To see the other types of publications on this topic, follow the link: Трансформаційні перетворення.
Journal articles on the topic 'Трансформаційні перетворення'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Трансформаційні перетворення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Райська, Лєна, and Наталія Глінка. "РОЛЬ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ДОСЯГНЕННІ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТУ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 316–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-62.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню такого важливого для перекладознавчої науки явища, як перекладацькі трансформації, які являють собою певні міжмовні перетворення, покликані зберегти та передати зміст та функцію повідомлення тексту оригіналу у тексті перекладу. В цьому дослідженні розглядаються ті трансформаційні перетворення, які використовуються при перекладі англомовного науково-популярного тексту (Олівер Сакс: «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом та інші історії з лікарської практики») на медичну тематику. У статті наведені реальні приклади використання перекладацьких трансформацій у медичному тексті, відібрані з матеріалу доследження. Крім того, визначені найчастотніші трансформаційні перетворення, характерні для досліджуваного матеріалу, а саме: транскрибування, транслітерація, адаптивне транскодування, калькування, експлікація, субституція та інші. В роботі обґрунтована необхідність використання таких трансформацій при перекладі задля досягнення адекватності та еквівалентності тексту перекладу.
2
Безега, Т. М. "Трансформаційні перетворення української економіки на шляху до Європи (1991-2009 рр.)." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Історія, Вип. 22 (2009): 99–106.
Find full text
3
Пехник, А. В., Ю. В. Завгородня, and А. В. Кройтор. "Трансформаційні процеси освітньої діяльності в умовах COVID-19." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1146.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасні перетворення в галузі освітньої діяльності в українському суспільстві. Проведено аналіз різних форм освітнього процесу в умовах пандемії, їх проблемні аспекти та позитивні особливості, які виникли під час використання різних сучасних платформ у мережі Інтернет. У сучасному студентському товаристві виникають серйозні дискусії щодо форми проведення навчального процесу в умовах вагомого приросту інфікованих осіб та збільшення рівня смертності від захворювання на COVID-19. За таких умов виконання компетентністного критерію освітньої програми зменшується, адже в онлайн-режимі перевірити рівень навичок у повному обсязі досить складно. Усі ці виклики у сучасному освітньому середовищі зумовлюють актуалізацію цієї проблематики в наукових дослідженнях. Основоположним принципом освітньої політики та загалом навчального процесу є рівність усіх суб’єктів у можливості здобути бажаний освітній багаж навичок у рамках окремого навчального підрозділу. Однозначно освітня політика щодо рівності усіх бажаючих є дзеркалом конституційних основ, які відтворюють демократичні ідеї та принципи. У зв’язку з цим діяльність політичних агентів має відповідати ключовим законно закріпленим принципам, спрямованим на створення умов для різних соціальних рівнів отримати можливість для здобуття освіти. Окрім того, важливим елементом в освітній політиці є можливість отримання рівного доступу до освітнього процесу, що в умовах пандемії реалізувати практично досить важко. Під час реалізації основних ідей рівності освітньої політики суспільство зможе набути позитивних якостей та підвищити рівень політичної свідомості. Усі позитивні зміни в рамках системи освіти показують можливість для консенсусу та компромісу в межах загальної політичної системи під час вирішення стратегічних питань для суспільства, а саме життя та здоров’я громадян. Суб’єкти політики в умовах високого суспільного інтересу не зможуть використовувати політичні технології з метою маніпуляції свідомістю населення, а політичні конфлікти стануть джерелом досягнення ефективних політичних рішень. Така система відносин зможе допомогти транзитному українському суспільству стати демократичним, правовим, громадянським не лише в межах норм права, але й в реальній площині відносин.
4
Тихенко, Руслан. "ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 8, 2021): 207–11. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.039.
Full textAbstract:
В результаті проведення багатьох реформ і трансформацій на селі суттєво погіршилась як екологічна, економічна, так і соціальна ситуація. В статті наведено короткий аналіз основних проблем розвитку сільських територій в період складних трансформаційних перетворень. Визначено основні напрями покращення соціально-економічного та екологічного середовища сільських територій в державі.
5
ГОЛОВНЬОВА-КОППА, Ольга. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ СТІВЕНА КІНГА «11/22/63»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 93–104. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.9.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано лексичні та комплексні тран- сформації, виявлені в україномовному перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63», здійсненому О. Карасюком. Указано останні напрацювання з дослі- джуваної проблеми, представлено їх короткий огляд. Обґрунтовано доціль- ність використання перекладацьких перетворень, засвідчено актуальність їх розмежування, установлено їхні особливості та типи. Розглянуто класифіка- ції В. Комісарова, Л. Латишева, Р. Міньяр-Білоручева, Я. Рецкера, А. Фітер- мана, А. Швейцера та А. Шевніна та встановлено характер розбіжностей між ними; зроблено висновок про відсутність у літературі однозначного погляду на проблему класифікації перекладацьких перетворень попри високий ступінь розробленості теми. Автор надає перевагу класифікації В. Коміса- рова, де всі перетворення поділено на лексичні, граматичні й комплексні. Опис особливостей використання трансформацій у перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63» здійснено на її основі, але з додатковим виокремленням деяких різно- видів лексичних трансформацій (диференціація, прийом лексичного додавання, прийом лексичного вилучення, прийом цілісного перетворення). Наголошено, крім того, на такому: С. Кінг будує свої тексти так, що перекладач просто змушений використовувати різноманітні трансформації задля забезпечення адекватності перекладу. Ідеться про назви реалій, а також про граматичні структури й форми, властиві тільки світові англійців та англійської мови. Тож важливою ознакою його українськомовних перекладів є використання значної кількості перекладацьких трансформацій (до шести в межах окремих речень), до того ж з єдиною настановою: найбільш точно передати зміст і сенс оригінального тексту. Виокремлено також помилки перекладача у засто- суванні перекладацьких прийомів та запропоновано варіанти їх усунення.
6
Harnaha, О. M. "СУТЬ ЗЕМЕЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В АГРАРНИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 35. http://dx.doi.org/10.31713/ve120214.
Full textAbstract:
У статті розглянуто суть земельних трансформацій в аграрних перетвореннях. Досліджено історію розвитку земельних відносин та проаналізовано умови, що визначають їх формування та функціонування. Зазначено, що суть земельних трансформацій в аграрних перетвореннях обумовлює перехід до органічних й адаптивних систем землеробства, поновлюваних джерел енергії, біопалива й т.п., а також націлена на внесення змін у земельне право, а відповідно і у земельні відносини.
7
Мазур, І. І. "Детінізація доходів населення в умовах трансформаційних перетворень." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 75/76 (2005): 70–74.
Find full text
8
Гриценко, О. А. "Менталітет як інституційна складова трансформаційних перетворень економіки." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 51, ч. 1 (2005): 35–37.
Find full text
9
Ощипок, І. М. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ОПИСУ ХОДУ ФУНКЦІОНУВАННЯ РОБОТИЗОВАНИХ ДІЛЯНОК У ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСАХ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 27 (November 3, 2021): 63–71. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-09.
Full textAbstract:
У статті розглянуто роль роботів для сервісного застосування в ресторанному бізнесі. фактором використання роботів у галузі є зменшення діяльності людини та збільшення продуктив- ності праці; особливо актуальним це питання є в сучасній дійсності в умовах пандемії COVID-19. Робот у цьому сегменті розглядається як електромеханічна машина, яка працює разом із комп’ютером, що виконує різні функції. описано виробничу сферу закладу ресторанного господарства в контексті функ- ціонування гнучкої автоматизованої системи. розглянуто питання методології формалізації опису із застосуванням роботизованих комплексів виробничих умов, де взаємодіють знаряддя й об’єкти праці, які супроводжуються перетворенням об’єктів праці, що мають багатофакторний характер. При цьому досліджена сукупність перетворень і зв’язків як цілісної системи трансформацій сировини й матеріалів, енергії й інформації та взаємозв’язків між ними, які є абстрактними відображеннями такої сукупності. виділено п’ять рівнів ієрархії формалізованого опису процесів. Ці взаємозв’язки характеризують граф-записами. У вершині графа позначається відношення перетворень, а ребрами – відношення зв’язків. Розглянутий формалізований опис дає змогу змоделювати поведінку технологіч- ного процесу з використанням роботизованого комплексу для багатоманітної техніки й технології, яка може застосовуватися. На цій основі вибирається найефективніший процес виробництва на базі підібраного критерію оптимальності. Причому враховується ступінь деталізації процесу виробни- цтва. Указано потенціал професійної сервісної робототехніки, яка здатна працювати пліч-о-пліч із людиною в ресторанному бізнесі. Обґрунтовано, що роботи в ресторанах роблять харчову промисло- вість безпечнішою, персоналізованішою та ефективнішою.
10
Рябенко, В. В. "УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-13.
Full textAbstract:
Предметом дослідження є проектний підхід до організаційних змін та його особливості на підприємствах харчової промисловості. Метою дослідження є обґрунтування необхідності управління проектами організаційних змін на підприємствах харчової промисловості. Досліджено основні проблеми діяльності підприємств в мінливих умовах зовнішнього середовища. Доведено необхідність організаційних змін як пріоритетного напрямку протидії несприятливим тенденціям та засобу розвитку суб’єктів господарювання. Шляхом узагальнення результатів наукових досліджень визначено сутність та об’єкти організаційних змін, їх види та етапи здійснення. Організаційні зміни – це системні перетворення, які охоплюють все підприємство в цілому або окремі його частини. Вони спрямовані на удосконалення економічних, правових та соціальних відносин в сфері функціонування організації. Доведено, що проекти організаційних змін є високоефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності, засобом адаптації до змін в зовнішньому середовищі та базисом забезпечення високої результативності функціонування і розвитку суб’єктів господарювання. Запропоновано ключові положення, на основі яких ґрунтується проектний підхід до організаційних змін, визначено його переваги у порівнянні з поступовим проведенням перетворень. Визначено галузеві особливості проектів організаційних змін в харчовій промисловості з урахуванням масштабів їх діяльності. Охарактеризовано основні етапи управління проектами організаційних змін на прикладі підприємств харчової промисловості, зокрема, розглянуто особливості встановлення цілей, розробки концепції організаційних змін, їх економічного обґрунтування, проведення структуризації проекту перетворень, складання плану часових параметрів та бюджету. Таким чином, доведено визначальну роль проектного підходу у забезпеченні результативності організаційних змін, що дозволить оперативно, з чітко обґрунтованими витратами та очікуваним економічним ефектом виконати раціональний обсяг робіт для досягнення мети запланованих трансформацій.
11
Яремко, Л. "Роль і місце підприємництва у трансформаційних перетвореннях економіки України." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 124/125 (2011): 34–36.
Find full text
12
Lavrynenko, G. A. "Концепція «залученості в процес ретрадиціоналізації» як альтернатива подальшого розвитку політики України." Grani 18, no. 8 (June 6, 2015): 28–32. http://dx.doi.org/10.15421/1715151.
Full textAbstract:
У контексті дослідження трансформації політичної системи автором була розроблена концепція «залученості в процес ретрадиціоналізаціі», в рамках якої розглядались особливості діяльності президентів України під час їх каденції. За результатами аналізу була вибудувана відповідність політики кожного з президентів певній стратегії. Так, Л. Кравчук обрав стратегію «раціональної залученості», характерною ознакою якої було збереження традиційних цінностей, необхідних на початковому етапі трансформаційного шляху. Стратегія Л. Кучми продовжувала політику свого попередника та відповідала «обмеженій залученості», підкреслювалася спадковість методів ведення політики з часів існування СРСР. Обрання чіткого курсу на всебічну демократизацію та подолання загрози «перспективи політичного застою» стали характерними ознаками стратегії «непримиренності до залученості», використовуваної В. Ющенком. Яка, в свою чергу, виступила в якості альтернативного шляху розвитку держави та відрізнялася від політики попередніх президентів за багатьма параметрами. В. Янукович продовжив політику Л. Кравчука та Л. Кучми й обрав стратегію «повної залученості», що характеризувалася зменшенням демократичних прав і громадянських свобод, що спричинило перетворення «проблемної демократії» в Україні на «гібридний режим». У підсумку автор зазначає, що дослідження динаміки тенденцій ретрадиціоналізації в політичному житті України має важливе значення, оскільки під час трансформаційних перетворень у демократичному напрямку необхідно враховувати різні сценарії розвитку політичних подій та їх можливих наслідків, а також досвід пострадянських країн на шляху «воскресіння» і розвитку «радянських традицій».
13
Lavrynenko, G. A. "Концепція «залученості в процес ретрадиціоналізації» як альтернатива подальшого розвитку політики України." Grani 18, no. 10 (June 6, 2015): 43–47. http://dx.doi.org/10.15421/1715195.
Full textAbstract:
У контексті дослідження трансформації політичної системи автором була розроблена концепція «залученості в процес ретрадиціоналізаціі», в рамках якої розглядались особливості діяльності президентів України під час їх каденції. За результатами аналізу була вибудувана відповідність політики кожного з президентів певній стратегії. Так, Л. Кравчук обрав стратегію «раціональної залученості», характерною ознакою якої було збереження традиційних цінностей, необхідних на початковому етапі трансформаційного шляху. Стратегія Л. Кучми продовжувала політику свого попередника та відповідала «обмеженій залученості», підкреслювалася спадковість методів ведення політики з часів існування СРСР. Обрання чіткого курсу на всебічну демократизацію та подолання загрози «перспективи політичного застою» стали характерними ознаками стратегії «непримиренності до залученості», використовуваної В. Ющенком. Яка, в свою чергу, виступила в якості альтернативного шляху розвитку держави та відрізнялася від політики попередніх президентів за багатьма параметрами. В. Янукович продовжив політику Л. Кравчука та Л. Кучми й обрав стратегію «повної залученості», що характеризувалася зменшенням демократичних прав і громадянських свобод, що спричинило перетворення «проблемної демократії» в Україні на «гібридний режим». У підсумку автор зазначає, що дослідження динаміки тенденцій ретрадиціоналізації в політичному житті України має важливе значення, оскільки під час трансформаційних перетворень у демократичному напрямку необхідно враховувати різні сценарії розвитку політичних подій та їх можливих наслідків, а також досвід пострадянських країн на шляху «воскресіння» і розвитку «радянських традицій».
14
Кочетова, І. Ю. "Концептуалізація змісту трансформаційних перетворень на рівні первинної господарської ланки." Формування ринкових відносин в Україні, no. 5/1 (132) (2012): 133–37.
Find full text
15
Логвінов, Валерій, and Світлана Малонога. "ДРАЙВЕРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ." Науковий вісник: Державне управління 4, no. 6 (December 1, 2020): 198–220. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-198-220.
Full textAbstract:
Розглянуто елементи цифрової трансформації в органах публічної влади, досліджено фактори впливу на її успіх та залежність від них, а саме – цифрових технологій, цифрового лідерства та цифрової культури. Розкривається суть цих понять та їх трактування різними авторами. Запропонована трирівнева концептуальна модель трансформації уряду, яка розглядає трансформаційний уряд (t–Уряд) як сукупність окремих елементів, що забезпечують соціальні, організаційні та техніко–технологічні напрямки діяльності органів публічної влади. На першому рівні моделі знаходяться базові складові, на яких їх побудована діяльність. Це моделі і рамки, архітектура уряду, протоколи та стандарти. Другий рівень включає в себе чотири елементи, які відображають основні аспекти, що забезпечують діяльність органів публічної влади і являються її суттю: стратегію розвитку, адміністративно–управлінські процеси (АУП), інформаційні ресурси та цифрові технології. Третій рівень – управління змінами та структура (t–Уряду), виокремлено фактори, що впливають на дану структуру та діяльність органів публічної влади. Застосування даної моделі дасть можливість представити загальну структуру t–Уряду, у тому числі органів публічної влади усіх рівнів. Доведена доцільність постійного реагування на означені фактори впливу, які запропоновано розглядати згідно з чотирма вимірами: причинами цифрової трансформації; об’єктами цифрової трансформації; процесами та результатами трансформації. Встановлено, що в основі трансформаційних перетворень, орієнтованих на вирішення існуючих проблем в управлінні лежать три складові – практика, дослідження і розвиток, поєднання яких є запорукою успішної цифрової трансформації органів публічної влади.
16
Nazarkevych, Ihor, Oleksandra Kryven, and Alona Revko. "ЕВОЛЮЦІЯ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 33–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-33-40.
Full textAbstract:
У статті розглянуто еволюцію особливостей та механізмів здійснення структурних трансформацій у зарубіжних країнах, що призвели до формування нині існуючих високоефективних ринкових економік. Проаналізовано ендогенні та екзогенні чинники, що викликають структурні зміни та значною мірою визначають рівень розвитку національної економіки, на прикладі високорозвинених капіталістичних країн та країн Південної Азії. Запропоновано визначення таких дефініцій, як «економічний розвиток», «економічне зростання» та «соціальна інфраструктура» з погляду структурних перетворень у національній економіці. Досліджено питання впливу рецесійних шоків на зміни в розвитку галузевої й регіональної структури національної економіки. Визначено перелік найпоширеніших засад та важелів здійснення структурних трансформацій державними інституціями.
17
Самойловський, А. Л. "Підвищення ефективності розвитку систм страхування за умов трансформаційних перетворень економічних систем." Формування ринкових відносин в Україні, no. 11 (66) (2006): 8–11.
Find full text
18
Чижова, О. М. "Прагматизм як результат процесів соціалізації та інтеграції в умовах трансформаційних перетворень." Нова парадигма, Вип. 65, ч. 2 (2007): 130–35.
Find full text
19
Братусь, Г. А. "ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО СТРУКТУРНОЇ АРХІТЕКТОНІКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 31–38. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.4.
Full textAbstract:
У статті представлено ретроспективний аналіз теоретичних підходів до сутності та змісту дефініцій «знання», «інтелектуальні ресурси», «інтелектуальний потенціал», «інтелектуальний капітал» у їх тісному взаємозв’язку та взаємозумовленості як основних структурних елементів, які шляхом трансформації та перетворень формують архітектоніку інтелектуальної власності. Шляхом поглибленого аналізу теоретичних підходів вітчизняних та закордонних учених виділено чотири підходи до визначення інтелектуального потенціалу: філософський, трансформаційний, економічний, ресурсний, розкрито їх змістовну наповненість. Виділено основні види інтелектуального потенціалу, а саме науково-технічний, інформаційний, культурний, освітній. Проаналізовано та виявлено наявність різноманітних наукових підходів до трактування категорії інтелектуального капіталу, визначено основні сутнісні характеристики кожного з них. Обґрунтовано необхідність формування комплексного трансформаційного підходу до дослідження та формування дефініції інтелектуальної власності.
20
Kryvorotenko, A. V., and A. O. Levchenko. "The Mechanism of Knowledge Transfer in the Conditions of Innovative Transformations." Business Inform 9, no. 500 (2019): 104–9. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-9-104-109.
Full text
21
Прочан, А. О. "Особливості маркетингу туристичних підприємств як складової сфери послуг в умовах трансформаційних перетворень." Держава та регіони. Економіка та підприємництво, no. 1 (64) (2012): 152–55.
Find full text
22
Онищук, М. І. "СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ СУПЕРЛАТИВНИХ ПРИКМЕТНИКІВ УКРАЇНСЬКОЮ: КОРПУСНИЙ ПІДХІД." Лінгвістичні дослідження, no. 55 (2021): 150–63. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.14.
Full textAbstract:
Досліджено особливості вживання англійських прикметників найвищого ступеня порівняння в романі Джоан Роулінґ «Harry Potter and the Goblet of Fire» («Гаррі Поттер і келих вогню») та специфіку їх відтворення українською мовою. На основі паралельних перекладних текстів класифіковано суперлативні прикметники за лексико-семантичними розрядами, проаналізовано частоту їх уживання, зіставлено прийоми перекладацьких трансформацій із застосуванням корпусного підходу, розглянуто комплексні комбіновані типи міжмовних перетворень у художньому перекладі.
23
Mashkantseva, S. "Моніторинг ефективності діяльності підприємств транспортної галузі регіону." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 4 (82) (December 23, 2019): 69–72. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.13.
Full textAbstract:
У статті визначено рівень ефективності діяльності підприємств транспортної галузі регіону за допомогою аналізу показників приведеної собівартості перевезення, рентабельності діяльності, чистого прибутку (збитку) від діяльності підприємств. Запропоновано заходи щодо забезпечення подальшого розвитку підприємств транспортної галузі на регіональному рівні. Визначено, що сучасний стан трансформаційних перетворень у регіональному середовищі характеризується зростаючим інтересом до питань підвищення ефективності діяльності підприємств транспортної галузі. Об’єктивна оцінка ефективності діяльності підприємств транспортної галузі має велике значення, оскільки характеризує успішність менеджменту підприємства, формує його імідж, обґрунтовує доцільність інвестицій.
24
Пуховська, Людмила. "ЄВРОПЕЙСЬКІ СТРАТЕГІЇ, ПІДХОДИ І МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 51–62. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.51-62.
Full textAbstract:
У статті розкриваються європейські стратегії розвитку феномену освіти дорослих в умовах відкритості та інтернаціоналізації освітньо-наукового простору. Автор наголошує на завданнях розбудови освіти і навчання дорослих як ефективного сектора в структурі цілісної системи освіти кожної країни. Характеризуються теорії освіти дорослих, які найбільш поширені у світі – андрагогічна, навчання на основі досвіду, трансформаційна та розкриваються можливості щодо їх використання в контексті нових підходів до навчання фахівців. Обґрунтовується думка про те, що нові підходи західних вчених до теоретичного осмислення освіти дорослих можна представити у вигляді системи концепцій, об’єднаних вихідним педагогічним контекстом – теорією освіти упродовж життя, з її сучасним наголосом на дорослій половині людського життя після отримання основної освіти. У статті доводиться, що завдання переосмислення освіти і підготовки фахівців в ХХІ ст. в Україні і за кордоном актуалізує емпіричні теорії навчання, центральним концептом яких є досвід. Автором аналізуються положення трансформаційного навчання, результатом впровадження якого в освітній процес може стати трансформація професійного розвитку педагогів, особистісний розвиток і підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів. Виокремлюються базові ідеї трансформаційної теорії навчання дорослих про те, що перспективні перетворення особистості мають три виміри: психологічний (зміни в розумінні себе), ціннісний (перегляд системи переконань) і поведінковий (зміни в стилі життя). Робиться огляд сучасних успішних моделей професійного розвитку педагогів в зарубіжній практиці освіти модель «Школа професійного розвитку» (Professional Development School – PDS), клінічна модель (clinical model), модель навчання на робочому місці (work-based learning), модель навчання на базі проектів (project-based learning), модель навчання на основі реальних проблем (PBL), модель навчання на базі досвіду (experience-based learning systems – EBLS), матрична модель свідомої компетентності (matrix model of conscious competence). Зроблено висновок про необхідність використання в Україні зарубіжних теоретичних надбань у сфері освіти дорослих з метою вибудови максимально ефективного навчання на всіх етапах – від створення концепції до практичної реалізації; формування стратегій з урахуванням контексту навчання; використання педагогами технологій, які максимально відповідають контексту; професійного розвитку педагогів як рефлексуючих практиків.Ключові слова: європейські стратегії; теорії освіти дорослих; моделі освіти дорослих; трансформація професійного розвитку; зарубіжний досвід.
25
Бодров, В. Г. "Теорії економічних трансформацій та досвід ринкових перетворень у Східній Європі (1991-2001 рр.)." Історія народного господарства та економічної думки України, Вип. 35/36 (2003): 3–16.
Find full text
26
Головня, О. М. "Здоров"я нації як стратегічний ресурс держави в світлі трансформаційних перетворень системи медичних послуг." Економіка та держава, no. 8 (2012): 41–43.
Find full text
27
Головня, О. М. "Здоров"я нації як стратегічний ресурс держави в світлі трансформаційних перетворень системи медичних послуг." Економіка та держава, no. 8 (2012): 41–43.
Find full text
28
Головня, О. М. "Здоров"я нації як стратегічний ресурс держави в світлі трансформаційних перетворень системи медичних послуг." Економіка та держава, no. 8 (2012): 41–43.
Find full text
29
Stativka, N., and M. Bubliy. "РОЛЬ І ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ." Актуальні Проблеми Державного Управління 2, no. 58 (October 20, 2020): 8–15. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.02.01.
Full textAbstract:
У статті досліджено роль і функції держави у трансформації соціально-економічних систем. Доведено, що процес трансформації соціально-економічної системи відбувається під впливом як ринкової тенденції до рівноваги, так і державної політики: держава виступає суб’єктом трансформаційних перетворень. Регулююча роль держави у трансформації соціально-економічної системи полягає у здійсненні необхідних реформ, інституційних змін, у сприянні розвитку вітчизняної економіки на тлі протидії негативним наслідкам глобалізації. Держава, впливаючи на напрями трансформації соціально-економічної системи, формує систему пріоритетів розвитку відповідно до цілей бізнесу та інтересів соціуму, а також обмежень, які висуває національна і світова система господарювання.
30
Романовський, Олександр Георгійович, Ольга Віталіївна Квасник, Володимир Михайлович Мороз, Ніна Вікторівна Підбуцька, Світлана Миколаївна Резнік, Андрій Іванович Черкашин, and Вікторія Валеріївна Шаполова. "ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Information Technologies and Learning Tools 74, no. 6 (December 30, 2019): 20–42. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3185.
Full textAbstract:
Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об’єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб’єктами та об’єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об’єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.
31
Strilchuk, Rostislav. "КЕЙНСІАНСТВО ТА ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В ПОЛЬЩІ (1990-1995 рр.)." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, no. 18 (May 29, 2019): 7–14. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-7-14.
Full textAbstract:
У статті на основі документальних матеріалів, статистичних даних (вітчизняних і польських) аналізуються основні приватизаційні програми реформування польської економіки в період переходу до ринкових відносин. Наголошується, що в основі формування приватизаційних програм лежали "План Бальцеровича", "План Колодко", "Стратегія для Польщі". Дані програми за період з 1990 по 1995 рр. законодавчо закріпили свободу підприємництва, рівноправність різних форм власності, створили юридичну основу реформування економіки і вступу Польщі в Європейські організації. Поставивши перед собою конкретні завдання Польща відразу приступила до системних перетворень своєї економіки, юридично-правової бази та багатьох державних інститутів у відповідність зі стандартами ЄС.
32
МОТРУК, Надія. "ІНТЕГРОВАНЕ ПОЧАТКОВЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПОЛЬЩІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 137–45. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.518.
Full textAbstract:
У статті здійснено ретроспективний аналіз інтегрованого початкового навчання (1-3 класи) в контексті освітніх реформ у Республіці Польщі, започаткованих у цій сфері наприкінці минулого століття. Констатовано, що в процесі реформування початкової освіти кардинально змінено навчальні плани; впроваджено інтегроване навчання спершу в перших-третіх класах, а пізніше і в четвертому класі; введено в навчальний процес інтегровані підручники та безкоштовні урядові підручники, а також як обов’язковий у початковій школі метод проектів. Розглянуто особливості та умови проектування початкового навчання, що ґрунтуються на засадах емансипаційної, аналітично-критичної та гуманістичної педагогіки. З’ясовано, що початок навчання дітей з шестирічного віку зумовив дослідження показників готовності дитини до школи, підготовку програм для роботи з дітьми з різними дефектами розвитку, налагодження співпраці педагогів дошкільних установ і вчителів початкової школи, організацію науково-методичної підготовки педагогічних кадрів до навчання дітей цієї вікової категорії, створення відповідного освітнього середовища в школі, застосування нових методичних підходів в організації пізнавальної діяльності учнів. Обґрунтовано провідну роль учителів в організації освітнього процесу та створенні дидактичного середовища, основу якого складають інноваційні педагогічні технології, що забезпечують досягнення цілей навчання, виховання і розвитку особистості молодшого школяра. Провідними серед них є різноманітні форми навчальної активності учнів початкових класів – спостереження, експериментування, дослідження, спільне прийняття рішень, відкриття власних методів пізнання світу, тощо. Стимулюють її такі педагогічні умови: ступінь складності навчального завдання, почуття безпеки учня, час тривання стимулюючої ситуації, наявність попереднього досвіду вирішення подібних завдань та самооцінки. Проаналізовано освітні програми, які потребують суттєвого вдосконалення з урахуванням новітніх досягнень педагогічної науки і практики, тому що вони ще в незначній мірі зорієнтовані на розвиток творчих здібностей дітей, на перетворення їх у суб’єктів освітнього процесу. Такий стан сприяв появі авторських навчальних програм, які відповідають запитам школярів і вимогам сучасного суспільства.
33
Міхровська, М. С. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2 (August 31, 2021): 75–78. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.877.
Full textAbstract:
Міхровська М. С. Деякі аспекти модернізації державного управління в контексті цифрових трансформацій. - Стаття.
Вже більше десяти років в Україні відбуваються важливі перетворення, які, вживаючи сучасну термінологію, можна визначити як цифрові трансформації. Загалом, трансформація - це перехід від застарілих засад, принципів до чогось нового та сучасного. Тоді як цифрова трансформація - явище нового характеру, це повна зміна алгоритму спілкування між державою та громадянином за допомогою новітніх цифрових технологій, які впроваджуються в усі сфери життя суспільства. Елементами цифрових трансформацій ми можемо визначити і цифровізацію, і оцифровування, і електронне та цифрове урядування. Автор звертає увагу на сучасний стан закріплення цих явищ у законодавстві України та на недоліки наявних визначень.
Автором зауважено, що одним із небагатьох визначень, яке є в законодавстві України в цій сфері, є визначення електронного урядування. Звернено особливу увагу на те, що ця дефініція надана через призму державного управління, яке не тільки є застарілим явищем, що дісталося нам у спадок від радянського минулого, а ще і не вживається в Основному Законі. Проаналізовано, що державне управління характеризується певними особливостями, такими як визначений суб’єктний склад та специфіка у зв’язках між суб’єктами.
У статті підкреслено, що цифрова трансформація та цифрове урядування для України є новими, майже не дослідженими явищами, тоді як у багатьох інших країнах ці поняття вже давно стали невід’ємною складовою частиною повсякденного життя. Міжнародні організації також часто вживають ці терміни як синонімічні та не проводять чіткого розмежування між ними.
Автором зроблено висновки, що через ряд об’єктивно зумовлених причин ні електронне урядування, ні цифрова трансформація та її складові частини не можуть визначатися через призму державного управління, відтак необхідним є прийняття окремого закону, який би закріпив необхідні визначення у цифровій сфері.
34
Tupitzya, O. L. "Внутрішньопартійна демократія як чинник консолідації перехідного суспільства." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 9(137) (August 11, 2016): 81. http://dx.doi.org/10.15421/171682.
Full textAbstract:
У статті вивчено внутрішньопартійну демократію як явище перетворення суспільного середовища трансформаційної політичної системи та чинник. Надано увагу статусу політичних партій, у процесах залучення громадян до політичної участі на основі самоорганізації. Розглянуто консолідацію громадянського суспільства на основі зростання впливу процедур внутрішньопартійної демократії. Визначено значення соціального запиту для розбудови практик внутрішньопартійної демократії. Метою статті є встановлення значення внутрішньопартійної демократії як чинника консолідації суспільства у перехідних країнах. З’ясовано специфіку розподілу членів партії на найвище керівництво, середню функціональну ланку та рядових членів. Встановлено організаційні засади внутрішньопартійної демократії як розгалуженої і системної організації. Охарактеризовано закономірності зацікавленості партій у широкій співпраці з організаціями, близькими за світоглядними уявленнями та ідейними переконаннями. Виявлено особливості взаємовпливу громадських інституцій та процесів партійної структуризації у перехідних країнах. Оцінено значення процесу прозорого прийняття внутрішньопартійних рішень. Приділено увагу просуванню внутрішньопартійних лідерів. Проаналізовано причини збільшення довіри політичним силам на основі розширення практик внутрішньопартійної демократії.
35
Радіонов, Ю. Д. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-09.
Full textAbstract:
Діюча система управління бюджетними видатками є недосконалою та не відповідає сучасним запитам суспільства щодо підвищення рівня життя та добробуту населення. Водночас, в умовах економічних перетворень, першочерговим завданням залишається забезпечення зростання національної економіки, нарощування обсягів виробництва, ВВП, завершення бюджетної децентралізації, впровадження енергоощадливих технологій тощо. В цій ситуації актуальним залишається питання ефективного управління та використання бюджетних видатків. Автором розроблено практичні рекомендації з оптимізації структури видатків бюджету, підвищення їх ефективності для забезпечення сталої динаміки соціально-економічного розвитку країни. Розкрито економічну сутність видатків бюджету, економічні складові їх формування, класифікацію за ознакою головного розпорядника коштів, бюджетними програмами, функціональним призначенням. Дано загальну характеристику видатків зведеного бюджету за 2016-2020 роки за функціональною класифікацією. Проведений аналіз засвідчив, що стабільно високими темпами зростають видатки на економічну діяльність, а також видатки на охорону здоров’я та оборону країни у зв’язку з подіями на сході країни. Проте, на охорону навколишнього середовища та житлово-комунальне господартсво у 2020 році виділено майже на 7,0 відсотків менше (по кожній галузі) ніж у попередньому 2019 році, що є свідченням недостатньої уваги з боку уряду до цих питань. Наголошено, що структура бюджетних видатків змінюється в залежності від їх ролі в економіці, нарощуванні економічного потенціалу країни, обсягу завдань, які постають перед країною на відповідному етапі її суспільного розвитку. Враховуючи міжнародний досвід країн з ринковою та трансформаційною економікою, запропоновано практичні заходи щодо підвищення ефективності видатків бюджету, оптимізації їх структури. Це дасть можливість проводити виважену фінансово-бюджетну політику, підвищувати кількісні та якісні показникм соціально-економічного розвитку країни, рівень добробуту населення, забезпечувати стійкість фінансової системи, стабільність суспільного розвитку.
36
Kolchunov, V. I., A. I. Demianov, І. А. Iakovenko, and М. О. Garba. "Приведення у відповідність дослідних даних тріщиностійкості залізобетонних конструкцій їх теоретичним значенням." Наука та будівництво 15, no. 1 (March 4, 2018): 42–49. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v0i1(15).7.
Full textAbstract:
У статті поставлено проблему приведення у відповідність значень дослідних і теоретичних параметрів тріщиноутворення залізобетонних конструкцій на прикладі проведених експериментальних досліджень залізобетонних конструкцій при крученні зі згином з урахуванням деформаційних впливів. Отримано дослідні дані тріщиноутворюючого навантаження, значень ширини розкриття тріщин по всьому профілю тріщин, відстаней між ними, що доповнюють наявний експериментальний матеріал. При цьому основний акцент зроблено на основні положення, робочі гіпотези і тонкий інструментарій механіки руйнування, адаптований до залізобетону. Як трансформаційний елемент між залежностями механіки руйнування та теорії залізобетону було обрано двоконсольний елемент. Розроблення такого двоконсольного елемента дозволить уникнути громіздких математичних перетворень із використанням комплексних чисел при виведенні розрахункових залежностей, прийнятних для практичного використання.
37
Приходченко, Людмила, and Олена Лесик. "ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: АРХЕТИПНА ПАРАДИГМА." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 374–88. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-374-388.
Full textAbstract:
Крізь призму сформованих історичною традицією архетипів розглянуто стратегічні пріоритети сталого розвитку як складову страте- гічного планування та об’єкт консолідації зусиль органів публічної влади, бізнес-структур та громадськості на середньо- та довгострокову перспек- тиву і вказано на їх зумовленість. Визначено вимоги для виокремлення етапів кардинальних перетворень, що здійснюються в ході реформування системи публічного управління та проаналізовано їх дотримання в поетап- ності розбудови за роки незалежності. Акцентовано увагу на оптимізацій- них вимогах (комплексності, організаційній гнучкості, стратифікації або ранжуванні цілей, темпах трансформаційних перетворень), що виплива- ють з об’єктивних аспектів, що наявні в сучасному вітчизняному суспіль- стві архетипів. Встановлено, що для вітчизняного досвіду реформування характерними ознаками є: відмова від аналізу власного досвіду; викрив- лення інформаційних потоків; невдачі в реалізації політик та непопуляр- ність перетворень; тенденція до збільшення кількості та складності струк- тур і масштабів завдань, що складно адаптувати до змінних умов; брак ефективного лідерства та навичок управління змінами. Виокремлено про- блемні питання, що виникають у процесі реалізації стратегічних пріоритетів.
На основі аналізу причин, що унеможливлюють сталий регіональний розвиток на основі стратегій регіонального розвитку регіонів України на пе- ріод до 2020 р., обґрунтовано потребу в оновленні методичного забезпечення їх розроблення та перегляду існуючих. Досліджено практичний досвід щодо визначення стратегічних пріоритетів сталого розвитку на прикладі м. Вінни- ця. Вказано на об’єктивні (що спираються на сформовані історичною тради- цією архетипи) та суб’єктивні (зумовлені варіативністю та специфічністю їх виявів) чинники непопулярності стратегічних перетворень, причини, що зумовлюють невдачі при здійсненні реформ, негативні наслідки їх вияву, що в сукупності надало змогу визначити основні загрози для реалізації страте- гічних пріоритетів сталого розвитку.
38
Fedorenko, V. V. "Консолідація місцевих громад: політичні чинники." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 2(142) (April 25, 2017): 20. http://dx.doi.org/10.15421/171720.
Full textAbstract:
У статті вивчено консолідацію місцевих громад як явище перетворення суспільного середовища вітчизняної трансформаційної політичної системи, приділено увагу особливостям злагодженої дії неурядових організацій на рівні місцевих громад. З’ясовано, що ймовірність поширення принципів безпосереднього народного волевиявлення на місцевий рівень виступає чинником стимулювання демократичних реформ, підвищення рівня громадянської активності, забезпечення прозорості діяльності влади, досягнення високих європейських стандартів. Доведена спроможність і актуальність місцевої демократизації в сучасній Україні. Розглянуто подолання обмежень інституційної моделі щодо вироблення спільних правил гри для діяльності місцевих політичних суб’єктів. Виокремлено значення формування широкого консенсусу і забезпечення синхронності у функціонуванні місцевих громад. Метою статті є встановлення особливостей консолідації місцевих громад на основі зарубіжного і вітчизняного досвіду. Розкрито специфіку взаємодії локальних і центральних еліт. Наведено орієнтири консолідації як чинника забезпечення сталого розвитку місцевих громад у політичній площині. Доводиться, що активізації локального політичного спектру сприяє місцевий порядок денний, який визначає необхідність тісної співпраці між діючими політичними силами та громадськими об’єднаннями, які відстоюють конкретні інтереси громадян.
39
Radkevych, Valentyna. "ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В ДОБУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ." Professional Pedagogics 1, no. 20 (August 11, 2020): 176–84. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.176-184.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена запитом суспільства на: відродження і зміцнення української державності; забезпечення реального суверенітету та гідного місця України в світовому співтоваристві; перехід до якісно іншої форми соціально-економічної організації суспільства; формування нової економічної, інтелектуальної та духовної еліти з інноваційним державницьким мисленням; децентралізацію управлінських повноважень у всіх сферах суспільного життя; автономізацію управлінських структур на основі розподілу управлінських повноважень; розвиток партнерських взаємовідносин між державою, приватним сектором й інституціями громадянського суспільства та ін. У зв’язку з цим актуалізується значущість урахування впливу різних тенденцій на розвиток освітньої сфери, і, зокрема, системи професійної освіти в різні періоди. Мета: виявити й охарактеризувати тенденції трансформаційних змін професійної освіти в добу незалежності України. Методи: аналіз наукових джерел, законодавчо-нормативних документів – для з’ясування сучасних тенденцій розвитку професійної освіти; методи аналізу, синтезу, узагальнення і порівняння – для виявлення спільного й відмінного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків у процесі вивчення освітніх феноменів досліджуваного періоду. Результати: функціонування системи професійної освіти в добу незалежності – це відображення змін у соціально-економічному, політичному, духовному і культурному розвитку суспільства та трансформаційних перетворень на світовому й вітчизняному ринках праці, що впливали на: зміст професійної освіти; формування мережі закладів освіти; зміну форм управління; обсяги фінансування; механізми взаємодії з економічними структурами та ринком праці. Висновки: виявлено основні тенденції трансформаційних змін професійної освіти в добу незалежності (гуманізація, демократизація, безперервність, стандартизація, технологізація, цифровізація, економізація, соціальне партнерство); охарактеризовано пов’язані з ними пріоритети її розвитку в сучасних соціально-економічних умовах (оновлення змісту; оптимізація мережі закладів освіти; вдосконалення форм управління; підвищення рівня фінансового, кадрового й навчально-методичного забезпечення; запровадження нових механізмів взаємодії з економічними структурами та ринком праці з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів).
40
Якушик, I., Л. Червінська, Т. Червінська, О. Чумак, and M. Ковальський. "АКТУАЛІЗАЦІЯ ПОЗАЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У НЕОЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ, РЕГІОНІВ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 506–13. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245206.
Full textAbstract:
Анотація. Обґрунтовано актуальність дослідження позаекономічних чинників та євроінтеграційних пріоритетів в контексті суспільних трансформацій та глобалізаційних викликів інформаційного розвитку. Під впливом інноваційних змін, трансформації суспільства, суттєво зростає роль позаекономічних чинників, а також ціннісних орієнтацій людини. Формування і становлення означених чинників в інформаційному суспільстві вимагає від держави нових координуючих зусиль діяльності суб’єктів суспільства. Метою статті є спроба окреслити функціональну роль позаекономічних чинників інформаційної економіки та виявити їх вплив на суспільний розвиток. Вирішення завдань проведено з використанням загальнонаукових та прикладних методів: абстрактно-логічного, теоретичного узагальнення, порівняння, конкретизації, систематизації, соціологічного аналізу. У контексті трансформації фінансово-економічних процесів здійснено оцінку позаекономічних чинників, які мають суттєвий вплив на економічні перетворення та забезпечують можливості розкрити деякі реальні тенденції їх розвитку, які важко або неможливо виявити, виходячи із традиційних функціональних підходів. В якості об’єкту дослідження визначено особливості формування таких соціокультурних важелів: політичні аспекти, довіра, інформація, культура, менталітет, релігія, формат покоління меліоналів, які в умовах інформатизації можуть бути визначальними при досягненні цілей суспільних трансформацій. Зроблена спроба визначення походження ментально-ціннісних витоків України, окреслено її соціально-гуманістичні імперативи. Доведено, що означені чинники є умовою випереджаючого інноваційного розвитку України, успішності її модернізації. А успіх економічної трансформації, якщо він не підкріплений позаекономічними чинниками соціальних змін, може бути тимчасовим і не забезпечуватиме формування ефективної економічної системи. Економічні та неекономічні фактори варто розглядати як цілісну систему, що складається із взаємопов’язаних елементів. Результати дослідження доповнюють теорію економічного розвитку та сприяють розширенню прогностичного інструментарію сучасної наукової практики. Табл.2:; бібл.: 22 Ключові слова: інформація, позаекономічні, чинники, зміни, культура,суспільство.
41
Bardash, Serhii, and Nataliia Kuzyk. "Identification of differences in accounting as a branch of scientific knowledge and practice: the basis of transformatinal shifts." Ekonomika APK 316, no. 2 (February 26, 2021): 59–70. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.202102059.
Full textAbstract:
The purpose of the article is to prove the existence of essential differences between the elements of the accounting system as a science and practice and determine the elements of accounting theory to state the emergence of new theories and identify the development of accounting as a branch of scientific knowledge. Research methods. In the process of the study, methods inherent in modern philosophy of science were used: a dialectical approach (to reveal the essence of accounting as a branch of knowledge and practical activity) in combination with historiographic (in the study of the system of scientific knowledge in scientific circles on the variability of accounting theories) and comparative analytical methods (to determine the elements of the accounting system in scientific, theoretical and practical aspects, to build an integrated system, as well as to disclose the relationships between individual elements and its subsystems). Research results. The expediency of identifying the elements of the accounting system as scientific knowledge, as well as the elements of the accounting system as a type of practical activity has been substantiated and their essence has been clarified. It has been proved that the accounting theory can be recognized as new if there is an actual, and not an imaginary change in information requests, which will predetermine the emergence of new or new accounting concepts, as a result of which the accounting theory will be transformed. Scientific novelty. The theoretical provisions on the assessment of the general genesis of accounting as a system of scientific knowledge were further developed. The direction and argumentation of the controversy regarding its inevitable transformation gives grounds to assert that accounting science, like other accounting and analytical sciences, can have two or more theories. The fundamental foundations have been laid regarding the addition of an integrated accounting object, provides for further clarification of its purpose, the allocation of new tasks, principles, methods and techniques of accounting. Practical significance. The practical significance lies in determining the development trajectory of accounting as a branch of scientific knowledge and further using the system of new scientific knowledge to solve the problems of accounting practice. Figs.: 1. Refs.: 19.
42
Валевський, Олексій. "ПРОБЛЕМИ ЦІННІСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА СУСПІЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 116–27. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-116-127.
Full textAbstract:
Дослідницьке завдання полягає в аналізі ціннісних трансфор- мацій, які відбуваються у громадській свідомості та пов’язуються з напрямом європейської інтеграції України. Оскільки процеси ціннісних трансформацій і формування ідентичності є нелінійними, то для їх верифікації у громадській свідомості, окрім кількісних методів, необхідно застосовувати архетиповий підхід.
Доведено, що шлях європейської інтеграції для України пов’язується не лише з економічними та інституційними перетвореннями, а також із необхід- ністю опанування європейськими цінностями та поведінковими моделями, на яких будуються економічна, соціальна та політична сфери функціонуван- ня європейської співдружності.
Показано, що внаслідок російської агресії та посилення євроінтеграцій- них тенденцій відбуваються ціннісні зміни в оцінках українськими громадя- нами суспільних процесів та світоглядних орієнтацій. Суттєво зменшується привабливість інтеграційних моделей за участю РФ, натомість збільшується кількість прихильників європейського напряму.
Доводиться, що ціннісні трансформації відбуваються повільно, і цей про- цес не є лінійним. Однак можна стверджувати, що умовний набір “європей- ських цінностей” поступово збільшує кількість своїх прихильників серед громадян.
Масштабні суспільні пертурбації, які пов’язані з агресією РФ на Донба- сі та економічною кризою, сприяли формуванню у громадській свідомості запиту на цінності єдності та консолідації. Проте на цей момент потреба у цінностях консолідації та єдності залишається багато в чому не реалізова- ною.
Робиться висновок, що необхідність забезпечення незворотності процесу ціннісних трансформацій змушує під іншим кутом зору сприймати культур- ну діяльність. Доводиться, що динамічний розвиток культури має ключове значення для успішної модернізації України та забезпечення сталого роз- витку.
43
Гарбуза, Т. В., and Н. О. Тесленко. "ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 217–23. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-34.
Full textAbstract:
У статті в найзагальнішому вигляді сформульована змістовна сутність інноваційних змін освіти у її соціально-філософському контексті. Проект Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 рр. висвітлює системний характер розвитку освіти, зокрема вищої. Він містить вектори в освітній галузі, за якими затребувані зміни, визначає характер цих змін. Освіта є абсолютно соціальним явищем, і будь-які зміни, потреби, виклики, що стоять перед соціумом, тією або іншою мірою екстраполюються на освітню галузь. Різні освітні процеси потребують змін, якщо виникає значна частина суперечностей. Стаття розкриває соціально-філософське підґрунтя освітніх змін, визначає чинники загального інноваційного процесу в системі освіти в умовах розвитку та окремих викликів українського суспільства. Рушієм педагогічних інновацій, експериментів, реформ постала нова філософська парадигма ціннісних орієнтирів щодо освіти, яка стала не цінністю суспільства, а цінністю особистості. Другим важливим чинником інновацій стало «старіння» знань, що загалом змінило підхід до формування знань, умінь та навичок у системі вищої освіти. Автори статті розглядають низку соціальних перетворень, які більш конкретно формують нові підходи у вищій освіті. Загальні процеси інноваційних змін пов’язані з дихотомією «теоретичне навчання-практичні навички», що вилилася в ідею «професіоналізації» вищої освіти. Причому такий фокус змінив і характер гуманітарної підготовки, що має не стільки слугувати формуванню традиційної системи гуманітарних знань, скільки адаптувати її відповідно до професійних потреб. Не залишилися поза увагою авторів і глобалізаційні процеси, які в епоху карантинних обмежень змінили характер міждержавної освітньої інтеграції, чим загострили питання освітньої конкуренції в новому дистанційному форматі. До соціальних чинників, які визначили автори статті, також належить розуміння інклюзії як відхилення від різних норм, а також етичні питання, що постають перед фахівцями різних галузей. Інноваційний розвиток вищої освіти України можливий лише з урахуванням потреб користувача освітніх послуг, а вивчення соціально-філософського підґрунтя дасть змогу спрогнозувати попит на види і форми освітньої діяльності, а також своєчасно реагувати на майбутні виклики.
44
Nikolenko, Hanna. "Моделі пост-глобального відкритого суспільства в концепціях Дж.Сороса та Дж.Ріфкіна." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (November 30, 2018): 101–17. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.09.
Full textAbstract:
Стаття присвячена моделюванню відкритого суспільства за проектами Дж.Ріфкіна (суспільство відкритих мереж та енергетична Пангея) та Дж.Сороса (демократичний альянс). Вчені досліджують вплив новітніх технологій на суспільство, зміну ціннісних орієнтирів, формування нових форм соціальної участі. Вони роблять прогнози стосовно майбутніх суспільних перетворень у пост-глобальних умовах та мають досвід втілення своїх ідей на практиці протягом ХХІ ст. Дж.Сорос називає себе безпосереднім послідовником ідей відкритого суспільства А.Бергсона і К.Попера. Він розбудовує свій проект на засадах гуманізму, демократичності та захисту прав людини. Дж.Ріфкін поєднує ідеї зеленої енергетики, формування нових уявлень про природу (ентропія), цінностей (біофілія, емпатія), які разом лежать в основі суспільства відкритих мереж. Дж.Сорос пропонує проводити зміни через громадянське суспільство, уряди та переосмислення статусу суверенітету країни в міжнародній політиці. Він пропонує низку перетворень, які збільшили б потенціал взаєморозуміння між суб'єктами, механізми заохочення та контролю порушень. У політиці це підтримка або економічні санкції, в житті громадян – просвітницька діяльність у сфері захисту прав людини та громадянина. Дж.Ріфкін проводить паралелі між мережею Інтернет та інтелектуальної енергетичної мережі, що наразі формується. Він вважає, що об'єднання людей, які вільно діляться цінною інформацією в мережі, так само вільно ділитимуться енергією відновлювальних джерел. Обидва вчених зауважують кризу цінностей і втрату орієнтирів, які сформувалися в глобальному суспільстві після бурхливих подій ХХ століття. Вони пропонують свої варіанти розвитку майбутніх подій та напрямки економічних, соціальних та світоглядних трансформацій.
45
Starka, Volodymyr. "Культурно-масове життя сільського населення Західної України в умовах суспільних трансформацій 1939−1941 років." Pereiaslav Chronicle, no. 15 (August 20, 2019): 21–31. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-21-31.
Full textAbstract:
Сучасне культурно-масове життя західноукраїнського селянства є унікальним симбіозом звичаїв, що своїм корінням сягають часів Австро-Угорщини, із вкрапленнями польської міщанської та радянської пролетарської культур. Дослідження явищ і процесів, що істотно впливають на культурне життя сільських мешканців, як однієї із найконсервативніших частин суспільного організму може дати сучасникам розуміння, в якому спектрі буде розвиватися сучасне культурне життя села. В цьому вбачаємо актуальність нашого дослідження. Використання попередніх напрацювань українських істориків, із залученням нового джерельно-документального комплексу, дозволило по-новому проаналізувати культурно-масове життя селянства досліджуваного періоду. Методологічні підходи написання дослідження ґрунтуються на аналізі різноманітних моделей культурно-масового життя селянства, у конкретно-історичних обставинах, в умовах радянського тоталітарного режиму. Матеріал публікації структурований за проблемно-хронологічним принципом. Теоретичні узагальнення здійснено з використанням методів індукції та дедукції. У процесі аналізу культурного життя західноукраїнського села встановлено, що запропоновані радянської владою перетворення в культурній сфері носили характер національний за формою та соціалістичний за змістом. Увесь комплекс культурних заходів радянської влади мав долучити західноукраїнських селян до надбань радянської культури та виробити в них відчуття радянської людини. Зауважимо, що характерною рисою регіону є тотальна набожність та стійке дотримання релігійно-обрядового календаря у повсякденних практиках населення. Зазвичай, західноукраїнське селянство сприймає будь-які новації з точки зору порушують чи не порушують вони усталеного способу життя. Відзначимо, що більшість громадян регіону, на початку з цікавістю поставилися до запроваджуваних новацій і навіть стала приймати активну участь у їх поширенні. Потрібно наголосити, що доволі впливова у Західній Україні греко-католицька церква, поставилася до запроваджуваних культурних новацій із певними засторогами і закликала своїх прихожан не долучатися до заходів, що суперечать усталеній моральній традиції. Власне, здійснювана новою владою політика ревізії фонді сільських бібліотек, надмірна політизація культурного дозвілля, поруч із активною антирелігійною кампанією, привели до різкого неприйняття місцевими культурних новацій нової влади. Відвертий «культурний» конфлікт місцевих із радянською владою зупинив початок німецько-радянської війни у червні 1941 року.
46
Svydruk, I. I. "Соціально-економічні аспекти креативного менеджменту." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 108–11. http://dx.doi.org/10.15421/40280420.
Full textAbstract:
Досліджено соціальні аспекти креативного менеджменту з позицій платформи соціально-економічної парадигми національної економіки та побудови соціально орієнтованого суспільства, заснованого на знаннях. Зазначено, що креативний менеджмент є багатокомпонентним управлінським впливом, пов'язаним із процесами генерування і впровадження у соціально-економічний простір нових ідей, заснованих на постійно оновлюваному знанні. Показано, що завданням інституційної підтримки креативного менеджменту є сприяння розвитку високотехнологічних галузей та інтеграція національної економіки у світове науково-інноваційне співтовариство. Креативність керівника проявляється у творчому ставленні до справи, вмінні критично бачити проблему та формулювати нові задачі перед підлеглими. Доведено, що наявність антагоністичних умов вимагає поєднання жорсткості та гнучкості в управлінні, дотримання принципів "обмежувального фактора" для забезпечення конструктивного вирішення проблеми. Зазначено, що в етичному контексті завданням креативного менеджменту стає управління кумулятивним накопиченням технологічних перетворень та постійний моніторинг можливості їх позитивного, негативного (зокрема, і небажані технологічні, екологічні, інформаційно-правові ефекти) чи різновекторного впливу на безперервне оновлення вихідних умов для подальших трансформацій.
47
Смеляков, К. С., Д. Л. Сандркін, Д. О. Товчиречко, Є. В. Вакулік, and Є. М. Дроб. "Розробка методу швидкого пошуку цифрового зображення у сховищах даних." Системи обробки інформації, no. 2(165) (May 21, 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.165.07.
Full textAbstract:
На основі аналізу моделей і принципів роботи сучасних пошукових сервісів, пов'язаних з порівнянням і пошуком зображень, в статті запропоновано шаблон зображення кратної довжини, ефективний алгоритм порівняння шаблонів двох зображень і оцінювання міри схожості цих зображень, модель зберігання і пошуку зображень на основі використання шаблонів, метод швидкого пошуку зображення у сховищі, на основі використання шаблону. З урахуванням запропонованої моделі зображення, інваріантної до найбільш поширених перетворень зображень, запропоновані моделі і методи в комплексі дозволяють ефективно вирішити проблему пошуку зображень у сховищі великих даних по критеріях точності і часу. З урахуванням можливих трансформацій і дублювання зображень, наявності великої кількості схожих зображень і проблем великих даних. На основі використання запропонованих моделей і методів розроблено сервіс пошуку зображень по зображенню. За допомогою цього сервісу поставлена серія більш ніж з 1000 пошукових експериментів у сховищі, де знаходиться більше 100000 зображень. В результаті була підтверджена ефективність запропонованого методу за критеріями точності і швидкості пошуку.
48
Ivanenko, V. V. "Сучасний вимір «червоного Жовтня» 1917-го: суб’єктивні роздуми з нагоди ювілейної дати." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 10 (October 24, 2017): 105–14. http://dx.doi.org/10.15421/1717139.
Full textAbstract:
Розглядаються і узагальнюються деякі концептуальні, ідеологічні, історіографічні й конкретно-історичні аспекти ґенези виникнення, перебігу та здійснення революції 1917 року в Росії як однієї з найпомітніших подій світової історії XX ст. Констатовано, що ця революція, породжена комплексом об’єктивних чинників соціально-економічного і політичного характеру, невирішеністю найгостріших питань суспільства (аграрного, робітничого, національного, культурного), перманентним відставанням Росії від передових країн за темпами і масштабами модернізаційних процесів, різко посилених руйнівними наслідками Першої світової війни, призвела до падіння царизму, самодержавства, імперії і сходження на правлячий Олімп більшовизму як найрадикальнішої течії в російському соціалістичному русі, відкрила простір для докорінних трансформаційних перетворень, що супроводжувались не тільки забезпеченням назрілих і довгоочікуваних змін в країні, а й формуванням та утвердженням жорстокого тоталітарного режиму, розпалюванням соціально-класової ворожнечі, насадженням жупела «революційної доцільності», беззаконня, насильства, масованим наступом проти власного народу (голодомори, репресії тощо). Тому, наголошується в статті, Російська революція навіть через сторіччя після її вчинення продовжує залишатись в епіцентрі наукових, медійних та суспільних дискусій і пристрастей, але здебільшого не стільки своїми конкретними подіями, скільки у річищі політичних наслідків, впливу її імпульсів та сигналів для наступних доль Росії, СРСР, світу.
49
Rudik, Oleksandra О. "Обумовленість ЄС як рушійна сила європейської інтеграції країн Західних Балкан." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 3 (April 20, 2018): 102–7. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171845.
Full textAbstract:
На основі результатів аналізу розробленої Європейською Комісією стратегії «Надійна перспектива розширення та посилення співпраці ЄС з країнами Західних Балкан» досліджено роль обумовленості ЄС в процесі європейської інтеграції країн регіону. В стратегії чітко зазначено, що сьогодні у країн регіону відкрилось історичне «вікно можливостей», щоб твердо і однозначно пов’язати своє майбутнє з ЄС. ЄС вимагає від західнобалканських країн рішучих дій та термінового подвоєння зусиль щодо проведення життєво важливих реформ – особливо в сфері верховенства права, незалежності судової системи, основоположних прав людини та громадянина, належного врядування – для завершення своїх політичних, економічних та соціальних перетворень. Для забезпечення належної підтримки трансформаційних процесів в регіоні ЄС зобов’язується вдосконалювати політику розширення та інструменти передвступної допомоги. Стратегія визначає План дій із шістьма флагманськими ініціативами, спрямованими на конкретні сфери взаємного інтересу: верховенство права, безпека та міграція, соціально-економічний розвиток, комунікації, цифрові технології, примирення та добросусідські відносини. Встановлено, що обумовленість ЄС залишається рушійною силою європейської інтеграції країн Західних Балкан. В політиці розширення Європейська Комісія продовжує керуватись так званою моделлю зовнішнього стимулювання, поєднуючи у відносинах з країнами регіону певні винагороди і покарання.
50
Myronchak, Kateryna. "Етапи переживання втрати як орієнтир для соціально-психологічного супроводу особистості." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 48(51) (December 30, 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).239.
Full textAbstract:
Завданням дослідження було висвітлити специфіку переживання втрати особистості на фоні кризових подій у суспільстві, виокремити послідовність етапів цього переживання, окреслити зони для потенційної роботи агентів соціально-психологічного супроводу. Соціально-психологічний супровід визначено як трансформаційний інструмент у процесі переживання людиною втрати, який сприяє відновленню та реконструкції життєвого простору особистості. Виділено п’ять етапів переживання втрати: зіткнення з реальністю втрати, примирення з втратою, усвідомлення змін, пошук та визначення смислів втрати, інтеграція внутрішніх змін у реальне життя. Здійснено розгорнутий аналіз виокремлених етапів, визначено потенційні ризики на кожному з них та акцентовано увагу на конкретних психологічних завданнях, які дають змогу ефективно надавати психологічну підтримку. Визначено, що на етапі зіткнення з реальністю втрати основним завданням соціально-психологічного супроводу буде допомогти людині усвідомити свою втрату; на етапі примирення – допомогти її прийняти; на етапі усвідомлення змін – забезпечити адаптацію до життя з втратою, допомогти усвідомити точку неповернення до минулого і сформувати готовність рухатися далі; на етапі пошуку смислів – через усвідомлення власної скінченності актуалізувати персональні значення втрати; на етапі інтеграції – допомогти засвоїти всі напрацювання попередніх етапів і якісно втілити їх у нову реальність. Представлені етапи переживання втрати внаслідок воєнних і пандемічних подій можуть слугувати орієнтиром для здійснення соціально-психологічного супроводу і бути використані фахівцями для своєчасної діагностики особливостей переживання втрати, опрацювання її негативних наслідків, перетворення болючого досвіду переживання втрати в екзистенційний ресурс. Перспективою подальших досліджень є розроблення спеціалізованих програм супроводу із застосуванням запропонованої класифікації етапів переживання втрати.