основні види існуючих метрик і можливість їх застосування. Пропонуються показники для порівняння метрик. Нелінійна регресійна модель для оцінювання розміру програмного забезпечення з відкритим кодом типу mp3players на JAVA побудована на основі нормалізації шестивимірного негаусового набору даних (фактичний розмір програми в тисячах рядків коду, загальна кількість класів, загальна кількість зв'язків та інші) в концептуальній моделі даних з 32 програм за допомогою нелінійного регресійного рівняння. Модель, що побудована, в порівнянні з іншими регресійними моделями (як лінійними, так і нелінійними), має більший множинний коефіцієнт детермінації, менше значення середньої величини відносної похибки. Для отриманого рівняння досліджено нормальне розподілення остач, обчислені ширини довірчого інтервалу для нелінійної регресії
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Пташкін, Роман Леонідович, Артем Володимирович Гончаров, and Олександр Степанович Гавриш. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ОБЛІКУ ЕКСПЕРТНИХ ПРОВАДЖЕНЬ У ПІДРОЗДІЛАХ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 2 (June 22, 2021): 5–17. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.241061.

Full text
Abstract:
Робота присвячена проблемам побудови моделей, розробки, реалізації та впровадження інформаційно-аналітичної системи обліку експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України. Аналізуючи сучасні вимоги та принципи розробки програмних засобів для підрозділів МВС України, авторами було сформовано перелік вимог та базових принципів стосовно розробки необхідного програмного забезпечення. Окрім того, було здійснено аналіз сучасних технологій, які можливо використати для розробки системи. Відокремлено ті технологічні рішення, що повністю задовольняють поставлені вимоги. Відтак авторами для розробки програмного засобу обрано архітектуру на кшталт web-додатка, для роботи з яким користувачеві необхідний лише web-браузер, в якому буде відображений графічний інтерфейс користувача, а вся функціональність системи забезпечується web-сервером. При розробці авторами приділено особливу увагу питанню захисту інформації, оскільки воно продиктовано ключовими вимогами до програмного забезпечення, що може бути використане в підрозділах МВС України. Відтак розроблена система фундаментально базується на моделі безпеки «Zero Trust» і здійснює багаторівневе фільтрування та перевірку будь-яких даних, що обробляються в системі. Також система має алгоритми автоматизованої реакції на спроби несанкціонованого вторгнення. Як ключові технології було обрано систему керування базами даних PostgreSQL для збереження та маніпулювання даними, web-сервер nginx для забезпечення функціонування сервера, мову програмування PHP для написання коду серверної частини системи та мови HTML, CSS, Java Script для реалізації графічного інтерфейсу користувача. Виходячи з вимог безпеки, при розробці не використовувалися сторонні бібліотеки чи фреймворки. Безпосередньо для реалізації серверної частини додатка авторами обрано дещо модифіковану модель MVC та реалізовано принцип абсолютної модульності системи. Інформаційно-аналітичну систему було успішно впроваджено в діяльність усіх підрозділів Експертної служби МВС України. Наразі система активно використовується для автоматизованого створення звітності й формування статистичних та аналітичних даних про окремі напрями діяльності служби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Kovalenko, O. "МЕТОДИ ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ ТА КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 116–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.116.

Full text
Abstract:
В роботі визначено і вирішено одне з протиріч, що виникають при розробці ПЗ, яке полягає в нехтуванні фірмамирозробниками ПЗ факторів вразливості безпеки ПЗ. Усі ризики при розробці програмного забезпечення, з більшим або меншим допущенням, можна вважати суб’єктивним результатом виконання процесу, який пов’язаний з нестачею кількісної або якісної інформації про процес, а також її невизначеністю. Зазначені фактори можна вважати головною причиною, яка породжує і супроводжує ризики у всьому їхньому життєвому циклі. В якості вирішення зазначеної проблеми запропоновано використання розроблених методів якісного аналізу та кількісної оцінки ризиків розробки програмного забезпечення.Його відмінною особливістю є врахування факторів експлуатаційних ризиків, особливо ризику невиявлення вразливостей ПЗ і оцінки довільного несуперечливого кінцевого набору «квантів інформації». Доведено, що методика якісної оцінки ризиків проекту є описовою і являє собою процес, спрямований на виявлення конкретних ризиків проекту, а також причин, що їх породжують, з подальшою оцінкою можливих наслідків і вироблення заходів для роботи з ризиками. У процесі якісного аналізу ризиків відбувається вироблення метрик, що відповідають за визначення граничних показників факторів, які сигналізують про прояв ризиків.Розроблено метод кількісної оцінки ризиків розробки ПЗ. Його відмінною особливістю є комплексне використання методики «Аналізу дерева відмов» і способу оцінки показника чистої приведеної вартості проекту розробки ПЗ з урахуванням негативних факторів можливого невиявлення вразливостей безпеки ПЗ. У той же час використання способу оцінки показника чистої приведеної вартості проекту розробки ПЗ дозволяє розглядати проект комплексно, з урахуванням необхідності врахування безпеки і тестування вразливості ПЗ із залученням інструментів, які дозволяють подолати складність, невизначеність і довгостроковість проектів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Волкова, А. Ю., О. В. Харахаш, О. Ю. Сакалюк, and О. О. Козуб. "Розробка електроного дайджесту наукових доробків." Automation of technological and business processes 12, no. 1 (March 30, 2020): 12–17. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1698.

Full text
Abstract:
Метою проекту було створення програмного забезпечення, а саме веб-платформи, який надає можливість впорядкувати, нормалізувати та спростити пошук наукового доробку, що міститься серед періодичних наукових видань. Для досягнення поставленої мети, в розробці програмного продукту, було сформовано наступні задачі: проаналізувати основні проблеми предметної області; проаналізувати існуючі аналогів; обрати засоби реалізації програмного продукту; розробити програмний продукт. Об’єктом дослідження виступив онлайн-сервіс, що впорядковує та спрощує пошук серед наукових публікацій. На даний момент, існує декілька аналогів, але головною відмінністю поміж ними є те, що дані програмні продукти не містять перелік наукових видань Одеської національної академії харчових технологій. Для розробки серверної частини електронного дайджесту був обраний фреймоврк Spring та мова програмування Kotlin. Була розроблена реляційна база даних у вільній об’єктно-реляційній СУБД PostgreSQL. Середовищами розробки були обрані IntelliJ IDEA та DataGrip. Для розробки клієнтської частини електронного дайджесту було використано середовище розробки PHPStorm з інтелектуальним редактором, який підтримує передові технології розробки та включає в себе підтримку баз даних, також володіє повним набором інструментів для розробки Інтернет ресурсу. Інтерфейс дайджесту було побудовано за допомогою HTML5/CSS3, для побудови інтерактивного та функціонального додатку було використано мову JavaScript, а також фреймворк Bootstrap для поліпшення розробки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Варакута, Євген Костянтинович, Анварджан Бекмурадович Бекмурадов, Павло Олександрович Міненко, and Роман Вадимович Міненко. "Особливості рішень СЛАР із функціональними коефіцієнтами." New computer technology 15 (April 26, 2017): 80–84. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.615.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є визначення впливу функціональних зв’язків між коефіцієнтами системи лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР) на коректність розв’язків оберненої лінійної задачі магнітометрії (ОЛЗМ). Задачами дослідження є аналіз існуючих підходів до формування методів розв’язування СЛАР, визначення областей існування стійких розв’язків ОЛЗМ та напрямків розробки методів розв’язування СЛАР. Об’єктом дослідження є обернені задачі магнітометрії, які зводяться до розв’язків СЛАР із функціональними коефіцієнтами. Предметом дослідження є особливості розв’язування СЛАР із функціональними коефіцієнтами при використанні різних структур сітково-блокових моделей геологічних масивів та відповідних алгоритмів програмного забезпечення. В роботі проведені аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми використання різних моделей та алгоритмів для розробки відповідного їм програмного забезпечення. Виділено необхідність переходу до розробки ітераційних методів розв’язування СЛАР, а прямі методи рекомендовано використовувати тільки для одношарових моделей геологічного середовища. Для оцінки ефективності створених методів використовується середньоквадратична нев’язка поля. Результати дослідження планується використати для геологічної інтерпретації карт магнітного поля на ділянках детальних зйомок у Кривому Розі та в деяких інших районах України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Kovalchuk, R. T., and T. O. Korotyeyeva. "Адаптація версії алгоритму Intellisense до профілю поточного проекту." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 84–89. http://dx.doi.org/10.36930/40300514.

Full text
Abstract:
Проаналізовано декілька різних підходів до автодоповнення програмного коду та різні методи їхнього покращення. Досліджено системи автодоповнення програмного коду у різних середовищах розробки (Visual Studio, Visual Studio Code, Eclipse, IntelliJ, тощо) та для різних мов програмування (C#, Visual Basic, JavaScript, Java, Python, тощо). Детально проаналізовано алгоритм IntelliSense та його використання в середовищах розробки програмного забезпечення (ПЗ). Встановлено підходи, за допомогою яких розробники систем автодоповнення програмного коду досягали кращих результатів у знаходженні найкращої пропозиції стосовно завершення коду. Оглянуто системи, що використовують сторонні бази даних для кращого аналізу програмного коду користувача та знаходження найбільш відповідної пропозиції автодоповнення на підставі контексту. Розглянуто різні ідеї для кращого алгоритму та комбінацію декількох у певних системах. Встановлено, що жодна з наявних систем повністю не зменшує фізичну роботу розробника. Запропоновано нову ідею для покращення досвіду користувача під час написання програмного коду. Проведено модифікацію алгоритму IntelliSense, внаслідок чого він підтримує використання фільтрів проекту та впорядковує пропозиції відповідно до популярності їх використання у заданих фільтрах. Спроектовано базу даних, у якій зберігаються створені користувачем ПЗ профілі, їхній статус (увімкнутий чи вимкнений) та кількість використань різних доповнень у цих профілях. Розроблено програмний засіб, що використовує згадану вище модифікацію алгоритму IntelliSense із використанням мови програмування TypeScript та технології розроблення розширень до середовища розробки ПЗ Visual Studio Code. Інтегровано цей програмний засіб у середовище розробки Visual Studio Code за допомогою підтримуваних нею функцій. Проаналізовано приріст у зменшенні часу обирання варіанта доповнення програмного коду від параметрів використання цього програмного засобу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Кукол, A., М. Хомяк, and Т. Гришанович. "Розробка ігрової програми «Судоку» за допомогою середовища програмування PyСharm." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 42 (March 30, 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-22.

Full text
Abstract:
У роботі досліджено засоби розробки програмного забезпечення для створення гри «Судоку». Проаналізовано існуючі алгоритми та програмні засоби гри «Судоку» та запропоновано власний аналог гри, яка розроблена на мові програмування Python в середовищі PyCharm
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Остапець, Денис, Володимир Дзюба, and Тетяна Коваль. "КОМПЛЕКС ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗА ВІДБИТКАМИ ПАЛЬЦІВ В СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ." System technologies 6, no. 131 (March 1, 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-06.

Full text
Abstract:
В роботі розглядаються принципи розробки та організація програмного комплексу для вивчення механізму біометричної аутентифікації за відбитками пальців методом порівняння за особливими точками. Комплекс може бути використаний в навчальному процесі. Метою роботи є розробка комплексу. Вирішувані задачі: аналіз методів та засобів біометрії, зокрема за відбитками пальців, та вибір методу порівняння відбитків на основі порівняльного аналізу; розробка структури та програмного забезпечення комплексу. Представлено порівняльний аналіз методів порівняння відбитків пальців за локальними ознаками. Пропонується організація комплексу, формати даних, описані режими його роботи. Програмне забезпечення комплексу розроблено на мові Python, наведено основні приклади та етапи його роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Hrytsiuk, Yu I., and O. T. Andrushchakevych. "Засіб для визначення якості програмного забезпечення методами метричного аналізу." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 6 (June 27, 2018): 159–71. http://dx.doi.org/10.15421/40280631.

Full text
Abstract:
Розроблено сучасний програмний засіб для визначення якості програмного забезпечення (ПЗ) методами метричного аналізу, що дає змогу за допомогою показників якості розрахувати відповідні метрики і визначити значення комплексного показника якості програмного продукту. З'ясовано особливості процесу оцінювання якості ПЗ, тобто проаналізовано поняття якість програмного продукту як предмет стандартизації, а також рівні подання моделі якості ПЗ, що дало змогу встановити можливість її підвищення шляхом формування відповідних вимог до критеріїв оцінювання якості, вдосконалення моделей метричного аналізу його якості та методів кількісного її вимірювання на всіх етапах реалізації програмного проекту. Встановлено особливості використання метричного аналізу для визначення якості ПЗ, згідно з якими існує відсутність єдиних стандартів на метрики, тому кожен постачальник вимірювальної системи пропонує власні методи оцінювання якості ПЗ і відповідні метрики. Також є складним завдання інтерпретації значень метрик, позаяк для більшості користувачів як метрики, так і їх значення не зовсім є зрозумілими та інформативними. Виявлено, що основними параметрами при виборі варіанту реалізації ПЗ є його вартість та тривалість процесу розроблення й репутація фірми-проектанта, але рішення, прийняті на підставі цих параметрів, не завжди гарантують належну якість ПЗ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Hedzyk, Andrii. "ОПТИМІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ТЕСТУВАННЯ В СИСТЕМІ MOODLE." Professional Pedagogics 1, no. 20 (August 11, 2020): 118–26. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.118-126.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано ступінь дослідженості проблеми розробки і використання електронної форми тестового контролю рівня засвоєння знань, що є актуальним для підвищення ефективності та якості дистанційного навчання в системі Moodle. Представлено матеріал щодо розробки інформаційної технології автоматичного введення тестових даних у дистанційну систему Moodle, а також апробації зазначеної технології. Розроблено авторську програму «Moodle Converter», де реалізовані функції конвертування файлів і проведено тестування програмного забезпечення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Сакалюк, О. Ю. "Реалізація проекту розробки програмного забезпечення автоматизованого керування процесом формування розкладу навчальних занять засобами пакета Gantt Project." Automation of technological and business processes 13, no. 3 (November 4, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2142.

Full text
Abstract:
Основою якісної організації освітнього процесу будь-якого навчального закладу, особливо закладу вищої освіти є розклад навчальних занять. Якість підготовки спеціалістів в значній мірі залежить від методично правильного сформованого розкладу навчальних занять. Розклад навчальних занять та екзаменів є одним з найбільш відповідальних, трудомістких та стомлюючих завдань планування освітнього процесу [1]. Дослідники доклали значних зусиль для розробки універсальної автоматизованої системи керування процесом формування розкладу навчальних занять. Однак на сьогоднішній день немає ідеального рішення цієї проблеми, тому що ми повинні враховувати численні параметри та обмеження. Жодна з раніше розроблених систем не є універсальною і не може задовольнити потреби всіх вищих навчальних закладів. Більшість систем використовують велику кількість вхідної інформації, що зберігається в базах даних. За допомогою складних алгоритмів на основі аналізу вхідної інформації складається розклад. Однак підсумковий графік не завжди ідеальний і може потребувати багато ресурсів та часу. Розклад повинен задовольняти інтереси всіх учасників процесу [2]. Для розробки такої системи потрібно якісно розподілити роботи між виконавцями. Створення, будь-якого проекту завжди починається з його плануванням. Для виконання цих завдань уже давно багато компаній використовують системи управління проектами, які дозволяють ставити певні завдання, визначати людей, слідувати за процесом виконання завдань та виділенням необхідних ресурсів. Завдання управління проектом програмного забезпечення може бути надзвичайно складним, виходячи з багатьох особистих, командних та організаційних ресурсів. Якість програмного продукту залежить від процесу завершення проекту. Час затримок у проекті з розробки програмного забезпечення та низька продуктивність, як правило, впливають на кінцевий результат. Останнім часом еволюція інструментів управління проектами як для програмних, так і для непрограмних додатків прискорюється швидкими темпами, а кількість доступних продуктів значно зросла. Щодня розробляється багато інструментів та програмного забезпечення для управління проектами, які допомагають менеджерам автоматизувати адміністрування окремих проектів або груп проектів протягом їх життєвого циклу [3].
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Савицький, Артем Йосипович. "Дослідження процесу розробки програмного забезпечення при використанні паралельно послідовного підходу." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 25 (October 16, 2014): 53–58. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.25.2014.39185.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Яковина, В. С., and Б. В. Угриновський. "Старіння програмного забезпечення мобільних додатків: аналіз проблематики." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.36930/40300219.

