Log in

Relevant bibliographies by topics / Траєкторія управління економічним розвитком / Journal articles

Journal articles on the topic 'Траєкторія управління економічним розвитком'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Траєкторія управління економічним розвитком.

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Траєкторія управління економічним розвитком.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Stativka , N., and M. Bubliy . "ГЕНЕЗИС НАУКОВИХ УЯВЛЕНЬ ПРО РОЛЬ ДЕРЖАВИ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 16–23. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.02.

Full text

Abstract:

Досліджено генезис наукових уявлень про роль держави в управлінні соціально-економічним розвитком. Визначено, що дослідження, спрямовані на розроблення сучасної методології державного управління з позиції вдосконалення підходів до управління економічним розвитком, регламентації його етапів, вибору методичного та інструментарного забезпечення є актуальним і пріоритетним науковим напрямом. Доведено необхідність розвиненої і опрацьованої методології застосування підходів та інструментів розвитку, що забезпечує досягнення окремих цілей і результатів та дозволяє території вийти на траєкторію сталого розвитку. Реалізація такого підходу є багатофакторною діяльністю, що враховує як економічні, так і соціальні, освітні, кадрові аспекти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Ситник, Г., О. Зубчик, and М. Орел. "КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Science and Innovation 18, no. 2 (April 30, 2022): 3–15. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.003.

Full text

Abstract:

Вступ. При вирішенні проблеми забезпечення інноваційного розвитку держави домінують фінансово-економічні та технологічні аспекти, а концептуальному осмисленню особливостей управління цим розвитком не надано належної уваги.Проблематика. Траєкторія інноваційного розвитку держав є турбулентною через нелінійну природу управління цим розвитком, тому концептуальне осмислення особливостей зазначеного управління є чинником ефективної інноваційної політики.Мета. Концептуальне осмислення особливостей управління інноваційним розвитком держави в сучасних умовахдержавотворення.Матеріали й методи. Аналітичний аналіз нормативних актів і наукових праць з використанням контент-аналізу,структурно-функціонального, системного, компаративного, абстрактно-логічного методів.Результати. Передумовою вирішення проблем інноваційного розвитку держави є запровадження підходу, який передбачає подолання її інституційної слабкості, враховує презумпцію нестабільності та невизначеності її буття. Запропоновано під цим розвитком розуміти впровадження нових політико-управлінських процесів, моделей і технологій, які забезпечують прийнятний рівень національної безпеки. Показано, що політичні технології можуть маніпулювати суспільною свідомістю при виборі пріоритетів вказаного розвитку, а його нелінійна динаміка зумовлює необхідність зміни цілей, методів і технологій в діяльності суб’єктів управління та забезпечення збалансованості між йогополітичною та адміністративною компонентами.Висновки. Стратегічним імперативом зменшення технологічних розривів між державами є врахування турбулентності траєкторії їхнього інноваційного розвитку, яка зумовлена нелінійною природою управління ним, тому інноваційна політика та механізми її імплементації мають враховувати нестійкість та невизначеність буття держави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Стілл, Артем Васильович. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНУ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-19.

Full text

Abstract:

Сформульовано та науково обґрунтовано методичні підходи щодо концепції публічного управління соціально-економічної безпекою регіону шляхом побудови моделі публічного управління соціально-економічної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону. Визначено, що одним із важливих елементів системи державного управління соціально-економічною безпекою є інституційно-правовий фактор, що включає законодавче та нормативне забезпечення формування та підтримки належного рівня соціально-економічної безпеки в країні та регіонах. Систематизовано проблеми забезпечення соціально-економічної безпеки економіки, визначені фактори та інституційні аспекти забезпечення соціально-економічної безпеки. Це дозволило розробити концептуальну модель державного управління соціально-економічною безпекою регіону. При цьому джерелом виникнення більш стійкого стану і поштовхом до самоорганізації в складній системі є руйнування колишнього стійкого стану. Тому розвиток економіки, в тому числі регіональної, представляє собою стохастичний процес, який характеризується виникненням періодичних дисипацій (розсіювання) накопичених нею ресурсів зростання, внаслідок чого темпи її зростання можуть сповільнюватися – і, на певних етапах, розвиваються в процеси у вигляді криз, нестійких станів, «струсів», екстремальних станів. Тому для ефективного управління розвитком економіки, підвищення соціально-економічної безпеки регіону необхідно формування нової парадигми публічного управління соціально-економічною безпекою, що спирається на ідеї формування структур-атракторів, які здатні «притягувати» позитивні траєкторії розвитку регіону. У процесі самоорганізації регіональної системи, як було зазначено вище, відбувається придбання нею нової якості стійкості в області тяжіння атрактора. Запропонована модель характеризується тим, що відображає важливі складові частини регіональної системи державного управління соціально-економічною безпекою: процес, що забезпечує регулювання, контроль, концентрацію ресурсів на найважливіших сферах соціально-економічної безпеки; структуру, що включає сукупність підрозділів і служб державних органів, що реалізують функції нормативного, інформаційного, організаційного, кадрового та технічного забезпечення системи соціально-економічної безпеки регіону. Мета роботи. Метою статті є дослідження концептуальних аспектів публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Методологія. Значний внесок у дослідженні аспектів публічного управління соціально-економічною безпекою на рівні регіону внесли відомі вітчизняні вчені, такі як Александрова О.Ю., Дикань В.В., Жовнірчик Я.Ф., Івашина С.Ю., Івашина О.Ф. та інших науковців. Аналіз попередніх досліджень та публікацій з даної проблематики свідчить про те, що авторами, як правило, досліджувалися тільки окремі аспекти соціально-економічної безпеки ми розглянемо концептуальні аспекти публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Наукова новизна. Удосконалено механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються державою на рівні центру, де виділено спеціальні механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються на рівні регіонів. До таких механізмів віднесені: нормативно-правові, фінансові, організаційно-розпорядчі, механізми соціального партнерства, інфраструктурні, інформаційні та механізми конвергенції. Висновки. Запропоновано концептуальну модель публічного управління соціально-економіч- ної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гречаник, Б. В. "ПРОГРАМУВАННЯ МІСЦЕВОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 4 (April 15, 2022): 22–30. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.4.

Full text

Abstract:

У статті досліджено процес управління місцевим економічним розвитком на основі програмування соціально-економічного розвитку суспільних систем в умовах проведення реформи децентралізації влади в Україні. Ідентифіковано визначальну особливість сучасного управління соціально-економічним розвитком регіональних суспільних систем –застосування певного алгоритму «програми» управління їхнім розвитком на основі «тригоризонтної» системи «планування-управління». Визначено, що основними складниками такої системи «планування-управління» є: концепція стратегії розвитку, стратегія розвитку, політика розвитку та цільові програми. Встановлено, що одночасне використання такої системи і на загальнодержавному, і на регіональному рівнях, а також їх узгодження між собою за рахунок вертикальних зв’язків між основними складниками моделей управління різних рівнів перетворює «стандартну» систему управління розвитком у систему «програмування розвитку». Запропоновано використання такої моделі – програмування управління соціально-економічним розвитком – на рівні регіону як одного з найбільш ефективних дієвих сучасних системних інструментів управління розвитком адміністративно-територіальних одиниць, що видається особливо актуальним в умовах завершення реформи децентралізації в Україні. Отримані висновки свідчать про доцільність використання такого алгоритму «програмування розвитку» у вітчизняній практиці управління розвитком суспільних систем із метою підвищення ефективності управління місцевим економічним розвитком та якості проведення реформ в основних сферах українського суспільства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Даниленко, А. І. "Фінансові аспекти управління економічним розвитком." Економіка України, no. 10 (647) (2015): 4–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Реут, Т. М. "Методика управління економічним розвитком підприємства." Технологія і техніка друкарства, no. 1(31) (March 30, 2011): 186–89. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(31).2011.53750.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Сахарова, Катерина. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІНІЦІАЛІЗАЦІЄЮ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ." Public management 23, no. 3 (March 20, 2020): 266–77. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-266-277.

Full text

Abstract:

Наводиться спроба визначення теоретичних контурів концеп- ції управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу регіону в контек- сті сталого розвитку. Обґрунтовано, що в умовах розвитку інформаційного суспільства в Укра- їні, стрімкого зростання мобільності населення має бути сформована нова система управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу як одного з головних інструментів регіонального розвитку. Ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу регіо- ну передбачає аналіз та врахування усіх факторів, які впливають на перебіг цього процесу, зокрема, інституційних, фінансових, соціальних, інфраструк- турних. Процес ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону залежить від пріоритетів регіонального розвитку, які слугують стратегічними орієнтира- ми руху та інституціонального дизайну конкретного суспільства, який фор- мується в результаті суспільних трансформацій. Ініціалізація ІПР може здійснюватися за однією з трьох траєкторій — розширеній, простій або звуженій — залежно від сформованих у регіоні со- ціально-економічних умов. Розширена ініціалізація ІПР як чинника сталого розвитку за інтенсивною, наукомісткою траєкторією можлива при цілеспря- мованих діях держави, в тому числі при збільшенні фінансування сфер на- укової діяльності, освіти і необхідної інформаційно-комунікаційної інфра- структури. Управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу регіону — це сукупність цілеспрямованих впливів на міру його здатності при даному рівні свого розвитку в конкретному просторово-часовому континуумі реалізову- вати можливості, що містяться у наявних інтелектуальних ресурсах, з ме- тою забезпечення пріоритетів регіонального розвитку на основі сукупності знань, інформації, інноваційних технологій, інтелектуальної власності та здатності до цілепокладання і ціледосягнення, яка перманентно відтворю- ється.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Бабенко, К. Є. "Управління економічним розвитком територій: проектний підхід." Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Економіка", вип. 1 (13) (2020): 135–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Бабенко, К. Є. "Управління економічним розвитком територій: проектний підхід." Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Економіка", вип. 1 (13) (2020): 135–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Попова, В. В. "Еволюція систем управління економічним розвитком національної макросистеми." Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту, no. 3 (50) (2016): 20–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Дацій, Олександр Іванович, and Максим Романович Ковальський. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 36–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-5.

Full text

Abstract:

Визначено, що основною, принциповою відмінністю публічного управління від будь- яких інших видів управління є попередня розробка цілісної моделі проекту, її аналіз, узгодження, затвердження, і потім вже реалізація. В рамках управління проектом моделі являють собою не тільки інструменти пізнавальної діяльності, а й інструменти реального управління. Стосовно публічного управління територіальним розвитком необхідно доповнити відповідними моделями екологічної, етнічної, економічної динаміки, а також моделями загального розвитку територіальної системи. Застосування таких моделей дозволяє прогнозувати, планувати і контролювати, перш за все, динаміку територіальної системи. В рамках цієї дисертації за доцільне обмежитися аналізом лише основних видів моделювання. Зазначено, що моделі передбачають, що кожна з конкуруючих технологічних систем має здатність до вдосконалення, а ефективність експлуатують виробництв з часом підвищується. Передбачається, що кожна з двох альтернативних технічних систем освоюється як новаторами, що діють в її рамках, так і імітаторами, готовими до сприйняття нововведень як даної, так і альтернативної системи (умовно – імітатори першого і другого типу). Динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем. Ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі було значною мірою обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Для експериментальних наук це означає, що дескриптивні моделі повинні призводити до одних і тих же якісних результатів, якщо експеримент повторюється при малих змінах умов. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є вивчення досвіду моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Методологія. У фаховій зарубіжній та вітчизняній літературі існує чималий масив розробок щодо моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком за авторством J. Wang, F. Soulard, Zhiyun Ouyang, Changsu Song, Hua Zheng, S.Polasky, Yi Xiao, M. Ruckelshaus, Weihua Xu, C. Daily, А.В Невєрова, А.А. Тишкова, О.Є.Медведєвої, Д.В.Касимова, В.В. Юрак, Н.В. Дегтярь, І.П. Соловія, Л.Д. Загвойської, G. Sandoval, D. Barton та інших, які своєю чергою спираються на відповідну керівну методику, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Наукова новизна. Процес моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком розглянуто через призму ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі, що обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Висновки. Визначено, що динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Bubliy , M., and L. Drobiazko . "ТРАНСФОРМАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО РОЛІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 89–96. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.11.

Full text

Abstract:

Досліджено трансформацію планування від директивного до стратегічного та його роль у державному управлінні соціально-економічним розвитком. З’ясовано, що саме система стратегічного планування і державне управління на її основі являють собою найбільш сучасну модель управління, яка є основною сполучною ланкою, необхідною передумовою до подальшої модернізації діяльності органів влади і напрямом подальшої оптимізації процесів. Стратегічне управління в найбільш комплексному вигляді реалізує ту ж логіку системного походу, на яку спирається розвиток державного управління в рамках сучасних форм NPM, “ефективного управління” і “держави розвитку”. Доведено, що розвиток соціально-економічних систем у сучасних умовах вимагає застосування нових технологій управління і прийняття рішень, що забезпечують більш широке врахування суспільних вимог, необхідності вирішення проблем не тільки економіки, а й соціальної сфери. Методологічно обґрунтовано обов’язковість використання системи стратегічного планування в діяльності органів управління соціально-економічним розвитком.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Грановський, М. "Управління економічним розвитком Харківського регіону в умовах євроінтеграиії." Новий колегіум, no. 4 (90) (2017): 8–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Грановський, М. "Управління економічним розвитком Харківського регіону в умовах євроінтеграиії." Новий колегіум, no. 4 (90) (2017): 8–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Гарасюк, О. А. "Особливості діючої системи управління соціально-економічним розвитком регіонів." Формування ринкових відносин в Україні, no. 7-8 (38-39) (2004): 78–82.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Перевозова, І. В. "Маркетинг в системі управління соціально-економічним розвитком регіону." Інноваційна економіка, no. 5/6 (63) (2016): 101–9.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Янукович, В. "Наука і практика управління соціально-економічним розвитком регіону." Економіка України, no. 11 (2002): 4–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Перевозова, І. В. "Маркетинг в системі управління соціально-економічним розвитком регіону." Інноваційна економіка, no. 5/6 (63) (2016): 101–9.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Воротін, В. Є. "Модифікація механізму державного управління соціально-економічним розвитком регіонів України." Стратегічні пріоритети, no. 1 (14) (2010): 5–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Придатько, Елла. "МАРКЕТИНГ ТЕРИТОРІЙ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ГРОМАДИ." Economical 1, no. 1(22) (2020): 81–89. http://dx.doi.org/10.31474/1680-0044-2020-1(22)-81-89.

Full text

Abstract:

Purpose. Research of the concept of marketing of territories and the features of the use of marketing tools and technologies by local governments in the field of social and economic development of territorial community in modern economic conditions. Method. The analysis of theoretical foundations and practical use of marketing of territories in activity of territorial communities is based on methods of theoretical generalization, grouping and concretization. Results. Attention is payed to the introduction and the use of marketing of territories in the activities of territorial communities, and qualitative changes at the current stage of decentralization of power and resources are indicated. It is substantiated that the use of effective management tools, primarily through the use of marketing approaches, namely marketing and branding of territories will help to improving the welfare of the population, infrastructure development, providing quality services, attracting investment and qualified personnel, forming and promoting own brand, their self-identity and will contribute to the economic development of the community, the region and the country as a whole. The application of marketing of territories and branding by territorial communities of Donetsk region is analyzed. According to the results of the study, it is proposed to use simple and low-budget tools for marketing and branding of territories, as well as to involve all stakeholders of the territory (population, business structures, local governments) who are interested in competitiveness and attractiveness of a certain territorial community. Scientific novelty. The place of marketing of territories in activity of territorial communities in the context of management of social and economic development is defined. Practical significance. The results of the study form a scientific and practical basis for the use of marketing of territories in the activities of territorial communities in modern economic conditions, as well as the creation of an optimal and effective model of territorial community management.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Бобровська, О. Ю., and А. Л. Бикова. "Формування знаннєвих ресурсів системи управління соціально-економічним розвитком регіонів." Економіка і організація управління, no. 3 (2021): 40–54. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2021.3.4.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Orlaty, M. K., I. O. Shlapak, and S. Ye Maksymchuk. "Запровадження публічного управління як інституціональної системи управління соціально-економічним розвитком сільських територій в Україні." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 65 (May 15, 2019): 16–24. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.02.

Full text

Abstract:

Розглядаються особливості публічного управління соціально-економіч-ним розвитком сільських територій. З’ясовано основні причини занепаду сільських територій. Проаналізовано механізми створення передумов для подальшого розвитку сільських територій. Розглянуто систему чинників соціально-економічного розвитку сільських територій, які визначають умови та потенційні можливості соціально-економічного розвитку сільських територій. Розкрито методичні підходи до формування паспорта об’єднаної територіальної громади.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Дорофєєв О.В., Шелковський В.Д., Летик А.І. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИНЦИПАХ ГАРМОНІЙНОСТІ." Економічний форум 1, no. 4 (December 1, 2019): 115–22. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-18.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто історичні аспекти виникнення криз аграрного виробництва. Зроблено припущення, що аграрна криза є свідченням порушення економічних пропорцій в системі аграрного виробництва. Взаємозв’язок і співвідношення певних показників економічної діяльності підприємств має відбуватися із дотриманням пропорцій у процесі зміни стану системи. Мова йде не про встановлення оптимальних значень показників, а про управління економічним розвитком сільськогосподарських підприємств та забезпечення їх ефективного функціонування у довгостроковому періоді на принципах гармонійності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Аріков, В. "Актуальні завдання державного управління сталим економічним розвитком регіонального аграрного сектору." Актуальні проблеми державного управління, Вип. 3 (2007): 160–67.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Прушківський, В. Г. "Методологічні основи формування механізму управління соціально-економічним розвитком промисловості регіону." Економіка та держава, no. 3 (2008): 19–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Аріков, В. "Актуальні завдання державного управління сталим економічним розвитком регіонального аграрного сектору." Актуальні проблеми державного управління, Вип. 3 (2007): 160–67.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Harnaha, О. M. "АНАЛІЗ І ПРОГНОЗУВАННЯ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 94 (June 25, 2021): 21. http://dx.doi.org/10.31713/ve220213.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто методологічні аспекти аналізу та прогнозування в системі міжнародних економічних відносин. Зазначено, що чим вищий і детальніший рівень розробки прогнозів та їх якість, чим достовірнішими та ефективнішими вони є, тим результативнішим є планування та управління міжнародним економічним розвитком суспільства. Проаналізовано методи контент-аналізу та івент-аналізу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

КОЗЛОВ, Дмитро. "ІННОВАЦІЙНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ЧИННИКИ РОЗВИТКУ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 313–21. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-313-321.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано класифікацію та аналіз чинників становлення інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти. На основі системного та компаративного аналізу наукової літератури сукупність відповідних чинників представлено на макро-, мезо- та мікрорівнях розвитку інноваційної культури. До першого рівня віднесено дію глобальних, державно-політичних, економічних та науково-технологічних, аксіологічних та соціокультурних чинників. Підкреслено, що їхня важливість визначається здатністю встановлювати загальну траєкторію інноваційного розвитку світу загалом та держави зокрема, окреслювати перспективні напрями еволюції інноваційного суспільства. Виявлено, що до чинників мезорівня належать інноваційно впорядкована та інноваційно спрямована система професійної освіти та підготовки управлінських кадрів, якісне управління освітніми інноваціями, наявність системи забезпечення якості освіти, післядипломна педагогічна освіта та самоосвіта керівних кадрів. Доведено, що не менш дієвими є чинники мікрорівня, які акумулюють системну взаємодію низки факторів на локальному рівні (заклад освіти, особистість управлінця, його саморозвиток). Інноваційна культура на рівні закладу освіти формується завдяки його внутрішній та зовнішній політиці, організаційно-управлінській діяльності, ресурсному забезпеченню, психологічному клімату, а також особистісним якостям суб’єктів інноваційної діяльності. Висунуто думку про те, що з-поміж ключових факторів розвитку інноваційної культури особистості майбутнього керівника виняткове значення належить наявності системи професійної підготовки, яка має інноваційно-орієнтований вектор розвитку. Зазначено, що основним чинником розвитку інноваційної культури є професійна підготовка майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти, яка безпосередньо залежить від науково-теоретичного обґрунтування та практичної реалізації моделі підготовки інноватора-управлінця. Вважаємо, що означена підготовка повинна бути зосереджена на розвитку інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти за кількома етапами: мотиваційно-когнітивний, професійно-практичний, креативно-діяльнісний та професійно-релевантний. Ключові слова: інноваційна культура, інновації, заклад загальної середньої освіти, майбутній керівник закладу загальної середньої освіти, чинники розвитку, макро-, мезо- та мікро рівні розвитку інноваційної культури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Чичун, В. А. "Особливості управління економічним розвитком сучасного підприємства в умовах трансформації економічного середовища." Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки, вип. 1/2 (69/70) (2018): 297–302.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Корнієвський, С. "Наукометричний контент-аналіз дисертаційних досліджень з державного управління економічним розвитком регіонів." Державне управління та місцеве самоврядування, Вип. 4 (43) (2019): 6–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Кармінська-Белоброва, М. В. "Спрощена система оподаткування як складова податкового механізму державного управління соціально-економічним розвитком." Держава та регіони. Державне управління, no. 4 (2010): 166–70.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Гекоргіаді, Н. "Ефективність інформаційної системи управління економічним розвитком підприємства: показники і послідовність їх розрахунку." Схід, no. 4 (2006): 3–7.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Лазоренко, Л. В. "Модернізація управління соціально-економічним розвитком підприємств зв"язку в умовах цифрової економіки." Економіка. Менеджмент. Бізнес, no. 2 (24) (2018): 30–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Гекоргіаді, Н. "Ефективність інформаційної системи управління економічним розвитком підприємства: показники і послідовність їх розрахунку." Схід, no. 4 (2006): 3–7.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Гекоргіаді, Н. "Ефективність інформаційної системи управління економічним розвитком підприємства: показники і послідовність їх розрахунку." Схід, no. 4 (2006): 3–7.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Герасименко, С. "Поширення статистичної інформації з метою підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком держави." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 134 (2013): 9–12.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Дука, А. П. "Критерії оцінювання соціально-економічної дієвості сучасного публічного управління." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, no. 2 (January 5, 2022): 76–83. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-14.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано теоретичне обґрунтування необхідності оцінки дієвості публічного управління з позицій його спроможності забезпечувати належний рівень соціально-економічного буття громадянина країни. Виявлено багатоаспектність та відсутність уніфікованого варіанту розгляду сутності та змісту якості та результативності публічного управління, що стало основою для розгляду поняття дієвості публічного управління з позицій його впливу на покращення соціально-економічного розвитку країни. На основі критичного аналізу основних підходів до оцінювання якості публічного управління, в роботі узагальнено результати застосування індексного методу та охарактеризовані основні індекси, які дають змогу оцінити дієвість та соціально-економічну спрямованість публічного управління. У статті запропоновано виокремлення критеріїв дієвості публічного управління в сучасних умовах з позицій взаємозв’язку та причинно-наслідкових зв’язків між економічним розвитком, якістю державного управління та якістю життя громадян країни. Згідно з результатами узагальнення підходів до оцінювання публічного управління обґрунтовано висновок про доцільність оцінювання публічного управління, насамперед, через його здатність забезпечити соціальну підтримку та безпеку громадян. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про значний зв’язок публічного управління та рівня соціально-економічного розвитку країн.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Babenko, Kristina. "MANAGEMENT OF TERRITORIAL ECONOMIC DEVELOPMENT: PROJECT APPROACH." Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics” 1(13) (2020): 135–40. http://dx.doi.org/10.31339/2313-8114-2020-1(13)-135-140.

Full text

Abstract:

The urgency of the research topic is due to the need for rapid response of regions to changing environmental processes in the context of the spread of digitalization and active introduction of innovative technologies. It has been determined that in the modern market economy project management becomes a necessary factor in ensuring the competitive advantage of many regions. The purpose of the article is to substantiate the need for a project approach to the management of economic development of territories. Based on the use of methods of analysis, synthesis, scientific abstraction and logical generalization, trends in the evolutionary development of project management have been identified. It has been substantiated that project management forms advantages and unique competencies that are necessary for highly efficient and successful functioning of territories in a competitive market environment, in the realities Науковий вісник Мукачівського державного університету, 2020 140 of the new economic situation, which is characterized by significant speeds and dynamics of change in certain areas. It has been proved that one of the new alternative directions in the development of project management is flexible project management. It is determined that at the level of regional management the project approach can be used both for the implementation of individual projects and in the implementation of targeted programs. It has been proved that an integral part of the successful implementation of regional projects is the formation of a system of training methods and tools of project management. The foreign experience of project management application at the regional level has been analyzed and three key models have been revealed: american, european, canadian. The key principles of using the project approach to the management of economic development of territories have been identified, namely: systemicity, integration, balance, dynamism, decomposition, competence. The practical significance lies in identifying the features of the project approach to regional development management, which must be taken into account: openness and publicity of regional projects; increased control over the targeted use of local budget funds for regional projects; the complexity of assessing the effectiveness of the regional project; difficulties in setting priorities and differentiating regional projects. Key words: economic development, project management, regional development, flexible management methods, regional projects, project approach

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Николаєва, Валентина Іванівна, and Лариса Олександрівна Погребняк. "СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ МІСТОМ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 1 (May 10, 2022): 20–25. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.3.

Full text

Abstract:

У статті досліджено аспекти стратегічного управління соціально-економічним та екологічним розвитком міста (зокрема, на прикладі Стратегії розвитку м. Маріуполя) з визначенням низки недоліків у декларованій владою відкритості процесу стратегічного управління; проаналізовано літературні джерела, присвячені визначенню поняття стратегічного управління, його головних функцій, зокрема, планування та прогнозування; виділено етапи стратегічного управління, починаючи із аналізу його стану, з використанням SWOT- і PESTEL – аналізу, слабких та сильних якостей, можливостей та ймовірних загроз у розвитку. Підкреслено, що проведення цього етапу дозволяє перейти до стратегічного планування розвитку міста, визначення його політики та розробки необхідних програм, проектів та кроків для досягнення стратегічної мети. Окремим етапом стратегічного управління слід виділити її перманентний PR супровід з максимальним використанням можливостей засобів масової інформації. Перехід до етапу реалізації стратегії розвитку повинен супроводжуватися моніторингом досягнення поставлених цілей та завдань з їх постійним коригуванням. У роботі зазначено, що систематизоване стратегічне управління перш за все повинне надавати відповіді на питання щодо місії, профілю міста, стратегічних цілей його розвитку і переліку завдань, які стоять перед місцевою владою, для виконання стратегії і досягнення поставлених цілей, для чого необхідно застосовувати комплексний, інтегрований інструментарій. Складовими такого інтегрованого підходу визначено: збирання і аналіз необхідної інформації; формування цілей розвитку; визначення меж розвитку; аналіз наявних ресурсів; розробку альтернативних варіантів стратегії; вибір оптимальної стратегії. У якості прикладу практичного застосування вищезгаданого інструментарію наведено досвід розробки та прийняття Стратегії розвитку м. Маріуполь до 2030 року. Місією Маріуполя в Україні заявлено стати візією українського Приазов’я, хабом динамічного розвитку Сходу України, його економічним, соціальним і мультикультурним центром, одним із символів незалежної і розвинутої європейської країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Shved, A. B. "Directions of Institutional Provision for Administration of the Economic Development of Regions." Business Inform 10, no. 501 (2019): 83–88. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-83-88.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Хачатрян, В. В., О. М. Ткачук, and О. М. Менчинська. "СВІТОВІ ТРЕНДИ ПРОСТОРОВОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 6 (January 12, 2021): 145–57. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.6.2020.145-157.

Full text

Abstract:

У статті досліджено основні пріоритети просторового розвитку бізнес-процесів та можливості їх імплементації в зовнішню економічну політику України. Визначено базові поняття зовнішньої та внутрішньої просторової політики, критерії її оцінювання. Встановлено, що стратегічні пріоритети просторового розвитку світових бізнес-процесів являють собою систему цілей і завдань просторових одиниць (міста, регіону, держави, міждержавних об’єднань) щодо управління адміністративним, економічним і соціальним розвитком окремої територіальної одиниці з урахуванням реалізації механізмів просторового регулювання. За результатами дослідження зроблено висновки про те, що державне регулювання варто спрямовувати на просторову інтеграцію країни в світові бізнес-процеси, проведення відповідної податкової політики, раціоналізацію використання унікальних природних ресурсів у ряді районів, створення і реалізацію важливих цільових програм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Babenko, K. Y. "The Semantic Model of the System of Strategic Management for the Economic Development of Territories." Business Inform 6, no. 509 (2020): 334–40. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-334-340.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Petrychko, Mary, Natalia Hladynets, and Natalia Shchok. "THEORETICAL ASPECTS OF MANAGEMENT OF FINANCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF TERRITORIAL COMMUNITIES." International scientific journal «Education and Science» 2(27), no. 1 (2019): 210–16. http://dx.doi.org/10.31339/2617-0833-2019-2(27)-210-216.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

SMENTYNA, Nataliia, and Anastasiia FIALKOVSKA. "BENCHMARKING IN THE ECONOMIC DEVELOPMENT MANAGEMENT SYSTEM OF THE AMALGAMATED TERRITORIAL COMMUNITIES." Economy of Ukraine 2019, no. 11-12 (December 5, 2019): 49–59. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2019.11.049.

Full text

Abstract:

Benchmarking as a tool for the effective management of the economic development of a voluntarily amalgamated territorial community (ATC) is researched. The effective use of “benchmarking” technology (based on creativity and effective use focusing on the best practices for further synergizing results) is an inalienable prerequisite for the successful development of newly territorial systems. The expediency of introducing a benchmarking tool through a change in the public administration model is substantiated. The authors identify the key issues that the territorial entities, as independent market players, face as a result of the reform implementation of the territorial organization of power. The emphasis is on the advisability of the three-sector local economic development (LED) management, based on cooperation between the public sector (government), the economic sector (business) and the non-governmental sector (community) to improve the quality of life and the community’s economic potential. The selection criteria of the LED stakeholders that can become the real change drivers for better are studied. The results obtained by studying the current state of an ATC in comparison with others are summarized in the economic profile of the community. Factors that determine the feasibility of compiling an economic profile are identified and, at the same time, are considered as a kind of incentive for all participants in participative planning to become users of this information. The incentives are grouped according to the LED stakeholders’ groups. Possible LED tool sets are identified. Arguments are presented in favor of such LED tools as creating the agricultural cooperatives, establishing the local development agencies, and developing the territories of business presence. The components of project proposal, as a basis for project evaluation from the standpoint of economic and social utility for the community, are determined.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Левон, Світлана Борисівна. "ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ ЗАКУПІВЛЯМИ." Науковий вісник: Державне управління 3, no. 5 (September 15, 2020): 150–64. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-150-164.

Full text

Abstract:

У статті на основі систематизації сучасних наукових підходів до виокремлення суттєвих характеристик та чинників запровадження закупівельної діяльності держави в ринковій економіці уточнено зміст понять «державні закупівлі», «публічні закупівлі», «прок’юремент», «система управління публічними закупівлями». На основі порівняльного аналізу літературних джерел встановлено, що державні або публічні закупівлі (government procurement, public procurement) – це закупівля товарів, робіт і послуг за замовленням держави для задоволення суспільних потреб. В Україні ці два терміни зазвичай використовують як синоніми. У державах із федеральним устроєм під державними закупівлями іноді мається на увазі закупівельна діяльність лише центрального уряду, а під публічними закупівлями – закупівельна діяльність усіх суб’єктів публічної влади. Зважаючи на той факт, що уряди країн усього світу намагаються вирішити задачу поліпшення функціонування системи закупівель як з точки зору правової форми, так і з позицій практичної застосовності. У зв'язку з цим надзвичайно важливим є питання формулювання принципів реалізації системи публічних закупівель. Детальний аналіз наукової літератури дав змогу виокремити низку підходів до визначення сутності системи управління державними/публічними закупівлі, а саме: функціональний, організаційний (інституційний), системний. Зроблено висновок, що управління публічними закупівлями повинно діяти в рамках управління соціальним і економічним розвитком як держави, так і певного регіону. Діюча система управління публічними закупівлями потребує постійного удосконалення з метою пошуку найбільш раціональної та прийнятної для нашої економіки моделі розвитку державно-закупівельної діяльності. При розробці необхідного нормативно-правового супроводу реалізації Стратегії реформування публічних закупівель («дорожню карту») необхідно враховувати уточнений понятійно-категоріальний апарат дослідження системи управління у зазначеній сфері відносин та закріпити його у положеннях чинного законодавства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Malyshivskyi, Taras, and Volodimir Stefinin. "Community economic development management through the prism of the concept of «local economic development»." Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University 1-2, no. 278-279 (2021): 66–75. http://dx.doi.org/10.32680/2409-9260-2021-1-2-278-279-66-75.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Орєхова, А. І. "УПРАВЛІНСЬКА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ." Підприємництво і торгівля, no. 27 (November 17, 2020): 58–61. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-10.

Full text

Abstract:

Дана стаття висвітлює питання ролі управлінської звітності як інструменту корпоративного управління та контролю та визначає основні підходи до формування та впровадження управлінської звітності на підприємстві, оскільки сьогодні все більшого практичного значення в діяльності організацій набувають питання постановки та ведення управлінського обліку, підсумком чого є формування управлінської звітності, яка є ідеальною інформаційною базою для прийняття належних управлінських рішень. Основний акцент автор робить на питаннях значимості управлінської звітності на підприємстві, що дає змогу проводити огляд усієї діяльності, автоматизацію управлінського обліку, регулювання взаємодії між інформаційною системою і користувачами, що значно підвищує результативність та якість прийнятих керівництвом рішень і має прямий вплив на ефективну й стійку діяльність організації, особливо в умовах цифровізації економіки. Також зазначено, що інформаційне наповнення управлінської звітності з погляду найбільш важливих аспектів діяльності організації все більше розширюється, оскільки зростають потреби користувачів в інформації, а також спостерігається прагнення до відповідності управлінської звітності форматам найкращих світових практик. Доведено, що звітність, сформована в системі управлінського обліку, у тому числі й стратегічного, створює інформаційну базу, ґрунтуючись на якій менеджери приймають належні управлінські рішення, орієнтовані на розвиток економічного суб'єкта. Управлінська звітність поряд із бухгалтерською та податковою формує повноцінне обліково-аналітичне забезпечення управління економічним розвитком організації. Визначено, що використання управлінської звітності на підприємстві дасть змогу менеджерам організації виконувати такі функції: підводити проміжні підсумки по всіх ділянках діяльності підприємства; аналізувати ефективність роботи підприємства в поточних умовах; постійно контролювати розвиток підприємства. Дані такого виду обліку є важливою інформаційною базою для прийняття стратегічних рішень. Використання управлінської звітності допомагає оперативно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі і сприяє швидкій адаптації підприємства в умовах економічних змін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Khvischun, N. "ECONOMIC SECURITY AS AN ELEMENT OF ANTI-CRISIS MANAGEMENT SYSTEM FOR SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE REGION." Modern Economics 9, no. 1 (June 26, 2018): 160–67. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v9(2018)-19.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Shved, Alina. "THE METHODICAL APPROACH TO THE EVALUATION OF THE MODERN LEVEL OF REGIONS’ ECONOMIC DEVELOPMENT MANAGEMENT IN UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 16(44) (March 26, 2020): 118–25. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2020-16(44)-118-125.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Gerasimenko, S. "Dissemination of statistical information for purposes of efficiency management of socio-economic development." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, no. 134 (2013): 9–12. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/134-1/2.

Full text

Abstract:

The questions connected with the facilitation of the access of the people to the information about the living standard are considered. In particular, it is suggested to use the information on the System of National Accounts and statistic methods. It is stressed that the information about living standard should be amplified with the characteristics of the effectiveness of the management of social-economic development.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!