Academic literature on the topic 'Транснаціональний капітал'

Фінансова глобалізація – це розвиток світових фінансових ринків, зростання транскордонних потоків капіталу та активність міжнародних фінансових організацій. Водночас, мова про фінансову глобалізацію означає вільний рух капіталу між країнами. Ключовою особливістю міжнародного банкінгу є посилення транснаціоналізації в умовах фінансової глобалізації. В результаті цього процесу на сучасному етапі розвитку світової економіки немає чистого національного банківського капіталу в жодній державі світу. Транснаціональні банки є одним з основних суб'єктів світової економіки. Вони займають лідируючі позиції на міжнародному фінансовому ринку та є учасниками процесу глобалізації у фінансовій сфері. Таким чином, міжнародна фінансова система стала для транснаціональних банків так званою ареною діяльності «фінансових гігантів» як транснаціональних банків. Сукупний капітал багатонаціональних банків легко переноситься з одного штату в інший з найбільш суперечливими наслідками. З одного боку, консолідований капітал стає рушійною силою для розвитку НТП (науково-технічного прогресу) на світовій арені, а з іншого – для серйозних глобальних криз, що перетворюються на спекулятивний капітал. Значення транснаціональних банків як в економічному середовищі окремої держави, так і у світовій економіці в цілому стрімко зростає. Одна з важливих ролей, які відіграють транснаціональні банки, – це роль посередника між власниками фінансових коштів та інвесторами, які для здійснення міжнародної підприємницької діяльності позичають капітал у ТНБ. Зазвичай прихід транснаціональних банків на зовнішній ринок стає певним стимулюючим фактором для перебудови банківської системи країни перебування. Це проявляється у збільшенні концентрації банківського капіталу або створенні сильного конкурентного середовища серед місцевих банківських установ. Більше того, дуже часто приймаючі країни роблять велику помилку, впроваджуючи занадто ліберальну політику щодо ризику, щоб максимізувати дохід, і в цьому випадку транснаціональні банки можуть спричинити кризу в країні, і таким чином стати характерними причинами фінансових коливань, які в кінцевому підсумку можуть призвести до нерівності світових банківських систем

У статті розглянуто основні етапи розвитку транснаціональних корпорацій та визначено основні чинники, що впливали на процеси транснаціоналізації у різні періоди. Доведено, що на кожному етапі причини становлення та розвитку транснаціональних корпорацій різні, проте всі вони певною мірою повʼязані, насамперед, з недосконалою конкуренцією, бар’єрами на шляху розвитку міжнародної торгівлі, валютним контролем, значними транспортними витратами, відмінностями у податковому законодавстві різних країн. До головних конкурентних переваг, які є основою ефективної діяльності транснаціональних корпорацій належать: безперешкодне володіння і доступ до природних ресурсів, капіталу і результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт по всьому світу; горизонтальну диверсифікацію або вертикальну інтеграцію; економію на масштабах підприємства; низьку вартість фінансових ресурсів завдяки ширшим можливостям їх залучення; можливість за рахунок прямих інвестицій долати різні бар’єри на шляху до збільшення обсягів експорту своїх творів на ринок тієї або іншої країни тощо. Розкрито можливий негативний вплив транснаціональних корпорацій на розвиток економік приймаючих країн. Зокрема, транснаціональні корпорації на внутрішньому ринку приймаючих країн створюють потужну конкуренцію місцевим компаніям, не даючи їм розвиватися. Крім того, вільне переміщення фінансового капіталу може підірвати стабільність національних валют і створити загрозу для національної безпеки країн, що розвиваються. Маючи свій інтерес у приймаючій країні, транснаціональні корпорації здатні насаджувати їй ідеологію, яка суперечить інтересам розвитку національного бізнесу і пригнічувати розвиток національно-державних інтересів. Через стрімкий розвиток інтеграційних процесів та значний соціально-економічний ефект національні економіки не можуть уникнути впливу ТНК, проте уряди держав можуть регулювати рівень їхньої присутності. Таке регулювання відбувається що найменш на чотирьох рівнях: наддержавному; міждержавному; внутрішньодержавному; суспільному. На основі міжнародних статистичних баз даних проаналізовано першу десятку найбільших транснаціональних корпорацій світу у 2018 році до яких входили: сім банківських установ, чотири з яких китайські (ICBC, China Construction Bank Corporation, JPMorgan Chase, Agricultural Bank of China, Bank of America, Wells Fargo, Bank of China), багатопрофільний американський холдинг (Berkshire Hathaway), американська технологічна компанія (Apple) та китайська страхова компанія (Ping An Insurance Group). Виявлено, що серед основних чинників, які сприяли високому рейтингу цих компаній були: гнучка політика та стабільна діяльність в умовах економічних криз; активне розміщення виробництва на території інших країн; великі масштаби діяльності та опора на інформаційні технології.

У статті досліджено проблематику світових соціально-економічних перетворень у період становлення Індустрії 4.0. Висвітлено основні тенденції в процесі транснаціоналізації сучасного бізнесу на засадах циркулярної економіки. Зазначено актуальність дослідження інноваційних структур транснаціонального типу підприємництва щодо переходу до циркулярного типу здійснення економічних процесів, що передбачає глобальний та регіональний ефект. Визначено цілі дослідження, якими є висвітлення процесу адаптації складних управлінських систем до вимог Індустрії 4.0; формування принципових змін діяльності ТНК на засадах циркулярної економіки; визначення принципів функціонування транснаціональних структур в умовах циркулярної економіки на засадах Індустрії 4.0; пропозиції регулювання процесів трансферу капіталів в умовах зміни виробничої парадигми. Висвітлено процес масового впровадження фізичних кіберсистем у фази суспільного виробництва. Наведено особливості циркулярної економіки, що полягають у трансформації виробничої та невиробничої сфер у єдиний простір. Зазначено, що проблемами, які виникають під час формування структури складних систем, є виокремлення структурних елементів (підрозділів) та встановлення взаємозв’язків між структурними елементами відповідно до умов функціонування, цілей та системи мотивації. Візуалізовано основні елементи системи та їхній взаємозв’язок в умовах впливу компонентів Індустрії 4.0. Перелічено вхідні та вихідні параметри функціонування системи управління транснаціональними структурами в контексті циркулярної економіки. Наведено основні проблеми економічного змісту, з якими стикаються транснаціональні корпорації у країнах, що розвиваються. Охарактеризовано процес перенесення аналітичних центрів у країни, що розвиваються, наслідком чого є інтернаціоналізація науково-дослідних заходів в умовах Індустрії 4.0. Наведено перелік структур транснаціонального типу підприємництва, які мають економічні інтереси у створенні бізнес-моделей циркулярного типу, що підкреслює їх прагнення до стійкості інноваційного розвитку. Має інтерес методика формування принципів функціонування структур транснаціонального типу підприємництва в умовах Індустрії 4.0 на засадах циркулярної економіки.

Актуалізація дослідження обумовлена необхідністю вирішення важливої наукової та прикладної проблеми розвитку банків з національним капіталом за присутності іноземного капіталу в банківському секторі країни. Мета дослідження полягає у систематизації новітніх тенденцій розвитку банківського сектору у міжнародному та національному аспектах, розробленні наукових положень, конкретизації чинників і проблем. Для досягнення мети використано еволюційний підхід, абстрактно-логічний аналіз, метод систематизації та узагальнення. У результаті дослідження поглиблено наукові уявлення про сучасні тенденції та чинники розвитку банківського сектору. Зокрема, сформульовано положення щодо міжнародного аспекту сучасних тенденцій розвитку банківського сектору. Відзначено світові тенденції щодо експансії ринків фінансових послуг іноземними банками, еволюційний розвиток транснаціональних банків. Встановлено, що основною тенденцією є зростання присутності іноземних банків у національних банківських секторах країн за кількістю та активами, особливо в країнах з економікою, яка розвивається або трансформується. Визначено новітні етапи розвитку банківського сектору України, особливості тенденцій, які повинні бути враховані в політиці та стратегії центрального банку, а також банками з вітчизняним капіталом. Показано, що більш низька надійність банків з вітчизняним капіталом порівняно з іноземними банками є деструктивним чинником. Вирішення проблеми сприятиме підвищенню довіри до вітчизняних банків, а на цих засадах їх розвитку через збільшення активів.

Глобалізація світової економіки, злиття капіталів та інтернаціоналізація компаній зумовлює поступове зникнення економічних відмінностей. При цьому домінантним у забезпеченні конкурентоспромож-ності стає чинник корпоративної культури — базовий елемент інтелектуального капіталу. Присутність на українському ринку світових корпорацій актуалізує необхідність розуміння цінностей, сутності, відмінностей корпоративних культур та колаборації з ними ментальності українських працівників. У статті розглянуто зміст, сутність, структуру та цінності корпоративних культур найбільших автовиробників світу — “Toyota Motor Corporationˮ, “Volkswagen Groupˮ та “General Motorsˮ. Досліджено, що у випадку впровадження кор-поративної культури в свої представництва у новій країні керівництва транснаціональних компаній уважно вивчають місцеві особливості, менталітет людей та національні цінності і те, як їх можна адаптувати до своєї культури. Наведено найуживаніший підхід до вивчення національної складової в корпоративній культурі компанії, розроблений голландським дослідником проблематики крос-культурного менеджменту Г. Хофстеде. Розглянуто особливості національної складової в корпоративній культурі України, США, Японії та Німеччини. Консолідовано ментальні характеристики національної складової у корпоративній культурі українців. До-сліджено корпоративну культуру дилерського центру “Toyota Motor Corporationˮ — ТОВ “Гранд моторˮ у м. Хмельницькому. Доведено, що корпоративна культура підвищує ефективність роботи команди і вирішує задачі як індивідуального розвитку співробітників, так і розвитку компанії загалом. Вона створює передумови для формування стійкого та ефективно працюючого колективу, що чітко представляє місію компанії. Зроб-лено висновок, що вміле управління корпоративною культурою та використання її потенціалу робить можли-вими підвищення ефективності діяльності компанії та генерує позитивні економічні наслідки, такі як підви-щення відданості працівників та розвиток співпраці, вища продуктивність праці, краще виконання своїх функцій і покращення процесу прийняття рішень.

У статті досліджено питання впливу різних чинників на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань. Констатовано, що у сучасних умовах основним чинником формування зазначених загроз є глобалізація, про що свідчить: діяльність транснаціональних компаній; взаємозалежність країн від енергоресурсів, сировини, технологій тощо; світова інформаційна система (Інтернет, супутниковий зв’язок, соціальні мережі та ін.); взаємозв’язок найбільших фінансових систем, інтернаціоналізація й інтенсифікація сучасних транспортних засобів і мереж; інтенсивна міграція; використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування; формування «загальнолюдських цінностей» та ін. Виділено основні чинники, які впливають на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань, зокрема внутрішні: військові дії на сході України; нестабільна політична ситуація; корупційна вразливість державного апарату, в тому числі судової гілки влади; низька ефективність правоохоронної системи; недосконалість чинного законодавства; повільні темпи впровадження реформ; функціонування олігархічних груп впливу; низький рівень забезпечення економічної конкуренції; монопольно орієнтована економіка та ін., та зовнішні: формування глобальної фінансової системи; висока швидкість переміщення капіталу, яка забезпечує міжнародний обіг злочинних доходів; створення єдиної глобальної інформаційної мережі «Інтернет», що призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів, у тому числі в економічній сфері; інтеграція транспортно-логічної системи, мобільність пересування матеріальних і людських ресурсів; створення офшорних ринків, не оподаткованих податком, що сприяє вивезенню та легалізації кримінального капіталу; різні системи криміналізації злочинних дій і ступені відповідальності за їх вчинення тощо. Зроблено висновок, що виділені чинники не є вичерпними, мають дискусійний характер, залежать від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, можуть змінюватись з огляду на динаміку розвитку суспільних відносин.

Момот, О. М. Транснаціональний банківський капітал у фінансовій системі України: теорія, методологія та практика регулювання : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08 / О. М. Момот. - Чернігів, 2019. - 607 с.
Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад функціонування транснаціонального банківського капіталу та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо врегулювання його впливу на фінансову систему України. У роботі з’ясовано, що транснаціональний банківський капітал, як об’єкт управління транснаціональних банків, являє собою масштабну сукупність власних, залучених та запозичених транснаціональними банками мультивалютних фінансових ресурсів для виконання міжнародних банківських операцій з метою отримання максимального прибутку за прийнятного рівня диверсифікованого ризику. Виконано декомпозицію компонентного складу транснаціонального та доведено, що функціональне призначення транснаціонального банківського капіталу вирізняється на різних рівнях його функціонування. Обґрунтовано методологічні підходи до дослідження транснаціонального банківського капіталу в фінансовій системі України на основі застосування синергетично-сітьової наукової парадигми. Зроблено висновок, що функціонування транснаціональних банків веде до формування агломерацій транснаціонального банківського капіталу та утворення глобальних фінансових хабів, які є «вузлами» світової фінансової мережі. Ідентифіковано стратегічні альтернативи інтервенції транснаціонального банківського капіталу в фінансову систему країни. Використання методу головних компонент при кількісному оцінюванні впливу транснаціонального банківського капіталу на фінансову систему України дозволило оцінити факторні навантаження та обчислити сукупний показник впливу для моніторингу структурних змін, що відбуваються в фінансовій системі. Оцінювання відкритості фінансової системи України до транснаціонального банківського капіталу виконано із використанням математичного апарату нечіткої логіки, а саме, шляхом фазифікації індикаторів відкритості банківської системи за трьома підмножинами ступенів відкритості банківської системи. Аргументовано, що трансформація підходів до регулювання діяльності транснаціональних банків полягає у запровадженні норм регулювання глобальних системно значимих установ в цілях запобігання трансмісії фінансових ризиків. Запропоновано здійснювати урегулювання трансграничної фінансової неспроможності транснаціональних банків на основі застосування процедури bail-in. Макропруденційне регулювання кредитної експансії транснаціональних банків передбачає ідентифікацію фази кредитного циклу в економіці залежно від співвідношення кредитів та заборгованості клієнтів банків до ВВП, а також динаміки кредитного гепу. Розвинуто наукові засади управління ризиками транснаціональних банків на основі врахування особливостей управління специфічними ризиками, притаманними транснаціональним банківським операціям, що передбачають вибір стратегії управління ризиками залежно від значень коефіцієнта ризику неочікуваних фінансових втрат банку. Розроблено концепцію редукційного протекціонізму фінансової системи України в умовах інтервенції транснаціонального банківського капіталу, що передбачає розмежування двох магістральних векторів державної політики.
Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ функционирования транснационального банковского капитала и обоснованию практических рекомендаций по урегулированию его влияния на финансовую систему Украины. В работе установлено, что транснациональный банковский капитал, как объект управления транснациональных банков, представляет собой масштабную совокупность собственных, привлеченных и заимствованных транснациональными банками мультивалютных финансовых ресурсов для выполнения международных банковских операций с целью получения максимальной прибыли, при условии приемлемого уровня диверсифицированного риска. Выполнена декомпозиция компонентного состава транснационального банковского капитала и доказано, что функциональное назначение транснационального банковского капитала отличается на разных уровнях его функционирования. Обоснованы методологические подходы к исследованию транснационального банковского капитала в финансовой системе Украины на основе применения синергетически-сетевой научной парадигмы. Сделан вывод, что функционирование транснациональных банков ведет к формированию агломераций транснационального банковского капитала и образования глобальных финансовых хабов, которые являются «узлами» мировой финансовой сети. Результаты идентификации агломераций транснационального банковского капитала в финансовых системах разных стран мира по критерию превышения совокупного объема активов транснациональных банков в сумме 5 трлн. долл. США, показали существование четырех глобальных финансовых хабов (в Китае, США, Японии и странах Западной Европы). При этом период 2009-2018 годов характеризуется вытеснением транснациональных банков Западной Европы и США банками Китая и активизацией интервенции транснационального банковского капитала в финансовые системы развивающихся стран. Идентифицированы стратегические альтернативы интервенции транснационального банковского капитала в финансовую систему страны. Использование метода главных компонент при количественном оценивании влияния транснационального банковского капитала на финансовую систему Украины позволило оценить факторные нагрузки и вычислить совокупный показатель воздействия для мониторинга структурных изменений, происходящих в финансовой системе. Оценивание открытости финансовой системы Украины к транснациональному банковскому капиталу выполнено с применением математического аппарата нечеткой логики, а именно, путем фаззификации индикаторов открытости банковской системы по трем подмножествами степеней открытости банковской системы. Аргументировано, что трансформация подходов к регулированию деятельности транснациональных банков заключается во введении норм регулирования глобальных системно значимых учреждений в целях предотвращения трансмиссии финансовых рисков. Предложено осуществлять урегулирование трансграничной финансовой несостоятельности транснациональных банков на основе применения процедуры bail-in. Макропруденциальное регулирование кредитной экспансии транснациональных банков предполагает идентификацию фазы кредитного цикла в экономике в зависимости от соотношения кредитов и задолженности клиентов банков к ВВП, а также динамики кредитного гэпа. Развиты научные основы управления рисками транснациональных банков на основе учета особенностей управления специфическими рисками, присущими транснациональным банковским операциям, что предусматривает выбор стратегии управления рисками в зависимости от значений коэффициента риска неожиданных финансовых потерь банка. Выбор стратегии формирования конкурентных основ деятельности отечественных банков (стратегии прорыва, стратегии сравнительных преимуществ или защитной стратегии) предложено осуществлять в зависимости от оценки степени инновационности банковской технологии / продукта (модификация, модернизация, принципиально новые) и уровня устойчивости конкурентных преимуществ банка (низкая, средняя, высокая). Применение метода анализа иерархий Т. Саати позволяет формализовать процедуру принятия решения по выбору оптимальной стратегии среди стратегических альтернатив. Разработана концепция редукционного протекционизма финансовой системы Украины в условиях интервенции транснационального банковского капитала, которая предполагает разграничение двух магистральных векторов государственной политики. Первый вектор определяет перспективы государственного регулирования функционирования ТНБ в Украине, в рамках которого предполагается: допуск ТНБ к банковской системе страны в зависимости от теста экономической необходимости; введение режима полного применения национального законодательства к деятельности ТНБ; ограничение количества ТНБ; введение запрета на вхождение новых ТНБ в банковскую систему; принятие ограничения на долю участия транснационального банковского капитала в совокупном капитале банков; установление ограничения доли активов банковской системы, которые могут влиять на создание благоприятных условий для развития отечественных банков и включают: укрепление конкурентоспособности отечественных банков; повышение уровня их капитализации; поддержку кредитования экономики; развитие инвестиционной деятельности отечественных банков; стимулирования диффузии инноваций среди отечественных банков; обеспечение равных условий функционирования государственных и частных банков; повышение качества управления рисками, надзорных процедур, корпоративного управления банковскими учреждениями; формирования банковской культуры; внедрение клиентоориентированного подхода к обслуживанию клиентов.
The dissertation is devoted to the development of theoretical and methodological foundations for the functioning of transnational banking capital and the justification of practical recommendations for regulating its impact on the financial system of Ukraine. In the work the genesis and the economic nature of transnational banking capital are investigated. The decomposition of components of transnational banking capital was performed. The criterias of transnational banking capital’s classification are expanded. The functional purpose of transnational banking capital is illuminated. The author has developed the methodological approaches to the study of transnational banking capital in the financial system. The agglomerations of transnational banking capital in the financial systems of different countries of the world are identified. The strategic alternatives to the intervention of transnational banking capital in the financial system of the country are described. A retrospective analysis of the intervention of transnational banking capital on the financial system of Ukraine has been completed. The determinants of the competitiveness of banks in the context of the intervention of transnational banking capital are identified. The openness of the financial system of Ukraine to transnational banking capital is appreciated. The transformation of approaches to the regulation of transnational banks as global systemically important institutions is investigated. A scientific approach to the implementation of risk-based prudential supervision of the activities of transnational banks has been developed. Main directions for resolving cross-border financial insolvency of transnational banks are disclosed. The role of standardization of the quality of banking in the context of the intervention of transnational banking capital is justified. The author has investigated macroprudential regulation of credit expansion of transnational banks. The scientific foundations of multinational banks risk management are developed. The competitive fundamentals of transnationalization of capital of domestic banks improved. The concept of reduction protectionism of the financial system of Ukraine in the context of the intervention of transnational banking capital has been developed.

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: доцент, к. е. н. Сімахова Анастасія Олексіївна
В умовах глобалізації світової економіки, інтернаціоналізації діяльності ТНК, що супроводжується скороченням життєвого циклу товарів, зростанням обсягів пропозиції товарів-субститутів, збільшенням кількості каналів збуту, серйозною диференціацією купівельної спроможності та доходів населення у світі, стійкі конкурентні переваги компанії на світовому ринку вже не досягаються за рахунок традиційних факторів. Розвиток ринкової економіки в різних країнах демонструє, що на сучасному етапі активізуються нецінові методи конкуренції. Основою сталого розвитку компанії на ринку споживчих товарів в умовах зростаючої міжнародної конкуренції стає диференціація цінностей через інструменти брендингу, застосування нових інструментів управління брендом і портфелем брендів. Розвиток сучасної світової економіки багато в чому характеризується процесами глобалізації, провідну роль в яких займають транснаціональні корпорації. Глобалізація політики брендингу викликана розвитком міжнародного фінансового і валютного ринків, розвитком загальних стандартів міжнародного бізнесу, створенням бізнес- союзів, економічним зростанням окремих країн, інтернаціоналізацією стилю життя, зниженням ролі національних традицій й звичаїв, появою глобальних інформаційних мереж і каналів зв’язку, високою лояльністю споживачів до міжнародних брендів, глобальною конкуренцією. Простежується тенденція збільшення кількості наукових робіт, присвячених різним аспектам управління брендом транснаціональних компаній, дослідженню тенденцій розвитку технологій брендингу та питанню вибору стратегії бренд- менеджменту. Проблемам у галузях соціальних комунікацій та маркетингу присвячено численні праці таких зарубіжних та вітчизняних авторів, як: Д. Малоні, Ф. Котлер, Ф. Джефкинс, Д. Аакер, У. Ландор, Дж. ван дер Берг, М. Берер., О.А. Хитрова, Н.А. Чугрій, С.М. Махнула, І. Криштопа та ін. Стратегії розвитку ТНК в умовах глобалізації світової економіки вивчали такі дослідники, як А. Данильченко, Д. Калінін, О. Ковшевич, В. В. Македон, Дж. Блайт, Ф. Брассінгтон, Т. Фрідман, П. Гемават та ін. Актуальніть теми дослідження. Збільшення кількості конкуруючих брендів та прискорення розвитку світового ринку споживчих товарів сприяє зміні концепту міжнародного брендингу в стратегіях ТНК в сторону урахування тенденцій соціалізації світової економіки. Представляється можливим, що в сучасному інформаційному суспільстві стає складно придумати будь-які нові продукти, яких немає на ринку для задоволення щоденних фізичних або соціальних потреб людини. При виході на міжнародний ринок компанія не тільки розширює свої можливості, але й стикається з низкою нових видів конкуренції, в цей момент питання вибору ефективної політики брендингу стає ще більш актуальним. Брендинг допомагає компанії або товару відрізнятися від конкурентів, він створює додану вартість та збільшує продажі в довгостроковій перспективі. Актуальність теми обумовлена необхідністю комплексного дослідження проблеми глобальної рецесії через COVID-19, її впливу на розвиток брендів, та потребою розробки методів адаптації стратегій ТНК в умовах пандемії. Мета дослідження полягає в аналізі сучасних тенденцій просування брендів на міжнародний ринок та розробці комплексу пропозицій по адаптації бренд-стратегій ТНК в умовах глобальної пандемії.

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: доцент, к. е. н. Сімахова Анастасія Олексіївна
В умовах глобалізації світової економіки, інтернаціоналізації діяльності ТНК, що супроводжується скороченням життєвого циклу товарів, зростанням обсягів пропозиції товарів-субститутів, збільшенням кількості каналів збуту, серйозною диференціацією купівельної спроможності та доходів населення у світі, стійкі конкурентні переваги компанії на світовому ринку вже не досягаються за рахунок традиційних факторів. Розвиток ринкової економіки в різних країнах демонструє, що на сучасному етапі активізуються нецінові методи конкуренції. Основою сталого розвитку компанії на ринку споживчих товарів в умовах зростаючої міжнародної конкуренції стає диференціація цінностей через інструменти брендингу, застосування нових інструментів управління брендом і портфелем брендів. Розвиток сучасної світової економіки багато в чому характеризується процесами глобалізації, провідну роль в яких займають транснаціональні корпорації. Глобалізація політики брендингу викликана розвитком міжнародного фінансового і валютного ринків, розвитком загальних стандартів міжнародного бізнесу, створенням бізнес- союзів, економічним зростанням окремих країн, інтернаціоналізацією стилю життя, зниженням ролі національних традицій й звичаїв, появою глобальних інформаційних мереж і каналів зв’язку, високою лояльністю споживачів до міжнародних брендів, глобальною конкуренцією. Простежується тенденція збільшення кількості наукових робіт, присвячених різним аспектам управління брендом транснаціональних компаній, дослідженню тенденцій розвитку технологій брендингу та питанню вибору стратегії бренд- менеджменту. Проблемам у галузях соціальних комунікацій та маркетингу присвячено численні праці таких зарубіжних та вітчизняних авторів, як: Д. Малоні, Ф. Котлер, Ф. Джефкинс, Д. Аакер, У. Ландор, Дж. ван дер Берг, М. Берер., О.А. Хитрова, Н.А. Чугрій, С.М. Махнула, І. Криштопа та ін. Стратегії розвитку ТНК в умовах глобалізації світової економіки вивчали такі дослідники, як А. Данильченко, Д. Калінін, О. Ковшевич, В. В. Македон, Дж. Блайт, Ф. Брассінгтон, Т. Фрідман, П. Гемават та ін. Актуальніть теми дослідження. Збільшення кількості конкуруючих брендів та прискорення розвитку світового ринку споживчих товарів сприяє зміні концепту міжнародного брендингу в стратегіях ТНК в сторону урахування тенденцій соціалізації світової економіки. Представляється можливим, що в сучасному інформаційному суспільстві стає складно придумати будь-які нові продукти, яких немає на ринку для задоволення щоденних фізичних або соціальних потреб людини. При виході на міжнародний ринок компанія не тільки розширює свої можливості, але й стикається з низкою нових видів конкуренції, в цей момент питання вибору ефективної політики брендингу стає ще більш актуальним. Брендинг допомагає компанії або товару відрізнятися від конкурентів, він створює додану вартість та збільшує продажі в довгостроковій перспективі. Актуальність теми обумовлена необхідністю комплексного дослідження проблеми глобальної рецесії через COVID-19, її впливу на розвиток брендів, та потребою розробки методів адаптації стратегій ТНК в умовах пандемії. Мета дослідження полягає в аналізі сучасних тенденцій просування брендів на міжнародний ринок та розробці комплексу пропозицій по адаптації бренд-стратегій ТНК в умовах глобальної пандемії.

У збірнику опубліковано доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Людина, бізнес, держава: реалії та перспективи соціально-економічного та інноваційного розвитку», яка відбулася у Кіровоградському національному технічному університеті 17 квітня 2014 р. Для викладачів, аспірантів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисним також для підприємців, організаторів бізнесу та менеджерів підприємств.