Full text
Abstract:
Виконано огляд та аналіз літературних джерел, в яких досліджено явища старіння програмного забезпечення мобільних додатків. Визначено основні характеристики явища старіння програмного забезпечення. Встановлено, що мобільні системи та додатки є особливо вразливі до ефектів старіння і потребують детальних досліджень. Охарактеризовано основні методи та засоби дослідження явища старіння, що застосовуються для його вивчення в мобільній системі Android. Описано загальну схему дослідження явища старіння, яка дає змогу проводити експерименти та визначати наявність чи відсутність старіння в системі, а також вказує на вплив факторів на прояви старіння. Визначено використовувані індикатори старіння, а саме такі індикатори системи та додатків, як тривалість запуску Android Activity, оперативна пам'ять, файлове сховище, використання CPU, Garbage Collector. Виділено основні фактори, що впливають на прояви явища старіння: технічні характеристики пристрою, типи додатків та програмний код, інтенсивність запуску додатків, події введення, оперативна пам'ять та пам'ять файлового сховища. Встановлено, що згідно з результатами попередніх досліджень, ефективними алгоритмами машинного навчання для визначення наявності старіння є метод опорних векторів та дерева прийняття рішень. Проаналізовано наявні дослідження, методи та засоби виконання процедури омолодження програмного забезпечення для зменшення впливу старіння на надійність системи Android. З'ясовано, що для протидії старінню програмного забезпечення в мобільній системі Android пропонують засоби як на рівні розроблення архітектури та реалізації мобільного додатку, так і на системному рівні і рівні компонент. Встановлено, що ключовим засобом протидії старінню є перезавантаження компонент на рівні системи (наприклад, Activity manager) чи додатків (Java-контейнери), а також є необхідність розроблення таких засобів для планування виконання процедури омолодження. Обґрунтовано актуальність впливу явища старіння на забезпечення надійності сучасних мобільних та вбудованих систем. Визначено напрями майбутніх досліджень, а саме: визначення ефективних факторів і індикаторів для мобільних систем, побудова моделей старіння, розроблення методів і засобів омолодження програмного забезпечення мобільних систем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Lutsenko, Halyna V. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ LABVIEW У ПРОЦЕСІ ОБРОБКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ СТАТИСТИЧНИМИ МЕТОДАМИ." Information Technologies and Learning Tools 35, no. 3 (May 20, 2013): 120–34. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v35i3.816.

Full text
Abstract:
Проаналізовано особливості, що виникають під час підготовки студентів фізичних та інженерних спеціальностей у вивченні статистичних методів і їх застосуванні на практиці. Досліджено основні типи задач, що виникають під час статистичної обробки експериментальних даних. Розглядається методика використання програмного середовища LabVIEW для побудови модуля визначення статистичних параметрів експериментальних вибірок. Описана структура створеного програмного забезпечення і його реалізація засобами середовища LabVIEW. Описана процедура програмування в LabVIEW і низка базових елементів, що використовуються для розробки програми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Злобін, Григорій Григорович. "Закрите і відкрите програмне забезпечення: протистояння чи взаємодоповнення?" New computer technology 5 (November 6, 2013): 36–37. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.67.

Full text
Abstract:
Після появи у 1981 році IBM PC з відкритою архітектурою у всьому світі (і у Радянському Союзі зокрема) розпочались розробки IBM-подібних ПЕОМ. У Радянському Союзі були створені ЄС-1840, Іскра-1030, Нейрон, Пошук-1, Пошук-2, Практик. Очевидно, що скромні характеристики ПЕОМ на мікропроцесорі 1810КМ86 (радянський аналог Іntel 8086) призводили до використання операційних систем CP/M і MS-DOS та прикладного програмного забезпечення для них. Після появи 32-бітних мікропроцесорів архітектури Іх86 стало можливим використання інших операційних систем на IBM-подібних ПЕОМ.Однак більшість українських користувачів продовжували використовувати операційну систему фірми Microsoft і прикладне програмне забезпечення для неї, адже ні фірма Microsoft, ні інші виробники програмного програмного забезпечення “не помічали” того, що в Україні використовується переважно неліцензійне програмне забезпечення.Ситуація різко змінилася після внесення в Кримінальний Кодекс України статті 176 “Порушення авторського права та суміжних прав” та розпорядження Кабінету Міністрів України про продаж ПЕОМ лише з ліцензійним програмним забезпеченням. Лише після цього частина українських користувачів ПЕОМ стали звертати свою увагу на відкрите програмне забезпечення, яке здобуло широке поширення на Заході.На цей час сформувалось жорстке протистояння між фірмою Microsoft, яка є основним продавцем комерційного програмного забезпечення в світі, і світовою спільнотою розробників відкритого програмного забезпечення. Це протистояння вилилось в серію судових процесів, ініційованих фірмою Microsoft, між Microsoft і представниками спільноти. Жоден із цих процесів фірма Microsoft не виграла.На тлі цього протистояння у частини українських чиновників створилось хибне уявлення про існування протистояння між комерційним і відкритим програмним забезпеченням. Автору доводилось чути заяви про неможливість використання відкритого програмного забезпечення в ОС Microsoft Windows та неможливість використання прикладного програмного забезпечення, написаного для ОС Microsoft Windows, в ОС Linux.Безперечно, закритість коду програмного забезпечення фірми Microsoft утруднює таке використання, однак не все так безнадійно – для виконання Windows-програм в ОС Linux можна використовувати або систему Vmware (комерційний продукт), або систему Wine, яка швидко прогресує. В ОС Microsoft Windows без жодних проблем можна використовувати відкрите програмне забезпечення, яке було відкомпільоване з вихідних кодів в цій операційній системі. Як приклад можна назвати офісний пакет OpenOffice.org.ukr, графічний редактор Gimp, переглядач Веб-сторінок Firefox тощо.Версія Microsoft Vista Ultimate, як випливає з офіційної інформації фірми Microsof, повинна мати засоби для запуску Linux-програм в ОС Microsoft Vista.Величезною перевагою відкритого програмного забезпечення перед комерційним є відкритість його коду. Завдяки цій відкритості студенти комп’ютерних спеціальностей мають змогу знайомитись з найкращими зразками програмування світового рівня. Значну частина відкритого програмного забезпечення вже українізовано, іншу частину можна українізувати з власної ініціативи (з дотриманням умов ліцензії, за якою поширюється це програмне забезпечення). Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що:1) на протязі багатьох років фірма Microsoft безуспішно веде війну проти відкритого програмного забезпечення (і це зрозуміло, бо широке поширення відкритого програмного забезпечення призводить до зменшення продаж комерційного програмного забезпечення);2) протистояння між закритим і відкритим програмним забезпеченням немає;3) існує доволі широкий попит працедавців на ІТ-спеціалістів, який мають досвід роботи з відкритим програмним забезпеченням;4) широке поширення відкритого програмного забезпечення в Україні відповідає національним інтересам України, адже завдяки цьому поширенню зменшується обсяг ліцензійних виплат закордонним компаніям.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Ільєв, Ілля, and Володимир Райченко. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЮ ІНЖЕНЕРІВ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПЗ НА ПІДСТАВІ ДОСВІДУ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 1–8. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-1.

Full text
Abstract:
Досліджено теоретичні питання з точки зору кваліфікаційного рівня інженерів з контролю якості програмного забезпечення. Кваліфікаційний рівень інженерів, які претендують на посаду інженера з контролю якості ПЗ у підприємстві, що надає послуги з розробки програмного забезпечення, є дуже важливим показником. Адже кваліфікаційний рівень співробітників та експертиза, що вони мають, відіграють не останню роль у прийнятті рішення, чи буде замовник співпрацювати з підприємством. Але для того, щоб запропонувати замовнику інженера того чи іншого рівню, треба цей рівень спочатку визначити. Визначати та контролювати рівень кваліфікації співробітників треба на постійній основі та за універсальною методикою. Кожне підприємство має індивідуальні системи з визначення кваліфікаційного рівня кандидатів на посаду інженеру з контролю якості ПЗ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

ПОСТРАНСЬКИЙ, Тарас, Максим АФОНІН, and Микола БОЙКІВ. "ВПЛИВ ПРОЕКТОВАНОЇ СХЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ КРУГОВОГО РУХУ НА НЕРЕГУЛЬОВАНОМУ ПЕРЕХРЕСТІ МІСЬКИХ ВУЛИЦЬ НА ТРИВАЛІСТЬ ТРАНСПОРТНОЇ ЗАТРИМКИ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 27, 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.397.

Full text
Abstract:
Щорічне збільшення рівня автомобілізації призводить надмірного навантаження на вулично-дорожню мережу (ВДМ) населених пунктів. Це призводить до появи різного роду проблем соціального та економічного характеру, зокрема збільшується кількість та тривалість транспортних заторів, рівень забруднення навколишнього середовища продукцією роботи автомобільного транспорту, тривалість руху пасажирів громадського транспорту тощо. На сьогодні одним з найпрогресивніших шляхів боротьби з вищезазначеними проблемами є ефективна організація руху громадського транспорту. Це дозволяє скоротити обсяги користування індивідуальним транспортом (легковими автомобілями) і, як наслідок, знизити показники існуючих транспортних потоків. Також, згідно цього постає завдання, щодо реорганізації існуючої та проектування нової ВДМ. Проте це потребує значних фінансових витрат та, часто, є неможливим у населених пунктах з історичною забудовою. Тому, у таких випадках альтернативою для покращення умов руху є покращання існуючих схем організації дорожнього руху. У роботі розглянуто один з варіантів реорганізації ділянки ВДМ, зокрема влаштування кругового руху на нерегульованому перехресті міської вулиці. Зокрема, для прикладу обрано існуюче перехрестя м. Львів. У якості програмного забезпечення для моделювання існуючих та проектованих умов руху, обрано продукт німецької компанії PTV Group – PTV Vissim. За допомогою цього програмного забезпечення встановлено вплив проектованої схеми організації на тривалості перебування транспортного засобу (ТЗ) в заторі та довжину його черги.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Aнтонова, А. Р., and Д. Помогаєв. "Аналіз основних переваг та недоліків різноманітних фреймворків автоматизації тестування." Automation of technological and business processes 12, no. 4 (December 30, 2020): 48–51. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i4.1935.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються програмні засоби для автоматизації тестування програмних продуктів. Авторами проведено аналіз впливу фреймворків автоматизації тестування на сферу розробки програмного забезпечення, також проаналізовано низку задач тестувальників, які можна вирішити за допомогою цих засобів. Сфера IT проникає в усі аспекти життя людини уже давно, але тільки в останні декілька років спостерігається небувала тенденція стрімкого зростання кількості програм, сайтів, спеціалізованих програмних продуктів тощо. Цей стрімкий ріст обумовлений насамперед необхідністю спрощувати виконання рутинних трудомістких задач у багатьох сферах життєдіяльності, що донедавна виконували люди. Вже зараз різноманітне програмне забезпечення застосовуються майже у всіх сферах життя і згодом повністю охопить усі не творчі напрями діяльності людини. Широке застосування комп'ютерних технологій призвело не тільки до збільшення чисельності програмного забезпечення, але й до стрімкого зростання вимог до цих програмних продуктів. Від їх коректного виконання, часом, залежить не тільки користувач, але й цілі галузі комерційного і державного правління. Тестування - один з найважливіших етапів контролю якості в процесі розробки програмного забезпечення. Автоматизоване тестування є його складовою частиною. Воно використовує програмні засоби для створення, виконання тестів і перевірки результатів їх виконання. Автоматизація тестування допомагає оптимізувати час на проведення тестування: надає тестувальникам можливість швидко і якісно проводити тести, мати можливість легко їх міняти, що спрощує сам процес тестування. Авторами проведено дослідження і порівняльний аналіз традиційної методології тестування та Agile методології та зроблені висновки о їх перевагах і недоліках. Основна мета цього дослідження – це проаналізувати процеси автоматизації тестування програмних продуктів, визначити основні переваги та недоліки різноманітних фреймворків автоматизації тестування, зробити виводи щодо доречності використання того чи іншого рішення та засобу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Gordieiev, Oleksandr, and Konstantin Leontiev. "МОДЕЛЬ СЦЕНАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 209–19. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-209-219.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Оцінювання якості програмного забезпечення (ПЗ) є обов’язковим процесом при забезпеченні необхідної якості ПЗ у межах загального процесу його розробки. Постійний розвиток наявних і поява нових інформаційних технологій (штучний інтелект, хмарні обчислення, віртуальна й доповнена реальність тощо) і систем підвищує вимоги до процесу оцінювання та забезпечення якості ПЗ. Постановка проблеми. Існуючі підходи до оцінювання якості мають суттєві недоліки, які пов’язані зі слабкою формалізацією при плануванні завдань оцінювання якості ПЗ, високим ступенем невизначеності при прийнятті рішення відповідальними учасниками процесу, недостатністю або надмірністю інформації, визначенням кількості учасників процесу оцінювання ПЗ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації, що знаходяться у відкритому до-ступі, у яких розглядається сценарний підхід у загальному вигляді й у частині оцінювання окремих завдань якості програмного забезпечення. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Опис сценарного підходу для задач оцінювання якості програмного забезпечення.Постановка завдання. Більш формалізоване представлення сценарного підходу для вирішення задач оцінювання якості ПЗ не розглядалося. Метою статті є розробка моделі сценарію оцінювання якості програмного забезпечення.Виклад основного матеріалу. У статті пропонується представлення й опис моделі сценарію оцінювання якості ПЗ, яка складається з 6 наступних елементів: початкових умов, вхідних даних, дій, перехідних даних, ролей і результатів. Було встановлено, що протягом свого життєвого циклу сценарій може перебувати в наступних станах: сценарій на папері, пілотний сценарій і реальний сценарій. При переході в кожен стан множини елементів сценарію можуть змінюватися. Для формалізації таких змін були введені й формально описані додаткові операції над сценарієм: операція виключення та операція включення. Розглянуто варіанти нерівностей множин елементів сценарію для сценарію на папері й пілотного сценарію. Висновки відповідно до статті. Представлена модель сценарію оцінювання якості програмного забезпечення може застосовуватися при оцінюванні якості ПЗ на основі засіву дефектів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Прокопенко, Тетяна Олександрівна, and Ольга В'ячеславівна Лавданська. "ОЦІНКА КОНФЛІКТНОСТІ КОМПОЗИЦІЇ РОЛЕЙ ПРОДУКТОВОГО МЕНЕДЖЕРА І ВЛАСНИКА ПРОДУКТУ У ПРОЕКТНИХ КОМАНДАХ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 1 (April 15, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.231582.

Full text
Abstract:
У статті порівнюються функціональні обов’язки продуктового менеджера і власника продукту. Наведено підходи до структуризації команд розробників програмного забезпечення. Розглянуто обов’язки та завдання менеджера продукту і власника продукту. З’ясовано, що менеджер продукту як член проектної команди відповідає за прийняття бізнес-рішень та розробку стратегії продукту, а власник продукту відповідає за створення цінності ІТ-продукту. Діяльність продуктового менеджера орієнтована на стратегічний розвиток ІТ-продукту, а власника продукту – на досягнення тактичних цілей під час створення і вдосконалення ІТ-продукту. Частково сфери відповідальності продуктового менеджера і власника продукту перетинаються. Делегування виконання одній людині ролі продуктового мене-джера і власника продукту може призвести до втрати стратегічного бачення цілей ІТ-продукту або ж надмірного заглиблення у процес розробки програмного забезпечення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Seniv, M. M. "Засіб для підбору методології розроблення програмного забезпечення з урахуванням метрик проєкту." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.36930/40310318.

Full text
Abstract:
Проаналізовано найпоширеніші підходи до створення засобів підтримки прийняття рішень для процесу підбору оптимальної методології розроблення програмного забезпечення (ПЗ). З'ясовано, що на сьогодні для досягнення цієї мети використовуються різні методи, переважно багатокритеріальні методи прийняття рішень, але мало застосовуються методи машинного навчання, також у процесі прийняття рішень не повною мірою враховуються метрики проєкту. Визначено, що на цей час існує велика кількість методологій розроблення програмного забезпечення (водоспадна (Waterfall), швидке розроблення додатків (Rapid Application Development), скрам (Scrum), канбан (Kanban) та ін.), які оптимізують процеси у команді та значно полегшують і пришвидшують розроблення програмного забезпечення, але разом з цим, з огляду на різноманітність цих методологій і проєктів, постає питання правильного підбору методології до конкретного проєкту на основі даних про нього, оскільки кожна методологія розроблення програмного забезпечення розрахована на різні типи команд, кількість їх членів, різні типи проєктів та їхню складність. Виділено найбільш значущі метрики проєкту, такі як: розмір та кваліфікація команди, тип проєкту та бюджетування, тривалість виконання проєкту, ризик зміни вимог, локація команди та інтенсивність комунікації зі замовником. Спроєктовано, реалізовано та відтестовано програмний засіб підбору методології розроблення програмного забезпечення з урахуванням наведених вище метрик проєкту та використанням алгоритму random forest, для програмної реалізації якого було обрано мову програмування – Swift 5, середовище розроблення – XCode 10.1, для збереження даних використовується Google Firebase Realtime Data Base. Розроблено засіб у вигляді клієнт-серверного додатку з логічною частиною на стороні клієнта та з базою даних на базі Google Cloud Firestore Data Base, а для зберігання результатів, введених користувачем розробленого засобу, вибрано нереляційну базу даних Google Firebase Database. Здійснено дослідження залежності ймовірності прогнозу відповідності методології проєкту та швидкодії роботи від обсягу даних в Data Set, а також порівняння ефективності використання алгоритмів Random Forest та Linear Regresion для задачі вибору методології розроблення ПЗ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Стасюк, Назар Петрович. "Застосування методу аналізу ієрархій при виборі інструментальних засобів розробки програмного забезпечення." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 25 (October 16, 2014): 77–83. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.25.2014.39190.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Толкунов, С. М. "Нові підходи до розробки начального програмного забезпечення для студентів математичних спеціальностей." Інформаційні технології в освіті, Вип. 1 (2008): 141–44.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Прочухан, Д. В. "Реалізація додатку проведення анкетування членів проектних команд." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (September 24, 2021): 130–35. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.18.

Full text
Abstract:
Розглянуто актуальну проблему забезпечення ефективного механізму анкетування членів проектних команд. В результаті проведеного аналізу публікацій обґрунтовано створення веб-додатку у якості програмного забезпечення для розв’язання наведеної задачі. Програмне забезпечення повинно усувати недоліки аналогів: неефективний контроль введення інформації, відсутність гнучкої локалізації, збереження результатів у незручному форматі. Для реалізації додатку обрано засоби розробки HTML, CSS, Javascript. Для зберігання результатів використано систему керування базами даних Firebase. Адаптивність розробленого додатку надає можливість користувачам проходити анкетування на різних типах пристроїв, переглядати підсумки опитування, а адміністраторам – проводити аналіз отриманої інформації, здійснювати налаштування зовнішнього вигляду анкети: редагувати параметри і зміст питань, додавати нові питання і видаляти неактуальні. Реалізовано окрему сторінку для перегляду бази даних анкет і підсумків опитування, на якій за рахунок програмного стискання інформації забезпечується зручний перегляд для користувача. Передбачено контроль введення числових покажчиків, обов’язковий вибір однієї правильної відповіді у відповідних питаннях, що надає розробленому додатку переваги над аналогами. Програмний код оптимізовано для забезпечення мінімального часу завантаження додатку – 0.9 с. Забезпечено можливість подальшої локалізації додатку за рахунок використання JSON-формату. Працездатність програмного додатку перевірена з використанням різної апаратної і програмної конфігурації. Розроблений додаток може бути використаний для проведення анкетування членів проектних команд, збору параметрів оцінювання проектів, колекціонування, обробки результатів, застосування в програмному забезпеченні “PM Guide”. Гнучкість архітектури і програмного коду надає можливості використовувати застосунок для проведення інших видів опитування в проектному менеджменті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Podlipaiev, V. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОГО ВИКОРИСТАННЯ СЛАБО СТРУКТУРОВАНИХ ДАНИХ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 61 (September 11, 2020): 4–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.004.

Full text
Abstract:
Предметом вивчення в статті є існуюче програмне забезпечення для ведення геопросторового аналізу та забезпечення геоінформаційної підтримки прийняття рішення. Метою є вивчення та аналіз програмного забезпечення для побудови спеціалізованих геоінформаційних систем трансдисциплінарного використання слабо структурованих даних. Завдання: вивчити та проаналізувати можливості окремих зразків програмного забезпечення для побудови спеціалізованих геоінформаційних систем їх особливості щодо реалізації алгоритмів збору, систематизації, накопичення та візуалізації даних та можливості щодо реалізації механізмів інформаційного забезпечення геопросторового аналізу, особливо з використанням слабо структурованих даних. Використовуваними методами є: методи статистичного аналізу, методи оптимізації, методи моделювання, методи побудови складних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що актуальним питанням є – застосування геоінформаційних систем для роботи з геопросторовими даними та пов’язаної з ними інформацією, які зберігаються в різноманітних інформаційних ресурсах у слабо структурованому вигляді. В рамках даної статті надані результати вивчення та аналізу можливостей окремих зразків програмного забезпечення, які в подальшому можуть бути використані при створенні геоінформаційних систем для ведення геопросторового аналізу та забезпечення геоінформаційної підтримки прийняття рішення з використанням таких видів даних. Висновки. Сучасні системи ведення геопросторового аналізу неможливо уявити без всебічного та різнотематичного інформаційного забезпечення. Проведений аналіз підходів до побудови геоінформаційних систем показав, що існуючі рішення не дозволяють здійснювати пошук, збір та тематичну систематизацію потрібних, а особливо негеопросторових даних, які знаходяться у різнорідних інформаційних ресурсах та викладені у неструктурованому вигляді. Тому, розв’язання задачі забезпечення інформаційного забезпечення геопросторового аналізу полягає в інтеграції або поєднання міждисциплінарного інформаційного середовища з геоінформаційною системою та в необхідності розробки засобів забезпечення загального трансдисциплінарного онтологічного представлення семантики, що забезпечить можливості зберігання, обробки та доступу до його різнорідних об’єктів та інформаційних одиниць.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Жидков, С. М., О. В. Никифоров, and М. І. Романович. "Концепція використання інформаційних технологій при управлінні ризиками для безпеки польотів державної авіації." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(46) (February 17, 2022): 20–27. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.03.

Full text
Abstract:
Розглянуто концепцію створення перспективної автоматизованої системи управління безпекою польотів державної авіації. В основу концепції покладено завчасне виявлення та профілактика небезпечних факторів та ризиків з урахуванням людського та організаційного факторів за рахунок реалізації процесів централізованого збору, узагальнення і аналізу великих даних про стан авіаційної системи. Сформульовано актуальні наукові завдання щодо розробки спеціального програмного забезпечення запропонованої автоматизованої системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Гринюк, С., K. Бортник, and М. Поліщук. "Мобільний додаток для роботи куратора групи засобами Android Studio." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 23, 2020): 116–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-18.

Full text
Abstract:
Для створення програмної системи у роботі було пройдено усі етапи розробки клієнт-серверного додатку, а саме: розглянуто декілька додатків-аналогів, що реалізують схожий функціона, на етапі проектування програмної системи розроблено архітектуру клієнта, сервера та додатку в цілому, складено загальну структури діаграму таблиць в базі даних, на етапі програмної реалізації, з використанням об’єктноорієнтованого підходу в інтегрованому середовищі розробки програмного забезпечення Android Studio, реалізовано функції клієнтської системи, які написані на мові програмування Kotlin.В середовищі веб-програмування PHPStorm було розроблено набір серверного функціоналу, який спростив та покращив роботу додатку з базами даних. Розроблено інтерфейс програми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Obikhod, Y., V. Lysechko, I. Kovtun, Y. Shuvalova, and S. Skolota. "МЕТОДИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ І МАСШТАБУВАННЯ В МЕРЕЖАХ БЕЗПРОВОДОВОГО ДОСТУПУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 55 (June 21, 2019): 171–75. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.171.

Full text
Abstract:
Віртуалізація і масштабування різних процесів вже давно вбирає в себе все нові і нові галузі. Крім поширеної віртуалізації мереж, продовжують розвиватися віртуальні компанії. В якості прикладу можна привести віртуальних операторів мобільного зв'язку (MVNO), які використовують для обслуговування абонентів фактично «чужі» мережі, проте мають ряд переваг в порівнянні з традиційними операторами зв'язку. У перспективі даний підхід дасть можливість забезпечити найкраще підключення абонента в його точці присутності та використовувати віртуальні сервіси. В недалекому майбутньому мережева інфраструктура мобільного зв'язку повністю або частково перестане бути власністю операторів, а функції операторів будуть мати більшою мірою логічний характер. Перехід до подібної схеми обслуговування буде відбуватися не тільки на абонентському рівні, а й на рівні розробки відкритого програмного забезпечення, операційних систем, мережевих технологій. Подібна реорганізація потребуватиме певних часових ресурсів, адже знадобиться узгодження стандартів, модернізація обладнання, створення нового програмного забезпечення захисту інформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Khalimonchuk, V. "Функціонування програмного забезпечення СВРК ВВЕР-1000 верхнього рівня в умовах реалізіції в Україні розширеної програми з диверсифікації ядерного палива." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(65) (March 26, 2015): 7–12. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.1(65).02.

Full text
Abstract:
Розглядається можливість і доцільність розробки в Україні власного математичного забезпечення для СВРК ВВЕР-1000, що є однією з важливих умов реалізації розширеної програми диверсифікації ядерного палива. Програмне забезпечення верхнього рівня пропонується розробляти на основі власних напрацювань у створенні програм відновлення поля енерговиділення, які раніше успішно використовувалися в аналізі безпеки РБМК-1000.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Striuk, Andrii M. "Проблемні питання навчання інженерії вимог у професійній підготовці фахівців з інженерії програмного забезпечення." Educational Dimension 56, no. 4 (March 29, 2021): 90–101. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4441.

Full text
Abstract:
На основi систематичного аналiзу дослiджень з проблеми формування здатностi майбутнiх фахiвцiв з iнженерiї програмного забепечення (IПЗ) iдентифiкувати, класифiкувати та формулювати вимоги до програмного забезпечення визначено ключовi проблеми навчання iнженерiї вимог та шляхи подолання протирiччя мiж визначальною роллю iнженерiї вимог у практицi промислової розробки великих програмних проектiв i недостатньою мотивацiєю до ї ї опанування в процесi професiйної пiдготовки фахiвцiв з IПЗ: застосування дiяльнiсного та конструктивiстського пiдходiв, iгрових методiв навчання у процесi моделювання вимог; активне залучення стейкхолдерiв до виявлення,формулювання та верифiкацiї вимог на початку проекту та оцiнки його результатiв наприкiнцi; застосування мобiльних технологiй для навчання географiчно розподiленої роботи з вимогами; уведення мiждисциплiнарних наскрiзних проектiв з IПЗ; залучення студентiв до реальних проектiв;стимулювання створення мiжфахових та рiзновiкових студентських проектних команд.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Орловський, Дмитро Леонідович, Ірина Вікторівна Лютенко, and Сергій Олександрович Лілікович. "Підхід та засоби вимірювання суб’єктної диверсності в умовах багатоверсійної розробки програмного забезпечення." Bulletin of National Technical University "KhPI". Series: System Analysis, Control and Information Technologies, no. 45 (December 20, 2016): 55–58. http://dx.doi.org/10.20998/2079-0023.2016.45.09.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Kovalenko, O. "РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕДТЕСТОВОЇ КОМПІЛЯЦІЇ ТА РОЗПОДІЛУ ДОСТУПУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 50 (September 12, 2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.115.

Full text
Abstract:
В даній роботі розроблено інформаційну технологію передтестової компіляції та розподілу доступу в якості практичного застосування в області комп’ютерної інженерії та розробки програмних додатків. В рамках розроблюваного методу розподілу доступу при оптимізації з урахуванням передкомпіляційного профілю програми проводиться необхідний збір даних, що формуються в множині профілів користувачів. Для підвищення точності урахування профілів користувача, специфіки його діяльності та характеристик комп’ютерної системи пропонується розбиття процесу компіляції на дві фази: фаза синтезу програмного забезпечення з урахуванням можливостей сучасних компіляторів; фаза адаптації та розподілу доступу до програмного забезпечення з урахуванням профілів програми і користувача. Такий поділ передтестової компіляції на дві фази дозволить вирішити наступні задачі: розподіл доступу користувачів з урахуванням можливостей персоналізації відповідних профілів; врахування внутрішніх характеристик комп’ютерної системи користувачів (архітектури, планувальника команд, та ін.); врахування можливостей розподілу доступу при збірці та підтримці програмного забезпечення. Для вирішення задач динамічної машинно-незалежної оптимізації доцільно скористатися відомою технологією компіляції LLVM. У запропонованій інформаційній технології передтестової компіляції та розподілу доступу в першій фазі виконується процедура машинно-незалежної компіляції з використанням LLVM. Результат першої фази зберігається у файл LLVM і додатково генеруються дані про архітектуру програмного засобу та алгоритм можливої інсталяції. Виконання другої фази можливо з використанням програмних засобів віртуального моделювання (віртуальних машин), а також безпосередньо на комп’ютерних системах користувачів з урахуванням особливості їх профілів і характеристик обчислювальних засобів. Таким чином, розроблено метод передтестової компіляції та розподілу доступу, що відрізняється від відомих врахуванням профілів користувача при синтезі додатку, а також використанням ресурсів «хмарних сховищ» в процесі отримання інсталяційних версій. Це дозволить підвищити рівень безпеки розроблюваних додатків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

КУДЛАЧ, Віра, Юлія КОРНУТА, and Ігор КАТАМАЙ. "Методологія управління проектами Agile: філософські аспекти." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, no. I (September 27, 2019): 115–26. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-i.09.

Full text
Abstract:
У статті досліджується Agile як одна із методологій розробки програмного забезпечення (ПЗ), що базується на ітеративному розвитку. Розкрито парадигму Agile методології на основі наукових здобутків у процесах управління ПЗ в ІТ – сфері. Обґрунтовано взаємозв'язки між науково-технічною та практичною діяльністю у відповідності до сучасних потреб суспільного життя. Проаналізовано основні принципи процесу управління проектами за допомогою Agile, їх переваги та недоліки. Визначено специфіку та особливості даної методології, що передбачає орієнтацію на вміння і навики працювати в команді, постійно взаємодіяти для забезпечення ефективної координації та контролю за проектом. Розглянуто філософсько-гуманітарні аспекти, акцентовано увагу на постійній комунікації та співпраці, забезпечення високого рівня задоволення потреб кожного члена команди на основі культурно-етичних норм та цінностей, що сприяють успішному виконанню завдань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Вавіленкова, A. "Особливості реалізації етапу проєктування програмного продукту Scrum-командою у програмному середовищі Visual Studio." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 42 (March 24, 2021): 130–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-18.

Full text
Abstract:
Проаналізовано та описано роль членів командного проєкту за методологією Scrum. Зосереджено увагу на важливості проєктування, як одного з основних етапів життєвого циклу розробки програмного забезпечення. Висвітлено основні моменти процесу реалізації етапу проєктування в програмному середовищі Visual Studio на базі Team Foundation Server з використанням шаблону Scrum. Це дає змогу відтворити всі характерні для Scrum-команди артефакти та візуалізувати процеси вирішення поставлених задач, а за допомогою UML-діаграм отримати необхідні моделі для проєктування роботи команди.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Стецюк, М. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ПРИ ВПЛИВАХ ЗЛОВМИСНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, no. 2 (December 15, 2021): 57–68. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2021-68-2-7.

Full text
Abstract:
В роботі проведено аналіз використання інформаційних систем (ІС) різного призначення, яке продовжує стрімко зростати. Зловмисники прагнуть отримати певні фінансові вигоди і це спонукає їх до розробки зловмисного програмного забезпечення (ЗПЗ), яке використовують проти ІС. Тому, актуальними на сьогодні завданнями є розробка спеціалізованих ІТ різного призначення, які б забезпечували можливості з захисту інформації в умовах впливів ЗПЗ та комп’ютерних атак. Результатами роботи є створення інтегрованих в апаратні та програмні компоненти ІС засобів захисту інформації ІС, які у своїй сукупності утворюють комплексну підсистему захисту інформації: сегментування мережі, виокремлення серверної частини в окрему під мережу з можливістю гнучкого налаштування політик безпеки для кожного сегмента підвищує стійкість ІС до атак ЗПЗ; застосування криптографічних засобів захисту гарантує відсутність несанкціонованого доступу до інформації в фізично неконтрольованих каналах передачі інформації, а також зменшує можливості ведення розвідки комп’ютерної мережі ІС; застосований метод запуску клієнтських АРМ з двохфакторною автентифікацією ПЗ та користувача унеможливлює підключення нелегальних програм та незареєстрованих копій штатного ПЗ; нетривіальні процедури контролю за операціями маніпулювання даними, виконання всіх операцій з даними під управлінням транзакцій гарантують цілісність та узгодженість інформації в ІС, а застосування контролю активності АРМ, гнучка дворівнева система управління наданням прав доступу до ресурсів ІС додатково зменшує вірогідність несанкціонованого доступу до інформації; автоматизована система резервного копіювання з територіальним розмежуванням місць зберігання копій та перевіркою їх робото здатності унеможливлює не відновлювану втрату інформації. Проведені експерименти підтверджують працездатність засобів захисту інформації ІС та зроблені висновки. Реакція ІС на впливи, змодельовані в обох експериментах була очікуваною і в межах встановлених часових меж. Розроблений метод забезпечення захисту інформації ІС в поєднані із організаційно-правовими заходами, використані як єдиний комплекс, дозволяє отримати технологію, застосування якої при розробці спеціалізованої ІС, гарантує високий рівень її захищеності її ресурсів від деструктивних впливів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Аскаров, Н. А. "АВТОМАТИЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА СКЛЯНОЇ ТАРИ." Automation of technological and business processes 13, no. 2 (August 2, 2021): 11–19. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i2.2051.

Full text
Abstract:
Для ефективної роботи підприємства необхідно високоефективне управління, яке в сучасних умовах спирається на певні програмні продукти. Питання розробки сучасних програмних продуктів є актуальним, багато розробників запропонували свої рішення.Загальним недоліком всіх рішень є низька гнучкість систем, - для їх адаптації під конкретне підприємство потрібна робота кваліфікованого програміста. На кафедрі автоматизації виробничих процесів та робототехнічних систем ОНАХТ в рамках дипломної роботи бакалавра було розроблено систему управління бізнес-процесом виробництва скляної тари на підприємстві Ілона ЛТД. Створено модель організаційної структури підприємства, яка відображає розподіл роботи по підрозділах і управлінським органам, між якими формуються певні відносини, пов'язані з реалізацією владних повноважень, потоків розпоряджень та інформації. Проведене виділення бізнес-процесів підприємства та створення його процесної моделі, яка описує процес послідовного перетворення матеріальних, сировинних і інформаційних потоків підприємства дозволило визначити процеси для подальшої їх автоматизації. Розроблена BMPN нотація, яка відображує в зручной формі бізнес-процеси, які проходять в компанії, та їх зв’язок, послідовність, відношення до структурних підрозділів дозволила остаточно визначити конкретні процеси для автоматизації. Розроблене та затверджене технічне завдання на створення програмного забезпечення для АСУП, а саме створення програмного продукту зберігання, контролю, обліку і аналізу даних про замовлення, складськи запаси сировини, готової продукціі, постачальників та замовників, результатів інвентарізації, розрахунків сировини для виробництва стало основою для розробки програмного продукту – сайту. Створення інтерфейсів та функціоналу для кожного з керівників бізнес-процессів, яки були автоматизовані забезпечило зручне використання програмного продукту для користувача. Подальший розвиток питання автоматизації управління процесом виробництва скляної тари знайде в випускній роботі магістра.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Klevtsov, O., and S. Trubchaninov. "Комп’ютерна безпека інформаційних та керуючих систем АЕС: кібернетичні загрози." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(65) (March 26, 2015): 54–58. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.1(65).12.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню кібернетичних загроз як одного з аспектів комп’ютерної безпеки інформаційних та керуючих систем АЕС. Коротко розглянуто базові поняття, терміни й визначення у сфері комп’ютерної безпеки. Дано аналіз потенційних кібернетичних загроз на стадіях розробки й експлуатації інформаційних та керуючих систем АЕС. Наведено основні типи загроз, серед яких шкідливі закладки в програмному забезпеченні й технічних засобах (зокрема покупних), комп’ютерні атаки по мережах передачі даних, внесення шкідливих програм із зовнішніх носіїв інформації та портативних пристроїв. Особливу увагу приділено впливу програмного забезпечення низьких класів безпеки на програмне забезпечення більш високих класів безпеки. Наведено приклади реальних інцидентів на ядерних установках, спричинених умисними кібернетичними атаками або ненавмисними комп’ютерними помилками під час роботи з програмним забезпеченням систем, важливих для безпеки АЕС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Петрович, Роман Йосипович, Ольга Володимирівна Тумашова, and Ірина Сергіївна Костенко. "Особливості методики викладання мови програмування Сі для студентів технічних спеціальностей." New computer technology 5 (November 10, 2013): 87. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.97.

Full text
Abstract:
Широке застосування обчислювальної техніки вимагає від спеціалістів різних спеціальностей знайомства хоча б з основами програмування. Щоб ефективно працювати у своїй галузі, сучасний спеціаліст повинен вміти не тільки користуватись наявним програмним забезпеченням, а й розробляти своє програмне забезпечення для розв’язування нескладних поточних задач. Для цього можуть знадобитися прості в користуванні засоби розробки програмного забезпечення, як, наприклад, мова програмування Сі – одна з найпопулярніших мов структурного програмування, що використовується як для розробки сучасних системних програмних засобів, так і прикладних програмних продуктів. Мова програмування Сі і сьогодні є засобом розробки прикладних програм. Для мови Сі існують інструментальні середовища розробки, зокрема для операційної системи Linux, які можна використовувати безоплатно.Вивчення мови Сі може слугувати гарним стартом для вивчення основ програмування: вироблення алгоритмічного мислення та набування навичок створення простих програм. Ґрунтовне засвоєння мови Сі може стати першим кроком до програмування мовами C++, С# та Java.У міру розповсюдження комп’ютерної техніки вся сукупність людей, що взаємодіє з нею все більш чітко поділяється на дві великі групи:1) системні і прикладні програмісти, що розробляють системне програмне забезпечення і пакети прикладних програм для розв’язування великих класів завдань із різних галузей; 2) широке коло користувачів.Відповідно і методика викладання мови програмування Сі для студентів має свої особливості. Тому необхідно розвинути у студентів навичок формування послідовності дій, необхідних для досягнення потрібного результату за допомогою фіксованого набору засобів, які пропонує мова програмування Сі і навчити їх створювати програми для розв’язування інженерно-технічних задач, що і намагалися автори висвітити в посібнику [1], який уявляє собою конспект лекцій з курсу “Мови програмування” (зокрема, програмування мовою Сі) для студентів технічних спеціальностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Мисліцька, Наталія Анатоліївна, Володимир Федорович Заболотний, and Ірина Юріївна Слободянюк. "ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ФІЗИКИ ДЛЯ УЧНІВ КЛАСІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО НАПРЯМУ." Information Technologies and Learning Tools 74, no. 6 (December 30, 2019): 42–55. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3164.

Full text
Abstract:
У статті описано структуру та контентне наповнення електронного навчально-методичного комплексу для учнів «Фізика: суспільно-гуманітарний напрям профільного навчання» у вигляді веб-сайту, створеного на базі прикладного програмного забезпечення, Інтернет-ресурсів та хмарних сервісів, який розміщений у вільному доступі. Наведено приклади дидактичних та методичних матеріалів, які містять складові комплексу: матеріали для мультимедійного супроводу уроків фізики, дидактичні засоби на основі хмаро орієнтованих технологій для вивчення окремих розділів фізики, завдання для організації самостійної діяльності учнів під час вивчення фізики (історичного та світоглядного характеру), завдання для online контролю навчальних досягнень, матеріали для анкетування, опитування та методичні поради для вчителів. Теоретично обґрунтовано методичну доцільність використання прикладного програмного забезпечення Microsoft Power Point для розробки мультимедійного супроводу до тем та розділів курсу фізики старшої школи. Для підвищення інтересу до вивчення фізики запропоновано до складу ЕНМК додати розроблені авторами дидактичні засоби (ігрові – для повторення, закріплення знань та самооцінювання, хмари слів до розділів з виокремленням фізичних явищ та процесів, фізичних величин та одиниць їх вимірювання, ментальні карти для узагальнення знань, повторення навчального матеріалу тощо) на основі Інтернет-ресурсів, зокрема додатку Web 2.0 LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, сервісів для створення «хмари слів», «карт пам’яті». На основі аналізу контенту сайту phet.colorado.edu та 3D моделей порталу Mozaik Education підібрано інтерактивні симуляції та моделі, які доцільно додати до системи дидактичних засобів з організації самостійної діяльності учнів. Виокремлено дидактичні та базові принципи організації електронного навчально-методичного комплексу з предмету, які покладені в основу розробки авторського комплексу. Запропонований комплекс пройшов апробацію в класах суспільно-гуманітарного напряму закладів середньої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Грицук, Юрій Валерійович, and Ярослав Вікторович Назім. "Центр комп’ютерних та інформаційних технологій як складовий елемент комплексного комп’ютерного навчання в Донбаській національній академії будівництва і архітектури." New computer technology 5 (November 5, 2013): 30. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.63.

Full text
Abstract:
В Донбаській національній академії будівництва і архітектури (ДонНАБА) застосовано комплексне комп’ютерне навчання, що забезпечується центром комп’ютерних та інформаційних технологій (ЦКІТ), науково-технічним інформаційним центром (НТІЦ), центром дистанційної освіти та тестування і відділом мережевих технологій.Розглянемо основні напрямки діяльності центру комп’ютерних та інформаційних технологій як невід’ємної складової організаційної структури комплексного комп’ютерного навчання в академії.Метою роботи ЦКІТ є забезпечення навчального процесу в академії необхідною кількістю комп’ютерного часу; підвищення ефективності проведення різних форм занять, самостійної роботи студентів, виконання розрахункових і графічних робіт за рахунок використання сучасного апаратного і програмного забезпечення, прогресивних інформаційних технологій; організація факультативного, тематичного і самостійного вивчення сучасного програмного забезпечення і методів розв’язання інженерних задач із застосуванням комп’ютерів; підвищення кваліфікації викладачів, співробітників і студентів академії. Центр формує єдину політику в сфері комплексного комп’ютерного навчання студентів в академії, починаючи від кафедр фундаментальної підготовки і закінчуючи випускаючими кафедрами, магістратурою, аспірантурою і докторантурою ДонНАБА.Навчання в комп’ютерних класах центра здійснюється за наступними напрямами: забезпечення навчального процесу необхідною кількістю комп’ютерного часу для проведення лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять, самостійної роботи студентів та ін.; факультативне навчання в Центрі здійснюється на добровільній основі в складі сформованих груп слухачів і індивідуально в залежності від необхідних форм навчання за різними категоріями складності; абонування робочого місця для індивідуального користування комп’ютерною технікою, інформаційними і технічними ресурсами ЦКІТ та НТІЦ, доступу в локальну комп’ютерну мережу академії і глобальну мережу Інтернет.Центр комп’ютерних і інформаційних технологій ДонНАБА акумулює нові ідеї, розробки в області технологій утворення, забезпечення навчального процесу в академії новітніми інформаційними і технічними ресурсами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Ключко, О. М. "МЕДИЧНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ІЗ ЗАХИСТОМ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ." Medical Informatics and Engineering, no. 1 (June 22, 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11126.

Full text
Abstract:
Наведено результати розробки нової медичної інформаційної системи на основі баз даних для моніторингу ряду показників стану здоров'я населення. Інформаційна система розроблена нами для моніторингу в часі ряду біохімічних та інших чисельних показників, що характеризують стан організму обстежуваної особи в умовах тих територій українського Полісся, що зазнали екологічного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Система є мережевою, Інтернет-базованою, містить ряд взаємопов'язаних електронних баз упорядкованих даних із відповідним виводом цієї інформації на монітори, в тому числі даних біохімічної лабораторії щодо наявності речовин-забруцню-вачів довкілля в організмі. Передбачена можливість попереднього автоматизованого аналізу даних, а також захист персональних даних пацієнтів та інших обстежених осіб за допомогою оригінальної розробки електронного апаратного ключа. Наведено інформацію про структуру розробленої системи, її функції та функції деяких її найважливіших блоків, зразки розробленого авторами програмного забезпечення та засобів захисту інформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Ялова, Катерина Миколаївна, and Ксенія Володимирівна Яшина. "ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Information Technologies and Learning Tools 83, no. 3 (June 25, 2021): 324–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3371.

Full text
Abstract:
Перевернуте навчання є одним із різновидів організації змішаного навчання, що полягає в комбінуванні засобів інформаційно-комунікаційних технологій з технологіями традиційної освіти. Відмінною рисою перевернутого навчання є зміщення пріоритетів у навчанні в бік набуття умінь та професійних компетентностей практичного спрямування за рахунок перенесення освоєння теоретичного матеріалу до площини віртуального, дистанційного подання інформації. Заміна в самостійній роботі здобувачів вищої освіти практичних завдань на попереднє ознайомлення та вивчення теоретичного матеріалу дає змогу вивільнити аудиторний час та присвятити його набуттю практичних навичок під керівництвом викладача. У роботі представлено результати аналізу українського та закордонного досвіду впровадження моделі перевернутого навчання в систему традиційної освіти, наводяться переваги та недоліки його застосування, описуються труднощі на шляху його впровадження до освітнього процесу. На прикладі підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» сформовано схему модифікації освітніх функцій, ролей, дій та взаємозв’язків суб’єктів навчання у ході реалізації перевернутого навчання. Запропоновано алгоритм реалізації моделі перевернутого навчання для навчальних дисциплін зазначеної спеціальності. Наведено уніфікована архітектура перевернутого курсу, що складається з онлайн та аудиторної складових. Представлено підходи та технології реалізації онлайн частини курсу та сформовано вимоги до її електронного навчального контенту. Описано інноваційні педагогічні технології, використання яких доцільно на етапах сприйняття та рефлексії знань, для формування фахових ІТ-компетентностей здобувачів вищої освіти в частині аудиторної комунікації з викладачем. Запропоновані рішення є універсальними і сформовані за рахунок узагальнення знань про предметну область та можуть бути застосовані для розробки перевернутих курсів для інших спеціальностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Semenets, Andrii V., and Volodymyr Yu Kovalok. "ПРО ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОЇ РОБОТИ ТА КЕРУВАННЯ ПРОЕКТАМИ PODIO У МЕДИЧНОМУ ВНЗ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (December 27, 2014): 205–19. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1147.

Full text
Abstract:
У роботі проаналізовано роль інформаційних технологій у задачах управління медичним ВНЗ. Показано актуальність упровадження моделі електронного документообігу в медичному ВНЗ. Продемонстровано можливості реалізації моделі електронного документообігу у вигляді хмарних сервісів. Здійснено огляд можливостей хмарного сервісу організації колективної роботи й управління проектами Podio. Запропоновано методику використання функціональних можливостей Podio для розв’язання окремих задач керування медичним ВНЗ. Продемонстровано підходи до розробки і застосування Робочих Просторів і Додатків Podio для організації взаємодії співробітників й управління проектами в окремих підрозділах медичного ВНЗ. Показано приклади використання можливостей Podio в автоматизації роботи аналітичного відділу і відділу програмного й апаратного забезпечення Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography