Journal articles: 'Травми голови'

1

Zachepa, O. A., A. A. Hudyma, Yu I. Sushko, and T. Ya Yaroshenko. "ПОРУШЕННЯ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖОВЧІ ЗА УМОВ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ЖИВОТА І ГРУДНОЇ КЛІТКИ В ПЕРІОД РАННІХ ПРОЯВІВ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ТІОТРИАЗОЛІНОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 4, 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10842.

Full text

Abstract:

Вступ. Травми продовжують залишатися найпоширенішою причиною смертності в цілому світі. У структурі бойової травми тупі й проникні ушкодження грудної клітки і живота займають третє місце, поступаючись пораненням кінцівок та голови. Мета дослідження – зʼясувати характер порушення жовчоутворювальної функції печінки за умов поєднаної травми живота і грудної клітки щурів у ранній період травматичної хвороби та оцінити ефективність його корекції тіотриазоліном. Методи дослідження. Експерименти проведено на 86-ти нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г, яких поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних. Травми наносили за умов тіопентал-натрієвого наркозу в дозі 40 мг/кг маси тварини. До контрольної групи ввійшли інтактні тварини, яких тільки вводили в наркоз. У 1-й дослідній групі щурам моделювали травму грудної клітки, у 2-й – тупу травму живота, в 3-й – ці травми поєднували, в 4-й – тваринам з поєднаною травмою внутрішньочеревно вводили тіотриазолін у дозі 9,1 мг·кг-1. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травм за умов тіопентал-натрієвого наркозу в щурів катетеризували загальну жовчну протоку та протягом 60 хв збирали жовч, в якій визначали концентрацію сумарних жовчних кислот і холестеролу, розраховували холато-холестероловий коефіцієнт. Результати й обговорення. При нанесенні ізольованих травм грудної клітки, живота та їх поєднанні суттєво порушувалась жовчоутворювальна функція печінки, що проявлялось зниженням синтезу холатів і зростанням холато-холестеролового коефіцієнта. За тяжкістю розвитку печінкової дисфункції їх можна розподілити так: ізольована травма грудної клітки←ізольована травма живота←поєднана травма. Унаслідок виявлених порушень істотно підвищувався холато-холестероловий коефіцієнт, який домінував за умов ізольованої травми живота та поєднаної травми. Зміщення балансу в бік накопичення холестеролу посилювало літогенні властивості жовчі. Семиденне застосування тіотриазоліну в групі тварин з поєднаною травмою сприяло істотному збільшенню вмісту в жовчі сумарних жовчних кислот, зростанню холато-холестеролового коефіцієнта, не впливало на концентрацію холестеролу в жовчі. Висновки. Поєднана травма живота і грудної клітки сприяє більшому зниженню функціональної спроможності печінки порівняно з ізольованими ураженнями. В його основі лежить пригнічення синтетичних процесів у мікросомальній системі гепатоцитів. Тіотриазолін здатен знизити негативний вплив патогенних чинників травми на функціональну спроможність гепатоцитів, що слід враховувати в комплексній інтенсивній терапії поєднаної травми живота і грудної клітки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Sokol, V. K. "ПРИЧИНИ НЕВСТАНОВЛЕННЯ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ У ПОСТРАЖДАЛИХ З АВТОТРАВМОЮ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРВИННИХ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 1, 2020): 103–7. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11307.

Full text

Abstract:

Резюме. Установлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень – найчастіша причина для проведення судово-медичної експертизи (СМЕ) живої особи (постраждалого, підозрюваного, обвинуваченого, свідка тощо), яка займає перше місце і становить понад 80 % усієї роботи експерта. Інтерпретація ушкоджень в рамках судово-медичної експертизи обмежена через недоліки в оцінці й описі у медичній документаціії усіх травм, отриманих постраждалим. Мета долсідження – вивчити частоту і причини невстановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень під час первинних судово-медичних експертиз постраждалих при дорожньо-транспортних пригодах із механічними травмами нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано та описано статистику даних 170 первинних судово-медичних експертиз постраждалих з автотравмою та механічним ушкодженням нижніх кінцівок. Результати. Результати аналізу судово-медичних експертиз виявили переважання пішохідної травми (135; 79,4 %). Автотравма за характером ушкоджень призводила до утворення здебільшого політравми (93,5 %) з поєднаними ушкодженнями (72,9 %). Ізольовані переломи довгих кісток нижніх кінцівок діагностовано в основному під час пішохідної травми (10; 5,9 %) при невеликій швидкості руху автомобіля. В аналізованих експертизах тяжкі тілесні ушкодження встановлено у 18,2 %; тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості – у 81,2 %; легкі тілесні ушкодження – у 97,1% випадків. Ступінь тяжкості одного або декількох тілесних ушкоджень різного характеру не був встановлений у 41,8 % при первинній судово-медичній експертизі: в 7,1% випадків із відкритими переломами довгих кісток нижніх кінцівок; у 19,4 % – із закритими переломами і/або вивихами кісток різних сегментів опорно-рухової системи; в 4,7 % – із закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку середнього ступеня; у 10,6 % – забоями м’яких тканин ділянки голови, а також передньої черевної стінки. Висновки. Причини невстановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень: відсутність (19,4 %) і низька якість (1,2 %) рентгенограм; відсутність у медичній документації об’єктивних (4,7 %) і відповідних даних в історії хвороби (10,6 %), що підтверджують діагноз. Неможливість проведення експертної оцінки травм за даними медичної документації супроводжувалася зниженням ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у висновках первинної СМЕ від тяжких до середньої тяжкості в 12 (7,1%), від середньої тяжкості до легких – у 6 (3,5%) випадках.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Gornostai, Pavlo. "ГРУПОВІ ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ЯК ФОРМА РЕАГУВАННЯ НА КОЛЕКТИВНІ ТРАВМИ." Проблеми політичної психології 22 (December 31, 2019): 89–114. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol22-year2019-27.

Full text

Abstract:

Робиться спроба дослідити групу як цілісний суб’єкт і виявити характеристики її захисної поведінки у випадку колективної травми. Авторська концепція підтверджується висновками інших теорій, зокрема теорії самоорганізованої критичності, про неминучість великих міжгрупових конфліктів. Наголошується, що кожна група незалежно від її чисельності прагне захищати від руйнування систему своїх групових цінностей і свою картину світу. Зрозуміло, що колективна травма створює загрозу цінностям групи, адже вони можуть бути зруйновані. Зазначається, що для зменшення травматичної дії група використовує низку захисних механізмів, проте більшість із них не сприяє зціленню від травми, а лише консервує проблему і стає причиною відновлення травми в наступних поколіннях. Цим пояснюється феномен міжпоколінної передачі травматичного досвіду. Розглядаються головні закономірності перебігу колективної травматизації, реагування на колективну травму та опрацювання її наслідків. Обстоюється думка про взаємодію колективних травм між групами різної величини: травма більшої групи стає травмою для менших груп, що входять до її складу, хоча це не завжди усвідомлюється. Зауважено, що досить часто це відбувається у формі паралельних процесів. Звертається увага на те, що травми меншої групи не завжди передаються більшій – на заваді їх поширенню стають захисні механізми. Робиться висновок, що в міжгрупових конфліктах травми отримують обидві сторони – і жертва, і агресор, тож продуктивне розв’язання цих проблем можливе лише за умови подолання наслідків травматизації з обох боків. Наводяться приклади ефективних соціально-психологічних засобів для опрацювання наслідків колективних травм. Зокрема, серед захисних механізмів, які використовує група в умовах колективної травми, механізм сублімації є найбільш продуктивним засобом групового зцілення. Інші захисні механізми дають змогу зменшити силу травматичних переживань, але в майбутньому можуть бути джерелом нових конфліктів і пов’язаних із ними колективних травм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Kochin, I. V. "Особливості медико-санітарних втрат і організації екстреної медичної допомоги населенню та військовослужбовцям в зоні проведення антитерористичної операції." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.69 (October 21, 2015): 44–51. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.69.2015.78653.

Full text

Abstract:

Проаналізовано матеріали офіційної статистики та експертних висновків стосовно безповоротних та санітарних втрат серед військовослужбовців та мирного населення, визначені організаційні та методологічні основи удосконалення спільної діяльності медичної служби Збройних сил України (ЗСУ) з формуваннями Служби медицини катастроф і Служби швидкої медичної допомоги та волонтерів у наданні екстреної медичної допомоги (ЕМД) пораненим у зоні бойових дій. Згідно з офіційною статистикою, співвідношення кількості вбитих українських бійців до поранених у зоні бойових дій становить 1 : 3,8. Серед поранень найбільше зустрічаються травми кінцівок — 62,6 % та травми голови — 37,4 %. До шпиталів надходять військовослужбовці та цивільні особи, поранення яких більше ніж у 60 % є осколковими. Ще близько 30 % — це вогнепальні поранення, решта — опіки від застосування бойових засобів. Найбільше ушкоджуються кінцівки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення ніг. Близько 80 % військовослужбовців і цивільного населення в зоні бойових дій мають психолого-психічні порушення — від бойової втоми до гострих психічних травм. Значна частина військовослужбовців потрапила до зони бойових дій, не знаючи елементарних правил та не маючи навичок надання першої медичної допомоги. Досвід надання ЕМД пораненим військовослужбовцям і цивільному населенню зони бойових дій доводить велику залежність конкретних форм організації лікувально-евакуаційного забезпечення від бойової, тилової та медичної обстановки, достатньої кількості підготовленого кваліфікованого медичного персоналу, забезпеченості медичним, санітарно-господарським та спеціальним майном, медичним броньованим автотранспортом і авіаційним транспортом. У наш час, за стандартами НАТО, кожен боєць ЗСУ повинен бути навчений першої невідкладної медичної допомоги і зобов’язаний вміти надавати її. У кожному військовому підрозділі мають бути підготовлені декілька бійців-парамедиків, які вміють надати більш кваліфіковану і в більшому обсязі першу невідкладну медичну допомогу, що дозволяє підтримати пораненому життєво важливі функції організму до прибуття військових медиків та евакуації до шпиталю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Zelentsov, K. S. "Ultrasound examination of the optic nerve with eye injury." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 20–21. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-20-21.

Full text

Abstract:

Актуальность. Как показали исследования, активно применяемые при тяжелой травме головы, внутричерепном кровотечении и идиопатической внутричерепной гипертензии методы КТ, МРТ и ультразвукового исследования (УЗИ) показали тесную связь между диаметром зрительного нерва и повышением внутричерепного давления. При закрытой травме глаза данные исследования проводились в единичных случаях. Цель. Оценить эффективность УЗИ для исследования состояния зрительного нерва у пациентов после закрытой травмы глаза. Материал и методы. Обследовано 134 пациента с закрытой (контузионной) травмой глаза через 3,14±0,23 дня после травмы. Обследования травмированного и парного глаза проводили на ультразвуковом В-скане HiScan фирмы Opticon (Италия). Использовали датчик с частотой 12,5 МГц. Измерение диаметра зрительного нерва проводили в ретробульбарном отделе в 3 мм от склеры. Результаты. На травмированном глазу, по сравнению с парным глазом, по данным УЗИ отмечается статистически достоверное (р <0,01) увеличение диаметра зрительного нерва в ретробульбарном отделе. Механизм подобного увеличения диаметра зрительного нерва до конца не ясен. Выводы. В ранний период после закрытой травмы глаза отмечается увеличение диаметра зрительного нерва, измеренное в ретробульбарном отделе с помощью УЗИ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Урум, Н. С., М. О. Швайка, and Д. О. Кудрицька. "ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ СТУДЕНТІВ МОРСЬКИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 118–25. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.13.

Full text

Abstract:

У представленій роботі актуалізується увага на важливості профілактики травматизму під час занять фізичною культурою студентів морських ЗВО, адже специфіка роботи на морському транспорті вимагає значної фізичної підготовки і також часто має подібні травмонебезпечні наслідки. Виділені найчастіші види травм, причини травматизму під час занять спортом, вироблені рекомендації щодо попередження травматизму студентів. Стисло розглянуті поняття того чи іншого виду травм та викладена їх основна характеристика та причини виникнення, описані ситуації щодо їх усунення. Заняття фізичною культурою належать до активних видів людської діяльності й можуть супроводжуватися травматизмом. Так, як з точки зору того, де відбуваються травми, найбільш поширеними ділянками є коліно і гомілка, за ними йдуть лікоть і передпліччя, зап'ястя, рука і голова. Більшість травм викликані невдалим падінням, контактом з іншою людиною чи перешкодою і, звісно, перенапруженням (включаючи травми, викликані напруженими або повторюваними рухами). Окремі спортсмени і викладачі вважають, що травмипри заняттях спортом неминучі. Аналіз причин травматизму показує, щопри дотриманні всіх вимог і правил занять фізичними вправамиі спортом, проблема травматизму мінімізується. У попередженні травматизму повинні активно брати участь не тільки тренери і викладачі,але і самі студенти. В роботі висвітлені також власні класифікації причин спортивного травматизму та розкрито їх сутність (причини, які пов’язані з професійною та особистісною характеристикою викладача; недостатня сформованість життєво важливих рухових вмінь і навичок студентів, що мають запобігти травматизму та ін.)Таким чином, результати проведеного дослідження дозволили визначити основні види та причини травматизму під час занять фізичною культурою. Кожен викладач фізичної культури повинен прикладати усі зусилля для усунення виділених причин отримання студентами травм. Аналіз наукових підходів дозволив виділити основні методи та засоби запобігання та профілактики спортивного травматизму, узагальнити основні рекомендації. Наголошено на тому, що отриманні під час навчання у ЗВО навички щодо запобігання спортивних травм стануть у нагоді при подальшій роботі на морському транспорті. Ключові слова: травма, травматизм під час занять фізичною культурою та спортом, причини спортивного травматизму, рекомендації з профілактики спортивного травматизму, студенти морських ЗВО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Запорожан, С. Й., and Н. В. Тузюк. "ЛІКУВАННЯ ОПІКОВИХ РАН ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ КСЕНОТРАНСПЛАНТАНТІВ, НАСИЧЕНИХ НАНОКРИСТАЛАМИ СРІБЛА." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 8, 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12562.

Full text

Abstract:

Резюме. На сьогодні частота опікових травм у розвинутих країнах світу сягає 1:1 тис. населення. Так, за даними Американської опікової асоціації щорічно майже 200 тис. людей отримують опіки, половині з них необхідна госпіталізація, а приблизно у 5 тис. пацієнтів опікова травма закінчується летально. При опіковій травмі залишається актуальною проблема відновлення цілості шкірного покриву при глибоких та великих за площею опіках. Протягом тривалого часу лікарі-комбустіологи різних країн світу запропонували різні методи аутодермопластики, а для тимчасового закриття опікових ран – синтетичні замінники шкіри, дермальні еквіваленти, ксенотрансплантати. Однак незважаючи на досягнуті успіхи у лікуванні опікових ран, розробляються нові підходи з використанням ксенотрансплантатів із насиченням їх нанокристалами срібла. Мета дослідження – вивчити вплив використаних ксенотрансплантатів, насичених нанокристалами срібла, на перебіг ранового процесу в пацієнтів з опіковими ранами різного ступеня тяжкості та площі ураження. Матеріали і методи. В основу роботи покладено результати аналізу лікування 155 хворих із опіковими травмами, які перебували на стаціонарному лікуванні в Центрі термічної травми та пластичної хірургії комунального некомерційного підприємства «8 міська клінічна лікарня м. Львова» з 2017 до 2021 р. Протягом дослідження пацієнти отримували адекватну стаціонарну допомогу, під час лікування застосовували операційні та консервативні методи. Після виписки із стаціонару здійснювалися динамічні спостереження за ними протягом 6 місяців. В обстеженні пацієнтів використовували лабораторні клінічні та біохімічні, мікробіологічні та морфологічні методи дослідження. Для діагностики глибини дермальних опіків застосовували дистанційний безконтактний метод термографії при допомозі медичного тепловізора ULIRVIZION T1-120. Результати. Серед пацієнтів з опіковою травмою чоловіків було 102 (66 %), з них у віці 20–59 років 84 пацієнти (54 %), жінок – 53 особи (34 %), з них 118 пацієнток у віці 20–50 років (76 %). Найстарший пацієнт був у групі жінок у віці 90 років (0,64 %). З числа госпіталізованих у Центр термічної травми та пластичної хірургії 41 особу (26 %) направили з хірургічних відділень ЦРЛ, 19 пацієнтів (12 %) – із хірургічних відділень інших лікувальних закладів, 58 (38 %) – госпіталізовані каретою екстреної допомоги, а 37 осіб (24 %) самостійно звернулись у приймальне відділення. За локалізацією опікові рани діагностовано на стопах у 5 пацієнтів (3,72 %), на тулубі – в 12 (7,7 %), на плечовому поясі, верхній кінцівці (кінцівках) – у 14 (9,0 3 %), на зап’ясті, кисті (кистях) – в 15 (9,7 %), на голові (шиї) – у 20 пацієнтів (12,9 %), на кульшових суглобах, стегнах та гомілках – в 37 (23,9 %), на декількох частинах тіла – у 52 (33,55 %). За глибиною ураження опікових ран найбільше пацієнтів спостерігали з ІІАВ ступенем у 57 осіб (36,8 %), серед яких переважали чоловіки у віці 20–59 років – 40 (25,8 %). У 40 осіб (25,8 %) спостерігали І–ІІА ступені ураження, серед яких переважали особи працездатного віку (20–59 років) – 33 (21,3 %), 36 (23,2 %) із ІІВ–ІІІ ступенями ураження, а у 22 пацієнтів (14,2 %) – тяжкий ступінь ураження. За площею опікової поверхні частіше спостерігали малі (до 10 %) – у 111 пацієнтів (71,6 %), серед яких було 83 пацієнти (53,6 %) у віці 20–59 років, помірні (11–39 %) – у 33 (21,3 %), поширені (40 % і більше ураження) – в 11 (7,1%). Висновки. Найчастіше з опіковою травмою на стаціонарному лікуванні перебували чоловіки та жінки у віці 20–59 років, працездатного віку – 118 пацієнтів (76 %). У комплексному лікуванні дермальних опіків І–ІІА, ІІ–ІІІ ступенів тяжкості з площами уражень до 10; 10–29; 30–49 % рекомендовано використовувати клапті ксенотрансплантатів, насичені нанокристалами срібла, що значно скорочує середню тривалість лікування хворих у стаціонарі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Лісяний, М. І., А. В. Паламарьова, and А. О. Лісяний. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗАПАЛЬНИХ РЕАКЦІЙ У КІРКОВИХ ТА ПІДКІРКОВИХ ВІДДІЛАХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЩУРІВ ПІСЛЯ ЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 29, 2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11998.

Full text

Abstract:

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) характеризується цілим рядом патологічних реакцій у паренхімі мозку, які залежать від тяжкості травми і мають довготривалий перебіг, що може призводити до розвитку неврологічних порушень та інвалідності, серед яких важливу роль відіграють запальні процеси, які реалізуються як мікрогліальними та гліально-макрофагальними клітинами головного мозку, так і з допомогою нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів крові. У той же час ще недостатньо вивчений розвиток цих патологічних імунозапальних реакцій в окремих важливих структурах головного мозку. Мета – вивчення особливостей стану запалення на 5-ту добу після легкої ЧМТ у щурів, а саме визначення кількості та активності прозапальних клітин і рівня набряку в кірковій, гіпокампальній і таламічній ділянках мозку. Матеріал і методи. В роботі використані експериментальні тварини – аутбредні статевозрілі щури різної статі вагою 120–160 г (розведення віварію ДУ «ІНХ НАМН»). Усі роботи з експериментальними тваринами проводили з дотриманням законодавчих норм та вимог Закону України № 3447 IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), з урахуванням принципів біоетики та норм біологічної безпеки. Тварин утримували у стандартних умовах акредитованого віварію, евтаназію проводили під ефірним наркозом. Черепно-мозкову травму в щурів моделювали згідно з рекомендаціями Романова Г. А. та ін. (2015) шляхом скидання вантажу (масою 100 г) з висоти 120 см на голову наркотизованих щурів. Отримання клітин головного мозку щурів із певних часток мозку проводили методом ферментної дисоціації 0,4 % розчином трипсину. Оксид азоту визначали за допомогою реактиву Грісса. Набряк певних структур мозку визначали за вмістом води в тканині мозку до і після 48-годинного висушування. Результати. Після легкої ЧМТ у щурів виникають запальні реакції в кіркових та підкіркових ділянках головного мозку, які проявляються на 5-ту добу після травми збільшенням кількості прозапальних клітин у досліджуваних частках мозку, підвищеною продукцією оксиду азоту та розвитком набряку мозку. В гіпокампальній і таламічній ділянках мозку прояви запалення значно більші, ніж у кіркових структурах головного мозку. Висновок. Прояви запалення на 5-ту добу після легкої ЧМТ у різних ділянках мозку вказують на те, що ця травма супроводжується значними порушеннями, які потребують проведення відповідного лікування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Snisar, V. I., and A. R. Latsynsky. "Современные рекомендации по диагностике и лечению черепно-мозговой травмы у детей." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.60 (July 3, 2014): 125–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.60.2014.83551.

Full text

Abstract:

В статье представлены основные диагностические и лечебные мероприятия при черепно-мозговой травме (ЧМТ) у детей, изложенные во втором издании рекомендаций «Guidelines for the Acute Medical Management of Severe Traumatic Brain Injury in Infants, Children, and Adolescents», опубликованных в журнале Pediatric Critical Care Medicine (2012, Vol. 13, № 1). Данные рекомендации включают в себя ряд разделов: показания к мониторингу внутричерепного давления, значения внутричерепного давления, требующие лечения внутричерепной гипертензии, величина перфузионного давления головного мозга, применение расширенного нейромониторинга, сканирование мозга, гиперосмолярная терапия, регулирование температуры тела, дренаж спинномозговой жидкости, применение барбитуратов, декомпрессионное удаление фрагментов костей черепа для лечения внутричерепной гипертензии, гипервентиляция, применение кортикостероидов, анальгетиков, седативных средств и нервно-мышечная блокада, глюкоза и питание, профилактика судорог. В рекомендации вошли литературные источники II и III уровней доказательности, посвященные основным вопросам интенсивной терапии черепно-мозговой травмы у детей. Все это позволило выделить основные моменты диагностики и интенсивной терапии педиатрической черепно-мозговой травмы и сформулировать их особенности.Общепризнано, что у детей по сравнению со взрослыми имеются дополнительные сложности в оценке степени тяжести травмы головы только на основании клинических проявлений. Причем чем младше ребенок, тем обычно больше трудностей в диагностике. То есть для детей характерно атипичное течение внутричерепных повреждений. Это может проявляться, с одной стороны, длительным бессимптомным течением при повреждениях, опасных для жизни ребенка, а с другой — бурными клиническими проявлениями даже при минимальной травме мозга. Такое своеобразие течения при травме головы у детей объясняется возрастными анатомо-физиологическими особенностями.Представленные ниже рекомендации обязательно должны быть включены в лечебный алгоритм при ЧМТ у детей всех педиатрических ОРИТ Украины вне зависимости от уровня их аккредитации, так как это позволит изменить и качественно улучшить применяемые раннее лечебные мероприятия, снизить летальность в этой группе детей и значительно уменьшить у них последующий неврологический дефицит.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Кононова, Яна. "КОНЦЕПТ ТРАВМИ У КОМПАРАТИВІСТСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ (ЧАСТИНА 1)." Молодий вчений, no. 2 (102) (February 28, 2022): 21–28. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-5.

Full text

Abstract:

Концепт травми, що перетворилася з предмету медичної турботи на гасло світової культури та центральну інстанцію сучасної теорії та критики, став головним гуманітарним афектом нашого часу. Існуючі роботи з генеалогії та історії травми, що зосереджені на важливих питаннях і протиріччях у її вивченні як події культури, не торкаються фронтирів досліджень, що представлені у ряді проектів, пропонуючих нові концептуальні виміри для осмислення травми та пам'яті. Проблемою даної роботи є простеження основних рубежів інтелектуальної історії травми, що виходила б за межі традиції, в рамках якої виникла її домінуюча модель. Ціллю статті є дослідження дебатів навколо змісту цього терміна в їхньому історичному та культурному контексті, що перевизначають не лише значення, а й онтологічний сенс понять травми та пам'яті. Перша частина статті присвячена опису домінуючої сьогодні парадигмі осмислення травми та її головних тез, а також полеміки, що розгорнулася пізніше у її відношенні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Shapkin, Y. G., and P. A. Seliverstov. "Modeling and Experimental Study of Polytrauma." Vestnik of Experimental and Clinical Surgery 9, no. 1 (February 23, 2017): 63. http://dx.doi.org/10.18499/2070-478x-2016-9-1-63-71.

Full text

Abstract:

В обзоре рассмотрены основные направления и принципы экспериментального исследования политравмы на моделях уживотных.Современные экспериментальные модели политравмы воспроизводят сочетания наиболее часто встречающихся и клини-чески значимых повреждений головы, груди, живота, конечностей и имитируют сложные патологические процессы, раз-вивающиеся у пациентов с тяжелой множественной травмой. Стандартные модели политравмы у животных позволяютпроводить эксперименты с достоверной повторяемостью результатов и объяснить изменчивость многих клиническихданных. Между тем, экспериментальное моделирование политравмы имеет ряд ограничений, связанных с межвидовымиразличиями животных, искусственностью воспроизведения повреждений, влиянием анестезии на оцениваемые физиологи-ческие показатели. Возможности изучения позднего посттравматического периода в эксперименте ограничивает малаядлительность наблюдения за животными в большинстве исследований.Экспериментальные исследования политравмы сосредоточены на изучении местных и системных воспалительных ре-акций, коагулопатии, метаболических нарушений, вызываемых шоком, механизмов развития полиорганной дисфункциии посттравматических осложнений. Воспроизведение у разных групп животных изолированных и различных вариантовсочетанных травм позволяет установить патогенетическую значимость каждого отдельного повреждения, а такжеопределить механизмы их взаимовлияний при политравме. В эксперименте проводится апробация и сравнение эффектив-ности методов терапии, оценка влияния различных оперативных вмешательств на физиологические и морфологическиепоказатели при политравме.Ключевые слова политравма, множественная травма, экспериментальная модель, воспалительный ответ, полиорганнаянедостаточность, шок, коагулопатия.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Пономарев, Н. А., К. А. Кириллова, and О. В. Лисовский. "РАЗБОР АСПЕКТОВ ОКАЗАНИЯ ПЕРВОЙ ПОМОЩИ ПРИ ТРАВМЕ, ВЫЗЫВАЮЩЕЙ ТРУДНОСТИ У ЛЮДЕЙ НЕМЕДИЦИНСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ." Сбор. мат. межд. науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею Мед. института «Современная медицина новые подходы и актуальные исследования», no. 1 (October 22, 2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.36684/33-2020-1-30-35.

Full text

Abstract:

Оказывать первую помощь пострадавшим с различными травмами приходится всем людям не зависимо от специальности. Это могут быть как различные бытовые травмы, так и дорожно-транспортные происшествия. В современном мире накопилось большое количество предубеждений среди населения об оказании первой доврачебной помощи. К самым распространенным можно отнести запрокидывание головы для остановки носового кровотечения, попытки переложить пострадавших в ДТП в сторону от места происшествия и др. Типичные ошибки, возникающие в результате данных предубеждений, могут причинить больший вред здоровью.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Лісяний, М. І., Л. М. Бельська, А. В. Паламарьова, Д. М. Станецька, and А. І. Ключникова. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ГУМОРАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ФЕТАЛЬНИХ НЕРВОВИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ЦИТОТОКСИЧНУ АКТИВНІСТЬ СПЛЕНОЦИТІВ ЩУРІВ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12522.

Full text

Abstract:

В патогенезі ЧМТ традиційно виділяється дві фази. Перша фаза обумовлена пошкодженням головного мозку при прямій дії травмуючого чинника, що призводить до механічного пошкодження цілісності нейронів, глії, судин мозку. Друга фаза, у якій виникають так звані вторинні порушення, починається через кілька годин після ЧМТ і триває від кількох днів до кількох тижнів, характеризується надходженням кальцію в нейрони, утворенням вільних радикалів, оксидантним стресом, синтезом прозапальних цитокінів та розвитком імунопатологічних реакцій, що призводить до некрозу та апоптозу нейронів. Одним з підходів до лікування наслідків ЧМТ є клітинна терапія різними стовбуровими клітинами (СК) та їх гуморальними чинниками, які показали себе як перспективний метод лікування. Мета – вивчення впливу на цитотоксичну активність спленоцитів щурів у першу та 5 добу після ЧМТ гуморальних чинників, які продукуються в культурі клітин in vitro ембріональними нейрональними клітинами. Матеріал і методи. В роботі використані статевозрілі щури (n=36), розведені у віварії ДУ «ІНХ НАМН». Усі роботи з експериментальними тваринами проводили з дотриманням законодавчих норм та вимог Закону України № 3447 IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), з урахуванням принципів біоетики та норм біологічної безпеки. Тварин утримували у стандартних умовах акредитованого віварію. Черепно-мозкову травму у щурів моделювали згідно з рекомендаціями Романова Г. А. та інших (2015) шляхом падіння вантажу (вагою 100 г) з висоти 120 см на голову щурів, що були занаркотизовані внутрішньоочеревинно 0,5 мл суміші кетаміну (70,0 мг/кг) та седазину (15 мг/кг) [22]. У роботі визначали цитотоксичну активність спленоцитів щодо еритроцитів барана за спектрофотометричним методом, описаним [23]. Отримання фракцій кондиційного середовища з культур ембріональних клітин головного мозку щурів проводили за розробленою методикою [24]. Головний мозок вилучений у стерильних умовах з плодів наркотизованих ефіром самиць (Е16-18 день вагітності), звільняли від судин та оболонок та багатократним пікетуванням суспендували в середовищі [24]. Отримані клітинні суспензії висівали на дно пластикових чашок Петрі та культивували 48 годин у поживному середовищі без ембріонального телячої сироватки. Супернатанти культур клітин мозку, так звані кондиційні середовища (КС), використовували для лікування тварин з ЧМТ. Результати. При ЧМТ у щурів відмічається підвищення прямої та антитілозалежної цитотоксичності клітин селезінки, яка реєструється через 24 години після травми з поступовим подальшим зростанням до 5 доби. Одноразове введення трофічних чинників, які продукуються в культурі клітин ембріональними нервовими клітинами в кондиційне середовище, щурам одразу після травми викликає вірогідне зниження показників обох типів цитотоксичності. Введення кондиційних середовищ ембріональних нервових клітин щурам з ЧМТ на 1, 2, 3 добу після травми викликає на 5 добу вірогідне гальмування підвищеної прямої та антитілозалежної цитотоксичності, що свідчить про імуносупресивну дію цих трофічних чинників. Висновок. При ЧМТ у щурів спостерігається підвищення цитотоксичної активності спленоцитів вже через 24 години після травми, яка може бути загальмована введенням трофічних чинників, що продукуються ембріональними клітинами головного мозку щурів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Korshniak, V. O., and O. V. Korshniak. "АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ОБҐРУНТОВАНІСТЬ НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ІЗ ЗАКРИТОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ, ЗУМОВЛЕНОЮ ДІЄЮ ВИБУХОВОЇ ХВИЛІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 23, 2019): 80–85. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10053.

Full text

Abstract:

Пошкодження центральної нервової системи в учасників бойових дій на Сході України займають друге місце після кульових і осколкових поранень тулуба та кінцівок. Вибухові пошкодження за патогенезом та клініко-морфологічними проявами істотно відрізняються від звичайних механічних закритих черепно-мозкових травм. Цілком очевидно, що проблема віддалених наслідків, їх діагностики, адекватної клініко-патофізіологічної оцінки, лікування, реабілітації в цілому має важливе загальномедичне та соціально-економічне значення. Мета – вивчення віддалених наслідків бойової черепно-мозкової травми для подальшої обґрунтованості вибору методів терапії та реабілітації. Матеріал і методи. Обстежено 97 військових із даною нозологією. Патогенез ураження нервової системи при травматичній хворобі головного мозку зумовлений, головним чином, обмінними, токсичними, судинними і рефлекторними розладами. Зсув гомеостазу, як внутрішній стрес-чинник, запускає каскад патологічних механізмів. Результати. Аналіз динаміки патологічного процесу показав, що не всі його ланки рівнозначні. Окремі ланки є визначальними для подальшого розвитку патологічних процесів. У динаміці хвороби роль окремих ланок, навіть основного патологічного процесу, часто змінюється, а значить, і основна ланка не завжди є постійною впродовж захворювання. На кожному з етапів розвитку хвороби можливі свої основні ланки патогенезу. Висновки. Передбачаючи структурно-функціональні перебудови структур мозку, можна забезпечувати можливість керування процесами життєдіяльності. Апробовано й доведено результативність і ефективність нейропсихологічних та фізіотерапевтичних заходів реабілітації хворих.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Kurinny, I. M., and O. S. Strafun. "Особливості реабілітації хворих із переломами головки променевої кістки після реконструктивних оперативних втручань." TRAUMA 15, no. 1 (January 15, 2014): 88–92. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.15.2014.81284.

Full text

Abstract:

Переломи ділянки ліктьового суглоба становлять близько 4,3 % від загальної кількості переломів. Ліктьовий суглоб схильний до розвитку контрактур після травм, і переломи його кісток часто можуть призводити до істотних функціональних порушень. У роботі подані розроблені рекомендації з реабілітації пацієнтів після реконструктивних оперативних втручань на головці променевої кістки.Проаналізовано віддалені результати лікування пацієнтів після реконструктивних оперативних втручань із приводу перелому проксимальних відділів променевої кістки. Загальна кількість спостережень — 46: 18 чоловіків та 28 жінок. Вік хворих коливався від 7 до 62 років та в середньому становив 30,03 ± 12,66 року. Права кінцівка страждала в 29 випадках, ліва — в 17. Реабілітація хворих після хірургічного лікування переломів головки променевої кістки має важливе значення, її характер та інтенсивність залежать від типу хірургічного втручання та часу, що минув після операції. Важливими віхами в досягненні повного об’єму рухів у ліктьовому суглобі ми вважаємо: гіпсування хворих у післяопераційному періоді в положенні розгинання в ліктьовому суглобі; початок активної реабілітаційної програми з 1-го дня після оперативного втручання; застосування змінних іммобілізаційних шин для ліктьового суглоба в положеннях максимального згинання та розгинання ліктьового суглоба з поступовою їх заміною при досягненні більшого кута. Розроблена нами система післяопераційної реабілітації ліктьового суглоба дозволила отримати 80 % добрих та відмінних результатів лікування у групі пацієнтів із переломами головки променевої кістки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Палагіна, Н. Ю. "ЦЕРЕБРОПРОТЕКТОРНА АКТИВНІСТЬ НОВОГО ПОХІДНОГО 4-АМІНОБУТАНОВОЇ КИСЛОТИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12236.

Full text

Abstract:

Вступ. Для лікування когнітивних розладів у комплексній терапії черепно-мозкової травми широко використовують церебропротектори і ноотропи. Мета дослідження – вивчити церебропротекторну активність сполуки КГМ-5, що є новим похідним 4-амінобутанової кислоти. Методи дослідження. Закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ) відтворювали у щурів масою 200–220 г під легким ефірним наркозом за допомогою вантажу масою 0,1 кг, що вільно падає по вертикальному каналу з енергією удару 0,589 Дж на голову тварин. Усього було використано 35 білих нелінійних щурів-самців, яких поділили на групи: 1-ша – інтактний контроль; 2-га – тварини зі змодельованою ЗЧМТ; 3-тя – тварини зі змодельованою ЗЧМТ, яким внутрішньошлунково вводили сполуку КГМ-5 у дозі 30 мг/кг; 4-та і 5-та – тварини, яких лікували, відповідно, препаратами порівняння гопантеновою кислотою (150 мг/кг внутрішньошлунково) та пірацетамом (300 мг/кг внутрішньошлунково) впродовж 3 діб до і 5 діб після моделювання ЗЧМТ. На 1-шу, 2-гу і 3-тю доби після відтворення ЗЧМТ визначали ступінь неврологічного дефіциту (в балах) за шкалою McGraw, на 4-ту − функціональний стан ЦНС тварин у тесті “відкрите поле”, на 5-ту − когнітивні функції в тесті екстраполяційного вивільнення. Результати й обговорення. На тлі дії досліджуваних засобів встановлено зменшення неврологічного дефіциту порівняно з групою контрольної патології на 1-шу та 2-гу доби, проте достовірний характер ці відмінності мали лише на 1-шу добу. В тесті “відкрите поле” рухова та дослідницька активність і загальна сума всіх видів активності на фоні дії всіх засобів була достовірно вищою, ніж у групі контрольної патології. У тесті екстраполяційного вивільнення як у загальній групі тварин, так і серед щурів, які здатні виконувати тест, сполука КГМ-5 статистично значуще поліпшувала когнітивні функції тварин: зменшувала час виконання завдання. Висновок. На моделі закритої черепно-мозкової травми у щурів встановлено церебропротекторну активність нового похідного 4-амінобутанової кислоти – сполуки КГМ-5 за здатністю зменшувати вираження неврологічного дефіциту впродовж перших двох діб патології, запобігати зниженню локомоторної активності тварин та покращувати когнітивні функції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Kryshtafor, A. A. "Оценка выраженности стрессовой реакции на боевую травму как элемент мониторинга состояния пациента в отделении интенсивной терапии." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.68 (October 8, 2015): 112–17. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78548.

Full text

Abstract:

Цель: определить эффективность объективизации уровня стрессогенности боевой травмы с помощью рутинно применяющихся шкал и индексов, а также разработать комплекс показателей для мониторинга состояния раненых на этапах медицинской эвакуации.Материалы и методы. Обследовано 39 раненых. Использовали шкалы RTS, ISS, TRISS, индекс Альговера, индекс Кердо, уровень стресса по Ю.Р. Шейх-Заде, нейтрофильно-лейкоцитарный и глюкозо-лейкоцитарный индексы. Полученные данные обрабатывались параметрическими и непараметрическими методами статистики.Результаты и обсуждение. Структура боевой травмы по шкале AIS: повреждения конечностей, живота, органов и костей таза — 51,3 %; травмы головы, шеи и грудной клетки — 43,6 %; повреждения лица — 20,5 %; повреждения кожных покровов — 10,3 %. Средняя продолжительность лечения в условиях отделения интенсивной терапии составила 10,6 ± 2,7 суток (SD = 8,74, min = 1, max = 44). Средняя продолжительность лечения на этапе областной больницы составила 17,9 ± 3,1 суток (SD = 9,93, min = 1, max = 45).Уровень стресса по Ю.Р. Шейх-Заде не отражал тяжести состояния раненых. Глюкозо-лейкоцитарный индекс при поступлении соответствовал высокому риску летальности и осложнений. В последующие дни он постепенно снижался до уровня умеренного риска, вновь повышаясь у больных с осложненным течением.У большинства раненых наблюдалась избыточная активность гипофиз-адреналовой системы (нейтрофильно-лимфоцитарный индекс > 7 ед.), которая на вторые сутки сменялась активностью, соответствующей норме реакции на стресс (5–7 ед.). При благоприятном течении посттравматического процесса индекс снижался до уровня нормы (2–3 ед.), а при осложненном оставался в границах стресс-нормы в течение всего периода нахождения в областной больнице.Из исследования следует, что показатели выраженности шоковой реакции организма по отдельности не отражают с достаточной достоверностью выраженность реакции организма на боевую травму. Целесообразно для оценки влияния стресса дополнительно использовать соответствующие шкалы определения уровня когнитивных нарушений.Выводы. 1. Шкалы AIS, RTS, ISS и TRISS позволяют прогнозировать вероятность летального исхода, однако не отражают тяжести стрессовой реакции. 2. Индексы Альговера, Кердо и уровень стресса по Ю.Р. Шейх-Заде не могут достоверно отражать стрессовую реакцию, так как не учитывают ряд факторов, влияющих на показатели гемодинамики. 3. В шкалах оценки тяжести стрессовой реакции не учитываются особенности больных с изначально измененными системной и периферической гемодинамикой и обменом углеводов. Не учитывается также нахождение человека до ранения в течение определенного времени в условиях боевых действий. 4. Для оценки стрессовой реакции необходимо сочетать шкалы, основанные на показателях системной гемодинамики, с регистрацией показателей периферической микроциркуляции и перфузии, таких как симптом «белого пятна», и, если возможно, почасового диуреза. 5. Важным для оценки стрессовой реакции является определение когнитивного статуса как показателя эффективности адаптации к условиям, угрожающим жизни и здоровью.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Galych, S. P., Ya P. Ogorodnyk, O. Yu Dabizha, and O. A. Gyndych. "Мікрохірургічні методики в лікуванні дефектів тканин, спричинених бойовою травмою." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 10 (October 29, 2018): 45–48. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.45.

Full text

Abstract:

Мета. Проаналізувати застосування мікрохірургічних методик у лікуванні великих дефектів тканин, що виникли внаслідок бойових поранень, та післяопераційні ускладнення з тим, щоб покращити умови для подальшої реабілітації постраждалих. Матеріали і методи. За період з 2015 по 2018 р. лікували 65 військовослужбовців Збройних Сил України, інших силових відомств та добровольчих батальйонів, яким застосовували переміщення та пересадку васкуляризованих комплексів тканин для закриття дефектів тканин голови, верхніх та нижніх кінцівок, черевної стінки, промежини, іншої локалізації. Результати. У жодному спостереженні реконструктивне лікування не ускладнилось тотальною втратою клаптя або кінцівки. Висновки. Мікрохірургічне переміщення або пересадка васкуляризованих комплексів тканин є методом вибору, а іноді і єдиним методом хірургічного лікування дефектів тканин, спричинених бойовою травмою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Lyovkin, O. A., B. M. Goldovsky, and K. V. Serikov. "Алгоритм оказания экстренной медицинской помощи при политравме на догоспитальном этапе." EMERGENCY MEDICINE, no. 4.59 (May 10, 2014): 108–10. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.59.2014.83496.

Full text

Abstract:

Алгоритм оказания экстренной медицинской помощи пострадавшим с политравмой включает: оценку ситуации, проведение медицинской сортировки, проведение первичного осмотра с оценкой витальных функций пострадавшего, первичный осмотр пострадавшего «с головы до ног» с оценкой тяжести травмы по Trauma Score, повторный осмотр с мониторированием во время транспортировки пострадавшего. Данный алгоритм успешно использовался врачами специализированных бригад скорой медицинской помощи на догоспитальном этапе. Его применение способствовало сокращению длительности оказания экстренной медицинской помощи пострадавшим с политравмой.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Лукьянова, Г. А. "Сравнительная характеристика противоварроатозной эффективности растительных акарицидов в различные периоды года." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2013): 62–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.16.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз противарроатозноп ефективності рослинних акарицидів (порошок трави полину гіркого, порошок листя евкаліпта, дим кореня хріну) при оброб-ці бджолиних сімей перед головним медозбором (літо) і перед формуванням зимового клубу (осінь). Акарицидні обробки з використанням рослинних препаратів на ос-нові трави полину гіркого, листя евкаліпта й кореня хріну низькоефективні за осінньоп обробки проти вар-роатозноп інвазії. Порошок трави полину гіркого –ефективний екологічно чистий засіб для боротьби з варроатозом перед головним медозбором. Порошок листя евкаліпта має 55,94±10,21 % ефективність за обробки бджолиних сімей перед головним медозбором. Корінь хріну низькоефективний для боротьби з варроа-тозною інвазією. The analysis of antivarroatosic efficiency of herbal acaricides (powder of wormwood bitter grass, powder of eucalyptus leaves, smoke of horse-radish root) is conducted in the processing of bee families before the main nectar flow (summer) and before forming of winter club (autumn). Acaricidal processing with the use of vegetable preparations on the basis of wormwood bitter grass, eucalyptus leaves and horse-radish root is low effective at autumn treatment against a varroa invasion. Powder of wormwood bitter grass is an effective environmentally clean mean for a fight with varroatosis before the main сollection of honey. Powder of eucalyptus leaves possesses 55,94±10,21 % by efficiency in the processing of bee families before main сollection of honey. Horse-radish root is low effective for a fight against a varroatosis invasion.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Kaplenko, O. M. "До питання типології жіночих образів у прозі Марії Матіос." Literature and Culture of Polissya 98, no. 14f (May 18, 2020): 112–20. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-112-120.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена презентації сучасного українського літературного процесу, зокрема творчості Марії Матіос. Мета нашого дослідження –розглянути базову тріаду типології жіночих образів на матеріалі прози мисткині. Ідеться, зокрема, про художні варіації втілення образів жінки-страдниці, жінки-матері і жінки-вигнанки. Образ жінки-страдниці розглядається за найбільш резонансним романом письменниці "Солодка Даруся", зміст якого торкається трагічних подій української історії 30‒70-х років ХХ століття. Проте історичні події – не головний предмет зображення у творі, у ньому насамперед ідеться про історію людської душі. Усе своє життя головна героїня спокутує дитячий несвідомий гріх. Її трагедію посилюють образи болю, голосу, німоти, вічності, долі, перетворюючи роман на філософію буття і страждання, болю і любові, долі народу і долі людини. Образ жінки-матері розглянуто за повістю "Мама Маріца – дружина Христофора Колумба". Феномен материнства тут розкривається за допомогою архетипної концепції Юнга про матір як психічну і фізичну передумову існування дитини. Трагедія матері, її відчуження від життя через смерть чоловіка проектує важку долю дитини і неминучу духовну, а згодом і фізичну травму її самої. Завершує тріаду образ жінки-вигнанки, досліджений на матеріалі повісті"Москалиця". Головна героїня, вигнана з дому, опиняється сам на сам перед невідомістю, небезпекою, самотністю. Проте у деяких випадках вигнанняможе акумулювати внутрішні сили, допомогти побороти образи, що й сталося з Москалицею. Жінка стає на шлях знахарства і допомагає людям.Свідомість жінки, таким чином, постає в різноманітних аспектах, моделюються такі буттєві ситуації, в яких максимально виявляє себе проблема внутрішньої свободи жінки та вибору нею життєвого шляху.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Savchin, V. S., L. R. Ostapiuk, A. S. Voloshinovsky, and T. S. Malyi. "Новий погляд на питання діагностики ендогенної інтоксикації у хворих з опіковою травмою." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (March 25, 2019): 20–24. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9907.

Full text

Abstract:

Мета роботи: діагностика запальних змін у хворих з опіковою травмою в рамках методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали і методи. Клінічною базою дослідження сироватки крові (СК) хворих із опіковою травмою було опікове відділення Комунальної міської клінічної лікарні № 8 м. Львова. Експериментальна база – лабораторія люмінесценції кафедри експериментальної фізики Львівського національного університету імені Івана Франка. Об’єктами дослідження були 48 проб СК 10 пацієнтів віком від 24 до 58 років (7 чоловічої статі і 3 жіночої) з опіками полум’ям та окропом І-ІІА-ІІБ ступеня загальною площею від 18 до 45 % поверхні тіла, в тому числі голови та шиї. Результати досліджень та їх обговорення. Вивчено спектри флуоресценції (СФ) СК хворих з опіковою травмою, які являють λ-подібні криві у діапазоні 300 нм <l< 450 нм. Основними показниками, які використано для аналізу СФ СК, є інтенсивність флуоресценції (Iф) та положення максимуму смуги флуоресценції (lmax). Дослідження СК розпочиналися при появі загрозливих ознак щодо розвитку гнійно-септичних ускладнень і проводилося в динаміці з інтервалом 3–8 днів аж до одужання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Luzan, B. M., O. Ye Kucheruk, M. M. Tatarchuk, and Yu V. Tsymbalyuk. "Ушкодження променевого нерва, поєднані з переломом плечової кістки." TRAUMA 14, no. 5 (September 1, 2013): 36–43. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.14.2013.88098.

Full text

Abstract:

Обстежено та прооперовано 61 хворого з ушкодженнями променевого нерва, що поєднувалися з переломом плечової кістки, серед них у 13 пацієнтів мала місце відкрита травма. Хворим проведено клінічні, електрофізіологічні (електронейроміографія та голкова електроміографія), ультразвукові обстеження. Результати лікування хворих з ушкодженнями променевого нерва оцінювали з урахуванням відновлення функціонального стану розгиначів пальців та кисті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Семкович, Я. В., М. Я. Семкович, О. Б. Синоверская, О. В. Кузенко, and З. В. Вовк. "A Case of Spontaneous Pneumomediastinum and Tension Pneumothorax in a Pediatric Patient after Elective Dental Procedure." Педиатрия. Восточная Европа, no. 1 (March 17, 2022): 168–74. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2022.10.1.021.

Full text

Abstract:

Подкожная эмфизема головы, шеи, средостения чаще всего возникает при хирургических вмешательствах на голове и шее, травмах трахеи и пищевода, лицевого черепа, инородных телах и новообразованиях желудочно-кишечного тракта, легочной баротравме при искусственной вентиляции легких и крайне редко после стоматологических процедур. Проникновение воздуха в средостение сквозь фасциальные пространства шеи возникает при препарировании зуба с помощью высокоскоростного турбинного наконечника. Именно поэтому припухлость лица и шеи, верхней половины туловища может быть ошибочно принята за анафилактическую реакцию на местный или общий анестетик или другие лекарства, которые используются в стоматологической практике.В работе представлен случай спонтанного пневмомедиастинума и напряженного пневмоторакса у ребенка 2,5 года после стоматологического вмешательства. Стоматологическое вмешательство (удаление 2 зубов, пломбирование канала первого моляра снизу справа) выполнялось под общим обезболиванием. Анестезиологическое сопровождение обеспечивалось предварительной седацией ингаляционным анестетиком Севофлюран, индукцией пропофолом, фентанилом, тракриумом.Интубация трахеи проведена с первой попытки, без особенностей. Плановая экстубация трахеи после окончания операции. Ранний послеоперационный период без особенностей. Через два часа родители с ребенком оставили частное медицинское учреждение. Через три часа после стоматологического вмешательства родители отметили у ребенка отек правой половины лица, шеи, в связи с чем немедленно обратились в стационар. Начата терапия ангионевротического отека. Через 6 часов после начала лечения появилась крепитация в области шеи (циркулярно) и верхней половине грудной клетки. Ребенок срочно переведен в отделение анестезиологии и интенсивной терапии областной детской клинической больницы г. Ивано-Франковска. При радиологическом обследовании диагностирован пневмомедиастинум. С целью исключения травмы слизистой оболочки гортани или трахеобронхиального дерева осуществлена поднаркозная диагностическая бронхоскопия. Видимых локальных повреждений обследуемого участка не обнаружено. По жизненным показаниям в ургентном порядке проведено дренирование переднего средостения. На контрольной рентгенограмме органов грудной клетки через два часа обнаружен правосторонний напряженный пневмоторакс, еще через два часа – левосторонний спонтанный пневмоторакс, по поводу чего выполнено дренирование плевральных полостей по Бюлау. Учитывая высокую цену дыхания, гипоксемию, ребенок заинтубирован и переведен на контролируемую вентиляцию легких. На вторые сутки на фоне клинического улучшения ребенок планово дезинтубирован. Через 5 дней удалены дренажи из плевральных синусов. Контрольная рентгенография в динамике с улучшением. Ребенок переведен в пульмонологическое отделение, откуда выписан на 7-е сутки с выздоровлением домой. Subcutaneous emphysema of the head, neck, and mediastinum occurs most commonly in head and neck surgery, tracheal and esophageal injuries, facial skeleton injuries, foreign bodies in the gastrointestinal tract and gastrointestinal neoplasms, pulmonary barotrauma during mechanical ventilation, and after dental procedures, which is extremely rare. The tooth preparation with a high-speed air turbine handpiece allows air to penetrate the mediastinum through the fascial spaces of the neck. Therefore, swelling of the face, neck, and upper body may often be misdiagnosed as an anaphylactic reaction to local or general anesthetics or other preparations used in dentistry.The paper presents a case of spontaneous pneumomediastinum and tension pneumothorax in a 2½ – year-old child after dental procedure. Dental treatment (extraction of 2 teeth, root canal filling of the mandibular right first molar) was carried out under general anesthesia. Anesthesia maintenance was provided with sevoflurane inhalation sedation, induction with propofol, fentanyl, tracrium. Tracheal intubation was performed on the first attempt, without effort. The course of anesthesia was smooth and uneventful. Tracheal extubation was carried out after surgery. The early postoperative period was uneventful. In two hours, the parents with their child left private health care facility.Three hours after dental procedure, the parents noticed the child to develop an indurative edema of the right side of the face and neck, and immediately applied to the hospital. The therapy for angioedema was administered. Six hours after beginning therapy, there was observed a crepitation in the neck (circularly) and upper chest. The child was urgently transferred to the Department of Anesthesiology and Intensive Care of the Ivano-Frankivsk Regional Children’s Clinical Hospital. Pneumomediastinum was diagnosed via chest X-ray. Diagnostic bronchoscopy was performed under general anesthesia to exclude traumas to the laryngeal mucosa or injuries to the tracheobronchial tree. No visible local damage to the area examined was found. Drainage of the anterior mediastinum was performed emergently to save the child’s life. A control chest X-ray taken in two hours showed right-sided tension pneumothorax; the chest X-ray taken in four hours revealed left-sided spontaneous pneumothorax; the pleural cavities were drained using the Bülau-principle. Considering the increased cost of breathing and hypoxemia, the child was intubated and controlled mechanical ventilation was initiated. On the background of clinical improvement, the child was electively disintubated on the second day. The drainage tubes were removed from the pleural sinuses in 5 days. The control chest X-ray showed an improvement. The child was transferred to the Pulmonology Department and, on the 7th day of hospital stay, it was discharged home after recovery.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Zelentsov, K. S., E. E. Ioyleva, S. N. Zelentsov, A. G. Duginov, and A. A. Ankundinov. "MORPHOMETRIC PARAMETERS OF THE OPTIC NERVE HEAD IN THE EARLY PERIOD OF CLOSED EYE INJURY." Tambov University Reports. Series: Natural and Technical Sciences 22, no. 6-2 (2017): 1488–91. http://dx.doi.org/10.20310/1810-0198-2017-22-6-1488-1491.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Muravskiy, A. V., L. L. Chebotaryova, and O. S. Solonovich. "Клініко-нейрофізіологічна характеристика боксерів із повторними черепно-мозковими травмами." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 4.74 (August 7, 2015): 37–45. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.74.2015.78209.

Full text

Abstract:

Мета — вивчити особливості змін когнітивних функцій та когнітивних викликаних потенціалів (КВП) у боксерів з повторними легкими черепно-мозковими травмами (ЧМТ).Матеріали і методи. Обстежені 52 боксери-любителі віком від 16 до 31 року, які перенесли повторні легкі ЧМТ в анамнезі. У контрольній групі обстежено 30 практично здорових людей аналогічного віку. Використано методи: клініко-неврологічне обстеження, ультразвукове дослідження судин голови та шиї, комп’ютерна електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія головного мозку, нейропсихологічне тестування (НПТ), реєстрація КВП Р300. Результати. За даними НПТ мало місце вірогідне зниження показників нейропсихологічних тестів в основній групі порівняно з контрольною групою. Латентність когнітивного комплексу Р300 в межах норми відзначалася у боксерів у 55,77 % спостережень, у той час як у групі контролю — у 86,67 %. Амплітуда когнітивного комплексу Р300 у представників основної групи була в межах норми у 61,54 %, у той час як у представників контрольної групи — у 90,00 %. У боксерів з повторними легкими ЧМТ у 23 випадках мало місце зниження когнітивних функцій, в 15 — зниження оперативної пам’яті, причому у цих 15 випадках відзначалось одночасно зниження когнітивних функцій та оперативної пам’яті. Оцінюючи вираженість когнітивних порушень у боксерів, можна сказати, що у всіх відзначених випадках мали місце легкі порушення.Висновки. Комплексне застосування клініко-інструментальних методів дозволяє діагностувати порушення когнітивних функцій у пацієнтів з легкими повторними ЧМТ ще на доклінічних стадіях когнітивних порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Дандекар, Дхармеш Діліп. "СВОБОДА ТА ЛЮБОВ ЯК ГОЛОВНІ ЦІННОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 25 (November 25, 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.881.

Full text

Abstract:

: З позиції метаантропології в статті аналізуються цінності політичного лідера: цінність безпеки, влади, свободи, любові, єдності свободи і любові. Усвідомлюється цінність безпеки в бутті політичного лідера, що означає життя заради самозбереження і продовження роду. Політик з домінантою цінності безпеки не налаштований на стратегічний розвиток країни, здатний думати лише про тактичні справи. Він живе заради забезпечення фізіологічних потреб та потреби в безпеці. Свобода і любов стають лише засобами його існування, а безпека і влада – вищою метою. Маючи несамостійний, нетворчий світогляд, він не може нести відповідальність за свою країну. Цінність влади в житті політика зазвичай має неусвідомлене бажання суперкопенсувати комплекс неповноцінності. Влада для нього є метою і вищим сенсом життя. Через владу він реалізує свої комплекси і травми. Вищий життєвий принцип для нього – субординація і авторитарність, він робить все, щоб підтримати і зміцнити авторитаризм, що відсторонює його від людей і їх потреб. Цінність свободи в бутті політика обіцяє можливість реалізувати свої цілі і завдання, але дуже часто свобода стає свавіллям, коли політик забуває про відповідальність за свій народ. Також аналізується цінність любові в бутті політика. Вона є необхідною, але недостатньою умовою конструктивності світовідчуття політичного лідера. Зазвичай любов без свободи робить політика жертвою, яка притягує насильство, і носієм цього насильства може стати сам народ. Змальовується аксіологічний портрет конструктивного політичного лідера. В особі політичного лідера адекватність виступає складовою любові, а аутентичність – складовою свободи. Робиться висновок, що об’єднання цінностей свободи і любові в бутті конструктивного політичного лідера, – це не лише прагнення виходу за межі буденності і цілеспрямованість, а й здатність до співчуття і співстраждання. Гармонія першого і другого дає таку цілісність політику, яка робить його діяльність мудрою, послідовною і конструктивною, що позитивно впливає на розвиток соціуму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Ankin, N. L., Т. М. Petrik, V. А. Ladyka, and L. N. Аnkin. "ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПОСТРАДАВШИХ ПРИ ПОВРЕЖДЕНИИ МЯГКИХ ТКАНЕЙ ВСЛЕДСТВИЕ ОТКРЫТЫХ ПЕРЕЛОМОВ КОСТЕЙ ГОЛЕНИ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 12 (December 20, 2017): 52. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.12.52.

Full text

Abstract:

Вступление. Открытые переломы костей голени со значительным повреждением мягких тканей относят к повреждениям III степени (по классификации Густильо – Андерсена), их частота составляет от 45,8 до 64% в структуре открытых переломов. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения в клинике 76 пострадавших с открытыми переломами костей голени в 2008 – 2015 гг. У пациентов І группы метод с внешней фиксацией заменен на внутреннюю фиксацию, во ІІ группе – окончательное лечение перелома проводили с использованием аппарата внешней фиксации (АВФ) без замены. Результаты. При оценке результатов хирургического лечения открытых переломов костей голени с использованием шкалы Neer–Grantham–Shelton в І группе хорошие результаты отмечены у 27 (57,45%) пациентов, во ІІ группе – у 9 (31,03%). Выводы. Лечение пострадавших по поводу высокоэнергетической травмы нижних конечностей является длительным, сопровождается высокой частотой неудовлетворительных результатов. Основными критериями для замены метода с наружной фиксацией на внутреннюю является неосложненное заживление раны, отсутствие лабораторных и клинических признаков воспаления.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Калашникова, Л. А., Т. С. Гулевская, А. В. Сахарова, Р. П. Чайковская, М. В. Губанова, М. С. Данилова, А. А. Шабалина, and Л. А. Добрынина. "Диссекция внутренней сонной и позвоночной артерий: морфология, патофизиология, провоцирующие факторы." Вестник Российского государственного медицинского университета, no. 5 (October 3, 2019): 78–85. http://dx.doi.org/10.24075/vrgmu.2019.064.

Full text

Abstract:

Причина и провоцирующие факторы диссекции внутренней сонной и позвоночной (ВСА/ПА) артерий остаются малоизученными. Целью работы было изучить морфологические изменения стенок ВСА/ПА при диссекции, провоцирующие факторы диссекции, клинические признаки и биомаркеры повреждения соединительной ткани (СТ). Обследован 271 больной (средний возраст — 37,0 ± 10 лет, женщины — 54%) с диссекцией ВСА/ПА. Провоцирующие факторы диссекции проанализированы у всех больных. Клинические признаки и биомаркеры повреждения СТ (матриксная металлопротеиназа 9, тканевой ингибитор металлопротеиназы, гидроксипролин, сульфатированные гликозаминогликаны) исследованы у 82 больных и 40 здоровых добровольцев. Гистологическое исследование расслоенных и не расслоенных артерий, проведенное в 5 случаях, обнаружило признаки дисплазии артериальной стенки, сходные с таковыми при фибромышечной дисплазии: истончение, расщепление внутренней эластической мембраны, участки фиброза, неправильной ориентировки и некроза миоцитов в медии. Клинические признаки и биомаркеры дисплазии соединительной ткани (ДСТ) были более выражены при диссекции, чем в контроле. Основными провоцирующими факторами диссекции были повороты головы/физическая нагрузка (42%), травма головы, как правило, легкая (10%), острая респираторная инфекция, перенесенная в течение предшествующего месяца (14%). Таким образом, дисплазия артериальной стенки служит причиной диссекции ВСА/ПА, которая развивается спонтанно или под действием провоцирующих факторов. Исследование биомаркеров и клинических признаков ДСТ указывает на наличие распространенного дефекта СТ у больных с диссекцией ВСА/ПА.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Федорчук, C., Д. Іваскевич, O. Борисова, I. Когут, B. Маринич, С. Тукаєв, and Є. Петрушевський. "Копінг-стратегії у зв’язку з психофізіологічними характеристиками кваліфікованих спортсменок- гандболісток." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.3-10.

Full text

Abstract:

Спортсмен у своїй діяльності стикається з різними стрес-факторами: наражаєтьсяна небезпеку травми, стрес, що пов’язаний з травмою та ситуацією одужання, переживаннямпоразки та інших труднощів. Водночас відновлення постстресових станів ще є недостатньовивченим, оскільки не завжди враховується стать людини. У цілому, гендерні відмінності в по-доланні психологічного стресу невеликі і пов’язані головним чином з відмінностями в характерістресових ситуацій.Мета. Оцінка психофізіологічних характеристик кваліфікованих спортсменок-гандболісток увзаємозв’язку із стратегіями подолання стресу.Методи. Дослідження проведено на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Кон-ча-Заспа» та Науково-дослідного інституту НУФВСУ. У дослідженні брали участь 19 кваліфіко-ваних гандболісток (КМС, МС) віком 19–35 років, спортивний стаж – від 8 до 23 років. Для виз-начення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменок було використанодіагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Для вивчення стратегійповедінки подолання стресу (копінг-стратегій) і визначення пріоритетного стилю подоланнястресової ситуації або проблем у спортсменок було використано «Опитувальник способів пси-хологічного подолання» (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire) R. Lazarus і S. Folkman.Результати. У обстежених спортсменок виявлено переважання конструктивних копінг-стра-тегій: «Самоконтроль», «Пошук соціальної підтримки», «Прийняття відповідальності», «Пла-нування вирішення проблеми» і «Позитивна переоцінка». Зі збільшенням стажу спортивноготренування, у більш досвідчених спортсменок, вибір таких стратегій подолання стресу, як«Конфронтативний копінг» та «Пошук соціальної підтримки» дещо зменшувався. Спортсменкиз більшою функціональною рухливістю нервових процесів віддавали перевагу конструктивнійкопінг-стратегії «Прийняття відповідальності», та меншою мірою використовували неконструк-тивну стратегію «Конфронтативний копінг». Більш витривалі гандболістки із конструктивнихстратегій обирали стратегію «Самоконтроль», а менш витривалі – «Пошук соціальної підтрим-ки», «Планування вирішення проблеми», «Позитивна переоцінка». Із неконструктивних страте-гій більш витривалі гандболістки обирали стратегії «Дистанціювання», «Втеча–уникнення», аменш витривалі – «Конфронтативний копінг». Висновок. Виявлені взаємозв’язки конструктив-них і неконструктивних копінг-стратегій з психофізіологічними характеристиками спортсме-нок-гандболісток можуть мати прогностичну цінність та використовуватися для оптимізаціїспортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Kulyk, O. V. "ПРОГНОСТИЧНИЙ ІНДЕКС ВІДНОВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРИВАЛИМИ ЇЇ РОЗЛАДАМИ ПІСЛЯ ТЯЖКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 29, 2018): 80–88. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9421.

Full text

Abstract:

В основу роботи покладено результати діагностики, реабілітації та відновного лікування 220-ти хворих із посткоматозними тривалими розладами свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Головну увагу приділяють актуальній темі прогнозування відновлення свідомості відповідно до стадій класифікації Т. А. Доброхотової у ході реабілітаційного маршруту. Розкрито особливості 28-ми ключових зведених високоінформативних показників, які використовували для розрахунку прогностичного індексу відновлення свідомості, проведено аналіз маловивчених та спірних донині питань щодо їх кореляції із клінічними показниками переходу від вегетативного статусу до вищих стадій синдромів посткоматозної свідомості. В дослідженні акцентується на тому, що прогностичний індекс відновлення свідомості виконував практичну і визначальну функцію, а не був лише умовою в плануванні тактики подальших реабілітаційних заходів та визначенні їх вірогідної ефективності. На основі отриманих даних зробили висновок про суттєву перевагу нейрофізіологічних методів діагностики (кількісної ЕЕГ) над нейровізуалізуючими (СКТ, МРТ) в прогнозуванні відновлення свідомості після тривалої посттравматичної коми. Найінформативнішою та найчутливішою виявилися група показників нелінійної нейродинаміки та детермінованого хаосу: ентропія, розмірності атракторів, мультифрактальні властивості сигналів ЕЕГ, а також показників кореляційного та спектрального аналізу. Саме ці показники і їх значення утворювали 16 з 28 специфічних індексованих величин, одночасна наявність чи відсутність яких у конкретного хворого на конкретній стадії відновлення свідомості формувала ядро їх прогностичного індексу відновлення, а динаміка змін у часі доклінічно свідчила за напрямок еволюції біоелектричної активності головного мозку, а тому й еквівалентних коркових функцій. Усі інші методи проведеної діагностики були допоміжними і тільки посилювали або послаблювали ймовірний прогноз.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Badiuk, M. I., O. O. Mykyta, I. P. Semeniv, V. V. Kosarchuk, and O. P. Mykhailyk. "Невідкладні стани військовослужбовців з хірургічною бойовою травмою." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 11 (November 1, 2018): 49–52. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.49.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідження актуальних невідкладних станів поранених військовослужбовців та обгрунтування необхідності застосування адаптованих алгоритмів і протоколів НАТО для організації хірургічної допомоги в медичному забезпеченні військ. Матеріали і методи. Досліджено дані історій хвороб військовослужбовців, які проходили лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», із застосуванням статистичного, бібліографічного, проспективного та ретроспективного методів аналізу. Результати. Проведеним дослідженням встановлено основні невідкладні стани військовослужбовців, що потребують медичної допомоги за сучасними алгоритмами і стандартами. Структуру невідкладних станів у військовослужбовців аналізували, порівнюючи показники до і після початку збройного конфлікту в Україні. Доведено, що кількість військовослужбовців, доставлених у тяжкому і вкрай тяжкому стані, після початку збройного конфлікту збільшилась на 48% за рахунок бойової хірургічної травми. Висновки. Визначені актуальні невідкладні стани поранених, що є пріоритетними на догоспітальному етапі. Для вдосконалення організації хірургічної допомоги пораненим необхідні розробка і впровадження сучасних алгоритмів і протоколів за стандартами НАТО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Оприщенко, А. А., К. А. Бодаченко, and А. А. Штутин. "ТАКТИКА СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОЙ ПОМОЩИ РАНЕНЫМ С ОГНЕСТРЕЛЬНЫМИ ПЕРЕЛОМАМИ КОСТЕЙ ГОЛЕНИ." Университетская клиника, no. 4(29) (December 3, 2018): 17. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i4(29).257.

Full text

Abstract:

Огнестрельные переломы костей голени составляют более половины всех огнестрельных переломов длинных костей в условиях военных конфликтов.Цель: анализ тактики специализированного лечения раненых с огнестрельными переломами костей голени в учреждении гражданского здравоохранения третьего уровня в период локального военного конфликта.Материал и методы. Проведен ретроспективный анализ материалов лечения 83 раненых с огнестрельными переломами костей голени. Все раненые были мужчины, средний возраст 34,7±4,3 года (20-48). Пулевые ранения имели место у 29 (34,9%) пострадавших, взрывная травма – у 54 (65,1%). Изолированные повреждения сегментов опорно-двигательного аппарата установлены у 34 (41,0%) раненых, множественные – 31 (37,3%), сочетанные – 18 (21,7%). Открытые переломы IIIA типа – 34 (41,0%), IIIB – 46 (55,4%), IIIC – 3 (3,6%). По локализации преобладали переломы диафиза – 56 (67,5%), проксимального метаэпифиза – 12 (14,5%), дистального метаэпифиза – 15 (18,1%). Многооскольчатые (фрагментарные и полифрагментарные) переломы имели место у 74 (89,2%) раненых. На основании ретроспективного анализа результатов лечения материал историй болезней был разделен на две группы: 1 группа (n=53) с неосложненным клиническим течением, 2 группа (n=30) – с наличием осложнений. Результаты. В 1 группе число операций на одного раненого – 4,7±1,5, средний срок пребывания на койке – 47,5±8,2суток. У раненых с изолированными переломами IIIA типа и первичным окончательным остеосинтезом число оперативных вмешательств – 2,4±0,8, а средний срок пребывания на койке – 28,6±3,5 суток. Во 2 группе средняя длительность стационарного лечения – 74,5±10,2 суток, число оперативных вмешательств – 7,8±1,7.Заключение. Лечение огнестрельных переломов голени должно носить этапный комплексный дифференцированный характер, включая современные технологии закрытия раны и наружного внеочагового остеосинтеза.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Lazarev, I. A., O. A. Kostogryz, M. V. Skyban, and M. G. Kryshchuk. "Концептуальна біомеханічна модель виникнення структурних змін у тібіофеморальній ділянці колінного суглоба при травмі." TRAUMA 15, no. 4 (July 1, 2014): 11–23. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.15.2014.81660.

Full text

Abstract:

Співвідношення різних механічних властивостей субхондральної кістки, менісків, суглобового хряща ділянки колінного суглоба залежно від їх структурно-функціонального стану обумовлюють їх пріоритетне ушкодження внаслідок травми. За даними біомеханічного імітаційного моделювання методом скінченних елементів вивчено механізм руйнування структур колінного суглоба в умовах гострої травми. Досліджували напруження та деформації в моделі колінного суглоба в режимі звичайних умов навантаження середньостатистичною масою тіла 75 кг та при імітації стрибка на ногу з висоти 1 м. Послідовність та ступінь ушкодження внутрішньосуглобових структур тібіофеморальної ділянки при динамічному навантаженні значно залежить від структурно-функціонального стану кісткової та хрящової тканин в зоні контакту. Динамічне навантаження при нормальному структурно-функціональному стані кісткової та хрящової тканин у тібіофеморальній ділянці не перевищує межі міцності субхондральної кістки стегнового та великогомілкового компонентів колінного суглоба. Напруження і деформації більші на великогомілковій кістці, ніж на стегновій. Руйнація хряща стегнового компонента відбувається швидше тому, що він отримує більші напруження, ніж хрящ великогомілкового компонента. В умовах склеротичних змін суглобового хряща динамічне навантаження може викликати компресійний перелом субхондральної кістки великогомілкового компонента за рахунок зниження в’язкопружних амортизаційних властивостей хряща. У такому випадку зростає навантаження на меніски, що при наявності дегенеративних змін може викликати їх ушкодження. В умовах хондромаляції у тібіофеморальній зоні динамічне навантаження може призвести до форсованої втрати рідини матриксом суглобового хряща стегнового компонента з його подальшою деструкцією, ушкодженням субхондральної кістки великогомілкового компонента з виникненням субхондрального набряку або гематоми. Зі збільшенням відхилення механічних властивостей тканин колінного суглоба від нормальних руйнуючий ефект динамічного навантаження збільшується при менших зусиллях. За визначенням параметра Надаї — Лоде при дії екстремальних величин дотичних напружень, що обумовлені максимальною різницею головних напружень, можливе руйнування в товщі субхондральної зони великогомілкової кістки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Matskevych, V. M., T. L. Lenchuk, I. V. Zhulkevych, and Yu O. Mytsyk. "ВИПАДОК УНІЛАТЕРАЛЬНОГО ШИЛОПІД’ЯЗИКОВОГО СИНДРОМУ, ПОЄДНАНОГО З ГІПОПЛАЗІЄЮ ВЕРТЕБРАЛЬНОЇ АРТЕРІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 29, 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10806.

Full text

Abstract:

Випадок асоціації одностороннього лівобічного шилопід’язикового синдрому (ШПС) з гіпоплазією хребтової артерії є рідкісною патологією, тому його представлення та обговорення є актуальними. Мета – описання випадку виявлення поєднаної рідкісної патології шилоподібного відростка та вертебральної артерії за допомогою променевих методів. Матеріал і методи. Обстежено 1 пацієнта, 2000 р.н., що звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на підвищення артеріального тиску до 180/100 мм рт. ст., яке триває останні 2 роки та яке він не пов’язує з певними причинами. Додатково турбує біль у лівій половині шиї. Травм, втрати свідомості та оперативних втручань не було. У плановому порядку призначене ультразвукове дослідження гілок аорти, рентгенографію шийного відділу хребта, МДКТ-ангіографію судин голови та шиї. Результати. При функціональних пробах встановлено помірні гемодинамічно значущі порушення кровотоку по вертебральній артерії зліва за рахунок компресії в поперечному каналі, видовжену кісткову структуру з чітко диференційованими кірковою та губчастою речовинами. Висновки. Клінічно підозрювані випадки ШПС можуть бути виявлені за допомогою звичайних рентгенограм, але для уточнення діагнозу необхідна КТ. Компʼютерна томографія повинна бути виконана згідно із стандартним протоколом з постпроцесинговою обробкою отриманих зрізів. Обов’язковим у таких випадках є дослідження гілок аорти для виключення супутньої судинної патології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Оприщенко, А. А., С. Е. Золотухин, Н. Н. Шпаченко, А. А. Штутин, and И. В. Коктышев. "ОСОБЕННОСТИ РАННИХ ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ ПРИ ОСЛОЖНЕННОМ ТЕЧЕНИИ ОГНЕСТРЕЛЬНЫХ ПЕРЕЛОМОВ ГОЛЕНИ." Университетская клиника, no. 1(30) (March 1, 2019): 11. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i1(30).284.

Full text

Abstract:

Переломы голени преобладают в структуре огнестрельных переломов костей конечностей и характеризуются высоким уровнем осложнений. Цель: изучение некоторых особенностей иммунного ответа в раннем периоде травматической болезни при осложненном течении огнестрельных переломов голени.Материал и методы исследования. Проведено клинико-лабораторное обследование 83 раненых с огнестрельными переломами костей голени. Все раненые были мужчины, средний возраст 34,7±4,3 года (20-48). Пулевые ранения имели место у 29 (34,9%) пострадавших, взрывная травма – у 54 (65,1%), в том числе осколочные – 47 (56,6%), минно-взрывные – 7 (8,4%). Изолированные повреждения – у 34 (40,9%) раненых, множественные – 31 (37,4%), сочетанные – 18 (21,69%). Открытые переломы IIIA типа (по классификации Gustilo-Andersen) – 34 (40,96%), IIIB – 46 (55,4%), IIIC – 3 (3,6%). На основании ретроспективного анализа материал был разделен на две группы: первая группа (n=53) – неосложненный характер раневого процесса и репаративного остеогенеза, вторая (n=30) – осложненный (развитие ранних или поздних местных раневых осложнений, нарушение консолидации переломов голени).Результаты. Нарушение процесса остеогенеза ассоциировалось с наличием местных воспалительных осложнений. У пациентов 2 группы в остром периоде имело место снижение абсолютного количества CD3+-клеток (Т-лимфоцитов) – на 51,6%, CD8+-клеток – 64,1% и CD16+-клеток – 64,1%. Абсолютное число В-лимфоцитов не увеличивалось. Через 3 месяца у пациентов 2 группы показатели цитокинов оставались повышенными: ИЛ-1 – на 95,6%, ИЛ-2 – 67,7%, ИЛ-6 – в 2 раза, ИЛ-8 – на 99%, ИЛ-10 – в 6 раз (p<0,05). В пользу осложненного остеогенеза говорило увеличение иммунорегуляторного индекса ≥ 3,8 ед., количества CD20+ ≤ 0,14×109/л, увеличение концентрации ИЛ-1 ≥ 66,74 пг/мл, ИЛ-8 ≥ 88,91 пг/мл, ФНО-α ≥ 88,4 пг/мл и снижение концентрации ИЛ-10 ≤ 60,32 пг/мл.Заключение. Установленные иммунологические изменения в раннем периоде травматической болезни являются предикторами осложнений огнестрельных переломов голени и могут быть использованы в качестве прогностических параметров и для коррекции лечебной тактики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Isachenko, V. S., D. M. Il’yasov, A. M. Mel’nik, V. Yu Ovchinnikov, and V. V. Dvoryanchikov. "ARTIFICIAL NOSE VENTILATION IN PATIENTS WITH SEVERE COMBINED HEAD INJURY WITH ARTIFICIAL PULMONARY VENTILATION." Russian Otorhinolaryngology 86, no. 1 (2017): 36–41. http://dx.doi.org/10.18692/1810-4800-2017-1-36-41.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Tsykalo, T. O., and S. D. Trzhetsynskyi. "МАКРО- ТА МІКРОСКОПІЧНЕ ВИВЧЕННЯ CAMELINA SATIVA (L.) CRANTZ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (March 7, 2019): 33–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9880.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Визначити діагностичні макро- і мікроскопічні ознаки сировини рижію посівного. Матеріали і методи. Об’єкт – трава рижію посівного сорту Славутич. Мікропрепарати виготовляли зі свіжої та висушеної сировини, фіксованої в суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1) і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Granum N-180 M, фотофіксацію результатів здійснювали за допомогою відеонасадки DC 1300. Результати й обговорення. Рослина заввишки 30-80 см. Стебло тонке, прямостояче, просте або розгалужене, опушене жорсткими короткими волосками. Листя видовжено-ланцетне зі стрілоподібною основою, чергове, сидяче. Суцвіття – китиця. Квітки дрібні, правильні, роздільнопелюсткові, блідо-жовті. Чашечка з чотирьох видовженояйцеподібних, зелених чашолистків. Віночок з чотирьох оберненояйцеподібних пелюсток. Листок. Листкова пластинка дорзо-вентрального типу. Епідерма однорядна. Клітини верхньої епідерми звивисті, оболонки клітин рівномірно потовщені. Продиховий апарат анізоцитного типу. Листкова пластинка амфістоматична. Нижня епідерма представлена більш звивистостінними клітинам, ніж верхня, що мають рівномірно потовщені оболонки. Волоски багаточисельні. Зустрічаються прості, одноклітинні, конічні волоски, з широкою основою, гострою верхівкою. Також зустрічаються двокінцеві та трикінцеві волоски. Черешок. Головна жилка з округлою основою. На поперечному зрізі видно епідерму, під нею склеренхіма. Основну площу черешка займає паренхіма. Судинно-волокнистий пучок колатеральний. Стебло. Епідерма стебла з прозенхімних, прямостінних клітин. Наявні багаточисельні короткі прості волоски, одно-, дво-, трикінцеві. На поперечному зрізі стебло має округлу форму. Епідерма одношарова. Під епідермою знаходиться механічна тканина – коленхіма, а під нею – первинна кора. Судинно-волокнисті пучки чергуються з ділянками механічних волокон. Над пучками розташовані групи склеренхімних волокон. Серцевина досить велика, з паренхімних тонкостінних клітин. Квітка. Внутрішня епідерма пелюстки представлена паренхімними клітинами, наявні сосочкоподібні вирости. Зовнішня епідерма представлена звивистостінними клітинами. Судинно-волокнистий пучок з елементи ксилеми у вигляді спіральних судин. Висновки. Вивчено морфолого-анатомічні ознаки рижію посівного сорту Славутич. Визначено основні макро- та мікроскопічні ознаки трави, які будуть використані при стандартизації лікарської рослинної сировини та розробці методів контролю якості на цю сировину.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Zarivna, N. O., and L. S. Logoyda. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ФЛАВОНОЇДІВ ТА ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ В ЕКСТРАКТАХ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 30, 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11061.

Full text

Abstract:

Вступ. Одним із завдань сучасної фармації є пошук і розробка нових лікарських засобів (ЛЗ) на основі лікарської рослинної сировини. Перспективним джерелом біологічно активних речовин (БАР) є чебрець повзучий (ЧП). Лікарські засоби на його основі широко використовують у народній та науковій медицині. У попередніх дослідженнях розроблено технологію рідкого і густого екстрактів ЧП. При аналізі трави рослини з метою стандартизації як показник якості, серед інших, ми обрали склад флавоноїдів та гідроксикоричних кислот, тому доречним є вивчення якісного складу цих БАР і в одержаних екстрактах. Мета дослідження – розробити методику ідентифікації флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у рідкому і густому екстрактах чебрецю повзучого та обрати маркери їх якості. Методи дослідження. Під час дослідження використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ), хроматографічні пластинки Silica gel F254 фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, рідкий, густий екстракти ЧП, гіперозид (ФСЗ ДФУ), апігенін (Fluka), лютеолін (Fluka), рутин (Sigma), лютеолін-7-О-глюкозид (ФСЗ), хлорогенову, кофейну, розмаринову кислоти (Fluka), УФ-лампу. Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого та густого екстрактів ЧП ми розглядали можливість ідентифікації БАР, продовжуючи запропонований підхід у ланцюзі трава ЧП – рідкий екстракт ЧП – густий екстракт ЧП. Якісний склад флавоноїдів визначали методом ТШХ у системі розчинників етилацетат Р – кислота мурашина безводна Р – вода Р (90:6:9). Для розробки методики якісного визначення флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у екстрактах ЧП враховували різні способи й умови хроматографування, які описано в ДФУ. У результаті експерименту було підібрано оптимальну систему розчинників з хорошою розділювальною здатністю, яка дозволила максимально провести ідентифікацію складних груп БАР, що наявні в цих екстрактах. Висновки. Розроблено методику якісного аналізу поліфенольних сполук у екстрактах ЧП. У результаті проведено ідентифікацію флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у рідкому та густому екстрактах ЧП, що дозволило обрати маркерами якості досліджуваних екстрактів розмаринову (головний представник), кофейну і хлорогенову кислоти, а також флавоноїди – лютеолін-7-О-глюкозид, апігенін-7-О-глюкозид, лютеолін, апігенін, рутин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Prokopenko, S. L. "Роль Олександра Поля у розвитку середньої освіти Катеринославщини." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 4 (May 4, 2018): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/171851.

Full text

Abstract:

Проаналізовано роль Олександра Поля у розвитку середньої освіти Катеринославської губернії в другій половині ХІХ ст. Висвітлено його діяльність як гласного губернського земства і члена губернської училищної ради у 1866-1872 рр. Охарактеризовані повноваження опікунських рад жіночих гімназій згідно «Положенню про жіночі гімназії і прогімназії відомства Міністерства народної освіти» від 24 травня 1870 р. і показано внесок О. М. Поля як члена опікунської ради Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії (1871-1890 рр.) у розвиток навчального закладу і середньої жіночої освіти губернського центру в цілому. Зокрема, окреслено його роль у розвитку матеріальної бази гімназії, що дало змогу протягом 1871-1881 рр. майже в 1,5 рази (з 325 до 486) збільшити чисельність вихованок гімназії і дало поштовх створенню у 1883 р. в Катеринославі Першої міської жіночої гімназії. З’ясовано коло повноважень почесного попечителя реального училища за «Статутом реальних училищ» від 15 травня 1872 р. і розкрита діяльність О. М. Поля в якості почесного попечителя Катеринославського реального училища, на посаду якого він тричі (у 1882, 1885 і 1888 рр.) обирався на спільних засіданнях губернських земських зборів та Катеринославської міської думи. Показана також діяльність О. М. Поля на посаді голови попечительства Катеринославського реального училища, яку він обіймав до 1888 р. Підсумком стало збільшення кількості учнів в училищі зі 128 у 1880-1881 навчальному році до 215 у 1889-1890 навчальному році.Наведено оцінки діяльності О. М. Поля і його внеску у розвиток Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії та Катеринославського реального училища авторами нарисів цих навчальних закладів О. Я. Риндовською (Черновою) та С. Ф. Тимощенком, з якими він тривалий час співпрацював.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Колісник, П. Ф., Я. П. Лісков, С. П. Колісник, В. І. Колісник, Н. С. Гончарова, and О. В. Долинна. "Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 35. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34805.

Full text

Abstract:

Актуальність. Поширеність головокружіння складає від 4 до 7 % дорослого населення. За даними Yardley L. (1998), із 20 тисяч опитаних людей працездатного віку до 30 % страждали на головокружіння понад 5 років, що значно погіршувало якість життя та підвищувало ризик падіння. До найпоширеніших причин периферичного головокружіння відносяться: доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт і порушення кровотоку у вертебробазилярному басейні (ВББ). За даними Яхно Н. Н. (2005), причинами порушення кровотоку ВББ є стеноз магістральних судин, вроджені особливості будови судинного русла, мікроангіопатії, синдром підключичного обкрадання, компресія хребтових артерій патанатомічно зміненими структурами в шийних сегментах, защемлення потиличного нерва, гостра травма шийного відділу хребта, артеріїти, антифосфоліпідний синдром, спазм підпотиличних м’язів тощо. Основними методами дослідження є: МРТ в судинному режимі, УЗД судин шиї та голови, реоенцефалографія (РЕГ), стабілометрія, електроністагмометрія тощо. Хоча залежність ризику падіння від постуральних функцій доведена, але зв’язок між показниками базилярного кровотоку та стабілометрії потребує вивчення. Мета: вивчити зв’язок між реографічними показниками кровотоку в ВББ та даними стабілометричного аналізу у пацієнтів з периферичним головокружінням та дегенеративними змінами шийного відділу хребта, оцінити кореляційний зв’язок між даними РЕГ та стабілометрії. Матеріали і методи: у дослідження було включено 16 пацієнтів з периферичним головокружінням віком 23–63 (42,07 ± 13,6) років. Реєстрацію РЕГ виконували в стандартних (фронтомастоїдальному та окципіто-мастоїдальному) відведеннях з різницею базового імпедансу до 10 Ом. Зміни кровотоку досліджувалися у стандартному положенні голови. Показники постуральної стійкості досліджувалися за допомогою стабілометрії у вертикальному положенні з відкритими очима. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS. Для оцінки кореляції використовували коефіцієнт кореляції Пірсона. Достовірність різниці рівня ознаки в групах розраховано за допомогою критерію Манна – Уїтні. Результати. Встановлено достовірну різницю показників відхилення центру мас у сагітальній площині у пацієнтів з головокружінням (U = 10,5; p = 0,01). Спостерігався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас у сагітальній площині (r = 0,56; p ≤ 0,05). Висновки. Отримані результати свідчать про прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас в сагітальній площині у пацієнтів з периферичним головокружінням, що може свідчити про зв’язок порушень кровотоку в ВББ з периферичним головокружінням і потребує подальшого дослідження. Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Триває обстеження пацієнтів і дослідження між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Mykytyuk, O. M., R. T. Konechna, O. V. Shved, V. G. Chervetsova, A. S. Krvavych, G. P. Nykytyuk, and V. P. Novikov. "АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ПАХУЧКИ ЗВИЧАЙНОЇ (Clinopodium vulgare L., Lamiaceae Martinov)." Фармацевтичний часопис, no. 2 (July 13, 2020): 16–24. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11255.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Провести анатомо-морфологічне дослідження надземної частини пахучки звичайної (Сlinopodium vulgare L.) з родини Глухокропивові ( Lamiaceae Martinov) та встановити її діагностичні ознаки. Матеріали і методи. Препарати для мікроскопічного дослідження виготовляли з фрагментів трави пахучки звичайної, заготовленої у період цвітіння, і обробляли у суміші етиловий спирт: гліцерин: вода у співвідношенні 1:1:1 впродовж трьох діб. Окрім того, у ході експерименту використовували тимчасові препарати трави рослини, які фіксували у розчині хлоралгідрату. При проведенні макроскопічного аналізу користувались діючою нормативною документацією «Трави» ДФУ. Підготовлені для аналізу фрагменти трави поміщали на скляну пластину або предметні скельця, ретельно їх розправляли і розглядали спочатку неозброєним оком, а потім з допомогою лупи (10х) та мікроскопа «Біомед 6» (10х, 40х, 100х). Використовували не менше ніж 15 зразків кожної серії трави рослини, заготовлених у двох областях України - Львівській та Івано-Франківській. Результати й обговорення. На основі проведеного морфолого-анатомічного дослідження фрагментів листків, стебел та квіток Сlinopodium vulgare встановлено наявність специфічних трихом епідерми, особливості локалізації ефірних олій та характерні ознаки поперечних зрізів стебел і листків та забарвлення віночка квіток. Діагностичними мікроскопічними ознаками трави рослини можна вважати трихоми епідерми, які представлені простими дво- і триклітинними волосками, а також залозистими волосками, що мають двоклітинну головку; присутні також ефіроолійні залозки. Характерною ознакою є те, що по краю листкової пластинки зустрічаються прості одно- та двоклітинні волоски. Листок рослини амфістоматичного типу; клітини нижньої епідерми мають дещо менші розміри, ніж верхньої; продихи у верхній епідермі зустрічаються поодиноко, у той час як у нижній – у значній кількості. Ефіроолійні залозки зосереджені переважно у нижній епідермі листка. Стебло рослини пряме, короткоопушене, чотиригранне. Листки дрібні, яйцеподібні або видовжено яйцеподібні, довжиною 2-5 см, по краю дрібнорубчасто-пильчасті, волохато-волосисті від опушення, знизу – світло-зелені; листорозміщення супротивне. Листки, стебла і генеративні органи густо вкриті волосками і характерними ефіроолійними залозками. Квітки неправильні, дрібні, щетиновидно-лінійні, з густовійчастими приквітками, в 15-40-квіткових кільцях, що утворюють півкулясті суцвіття. Чашечка трубчаста, з багатьма жилками, густо опушена, з шиловидними зубцями. Віночок двогубий, різних відтінків фіолетово-пурпурового кольору, до 15 мм завдовжки, удвічі довший, ніж чашечка. Забарвлення віночка квіток при зростанні рослини у Львівській обл. варіює від світло-пурпурового до фіолетово-пурпурового, у Івано-Франківській обл. він завжди фіолетово-пурпуровий. Верхня губа віночка коротка, дволопатева, нижня – трилопатева. Андроцей двосильний, складається з чотирьох тичинок, що приростають до трубки віночка. Біля основи зав’язі є нектароносний диск. При проведенні якісної реакції на вміст ефірних олій з використанням Судану III їх максимальну локалізацію зафіксовано у ефіроолійних залозках нижньої епідерми листка. Висновки. Таким чином, встановлено характерні морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки листків, стебел та квіток пахучки звичайної з родини Глухокропивові як лікарської рослини народної медицини, яка поширена в Львівській та Івано-Франківській областях України в дикорослому стані та є перспективною для подальшого вивчення та використання у фармації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Matsko, Vitalii, and Liudmyla Kaplychna. "Художнє моделювання людини і світу у кризових ситуаціях (за мемуарною повістю О. Гай-Головка «Поєдинок з дияволом»)." Філологічний дискурс, no. 10 (December 3, 2019): 111–19. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.11.

Full text

Abstract:

У статті вперше проаналізовано естетику трагічного, оприявнену у мемуарній повісті О. Гай-Головка «Поєдинок з дияволом». Автор на підставі власного життя розкриває трагічні події, що склалися після 9 травня 1945 року, коли радянські війська перемогли гітлерівську Німеччину у Другій світовій війні, а спецслужби заходилися виловлювати українців, які не хотіли повертатися в СРСР, де панував авторитарний режим, утискувались права і свободи людини. Доведено, що естетику трагічного автором репрезентовано на рівні трьох категорій: опосередкованій, безпосередній і екзистенційній. У повісті розгортання естетичних принципів трагічного змодельовано на свідомому рівні діалектичної єдності суспільного та індивідуального концептів у формі своєрідного діалогу автора з читачем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Belokrylov, N. M., V. M. Ladeishchikov, I. G. Shinkarik, A. N. Belokrylov, and M. A. Iagovkin. "Major injury of the femur and leg with bone and soft tissue defect due to traffic accident." Genij Ortopedii, no. 3 (September 2016): 73–76. http://dx.doi.org/10.18019/1028-4427-2016-3-73-76.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Gadjiev, Murtazali S., and Sergei Yu Frizen. "MEDIEVAL MUSLIM BURIAL OF MAN WITH BATTLE INJURIES NEAR DERBENT 'S WALLS." History, Archeology and Ethnography of the Caucasus 16, no. 4 (December 18, 2020): 1034–48. http://dx.doi.org/10.32653/ch1641034-1048.

Full text

Abstract:

На территории Дербентского поселения I-VI веков н.э. в средневековье возник мусульманский некрополь, на котором в 1977, 1989, 2012, 2013, 2015-2019 гг. было раскопан 71 захоронение. В статье рассматривается погребение № 24, открытое на раскопе XXV (2016 г.). Оно, как и другие мусульманские захоронения этого могильника, было совершено в простой длинной узкой яме (араб. shiqq / shaqq ‘траншея’) по мусульманским погребальным нормам: погребенный лежал вытянуто на спине, головой на запад, череп повернут вправо лицевыми костями на юг по направлению киблы, инвентарь отсутствовал. В могиле был погребен мужчина, 45-55 лет, среднего роста и телосложения. На черепе зафиксированы следы трех единовременных травм от ударов саблей, одно из которых квалифицируется как смертельное. Датировка этого погребения, как и других захоронений могильника, опирается на находки надмогильной стелы с эпитафией и датой (915 г. хиджры / апрель 1509 – апрель 1510 г.) и фрагмента надмогильной стелы. В эпитафиях обеих стел упоминается титул шахид, которым были посмертно наделены умершие. Указанная на стеле дата дает возможность соотнести эти погребения шахидов с военно-политическими событиями этого времени на Восточном Кавказе, когда в 915 г.х. войска шаха Исмаила I, предприняли завоевание Ширвана под флагом борьбы шиитов с суннитами, заняли Шемаху, Баку, Шабиран, а затем предприняли успешную осаду Дербента. Очевидно, что и открытое погребение № 24, в котором был захоронен мужчина со следами боевых травм, относится именно к этому времени.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Savchuk, T. V., D. O. Dziuba, I. V. Kliuzko, and O. A. Loskutov. "Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні." EMERGENCY MEDICINE 18, no. 2 (May 19, 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1478.

Full text

Abstract:

Протягом останніх 25 років спостерігається різке зростання кількості розривів зв’язок коліна, особливо розривів передньої хрестоподібної зв’язки. Артроскопічна реконструкція є золотим стандартом для такого роду травм, що зменшує частоту посттравматичного остеоартрозу та відновлює стабільність суглобів. Цей вид оперативних втручань характеризується вираженим больовим синдромом, що затримує ранню реабілітацію пацієнтів. Таким чином, ретельне планування протоколу постпроцедурного лікування болю при артроскопічній реконструкції є однією з головних прерогатив швидкого одужання та зниження захворюваності. У даній статті проведений аналіз анестезіологічного забезпечення 356 пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні, яким проводилося оперативне втручання — артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба із застосуванням регіонарної анестезії, та здійснене порівняння ефективності методик регіонарної анестезії зі світовим досвідом на основі даних літературних джерел, а також показано, що на сьогодні не існує золотого стандарту протоколу знеболювання та консенсусу щодо оптимального лікування післяопераційного болю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Іщенко, П. В. "КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТА КЛІНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА І ПАРОДОНТА ПРИ ЗУБНОМУ ПРОТЕЗУВАННІ У ПАЦІЄНТІВ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ У СТАДІЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ." Інновації в стоматології, no. 1 (December 28, 2020): 42–45. http://dx.doi.org/10.35220/2523-420x/2020.1.9.

Full text

Abstract:

Актуальність. Для успішного ортопедичного лікування патологій зубних рядів необхідно в найбільш ран-ній термін діагностувати навіть незначні запальні процеси слизової оболонки, що з’являються в порожнині рота й тканинах пародонту.Це дає можливість провести відповідне лікування запальних станів на їх почат-кових стадіях і, що головне, в короткий термін. В свою чергу це сприяє скороченню строків адаптації слизової оболонки порожнини рота й спровокованого пародонту до нових виготовлених незнімних конструкцій. Тому що при явищах гострого, а тим більше хронічного запалення ці строки збільшуються. Мета. Дослідити тканини пародонту на предмет запалення в зоні відповідальності ортопедичних конс-трукцій. Матеріали та методи. Хронічну запальну реакцію виявляли після зняття старих незнімних ортопедичних конструкцій (коронок і мостоподібних протезів) у 40 пацієнтів у віці від 18 до 60 років. З них 18 (45 %) чолові-ків та 22 (55 %) жінки. Хворі були розподілені на дві підгрупи: основну та контрольну. Результати. При виділенні основних етіологічних факторів, що призводять до запальних змін слизової оболонки порожнини рота й пародонта при заміщенні дефектів зубних рядів незнімними ортопедичними конструкціями, нами враховані та виділені наступні. Це можливість травматизації слизової оболонки маргі-нальних ясен при занадто глибокому препаруванні при формуванні підясневого уступу, на етапі перевірки коро-нок, ковпачків і каркасів мостоподібних протезів при невідповідності периметра краю коронки або ковпачка периметру коло ясневої частини зуба, при невідповідності довжини краю коронки або ковпачка, що поринає в зубоясневу борозну, її глибині, перевантаження пародонта опорних зубів, що виникає зразу після фіксації виго-товлених незнімних конструкцій. Висновки: Таким чином, основними етілогічними факторами, що приводять до патологічних змін слизової оболонки порожнини рота й пародонта, що виявляються на клінічних етапах лікування незнімними ортопеди-чними конструкціями у пацієнтів, що страждають генералізованим пародонтитом у стадії стабілізації, були наступні: 1) хронічна травма слизової оболонки маргінальних ясен; 2) перевантаження пародонта опорних зу-бів; 3) механічна травма крайового пародонта, що наноситься при препаруванні твердих тканин опорних зу-бів; 4) механічна травма крайового пародонта, при перевірці коронок та каркасів протезів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Набиев, Е. Н., С. С. Альходжаев, Д. М. Тусупов, Н. Т. Турбеков, М. З. Жаксымуратов, Б. Б. Алпысбаев, Е. М. Канымбек, Б. М. Сагынтаев, and А. Р. Жумахан. "OUR EXPERIENCE IN TREATMENT OF PATIENTS WITH FRACTURES OF THE PROXIMAL HUMERUS." Vestnik, no. 4 (February 25, 2022): 79–89. http://dx.doi.org/10.53065/kaznmu.2021.30.53.016.

Full text

Abstract:

Цель: изучение результатов оперативного лечения больных с переломами проксимального отдела плечевой кости, у которых для остеосинтеза использованы пластины с угловой стабильностью винтов. Материалы: 36 больных с переломами проксимального отдела плечевой кости в возрасте от 18 до 75 лет, лечившихся в отделении политравмы ГКБ №4 г. Алматы в период с августа 2019 по декабрь 2021 годы. Мужчин было 12 (33,4%), женщин - 24 (66,6%). По классификации C.S. Neer больные были распределены следующим образом: двухфрагментарные - 17 (47,2%), трехфрагментарные - 11 (30,6%), четырехфрагментарные - 5 (13,9%), переломо-вывихи головки плечевой кости - 3 (8,3%). Большинство больных обратились до 3 суток после получения травмы (53,0%). Результаты. Положительные результаты лечения были достигнуты в большинстве случаях при двух и трех фрагментарных переломах и у оперированных в ранние сроки (от 3 до 7 дней) после травмы. Пластины с угловой стабильностью винтов обеспечили в 69,5% отличный и хороший результаты лечения, в 16,7% - удовлетворительный результат. Неудовлетворительные результаты лечения составили 13,8%, частота послеоперационных осложнений - 19,4%. Заключение: Выполнения стабильного остеосинтеза при трех- четытрехфрагментных переломах и переломо-вывихах головки плечевой кости является технически сложной операцией. Изучение нашего материала и литературы показал, что частота осложнений после накостного остеосинтеза плечевой кости связана не только хирургической техникой установки импланта, но и характером повреждения, включающие остеопороз, остеонекроз, патологию регенерации костной ткани. Purpose: To study the results of surgical treatment of patients with fractures of the proximal region of the humerus, in which plates with angular stability of screws were used for osteosynthesis. Materials: 36 patients with proximal humerus fractures aged 18 to 75 years who were treated in the polytrauma department of Almaty City Clinical Hospital No. 4 during the period from August 2019 to December 2021. There were 12 men (33.4%) and 24 women (66.6%). According to C.S. Neer classification, the patients were distributed as follows: two-fragmentary - 17 (47.2%), three-fragmentary - 11 (30.6%), four-fragmentary - 5 (13.9%), fracture-dislocation of the humeral head - 3 (8.3%). The majority of patients referred up to 3 days after injury (53.0%). Results. Positive treatment results were achieved in most cases of two and three fragmentary fractures and in those operated on early (3 to 7 days) after injury. Plates with angular screw stability provided excellent and good treatment results in 69.5% and satisfactory results in 16.7%. Unsatisfactory results of treatment were 13.8%, the incidence of postoperative complications was 19.4%. Conclusion: stable osteosynthesis at three- and four-fragment fractures and fracture-dislocation of the humerus head is a technically complicated operation. The study of our material and literature showed that the incidence of complications after humeral osteosynthesis is related not only to the surgical technique of implant placement but also to the nature of damage including osteoporosis, osteonecrosis and pathology of bone tissue regeneration.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Вісин О.О. and Федорчук-Мороз В.І. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ." Перспективні технології та прилади, no. 15 (December 19, 2019): 13–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-2.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено основні аспекти домедичної допомоги. Наведена нормативно – правова база підґрунтя проведення навчання з домедичної допомоги. Висвітлено програми за якими проводиться навчання з домедичної допомоги постраждалому та наведено перелік навичок, якими повинні оволодіти слухачі після закінчення навчання. В Україні середній показник смертності внаслідок надзвичайних ситуацій – 130-135 осіб на 100 тис. населення (за даними ДСНС), що в 3–5 разів перевищує показники країн Європи. На догоспітальному етапі помирає 76% потерпілих, у лікарнях – 24%. У розвинених країнах світу на догоспітальному етапі помирає 28%, у лікарнях – 72%. Так відбувається тому, що, зі 100 осіб, які померли на догоспітальному етапі, приблизно 20% отримали несумісні з життям травми, а смерть 80% потерпілих настала внаслідок неефективної евакуації до лікувальних закладів і неправильно організованої домедичної допомоги безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації. Якщо поруч із травмованим немає людини, яка за своїми службовими обов’язками повинна володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя, надавати допомогу мусить той, хто поблизу. Дії рятівника мають бути швидкими, продуманими, рішучими й доцільними. Потрібно вміти робити це правильно, адже головний принцип під час надання домедичної допомоги ‑ не нашкодити. Хоча в надзвичайній ситуації зберігати спокій досить складно, допоможе в цьому чітке усвідомлення того, що робиш і з якою метою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Zakharchuk, E. V., I. A. Zakharchuk, S. S. Gaibov, A. A. Utukina, M. A. Aksel’rov, A. S. Kofanova, and Е. G. Skryabin. "Emergency surgical treatment of a child with a traumatic brain injury and complete rejection of the scalp due to a bite (clinical case)." Paediatric Surgery. Ukraine, no. 1(70) (March 29, 2021): 84–89. http://dx.doi.org/10.15574/ps.2021.70.84.

Full text

Abstract:

Total separation of the scalp is a serious trauma in clinical practice. Common in adult women and rare in children. Among children, the most common cause of such injuries is animal bites, including dog bites. The article presents the experience of treating a two-year-old child who was admitted to the Regional Clinical Hospital No. 2 in Tyumen (Russia) with an extensive scalped wound of the scalp in combination with craniocerebral trauma, traumatic shock, multiple bitten wounds of the soft tissues of the head with a violation of the integrity of the upper lacrimal tubule. Immediately from the moment the child was transported by the ambulance team, anti-shock, antibacterial, decongestant, symptomatic therapy was started, primary surgical treatment of wounds was performed with restoration of the integrity of the upper lacrimal canal of the right eye. The child had no indications for neurosurgical intervention. The standard treatment for a detached scalp is, if possible, microsurgical replantation, but due to the impossibility of performing microsurgical replantation in this case (an infected wound, a skin flap was recognized as unviable by an interdisciplinary council), the defect was closed on a delayed basis with a fullthickness skin graft taking into account the blood supply and anatomical features bed. In this case, during the period of scalp plasty, there were no postoperative complications, the engraftment of autodermal grafts was satisfactory, and the healing of donor wounds was also satisfactory. The child was discharged for the outpatient follow-up stage after 3 months of inpatient treatment. In our opinion, the main reasons for achieving a good clinical result were an interdisciplinary approach to treatment, a combination of correctly performed primary surgical treatment of a wound, subsequent timely complex treatment in a specialized department, and a high regenerative potential of the child. In our opinion, the choice of the method of reconstructive intervention in patients with soft tissue and soft tissue bone defects of the scalp requires a differentiated approach, taking into account the etiology of the defect, its anatomical features and the possibility of compensating for aesthetic disorders. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. The authors declare no conflicts of interests. Key words: children, traumatic brain injury, scalp wound, scalp avulsion, treatment.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Травми голови'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles